Напрямки удосконалення обліку касових операцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Організаційна характеристика та облікова політика господарства

2. Економічний зміст грошових коштів

3. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України

3.1 Загальні положення

3.2 Порядок приймання і видачі готівки та оформлення касових документів

3.3 Порядок ведення касової книги і зберігання грошей

3.4 Ревізія каси і контроль за дотриманням касової дисципліни

3.5 Рекомендації щодо забезпечення схоронності кошті під час їх зберігання і транспортування

4. Облік касових операцій у національній та іноземній валюті

5. Систематизація касових операцій при різних формах обліку

6. Напрямки удосконалення обліку касових операцій

Висновки і пропозиції

Список літератури

Вступ

Гроші - одне з найдавніших явищ суспільства - відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців.

Гроші - це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.

На сучасному етапі, коли у більшості підприємств грошових активів не вистачає, здатність підприємства виживати напряму залежить від уміння управляти грошовими потоками. До останнього часу управлінню грошовими активами у вітчизняній практиці не приділялося достатньої уваги. Але цей вид активів є найобмеженішим в сучасних умовах, і управління ним безпосередньо впливає на розвиток підприємства і формування кінцевих результатів його господарської діяльності. Тому грошові активи потребують посиленої уваги до себе з боку керівних органів підприємства. Управління ними ґрунтується на даних обліку через організацію і контроль за рухом грошових потоків, а також запасів грошових активів із точки зору ефективності платежів і оптимального забезпечення операційної діяльності підприємства фінансовими ресурсами. Цим і пояснюється актуальність даної роботи. Метою курсової роботи є більш детальне вивчення природи грошових коштів підприємства, а саме з'ясування поняття, принципи, систему грошових коштів; організації обліку грошових коштів; здійснити аналіз нормативної бази, яка регламентує питання грошових коштів у касі підприємства, дослідити питання контролю та аудиту грошових коштів, а також аналізу грошових потоків.

1. Для досягнення цієї мети вирішуються, зокрема, такі задачі:

2. розглядаються сутність грошей, їх функції та механізм впливу на економічні процеси;

3. вивчено правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні;

4. проаналізовано нинішній стан досліджуваного підприємства ТОВ "Ранок"

5. наведено основні вимоги щодо організації готівкових коштів на підприємствах України;

6. приділено увагу питанню порушення законодавства з готівкового обігу та, відповідно, відповідальності за такі порушення;

Об'єктом дослідження є діяльність підприємства ТОВ “Ранок”.

Предметом дослідження є методологічні аспекти організації і ведення бухгалтерського обліку грошових коштів.

Для вивчення предмету дослідження в роботі застосовуються різні методи та прийоми аналізу: математико-статистичні, методи економічної статистики, методи фінансового аналізу, прийоми групування, порівняння.

Методологічною основою при написанні курсової роботи послужили нормативно-правові документі, періодичні видання, книги, інтернет-ресурси, а також внутрішні документи ТОВ „Ранок ”.

Обсяг і структура курсової роботи. Робота складається з вступу, шести теоретичних питань, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг курсової роботи сторінок.

Список використаних джерел містить 16 найменувань.

Все вище визначене підтверджує актуальність питання обліку руху грошових коштів.

1. Організаційна характеристика та облікова політика господарства

Об'єктом вивчення обліку грошових коштів є товариство з обмеженою відповідальністю «Ранок» Красноградського району Харківської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю - це підприємство, створене на засадах угоди юридичними особами або громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, яке має статутний фонд, поділений на частки в розмірах, визначених установчими документами. Товариство створено і діє на підставі установчого договору між участниками про його створення та статуту товариства (установчі документи).

Реструктуризація КСП «Колос» (на базі якого створене ТОВ «Лан», а пізніше ТОВ «Ранок») у нову організаційно-правову форму господарювання ринкового типу здійснювалася у формі реорганізації шляхом перетворення. Рішення про реструктуризацію приймалося загальними зборами членів КСП більшістю голосів. У результаті такого рішення особи, які були членами КСП, припинили своє членство в ньому, залишаючись при цьому власниками майнових і земельних паїв.

Створення саме цієї організаційно-правової форми господарювання у виробничих умовах об'єкта проходження практики є доцільним, так як власників всього 2 особи, для яких характерна єдність інтересів. Як свідчить досвід роботи підприємства ця єдність достатня для одностайного прийняття рішень з ключових питань спільної підприємницької діяльності щодо визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження планів діяльності та звітів про їх виконання і вирішення інших питань.

ТОВ «Ранок» розташоване в зоні лісостепу в південно-західній частині Харківської області в 25 км від районного центра міста Краснограда та 80 км від обласного центра м. Харкова. Господарство реорганізовано в 2004 році з колишнього СТОВ «Лан» в ТОВ «Ранок». Центральна садиба господарства розташована в с. Хрестище, офісне приміщення знаходиться в м. Харкові за адресою: п. Стадіонний, 11 к. 212

Географічне розташування підприємства сприяє виробництву продукції сільського господарства. Основний земельний масив ТОВ «Ранок» має компактну форму. Зв'язок господарства з районним центром і місцями реалізації продукції здійснюється дорогами з асфальтним покриттям.

