Синтетичний та аналітичний облік витрат на оплату праці

Размещено на http://www.allbest.ru//

ВСТУП

В умовах ринкових відносин надзвичайно важливим є удосконалення механізмів обліку витрат на оплату праці. У системі обліку інформація про витрати є дуже важливою. За значенням для користувачів вона займає місце поряд з інформацією про активи, зобов'язання та капітал підприємства.

Облік витрат на оплату праці підприємства постійно розвивається й поліпшується у зв'язку із виходом України на міжнародний ринок та розвиток ринкових відносин, удосконалення комп'ютерної техніки та комунікаційного середовища, методології й організації бухгалтерського обліку витрат на оплату праці як джерела для прийняття управлінських рішень.

Питанням обліку витрат на оплату праці підприємства приділяють достатньо уваги як вітчизняні, так і зарубіжні вчені-обліковці, а також практики. Проте ці питання настільки глибокі, що були і залишаються актуальними для багатьох наукових пошуків удосконалення.

Вирішенню питань організації та методики обліку витрат на оплату праці витрат на підприємстві присвячені дослідження багатьох вчених, зокрема М. Чумаченко, С. Голова, Л. Нападовської, В. Дерія, Т. Маренич, Ф. Бутинця, Г. Соболь, Є. Шляхова, О. Бакурової, О. Фоміної.

В той же час окремі наукові положення залишаються ще дискусійними. До них належать: з'ясування сутності методу обліку витрат на оплату праці, розробка науково обґрунтованих принципів їх класифікації, економічний зміст та склад витрат на оплату праці тощо.

Актуальність цих питань в умовах формування в Україні розвиненого ринкового середовища та їх роль в забезпеченні ефективного розвитку та підвищення рентабельності підприємств зумовлюють актуальність обраної теми.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних питань методології обліку витрат на оплату діяльності підприємства.

Відповідно до сформульованої мети перед дослідженням були поставлені наступні основні завдання:

дослідити економічну сутність витрат на оплату праці;

провести економіко - правовий аналіз нормативної бази та спеціальної літератури з обліку витрат на оплату праці;

навести коротку організаційно - економічну характеристику базового підприємства;

розглянути документування операцій понесених витрат на оплату праці;

розкрити питання синтетичного та аналітичного обліку витрат на оплату праці;

запропонувати можливі шляхи удосконалення обліку витрат на оплату праці.

Об'єктом дослідження було обране публічне акціонерне товариство «Володарка» м. Вінниця.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти фінансового обліку витрат на оплату праці на основі діючого підприємства.

З метою реалізації поставлених завдань було використано наступні методи дослідження: при визначенні тенденцій розвитку та особливостей операційної діяльності підприємства - діалектичний і системний методи, а також метод узагальнення. Методи індукції, дедукції, абстракції та логічні методи застосовано для визначення сутності й змісту категорії витрат на оплату праці, а методи порівняння - для виявлення можливостей покращення обліку за рахунок вибору іншого методу обліку операційних витрат. Для визначення класифікації витрат використано метод узагальнення.

Інформаційною базою курсової роботи є законодавчі та нормативно-правові акти з питань бухгалтерсокого обліку; праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем обліку витрат на оплату праці; матеріали науково-практичних конференцій; Інтернет-ресурси; статистичні збірники; установчі та первинні документи; фінансова звітність базового підприємства.



РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

На сучасному етапі розбудови української держави основним інструментом реалізації державної політики соціального захисту працюючих є методи матеріальних і моральних потреб, раціональна організація оплати праці на підприємствах України. Залежно від зміни соціальних умов змінюються і зміст оплати праці загалом.

Головним стимулюючим фактором трудової діяльності працівників в Україні є заробітна плата. Облік витрат на оплату праці є однією з найважливіших і найскладніших ділянок роботи бухгалтерії, ефективне виконання якої потребує забезпечення своєчасною, точною, неупередженою та повною інформацією. З одного боку, оплата праці є основним джерелом доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства.

Проблема управління витратами на оплату праці полягає в тому, що кожен власник прагне мінімізувати будь-які витрати, адже це збільшить його прибуток. Та й об'єктивно на кожному підприємстві є свій максимальний рівень витрат на оплату праці, при перевищенні якого підприємство просто стає збитковим. З іншої сторони надмірне скорочення витрат на оплату праці призводить до послаблення мотивації працівників, зниженню трудової дисципліни, недобросовісному виконанню персоналом своїх обов'язків і, навіть, відтоку найбільш сумлінних і кваліфікованих працівників. Тому основна задача управління витратами на оплату праці - це знайти оптимальний рівень таких витрат, що забезпечував би і прибутковість підприємства і достатню мотивацію працівників [4,502-503].

Витрати на оплату праці є одним з ключових елементів впливу на фінансовий результат, та одним з факторів прямого впливу на ціноутворення об'єктів реалізації. Визначивши значення впливу витрат на оплату праці на діяльність підприємства, встановлено, що вивчення особливостей їх формування, розподілу, аналізу є актуальним і потребує поглибленого дослідження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти витрат оплати праці висвітлені в роботах таких вітчизняних вчених, як: Д. Богиня, Ф. Бутенця, Л. Вознюк, А. Загороднього, С. Мочерного, Л. Слюсарчук, А. Колот, В. Лагутіна, О. Павловської, Т. Стрибулевич, С. Цимбалюк.

