Методика обліку і організація аналізу і аудиту виробничих запасів підприємства (ТзОВ "Уніплит")

- чи існує контроль за порядком ввезення і вивезення матеріальних цінностей.

Під час проведення інвентаризації аудитор спостерігає за роботою інвентаризаційної комісії. А також аудитор проводить контрольні перевірки, час від часу звіряючи дані з даними інвентаризаційних описів. Особливу увагу аудитор звертає на номери, марки назви, оскільки тут найчастіше виявляється заміна. Аудитор звертає також увагу на перевірку подій після складання балансу та правильності їх віднесення до того чи іншого звітного періоду.[61]

При цьому аудитор виконує такі процедури: відбирає операції з відпуску матеріалів, обліковані на початку звітного періоду для вибіркового листування та порівнює їх з накладними та рахунками.

У рамках другого напряму аудиторської перевірки аудитор здійснює документальну перевірку операцій запасами в такій послідовності:

1. Перевірка правильності оцінки запасів при надходженні, придбанні.

При проведенні такої перевірки аудитор враховує те, в синтетичному обліку придбання запасів може здійснюватись в оцінці за фактичною вартістю або за обліковими цінами (за нормативною собівартістю).

При перевірці руху матеріалів аудитор перевіряє правильність їх оприбуткування. Неповне оприбуткування призводить до утворення не відображених в обліку залишків. Тому порівнюють дані прибуткових ордерів з даними супровідних документів постачальників (накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних тощо).

2. Перевірка повноти оприбуткування запасів та наявності документів, що підтверджують їх придбання. Для нього аудитор перевіряє:

- чи дотримуються на підприємстві ТзОВ „Уніплит” порядок приймання та оформлення документів з приймання запасів;

- чи повністю оприбутковані запаси, зазначені в документах постачальника;

- чи відповідає якість запасів, що визначена в прибуткових документах, якості, що зазначена в сертифікатах постачальника або аналізі лабораторії підприємства.

При перевірці обліку запасів аудитор особливу увагу приділяє перевірці первинної документації. При цьому оцінюється правомірність використання тих чи інших форм документів, перевіряється дотримання порядку їх заповнення та складання (чи складаються вони в момент здійснення операції).

При перевірці документів здійснюється взаємна звірка господарських договорів, рахунків- фактур, накладних, прибуткових ордерів на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо.

Порівняння кількісних показників оригіналів рахунків- фактур, сертифікатів і специфікацій постачальника дозволяє встановити, чи всі запаси оприбуткованні.

Зустрічна перевірка документів, що відображають надходження запасів, з документами постачальника дає можливість виявити факти не оприбуткування запасів або неповне їх оприбуткування.[31]

Превіряючи реальність операцій, необхідно встановити наявність договорів про поставку матеріалів, правильність їх складанню, порівняти дані документів з оплати даними документів на оприбуткування запасів.

3. Перевірка організації контролю за зберіганням і використанням довіреностей. Перевірці підлягає правильність нумерації аркушів книг довіреностей, перевіряється наявність їх реєстрації з обліку виданих довіреностей.

Дата видачі довіреностей дає можливість визначити її термін дії. По прибуткових документах перевіряється, чи не було випадків передачі довіреностей іншим особам, зміни назви постачальника, внесення підробок до документів на отримання запасів.

4. Вивчення організації контролю за погашенням довіреностей. З метою перевірки правильності погашення довіреностей аудитор порівнює дані граф „Відмітка про виконання довіреностей” в журналі обліку довіреностей і первинних документів, що характеризують надходження запасів на склад підприємство. При цьому звертається увага на те, чи не видаються нові довіреності особам, які не відзвітувались у використанні попередньо одержаних довіреностей.

Важливе значення має і своєчасність здачі до бухгалтерії невикористаних довіреностей.

5. Перевірка достовірності відображення руху запасів в бухгалтерському . В ході такої перевірки аудитор вирішує такі питання:

- як обліковується надходження та витрачання запасів на складах та інших об'єктах;

- чи не було фактів неоприбуткування (повного або часткового), запасів, що надійшли ;

- чи не списувались на витрати запаси понад встановленні норми і без вагомих підстав;

- чи відповідає фактичне витрачання запасів документальним даним;

- чи не приховують недостачі запасів різними необґрунтованими проводками.

Для з'ясування вище перелічених питань важливе значення має аналіз первинних документів з обліку запасів за місцями зберігання.

У ході перевірки операцій з відпуску матеріалів аудитор перевіряє відпуск матеріалів у виробництво і обґрунтованість їх списання на витрати.

Також необхідно переконатися чи не списуються виробничі запаси на витрати виробництва без попереднього їх оформлення і без оформлення на них видаткових документів.

Окрему увагу аудитор приділяє складському господарству переглядаючи картки та перевіряючи своєчасність записів в них.

При аудиті операцій із запасами аудитор перевіряє, чи не допускалась їх передача без оплати. Якщо запаси реалізовувались на сторону, необхідно виявити, коли і за якою ціною вони придбані, коли і кому продані, їх ціну, ПДВ, транспортні витрати, уточнити роздрібні ціни на момент реалізації.

При реалізації запасів на сторону перевіряється наявність накладних, довіреностей, оцінка вартості реалізації надходження виручки від реалізації в повному обсязі на поточний рахунок.

