Діяльність ПАТ "Терра банк"

* Документ, підтверджуючий право власності на нерухомість, що пропонується в іпотеку: договір купівлі-продажу, договір міни, дарування, свідоцтво про право власності на житло, свідоцтво про право на спадщину, тощо.

* Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (або реєстраційне посвідчення, реєстраційний напис), витяг з Державного реєстру правочинів, тощо.

* Технічна документація на нерухомість.

* Довідка з ЖЕКу або інших уповноважених органів, щодо осіб, які прописані (зареєстровані) у нерухомості.

* Довідки відповідних органів про відсутність (або наявності) заборгованості по оплаті за комунальні послуги, споживання електроенергії, газу, води і т. ін.

9. Контроль банку за станом кредитних операцій

Забезпечення ефективності та надійності здійснення кредитних операцій вимагає від ПАТ «Терра банк» організації постійного моніторингу всіх стадій реалізації кредитного процесу. Цей етап економічної роботи полягає в супроводженні кредитного проекту, контролі за виконанням позичальником умов кредитного договору, що поєднується з аналізом кредитного портфелю банку.

Після видачі позички банк повинен застосувати всі заходи для забезпечення його повернення. Нагляд за використанням позики банки здійснюють для впевненості в стійкості фінансового стану і у виконанні клієнтами умов кредитної угоди, а також для пошуку нових можливостей ділового співробітництва. Нагляд за позичкою необхідний для виявлення на ранніх стадіях ознак тимчасових фінансових труднощів з погашенням заборгованості. Такий нагляд необхідний як на початкових стадіях процесу кредитування для максимального збільшення ефекту від корегуючих дій банку і зниження його збитків, так і на етапах аналізу кредитної заявки та її виконання.

Кожний банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору в відповідності до кредитної політики. Для аналізу діючої практики проведення контролю за виконанням позичальником умов кредитного договору продовжено дослідження кредитного процесу в ПАТ «Терра банк».

Після того, як позичка була видана, здійснюється моніторинг цільового використання коштів. Він включає попередній і поточний контроль.

Перед здійсненням першої та кожної чергової проплати за рахунок кредитних коштів працівник кредитного відділу перевіряє, чи виконав позичальник зобов'язання перед банком, а саме: чи сплачена комісія, чи сплачені відсотки за користування позичкою. При виявленні невиконання позичальником зобов'язань перед банком проплата не здійснюється.

Оперативний контроль за цільовим використанням кредитних коштів складає перевірку своєчасного надходження до позичальника об'єкту кредитування шляхом перевірки документів, які засвідчують оприбуткування товару та його вартість.

Отже, в ПАТ «Терра банк» здійснюється постійний контроль за виконанням боржником умов кредитного договору, цільовим використанням коштів, своєчасним і повним погашенням основної суми боргу і процентів. Для цього протягом всього терміну дії кредитного договору підтримуються ділові стосунки із боржником, проводиться аналіз фінансового стану боржника та цільового використання кредитних коштів, ведеться кредитна справа клієнта, яка містить повну інформацію про взаємовідносини з банками. Супровід позички охоплює як попередній, так і поточний контроль за цільовим використанням наданих коштів. Якщо попередній контроль пов'язаний переважно з аналізом платіжних документів, оплата по яких здійснюється за допомогою позичених коштів, то поточний контроль пов'язаний із своєчасністю надання позичальником інформації про стан виконання заходу, який кредитується, фінансової звітності та інших документів, передбачених кредитною угодою. Поряд з цим аналізується рух коштів по рахунках позичальника, виникнення у нього несплачених документів та аналізується своєчасність розрахунків між позичальником та його контрагентами по процентній угоді.

Менеджер супроводу позички спільно із фахівцем з оцінки майна забезпечує постійний контроль за станом та умовами збереження заставленого майна.

Кредитний підрозділ банку здійснює постійний контроль за виконанням позичальниками умов кредитних договорів, "цільовим використанням наданих коштів, своєчасним і повним його погашенням, сплатою процентів, комісій та інших платежів. Для забезпечення ефективного контролю за виконанням умов кредитного договору кредитний фахівець по кожному позичальнику формує кредитну справу. Документи в кредитній справі групуються за такими ознаками: 1) документи стосовно надання позички, 2) матеріали щодо забезпечення позички, 3) документи для визначення плато- та кредитоспроможності позичальника, 4) матеріали, що характеризують кредитний проект, 5) юридичні документи, 6) поточне листування з питань кредитування по конкретному проекту, 7) документи по бухгалтерському обліку позички, інші документи.

До кредитної справи підшиваються всі документи, що є в наявності на момент укладання кредитного договору і всі інші документи, що стосуються цього договору, до моменту повного погашення заборгованості за позичкою. Якість ведення кредитної справи враховується при оцінці роботи кредитного фахівця. Кредитна справа зберігається в кредитних підрозділах банку до повного виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору. Після погашення позички кредитна справа передається в архів і зберігається протягом терміну, визначеного номенклатурою справ.