Оскільки витрати на оплату праці є не єдиним терміном, що окреслює процес витрачання грошових коштів для виплати заробітної плати, лікарняних та відповідних податків та відрахувань, що виникають при утриманні кадрового персоналу, належним є розгляд та співставлення терміну «витрати» з подібним терміном - «затрати». Згідно з сучасним економічним словником за редакцією Б.А. Райзенберга, Л.Ш. Лозовського та Є.Б. Стародубцевої затрати - це виражені в грошовій формі витрати підприємства на виробництво, обіг і збут продукції. У свою чергу поняття «витрати» автори трактують як зменшення майна підприємства і збільшення боргових зобов'язань. До витрат належать: собівартість реалізованої продукції, загальновиробничі та адміністративні витрати, сплата відсотків, орендна плата, сплата податків.

Варто зауважити, що для потреб виробництва найчастіше використовуються саме ці дві економічні категорії, тому доцільно буде глибше вивчити питання відмінності між «витратами» і «затратами». Різноманітність підходів до визначення понять «витрати» та «затрати», призводить до виникнення потреби аналізу нормативно-правових актів України, які регламентують сферу дії бухгалтерського обліку. Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1] не містить визначення термінів «витрати» та «затрати». В НП(С)БО 1 «Зальні вимоги до фінансової звітності» під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) [2].

Витрати на оплату праці мають бути організовані таким чином, щоб не лише забезпечувати складання фінансової, статистичної та інших видів звітності, а й подавати інформацію у вигляді, придатному для подальшого аналізу та обґрунтування управлінських рішень.

При цьому повинна бути налагоджена взаємодія бухгалтерської, планової, фінансової та інших служб підприємства, щоб забезпечити облік, аудит і управління витратами на оплату праці. Витрати на оплату праці в цій системі виступають як один з головних елементів, як інформаційна база на основі якої розробляється стратегія і тактика контролю. Виплати працівникам є досить складною топологічною ділянкою бухгалтерського обліку, яка вимагає досить ретельного організаційного забезпечення і, насамперед, кадрового та інформаційного. Звичайно цю ділянку роботи доручають найбільш кваліфікованим працівникам [8].

Як соціально-економічна категорія, заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану їм роботу.

Сутність заробітної плати, як економічної категорії відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. Заробітна плата розглядається суто як винагорода за виконану роботу з погляду працівника. З точки зору підприємства поняття «заробітна плата» за своєю сутністю переходить до поняття «фонд оплати праці» або «витрати на оплату праці», оскільки виступає одним з елементів витрат операційної діяльності підприємства. Під витратами на оплату праці розуміється сума величини фонду оплати праці та соціальних нарахувань.

Узагальнене значення заробітної плати в економічній системі подане на рисунку 1.1

Рис. 1.1 Сутність та значення заробітної плати в економічній системі

Групування витрат за елементами не в повній мірі забезпечує інформацією про витрати для прийняття певних управлінських рішень.

З цією метою, класифікацію витрат за елементами доповнюють класифікацію витрат за статтями калькуляції, що дозволяє більш детально проаналізувати використання витрат на оплату праці і виявити резерви щодо її удосконалення [7, c 22-25].

Форми і системи оплати праці встановлються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотримуванням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Витрати на оплату праці є третьою після матеріальних витрат та інших операційних витрат по значимості складовою частиною операційної діяльності підприємств більшості галузей економіки. Значна частина цих витрат потребує досконалого обліку. Особливо великі завдання стоять перед управлінським обліком таких витрат. Він повинен включати в себе рішення таких питань як, вибір оптимальних систем та форм оплати праці, визначення витрат на оплату праці по калькуляційним статтям та видам діяльності, облік витрат на оплату праці у розрізі матеріально відповідальних осіб із складанням внутрішньої звітності.

Також вони є однорідними, і тому з метою задоволення вимог управління їх класифікують, в основу цієї класифікації повинні бути покладені принципи, які характеризують однорідні явища.

Таблиця 1.1

Класифікація витрат на оплату праці

Ознака класифікації	Види витрат на оплату праці
За статтями калькуляції собівартості	Основна заробітна плата; Додаткова заробітна плата та інші виплати працівникам; Відрахування на соціальні виплати;
За можливістю віднесення на конкретний об'єкт калькуляції	Прямі; Непрямі
Залежно від динаміки обсягів реалізації продукції	Постійні; Змішанні; Змінні
Залежно від центру відповідальності	Витрати на оплату праці в розрізі структурних підрозділів підприємтсва
За можливістю регулювання	Повністю регульовані; Частково регульовані; Слабо регульовані
З точки потреб аналізу	Планові; Фактичні

Така класифікація передбачена у звітності з праці і нормативних документах. У цілях калькулювання у більшості випадків вона доповнюється розподілом за напрямами витрат та видами продукції, а для контролю і нарахування заробітної плати - за структурними підрозділами: бригадами, цехами, виробництвами, процесами, по підприємству в цілому.

Однак прийнята класифікація характеризується занадто загальними ознаками і мало придатна для управління. Детальна класифікація витрат потрібна для виявлення причин їх виникнення. Крім того, підприємствам надається право у визначенні розмірів і порядку оплати праці, застосуванні різних виплат компенсаційного й стимулюючого характеру, наданні додаткових трудових і соціальних пільг. За цих умов обмежена диференціація витрат на робочу силу не спроможна задовольнити цілі управління виробництвом.

