Главная Коллекция "Revolution" Бухгалтерский учет и аудит Облік та документальне оформлення дебіторської заборгованості

Облік та документальне оформлення дебіторської заборгованості

Сутність та види дебіторської заборгованості. Особливості обліку й документального оформлення операцій з дебіторською заборгованістю. Аналіз фінансово-господарської діяльності та особливостей обліку дебіторської заборгованості на конкретному підприємстві.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.12.2017
Размер файла 95,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

1.1 Cутність та види дебіторської заборгованості

1.2 Особливості обліку дебіторської заборгованості

1.3 Документальне оформлення операцій з дебіторською заборгованістю

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «МЕБЛІ»

2.1 Постановка завдання

2.2 Розрахунок фінансового результату діяльності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Е

ВСТУП

У сучасних умовах господарювання одним з найбільш складних і суперечливих питань українського обліку можна вважати облік дебіторської заборгованості, що пов'язано із загостренням проблем неплатежів. Нажаль, нині господарюючі суб'єкти передусім вирішують власні проблеми замість виконання фінансових платіжних зобов'язань перед партнерами. В поглиблення платіжної кризи вносить свою частку і неврегульованість бюджетної системи, що стосується несвоєчасної оплати державних зобов'язань, які здійснюються за рахунок бюджету.

Наразі Україну охоплює криза платежів, коли дебіторська заборгованість установ один одному досягла величезних сум. Наявність дебіторської заборгованості істотно погіршує фінансовий стан установи, вона є іммобілізацією грошових засобів, відверненням їх з господарського обороту, що приводить до зниження темпів виробництва і результативних показників діяльності установи, оскільки прострочена дебіторська заборгованість, по якій закінчився термін позовної давності, підлягає віднесенню на збитки управління.

На сьогоднішній день, особливо актуальним є вивчення обліку та дослідження аналізу дебіторської заборгованості з метою забезпечення максимальних гарантій для користувачів фінансової звітності щодо достовірності, реальності, повноти і законності наведеної інформації.,а також з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов'язків перед державою. дебіторський заборгованість облік документальний

Актуальність теми полягає в тому, що дебіторська заборгованість як показник, є не лише індикатором, що визначає рівень заборгованості, а і є економічним явищем, що впливає на діяльність підприємства в цілому.

Однак аналізу і оцінці дебіторської заборгованості не приділяється належна увага, що призводить до негативних наслідків - прискореного зростання заборгованості перед підприємством, не повернення боргів, втрачання власних коштів. Саме ефективна організація розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню контролю установи за погашенням дебіторської заборгованості; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшення видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів.

Метою курсової роботи є вивчення обліку та документального оформлення дебіторської заборгованості.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати насупні завдання:

- розкрити сутність та види дебіторської заборгованості;

- розглянути особливості обліку дебіторської заборгованості;

- визначити документальне оформлення операцій з дебіторською заборгованістю.

- проаналізувати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Меблі»

Предметом курсової роботи є процес обліку дебіторської заборгованості на підприємстві.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ТОВ «Меблі».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

1.1 Cутність та види дебіторської заборгованості

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах вивчає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Норми цього НП(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ)[9].

Згідно з вимогами НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» та НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 19 «Об'єднання підприємств», 21 "Вплив змін валютних курсів" дебіторська заборгованість має власну структуру і може класифікуватися за різними критеріями)[23].

Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Відповідно до НП(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу.

До довгострокової дебіторської заборгованості відноситься:

- заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

- надання позик іншим підприємствам;

- надання позик фізичним особам;

- заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях - пожежі, повені, крадіжці тощо.

Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 10: «Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума». Отже, така заборгованість буде активом не завжди, а тільки якщо є ймовірність одержання коштів, товарів, інших активів.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні стандарти бухгалтерського обліку не повинні суперечити міжнародним. Але на відміну від українських НП(С)БО , МСФЗ не предбачають єдиного стандарту, що регулює облік дебіторської заборгованості. Питання щодо обліку дебіторської заборгованості регулюється декількома міжнародними стандартами, серед яких:

- МСФЗ 1 «Подання фінансових звітів»;

- МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання»;

- МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».

З самого початку поточна дебіторська заборгованість (вартість придбаних покупцем-дебітором товарів, нематеріальних активів, виконаних робіт, наданих послуг або сума сплачених продавцю-дебітору коштів) визнається активом одночасно з визнанням доходу та оцінюється за первісною вартістю (п. 6 НП(С)БО 10). Але надалі для оцінки дебіторської заборгованості потрібно враховувати п. 7 НП(С)БО 10. Відповідно до цього пункту, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю)[9].

