501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»;

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»;

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

2.2.3 Облік відсотків банку за наданими кредитами

Погашення основної суми банківського кредиту, так само як і відсотки, може проводитись щомісячно, частинами за обумовленими в кредитній угоді періодами або по закінченні строку кредитування. У разі виникнення фінансових труднощів банк за клопотанням позичальника може відстрочити (пролонгувати) погашення кредиту. Ставка за пролонгований кредит вища, ніж ставка стандартна (п. 26 Положення про кредитування, затверджене постановою Правління НБУ від 28.09.95 № 246). Різниця між ставкою за пролонгований кредит і стандартною ставкою розглядається як штрафна санкція і відображається на дебеті рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності». На зазначеному рахунку відображають також відсотки по прострочених кредитах і кредитах, використаних не за цільовим призначенням.

Порядок реалізації застави обумовлюється договором про заставу між банком і позичальником, який складається відповідно до Закону України «Про заставу» та інструкції НБУ «Про методичні рекомендації по використанню банками Закону України "Про заставу"» від 08.10.93 № 23015/11.

Згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» операції з видачі і погашення кредитів звільняються від податку на додану вартість, за винятком двох операцій, які є об'єктом оподаткування:

1) операції по передачі права власності на об'єкти застави позичальникові (кредиторові) для погашення кредиторської заборгованості (п. 3.1.1 Закону);

2) операції по ввезенню (пересиланню) майна за договорами застави, іпотеки (п. 3.1.2 Закону). Заставне майно відображається у позичальника на за балансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані». Підставою для відображення операцій в обліку є відповідний запис у Книзі запису застави, форма і порядок ведення якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 №14.

Оплата відсотків за надані кредити провадиться в строки, визначені кредитною угодою, шляхом перерахування позичальником банку кредитору коштів платіжними дорученнями. Відсотки за кредит у бухгалтерському обліку відображаються записом по дебету рахунка 951 «Відсотки за кредит» і кредиту рахунка 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

Несвоєчасна оплата відсотків за кредит може спричинити нарахування і стягнення пені з позичальника. Розмір пені розраховується виходячи із суми простроченого платежу, кількості днів прострочення і ставки, яка, однак, не може бути більшою, ніж подвоєна облікова ставка НБУ, що діяла у період нарахування пені (ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Сплата пені в бухгалтерському обліку відображається по дебету рахунка 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» в кореспонденції з кредитом рахунка «Рахунки в банках».

Рахунок N 458 "Кредити, не погашені в строк".

Призначення рахунків: облік простроченої заборгованості за наданими клієнтам кредитами.

За рахунками 2-го порядку прострочена заборгованість обліковується за групам позичальників.

Рахунки активні.

За дебетом рахунків відображаються:

- Суми простроченої заборгованості за наданими клієнтам кредитами, не погашені в термін, у кореспонденції з рахунками з обліку позичкової заборгованості клієнтів за кредитами.

За кредитом рахунків відображаються:

- Суми погашеної простроченої заборгованості клієнтів за кредитами в кореспонденції з розрахунковим (поточними) рахунками клієнтів, рахунком каси (по фізичним особам), рахунками депозитів, рахунками з обліку розрахунків з працівниками банку з оплати праці;

- Суми в оплату майна, віднесені на рахунки з обліку залікових операцій, якщо відповідно до договору кредитна організація купує майно у клієнта, який має заборгованість за кредитом, у кореспонденції з відповідними рахунками;

- суми списаної простроченої заборгованості за наданими клієнтам кредитами за рахунок резервів та інших джерел.

Аналітичний облік здійснюється в розрізі позичальників по кожному кредитним договором.

Рахунок N 459 "Відсотки за кредити, не сплачені в строк".

Призначення рахунків: облік прострочених відсотків за наданими клієнтам кредитах на рахунках другого порядку враховуються відсотки, не погашені в термін, за групами позичальників. Рахунки активні.

За дебетом рахунків відображаються:

- суми простроченої заборгованості за відсотками за наданими клієнтам кредитами, не погашеним у строк, встановлений в кредитному договорі, у кореспонденції з рахунком "Доходи майбутніх періодів за кредитних операціях".

За кредиту рахунків відображаються:

- суми погашених прострочених відсотків в кореспонденції з розрахунковими рахунками клієнтів, рахунком каси, рахунками депозитів, рахунками з обліку розрахунків з працівниками банку з оплати праці, корресп. рахунками;

- суми в оплату майна, віднесені на рахунки з обліку залікових операцій, якщо відповідно до договору кредитна організація купує майно у клієнта, який має заборгованість за кредитом, у кореспонденції з відповідними рахунками;

- суми списаних прострочених відсотків в кореспонденції з рахунком.

2.3 Відображення інформації про кредити банку у звітності підприємства

Згідно з Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19.03.03 №124, резиденти-позичальники зобов'язані щодо кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги, одержаних ними від нерезидентів, у визначені строки подавати відповідну звітність обслуговуючому банку, який, у свою чергу, подає таку звітність до Національного банку України.

Форма №503 (місячна) "Звіт про залучення та обслуговування кредиту за договором з нерезидентом" подається резидентами-позичальниками України, які уклали договори, що передбачають виконання ними боргових зобов'язань:

- короткостроковий кредит - кредит з первісним або продовженим строком погашення від 2 до 365 (366) днів включно;

- довгостроковий кредит - кредит з первісним або продовженим строком погашення понад 365 (366) днів;

- у гривнях перед Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) за залученими від нього кредитами;

- в іноземній валюті перед нерезидентами за запозиченими в них кредитами (позиками, поворотною фінансовою допомогою), уключаючи короткострокові кредити, за винятком кредитів "овернайт";

- строк погашення - час між датою підписання кредитної угоди і датою здійснення останнього платежу за кредитом. Для траншів, які надходять на підставі генеральної угоди (угоди про відновлювальну кредитну лінію тощо), строк погашення визначається як кількість днів між датою надходження коштів на рахунок позичальника та датою погашення траншу.

Якщо позичальник одержав кілька кредитів (траншів на підставі одного кредитного договору), то звіт про стан заборгованості за цими кредитами (траншами) складається за кожним кредитом (траншем) окремо.

Звіт за формою подається резидентом-позичальником відокремленому підрозділу банку, який безпосередньо здійснює обслуговування кредиту, наростаючим підсумком не пізніше 3 числа після звітного періоду. Звіт складається в одиницях тієї валюти, у якій одержано кредит.

Форма №504 (місячна) "Прогноз операцій з одержання та обслуговування кредиту за договором з нерезидентом" надається резидентами-позичальниками України, які уклали договори, що передбачають виконання ними боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за запозиченими в них кредитами (позиками, поворотною фінансовою допомогою), уключаючи короткострокові кредити, за винятком кредитів "овернайт":

- короткостроковий кредит - кредит з первісним або продовженим строком погашення від 2 до 365 (366) днів включно;

- довгостроковий кредит - кредит з первісним або продовженим строком погашення понад 365 (366) днів;

- строк погашення - час між датою підписання кредитної угоди і датою здійснення останнього платежу за кредитом.

Для траншів, які надходять на підставі генеральної угоди (угоди про відновлювальну кредитну лінію тощо), строк погашення визначається як кількість днів між датою надходження коштів на рахунок позичальника та датою погашення траншу.

Якщо позичальник одержав кілька кредитів (траншів на підставі одного кредитного договору), то звіт про стан заборгованості за цими кредитами (траншами) складається за кожним кредитом (траншем) окремо.

Звіт за формою подається резидентом-позичальником відокремленому підрозділу банку, який безпосередньо здійснює обслуговування кредиту, не пізніше 3 числа після звітного періоду. Звіт складається в одиницях тієї валюти, у якій одержано кредит.