Для отримання необхідної інформації про структуру витрат на оплату праці, їх облік необхідно здійснювати по таким калькуляційним статтям як, основна заробітна плата та додаткова заробітна плата працюючих.

Облік витрат праці повинен проходити в два самостійних етапи:

1) калькулювання заробітної плати кожного працівника, включаючи утримання їз неї, а також виплати та відрахування в пенсійний фонд та іньші;

2) розподіл витрат на оплату праці по замовленням на рахунки накладних витрат та рахунки виробництва (облік витрат на робочу силу).

Для обліку витрат на оплату праці виробничих робітників призначені статті калькуляції «Основна заробітна плата» та «Додаткова заробітна плата».

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлених норм, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До складу статті калькуляції та витрат елементу «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

На промислових підприємствах, де діє система позамовної калькуляції витрат, джерелом інформації про час, що витрачається виробничими робітниками на різні види робіт, є такі документи, як картка замовлень, табель обліку робочого часу, картка простоїв і т.д. Витрати на оплату праці певних категорій невиробничих робітників повинні встановлюватися за даними їх особових облікових карток і відноситися до загальновиробничих витрат [11, c 112-115].

Якщо частина витрат на робочу силу носить непрямий характер. У такому випадку немає можливості віднести витрати на заробітну плату робітників, що оплачується погодинно, підсобних виробничих робітників, зайнятих у виробництві на допоміжних операціях, доплати бригадирам за організацію роботи бригад і інші види доплат на собівартість окремих виробів замовлень, процесів тощо. По таких витратах виникає необхідність розподілу заробітної плати і включення її до собівартості продукції шляхом складання спеціального розрахунку.

Частина таких витрат відноситься до загальновиробничих та адміністративних накладних витрат і розподіляється разом з ними за прийнятою на підприємстві методикою. Частина витрат виділяється окремою групою і розподіляється між конкретними видами продукції, між готовою продукцією і незавершеним виробництвом. З цих позицій розробляються кошторисні (нормативні) ставки за видами виробів. Базою розрахункової величини ставки є кількість робочих місць із погодинною оплатою праці, норми обслуговування і бюджет робочого часу, тарифні ставки і премії, обсяг виробничої програми, що планується. За умов ринкової економіки для оплати праці притаманні такі основні функції:

відтворювальна,

стимулююча,

регулювальна (розподільча),

соціальна,

функція формування платоспроможного попиту населення

На сьогодні також ускладнюється розподіл заробітної плати між видами продукції, оскільки за існуючою методикою заробітна плата за відпрацьований і невідпрацьований час повністю включається до статті «Основна заробітна плата виробничих робітників» [12].

3 метою контролю у бухгалтерії складають накопичувальні відомості про виконання кошторису витрат, де фактичні витрати порівнюють з кошторисними. Окремі зведення узагальнюють інформацію про брак, простої, рух робочої сили, використання робочого часу тощо.

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНО ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ТА ОГЛЯД СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також прийнятими П(С)БО в Україні [15].

Джерелами правової інформації в нашій країні є законодавство. Правова інформація міститься у законодавчих актах вищої юридичної сили, до яких належать закони України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва у галузі фінансових, господарських та трудових відносин.

Нормативна інформація надходить з постанов Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказів міністерства фінансів України, Державного Комітету статистики України, інших міністерств та відомств. Нормативна інформація не може вступати в протиріччя з правовою інформацією.

На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, так видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. Поряд з цим видано ряд документів, які встановлюють порядок ведення податкового обліку. Також розроблено Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосування міжнародних стандартів та Закон України : Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, що докорінно зміняють існуючу систему бухгалтерського обліку і дадуть можливість користуватися публічною бухгалтерською звітністю іноземним інвесторам та самим керівникам .

Функціонування будь-якого господарюючого суб'єкту значно залежить від нормативної бази, що регулює правові та економічні відносини підприємства з державою, з іншими підприємствами та організаціями, з трудовим колективом тощо.

Тому одним із важливих питань є огляд нормативно-правової бази з обліку, аналізу витрат на оплату праці. Основні оброблені джерела нормативної бази та напрямки їх використання в курсовій роботі представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Огляд нормативно-правової бази з питань обліку, аналізу і аудиту витрат на оплату праці підприємства.

