Валютні операції банків на внутрішньому ринку України та перспективи їх розвитку (за матеріалами АКБ СР "Укрсоцбанк")

5. Порушення порядку організації розрахунків в іноземній валюті між резидентами та нерезидентами, тобто використання в межах торговельного обороту іноземної валюти як засобу платежу без участі уповноважених банків та отримання індивідуальної ліцензії НБУ, тягне за собою штраф, що обчислюється в порядку, зазначеному у п. 1.

6. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою штраф у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян України.

7. Ухилення резидентів від установленого порядку декларування валютних цінностей та іншого майна, які перебувають за межами України, тягне за собою штраф:

· за порушення термінів декларування - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення;

· за порушення порядку декларування - у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків і інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Порядок ввезення, переказ через границю, а також вивіз, переказ за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були завезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно вивезені, переслані, переказані назад в Україну.

Національний банк України видає індивідуальні і генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, що підпадають під режим ліцензування, відповідно до операції перерахованих нижче. Основним документом, що регламентує порядок видачі ліцензій на проведення валютних операцій і здійснення контролю за їхнім неухильним дотриманням є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993р. № 15-93.

4. Порядок здійснення валютних операцій

Усі валютні операції з іноземними валютами першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (далі класифікатор) та операції з купівлі - продажу безготівкових іноземних валют за гривні за рахунок власних коштів уповноважених банків здійснюються лише на умовах "тод" (постачання валюти відбувається сьогодні), "том" (постачання валюти відбувається наступного дня), "спот" (постачання валюти відбувається через два дні) [9, с. 344].

Купівля-продаж валют першої групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками України проводиться в банківські дні лише у визначений проміжок часу (Торговельна сесія), що встановлюється та змінюється на підставі окремого рішення Національного банку України. Укладення угод з купівлі-продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками України поза межами Торговельної сесії забороняється.

В операційний час до початку Торговельної сесії комерційні банки виконують заявки та доручення своїх клієнтів на продаж та купівлю іноземної валюти. Суми незадоволених заявок та доручень клієнтів банки групують у вигляді зведеної нетто-купівлі або нетто-продажу та подають до НБУ інформацію про участь у Торговельній сесії з визначеним обсягом купівлі або продажу іноземної валюти до її початку.

Банк може взяти участь у Торговельній сесії тільки як продавець або як покупець. Одночасне подання заявок на купівлю та продаж валюти протягом операційного часу поточної сесії, зміна суми заявки або перевищення заявленого обсягу операцій під час Торговельної сесії не допускається.

Після завершення Торговельної сесії банки не здійснюють операцій з купівлі-продажу валюти як з клієнтами, так і між банками. Не задоволені доручення на продаж чи купівлю валюти на Торговельній сесії переносяться на наступний операційний день.

Національний банк має право змінити режим Торговельної сесії, попередивши про це комерційні банки не пізніше ніж за два дні до часу зміни.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами на міжнародних валютних ринках та/або на міжбанківському валютному ринку України.

Забороняється здійснення безготівкових операцій із купівлі-продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за винятком купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора на міжнародних валютних ринках.

Порядок та умови проведення уповноваженими банками операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України. Правила здійснення таких операцій затверджені постановою Правління НБУ від 18.03.99 р. № 127.

Дозволяється купівля уповноваженими банками готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора та/або безготівкові (готівкові) гривні за угодами "тод", "спот" для забезпечення роботи власних кас з метою виконання зобов'язань перед власними клієнтами.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

· договір з нерезидентами, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;

· вантажна митна декларація у разі, якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язанням про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти);

· акт здачі - приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг), або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;

· документ передбачений при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо);

· довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента в гривнях та поточний рахунок в іноземний валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахунки з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті.

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, проставляється відмітка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів з зазначеною відміткою засвідчуються печаткою та підписом керівника (заступника керівника) суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом, копія вантажної митної декларації засвідчується круглою гербовою печаткою і підписом керівника або підписом заступника керівника відповідної митниці та зберігаються в уповноваженому банку.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат:

· на відрядження за кордон;

· на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

· для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

· для оплати за навчання, лікування, патентування тощо;

· для сплати митних платежів;

· для здійснення платежів за користування авторськими правами;

· для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;

в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

г) рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів тощо;

д) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;

е) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон;

б) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представництвами, представництвами юридичних осіб нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон;

б) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України фізичними особами-резидентами при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявка на перерахування за кордон власних коштів з поточного рахунку в гривнях та документи, які підтверджують виїзд з України фізичних осіб-резидентів на постійне місце проживання за кордон;

б) документи, що передбачені Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб резидентів і нерезидентів, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 23.09.96 N 245, у разі здійснення переказів коштів за кордон.