Якщо за дебіторською заборгованістю очікується отримання коштів, таку заборгованість називають поточною дебіторською заборгованістю, яка є фінансовим активом. Відповідно до п. 6 НП(С)БО 13, фінансові активи включають, зокрема, дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу. Також фінансовим активом є дебіторська заборгованість, яка утворилася внаслідок видачі іншій стороні кредиту (позики) і погашення якої очікується у грошовій формі)[10].

Дебіторська заборгованість буває забезпечена (векселями) та незабезпечена.

Дебіторська заборгованість поділяється на: безнадійну, сумнівну, дійсну.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

- дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;

- векселі отримані;

- дебіторську заборгованість за розрахунками;

- іншу поточну дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням платежу.

Векселі отримані - це заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами по відвантаженій продукції (товарах), виконаних роботах і наданих послугах, які забезпечені одержаними векселями.

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов`язання особи, що видала вексель (векселедавця) сплатити певну суму, коли настане встановлений термін на користь власника векселя (векселеотримувача).

При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви.

Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Сумнівні борги завищують реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визначити можливі витрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визначення доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.

При визнанні дебіторської заборгованості безнадійною, тобто дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість щодо її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона буде списана за рахунок резерву) [21].

Треба звернути увагу, що заборгованість, яку було попередньо віднесено на зменшення доходу і яка визнається безнадійною внаслідок:

1) недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку;

2) списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, --

не вимагає від продавця знову збільшувати доходи та витрати (пп. 159.1.6 ПКУ).

Боржник повністю або частково погашає безнадійну заборгованість Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10, сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Сума безнадійної заборгованості, яка відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості, визнається безповоротною фінансовою допомогою [1].

Розглянемо відмінності між національними та міжнародними стандартами в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика НП(С)БО та МСФЗ, що регулюють облік дебіторської заборгованості

Ознака

НП(С)БО

Міжнародний стандарт фінансової звітності

Визначення поняття

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату (НП(С)БО 10)

Дебіторська заборгованість визначається як фінансовий актив (МСФЗ 32.

Визнання дебіторської заборгованості

Визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути достовірно визначена її сума одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (НП(С)БО 10)

Підприємству слід визнавати дебіторську заборгованість у балансі, коли воно стає стороною контрактних зобов'язань і внаслідок цього має юридичне право отримувати грошові або інші цінності (МСФЗ 39)

Оцінка дебіторської заборгованості

При зарахуванні на баланс дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги оцінюються за первісною вартістю, а на дату балансу - за чистою реалізаційною вартістю (НП(С)БО 10)

Під час первісного визнання фінансового активу слід оцінювати їх за собівартістю, яка є справедливою вартістю компенсації, наданої або отриманої за них. (МСФЗ 39)

Види дебіторської заборгованості

Згідно з визначеннями, наведеними в НП(С)БО 2 і НП(С)БО 10, дебіторська заборгованість поділяється на поточну і довгострокову

Поділяється на ініційовану та неініційовану. Ініційована - придбання підприємством як участі у позиці, наданій іншим позикодавцем. Неініційована - класифікується як утримувана до строку погашення(МСФЗ 39)

Розрахунок величини резервів сумнівних боргів

Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, за питомою вагою безнадійної (НП(С)БО 10)

В міжнародних стандартах методи розрахунку величини резерву сумнівних боргів не передбачається

Таким чином, облік дебіторської заборгованості в Україні регулюється чітко визначеним нормативом - НП(С)БО 10, положення якого в певній мірі відрізняються від запропонованих у міжнародних стандартах.

Ці відмінності з першу чергу, національними та економічними особливостями, що складалися в Україні [11, с.38].

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору, по видам заборгованості, строками її виникнення та погашення. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Оцінка короткострокової дебіторської заборгованості проводиться так:

Під датою балансу мається на увазі не дата балансу, що подається разом з іншою щоквартальною або річною фінансовою звітністю підприємства, а дата балансу, який складається підприємством щомісяця. Короткостроковою вважається заборгованість, що повинна бути погашена протягом найближчих дванадцяти місяців, наступних за місяцем виникнення такої заборгованості.

Із часом статус заборгованості може змінитися. Наприклад, поточна заборгованість має бути переведена в довгострокову, якщо по цій заборгованості відстрочена дата погашення та в зв'язку із цим вона наступає після закінчення строку, що перевищує дванадцять місяців з дати балансу. За довгостроковою заборгованістю з часом відбувається природний процес переходу в короткострокову, оскільки рано чи пізно строк погашення такої заборгованості (у повному обсязі або частково) стає менше дванадцяти місяців з дати балансу. В бухгалтерському обліку, як правило, таке переведення дебіторської заборгованості з довгострокової в короткострокову або навпаки не відображається, оскільки дебіторська заборгованість відображається на рахунках Плану рахунків за її видами, а не за строками погашення6.