6. Перевірка законності списання запасів при їх втратах. Під час перевірки аудитор встановлює правильність визначення розміру допустимих втрат при зберіганні і виявлення фактів пересортування запасів, а також правильність оформлення актів. В ході перевірки досліджуються акти інвентаризації за період, що визначається документами, що підтверджують вивезення і використання відходів.[64]

Результати проведених аудиторських процедур аудитор оформляє у вигляді робочих документів, які представлені в Додатку .

3.3 Аналіз забезпеченості виробничих запасів на підприємстві

Важливим фактором розвитку виробництва є стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами та їх ефективне використання. Враховуючи те, що витрати сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів займають 80-90% серед всіх витрат на виробництво нової продукції, то головною метою аналізу є визначення забезпеченості підприємства різними видами матеріальних ресурсів та пошук резервів раціонального їх використання. Цими питаннями на ТзОВ „Уніплит” займається відділ матеріально-технічного постачання та планово- економічний відділ. Служба матеріально-технічного постачання складає графіки укладання договорів з підприємствами-постачальниками з урахуванням розрахунків планово-економічного відділу.

Важливим фактором забезпеченості підприємства виробничими запасами є правильність розрахунку потреби в них. Планування потреб у виробничих запасах здійснюється на основі наукових методів залежно від специфіки технологічних процесів виробництва продукції, призначення запасів та інших особливостей.

Загальна потреба підприємства у виробничих запасах в тому чи іншому виді можна визначити за формулою (3.1):

Пз=Пп.+Пе+Пр+Пзв-Зо , (3.1)

де Пз - загальна потреба;

Пп -потреба на виробництво продукції;

Пе - потреба на експериментально - дослідні роботи;

Пр - потреба на ремонт;

Пзв - потреба на утворення нормативних залишків на кінець періоду;

Зо- запас на початок періоду.

В основу розрахунку потреби підприємства в виробничих запасах покладено нормативи та норми їх витрачання, норми складських запасів.Норма - це завдання, яке фіксує гранично допустимі витати конкретного виду матеріального ресурсу на виробництво одиниці продукції. Норми встановлюються виходячи з того, що вони повинні враховувати зростання якості продукції, її конкурентноспроможність.Стан нормативної бази на даний час ще не повністю відповідає вимогам підвищення ефективності виробництва. Більшість норм встановлюється за фактичними витратами за попередній період. Тому на практиці застосовуються застарілі та завищені норми витрат.[53]

Враховуючи те, що на ТзОВ „Уніплит” є велика номенклатура виробничих запасів то оцінюють обґрунтованість потреб у запасах, які мають найбільшу питому вагу у собівартості продукції.

За даними таблиці 3.1. визначимо повноту забезпеченості потреби у виробничих запасах.

З даними табл.3.1 можна зробити висновок, що розрахункова потреба була завищена на 184,00 тис.грн. Потреба на технологічну тріску була занижена на 450,00 тис.грн., а на пиломатеріали реквізитні, пилових хвойних та баланси хвойні завишена на 607,00 тис.грн; 1434 тис.грн. та 271 тис.грн. відповідно. Потреба на ліс будівельний була занижена на 1678 тис.грн.

Таблиця 3.1 Аналіз забезпеченості підприємства за окремими видами лісопродукції

Назва матеріалу	Потреба, тис. грн	У тому числі	Потреба, встановлена в процесі аналізу, тис.грн.	Відхилення,тис.грн.
		Випуск продукціїтис.грн.	Ремонтно-експлуатаційні потреби, тис,грн..
Технологічна тріска. Пиломатеріал реквізитний. Пиловник хвойний. Баланси хвойні. Ліс будівельний. Разом	26450,00 14765,00 76745,00 48727,00 27050,00 193737,00	20775,00 10555,00 61370,00 36330,00 19409,00 148439,00	5675,00 4210,00 15375,00 12397,00 7641,00 178568,00	26000,0 15372,00 78179,00 48998,00 25372,00 193921,00	-450,00 +607,00 +1434,00 +271,00 -1678,00 +184,00

З даними табл.3.1 можна зробити висновок, що розрахункова потреба була завищена на 184,00 тис.грн. Потреба на технологічну тріску була занижена на 450,00 тис.грн., а на пиломатеріали реквізитні, пилових хвойних та баланси хвойні завишена на 607,00 тис.грн; 1434 тис.грн. та 271 тис.грн. відповідно. Потреба на ліс будівельний була занижена на 1678 тис.грн.

Перевіряючи розрахунки потреб, необхідно з'ясувати чи враховані:

- зміни у номенклатурі та асортименті призначеної для випуску продукції;

- зміни норм витрат на одиницю продукції;

- заходи, спрямовані на підвищення технічного рівня виробництва та удосконалення організації праці.

Для аналізу виконання програми матеріально-технічного забезпечення підприємства доцільно провести розрахунки наведені в табл.3.2.