Підприємство має приватну основу, займається виробництвом продукції рослинництва, виробництвом продукції ВРХ та розведенням свиней.

Місце розташування підприємства є сприятливим для виробництва основних видів сільськогосподарської продукції та її реалізації.

Середньорічна кількість опадів складає 515 мм. Земельний масив розташований на правому березі річки Берестової. Висота над рівнем моря коливається в межах 160-180 м. Рельєф місцевості - переважно рівнинне плато. Клімат має помірно-континентальний характер.

Для досягнення позитивних результатів господарювання підприємство прагне залучати всі галузі до ефективної роботи і співпраці.

Про розміри сільськогосподарського підприємства можна судити за багатьма показниками які прийнято поділяти на 2 види: ресурсні і результативні. Ресурсні показники характеризують розміри господарства по наявності земельних, трудових і матеріальних ресурсів, а результативні - по результатах його виробничо-фінансової діяльності (валової і товарної продукції, прибутку і ін.). Уявлення про розміри ТОВ «Ранок» дають показники таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Показники розміру ТОВ «Ранок» Красноградського району

Показники	Базисний рік	Звітний рік
1. Площа сільськогосподарських угідь	2683	2683
2. Середня кількість працівників	80	80
3. Валова продукція (за порівняльними цінами), тис.грн.	13412.0	13373.0
В т.ч на 100 га с.г угідь	611.7	602.5
На 1 середньорічного працівника	205.1	204.6
На 1 людино-годину
4. Товарна продукція (за цінами фактичної реалізації), тис. грн..	14806.0	14910.0
В т.ч на 100 га с.г. угідь	551.9	555.7
5. Прибуток всього, тис.грн.	1003.0	1394.0
В тч. На 100 га с.г угідь	37.3	52.0
6. Рівень рентабельності,%	88.8	93.4
7. Норма рентабельності,%	50.3	62.4
8. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення	1242.3	1291.2
9. Фондозабезпеченість (тис. грн.. на 100 га ріллі)	463.0	481.2
10. Наявність енергетичних ресурсів : тракторів, шт	8	8
Самохідних комбайнів, шт	2	2
Автомашин, шт	6	6
11. Загальна потужність енергетичних ресурсів, к.с	2700	2700
12. Енергозабезпеченість	1468	1468
13. Енергоозброєність(к.с на 1 працівника)	18.4	18.4
14. Річний фонд оплати праці	3241	4082
15. Середньомісячна зарплата 1 працівника, грн..	3376	4252

Із даних таблиці видно, що в ТОВ «Ранок» площа сільськогосподарських угідь була не змінна на протязі двох років. Рівень товарної продукції збільшився на 104 тис.грн. або на 7%.

Діяльність господарства дала прибутковий результат, зокрема, прибуток у 2013 році збільшився на 391.0 тис.грн. Рівень рентабельності зріс на 4.6 %. Важливим є те, збільшилась середня заробітна плата одного працівника з 3376 грн. до 4252 грн.

Однією з важливих характеристик господарства є його спеціалізація, тобто процес суспільного розподілу праці, якому властивий розвиток окремих галузей виробництва відповідно до грунтово-кліматичних та економічних умовах кожного господарства. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначає виробничий напрям підприємства. Основним показником спеціалізації є структура товарної продукції. Проаналізуємо структуру товарної сільськогосподарської продукції (табл. 1.2).



Таблиця 1.2 Розмір і структура товарної продукції

Галузі і види продукції	2012 р.	2013 р.
	Виручка від реалізації продукції	В% до всього	Виручка від реалізації продукції	В% до всього
Рослинництво, всього	9865.1	66.6	10915.0	73.2
В т.ч зернових	5660.0	57.4	5960.0	54.6
З них кукурудза	2246.0	39.7	2628.0	44.1
Соняшник	3650.0	37.0	4830.0	44.2
Цукрові буряки	-	-	-	-
Інша продукція рослинництва	555.1	5.6	125.0	1.1
Тваринництво, всього	3060.0	20.7	3950.0	26.5
В т.ч вирощування ВРХ у живій масі	790.0	25.8	815.0	20.6
молоко	2200.0	71.9	3135.0	79.4
Разом	14806.0	100.0	14910.0	100.0

Із таблиці 1.2 ми бачимо, що у 2013 році головним напрямом господарювання підприємства є рослинництво, а саме вирощування зернових культур. Порівняно з 2012 роком виручка від реалізації продукції рослинництва збільшилась на 1049.9 тис.грн. Збільшилось і виробництво продукції тваринництва 3060 тис.грн до 3950 тис.грн, а саме збільшилось виробництво молока 935 тис.грн. Існування і розвиток суспільства неможливі без виробництва матеріальних благ і нагромадження багатства, які забезпечують відповідний рівень добробуту населення. Виробництво продукції в сільському господарстві здійснюється на основі єдності таких факторів, як земля, трудові ресурси, засоби і предмети праці. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - результати виробничо-фінансової діяльності, що наведені в таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Результати виробничо-фінансової діяльності в 2013р.

