Фінансовий облік і аналіз надходження і використання малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми обумовлено тим, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробці та прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

Теоретико-методологічні аспекти обліку та аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства розроблялися відомими вченими економістами-теоретиками, такими ак Чухно А. А., Чумаченко М. Г., Базилевич В. Д., Ільїн В. В., Варналій 3. С., Шегда А. В., Старостіна А. О. та інші.

Розвиток методології бухгалтерського обліку та економічного аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства відображено у працях вчених обліково-аналітичної науки, таких як Бутинець Ф. Ф., Кужельний М. В., Ткаченко Н. М., Бондар М. І., Швець В. Г., Голов С. Ф., Гура Н. О., Дорош Н. І., Дрозд І. К., Нападовська Л. В., Петрик О. А., Кузьмінський Ю. А., Шевчук В. О., Ковтун Н. В., Мельник Т.Г., Засадний Б. А., Мисака Г. В., Шарманська В. М., Головко В. І. та інші.

Теорія, методи та принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності розроблялися такими зарубіжними авторами як Роберт Н. Антони, Хендриксен 3. С., Соколов Я. В., Б. Нидлз, X. Андерсон, Друри К., Д. Колдузлл, Ларсон К. Д., Меть М. Р., Шеремет О. Д. та інші.

Метою курсової роботи є вивчення, систематизація та узагальнення теоретичних і методичних аспектів обліку та аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства, а також розробка та впровадження пропозицій щодо удосконалення цих процесів та наведення шляхів використання результатів аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства в управлінні підприємством.

Для досягнення зазначеної мети, були поставлені наступні завдання:

- розглянути економічну сутність та значення в малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;

- виокремити малоцінні і швидкозношувані предмети підприємства в складі запасів;

- проаналізувати законодавчо-нормативне забезпечення бухгалтерського обліку та економічного аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;

- визначити методику обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства та відображення їх у звітності;

- розкрити організацію бухгалтерського обліку і звітності малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;

- запропонувати удосконалення обліку і звітності малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства на основі сучасних інформаційних технологій;

- дослідити організаційно-інформаційну модель економічного аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;

- провести економічний аналіз малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;

- запропонувати шляхи вдосконалення результатів аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства в управлінні підприємством.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та організаційних аспектів бухгалтерського обліку та аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства.

Об'єкт дослідження - малоцінні і швидкозношувані предмети підприємства, господарські операції, які впливають на їх формування та динаміку в процесі господарської діяльності.

У курсовій роботі використані такі методи дослідження: історичний, логічний, іпотетичний, узагальнення, аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, системний метод.

Інформаційною базою роботи є законодавчо-нормативні документи, що регулюють процес обліку та аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства, національні і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності, наукові праці вітчизняних та іноземний вчених, інформація з галузевих вісників та десертацій та річна фінансова звітність підприємства.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність даної теми, рівень розробки досліджень, мета роботи, завдання, об'єкт, предмет.

У першому розділі розкрито економічну сутність та занчення малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства та визначено їх у складі запасів, а також досліджено законодавчо-нормативне забезпечення, що регулює облік та аналіз малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємств України.

У другому розділі висвітлюються методика та організація ведення синтетичного та аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства, надано шляхи їх удосконалення на основі сучасних інформаційних технологій.

Третій розділ присвячений методичним та організаційним аспектам малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства, їх економічному аналізу та запропонуванні шляхів використання результатів проведеного аналізу в управлінні підприємством.

Курсова робота складається з 48 сторінок, включає 6 таблиць та 2 рисунки. Список використаних джерел налічує 45 джерел.



