Організація і методика аудиту необоротних активів бюджетних установ

- повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах;

- правильності ведення обліку необоротних активів та його відповідальності прийнятій обліковій політиці;

- достовірності відображення стану активів у звітності господарюючого суб'єкта;

- відповідності методики обліку та оподаткування операцій з необоротними активами чинному законодавству.

Завдання аудиту необоротних активів полягають у перевірці:

– реальності існування необоротних активів на певну дату;

– права власності на них;

– правильності документального оформлення їх надходження, використання та вибуття;

– правильності ведення аналітичного і синтетичного обліку;

– наявності контролю за збереженням і ефективністю використання об'єктів;

– правильності оцінювання об'єктів;

– правильності нарахування їх амортизації;

– законності і правильності відображення в обліку операцій з необоротними активами;

– правильності і достовірності подання інформації про необоротні активи у фінансовій звітності;

– правильності і достовірності подання інформації про необоротні активи в податковій звітності. [2]

Організація проведення аудиту необоротних активів КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша»

Перед безпосереднім проведенням аудиту необоротних активів аудитору необхідно:

1) ознайомитися з обліковою політикою підприємства у частині організації обліку необоротних активів за період, що підлягає перевірці, її змінами порівняно з попереднім;

2) уточнити дати проведення останньої інвентаризації необоротних активів та її результатів;

3) Ознайомитися з матеріалами переоцінки необоротних активів за станом на 1 січня та їх відображенням в обліку;

4) Перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на підприємстві постійно діючої комісії щодо списання необоротних активів, про осіб, відповідальних за зберігання необоротних активів з місцями їх експлуатації, а також з'ясування умов укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

5) Ознайомитися з договорами на оренду необоротних активів, укладеними з юридичними та фізичними особами;

6) Перевірити наявність картотеки основних засобів за місцями їх експлуатації у матеріально відповідальних осіб;

7) Вивчити інформацію (наказів, списку матеріально відповідальних осіб, що звільнилися);

8) Встановити забезпеченість бухгалтерії підприємства чинними нормативними документами, що визначають правила ведення обліку необоротних активів, зразками міжвідомчих форм уніфікованої документації з обліку цих активів.

Така інформація дасть змогу аудитору на початку перевірки мати загальне уявлення про організацію обліку необоротних активів в організації та визначити ті аспекти, що потребують особливої уваги. [14]

При організації проведення аудиту необоротних активів в організації КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» спочатку складається програма аудиту необоротних активів:

1. Підготовчий етап: попереднє знайомство з оргазацією, оцінка систем контролю і бухгалтерського обліку, визначення аудиторського ризику, планування аудиту основних засобів.

Аудиторські процедури: опитування і анкетування керівництва організації й персоналу, вивчення матеріалів попередньої аудиторської перевірки, документальна перевірка, спостереження.

Аудиторські докази: Статут організації, накази, звіт про попередню аудиторську перевірку, інвентарні картки, дані синтетичного й аналітичного обліку основних засобів.

2. Основний етап: полягає в контролі оцінки основних засобів, встановленні їх належності, перевірці достовірності облікових записів за основними засобами і залишків за ними у балансі, перевірці правильності нарахування зносу основних засобів і визначенні витрат на їх ремонт.

Аудиторські процедури: зіставлення даних інвентаризації, синтетичного й аналітичного обліку, запит до постачальників (підрядників), документальна вибіркова перевірка, перевірка арифметичних підрахунків, аналіз.

Аудиторські докази: акти інвентаризації, первинна документація на основні засоби, облікові реєстри синтетичного й аналітичного обліку, баланс.

Використовуючи фінансову звітність КЗ «Херснська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» за 2015 рік, а саме дані з Ф. №5, а також програму аудиту, можливо здійснити:

- контроль дотримання чинного законодавства за операціями з основними засобами;

- перевірку правильності документального оформлення оприбуткування і ліквідації основних засобів;

- контроль зіставлення даних аналітичного, синтетичного обліку, Головної книги і Балансу;

- перевірку правильності кореспонденції рахунків за операціями з основними засобами;

- контроль розрахунку амортизаційних відрахувань (зносу) за основними засобами;

- контроль відображення в обліку результатів надзвичайних подій, пов'язаних з основними засобами (пожежа, повінь, розкрадання та ін.);

- перевірку операцій з орендованими і переданими в оренду основними засобами;

- встановлення джерел фінансування придбання основних засобів;

- встановлення ефективності використання основних засобів.

3. Завершальний етап: виявляють порушення законодавства з питань обліку господарських операцій з необоротними активами, які завдали збитку. Сильні і слабкі сторони детально розкривають у аудиторському звіті. Крім того, аудитор формує аудиторський звіт щодо мети аудиту необоротних активів КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є Є.Карабелеша».

Аудиторські процедури: систематизація і обґрунтування отриманої на попередніх етапах інформації, аналіз, складання звіту й аудиторського висновку.

Аудиторські докази: робоча документація, складена на попередніх етапах перевірки.

Вдосконалення організаційних і методичних аспектів аудиту необоротних активів пов'язане з поглибленням практики виконання аналітичних процедур на усіх етапах аудиту та визначення стандартизованих підходів до певних методів дослідження.



6. Узагальнення результатів аудиту необоротних активів діяльності КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша»

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Аудиторський звіт - результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності та законності господарських операцій повинні бути представлені в аудиторському звіті. Інформація, подана у звіті, повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктивною та правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню.

Аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 "Аудиторський висновок" та № 28 "Аудиторські висновки спеціального призначення".

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.

Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.

Структура аудиторського висновку включає наступні елементи:

заголовок;

– замовник;

– вступ;

– масштаб перевірки;

– висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

– дата аудиторського висновку;

– підпис аудиторського висновку;

– адреса аудиторської фірми.

Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її в усіх суттєвих аспектах Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та принципам обліку що передбачені

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор зобов'язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку (або перед вступною частиною аудиторського висновку або біля підпису аудитора). Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор або аудитор, який має сертифікат аудитора України відповідної серії. Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім'ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту та згідно з

Законом України "Про аудиторську діяльність" може бути позбавлена права на аудиторську діяльність Аудиторською палатою України у разі неякісного проведення аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та код в реєстрі суб'єктів аудиторської діяльності на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми. У всіх випадках обов'язкового аудиту аудиторські організації зобов'язані готувати і надавати адресату письмову інформацію (звіт) аудитора керівництву (власникам) економічного суб'єкта, що перевіряється, за результатами проведення аудиту.

Конфіденційність володіння та зберігання аудиторського висновку за результатами основних засобів.

Аудиторська організація зобов'язана вказати в письмовій інформації аудитора всі пов'язані з фактами господарського життя економічного суб'єкта помилки і перекручення, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. Може навести в письмовій інформації аудитора будь-які відомості, що стосуються проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб'єкта, які буде вважати доцільними.

Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі існуючі недоліки. Вона присвячена лише тим з них, які були виявлені в процесі аудиторської перевірки. Кожна аудиторська організація повинна розробляти, з урахуванням вимог законодавства, вимоги щодо форми підготовки письмової інформації аудитора.

Такі внутрішні вимоги повинні забезпечувати акуратне і однакове оформлення даного документа для різних економічних суб'єктів, повинні бути затверджені керівником аудиторської організації і в обов'язковому порядку дотримуватися працівниками при підготовці цього документа. Аудитори, які здійснюють свою діяльність самостійно, зобов'язані розробляти (або прийняти з урахуванням кваліфікаційних рекомендацій) акуратну і однакову форму надання письмової інформації, яка в подальшому буде застосовуватися на постійній основі.



Висновки

У даній курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення організації та методології обліку, аудиту і контролю необоротних активів на об'єкті дослідження, що дозволило сформулювати висновки теоретичного та практичного характеру.

Всебічне вивчення питання функціонування бюджетних установ та їх забезпечення необоротними активами з метою виконання соціально значущих функцій є надзвичайно актуальним та важливим. Виявлено, що державний сектор, в якому діють бюджетні установи, на відміну від приватного, не спрямований виключно на отримання прибутку, а повинен задовольняти визначені соціальні вимоги та забезпечувати суспільні блага. З огляду на це завданням облікової інформаційної системи бюджетних установ є забезпечення повної інформації про рух державних коштів та збереження державного майна. У роботі підкреслено, що необоротні активи - це ресурси установи, які забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року. Розглянуті види та методи оцінки необоротних активів. Висвітлена основна нормативно-правова база, яка регулює операції з необоротними активами бюджетних установ, а також якими первинними документами оформлюються дані операції.

Розглянута існуюча система обліку і контролю руху необоротних активів на об'єкті дослідження. Об'єктом дослідження в роботі виступає КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» у м. Херсон.. Бухгалтерські проводки з обліку необоротних матеріальних активів аналогічні обліку основних засобів, тільки замість рахунка № 10 і субрахунку № 131 використовуються відповідно рахунок № 11 і субрахунок № 132. Синтетичний облік вибуття і переміщення інших оборотних матеріальних активів відображається в меморіальному ордері № 9. Аналітичний облік ведеться щодо кожного об'єкта цих активів. Прийомами господарського контролю на об'єкті дослідження є документальні та фактичні. Вони є важливими складовими частинами здійснення контролю. Найбільш поширеними прийомами в установі є формальна перевірка - це перевірка правильності здійснюваних виправлень в документах та арифметична перевірка - визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями. Щодо методів фактичного контролю, то найбільш поширеною є інвентаризація.

Звітність формується із застосуванням програми «Парус».

Підводячи підсумок, можна сказати, що вдосконалення обліку необоротних активів в бюджетній сфері дозволить не тільки підвищити об'єктивність й достовірність результатів аналізу та ефективність управлінських рішень, а буде сприяти підвищенню престижності праці, залученню працівників до продуктивної роботи та зростанню відповідального ставлення керівництва організацій до вирішення проблем управління персоналом та іншими видами ресурсів.



Список використаних джерел

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 30 [електронний ресурс]. - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996 - XIV. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

3. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542 - ІІІ. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

4. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755 -VI. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

5. Наказ Державного казначейства України «Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання» від 06.10.2000 р. № 100. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

6. Наказ Державного казначейства України «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

7. Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання» від 27.07.2000 р. № 68. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

8. Положення про матеріальну відповідальність робітників та службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, затвердженого Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.07.76 р. № 4204-ІХ. [електронний ресурс]. - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main.

9. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

10. Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

11. Інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України, Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

12. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України і Міністерства фінансів України від 30.10.98 р. № 90. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

13. Інструкція щодо складання типових форм з обліку та списання основних засобів, які належать установам та організаціям, що утримуються за рахунок Державного чи місцевих бюджетів, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України, Державного комітету статистики України від 02.12.97г. № 125/70. [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/

14. Лист Головного контрольно-ревізійного управління України “Про відображення в обліку і звітності безоплатного отримання бюджетною установою необоротних матеріальних активів” від 4.10.2003 р. № 12-14/425 [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/.

15. Лист Державного казначейства України “Про проведення індексації необоротних активів ” від 09.03.2008 р. № 07-04/491-1905 [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/.

16. Лист Державного казначейства України “Про нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ” від 13.12.2008 р. № 07-04/2485-10920 [електронний ресурс]. - режим доступу: www.ligazakon.ua/.

17. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджені наказом Головного управління Державного казначейства України, Міністерства фінансів України від 10.12.99 р. № 114 із змінами та доповненнями. [електронний ресурс]. - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0890-99/page.

18. Александров В.Т. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі: Підручник / В.Т. Александров, О.І. Ворона, П.К. Германчук, О.І. Назарчук, Н.І. Сушко - Київ: НВП «АВТ», 2004. - 593 с.

19. Атамас П. Й. Облік у бюджетних установах: навн. посів, для студ. А 92 вищ. навч. закл. П. Й. Атамас -- К.: Центр учбової літератури, 2009. - 288 с.

20. Болюх М. А. Аналіз фінансово-господарської діяльності бюджетних установ: навчальний посібник / М. А. Болюх, А.П. Заросило - К.: КНЕУ, 2008. - 344 с.

21. Бугаєнко В. Г. Організація державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ // Методологія і методика незалежного аудиту і державного фінансового контролю. -- Ірпінь, 2010. -- С.179-181.

22. Буєвич С. Ю. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства: Навч. посібник. - 2-е вид. - М. :КНОРУС, 2005. - 160 с.

23. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік в бюджетних установах: Навчальний посібник - 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП „Рута", 2006.-472 с

24. Василенко О.Ю. Порядок і правила проведення інвентаризації в бюджетних установах. [електронний ресурс]. - режим доступу: http://studentam.net/content/view/409/44/

25. Ватуля І.Д. Облік у бюджетних установах./ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, З.М. Левченко та ін. - К. Центр учбової літератури, 2009. - 368 с.

26. Вершков Н.А. 1С: Бухгалтерія для бюджетних установ. Новий план рахунків. - БХВ - Петербург, 2006. - 304 с.

27. Воронко Р. В. Контроль в бюджетних установах: навч. Посібник - Львів : Новий Світ - 2000, 2010. - 503 с.

28. Гаценко О. П., Стрибуль О. В. Бухгалтерський облік. -- К.: Ун-т "Україна", 2005. -- 198с.

29. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку / С.Ф. Голов. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 522 с.

30. Деркач Т. Ремонтні видатки - 2005: на всякое улучшение - свое ухудшение / Т. Деркач // [електронний ресурс]. - режим доступу: www.buhgalteria.com.ua

31. Джога Р. Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / За заг. ред. проф. Р. Т. Джоги. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 483 с. [електронний ресурс]. - режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/books/_book-68.htm

32. Дідух С. В. Проблеми здійснення оцінки та нарахування зносу необоротних активів бюджетних установ і шляхи їх вирішення // Економіка: проблеми теорії та практики. -- Дніпропетровськ, 2003. -- Вип.177, т.2. -- С.625-630.

33. Дікань Л.В. Контроль у бюджетних установах : підруч. для вищ. навч. закл. -- Х.: ІНЖЕК, 2010. -- 405 с.

34. Диба Вячеслав Михайлович. Облік та аналіз необоротних активів: монографія / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана". -- К. : КНЕУ, 2008. -- 288с.

35. Желюк Л.О., Іванечко Ю.М. Лучко М.Р. Бухгалтерський облік виконання бюджетів: Навч. посібник. - К.: Економічна думка, 2006. - 320 с.

36. Загородній А. Г. Облік, аналіз та аудит: навчальний посібник / А.Г. Загородній, Є.В. Мних, В.С. Рудницький. - К.: Кондор, 2009. - 618 с.

37. Заїнчковський О.А. Облік у бюджетних установах: Навч. посібник / За ред. О.А. Заїнчковського, Т.М. Сторожук. - Ірпінь, Академія ДПС України, 2002. - 535 с.

38. Замазій С. Облік операцій з необоротними активами. - Х.: Фактор, 2008. - 144 с.

39. Заросило А.П. Аналіз фінансово-господарської діяльності бюджетних установ: навчальний посібник / А.П. Заросило, М.А. Болюх. - К.: КНЕУ, 2008. - 655 с.

40. Івахненков С.В. Методологія фінансово-господарського контролю. - 2007 р. - C. 30-34.



Додатки

Липові порушення в бухгалтерському обліку неприбуткових організацій при документуванні господарських операцій

Ніхто не може стверджувати, що працює без помилок: від цієї неприємності не застрахований ніхто. Для бухгалтера помилки можуть мати наслідки дуже неприємні. Про те, які бувають помилки, як їх запобігати - ця стаття.

Під час проведення перевірки фінансової інформації, правильності ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської та податкової звітності неприбуткової організації, перевіряючи структури повинні виявити факти викривлення даних бухгалтерського обліку і невірного складання форм звітності.

