Облік товарів в оптовій та роздрібній торгівлі на ТОВ "Форес"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему:" Облік товарів в оптовій та роздрібній торгівлі на ТОВ "Форес"

Виконавець Римар Г.А.

групи ФЕБ-431

спеціальності 6.030509

Керівник ст. викл. Стасюкова К.В.



Вступ

Діяльність будь-якого підприємства являє сукупність операцій купівлі, заготівлі, виробництва, переробки, продажу товарів, виконання робіт, надання послуг з метою отримання доходу. В залежності від сфери діяльності підприємства можна виділити промислову, будівельну, торговельну, сільськогосподарську та іншу діяльність підприємства. Під торговельною діяльністю підприємства слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Метою діяльності торговельного підприємства, як і інших суб'єктів господарювання, є отримання прибутку, що визначається як різниця між доходами від певної діяльності та витратами на її здійснення. Оскільки прибуток торговельного підприємства є фінансовою базою для його подальшого розвитку та показником ефективності даного виду діяльності, то постає необхідність в повному та достовірному їх визначенні, тобто достовірному визначенні доходів та витрат, понесених підприємством на їх отримання.

Всі торговельні підприємства діють по принципу комерційного розрахунку, який включає такі основні аспекти:

За допомогою комерційного розрахунку підприємство забезпечує самооплатність власної господарської діяльності, виконує свої фінансові зобов'язання перед іншими підприємствами та бюджетом, забезпечує власний розвиток, розширюючи та поновлюючи матеріально-технічну базу, запаси товарно-матеріальних цінностей.



1. Облік і документальне підтвердження торгових операцій

1.1 Документування операцій з товарами та облік товарів на складі

Процесу документування надходження товарів передує укладання угоди на закупку товарів. Торгові правочини з придбання товарів здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, поставки, міни, комісії, доручення. Укладання комерційної угоди є функціональним обов'язком менеджера. Разом з тим, зміст господарського договору має важливе значення для правильного обліку операцій, пов'язаних з придбанням товарів.

Зокрема, персонал бухгалтерії використовує такі дані:умови поставки і переходу права власності та ризиків на товар;форма та порядок розрахунків;порядок відшкодування витрат на транспортування і страхування товару; майнова відповідальність сторін договору.

Документування надходження товарів і тари включає наступні складові:

документування відпуску товарів зі складу постачальника;

документальне оформлення доставки товарів на підприємствооптової торгівлі;

оформлення довіреності на одержання товарів; документальне оформлення приймання та оприбуткування товарів;

документальне оформлення нарахування (сплати) податку надодану вартість у зв'язку з придбанням товарів;

документальне оформлення розрахунків з постачальниками.

Розглянемо детальніше сутність кожного з названих етапів документального оформлення документування відпуску товарів зі складу постачальника. Для документального оформлення відпуску товарів зі складу постачальника застосовується накладна, яка може бути виписана на бланку типової форми М-20 або в довільній формі. Перший примірник накладної, одержаний від постачальника як супровідний документ, на оптовому підприємстві є підставою для:

звірки даних накладної з результатами приймання товарів за асортиментом та кількістю ведення складського обліку надходження товарів після їх оприбуткування, яке підтверджується підписом матеріально відповідальної особи в накладній;

обґрунтування виконання договірних зобов'язань і переходу права власності на товар від постачальника до оптового підприємства;

ведення бухгалтерією синтетичного і аналітичного обліку надходження товарів і тари;

контролю за виконанням бюджету закупівлі товарів структурними підрозділами;

підтвердження валових витрат з придбання товарів і тари за винятком ситуацій, коли постачальнику, який є платником податку на прибуток на загальних підставах, зроблено попередню оплату; у цьому випадку валові витрати підтверджуються платіжним документом.

Залежно від асортименту та порядку пакування товарів відпуск товарів у натуральних показниках додатково підтверджується такими документами:

пакувальними ярликами, які вкладаються постачальником у кожне тарне місце, де зазначають назву, сорт і кількість товару, а також прізвище пакувальника;

якщо оптове підприємство має претензії до постачальника щодо розбіжностей при прийманні товарів, воно повинно додати до акта відповідні пакувальні ярлики, що допоможе постачальнику встановити працівника-пакувальника тарного місця, де виявлена нестача;

відвантажувальними специфікаціями, які складаються при відправленні товарів, упакованих в тару різних розмірів або різної маси, а також в контейнери;

у специфікації перелічують кожне окреме місце з товаром і проставляють його масу брутто і масу тари.

Якісні характеристики товарів та відповідність товарів встановленим нормам і стандартам засвідчують такі документи: сертифікати якості, сертифікати відповідності, ветеринарні свідоцтва, висновки державної санітарно-гігієнічної (епідеміологічної) експертизи.

Документальне оформлення доставки товарів на підприємство оптової торгівлі, спосіб доставки товарів та порядок відшкодування транспортних витрат зазначається в договорі, укладеному оптовим підприємством з постачальником.

Документальне оформлення перевезення товарів залежить від виду транспортного засобу. Вантажі можуть доставлятися залізничним, водним, повітряним та автомобільним видами транспорту.

Перевезення товарів здійснюється за договором перевезення згідно з яким перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При укладанні договору на перевезення слід врахувати, що надання послуг з перевезення вантажів належить до видів підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню. При доставці товарів залізничним транспортом до складу перевізних первинних документів входять:

накладна;

дорожна відомість та корінець дорожної відомості;

квитанція про приймання вантажу.

