Розрахункові і облікові операції на підприємстві

На субрахунку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби - дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображаються на рахунку 28 "Товари".

Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання і інструменти, пристрої та інші прилади обліковують на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковуються, а відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" за видами предметів.

На субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 "Матеріали" і на субрахунку 203 "Паливо" - за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари і обліковуються на субрахунку 201 "Сировина й матеріали".

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" після підтвердження їх монтажу й використання.

На субрахунку 206 "Матеріали, передані в переробку" обліковуються матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з переробки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ведеться в розрізі, що забезпечує інформацію про підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20.

На субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

На субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 "Інші матеріали" обліковуються відходи виробництва (обрубка, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

Крім того, при відображені в обліку та фінансовій звітності запасів необхідно враховувати вимоги інших П(С)БО:

- П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”,

- П(С)БО 2 “Баланс”,

- П(С)БО 16 “Витрати”,

- П(С)БО 19 “Об'єднання підприємств”,

а також Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Норми П(С)БО 9 застосовуються підприємствами всіх форм власності, крім бюджетних установ.

Норми П(С)БО 9 розповсюджуються тільки на запаси, облік яких ведеться на основі історичної (фактичної) собівартості та не застосовуються до:

- незавершених робіт за будівельними контрактами, включаючи контракти надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними (ПБО 18 “Будівельні контракти”);

-фінансових активів ( П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”);

-молодняку тварин і тварин на відгодівлі, продукції сільського і лісовогогосподарства, корисних копалин, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших П(С)БО (на сьогодні така оцінка не застосовується).

Запаси визнаються активами, якщо вони відповідають критеріям визнання активу:

- існує ймовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням,

- їх вартість може бути достовірно оцінена.

Згідно з П(С)БО 9 запаси - це активи, які:

·утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

·перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

· утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Питання щодо переходу права власності на запаси при їх вибутті вирішується аналогічно, як і при надходженні запасів.

Згідно з ПБО 9 оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється одним із таких методів:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4) собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

5) нормативних затрат;

6) ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування запасів або однорідна група запасів (вид).

Доцільність використання різних методів для визначення собівартості запасів визначається підприємством. Наприклад, може бути доцільним застосування різних методів визначення собівартості запчастин, які реалізуються, та таких самих запчастин, що використовуються для власних потреб (ремонт устаткування). Не може бути підставою для застосування різних методів визначення собівартості одного виду запасів різниця в географічному місцезнаходженні запасів та в податкових правилах.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Запаси, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Цей метод може застосовуватися за умов незначної номенклатури матеріалів чи товарів, що використовуються на підприємстві. Облік надходження матеріалів, їх відпуску та залишків здійснюється по конкретних партіях.

Такий метод звичайно застосовують при виробництві кораблів, літаків, виконанні індивідуальних замовлень або при торгівлі нерухомістю, автомобілями, коштовностями тощо.

У разі використання, реалізації (іншого вибуття) великої кількості одиниць запасів, які є взаємозамінними, звичайно використовується один з наступних методів для визначення собівартості запасів.

Метод середньозваженої собівартості

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущені, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), при вибутті оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Використання методу ФІФО максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості.

Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО)

Оцінка запасів за цим методом базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство. Запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Метод нормативних затрат

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Застосування нормативних затрат для оцінки запасів у бухгалтерському обліку та звітності допускається лише тоді, якщо результати такої оцінки запасів приблизно дорівнюють їх собівартості. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних, норми затрат і ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися.

Метод нормативних затрат звичайно застосовується у разі стабільності цін на запаси. У цьому випадку відхилення між нормативними та фактичними витратами на матеріали є несуттєвими і списуються в момент придбання матеріалів. Сума перевищення фактичної собівартості запасів над їх нормативною собівартістю включається до собівартості реалізованої продукції звітного року.