Таблиця 3.2 Забезпеченість підприємства лісопродукцією

Назва матеріалу	Потреба, встановлена в процесі аналізу	Фактичне надходження	Фактичне надходження 2005	% виконання	Відхилення +/-
		2004	% виконання	Відхилення +/-
Технологічна тріска ,м3 Пиломатеріал реквізитний, м3 Пиловник хвойний, м3 Баланси букові, м3 Баланси хвойні, м3 Пиловник буковий, м3 Будівельний ліс, м3	325,0 1274,0 1600,00 900,00 1100,0 1470,0 160,00	315,0 1250,0 1731,5 950,0 1058,0 1500,0 187,0	96,9 98,1 108,2 105,5 96,2 102,0 116,9	-10,0 -24 131,5 50,0 -42,0 30,0 27,0	347,4 1274,0 1718,55 873,3 1301,7 1569,0 178,7	106,8 100,0 107,4 97,0 118,3 106,7 111,69	22,4 0 118,55 -27,0 201,7 99,0 18,7

Як показують дані табл.3.2. забезпеченість ТзОВ „Уніплит” лісопродукцією в 2005 році покращилась порівняно з 2004 роком і перевищує 100% це перевищення складає 6-8 %, балансами буковими в 2005 році підприємство не було забезпечене на 3% (100-97%). Та в цілому на забезпеченість це не мало великого впливу.

Аналогічні розрахунки доцільно провести по групах: сировина й матеріали, паливо, тара й тарні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, та інші матеріали. Після цього складається узагальнююча таблиця, яка узагальнює оцінку роботи підприємства з матеріально- технічного забезпечення, такі розрахунки наведені в табл.3.3.

Таблиця 3.3 Стан матеріально-технічного забезпечення ТзОВ “Уніплит”

Група матеріально-технічного забезпечення	Фактичне надходження, тис.грн. 2004 р.	Фактичне надходження,тис.грн2005 р.	Відхилення, +/-	% виконання
Сировина і матеріали	1215370,12	1255809,07	+40438,95	103,3
Паливо	33012,50	35167,0	+2154,5	106,5
Тара й тарні матеріали	5325,62	5477,52	+151,9	102,9
Матеріали передані в переробку	837420,00	812741,55	-24678,45	97,0
Запасні частини	62251,60	61286,3	-965,3	98,4
Інші матеріали	5679,75	4378,30	-1298,45	77,1
Разом	2159059,59	2174859,74	15800,15	100,7

Дані табл.3.3 свідчать про те, що служба матеріально-технічного забезпечення в 2005 році не спромоглася забезпечити підприємство запасними частинами, матеріалами переданими в переробку та іншими матеріалами відповідно на 1,6%; 3% та 23%.

Але в цілому забезпеченість підприємства виробничими запасами складає 100,7%, що свідчить про хороший рівень роботи відділу матеріально-технічного забезпечення підприємства.

За даними бухгалтерського обліку необхідно також оцінити ритмічність надходження на підприємство конкретних видів сировини, напівфабрикатів і комплектуючих та інших матеріальних ресурсів.[44]

Так визначимо ритмічність постачання пиловника хвойного за 2005 рік, з врахуванням того, якщо планове надходження 1600 м3.

Таблиця 3.4 Аналіз ритмічності постачання пиловника хвойного за 2005 рік на ТзОВ „Уніплит”

№	Період	Одиниці виміру	Фактичне надходження	Фактичне надходження в межах планового
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	На 01.01 На 01.02 На 01.03 На 01.04 На 01.05 На 01.06 На 01.07 На 01.08 На 01.09 На 01.10 На 01.11 На 01.12	М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3	1500 1670 1873 1857 1897 1792 1897 1903 1757 1600 1590 1544	1500 1600 1600 1600 1600 1600 1600 1600 1600 1600 1590 1544
13	ВСЬОГО		20880,0	19034,0

Приймаючи в розрахунок ритмічності постачання пиловника хвойного підприємству фактичне надходження на початок кожного місяця (але не більше планового), можна визначати коефіцієнт, який дасть уявлення про стан постачання пиловника хвойного за формулою:

де Крn - коефіцієнт ритмічності поставок

и - кількість періодів, на які розбито аналізований період;

Пн - планове надходження;

Фн - фактичний запас (у межах нормативного)

Таким чином:

Отже, при виконанні плану постачання пиловника хвойного на 107,4% (табл. 3.2) постачання відбувалось на протязі року не ритмічно, оскільки коефіцієнт ритмічності 0,91, це свідчить про те, що у виробництві могли виникати простої.

На основі проведеного аналізу забезпеченості ТзОВ „Уніплит” виробничими запасами можна стверджувати, що забезпеченість по основних видах запасів складає 100 %, але перед планово-економічним відділом постає завдання покращити норми витрачання, оскільки вони в 2005 році були завищені на 184,00 тис.гривень. Крім того постачання запасами відбувалось в 2005 році не ритмічно. Неритмічність поставок сировини та інших матеріалів зумовлює простої, втрати робочого часу, необхідність понаднормових робіт.

Все це збільшує собівартість продукції, що випускається, і відповідно зменшує прибуток підприємства.

З метою покращення забезпеченості ТзОВ „Уніплит” запасами доцільно визначити оптимальний розмір поставок, застосувавши модель “економічного обгрунтування розміру поставки”. Ця модель базується на виборі розміру поставки, яка мінімізує витрати на доставку та зберігання, крім того дана модель дозволяє:

-прискорити оборотність запасів;

-забезпечити безперебійність виробництва;

-знизити ризик старіння та псування запасів.

Для обчислення оптимального розміру поставки використовують формулу:

де РППО - оптимальний розмір партії поставки;

РВЗ - розмір використаних запасів в звітному періоді;

СВЗ - середня вартість одного замовлення;

ВЗЗ - вартість зберігання одиниці запасів в звітному періоді.[19]

На основі зведених даних бухгалтерського обліку можна визначити: оптимальний розмір партії поставок пиловника хвойного, кількість поставок в рік та тривалість між партіями.

