Облік витрат та обчислення собівартості продукції рослинництва (зернових і технічних культур)

Організаційна характеристика та облікова політика підприємства. Зміст і завдання обліку собівартості продукції рослинництва та витрат на виробництво. Методика обчислення собівартості технічних та зернових культур. Коригування планової собівартості.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2018
Размер файла 328,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

ВСП Тальнівський будівельно-економічний коледж Уманського НУС

Курсова робота

"Облік витрат та обчислення собівартості продукції рослинництва (зернових і технічних культур)"

Виконала: студентка 3-го курсу групи ЕС-34

Мартинюк Крістіни

Керівник: Іванова В.В.

2018 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Організаційна характеристика та облікова політика підприємства

Розділ 2. Теоретичні основи

Розділ 3. Облік витрат та обчислення собівартості продукції рослинництва: зернових і технічних культур

3.1 Зміст і завдання обліку на виробництво

3.2 Об'єкти обліку

3.3 Обчислення собівартості зернових культур

3.4 Обчислення собівартості технічних культур

3.5 Коригування планової собівартості до рівня фактичної

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Функціонування ринкових відносин в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних зв'язків зумовлюють необхідність в методичному забезпеченні раціональної організації бухгалтерського обліку і контролю формування витрат сільськогосподарської діяльності.

Створення і пошук оптимальних методів і засобів контролю за управлінням витратами тісно пов'язано з розвитком наукових досліджень з проблем його організації, методології та управлінською організацією його вирішення. В ринкових відносинах одним з найважливіших інструментів ведення господарської діяльності є собівартість продукції. Вона тісно пов'язана з багатьма показниками діяльності підприємства, насамперед - з фінансовими результатами. Дані калькуляції виробничої собівартості продукції широко використовуються в управлінні виробництвом для контролю за додержанням прийнятої підприємством планової собівартості продукції та рентабельності виробництва, укріплення господарського розрахунку, виявлення резервів та шляхи подальшого зниження витрат праці і матеріальних ресурсів.

Собівартість продукції виступає одним з найважливіших показників ефективності функціонування аграрного підприємства, що відображає рівень господарювання: організацію і технологію виробництва, ефективність використання земельних угідь, трудових ресурсів, основних і оборотних засобів, здійснення режиму економії. Визначення собівартості сільськогосподарської продукції необхідне для планування, аналізу та управління господарською діяльністю сільськогосподарських підприємств; обчислення рентабельності виробництва.

Провідною галуззю сільського господарства України є рослинництво, продукція якого створює основу для забезпечення продовольчої безпеки держави, забезпечує потребу населення в продуктах харчування, є базою для розвитку тваринництва, дає сировину для промисловості.

Метою курсової роботи є: розгляд теоретико - методичних і практичних засад бухгалтерського обліку та контролю витрат і виходу продукції рослинництва та внесення пропозицій щодо його покращення на підприємстві ПСП «Степ», яке знаходиться в Кіровоградській області, Новоархангельського району, с.Копенкувате.

Завдання курсової роботи:

- розглянути теоретичні основи формування собівартості продукції рослинництва, виявити актуальні проблеми обліку собівартості продукції та шляхи їх вирішення;

- дати організаційну характеристику підприємства ПСП «Степ»;

- дослідити організацію ведення обліку витрат і виходу продукції рослинництва на підприємстві ПСП «Степ».

Об?єктом дослідження є: приватне сільськогосподарське підприємство «Степ», яке знаходиться в Кіровоградській області, Новоархангельського району, с.Копенкувате.

Предметом дослідження є: витрати виробництва продукції рослинництва.

Інформаційною базою написання курсової роботи є:

- річні звіти ПСП «Степ»

- нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку та підприємницької діяльності (Статут, Наказ про облікову політику, Закони, Постанови, Інструкції, та ін.);

- стандарти бухгалтерського обліку;

- ресурси Інтернету.

В курсовій роботі використовуються наступні методи дослідження:

статистичні методи: статистичне спостереження - як планомірний збір інформації і даних про явища і процеси в виробничій діяльності підприємства, методи економічного аналізу;

метод бухгалтерського обліку, основними складовими якого є: документація, інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки та подвійні записи, баланс та звітність;

Розділ 1. Організаційна характеристика та облікова політика підприємства

Новоархангельський район розташований в північно-західній частині Кіровоградської області, охоплює площу 120 581 га.

