Аудиторський контроль капітальних вкладень

Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форми власності і господарювання, мають рівні права по здійсненню інвестиційної діяльності. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види і об'єми інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі організацією конкурсів і тендерів. За рішенням інвестора права володіння і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам і юридичним особам в порядку, встановленому законом. Взаємовідносини у разі такої передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, знаходяться в силі весь термін дії договору. Інвестор повинен надати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснення інвестицій, отримати дозвіл на капітальне будівництво відповідно до висновків експертизи інвестиційних проектів в межах дотримання санітарно-гігієнічних і екологічних вимог.

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності є:

- власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відраху-вання, відшкодування збитків від аварій, стихійних лих, накопичені заощадження громадян, юридичних осіб і т. ін.);

- позикові фінансові кошти інвесторів (облігації позики, банківські і бюджетні кредити);

- позикові фінансові кошти інвестора (засоби, отримані від продажу акцій, пайові і інші внески громадян і юридичних осіб);

- бюджетні інвестиційні асигнування.

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, республіканськими і регіональними програмами розвитку народного господарства і місцевими бюджетами, передбаченими в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

Регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється:

- системою податків з диференціацією суб'єктів і об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг;

- проведенням кредитної і амортизаційної політики, у тому числі прискореної амортизації основних засобів;

- наданням фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей виробництва;

- державними нормами і стандартами;

- антимонопольними заходами, роздержавленням і приватизацією власності;

- визначенням умов користування землею, водою і іншими природними ресурсами;

- політикою ціноутворення, проведенням експертизи інвестиційних проектів і інших заходів.

Отже, основним напрямом інвестиційної діяльності є вкладення майнових і інтелектуальних цінностей в капітальні вкладення і упровадження нової техніки, тому вони є важливим об'єктом аудиту.

Капітальні вкладення - це цілеспрямована система планового оновлення і розвитку матеріально-технічної бази підприємства відповідно до її участі в процесі розширеного відтворювання. Задачею аудиту капітальних вкладень є аудит реконструкції і заміни зношеного або застарілого устаткування і інших об'єктів основних засобів, будівництва нових і розширення діючих підприємств. При плануванні і виконанні капітальних інвестицій суб'єкти господарювання повинні дотримувати вимоги:

- максимального використовування діючих основних фондів з урахуванням їх технічного переозброєння і реконструкції;

- прискорення освоєння проектних потужностей введених в дію підприємств, об'єктів в порівнянні з нормативними термінами;

- комплексного будівництва і об'єктів в затверджені терміни;

- збалансованості плану по матеріальних, фінансових і трудових ресурсах.

Структура витрат капітальних інвестицій включає витрати на будівництво нових і реконструкцію діючих підприємств і об'єктів, придбання устаткування, що підлягає монтажу, а також машин, обладнання, інструмен-тів, господарського інвентарю, що не вимагає монтажу.

Упровадження нової техніки - це система заходів, направлених на прискорення науково-технічного прогресу на діючих підприємствах шляхом заміни морально застарілого обладнання досконалішим, відповідним прогресивній технології прогресу.

Задача аудиту інвестиційної діяльності полягає в сприянні найраціональнішому використовуванню майнових і інтелектуальних цінностей при створенні і модернізації основних фондів, реалізації цільових комплексних програм економічного і соціального розвитку України через капітальні вкладення. Відповідно до цього моделлю стандарту аудиту інвестиційної діяльності визначаються об'єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю.

Особливості об'єктів аудиту інвестиційної діяльності полягають в тому, що ці об'єкти в сукупності представляють самостійний вид діяльності, здійснюваний підприємством разом з основною діяльністю, виступаючи як забудовники (замовники). До них відносяться інвестиційні вкладення в майнових і інтелектуальних цінностях, інвестиційну і інноваційну діяльність, яка включає планування і фінансування капітальних вкладень, збалансованість ресурсами, а також виконання цих планів в і відображення їх в бухгалтерському обліку і звітності. Оскільки капітальні вкладення здійснюються в основному підрядними будівельними організаціями, то обов'язком замовників є забезпечення їх проектно-кошторисною документацією. Замовник відповідає перед підрядчиком за своєчасність і розробки і затвердження проектно-кошторисної документації, здачу її підрядної будівельної організації в терміни, передбачені договором, і належної якості. Тому проектно-кошторисна документація включається в ноу-хау і розглядається аудитом як об'єкт контролю, що представляє інтелектуальну цінність.