Види продукції	Виручка від реалізації	Повна собівартість	результати	Рентабельність,%
			прибуток	збиток
Зерно	5960.0	5807.0	153.0		2.6
Соняшник	4830.0	4640.0	190.0		4.1
Цукровий буряк	-	-	-		-
Кукурудза	2628.0	2485.0	143.0		5.7
Інша продукція рослинництва	125.0	125.0	-		-
Вирощування ВРХ у живій масі	815.0	796.0	19.0		2.4
Молоко	3135.0	3088.0	47.0		1.5
Разом	14910.0	14501.0	409.0		2.8

Із даних таблиці можна зробити висновок, що виробництво сільськогосподарської продукції в ТОВ «Ранок» є прибутковим.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції власників або уповноваженої посадової особи (керівника).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або посадова особа, яка здійснює керівництво підприємством.

Ведення бухгалтерського обліку на ТОВ “Ранок” покладено на бухгалтерську службу товариства на чолі з головним бухгалтером Чуйко Юрієм Миколайовичем.Безпосередньо у відділенні с. Хрестище, бухгалтерську роботу очолює старший бухгалтер Хмара Ірина Вікторівна. Відповідальність працівників бухгалтерії за ведення бухгалтерського обліку регулюється посадовими інструкціями.

Основними аспектами наказу про облікову політику(додаток 1) в ТОВ «Ранок» є:

- затверджена система оплати праці за штатним розкладом за відповідними особами;

- амортизація основних засобів нараховується за прямолінійним методом;

- метод вибуття запасів застосовується в організації згідно П(с)БО 9 - середньозваженої вартості;

- порядок організації готівкових розрахунків здійснюється згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №72 від 19.02.2001року;

- проводиться інвентаризація на дату складання річного балансу;

- для відображення витрат ТОВ “Ранок ” використовуються рахунки класу 9 «Витрати діяльності».

В ТОВ «Ранок» застосовується змішана форма обліку, яка об'єднала дещо застарілу журнально-ордерну форму обліку з автоматизованою формою. Застосовується програма “Парус». Основні особливості цієї програми:

- ведення синтетичного і аналітичного обліку відповідно до потреб підприємства;

- одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів з синтетичного й аналітичного обліку;

- можливість доповнювати і змінювати план рахунків бухгалтерського обліку, системи проводок, ведення аналітичного обліку, форм первинних документів,

Своєчасний і якісний облік забезпечується певним порядком організації складання й опрацювання документів, або документооборотом.

Документооборотом називаються порядок і шляхи руху документів з моменту їх складання або надходження до моменту здачі в архів.

Головне завдання документообороту -- прискорення руху документів, і чим коротше і швидше буде організовано цей процес, тим він буде ефективнішим, і користувачі зможуть вчасно отримати інформацію для прийняття рішень.

Документообіг (додаток 2) в ТОВ «Ранок » встановлюється головним бухгалтером і є обов'язковим для всіх працівників підприємства.



2. Економічний зміст грошових коштів

Гроші - одне з найдавніших явищ суспільства - відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців.

Гроші - це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.

Гроші - це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати.

Суть грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування. Прикладом такого підходу може бути характеристика суті грошей в підручнику “Економікс” Макконнела та Брю. На питання “що таке гроші?” автори підручника дають відповідь:“Гроші є тим, що вони роблять. Все те, що виконує функції грошей, є грішми”.

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися.

Різноманітність і складність виробничих відносин, які втілюються в грошах, визначають множинність форм прояву самих грошей. Кожна з таких форм одержала назву функції грошей. Функція грошей - це певна дія чи “робота” грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

Питання про функції грошей є одним з найбільш дискусійних у теорії грошей. Розбіжності стосуються не тільки трактування окремих функцій, а й їх кількості. Дискусії ведуться як між представниками різних теоретичних шкіл, так і всередині кожної з них.

У працях Д. Рікардо віддавалася перевага функцій грошей як засобу обігу. “Гроші, - писав він, - є товаром, … що служить загальним засобом обміну”. У книзі англійського економіста Т. Крампа “Феномен грошей” грошові функції подано як засіб платежу, міра вартості, одиниця виміру, засіб обігу та засіб нагромадження багатства. У підручнику “Економікс” підкреслюється, що гроші виконують функції засобу обігу, міри вартості й засобу її збереження. Економісти Долан та Кемпбелл визначають гроші як засіб нагромадження. У книзі англійського економіста Л. Харріса “Грошова теорія” говориться про функції засобу обігу, засобу збереження вартості та одиницю рахунку і зовсім не згадуються функції засобу платежу і світових грошей.

Представники марксистської теорії грошей визнають п'ять їх функцій:

? Міри вартості

? Засобу обігу

? Засобу нагромадження

? Засобу платежу

? Світових грошей

Міра вартості - це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Це відбувається тому, що у товарах і грошах втілена абстрактна праця, причому певна її кількість. Тому за допомогою грошей відбувається порівняння вартості різних товарів.

Вартість товарів, виражена у грошах, є його ціною. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін. У різних країнах за грошову одиницю були прийняті різні вагові кількості грошового металу.