№/п	Нормативний документ	Короткий зміст	Використання в обліковому процесі
1	Конституція України, від 28.06.96р. №254к/96-ВР	Проголошено право кожного на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату не нижче встановленого мінімуму.	Досліджується дотримання фундаментальних прав та свобод кожного на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату не нижче встановленого мінімуму.
2	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16 липня 1999 року N 996	Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.	Поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності
3	Закону України "Про оплату праці" ,від 24.03.95р.№108/95-ВР, зі змінами і доповненнями	Визначаються економічні, правові та організаційні принципи оплати праці працівників, які знаходяться у трудових відносинах, на підставі трудового договору.	Визначення порушень закону про оплату праці, порушення прав працівників на оплату праці, встановлення відповідальних осіб за порушення прав
4	Закон України "Про відпустки, від 15.11.96р. №504/96-ВР ,зі змінами і доповненнями	Встановлюються державні гарантії на відпустки визначає умови,тривалість і прядок надання їх працівникам.	Дослідження питань порушення законодавства про відпустки,
5	Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", від 26.06.97р. №400/97-ВР, зі змінами і доповненнями	Визначається перелік платників збору до Пенсійного фонду у частині нарахувань, а також об'єкт оподаткування і ставку податку.	При розгляді питань створення фонду державного пенсійного страхування, дотримання розмірів відрахування
6	Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням", від 18.01.2001 р.№2240-ІІІ	Визначається перелік платників внеску на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, об'єкт обкладання, а також порядок і термін сплати внеску.	При дослідженні компенсації при виробничих травмах та встановленні відповідальних осіб за заподіяні збитки та їх розмір
7	Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, від 23.09.1999р.№1105-ХІУ зі змінами і доповненнями	Визначається правова онова, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих осіб на виробництві.	При дослідженні компенсації при виробничих травмах та встановленні відповідальних осіб за заподіяні збитки та їх розмір
8	Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за ЗОСС, від 26.09.01 р. №1266	Визначення розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід). Виплати з яких обчислюється середня заробітна плата (дохід).	Розрахунок середньої заробітної плати
9	Порядок обчислення середньої заробітної плати, від від 08.02.95 р № 100	Визначення розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата. Обчислення стажу, що дає право на щорічну відпустку. Порядок розрахунку оплати праці за час відпустки. Оплата відпусток.	Розрахунок середньої заробітної плати.
10	Закон України “Про колективні договори і угоди”, від Від 23.01.97 р. №20/97-ВР зі змінами і доповненням. Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 5458-VI від 16.10.2012	Сфера укладення колективних договорів, угод. Зміст колективного договору. Контроль за виконанням колективного договору.	Регулювання трудових відносин на підприємств
11	Закон України“Про загальнообов'яз-кове пенсійне страхування”, від 09.07.03 р. №1058-ІV	Права та обов'язки страхувальників. Види пенсій та порядок їх надання. Нарахування страхових внесків	. Розрахунок нарахувань внесків на ФОП та утримань їз заробітної плати
12	Закон України “Про колективні договори і угоди” від Від 23.01.97 р. №20/97-ВР зі змінами і доповненням. Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 5458-VI від 16.10.2012	Сфера укладення колективних договорів, угод. Зміст колективного договору. Контроль за виконанням колективного договору.	Регулювання трудових відносин на підприємств
13	Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84р. №8073-ХІІ	Встановлюються адміністративні штрафи та відповідальність при порушенні вимог законодавства про працю	Встановлення відповідальних осіб за порушення адміністративного законодавства, законодавства
14	Господарський кодекс України затверджено Верховною Радою України, від 16.01.03 р. №436-ІУ	Встановлюється відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності, яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності	Досліджується дотримання законодавства про господарські відносини
15	Інструкція зі статистики заробітної плати, від від 13.01.04 р. № 5	Склад фонду оплати праці. Середньоспискова чисельність працівників. Середня заробітна плата працівників	Визначення ФОП та складання статистичної звітності
16	Інструкція по лікарняних 03.11.200 N 532/274/136-ос/1406 ( z1454-04 )	Є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.	Заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою
17	Податковий кодекс України затверджено, від 02.12.2010 № 2755-VI	Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів	Визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні
18	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», від 31 грудня 1999 р. N 31	методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.	застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності
19	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід” Наказ МФУ від 29.11.99 р. №290.	Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма доходу та відображення його в бухгалтерському обліку.	Це положення допомагає визначити зміст і форму доходу та відображення його в бухгалтерському обліку.
20	Положення (стандарт) 26 від 10 листопада 2003 р. за N 1025/8346	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.	застосовуються роботодавцями - підприємствами,організаціями,іншими юридичними особами незалежно від форм

Огляд періодичної літератури дає можливість бухгалтеру своєчасно реагувати на зміни в нормативних та законодавчих актах та отримувати довідкову інформацію, рекомендації та консультації провідних фахівців з питань бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту [32].

Щодо спеціальної літератури з питань витрати на оплату праці, то автори цих груп також мають різні трактування, наприклад, Ф.Ф. Бутинець вважає, що витрати на оплату праці включають заробітну плату за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальну допомогу та компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. Так само вважає Л.І. Слюсарчук і Т.О. Стрибулевич.

Можна зробити висновок, що різними авторами термін «витрати на оплату праці» трактується майже однаково. Оскільки витрати на оплату праці є не єдиним терміном, що окреслює процес витрачання грошових коштів для виплати заробітної плати, лікарняних та відповідних податків та відрахувань, що виникають при утриманні кадрового персоналу, належним є розгляд та співставлення терміну «витрати» з подібним терміном - «затрати».

Окремі аспекти витрат оплати праці висвітлені в роботах таких вітчизняних вчених, як: Д. Богиня, Ф. Бутинця, Л. Вознюк, А. Загороднього, С. Мочерного, Л. Слюсарчук, А. Колот, В. Лагутіна, О. Павловської, Т. Стрибулевич, С. Цимбалюк.

Грабова Н.Н. Облік, розподіл і списання витрат в торговельних підприємствах// Бух.облік і аудит, №8,9, 1998. Висвітлено загальні питання обліку витрат, а також більш детально розкрито питання амортизації основних фондів, їх ремонт і оренда; облік витрат на рекламу; облік втрат від уцінки, недостачі і псування ТМЦ, викладено порядок розподілу та списання витрат.

Бутинець Ф.Ф. Управлінський облік. ЖІТІ, 2000. Розглянуті основні аспекти фінансового обліку витрат.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік. КНЕУ, 2000 р. Розглянуті основні аспекти бухгалтерського обліку витрат.

Отже, ми розглянули достатньо нормативної бази та спеціальної літератури з питань витрат на оплату праці та стану підприємства.