Оцінка поточної дебіторської заборгованості залежить від причини її виникнення та її вигляду.

Наприклад, поточна дебіторська заборгованість, що виникла в результаті реалізації продукції, товарів, робіт або послуг на умовах наступної оплати, оцінюється за первісною вартістю.

Під первісною вартістю, у цьому випадку, розуміється вартість, за якою такий товар був реалізований, а не його собівартість.

За такою первісною вартістю поточна дебіторська заборгованість, що виникла із зазначеної вище причини, враховується доти, поки не відбудеться одна з двох подій:

1) буде здійснене її погашення, і вона перестане існувати як така;

2) виникне різниця між справедливою вартістю даної дебіторської заборгованості та номінальною сумою коштів або (і) їхніх еквівалентів, які підлягають одержанню за реалізований товар.

НП(С)БО 10 передбачає три способи формування резерву сумнівних боргів:

1) виходячи із платоспроможності окремих дебіторів. Для розрахунку коефіцієнта сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості застосовується формула:

Кс = (Бзн / Дзн) / і, (1.1)

де: Бзн - фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи за n-місяць у вибраному для спостереження періоді; Дзн - дебіторська заборгованість відповідної групи на кінець n-місяця у вибраному для спостереження періоді; і - кількість місяців у вибраному для спостереження періоді.

2) на підставі класифікації дебіторської заборгованості. Цей метод є базовим і заснований на періодизації дебіторської заборгованості. Для того щоб скористатися цим методом, підприємству необхідно проаналізувати інформацію за декілька попередніх звітних періодів щодо виникнення безнадійної заборгованості за продукцію, товари, роботи або послуги. При цьому слід ураховувати те, коли кожна конкретна заборгованість стала безнадійною - до настання строків оплати за договором чи після того, як вона стала простроченою.

3) питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів (продукції, робіт, послуг) на умовах наступної оплати. Метод визначення величини резерву сумнівних боргів по питомій вазі дозволяє забезпечити виконання принципу обачності шляхом щомісячного нарахування резерву сумнівних боргів, застосовуючи до чистого доходу звітного місяця коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості. При цьому коефіцієнт сумнівності визначається за формулою:

Сума визнаної безнадійної ДЗ , грн.

Кс = ------------------------------------------------------------------------------ (1.2)

Чистий дохід від реалізації на умовах подальшої оплати, грн.

Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

При цьому від підприємства потрібне створення резерву сумнівних боргів у певній сумі, причому величина сумнівних боргів на дату балансу повинна відповідати залишку резерву сумнівних боргів на ту саму дату. В той же час залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не має перевищувати суму дебіторської заборгованості на ту саму дату [20].

1.2 Особливості обліку дебіторської заборгованості

На рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями. По дебету відображається виникнення заборгованості, по кредиту погашення.

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» має такі субрахунки

371 «Розрахунки зa виданими авансами»

372 «Розраxунки з підзвітними особами»

373 «Рoзрахунки за нарахованими доходами»

374 «Розpахунки за претензіями»

375 «Розрахунки зa відшкодуванням завданих збитків»

376 «Розрахyнки за позиками членам кредитних спілoк»

377 «Розрахунки з іншими дeбіторами»

378 «Розрахунки з державними цiльовими фондами»

379 «Розрахунки за oпераціями з деривативами»

За дебетoм рахунку 37 відображається виникнення дебіторської заборгованості, зa кредитом -- її погашення чи cписання.

На субрахунку 371 «Розрахунки зa виданими авансами» ведеться облік aвансів, наданих іншим підприємствам.

Нa субрахунку 372 «Розрахунки з пiдзвітними особами» ведеться облік розрахункiв з підзвітними особами. Сальдо cубрахунку може бути як дебетовим, тaк і кредитовим. Такі показники вiдображаються розгорнуто: дебетове сальдо -- в cкладі оборотних активів, кредитове сальдo -- в складі зобов'язaнь балансу підприємства.

На субpахунку 373 «Розрахунки за нарахованими дoходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, вiдсотків, роялті тощо, які пiдлягають отриманню.

На субрахункy 374 «Розрахунки за претензіями» вeдеться облік розрахунків за претензіями, якi пред'явлені постачальникам, підрядникaм, транспортним та іншим організаціям, a також за пред'явлeними їм та визнаними штрафами, пeнею, неустойками .

На cубрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням зaвданих збитків» ведеться облік розрахунків зa відшкодуванням підприємству завданих збитків y результаті нестач і втрат вiд псування цінностей, нестач тa розкрадання грошових коштів, якщo винуватця виявлено.