Накладна, оформлена на бланку встановленої форми, супроводжує вантаж від станції відправлення до станції призначення. У цьому документі вантажовідправник наводить перелік товарів, відвантажених покупцеві, із зазначенням їх маси та кількості місць. Важливим реквізитом накладної є розмір плати за послуги залізниці. Крім накладної, вантаж супроводжує дорожна відомість, корінець якої залишається на станції відправлення. На підтвердження приймання товарів до перевезення станція відправлення видає постачальнику квитанцію про прийняття вантажу. Таким чином, названі документи підтверджують надання залізницею послуг з перевезення вантажів. При доставці товарів повітряним або річним транспортом супровідним документом є накладні відповідних типових форм, а морським транспортом - коносамент.

Для документального оформлення перевезення товарів автомобільним транспортом на території України застосовуються наступні типові форми документів:

подорожній лист вантажного автомобіля (форма № 2);

товарно-транспортна накладна (форма № 2-тн);

талон замовника (форма № І -ТЗ).

Подорожній лист виписує суб'єкт підприємницької діяльності, який є перевізником.

Якщо оптове підприємство самостійно доставляє товари власним або орендованим транспортом, відділ логістики (транспортно-експедиційний) повинен оформити подорожній лист вантажного автомобіля в одному примірнику. Цей документ видається водію при виїзді автомобіля в рейс.

Оформлений подорожній лист містить такі дані: маршрут руху, час роботи автомобіля, обсяги вантажних перевезень, показники спідометра, об'єм витрачання пального тощо. Після транспортування товарів до місця призначення подорожній лист передається до бухгалтерії.

Отже, подорожній лист вантажного автомобіля використовується за таким призначенням:

підтверджує виконання водієм завдання з перевезення вантажу;

слугує підставою для списання паливно-мастильних матеріалів, використаних оптовим підприємством при перевезенні товарів;

містить дані для розрахунку заробітної плати водія.

Згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні до основних транспортних документів, крім подорожнього листа, належить товарно-транспортна накладна, яка виписується вантажовідправником.

Примірник товарно-транспортної накладної, наданий оптовому підприємству, є виправдним документом з доставки товарів автомобільним транспортом.

Бухгалтерія оптового підприємства використовує дані товарно-транспортної накладної для обґрунтування віднесення транспортних витрат до первісної вартості придбаних товарів та підтвердження правомірності включення цих витрат до складу валових витрат.

Якщо оптове підприємство уклало договір перевезення на умовах використання автомобіля з погодинною формою оплати транспортних послуг, перевізник надає замовнику талон встановленої форми. У цьому документі розраховується розмір плати за надані транспортні послуги, яку належить оптовому підприємству сплатити перевізнику.

Для отримання товарів безпосередньо від постачальника або перевізника представник оптового підприємства повинен мати довіреність, оформлену згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. №99.

Документальне оформлення приймання та оприбуткування товарів Постачальник зобов'язаний передати оптовому підприємству товари, що відповідають умовам договору щодо асортименту, кількості, якості, комплектності, пакування та маркування. В свою чергу, оптове підприємство повинно здійснити приймання товарів у процесі якого перевіряється дотримання договірних умов та відповідність даним документів, що супроводжують вантаж.

Порядок приймання і документального оформлення надходження товарів залежить від:

виду транспорту;

місця приймання вантажів (на складі постачальника, від перевізника, на складі оптового підприємства);

характеру і стану пакування.

Приймання товарів на складі постачальника є доцільним, якщо доставка їх здійснюється транспортом одержувача і необхідно на місці перевірити якість товарів. У цьому випадку товари приймає експедитор, водій-експедитор чи інша посадова особа оптового підприємства, наділена правом одержувати цінності згідно з Довіреністю.

На складі постачальника товари приймаються:

а) за кількістю місць та/або масою брутто, якщо товари знаходяться в непошкодженій тарі (упаковці), у цьому випадку особливо ретельно слід перевірити цілісність тари і правильність маркування, оскільки остаточне приймання за масою нетто, асортиментом, комплектністю та якістю проводяться на складі кінцевого покупця; помітка у накладній про те, що товар прийнято без внутрішньої перевірки засвідчується підписами представників постачальника і оптового підприємства, а претензію постачальнику можна буде пред'явити тільки тоді, коли упаковка не пошкоджена, але всередині тарних місць виявлені розбіжності з супровідними Документами постачальника;

б) за кількістю товарних одиниць у кожному тарному місці та / або масою нетто, якщо товари знаходяться у відкритій чи пошкодженій тарі або незатарені; одночасно перевіряється комплектність, якість та правильність маркування товарів.

Після приймання в накладній проставляється номер і дата довіреності покупця, підписи, які підтверджують, що представник постачальника відпустив, а представник оптового підприємця прийняв товари. З цього моменту наступає матеріальна відповідальність представника покупця за незбереження товарів.

Остаточне приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на складі оптового підприємства.

Якщо товари надійшли на оптове підприємство незатарені або у відкритій чи пошкодженій тарі, матеріально відповідальні особи приймають їх за масою нетто або кількістю товарних одиниць у кожному тарному місці.

При надходженні товарів у непошкодженій тарі, їх приймають за кількістю місць та/або масою брутто, а внутрішня перевірка проводиться у кінцевого покупця.

Після приймання товарів за кількістю проводиться перевірка їх якості відповідно до стандартів, технічних умов, зразків, договорів та супровідних документів.

При відсутності розбіжностей за кількістю та якістю товарів, що надійшли, матеріально відповідальна особа ставить підпис і печатку (штамп) оптового підприємства в накладній постачальника.

У окремих випадках для документального оформлення надходження товарів і тари складається приймальний акт.