Джерелом інформації є законодавчі акти по інвестиційній діяльності, плануванню і фінансуванню капітальних інвестицій і нової техніки, розробці проектно-кошторисної документації, нормативно-планова документація, а також первинні документи, облікові регістри і звітність по інвестиційній діяльності, виконанню планів і капітальних вкладень і введенню в дію об'єктів і виробничих потужностей і інша фактографічна інформація.

Оцінка та прогнозування економічної ефективності інвестицій(капітальних вкладень) має важливе значення для досягнення інвестором найвищого прибутку. Для цього розраховуються економічні показники ефективності, тих чи інших капітальних вкладень, які попередньо дають змогу оцінити перспективність та доречність вкладення коштів та наявних фінансових ресурсів інвестора.

Держава в свою чергу, повинна відкривати для інвестора ті зони економічного простору, які не в змозі сама про інвестувати, а також створити в них сприятливі економічні умови на основі прийняття відповідних законодавчих актів та постанов, тим самим знижуючи, наприклад, податковий тягар та бюрократичну волокніту для вільного доступу інвестора на національний економічний простір. Але в свою чергу не обмежуючи фактичний рівень контролю за інвестиційними процесами, а в цьому їй як раз допоможе аудит, який буде неначе третьою силою в цих відносинах між державою та інвесторами, і тоді довіра між сторонами буде зростати, зміцнюючи їх відносини і прискорюючи економічне зростання економіки країни.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про аудиторську діяльність” від 14 вересня 2006 р.

2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 - ХІУ

3. Кодекс професійної етики аудиторів України: Затв. Аудиторською палатою України від 18.12.98 р. № 73

4. Адамс Р. Основы аудита. Пер. с англ../Под ред.Я.В.Соколова. - М.:Аудит, БНИТИ 1995.

5. Алборов Р.А. Аудит в организациях промышленности, торговли и АПК. - М.: Изд-во „Дело и сервис”, 2000. - 432 с.

6. Андреев В.Д. Практический аудит (справочное пособие). - М.: Экономика. 1994. - 366 с.

7. Аудит і аудиторська діяльність / Л.С.Шатковська, В.М.Жук та інш. - К.: Урожай. 1996. - 256 с.

8. Аудит: Практическое пособие / А.Кузьминский, Н.Кужельный, Е.Петрик, В.Савченко и др. - К.: «Учет информ», 1996. - 283 с.

9. Аудит: Учебник для вузов / В.И.Подольский, Г.Б.Поляк и др.. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. - 432 с.

10. Аудиторская деятельность в Украине. Сборник нормативних документов. - Х.:ООО „Конус”, 1999. - 192 с.

12. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник. - К.: „Знання”, КОО, 2000. - 769 с.

13. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - К.: Вища школа - Знання, 1998.

14. Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. _ К.: КНЕУ, 2003.-628с.

15. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. 3-тє вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2006. - 512с.

16. Бычкова С.М. Итыгмлова Е.Ю. Международные стандарты аудита: Учебное пособие. - М.: Изд-во Проспект, 2007.-432с.

17. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навчальний посібник - 3 вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 443с.

18. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посібник. - 2-ге вид. - К.: Т-во „Знання”, КОО, - 2001. - 363 с.

19. Дорош Н.І. Аудит: Методологія і організація. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. - 402 с.

20. Загородній А.Г. та ін. Аудит: теорія і практика: Навч. посіб. - Львів НУ «Львівська політехніка», 2003. - 364с.

21. Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту. - К.: Ділова Україна, 1996. - 374 с.

22. Камышанов П.И. Практическое пособие по аудиту. - М.: ИНФРАМ, 1996. - 522 с.

23. Петрик О.А. Аудит: методика і організація. К., 2003.-260с.

24. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посіб. - КНЕУ, 2006. - 328с.

25. Сопко В.В., Шило В.П. та ін. Організація і методика проведення аудиту: навчально-практичний посібник. - 2-е вид., перероб. і доповн. - К.: ВД «Професіонал», 2006.-576с.

Размещено на Allbest.ru