Розділ 3. Внутрішній контроль та зовнішній аудит використання кредитів банку

Важливим етапом у процесі кредитування є здійснення банком контролю за виконанням умов кредитного договору з позичальником, цільовим та ефективним використанням наданого кредиту, своєчасним і повним його погашенням та сплатою відсотків за ним. Банк протягом періоду дії кредитного договору постійно аналізує господарсько-фінансову діяльність позичальника, його фінансовий стан, перевіряє стан зберігання наданого банку в заставу майна. У разі погіршення фінансово-економічного стану позичальника, виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням, несвоєчасного повернення раніше одержаної позики, безпідставного завищення вартості заставленого майна банк має право достроково розірвати кредитний договір, призупинити надання кредиту, стягнути видані позики і відсотки за ними за рахунок коштів, що є на рахунку позичальника, або вартості заставленого позичальником майна.

Банк зобов'язаний проводити незалежні експертизи проектів і заходів, які кредитуються, перевіряти достовірність наданої йому бухгалтерської та іншої звітності тощо.

У разі виявлення відхилень у проектах, що кредитуються, і заходах у поданій звітності або у веденні бухгалтерського обліку банк має право призупинити подальшу видачу кредиту до усунення позичальником виявлених недоліків.

Якщо позичальник не забезпечує виконання зобов'язань щодо повернення боргу і відсотків за ним згідно з кредитним договором, то банк відповідно до чинного законодавства має право звернутися до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство цього позичальника.

Звернутися до арбітражний суду про порушення справи про банкрутство позичальника банк може після завершення місяця з дня письмового попередження ним позичальника про необхідність погашення ним боргу за позикою. Під час аудиту кредитів банків перевіряється повнота і правильність використання кредитів, ефективність та своєчасність їх повернення. Кредити надаються, як правило, безготівкові через оплату розрахунково-грошових документів, а їх погашення може здійснюватись одноразово або за графіком.

Аналізуються дані рахунків "Короткострокові кредити банків" та "Довгострокові кредити банків", уточнюється виконання умов кредитних договорів, стан погашення заборгованості з кредитів і процентів, визначається цільове використання позик. Під час аудиту використання кредитів перевіряються дані журналу № 2 та первинні документи.

За наявності прострочених кредитів видача нових не допускається. За обслуговування кредитної лінії позичальник сплачує банку-кредитору комісійні, що нараховуються на всю суму наданого кредиту.

Процентні ставки за користування кредитом, обумовлені в кредитному договорі, нараховуються банком і сплачуються позичальником не рідше як один раз у квартал платіжним дорученням. У разі відмови від сплати боргів за позичками банк стягує борги у претензійно-позовному порядку.

Контроль за виконанням умов укладеного з позичальником кредитного договору здійснює банк.

Для проведення ефективної перевірки операцій підприємства щодо отримання і використання кредитів, позик аудитору необхідно скласти програму перевірки, яка може бути такою:

- Оцінка правильності оформлення укладених господарських договорів.

- Перевірка даних реєстрів обліку кредитів і позик та звіряння їх з рахунками Головної книги.

- Підтвердження величини заборгованості за кредитами і позиками.

- Перевірка цільового використання кредитів та позик, повноти і своєчасності розрахунків за ними, правильності обліку процентів за використання позикових коштів для цілей оподаткування.

- Кредитні договори та договори позик;

- Перевірка правильності кореспонденції рахунків з обліку кредитів і позик та відсотків за ними. Джерелами інформації можуть бути:

- Журнали рахунків, машинограми;

- Головна книга, баланс.

Аудитор повинен пам'ятати, що отримання підприємством банківського кредиту оформлюється кредитним договором, в якому вказуються: об'єкт кредитування, строк видачі та повернення кредиту, форма забезпечення зобов'язань, процентні ставки та порядок їх сплати, права та обов'язки сторін, інші умови.