Метод ціни продажу

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, що мають значну й змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на реалізовані товари. Сума торговельної націнки на товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Відображення в бухгалтерському обліку вибуття запасів

Запаси, які були реалізовані, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від їх реалізації (принцип відповідності доходів та витрат) відповідно на рахунках 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”, 902 “Собівартість реалізованих товарів”, 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”.

Запаси, використані у процесі виробництва та надання послуг, залежно від мети використання включаються або до собівартості виготовлення продукції, робіт, послуг (рахунок 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”), або до витрат періоду (92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, 99 “Надзвичайні витрати”). Більш детально відображення в бухгалтерському обліку вибуття запасів розглянуто нижче.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Передача МШП в експлуатацію відображається в бухгалтерському обліку записом:

Дебет 23 “Виробництво” або відповідний рахунок обліку витрат класу 9

Кредит 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

При поверненні МШП з експлуатації на склад робиться запис:

Дебет 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Кредит 719 “Інші доходи від операційної діяльності”

Одним з видів вибуття запасів є втрата запасів від надзвичайних подій або інші втрати, які відносяться на відповідні витрати періоду.

Якщо очікується відшкодувати втрати запасів за рахунок винних осіб, то до прийняття рішення про конкретних винуватців для обліку втрат та нестач від псування цінностей використовується позабалансовий рахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

Зменшення цих сум на рахунку 072 відображається після встановлення конкретних винуватців з одночасним записом:

Дебет 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

Кредит 716 “Відшкодування раніше списаних активів”

Аналітичний облік за позабалансовим рахунком 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” ведеться за випадками встановлення нестач і втрат від псування цінностей.

3.2 Практична частина

Задача 2. Підприємство через припинення виробничої діяльності реалізує залишок сировини обліковою ціною 745 грн., за ціною 591 грн. з ПДВ. Підприємство здійснює реалізацію з наступною оплатою Відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Розв'язання

1. Передача запасів покупцю, виникнення дебіторської заборгованості:

Дт 361…Кт 712 - 591 грн.

2. Відображено ПДВ:

Дт 712…Кт 641 - 98,5 грн.

3. Відображається собівартість реалізації:

Дт 943…Кт 201 - 745 грн.

4. Отримані грошові кошти від покупця:

Дт 311…Кт 361 - 591 грн.

5. Списуємо витрати на фінансовий результат:

Дт 79…Кт 943 - 745 грн.

6. Списуємо дохід на фінансовий результат:

Дт 712…Кт 79 - 492,5 грн

7. Фінансовий результат - збиток:

Дт 44…Кт 79 - 252,50 грн.

Розділ 4. Облік основних засобів

4.1 Облік витрат на поліпшення основних засобів

Основні засоби -- матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів; надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» використовують 5 способів оцінки основних засобів (Таблиця 4.1)

Рис. 4.1 Способи оцінки основних засобів.

Для обліку основних засобів у плані рахунків передбачено рахунок 10 «Основні засоби». Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

101 "Земельні ділянки"

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"

103 "Будинки та споруди"

104 "Машини та обладнання"

105 "Транспортні засоби"

106 "Інструменти, прилади та інвентар"

107 "Робоча і продуктивна худоба"

108 "Багаторічні насадження"

109 "Інші основні засоби"

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках 104 "Машини та обладнання", 105 "Транспортні засоби", 106 "Інструменти, прилади та інвентар", 107 "Робоча і продуктивна худоба", 108 "Багаторічні насадження" здійснюється облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 "Основні засоби".

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкта окремо.

У процесі експлуатації основних засобів підприємство несе витрати, пов'язані з:

? ремонтом основних засобів,

? технічним обслуговуванням,

? модернізацією,

? реконструкцією,

? іншими заходами щодо підтримки основних засобів у робочому стані.

Відображення подальших витрат, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням основних засобів в бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО 7 залежить тільки від того, як вони впливають на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання об'єкта основних засобів і не залежать від вартості ремонту та її співвідношення до вартості основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта основних засобів в робочому стані та одержання чи підтримання первісно очікуваних майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат того періоду, коли вони були понесені.