Таблиця 3.5 Визначення оптимального розміру партії поставок

№п/п	Назва витрат	Сума
1	Матеріальні затрати пиловника хвойного за рік, мі	20880,0
2	Витрати на доставку:	1510
2.1	Оплата АТП за перевезення	400
2.2	Витрати на навантаження, розвантаження і складування	290
2.3	Витрати на страхування	170
2.4	Послуги прокерам	500
2.5	Інші витрати на доставку	150
3	Витрати на зберігання:
3.1	Витрати на утримання запасів на складах підприємства за 1 день	35
3.2	Інші витрати на зберінання	6
4	Оптимальний розмір партії, мі	1240,2
5	Кількість поставок в рік (р.1/р.4)	16
6	Тривалість між поставками, днів (360/р.5)	22

Отже, згідно моделі “економічного обгрунтування розміру поставки” постачання повинно відбуватися 16 разів в рік кожні 22 дні в розмірі 1240,2 мі. При таких умовах витрати на доставку і зберігання будуть мінімальними, а забезпеченість буде достатньою.

Такі розрахунки необхідно проводити по тих видах виробничих запасів, які займають основну частину у виробництві, а також по тих запасах, забезпеченість яких не є оптимальною.

3.4 Аналіз ефективності використання виробничих запасів

Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах та перевитрати матеріалів при їх використанні може певною мірою компенсуватися економією їх у виробничому процесі, але для цього необхідно провести оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів за допомогою системи різноманітних показників, зокрема таких як: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання матеріалів; швидкість оборотності (тривалість обороту), коефіцієнт оборотності (кількість оборотів). Розрахунок коефіцієнта оборотності запасів та тривалості обороту здійснюється на основі даних звітності представлених в Додатку Б.

Коефіцієнт оборотності запасів (коефіцієнт інтенсивності використання) розраховується діленням собівартості реалізованої за звітний період продукції на вартість виробничих запасів.

Рівень оборотності виробничих запасів значною мірою залежить від галузевих особливостей і підвищення його в 2005 році до 9 оборотів означає покращення організації взаємозв'язків з клієнтами.

Тривалість обороту виробничих запасів представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності.

Скорочення терміну оборотності в 2005 році на 11 днів (51-40) є позитивним.

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником і визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:

- визначається загальна оцінка матеріаломісткості продукції;

- аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;

- визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;

- визначається вплив факторів на матеріаломісткість .

Аналіз матеріаломісткості продукції дає можливість пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції та сприяє зниженню собівартості.[39]

Аналіз матеріаломісткості проводиться за структурно-логічною, адактивною, краткою або мультиплікаційною факторними моделями.

Структурно-логічна факторна модель матеріальних витрат відображає зміну матеріаломісткості залежно від зміни загальної матеріаломісткості продукції, на які, у свою чергу, впливають фактори другого і третього рівнів. Структурно-логічна модель матеріальних витрат для ТзОВ „Уніплит” наведена на рис.3.2.

Рис. 3.2. Фактори, що впливають на зміну матеріаломісткості продукції і розміри матеріальних витрат на ТзОВ „Уніплит”[35]

Таким чином матеріаломісткість залежить від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової продукції у вартісному вираженні може змінюватися за рахунок кількості виготовленої продукції, її структури та рівня відпускних цін. Сума матеріальних витрат також залежить від обсягу виготовленої продукції, її структури, витрачання матеріалів на одиницю продукції і вартості матеріалів.

Структурно-логічна факторна модель дає лише загальну картину факторів впливу на матеріаломісткість, їх можна визначити на підставі табл.3.6., використовуючи метод ланцюгових підстановок.

Таблиця 3.6 Аналіз матеріаломісткості за прямими витратами

№	Показник	Умовні позначення	2004рік тис.грн.	2005рік тис.грн.	Відхилення
					+/-	%
1	2	3	4	5	6	7
1	Обсяг випущеної продукції (без ПДВ)	ВП	31760,5	55174,0	+23413,5
2 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5	Прямі матеріальні витрати Сировина і матеріали Паливно мастильні матеріали Електроенергія Комплектуючі вироби, запасні частини і допоміжні матеріали Іеші матеріальні затрати	М	20173,3 15320,0 1291,4 2267,3 1036,5 258,1	36782,7 29139,5 1379,4 2347,8 1884,7 1401,3	16609,4 14419,5 88,0 80,5 848,2 1143,2	82,31 94,12 6,81 3,55 81,83 -
3	Матеріаломісткість за прямими витратами	Мм	0,64	0,67	0,03	4,69
4	Прямі матеріальні затрати на підставі планової калькуляції виходячи з фактичного обсягу	Мк	19329,4	36,9413	-	-
5	Відхилення цін на матеріальні ресурси	?Цр	-	11030,0	-	-
6	Відхилення відпускних цін на продукцію	?Ц	-	5600,0	-	-

Відповідно до даних табл.3.6 матеріаломісткість продукції в 2005 році збільшилась на 0,03 і складає 0,67. Збільшення матеріаломісткості відбулось за рахунок наступних факторів:

1)при збільшенні обсягу продукції у фактичних цінах змінилася структура продукції. Прямі матеріальні витрати на підставі планової калькуляції. Та обсягу продукції у 2005 році мали бути 36941,3 тис.грн., фактично склали 36782,7 тис.грн., тобто підвищилась частка менш матеріаломістких видів продукції;

2)оскільки загальне відхилення обсягу продукції 23413,5 тис.грн. то воно виникає за рахунок зміни цін на продукцію, або на підставі планової калькуляції, або дії обох факторів.