По кожному позичальнику в електронному вигляді в Кредитно-депозитній інформаційній системі (КДІС) формується картка супроводження кредитного проекту, в якій систематизується та накопичується вся інформація, одержана при оформленні кредитного договору та під час дії кредитного договору, гарантій. На основі картки супроводження кредитного проекту в системі КДІС щомісяця формується та роздруковується звіт про стан кредитного проекту і його супроводження.

Начальник відповідного кредитного підрозділу щомісяця контролює повноту та своєчасність заповнення кредитним фахівцем картки супроводження кредитного проекту.

Протягом усього строку дії кредитного договору кредитний фахівець :

1. Після надання позички протягом 1 тижня розробляє та затверджує у керівника структурного підрозділу, установою план роботи по кожній позичці.

2. Постійно підтримує ділові контакти (телефонні переговори не рідше ніж один раз на тиждень, зустрічі, участь в нарадах, зборах, тощо).

У разі ухилення позичальника від контактів або зміни реквізитів без повідомлення банку негайно з'ясовує причини несвоєчасного інформування банку та повідомити фахівців служби безпеки банку, а, при необхідності, розпочинає розшук позичальника через органи внутрішніх справ або суд. Про всі дії кредитний фахівець робить нотатки у картці по контролю виконання позичальником умов кредитного договору.

3. З метою контролю за діяльністю позичальника та визначення перспектив погашення основного боргу та процентів проводить перевірки на місцях розташування позичальника з питань: 1) правильності ведення бухгалтерського обліку (в ході перевірки може бути виявлено, що у позичальника запущено бухгалтерський облік), 2) достовірності наданих звітів (всіх, що наявні в кредитній справі) за даними первинного бухгалтерського обліку (співставлення наданих до банку бухгалтерських звітів даним головної книги, відомостям, первинним документам тощо), 3) хід виконання кредитного проекту (при кредитуванні капітального ремонту, будівництва, обладнання, що потребує монтажу, необхідно проводити контрольні обміри виконаних робіт), 4) цільового використання позички (порівняння напрямків перерахування кредитних коштів, фактичне отримання товарів, здійснення послуг, виконаних робіт (документально та візуально) тощо), 5) стану розрахунків, дебіторсько-кредиторської заборгованості (наявність простроченої дебіторської заборгованості, якщо вона безнадійна до повернення, то потрібно відкоригувати результати діяльності позичальника на суму такої заборгованості; вивчення стану кредиторської заборгованості та термінів її сплати тощо), 6) касової дисципліни, 7) стану збереження заставленого майна (кредитний фахівець бере участь в таких перевірках та надає на розгляд керівника установи банку пропозиції щодо їх проведення). При передачі на збереження предметів застави до банку потреби в такій перевірці немає. Перевірки проводяться несподівано для позичальника, повідомляють позичальника лише напередодні. У разі відмови позичальника від прийому фахівців банку про це повідомляється керівника підрозділу та службу безпеки банку.

Протягом 3-х робочих днів результати перевірок оформлюються звітом про відвідання підприємства позичальника та актом, до якого додаються всі необхідні документи (копії товарно-транспортних накладних, митні декларації, копії платіжних документів, довідка про перевірку касової дисципліни тощо) та висновки фахівців, які проводили перевірку про хід реалізації проекту стан бухгалтерського обліку, розрахунків, достовірності звітів тощо та пропозиції щодо подальшого кредитування позичальника. Акт підписується фахівцями банку, що здійснили перевірку, з боку позичальника - керівником (його заступником) та головним бухгалтером (фінансовим директором).

Після підписання, звіт про відвідання підприємства позичальника та акт перевірки надається на розгляд керівника структурного підрозділу, в установах банку-керуючому (його заступнику). Останні приймають відповідне рішення про подальші відносини з позичальником. У разі наявності значних порушень (бухгалтерський облік запущено або взагалі не ведеться, позичка використана не за цільовим призначенням, всі розрахунки проводяться готівкою та вона не здається до банку, позичальник взагалі відсутній тощо) керівник дає вказівки про подальші дії кредитного фахівця шляхом накладання відповідної резолюції.

4. Кредитний фахівець щокварталу на підставі фінансової та бухгалтерської звітності позичальника, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, здійснює аналіз діяльності позичальника, його фінансового стану відповідно до затвердженої Інструкції з аналізу ризиків . В процесі аналізу показники квартальних звітів порівнюються з показниками за станом на початок року, попередню звітну дату і показниками, які використовувались при прийнятті початкового рішення про надання позички (за минулий рік) та темпу росту згідно з техніко-економічним обґрунтуванням (бізнес-планом).