Поверхня -- підвищена, пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, подекуди каньйоноподібними, балками, ярами.

Географічне положення і кліматичні умови району сприяють веденню сільського господарства, зокрема і рослинництва, що є темою мого дослідження.

Нині економіка району являє собою комплекс високотоварного багатогалузевого сільськогосподарського виробництва зернового, буряківничого, олійницького напрямку в поєднанні із м'ясо-молочним виробництвом та промислової переробки продукції сільського господарства.

У системі АПК Новоархангельського району функціонує 216 сільськогосподарських підприємств різної форми власності з них 19 товариств, один кооператив, 12 приватно-орендних підприємства, 142 селянсько--фермерських господарств, 42 одноосібних підприємств та інші.

У своїй курсовій роботі я досліджувала приватне сільськогосподарське підприємство ПСП «Степ», яке знаходиться в Кіровоградській області, Новоархангельського району, в с.Копенкувате.

Дане підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних, овочевих культур.

Загальна земельна площа у 2017 році становить - 1500 га.

Дане підприємство було створене 22 квітня 1997 року відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області від 17.04.1997 р.

Єдиним установчим документом товариства є Статут (Додаток А), згідно якого:

Тип підприємства: приватне.

Повне найменування підприємства: приватне сільськогосподарське підприємство «Степ»

Місцезнаходження Товариства: Україна, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Копенкувате, 26123. [ 30,ст.2]

ПСП створено без обмеження строку діяльності.

У своїй діяльності ПСП керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про депозитарну систему України” іншими нормативними актами України.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Степ» створено як корпоративне підприємство з метою одержання прибутку. має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи та бланки зі своїм найменуванням, власну торговельну марку та інші атрибути.

Метою діяльності товариства є:

- вирощування зернових культур (крім рису), технічних, бобових культур і насіння олійних культур;

- розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів;

- розведення свиней;

- розведення інших тварин;

- змішане сільське господарство;

- допоміжна діяльність у тваринництві;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту;

- надання послуг у тваринництві;

- участь у розробці загальнодержавних програм захисту і розвитку племінного тваринництва та якісного - удосконалення сільськогосподарських тварин;

- запровадження науково-технічних досягнень в галузі відтворення поголів'я сільськогосподарських тварин;

- організація заготівлі та реалізації племінної худоби;

- організація державного обліку племінних плідників;

- заготівля у населення та підприємств сільськогосподарської сировини з подальшою її переробкою та реалізацією через власні фірмові магазини;

- виробництво та зберігання сільськогосподарської продукції, продукції рослинництва, вовни, меду, молока, м'яса, сперми плідників, ембріонів, інше та їх реалізація;

- організація та проведення трансплантації ембріонів в господарствах всіх форм власності;

- послуги з догляду за худобою і птицею на договірній основі;

- послуги зі стимулювання розведення худоби і птиці та зростання їх продуктивності;

- надання послуг по штучному заплідненню сільськогосподарських тварин в приватному секторі та підприємствам всіх форм власності;

- будівництво або участь у пайовому будівництві об'єктів промислового, соціального та побутового призначення для підприємства та його робітників;

- виробництво хліба та хлібобулочних виробів;

- діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

- діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

- оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля квітами та рослинами; оптова торгівля живими тваринами; оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптова торгівля напоями; оптова торгівля тютюновими виробами; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; оптова торгівля фруктами й овочами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- оптова торгівля текстильними товарами; оптова торгівля одягом і взуттям; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; - роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приладдям в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для будинку в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворювання звуку й зображення; роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля аудіо - та відеозаписами в спеціалізованих магазинах;

- оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; роздрібна торгівля пальним;

- демонтаж (розбирання) машин і устаткування; підготовчі роботи на будівельному майданчику; розвідувальне буріння; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво залізниць і метрополітену; будівництво мостів і тунелів; будівництво трубопроводів; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; будівництво інших споруд, н.в.і.у.; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; покрівельні роботи; будівництво доріг і автострад; будівництво водних споруд; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші будівельно-монтажні роботи; обслуговування систем безпеки; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; електромонтажні роботи; штукатурні роботи; установлення столярних виробів; покриття підлоги й облицювання стін; малярні роботи та скління; інші роботи із завершення будівництва; організація будівництва будівель; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

- добування кам'яного вугілля; добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добування піску, гравію, глин і каоліну;

- пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; допоміжне обслуговування наземного транспорту; вантажний залізничний транспорт; інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; надання послуг таксі; діяльність вантажного автомобільного транспорту; надання послуг перевезення речей (переїзду); транспортне оброблення вантажів; складське господарство; допоміжне обслуговування наземного транспорту;

- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у рослинництві;

- виробництво м'яса; виробництво м'яса свійської птиці; виробництво м'ясних продуктів; виробництво готової їжі та страв; виробництво інших харчових продуктів н.в.і.у.; перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; перероблення та консервування картоплі; виробництво фруктових і овочевих соків; інші види перероблення та консервування фруктів та овочів; виробництво олії та тваринних жирів; виробництво маргарину і подібних харчових жирів; перероблення молока, виробництво масла та сиру; виробництво морозива; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; виробництво крохмалів та крохмальних продуктів; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво готових кормів для домашніх тварин; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів та тістечок тривалого зберігання; виробництво цукру; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів; виробництво чаю та кави; виробництво прянощів і приправ; виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів;

- дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; виробництво інших основних органічних хімічних речовин; виробництво виноградних вин; виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів; виробництво пива; виробництво солоду; виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; виробництво тютюнових виробів;

- лісопильне та стругальне виробництво; виробництво інших виробів із деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону; виробництво щитового паркету; виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; установлення столярних виробів; покрівельні роботи; виробництво дерев'яної тари; виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; виробництво паперової маси; виробництво паперу та картону; виробництво ґофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари; виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення; друкування іншої продукції; виробництво паперових канцелярських виробів; виробництво шпалер; виробництво інших виробів з паперу та картону; друкування іншої продукції; виробництво інших виробів з паперу та картону; виробництво інших ґумових виробів; виробництво будівельних виробів із пластмас; виробництво інших виробів із пластмас;

- виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування; виробництво інших машин і устаткування загального призначення, н.в.і.у.; ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування; виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну; ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; виробництво ручних електромеханічних і пневматичних інструментів; виробництво металообробних машин; виробництво іншого електричного устаткування; виробництво інших верстатів; виробництво машин і устаткування для металургії; виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і.у.; виробництво машин і устаткування для виготовлення текстильних, швейних, хутряних і шкіряних виробів; виробництво машин і устаткування для виготовлення паперу та картону; виробництво машин і устаткування для виготовлення пластмас і гуми;

- виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; виробництво кухонних меблів; виробництво інших меблів; ремонт меблів і домашнього начиння; виробництво матраців; ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку;

- виробництво електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування та відтворювання звуку й зображення; виробництво ігор та іграшок; виробництво мітел і щіток; виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.; виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів;

- ремонт взуття та шкіряних виробів; ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; ремонт годинників і ювелірних виробів; ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; оздоблення текстильних виробів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; постачання інших готових страв; постачання готових страв для подій; обслуговування напоями;

- діяльність туристичних агентств; надання інших послуг із бронювання та пов'язана з цим діяльність; інша допоміжна діяльність у галузі транспорту; діяльність національної пошти; інша поштова та кур'єрська діяльність;

- купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; комплексне обслуговування об'єктів;

- надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду вантажних автомобілів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; надання в оренду будівельних машин і устаткування; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; прокат товарів для спорту та відпочинку; прокат відеозаписів і дисків; прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку;

- консультування з питань інформатизації; видання іншого програмного забезпечення; комп'ютерне програмування; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; оброблення даних; надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.;

- діяльність у сфері права; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; консультування з питань комерційної діяльності й керування;

- організування інших видів відпочинку та розваг; прання та хімчистка текстильних і хутряних виробів; надання послуг перукарнями та салонами краси; діяльність фітнес-центрів; діяльність із забезпечення фізичного комфорту; надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; рекламні агентства.[30,ст.3,4]

Генеральний директор - Костючок Петро Олексійович.

Головний бухгалтер - Мирошник Валентина Петрівна.

Аналізуючи дану тему я провела аналіз структури витрат на виробництво продукції рослинництва (таблиця1.1).

Таблиця 1.1.

Структура витрат на виробництво продукції рослинництва ПСП «Степ»

Елемент витрат

2017р.

тис. грн.