На основі табл.3.6 методом ланцюгових підстановок можна розрахувати зміну матеріаломісткості за прямими матеріальними витратами.

1. Розраховується вплив зміни структури продукції: матеріаломісткість оцінюється як відношення витрат на підставі калькуляції, фактичного обсягу до фактичного випуску продукції без урахування впливу зміни ціни на продукцію:

Мцм1=Мк/(ВП2005-ВЦ)=36941,3/(55174,0-5600,0)=0,745

Вплив зміни структури продукції на матеріаломісткість за прямими матеріальними витратами складає:

?Ммпв=Мцмі-Мм2004=0,745-0,64=0,105

Отриманий результат свідчить, про те, що у випуску продукції збільшилась частка матеріаломістких виробів.

1.Визначається зміна рівня матеріальних витрат за окремими виробами:

Мцм2=(М2005-?Цр)/(ВП2004-?Ц)=(36782,7-11030,0)/(55174,0-5600,0)=0,519

?Ммп=Ммп-Ммпв=0,519-0,745=-0,226

Отриманий результат свідчить про те, що в 2005 році на ТзОВ „Уніплит” скоротився рівень матеріальних витрат на окремі вироби.

3.Вплив цін на матеріальні ресурси на показник матеріаломісткості:

Мцм3=М2005/(ВП-?Ц)=36782,7/(55174,0-5600,0)=0,742

?Ммц=Ммц-Мп=0,742-0,519=0,223

У результаті зростання цін на матеріальні ресурси матеріаломісткість збільшилась на 23грн.

4. Вплив зміни відпускних цін на продукцію на результативний показник:

?Ммо=Мм-Ммц=0,67-0,742=-0,072,

Отриманий результат свідчить свідчить про те, що матеріаломісткість знизилась на 72 грн. за рахунок збільшення відпускних цін на продукцію.

За даними проведених розрахунків можна зробити висновок, що найбільший вплив на зміну матеріаломісткості спричинила зміна структури на 0,105. Позитивний вплив на матеріаломісткість мала зміна рівня матеріальних витрат на окремі вироби, що зменшило матеріаломісткість на 0,226. Іншим узагальнюючим показником, є ефективність використання матеріалів, який визначається як співвідношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат виходячи з планової калькуляції і фактичного обсягу випуску продукції. Цей показник можна визначити за формулою:

Квм=Мф/Мпм, (3.4)

де Квм - коефіцієнт використання матеріалів;

Мф - сума фактичних матеріальних витрат, тис.грн;

Мпм - сума матеріальних витрат виходячи з планової калькуляції і фактичного випуску продукції.[20]

Отже, на основі даних табл.3.5 можна визначити коефіцієнт використання матеріалів:

20173,3

Квм2004= ---------- =1,04

19329,4

36782,7

Квм2005= ---------- = 0,99

36941,3

Цей показник відображає рівень ефективності використання матеріалів, так в 2004 році цей коефіцієнт більше одиниці (1,04) і свідчить про перевитрачання матеріалів, але в 2005 році він дорівнює 0,99 і свідчить про економію на підприємстві матеріальних ресурсів.

Аналізуючи ефективність використання виробничих запасів на основі узагальнюючих показників матеріалоємності та коефіцієнту корисного використання матеріалів можна зробити висновки:

ТзОВ „Уніплит” в 2005 році збільшило матеріалоємність продукції, тобто сума матеріальних витрат у виробництво продукції збільшилось, але це не слід розглядати як негативне явище, оскільки на окремі види продукції рівень матеріаломісткості зменшився, про що свідчить коефіцієнт використання матеріалів. Тому підприємству необхідно і в майбутньому знизити матеріаломісткість продукції це можливе за рахунок:

1.Скорочення частки відходів і браку у виробництві.

2.Прегляд норм витрачання матеріалів у виробництво.

3.Заміна матеріалів, та інше.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТЗОВ “УНІПЛИТ”

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування цілісних орієнтацій пріорітетності життя і здоров'я людей по відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу вивчення охорони праці. Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних та лікувально - профілактичних зоходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.[4]

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закони України: “Про охорону праці”, “Про охорону здоров'я”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, а також Кодекс законів про працю Україну (КЗпПУ).

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України “Про охорону праці”, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, організації і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження виробничого травматизну і профзахворювань.

Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів.

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці.Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами , отриманими при зміні показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці і підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів тощо.[27]

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних зоходів, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Система управління охороною праці є складовою частиною загальної системи управління підприємством. Об'єктом управління є діяльність структурних підрозділів підприємства, яка спрямована на створення безпечних і здорових умов праці.

Служба охорони праці підприємства створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних та лікувально - профілактичних зоходів, спрямованих на

запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

Для реалізації перелічених вище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:

-здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

-забезпечувати працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

-забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці;

-забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;

-вимагати професійного доборукадрів для визначених видів робіт.