5. За результатами такого аналізу кредитний фахівець оформлює довідку з висновками та пропозиціями щодо подальшого кредитування та надає її на розгляд керівника установи банку. У разі погіршення показників діяльності позичальника, установа банку ставить питання перед позичальником про необхідність усунення недоліків, розробляє разом з ним заходи про вихід з ситуації, а при невжитті позичальником заходів щодо виправлення становища про припинення кредитування і дострокове стягнення боргів відповідно до умов кредитного договору (якщо це передбачено договором) в порядку згідно з чинним законодавством. Такі рішення приймаються кредитним комітетом (комісією) банку.

6. Контролюють своєчасність погашення позичок, сплату процентів та інших платежів по кредитному договору.

7. Не пізніше ніж за два тижні до настання кожного строку погашення позички та за тиждень до терміну сплати процентів кредитний фахівець вивчає можливості виконання позичальником зобов'язань перед банком в обумовлений договором строк на підставі даних позичальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок і видатків з нього з урахуванням наявності першочергових платежів (на невідкладні потреби, безспірні, безакцентні платежі, платежі до бюджету тощо). Якщо результати розрахунків покажуть, що коштів позичальника може не вистачити для погашення боргів, то питання про виконання умов договору підлягає розгляду керівниками підрозділу (установи) банку. В таких випадках позичальнику може бути запропоновано розглянути можливість скорочення видатків, прискорення реалізації продукції, реалізації лишків матеріальних цінностей чи застави, збільшення інших надходжень, приближення строків погашення кредиту, стягнення дебіторської заборгованості, надання можливої допомоги дебіторам для розрахунків з позичальником, погашення кредиту за рахунок коштів на невідкладні потреби тощо. У разі потреби в додатковій інформації для прийняття рішення, банк здійснює перевірки стану справ позичальника за даними бухгалтерського обліку, позичальнику можуть надаватись консультації, інша допомога в пошуках шляхів можливого усунення труднощів. Матеріали перевірок підлягають розгляду керівництвом КБ «Райфайзен Банку» для прийняття відповідних рішень.

При погашенні заборгованості за позичкою кредитний фахівець дає розпорядження бухгалтерії про списання з позабалансового рахунку застави та розпорядження про закриття рахунків по обліку позичок, нарахованих та несплачених процентів, обліку застави, вносить відповідні записи до системи КДІС, тощо.

Якщо у позичальника виникли труднощі з реалізацією продукції, товарів, наданню послуг, знизилися обсяги реалізації та з інших об'єктивних причин, а також вжиті заходи по своєчасному погашенню позички виявились безрезультатними за письмовими клопотанням позичальника банком може бути розглянуто питання про надання відстрочки погашення основного боргу або процентів за діючим у банку порядком. При цьому необхідно враховувати, що надання відстрочки на тривалий час збільшує ступінь ризику, в зв'язку з чим виникає необхідність додатково формувати резерви на можливі втрати.

Якщо конкретні строки часткових платежів за позичкою визначалися кредитним договором, то внесення таких змін до графіку оформлюється додатковою угодою до кредитного договору. При цьому повинні враховуватися можливості позичальника мобілізувати кошти для повернення боргу в нові строки. Одночасно з клопотанням позичальник подає до банку заходи щодо погашення позички із зазначенням конкретних сум та термінів погашення позички та сплати процентів, розрахунки грошового потоку коштів на час пролонгації, уточнений бізнес-план (техніко-економічне обґрунтування) та всі підтвердження надходження коштів по проекту, фінансові та бухгалтерські звіти на останню звітну дату та додатки до них. Терміни погашення пролонгованої позички встановлюються відповідно до уточненого бізнес-плану. Клопотання та документи повинні бути подані на розгляд як найменше за 15 днів до терміну погашення позички по договору.

Кредитний фахівець, протягом 3-х днів аналізує надані позичальником документи та визначає реальність заходів щодо погашення боргів, тенденцій у фінансовому стані позичальника. Крім того, надає дані щодо пролонгації позичок та доручення:

а) службі безпеки банку для проведення останньою перевірки документів та достовірності інформації позичальника, виявлення фактів відкриття додаткових рахунків, залучення додаткових кредитних коштів, можливих змін у складі засновників, акціонерів тощо;

б) юридичній службі для проведення експертизи;

в) підрозділам, які займаються оцінкою та супроводженням застави про проведення перевірки наявності, стану збереження майна та у разі необхідності, переоцінки майна, що знаходиться у банку в забезпеченні та проведення з позичальником переговорів щодо надання додаткової застави або заміни існуючої на більш ліквідну.

Вказані вище служби протягом 5 днів проводять відповідні заходи та подають свої висновки та пропозиції щодо кредитування до кредитного підрозділу для узагальнення.

Після опрацювання наданих підрозділами банку висновків, кредитний фахівець, який займається обслуговуванням кредиту, готує висновки та пропозиції щодо можливості та умов пролонгації заборгованості по кредиту та рівня процентних ставок. При підготовці висновків проводиться розрахунок процентів за користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору, необхідності - пролонгації кредитних ресурсів, переходу заборгованості по кредиту до іншої групи, згідно з класифікацією НБУ, та необхідністю створення резервів на можливі втрати банку тощо.