РОЗДІЛ 3. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Об'єктом дослідження є публічне акціонерне товарство «Володарка», м. Вінниця. Дане підприємство розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Коцюбинського 39. Підприємство створено на засадах угоди громадян та шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку .

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, знак для товарів та послуг, а також інші реквізити, також для досягнення мети своєї статутної діяльності має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових і немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

ПАТ «Володарка» може здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України, створювати самостійно або разом з іншими юридичними чи фізичними особами на території України і за кордоном дочірні підприємства (філії, менші підрозділи) з правами юричної особи, розміщувати кошти в облігаціях, сертифікатах банків та інших цінних паперах, що знаходяться в обігу, проводити операції на товарних та фондових біржах, проводити аукціони, виставки, ярмарки, брати участь в асоціаціях, концернах, консорціумах та інших об'єднаннях.

Товариство є підприємницьким, і створене з метою найбільш ефективного використання власного майна, шляхом запровадження сучасних технологій, форм організації виробництва та залучення інвестицій для отримання прибутку і наступного його розподілу після загальних зборів акціонерів.

Свою діяльність ПАТ «Володарка» здійснює у відповідності до вимог чинного законодавства України та Статуту (додаток А)

Предметом діяльності Товариства є:

Виробництво та реалізація товарів народного господарства;

Розробка та реалізація конкурентноспроможних моделей швейних виробів і технічної документації;

Виготовлення та вільна реалізація авторських зразків швейних виробів;

Проведення всіх форм рекламних заходів, організація виставок, аукціонів;

Купівля та реалізація на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції, товарів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів і технології.

Закупка м'яса у населення;

Торговельно-закупівельна діяльність;

Купівля та реалізація сільськогосподарської продукції;

Виробництво хліба і хлібобулочних продуктів;

Благодійна і спонсорська діяльність;

Ремонт і будівництво житла та інших споруд на замовлення;

Оптова та роздрібна торгівля алкогольними виробами;

Ефективне використання сировинних і трудових ресурсів;

Інші види діяльності, які не заборонені діючим законодавством України.

Основним видом діяльності Товариства є пошиття костюмiв чоловiчих, пiджакiв чоловiчих, курток чоловiчих, брюк чоловiчих, брюк жiночих, жилетiв чоловiчих, пальт чоловiчих, бiлизни постiльної, краваток чоловiчих.

Пiдприємство спiвробiтничало з фiрмами 4 країн: Нiмеччина:94,3% вiд обсягу в дiючих оптових цiнах, Польща - 3,5%, Румунiя - 1,1%; Угорщина - 1,1%. Всього: 100% (додаток А).

Робота ПАТ "Володарка" не залежить вiд сезонних змiн. Основнi ринки збуту та основнi клiєнти: це країни зарубiжжя. ПАТ працює на умовах давальницької сировини з країнами : Нiмеччина, Польща. Тому джерелами сировини є давальницька сировина з цих країн.

Новi технологiї ПАТ не впроваджує, хоча було закуплено додатково основнi засоби для цехiв - швейнi машини на суму 610 тис.грн., технологiчне обладнання. Вiд сезонних змiн дiяльнсiть товариства не залежить.Основним конкурентом в галузi є Київська фабрика «Воронiн».

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється головним бухгалтером. .Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ІУ від 16 липня 1999 р [28]. Бухгалтерський облік на ПАТ «Володарка» ведеться безперервно від дня реєстрації підприємства. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власників відповідно до законодавства та установчих документів .

Загальна структура всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства ПАТ «Володарка» наведена на (рис 3.1.). Управлінські підрозділи э також і функціональними, що виконують окрему функцію управління. До підрозділів які, функціонують на підприємстві відносяться: планово-виробничий відділ, відділ заробітної плати, відділ кадрів, відділи збуту і постачання та бухгалтерія. Всі організаційні підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Керівництво діяльністю підприємства здійснюється безпосередньо самим власником або призначеною особою. До компетенції власника відносяться: визначення загального напрямку економічного та соціального розвитку підприємства; визначення штатного розкладу; визначення порядку розподілу чистого прибутку, встановлення нормативів по утворенню фондів підприємства; дача згоди на відкриття представництв, філій, заключення договорів, відкриття в банках розрахункових та інших рахунків; вирішення інших важливих питань діяльності.

ПАТ «Володарка» реалізує свою продукцію, роботи, послуги по цінам і тарифам, що встановлюються самостійно або на договірній основі, згідно з чинним законодавством, а взаємовідносини з найманими працівниками та службовцями будуються на договірній (контрактовій) основі і регулюються діючим законодавство

Оплата праці встановлюються підприємством самостійно, згідно з чинним законодавством. Трудові доходи кожного робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і регулюються податками, максимальними розмірами не обмежуються. Працівники ПАТ «Володарка» підлягають соціальному та медичному страхуванню і соціальному забезпеченню в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством

Обов'язки та права працівників ПАТ «Володарка» визначається правилами внутрішнього розпорядку підприємства, що затверджується директором, а також посадовими інструкціями працівників підприємства відповідно положенням діючого законодавства. Повноваження трудового колективу реалізується його загальними зборами. Трудовий колектив: розглядає і вирішує питання самоврядування трудового колективу; розглядає і затверджує проект колективного договору; визначає і затверджує перелік та порядок надання робітникам підприємства пільг; приймає участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивності праці.