Основними функціями управління охороною праці на ТзОВ “Уніплит”, що розробила і втілює служба охорони праці, є:

1.Створення ефективної системи управління (СУОП), яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.

2.Здійснення оперативно - методичного керівництва роботою з охорони праці.

3.Розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення, а також підготовка розділу “Охорона праці” колективного договору.

4.Розробка змісту та методики проведення інструктажу з питань охорони праці.

5.Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами.

6.Проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки.

7.Здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві.

8.Розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них.

9.Участь у підготовці та складнні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці.

10. Розробк аперспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.

11. Планування та контроль витрат коштів на охорону праці.

12. Організація навчання, підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.

13. Участь у роботі комісії з питань охорони праці підприємства, допомога в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій.

14. Участь у комісіях по введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту.

15. Забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва, лікувально - профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно - побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних із важкими і шкідливими умовами праці.

16. Контроль за дотримання вимог трудового законодавства щодо використання праці неповнолітніх, інвалідів та жінок, проходженням попередніх, періодичних, щорічних обов'язкових та інших, передбачених відповідними документами, медичних оглядів працівниками підприємства.

17.Контроль за дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконанням посадових інструкцій, проведенням інструктажів на робочому місці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень, а також заходів по усуненню причин нещасних випадків і аварій, відзначених в актах розслідувань.

18. Контроль за відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного та індивідуального захисту працюючих, наявністю технологічної документації на робочих місцях.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. Служба охорони праці на ТзОВ “Уніплит” функціонує як самостійний підрозділ підприємства.[30]

На основі ДНАОП на ТзОВ “Уніплит” розроблені і затверджені власні положення та інструкції про охорону праці (Додаток Є). Відповідно до ДНАОП 0.00-8.03-94 “Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві до основних нормативних актів підприємства належать:

1.Положення про систему управління охороною праці, що діють на підприємстві.

2.Положення про службу охорони праці підприємства.

3.Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.

4.Положення про проведення первинного та повторного інструктажів.

5.Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.

6.Інструкції з охорони праці для працюючих за професійними видами робіт.

7. Інше.

Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є одним із основних принципів держаної політики в галузі охорони праці і складовою системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями, студентами навчально - виховних закладів, працівниками в процесі їх трудової діяльності.

Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4-12-99) усі працівники прийняті на роботу і періодично в процесі роботи проходять на підприємстві навчання у формі інструктажів із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварії.

Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки, а також де є необхідність у професійному відборі, при прийнятті на роботу проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці та періодичне навчання і перевірку знань не рідше одного разу на рік.

Для працівників, що виконують роботи з обслуговування обладнання підвищеної небезпеки, обов'язкове курсове навчання з охорони праці, що проходить безпесередньо на виробництві. Це роботи по обслуговуванню парових та водонагрівальних котлів, устаткування, що працює під тиском, компресорів, холодильних установок, газового обладнання, електричного устаткування, підйомників, автонавантажувачів, тракторів та іншого внутрішнього механізованого транспорту.

Відповідальнсть за організацію навчання і перевірку знань на ТзОВ ”Уніплит” покладена на керівника, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Виконання цих завдань контролює відділ охорони праці підприємства.

Усі посадові особи, відповідно до переліку посад (наказ Держнаглядохоронпраці №94 від 11.10.1983 р.), до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз в три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Навчання посадових осіб, що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці на підприємстві, проводяться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.

На ТзОВ “Уніплит” навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці. Для перевірки знань посадових осіб і спеціалістів за наказом керівника підприємства створюється комісія, очолювана керівником підприємства або керівником відділу охорони праці. До комісії входять керівники (їх заступники) відділу охорони праці, виробничо - технічних служб та представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці.

Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці, звільняються з посади.

Інстуктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях, незалежно від характеру їх трудової діяльності і форми власності. Мета інструктажу - навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Інструктажі за часом і характером проведення поділяються на : вступний, первинний, повторний, позапланований та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тисчасову), незалежно від їх освіти, стану роботи або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями та студентами навчальних закладів перед початком трудового і професійного навчання.

Вступний інструктаж на ТзОВ “Уніплит” проводить спеціаліст відділу охорони праці. Програма вступного інструктажу розроблена відділом охорони праці підприємства згідно з переліком питань, наведених у додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці.

Запис про проведення вступного інструктажу на ТзОВ “Уніплит” робиться в спеціальному журналі.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом перед роботою в майстернях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці та технічної документації. Програма первинного інструктажу на ТзОВ “Уніплит” розроблена керівником цеху чи дільниці, узгоджена відділом охорони праці і затверджена керівником підприємства.

Усі робітники і випускники професвйних навчальних закладів після первинного інструктажу на робочому місці проходять стажування 2 - 15 змін під керівництвом кваліфікованих працівників або спеціалістів.

Повторний інструктаж на ТзОВ “Уніплит” проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета такого інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно.

Позапланований інструктаж на ТзОВ “Уніплит” проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці в таких випадках:

-при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;

-при зміні технологічного процесу, заміні або модернізаціії устаткування, приладів та інструментів;

-при порушенні працівниками нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії;

-на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої державної чи господарської організації;

-при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж 30 календарних днів (для робіт з підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.

Цільовий інструктаж на ТзОВ “Уніплит” проводиться в таких випадках:

-при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;

-при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха.

Первинний, повторний, позапланований та цільовий інструктажі на ТзОВ “Уніплит” проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, майстер, інструктор виробничого навчання тощо). Перевірка знань здійснюється усним опитуванням, а також перевіркою навичок виконання робіт відповідно до вимог безпеки.

Первинний, повторний та позапланований інструктажі, стажування та допуск до роботи на ТзОВ “Уніплит” реєструються в спеціальних журналах.

Крім того керівник структурного підрозділу зобов'язується видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією, або вона повинна висіти на робочому місці.

Новоприйняті на ТзОВ “Уніплит” працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку роботи проходять під керівником кваліфікованих фахівців стажування протягом 2- 15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

Допуск стажування (дублювання) оформляється наказом по підприємству, в якому зазначається тривалість стажування (дублювання) та прізвище відповідального керівника.

Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також їх тривалість визначена керівником підприємства. Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, посади чи робочого місця, які були розроблені на підприємстві і затверджені керівником підприємства.

Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях безпосередньо на ТзОВ “Уніплит”. У процесі стажування працівники виконують роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються їх функціональними обов'язками.

У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:

-поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;

-оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях за нормальних і аварійних умов праці;

-засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.

Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється керівником відповідного структурного підрозділу (начальником виробництва, цеху тощо) в журналі реєстрації інструктажів.[38]

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі розвитку економіки України роль виробничо-господарських підприємств підвищилась у зв'язку з необхідністю забезпечення ринку продукцією з високою якістю, конкурентноздатністю та низькою собівартістю.

Враховуючи те, що основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то для забезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченості виробничими запасами та ефективного їх використання. А для цього необхідно здійснювати систиматичний облік, аудит та аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Саме в цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.

У першому розділі розглядалась економічна сутність запасів як об'єкт обліку, аналізу та аудиту. Вивчено оцінку виробничих запасів для цілей обліку та здійснено огляд нормативно-правової бази з обліку та аудиту виробничих запасів.

У другому розділі вивчено організацію систематичного і аналітичного обліку вироничих запасів, дано характеристику первинних документів їх обліку та руху на підприємстві.

Звернено увагу на облік надходжень та вибуття запасів на виробництво та особливості обліку результатів інвентаризації виробничих запасів базового підприємства.

Вивчено організацію обліку виробничих запасів в умовах використання інформаційних технологій на базовому підприємстві, з'ясовано її переваги і недоліки. На їх основі надано пропозиції підприємству щодо вдосконалення організації обліку виробничих запасів шляхом придбання бухгалтерської програми “1С - Бухгалтерія”.

У третьому розділі визначено завдання та інформаційне забезпечення аудиту виробничих запасів та аналізу ефективного їх використання на базовому підприємстві.

Було вивчено методичні аспекти проведення аудиту виробничих запасів, для чого:

-було визначено мету, завдання та джерела інформації для проведення аудиту;

-було складено програму аудиту;

-було досліджено методику проведення аудиту виробничих запасів.

При проведенні аудиту виробничих запасів втанослена відсутність суттєвих порушень в обліку виробничих запасів. Результати аудитирської перевірки були представлені у вигляді робочих документів аудитора.

Проведено аналіз забезпеченості базового підприємства виробничими запасами в ході якого було встановлено, що:

-розрахункова потреба за кісопродукцією вцілому в 2005 році була завишена на 184,00 тис.гривень;

-виконання програми матеріально-технічного забезпечення покращилась порівняно з 2004 роком і складає 100,7%;

-оцінюючи виконання плану матеріально-технічного забезпечення було виявлено, що постачання відбувалось не ритмічно, оскільки коефіцієнт ритмічності 0,91 (менше 1).

Проведено аналіз ефективності використання виробничих запасів, зокрема проведено аналіз матеріаломісткості та визначено вплив факторів на основі методу ланцюгових підстановок в ході якого втановлено:

1.Найбільший вплив на зміну матеріаломісткості на 0,105, спричинила зміна стрктури продукції;

2.Зміна матеріальних витрат на окремі вироби, що зменшила матеріаломісткость на 0,226;

3.Збільшення цін на виробничі запаси збільшила матеріаломісткость на 0,223 тобто на 23 гривні;

4.Збільшення відпускних цін на продукцію знизила матеріаломісткость на 0,072 тобто на 72 гривні.

Проведено аналіз рівня ефективності використання запасів, з чого втановлено що в 2004 році були здійснені перевитрати запасів, а в 2005 році була їх економія.

В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні пропозиції щодо покращення облікового процесу на базовому підприємстві:

1.Необхідно покращити аналітичний облік запасів, присвоєння номенклатурного номера кожному найменування чи сорту запасів, не є достатнім, необхідно ввести картки складського обліку, в яких після кожної позиції запасів по приходу і розходу виводиться залишок.

2.Необхідно покращити графік документообігу з метою вчасного надходження первинних документів до бухгалтерії та складання звітності.

Планово-економічному відділу необхідно оцінити обгрунтованість потреб у запасах, зокрема запасів, які мають велику питому вагу у собівартості продукції. Перегляд норм і встановлення змін дасть можливість підприємству підвищити ефективність виробництва.

