Теоретичні аспекти щодо надання аудиторських послуг в Україні

Призначення персоналу на виконання конкретного завдання (перевірки, консультації). Відповідно до МСА 220 аудиторську роботу слід доручати співробітникам, які мають технічну підготовку та професійні знання, необхідні у даних умовах. Призначення повинен здійснювати керівник аудиторської фірми (партнер) або старший менеджер (менеджер) відповідальний за перевірку, який знає клієнта та можливості конкретного аудитора виконати якісно поставлені перед ним завдання.

Висновки з розділу 2

Організація аудиту в Україні регулюється низкою законодавчих актів, основним з яких є Закон України “Про аудиторську діяльність”. Згідно з цим Законом в Україні створено інститут незалежного фінансового контролю (експертизи), який повинен стати невід'ємною складовою частиною ринкової економічної системи.

Відповідно до чинного законодавства України аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Проте законодавчо не визначено підхід до організаційно-правової форми господарювання суб'єктів аудиторської діяльності. До штату аудиторської фірми входять: керівник робіт з аудиту, старший аудитор, рядовий учасник робіт з аудиту і аудиторських послуг та допоміжний персонал.

У аудиторській діяльності застосовуються індивідуальна і колективна форма організації праці, застосовуються дві форми заробітної плати - почасова і відрядна.

Мета контролю якості виконання завдання полягає в застосуванні політики і процедур контролю за дотриманням персоналом Фірми Професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог.

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ НАДАННЯ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

3.1 Підвищення кваліфікації персоналу як важлива складова поліпшення якості надання аудиторських послуг

Кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений компетентний орган встановив, що особа досягла компетентності (результатів навчання) за заданими стандартами [5]

Уповноваженим органом у процесі оцінки компетентності аудиторів є АПУ.

Висококваліфікований аудитор добре володіє методикою аудиту, досконало знає нормативну базу, щодо предмета перевірки та предметну галузь досліджень. Разом із тим аудитор не зупиняється на досягненні професійної компетентності. Він має постійно підвищувати рівень своєї компетентності та підтверджувати свою кваліфікацію. На це спрямовані вимоги Кодексу етики професійних бухгалтерів [4].

В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів, який запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг. Одним з найважливіших принципів, на який необхідно звернути увагу, є принцип професійної компетентності та належної ретельності, який зобов'язує професійних бухгалтерів:

підтримувати професійні знання та навички на рівні, необхідному для надання клієнтам або роботодавцям компетентних, професійних послуг;

діяти сумлінно і відповідно до застосовних технічних та професійних стандартів [10].

Компетентні професійні послуги вимагають обґрунтованих суджень у застосуванні професійних знань та навичок. Професійну компетентність можна розділити на два окремі етапи:

досягнення професійної компетентності;

підтримка/збереження професійної компетентності, яка вимагає від професійного бухгалтера постійної обізнаності та розуміння відповідних технічних, професійних і ділових здобутків для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних професійних послуг (рис. 3.1) [16].

Рис. 3.1 Етапи професійної компетентності

Безперервний професійний розвиток забезпечує вдосконалення та підтримку можливості професійного бухгалтера компетентно працювати в професійному середовищі. Також важливим моментом є той факт, що продовження дії сертифіката аудитора можливе лише за умови отримання свідоцтва про проходження постійного вдосконалення професійних знань.

З метою постійного обов'язкового вдосконалення професійних знань аудиторів рішенням АПУ затверджене Положення про постійне обов'язкове вдосконалення професійних знань аудиторів України, яке рішенням АПУ від 5 липня 2012 р. № 252/8 «Про затвердження змін до Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів» [4] зазнало змін (було викладено в новій редакції мету постійного вдосконалення професійних знань аудиторів, включено до Положення новий розділ: V. Проведення контрольного тестування тощо).

