Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

ь адміністративні витрати, облік яких ведеться на рахунку 92 «Адміністративні витрати»

ь витрати на збут, облік яких ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут»

ь Інші операційні витрати облік яких ведеться на рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності»

В процесі господарської діяльності на заводі можуть виникнути надзвичайні події, в результаті яких виникають надзвичайні витрати. Облік таких витрат ведеться на рахунку 99 «Надзвичайні витрати».

Витрати пов'язані з виготовленням продукції (робіт, послуг) групуються по статтях калькуляції:

11. сировина і матеріали

12. покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби

13. паливо і енергія на технологічні потреби

14. повернуті відходи

15. основна зарплата

16. додаткова зарплата

17. вирахування на соціальне страхування

18. витрати на утримання та експлуатацію обладнання

19. загально виробничі витрати

20. витрати від браку

На заводі дохід від реалізації продукції, виконаних робіт, наданих послуг визнається доходом, якщо замовником передані ризики та вигоди пов'язані з правом власності на них.

Для визначення доходу від надання послуг на сторону на торфобрикетному заводі, застосовують метод оцінки ступеня завершеності робіт шляхом вивчення виконаної роботи. Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається , виходячи, зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату складання балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції за наявності всіх наведених нижче умов:

- можливості достовірної оцінки доходу;

- імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;

- можливості достовірної оцінки ступення завершеності надання послуг на дату балансу;

Таблиця 2.1

	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Первинні документи
		Дебет	Кредит
11	Нарахований знос основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення	91 «Загальновиробничі витрати»	13 «Знос необоротних активів»
22	Зписані виробничі запаси на витрати по обслуговуванню виробництва	91 «Загальновиробничі витрати»	20 Виробничі запаси»
33	Передані в експлуатацію МШП загальновиробничого призначення	91 «Загальновиробничі витрати»	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
44	Оплачені готівкою загальновиробничі витрати	91 «Загальновиробничі витрати»	30 «Каса»
55	Оплачені загальновиробничі витрати з рахунку в банку	91 «Загальновиробничі витрати»	31 «Рахунки в банках»
66	Списана на загальновиробничі витрати сума раніше пред'явленої претензії, яка не підлягає задоволенню	91 «Загальновиробничі витрати»	37 «Розрахунки з різними дебіторами»
77	Списана на загальновиробничі витрати звітного періоду відповідна частина витрат майбутніх періодів	91 «Загальновиробничі витрати»	39 «Витрати майбутніх періодів»

Дохід визначається тоді коли відбувається збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до зростання власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Доходами торфобрикетного заводу визнаються:

§ дохід (виручка) від реалізації продукції, інших активів, придбаних з метою дохід від надання послуг;

§ дохід від використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом яких є отримання процентів, дивідендів.

Таблиця 2.2

В обліку дохід від реалізації відображається наступним чином

№ п.п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.	Первинний документ
		дебет	кредит
1	2	3	4	5	6
1	Відвантажено готову продукцію покупцям	36	701	15000
2	На суму ПДВ	701	641	9000
3	Закриття рахунку (прибутку):	701	791	10000
4	Отримано гроші в касу від реалізації товарів	30	702	6000

Всі ці проводки можна побачити в «Журналі 6 і Відомості по рахунку 701 Дохід від реалізації готової продукції»

Дохід від операційної діяльності формує не тільки дохід від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг, а й дохід одержаний від іншої операційної діяльності, який облічується на Пасивному рахунку 71 «Інший операційний дохід». На кредиті якого відображається збільшення одержання доходу , а на дебеті - суми непрямих податків( ПДВ, акцизний збір тощо), та інших зборів(обов'язкових платежів) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Таблиця 2.3 Кореспонденція рахунків з обліку інших операційних доходів

№ п.п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		дебет	кредит
1	2	3	4	5
1	Відображено реалізацію іноземної валюти	311	711	15000
2	Відображено дохід від реалізації оборотних активів	36	712	9000
3	Нараховано ПДВ від вартості реалізованих активів	712	641	10000
4	Списано інший операційний дохід на фінансові результати	71	791	6000

Облік доходів, які виникають внаслідок звичайних подій ведеться на рахунку 75 «Надзвичайні доходи», на кредиті якого відображається визнана сума відшкодувань, зокрема від страхових організацій, а на дебеті - списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Узагальнюючим фінансовим результатом господарської діяльності торфобрикетного заводу є прибуток чи збиток.



РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Організація контрольного процесу на підприємстві

Організація контрольного процесу -- це створення організаційних передумов для оптимізації виконання контрольних процедур, для чого застосовують різні прийоми, які на кожному етапі контрольного процесу становлять цілий комплекс.

На організацію технології контрольного процесу значний вплив мають методи контролю. Найпоширенішими з них є такі:

* документальні (інвентаризація, вибіркове та суцільне спостереження, експертизи, службове розслідування та ін.);

* розрахунково-аналітичні (прийоми економічного аналізу, статистичні, економіко-математичні розрахунки).

Метод документального контролю ґрунтується на перевірці бухгалтерських документів, які було створено під час здійснення господарських операцій. Спосіб документального контролю передбачає формальну перевірку документів, арифметичну зустрічну і взаємну їх перевірку.

Розрахунково-аналітичні методи об'єднують такі складні прийоми: економічного аналізу, техніко-економічні, статистично-економічні та економіко-математичні розрахунки.

Для раціональної організації контрольного процесу його слід упорядкувати на основі спеціального проекту. Річ у тім, що контроль господарської і, особливо, внутрішньогосподарської діяльності як технологічний процес в організаційному плані на противагу бухгалтерському обліку не регламентують жодні директивні (нормативні) акти. Тому для складання проекту організації технології контрольного процесу потрібна їх деталізація. При цьому контрольний процес розчленовують на дрібніші частини, які його характеризують. Деталізація дає змогу глибше та ґрунтовніше здійснити дійовий контроль і прийняти правильне управлінське рішення.

Етапи контрольного процесу.

Підготовчий етап. У контрольному процесі використовують різні носії економічної інформації, тому важливо встановити, які з них необхідні на підготовчому етапі. Для цього визначають фактори, що мають вплив на об'єкт контролю. Іноді для цього використовують додаткові джерела.

Джерела інформації, які залучають до контрольного процесу, слід ретельно підготувати. Процес підготовки інформації для контролю поділяють на три етапи: 1) вибір; 2) перевірка; 3) обробка.

Повнота та вірогідність показників інформації, здобутих в результаті контролю, залежать від якості використаних джерел. Крім того, на якість результату впливає глибина вивчення того чи іншого питання. Тому всі дібрані для контрольного процесу джерела ретельно перевіряють. Перевірку даних і показників здійснюють за двома ознаками: технічною та сутнісною.

Під час технічної перевірки встановлюють: чи було додержано правил (порядку) складання інформації; чи всі необхідні показники або дані є в носіях інформації; точність і правильність виконання арифметичних дій, підсумкових операцій тощо; чи є на документах необхідні підписи; чи погоджено зустрічні показники, подані у різних носіях інформації, тощо.

Перевіряючи інформаційний матеріал по суті, звертають увагу на його вірогідність, що дасть змогу забезпечити правильність результату контролю.

Підготовка матеріалів до контролю включає процедуру приведення їх до порівнюваного вигляду. Однорідність і порівнюваність залучених до контролю даних є неодмінною умовою успіху контрольної роботи. Порівнюваності показників і даних, що підлягають контролю, досягають нейтралізацією цінового фактора, обчисленням середніх значень даних, заміною абсолютних значень величин відносними.

Контрольна обробка даних. Цей етап складається з різних прийомів: арифметичних, юридичних, логічних, різних розрахунків з визначення необхідних показників, абсолютних і відносних відхилень коефіцієнтів, процентів, однорідних значень (величин), резервів і т. ін. Для обробки інформаційних даних та відображення контрольної інформації використовують різні за формою і змістом таблиці. Особливість контрольних таблиць полягає в тому, що в них подають базові (минулого року, кошторису, плану, норми тощо) дані поряд з фактичними, а також порівнюють ці дані. У таких таблицях показники розміщують з огляду на їх взаємоузгодженість. Крім того, тут вміщують причинно-наслідкові характеристики досліджуваного об'єкта.

Організація контролю у господарстві має ґрунтуватися на принципах організації економічної роботи, а ступінь централізації економічної роботи є вихідним для організації контрольної роботи.

Для формування контрольної інформації вже на початковій стадії роботи при встановленні нормативних (планових) завдань визначають відповідні відхилення, які можуть статися в роботі.

У разі облікового способу контролю елементи контролю та відповідні місця (колонки, графи) передбачають у документах облікового характеру.