Вибір конкретного каналу збуту для конкретного товару обумовлюється різними факторами, основні з яких являються:

Масовий чи індивідуальний спосіб споживання продукції;

Технологічною складністю збереження і транспортування продукції;

Економічне значення і характеристика товару.

При цьому підприємство повинно вибирати ті канали збуту, які забезпечить йому самий швидкий оборот продукції і принесе вигідний дохід.

Фінансовий стан підприємства - комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [ 7, c 471-474].

Фінансовий стан залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі вище згадані види діяльності підприємства. Перед усім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високо якісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

На підставі фінансової звітності за 2012-2014 роки ( додаток Б, В,Г ) проведено аналіз фінансового стану підприємства.



Таблиця 3.1

Основні показники фінансової діяльності підприємства ПАТ «Володарка», тис. грн.

№	Показники	2012 рік	2013 рік	2014 Рік	Відхилення 2014р. порівняно із 2012р.	Відхилення 2014р. порівняно із2013.
					абс., грн.	відн., %	абс., грн.	відн., %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без ПДВ (тис. грн.)	47365	45942	67052	19687	41,56	21110	45,94
2	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (тис, грн.)	38612	40116	51835	13223	34,24	11179	-60,52
3	Валовий: - прибуток (тис. грн.) - збиток (тис. грн.)	8111 -	5826 -	15217 -	7106 -	87,60 -	9391 -	161,19 -
4	Інші операційні доходи (тис. грн.)	-	3076	4886	4886	488500	1810	58,84
5	Операційні витрати (тис. грн.)	2195	2306	3295	1100	50,11	989	42,88
6	Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток (тис. грн.) - збиток (тис. грн.)	1177 -	- 1326	6580 -	5403 -	459,04 -	6580 -	396,22 -
7	Інші доходи звичайної діяльності (тис. грн.)	-	-	-	-	-	-	-
8	Витрати звичайної діяльності(тис. грн)	-	-	-	-	-	-	-
9	Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток (тис. грн.) - збиток (тис. грн.)	10306 -	5056 -	13626	3320	32,21	8570 -	169,50 -
10	Чистий: - прибуток - збиток	- 1177	2350 2355	- 1326	149	12,65	-2201 -2206	-43,57 -43,69
11	Рівень рентабельності (збитковості), %	2,48	10,24	1,97	-0,51	-20,56	-8,27	-80,76
12	Середньооблікова чисельність (чол.)	1235	845	852	-383	-31,01	7	0,82
13	Продуктивність праці(тис. грн./чол.)	38,35	54,36	78,69	40,34	105,18	24,33	44,75
14	Середня вартість основних засобів (тис. грн..)	10857	39095	38652	27795	256,01	-443	-1,13
15	Фондовіддача (тис. грн.)	4,36	1,17	1,73	-2,63	-60,32	0,56	-44

Отже, підсумовуючи інформацію наведену у табл.3.1, можна зробити такі висновки та узагальнення.

За даними таблиці 3.1 ми бачимо, що дохід від реалізації склав 67052 тис. грн. що на 45,94% більше за попередній 2013 рік. Та на 41,56 % більше ніж у 2012 році.

Позитивна тенденція спостерігалась і по показнику собівартості реалізованої продукції. Збільшення у 2014 році у порівнянні з 2012 роком склало 13223 тис. грн. або у відносному значенні 34,24%; а у порівнянні даних 2014 року з 2013 роком собівартість реалізованої продукції збільшились на 11179 тис. грн. або -60,52%.

Валовий прибуток зріс з 8111 тис. грн. у 2012 році до7106 тис. грн. у 2014 році, що у відсотках становить 87,60%, а у 2014 році порівняно з 2013 роком даний показник збільшився на 9391 тис. грн. 16,19%. Це свідчить про те, що підприємство розвивається та збільшує обсяги своєї діяльності.

Стосовно інших операційних доходів, варто сказати, що даний показник загалом мав тенденцію до зростання за 2012-2014 р. р.. Зокрема, у 2014 році, порівняно з 2012 роком, він зріс на 4886 тис. грн., що у відносному значенні становить 4885000%, порівняно із 2013 роком у 2014 році інші операційні доходи збільшились на 1810 тис. грн. 58,84.

Такий показник, як інші операційні витрати збільшився, адже абсолютне відхилення у 2014 р. порівняно із 2012 р. становить 1100 тис. грн., що у відсотках становить 50,11%, а порівнюючи відхилення показника 2014 р. із 2013 р. ми спостерігаємо його збільшення на 989 тис. грн. 42,88%. Збільшення операційних витрат свідчить про збільшення операційної діяльності. Фінансовий результат від операційної діяльності у 2014 році порівняно з 2012 роком мав тенденцію до зростання, як і у 2014 році порівняно з 2013 роком і зріс на 6580 тис. грн. 396,22% та 5403 тис. грн.. 459,04% відповідно.

Якщо говорити про інші доходи, то їх підприємство не отримало лише таким чином аналізувати цей показника не можливо. Такий показник, як інші витрати був теж відсутнім, тому його аналіз неможливий.

Фінансовий результат до оподаткування за період 2012-2014 р. р.. Даний показник збільшувався за період дослідження, а саме: у 2014 р. порівняно з 2012 р. на 3320 тис. грн. 32,21%, а у 2014 р. порівняно з 2013 р. - він збільшився на 8570 тис. грн. 169,50%

Чистий фінансовий результат за період 2012-2014 р. р.. Даний показник зменшувався за період дослідження, а саме: у 2014 р. порівняно з 2012 р. на -0,51 тис. грн. -20,57%, а у 2014 р. порівняно з 2013 р. - на -8,27 тис. грн. зменшився, у відсотках це становило -8,076%.

