Аудит фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств (за матеріалами ПАТ "Київська обласна дирекція УД ППЗ "Укрпошта")

Перевіряючи звітність з точки зору якості її змісту, слід переконатися у відповідності звітності передбаченим національними стандартами бухгалтерського обліку якісним вимогам: доречності, значимості, достовірності та порівнянності її показників. Звичайно, ці вимоги можуть бути забезпечені лише дотриманням законодавчих вимог до складання фінансової звітності та відповідності її показників даним бухгалтерського обліку.

Проте інколи ні законодавчі норми, ні знання аудитора не дозволяють йому впевнено висловити висновок про звітність, це спричиняють проблеми різного характеру. Спеціалісти, які досліджують проблеми зі складання та подання фінансової звітності відзначають, що деякі з помилок, які допускаються при формуванні показників звітності, можна виявити лише шляхом складання оборотної відомості в розрізі субрахунків.

Для вирішення проблем проведення аудиту фінансової звітності доцільно застосовувати такі рекомендації, як: удосконалення нормативно-правового забезпечення фінансової звітності; коригування фінансової звітності відповідно до міжнародних вимог; освоєння «культури спілкування» з фінансовою звітністю, її складанням та вмінням читати; підвищення рівня інформованості керівників підприємств з питань аудиторських перевірок; використання аудитором індивідуального підходу до об'єкта перевірки; удосконалення документального оформлення аудиторської перевірки.

Враховуючи вище визначене, вважаємо, що до напрямів вдосконалення аудиту фінансової звітності можна віднести: максимальне наближення методологічних засад бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів; створення ефективної та досконалої системи контролю якості, оскільки сьогодні якість вітчизняного аудиту взагалі й аудиту фінансової звітності зокрема викликає багато нарікань; удосконалення методики складання та ведення аудиторських робочих документів та порядок реалізації результатів аудиту на підставі стандартів аудиту; створення ефективної та досконалої системи щодо законодавчого врегулювання реалізації результатів аудиту.

У відповідності до МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» аудиторські висновки, залежно від змісту висловленого судження у них, поділяються на дві категорії [5]:

- перша - це безумовно-позитивний аудиторський висновок,

- друга - це модифікований аудиторський висновок. До модифікованих висновків належать:

- безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом,

- умовно-позитивний висновок,

- негативний висновок,

- відмова від висловлення думки.

Аудитор може надавати безумовно-позитивний висновок, коли виконуються наступні умови:

1) облікова політика підприємства відповідає концептуальній основі фінансової звітності та обставинам функціонування підприємства;

2) прийняті підприємством облікові оцінки відповідають фактичним обставинам функціонування підприємства;

3) інформація, яка представлена у фінансових звітах, є відповідальною, надійною, порівняльною та зрозумілою;

4) фінансові звіти дозволяють розкрити та зрозуміти користувачам вплив суттєвих операцій та подій на інформацію, що міститься у фінансових звітах.

Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступні умови:

- аудитор отримав усю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;

- надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;

- є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;

- фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;

- фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних й не містить суттєвих відхилень;

- фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Аудитор повинен враховувати також стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. У позитивному висновку наводяться стверджувальні слова, такі як: "задовольняє вимогам", "дає достовірне й дійсне уявлення", "справедливо та достовірно відображає", "знаходиться у відповідності з...", "відповідає".

У безумовно-позитивному аудиторському висновку думка аудитора про достовірність інформації фінансової звітності підприємства-клієнта означає, що ця звітність підготовлена таким чином, щоб забезпечити в усіх суттєвих аспектах відображення активів, зобов'язань, власного капіталу на звітну дату і фінансових результатів за звітний період, виходячи з нормативних актів, що регулюють бухгалтерський облік і звітність, За зміст такого документа аудитор повинен нести відповідальність.