Основними причинами здійснених викривлень є свідомі і несвідомі дії посадових осіб, які займаються підготовкою даних про діяльність неприбуткової організації і обробляють цю інформацію. Свідомі дії ведуть до обману держави, а несвідомі дії можуть бути пов'язані з неякісним ставленням до виконання службових обов'язків при підготовці інформації, що веде до виникнення викривлень, які в теорії і на практиці називають помилками.

В 1982 році був затверджений міжнародний норматив аудиту «Обман і помилка». У відповідності з цим нормативом аудиту, термін «обман» стосується свідомого неправильного показу фінансової інформації одним чи кількома посадовими особами зі складу керівництва і службовців підприємства. Обман може здійснюватися шляхом маніпулювання, фальсифікації і зміни записів на рахунках бухгалтерського обліку в облікових реєстрах або документах; навмисного неправильного віднесення до активів різних статей; знищення або пропуску записів або документів; відображення операцій без розкриття їх змісту тощо.

Термін «помилка» стосується ненавмисних порушень у відображенні фінансової інформації, які виникають в результаті арифметичної або граматичної помилки в записах облікових даних; випадкового пропуску або неправильного уявлення про окремі факти; хибних показань вимірних приладів; відхилень від правил здійснення контролю за діями матеріально відповідальних осіб під час проведення первинного обліку та складання звітів тощо.

Під час перевірки можуть бути виявлені зовні однакові факти порушень, які після дослідження їх змісту можна класифікувати як навмисні (обман) і ненавмисні (помилка). В реальному житті іноді буває складно відрізнити обман від помилки. А оскільки в решті-решт це призводить до порушень законодавства, то ми будемо використовувати термін «помилка» для відображення порушень при веденні бухобліку.

Помилки при оформленні документів у неприбуткових організаціях

До типових помилок і порушень належить невиконання багатьма бухгалтерами загальних вимог до створення, ведення, а також зберігання первинних бухгалтерських документів. Адже усі господарські факти, що зафіксовані в бухгалтерському обліку, мають бути доказовими, тобто мати документально підтверджений характер.

Однак при оформленні і веденні документів зустрічаються такі недоліки, коли відсутні необхідні реквізити, що іноді ставить під сумнів можливість існування таких документів; відсутнє погашення документів штампом або підписом від руки із зазначенням дати; відсутні розпорядні підписи тощо.

Загальний підхід до первинних документів є основою формування конкретних вимог до них, які не залежать від виду і призначення документу.

Ці вимоги можна класифікувати так:

1. Первинний документ повинен мати назву. Документ, що не має назви, а також документ з незрозумілою назвою не мають юридичної сили. Наприклад, прибутковий або видатковий касовий ордер відображає відповідно рух грошей в касі; прибуткова або видаткова накладна відображає відповідно рух товарно-матеріальних цінностей на складі. Отримання готівки з банку здійснюється на підставі чеку банку, а здача готівки в банк - на підставі «Об'яви на внесок готівки». Тому бухгалтер неприбуткової організації не повинен заповнювати або приймати від інших осіб первинні документи з нечіткою назвою або за відсутності останньої взагалі.

2. В первинному бухгалтерському документі повинні бути реквізити сторін (юридичних і фізичних осіб), що беруть участь у даній господарській операції: назви, адреси і розрахункові рахунки в банках.

3. В документі необхідно вказати дату складання. Якщо дата відсутня або написана нечітко, то документ втрачає свою визначеність у часі, і такий документ не має юридичної сили, бо не зрозуміло, до якого часу відноситься цей документ: до минулого, теперішнього чи майбутнього.

4. В документі повинен бути відображений зміст оформленої господарської операції, тобто розкрито об'єкт документування. При цьому слід пам'ятати, що зміст господарської операції випливає з назви документу, в якому вона є в загальній формі. Бухгалтер неприбуткової організації повинен пам'ятати про необхідність суворої відповідності між назвою документу і змістом операції, що здійснюється за ним.

5. В документі повинні бути вказані вимірники (у натуральному і вартісному виразах) господарської операції. Відсутність відповідних вимірників у документі залишає його без обліково-розрахункової бази.

6. Документ повинен містити підписи відповідальних осіб. Перший підпис належить керівнику неприбуткової організації, другий - головному бухгалтеру неприбуткової організації. Як правило, право першого підпису визначається установчими документами. Призначення на посаду головного бухгалтера здійснюється за наказом керівника неприбуткової організації. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Керівник неприбуткової організації забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами і працівниками вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку первинних документів.

7. Бухгалтерські документи заповнюються бухгалтером неприбуткової організації. Бухгалтерський документ має відповідати певним вимогам щодо його заповнення. Ці вимоги доцільно сформулювати у вигляді відповідей на запитання:

Як? Документи повинні бути заповнені чітко, з використанням української мови. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований переклад на державну мову.

Чим? Записи у первинних документах, облікових реєстрах повинні здійснюватись тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень. Вільні рядки в первинних документах підлягають обов'язковому прокреслюванню.

На чому? Як правило, для документів використовують типові форми, затверджені Міністерством статистики України, а також бланки спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Відповідальність за своєчасне та якісне складання документів, передачу їх у встановлені терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці бухгалтером неприбуткової організації, формі та змісту, тобто перевіряються наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Яким чином? Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну й фінансову дисципліни.

Коли? Документи повинні заповнюватися своєчасно, тобто одразу після здійснення господарської операції.