Розділ 1. Малоцінні і швидкозношувані предмети, як економічна категорія та об'єкт бухгалтерського обліку та економічного аналізу

1.1 Економічна суть та значення малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

В процесі своєї господарської діяльності кожна організація набуває і використовує велику кількість предметів, які враховуються не в складі основних коштів, а в складі виробничих запасів. Такі предмети в бухгалтерському обліку прийнято називати малоцінними і швидкозношувані предметами. Хоча МШП частково виконують функції, подібні до функцій необоротних активів, але відповідно до встановленого порядку вони включаються до складу запасів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

До МШП згідно П(С)БО 9 «Запаси» відносять предмети, термін експлуатації яких не перевищує року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік МШП ґрунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому постановою КМУ від 03. 04. 93 р. № 250, і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України 07.05.93 р. № 25. Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

вартість - не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

термін служби: МШП використовуються при виробництві продукції (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;

наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

Введення в дію П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 7 «Основні засоби» спричинило зміни в порядку відображення МШП. Це пов'язано зі зміною критеріїв зарахування предметів до малоцінних та швидкозношуваних. Відповідно до вимог П(С)БО 9 основним критерієм для віднесення предметів до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання.

Згідно з П(с)БО 9 і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій починаючи з 01. 01. 2000 р. МШП можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів. Таким чином, підприємство самостійно повинно розподілити наявні на його балансі МШП на дві групи:

малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»), які відображаються у складі запасів у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»;

малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»), які в бухгалтерському обліку підлягають амортизації та відображаються у складі основних засобів у першому розділі активу балансу «Необоротні активи».

Критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року - у складі «Необоротних активів».

Введення П(С)БО 9 надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. Право визначення терміну служби того чи іншого предмета надано підприємству. Рішення про це може бути прийнято посадовими особами підприємства на підставі технічної документації або експертизи і технічного висновку фахівців (працівників підприємства або сторонніх осіб). І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію не завжди зручний, з економічної точки зору він цілком обґрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

Проте у П(С)БО 9 не визначено, які предмети належать до МШП з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів - запасів. Інструменти, господарський інвентар, спецодяг, спецвзуття тощо, що відносяться до МШП мають різний строк корисного використання і різну вартість. В наказі про облікову політику підприємство повинно визначитись з вартісною межею таких предметів, при досягненні якої малоцінні предмети будуть входити до складу основних засобів, а ті предмети, що не досягли цієї межі, будуть враховуватись в складі оборотних активів підприємства як МШП.

Так, наприклад, до малоцінних та швидкозношуваних предметів слід відносити інструменти, господарський інвентар, спецодяг, спецвзуття тощо строк експлуатації яких менше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року) та вартість яких не перевищує 100 гривень за одиницю. Ті малоцінні предмети, строк експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року), та вартість яких становить за одиницю від 100 гривень до 1000 гривень слід враховувати як необоротні основні засоби. Ті малоцінні предмети, строк експлуатації яких більше одного року, але вартість яких за одиницю не перевищує 100 гривень, необхідно також враховувати як малоцінні та швидкозношувані предмети. З цією метою в додатку до наказу про облікову політику підприємство повинно навести повний перелік тих малоцінних предметів, які воно вважає малоцінними та швидкозношуваними предметами.

Методологічні принципи оцінки МШП, обліку та відображення у фінансовій звітності визначені П (С) БО 9 «Запаси», що затверджений наказом МФУ від 20.10.1999р. № 246 зі змінами, внесеними наказами МФУ від 14.06.2000р. № 131 і від 25. 11. 2002 р. № 989. Запаси слід характеризувати як оборотні активи, які утримуються для подальшого продажу, перебувають у процесі виробництва або утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

До МШП, які враховуються у складі запасів підприємства, належать предмети, термін використання яких не перевищує рік (операційний цикл), зокрема інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, інструменти та інші МШП.

Як і будь-який інший актив МШП відображається в балансі якщо:

їхня вартість може бути достовірно визначена;

існує імовірність того, що підприємство в майбутньому одержить економічні вигоди від їхнього використання.

Згідно з Інструкцією № 291 облік МШП ведеться на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та відображаються у другому розділі активу балансу у складі виробничих запасів (рядок 100 балансу «Виробничі запаси»). Субрахунки підприємство відкриває самостійно в залежності від видів МШП. Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. В Наказі про облікову політику підприємство зазначає, що нарахування зносу на МШП здійснюється у розмірі 100 % (балансової вартості таких предметів при передачі їх зі складу в експлуатацію.