Аналітично-контрольний спосіб є своєрідним поєднанням аналізу і контролю, а практично -- аналізу як виду контролю. Тому аналітичні таблиці використовують для контрольного процесу, оскільки вони мають усі показники, які характеризують ті чи інші відхилення від заданих параметрів роботи.

Суто контрольний спосіб здобуття контрольної інформації відрізняється від попередніх тим, що цей процес виокремлюють у самостійну функцію (роботу за технічним прийомом). Ця контрольна інформація є результатом спеціальної контрольної роботи, для виконання якої спеціально готують контрольні реєстри -- відомості, таблиці, що містять нормативні дані (планові, кошторисні, фактичні, відхилення, коефіцієнти, проценти, різні розрахунки тощо).

Результати контролю доводять до відповідних керівників безпосередньо і негайно. В окремих випадках ця інформація може бути доступною всьому колективу підрозділу.

Результати контрольного процесу оформлюють окремими документами, форми яких можуть бути різними. Усе залежить від конкретних умов та потреб. Такими документами можуть бути протоколи виробничих зборів і засідань бюро економічного аналізу, накази та розпорядження про результати перевірки господарської діяльності, службові і доповідні записки, експертні оцінки і висновки тощо.

3.2. Проведення внутрішнього контролю

В ринкових умовах, що характеризуються високою невизначеністю і нестабільністю зовнішнього середовища, ефективне управління підприємством передбачає великий спектр планів, значний обсяг планової, а, відповідно, і контрольної роботи. Тому, в сучасних умовах, коли економічна система нашої держави перебуває у кризовому стані, внутрішній контроль на підприємствах набуває обов'язкового характеру, оскільки доцільний на всіх рівнях управління. У ширшому розумінні ефективний управлінський контроль, за інших рівних умов, є гарантією успішної діяльності підприємства.

Для виведення контролю на якісно новий рівень, адекватний сучасним вимогам, потрібно, щоб він базувався на передових досягненнях науки: «Найважливішим напрямком удосконалення механізму контролю є його якісне перетворення із емпіричної діяльності, заснованої на досвіді і інтуїції керівників і фахівців на наукову систему»

Раціональність та оптимальність внутрішнього контролю, як складної багаторівневої системи, забезпечують не окремі операції або процедури, а системний підхід до організації як кожного етапу, так і контрольного процесу у цілому, а також адаптування завдань, інформаційної бази та порядку проведення контрольних перевірок до специфічних особливостей об'єкта контролю.

На заводі перевіряючи операції з надходження матеріальних цінностей, насамперед перевірили порядок їх обліку та контролю на даному підприємстві. Було виявлено, що ТМЦ надійшли на підприємство шляхом видачі довіреностей особам, які мають право на їх одержання, тому згідно з інструкцією «Про порядок видачі довіреностей» перевірили:

1. наявність журналу виданих довіреностей;

2. наявність наказу на тих осіб, які мають право підпису довіреностей;

3. своєчасність подання звіту з використання одержаних довіреностей.

На заводі журналу реєстрації довіреностей та первинних документів перевіряємо своєчасність оприбуткування ТМЦ .

При надходженні матеріальних цінностей зіставляємо назву та кількість оприбуткованих ТМЦ з даними супроводжувальних документів.

Операції щодо матеріальних цінностей від постачальників умовно ділимо на дві групи:

- надходження цінностей у відповідності зі встановленими вимогами та наявністю супровідних документів;

- надходження матеріальних цінностей з порушенням встановлених вимог і відхилення щодо оформлення супровідних документів(невідповідність кількості, якості і номенклатури, псуванню, крадіжки).

На заводі надходження і оприбуткування матеріальних цінностей та розрахунків за них перевіряємо по журналу оперативного обліку надходження вантажів, який ведеться на заводі, та Журнал - ордер 6, платіжних-вимогах, транспортних накладних і прибуткових документах та виписок установ банку. З цією метою оплачені платіжні вимоги постачальників чи платіжні доручення зіставляємо з прибутковими документами.

При контролі пропускної системи заводові необхідно враховувати взаємозв'язок між окремими територіально-відокремленими спеціалізованими цехами, філіалами, підприємствами і головним підприємством. Оформлення перепустки на вивіз при внутрішньому переміщенні цінностей вимагає від працівників підприємства і ревізора детального контролю, матеріали якого можуть бути використані як джерела контролю при виявленні порушень і зловживань у діяльності цехів і філіалів, неповному оприбуткуванні цінностей, приписках, крадіжках, спотвореннях в обліку. При значних крадіжках, порушеннях пропускного режиму, неприйняття відповідних заходів зі сторони посадових осіб складається опис затримань із вкраденим майном на прохідній підприємства. Дані беруть із книги чи журналу затримань, який веде охорона підприємства.