Види помилок у бухгалтерських документах

Виправлення помилок в бухгалтерських документах має бути підтверджене підписами посадових осіб, які підписали ці документи з зазначенням дати виправлення. (Наприклад, рахунок із фірми, що займалась торгівлею, виявився без підпису бухгалтера. Перевіркою встановлено, що за цим рахунком, який був навмисно заповнений не повністю, був відпущений неоприбуткований товар).

Всі бухгалтерські документи можна поділити на доброякісні і недоброякісні. До доброякісних документів належать правильно оформлені документи, що точно відображають здійснену операцію.

У недоброякісних документах операції можуть відображатися у спотвореному вигляді або бути оформлені на фіктивну операцію. Ці документи можна поділити на три групи: фальсифіковані документи (матеріальний підлог); документи, що містять свідомо брехливі повідомлення (інтелектуальний підлог); комбіновані, що поєднують матеріальні і інтелектуальні підлоги.

До групи документів з матеріальним підлогом належать ті, де має місце підроблення печатки, штампа, підписів посадових осіб, або на отримання грошей.

До документів з інтелектуальним підлогом відносяться ті, де має місце неправдива інформація про характер, обсяг операцій (завищення або заниження кількості, ціни, суми).

Можливе також розходження у змісті кількох екземплярів одного і того ж документа. Виявлення обману або помилки може здійснюватись різними способами: хронологічним, хімічним, графічним.

Важлива роль у перевірці бухгалтерських документів належить арифметичній перевірці, тобто перевіряється правильність арифметичних підрахунків за синтетичними рахунками. Неправильні арифметичні підрахунки можуть бути навмисними і ненавмисними.

Перевірка встановлює випадки навмисних неправильних підсумків, неправильну вартість відпущених матеріальних цінностей та інше.

При арифметичній перевірці реєстрів бухгалтерського обліку іноді виявляються помилкові записи в журналах-ордерах і відомостях.

Помилки при оформленні змін керівників і головних бухгалтерів неприбуткової організації

Дуже часто при зміні керівників і головних бухгалтерів неприбуткової організації можуть виникати безпідставні обвинувачення звільнених посадових осіб у відсутності усіх або деяких документів тощо. При зміні посадових осіб повинна здійснюватися здача справ попереднього головного бухгалтера новому. Про здійснену прийом-передачу справ складається акт, який повинен складатися з таких основних даних:

o загальна характеристика папок, що передаються (вказати їх зміст, наприклад, каса, банк, розрахунки з постачальниками, відомості обліку матеріальних цінностей тощо) з проведеною нумерацією листів;

o залишок грошових коштів у касі, що підтверджений актом ревізії каси;

o залишок грошових коштів на поточному рахунку в банку;

o наявність невикористаних чекових книжок (вказати номери невикористаних чеків, з якого і по який номер);

o фінансовий стан неприбуткової організації за балансом на 1-е число поточного місяця (стан розрахунків з бюджетом, постачальниками, різними дебіторами і кредиторами, підзвітними особами, працівниками за зарплатою тощо).

Помилки при відображенні кореспонденції рахунків у неприбуткових організаціях

Важливим моментом при розгляді діяльності неприбуткової організації є перевірка правильності дотримання кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку. Вона може бути проведена за даними Головної книги, журналів-ордерів, відомостей.

Найбільш поширеними видами викривлення в кореспонденції рахунків, які виявляються при перевірці є такі:

o відхилення від загальноприйнятої кореспонденції рахунків. У цьому разі звіряються рахунки синтетичного і аналітичного обліку, що дозволяє виявити навмисно чи випадково були складені помилкові проводки.

o бездокументальні проводки, тобто ті, що складені без будь-яких первинних документів

(наприклад, підзвітні особи отримали із каси готівку на операційні, господарські витрати, на відрядження. Однак якщо ці особи не надали первинні документи, що підтверджують цільове використання готівки (авансовий звіт про відрядження, звіт про придбання товарно-матеріальних цінностей, товарні чеки з магазину, звіт касира і інше), то бухгалтер не має права робити проводки і гроші мають бути повернені до каси);

o кредитове сальдо за активними рахунками і дебетове сальдо за пасивними рахунками свідчить або про випадковість, або про навмисні перекручення;

o невідповідність записів кореспонденції рахунків одних і тих же господарських операцій у різних реєстрах бухгалтерського обліку, що є результатом виправлення записів в реєстрах заднім числом;

o відкриття і ведення рахунків, що не передбачені планом рахунків;

o виправлення кореспонденцій рахунків без підпису осіб, які зробили виправлення;

o знищення записів у бухгалтерських реєстрах, тобто раніше зроблений запис незаконної операції пізніше знищується, замазується у реєстрі;

o безпідставне згортання залишків за активно-пасивними рахунками (наприклад, на рахунку «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» потрібно окремо показувати дебіторську і кредиторську заборгованість, бо згортання приховує небажані факти і, крім того, не дозволяє побачити реальний фінансовий стан неприбуткової організації).

Виправлення помилок у бухгалтерських документах

Виправлення помилок в бухгалтерських реєстрах здійснюється трьома способами: коректурним, «червоне сторно» і додаткового запису.

o Коректурний спосіб передбачає закреслення у документах неправильного тексту або суми і написання над закресленим правильного тексту або суми. Одночасно з закресленням робиться запис про виправлення, що підтверджується підписом бухгалтера неприбуткової організації, що виявив помилку.

o Спосіб «червоне сторно» полягає в тому, що невірний бухгалтерський запис анулюється шляхом складання виправленого (сторніровочного запису). Одночасно робиться правильний запис. Виправлений запис виконується червоними чорнилами або береться у рамку. При підрахунку підсумків сума за ними віднімається.

