Місце та роль страхової угоди в організації здійснення страхування

Виплата страхового відшкодування дуже важливий етап проходження страхової угоди, оскільки від того, як швидко компанія виконує свої зобов'язання залежить її імідж і позиції на страховому ринку. Виплата страхового відшкодування страховиками здійснюється у декілька етапів:

1. Фіксація, аналіз та попереднє встановлення збитку з отриманого повідомлення.

2. В окремих випадках винесення питання на розгляд Ради з урегулювання збитків.

3. Організація розслідування до якого при потребі залучаються служби аварійного комісаріату.

4. Попереднє повідомлення перестраховиків.

5. Затвердження аварійного акту.

6. Розрахунки з клієнтом і перестраховиками.

7. Архівна обробка документів за встановленою подією.

При проведенні виплат страхових відшкодувань працівники страховика повинні звернути увагу на можливі факти шахрайства з боку страхувальників, тобто навмисну фальсифікацію страхових випадків з метою отримати страхове відшкодування. В західних страхових компаніях має місце створення окремих служб (так, званих страхових детективів), які проводять розслідування за підозрілими страховими випадками. При цьому має місце таке правило: в більш розвинених країнах страхове шахрайство поширене більше в страхуванні життя або відповідальності, а в менш розвинених країнах в майновому страхуванні [ 5, 160].

Розділ 3. Проблеми укладення та ведення страхової угоди у страховій компанії «Альфа Страхування»

Усі суперечки за договорами страхування вирішуються через суд. Дія договору припиняється за згодою сторін, а також у разі:

1. закінчення строку дії договору;

2. виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

3. несплати страхувальником страхових платежів у визначені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку коли перший або черговий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика впродовж десяти робочих днів з моменту пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4. ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

5. прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

6. в інших випадках, передбачених законодавством України [ 9, 68].

Дія договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути достроково припинена страховиком, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує усі умови договору страхування та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України. Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншій не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, із відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору страхування з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхових тарифів, фактичних виплат страхових сум та страхових відшкодувань, що були здійсненні за цим договором страхування. У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальникові викупну суму яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Якщо вимога страхувальника зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальникові повертається викупна сума. Сутність викупної суми буде розкрита при ознайомленні з асортиментом страхових послуг у сфері страхування життя. He допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування. Правові наслідки, пов'язані з достроковим розірванням договору, визнаються залежно від того, допущені чи ні будь-якою зі сторін порушення правил страхування. Так, у разі дострокового припинення договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому внески за відкиданням певних витрат на ведення справи. Якщо вимога страхувальника зумовлена порушенням страховиком правил страхування, то він (страховик) повертає страхувальнику всі внески. Такий самий порядок передбачено у разі дострокового розірвання страхового договору на вимогу страховика. У тому разі, коли ініціатива дострокового розірвання договору не пов'язана з порушенням правил страхування з боку страхувальника, страховик повертає йому страхові внески в повному обсязі. Якщо вимоги страховика зумовлені порушенням страхувальником правил страхування, страхові внески повертаються страхувальникові за відкиданням витрат на ведення справи. Недійсність договору страхування пов'язана з його укладенням після страхового випадку, а також, якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили. Договір страхування визначається недійсним у судовому порядку. У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Крім того, відповідно до Закону України «Про страхування» договір страхування визнають недійсним: коли його укладено після страхового випадку; коли об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили [ 17, 190].

Висновки та пропозиції

На сьогодні існує два підходи до визначення в законодавстві договору страхування. При цьому прибічники обох підходів зазначають, що з теоретичної точки зору є правильним на початку статей нормативного акта, в яких йдеться про договір страхування, дати загальне визначення договору страхування. Однак виходячи з того, що визначення договору має значення лише за умови відповідності його двом вимогам: по-перше, визначення повинно охоплювати всі різновиди даного договору, а по-друге, визначення повинно дати можливість відрізнити цей договір від всіх інших договорів, тобто воно не повинно страждати надмірною абстрагованістю. Окремі вчені вважають, що не можливо дати загальне визначення договору страхування, яке б з одного боку охоплювало все різноманіття договорів страхування, а з іншого - не було надмірно абстрагованим.