Пролонгація позичок здійснюється лише з дозволу Головного банку. Установи банку мають право самостійно приймати рішення про пролонгацію кредитних договорів лише у випадках, якщо сума заборгованості по кредиту не перевищує встановлені їм граничні розміри на право прийняття самостійного рішення та термін пролонгації не перевищує одного місяця; зміни графіку погашення позички, процентів без зміни остаточних термінів погашення позички.

ПАТ «Терра банк» надсилає не пізніше, ніж за 5 днів до настання строку погашення позички, інформацію щодо стану виконання позичальником умов кредитного договору, стану заставленого майна, розрахунок процентів за пролонгованою позички тощо.

Кредитним комітетом (комісією) на підставі наданих висновків та пропозицій приймається рішення про пролонгацію позички (процентів) або про необхідність розпочати претензійно-позовну роботу. У разі прийняття рішення про відмову у пролонгації позички, кредитний фахівець повідомляє позичальника протягом 3-х днів шляхом надсилання претензійного листа. Після отримання позитивного рішення стосовно пролонгації, укладається додаткова угода до кредитного договору та додаткова угода до договору застави, поруки, у випадках заміни майна на більш ліквідне або прийняття в забезпечення додаткового майна договори переоформлюються. Пролонгація (переоформлення) договорів по забезпеченню позички повинні бути проведені у встановленому порядку одночасно з підписанням додаткової угоди про відстрочку погашення позички.

У разі несвоєчасного погашення боргів банку (позички, частки кредитної заборгованості згідно з графіком, процентів, інших платежів) при відсутності домовленості про відстрочення платежу.

а) відносить заборгованість на окремий рахунок для обліку простроченої заборгованості в термін не пізніше наступного дня з моменту настання дати погашення заборгованості за кредитним договором;

б) протягом 3-х днів надсилає позичальнику та поручителю (гаранту) претензійного листа в якому обов'язково зазначає суму боргів, пропонує найближчим часом подати перелік заходів щодо погашення прострочених боргів і попереджає, що в разі непогашення боргу протягом 30 днів матеріали буде передано до арбітражного суду, здійснено виконавчий напис на договорі застави тощо. Претензія надсилається рекомендованим листом чи вручається під розписку. У разі звернення до арбітражного суду доказом направлення претензійного листа є копія претензії та документ, що засвідчує факт пересилки претензії боржнику (розписка про отримання претензії, оригінали поштової квитанції та реєстру відправлень (бажано претензійні листи надсилати по окремому реєстру));

в) застосовує штрафні санкції у розмірах, передбачених кредитним договором та чинним законодавством;

г) повідомляє службу безпеки банку про непогашення боргу ;

д) при непогашенні боргу понад 15 днів надсилає повідомлення відділу по роботі з проблемними позичками.

Якщо позичальник протягом 20 днів після направлення банком претензії не відреагував на неї або заходи, що були розроблені позичальником (поручителем) та банком не забезпечили погашення боргу, кредитний фахівець готує пропозиції на розгляд кредитного комітету (комісії) щодо стягнення боргів з позичальника (поручителя) в примусовому порядку та направити юридичній службі службову записку про необхідність розпочати позовну роботу.

Претензійно-позовну роботу по стягненню боргів ведуть юристи банку, а якщо юридичної служби немає, тоді цю роботу виконує кредитний підрозділ або інші особи, уповноважені на це наказом по установі банку.

Якщо позичальник систематично не забезпечує виконання зобов'язань по сплаті боргу відповідно до кредитного договору, то банк може у передбаченому законодавством порядку звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

10. Операції з ведення рахунків клієнтів банку в іноземній валюті

В ПАТ «Терра банк» здійснення валютних операцій покладено на валютний відділ. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків визначає НБУ. Банк відкриває рахунки зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку:

§ юридичним особам;

§ фізичним особам -- суб'єктам підприємницької діяльності;

§ філіям;

§ представництвам;

§ відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, що виокремлені в процесі приватизації;

§ представництвам юридичних осіб -- нерезидентів;

§ іноземним інвесторам;

§ фізичним особам на умовах, викладених у договорі між установою банку та власником рахунку.

Правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків рахунків, регулює Інструкція “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.1998р.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

-поточні;

-депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству -- юридичній особі для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості по кредитах в іноземній валюті.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті юридична особа-резидент подає банку такі документи:

¦ заяву на відкриття рахунку, яку підписують керівник і головний бухгалтер та скріплюють гербовою печаткою;

¦ картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, засвідчену відповідно до вимог;

¦ копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, засвідчену нотаріально чи органом, який видав це свідоцтво;

¦ копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;

¦ копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим банком;

¦ копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав цей документ.