Спосіб додаткового запису використовують для виправлення помилок у тих випадках, коли початковий запис був зроблений у меншій сумі, ніж потрібно. Додатковий запис робиться у тій же кореспонденції рахунків, в якій була відображена попередня сума.

Порушення при відображенні типових бухгалтерських операцій у неприбуткових організаціях

Розглядаючи характерні помилки і порушення, що мають місце при виконанні найбільш типових бухгалтерських операцій у неприбуткових організаціях, потрібно пам'ятати, що у зв'язку із введенням нового плану рахунків змінилися не тільки коди рахунків, але і їх зміст. Це призвело до необхідності розробки і впровадження оновлених журналів-ордерів і відомостей, які складені у відповідності із Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відображення касових операцій у неприбуткової організації

Під час розгляду каси та касових операцій перевіряється:

o забезпечення умов зберігання готівки і інших цінностей в касі при надходженні їх з банку і при здаванні їх у банк;

o забезпечення порядку збереження чекових книжок;

o контроль за випискою чеків і отриманням за ними грошей;

o збереження порядку документального оформлення надходження грошей в касу і їх видачі;

o своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

o дотримання ліміту готівки в касі і умов й видачі під звіт на операційні і інші потреби;

o стан обліку касових операцій.

При перевірці касових операцій дані аналітичного обліку іноді не співпадають з даним синтетичного обліку. Тому при перевірці потрібно звертати увагу на записи в журналі-ордері №1, в якому підсумкові суми за дебетовими рахунками мають бути такими ж, як і у звітах касира.

Помилки при заповненні прибуткових і видаткових касових ордерів

1. Відсутні такі реквізити:

o назва неприбуткової організації, дата здійснення операції;

o кореспондуючий рахунок, субрахунок;

o підстава (документи), що підтверджує здійснення операції;

o підписи керівника і головного бухгалтера неприбуткової організації;

o відсутні номери касових ордерів або вони проставлені неправильно;

o відсутні суми прописом.

2. Замість окремого обліку прибуткових і видаткових касових ордерів використовується наскрізна нумерація документів, а потрібно так: нумерація ордерів починається з початку кожного року з номера «1» за кожним видом ордерів (прибуткові та видаткові окремо) і так до кінця року.

3. Відсутні необхідні виправдовуючі документи, що прикладаються до прибуткових і видаткових ордерів (заяви, довідки, рахунки і ін.).

4. Прибуткові і видаткові касові ордери після отримання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а прикладені до них документи погашаються штампом із зазначенням дати. Однак на практиці документи часто не погашені. Їх погашення необхідно для того, щоб у подальшому ними ніхто не зміг скористатися для отримання грошей із каси повторно.

Помилки при веденні касової книги

1. Касова книга не пронумерована, не прошнурована, кількість листів у касовій книзі не засвідчена підписами головного бухгалтера та керівника неприбуткової організації.

2. Зустрічаються помилки у підрахунку залишків грошових коштів на визначене число.

3. Неправильно підкладається копіювальний папір між першим і другим екземплярами листів касової книги, тобто переплутані перші і другі екземпляри листів, а повинно бути так: перші екземпляри листів залишаються в касовій книзі; другі екземпляри листів повинні бути відривними (записані під копіювальний папір) і служать звітом касира. Перші і другі екземпляри листів повинні нумеруватися однаковими номерами.

4. Не проставляються номери кореспондуючих рахунків; кореспонденція рахунків, що проставлені в касовій книзі, не співпадає з кореспонденцією рахунків, що проставлені в прибуткових і видаткових касових ордерах.

5. В касових звітах відсутній підпис касира, який підтверджує правильність видачі грошей із каси за наданими в касу документами і достовірність грошового залишку каси на конкретне число.

6. Відсутній підпис бухгалтера неприбуткової організації, який перевірив записи в касовій книзі і в якій кількості отримав прибуткові і видаткові касові ордери.

Помилки при відображенні банківських операцій на поточному рахунку неприбуткової організації

При перевірці банківських операцій, здійснених за поточним, валютним рахункам перевіряється, в яких установах банків відкриті рахунки, чи відповідають суми за банківськими виписками сумам, що вказані у прикладених до них первинних документах, чи правильно відображаються в бухгалтерському обліку здійснені банківські операції. Бухгалтер неприбуткової організації повинен стежити за збереженням всіх банківських виписок. Повна наявність останніх перевіряється, по-перше, за датами; по-друге, за порівнянням залишків грошових коштів на кінець дня в банківській виписці з залишками на початок наступного дня. До кожної суми, що вказана в банківській виписці, мають бути прикладені відповідні документи:

o якщо здійснювалися операції з готівковими коштами, наприклад, готівкові гроші надійшли на поточний рахунок, то повинна бути «об'ява на внесок готівки» ;при отриманні грошей з банку повинен бути корінець чеку з чекової книжки (перевіряючи порівнює корінець номеру чека з його трьома останніми цифрами, що вказані у банківській виписці);

o якщо неприбуткова організація сплатила за товарно-матеріальні цінності або послуги, то повинні бути платіжні доручення, рахунки-фактури, видаткові накладні постачальника;

o якщо зроблені платежі в бюджетні та позабюджетні фонди, то повинні бути платіжні доручення на перерахування відповідних сум. При розгляді банківських операцій перевіряється не тільки правильність заповнення бухгалтерських реєстрів, але й підстави для платежів. Якщо можливо, перевіряється фактичне надходження товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг, тобто перевіряється чи не було перерахувань за безтоварними рахунками і іншими незаконними операціями.

Відображення розрахунків з підзвітними особами у неприбуткових організаціях

При відображенні розрахунків з підзвітними особами бухгалтери неприбуткових організацій дуже часто роблять помилки при заповненні журналу-ордеру №7, де ведеться синтетичний і аналітичний облік за рахунком 372. А це означає, що кожній виданій підзвіт сумі відводиться в журналі-ордері один рядок (лінія) і при наданні авансового звіту, здачі в касу невикористаних сум або отриманні грошей у погашення перевитрат записи сум за цим операціям будуть здійснені за цим же рядком. У той же час журнал-ордер №7 зберігає «шахову» форму запису, що є підставою журнально-ордерної форми бухобліку у частині розшифровки обороту за кредитом рахунку 71.

При перевірці потрібно пам'ятати, що підставою для заповнення журналу-ордеру №7 є видаткові касові ордери на суми, що видані у підзвіт, авансові звіти - на використані суми;

нові прибуткові або видаткові касові ордери - на розбіжності у сумах отриманих і використаних. До обліку приймаються авансові звіти, які перевірені арифметичне, фактично (у відношенні доцільності і необхідності витрат, відповідності їх призначенню авансу), які затверджуються керівником неприбуткової організації. Бухгалтер обробляє авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, що відповідають напрямку витрат.

Оскільки записи в журналі-ордері №7 за кожною із підзвітних осіб ведуться позиційним способом, тобто на одному рядку, то це дозволяє зробити аналіз всіх розрахунків підзвітних сум за кожним працівником. Правильність записів в журналі-ордері №7 перевіряється за даними авансових звітів і касових документів. Для того, щоб перевірити правильність записів в журналі в графах «видано у підзвіт» (гр. З - 8) і «видано у відшкодування перевитрати» (гр.9 - 11) необхідно співставити суми за кожною з підзвітних осіб з видатковими касовими ордерами, звітами касира, авансовими звітами, журналом-ордером №1 (який ведеться за кредитом рахунку 301). Операції з відшкодованими і утриманими невикористаними сум авансу (гр. 15 - 17) можна звірити з даними прибуткових касових ордерів, звітами касира, відомістю №1, якщо гроші внесені в касу, або з даними розрахунково-платіжної відомості, якщо здійснено утримання із заробітної плати. Бухгалтер неприбуткової організації, користуючись методом самоперевірки, може в оперативному порядку перевірити відображення в обліку підзвітних сум загальним підсумком за місяць у взаємозв'язку з окремими регістрами бухобліку. Наприклад, графа 15 «повернено» в журналі-ордері №7 за дебетом рах. 301 повинна дорівнювати підсумку за кредитом рах. 37 у відомості №1 (за дебетом 301 рахунку). Починаючи з гр. 18 журналу-ордеру №7 можна перевірити цільове направлення використаних підзвітних сум за відповідними регістрами бухгалтерського обліку.

Тепер зупинимось на помилках при оформленні авансових звітів. В авансових звітах часто відсутні наступні реквізити: дата сплати за документом, що надається до авансового звіту, відсутній дебет рахунку за наданим до списання витратам, назва неприбуткової організації, номер авансового звіту, дата заповнення і надання в бухгалтерію, підпис бухгалтера і директора неприбуткової організації, що затверджують авансовий звіт, не заповнюється і ліва частина лицьового листа авансового звіту, що визначає стан розрахунків за кожній підзвітній особі. В авансовому звіті відсутній підпис підзвітної особи, а це свідчить про те, що витрати не підтверджені. Зустрічаються помилки в розрахунках, що пов'язані з невірним використанням нормативних актів.

При оформленні посвідчення на відрядження мають місце такі помилки: відсутні відмітки про прибуття і вибуття в пункт призначення, відсутні печатки підприємств і підписи їх представників.

Часто робляться помилки при списанні витрат на відрядження. Якщо витрати на відрядження не пов'язані з основною діяльністю неприбуткової організації, то вони не можуть бути відшкодовані працівнику, а у випадку відшкодування вся сума включається до сукупного доходу працівника і оподатковується податками як зарплата.

Суми витрат на проїзд, витрати на найом житлового приміщення відносяться на витрати разом з ПДВ.

Відображення в бухгалтерському обліку матеріальних цінностей у неприбуткової організації

Іноді оприбуткування матеріальних цінностей невірно відображається в бухгалтерському обліку. Надходження матеріалів може здійснюватись від постачальників, підзвітних осіб, як благодійна допомога, цільове фінансування. На матеріали, що надійшли від постачальників, повинні бути рахунки-фактури, товарно-транспортні або видаткові накладні, а на матеріали, що надійшли від підзвітних осіб - товарні чеки, чеки електронного контрольно-касового апарату, акти закупки. Матеріали, що надійшли як благодійна допомога повинні мати видаткову накладну і акти прийому-передачі.