Якщо при прийманні товарів за кількістю та якістю встановлена невідповідність даним товарносупровідних документів, то для повного відшкодування втрат важливе значення має своєчасне і правильне документальне оформлення виявлених розбіжностей. Комісія за участю представника постачальника, перевізника або представника незацікавленої сторони (якщо постачальник дав на це згоду) складає акт про встановлені розбіжності в кількості та/або якості товарів.

У акті обов'язково зазначають такі дані: дату приймання товарів і складання акта, склад комісії, найменування постачальника і перевізника, номер і дату накладної (ТТН) постачальника, відомості про товари згідно з документами постачальника і фактично прийняті, сутність розбіжностей.

При затвердженні акта керівник приймає рішення про порядок регулювання розбіжностей залежно від характеру і причин їх виявлення.

Збитки, завдані оптовому підприємству внаслідок нестачі, та/або псування товарів, можуть бути відшкодовані:

постачальником згідно з пред'явленою претензію, якщо товари були попередньо оплачені;

автотранспортним підприємством на підставі претензії за умови, що витрати товарів виникли у процесі транспортування з виниперевізника;посадовими особами оптового підприємства (експедиторами, водіями тощо), які несуть матеріальну відповідальність за неналежне зберігання товарів відповідно до діючого законодавства.

Про складання акта робиться відмітка у супровідних документах постачальника. Оприбуткування товарів, що фактично надійшли, підтверджується приймальним актом, який складає матеріально відповідальна особа складу.

Таким чином, правильне і своєчасне документальне оформлення приймання та оприбуткування товарів і тари є підставою для:

зарахування придбаних товарів і тари до складу активів оптового підприємства;

контролю за виконанням договірних зобов'язань за операціями постачання;

підтвердження валових витрат з придбання товарів і тари за датою оприбуткування товарів;

контролю виконання бюджету закупівлі товарів.

Документальне оформлення нарахування (сплати) податку на додану вартість у зв 'язку з придбанням товарів. Оптове підприємство має право зменшити податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму податку, який сплачено або підлягає сплаті постачальнику у зв'язку з придбанням товарів, тобто має право на податковий кредит.

Підставою для включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість є податкова накладна.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є касові чеки, які містять суму поставлених товарів, загальну суму нарахованого ПДВ, фіскальний номер.

Бухгалтерія оптового підприємства перевіряє відповідність податкової накладної або документа, який її замінює, вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" і записує їх до реєстру отриманих та виданих податкових накладних встановленої форми.



1.2 Документальне оформлення розрахунків з постачальниками

У договорі між оптовим підприємством і постачальником вказується форма та порядок розрахунків. Це можуть бути безготівкові розрахунки, бартер, розрахунки готівкою з урахуванням встановлених обмежень.

Найпоширенішими є безготівкові розрахунки платіжними дорученнями. При цьому платіж може здійснюватися згідно з договором, накладною або рахунком-фактурою.

Рахунок-фактура - це документ, який підтверджує вимогу постачальника до оптового підприємства сплатити кошти за поставлені товари або зробити попередню оплату за товари, що підлягають поставці. Після одержання рахунку-фактури від постачальника бухгалтерія оптового підприємства виписує розпорядження обслуговуючому банку - платіжне доручення, де зазначає найменування і банківські реквізити платника і одержувача, призначення та суму платежу.

Платіжне доручення передається до банку платника, який перераховує кошти на поточний рахунок одержувача. При бартері оптове підприємство здійснює розрахунки з постачальником в негрошовій формі шляхом поставки матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг. Для підтвердження заліку взаємної заборгованості сторони складають акт.

Розрахунки готівкою з одним постачальником протягом дня можуть проводитись у межах 10 тис. грн. Підтвердженням проведених розрахунків є авансовий звіт з доданими касовими чеками РРО або квитанціями до прибуткових касових ордерів.

1.3 Облік товарів в оптовій торгівлі

Оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комерційні зв'язки на умовах договорів закупівлі-продажу і постачання між підприємствами-виробниками і споживачами, так і зв'язку між ними через торгових посередників. В основі роботи оптових підприємств покладено торгово-фінансовий план (бізнес-план), яким установлюється сума товарообороту в цілому і в групах товарів (з виділенням складського та транспортного товарообороту), розмір товарних запасів, план витрат обігу, прибутку та інші показники.

Одним із основних принципів організації бухгалтерського обліку в оптовій торгівлі є звітність матеріально-відповідальних осіб в установлені строки та ведення аналітичного обліку товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерії та в місцях їх зберігання.

Облік товарів в оптових підприємствах відбувається на рахунку 28 "Товари", зокрема на субрахунку 281 "Товари на складі", на якому ведуть облік наявності та руху товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо. За дебетом субрахунка 281 відображають надходження товарів, за кредитом - реалізацію, вибуття товарів.

Облік надходження товарів в оптовій торгівлі. При одержанні товару необхідно перевірити відповідність його фактичної кількості та якості до даних супровідних документів і умов договору.

Залежно від умов поставки, зазначених у договорі, приймання товару здійснюється:

* на складі підприємства-покупця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-продавцем;

* на складі підприємства-продавця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-покупцем;

* у місці розвантаження транспортних засобів, розпечатування опломбованих транспортних засобів та контейнерів або на складі перевізника, якщо доставка здійснюється підприємствами залізничного, повітряного, водного, автомобільного транспорту.

Приймання товарів на складі здійснюється матеріально відповідальною особою на підставі товаросупровідних документів.