Для забезпечення належної реалізації вимог Кодексу етики професійних бухгалтерів АПУ розробляє відповідні програми, які вміщують питання з аудиту, бухгалтерського обліку і фінансової звітності, системи оподаткування, правового забезпечення підприємницької діяльності, аналізу фінансової звітності, математичних методів та фінансового менеджменту в бізнесі. За своїм обсягом вони розраховані на щонайменше 40 годин і повинні включати лекції, семінарські й практичні заняття.

У 2007 - 2011 рр. АПУ було розроблено та прийнято програми вдосконалення професійних знань аудиторів з багатьох актуальних питань, що викликано вимогами часу та умовами ринкової економіки. На сьогодні чинними є 20 програм, які розглядають та деталізують різноманітні аспекти проведення аудиту та надання супутніх послуг (аудит фінансової звітності суб'єктів інвестиційної діяльності, особливості аудиту податкової звітності, завдання з аудиту спеціального призначення, актуальні питання застосування МСА, надання впевненості та етики тощо).

На рис. 3.2 наведена динаміка кількості аудиторів, які пройшли підвищення кваліфікації, в Україні за 2007 - 2011 рр. [15]

Рис. 3.2 Динаміка кількості аудиторів, які пройшли підвищення кваліфікації в Україні за 2007-2011 рр.

Як видно з рис. 3.2, у 2011 році, порівняно з 2007 роком, кількість аудиторів, які пройшли підвищення кваліфікації, зменшилася на 126 осіб, або на 4,97 %. При цьому у 2008 році порівняно з 2007 роком спостерігалося підвищення кількості таких аудиторів на 353 особи, а з 2008 до 2010 року відбувалося зменшення кількості і лише у 2011 році порівняно з 2010 вона дещо зросла (на 45 осіб). Ці тенденції загалом відповідають динаміці кількості аудиторів в Україні, які мають сертифікати. Така ситуація може бути пояснена тим, що бурхливе зростання ринку аудиту в Україні припинилося, і він поступово переходить у стабільну фазу розвитку. Ринок, безумовно, поповнюється новими фахівцями в галузі аудиту, та разом із тим зростає кількість аудиторів, які припиняють свою діяльність і не подовжують термін дії сертифіката. Слід зазначити, що в Україні існує велика кількість невеликих аудиторських компаній, які мають складнощі з фінансуванням заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації своїх працівників, тому аудиторам часто доводиться проходити підвищення кваліфікації за власні кошти.

Таким чином, ураховуючи вимоги суспільства до якості аудиторських послуг і відповідальність суб'єктів аудиту за заподіяні збитки в результаті неналежного виконання аудиту, можна зробити висновок, що ефективність діяльності аудиторської фірми залежить від знань і практичного досвіду аудиторів. Тому в підвищенні кваліфікації аудиторів зацікавлені як суспільство в цілому, так і суб'єкти аудиту. У ході роботи було визначено особливості здійснення підвищення кваліфікації аудиторів, які полягають у їх постійному безперервному та систематичному характері, в кількісних та якісних змінах програм постійного вдосконалення знань аудиторів.

Також у майбутньому доцільним буде звернути увагу на подальше вдосконалення змісту програм постійного підвищення рівня знань аудиторів, поділ функцій сертифікації аудиторів, контролю за якістю аудиторських послуг.

3.2 Створення системи управління якістю аудиторської компанії відповідно до вимог стандарту ISO 9001

У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки.

Виступаючи комплексним поняттям, якість характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробку стратегії, організацію виробництва, маркетинг та ін. Міжнародна організація зі стандартизації визначає якість (стандарт ІSO-8402), як сукупність властивостей і характеристик продукції чи послуг, що додають їм здатність задовольняти обумовлені чи очікувані потреби. Стандартом введені поняття "забезпечення якості", "керування якістю", "спіраль якості". Вимоги до якості на міжнародному рівні визначені стандартами ISO серії 9000 [18]. Перша редакція міжнародних стандартів ІSО серії 9000 вийшла наприкінці 80-х років і ознаменувала вихід міжнародної стандартизації на якісно новий рівень. Зміст стандартів впроваджено безпосередньо у виробничі процеси, сферу управління й установлено чіткі вимоги до систем забезпечення якості. Вони поклали початок сертифікації систем управління якістю. Стандарти ІSО серії 9000 установили єдиний, визнаний у світі підхід до договірних умов з оцінки систем якості й одночасно регламентували відносини між виробниками та споживачами продукції. Іншими словами, стандарти ІSО - тверда орієнтація на споживача.