Рівень рентабельності підприємства за період 2012-2015 р. р. мав тенденцію до зменшення у порівнянні 2014 р. з 2012. Отож, у 2014 р. порівняно з 2012 р., досліджуваний показник зменшився на -31,01 %, і на 0,82 % збільшився у 2014 р. порівняно з 2013р.

Середньооблікова чисельність на підприємстві загалом коливалась. Зокрема, на 40 чоловіків (24,33%) у 2014 році у порівнянні з 2012 роком, і на 25 чоловік (44,75%) у 2014 році у порівнянні з 2013 роком.

Позитивна динаміка на підприємстві спостерігалася, щодо такого показника, як продуктивність праці. Так, якщо у 2013 році його розмір становив 755,2 тис. грн., то у 2015 році він зріс на 444,08 тис. грн. (158,8%) та становив 1199,28 тис. грн.; у той час продуктивність праці у 2014 р. становила 828,7 тис. грн., що на 370,6 тис. грн. (144,7%) менше, ніж у 2015р.

Середня вартість основних засобів на підприємстві, мала тенденцію до зростання. Таким чином, . збільшення у 2014 році у порівнянні з 2012 роком склало 27795 тис. грн. або у відносному значенні 105,18%; а у порівнянні даних 2014 року з 2013 роком собівартість реалізованої продукції збільшилась на 24,33 тис. грн. або 44,75%.

Показник фондовіддачі є одним з основних показників ефективності використання основних засобів. Якщо характеризувати цей показник на нашому підприємстві, то у 2014 році, порівняно з 2012 роком зменшився на -2,63 тис. грн. (-60,32%), а у 2014 році, порівняно з 2013 роком він зріс на 0,56 тис. грн., що у відносному значенні становить -44%.

Підсумовуючи результати аналізу основних показників фінансово-господарської діяльності ПАТ «Володарка», можна зробити висновок про те, що підприємство з кожним роком підвищує результати своєї економічної діяльності, також підприємство має усі потрібні ресурси для збільшення обсягів виготовлення готової продукції та перспективи на її подальшу реалізацію. Також підприємство може удосконалити ефективність своєї діяльності шляхом залучення нових покупців, надійних постачальників та вітчизняних або іноземних інвесторів.

РОЗДІЛ 4. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПОНЕСЕНИХ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

На ПАТ «Володарка» між працівниками і адміністрацією підприємства укладено колективний договір, на основі якого підприємство здійснює розрахунки з своїми працівниками. В колективному договорі, який затверджено протоколом № 6 від 04.01. 2004р. статтею 4 «Оплата праці» визначається, що головною цілю соціального захисту, яку переслідує підприємство і з метою якого укладено колективний договір, є забезпечення росту заробітної плати, яка б в умовах ринкових відносин випереджувала темпи росту інфляції з врахуванням прожиткового мінімуму. Оплата праці працівників визначається їх особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежується.

Приймання на роботу працівників здійснюється на підставі розпорядження (наказу) керівника підприємства, у відповідності до якого робиться запис у трудовій книжці про прийом особи на роботу.

Наказом Державного комітету статистики України № 489 від 05 грудня 2008 р. затверджено наступні типові форми первинної облікової документації зі статистики праці [42]: № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», № П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)», № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника», № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».

Основним документом, який визначає оплату праці на підприємстві є Положення про оплату праці на підприємстві. Даний документ містить: загальні принципи організації оплати праці на підприємстві, системи і форми оплати праці; штатний розклад працівників підприємства; побудову основної оплати праці з інструкціями по посадах і професіях тарифних ставок; обумовлені доплати, надбавки і компенсації із зазначенням їх розмірів; інші преміальні системи, що використовуються на підприємстві.

В сучасних умовах господарювання на підприємствах застосовуються дві основні системи оплати праці: почасова і відрядна. Основна відмінність між цими системами полягає у способі обліку витрат праці: при почасовій ведеться облік відпрацьованого часу, а при відрядній - облік виготовленої продукції відповідної якості або облік виконаних працівником операцій. При почасовій системі оплати праці мірою праці є відпрацьований час, тому заробітна плата працівнику нараховується відповідно до відпрацьованого ним часу і його тарифної ставки. Відрядна система оплати праці - це вид оплати праці, при якому праця оплачується виходячи з обсягу виконаних робіт з врахуванням складності і умов праці [3, c 606-608].

На ПАТ «Володарка» затверджене положення про оплату праці працівників згідно з яким:

1. Оплату праці спеціалістам, службовцям виробничим працівникам та водіям проводити у відповідності до затвердженого штатного розпису за фактично відпрацьований час.

2. Проводити доплату працівникам за ненормований робочий день в розмірі 25% місячної тарифної ставки.

3. Проводити доплату за роботу в святкові і вихідні дні в подвійному розмірі до посадового окладу за кожну годину роботи в цей час.

4. Проводити доплату за суміщення професій (посад) в розмірі до 100% тарифної ставки.

5. Проводити доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі до 100% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника.

ПАТ «Володарка» своїм працівникам надає такі матеріальні допомоги: на оздоровлення та придбання медикаментів на лікування, в зв'язку з тяжким матеріальним становищем, на поховання та інше, одноразові виплати з нагоди святкування: міжнародного жіночого дня 8 Березня.