%

Прямі матеріальні витрати

1927,5

45,15

Витрати на оплату праці

1374

32,2

Відрахування на соціальні заходи

508,4

11,9

Амортизація

112,4

2,63

Загальновиробничі витрати

346,6

8,12

Всього витрат

4268,9

100

Отже, аналізуючи структуру витрат на виробництво продукції рослинництва бачимо, що найбільшу питому вагу займають прямі матеріальні витрати, які становлять 1927,5 тис.грн. або 45,15%, також в загальній структурі велику частку займають витрати на оплату праці, а саме 1374 тис.грн. або 32,2%,, відрахування на соціальні заходи становлять 508,4 тис.грн., або 11,9%, загальновиробничі витрати - 346,6 тис.грн.,або 8,12%, найменшу частку займає амортизація - 112,4 тис.грн., або 2,63%.

Згідно статті 5 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову політику.

Трактування поняття «облікова політика» як у системі міжнародних стандартів фінансової звітності, так і в українському законодавстві передбачає, що підприємству до початку звітного періоду обирає в межах, встановлених стандартами або іншими нормативними документами, певні методи, методики, способи оцінки, форми організації обліку тощо, які використовуються ним для ведення поточного обліку і складання фінансової звітності та створює умови для здійснення фінансового управління.

Галузева особливість сільськогосподарських підприємств визначають вибір та обґрунтування окремих елементів облікової політики.

При формуванні облікової політики по кожному елементу підприємствам необхідно здійснювати вибір одного варіанта з декількох допустимих законодавчими та нормативними актами, що входять у систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні. [10,ст.5]

У Наказі № 1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства ПСП «Степ»» від 22 квітня 2015року (Додаток Б) сформовано наступні розділи:

1.Організація бухгалтерського обліку.

2.Про облікову політику підприємства.

3.Гармонізація бухгалтерського та податкового обліку.[18,ст.2,3]

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, схоронність оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менш трьох років, несе керівник підприємства і головний бухгалтер.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві введені в штат підприємства бухгалтера (5 осіб) і створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.

Керівник підприємства створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера по дотриманню порядку оформлення і передачі для обліку первинних документів.

Головний бухгалтер - Мирошник Валентина Петрівна забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і надання у встановлений термін фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформлення матеріалів, зв'язаних з нестачею і відшкодуванням утрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Згідно розділу 1 Наказу на підприємсті передбачено застосовувати журнально - ордерну.[18,ст.2]

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку заснована на використанні, систематизації і накопиченні даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліку, відповідно діючому положенню про організацію бухгалтерського обліку.

Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери, які ведуться за кредитом синтетичних розрахунків, дебетом кореспондуючих рахунків. Використовуються також регістри аналітичного обліку: реєстри, відомості, таблиці, книги, картки.

В кінці місяця підсумкові дані із Журналів-ордерів переносять в Головну книгу. А вже на основі Головної книги - складають баланс.[31,ст.26]

В господарстві для оформлення всіх господарських операцій, які відбуваються, застосовують єдині, уніфіковані форми документів первинного обліку. Загальну схему журнально - ордерної форми обліку можна побачити на рисунку 1.1.

Умовні позначення

Звірка

Послідовність облікових

Рис. 1.1 Загальна схема Журнально-ордерної форми обліку

собівартість рослинництво зерновий технічний

Важливою ланкою в організації бухгалтерського обліку є документообіг.

Документообіг є важливою ланкою діловодства на всіх підприємствах, в тому числі і на сільськогосподарських, визначає інстанції і швидкість цього руху. Головне правило документообігу - оперативний рух документів по найбільш перспективній дорозі з мінімальними витратами часу і праці. Основу документообігу дають організаційні документи: Статут, положення про структурні підрозділи, накази про розподіл обов'язків, інструкції по роботі з документами, інструкції по діловодству, схеми документопотоків, дороги проходження окремих видів документів. Документообіг як технологічний процес ділиться на декілька частин - потоків, які здійснюють прямий та зворотний зв'язок в управлінні.

Основні етапи документообігу на ПСП «Степ»:

1) складання і оформлення документа;

2) прийняття документа бухгалтерією (обліковим апаратом);

3) рух документа по відділах і робочих місцях бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів;

4) передача документа на обчислювальні машини і повернення назад;

5) передача документа в архів.