При здійсненні неторговельних операцій фізичними особами нерезидентами за рахунок коштів з власного поточного рахунку в гривнях підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України є заявка на перерахування іноземної валюти за кордон.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є:

а) для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами: виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками);

б) для закриття відкритої валютної позиції банку: заявка банку (з розрахунком).

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків та фінансово-кредитних установ за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами, є виписка з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти та/або рахунок-фактура.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за капітальними операціями та інших зобов'язань резидентів в іноземній валюті є такі документи:

а) кредитна угода (угоди позики), який свідчить про необхідність виконання резидентами юридичними особами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності України зобов'язань в іноземній валюті, довідка про стан погашення заборгованості за кредитом (позикою) та документами, передбаченими чинним законодавством, щодо легітимності виконання таких зобов'язань (реєстраційні свідоцтва, індивідуальні ліцензії Національного банку України, гарантії Кабінету Міністрів України тощо).

б) договір про інвестиційну діяльність, у тому числі про інвестиційну діяльність без створення юридичної особи, документ про фактичне внесення інвестиції, які свідчать про правомірність переказу за кордон прибутку (доходу), отриманого нерезидентом на законних підставах в Україні; копія рішення загальних зборів засновників діючих в Україні підприємств з іноземними інвестиціями про розподіл прибутку; копія декларації про прибуток підприємства з відміткою ДПА про її прийняття; копія податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та копія декларації про прибуток з відміткою ДПА про їхнє прийняття;

в) виписки з рахунку клієнта банку про надходження іноземної та підтвердження конвертації її в гривні, довідка депозитарію Національного банку України або уповноваженого банку, довідка уповноваженого банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманого нерезидентом на території України (копія платіжного доручення, згідно з яким здійснено перерахування коштів) у випадках, передбачених законами України.

г) депозитний договір, ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, які підтверджують необхідність виконання уповноваженим банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником депозиту (вкладу);

д) усі види договорів про забезпечення виконання зобов'язань в іноземній валюті та договори, для забезпечення виконання яких останні видані.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", які передбачають купівлю іноземної валюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів).

Іноземна валюта, яка придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів з часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, вказані в заяві на купівлю іноземної валюти.

Придбана іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті. У разі порушення резидентами строків, передбачених в абзаці першому цього пункту, придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи резидента (фізичної особи-резидента, яка здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи) згідно з чинним законодавством України, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок.

Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи зобов'язані продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнтів в іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п'яти банківських днів з часу зарахування таких надходжень на їх кореспондентські рахунки або рахунок каси. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, уповноважений банк або уповноважена фінансово-кредитна установа зобов'язані перерахувати на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше п'яти банківських днів з часу зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.

Відповідальність за несвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженої фінансово-кредитної установи про надходження в іноземній валюті на адресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається на клієнта банку.

Продаж за дорученням клієнта його власних коштів в іноземній валюті уповноважений банк або уповноважена фінансово-кредитна установа зобов'язані здійснювати протягом п'яти банківських днів з часу списання цих коштів з поточного рахунку клієнта. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Гривневий еквівалент проданої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти в усіх випадках має бути зарахований на основний поточний рахунок власника коштів не пізніше двох банківських днів після надходження на кореспондентський рахунок відповідної суми в гривнях.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України (у тому числі валютні біржі) при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.

Уповноваженому банку та уповноваженій фінансово-кредитній установі згідно із власними їх тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов`язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами.

Отже, можна зробити висновок, що для здійснення будь - якої операції з валютою існують певні правила, які потребують обов'язкового дотримання. Порядок здійснення валютних операцій банками України зазначені у Правилах здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України. Затв. постановою Правління НБУ №127 від 18.03.1999 р.

5. Аналіз валютних операцій АКБ "Укрсоцбанк"

Загальна характеристика АКБ "Укрсоцбанк" та тенденцій внутрішнього валютного ринку. АКБ "Укрсоцбанк", що входить до групи найбільших банків України, заснований у вересні 1990 року. Мережа банку налічує 497 операційних точок, з них - 465 безбалансових точок, 5 підзвітних філіалів і 27 обласних філіалів. Персонал банку налічує понад 10 тис. 300 чоловік.

За станом на 1 січня 2007 року:

· чисті активи - 17,531 млрд. грн.;

· кредитний портфель - 12,69 млрд. грн.;

· об'єм коштів юридичних осіб на термінових і поточних рахунках - 5,794 млрд. грн.;

· об'єм коштів фізичних осіб на термінових і поточних рахунках - 5,108 млрд. грн.;

· капітал банку - 1,926 млрд. грн.;

· поточний фінансовий результат діяльності банку - 287,336 млн. грн.