При обстеженні на заводі проводять вибіркову перевірку вантажів, що вивозяться на підставі даних пропусків. Найбільш доцільно перевіряти матеріальні цінності, які відправляються місцевим покупцям. Перевіряючи розпечатують вагони, контейнери, пакувальну тару, спів ставляють фактичну кількість, асортимент, якість і вартість матеріальних цінностей, що вивозяться з даними рахунків-фактур, наказів-накладних, специфікацій, ярликів, пропусків і інших супровідних документів.

На торфобрикетному заводі проводити інвентаризацію активів і зобов'язань відповідно до ст. 10 Закону про бухоблік та інших нормативних документів, зокрема Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. N 69. Для визнання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (далі - основні засоби) і нематеріальних активів такими, визначення строку корисного використання об'єктів та списання основних засобів створити постійно діючу експертну технічну комісію у складі;

· Голова комісії: головний інженер

· Члени комісії: головний енергетик;

· Головний механік;

· Головний бухгалтер

· Економіст з фінансової роботи;

· Начальник відділу капітального будівництва .

На заводі проводити інвентаризацію активів і зобов'язань щороку перед складанням річної фінансової звітності станом на 01 грудня року, за який складається фінансова звітність. Інвентаризацію каси проводити не рідше одного разу на місяць відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637.

Для проведення раптової перевірки каси створити комісію в складі: заступника головного бухгалтера - голови комісії, бухгалтера-ревізора, економіста з фінансової роботи-членів комісії.

У всіх інших випадках об'єкти і періодичність проведення інвентаризації на заводі визначаються керівником підприємства на підставі чинного законодавства.

3.3 Порядок здійснення зовнішнього контролю

Успішне та ефективне проведення фінансового контролю залежить від рівня організації і видів контролю, форм і методів його проведення.

Розрізняють декілька видів фінансового контролю залежно від різних класифікаційних ознак.

Залежно від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль та характеру контрольної діяльності, розрізняють наступні його види:

Державний фінансовий контроль здійснюють державні органи влади та управління. Головна його мета - забезпечити інтереси держави і суспільства щодо поступлень доходів і витрачання державних коштів. Від його організації багато в чому залежать шляхи економічного розвитку держави, рівень добробуту населення, масштаби тіньової економіки і економічних злочинів.

Відомчий фінансовий контроль застосовується тільки до підвідомчих підприємств і організацій. Він здійснюється контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств , охоплює діяльність підзвітних їм підприємств, установ і організацій. В останні роки в процесі адміністративної реформи у зв'язку з ліквідацією великої кількості міністерств та появою підприємств нових форм власності масштаби відомчого контролю значно скоротилися.

Громадський (суспільний) фінансовий контроль здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації тощо). Об'єкт контролю залежить від завдань, які перед ним стоять.

Аудит - це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах. Поява та розвиток аудиту в сучасних умовах господарювання зумовлена наступними чинниками:

- значним скороченням масштабів неефективного відомчого контролю;

- появою підприємств нових форм власності, які не підпорядковуються вищестоящій організації, яка здійснює контроль за їхньою діяльністю;

- неможливістю загальнодержавними органами фінансового контролю охопити регулярними і глибокими перевірками всі суб'єкти господарювання, що і покладається на аудиторські фірми.

Зовнішній контроль -- контрольні заходи, які здійснюються ззовні та охоплюють усю систему державних органів, а тому можуть сприйматися як макрозаходи.

Здійснення зовнішнього контролю розпочинається з вироблення макроекономічної політики, визначення допустимого рівня видатків і дефіциту. На підставі цих загальних завдань складаються плани використання коштів, формується бюджет, який, у свою чергу, є необхідною законодавчою й адміністративною основою щорічного бюджетного циклу. Центральні органи виконавчої влади мають можливість виконувати відповідні функції регулювання -вони визначають правила використання внутрішніх систем обліку, цільового виділення коштів, норми та принципи здійснення видатків, а також види і форми звітності та періодичності її подання.

Торфобрикетний завод контролюють такі зовнішні контролюючі органи:

1)Державна контрольно-ревізійна служба України;

2)Державна податкова служба;

3) фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування;

4) органи захисту прав споживачів;

5) комітет з нагляду за охороною праці;

6) санітарно-епідеміологічна служба;

7) ограни пожежного нагляду

Законом України про державну контрольно-ревізійну службу передбачено створення її при Міністерстві фінансів України в складі Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділах (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах і державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень нормативних актів та запобігання їм у подальшій діяльності.

Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, у тому числі під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавцем доручена організація цієї роботи. Навчання з питань охорони праці в частині організації навчального процесу (формування навчальних груп, розробка навчально-тематичних планів та програм, форм навчальної документації та порядок їх ведення тощо) здійснюється відповідно до вимог законодавства та нормативно-правових актів у галузі освіти.

Навчання з питань охорони праці може проводитись як традиційними методами, так і з використанням сучасних видів навчання - модульного, дистанційного тощо, а також з використанням технічних засобів навчання: аудіовізуальних, комп'ютерних навчально-контрольних систем, комп'ютерних тренажерів. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною безпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Керівники територіальних органів Держсанепідслужби України є головними державними санітарними лікарями на відповідній території, відповідному виді транспорту.

Керівники територіальних органів Держсанепідслужби України за погодженням із Головою Держсанепідслужби України можуть утворювати в межах граничної чисельності працівників Держсанепідслужби України і коштів, передбачених на її утримання, ліквідовувати, реорганізовувати структурні підрозділи апарату територіальних органів Держсанепідслужби України, які забезпечуватимуть здійснення повноважень Держсанепідслужби України у районах, містах, районах в місті та на об'єктах відповідних видів транспорту. Керівники структурних підрозділів апарату територіальних органів Держсанепідслужби України, які забезпечуватимуть здійснення повноважень Держсанепідслужби України у районах, містах, районах в місті та на об'єктах відповідних видів транспорту, є головними державними санітарними лікарями на відповідній території, об'єкті транспорту.

РОЗДІЛ 4. СКЛАДАННЯ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ

4.1 Фінансова звітність

Фінансова звітність.На підставі даних бухгалтерського обліку всі підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, яка є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад, вимоги, які поставлені перед звітом зазначені в П(С)БО1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Метою складання Фінансової звітності є подання користувачеві повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Залежно від звітного періоду Фінансову звітність поділяють на річну та проміжну, квартальну і піврічну. Проміжна складається наростаючими підсумками з початку року. Річна звітність передбачає складання звітності за календарний рік. Квартальна на відміну від річної передбачає складання лише двох форм: балансу та звіту про фінансові результати.

Фінансова звітність на Торфобрикетному заводі включає(додатки):

· Баланс;

· звіт про фінансові результати;

· звіт про рух грошових коштів;

· звіт про власний капітал;

· примітки до річної фінансової звітності

Фінансова звітність подається заводом не пізніше 25 числа наступного місяця за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.

Фінансова звітність має бути достовірною - не містити помилок і перекручень, що здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Тому перед початком складання фінансової звітності необхідно обов'язково проводити інвентаризацію всіх активів і зобов'язань.

Інформація що подається у фінансових звітах, повинна бути зрозумілою і мати одноразове тлумачення користувачами, при умові, що вони мають відповідні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна надавати користувачам лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття ними рішень і дає змогу вчасно оцінити минулі , теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому.

Звітність повинна забезпечувати можливість порівнювати звіти за різні періоди та різних підприємств. Для забезпечення цього у звітності наводяться дані за поточний та попередній звітні періоди та розкривається в примітках до фінансових звітів інформація про облікову політику підприємства

Баланс (ф. №1) є основним звітним документом, що відображає фінансово-майновий стан підприємства на певну дату. Форма балансу і порядок його заповнення визначається П(С) БО 2 «Баланс».

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Баланс складається з двох частин: активу і пасиву. Активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується приведе одержання економічних вигод у майбутньому.