Необхідно давати окремі визначення договору особистого страхування і договору страхування майна та відповідальності. Прибічники іншого підходу дають єдине визначення договору страхування шляхом введення узагальнюючих категорій - єдиних для всіх видів договору страхування. Саме таким шляхом пішли укладачі ЦК України. Такий підхід законодавця не можна визнати абсолютно вдалим, оскільки при цьому не враховуються особливості окремих видів страхування, від яких залежать умови договору.

Досліджуючи правову природу договору страхування, варто зазначити, що в системі цивільно-правових договорів він належить до договорів про надання послуг. Головна особливість цієї групи договорів в тому, що надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавча (у нашому випадку надання страхової послуги невіддільно пов'язане із діяльністю страховика), а корисний ефект такої діяльності полягає в самому процесі надання послуги.

Підводячи підсумки дослідження, можна зробити певні висновки. По-перше, договір страхування є самостійним цивільно-правовим договором, який поєднує, як загальні ознаки, властиві будь-якому цивільно-правовому договору про надання послуг, так і особливі (публічність; договір на користь третьої особи; договір приєднання). По-друге, основним доказом факту укладення договору страхування є страховий поліс. Останній не може визнаватися цінним папером. По-третє, необхідно прийняти Закон України «Про договір страхування», в якому виділити різновиди загального договору страхування. Огляд літератури з питань страхування дає підстави для наступних висновків:

¦ необхідно вдосконалювати і розвивати нормативну базу, яка стосується перестрахування та діяльності страхових посередників;

¦ потребує вдосконалення нормативна база у сфері обліку, статистики, звітності, аудиту страхової діяльності;

¦ важливо вдосконалювати систему страхування життя, медичного, пенсійного страхування, страхування політичних ризиків тощо;

¦ доцільно проводити роботу з об'єднання страховиків по найважливіших напрямках страхової діяльності.

Досліджуючи діяльність страхової компанії «Альфа Страхування» слід зазначити, що основною її метою є завоювання та втримання лідерських позицій на страховому ринку країни. Для її досягнення необхідно виконати пріоритетне завдання - забезпечити розвиток страхового бізнесу з урахуванням міжнародних стандартів у галузі управління фінансами, організації продажів, обслуговування клієнтів та врегулювання збитків.

Список використаних джерел

1. Закон України « Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 4 жовтня 2001р. № 2745-III.

2. Алексєєв І. В., Страхові послуги: Навч. посібник. - Львів, 2006. -204с.

3. Базилевич В.Д., Базидевич К.С. Страхова справа. - К.: Знання, 1997.

4. Біленчук Д. П., Клишенко Н. І. Страхове право України. - Київ: Атака, 1999. - 368с.

5. Внукова Н. М. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник, Львів, 2004р. - 376с.

6. Вовчак О. Д. Страхування: Навч.посіб. - Л.: Новий Світ-2000, 2004. -480с.

7. Говорушко Т. А. Страхові послуги: Навч.посіб. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 400с.

8. Горбач Л. М. Страхова справа: Навч. посібник. - К.: 2003. - 252с.

9. Заруба О. Д. Страхова справа. - К.: 1998.

10. Кондрат І. Ю., Ярошевич Н. Б., Страхові послуги: Навч. посіб. -К.: Знання, 2005. - 399с.

11. Ларіонова Л. І. Страховий ринок в Україні - 1996р.

12. Мартиков В. В. Страхування - 1997р.

13. Страхування: Підручник/ Кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599с.

14. Пасічник В. В. Страхові послуги - 1998р.

15. Піратовський Г. Л. Страховий бізнес: управління розвитком: Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 254с.

16. Плиса В. Й. Страхування: Довідник. - Львів, 2001.- 197с.

17. Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування: Навч. посіб. - К.: Київ.нац.торг. -екон. ун-т, 2001. -400с.

18. Фурман В. М. Страхування: теоретичні засади та стратегія розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2005. - 296с.

19. Шелехов К. В. Страхування, Київ, 1998р.

20. http:// www. alfaic.ua.

Размещено на Allbest.ru