Масштаб цін встановлює держава в законодавчому порядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об'єктивно. Масштаб цін не залежить від зміни вартості грошового металу, бо він є фіксованою ваговою кількістю металу.

Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення, без чого неможлива їх організація й управління.

Всі звичайні товари, надходячи до сфери обміну, шукають собі грошовий еквівалент, який представлений там готовністю суб'єктів ринку купити відповідні товари. У зіткненні сторін - бажання продати і готовність купити - визначається в кінцевому підсумку мінова вартість товару чи сума грошей, якою товар оцінюється на ринку та яка задовольняє обох суб'єктів операції. До цього й зводиться економічний зміст вираження вартості за допомогою грошей в сучасних умовах.

Функцію міри вартості гроші виконують ідеально. Виробник заздалегідь, до появи з товаром на ринку, визначає ціну, за якою вигідно продати його. Але й при зустрічі з покупцем на ринку, де остаточно вирішується ціна товарів, наявність грошей у будь-якій формі не обов'язкова. Продаж взагалі може відбуватися в борг, під майбутні гроші, але ціна визначається в момент операції купівлі-продажу. Тим більше не потрібна наявність реальних грошей при встановленні товарних цін державними органами. Проте вони повинні мати чітке уявлення про мінову вартість грошей, яка фактично склалася і діє на ринку, щоб установити ціну, адекватну вартості товару.

Другою за значенням є функція грошей як засобу обігу. У цій функції гроші служать засобом реалізації товарів, виступають посередником у їх обміні.

Цю функцію можуть виконувати лише реальні гроші, тобто наявні золоті монети, зливки і т.д., або їх паперові замінники.

Паперові гроші не мають власної вартості (за винятком вартості паперу і обробки), а тому, як і неповноцінні монети, вони є символами вартості. Держава, випускаючи паперові гроші, надає їм примусовий курс у законодавчому порядку і використовує їх як замінник повноцінних грошей.

Обмін товарів за допомогою грошей в цій функції здійснюється за схемою „Т - Г - Т”.

Гроші як засіб обігу забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товари виходять із сфери обігу. Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб'єкта до іншого.

З розвитком ринкових відносин і сфери використання грошей як засобу обігу розвивались і розширювалися вимоги до них.

У сучасних умовах використання грошей як засобу обігу здійснюється переважно в роздрібній торгівлі, при наданні послуг населенню, в міжнародній торгівлі та ін. Проте і в цих сферах поступово звужується використання функції засобу обігу завдяки проникненню сюди кредитних відносин.

Функцію засобу нагромадження гроші виконують, якщо за обміном товару на гроші не настане обмін грошей на товар і гроші залишать сферу обігу і утворять скарб. Процес виробництва зумовлює необхідність нагромадження грошей і тимчасового вилучення засобів і предметів праці має накопичувати достатню суму грошей, а тому тією чи іншою мірою він виступає збирачем скарбів. При цьому можуть нагромаджуватись не тільки золото чи срібло, а й металеві та паперові знаки грошей. Гроші є загальним виразником багатства, їх можна безпосередньо перетворити на будь-який товар. Тому якісно вони не мають меж, проте кожна реальна грошова сума кількісно обмежена і на неї можна придбати лише певну кількість благ.

Тому існує суперечність між кількісною межею і якісною безмежністю грошей як загального виразника речового багатства.

Поряд з безпосереднім нагромадженням скарбів у монетній формі відбувається їх нагромадження у вигляді предметів розкоші з золота та срібла. Це приводить до того, що, з одного боку, все більш розширюється ринок для золота і срібла незалежно від виконуваної ними функції, а з другого -створюється приховане джерело пропозиції грошей, яке є особливо дійовим у періоди суспільних потрясінь.

У сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій із них, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу, має конкретно-цільове призначення і є відносно короткочасним, цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості. У тій же частині, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу суспільного відтворення, воно носить форму скарбу й обслуговується дійсними грошима - золотом.

Гроші, що виконують функцію засобу нагромадження вартості, слід відрізняти від поточних резервів грошей як купівельних і платіжних засобів, які постійно створюються у суб'єктів грошового обігу внаслідок короткочасних розбіжностей між поточними грошовими надходженнями і витратами. Такі грошові кошти не припиняють, а лише уповільнюють свій рух, продовжуючи функціонувати як засіб обігу чи засіб платежу. Гроші ж, що обслуговують нагромадження вартості, на певний час виходять з обігу, зупиняють свій рух, і їх маса визначається іншими, більш широкими потребами, ніж потреби грошового обігу.

Проте ці відмінності між грошима в цих трьох функціях мають швидше теоретичний, ніж практичний характер. На практиці всі складові грошової маси виступають як єдине ціле і легко переміщуються із нагромаджень в обіг і навпаки.

У результаті виникнення кредитних відносин між товаровиробниками гроші виступають засобом сплати боргового зобов'язання, виконують функцію засобу платежу.

Це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Ця функція тісно пов'язана з функцією грошей як засобу обігу. В товарообороті, опосередкованому грошима ( продаж заради купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функцію вони здійснюють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так і поза ним (наприклад, сплата заробітної плати, податків, орендної плати, квартирної плати, комунальних послуг тощо).