У разі, якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривають за наявності поточного рахунку у національній валюті, надання повного пакета документів не обов'язкове, а тільки подають:

¦ заяву про відкриття рахунку в іноземній валюті;

¦ картку із зразками підписів та відбитком печатки.

Банк з власником рахунку укладає договір на розрахунково-касове валютне обслуговування поточного рахунку.

Відокремленим підрозділам підприємств поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються за згодою головного підприємства, що має право використовувати іноземну валюту у своїх розрахунках.

Документи для відкриття таких рахунків відокремлені підрозділи подають такі ж, що й при відкритті поточних рахунків у національній валюті.

На поточні рахунки в інвалюті юридичних осіб-резидентів зарахування можуть проводитися через розподільчі рахунки і безпосередньо.

Наприклад, через розподільчі рахунки зараховують:

¦ готівку, що надійшла від нерезидента до каси уповноваженого банку згідно з експортним контрактом або ввезену уповноваженими особами на транспортних засобах, які надають послуги за межами України, та зареєстровану митною службою при в'їзді в Україну;

¦ готівка у формі митних платежів та інших зборів згідно з чинним законодавством України;

¦ невикористаний залишок іноземної готівки чи коштів за іноземними платіжними документами, що раніше були отримані (куплені) в уповноважених банках України чи за кордоном для оплати витрат на відрядження тощо;

¦ готівку як благодійний внесок особи-нерезидента;

¦ кошти за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку або ввезені на територію України і задекларовані;

¦ безготівкові кошти, що перераховані з-за кордону на ім'я власника рахунку за зовнішньоекономічними контрактами або ввезені і зареєстровані митною службою, перераховані за зовнішньоекономічними контрактами та інші безготівкові кошти.

Безпосередньо на поточні рахунки зараховують:

¦ кошти, куплені за дорученням власника рахунку уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України;

¦ суму поданого кредиту відповідно до кредитної угоди;

¦ кошти, перераховані з власного депозитного рахунку в уповноваженому банку відповідно до депозитної угоди;

¦ суму процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному і депозитному рахунках;

¦ кошти, перераховані з власного поточного рахунку в іншому уповноваженому банку.

З поточного інвалютного рахунку юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку проводяться такі операції:

¦ виплата готівкою чи платіжними документами працівникам на закордонні службові відрядження, на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, представницькі витрати за кордоном;

¦ виплата готівкою для оплати праці працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом;

¦ виплата готівкою для сплати державного мита згідно з чинним законодавством України;

¦ перерахування з рахунку резидента-посередника на поточні рахунки інших резидентів - юридичних осіб, за дорученням яких на підставі відповідних договорів було здійснено продаж нерезидентові товарів, послуг;

¦ перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньоекономічними контрактами тощо.

На поточний інвалютний рахунок відокремленого підрозділу юридичної особи-резидента можуть зараховувати валютні кошти за реалізовані товари та надані послуги у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також перераховані головним підприємством чи придбані на міжбанківському валютному ринку України.

Виторг за реалізовані товари та надані послуги після зарахування на поточний рахунок відокремленого підрозділу перераховують на поточний рахунок юридичної особи-резидента в повному обсязі.

Кошти з поточного рахунку відокремленого підрозділу (в межах перерахованих головним підприємством чи придбаних на міжбанківському валютному ринку України) можуть бути використані відокремленим підрозділом для здійснення таких операцій:

¦ на оплату витрат на службові відрядження за кордон своїм працівникам, а також для забезпечення експлуатаційних потреб власних транспортних засобів під час їх перебування за межами України;

¦ на оплату праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими угодами працюють у зазначених підрозділах і здійснення оплати праці яких передбачено в іноземній валюті;

¦ на придбання для власних потреб підрозділу обладнання, меблів тощо за контрактами з нерезидентами.

Відповідно до чинного законодавства України юридичним особам-нерезидентам поточні рахунки в іноземній валюті в уповноважених банках України не відкривають, однак такі рахунки мають право відкривати їх представництва, які займаються підприємницькою діяльністю на території України.

Для відкриття цього рахунку представництво юридичної особи-нерезидента подає до уповноваженого банку такі документи:

¦ заяву про відкриття рахунку від свого імені;

¦ копію свідоцтва про реєстрацію представництва в уповноважених органах України, засвідчену нотаріально;

¦ копію легалізованого витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи-нерезидента, засвідчену нотаріально;

¦ копію легалізованого статуту (положення) юридичної особи, яка засновує представництво в Україні, засвідчену нотаріально;

¦ копію легалізованої довіреності юридичної особи-нерезидента її офіційному представникові на ведення справ в Україні, засвідчену нотаріально;

¦ картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально.

Для відкриття поточного валютного рахунку фізична особа-резидент подає до уповноваженого банку такі документи:

¦ заяву встановленого зразка;

¦ паспорт чи інший документ, що посвідчує особу;

¦ картку із зразком підпису, який проставляється в присутності працівника банку, що відкриває рахунок (картка засвідчується цим працівником);

¦ ідентифікаційний код.

Між клієнтом і банком укладається договір на відкриття поточного рахунку в іноземній валюті.

Фізичній особі-резидентові - суб'єкту підприємницької діяльності для відкриття відповідного рахунку, крім документів, перерахованих вище, необхідно подати до уповноваженого банку копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчену нотаріально чи органом, що видав свідоцтво.

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі-нерезидентові відкривають на підставі договору за умови пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, та подання до уповноваженого банку таких же документів, як і в попередньому випадку, і, крім того, копії легалізованого дозволу центрального банку іноземної країни на відкриття рахунку в разі, якщо це передбачено угодами між центральними банками, засвідчених нотаріально.

На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів:

1) Зараховують:

¦ готівкову валюту та валюту за платіжними документами, виписаними уповноваженими банками України чи надісланими з-за кордону на ім'я власника рахунку;

¦ валюту, переказану з-за кордону чи одержану від юридичної особи-нерезидента як оплата праці, гонорар тощо;

¦ готівкову інвалюту чи інвалюту за платіжними документами, що ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в'їзді в Україну;

¦ інвалюту, одержану в Україні як оплата праці, премії, авторські гонорари;

¦ валюту, що перерахована в межах України іншою фізичною особою-нерезидентом з власного поточного інвалютного рахунку тощо.

2) Списують:

¦ інвалюту, що перераховується за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України;

¦ готівкову інвалюту чи інвалюту за платіжними документами для вивезення за межі України;

¦ інвалюту для перерахування на власний поточний рахунок в іншому уповноваженому банку тощо.

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті можуть відкривати як юридичні, так і фізичні особи. Особливістю цих рахунків є те, що кошти зберігаються тривалий термін, а відкриваються рахунки для заощаджень і одержання доходів - процентів.

Документи для відкриття вкладного рахунку такі ж, як і при відкритті поточних валютних рахунків. Між банком і клієнтом укладається депозитний договір.

На депозитний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента зараховують готівкові та безготівкові кошти з інших валютних рахунків, видають готівку або платіжні документи для вивезення інвалюти за кордон, перераховують інвалюту безготівково на інші рахунки в іноземній валюті.

До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і

дорожніми та іменними чеками належать (ІНСТРУКЦІЯ 20):

купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів

готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти

за готівкову гривню;

зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних

готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а

також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї

іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної

держави.

11. Оформлення й облік неторговельних операцій в іноземній валюті. Обмінні валютні операції

банк облік касовий депозит

ПАТ «Терра банк» виконує неторгівельні операції, які включають у себе такі банківські операції:

- купівлю та продаж готівкової іноземної валюти у фізичних осіб;

- оплата платіжних документів у іноземній валюті;

- продаж платіжних документів у іноземній валюті;

- інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті;

- конверсійні операції з іноземною валютою;

- виплата переказів, що надходять із-за кордону, перекази фізичних осіб за кордон;

- зворотній обмін невикористаної громадянами-нерезидентами національної валюти на іноземну;

- операції з міжнародними пластиковими картками. Банк здійснює неторгівельні операції з іноземною валютою на підставі декркту Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993р., вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками обмінних операцій в інвалюті та банківських металах», затверджених постановою Правління НБУ №238 від 01.07.1997 р. та інших чинних нормативних актів. Для здійснення касових операцій в іноземній валюті банк, що отримав ліцензію НБУ на право ведення операцій неторгового характеру, залежно від умов, обсягів і режиму роботи в межах операцій, передбачених ліцензією, може облаштовувати: валютне сховище - для зберігання запасу готівкової іноземної валюти, бланків суворої звітності, бланків платіжних документів, різних бланків за іноземними операціями, примірників іноземних грошових білетів, прийнятих від організацій та громадян на зберігання, нерозібраних посилок з іноземною валютою; операційні каси - для здійснення валютно-касового обслуговування клієнтів банку щодо прийому і видачі готівкової іноземної валюти та інших цінності; вечірні каси - для забезпечення валютно-касового обслуговування в другій половині операційного дня або у вечірній час; обмінні пункти - для здійснення операцій купівлі - продажу готівкової іноземної валюти і платіжних документів; каси підготовки авансів обмінним пунктам.

Документальне оформлення касових операцій в іноземній валюті відбувається за допомогою приходних та видаткових валютних ордерів.

Для забезпечення валютного обслуговування фізичних осіб «Терра банк» організовує пункти обміну іноземної валюти. Обмінна каса банку виконує операції з купівлі та продажу іноземної валюти у фізичних осіб - як резидентів, так і нерезидентів України, згідно з чинними нормами і правилами. Обмін валюти здійснюється з обов'язковим оформленням квитанції суворої звітності .

Публічне акціонерне товариство «ТЕРРА БАНК» виконує заявки своїх клієнтів про купівлю, обмін іноземноївалюти виключно у випадках і в порядку, передбачених Правилами торгівлі іноземною валютою, затвердженихпостановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281.

Для здійснення купівлі, обміну іноземної валюти клієнти надають до банку такі документи:

· Заява про купівлю, обмін іноземної валюти;

· Оригінали і копії документів, на підставі яких здійснюється купівля, обмін валюти. Копії завіряються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом. На оригіналах і копіях документів банк проставляє відмітку про покупку валюти;

· Платіжне доручення в іноземній валюті.

Облік грошових надходжень протягом робочого дня як у національній валюті України, так і в іноземній валюті, ведеться касиром обмінної каси банку з використанням комп'ютерної техніки або електронно - касового апарату. Касир обмінної каси банку зобов'язаний паралельно з касовим апаратом вести журнали - реєстри суворої звітності окремо за операціями купівлі та продажу іноземної валюти та окремо журнал - реєстр за касовими операціями у національній валюті України.

Бухгалтерія неторгових розрахунків банку на підставі авансованої заявки на наступний день виписує видаткові касові ордери, згідно з якими валютна каса готує підзвіти касирам обмінних пунктів.

Типова кореспонденція рахунків для обліку операцій з надання касиром пунктів обміну в підзвіт коштів у національній та іноземній та валюті

Дебет	Кредит	Сума
1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»	1001 «Банкноти та монети в касі банку»	На суму авансу в усіх видах валют.
1013 « Дорожні чеки в обмінних пунктах банку»	1011 «Дорожні чеки в касі банку»	На суму авансованої заявки за дорожніми чеками, купленими в емітентів для продажу клієнтам.
9911 Контррахунок	9819 « Інші цінності і документи»	На суму авансованої заявки за дорожніми чеками, отриманими від емітентів.
9898 «Інші цінності в підзвіт»	9911 Контрахунок	На суму авансованої заявки за дорожніми чеками, отриманими від емітентів на консигнацію.

Результати роботи обмінних пунктів за операціями з купівлі та продажу іноземної валюти відображаються на транзитних рахунках. За обігами, що фіксуються на спеціальних транзитних рахунках, можна вести позасистемний облік прибутків обмінних пунктів, що необхідно для оцінювання їхньої прибутковості у зв'язку з патентуванням.

За реєстрами купленої валюти здійснюються проводки.

Типова кореспонденція рахунків для обліку купленої іноземної валюти

дебет	кредит	сума
1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»	3640 «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку»	На суму купленої іноземної валюти.
3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку»	1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»	На суму виданих гривень.

12. Внутрішньогосподарські операції банку

Банківські установи, як і всі суб'єкти господарювання, у процесі здійснення банківського бізнесу використовують основні засоби. В Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України (затверджена постановою Правління НБУ від 11.12.2000 № 475) зазначено, що основні засоби -- це нематеріальні активи, які банк утримує з метою використання в процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Під операційним циклом розуміємо проміжок часу між придбанням запасів для використання у своїй діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів і послуг.

Загальна облікова процедура має забезпечити своєчасне та правильне відображення в обліку операцій із придбання, поліпшення, переоцінки та вибуття основних засобів і нематеріальних активів на підставі первинних документів, а також нарахування їх амортизації (зносу) та відображення в обліку лізингових операцій. Іншими словами, у системі бухгалтерського обліку банку формується повна, достовірна, неупереджена інформація про всі операції з основними засобами і нематеріальними активами.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання первинних документів, на підставі яких у системі обліку фіксуються всі перелічені вище можливі факти за операціями з основними засобами, а також передавання їх для відображення за рахунками бухгалтерського обліку, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

На методику обліку операцій з основними засобами суттєво впливають механізми врахування таких їх вартісних оцінок:

Первісна вартість (собівартість) -- сума грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) основних засобів. Тож собівартість основних засобів формується:

· з ціни придбання, включаючи державні податки і збори, зокрема мито;

· будь-яких витрат, безпосередньо пов'язаних з доставкою основних засобів та приведенням їх у робочий стан, необхідний для експлуатації.

Переоцінена вартість -- вартість основних засобів після їх переоцінки.

Залишкова вартість -- різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою нарахованого зносу.

Ринкова вартість -- сума, яку можна отримати від продажу активу на активному ринку.

Справедлива вартість -- сума, за якою можливо здійснити обмін об'єкта основних засобів або оплату зобов'язання в результаті операції між обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами.

Конкретно використовується, особливо в разі застосування різних методів нарахування амортизації, ліквідаційна вартість, тобто сума коштів або вартість інших активів, яку банк очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією).