Актив містить три розділи:

I. Необоротні активи;

II. Оборотні активи;

III. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу містить інформацію про власний капітал підприємства та його зобов'язання. Власний капітал являє собою наявні активи підприємства, які залишаються після погашення всіх зобов'язань. Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої приведе, як очікується, до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Пасив балансу має п'ять розділів:

I. Власний капітал;

II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів;

III. Довгострокові зобов'язання;

IV. Поточні зобов'язання;

V. Доходи майбутніх періодів.

У звіті про фінансові результати відображається інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей звіт про фінансові результати визначається П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

I. Фінансові результати

II. Елементи операційних витрат

III. Розрахунок показників прибутковості акцій

У першому розділі надяться фінансові результати одержані від звичайної діяльності підприємства. Звичайна діяльність - це будь-яка основна діяльність підприємства а також операція що забезпечує або виникає внаслідок її проведення. Це діяльність якою підприємство займається на цей час і очікується, що вона буде повторюватись в наступних звітних періодах. Звичайна діяльність поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну.

Операційною діяльністю є основна діяльність підприємства та інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Звіт про фінансові результати заповнюється на основі інформацій за рахунками 7,8 та 9 класів. Для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду послідовно зіставляють доходи і витрати від різних видів діяльності.

Звіт про рух грошових коштів - це звіт, який відображає надходження та вибуття грошових коштів в результаті діяльності підприємства в звітному періоді. Звіт, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту про рух грошових коштів визначається П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Цей документ складається з метою надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, які відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. В міжнародній практиці існує два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий та непрямий. При використанні прямому методу розкриваються основні валові надходження і витрати. З допомогою непрямого методу чистий прибуток або збиток коригується з врахуванням операцій не грошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень та платежів, статей доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю П(С)БО 4 передбачає використання непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, в результаті чого чистий прибуток (збиток) трансформується в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Зміст і форма Звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначається П(С)БО 5.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.Цей звіт містить дані лише за один звітний період, тому для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства , згідно з П(С) БО 5 , повинні додавати до річної звітності Звіт про власний капітал за минулий рік.

У звіті подано у розрізі видів власний капітал підприємства та перелік статей , за якими протягом звітного кварталу можуть відбуватися зміни в капіталі. До таких статей належать: зміна облікової політики, виправлення помилок, переоцінка активів, розділ прибутку, вилучення капіталу тощо.

Примітки до звітів є обов'язковою складовою річної фінансової звітності для всіх підприємств. У примітках до фінансових звітів необхідно розкривати інформацію про облікову політику підприємства; інформацію, що не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з П(С)БО; інформацію, яка містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності. Примітки складаються окремо до кожної з форм звітності.



Таблиця 4.1 Строки подання звітності табл. 4.1

№ форми	Найменування форми	Квартальна	Річна	Хто подає	Нормативний документ
1ф. №1	Баланс	не піз ніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.	не пізніше 20 лютого наступного за звітним року	Головний бухгалтер	П(С)БО 2 «Баланс».
2ф. №2	Звіт про фінансові результати	не піз ніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.	не пізніше 20 лютого наступного за звітним року	Головний бухгалтер	П(С)БО 3
Ф.№3	Звіт про рух грошових коштів	не піз ніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом	не пізніше 20 лютого наступного за звітним року	Головний бухгалтер	П(С)БО-4
ф. №4	Звіт про власний капітал	не піз ніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом	не пізніше 20 лютого наступного за звітним року	Головний бухгалтер	П(С)БО 5.
ф. №5	Примітки до річної фінансової звітності	не піз ніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом	не пізніше 20 лютого наступного за звітним року	Головний бухгалтер	П(С)БО

4.2 Податкова звітність

Податкова звітність. На торфобрикетному заводі до податкової звітності входить: Податкова декларація з ПДВ, Розрахунок комунального податку, виконані за рахунок державного бюджету, податкова декларація(додаток),реєстр отриманих податкових накладних (додаток ), Реєстр виданих податкових накладних, податкова декларація екологічного податку, податковий розрахунок з плати за користування надрами за видобування корисних копалин.

Що стосується подання декларації то на торфобрикетному заводі відповідно до пункту 46.6. статті 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи зазначене, податкова звітність з податку на додану вартість за лютий 2011 року подається до органів державної податкової служби за формами податкової звітності з податку на додану вартість,

Граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Порядок сплати і ставку комунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Порядок обчислення середньоспискової чисельності працюючих регулюється Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 07.07.2010 р. №171 та зареєстрованою в Мін'юсті України 07.08.2010 р. за №287/ 823.

Згідно з роз'ясненням Мінстату та податкових органів України, для розрахунку комунального податку необхідно визначати та використовувати показник середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

До спискового складу включаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. Не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті цього підприємства (в тому числі прийняті для виконання разових спеціальних робіт, прийняті на роботу за сумісництвом).

Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 (для лютого -- до 28 або 29 числа), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день. Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року. Строки подання податкової звітності наведено в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 Строки подання податкової звітності

№	Найменування форми	Кінцевий строк подання	Хто подає	Нормативний документ
1	Податкова декларація з ПДВ	подається до органів державної податкової служби	Головний бухгалтер
2	реєстр отриманих податкових накладних	25 лютого	Головний бухгалтер
3	податкова декларація екологічного податку	30 лютого	Головний бухгалтер
4	податковий розрахунок з плати за користування надрами за видобування корисних копалин	17 лютого	Головний бухгалтер

4.3 Звітність по соціальному страхуванню

Торфобрикетний завод подає до фондів соціального страхування - Звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлені похованням.

Звіти за формами Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП подаються до органів Фонду в повному обсязі страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття його на облік в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним у Державному реєстрі.

Відповідальна особа органу Фонду - працівник органу Фонду, який відповідно до своїх посадових обов'язків приймає, здійснює перевірку заповнення (відсутність виправлень, наявність підписів, печаток та дотримання загальних вимог щодо формування звіту), введення і обробку звіту та відповідає за достовірність внесення даних;

Звіти подаються на вибір страхувальника одним із способів:

- в електронній формі;

- на паперових носіях;

- надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Звіти формуються у двох примірниках. Один примірник звіту з відміткою органу Фонду про його прийняття зберігається у страхувальника, другий - в органі Фонду.

Страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Фонду звітність щодо коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця.

Відповідальна особа органу Фонду, яка приймає звіт від страхувальника, зазначає дату прийняття звіту та обов'язково засвідчує його власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

Звіт складається із головної частини та двох таблиць. У головній частині звіту зазначаються: період, за який складено звіт, найменування страхувальника (прізвище та ініціали фізичної особи - страхувальника), реєстраційний номер страхувальника в органі Фонду або його номер у Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011), код ЄДРПОУ - для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), банківські реквізити (МФО, номер поточного рахунку страхувальника, найменування банку), місцезнаходження та телефон.

4.4 Статистична звітність

Статистична звітність. На торфобрикетному заводі виходячи з особливостей діяльності та складної організаційної структури, формує як зовнішню, так і внутрішню звітність. Статистична звітність відноситься до зовнішньої звітності. Звіт про основні показники діяльності підприємства (річна), Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість, Звіт з праці, Звіт про наявність та рух основних фондів; Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти.

Перед складанням річної звітності у бухгалтерії торфобрикетного заводу проводяться наступні підготовчі роботи:

- перед складанням річної статистичної звітності обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань та відображаються її результати в обліку. Підставою проведення перевірки є наказ керівника

- завершуються облікові записи за рік;

- уточнюється розподіл витрат та доходів між суміжними звітними періодами;

- визначається фактична собівартість продукції та фінансовий результат;

- закриваються рахунки, визначаються їх кінцеве сальдо в Головній книзі

- формується оборотно-сальдова відомість .

Основні форми державного статистичного спостереження. Статистична звітність була і залишається основною інформаційною базою. За її допомогою на торфобрикетному заводі отримують такі основні дані:

- обсяг виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати на них за видами економічної діяльності;

- фінансово-господарська діяльність підприємств;

- зайнятість і оплата праці працівників за видами економічної діяльності;

- ціни і тарифи;

- наявність і рух капіталу;

- демографічна ситуація;

- розвиток соціальної сфери;

- стан оточуючого середовища

На торфобрикетному заводі статистичні звіти складають з різною періодичністю: раз на місяць, квартал, рік залежно від реальних управлінських потреб у певній інформації. Вони подаються, як відомо, органу державної статистики за місцезнаходженням, вищестоящій організації або органу, що здійснює державне регулювання у відповідному виді діяльності економіки.

На торфобрикетному заводі виробничі витрати відображаються у формі № 5-с "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)". Він подається підприємствами та організаціями за I, II, III квартали 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, а за IV квартал - не пізніше 16 лютого. Звіт містить дані про загальні витрати на виробництво продукції в розбивці за їх видами (матеріальні, амортизація, оплата праці, відрахування на соціальні заходи), а також про собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), вартість давальницької сировини, використаної у виробництві продукції. Ці дані подаються в цілому по підприємству та у розрізі видів економічної діяльності.