З функції грошей як засобу платежу виникають кредитні гроші. Коли власник товару продає його в кредит, він не обмежується усним зобов'язанням покупця сплатити його, а вимагає боргову розписку, в якій, як правило, зазначаються товар, його ціна і строк погашення боргу. Така боргова розписка є попередником векселя, так само як останній є безпосереднім попередником кредитних грошей.

Обліком векселів займаються банки. Фактично банк скуповує векселі, розплачуючись за них власними векселями, які називаються банкнотами.

Банкнота - це зобов'язання банку, банківський білет, тобто кредитні гроші. Випуск банкнот банками здійснюється не лише під векселі, а й під золото та інші дорогоцінності.

Кредитні гроші, векселі, банкноти - важливі елементи функціонування ринку. В процесі становлення ринкових відносин, виникнення і зміцнення ролі фондових, валютних, товарних бірж, комерційних банків у нашій країні вони починають активно використовуватись у господарському механізмі. Між кредитними і паперовими грошима існують суттєві відмінності. Так, паперові гроші виникають з функції обігу, в той час як кредитні - з функції платежу.

Паперові гроші випускає держава, яка вимагає від усіх суб'єктів ринкових відносин приймати їх у всіх платежах. Такі гроші випускаються в обіг в міру потреби. Кредитні гроші випускаються банком, вони не обов'язкові для приймання, але забезпеченні золотом, іноземною валютою та іншими активами банку. Вони випускаються відповідно до суми товарних векселів і, таким чином, не перевищують потреби в них. Проте в сучасних умовах відмінності між паперовими і кредитними грошима стираються.

Згідно з П(С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Готівка - це грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, в тому числі обігові та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію(товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна, називаються готівковими розрахунками.

Розрахунки можуть здійснюватись не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.

Готівковий і безготівковий грошовий обороти органічно пов'язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми обороту в іншу. Наприклад, виручка підприємств надходить до каси цих підприємств і потім здається в установу банку для зарахування на поточний чи інший рахунки. З поточного чи інших рахунків в банку проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами і надходить в касу підприємства для видачі



3. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України

3.1 Загальні положення

В організації грошового обороту і розрахунків важливу функцію виконує бухгалтерський апарат покликаний своєчасно і правильно відображати їх в обліку та контролювати.

Правильно організований бухгалтерський облік сприяє покращенню використання грошових ресурсів, оптимізації кредитування, удосконаленню розрахунків з покупцями, замовниками та іншими дебіторами. Виходячи з цього, основними завданнями бухгалтерського обліку грошових коштів і розрахунків є:

- правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових та готівкових розрахункових операцій;

- своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків;

- забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства;

- контроль за витрачанням грошових коштів;

- своєчасне і точне ведення розрахунків з дебіторами та стягнення заборгованості, періодичне проведення інвентаризації грошових коштів та дебіторської заборгованості.

Розрахунки підприємств за допомогою готівкових грошових коштів (касові операції) здійснюються за певними правилами, встановленими чинним законодавством в області організації готівкового обігу. Основний документ, який регулює порядок ведення касових операцій -це Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджене ухвалою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637.

Порядок організації готівкових розрахунків підприємств включає, зокрема, організацію зберігання наявних коштів в касі підприємства, порядок встановлення ліміту каси, порядок оформлення касових документів, у тому числі видачу готівки під звіт, ведення касової книги.

Розрахунки готівковими коштами підприємства між собою і з громадянами можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) і інших касових надходжень.

Якщо розрахунки проводяться шляхом внесення готівки до установ банків для подальшого переліку їх на рахунки підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки є для покупців (платників засобів) готівкою, а для підприємств -продавців (одержувачів засобів) -безготівковими.

Прийом, зберігання і витрачання наявних грошових коштів на підприємстві здійснюється тільки через касу.

Касою називається приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання наявних засобів, інших цінностей і касових документів.

Конкретних вимог до каси підприємства у діючому положенні про ведення касових операцій не визначено.

Відповідно до Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства самостійно встановлюють ліміт залишку готівки у касі. Ліміт залишку готівки в касі (далі -ліміт каси) - це граничний розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства у неробочий час. Тобто зберігати в своїй касі готівку у неробочий час, підприємство має право тільки в межах затвердженого ліміту каси. Вся готівка, яка є в касі понад встановлений ліміт, в кінці дня обов'язково повинна бути здана в банк.

Здавати готівку можна для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства за його вибором.

Ліміт каси встановлюється на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Такий Розрахунок (його форма затверджена додатком 2 до Положення №637) підписується головним (старшим) бухгалтером і керівником підприємства (або уповноваженою особою).

Підприємство, яке має поточні рахунки в декількох установах банків, повинні самі на свій розсуд визначити яким з банків буде встановлений йому ліміт каси.