У випадку відсутності таких документів або деяких з них приймання товару не призупиняється, а складаються акти про фактичну наявність отриманого товару із зазначенням документів, яких не вистачає. При одержанні товару в тарі, крім перевірки ваги брутто і кількості місць, можливе розкриття тари з метою перевірки ваги нетто і кількості одиниць товару. Якщо тара або упаковка пошкоджені, то перевірка ваги нетто і кількості одиниць товару є обов'язковою.

При одержанні товару без тари, у відкритій тарі, пошкодженій тарі його приймання має бути здійснене в момент одержання від постачальника, розвантаження транспортних засобів, розпечатування опломбованих транспортних засобів або контейнерів, але не пізніше терміну, передбаченого для розвантаження.

Якщо товар надійшов у непошкодженій тарі, то його приймання має бути здійснене:

за вагою брутто і кількістю місць товару - в момент одержання від постачальника, розвантаження транспортних засобів, розкриття опломбованих транспортних засобів або контейнерів;

за вагою нетто і кількістю одиниць - у момент розкриття тари або упаковки, але не пізніше 10 днів. Товар, який швидко псується, має бути прийнято не пізніше 24 годин з моменту його одержання.

Товар, що надійшов у справній тарі, приймається за якістю і комплектністю, як правило, на складі підприємства оптової торгівлі (покупця). Товар може бути прийнято за якістю і на складі постачальника, якщо це передбачено умовами договору.

Платники податку на додану вартість мають вести окремий облік при купівлі і продажу товарів таких операцій:

операцій, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %;

операції, що звільнені від оподаткування;

імпортні операції;

експортні операції, що оподатковуються за сумовою ставкою;

операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат.

У цьому випадку ведеться два реєстри податкового обліку:

Книга обліку придбання товарів, у якій ведеться облік операцій по купівлі товарів і визначається підстава для можливого віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, що сплачені постачальникові (продавцеві) у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (субрахунок 644).

Книга обліку реалізації товарів, яка містить порядок обліку операцій з продажу товарів і визначає підставу для можливого віднесення до податкового зобов'язання сум ПДВ, нарахованих за звітний період у зв'язку з продажем товарів (субрахунок 643).

Книги обліку придбання і продажу товарів мають бути прошнуровані, сторінки пронумеровані і зареєстровані в податковій інспекції. Записи до Книги роблять тільки:

на підставі даних податкових накладних, за винятком імпортних товарів (записи з яких відображаються на підставі митної декларації при умові сплати ПДВ митним органам або оформлення і погашення векселя);

при придбанні товарів у юридичних і фізичних осіб, не зареєстрованих як платників ПДВ (облік ведеться на підставі товарного чека, іншого розрахункового документа, в якому вказана вартість товару без нарахування ПДВ).

Основним документом, що регулює порядок бухгалтерського обліку руху товарів, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246.

Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" товари відносяться до запасів і є оборотними активами підприємства. Для того щоб придбаний товар було визнано активом, повинні бути дотримані такі вимоги:

по-перше, використання таких товарів у майбутньому має принести певні економічні вигоди;

по-друге, вартість товарів має бути достовірно визначена. Іншими словами, товар є активом, якщо є ймовірність того, що він буде в майбутньому реалізований.

Формування первісної вартості залежить від того, яким чином товари надійшли на підприємство торгівлі. Але найчастіше формою розрахунків за товари на підприємствах оптової торгівлі є оплата грошовими коштами.

Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" поняття собівартості придбаного товару може бути застосоване щодо товарів, придбаних за грошові кошти, і являє собою їх первісну вартість.

Первісна вартість товарів включає такі витрати:

суми, сплачені постачальникові товару, за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

суми транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), включаючи витрати, пов'язані зі страхуванням ризиків транспортування товарів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів. До транспортних витрат торговельного підприємства, понесеними у зв'язку з придбанням товарів, належать:

1) вартість транспортних послуг, що пов'язані з доставкою товару сторонніми організаціями;

2) витрати підприємства на доставку товару власними силами (власним або орендованим транспортом).

До останніх витрат належать:

витрати, безпосередньо пов'язані з транспортуванням (вартість пального в кількості, необхідній для подолання транспортним засобом відстані від підприємства-покупця до підприєм-ства-продавця і від підприємства-продавця до підприємства-покупця; вартість інших матеріалів, необхідних для руху транспортного засобу; інші витрати, понесені підприємством для забезпечення нормальної роботи транспортного засобу під час поїздки за товаром);

витрати, пов'язані з виплатою компенсації витрат водія під час поїздки за товаром (витрати на відрядження водія, безпосередньо пов'язані з доставкою товару);

інші витрати, пов'язані з доставкою товару (витрати експедитора, відрядженого за товаром; інші витрати, що відносяться до витрат на відрядження відповідно до законодавства).

Якщо підприємство проводить облік товарів за продажними цінами, то сума ПДВ, нарахована (оплачена) постачальникам при придбанні товарів, включається до суми торгової націнки, що відображається записом:

Д-т 281 - К-т 285.

Аналогічним проведенням відображається сума торгівельної націнки на товари, яка нараховується торгівельним підприємством для покриття витрат обігу та отримання прибутку. Таким чином, на субрахунку 281 “Товари на складі” формується реалізаційна вартість товару.

Особливу увагу при оприбуткуванні товару слід приділити кількості і якості, що зазначені в договорі і товарно-супровідних документах. Виявлена при прийманні недостача товару може стати наслідком таких причин:

природних втрат у дорозі;

вини особи, яка здійснює поставку товару;

вини підприємства-продавця.

При виявленні недостачі придбаного товару при одержанні його на склад відповідальність покладається на того учасника договору, до обов'язків якого входить доставка таких цінностей.