Первинною вартістю МШП у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:

суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) - справедлива вартість, узгоджена сторонами, яка визнається згідно з П(С)БО 16 «Витрати».

Первісна вартість одиниці малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбаних в результаті обміну на подібні малоцінні і швидкозношувані предмети, дорівнює балансовій вартості переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів. Якщо балансова вартість переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих малоцінних і швидкозношуваних предметів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів включається до складу звітного періоду.

Первісна вартість МШП, придбаних в обмін (або частковий обмін) на не подібні МШП, дорівнює справедливій вартості переданих МШП, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) в процесі обміну

До первісної вартості МШП не включаються, а відносяться до витрат періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормові втрати і недостачі МШП;

відсотки за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням та доставкою МШП та приведення їх у стан, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісна вартість МШП у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим П(С)БО 9.

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

На базовому підприємстві МШП займає вагому частину матеріальних запасів, тому їх визначення, достовірна оцінка, контроль за рухом та збереженням, правильне відображення в обліку є необхідною частиною господарського процесу.

Первісна вартість придбаних підприємством, безоплатно отриманих та виготов­лених власними силами поточних МШП формується так само, як і запасів.

Оцінка МШП на дату балансу здійснюється за правилом нижчої оцінки, тобто об'єкти обліку МШП оцінюються за нижчою з вартостей: первісною або чистою вартістю реалізації.

При вибутті МШП оцінюють за одним з методів:

- ідентифікованої собівартості;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) ;

- нормативних витрат;

За ідентифікованою собівартістю списують предмети, які не є взаємозамінними.

Використання інших методів оцінки при списанні аналогічне, як і для інших запасів).

Підприємство в окремих випадках може здійснювати виготовлення МШП власними силами. Найчастіше це інструменти або пристосування, які використовуються для виготовлення спеціальних замовлень.

1.2 Малоцінні і швидкозношувані предмети підприємства в складі запасів

Запаси займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності і є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства.

Найбільш поширеними видами запасів є сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, запаси товарів для продажу, компоненти готової продукції, наливні та насипні речовини,малоцінні швидкозношувані предмети. Елементи, які включаються до складу запасів, залежать від особливостей підприємства.

Запаси поділяються на виробничі і товарні. Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби які підлягають подальшій обробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються не однаково. Деякі з них повністю споживаються у виробничому процесі (сировина і матеріали), інші змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали і фарби),треті входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті - лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу.

Товарні запаси - придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу. При цьому підприємство, як правило не вносить суттєвих змін до їх фізичної форми, вже при закупці у постачальника вони є готовою продукцією.

До складу запасів включаються всі товарно матеріальні цінності якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Одночасно на території що належить підприємству, можуть знаходитись предмети, що є власністю інших фізичних чи фізичних осіб. Такі предмети не є запасами підприємства.

Визначення запасів, порядок їх оцінки, визнання і відображення їх у звітності описуються у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». У зазначеному стандарті наводяться рекомендації із бухгалтерського обліку запасів без визначення правил податкового обліку.

П(С)БО 9 «Запаси» дає таке визначення запасів. Запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу; утримуються для їх використання у виробництві продукції (робіт, послуг) або в адміністративних цілях; знаходяться у процесі виробництва (незавершеного виробництва).

Таким чином запаси включають у себе традиційний перелік товарно-матеріальних цінностей, до якого вони звикли.

Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси.

Рис. 1.1. Класифікація економічних ресурсів. Джерело: [14]



Всі запаси, наявні в економіці, визначені як сукупні. Вони містять у собі сировина, матеріали, основні і допоміжні, напівфабрикати, деталі, готові вироби, а також запасні частини для ремонту засобів виробництва.

Визначаючи строк корисного використання (експлуатації), потрібно враховувати:

- спосіб використання предметів на підприємстві з урахуванням їх потужності або продуктивності;

- очікуваний фізичний знос;

- правові або інші обмеження щодо строків використання предметів та інші суттєві чинники.

Наприклад, строк експлуатації засобів індивідуального захисту, якими роботодавець зобов'язаний забезпечити найманих працівників на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, встановлено у відповідних галузевих нормах їхньої безоплатної видачі. Саме на них і варто орієнтуватися бухгалтеру.

У наказі про облікову політику підприємства встановлюється вартісна межа для розміщення основних та малоцінних засобів,фіксується строк корисного використання (експлуатації) активів (МШП та основних засобів) яку встановлює комісія, призначена керівником.

МШП визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічну вигоду від їх використання та їхня вартість може бути достовірно визначена.

Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» за первинною вартістю їх придбання або виготовлення, яка у процесі їх оприбткування визначається аналогічно до виробничих запасів (згідно П(С)БО 9 «Запаси») [29].

Для запобігання зловживань по місцях використання має бути забезпечений оперативний контроль за збереженням малоцінних та швидкозношуваних предметів шляхом ведення карток (ф. №МШ-2,№МШ-6), спеціальних описів. Інструменти і пристосування, що видаються з цехових комор робітникам у тривале користування, записуються в інструментальну картку робітника. Контроль за збереженням інструментів, що видаються з цехової комірчини робітникам на нетривалий час, забезпечується за допомогою інструментальних марок (жетонів) з вибитими табельними номерами робітників, в обмін на які видається потрібний інструмент тощо [19].

Повернені на склад з експлуатації малоцінні предмети, придатні для подальшого використання, прибуткуються за первинною вартістю на дебет рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Предмети, що прийшли до непридатності, на підставі актів про вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8) прибуткуються на дебет рахунка 209 «Інші матеріали» (на вартість одержаних корисних відходів (металолом, запасні частини тощо), зданих за накладними на склад і оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації) в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

1.3 Законодавчо-нормативне забезпечення бухгалтерського обліку та економічного аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

Основна складова при визначенні національної системи обліку та звітності - це наявна законодавча база та сукупність інших нормативних документів, що є основою організації обліку. Одним з найважливіших результатів реформи бухгалтерського обліку в Україні є побудова в цілому системи регулювання обліку, орієнтованої на забезпечення потреб усіх зацікавлених користувачів бухгалтерської інформації, що врахувала необхідність гармонізації стандартів українського обліку з міжнародними.

В більшості провідних країн світу держава виступає гарантом того, що всі учасники ринкових відносин будуть одержувати достовірну бухгалтерську інформацію для того, щоб виключити збитки від ризику для фізичних і юридичних осіб, які вступають у взаємовідносини під час комерційних угод. Досягається це за рахунок норм законодавства, які містять детальні положення щодо ведення бухгалтерського обліку.

З січня 2000 року розпочався новий етап в розвитку українського бухгалтерського обліку, який характеризується введенням в дію Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV [3] та Плану рахунків бухгалтерського обліку від 30.11.1999 року № 291, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [4], а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку [10].

Документом вищої юридичної сили з бухгалтерського обліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» [3], який забезпечує єдність у веденні обліку.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

-створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

-удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є наступною:

перший рівень - Закони України, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили;

другий рівень - Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента, тобто акти визого органу в системі виконавчої влади;

третій рівень - Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які затверджуються Міністерством фінансів України і реєструються в Міністерстві юрстиції України;

четвертий рівень - нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Міністерства фінансів та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності;

п'ятий рівень - рішення (накази, розпорядження) щодо організації бухгалтерського обіку і застосування конкретної облікової політики, що приймаються керівництвом підприємства на підставі попередніх чотирьої пакетів нормативно-правових документів [14].

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом [3] та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

При організації бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства необхідно використовувати основні нормативні документи подані в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Нормативні документи, які пов'язані з питаннями обліку, аналізу та контролю виробничих запасів підприємства