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, об'єму касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Крім того, ліміт каси розраховується з обліком термінів здачі підприємством готівки для її зарахування на рахунки в банках. Такі терміни узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами і банками. обліковий готівка касовий ревізія

Таблиця 3.1.1 Визначення термінів здачі готівки в банку

Особливості підприємств	Терміни
1. Розташовані в населених пунктах, де є банки	щодня (в день надходження наявної готівки в каси)
2. Час закінчення робочого дня (зміни), встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності, не дає можливість забезпечити здачу готівки в день її надходження	наступного дня після дня надходження готівки в касу
3. Розташовані в населених пунктах, де немає банків	не рідше одного разу в п'ять робочих днів
4. Працюють у вихідні і святкові дні і не мають нагоди, за відсутністю відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати отриману ними за ці дні готівка	протягом операційного часу наступного робочого дня банку і підприємства.
5. Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність і діяльність по випуску і проведенню лотерей для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів встановлюють терміни здачі наявної виручки (готівки)	з урахуванням специфіки діяльності (режиму роботи у вечірні години, вихідні і святкові дні) і об'ємів виручки, але не рідше ніж один раз в п'ять робочих днів.

1. Розташовані в населених пунктах, де є банки щодня (в день надходження наявної готівки в каси)

2. Час закінчення робочого дня (зміни), встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності, не дає можливість забезпечити здачу готівки в день її надходження наступного дня після дня надходження готівки в касу

3. Розташовані в населених пунктах, де немає банків не рідше одного разу в п'ять робочих днів

4. Працюють у вихідні і святкові дні і не мають нагоди, за відсутністю відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати отриману ними за ці дні готівка протягом операційного часу наступного робочого дня банку і підприємства.

5. Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність і діяльність по випуску і проведенню лотерей для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів встановлюють терміни здачі наявної виручки (готівки) з урахуванням специфіки діяльності (режиму роботи у вечірні години, вихідні і святкові дні) і об'ємів виручки, але не рідше ніж один раз в п'ять робочих днів.

Розрахунок ліміту каси підприємство складає окремо по підприємству і по кожному його відособленому підрозділу.

Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відособлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх зведення відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Підприємства, що починають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно прогнозним розрахункам. Надалі встановлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається вже по фактичних показниках діяльності.

Ліміт каси підприємства встановлюють собі на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки в касу або їх середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої їм особи.

Встановлений ліміт каси і терміни здачі готівки можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства або за наявності відповідних чинників об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/витратах наявних, внутрішнього трудового розпорядка-графіка змінності і т. п.).

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки не пізніше за наступний робочий день банку (протягом операційного часу його роботи) або були використані підприємством (без попередньої здачі їх в банк і одночасного отримання з каси банку на вказані потреби) наступного дня на господарські потреби.

Тобто, якщо суму готівки, яка на кінець дня може вважатися понадлімітною, касир видасть з каси, наприклад, під звіт на господарські потреби, то така сума готівки вже не буде вважатися понадлімітною.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті наявні засоби, які поступили в каси підприємств у вихідні і святкові дні і були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки на наступний робочий день банку (протягом операційного часу його роботи) і підприємства, або були використані підприємством (без попередньої здачі їх в банк і одночасного отримання з каси банку на вказані потреби) на наступний робочий день на господарські потреби.

За перевищення встановленого ліміту каси, згідно ст. 1 Указу № 436, до підприємства застосовуються санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Положенням №637 встановлено певне обмеження в частині здійснення готівкових розрахунків підприємства з іншими підприємствами і підприємцями протягом дня. Так, сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) протягом одного дня поодинці або декільком платіжним дорученням не може перевищувати граничну суму, яка встановлюється окремим положенням НБУ. На сьогоднішній день така сума встановлена у розмірі 10 тис. грн.

Платежі понад встановлену НБУ суму повинні проводиться тільки в безготівковому порядку. Тобто підприємству не можна виплатити з каси протягом дня одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності суму готівкою більш встановленої. Хай навіть ця сума видавалася в декілька прийомів. В той же час, така заборона зовсім не означає, що встановлена НБУ сума - це вся сума яку касир має право видати готівкою протягом дня.

Заборона торкається тільки розрахунків з одним СПД. Таким чином, протягом дня підприємство має право здійснювати готівкові розрахунки з декількома підприємствами (підприємцями) дотримуючи з кожним з них встановлене обмеження.

За порушення в обмеженні розрахунків підприємству загрожує штраф в двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, згідно п. 1 Указу №436. При цьому сума, яка перевищить встановлене обмеження розрахунковий додається до фактичних залишків готівки в касі підприємства -покупця на кінець дня одноразово в день здійснення операції, і отриманий результат порівнюється зі встановленим лімітом каси.

Крім того, за здійснення готівкових розрахунків з перевищенням встановленого НБУ обмеження на керівника підприємства може бути накладений адміністративний штраф за порушення правил ведення касових операцій відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі від 8 до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (170 грн. -340 грн.).

3.2 Порядок приймання і видачі готівки та оформлення касових документів

Готівкові грошові кошти, що надходять до каси підприємства, повинні своєчасно і в повній сумі оприбутковуватися в касі підприємства . Тому, щоб наявні грошові кошти вважалися оприбуткованими, будь-яке надходження наявних коштів до каси: надходження виручки, позареалізаційних надходжень, надходження грошових коштів з банку оформляється прибутковим касовим ордером (ф. № КО-1) Додаток 3). Оформивши надходження наявної виручки прибутковим касовим ордером потрібно також зробити прибутковий запис в касовій книзі.