Грамотно побудована система документообігу не тільки спрощує роботу фінансово-економічної служби, але й дозволяє значно підвищити ефективність фінансового управління компанією.

При побудові будь-якої системи документообігу потрібно прагнути до мінімізації етапів узгодження та кількості документів, які вимагають затвердження. Перше, що слід зробити, - це закріпити за різними підрозділами переліки документів, з якими вони повинні працювати. Досягти цього можна, залучаючи до створення регламентів керівників усіх функціональних підрозділів. [20,ст.13]

Щодо організації документообігу, то на підприємстві ПСП «Степ» він організований неналежним чином. Витяг з графіку документообігу наведений в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Графік документообороту в ПСП«Степ»

Назва документів

Особи,що складають і подають документи

Строк складання

Строк подання в бухгалтерію

Відповідальні особи, які приймають документи в бухгалтерії

Звіт про рух худоби на фермі

Завідуючі фермами

28 - 29 число

30 - 31 числа кожного місяця

Бухгалтер по тваринництву

Звіт про рух пального

Обліковець тракторної бригади, комірник

30 число

1 числа кожного місяця

Бухгалтер матеріального відділу

Табель обліку робочого часу

Обліковці, бригадири, головні спеціалісти

щоденно

Тракторна бригада - кожна десятиденка;

Ферма 1 - один раз у місяць 3 числа.

Бухгалтер по заробітній платі

Щоденник збирання врожаю

Завідуючий током

щоденно

щоденно

Бухгалтер по рослинництву

Дорожні листи, облікові листи тракториста - машиніста

Обліковець тракторної бригади

щоденно

10 - 25 числа кожного місяця

Бухгалтер матеріального відділу

Акт на приймання грубих і соковитих кормів

Агроном, зоотехнік, завідюючий фермою

Відразу після скиртування або силосування

Після складання акту

Бухгалтер по рослинництву

Акт на витрачання насіння і посадкового матеріалу

Агроном

Щоденно під час сівби

Щоденно

Бухгалтер по рослинництву

Акти про використання добрив, гербіцидів і отрутохімікатів

Агроном

Щомісяця

1 -2 числа кожного місяця

Бухгалтер матеріального відділу

Акт на витрати медикаментів

Ветлікар

Щомісяця

1-2числа кожного місяця

Бухгалтер матеріального відділу

Таким чином, розробка та затвердження облікової політики є важливим етапом під час створення будь-якого підприємства, для того щоб правильно організувати бухгалтерський облік не лише на рівні галузі, але й безпосередньо на самому підприємстві. Наявність наказу про облікову політику є одним з факторів щодо підтвердження правильності складання фінансової звітності підприємства.

Розділ 2. Теоретичні основи

Ринкові умови господарювання передбачають зіставлення витрат на виробництво з доходами її реалізації. Рівень витрат на виробництво характеризується показником собівартості (всієї продукції і її одиниці).

Чим менше застосовується у виробничому процесі матеріальних, трудових і грошових ресурсів (основних складових собівартості), тим нижче собівартість і вищий ефект від виробничої діяльності. Від зниження собівартості продукції залежать темпи зростання суспільного відтворення і позитивні зміни в соціально - економічному житті населення. Формування цін на товари споживання, рівень оподаткування, визначення купівельної спроможності населення і багато інших макроекономічних показників розвитку країни розраховуються на основі собівартості з використанням загальних принципів і правил.[36,ст.135]

Трактування поняття собівартість носить досить дискусійний характер. Існує цілий ряд різноманітних визначень собівартості, які важко порівнювати, оскільки вони відображають різні її сторони (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Трактування категорії собівартість різними авторами

Автор

Визначення

Бутинець Ф.

Визначає собівартість продукції як вираженні в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво та збут товарів (робіт, послуг).

Мякота В.

Собівартість продукції - один з головних економічних показників діяльності підприємств і виражає в грошовій формі всі затрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

Нападовська Л.

У собівартість продукції втілені всі затрати на виробництво і реалізацію продукції, тому вона показує на скільки ефективно на підприємстві використовують всі види ресурсів

Сопко В.

Використані у процесі виробництва всі різні речовини та сили природи на виготовлення нового продукту праці формують поняття витрати, а грошовий вираз суми витрат на виробництво конкретного продукту визначає поняття собівартість.

Панасюк В.

Собівартість продукції - центральний об'єкт управління і якісний показник, який характеризує ефективність діяльності підприємства.