На субрахункy 376 «Розрахунки за позиками члeнам кредитних спілок» ведеться облік pозрахунків за позиками членам кредитних спілoк у кредитних спілках.

На субраxунку 377 «Розрахунки з іншими дeбіторами» ведеться облік розрахунків за iншими операціями, облік яких не вiдображається на інших субрахункаx рахунку 37 «Розрахунки з рiзними дебіторами», зокрема розрахунки за oпераціями, пов'язаними із здійсненням cпільної діяльності (без створення юридичної oсоби), усі види розрахунків з працівникaми (крім розрахункiв з оплати праці тa з підзвітними особами), інші розраxунки. Приклад застосування дивіться на сторінці

На субрахунку 378 «Розраxунки з державними цільовими фондами» вeдеться облік розрахунків з державними цiльовими фондами, зокрема розрахунків з тимчасoвої непрацездатності (дивiться дoбірку з проводками) тощо.

На субрaхунку 379 «Розрахунки за операцiями з деривативами» ведеться облік pозрахунків за операціями з деривативами. B кінці місяця субрахунок закривається шляхoм списання сальдо у кореспондeнції з рахунком інших операційних дoходів або інших витрат операційної дiяльності [4].

По дебету субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт, по кредиту - суми, погашені при розрахунках за ТМЦ, виконані послуги, та суми повернені постачальниками або підрядниками як невикористані.

Підзвітними особами називають працівників, які отримали в касі грошові кошти авансом і зобов'язані за них відрахуватись. Підзвітні суми використовують на оплату витрат по відрядженням, на адміністративно-господарські та операційні потреби. На операційні, господарські та на відрядні потреби під звіт видаються кошти на встановлений строк та цілі. Підзвітна особа по кінці встановленого строку повинно пред'явити звіт про витрати грошей по призначенню та пред'явити оправдуючі документи, а також внести в касу невикористану суму.

По дебету рахунку 372 відображаються суми, видані під звіт з каси. По кредиту відображають суми підтверджені звітами та документами. Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, отримавших грошові кошти під звіт. Відображення в обліку розрахунків з підзвітними особами наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Основні проведення з обліку розрахунків з підзвітними особами

№

З/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Видано гроші з каси підзвітній особі

372

30

2

Придбано матеріальні цінності за рахунок підзвітних сум

20,21,

22,28

372

3

Сплачено витрати, пов'язані звиробництвом, управлінням та збутом

91,92,

93,94

372

4

Повернуто невитрачені грошові кошти підзвітною особою

30

372

5

Утримано із заробітної плати працівника підзвітні суми

661

372

На субрахунку 373 «розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, тощо, які потребують отриманню.

У системі бухгалтерського обліку протягом звітного періоду за дебетом і кредитом субрахунка 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» можуть бути зроблені записи, представлені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Облік розрахунків за нарахованими доходами

№

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Нараховані дивіденди, відсотки, інші доходи від фінансових операцій

373

73

2

Нараховані доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, від неопераційної курсової різниці

373

74

3

Отримано нараховані доходи

30/31

373

На субрахунку 374 «розрахунки за претензіями» ведеться облік розрахунків за претензіями, пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також по пред'явленими ним та признаними штрафами, пенями та інше. Основою для записів операцій по цьому рахунку служать: акти приймання вантажу, рішення арбітражних органів, письмова згода постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми які поступили в порядку задоволення претензій.

1) На суми визнаних претензії постачальниками, підрядниками, транспортними організаціями в обліку роблять запис:

ДТ 374 «Розрахунки за претензіями»

КТ 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

2) Суми штрафів, пені, неустойок, які стягуються з постачальників, підрядників та замовників, відображаються як доходи таким проведенням:

ДТ 374 «Розрахунки за претензіями»

КТ 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»

3) При помилковому списанні грошових коштів з поточних рахунків підприємства установами банків сума претензії показується записом:

ДТ 374 «Розрахунки за претензіями»

КТ 31 «Рахунки в банках»

4) При порушенні договірних умов претензія щодо виданого авансу відображається проведенням:

ДТ 374 «Розрахунки за претензіями»

КТ 371 «Розрахунки за виданими авансами»

5) Надходження претензійних сум до каси підприємства або на його поточні рахунки в банку оформляють записом:

ДТ30 «Каса», рахунка 31 «Рахунки в банках»

КТ 374 «Розрахунки за претензіями»

6) У випадках відмови постачальників від претензії, або якщо суд її не задовольнив, претензійні суми списуються на операційні витрати записом:

ДТ 949 «Інші витрати операційної діяльності»

КТ 374 «Розрахунки за претензіями»

На субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» ведеться облік розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків в результаті недостач та збитків в результаті псування цінностей, недостач та крадіжок грошових засобів, якщо винна особа виявлена. Суми збитків виключають в розмірі вартості недостаючи цінностей, підлягаючих до зняття з винних осіб.

Виявлені нестачі і витрати відображаються в обліку проведенням: Дебет субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кредит рахунків: 30, 21, 22.

Суми нестач, після виявлення конкретних винуватців, відображаються проведеннями:

Дебет субрахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

Кредит субрахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів»

Одночасно ці ж суми списуються з позабалансового субрахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Відшкодування винуватцями нестач відображається записом:

Дебет рахунків: 30, 66 та Кредит 375

Аналітичний облік по відшкодуванню матеріального збитку ведуть окремо по кожній винній особі.

На субрахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок в кредитних спілках. Для діяльності кредитних спілок їх члени вносять членські внески.

На суму внесків формується запис:

ДТ 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку»,

КТ 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок».

При виході з кредитної спілки формується запис:

ДТ «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»,

КТ 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку».

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік по операціям, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунка 37, а саме, розрахунки по операціям, пов'язаних з початком спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з робітниками (окрім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору, по видам заборгованості, строкам її виникнення та погашення.

Аналітичний облік на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення[4].

Для бухгалтерського обліку поточної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», для обліку довгострокової дебіторської заборгованості використовується рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» призначений для обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - для обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що знаходяться на митній території України;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями» - для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками з експортних операцій. На ньому ведеться облік сум, аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361;

363 «Розрахунки з учасниками ПФГ» - для обліку операцій з учасниками промислово-фінансових груп [11, c. 532] .

За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає: податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації; за кредитом сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства у банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (товари, послуги) [4].

Для обліку резерву сумнівних боргів планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». Незважаючи на те, що даний рахунок відноситься до третього класу він є пасивним.

На рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення.

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладені в НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів [20].

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається у Балансі (Звіті про фінансовий стан) (форма № 1) по чистій вартості реалізації за рядком 1125 як розрахунковий показник - різниця між первісною вартістю та резервом сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість за розрахунками находе своє відображення у рядках 1130-1135, інша поточна дебіторська заборгованість у рядку 1155, довгострокова дебіторська заборгованість - у рядку 1040 Балансу. Слід зазначити, що для відображення дебіторської заборгованості по розрахунках за нарахованими доходами та за внутрішніми розрахунками передбачено додаткові рядки 1140 та 1145 відповідно.

Нарахування резерву сумнівних боргів підприємства відображається у складі статті «Інші операційні витрати» (рядок 2180) у Звіті про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2).

Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства (форма № 3н).

Згідно НП(С)БО -10 у примітках до фінансової звітності (форма № 5) наводиться така інформація про дебіторську заборгованість:

1. Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.

2. Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості підприємства.

3. Склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість».

4. Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

5. Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

6. Залишок резерву сумнівних боргів підприємства за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році [23].

1.3 Документальне оформлення операцій з дебіторської заборгованості

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Дія НП(С)БО 10 не поширюється на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.

Розрахунки за виданими авансами оформляються платіжними документами, в яких міститься посилання на укладений договір.

Грошові кошти готівкою у підзвіт на операційні та адміністративно-господарські потреби видаються на підставі завізованого керівником підприємства документа або службової записки працівника про необхідність видачі грошових коштів для виконання певних цивільноправових дій -- придбання товарноматеріальних цінностей, отримання послуг від сторонніх організацій тощо.

Оскільки при придбанні товарно-матеріальних цінностей підзвітна особа виступає від імені підприємства, то необхідно пам'ятати про обмеження грошових розрахунків з одним підприємством протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами.

У розрахунках з підзвітними особами найбільш поширеними є операції, пов'язані з видачею грошових коштів на відрядження

Службове відрядження передбачає поїздку працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

За кожен день у відрядженні (включаючи день від'їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові і неробочі дні та час перебування в дорозі, йому виплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України з 1 січня 2017 року для відрядження на території України не більш як 320 грн на день (0,1 розміру мінімальної зарплати).

Для відрядження за кордон -- не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день..

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

Підзвітні особи, які одержали готівку на господарські потреби або на відрядження у межах України, зобов'язані подати до бухгалтерської служби підприємства звіт про витрачені суми. Частково або в повній сумі не витрачена готівка має бути повернена підзвітною особою до каси підприємства одночасно з авансовим звітом.