Загострення проблем взаємовідносин користувачів інформації і аудиторських фірм зумовлене ситуацією на світовому ринку аудиторських послуг, а діючі форми і методи управління як на загальнодержавному рівні, так і на рівні такого специфічного об'єкту управління, як аудиторська фірма, не сприяють створенню дієвої системи підвищення якості аудиторських послуг на вітчизняному ринку, тому можемо справедливо стверджувати, що наведена вище сутність економічної природи якості продукту в цілому, є абсолютною аналогією природи якості аудиторських послуг зокрема.

Практика свідчить, що категорія якості аудиторських послуг виступає актуальним предметом дослідження сучасної теорії аудиту. Так, Д.В. Єременко наводить трактування змісту категорії якості аудиту, яке ґрунтуються на тому, що якісний аудит - це аудит, проведення якого повністю відповідає вимогам стандартів аудиту, бо саме тільки завдяки якості можна забезпечити «…тотожність думки аудитора про достовірність в усіх суттєвих аспектах даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших правил (внутрішніх положень) суб'єктів господарювання згідно із вимогам користувачів дійсному рівню їхньої достовірності» [13].

Необхідність удосконалення методологічних та організаційних аспектів у сучасних умовах розвитку аудиторської діяльності підвищило інтерес до проблем якості надання аудиторських послуг, правильності ведення аудиторськими фірмами системи контролю якості, однак визначення критеріїв та основні проблеми якості аудиторської діяльності охоплюють значне коло питань, вирішення яких полягає у перевірці старшими аудиторами роботи асистентів аудиторів. Саме тому такі підходи не дають цілісного уявлення про поняття якості аудиту. Кожен із них розкриває його лише частково, опираючись на окремі вимоги до якості аудиту. Що стосується міжнародного регулювання аудиторської діяльності, то слід сказати про те, що міжнародні професійні організації трактують якість аудиторських послуг як відповідність результатів роботи аудиторів та аудиторських фірм вимогам чинного законодавства та дотримання вимог Кодексу професійної етики. В Міжнародному стандарті аудиту 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації» наведено основні складові якості аудиторських послуг (рис. 3.3).

Практика аудиту розглядає якість аудиторських послуг як їх здатність задовольняти потреби замовника та суспільства в отриманні достатнього рівня впевненості у фінансовій інформації, що виступає предметом аудиту. Крім цього, широко використовуються такі визначення якості, як «відповідність стандарту», «відповідність світовому рівню», «відповідність міжнародній практиці» тощо.

Рис. 3.3 Складові якості аудиторських послуг

Узагальнивши наведені визначення, видається доцільним визначити критерії, за якими замовник аудиторських послуг обґрунтовує їх якість надання. До таких критеріїв можемо віднести:

максимальну точність, обґрунтованість аудиторських висновків та консультацій;

встановлення аудиторами максимальної кількості помилок чи будь-яких інших невідповідностей, викривлень тощо;

унеможливлення (після аудиторської перевірки) накладення на суб'єкта господарювання штрафних санкцій з боку фіскальних органів;

оцінку якості знань та ефективності роботи управлінського персоналу;

виявлення фактів шахрайства з боку персоналу;

надання консультацій (або здійснення конкретних заходів), які б гарантовано безпечно сприяли зменшенню розміру сплати податків;

терміни та вартість надання послуг, які мають бути мінімальними;

повну конфіденційність щодо виявлених недоліків або невідповідностей у роботі замовника та його управлінського персоналу, захист інтересів замовника в судових органах та ін. [21]

Висновки з розділу 3

Ефективність діяльності аудиторської фірми залежить від знань і практичного досвіду аудиторів. Тому в підвищенні кваліфікації аудиторів зацікавлені як суспільство в цілому, так і суб'єкти аудиту. У ході роботи було визначено особливості здійснення підвищення кваліфікації аудиторів, які полягають у їх постійному безперервному та систематичному характері, в кількісних та якісних змінах програм постійного вдосконалення знань аудиторів.