Один з провідних європейських банків італійський Banca Intesa в лютому 2006 року підписав договір про покупку 85,42 % акцій Укрсоцбанку за $1,16 млрд. - рекорд високої ціни для банківської системи України. У вересні 2006 року Banca Intesa заявив про те, що операція припускає придбання 88,55 % акцій Укрсоцбанку з наданням іншим акціонерам (міноритарним) опціону на продаж акцій з метою контролю над 100 % його акціонерного капіталу. При цьому вартість 100 % пакету акцій Укрсоцбанку (за станом на вересень 2006 року) оцінена в $1,4 млрд.

Характеризуючи загальні тенденції внутрішнього валютного ринку станом на 01.02.07, можемо виявити, що офіційний курс гривні до:

· долара США лишився незмінним і 31.01.2007 становив 505.00 грн./100 дол. США;

· євро зріс на 10.00 коп. (1.5 %) і 31.01.2007 становив 655.086 грн./100 EUR;

· російського рубля зріс на 0.015 коп. (0.76 %) і 31.01.2007 становив 1.9033 грн./10 RUR.

Обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 8260.0 млн. дол. США.

Інтервенції НБУ на валютному ринку України (сальдо) становили 223.4 млн. дол. США (у доларовому еквіваленті).

Таблиця 5.1. Середньозважений готівковий курс гривні до іноземної валюти за операціями банків України²² Інформація взята з проміжної консолідованої фінансової звітності АКБ "Укрсоцбанк".

Валюта	Купівля	Продаж
долара США (за 100 одиниць)	504.2942	507.2478
євро (за 100 одиниць)	653.6980	659.7064
російського рубля (за 10 одиниць)	1.8639	1.8666

Обсяг операцій на готівковому ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривню у доларовому еквіваленті) становив 2975.1 млн. дол. США, у т.ч.:

· обсяг валюти, купленої банками у населення - 1399.0 млн. дол. США;

· обсяг валюти, проданої населенню - 1576.1 млн. дол. США.

Банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 285.9 млн. дол. США і 31.01.2007становили 9803.5 млн. дол. США.

Аналіз доходів та витрат АКБ "Укрсоцбанк" при валютних операціях. Аналіз доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності комерційного банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства.

Метою аналізу банківської діяльності з погляду її фінансових результатів є виявлення резервів росту прибутковості банку і на цій основі формулювання рекомендацій керівництву банку по проведенню відповідної політики в області пасивних і активних операцій.

При аналізі доходів банку, на початку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі.

Розглянемо динаміку доходів та витрат на прикладі Київської дирекції АКБ "Укрсоцбанк" в 2005-2006 роках.

Перш за все розглянемо загальні обсяги доходів та витрат, тобто проведемо аналіз обсягів доходів по діяльності банку (Додаток Е).

Аналізуючи структуру доходів, ми бачимо, що дохід від валютних операцій на внутрішньому ринку складає 0,1 % від загальних обсягів доходів діяльності банку. В 2006 році в структурі доходів питома вага доходу від валютних операцій зростає до 0,2 % у першому півріччі та 0,3 % у другому півріччі 2006 року. При цьому валовий показник доходу зростає з 12 тис. грн. до 456 тис. грн.

Отже, операції з валютою у АКБ "Укрсоцбанк" мають тенденцію до зростання.

Проаналізуємо динаміку доходів від операцій з валютою як різновид не відсоткових доходів докладніше, тобто проведемо аналіз доходів валютних операцій АКБ СР "Уксоцбанк" (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Динаміка доходів від валютних операцій Київської дирекції АКБ "Укрсоцбанк"в 2005-2006 рр.

№	Період	Обсяг доходів, грн.	Питома вага в загальному обсязі за рік, %	Приріст до попереднього періоду, %
1	2005 рік	97 023,1	100,0 %
2	1 квартал	1 562,7	1,6 %
3	2 квартал	10 439,1	10,8 %	568,0 %
4	3 квартал	32 564,5	33,6 %	211,9 %
5	4 квартал	52 456,8	54,1 %	61,1 %
6	2006 рік	636 025,4	100,0 %
7	1 квартал	82 357,2	12,9 %	57,0 %
8	2 квартал	97 655,3	15,4 %	18,6 %
9	3 квартал	199 125,3	31,3 %	103,9 %
10	4 квартал	256 887,6	40,4 %	29,0 %

Аналізуючи дані, що представлені у табл. 5.2, зробимо висновки щодо динаміки доходів від валютних операцій у 2005-2006 році. Ми бачимо загальний ріст доходів від операцій з валютою. Але при постійному зростанні суми доходу ми не бачимо ритмічності приросту показника. Приріст до попереднього періоду у відсотках зменшується до 3 кварталу 2006 року.