Якщо доставка товару було здійснена підприємством-продавцем або сторонньою організацією (автотранспортним підприємством), то на суму виявленої недостачі підприємством-покупцем пред'являється претензія на адресу таких постачальників. Якщо доставка товару здійснювалося власним транспортом підприємства-по-купця, то вся відповідальність за недостачу матеріальних цінностей покладається на відповідальну особу такого підприємства.

При одержанні товару на склад сума недостачі, що сталася в дорозі в межах норм природного убутку, включається до первісної вартості такого товару. В цьому випадку претензія до постачальника не пред'являється.

Якщо при надходженні товару виявлено недостачу, проводиться запис з Д-т 281 "Товари на складі" - на суму тільки фактично отриманих товарів, з К-т 285 "Торгова націнка" - на суму торгової націнки на фактично отримані товари.

У випадку виявлення при оприбуткуванні недостачі (псування) товарів:

1. З вини постачальника або транспортних організацій:

на купівельну вартість товарів:

Д-т 374 "Розрахунки за претензіями" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

2. У межах норм природних втрат:

Д-т 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей"

К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

3. З вини матеріально-відповідальних осіб, що доставляють товари:

Д-т 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

одночасно на вартість продажу:

Д-т 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" - К-т 716 "Відшкодування раніше списаних активів";

на суму ПДВ:

Д-т 716 "Відшкодування раніше списаних активів" - К-т 641 "Розрахунки за податками (аналогічний рахунок "ПДВ")".

У випадку обґрунтованої відмови від оплати товарів, що надійшли до оптового підприємства, товари приймаються за актом на відповідальне зберігання і обліковуються на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" до моменту вказівки постачальника про їх повернення, пере-адресації або реалізації на місці.

Якщо є впевненість, що недостачу буде відшкодовано, то суму недостачі може бути відображено як суму заборгованості за претензіями без списання на витрати. Якщо при цьому було здійснено передоплату за товари, то сума податкового кредиту в цьому випадку не зменшується.

Якщо підприємство не впевнене, що суму недостачі буде погашено, то така недостача списується на витрати звітного періоду з одночасним відображенням заборгованості на позабалансовому рахунку. При цьому у випадку здійснення передоплати не слід забувати про коригування суми раніше відображеного податкового кредиту щодо ПДВ. Якщо з'являється ймовірність погашення суми недостачі постачальником матеріальних цінностей, то в обліку на суму такої недостачі визначається дохід і сума заборгованості списується із позабалансового рахунка.

Організація обліку товарів на оптових базах може проводитися по партіях (облік ведуть по кожній партії окремо) або по сортах.

1.4 Облік товарів в роздрібній торгівлі

Роздрібна торгівля - це сфера підприємницької діяльності з реалізації товарів або надання послуг на підставі усного чи письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.

Облік надходження товарів.

Товари в роздрібній торгівлі оприбутковують на підставі рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, податкових накладних. За цими документами приймаються товари і тара матеріально-відповідальними особами. При надходженні товарів від населення за готівковий розрахунок їх оприбуткування здійснюють на підставі Закупівельного акта. Якщо отримано ваговий матеріал, то його оприбуткування здійснюють за чистою вагою (маса-нетто), без урахування ваги тари. При розходженні маси і якості фактично отриманих товарів із супроводжувальними документами складається Акт про встановлення розходжень маси і якості товарно-матеріальних цінностей, що приймаються.

Підприємствами роздрібної торгівлі в основному здійснюється вартісний облік товарів через велику кількість різноманітних товарів та оформленням реалізації товарів касовими чеками. У такому разі на кожну матеріально-відповідальну особу (МВО) в бухгалтерії відкривається особовий рахунок, в якому роблять записи по залишках, надходженню та вибуттю товарів на звітну дату. Записи відображають за продажними цінами. В установлені строки матеріально-відповідальні особи складають товарні звіти і разом із підтверджувальними документами здають до бухгалтерії. Товарні звіти можуть складатися щодня або один раз у З, 5, 7, 10 днів (залежно від обсягу господарських операцій торговельного підприємства). Товарні звіти складають у двох примірниках: 1-й з додатками здають в бухгалтерію, 2-й залишають у МВО.

Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі.

Визначена розрахунком сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів, для коригування вартості товарів за продажними цінами до їх покупної вартості списується "червоним сторно", як зазначалося раніше, на собівартість реалізації (записом по дебету рахунка 902 "Собівартість реалізованих товарів" і кредиту субрахунка 285 "Торгова націнка"). Сума торгової націнки, що відноситься до залишку нереалізованих товарів, залишається як кредитове сальдо субрахунка 285. Під час складання бухгалтерського балансу ця сума вираховується з сальдо субрахунка 281 "Товари на складі", що забезпечує відображення залишку товарів у балансі за їх покупною вартістю.

Торговельні підприємства нараховують ПДВ за встановленою ставкою до обсягу товарообороту (доходу від реалізації). Підставою для нарахування податкових зобов'язань по ПДВ є дані податкових накладних і Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг).

У бухгалтерському обліку роздрібних підприємств сума податкових зобов'язань по ПДВ відображається записом по дебету рахунка 702 "Доход від реалізації товарів" у кореспонденції з кредитом рахунка 641 "Розрахунки за податками". Сума сплаченого до бюджету ПДВ відображається по дебету рахунка 641 "Розрахунки за податками" і кредиту рахунка ЗІ "Рахунки в банках". Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведуть за місцями їх продажу і торговельному підприємству в цілому, що забезпечує контроль за виконанням плану товарообігу.

Облік реалізації товарів у розстрочку

Порядок продажу товарів у розстрочку регламентується Правилами торгівлі в розстрочку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.97 № 997 (з доповненням і змінами, внесеними постановами від 04.02.99 № 139 та від 31.08.99 № 1608). Зазначеними Правилами встановлено порядок продажу суб'єктами господарювання (резидентами і нерезидентами) непродовольчих товарів фізичним особам (у тому числі громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи) в розстрочку, тобто на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк і під кредит. Продаж товарів у розстрочку здійснюється фізичним особам, які мають постійний доход і постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться суб'єкт господарювання. Перелік товарів, що продаються в розстрочку, визначає суб'єкт господарювання з урахуванням орієнтовного переліку товарів, що рекомендується до продажу (телерадіоапаратура, електропобутові товари, комп'ютери, меблі, автомобілі, будівельні матеріали, одяг, взуття тощо).

Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу товарів у розстрочку, який заключається за встановленою формою між суб'єктом господарювання і фізичною особою (покупцем), згідно з яким суб'єкт господарювання зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець - здійснити розрахунки затовар у строки і в розмірах, передбачених договором. При цьому покупець повинен подати паспорт і довідку для придбання товарів у розстрочку встановленої форми, яка видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам - органом, який призначив пенсію.

Довідка для придбання товарів у розстрочку видається адміністрацією підприємства (установи, організації) тільки тим особам, які знаходяться у трудових відносинах з цим підприємством (або навчання у навчальних закладах) не менше трьох місяців і постійно отримують заробітну плату (стипендію). Підприємства можуть видавати фізичним особами тільки одну довідку. Наступна довідка може бути видана тільки після остаточного розрахунку за товари, що куплені у розстрочку.

Бланки довідок виготовляються за замовленням підприємства, містять друковану нумерацію, видаються, обліковуються і зберігаються як бланки документів суворого обліку.

Договір між суб'єктом господарювання і покупцем, який буде здійснювати погашення кредиту шляхом відрахувань із його заробітної плати (стипендії) за місцем роботи (навчання), складається в трьох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання, другий - надається покупцеві, третій - підприємству (установі), що видало довідку. В разі розрахунків з покупцями, які будуть здійснювати погашення кредиту шляхом внесення готівкою до каси суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків, договір складається в двох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання (продавця), другий - надається покупцеві.

Передача в розпорядження покупцям товарів, що придбаються в розстрочку, здійснюється за умови сплати першого внеску (завдатку) у таких розмірах:

не менше вартості товару при ціні такого товару до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 грн.);

не менше 50% при ціні такого товару більше 50 неоподатковуваних мінімумів (більше 850 грн.);

не менше 25% вартості при торгівлі в розстрочку транспортними засобами. Договором передбачається строк оплати решти вартості товарів у таких розмірах:

від 6 до 15 місяців, якщо вартість товарів не перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.);

від б до 24 місяців, якщо вартість товарів перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів (850 грн.).

від 6 до 60 місяців, якщо відбувається продаж транспортних засобів (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).

Наданий кредит не повинен перевищувати:

З-місячної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця в разі продажу товарів з розстроченням платежу на 6 місяців;

б-місячної - з розстроченням платежу на 12 місяців;

12-місячної - з розстроченням платежу на 24 місяця.

Зазначені обмеження не поширюються до випадків продажу транспортних засобів (п. 11 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).

На товари, придбані в розстрочку, поширюються гарантійні строки обслуговування (ремонту). Продаж товарів в розстрочку і внесення чергових платежів здійснюється за цінами, що діяли на день продажу, і зміні не підлягають.

Право власності на товар, переданий згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після остаточного розрахунку. При продажу транспортних засобів суб'єкт господарювання робить помітку "Розстрочка" в довідці-розрахунку або акті приймання-передачі, виданої заводом-виробником. На ці транспортні засоби не видаються довіреності з правом відчуження, а також ці транспортні засоби не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до подання покупцем договору з відміткою суб'єкта господарювання про повний розрахунок (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138). При продажу товарів у розстрочку покупець сплачує відсотки від наданого кредиту, розмір яких встановлює суб'єкт господарювання, але не вище діючих на час продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, який обслуговує суб'єкт господарювання, що здійснює продаж товарів у розстрочку.

Погашення кредиту, наданого покупцю при продажу товарів у розстрочку, здійснюється шляхом внесення грошей готівкою в касу суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків підприємствами (установами) суми чергового платежу і відсотків за наданий кредит, утриманих із заробітної плати (стипендії) покупця. При внесенні чергових платежів готівкою в касу суб'єкта господарювання для підтвердження оплаченої суми обов'язковим є видача чека через ЕККА, який наклеюється безпосередньо на договорі (інші відмітки і розписки щодо сплати і виправлення суми на договорі вважаються недійсними). Бухгалтерський облік по продажу товарів у розстрочку суб'єктом господарювання здійснюється в такому порядку. При реалізації товарів у розстрочку їх продажна вартість повністю включається в обсяг роздрібного товарообороту за датою фактичного відпуску товарів покупцю. Тому на всю вартість проданих у кредит товарів робиться запис по кредиту рахунка 702 "Доход від реалізації товарів" і дебету рахунків:

ЗО "Каса" (або ЗІ "Рахунки в банках") - на суму початкового платежу за товари, здійсненого покупцями;

36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" - на решту вартості товару, проданого в кредит.

Відсотки, що підлягають сплаті покупцями за наданий кредит, за спеціальним розрахунком відносяться на доходи майбутніх періодів і відображаються записом по дебету рахунка 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і кредиту рахунка 69 "Доходи майбутніх періодів".

При цьому відсотки за кредит розраховуються за кожен місяць із застосуванням 1/2 річного розміру відсотків від фактичного кредиту, яким покупець користувався у місяці, за який сплачено черговий внесок до повного погашення заборгованості.