Для заповнення форм статистичних спостережень про обсяги виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати на них використовуються дані фінансових звітів: форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма №5 "Примітки до річної фінансової звітності". Крім того, можна використовувати показники, які містяться у первинних документах (акти приймання, акт про брак, відомість випуску готової продукції, товарно-транспортні накладні тощо), дані рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів (Журнал 5, 5А) та інших інформаційних джерел.

Відображення показників фінансово-господарської діяльності підприємства. У формі статистичного спостереження М 1-Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість відображаються дані про основні фінансові результати діяльності підприємства та стан розрахунків.

Звіт складається з двох розділів. У першому розділі "Фінансові результати" наводяться такі показники: прибуток, збиток, чистий прибуток, збиток на кінець звітного періоду і за відповідний період минулого року для порівняння. Цей розділ заповнюється за перший і другий місяць кожного кварталу та за рік наростаючим підсумком з початку року.

Таблиця 4.4 Строки подання статистичної звітності

№	Найменування форми	Кінцевий строк подання	Хто подає
1	"Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість	не пізніше 16 лютого	Головний бухгалтер
2	"Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)".	25 числа місяця	Головний бухгалтер
3	Звіт про основні показники діяльності підприємства(квартальна)	10 лютого	Головний бухгалтер
4	Звіт про наявність та рух основних фондів	14 лютого	Головний бухгалтер



ВИСНОВКИ

При проходження переддипломної практики на торфобрикетному заводі було закріплено вивчений на протязі року теоретичний матеріал, розглянуто усі первинні і нормативні документи, їх обов'язкові реквізити та методику заповнення. Під час проходження практики ми провели облік та аналіз діяльності торфобрикетного заводу, визначили порядок формування фінансових результатів, витрат і доходів, прибутку.

Отже, можемо зробити висновок, що бухгалтерський облік на Торфобрикетному заводі здійснюється згідно з принципів та методів, передбачених Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Проаналізувавши внутрішній контроль на заводі бачимо, що він набуває обов'язкового характеру, оскільки доцільний на всіх рівнях управління. Ефективний управлінський контроль є гарантією успішної діяльності підприємства. На заводі проводять інвентаризацію активів і зобов'язань щороку перед складанням річної фінансової звітності станом на 01 грудня року, за який складається фінансова звітність. Інвентаризацію каси проводити не рідше одного разу на місяць відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637. Контроль за окремими сторонами діяльності Торфобрикетному заводі здійснюють органи державної податкової служби, державні органи на які покладено нагляд за безпекою виробництва та праці, протипожежною та екологічною безпекою, інші органи відповідно до законодавства України, ревізійна комісія. Провівши аудит на Торфобрикетному заводі було складено позитивний висновок, адже на досліджуваному підприємстві були дотримані всі умови, надана інформація є достатньою для відображення реального стану суб'єкта перевірки; фінансову документацію складено згідно з прийнятою суб'єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р., №996-XIV.

2. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р., №3125-XII.

3. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» від 31 березня 1999 р., № 87.

4. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» від 31 березня 1999 р., № 87.

5. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» від 31 березня 1999 р., № 87.

6. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» від 31 березня 1999 р., № 87.

7. Наказ Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що приватизуються» від 26 січня 2001 р., №49/121.

8. Протокол засідання Аудиторської палати України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій (крім комерційних банків)» від 23 лютого 2001 р., № 99.

9. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України, 2011. - № 13-17.

10. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства».

11. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій «Про затвердження Методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємства та організацій» від 27.06.97 №81.

12. Лист Державної податкової адміністрації України «Про Методичні рекомендації щодо проведення аналізу фінансового стану підприємства-боржника при отриманні відстрочок (розстрочок)» від 15 червня 1998р., №7141/10/20-0017.

13. Лист Державної податкової адміністрації України «Щодо Методичних рекомендацій по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій» від 27 січня 1998р., №759/10/20-2117.

14. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій «Про затвердження Методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій» від 23 лютого 1998 року, № 22.

15. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження Методичних роз'яснень щодо здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються» від 3 серпня 1995 р., №998.

16. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навч. посіб. для студ. ВНЗ / Т.Д. Костенко, Є.О. Підгора, В.С. Рижиков. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 398 с.

17. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник / В.П. Шило, Н.І. Верхоглядова, С.Б. Ільіна. - К.: Кондор, 2005. - 240 с.

18. Гадзевич О.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Навч. пос. - Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ВДУ ім. Лесі Українки, 1997. - 162 с.

Размещено на Allbest.ur

...