Облік праці та її оплати на ПАТ «Володарка» організований таким чином, що сприяє підвищенню продуктивності праці, а також правильному обчисленню чисельності працівників для обліку заробітної плати.

Процес обліку оплати праці можна поділити на етапи: облік особового складу та використання робочого часу; облік виробітку продукції і заробітної плати. Типові форми кадрової документації наведено в табл.4.1

Таблиця 4.1

Типові документи з обліку особового складу, які використовуються у ПАТ «Володарка»

П-1	Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу;
П-2	Особова картка;
П-3	Алфавітна картка;
П-4	Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково
П-5	Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу;
П-6	Наказ (розпорядження) про надання відпустки;
П-7	Список про надання відпустки;
П-8	Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору
П-13	Табель обліку використання робочого часу;
П-49	Розрахунково
П-50	Розрахункова відомість;
П-52	Розрахунок заробітної плати;
П-53	Платіжна відомість;
П-54	Особовий рахунок;
П-56	Накопичувальна картка обліку заробітної плати.

Для обліку використання робочого часу застосовують табель обліку використання робочого часу. Дані табельного обліку використовуються також для визначення заробітку працівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам.

Табель - це іменний список працівників цеху (відділу), дільниці тощо, який ведеться у порядку зростання табельних номерів або в алфавітному порядку працівників.

На ПАТ «Володарка» протягом місяця табельник щоденно відмічає у табелі кількість годин, відпрацьованих кожним працівником структурного підрозділу (у тому числі понаднормово), а також умовними позначками відмічає відхилення від норм часу (роботу у нічний час або у вихідні та святкові дні, прогули) або відсутність на робочому місці з відповідної причини (лікарняний, відпустка, відрядження). Перелік таких умовних позначок зазначають на титульній стороні табеля. Табельник також контролює своєчасність подання працівниками листків тимчасової непрацездатності, довідок про догляд за хворими та інших документів, які підтверджують їх відсутність на роботі.

По закінчення місяця (або платіжного періоду, якщо заробітна плата виплачується окремо за першу і другу половину місяця) табель закривають, підраховують загальну кількість відпрацьованих днів, годин, днів неявок по кожному працівнику. Після підписання табелю відповідальними посадовими особами (керівником підрозділу), він за графіком передається до бухгалтерії для нарахування заробітної плати [ 16].

Облік виробітку необхідний для формування інформації щодо кількості та якості продукції, що випущена з виробництва, нарахування заробітної плати робітникам-відрядникам, організації оперативного контролю за виконанням норм виробітку та використання показників для оперативного планування виробництва, а також розробки норм праці та заробітної плати.

Система обліку виробітку - це поєднання способу одержання первинної інформації, порядку її запису, використання певних форм первинних документів. Організація обліку виробітку робітників-відрядників залежить від характеру технології виробництва, організації праці, системи технічного контролю якості продукції та організаційно-технічних умов праці апарату бухгалтерії.

Організація обліку виробітку включає:

вибір виробничої операції, за якою найбільш доцільно обліковувати виробіток;

вибір системи обліку виробітку на певних виробничих дільницях та робочих місцях;

вибір форм первинних та зведених документів з обліку виробітку та заробітної плати;

розробку вказівок про порядок складання, обробки та використання первинних документів про виробіток;

встановлення термінів представлення документів до бухгалтерії для нарахування заробітної плати;

вибір методів обліку виконання норм виробітку;

розробку вказівок зі складання звітності щодо виконання норм виробітку.

При виборі виробничої операції для обліку виробітку та системи обліку виробітку на певних виробничих дільницях та робочих місцях слід виходити з технології та організації виробництва. Перш за усе необхідно вирішити за якою виробничою операцією слід підраховувати виробіток. У масово-поточному виробництві виробіток обліковують за кількістю переданих в обробку виробів (деталей), на інших виробництвах підраховують кожну виробничу операцію. Найбільш доцільно виробіток визначати за кінцевою операцією або за кількістю виробів, що оприбутковані на склад як готова продукція [17].

Кожна з систем обліку виробітку може бути багатоваріантною. Система обліку виробітку на основі нарядів може бути індивідуальною відрядною або бригадною відрядною. Варіанти системи обліку виробітку із використанням рапортів про виробіток залежать від періоду, за який накопичують показники про виробіток в одному документі або кількості осіб, роботу яких обліковують у документі. Рапорти можуть бути позмінні, потижневі, подекадні, індивідуальні та бригадні.

При маршрутній системі застосовують такі варіанти: 1) увесь обсяг виконаних робіт фіксують у маршрутному листі, а виробіток кожного працівника - у позмінному рапорті; 2) виробіток кожного працівника із зазначенням прізвищ фіксують лише у маршрутному листі, у якому вказують обсяг робіт, виконаних кожним робітником та інші показники (час роботи обладнання, кількість використаної сировини і матеріалів, тощо).

При висвітленні у проекті організації обліку праці та її оплати системи обліку виробітку наводять методику обліку, перелік первинних документів, вказують осіб, відповідальних за їх складання, перевірку, затвердження та обробку.

При кожній системі обліку виробітку можна застосовувати типові первинні документи, запроваджені нормативними документами. Якщо вони не задовольняють інформаційних потреб керівництва або їх неможливо використовувати, то підприємство може і самостійно розробляти та впроваджувати первинні документи.

...