Г. Велш і Д. Шорт

Собівартість - це сплачені гроші плюс поточні ціна всіх не грошових компенсацій.

Лещенко Г.Т.

Собівартість сільськогосподарської продукції є одним з найважливіших показників ефективності виробництва, в якому відображені оснащеність підприємства, раціональність використання техніки і землі, матеріальних, трудових і грошових ресурсів, продуктивність праці, організація і управління виробництвом.

Таким чином, визначено, що собівартість продукції з економічної точки зору характеризує використання ресурсів підприємства, виражених в грошовій формі на виробництво і реалізацію продукції, як показник господарської діяльності є якісним показником, що характеризує ефективність діяльності підприємства.

Собівартість як конкретну, а не абстрактну категорію, слід розглядати щонайменше у трьох площинах (рис.2.1).

Рис. 2.1 Місце і роль собівартості в сучасних умовах господарювання

Зважаючи на те, що виробничі витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсів.

Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають - собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднуються в понятті витрати виробництва. [4,ст554]

У П(С)БО 16 «Витрати» витратами визнаються:

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. [25,ст.3]

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

Погашення одержаних позик.

Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. [25,ст.6]

Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково - технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця потреба посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Вимоги управління визначають окреме вивчення методики визначення витрат виробничої діяльності та необхідність розробки для підприємств системи контролю витрат, що застосовуються в обліку. [4,ст.226]

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних пайових паїв, амортизація тощо.

Особливістю нових Національних стандартів є те, що всі витрати, пов'язані зі звітним періодом, відноситимуться на витрати такого періоду. Витрати на виробництво продукції класифікуються за елементами та статтями калькуляції. [12, ст.345]

Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат.

Витрати за статтями калькуляції - це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне та допоміжне виробництво.

За способом перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі.

До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, купівельні вироби і напівфабрикати тощо), що можуть бути включені до їх собівартості.

До непрямих витрат належать витрати пов'язані з виробництвом декількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) за допомогою спеціальних методів. [31,ст.327]

Непрямі витрати у рослинництві це такі витрати, що відносяться до вирощування багатьох культур, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об'єктами обліку. Тому на практиці їх часто називають тими, що розподіляються. А згідно з П(С)БО 16 «Витрати» - загальновиробничими витратами. [19,ст.346]

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат останні поділяються на умовно - перемінні та умовно - постійні.

До умовно перемінних витрат належать витрати, абсолютний розмір яких збільшується із збільшенням обсягу виробництва продукції та зменшується з його зменшенням. До умовно - перемінних витрат належать витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату праці працівникам зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати.

Умовно - постійні - це витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням (зменшенням) виробництва продукції істотно не змінюється. До умовно - постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Більш детальна класифікація витрат наведена в Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг) №47 від 2 лютого 2001 року, що показано в таблиці 2.2.[15, ст.26]

Таблиця 2.2

Класифікація витрат собівартості за ознаками

Ознаки

Витрати

1. За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат)

виробництва;

цеху;

дільниці;

технологічного переділу;

служби.

2. За видами продукції

на вироби;

типові представники виробів;

групи однорідних виробів;

одноразові замовлення;

напівфабрикати;

валову, товарну, реалізовану продукцію.

3. За єдністю складу (однорідністю) витрат

одноелементні;

комплексні.

4. За видами витрат

за економічними елементами;

за статтями калькуляції.

5. За способами віднесення вартості на продукцію

прямі;

непрямі.

6. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

змінні;

постійні.

7. За календарними періодами

поточні;

довгострокові;

одноразові.

8. За доцільністю витрачання

продуктивні;

непродуктивні.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат.

Дані обліку витрат на виробництво продукції використовуються для визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємств в цілому, фактичної ефективності організаційно - технічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва, для планово - економічних і аналітичних розрахунків.

За місцем виникнення витрати на виробництво продукції групуються за цехами, дільницями, службами й іншими структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру і призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на основне, допоміжні та обслуговуючі виробництва і господарства.

До основного виробництва належать цехи, дільниці, що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції.

Допоміжні виробництва призначені для обслуговування основного виробництва: виконання робіт з ремонту основних засобів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту обладнання, транспортними та іншими послугами.