До таких витрат відносяться витрати на ремонт і обслуговування основних засобів і в обліку вони відображаються таким чином:

1) варіант

Дебет 23 “Виробництво” субрахунок допоміжне виробництво ” (в частині ремонту)

Кредит рахунків 63 розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 “Виробничі запаси або рахунки класу 8 “Витрати по елементах” (для підприємств, що його використовують) та ін.

Дебет рахунків класу 9 “Витрати діяльності” залежно від функціонального призначення основних засобів

Кредит 23 “Виробництво” субрахунок “Допоміжне виробництво” (в частині ремонту).

2) варіант

Дебет рахунків класу 9 “Витрати діяльності” залежно від функціонального призначення основних засобів в частині витрат на утримання і експлуатацію основних засобів

Кредит рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 20 “Виробничі запаси” або рахунки класу 8 “Витрати по елементах” (для підприємств, що його використовують) та ін.

Витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від їхнього використання, включають до первісної вартості об'єкта.

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнуто двома способами:

1) збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об'єкта;

2) зменшення витрат, пов'язаних з використанням об'єкта основних засобів.

Прикладами витрат, які включають до первісної вартості об'єкта , є:

- реконструкція об'єкта основних засобів, після якої відбувається збільшення виробничої потужності, або скорочення матеріальних витрат на виробництво, або збільшення терміну його корисного використання тощо;

- модифікація об'єкта основних засобів з метою продовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

- заміна окремих частин верстата для підвищення якості продукції, яка виробляється;

- впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дало змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати.

Бухгалтерські записи для обліку таких витрат такі ж, як при створенні і придбанні основних засобів, тобто використовується рахунок 15 “Капітальні інвестиції”.

Витрати накопичуються на відповідному субрахунку рахунку 15 “Капітальні інвестиції” і після їх завершення включаються до первісної вартості об'єкта основних засобів:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції”

Кредит 23 “Виробництво”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці”

Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 15 “Капітальні інвестиції”

Витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів, являють собою за економічним змістом капітальні інвестиції і призводять до збільшення первісної вартості основних засобів.

Модернізація обладнання - вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об'єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей до рівня сучасних технічних і технологічних вимог, досягненню економії ресурсів, поліпшенню умов праці. Це порівняно незначні зміни в конструкції робочих механізмів, машин, установок та іншого обладнання, а також матеріалів та методів обробки.

Реконструкція виробництва - комплекс заходів щодо збільшення виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, технічного рівня виробництва з метою збільшення випуску продукції, зниження її собівартості з якнайменшими затратами матеріальних і грошових ресурсів на одиницю введеної потужності.Реконструкція у перекладі з грецької - докорінна перебудова.

Ремонт основних засобів - часткове відновлення окремих об'єктів для підтримання їх у робочому стані. Ремонт може бути поточний, середній і капітальний, а також плановий і аварійний. (Усі наведені визначення термінів (реконструкція, модернізація, ремонт) є результатом авторського порівняння різних формулювань, узятих з різних спеціальних (бухгалтерських, економічних) словників, виданих у різні часи (як радянських, пострадянських, так і сучасних). З усіх цих джерел автор взяла найсуттєвіші характеристики відповідного процесу й об'єднала в єдине визначення.)

Таким чином, можна зробити висновок, що модернізація стосується обладнання (машин, устаткування), реконструкція - підприємства загалом або його виробничих підрозділів (цехів, дільниць), а ремонтний процес - кожного окремого об'єкта або його складової.

4.2 Практична частина

Задача 3. Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку господарські операції пов'язані з ремонтом виробничої будівлі господарським способом на підставі наступних даних:

1) підприємство використовує рахунки 8 класу;

2) об'єкт виробничого призначення ;

3) витрати на ремонт:

- матеріали - 11621 грн.;

- запчастини - 5721 грн.;

- МШП - 1341 грн.;

- заробітна плата - 4651 грн.;

- відрахування - 38%.