Можливі порушення та зловживання:

- відсутність договору позики або складання його з порушеннями, відсутність договору з банком про пролонгацію кредиту;

- неналежне ведення обліку (неправильна кореспонденція рахунків, відсутність аналітичного обліку;

- неправильний облік витрат щодо сплати відсотків за кредитами та позиками під час включення їх до собівартості;

- нецільове використання коштів кредитів банків;

- несвоєчасне погашення банківських позик та неправильне відображення їх в обліку;

- помилки під час списання з балансу кредиторської заборгованості, строк позовної давності по якій минув тощо. Вивчення претензійних сум починається з аналізу й інвентаризації заборгованості за кожною сумою. На підприємствах звіряння розрахунків необхідне. Треба перевірити в кредиторів виписки з особових рахунків про стан розрахунків із підприємством.

Необхідно також установити:

- чи проводилася інвентаризація розрахунків;

- чи подавалися штрафні санкції постачальникам у разі порушення договірних зобов'язань, а також обґрунтованість нарахованих або отриманих сум штрафних санкцій: правильність списання сумнівних боргів.

За необхідності можна провести контрольну інвентаризацію цінностей і розрахунків, зустрічне звіряння документів і регістрів обліку в організації, що перевіряється, й у постачальника, усне опитування спеціалістів і матеріально-відповідальних осіб щодо зазначених питань. Під час аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості складається розрахунковий баланс, де порівнюють кредиторів (джерела засобів) з дебіторами (розміщення засобів). При цьому передбачається, що дебіторська заборгованість може бути перекрита кредиторською. На початок і кінець року розраховують коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. Він вважається одним з показників, що характеризує платоспроможність підприємства і розраховується як відношення розрахунків з дебіторами до розрахунків з кредиторами.

На підставі цього балансу аудитор має змогу встановити не лише загальну суму заборгованості, а й простежувати її динаміку з окремих напрямків, наприклад заборгованість за розрахунками з бюджетом, по оплаті праці, заборгованість органам страхування тощо. Зазначені види кредиторської заборгованості не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства і не можуть мати стійкого характеру, тому аудитор повинен перевіряти їх у хронологічному порядку виникнення заборгованості.

До розрахункового балансу можуть бути включені "Позики для робітників і службовців" за пасивом і "Розрахунки з працівниками за одержаними ними позиками". Аудитору необхідно перевірити кореспондуючі суми. Якщо вони однакові, тобто кредити, одержані підприємством, повністю видані працівникам, то аудитору необхідно вивчити на бухгалтерському рахунку "Розрахунки з персоналом з інших операцій" види цієї заборгованості, зокрема розрахунки за наданими позиками, розрахунки щодо відшкодування матеріальних збитків та ін. Потім за даними аналітичного обліку перевірити документальне підтвердження цієї заборгованості платниками. Особливу увагу необхідно звернути на тих, хто тривалий час не сплачує належних сум на погашення заборгованості, установити причини несплати і заходи, які вживає адміністрація щодо ліквідації боргу.

Проведення аудиту кредитних операцій передбачає три основні напрями роботи:

- перевірка відповідності дій банку правовому полю, що регламентує кредитну роботу;

- вивчення якості кредитної роботи на всіх рівнях;

- вивчення якості безпосередньо кредитного портфелю.

Закон України «Про банки та банківську діяльність» як кредитні розглядає операції (стаття 49):

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

- організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг);

- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

- лізинг.

Відповідно, під час аудиту кредитних операцій необхідно провести аналіз операцій за такими напрямами:

- надання міжбанківських кредитів;

- надання кредитів юридичним особам, у тому числі фізичним особам, що зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності;

- надання кредитів фізичним особам;

- факторингові операції;

- лізингові операції;

- операції з надання гарантій та порук;

- активні операції з цінними паперами (у тому числі операції «РЕПО», операції з купівлі та продажу цінних паперів у портфелі на продаж та портфелі на інвестиції, та ін.).

Висновки

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Процес банківського кредитування складається з певних етапів, кожний з яких окремо забезпечує рішення локального завдання, а разом досягається головна мета позичкових операцій - їх надійність і прибутковість для банку. Початковим етапом процесу кредитування є розгляд заявки клієнта на кредит. Другий етап полягає у вивченні кредитоспроможності потенційного позичальника й оцінюванні ризику за позичкою. Третій етап процесу кредитування полягає у підготовці до складання кредитної угоди. Успіх кредитної угоди значною мірою залежить від правильного визначення строку позички.

Синтетичний облік розрахунків за короткостроковими позиками ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом цього рахунка обліковуються суми зобов'язань перед банком за одержані позики.

Аналітичний облік короткострокових позик організується окремо за кожною позикою. Аналітичні рахунки об'єднуються в такі субрахунки: 601, 602, 603, 604, 605, 606.

Довгострокові зобов'язання за кредитами банку обліковуються на рахунку 50 «Довгострокові позики». За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до складу довгострокових.

Аналітичний облік довгострокових позик організується щодо кожної позики зокрема. Аналітичні рахунки об'єднуються залежно від виду позики в субрахунки: 501, 502, 503, 504, 505, 506.

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» ВР від 16.07.1999 №996-XIV остання редакція 22.06.2000 р.

2. Герасимович А.М., Кірейцев А.М., Осадчий Ю.І. та ін. / За ред. Бутинця Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для ВНЗ спеціальності «Облік і аудит». - 5-е вид. - Житомир. Рута - 2003.

3. Головко В.І., Мінченко А.В., Шарманська В.М. Фінансово-економічна діяльність підприємств: контроль, аналіз та безпека. Навчальний посібник для ВНЗ - К. ЦУЛ - 2006.

4. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Навчальний посібник для ВНЗ - К. Алерта - 2004.

5. Дмитренко М.Г., Потлатюк В.С. Кредитування і контроль. Навчально-методичний посібник - К. Кондор-2005.

6. Загвойська Л.Д., Маселко Т.Є., Якуба М.М. Економічний аналіз інвестиційних проектів. Навчальний посібник для ВНЗ - Львів. Афіша - 2006.

7. Івасів Б.С. Гроші та кредит. Підручник. - 2-е вид. - Тернопіль. Карт-бланш - 2005.

8. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник для ВНЗ. - 4-е вид. - К. Знання-Прес - 2004.

9. Кадуріна Л.О. Основи аудиту. Навчальний посібник для економічних спеціальностей ВНЗ - К. Слово - 2003.

10. Кислиця О.Я., Мягких І.М. Економічний аналіз: курс лекцій. Навчальний посібник для ВНЗ - К. ЄУФІМБ - 2003.

11. Ковальчук А.Т. Банки, кредит, фінанси: законодавчо-правовий вимір. Монографія - К. Парлам. вид. - 2004.

12. Ковальчук А.Т. Правове забезпечення кредитної діяльності - К. Парлам. вид. - 2003.

13. Костюченко О.А. Банківське право України: банківська система, національний банк, комерційні банки, кредитування, ринок цінних паперів, національне валютне законодавство, банківські системи країн, інститут банківської таємниці. Підручник для ВНЗ. - 4-е вид. - К.А.С.К. - 2003.

14. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки. Монографія (рек. МОН України) - Львів. - 2001.

15. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту. Навчальний посібник для ВНЗ - К. Каравела - 2006.

16. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навчальний посібник. - 4-е вид. - К. Знання -2004.

17. Матвійчук А.В. Аналіз і управління економічним ризиком. Навчальний посібник для ВНЗ - К. ЦУЛ - 2005.

18. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ- К. Вища школа - 2003.

19. Михайленко В.С. Гроші та кредит. Навчальний посібник для дистанційного навчання - К. Ун-т «Україна» - 2006.

20. Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення - К. КНЕУ - 2007.

21. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація. Монографія - К. КНЕУ - 2003. кредитування позика банк

22. Писаревська Т.А. Інформаційні системи обліку та аудиту. Навчальний посібник - К. КНЕУ - 2006.

23. Під ред. Буряка П.Ю., Римара М.В. Фінансово-економічний аналіз. Підручник (затв. МОН України) - К. Професіонал - 2004.

Размещено на Allbest.ru