Аналізуючи доходи на протязі року, ми бачимо, що найбільшу питому вагу складають операції з валютними операціями в 4 кварталі (54,1 % та 40,4 % відповідно у 4 кварталі 2005 та 2006 років). Максимальний приріст ми бачимо у 2 кварталі 2005 році, який складає 568 % а приросту до попереднього періоду. Максимальний приріст в абсолютному значені у 3 кварталі 2006 року (що можемо бачити на діаграмі динаміки доходу). При цьому абсолютний приріст складає максимальне значення за два роки - 101470 грн. На кінець 2006 року приріст склав 57762,3 грн., що дорівнює 29 % приросту до 3 кварталу 2006 року.

Наглядно динаміка доходів від валютних операцій Київської дирекції АКБ СР "Укрсоцбанк" протягом 2005-2006р. продемонстрована на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Динаміка обсягів доходу від валютних операцій АКБ "Укрсоцбанк" протягом 2005-2006 р.

Стабільний і ритмічний приріст доходів від валютних операцій свідчить про його нормальну роботу і про кваліфіковане керування активними операціями банку. Але в нашому разі управління даним видом не відсоткових операцій недостатньо кваліфікаційне. Перш за все це характеризується неритмічністю зростання показника (за рахунок приросту). По-друге, ми можемо спостерігати деяку сезонність у активності операцій, а саме - зростання доходу у 3 кварталі та різке зменшення у 4 кварталі, як у 2005 році, так і у 2006 році. Можливо це можна пов'язати в періодами відпусток у 3 кварталі (при цьому найбільш активні валютні операції з населенням), а також нестабільністю економіки на кінці року та початку наступного, коли населення утримує збереження на руках.

Важливим елементом є також аналіз структури валютних операцій. Для аналізу прибутковості валютних операцій в АКБ "Укрсоцбанк" необхідно установити об'єм угод кожного виду, суму доходів і витрат по них. Дохід банку від валютних операцій визначається як співвідношення сумарного доходу по даному виду угод за даний період до загального об'єму угод. Для аналізу цих тенденцій представимо розрахунки (Додаток Ж).

В цілому в 2006 році зростає питома вага операцій на готівковому ринку України. Доходи на цьому ринку в 2006 році складають 57,5 % проти 51,2 % у 2005 році. Це призведене за рахунок зменшення ваги доходу від операцій на безготівковому ринку України з 38,8 % у 2005 році до 37,4 у 2006 році та за рахунок зменшення вагомості інших доходів від валютних операцій.

В структурі валютних операцій на готівковому ринку України спостерігається тенденція зростання питомої ваги доходів від купівлі валюти у населення (питома вага зросла з 51,2 % у 2005 році до 57,5 % у 2006 році).

Активність валютних операцій у вигляді продажу населенню зменшується, що бачимо в розрахунках (зменшення з 54 % у 2005 році до 43,7 % у 2006 році).

Після проведення аналізу структурних доходів по укрупнених статтях та динаміки певного виду доходів, в нашому випадку аналіз доходів від валютних операцій, варто також використовувати розрахунок відносних показників, що дозволяють оцінити середній рівень прибутковості операцій у цілому.

Таким показником є відношення валових доходів від валютних операцій до ліквідних активів АКБ "Укрсоцбанк" (табл. 5.3).

Якщо ми розрахуємо відношення доходу від валютних операцій до ліквідних активів, то можемо побачити зростання цього показника з 0,11 в 1 півріччі 2005 року до 2,838 у другому півріччі 2006 року, що свідчить про зростання ефективності валютних операцій у Київській дирекції АКБ "Укрсоцбанк". Таким чином, у 2 півріччі 2006 року на 1 грн. Ліквідних активів приходить 2,84 грн. доходу від операцій з валютою.

Таблиця 5.3. Розрахунок відносного показника до ліквідних активів АКБ "Укрсоцбанк"

№	Показники	1 півріччя 2005	2 півріччя 2005	1 півріччя 2006	2 півріччя 2006
1	Дохід від валютних операцій на внутрішньому ринку	12002	85021	180013	456013
2	Ліквідні активи	109457	164155	193275	160675
	грошові кошти та залишки в НБУ	14399	50653	55428	61675
	кошти в інших банках	95058	113502	137847	99000
3	Відношення валових доходів від валютних операцій до ліквідних активів	0,110	0,518	0,931	2,838

Аналіз доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності АКБ "Укрсоцбанк", а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства.

Аналіз рентабельності валютних операцій представлено у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4. Розрахунок рентабельності валютних операцій у АКБ "Укрсоцбанк" у 2005-2006 рр.

№	Показники	1 півріччя 2005	2 півріччя 2005	1 півріччя 2006	2 півріччя 2006
1	Дохід від валютних операцій на внутрішньому ринку	12 002	85 021	180 013	456 013
2	Витрати від валютних операцій	9 592	68 971	150 529	397 741
	комісійні	1 320	10 203	25 202	77 522
	заробітна плата й інші витрати (нарахування на фонд оплати праці, премії і т.д.)	5 703	40 403	85 545	216 704
	інші витрати від валютних операцій	2 568	18 365	39 783	103 515
3	Валовий прибуток від валютних операцій	2 410	16 051	29 483	58 272
4	Рентабельність валютних операцій	25,1 %	23,3 %	19,6 %	14,7 %

Звичайно, що загальне зростання доходу від валютних операцій неможливе без змін у витратній частині балансу.

Витрати від валютних операцій складаються з комісійних, витрат на заробітну платню, нарахувань на фонд оплати праці, премії та інших витрат.

Різниця між валовим доходом та валовими витратами є валовим прибутків банку від операцій.

Відношення валового прибутку до витрат банку від валютних операцій показує рівень рентабельності цих операцій.

У 2005-2006 роках при загальному збільшенні доходів від валютних операцій зростають також витрати АКБ "Укрсоцбанк" на проведення цих операцій. Саме зростання витрат призводить до зменшення рівня рентабельності з 25,1 % у 1 півріччі 2005 року до 14,7 % у 2 півріччі 2006 року.

Отже, показник рентабельності в 14,7 % показує, що на 1 грн. витрат на проведення валютних операцій приходить 14,7коп. валового прибутку від цих операцій.

Отже, зробимо висновки, що валютні операції в АКБ "Укрсоцбанк" є рентабельними та ефективними, про що свідчать показники рентабельності вище 0. Аналізуючи структуру доходів, ми бачимо, що дохід від валютних операцій на внутрішньому ринку складає 0,1 % від загальних обсягів доходів діяльності банку. В 2006 році в структурі доходів питома вага доходу від валютних операцій зростає до 0,2 % у першому півріччі та 0,3 % у другому півріччі 2006 року. Це свідчить по те, що операції з валютою у АКБ "Укрсоцбанк" мають тенденцію розвитку. При постійному зростанні суми доходу ми не бачимо ритмічності приросту показника. Приріст до попереднього періоду у відсотках зменшується до 3 кварталу 2006 року. Отже, управління даними видами діяльності АКБ "Укрсоцбанк" не є достатньо ефективним.

6. Проблеми та перспективи розвитку валютних операцій на внутрішньому ринку України

Валютний ринок належить до однієї з найважливіших складових грошового ринку держави і тому потребує проведення державного регулювання. За роки незалежності України та формування її валютного ринку було розроблено законодавчу та нормативно-правову базу, створено інституційні форми організації валютних відносин, створена національна валютна система тощо. Водночас динамізм валютних відносин, їх інтернаціоналізація потребують постійного вдосконалення чинного законодавства, приведення його у відповідність із сучасними економічними реаліями, що у кінцевому підсумку спрямовуються на підтримання стабільності національної грошової одиниці України та підвищення авторитету країни на міжнародному ринку. В останні десятиліття на валютному ринку відбулась зміна характеру торгівлі з перенесенням акценту на зміну строковості торгівлі: намітилось значне зростання операцій, виконання котрих відбувається у майбутньому. Цьому посприяло: прискорення передачі найактуальнішої інформації з допомогою сучасних засобів зв'язку; глобалізація та взаємопереплетення національних ринків, в результаті чого зміни в одному із центрів світової торгівлі мають вплив на стан світового валютного ринку в цілому; лібералізація правових умов та послаблення державного регулювання в галузі валютної торгівлі. Все це призвело, з одного боку, до підвищення чутливості валютного ринку до кон'юнктурних змін і значного збільшення валютних коливань, а з іншого боку, до зростання можливостей високоефективного інвестування.

Отже, базовими передумовами прискорення інтеграційних процесів стали лібералізація валютних операцій із зростанням ступеня відкритості національних ринків та стрімкий розвиток інформаційних технологій і систем, що дозволяють здійснювати платежі і торгівлю активами, а також отримувати оперативну інформацію про стан світових ринків в режимі реального часу. NASDAQ, Cedel, Euroclear, SWIFT і сучасні Reuters і Bloomberg дали можливість об'єднати світ в один ринок у пошуку найбільш вигідних можливостей вкладень капіталу.

На наш погляд, на сучасному етапі розвитку валютного ринку вітчизняні комерційні банки, незважаючи на зростання обсягів валютних операцій, повинні постійно вдосконалювати механізм їх здійснення та адаптувати його до мінливих ринкових умов. Багато уваги потрібно приділити електронним технологіям, які вже зараз відкрили можливість створення більш складних інформаційно-аналітичних продуктів. Зріс ступінь інтеграції сегментів фінансового ринку - валютного, фондового, кредитного. Високим попитом на ринку користуються програмні продукти, здатні забезпечувати синхронний супровід операцій на валютному ринку і ринку цінних паперів, розрахувати порівняльну дохідність здійснюваних операцій, мінімізувати фактор валютного ризику. Слід також зазначити, що електронні технології суттєво сприяли консолідації інститутів світового валютного ринку, його поділу на міжбанківський і клієнтський. Перевагами електронних технологій скористались найбільші банківські інститути для закріплення своїх позицій. Електронні технології Reuters Dealing 2000 та електронні брокерські системи знайшли застосування на міжбанківському валютному ринку. Банки розробили свої програмні продукти, призначені для обслуговування своїх клієнтів. Це призвело до створення провідними банками власних замкнених торгово-інформаційних систем.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, можна зробити висновок, що фінансово-кредитні установи, в тому числі й банки, які прагнуть отримати конкурентні переваги на ринку, а також успішно здійснювати діяльність у сучасному фінансовому просторі, змушені зосередити свою увагу на ефективному проведенні валютних операцій, які дають змогу, з одного боку, хеджувати валютні ризики, що виникають в банківській діяльності, з іншого - отримати додаткові прибутки в результаті курсових та процентних різниць, а крім цього - вони покращують якість обслуговування клієнтів. Перспективами подальших розвідок у даному напрямку можна вважати подальші теоретичні дослідження валютних операцій, особливо нових та новітніх, а також спрямування особливих зусиль на розвиток електронних та інформаційних технологій, які у майбутньому дадуть змогу модернізувати існуючі валютні операції та "іти в ногу з часом" фінансовому середовищі яке постійно змінюється.

Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України у світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, удосконалення валютного законодавства і нормативної бази сприяли тому, що розвиток валютного ринку в останні роки характеризувався:

· збільшенням обсягів операцій з іноземною валютою у всіх сегментах;

· удосконаленням його структури і спрямованості на рішення конкретних економічних і фінансових проблем суб'єктів господарювання і держави в цілому;

· розширенням переліку валют, по яких проводилися операції на валютному ринку;

· відсутністю різких коливань валютних курсів;

· удосконаленням законодавчої і нормативної бази діяльності суб'єктів валютного ринку;

· упровадженням нових видів валютних операцій і форм розрахунків;

· врегулюванням діяльності нерезидентів на українському ринку і т.д.

Регулювання валютної сфери України за сучасних умов зводиться до підтримки стабільного становища на валютному ринку, нейтралізації різких коливань валютних курсів. Стабільність валютного ринку в свою чергу забезпечує нормальний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків держави і всієї економіки. Головним інструментом формування ефективного валютного регулювання на сучасному етапі розвитку ринкових відносин є валютні інтервенції, які здійснюються центральним банком. Кожна країна, як правило, використовуючи валютні інтервенції, виходить із конкретних особливостей своєї економіки, ступеня її "відкритості" для участі в міжнародних економічних відносинах.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, можна зробити висновок, що фінансово-кредитні установи, в тому числі й банки, які прагнуть отримати конкурентні переваги на ринку, а також успішно здійснювати діяльність у сучасному фінансовому просторі, змушені зосередити свою увагу на ефективному проведенні валютних операцій, які дають змогу, з одного боку, хеджувати валютні ризики, що виникають в банківській діяльності, з іншого - отримати додаткові прибутки в результаті курсових та процентних різниць, а крім цього - вони покращують якість обслуговування клієнтів, особливо тих, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Перспективами подальших розвідок у даному напрямку можна вважати подальші теоретичні дослідження валютних операцій, особливо нових та новітніх, а також спрямування особливих зусиль на розвиток електронних та інформаційних технологій, які у майбутньому дадуть змогу модернізувати існуючі валютні операції та "іти в ногу з часом" фінансовому середовищі яке постійно змінюється.

Регулювання валютної сфери України за сучасних умов зводиться до підтримки стабільного становища на валютному ринку, нейтралізації різких коливань валютних курсів. Стабільність валютного ринку в свою чергу забезпечує нормальний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків держави і всієї економіки. Головним інструментом формування ефективного валютного регулювання на сучасному етапі розвитку ринкових відносин є валютні інтервенції, які здійснюються центральним банком. Кожна країна, як правило, використовуючи валютні інтервенції, виходить із конкретних особливостей своєї економіки, ступеня її "відкритості" для участі в міжнародних економічних відносинах.

Для подальшого вдосконалення валютної системи України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

· прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до Євросоюзу;

· відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетами її економічного та соціального розвитку;

· спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку. Зростання структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку та припинення практики їх використання для фінансування поточних витрат;

· мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;

· дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;

· залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування міжнародних фінансових відносин України.

Отже, розвиток валютних операцій - актуальне питання, оскільки ці операції можуть бути не лише джерелом додаткового прибутку для банків, але й інструментом хеджування (страхування) валютного ризику, механізмом надання додаткових послуг клієнтам банку, вони можуть сприяти підтримці курсу національної валюти, виходу українських банків на міжнародний рівень, збільшенню надходжень до бюджету країни.

Висновки

Початок XXI століття характеризується процесами глобалізації світової економіки. Найвідчутніше та найшвидше цей процес відбувається на фінансових ринках. Саме тому на даному етапі для українських банків валютні операції мають принципово важливе значення, адже завдяки їм забезпечується взаємозв'язок вітчизняного та міжнародних ринків грошей та капіталів. Крім того, ці операції при вмілому їх застосуванні є досить прибутковими і можуть значно підвищити ефективність діяльності комерційного банку. У зв'язку з цим постає проблема ґрунтовного дослідження економічної сутності валютних операцій, що успішно здійснюються зарубіжними та вітчизняними фінансово-кредитними установами з метою більш продуктивного їх застосування на практиці.

Широкий асортимент валютних операцій, високе технологічне й організаційне забезпечення їх виконання створюють усім суб'єктам валютного ринку сприятливі умови для досягнення таких цілей - забезпечення ліквідності, прибутковості і керованості валютними ризиками. Тому прискорений розвиток валютного ринку - одне з актуальних завдань країн з перехідними економіками, у тому числі й України. Проте в Україні валютний ринок формується надто повільно, асортимент валютних операцій на ньому обмежений переважно касовими операціями. Після припинення в 2000р. діяльності Української міжбанківської валютної біржі розвиток більшості строкових валютних операцій втратив поки що перспективу.

Позитивна тенденція щодо збільшення видів та обсягів валютних операцій свідчить про те, що вони розвиваються, і сьогодні займають вагоме місце у діяльності вітчизняних банків.

Отже, написавши дану роботу, можна зробити такі висновки:

Валюта - це не просто гроші чи грошова одиниця тієї чи іншої країни. Це насамперед грошові цінності, які обслуговують зовнішньоекономічні відносини. Специфіка цих відносин надає національним грошам нову ознаку та статус валюти. Набувши статус валюти, гроші можуть використовуватися й у внутрішніх економічних відносинах. Уся сфера економічних відносин, в якій зв'язки між суб'єктами здійснюються з використанням валютних коштів, називається валютними відносинами. Тому валютні відносини за своїм обсягом можуть не збігатися з зовнішньоекономічними відносинами.

Найвищою якісною характеристикою валюти є її вільна конвертованість в інші валюти.

На валютному ринку сформувався широкий набір специфічних валютних операцій, використання яких дає можливість суб'єктам ринку вирішувати три групи завдань:

· забезпечувати потреби в платіжних засобах для погашення своїх зовнішніх зобов'язань;

· забезпечувати страхування своєї діяльності від валютних ризиків;

· одержувати додаткові прибутки від спекулятивних операцій.

Операції валютного ринку поділяються на поточні (операції "спот") та строкові (операції з форвардними угодами, ф'ючерсами, свопами, валютними опціонами тощо).

Відповідно до закону "Про валютне регулювання й валютний контроль" всі валютні операції діляться на: поточні й операції пов'язані з рухом капіталу. У цей час більше широке значення придбали поточні валютні операції. При цьому відстрочка платежу надається на мінімальний строк. Обмежене коло валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, обґрунтовується більшими ризиками при їхньому здійсненні, а також більше складним оформленням (одержання дозволу НБУ на дані операції). Необхідно уточнити, що всі валютні операції тісно взаємозалежні, тому дуже складно чітко класифікувати всі операції з іноземною валютою. Тим більше, що операції можуть бути віднесені до декількох основних видів валютних операцій. Валютні операції розділені на кілька груп:

· відкриття й ведення валютних рахунків клієнтів;

· неторгові операції комерційного банку;

· установлення кореспондентських відносин з іноземними банками;

· конверсійні операції - при таких операціях відбувається збільшення або зменшення активу або пасиву в одній валюті при одночасній зміні активу або пасиву в іншій валюті, тобто операції, що приводять до зміни відкритої валютної позиції;

· операції по міжнародних розрахунках, пов'язані з експортом й імпортом товарів і послуг;

· операції по залученню й розміщенню банком валютних коштів.

У результаті інтернаціоналізації ринку банківських операцій, створенням транснаціональних підприємств і банківських установ і диверсифікованості їхньої діяльності банки постійно піддаються валютним ризикам, які являють собою можливість грошових втрат у результаті коливань валютних курсів, що відбиває взаємодію національної та світової економік. Правильне його визначення має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності обміну, взаємної вигоди у відносинах економічних суб'єктів. Величина валютного курсу та режим його функціонування впливають на всю систему макро- та мікроекономічних показників країни, на її конкурентні позиції в економіці. Саме тому визначення та регулювання валютного курсу є важливим елементом економічної політики держави.

Сьогодні обмінний курс є основним інструментом монетарної політики в Україні, що є негативним фактором регулювання валютного ринку. Із запровадженням більшої гнучкості він поступово позбавлятиметься цієї ролі в умовах, коли інші інструменти ще недостатньо ефективні. Тому режим обмінного курсу певний час має відігравати важливу роль, однак його слід поступово змінювати у бік більшої гнучкості обмінного курсу.

Для подальшого вдосконалення валютної системи України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

· прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до Євросоюзу;

· відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетами її економічного та соціального розвитку;

· спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку. Зростання структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку та припинення практики їх використання для фінансування поточних витрат;

· мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;

· дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;

· залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування міжнародних фінансових відносин України.

Список використаних джерел

1. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93.

2. Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №17-93.

3. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 20.02.01, № 872-12.

4. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 p. №679-XIV.

5. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Затв. Постановою Правління НБУ 18.12.98 N 527.

6. Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями. Затв. постановою Правління НБУ від 24.03.99 N 136.

7. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків: Затв. Постановою Правління НБУ 28.08.01 N 368.

8. Про використання валюти як засобу платежів: Лист Нацбанку України від 06.10.2000 р. № 28-113/3704.

9. Положення про валютний контроль. Затверджено постановою Правління НБУ від 08.02.2000р. №49.

10. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства: наказ ДПА України від 04.10.99 р. № 542.

11. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України. Затв. постановою Правління НБУ №127 від 18.03.1999 р.

12. Банківські операції: Підручник / A.M. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пудовкіна та ін.; за ред. д-ра екон. наук, проф. A.M. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.

13. Балащук Ю.О. Комерційний банк як агент валютного контролю //Банківська справа. - 2001. -№4. - С. 132-145.

14. Безклубий І. Сутність та ознаки банківського правочину // Юридична Україна. - 2004. - № 4. - C.18-25.

15. Безпалий Ю. Особливості застосування органами податкової служби штрафних санкцій за порушення валютного законодавства // Вісник податкової служби України. - 2000. - №8. - С. 15-18.

16. Береславська О. Курс - стабільний, зростання триватиме //Вісник Національного банку України. - 2002. -№ 02. - С. 34-38.

17. Береславська О. Ревальвація, девальвація чи лібералізація? //Вісник Національного банку України. - 2001. -№ 09. - С. 40-42.

18. Берлач А.І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А.І. Берлач, Н.А. Берлач, Ю.В. Ілларіонов. - К.: Фенікс, 2000. - 336 с.

19. Бландірьєр Ж.П. Наслідки системи фіксованого національного валютного курсу для перехідних економік // Економіст. - 2000. - №3. - С. 96-102.

20. Валютний ринок//Бюлетень Національного банку України. - 2006. - №12. - С. 55-61.

21. Ващенко Е. Міжбанківський валютний ринок //Вісник Національного банку України. - 2001. - № 7. - С. 37-38.

22. Волощук І.В. Розрахунок фінансового результату валютних операцій комерційного банку // Вісник НБУ. - 2001. - №5. - С. 57-58.

23. Деньги. Кредит. Банки. Ценные бумаги. Практикум: Учебное пособие для ВУЗов/ Под ред. проф. Жукова Е.Ф. - М.: ЮНИТИ- ДАНА, 2001. - 310 с.

24. Ковальчук А. Грошово-кредитні відносини в правовому вимірі // Банківська Справа. - 2003. -№3.С. 29 42.

25. Костюченко О.А. Банківське право. Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн: Навч. Посібник. - 2-ге вид. - К.: А.С. К., 2001. - 576 с.

26. Лагутін В.Д. Гроші т грошовий обіг: Навч. Посіб. - 3-тє вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 181 с.

27. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції:Опорний конспект лекцій/Уклад І.А. Аванесова. - К.:КНТЕУ,2003. - 79 с.

28. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / О.І. Береславська, О.М. Наконечний, М.Г. Пясецька та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - 392 с.

29. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2001. - 544 с.

30. Операції сучасного комерційного банку: Навч. посібник / M. А. Коваленко, В.М. Білінкіс, Л.Є. Сухомлин. - Херсон: Олді-плюс, 2004. - 472с.

31. Петрашко Л.П. Валютні операції: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. - 204 с.

32. Петрук О.М. Банківська справа: К.: Кондор, 2004. - 461 с.

33. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навчально-методичний посібник. - К.: Вища школа, 2000. - 160 с.

34. Ющенко В.А., Міщенок В.І. Валютне регулювання. -К.: Знання, КОО, 1999. -182 с.

35. http://www.bank.gov.ua - офіційний інтернет-сайт Національного банку України.

36. www.uabanker.net.

37. www.finport.net - Фінансовий портал.

38. www.minfin. gou.ua - Міністерство фінансів України.

39. http://www.lib.academy.sumy.ua.

40. http://www.poglyad.com/.

41. www.liga.net.

42. usb.hosting.design.ru.

Додаток

Середньозважений готівковий курс гривні до іноземної валюти за операціями банків України протягом 2002-2006 р.

...