Враховуючи те, що постачання запасів відбувалась неритмічно і не могло призводити до простоїв виробництва, необхідно віддлілу матеріально-технічного постачання по основних видах запасів визначити оптимальний розмір партії та кількість поставок в рік. Визначення оптимального розміру поставок мінімізує витрати на зберігання та придбання запасів, а також дозволяє уникати простоїв у виробництві.

ДОДАТОК

№з/п	Зміст питання або об'єкт тестування	Зміст відповіді або результат перевірки
1	Внутрішній контроль Чи є програма внутрішньо-господарського контролю?	Є, розділи програми не деталізовані за групами і підгрупами виробничих запасів.
2	Чи є служба внутрішнього аудиту, ревізійна комісія, постійно діюча інвентаризаційна комісія?	Ревізійної комісії служби внутрішнього аудиту не має, створена лише постійно діюча інвентаризаційна комісія.
3	Чи є посадові інструкції або положення щодо роботи внутрішнього контролю?	Ні
4	Чи проводиться інвентаризація виробничих запасів. Якщо так, то коли і скільки разів?	Інвентаризація проводиться щоквартально та в кінці року комісією, призначеною наказом керівника.
5	Чи проводиться перевірка повноти та своєчасності оприбуткування виробничих запасів ?	Так, але тільки за первинними документами
6	Чи виявляються особи, винні в перевитрачанні виробничих запасів?	Ні
7	Чи порівнюються первинні дані про витрачання виробничих запасів з даними обліку про рух матеріальних цінностей?	Так, у виняткових випадках за дорученнями керівництва підприємства
8	Чи перевіряється законність і доцільність витрачання виробничих запасів	Так
9	Чи перевіряється правильність оцінки і облвку виробничих запасів?	Так
10	Система обліку Чи проводиться класифікація виробничих запасів для їх обліку?	Так
11	Чи встановлені відповідні методи оцінки обліку на рахунках виробничих запасів в обліковій політиці?	Так методи оцінки запасів встановленні в обліковій політиці і здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку
12	Чи розроблений проект постановки обліку на рахунках по руху запасів?	Визначений тільки робочий план рахунків, а проекту немає
13	Чи організований аналітичний облік виробничих запасів на необхідному рівні, чи ведуться картки складського обліку	Аналітичний облік ведеться в розрізі цехів, картки складського обліку не ведуться

НАКАЗ

№ 19/11-Б “05” січня 2004р.

“ Про облікову політику підприємства

на 2004 рік “

На виконання вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIY “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зі змінами і доповненнями, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку НАКАЗУЮ затвердити наступні положення для підприємства

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Дата державної реєстрації 07 травня 2000 року, свідоцтво № 483, інд. код 30905968

1.2Свідоцтво платника ПДВ № 12535935 від 17 травня 2000 року

1.3Органіцаційно-правова форма - Товатиство з обмеженою відповідальністю

1.4Форма власності - колективна

1.5Види господарської діяльності - виробництво деревоволокнистих плит, фанери та продукції деревообробки.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

2.1 Господарські операції підприємства відображати в бухгалтерському обліку, базуючись на вимогах Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

2.2 організувати ведення бухгалтерського обліку бухгалтерською службою на чолі з головним бухгалтером.

2.3 Головному бухгалтеру ГАФІНЕЦЬ Д.Д. забезпечити дотримання на підприємстві встановлених принципів бухгалтерського обліку, упорядкування і надання у втановлені терміни фінансової звітністі на основі бухгалтерського обліку з допомогою засобів обчислювальної техніки.

2.4 Забезпечити відображення господарських операцій підприємства відповідно до робочого плану рахунків.

2.5 Для визначенні основних засобів та інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів такими, визначення терміну корисного використання об'єктів та вибору методу нарахування амортизації створити постійно-діючу експертно-технічну комісію в складі -

Голова комісії ПИЛИПІВ В.Ф. - головний інженер

Члени комісії ДУРИДІВКА В.М. - головний енергетик

КОЛОМІЄЦЬ А.А. - головний механік

ДЗВОНКОВСЬКИЙ Я.В. - начільник виробничого відділу

2.6 Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання понад один рік - основними засобами, первісною вартістю менше 1000 тис.гривень - іншими необоротними матеріальними активами.

2.7 Нарахування амортизації основних засобів проводити за нормами і методами передбаченими податковим законодавством та згідно П(С)БО 7.

2.8 Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну корисного використання ( 10 років ).

2.9 Організувати бухгалтерський облік запасів зі застосуванням П(С)БО 9.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів визначити кожне їх найменування

2.10 Застосовувати метод оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продажу чи іншому їх вибутті - індетифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

2.11 На вартість малоцінних та швидкозношуючих предметів, які обліковуються на рах.112 нараховувати знос 100% який відображати на рах.132.

2.12 Товарно-заготівельні витрати узагальнювати на окремому субрахунку (29) із щомісячним розподілом між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця та сумою запасів. Що вибули, за середнім відсотком.

2.13 Резерв сумнівних боргів не нараховувати.

2.14 Методи відображення фінансових інвестицій відображати відповідно до П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”.

2.15 Оцінку ступеня завершеності операцій з надання послуг (виконання робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати у звітному періоді підписання актів про надані послуги (виконані роботи).

2.16 Застосовувати в основному виробництві нормативний метод обліку елементів витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції у цехах допоміжного виробництва та інших допоміжних виробництв...