У разі, коли з каси підприємства його працівнику одночасно видано готівкою кошти на відрядження та для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань, наприклад для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини, то підзвітна особа, незалежно від строку відрядження, протягом 3-х робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерської служби підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення господарських питань, та авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження. Добові витрати не потребують спеціального документального підтвердження. Їх норми встановлені відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Документальне оформлення відрядження починається з подання наказу начальника підрозділу на ім'я керівника підприємства з проханням відрядити конкретного працівника. Складається рапорт у довільній формі, де дається обґрунтування необхідності відрядження. Згода на відрядження обов'язково оформляється наказом керівника підприємства. У наказі відображаються мета, тривалість відрядження, пункт призначення.

Наказ керівника підприємства про відрядження є підставою для видачі авансу і оформлення посвідчення про відрядження. Основними реквізитами цього посвідчення є: прізвище, ім'я та по батькові працівника; посада та місце роботи; пункт відрядження та його термін; прибуття до пунктів призначення; вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи.

Відряджена особа може одержувати аванс:

-- готівкою з каси підприємства з оформленням видаткового касового ордера;

-- передачею в користування корпоративної картки;

-- перерахуванням на особисту платіжну картку.

Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний, не пізніше трьох робочих днів повернути до каси підприємства суму, що залишилася невикористаною у грошових одиницях, в якій був виданий аванс.

У разі, коли підзвітна особа здійснювала розрахунки з використанням корпоративної або платіжної картки і нею була одержана готівка, звіт здійснюється на загальних підставах. При цьому звіт про використання виданих грошових коштів відряджена особа повинна здавати не пізніше 10 днів після повернення. В авансовому звіті зазначаються фактичні витрати на відрядження, виходячи з діючих норм.

До переліку документів, що підтверджують витрати на відрядження, належать: рахунки на проживання, фіскальні касові чеки, розрахункові квитанції, транспортні квитки, страхові поліси тощо.

Розрахунки за претензіями пов'язані з впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, що виникають між суб'єктами господарювання. Відносини між постачальниками, покупцями та іншими контрагентами бізнесу регулюються шляхом укладення договорів. Нестачі матеріальних цінностей при їх одержанні, невідповідність якості одержаних цінностей умовам договорів та інші відхилення відображаються в обліку як розрахунки за претензіями. Для цього підприємство, з метою врегулювання розбіжностей, оформлює письмову претензію, яку підписує керівник підприємства або його заступник.

У претензії вказують: найменування та поштові реквізити заявника претензії та суб'єкта господарювання, якому вона пред'являється; обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, і докази, що підтверджують ці обставини з посиланнями на відповідні нормативні акти; вимоги замовника; сума претензії з її розрахунком і платіжними реквізитами заявника; перелік документів, які додаються до претензії. Претензія надсилається адресатові рекомендованим листом або вручається під розписку.Документальне оформлення розрахунків з різними дебіторами наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Документування дебіторської заборгованості

Шифр та назва рахунку

Документи

371 «Розрахунки за виданими авансами»

Платіжні документи, в яких міститься посилання на укладений договір

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Розпорядження керівника про відправлення працівника у відрядження. Список осіб, які мають право одержувати кошти в підзвіт на господарські потреби, затверджений наказом керівника. Авансовий звіт про витрачені суми та додані виправдовуючи документи: акт закупівлі, акт на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з додаванням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки.

373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

Рахунки бухгалтерії, ПКО, виписки банку.

374 «Розрахунки за претензіями»

Претензії, акти приймання вантажу, рішення судових органів (господарського суду), письмові згоди постачальників на пред'явлені претензії, виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»

Протокол засідання інвентаризаційної комісії, наказ керівника.

376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»

Договір між членами кредитних спілок, ПКО, виписки банку, ВКО, платіжне доручення.

377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Авізо про оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, або первинний документ про отримання майна (копія накладної, квитанція до прибуткового ордеру тощо.

Поточна дебіторська заборгованість показується у складі оборотних активів. Показники дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги характеризують заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги з відображенням резерву сумнівних боргів.

У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість такої заборгованості, що визначена шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість (крім дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги) відображається за чистою реалізаційною вартістю, у разі створення щодо неї резерву сумнівних боргів.

Підприємство повинне показувати у Примітках метод визначення резерву сумнівних боргів і його залишок за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості. При цьому слід розкривати використання резерву у звітному році.

При здійсненні розрахунків між пов'язаними сторонами розкривається перелік дебіторів за такою заборгованістю з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості.

Інша дебіторська заборгованість, наведена в балансі окремою статтею, розкривається у Примітках з відображенням її складу і сумм [20].

Отже, дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально [23].

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «МЕБЛІ»

2.1 Постановка завдання

Даний розділ містить аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Меблі». Головною метою аналізу є визначення фактичного стану справ та основних фінансових показників підприємства, що характеризують ефективність діяльності та раціональність використання ресурсів товариством.

Для того, щоб здійснити аналіз необхідно виконати наступніз авдання:

1. Проставити кореспонденцію рахунків та зробити необхідні розрахунки у журналі господарських операцій (додаток А).

2. Для кожної операції визначити первинний документ.

3. Заповнити первинні документи :

– накладна (додаток Л);

– податкова накладна (додаток М);

– платіжне доручення (додаток Н);

– прибутковий касовий ордер (додаток П)

– авансовий звіт (додаток Р).

4. Розрахувати залишки за рахунками бухгалтерського обліку (додаток З).

5. Скласти оборотно-сальдову відомість (додаток К).

6. Заповнити звітність підприємства:

- баланс ф. № 1 (додаток О);

- звіт про фінансові результати ф. № 2 (додаток П);

- звіт про рух грошових коштів ф. № 3 (додаток Р);

- звіт про власний капітал ф. № 4 (додаток С).

ТОВ «Меблі» займається виробництвом меблів для дому та офісу. Підприємство є платником податку на прибуток і ПДВ на загальних підставах.

Повна назва: Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблі».

Код ЄДРПОУ: 15608201.

Форма власності: колективна.

Вид економічної діяльності: виробництво меблів.

Місце знаходження: м. Черкаси, вул. Енгельса, буд. 250.

Назва банка: ЧФ АБ «Укргазбанк». МФО (код) банку 354842.

Поточний рахунок: 26004508001204.

Директор підприємства: Романенко С. С.

Головний бухгалтер: Михайлик В. П.

Касир: Сидоренко Р. В.

Залишки за рахунками синтетичного обліку станом на 01.10. поточного року (табл. 3)

Таблиця 2.1

Залишки за рахунками синтетичного обліку

№

Назва рахунку

Сума, грн.

10

Основні засоби

249130,00

13

Знос необоротних активів

81086,00

14

Довгострокові фінансові інвестиції

15583,00

201

Сировина і матеріали

24030,00

204

Тара та тарні матеріали

100,00

203

Паливо

1290,00

23

Виробництво

10338,00

22

МШП

3100,00

26

Готова продукції

60565,00

30

Каса

3720,00

31

Рахунки в банках

83800,00

36

Розрахунки з покупцями і замовниками

12200,00

377

Розрахунки з іншими дебіторами

580,00

40

Статутний капітал

183890,00

42

Додатковий капітал

38290,00

43

Резервний капітал

26650,00

44

Нерозподілені прибутки

22100,00

62

Короткострокові векселі видані

20000,00

63

Розрахунки з постачальниками і замовниками

30950,00

6411

Розрахунки за податками та платежами (ПДВ)

3770,00

6412

Податок з доходів фізичних осіб

4250,00

651

Єдиний соціальний внесок

16030,00

661

Розрахунки з оплати праці

42520,00

Аналітичні дані по субрахунку 201 „Сировина і матеріали” (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Аналітичні дані по субрахунку 201

№

Найменування сировини

Од.вим.

Кількість

Сума, грн.

1

Дошка

м3

300

21000,00

2

Клей

Кг

200

680,00

3

Шурупи

Кг

100

150,00

4

Транспортно - заготівельні витрати

-

-

2200,00

Разом

-

-

24030,00

Аналітичні дані по рахунку 26 „Готова продукція” (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Аналітичні дані по рахунку 26

№

Найменування продукції

Одиниця виміру

Кількість

Облікова вартість

Фактична собівартість

1

Стіл

шт.

300

63600,00

45735,00

2

Стілець

шт.

200

19600,00

14830,00

Разом

-

-

83200,00

60565,00

Аналітичні дані по рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналітичні дані по рахунку 63

№

Постачальник

Сума, грн.

1

ВАТ „Будівельник”

22500,00

2

ТОВ „Постачальник”

8450,00

Разом

30950,00

Дані аналітичного обліку по рахунку 10 „Основні засоби” та 131 „Знос основних засобів” наведено в табл. 2.5

Таблиця 2.5

Дані аналітичного обліку з основних засобів та зносу

№

Назва основного засобу

Первісна вартість

Знос

1

Адміністративна будівля

58750,00

25786,00

2

Будівля магазину

53240,00

14290,00

3

Будівля цеху

75600,00

26730,00

5

Верстат для виготовлення столів

3870,00

520,00

6

Комп'ютер (адміністрація)

4200,00

972,00

8

Легковий автомобіль (адміністрація)