Коли фінансова звітність підприємства-клієнта не відповідає вимогам, за яких можливе надання безумовно-позитивного висновку, аудитор повинен правильно кваліфікувати обставини, що призводять до цього. Перелік цих обставин містить наступне:

а) невпевненість, зумовлену:

- обмеженням в сфері аудиту;

- обмеженням в часі перевірки, які диктуються клієнтом;

- ситуаційними обставинами;

б) незгоду, зумовлену:

- невідповідністю прийнятої облікової політики вимогам стандартів бухгалтерського обліку;

- розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку;

- незгодою зі способом надання або ступенем розкриття інформації про факти або суми у фінансовій звітності;

- порушенням чинного законодавства;

в) окремий випадок, коли прорахунки та відхилення, виявлені аудитором під час перевірки, було усунуто до моменту складання аудиторського висновку.

Будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання безумовно-позитивного аудиторського висновку і подальший вибір його виду залежить від рівня невпевненості або незгоди.

Невпевненість або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, що зумовили невпевненість чи незгоду, дуже значний і це може суттєво перекрутити дійсний стан справ. Необхідно також зауважувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгоди на фінансову звітність.

За наявності фундаментальної незгоди клієнтові можуть дати негативний аудиторський висновок, а за наявності фундаментальної невпевненості - відмовити у поданні аудиторського висновку.

Наявність не фундаментальних невпевненостей і незгод передбачає складання умовно-позитивного висновку.

Аудитор не в змозі висловити безумовно-позитивну думку, якщо є будь-яка з наведених далі обставин, вплив якої на фінансові звіти є або може бути суттєвим: обмеження обсягу роботи аудитора; незгода з управлінським персоналом щодо прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або відповідності розкриття інформації у фінансовому звіті.

Обставини, наведені у першому випадку, можуть призвести до висловлення умовно-позитивної думки або до відмови від висловлення думки. Обставини, наведені у другому випадку, можуть призвести до висловлення умовно-позитивної думки або негативної думки.

Умовно-позитивна думка висловлюється, якщо аудитор доходить висновку, що не можна висловити безумовно-позитивну думку, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом стосовно прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або адекватності розкриття інформації у фінансовій звітності або обмеження обсягу роботи аудитора, коли аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення та зібрати достатньо доказів, не є достатньо суттєвим і всеохоплюючим, щоб вимагати від аудитора негативного висновку або відмови від висловлення думки. Умовно-позитивну думку слід висловлювати так: за винятком впливу питання, якого стосується інформація.

Відмова від висловлення думки відбувається, коли можливий вплив обмеження обсягу є настільки суттєвим і всеохоплюючим, що аудитор не зміг отримати достатньої кількості аудиторських доказів і, як наслідок, не може висловити думку про фінансові звіти.

Негативна думка висловлюється, якщо вплив незгоди з управлінським персоналом на фінансові звіти є настільки суттєвим і всеохоплюючим, що аудитор доходить висновку, що висловлення умовно-позитивної думки про звітність не є адекватним для розкриття оманливого чи неповного характеру фінансових звітів.

При підготовці негативного аудиторського висновку доречні такі висловлення: "не задовольняє вимогам", "перекручує дійсний стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить".

Якщо аудитор висловлює думку іншу, ніж безумовно-позитивна, він повинен чітко описати у висновку всі обґрунтовані причини і, по можливості, дати кількісний опис можливого впливу на фінансові звіти. Як правило, цю інформацію наводять в окремому параграфі, який передує висловленню думки або відмові від висловлення думки й може містити посилання на докладнішу інформацію у примітках до фінансових звітів.

Аудиторський висновок спеціального призначення відрізняється від інших видів і форм стандартного аудиторського висновку тим, що його оцінка стосується в основному окремих видів діяльності підприємств та окремих суб'єктів бухгалтерського обліку.

облік аудит фінансовий рентабельність

Висновки

При аналізі структури активів ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта» в 2015-2016 рр. можна дійти висновку, що найбільшу питому вагу займають необоротні активи, дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків та грошові кошти в касі та на рахунках в банку в національній та іноземній валюті. Така тенденція спостерігається протягом всього досліджуваного періоду.

При аналізі структури пасивів балансу ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта» в 2015-2016 рр. ми дійшли висновку, що основу власного капіталу складає капітал в дооцінках, а основну частки короткострокових зобов`язань складають внутрішні розрахунки та інші поточні зобов`язання.