До обслуговуючих виробництв і господарств належать: житлово - комунальне господарство, культурно - побутові заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства та інші структурні підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної продукції. [31,ст.353]

Розділ 3. Облік витрат та обчислення собівартості продукції рослинництва: зернових і технічних культур

3.1 Зміст і завдання обліку на виробництво

Зважаючи на те, що виробничі витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсів.

Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.

Визнання витрат. Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" витратами визнаються:

1. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

2. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

4. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

5. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Витратами не визнаються:

1. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

2. Погашення одержаних позик.

3. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

4. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Випуск готової продукції, яка призначена для реалізації, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. В процесі виробництва формуються витрати на виробництво продукції і її виробнича собівартість.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.[25, ст.4]

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Іншими словами, до прямих витрат на оплату праці належать: основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов'язані з виробництвом продукції; вартість продукції, що видається у вигляді натуральної оплати працівникам, зайнятим у сільськогосподарському виробництві; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів, у тім числі за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; вартість харчування, продуктів, що відповідно до чинного законодавства безкоштовно надаються працівникам підприємств окремих галузей; оплата щорічних відпусток та інша додаткова оплата; одноразові винагороди за вислугу років; оплата праці позаштатних працівників за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з робітниками за виконану роботу проводить безпосередньо підприємство.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

При групуванні витрат під об'єктом обліку витрат слід розуміти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.[19, ст.237]

Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об'єктами обліку. Тому на практиці їх часто називають тими, що розподіляються, а згідно з П(С)БО 16 "Витрати" - загальновиробничими витратами. [19,ст.239]

Подальша деталізація витрат в обліку здійснюється в розрізі статей калькулювання собівартості. В сільському господарстві застосовують достатньо широку номенклатуру статей.

Підбиваючи підсумки класифікації виробничих витрат, можна констатувати, що виробнича собівартість складається з прямих витрат і непрямих витрат (загальновиробничих витрат) без частки загальногосподарських та комерційних витрат.

На ПСП «Степ» прямі виробничі витрати обліковуються безпосередньо на рахунку 23 "Виробництво".

Непрямі витрати обліковуються на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". В кінці звітного періоду рахунок 91 закривається шляхом списання розподілених між видами продукції загальновиробничих витрат у дебет рахунка 23 "Виробництво".

Отже, підприємство ПСП «Степ» обліковує вироблену продукцію за скороченою (неповною) собівартістю.

Загальногосподарські витрати на підприємстві ПСП «Степ», які пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому, обліковуються на рахунку 92 "Адміністративні витрати".

Витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламою, доставкою продукції споживачам та інші витрати підприємства з реалізації обліковуються на рахунку 93 "Витрати на збут".

Шляхом порівняння виручки за реалізовану продукцію з її скороченою собівартістю визначають маржанальний дохід, величина якого повинна покрити суму адміністративних витрат і витрат на збут і дати певний прибуток підприємству.[4, ст.367]

Класифікація витрат за елементами

При калькулюванні собівартості продукції на ПСП «Степ» важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення і призначенням). Елементи витрат за економічним змістом є однорідними. Витрати, які утворюють елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції.

П(С)БО 16 "Витрати" регламентує порядок витрат операційної діяльності за такими економічними елементами:

матеріальні затрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати.[19,ст.378]

До складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

сировини її основних матеріалів;

купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

палива й енергії;

будівельних матеріалів;

запасних частин;

тари й тарних матеріалів;

допоміжних та інших матеріалів.

До складу елементу "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елементу "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елементу "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елементу "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.[19,ст.389]

До фінансових витрат на ПСП «Степ» належать витрати на відсотки за користування отриманими кредитами.

Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в оборотних та необоротних активах, показує скільки яких активів витрачено, незалежно де вони вироблені, на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат.

Але класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою на ПСП «Степ» застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції залежно від їх призначення та місця виникнення.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються підприємством ПСП «Степ» самостійно і залежать як від питомої ваги їх видів або груп витрат, так і від ступеня економічної однорідності витрат, які об'єднані в статті, специфіки підгалузі, організації виробництва, різноманітності технологічних процесів, можливості прямого або обгрунтованого непрямого віднесення витрат на собівартість готової продукції (робіт, послуг).

Класифікація за статтями застосовується в обліку при формуванні і визначенні фактичної (звітної) собівартості. Вона дає можливість здійснювати контроль цільового витрачення коштів та виявити резерви зниження собівартості продукції.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.