2. Практика обліку операцій із товарами на підприємстві

2.1 Загальна характеристика організації обліку на підприємстві

Повне найменування підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю "Форес"; скорочене найменування підприємства: ТОВ "Форес"; організаційно - правова форма: товариство з обмеженою відповідальністю;

Галузева призначенність: харчова промисловість - виробництво під торгівельною маркою "Форес" майонези столові висококалорійні "Царський", "Маестро", "Флораль"; під торгівельною маркою "Розмай" майонези столові низькокалорійні "Провансаль Салатний", "Провансаль Домашній", майонез висококалорійний "Провансаль Класичний".

Рік створення: 1995 р.; юридична адреса підприємства: 65003, Одеська область, Суворовський район, м. Одеса, вул.. Одарія, 9; фактична адреса підприємства: 65003, Одеська область, Суворовський район, м. Одеса, вул.. Одарія, 9; тел./факс: +38 (0482) 37-51-02, +38 (0482) 37-52-23; е-mail: info@fores.org, fores@ukr.net.

Підприємство складається з таких основних структурних підрозділів:

1. Відділи:

- бухгалтерія;

- лабораторія;

- відділ збуту;

- відділ сировини;

- технічний відділ;

- відділ маркетингу;

- відділ упаковування;

- відділ автоматизованих систем управління.

2. Цехи:

- цех з виробництва та фасування майонезу;

- цех упаковки та етикетування.

Структурні підрозділи не є самостійними юридичними особами. Зміна організаційної структури не планується.

Враховуючи маркетингові дослідження попит та смаки споживачів фірма пропонує широкий вибір фасовки:

30-50г (корекс-палет - для пробної покупки),

200г (дой-пак),

склобанка (440г, 820г, 1400мл),

1, 3-х та 10-ти кілограмові відра.

Упаковка відрізняється сучасним дизайном, захистом від підробок, оригінальністю, зручністю, економічністю (рис. 2.1 - 2.3).

Рис. 2.1 - Царський 72% (жирність)

Майонез Царський 72% (жирність) (рис. 2.1), своєю назвою він зобов'язаний Олександру I, який якось завітав до Одеси й був у захваті від майонезу, який йому довелось там спробувати. Він назвав соус "дійсно царським", у відповідь на що майже через два сторіччя ми створили справжнього аристократа серед майонезів - густий, висококалорійний соус, що ідеально підходить для готування класичних салатів і канапе. Майонез Маестро 65% (жирність) (рис. 2.2), це відродження класичних рецептур і гідний спадкоємець соусу, створеного кулінарним віртуозом Франсуа Форесом. Золота середина - завдяки вдалому співвідношенню густоти й жирності, цей майонез стане незамінним помічником при створенні будь-яких кулінарних шедеврів від звичайного салату до запеченого м'яса або риби. Майонез Флораль 60% (жирність) (рис. 2.3), це унікальний продукт, що не містить продуктів тваринного походження - створений для прихильників вегетаріанських дієт і людей, що дотримуються постів.

Компанія "Форес" працює у галузі продуктів харчування вже шістнадцять років та радує споживачів гарним майонезом. Унікальні рецептури, сучасні технологічні лінії, що відповідають світовим стандартам харчової промисловості, професіоналізм та навики команди забезпечують високу якість майонезу. Жорсткий лабораторний контроль якості готової продукції, а також вакуумна упаковка майонезу забезпечує довге зберігання.

На підприємстві побудовані сучасні складські приміщення з холодильними камерами та відділом експедиції. Жорсткий облік і пакетування продукції дозволяє зручно скомпонувати замовлення клієнта, якісно та швидко загрузити та доставити майонез до споживача.

Щорічно видозмінюється асортимент компанії "Форес" як за рахунок випуску нових видів продукції, так і нових видів упаковки. Продукція нашого підприємства приймає участь у виставках та професійних конкурсах. В 2002 році підприємство стало лауреатом загальнонаціонального конкурсу "Вища проба" за виробництво високоякісних та конкуренто спроможних майонезів.

Того ж року Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості "Золота Фортуна" нагородила усі майонези "Форес" дипломом "Качество третього тысячелетия". У 2004 році майонез "Царський" став переможцем дегустаційного конкурсу галузевого рейтингу "Кращий виробник року" і отримав "Зірку якості". Але і тепер компанія "Форес" не зупиняється на досягнутому і прагне підкорити нові висоти.

Основні ринки збуту: м. Київ ПП "Всесвіт Ко", м. Одеса ТОВ "Альянс", ТОВ "Таврія В", м. Дніпропетровськ ТОВ "Золотий Орлан", м. Херсон ПП "Віжес", м. Миколаїв ТОВ "ІРБІС", Крим м. Семфірополь ТОВ "КПК", м. Хмельницьк ТОВ "ТД" Тандем профіт», м. Івано-Франківськ ТОВ "ОЛБІ ІФ", м. Тернопіль ТОВ "ТДК", м. Ужгород ТОВ "ТІК", Молдова м. Кишінів ТОВ "Глорінал груп", м. Тирасполь ТОВ "Шериф".

2.2 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ "Форес"

Облік на ТОВ "Форес" представлений такими видами обліку: оперативний, фінансовий, статистичний, податковий. Оперативний облік здійснюється безпосередньо на складах підприємства складськими робітниками, робота яких перевіряється 1 раз у 2 тижні менеджерами. Статистичний, фінансовий та податковий облік здійснюється безпосередньо у відділі бухгалтерії й узагальнюється у формах статистичної,фінансової та податкової звітності.