При проведенні вертикального аналізу балансу ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта» можна виявити зміни в статтях майна підприємства та джерелах його формування. Найбільші зміни в складі майна ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта» відбулися в складі нематеріальних активів та основних засобів на 193441,6 тис.грн. за рахунок їх переоцінки, а також значно зросли запаси товарів на складах на 3022,9 тис.грн., що уповільнює оборотність оборотних коштів і негативно впливає на фінансовий стан досліджуваного підприємства. Дебіторська заборгованість підприємства також зростає протягом досліджуваного періоду, окрім іншої поточної дебіторської заборгованості, яка скоротилась протягом року на 5942,2 тис.грн. Позитивним моментом в діяльності підприємства ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта» є збільшення суми грошових коштів в касі та на рахунках в банках в національній та іноземній валюті на 21103,5 тис.грн., що позитивно впливає на платоспроможність досліджуваного підприємства.

В джерелах формування майна ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта» також відбулися значні зміни, так власний капітал зріс на 182685,4 тис.грн. за рахунок переоцінки необоротних активів підприємства. Довгострокові зобов`язання зросли за рахунок відстрочених податкових зобов`язань на 35748,9 тис.грн. Загальна сума короткострокових зобов`язань також зросла, в основному через зростання поточних забезпечень на 6985,9 тис.грн., та інших поточних зобов`язань на 18888,6 тис.грн.

Наступним етапом ми проводили аналіз показників платоспроможності (ліквідності) підприємства ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта» протягом 2015-2016рр. З розрахованих показників видно, що загалом досліджуване підприємство є платоспроможним, оскільки показники швидкої та абсолютної ліквідності відповідають їх нормативним значенням. Недостатнім є показник коефіцієнту покриття, за рахунок недостатньої кількості оборотних коштів у підприємства ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта» протягом досліджуваного періоду.

Останнім етапом ми проводили аналіз показників рентабельності. Всі вони є дуже низькими або негативними (зі знаком «-«) за рахунок отриманого збитку в звітному періоді на підприємстві ПАТ «Київська обласна дирекція УД ППЗ «Укрпошта».

Отже, за результатами дослідження можна зробити висновок про наявність проблем проведення аудиту фінансової звітності, які впливають на достовірність кінцевого висновку аудитора. В процесі дослідження ми виявили основні напрями вдосконалення аудиту, які допоможуть вирішити нагальні проблеми аудиту фінансової звітності. Їх вирішення сприятиме полегшенню проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств та зменшенню аудиторського ризику не виявлення помилок.

Список використаних джерел

1. Про аудиторську діяльність: закон України від 22.04.1993 р. №3125 - ХІІ (із змінами та доповненнями)

2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями)

3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків : наказ Мінфіну України від 11 серпня 1994 р. №69.

4. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73

5. Войнаренко М.П., Пономарьова Н.А., Замазій О.В. Міжнародні стандарти фінансової звітності та аудиту: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 488 с.

6. Андреев В.Д. Практический аудит. - М.: Экономика, 1994. - 366 с.

7. Білуха М.Т. Курс аудиту. - К.: Вища шк.: Т-во „Знання”, КОО, 2015. - 573 с.

8. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів. - 2-е вид., перероб. та доп. - Житомир: ПП „Рута”, 2002. - 672 с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2014. - 600 с.

10. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. - 3-тє вид., стер. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. - 363 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

11. Добровський В.М. Звітність підприємств: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. диск. - К.: КНЕУ, 2001. - 195 с.

12. Дорош Н.І. Аудит: методологія та організація. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001 - 402 с.

13. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: Піча Ю.В.; К.: „Каравела”; 2012. - 500 с.

14. Нитецкий В.В., Гаврилов А.А. Финансовый анализ в аудите: Теория и практика. - М.: Дело, 2007. - 256 с.

15. Панкова С.В. Международные стандарты аудита: Учеб. пособие. - М.: Юристь, 2008. - 158 с.

16. Практичний посібник для аудиторів. Збірник законодавчих та нормативних актів. - К.: Атіка, 2002 - 560 с.

17. Романов А.Н., Одинцов Б.Е. Автоматизация аудита. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2011.-455 с.

18. Рудницький В.С. Методологія і організація аудиту. - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - 192 с.

19. Савченко В.Я. Аудит: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 322 с.

20. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит. - М.: Инфра - М, 2001. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru