Валютні ризики

Можна виділити два основних типи хеджування - хеджування покупця і хеджування продавця. Хеджування покупця використовується для зменшення ризику, пов'язаного з можливим ростом ціни товару.

Хеджування продавця застосовується в протилежній ситуації - для обмеження ризику, пов'язаного з можливим зниженням ціни товару.

Загальний принцип хеджування при зовнішньоторговельних операціях складається у відкритті валютної позиції на торговому рахунку убік майбутньої операції по конвертуванню засобів. Імпортеру необхідно купувати іноземну валюту, тому він заздалегідь відкриває позицію покупкою валюти на торговому рахунку, а при настанні моменту реальної покупки валюти у своєму банку, закриває цю позицію. Експортеру необхідно продавати іноземну валюту, тому він заздалегідь відкриває позицію продажем валюти на торговому рахунку, а при настанні моменту реального продажу валюти у своєму банку, закриває цю позицію.

Для того щоб скористатися перевагами, що дає хеджування, необхідно відкрити торговий рахунок у компанії, що надає послуги по торгівлі на ринку Форекс.

Приведемо приклад використання хеджування імпортерами й експортерами.

Компанія-імпортер очікує протягом місяця постачання партії товарів (наприклад, медикаментів) з Європи на суму 60 000 євро. У компанії на рахунку є долари і їй прийдеться їх конвертувати у своєму банку в євро. Виходячи з розрахунку витрат і майбутнього прибутку, курс євро компанію влаштовує. Але менеджер не бажає зараз купувати євро на всю суму контракту і тим самим консервувати свої засоби.

Тому він вирішує захеджувати ризик подорожчання євро шляхом укладання угод на торговому рахунку без реального постачання засобів.

Висновок

Створення валютного ринку України характеризувалося тим, що з самого початку він був переважно біржовим, але згодом почав активно розвивається міжбанківський ринок, який за обсягами валютних операцій сьогодні є домінуючим сегментом валютного ринку.

Попри значне зростання обсягів і частки міжбанківського ринку, біржовий ринок залишається і, з огляду на світову практику, залишиться в майбутньому головним структурним (структуроутворюючим) елементом валютного ринку.

Вдосконалення валютного ринку, розвиток його міжбанківського сектора, зростання обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування досить гостро поставили проблеми підвищен¬ня рівня ризику операцій з іноземною валютою.

Якщо говорити про український ринок, то в Україні, як і в інших країнах, законодавство по різному передбачає управління валютним ризиком для фінансових і нефінансових установ. Так, нефінансові (не банки, не інвестиційні фонди тощо) інституції не зобов'язані законодавством дотримуватися певних принципів при менеджменті валютного ризику. Проте фінансові установи підпадають під ряд вимог Національного Банку України і мають обов'язково керуватися принципами, окресленими Нацбанком. Основними принципами є уникнення незбалансованої позиції по певних валютах та диверсифікація банківськіх активів. Нацбанк розробив ряд показників (Н14, Н15 тощо), які мають індикувати про відкриту позицію фінансової установи по кожній іноземній валюті. Щодо диверсифікації активів задля уникнення ризику, то це є стандартною світовою практикою зменшення експозиції.

Головною проблемою, яка стоїть перед Україною, є те, що національна валюта України знаходиться в експозиції до всіх ключових валют світу. Ця ситуація склалася історично з моменту отримання Україною незалежності, коли гіперінфляція породила потужні інфляційні очікування, які до сих пор щкодять українській валюті. Українська фінансова система є нерозвиненою, весь її об'єм складає менше ніж активи середнього банку в США. Це призводить до того, що ринок є дуже чутливим до руху капіталу і ризик може виникнути миттєво при значному притоці або відтоці капіталу. Внаслідок такої волатильності та високих відсоткових ставок, багато інструментів хеджування є на Україні недоступними, оскільки при підрахунках майбутніх курсів при нинішніх процентних ставках в 60-120% в нацональній валюті здійснювати термінові операції за отриманим курсом є просто безглуздям. Вже сьогодні можна стверджувати, що на фінансовому ринку було закладено підвалини діяльності термінового ринку, на які спирається система управління валютними ризиками.

Незначні обсяги інтервенцій Національного банку України на валютному ринку свідчать про його стабілізації. Зокрема позитивний вплив на ринок робить введена кілька місяців тому норма про обов'язковий продаж 50% валютної виручки експортерами, а також зниження інтересу громадян до купівлі іноземної валюти. Так експерти прокоментували статистику регулятора про стан золотовалютних резервів, яка була оприлюднена напередодні.

Література

1. Аналіз діяльності комерційного банку: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та проф. А. М, Герасимовича. - Житомир: ПП «Рута», 2010. - 384 с.

2. Банківська справа: Теорія і практика: Навч. посібник / С.М. Подік, В. І. Ігнатенко; За ред. С. M. Подіка. - К.: ФАДА, ЛТД, 2009.

3. Банківські операції: Підручник / A.M. Мороз, M. І. Савлук, M. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. - 5-те вид., випр. і доп. - К.: КНЕУ, 2010. - 476 с.

4. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. - 8-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, КОО, 2009. -311 с.

5. Гроші та кредит: Підручник / M. І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. M. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2010. -602 с.

6. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч.-метод, посібник / M. М. Александрова, С.О. Маслова. - 4-те вид., переробл. і доп. - К.: ЦУЛ, 2009. - 336 с.

7. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 2000 року (редакція від 18.09.2012.).

8. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», №959-ХП від 16.04.1991 р. (редакція станом на 17.11.2012).

9. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», №185/94-ВР від 23.09.1994 р. (редакція від 02.12.2012).

10. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2010. - 223 с.

11. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Затверджено постановою №368 Правління НБУ від 28.08.2012 р., зі змінами і доповненнями.

12. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Затверджено постановою №492 Правління НБУ від 12.11.2003 р. (10.09.2012).

13. Інструкція про касові операції в банках України: Постанова №337 Правління НБУ від 14.08.2003 р. (редакція станом на 15.07.2011).

14. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою №22 Правління НБУ від 21.01.2004 р. (редакція станом на 08.02.2013).

15. Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті: Затверджено постановою №110 Правління НБУ від 17.03.20012 р.

16. Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: Затверджено постановою №502 Правління НБУ від 12.12.2002 р. (редакція станом на 07.12.2012.).

17. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / О. І. Береславська, О.М. Наконечний, М.Т. Пясецька та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2010. - 392 с.

18. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза та канд. екон. наук, доц. М.Ф. Пуховкіної. - К.: КНЕУ, 2009. - 368 с.

19. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Та-бачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. - 3-тє вид. - К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2009. - 500 с.

20. Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях: Затверджено постановою №118 Правління НБУ від 26.03.1998 р. (зі змінами і доповненнями).

21. Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: Затверджено постановою Ш 639 НБУ від 15.12.2004 р. (зі змінами і доповненнями).

22. Положення про організацію операційної діяльності в банках України: Затверджено постановою №254 Правління НБУ від 18.06.2003 р. (зі змінами і доповненнями).

23. Положення про порядок видачі банкам окремих банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: Затверджено постановою №275 Правління НБУ від 17.07.2001 р. (зі змінами і доповненнями).

24. Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України: Затверджено постановою №520 Правління НБУ від 29.12.2000 р., (зі змінами і доповненнями).

25. Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунки за товари, надані послуги та при видачі готівки: Затверджено постановою №37 Правління НБУ від 24.02.1997 р. (зі змінами і доповненнями).

Размещено на Allbest.ru