Бухгалтерський облік на ТОВ "Форес" регламентується законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та П(с)БО. Ведення бухгалтерського обліку на ТОВ "Форес" регулюється Наказом про облікову політику. В наказі обумовлені певні особливості бухгалтерського обліку ТОВ "Форес".

Загальні положення.

1. Бухгалтерський облік являє собою процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства ТОВ "Форес". Відділ бухгалтерії - це самостійний структурний підрозділ на правах відділу, підпорядковується керівнику підприємства, приймає участь у роботі усіх підрозділів підприємства та виконує облікові та контрольні функції.

2. Бухгалтерський облік на підприємстві ТОВ "Форес" здійснюється відділом бухгалтерії, яка діє на засадах самостійного структурного підрозділу підприємства.

3. Чисельність працівників бухгалтерської служби визначаються штатним розкладом.

4. Бухгалтерія в своїй діяльності керується Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, нормативними актами та даним Положенням про бухгалтерську службу.

5. Бухгалтерську службу очолює головний бухгалтер, який призначається і звільняється з посади наказом керівника ТОВ "Форес".

Мета і завдання діяльності бухгалтерської служби.

1. Метою діяльності бухгалтерії є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, результати його діяльності та про рух грошових коштів.

2. До основних завдань бухгалтерської служби входить ведення бухгалтерського обліку підприємства, організація обліку фінансово-господарської діяльності, здійснення контролю за збереженням власності, правильним використанням грошових коштів і матеріальних ресурсів, складання звітності.

Функції бухгалтерської служби.

Основна функція бухгалтерської служби - ведення бухгалтерського обліку в розрізі господарських засобів та джерел їх утворення на основі натуральних вимірників в грошовому виразі шляхом суцільного, безперервного та взаємозв'язаного відображення у відповідних носіях інформації та організація бухгалтерського обліку, реалізується за такими складовими:

- облік доходів загального фонду;

- облік доходів спеціального фонду;

- облік касових операцій;

- облік грошових коштів на рахунках;

- облік розрахунків по заробітній платі і стипендіях;

- облік розрахунків з бюджетом та позабюджетними соціальними фондами;

- облік розрахунків у порядку планових платежів;

- облік розрахунків з підзвітними особами;

- облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами;

- облік необоротних активів;

- облік запасів та МШП;

- облік виробничих затрат;

- облік власного капіталу;

- облік результатів виконання кошторису;

- складання і подання звітності до відповідних органів;

- організація проведення інвентаризації;

- організації технології облікового процесу (облікових номенклатур, носіїв облікової інформації, графіків руху носіїв облікової інформації, архіву звітностей тощо);

- організація контролю за фінансово-господарською діяльністю установи;

- організація забезпечення бухгалтерського обліку;

-організація розвитку бухгалтерського обліку.

Права і обов'язки.

1. Вимагати від структурних підрозділів підприємства та окремих посадових осіб своєчасного відповідно до графіків руху носіїв облікової інформації подання оформлених відповідним чином матеріалів (планів, звітів, табелів, довідок тощо).

2. Не приймати до виконання і оформлення документів за операціями, які порушують діюче законодавство і встановлений порядок приймання, оприбуткування, зберігання та витрачання грошових коштів, обладнання, матеріальних і інших цінностей.

3. Надавати керівництву підприємства пропозиції про покарання осіб, які є винними у недоброякісному оформленні і складанні документів, несвоєчасній передачі їх для відображення на рахунках бухгалтерського обліку та відображенні в документах недостовірної інформації.



2.3 Відповідальність

1. Всю повноту відповідальності за якість та своєчасність виконання покладених на бухгалтерію даним Положенням задач і функцій несе головний бухгалтер.

2. Ступінь відповідальності інших працівників бухгалтерії встановлюється посадовими інструкціями.

Взаємовідносини.

1. З усіма структурними підрозділами щодо питань забезпечення процесу бухгалтерського обліку оперативною інформацією.

2. З кадровим підрозділом - за питанням відбору кадрів в бухгалтерію, по формуванню інформації щодо особового складу установи.

3. З відділом матеріально-технічного постачання - з питань інформаційної бази по надходженню товарно-матеріальних цінностей.

4. З планово-економічним відділом - з питань забезпечення останнього показниками для здійснення процесу та складання проектів кошторисів.

5. З юридичним відділом - з питань регулювання фактів матеріальної, адміністративної та інших видів відповідальності, підготовки юридичних документів.

Організація роботи.

1. Бухгалтерський підрозділ підприємства працює відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку установи.

2. Робочий час працівників бухгалтерії нормований в межах п'ятиденного робочого тижня з встановленими термінами (часовими) - з 9:00 до 18:00 з перервою трудового дня з 12:30 до 13:30.

Веденням обліку у ТОВ "Форес" займається відділ бухгалтерії, структура якого приведена на рис. 2.1.

Для досягнення своєчасності, повноти, точності обліку кожен з працівників відділу повинен виконувати поставлені перед ним завдання. На підприємстві ТОВ "Форес" у відділі бухгалтерії також діє лінійно - функціональна структура управління.

Структура відділу бухгалтерії у ТОВ "Форес"

Тобто, заступнику з фінансових питань підпорядковується головний бухгалтер, якому в свою чергу підпорядковуються бухгалтер - касир та бухгалтер по розрахунках з дебіторами. Вважаю структуру відділу бухгалтерії раціональної, та розподіл функцій і обов'язків між підлеглими головного бухгалтера є чіткими та обумовленими специфікою знань кожного працівника цього відділу.

До обов'язків головного бухгалтера відносять:

Забезпечення ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних.

Організація роботи бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

...