Запис в касовій книзі не обов'язково робити відразу ж після виписування прибуткового ордера. Цілком допустимо зробити запис в касовій книзі протягом робочого дня касира, але обов'язково в день надходження грошових коштів.

При заповненні касового ордера, дуже важливо, щоб в ньому були заповнені всі реквізити.

В прибуткових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (отримання готівки з банку по чеку і оприбутковування їх в касі і т.п.), реквізит «Отримав» не заповнюється. В прибутковому ордері обов'язково указується підстава для його складання (див. табл.. 3.2.1), і в реквізиті «Додаток» перераховуються прикладені до нього документи, на яких ставиться штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).

Таблиця 3.2.1. Документи, які служать підставою для оформлення прибуткових касових ордерів

Господарська операція	Підстава
Надходження торгової виручки	--
Отримання грошових коштів з банку	Корінець чеки чекової книжки
Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію	Накладна, акт, рахунок
Повернення невикористаних підзвітних сум	Звіт про використовування засобів
Погашення недостач за наслідками інвентаризації	Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу збору комісії
Оприбутковування надлишку засобів за наслідками інвентаризації каси	Акт результатів інвентаризації і виписка з протоколу зборів комісії
Внесення до статутного фонду підприємства готівки	Статут або протокол зборів учасників

Видача готівки. Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів (форма № КО-2) (додаток 5) або відповідним чином оформлених розрахунково-платіжних відомостей, підписаних керівником і головним бухгалтером підприємства або працівником підприємства, уповноваженим на це керівником.

До видаткових ордерів можуть додаватися документи (заяви на видачу готівки, рахунки, звіти про використовування засобів, розрахунки і т.п.).

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не є обов'язковим.

Видача готівки окремим фізичним особам (як працівникам, не так і не працівникам підприємства) по видатковому касовому ордеру або платіжної відомості здійснюється тільки при пред'явленні ними паспорта або документа, що його замінює. При цьому у видатковому ордері обов'язково повинні бути записані його назва, номер, ким і коли він виданий.

Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або платіжній відомості про отримання готівки з вказівкою отриманої суми (гривень -- словами, копійок -- цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо платіжна відомість складена на видачу готівки декільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти або замінюючи їх документи і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Особи, яких немає в штатному розкладі підприємства, наявні видаються по видаткових касових ордерах, виписаних окремо на кожну особу або по окремій видатковій відомості.

У видаткових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки по витратних відомостях, здача готівки в банк), реквізит «Отримав» не заповнюється.

Видачу готівки касир здійснює тільки особі, вказаній у видатковому документі. Виняток становлять випадки, коли готівка видається за дорученням.

Якщо готівка видається за дорученням, в тексті видаткового ордера після прізвища, імені і по батькові одержувача готівки, бухгалтер указує прізвище, ім'я і по батькові особи, якій довірено отримати готівку. У разі видачі готівки по платіжній відомості перед підписом в отриманні грошей касир робить в ній напис «За дорученням».

Довіреність залишається у касира і додається до видаткового касового ордера або платіжної відомості.

Видаткові документи відразу ж після видачі по них готівки підписує касир, а на прикладених до них документах ставить штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).

У видатковому ордері обов'язково указуються документи, які є підставою для його складання (див. табл.. 3.2.2.), а в реквізиті «Додаток» перераховуються прикладені до нього документи.

Таблиця 3.2.2 Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів

Господарська операція	Підстава
Здача наявної виручки в банк:
-- самостійно	Оголошення на внесення готівки
-- шляхом інкасації	Супровідна відомість
Видача під звіт на господарські потреби	Наказ керівника підприємства
Видача під звіт на відрядження	Наказ керівника підприємства
Виплата заробітної платні, матеріальної допомоги	Платіжна (розрахунково-платіжна) відомість

Видача готівки по видатковому касовому ордеру може проводитися тільки в день складання документа. Виправлення у витратних документах не допускаються.

Видача з каси коштів на оплату праці своїм найманим працівникам підприємство може проводити із засобів, отриманих в банку або з виручки.

Раніше було встановлено, що підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплату заробітної платні виключно за рахунок засобів отриманих в установах банків. З наявної виручки такі виплати проводити заборонялося. Зараз подібної заборони не існує. Тобто ніяких обмежень по виплатах з виручки для підприємств, які мають податковий борг Положення №637 [6] не містить.

Наявні кошти, отримані підприємством в установі банку для виплат, що відносяться до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів можуть зберігатися понад встановлений ліміт каси протягом 3 робочих днів включаючи день отримання готівки в банку (в сумі, вказаній в переданих в касу платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях).

3.3 Порядок ведення касової книги і зберігання грошей

Надходження і видачу готівки касир відображує у касовій книзі (додаток 7). Кожне підприємство, що має касу, веде одну касову книгу за кожним видом валюти. Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника та головного бухгалтера підприємства.

Записи у касовій книзі здійснюються у двох примірниках(через копіювальний папір) чорнилом темного кольору. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - «Вкладні аркуші касової книги», залишаються в касовій книзі.

Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - «Звіт касира», є документом за яким касир звітує щодо руху грошей в касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Записи в касовій книзі проводяться касиром за кожним прибутковим та видатковим касовими ордерами в день їх надходження або видачі.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на кінець дня, що є залишком готівки на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники аркуша касової книги з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис бухгалтера у касовій книзі.

3.4 Ревізія каси і контроль за дотриманням касової дисципліни

Основними завданнями контролю грошових коштів є:

- перевірка збереження грошових коштів у касі, на банківських рахунках і в розрахунках;

- перевірка цільового використання грошових коштів;

- перевірка правильності стану господарських операцій з руху грошових коштів;

- перевірка вчасності оприбуткування грошових коштів у касу;

- перевірка вчасності повернення грошових коштів підзвітними особами;

- перевірка вчасності зарахування грошових коштів на рахунки банку.

Перевірку касових операцій починають з інвентаризації каси. Перевірка каси проводиться в присутності головного бухгалтера підприємства та касира.

Інвентаризацію каси рекомендується проводити у такому порядку:

- взяти у касира довідку про те, що в касі не зберігаються цінності інших організацій та осіб;

- дізнатися, чи укладено з касиром договір про повну матеріальну відповідальність і де він зберігається;

- з'ясувати, чи ознайомлений касир з «Положенням про ведення касових операцій»;

- установити облікові сальдо за рахунком «Каса» (з Головної книги);

- після виймання касиром грошових коштів та інших цінностей з сейфа, касир проводить перерахунок їх у присутності ревізійної групи та головного бухгалтера;

- пересвідчитися, що всі цінності з сейфа вийняті;

- уважно слідкувати за покупюрним та дрібно монетним перерахунком грошових коштів та підрахунки зареєструвати в робочий зошит;

- скласти проміжний акт інвентаризації каси.

У результаті інвентаризації грошових засобів складається Акт про результати інвентаризації наявних коштів. Акт складається у трьох примірниках, в яких викладається зміст порушення з відповідними обґрунтуваннями. Акт підписується інвентаризаційною групою і матеріальною особою. Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, другий залишається у матеріально відповідальної особи, третій - у ревізійної групи.

Для більш точного вивчення збереження грошових коштів у касі перевіряють порядок їх надходження і використання. За несвоєчасне оприбуткування готівки в касу підприємства встановлені штрафи у п'ятиразовому розмірі не оприбуткованої суми. Оприбуткувати готівку - означає провести всі фактичні надходження в касу у касовій книзі, книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей, журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Перевірку своєчасності зарахування грошових коштів на рахунок банку проводять шляхом зіставляння первинних документів. Аналогічно перевіряється своєчасність зарахування грошових коштів у касу, у тому числі тих, що надійшли як повернуті від підзвітних осіб.

3.5 Рекомендації щодо забезпечення схоронності кошті під час їх зберігання і транспортування

Україні, затвердженим постановою НБУ від 2.02.1995 №21 конкретні вимоги до приміщення каси були визначені (Порядок втратив чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 №72).

Зокрема вимагалось, щоб приміщення каси було ізольованим, а двері до каси під час здійснення операцій - замкнені з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, заборонявся.

Уся готівка на підприємствах мала зберігатись, як правило, у вогнетривких металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикається ключем і опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки мали зберігатися у касирів, яким заборонялось передавати їх стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.

Враховані дублікати ключів в опечатаних касиром пакетах, скриньках тощо мали зберігатись у керівника підприємства. Не рідше одного разу на квартал мала проводитись їх перевірка комісією. У разі виявлення втрати ключа керівник підприємства мав повідомляти про цей інцидент в органи внутрішніх справ і вжити заходів щодо негативної заміни замка металевої шафи. Зберігання готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, заборонялось.

Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф касир зобов'язаний оглянути схоронність замків, дверей, віконних грат і печаток, переконатися у справності охоронної сигналізації.

У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або грат касир зобов'язаний негайно доповісти про це керівнику підприємства, який повідомляє про цю подію в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо охорони каси до прибуття працівників міліції.

У цьому разі керівник, головний бухгалтер або особи, які їх замінюють, а також касир підприємства після одержання дозволу органів внутрішніх справ проводять перевірку наявності коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі.

Про наслідки перевірки складається акт у чотирьох примірниках, який підписується всіма особами, що брали участь у перевірці. Перший примірник акта передається в органи внутрішніх справ, другий надсилається до страхової компанії, третій - надсилається до вищестоящої організації(у разі її наявності), а четвертий - залишається у підприємства.

Порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 2.02.1995 №21 були затверджені Рекомендації щодо забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування.

Згідно з цим порядком, у разі зарахування на роботу і призначення на посади, пов'язані з веденням касових операцій, обслуговуванням засобів охоронно-пожежної сигналізації, збереженням і транспортуванням коштів, або періодичному залученню працівників підприємств до вказаних вище робіт, керівникам підприємства треба враховувати, що на зазначені вище посади не бажано брати:

...