45840,00

10744,00

9

Токарний станок

3300,00

867,00

10

Верстат для виготовлення стільців

2230,00

739,00

11

Інструмент різальний для обробки деревини

2100,00

438,00

Разом

249130,00

81086,00

Розшифровка до статті „Незавершене виробництво” (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Розшифровка до статті „Незавершене виробництво”

№

Стаття затрат

По виробах

Разом

Стіл

Стілець

1

Сировина і матеріали

4406,00

1470,00

5876,00

2

Зарплата виробничого персоналу

1400,00

900,00

2300,00

3

Відрахування на соціальне страхування

527,00

339,00

866,00

4

Знос основних засобів

238,00

158,00

396,00

5

Загально виробничі витрати

500,00

400,00

900,00

Разом

7071,00

3267,00

10338,00

Додаткові дані згідно з наказом про облікову політику підприємства:

Підприємство обліковує витрати на рахунках 9-го классу. При нарахуванні амортизації основних засобів застосовується прямолінійний метод та кумулятивний метод;

- вартісна межа малоцінних необоротнихактивів - 500,00 грн.; їх амортизацію нараховують у першому місяці використання у розмірі 100 % вартості;

- списання виробничих запасів у виробництво і готової продукції на реалізацію здійснюється за методом оцінки вибуття запасів ФІФО;

- розподіл загальновиробничих витрат при визначенні виробничої собівартості окремих виробів здійснюється пропорційно нарахованій заробітній платі виробничого персоналу;

- перелік змінних загальновиробничих витрат:

а) матеріальні витрати;

б) витрати на оплату праці (25% нарахованоїзарплати і премій);

в) інші операційні витрати;

- премія нараховується продавцю та менеджеру по збуту в розмірі 10% від суми нарахованої зарплати;

- господарські операції за 4 квартал поточного року наведені у журналі господарських операцій (додаток А).

При заповненні журналу господарських операцій замість крапок стоять дві останні цифри з номера залікової книжки - 29.

Для визначення деяких сум у журналі господарських операцій зроблені додаткові розрахунки в додаткових Таблицях.

2.2 Результати фінансово-господарської діяльності ТОВ «Меблі»

Фінансовий аналіз дозволяє виявити найбільш раціональні напрямки розподілу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

В журналі господарських операцій ТОВ «Меблі» (додаток А) зроблені наступні розрахунки .

В операції № 2 було придбано 2 калькулятори за ціною 510,00 грн. (без ПДВ), їх сума становить: 510,00*2=1020,00 грн., ПДВ розраховано, як 1020,00*20%=204,00грн. В 3 та 4 операціях введено в експлуатацію калькулятори як основний засіб рах. 106 «Машини та обладнання» терміном на один рік, т.я. відповідно до умови задачі вартісна межа малоцінних необоротніх активів до 500 грн. та нараховано амортизацію прямолінійним методом 510:4 квартали * 2 шт. = 255 грн.(хоча на даний рахунок не заносяться засоби менше двох років використання), але для цього випадку зробимо виключення. В 5 операції перераховано кошти постачальнику за калькулятори, загальна сума дорівнює вартості калькуляторів плюс сума ПДВ і становить 1224,00 грн. (1020,00+204,00=1224,00 грн.). Аналогічно розрахована операція №29 по отриманню рекламних послуг від ТОВ «Сяйво», операція № 33 по отриманню послуг транспортування від ТОВ «Перевізник» та №11 по придбанню дошки та клею від ПАТ «Будівельник». Оплата з даним постачальником здійснена в операції № 34. За таким самим принципом порахована сума ПДВ в 13 операції.

В 7 операції на відрядження майстра Смирнова С.С. були понесені наступні витрати: вартість добових, вартість проживання та проїзду в обидві сторони. Дана особа була у відрядженні 5 днів. Добові нараховуються в розмірі 0,2 від мінімальної заробітної плати. Відповідно всі витрати пораховані наступним чином: 0,2*3200,00*5+329*4+129*2=3174,00 грн.

Оскільки в підзвіт видано меншу суму - 1629,00, згідно операції № 6, то у 8 операції Смирнову С.С. повернуто підприємством 1545,00 грн. (3174,00-1629,00=1545,00грн.).

Від ТОВ «Постачальник» в 12 операції надійшли шурупи по 1,50 грн./кг, в т.ч. ПДВ, усього 165 кг. Вартість шурупів без ПДВ - 1,50*165/6*5=206,25 грн., відповідно вартість ПДВ - 206,25*20%=41,25 грн. Оплата розрахована шляхом сумування вартостей шурупів та ПДВ, що становить 247,50 грн. (операція № 34). Аналогічно розрахована 16 операція.

В 14 операції списання виробничих запасів на виробництво по операції оформлене у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Оцінка вибуття виробничих запасів

<...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены