Страхування фінансових ризиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Страхові послуги»

Тема: «Страхування фінансових ризиків»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи страхування фінансових ризиків

1.1 Причини виникнення фінансових ризиків та необхідність їх страхування

1.2 Економічна сутність фінансових ризиків

1.3 Класифікація фінансових ризиків та місце страхування в методах їх зниження

Розділ 2. Сучасний стан страхування фінансових ризиків в Україні

2.1 Послуги страхування фінансових ризиків представлені на українському страховому ринку

2.2 Місце страхування фінансових ризиків на страховому ринку України

Розділ 3. Проблеми перспективи розвитку страхування фінансових ризиків в Україні

3.1 Проблемні аспекти страхування фінансових ризиків в Україні

3.2 Перспективи подальшого розвитку та напрями вдосконалення страхування фінансових ризиків в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Aктуaльнiсть дoслiдження. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання, фінансово-кредитних установ пов'язана з багатьма ризикам, ступінь впливу яких на результати їхньої фінансової діяльності значно підвищується з переходом до ринкової економіки. Ризики, що супроводжують цю діяльність, виділяють в окрему групу фінансових ризиків, що відіграють найбільш значну роль у загальному “портфелі ризиків”. Збільшення ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності господарюючих суб'єктів пов'язане з швидкою зміною економічної ситуації в країні і кон'юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансово-кредитних відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів. На основі обслуговування різноманітних ризиків фінансового характеру сформувалася так звана сфера фінансового страхування. Отже, напрямок страхової діяльності, пов'язаний із мінімізацією фінансових ризиків, не лише вимагає, а й заслуговує глибокого вивчення й теоретичного узагальнення як на основі власної практики, так і з урахуванням зарубіжного досвіду.

Дослідженню теорії фінансових ризиків, питанням страхування фінансово-кредитних ризиків присвятили свої праці такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені-економісти, як: І.А. Бланк, М.С. Клапків, Н.Н. Внукова, Д. Фарни, Л. Хорін, Т. Вейган, Ж. Перар, К.С. Воблий, С.С. Осадець, А.А. Гвозденко, В.В. Глущенко, Я.П.Шумелда та ряд інших.

Oб'єктoм дaнoгo дoслiдження є фінансові ризики.

Предметoм дoслiдження виступaє страхування фінансових ризиків як одного з способів їх мінімізації в розрізі останніх тенденцій розвитку.

Метою рoбoти є дослідження поняття фінансового ризику, розгляд теоретичних засад і практичних аспектів страхування фінансових ризиків.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирiшити нaступнi зaвдaння:

- визнaчити сутнiсть поняття фінансового ризику та підходи до їх класифікації;

- дoслiдити причини виникнення фінансових ризиків;

- визнaчити мiсце страхування в методах мінімізації фінансових ризиків

- прoaнaлiзувaти сучaсний стaн та місце страхування фінансових ризиків на страховому ринку України;

- виявити тенденцiї рoзвитку страхування фінансових ризиків в Україні;

- oхaрaктеризувaти основні страхові послуги з страхування фінансових ризиків, які існують на страховому ринку України;

- oхaрaктеризувaти ключoвi сучaснi прoблеми, пoв'язaнi з страхуванням фінансових ризиків ;

- oбґрунтувaти шляхи вирiшення виявлених прoблем

Дoслiдження склaдaється зi вступу, трьoх рoздiлiв виснoвкiв. У першoму рoздiлi «Теоретико-методологічні основи страхування фінансових ризиків» дoслiджуються теоретико-методологічні зaсaди визнaчення сутнoстi поняття «фінансовий ризик», їх класифікація, причини їх виникнення та місце страхування в їх мінімізації. У другoму рoздiлi «Сучaсний стaн страхування фінансових ризиків в Україні» прoвoдиться aнaлiз сучaснoгo стaну страхування фінансових ризиків в контексті розвитку страхового ринку України, дається характеристика окремим видам страхових послуг з страхування фінансових ризиків на страховому ринку України на прикладі таких страхових компаній як: «Оранта», «Кремень», «Українська пожежно-страхова компанія». У третьoму рoздiлi «Прoблеми та напрями вдосконалення страхування фінансових ризиків в Україні» хaрaктеризуються ключoвi сучaснi прoблеми, пoв'язaнi з розвитком страхування фінансових ризиків в Україні та наводяться шляхи вирішення цих проблем.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи страхування фінансових ризиків

1.1 Причини виникнення фінансових ризиків та необхідність їх страхування

Будь-яка фінансова діяльність пов'язана з ризиком, тому питання управління фінансовими ризиками набуває останніми роками дедалі більшої актуальності. Управління фінансовими ризиками займає особливе місце у фінансовому менеджменті, так як вони тісно пов'язані з фінансовими відносинами підприємств, більш ніж інші піддаються впливу зовнішнього середовища, яке в сучасних умовах є досить непередбачуваним.

Потреба підприємств у захисті від можливих збитків в умовах ринкової економіки може бути забезпечена шляхом:

--самострахування (створення резервного фонду безпосередньо суб'єктами господарювання);

--створення товариств взаємного страхування, в яких страхові внески засновників одночасно є пайовими внесками до статутного капіталу товариства. Створення товариства однієї або суміжних галузей для покриття своїх специфічних ризиків;

--укладення договорів страхування зі страховими компаніями

Безперечно, фонд самострахування дає можливість відшкодувати збитки, але не дуже великі, А шкода внаслідок аварій, пожеж, завдана підприємствам, особливо підприємствам промисловості, може бути великою. Тому коштів резервного фонду підприємства не вистачить навіть на покриття середніх, а тим більше крупних збитків. Товариства взаємного страхування в України ще відсутні, оскільки не розроблена відповідна законодавча база для їх функціонування. Тому укладення договорів страхування зі страховими компаніями є найбільш привабливим шляхом захисту підприємств від непередбачуваних втрат. Можливості страховиків зростають у процесі застосування механізму розподілу й перерозподілу крупних ризиків через співстрахування й перестрахування[1].

Потреба в страховому захисті підприємств в Україні посилюється в зв'язку з перебудовою економіки, приватизаційними процесами. До ринкової трансформації економіки ризики підприємств покривалися переважно за рахунок коштів бюджету. Тепер ситуація змінилася, поширення недержавних форм власності виключає можливості використовувати кошти бюджету для покриття збитків підприємств. У ризикованих ситуаціях у підприємств виникає потреба в покритті все більшої кількості середніх і великих ризиків за допомогою страхування. Саме в страхуванні найповніше збігаються інтереси виробника, держави й страховика.

Слід зазначити, що більшість науковців і практиків ототожнюють поняття «джерела», «чинники» й «обставини» виникнення ризиків. Це зумовлено тим, що у практичній діяльності дуже важко розмежувати джерела й чинники виникнення ризиків. Зокрема, В. В. Вітлінський наголошує, що основним джерелом ризику є суперпозиція таких типів невизначеності:

-- невизначеність щодо цілей суб'єкта господарювання (багатокритеріальність і неузгодженість між окремими індикаторами);

-- невизначеність (неоднозначність) прогнозів розвитку оточення (альтернативні сценарії розвитку середовища);

-- інформаційна обмеженість, зокрема кількісних даних, у процесі прийняття управлінських рішень

Аналіз літературних джерел показав, що науковці, як правило, виокремлюють внутрішні джерела виникнення ризиків, які формуються всередині суб'єкта господарювання, однак можуть спричиняти ризики й негативні наслідки для зовнішнього середовища (поломки обладнання, помилки управлінців і персоналу, недоцільність встановлених цілей і завдань тощо), та зовнішні, які виникають у навколишньому середовищі, але впливають на діяльність суб'єкта господарювання (зміни смаків споживачів, законодавчі колізії, банкрутство контрагентів тощо) [14].

Також пропонують класифікувати чинники виникнення ризиків на суб'єктивні, об'єктивні або суб'єктивно-об'єктиви і. Прихильники суб'єктивного аспекту виникнення ризиків стверджують, що вирішальним чинником у виникненні ризиків є роль особи, яка приймає рішення за умов невизначеності. Прихильники об'єктивних джерел виникнення ризику вважають, що основним чинником є сама ситуація. Проте в науковій літературі переважає суб'єктивно-об'єктивний підхід.

Суб'єктивно-об'єктивним ризик вважається в тому разі, якщо він породжується й суб'єктивними процесами, й такими, існування яких не залежить від волі і свідомості людей[6].

Отже, на основі досліджених наукових праць і досвіду діяльності підприємств можна розділити джерела виникнення фінансових ризиків за рівнем їх утворення: макроекономічні, мікроекономічні, специфічні (всі ті, що притаманні діяльності певного підприємства та визначаються організаційно-правовою формою, сферою діяльності тощо. Макроекономічні джерела можуть істотно різнитися, тому їх доцільно поділяти щонайменше на дві групи: глобальні й локальні (див. рисунок 1 додатку до розділу 1).

Виникнення ризику у фінансовій сфері, як правило, зумовлюється такими глобальними обставинами [7]:

-- зростанням схильності до ризику власників і менеджерів фінансово-економічних інституцій усього світу, що призвело до світової фінансової кризи у 2008 році;

-- збільшенням обсягів фінансових і банківських операцій та угод;

-- ускладненням фінансово-економічних операцій;

-- взаємопов'язаністю фінансово-економічних систем країн світу;

-- збільшенням обсягів світової торгівлі та неврегульованістю низки правових проблем торгівлі;

-- відсутністю належних інструментів регулювання фінансових ринків;

-- поширеністю та швидким розвитком похідних фінансових інструментів;

-- відсутністю структурних і системних перетворень фінансово-економічних систем у трансформаційних економіках;

-- зростанням кількості надзвичайних і форсмажорних обставин у зовнішньому середовищі

1.2 Економічна сутність фінансових ризиків

Фінансова діяльність підприємства пов'язана з багатьма ризикам, ступінь впливу яких на результати його діяльності значно підвищується з переходом до ринкової економіки. Ризики, що супроводжують цю діяльність, виділяють в окрему групу фінансових ризиків, що відіграють найбільш значиму роль в загальному “портфелі ризиків” підприємства. Збільшення ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності підприємства пов'язано з швидкою зміною економічної ситуації в країні і кон'юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів[21].

Для більш глибокого розуміння сутності фінансового ризику, розглянемо основні його елементи.

Об'єкт фінансового ризику - це фінансова система, умови діяльності якої неможливо оцінити повною мірою внаслідок невизначеності умов її функціонування.

Суб'єкт фінансового ризику - це фізична або юридична особа, які зацікавлені в успішних фінансових результатах діяльності та приймають управлінські рішення стосовно об'єкта ризику.

Джерела фінансового ризику - це дії, процеси та явища, які викликають невизначеність фінансової ситуації на ринку.

Існують різні точки зору з приводу об'єктивної і суб'єктивної природи фінансового ризику, проте, на наш погляд, це два рівно важливих елементи.

Об'єктивність фінансового ризику визначається об'єктивними категоріями невизначеності, неточності даних, відсутності повної інформації на ринку при проведенні фінансової діяльності. Це поняття відображає реально існуючі економічні процеси та явища, які існують незалежно від реакції суб'єкта на них.

Суб'єктивність фінансового ризику зумовлена прийняттям управлінських рішень фізичними особами з їх особистими поглядами, оцінками подій, принципами, досвідом. Фінансовий ризик завжди пов'язаний з прийняттям альтернативних рішень, розрахунком ймовірностей позитивних та негативних результатів.

Зміни фінансової ситуації внаслідок дії ризику можна розділити на: передбачувані зміни, які можна приблизно оцінити методами математичної статистики та непередбачувані зміни, величину яких неможливо спрогнозувати. Таким чином, кінцевий результат дії фінансового ризику складається з передбачуваних та непередбачуваних змін. Для ідентифікації, оцінки та управління фінансовими ризиками необхідно максимально точно визначити передбачувані результати події або явища і виділяти на вчасно реагувати на джерела непередбачуваних змін [10].

У цілому фінансовий ризик визначається як ризик який виникає в економічних суб'єктів у фінансовій сфері при здійсненні ними економічної діяльності та виражається у відхиленнях фінансових показників внаслідок невизначеності умов діяльності.

Існує багато підходів вчених-економістів до розкриття сутності поняття фінансового ризику (див. таблицю 1.1. додатку до розділу 1)

Як було зазначено, підходи вчених до визначення сутності фінансових ризиків відрізняються та мають багато недоліків. Узагальнивши всі зазначені підходи та враховуючи тенденції на українському на міжнародному ринках можна надати таке визначення: фінансовий ризик - це ризик, який виникає при здійсненні економічним суб'єктом господарської діяльності і виникає в фінансовому полі, тобто при роботі з грошовими ресурсами та іншими фінансовими інструментами, та який може призвести як до позитивних так і до негативних відхилень фінансових показників діяльності суб'єкта.

1.3 Класифікація фінансових ризиків та місце страхування в методах їх зниження

Фінансовий ризик є результатом вибору його власниками або менеджерами альтернативного фінансового рішення, спрямованого на досягнення бажаного цільового результату фінансової діяльності при вірогідності настання економічного збитку (фінансових втрат) через невизначеність умов його реалізації [9]. Наочно фінансові ризики можна розглянути у розрізі груп та видів (див. таблицю 1.2. додатку до розділу 1).

Як правило, всі види фінансових ризиків взаємозв'язані і зміна одного виду ризику може суттєво вплинути на фінансово-господарську діяльність підприємства та призвести до неочікуваних наслідків. Саме тому необхідно розглянути класифікацію відомого вченого І.О. Бланка, який виділяє інші види фінансових ризиків (див. таблицю 1.3. додатку до розділу 1).

До інших видів ризиків, які по мірі вірогідності виникнення або рівня фінансових втрат не такі значущі для підприємств, як розглянуті вище, відносяться ризики стихійних лих та інші аналогічні «форс-мажорні ризики», які можуть привести не лише до втрати передбаченого доходу, але й частини активів підприємства (основних засобів; запасів товарно-матеріальних цінностей); ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій (пов'язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку); емісійний ризик та ін.

Розглянуті види ризиків можна класифікувати по декількох критеріях: по об'єкту, що характеризується; по сукупності досліджуваних інструментів; по комплексності; за джерелами виникнення; по характеру фінансових наслідків; по характеру прояву в часі; за рівнем можливих фінансових втрат; по можливості передбачення; по можливості страхування [5].(див. таблиця 1.4. додатку до розділу 1)

Комплекс різних видів ризиків, властивих фінансовій діяльності підприємства, визначається специфікою організаційно-правової форми його діяльності, структурою капіталу, структурою активів, співвідношенням постійних та змінних витрат і т.п.

Важливою для нашого дослідження є класифікація ризиків по можливості страхування фінансові ризики підрозділяються також на дві групи:

· фінансові ризики, що страхуються. До них відносяться ризики, які можуть бути передані в порядку зовнішнього страхування відповідним страховим організаціям;

· фінансові ризики, що не страхуються. До них відносяться ті їх види, по яких відсутня пропозиція відповідних страхових продуктів на страховому ринку.

Управління фінансовими ризиками представляє собою систему принципів і методів розробки та реалізації ризикових рішень, що забезпечують всебічну оцінку різних видів фінансових ризиків і нейтралізацію їх можливих негативних наслідків [2].

Головною метою управління фінансовими ризиками є забезпечення фінансової безпеки підприємства в процесі його розвитку і запобігання можливому зниженню його ринкової вартості.

Для зниження ступеню фінансового ризику застосовуються наступні методи, перелік яких в літературі досить різноманітний. В.М. Гранатуров рекомендує використовувати такі методи зниження фінансових ризиків, як страхування (майнову форму, хеджування, страхування відповідальності, співстрахування, перестрахування, самострахування), резервування коштів, диверсифікацію, лімітування [8]. Г.В. Чернова пропонує наступні види методів зниження фінансових ризиків: метод відмови від ризику; метод зниження частоти збитку або запобігання збиткам; метод прийняття ризику на себе; метод зменшення розміру збитків; метод розподілу ризику; метод аутсорсингу ризику; метод запобігання збиткам; страхування; самострахування; метод передачі ризику [17].

Систематизувавши існуючі в літературі класифікації методів зниження фінансових ризиків, вважаємо за доцільне виділити найважливіші з них: ухилення від ризику; перейняття ризику на себе; передача ризику; розподіл ризиків; об'єднання ризику; диверсифікація; лімітування; страхування; самострахування; хеджування; використання внутрішніх фінансових нормативів; інші методи мінімізації фінансового ризику (див. таблицю 1.5. додатку до розділу 1).

Одним з найбільш поширених способів зниження ступеню фінансового ризику виступає страхування [3, с. 272]. Страхування фінансових ризиків -- це страхування, що передбачає обов'язки страховика по страхових виплатах у розмірі повної або часткової компенсації втрат прибутків (додаткових витрат) особи, на користь якої укладений договір страхування, викликаних наступними подіями: зупинка або скорочення обсягу виробництва в результаті обумовлених в договорі подій; банкрутство; непередбачені витрати; невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань контрагентом застрахованої особи, що є кредитором по угоді; понесені застрахованою особою судові витрати; інші події. Страхування фінансових ризиків відноситься до страхування відповідальності, проте часто його умови включаються в договір страхування майна. У такому разі страхова компанія відшкодовує страхувальникові не лише збиток, нанесений застрахованому майну, але й не отриманий внаслідок зупинки виробництва (в результаті страхового випадку) прибуток.

В практиці вітчизняного страхування найбільше поширення отримало страхування фінансових ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язань клієнтами (контрагентами) страхувальника. Це може бути фінансовий ризик як по одній, так і по декількох однотипних угодах (ризик за договором купівлі-продажу або постачання товару). Наприклад, постачальник, направляючи товар покупцеві з умовою наступної оплати цього товару, може укласти договір страхування фінансового ризику, за умовами якого страховик зобов'язаний відшкодувати страхувальникові (постачальникові) неотримані прибутки у разі невиконання покупцем (контрагентом страхувальника) своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу товару [19].

фінансовий ризик страхування ринок

Розділ 2. Сучасний стан страхування фінансових ризиків в україні

2.1 Послуги страхування фінансових ризиків представлені на українському страховому ринку

На страховому ринку здійснюють свою діяльність багато компаній, проте не всі з великих страхових компаній займаються страхуванням фінансових ризиків. Для аналізу страхових послуг щодо страхування фінансових ризиків було обрано наступні страхові компанії: НАСК «Оранта», СК «Кремень» та Українська пожежно-страхова компанія (УПСК).

Наведені страхові компанії пропонують наступні види послуг щодо страхування фінансових ризиків:

1) НАСК «Оранта»:

· страхування депозитного вкладу (страхування, пов'язане з ризиком неповернення грошової суми за депозитним вкладом внаслідок банкрутства банку);

· страхування фінансового ризику власника майна, пов'язаного з втратою майна внаслідок припинення права власності "ТИТУЛ".

2) СК «Кремень»:

· Страхування кредитів

· Страхування від збитків в результаті переривів виробництва

3) Українська пожежно-страхова компанія:

· Фінансові ризики, повязані з невиконанням (неналежним виконанням) контрагентами зобовязань по постачанню сировини, матеріалами, обладнанням згідно договору між страхувальником та контрагентом

· Фінансові ризики, повязані з недотриманням умов та строків виконання контрагентом фінансових зобовязань згідно договору

· Фінансові ризики, повязані з недотриманням строків встановлення і налогоджування машин, обладнання, виконанням робіт контрагентом згідно договору

· Фінансові ризики, повязані з з невідповідністю доставлених страхувальнику згідно умов договору товарів, сировини, матеріалів, чи наданих послуг вимогам відповідних нормативних документів

· Фінансові ризики, повязані з невиконанням контрагентами страхувальника умов договорів щодо виконання робіт та/або наданням послуг

· Фінансові ризики, повязані з втратою чи обмеженням майнових прав, прав власності на майно та інших прав за цивільно-правовими угодами

· Комерційні ризики, повязані з порушенням (зміною) господарської (комерційної, підприємницької, статутної чи іншої) діяльності страховика

· Комерційні ризики, повязані з заподіянням страхувальнику майнових збитків, втрат, затрат з будь-якої причини, в тому числі в результаті непередбачуваних простоїв виробництва, які виникли в звязку з поломкою обладнання, автотранспорту, відключенням енергопостачання та водопостачання, погодних умов, які унеможливлюють чи перешкоджають здійсненню господарської діяльності

· Інші фінансові чи комерційні ризики, визначені договором страхування, виходячи з специфіки проведення господарської діяльності страхувальника [22].

Кожна страхова компанія, яка надає послуги страхування фінансових ризиків визначає певні особливості здійснення такого страхування, які можуть стосуватися того, що саме може бути застраховано за договором, який строк дії договору, на якій території діє договір страхування, які гарантії надає страхова компанія, як визначається страхова сума, страховий тариф тощо. На основі вибраних нами трьох страхових компаній, наведемо приклади таких особливостей.

СК «Кремень» визначає такі особливості здійснення страхування фінансових ризиків:

Застрахованими по договору «Страхування від збитків в результаті переривів в виробництві» можуть бути поточні витрати, незалежно від обсягів виробництва, здійснення яких є необхідним для подальшого продовження процесу виробництва та прибуток, який отримує підприємство при звичайному режимі виробництва

Страховими випадками є:

· Необхідність виплачувати поточні витрати, пов'язані з здійснення виробничого процесу під час перерви в виробництві чи зменшення об'ємів виробництва, які сталися в результаті пожежі, удару блискавки, вибуху, стихійних явищ, затоплення, механічних пошкоджень, протиправних дій третіх осіб, поломки машин і обладнання

· Недоотримання прибутку під час перерви в виробництві або скорочення обсягів виробництва, яке сталося в результаті знищення чи пошкодження майна в результаті пожежі, удару блискавки, вибуху, стихійних явищ, затоплення, механічних пошкоджень, протиправних дій третіх осіб, поломки машин і обладнання

Територія дії договору страхування - територія підприємства, строк дії договору від одного місяця до декількох років

В випадку настання страхової події ПрАТ СК «Кремень» гарантовано відшкодовує

1.поточні (постійні) затрати, які несе страхувальник в період переривів в виробництві, а саме:

· Витрати на заробітну плату виробничого персоналу в частині, яка не залежить від обсягів виробництва

· Витрати на оплату праці виробничого персоналу

· Платежі органам соціального страхування та інші схожі на них платежі

· Плата за оренду приміщень, обладнання чи іншого майна орендованого страхувальником

· Податки і збори, які не залежать від обсягів виробничого обороту і результатів виробничої діяльності

· Амортизаційні відрахування відповідно до встановлених норм та правил

2.Різницю між прибутком, який страхувальник міг би отримати при звичайних обставинах і фактично отриманим прибутком за період часу від повного припинення діяльності чи скорочення обсягів виробництва до моменту його відновлення.

Страхова сума визначається на основі даних бухгалтерського обліку підприємства за попередній рік (декілька років) в межах можливих збитків, а саме в розмірі поточних витрат підприємства, які не залежать від обсягів виробництва або в розмірі прибутків від здійснення діяльності, які підприємство може втратити в результаті переривів в виробництві

Страховий тариф по страхуванню збитків від перерв в виробництві залежить від виду діяльності підприємства, розмірів поточних (постійних) витрат на виробництво, прибутків підприємства, набору ризиків по договору страхування майна і складає 0,2 - 0,8% від страхової суми [23].

Щодо УПСК, то ця компанія визначає такі умови здійснення страхування фінансових ризиків:

Страхова сума (ліміт відповідальності) за договором страхування визначається за згодою сторін, виходячи з суми, у відповідності з укладеним між Стахувальником та його Контрагентом договором, чи в межах збитків, які б поніс страхувальник при настанні страхового випадку.

Страховий тариф при страхуванні фінансового чи комерційного ризику розраховується з врахуванням ризикових признаків окремої угоди, предмета укладеної угоди, характеру діяльності страхувальника та його контрагента, їх платоспроможності та інших суттєвих факторів, які впливають на рівень страхового ризику [24] (див таблицю 2.1. додатку до розділу 2)

Рівень страхового ризику та кінцевий розмір страхового тарифу визначається страховиком самостійно, виходячи з:

· Основних характеристик і сфери дії договору, укладеного між страхувальником та контрагентом

· Аналізу фінансового стану і платоспроможності контрагента

· Наявності матеріальних гарантій контрагента перед страхувальником

· Внутрішніх і зовнішніх ризиків страхувальника та його контрагента

· Окремих ризикових признаків договору, укладеного між страхувальником та контрагентом

В залежності від перерахованих факторів, розмір страхового тарифу розраховується за допомогою коригуючих коефіцієнтів (підвищуючих та понижуючих) (див таблицю 2.2. додатку до розділу 2).

Розмір збитків визначається в вигляді різниці між фактичними витратами страхувальника, які він поніс при настанні страхового випадку і витратами, які були заплановані на здійснення господарської діяльності до настання страхового випадку.

При настанні страхового випадку конкретний розмір збитків визначається на підставі рішення суду (господарського суду), а в випадку відсутності суперечностей - на підставі документів і розрахунків, поданих страхувальником, а також отриманих страховиком матеріалів, інформації, висновків аудитора, банківських, фінансових, податкових органів, відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування, правоохоронних та пожежних органів, юридичних фірм, висновків експерта та інших компетентних органів.

Виплата страхового відшкодування здійснюється в відповідності з умовами, укладеного договору страхування на підставі документів, які підтверджують факт, обставини, причини настання страхового випадку і розмір збитків в строк, який не перевищує 30 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

НАСК «Оранта» визначає такі характеристики для страхування фінансових ризиків:

Страхові ризики для цього виду страхування визначаються наступним чином:

· для вкладників банку страховим випадком є факт настання прямих збитків страхувальника внаслідок банкрутства банку.

· для кредитопозичальників - невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту та відсотків.

· для власника майна - припинення права власності на Майно внаслідок обставин (подій), які виникли (відбулися) до укладення чи під час дії договору страхування та були не відомі Страхувальнику на момент укладення договору страхування.

Визначення страхової суми:

· для вкладників банку страхова сума встановлюється в межах розміру депозитного вкладу та/або процентів за депозитним вкладом.

· для кредитопозичальників страхова сума встановлюється у розмірі суми кредиту/його частки.

· для власника майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна.

Дещо конкретніше описується страхування фінансового ризику власника майна, пов'язаного з втратою майна внаслідок припинення права власності "ТИТУЛ"

Страховим ризиком за договором визнається припинення права власності на майно на підставі рішення суду, що набуло законної сили, про недійсність правочину щодо набуття права власності на майно внаслідок обставин (подій), які виникли (відбулися) до укладення чи під час дії договору страхування та були не відомі Страхувальнику на момент укладення договору страхування, а саме:

· вчинення правочину фізичною особою, яка визнана недієздатною внаслідок психічного розладу здоров`я;

· вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;

· вчинення правочину фізичною особою, дієздатність якої обмежена в судовому порядку внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами;

· вчинення правочину особою, яка не мала повноважень або особою, яка діяла з перевищенням повноважень;

· внаслідок недоліків угоди, в результаті якої Страхувальник придбав майно, та іншими обставинами, які залежать від попередніх власників майна та здійснених ними правочинами з майном або його часткою.

Об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпоряджанням майном, право власності на яке набуто Страхувальником у порядку, встановленому законодавством України.

НАСК "Оранта" приймає на страхування втрату майнових прав на наступне майно:

· нерухоме майно:

· присадибні земельні ділянки та земельні ділянки, які використовуються для виробничих потреб;

· будівлі та споруди (або їх частина)житлового та нежитлового призначення;

· рухоме майно:

· виробниче обладнання;

Страхова сума -- визначається як повна або часткова вартість застрахованого майна в межах його дійсної вартості, яка підтверджується відповідними документами (експертна оцінка, балансова вартість, і т.п.)

Страховий тариф -- залежить від об`єкту страхування, набуття на нього права власності, строку страхування, інших факторів та знаходиться в межах 0,3-1,5% страхової суми.

Страхове відшкодування -- страхове відшкодування сплачується в розмірі збитків Страхувальника внаслідок настання страхового випадку, але не більше розміру страхової суми.

Звичайно, що крім приведених в приклад страхових компаній на страховому ринку існує ще багато компаній, які здійснюють страхування фінансових ризиків, такі як «Еталон», «Згода», «Аскор», «Еталон-Поліс», «Лемма» та інші. Страхування фінансових ризиків для різних компаній займає різну частку в їх страховому портфелі. Так, наприклад, для компанії «Лемма» це 21%, для «Оранти» близько 5%, СК «Брокбізнес» 6,2%. В загальному більшість компаній не публікують інформацію щодо структури свого страхового портфеля, тому важко визначити, яке місце посідає страхування фінансових ризиків в діяльності конкретної компанії.

2.2 Місце страхування фінансових ризиків на страховому ринку України

Для оцінки розвитку того чи іншого виду страхування потрібно оцінити його частку на страховому ринку країни. Такий аналіз здійснюється у розрізі двох наступних напрямків:

· Страхові премії сплачені за певним видом страхування

· Страхові виплати здійснені за певним видом страхування

· Рівень страхових виплат

1)У розрізі страхових премії визначають основні два показники для аналізу: валові страхові премії та чисті страхові премії.

Таким чином можна зробити висновок, що сплачені валові страхові премії по всіх видах страхування за 2009-2011 роки мають тенденцію незначного зростання, в той час як валові страхові премії по добровільному майновому страхуванні (до нього у статистичних звітах відносять страхування фінансових ризиків) мають чітко визначену тенденцію до скорочення. Цікавим є те, що страхові премії саме по страхових преміях за страхуванням фінансових ризиків протягом аналізованого періоду зростають (див. Таблицю 2.3., Рисунок 2.1 додатку до розділу 2).

Наступним показником є чисті страхові премії. Чисті страхові премії - це валові страхові премії за мінусом коштів з внутрішнього перестрахування. Щодо чистих страхових премій то спостерігається чітка тенденція до зростання цього показника за 2009-2011рр, при чому таке зростання є пропорційним для різних видів страхування. Протягом 2008-2009 років і за показником валових страхових премій і за показником чистих страхових премій відбулося скорочення, що пов'язано з економічною кризою, та спадом страхової діяльності. Проте, протягом 2009-2011 років діяльність на страховому ринку відновилася і вже перевищила показники 2008р (див. Таблицю 2.4., Рисунок 2.2 додатку до розділу 2).

Також доцільно проаналізувати динаміку чистих страхових преміях за видами страхування (див. Таблицю 2.5., Рисунок 2.3 додатку до розділу 2). З таблиці та діаграми бачимо, що страхування фінансових ризиків не посідає ключового місця на страховому ринку України. Проте, якщо об'єднати страхування фінансових ризиків з страхуванням кредитів (а згідно певних класифікацій страхування кредитів можна віднести до фінансових ризиків, більше того таке об'єднання має місце на українському ринку, наприклад НАСК «Оранта» відносить страхування кредитів до фінансових ризиків), то воно займатиме значну частку ринку. Так у 2008р це 16%, з 2008 до 2010р спостерігаємо скорочення до 7,5% і наступне зростання у 2011 та 2012рр. Різке скорочення протягом 2008-2010рр в першу чергу пояснюється тим, що у 2009-2010р дуже сильно скоротилася саме частка страхування кредитів. Зростання в 2011р можна швидше за все пояснити розвитком цього виду страхування, появою нових видів фінансових ризиків, які підлягають страхуванню страховими компаніями тощо.

2)У розрізі страхових виплат здійснених за певним видом страхування аналіз здійснюється відповідно по показниках чистих страхових виплат та валових страхових виплат.

Щодо валових страхових виплат, то вони мають тенденцію до зниження як по страхуванню фінансових ризиків, так і за всіма видами страхування. Цікавим є те, що протягом 2009-2010рр виплати за страхуванням фінансових ризиків становили близько третини всіх валових страхових виплат. На нашу думку це може бути пов'язано з неспроможністю населення здійснювати виплати по кредитах в посткризовий період та з спадом виробництва, що дозволяло, застрахованим компаніям отримувати страхові виплати, якщо наприклад були застраховані втрати від перерв у виробництві чи ризик недоотримання прибутку тощо (див. Таблицю 2.6., Рисунок 2.4 додатку до розділу 2).

Щодо показника чистих страхових виплат, то спостерігаємо тенденцію до зростання виплат протягом 2008-2010рр та наступний їх спад у 2011р на фоні загального скорочення страхових виплат по всіх видах страхування протягом аналізованого періоду. Ця ситуація також може бути пояснена кризовими явищами у 2007-2008 роках, в якій суттєво постраждав саме фінансовий сектор. В посткризовий період страхові компанії змушені були здійснювати значні суми виплат саме за фінансовими ризиками. Спад у 2011р на нашу думку пояснюється тим, що були виплачені всі відшкодування за страховими випадками, спричиненими кризовими явищами (див. Таблицю 2.7., Рисунок 2.5 додатку до розділу 2).

3)Рівень страхових виплат є свого роду узагальнюючим показником по конкретних видах страхування та страховому ринку в цілому. Рівень страхових виплат показує частку чистих страхових виплат в сплачених чистих страхових преміях (див. Таблицю 2.8., Рисунок 2.6, Рисунок 2.7. додатку до розділу 2).

Як вже зазначалося вище частка страхових виплат по страхуванню фінансових ризиків становить значну частку в страхових виплатах вцілому. Проте протягом 2011-2012рр ця частка має чітку тенденцію до скорочення. Щодо рівня страхових виплат, то у 2009-2010рр він є найвищим з всіх видів страхування і є вищим за деякі з них більше ніж в десять раз, так само як і дуже сильно перевищує рівень виплат по всіх видах страхування. Такі тенденція є признаком того, що багато страхових компаній, які здійснювали страхування фінансових ризиків були збитковими, більше того страховим компаніям, які спеціалізувалися на цьому виді страхування було надзвичайно важко залишатися на плаву і багато з них стали банкротами.

Таким чином бачимо, що на фоні розвитку страхового ринку України страхування фінансових ризиків нормалізується після аномальних тенденцій у посткризовий період. Скоротився рівень страхових виплат з 259% до 40%, що є позитивним для страхових компаній, оскільки їм не приходиться більше працювати собі в збиток. Проте, нестабільність економічної та політичної ситуації в країні, недосконалість законодавчої бази для здійснення страхування саме фінансових ризиків, суперечність методологічної бази тощо не дає можливості для стабільного та стрімкого розвитку страхового ринку вцілому і. зокрема, страхування фінансових ризиків.

Розділ 3. Проблеми перспективи розвитку страхування фінансових ризиків в Україні

3.1 Проблемні аспекти страхування фінансових ризиків в Україні

На сьогоднішній день ліцензію на страхування фінансових ризиків вважає за потрібне мати кожна велика страхова компанія. Та, не зважаючи на це, такий вид послуг, на думку більшості спеціалістів, є найбільш ризикованим також і для самої страхової компанії. Розглядаючи проблематику страхування фінансових ризиків доцільно виокремити проблеми з якими стикнеться клієнт страхової компанії та проблеми, які існують для страхових компаній.

Розглянемо проблеми, з якими стикнеться страхувальник при бажанні застрахувати свої фінансові ризики.

Страхування фінансових ризиків не є широкодоступною послугою. У середньому із п'яти звернень щодо страхування фінансових ризиків задовольняється лише одне. В основному, користувачами такої послуги є великі банки та фінансові організації, а також великі торгові підприємства, що займаються споживчим кредитуванням. Та й то не всі, а лише VIP-клієнти, які вже мають солідний портфель за іншими видами страхування в цій страховій компанії.

Сам процес страхування є дуже складно процедурою. Так для страхування ризику невиконання зобов'язань по поверненню кредиту потрібно буде зібрати, оформити та надати такий «мінімальний» пакет документів:

· Копію контракту, за яким буде проводитись кредитування;

· Баланс підприємства-позичальника;

· Розшифрування основних засобів підприємства позичальника;

· Довідку з банку про обіг коштів на рахунку за рік;

· Довідку про реєстрацію підприємства в податковій інспекції;

· ТЕО повернення кредиту (по наявності) у вигляді плану-графіку повернення кредиту;

· Свідоцтво про реєстрацію підприємства;

· Документи, що підтверджують легітимність реалізації проекту (дозволи, ліцензії, акти надання земельних ділянок, договори оренди виробничих площ тощо);

· Гарантійний лист-зобов'язання позичальника про виконання зобов'язань по кредиту з переліком активів, якими гарантується повернення кредиту.

Ще одна проблема полягає в тому, що не кожна страхова компанія має можливість прийняти конкретний клас фінансового ризику до страхування, страхова сума повинна бути прийнятною для неї (страхові компанії ніколи не ризикують у фінансовому плані), а оскільки вони мають різні фінансові ресурси, то й верхня межа страхової суми у кожному випадку різна.

Також страхові компанії дуже часто вимагають від клієнта щоб його контрагент надав страховику високоліквідну заставу для забезпечення виконання регресивних вимог. Це є однією з найскладніших вимог, адже практично не можливо вмовити контрагента на надання такої застави.

Також за даним видом страхування встановлюється дуже високий рівень франшизи (частка, що не повертається при виплаті страхової суми), часто вона складає близько п'ятнадцяти відсотків.

Щодо проблематики страхування фінансових ризиків для страхової компанії то найважливішою проблемою є надзвичайно висока ризиковість такого виду страхування, оскільки багато клієнтів дуже часто використовують послугу страхування фінансового ризику для обману самої ж страхової компанії для отримання незаконного страхового відшкодування, для відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом, або для ухилення від сплати податків. Найпопулярнішим класом фінансових ризиків, який підприємці використовують з цією метою, є невиконання умов договору контрагентом страхувальника, а ще точніше - неплатежі за угодою. За умови нескладних маніпуляцій, з боку клієнта страхової компанії, імовірність настання такого страхового випадку буде складати сто відсотків, що суперечить одному з основних принципів страхової діяльності - випадковості настання та імовірнісного характеру страхового випадку. Також проблемним є страхування від втрати прибутку, в сьогоднішніх економічних умовах, що склалися в Україні, такий вид страхових послуг можна надавати лише перевіреним та надійним клієнтам.

Виходячи з причин, перелічених вище, страховики називають ще одну проблему - це велика трудомісткість надання цієї послуги. Залежно від складності страхового випадку страховій компанії доводиться проводити масштабну перевірку компанії-клієнта та її контрагента від тижня і більше, часто до цієї справи доводиться підключати також і службу безпеки. Адже в кожному конкретному випадку потрібно проаналізувати фінансово-економічні показники діяльності клієнта та його контрагента, їх кредитних історій та позицій на ринку, потрібно встановити характер взаємовідносин клієнта і його контрагента (обов'язковою умовою є належне виконання ними взаємних зобов'язань за попередні кілька років), крім того необхідно ретельно вивчити сам договір, коректність та відповідність його положень законодавству України. Дуже часто доводиться консультувати клієнта стосовно шляхів мінімізації фінансового ризику.

Ще однією важливою проблемою, яка виникає при укладанні та виконанні договорів страхування кредитних ризиків є недосконалість вітчизняного законодавства у цій сфері. Недоліком страхування кредитних ризиків є те, що страховик не вступає у безпосередні правові відносини з банком-кредитором, а пов'язаний з ним опосередковано. Практика показує, що позичальник дуже часто не виконує умов договору або свідомо порушує строки їх виконання, що дає можливість відмовити страховику у виплаті страхового відшкодування банку. Тому необхідним є вироблення загальних умов фінансового страхування, які б охоплювали найсуттєвіші норми кожного виду страхування.

Негативом для страхування фінансових ризиків є також те, що деякі підприємства використовують фінансові ризики як додатковий засіб фінансування, наприклад страхують проекти, які дорого коштують, перекладаючи весь ризик на страхову компанію; реалізують через цю галузь страхування різні «фінансові схеми» з метою податкової оптимізації, переведення коштів у готівку тощо. Страхові компанії у відповідь встановлюють високий рівень франшизи (від 8 до 15% страхової суми), досить високі страхові тарифи (середній тариф встановлюється на рівні 5-7% та вище залежно від ризиковості та строку страхування), обумовлюють специфічні умови страхування.

3.2 Перспективи подальшого розвитку та напрями вдосконалення страхування фінансових ризиків в Україні

У світовій практиці страхування фінансово-кредитних ризиків є поширеною послугою, але на вітчизняному страховому ринку у неї неоднозначна репутація. Вважається, що недосконала нормативно-правова база страхування фінансових та кредитних ризиків і відсутність методичного забезпечення сприяють використанню страхування фінансових ризиків для податкової оптимізації та переведення коштів в готівку.

Враховуючі значний потенціал страхування фінансово-кредитних ризиків на вітчизняному страховому ринку та подальші перспективи його розвитку, необхідно особливу увагу приділити вдосконаленню законодавчого забезпечення реалізації даного виду страхування. З цією метою необхідно визначити сутність і поняття фінансових та кредитних ризиків, надати чітку класифікацію даної групи ризиків, а також розробити відповідні методики розрахунку страхових тарифів.

В загальному в працях вчених, які займаються дослідженням саме страхування фінансових ризиків в контексті українського страхового ринку практично відсутні чіткі прогнози щодо його розвитку та рекомендації щодо його вдосконалення.

Важливою проблемою є те, що Закон України «Про страхування» не визначає самого поняття фінансового ризику, та не подає їх класифікації. На нашу думку, доцільно розробити окремий законодавчий акт, наприклад ЗУ «Про добровільне страхування», в якому серед інших видів страхових ризиків чітко визначити поняття «фінансового ризику» та подати класифікацію таких ризиків. З прийняттям цього кроку страхові компанії, повинні будуть приймати на страхування лише ті ризики, які визначені в цьому акті. Таким чином буде реалізовано єдиний підхід до страхування фінансових ризиків, якого не вистачає зараз.

Ще однією проблемою є проблема шахрайства страхувальників. Щодо її вирішення пропонуємо введення штрафних санкцій за надання недостовірної інформації страховикові щодо свого фінансового стану, контрагентів, стосунків з ними, дійсних цілей проведення такого страхування. Для реалізації цього кроку пропонуємо створювати наглядові підрозділи в межах страхових компаній, які б підпорядковувалися Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг для проведення ретельного та ефективного контролю за діяльністю страхувальників. Зрозуміло, що такі міри не сприятимуть вирішенню такої проблеми як трудомісткість цього виду страхування. Проте, на нашу думку, для закладення ефективного фундаменту для подальшого розвитку страхування фінансових ризиків доцільно протягом певного періоду часу ретельно контролювати цей вид діяльності страхових компаній.

В закордонній практиці в класифікації страхових ризиків відсутнє поняття саме «фінансовий ризик». Під поняття фінансового ризику в цьому випадку підпадають кредитні ризики, ризик перерв в виробництві та деякі інші ризики. Отож, досить важко порівняти вітчизняний досвід страхування фінансових ризиків з зарубіжним. Проте, оскільки кредитні ризики, згідно деяких класифікацій входять до фінансових ризиків, то можна провести аналогію з закордонним досвідом.

Проблемою є також те, що оскільки для здійснення страхування фінансових ризиків не існує однозначно регламентованих правил для всі компаній, то ця послуга є відносно дорогою. Тобто, страхові тарифи можуть бути досить високими, в деяких випадках вони досягають 10%, а також страхові компанії встановлюють високі рівні франшизи, в деяких випадках може досягати 15%

Порівняння вітчизняного досвіду страхування фінансових ризиків з зарубіжним є досить проблематичним, через відсутність єдиної класифікації та єдиного підходу до питання, які саме ризики відносяться до фінансових. В закордонному досвіді під поняттям фінансового ризику розуміється будь-який ризик, який призводить до фінансових втрат застрахованого суб'єкта. Тобто ризик за всіма видами страхування вважається фінансовим. Проте, закордоном широкого розвитку набуло страхування наступних ризиків, які можна віднести до фінансових: кредитні ризики, ризики перерв у виробництві, інвестиційні ризики тощо.

Щодо страхування кредитних ризиків, то воно має величезний потенціал для розвитку, оскільки страхування фінансових ризиків банків є досить прибутковим як для страхових компаній, так і для банківських установ.

На наш погляд, в контексті страхування кредитних ризиків для банків проблемою є складність процедури оформлення договору страхування, адже вони мають здійснювати крім звичайної операційної діяльності ще й відповідальну аналітичну роботу з приводу узгодження страхових тарифів і наданні страховику документів для відкриття регресного позиву до боржника.

Негативним є те, що деякі підприємства використовують фінансові ризики як додатковий засіб фінансування, страхуючи дорогі проекти і перекладаючи весь ризик на страхову компанію. У відповідь страхові компанії встановлюють високий рівень франшизи (від 8 до 15% страхової суми), досить високі страхові тарифи (середній тариф встановлюється на рівні 5-7% та вище залежно від ризиковості та строку страхування), обумовлюють специфічні умови страхування.

Практика показує, що позичальник дуже часто не виконує умов договору або свідомо порушує строки їх виконання, що дає можливість відмовити страховику у виплаті страхового відшкодування банку. Тому необхідною є розробка загальних умов кредитного страхування, які б охоплювали найсуттєвіші норми кожного виду страхування.

На нашу думку, для збільшення обсягів операцій страхових компаній зі страхування банківських кредитів необхідно висвітлювати в економічній літературі баланси та фінансові звіти страховиками для ознайомлення з даною інформацією банками з метою отримання гарантії платоспроможності страховика, а також спростити процедуру оформлення договору страхування.

Таким чином, можна сказати, що попри усі несприятливі фактори, що стримують розвиток страхування ризиків банків в Україні, за кордоном цей метод управління ризиками став одним із найефективніших, що дає підстави вважати страхування одним із найкращих засобів мінімізації ризиків. Страхування кредитних ризиків - це не лише запорука збільшення прибутку банку, але й покращення його іміджу, що також сприяє підвищенню фінансової стабільності і конкурентоспроможності банку на ринку.

Висновки

Будь-яка фінансова діяльність пов'язана з ризиком, тому питання управління фінансовими ризиками набуває останніми роками дедалі більшої актуальності. Управління фінансовими ризиками займає особливе місце у фінансовому менеджменті, так як вони тісно пов'язані з фінансовими відносинами підприємств, більш ніж інші піддаються впливу зовнішнього середовища, яке в сучасних умовах є досить непередбачуваним.

Потреба в страховому захисті підприємств в Україні посилюється в зв'язку з перебудовою економіки, приватизаційними процесами. До ринкової трансформації економіки ризики підприємств покривалися переважно за рахунок коштів бюджету. Тепер ситуація змінилася, поширення недержавних форм власності виключає можливості використовувати кошти бюджету для покриття збитків підприємств. У ризикованих ситуаціях у підприємств виникає потреба в покритті все більшої кількості середніх і великих ризиків за допомогою страхування. Саме в страхуванні найповніше збігаються інтереси виробника, держави й страховика. На страховому ринку України існує багато компаній, які здійснюють страхування фінансових ризиків, такі як «Еталон», «Згода», «Аскор», «Еталон-Поліс», «Лемма» та інші. Страхування фінансових ризиків для різних компаній займає різну частку в їх страховому портфелі. Так, наприклад, для компанії «Лемма» це 21%, для «Оранти» близько 5%, СК «Брокбізнес» 6,2%. В загальному більшість компаній не публікують інформацію щодо структури свого страхового портфеля, тому важко визначити, яке місце посідає страхування фінансових ризиків в діяльності конкретної компанії. Щодо страхування фінансових ризиків на страховому ринку України, то на фоні розвитку ринку України страхування фінансових ризиків нормалізується після аномальних тенденцій у посткризовий період. Скоротився рівень страхових виплат з 259% до 40%, що є позитивним для страхових компаній, оскільки їм не приходиться більше працювати собі в збиток. Проте, нестабільність економічної та політичної ситуації в країні, недосконалість законодавчої бази для здійснення страхування саме фінансових ризиків, суперечність методологічної бази тощо не дає можливості для стабільного та стрімкого розвитку страхового ринку вцілому і. зокрема, страхування фінансових ризиків. Існує багато проблем, пов'язаних з здійсненням страхування фінансових ризиків, а саме: недоступність послуги для всіх бажаючих, складність прийняття об'єкта на страхування, трудомісткість цієї процедури, можливість шахрайства як з боку страхової компанії так і з боку страхувальника та інші.

...