№ з/п	Документ	Короткий зміст	Використання в контрольно- ревізійному процесі
1	Податковий кодекс України прийнятий ВР від 02.12.2010 № 2755-5	Містить перелік податків та зборів, їх платники	Перевірка правильності обчислення МШП у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах
2	Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 р.	З початку 2000 року бухгалтерський облік на Україні зазнав величезних змін, ці зміни почались з прийняття цього закону. Закон України про бухгалтерський облік регулює питання організації обліку, здійснення та заповнення фінансової звітності, основні принципи та засади бухгалтерського обліку
3	План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.	Кожне підприємство неможливе без здійснення господарських операцій. На підприємствах документальне оформлення цих операцій здійснюється за допомогою бухгалтерських рахунків, які після прийняття наказу від 30.11.99 р. максимально наблизився до міжнародних стандартів
4	Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”	Показує формування та зміст звіту про фінансові результати, вказуючи умови для розкриття змісту статей	Контроль за правильним відображенням МШП у звітності
5	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» від 20.10.1999 р. № 246	Принципи формування інформації, яка стосується МШП та внесення їх в фінансову звітність	Створення принципів організації проведення операцій з МШП, їх визнання, оцінка
6	Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси» від 01.01.2012 р.	Міжнародний стандарт з обліку запасів	Визнання, оцінка та методи визначення собівартості запасів
7	Про затвердження типових форм первинного обліку Наказ міністерства статистики України від 29.12.1995 №352	Зображення типових форм, які використовують в первинному обліку	Використовується для правильного заповнення документів, які відображають МШП підприємства
8	Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом МФУ №88 від 24.05.95 р.	Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності установ та організацій	Головний контроль здійснюється в розрізі перевірки за дотриманням виконавцями графіка документообороту на підприємстві
9	Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, Наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879	Положення визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів	Інвентаризаційна комісія здійснює контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації активів і зобов'язань за рішенням керівника підприємства

Джерело: складено автором на основі законодавчо-нормативної бази України



Також одним із основних нормативних документів є Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ № 2 від 10.01.2007 р. які здійснюють регулювання обліку запасів, МШП підприємства, зокрема описують визнання, оцінку, документальне оформлення операцій руху запасів, МШП та їх контроль в місцях зберігання та у виробництві.

В Україні суб'єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерства органів Держкомстатистики, Державна фіскальна служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об'єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків.

При організації бухгалтерського обліку та контролю МШП необхідно користуватись законодавчими та нормативними документами України. При огляді нормативно-правової бази неможливо не звернути увагу на міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку, оскільки Україна поступово переходить на міжнародні стандарти.

Національні стандарти з обліку були розроблені на основі міжнародних з врахуванням національних особливостей економіки України тому П(С)БО 9 “Запаси” має ряд спільних моментів з МСФЗ 2 “Запаси”, зокрема, щодо умов визнання запасів і основних понять, пов'язаних з ними; рекомендації щодо використання методів оцінки запасів; розкриття інформації про запаси у формах фінансової звітності [50].

Між національними і міжнародними стандартами обліку МШП існують відмінності і протиріччя. Для того щоб зберегти об'єктивність оцінки запасів в умовах цінової нестабільності, вони відображаються в балансі за правилом найнижчої оцінки - у вітчизняному обліку і за чистою вартістю реалізації - в європейських країнах.

У процесі реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку та прийняття національних стандартів змінюються вимоги до обліку й аналізу ефективності використання виробничих запасів, а також розширюються поставлені перед ними завдання.



Розділ 2. Методика та організація бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

2.1 Методика обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства та їх відображення у звітності

Синтетичний облік наявності і руху МШП ведуть на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Цей рахунок відноситься до рахунків господарських засобів, основний, матеріальний, активний.

За дебетом рахунка відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки облік затрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Під первісною вартістю придбаних малоцінних предметів розуміють фактичну собівартість придбання, яка включає покупну вартість та транспортно-заготівельні витрати (витрати по перевезенню, вантажно-розвантажувальні роботи, оплату послуг посередницьких організацій, митні збори, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Сальдо рахунка 22 дебетове, показує вартість МШП, які знаходяться на складі і відображається в складі статті «Виробничі запаси» у другому розділі активу балансу. Кореспонденцію рахунку 22 «МШП» з іншими рахунками наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Кореспонденція рахунку 22 «МШП»

За дебетом з кредитом рахунків:	За кредитом з дебетом рахунків:
23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 26 «Готова продукція» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» 64 «Розрахунки за податками та платежами» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 71 «Інший операційний дохід» 74 «Інші доходи»	15 «Капітальні інвестиції» 23 «Виробництво» 28 «Товари» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 39 «Розрахунки майбутніх періодів» 42 «Додатковий капітал» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші витрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

Джерело: [14]

Оприбутковуватися МШП можуть у результаті:

- надходження від постачальників;

- виготовлення власними силами;

- внесення засновниками;

- безоплатного одержання;

- обміну.

Відповідно до П(С)БО 9 [11] придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості.

При придбанні МШП у постачальників у бухгалтерському обліку підприємства на покупну вартість МШП, що підлягає до сплати (без ПДВ), роблять проводку: за дебетом рахунку 22 «МШП» та за кредитом рахунку 63 «Розрахунки с постачальниками та підрядчиками». Суму податкового кредиту з ПДВ відображають за дебетом 641 «Розрахунки за податками» та кредитом 63 рахунку. На суму, сплачену постачальнику за придбані малоцінні предмети (включаючи ПДВ) роблять запис: за дебетом 63 та кредиту 31 «Розрахунки в банках» чи 301 «Готівка».

Послуги по перевезенню придбаних МШП включаються до первісної вартості МШП.

Оприбуткування підприємством МШП, одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається записом за дебетом рахунка 22 і кредиту рахунків:

40 «Статутний капітал» (на вартість малоцінних предметів, внесених засновниками (учасниками) статутного капіталу підприємства);

23 «Виробництво» (на вартість інструментів, пристосувань та інших предметів, виготовлених у своєму виробництві);

Безкоштовне отримання МШП. Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно, є їхня справедлива вартість з урахуванням витрат, які передбачені П(С)БО 9 [11] (транспортні витрати, супровідні витрати). Вартість безкоштовно отриманих МШП відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 «Доходи від безоплатно отриманих активів» звітного періоду.

Причинами списання МШП можуть бути:

- передача в експлуатацію;

- реалізація на сторону;

- безоплатна передача;

- обмін і деякі інші.

Передача в експлуатацію. Відповідно до П(С)БО 9 [11] вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства. Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9 [11]:

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

Метод середньозваженої собівартості;

Метод нормативних витрат;

Метод ціни продажів;

Метод ФІФО.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві для списання вартості запасів застосовується метод ціни продажів.

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на склад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношені предмети» і кредиту рахунка 71 «Інший операційний доход».

Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів». Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» і кредит субрахунку 791 «Результат основної діяльності». У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського та фінансового обліку підприємство повинно здійснювати інвентаризацію активів та зобов'язань, під час якої перевіряється та документально підтверджується їх наявність, стан та оцінка. Відповідно до П(С)БО 9 [11] суми виявлених нестач списуються на витрати іншої операційної діяльності звітного періоду. Для відображення сум нестач МШП Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 947 «Нестачі й втрати від псування цінностей». Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на балансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу.

Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з балансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей» підприємство визнає заборгованість винної особи з єдиночасним визнанням доходу. Сума нестачі у випадку коли винна особа не виявлена повинна враховуватися на субрахунку 072 не менш терміну позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі МШП.

Надлишки МШП, виявлені у разі інвентаризації, оприходуються як активи у кореспонденції з субрахунком 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Суть аналітичного бухгалтерського обліку МШП полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичний облік МШП може створюватися:

- за відповідними субрахунками;

- за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

- з окремих предметів, які належать до складу кожної групи МШП.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві одиницею обліку запасів потрібно вважати кожне найменування. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.

При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати первинні документи, форми яких затверджені Наказом № 145.

Аналітичні рахунки поділяються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, - склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва. У плануванні та обліку МШП доцільно поділяти на такі групи згідно з Положенням №166:

- інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

- інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

- змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

- технологічна тара, яка багаторазово використовується у технологічному процесі;

- виробничий інвентар - робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

- спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

- постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.);

- інші МШП.

Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності (але не є обов'язковою). На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.

Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків, інвентаризації.

У разі організації на підприємстві номенклатурно-кількісного оперативно-складського й аналітичного бухгалтерського обліків вони (в номенклатурно-кількісному відношенні) дублюватимуть один одного, але за умов використання обчислюючих програм такого дублювання можна уникнути, якщо організувати оцінку матеріальних цінностей, враховану в оперативному складському обліку. При ручній реєстрації даних у складському обліку, використовуючи тверді облікові ціни, можна уникнути паралельного ведення бухгалтерського обліку. За твердими обліковими цінами ведуть вартісний аналітичний облік руху матеріальних цінностей за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, рахунками і субрахунками.

МШП відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації МШП - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

МШП відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці МШП вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут (п. 26 П(С)БО 9 [11]).

Сума, на яку первісна вартість МШП перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Одночасно суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців зараховуються на позабалансовий рахунок. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду з одночасним списанням такої заборгованості з позабалансового рахунку.

Якщо чиста вартість реалізації тих МШП, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, проводиться дооцінка МШП з визнанням іншого операційного доходу (П(С)БО 9, п. 28, П(С)БО 6, пп. 6-8).

За допомогою кореспонденції рахунків, що зведена у таблиці відображається до оцінка та уцінка малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Таблиця 2.2. Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки МШП

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Уцінка запасів
1	Сума уцінки запасів до чистої вартості реалізації	946 “Втрати від знецінення запасів”	22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Дооцінка запасів
2	Здійснена дооцінка запасів	22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”

Джерело: [14]

У Примітках до фінансової звітності наводиться така інформація про МШП:

-методи оцінки МШП;

-балансова (облікова) вартість МШП у розрізі окремих класифікаційних груп;

-балансова (облікова) вартість МШП, яка відображена за чистою вартістю реалізації;

-балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

-сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка МШП відповідно до п. 28 П(С)БО 9 [11].

При застосуванні методу ЛІФО (в даний час не використовується) в примітках до фінансової звітності наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку і звітності і найменшою з вартості, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації.

Запаси, які були списані відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від їх реалізації (принцип відповідності доходів та витрат).

У Звіті про фінансові результати списані на виробництво запаси відображаються за статтею «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)».

2.2 Організація бухгалтерського обліку і звітності малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства

Документальне оформлення надходження, наявності та руху МШП - досить складний процес, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

Всі операції по надходженню і списанню матеріальних цінностей на підприємствах повинні оформлюватися типовими формами документів, затвердженими наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 від 29. 12. 95 р.

Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку МШП дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Відповідно до Інструкції № 291 до МШП відносяться предмети, що використовуються протягом не більш одного року чи нормального операційного щ. клу, зокрема, інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг.

Інструкція № 291 не містить вичерпного переліку предметів, що відносяться до МШП.

При визначенні складу предметів, облік яких ведеться на рахунку 22, можна керуватися визначеннями, наведеними в Положенні по бухгалтерському обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, затвердженому листом Міністерства фінансів СРСР від 18.10. 79 р. № 166.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інше.

Всі МШП згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій:

- якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;

- якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 «Запаси», вони обліковуються у складі запасів;

- якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Основні завдання обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів:

- визначення первісної вартості придбаних МШП;

- контроль за їх зберіганням як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

- контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації.

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

Документальне надходження МШП на підприємство формулюється аналогічно операціям з надходження виробничих запасів.

Згідно з наказом Мінстату України від 22 травня 1996 р. № 145 застосовуються спеціальні типові форми первинних документів для їх обліку в місцях експлуатації та з їх списання.

Для організації обліку МШП рекомендується застосовувати типові форми первинних документів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 22.05. 96р. № 145, подані в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Первинні документи з обліку МШП

№	Назва	Призначення
МШ-1	Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів	Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт
МШ-4	Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку зіпсованих і втрачених МШП
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду Складається на підставі актів вибуття
МШ-6	Особиста картка обліку спецодягу, спец, взуття і запобіжних пристроїв	Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спец взуття і запобіжних пристроїв	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та зберігання
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку експлуатації, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилізації

Джерело: [14]

Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, які описують операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів:

повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента, який втратив свою придатність до використання;

записка майстра цеху на видавання робітникам із комори інструмента (для тривалого використання);

акт на вибуття інструмента внаслідок зношування чи ламання.

...