Також доцільним буде звернути увагу на подальше вдосконалення змісту програм постійного підвищення рівня знань аудиторів, поділ функцій сертифікації аудиторів, контролю за якістю аудиторських послуг.

На середовище контролю негативно впливають такі чинники, як: подвійні стандарти вищого керівництва та відсутність адекватного реагування на суттєві помилки та порушення з боку персоналу виконавців або підлеглого керівництва; невизнання власних помилок; відсутність контролю за виконанням прийнятих рішень, тощо. При цьому слід звернути увагу на те, що контроль виступає інформаційним процесом, тому інформація та комунікативні системи є матеріальними носіями контрольного середовища, яке формується навколо господарських процесів безпосередньо в системі управління ними. Достатньо констатувати той факт, що нерозвинена достатньо система контролю якості не може задовільнити повноту дотримання стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів при кожному завданні, коли контроль якості створюється для всієї аудиторської фірми й застосовується до кожного індивідуального зобов'язання. Такий стан справ має ряд причин, які, в певною мірою не залежать від суб'єктів аудиторської діяльності. Це насамперед недосконала законодавча і нормативна бази. Окремим чинником слід виділити низький рівень розвитку фондового ринку в Україні, що не дає можливості визначитись із фактичною вартістю капіталу та вільним його перерозподілом. Це породжує нерозуміння важливості аудиту та соціально-економічних переваг інформації підтвердженої аудитором, адже такій інформації можна довіряти, а в разі виникнення проблем із її використанням є можливості оскарження та відшкодування збитків, що виникли внаслідок використання такої інформації.

ВИСНОВКИ

У результаті виконання курсової роботи можна зробити такі висновки:

Проаналізовано ринок аудиторських послуг в Україні та визначено, що за останні роки ринок аудиторських послуг в Україні суттєво розширився. За даними Аудиторської палати України кількість аудиторських фірм та аудиторів, що мають право здійснювати аудиторську діяльність, станом на 05.11.2013 р. становила 1917 суб'єкта, що на 19,1% більше порівняно з аналогічним показником за 2012 р. Не зважаючи на скорочення впродовж 2008-2012 рр. кількості суб'єктів аудиторської діяльності (на 30,3 %) та кількості замовлень (на 31,5 %), фактичний обсяг наданих послуг зріс на 150,1 млн грн., або на 13,4 %, а середній дохід з розрахунку на одного суб'єкта аудиту - на 65,7 %.

Основним Законом, що регламентує аудиторську діяльність в Україні є Закон України «Про аудиторську діяльність» № 140-(140-16) від 14.09.2006 та Міжнародні Стандарти Аудиту (МСА).

Доведено, що аудити бувають внутрішні та зовнішні. Внутрішній аудит - незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів, тобто контрольний орган підприємства. Зовнішній аудит - це незалежна перевірка бухгалтерської (фінансової) звітності клієнта з метою встановлення її достовірності та відповідності здійснюваних фінансово-господарських операцій з українським законодавством; виявлення причин, що перешкоджають реалізації потенційних можливостей компанії і розробці рекомендацій щодо їх усунення.

Ознайомлення з діяльністю аудиторського підприємства, дало змогу визначити організаційну структуру, яка містить штат: директор, головний бухгалтер, аудитори та асистенти. У великих аудиторських фірмах у штаті є менеджери, старші аудитори, сектор організації бухгалтерського обліку та сектор податкової адвокатури.

Дослідження організації надання аудиторських послуг дозволило визначити, що вона передбачає: розподіл робіт, закріплення обов'язків, визначення відповідальності, розробку Положень і посадових інструкцій; планування робіт; нормування і стимулювання праці; організація робочих місць, технічне, інформаційне, методичне забезпечення робіт з аудиту та інших послуг; контроль за якістю праці та облік праці аудиторів.

Вивчення вимог внутрішнього контролю дало змогу припустити, що основними вимогами є: формування переліку окремих об'єктів для кожного підрозділу контролю; розробка рекомендацій, норм, стандартів з метою виконання підприємством і його підрозділами встановлених завдань; здійснення оцінки одержаних результатів; забезпечення розробки рекомендацій щодо ліквідації на підприємстві негативних явищ.

Розглянуто контроль за якістю надання аудиторських послуг. Контроль якості розглядається як система контролю на трьох рівнях: в аудиторській фірмі; під наглядом національних асоціацій (об'єднань); під контролем (моніторингом) незалежної (громадської) організації. Головні елементи політики контролю якості, яка має бути вироблена і запроваджена на аудиторських фірмах, визначені у МСА 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації».

Професійна компетентність аудитора складається з двох етапів: досягнення професійної компетентності та підтримка (збереження) професійної діяльності.

Рекомендовано створення системи менеджменту якості аудиторської компанії відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001 з метою постійного поліпшення якості аудиторських послуг. До складових якості надання аудиторських послуг входять: етичні (незалежність, чесність, тощо), організаційні (політика визначення виконавців, політика прийняття на роботу, тощо) та методичні (вибір замовника, підтвердження кваліфікації, планування роботи, тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006, №44.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ВВР, від 16.04.1999, № 40.

3. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року. / Пер. з англ. Мови О. В. Селезньов, О. Л. Ольховікова, О. В. Гик, Т. Ц. Шарашидзе, Л. Й. Юрківська, С. О. Куліков. - К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2006. - 1152 с.

4. Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів. Рішення АПУ № 210/9 від 28.01.2010 р. (зі змінами)

5. Білуха М. Т. «Аудит у бізнесі : посібник (для бізнесменів)» / М.Т. Білуха. ? Дніпропетровськ, 1994. ? 256 с.

6. Бондар В. П. «Якість аудиту та фактори її підвищення» / В. П. Бондар - Вісник ЖДТУ. - 2008 - С. 22-27.

7. Бутинець Ф. Ф. Аудит: «Облік і аудит» / Ф. Ф. Бутинець - Житомир: ПП «Рута», 2005. - 512 с

8. Вакаров В.М. «Організаційно-методичне забезпечення аудиторської діяльності» / В.М. Вакаров;. - Львів, 2006. - 20 с.

9. Гончарук В. В. «Аудит в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» / В. В. Гончарук - Київ, 2013. - 128 с.

10. Гринь В. П. «Комплекс заходів щодо формування системи контролю якості аудиторських послуг» / В. П. Гринь - Полтава, 2011. - С. 221-225.

11. Гуцаленко Л. В. «Аудит в Україні: розвиток, проблеми та шляхи їх вирішення» / Л. В. Гупаленко / Харків. - С. 97 -101.

12. Дзюба А. М. «Контроль якості аудиторських послуг - запорука успішного розвитку аудиту в Україні»/ А. М. Дзюба - Харків, 2009. - С. 43

13. Дікань Л. В. «Аудит. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни» / Л. В. Дікань, Н. Ф. Чечетова, Ю. О. Голуб, О. О. Вороніна - Харків, 2009. - 186 с.

14. Єременко Д. В. «Якість аудиторських послуг в Україні» / Д. В. Єременко - Львів - 2010. - С. 94-96.

15. Єськов П.О. «Українська асоціація якості - запорука якості в Україні» // Київ. - 2005. С.3-4.

16. Ільїн В. Ю. «Інноваційні аспекти розвитку аудиту в Україні» / В. Ю. Ільїн - Інноваційна економіка. - 2010. - № 16. - С. 83 - 86.

17. Касич А.О. «Розвиток ринку аудиторських послуг в Україні» /А.О. Касич, І.М. Гноєва - Облік і фінанси АПК. - 169 с.

18. Калита П.Я. «Системы качества и международные стандарты ИСО серии 9000» / Калита П.Я. - К.: Украинская ассоциация качества, 1996. - 181 с

19. Крылова Г. Д. «Зарубежный опыт управления качеством» / Г. Д Крылова - М: Издательство стандартов, 2004 - 298с.

20. Кузьминський А.М. «Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник» / А. М. Кузьминський - К.: Аграрна наука, 2000. -396с.

21. Макєєва О. «Організація системи забезпечення якості в аудиторській практиці» / О. Макеєва - 186 с. Економіст. - 2010. С. 34-36

22. Мултановська Т. «Аудит у схемах і таблицях» / Т. Мултановська, М. Горяєва; Ред. Я. Кавторєва. - Харків: Фактор, 2009. - 336 с.

23. Немченко В. В. «Аудит. Основи державного, незалежного професійного та внутрішнього аудиту» / В. В. Немченко, О. Ю. Редько., Підручник. К.: Центр учбової літератури, 2012. - 540 с.

24. Пантелєєв В.П. «Внутрішній аудит» / Пантелєєв В.П., - К.: Державна академія статистики обліку та аудиту Державного комітету статистики України, 2006. - 247 с.

25. Приятельчук О. «Тенденції розвитку українського ринку аудиторських послуг» / О. Приятельчук // Міжнародні відносини. - 2007. - С. 95-98.

26. Понікаров В. Д. «Аудит: Навчальний посібник» / В. Д. Понікаров, Т. М. Сєріков. - Харків: ВД «Інжек», 2006. - 224 с.

27. Редько О.Ю. «Аудит в Україні» / О.Ю.Редько. - К.: ДП «Інформ-аналіт. агентство». - 2008. - 493 с.

28. Рудницький В. С. «Внутрішній аудит: методологія, організація» /В. С. Рудницький. -- Тернопіль : Економічна думка, 2010. -- 104 с.

29. Суха О. Р., Марчук О. В. «Проблеми і перспективи контролю якості аудиту в Україні» / О.Р. Суха, О.В. Марчук. - Рівне, 2007. - С. 290-297.

30. Усач Б. Ф. «Організація та методика аудиту: Підручник» / Б. Ф. Усач, З. О. Душко, М. М. Колос. - Київ: Знання, 2006. - 295 с.

31. Яковишина Н. «Організаційно-методичні аспекти аудиту» / Н. Яковишина - Економіст. - 2001. - № 3. - С. 54 - 56.

32. Плата за имя // Власть денег. - 2007. - №37. - С. 22-26. 5. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні // Регіональна економіка. - 2007. - №4. - С. 217-217.

33. Аудиторська Палата України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://apu.com.ua

34. «Ернст енд Янг»: «Ми були першими, ми залишилися надійними»/ [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.image.ua/130

35. Медвідь С.В. Тенденції розвитку та проблеми вітчизняного ринку аудиторських послуг / С.В. Медвідь [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sibs.uabs.edu.ua

36. Міжнародні Стандарти Аудиту [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.apu.com.ua/msa.

37. Про затвердження змін до Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України : Рішення АПУ № 252/8 від 05.07.2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу : http//www.liga.kiev.ua

38. Давидов Г. М. Шляхи реформування системи аудиту в Україні [Електронний ресурс] / Г. М. Давидов - Режим доступу до ресурсу: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon.

39. Мельник Р. Організація аудиторських послуг: деякі проблеми політики та процедур контролю якості [Електронний ресурс] / Р. Мельник - Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Ecan/2010_6/.

40. Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг», затверджене рішенням Аудиторської палати України № 182/4 [Електронний ресурс] // Аудиторська Палата України. - 2007. - Режим доступу до ресурсу: http://www.apu.com.ua/.

Размещено на Allbest.ru