Потрібно пам'ятати, що для визначення достовірності оприбуткування матеріальних цінностей перевіряючі органи порівнюють дані прибуткових ордерів з документами перевірки, коли вивчаються документи за суттю. Цей прийом перевіряючі органи застосовують тоді, коли вважають, що матеріальні цінності оприбутковані не повністю, тобто в менших розмірах. Можливе також вивчення придбання і продажу матеріальних цінностей за виданим дорученням на отримання матеріальних цінностей. Надходження від постачальників контролюється журналам-ордерам №2 і №6, документам за надходженням матеріальних цінностей від постачальників, а також за прибутковими документами складів.

Іноді бухгалтерія невірно документально відображає відпуск матеріальних цінностей. Документи кількісного обліку використання матеріалів на виробництво і інші потреби оформляється, як правило, тими посадовими особами, на яких покладена відповідальність за їх використання.

Списання матеріальних цінностей здійснюється в момент використання, в момент здійснення акту благодійності. Цей факт повинен бути підтверджений актами поширення (розповсюдження), які підписані іншими особами або організаціями. Повинні бути документи, що свідчать про проведення конференцій, семінарів, виставок, тобто заходів, де були поширені придбані матеріальні цінності. Тому повинні бути правильно оформлені акти розповсюдження, а на їх основі складені акти на списання.

В обліку це буде відображено: Дт 801 Кт 201.

При перевірці використання матеріальних цінностей доцільно порівнювати данні прибутково-видаткових документів, що безпосередньо відображають рух матеріальних цінностей і грошових коштів, з даними інших документів, що характеризують ці ж операції, але в інших аспектах.

Тобто можливо співставляти прибуткові і видаткові документи за матеріальними цінностями з даними документів, якими оформлені інші операції, що обумовлені першою операцією:

1) данні про переміщення матеріальних цінностей з даними про тару, в який вони перевозились, а також з даними про упаковку матеріальних цінностей;

2) порівняння фактично виконаних робіт в натуральних показниках з сумами нарахованої зарплати і сумами, сплаченими за грошовими документами;

3) перевірка об'єктивної можливості виконання операцій, що відображені в документах.

При обліку матеріальних цінностей трапляються ситуації, коли в бухгалтерії дані аналітичного обліку не співпадають з даними синтетичного обліку. Наприклад, на складі однієї організації матеріальні цінності обліковувались не за найменуванню, а за групами, причому усі записи проводилися у грошовому виразі, тобто синтетичний облік вівся, а аналітичний - був відсутній. Це давало змогу підвищувати ціни при списанні цінностей і за рахунок цього приховувати їх нестачу. Таким чином, коли відсутній або перекручений аналітичний облік за тим синтетичним рахункам, де він повинен бути, то це свідчить про поганий стан бухгалтерського обліку. Коли звіти не підтверджуються інформацією аналітичного обліку, то їх не можна вважати реальними.

Узагальнюючи інформацію про найбільш типові помилки та порушення, що мають місце в обліку матеріальних цінностей, можна відмітити наступні:

o незадовільна організація складського господарства і зберігання цінностей, невідповідність даних бухгалтерського обліку даним складського обліку;

o придбання непотрібних матеріалів, наявність на складі цінностей, що псуються;

o завищення собівартості придбаних матеріальних цінностей;

o порушення правил приймання матеріальних цінностей, їх привласнення, неправильне визначення і оформлення нестач;

o неповне оприбуткування надійшовших матеріальних цінностей;

o нераціональне використання матеріалів, порушення норм їх відпуску;

o порушення порядку проведення інвентаризації;

o заміна нових предметів старими;

o відпуск матеріальних цінностей за заниженими цінами окремим особам;

o невірне відображення операцій руху матеріальних цінностей в бухгалтерському обліку.

Відображення в бухобліку оплати праці в неприбуткових організаціях

Іноді бухгалтери роблять невірні відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд зайнятості. Як правило, це пов'язано з незнанням пільг за цими фондами і невірним їх використанням. А невірні відрахування в бюджетні та позабюджетні фонди дають підставу для нарахування штрафних санкцій при перевірці відповідних відрахувань у ці фонди.

У деяких бухгалтерів можна зустріти невідповідність аналітичного обліку за зарплатою синтетичному обліку за рахунком 661. Тому необхідно порівнювати кредитовий залишок за рахунком 661 з даними розрахунково-платіжної відомості. На практиці мають місце випадки підробок під час виплати зарплати працівникам. Перевіряючий повинен проконтролювати, чи дійсно отримували таку суму грошей особи, що вказані в платіжному документі. Трапляється також, що при оформленні платіжних документів з оплати праці відсутні підписи отримувачів коштів у платіжній відомості. При отриманні грошей за розрахунково-платіжною відомостю підпис про отримання грошей повинен бути здійснений працівником власноручно чорнилами, а не олівцем. В кінці розрахунково-платіжної відомості має бути здійснений надпис про фактично виплачені суми і про суми, що підлягають депонуванню. Не завжди у неприбуткової організації є картки лицьових рахунків працівників, де відображаються всі нарахування і утримання із зарплати. У деяких неприбуткових організаціях відсутні заяви на прийом і звільнення працівників, відсутні накази за підприємством на прийом і звільнення працівників, не ведуться табелі обліку і використання робочого часу. Зустрічаються помилки при розрахунку утримань із заробітної плати, пов'язані з тим, що невірно використовується при розрахунках розмір неоподатковуваного мінімуму і терміни його введення. Це безпосередньо впливає на розмір виплат працівникам за підсумками роботи за місяць.

...