Розв'язання

1. Відображаємо витрати пов'язані з ремонтом:

- матеріали - Дт 801…Кт 201 - 11621 грн.;

- запчастини Дт 806…Кт 207 - 5721 грн.;

- МШП - Дт 809…Кт 22 - 1341 грн.;

- заробітна плата - Дт 81…Кт 66 - 4651 грн.;

- відрахування на соціальні заходи - Дт 82…Кт 65 - 1767,38 грн.

2. Загальна сума витрат:

11621+5721+1341+4651+1767,38=25101,38 грн.

Висновки

В умовах переходу економіки України до ринкових відносин все більше зростає необхідність активного використання бухгалтерського обліку і контролю в управлінні виробничим процесом. У цей період, що характеризується пошуком оптимальних економічних рішень, виникає необхідність удосконалювати організаційні, історичні і законодавчі нормативи бухгалтерського обліку.

Розрахункові і облікові операції на підприємстві складна і цікава ділянка роботи бухгалтерії, але вона дуже важлива і має потребу в мобілізації зусиль бухгалтерії (як розумових так і фізичних), як менеджера - перш за все в ринкових умовах. Істотним є те, що розрахункові і облікові операції, - їх суть і форми постійно змінюються і удосконалюються. Отже, спостереження за такими даними дає змогу бухгалтерові проявити себе як творця, ініціативного працівника, адже вибираючи форму розрахунку їм самим обирається шлях подальшого розвитку підприємства, дотримуючись норм законодавства - забезпечується відносна стабільність і безпека діяльності підприємства, щодо різних штрафів, змісту за невчасне виконання зобов'язань.

Потрібно додати, що саме область відносин вимагає від бухгалтера знань юридичних, оскільки вірне укладення договорів з передбаченням всіх ситуацій веде до надійності в отриманні нових вигод. Враховуючи відмічене, переконуєшся в необхідності наявності у фахівця-бухгалтера знань фінансових, юридичних, уважності і обережності, обачності причому на будь-якій ділянці бухгалтерського обліку на підприємстві. На практиці бухгалтерський облік втратив найголовнішу свою межу - оперативність, яка дає можливість щонайшвидше керівному персоналу оперативно реагувати на будь-які зміни в господарсько-фінансовому житті підприємства. По суті бухгалтерський облік на підприємстві виконує функції контрольну і звітно-статистичну.Назріває невідкладна потреба як у підвищенні якості бухгалтерського обліку щодо ухвалення господарських рішень, так і підвищенні рівня освіти і кваліфікації працівників адміністрації, збуту і тому подібне.

Список використаної літератури

1.Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2001.

2.Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” //Дайджест, 15.02.2000-09-10.

3. Бухгалтерський облік: нормативна база / Уклад. О. Руденок, ? Х.: Фактор, 2003. - 312 с.

4. Онищенко Т., Борщ Н., Мякота В., Кавторева Я. Альбом бухгалтерских проводок. - 7-ое изд., перераб. и доп. - Х.: Фактор, 2003. - 152 с.

5. Первинна документація / Уклад. О. Піроженко. - 3-тє вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2003. ? 220 с.

6. План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування. Х.: Фактор, 2003. - 155

7. Інструкція “Про безготівкові розрахунки в національній валюті України” НБУ від 29.03.01 р. № 135. - Запоріжжя: Поліграф, 2001.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”: Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246. - Запоріжжя: Поліграф, 2002.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”: Наказ Міністерства фінансів України від 27.04.01 р. № 92. - Запоріжжя: Поліграф, 2003.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”: Наказ Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. № 237. - Запоріжжя: Поліграф, 2002.

11. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. - 5-е вид., доп. і перероб. - К.: А.С.К., 2005.

12. Пархоменко В.Н. Бухгалтерский учёт в Украине. - К.: “Компас”, 2005. - 140 с.

Размещено на Allbest.ru

...