Урахування ліквідаційної вартості означає, що фактична собівартість активу (основних засобів) -- це сума коштів, яку сплатило підприємство за актив і за доведення його до стану, придатного до використання, мінус суми, які очікуються від продажу активу. Ліквідаційну вартість наприкінці строку експлуатації активу як фактичну собівартість і слід амортизувати. Слід зазначити, що в багатьох випадках ліквідаційну вартість визнають досить несуттєвою, тож її можна ігнорувати.

У загальній обліковій процедурі за основними засобами важливе місце відводиться також їх класифікації.

Зважаючи на облікову політику, банки самостійно визначають класифікаційні групи основних засобів, виходячи з їх поділу на групи, передбачені П(С)БО 7 «Основні засоби». Ідеться про такі групи:

Основні засоби: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки; споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти; прилади; інвентар (меблі); інші основні засоби.

Інші необоротні матеріальні активи: бібліофонди, малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (не титульні) споруди; інші необоротні нематеріальні активи.

Для підсистеми синтетичного обліку для спрощення процедури обліку основних засобів планом рахунків виокремлено розділ 44 «Основні засоби» і розділ 45 «Інші необоротні матеріальні активи».

Повна облікова процедура щодо обліку основних засобів забезпечується на основі записів за такими синтетичними рахунками:

- 4400 А «Основні засоби»;

- 4500 А «Інші необоротні матеріальні активи»;

- 4409 КА «Знос основних засобів»;

- 4509 КА «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

- 4430 А «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за невведеними в експлуатацію основними засобами»;

- 4431 А «Обладнання, що потребує монтажу».

Ураховуючи, що в банку використовується певна кількість

основних засобів за кожною їх класифікаційною групою, важливо опрацювати ефективну підсистему їх аналітичного обліку в інвентарних картках, які є основним регістром аналітичного обліку основних засобів. Банки, як правило, здійснюють реєстрацію інвентарних карток способом ведення їх опису.

Може також вестись інвентарна книга, записи в якій здійснюються за кожним предметом окремо. Отже, основними регістрами аналітичного обліку основних засобів є:

· інвентарна картка;

· опис інвентарних карток (інвентарна книга).

Ведення цих регістрів передбачає наявність усіх необхідних реквізитів та має забезпечувати процедуру звіряння даних аналітичного обліку із синтетичним. Інвентарні книги та інвентарні картки роздруковуються в разі потреби, але в обов'язковому порядку -- у разі вибуття об'єкта необоротних активів, і разом з іншими документами, на підставі яких актив списується з балансу банку, вміщуються в документи дня.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється окремий інвентарний номер, який проставляється:

· на предметі;

· в інвентарній картці;

· в інвентарній книзі --і зберігається за об'єктом протягом усього періоду його обліку на балансі банку.

Інвентарні номери об'єктів, що вибули, іншим об'єктам, зарахованим на баланс банку, не присвоюються.

Якщо структура банку включає багато підрозділів, то для контролю основних засобів за місцями їх експлуатації ведеться також інвентарний список, інформація якого відповідає записам щодо об'єктів, наведених в інвентарних картках (книгах).

Основними елементом схеми обліку придбання основних засобів є нагромадження на рахунку 4430 А «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами» інформації щодо первісної вартості. Вона складається з таких витрат:

· суми, що сплачується постачальникові активу та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (непрямі податки віднімаються);

· реєстраційних зборів, державного мита, інших платежів, здійснених у процесі придбання (отримання) прав на об'єкти основних засобів;

· суми ввізного мита;

· суми непрямих податків, якщо вони не відшкодовуються банкові;

· на страхування ризиків доставки основних засобів;

· на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

· інших, пов'язаних з доведенням основних засобів до придатного для використання за призначенням стану.

Облік придбаних або створених банком самостійно основних засобів та нематеріальних активів здійснюються за рахунками:

Дебет	кредит	Зміст
3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів» 4400 «Основні засоби» 4310 «Капітальних інвестицій за не введеними в експлуатацію основних засобів» 4400 «Основні засоби»	1200«Кореспондентський рахунок» 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів» 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів» 4310 «Капітальних інвестицій за не введеними в експлуатацію основних засобів»	1.Придбання основних засобів і нематеріальних активів: - передоплата - Отримання основних засобів і нематеріальних активів - на суму капітальних інвестицій за не введеними в експлуатацію основних засобів - оприбуткування основних засобів і нематеріальних активів
3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів» 4310 «Капітальних інвестицій за не введеними в експлуатацію основних засобів» 4310 «Капітальних інвестицій за не введеними в експлуатацію основних засобів» 4310 «Капітальних інвестицій за не введеними в експлуатацію основних засобів» 4300 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеним в експлуатацію основними засобами»	1200«Кореспондентський рахунок» 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітну плату» 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток» 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів» 4310 «Капітальних інвестицій за не введеними в експлуатацію основних засобів»	2.Створення основних засобів і нематеріальних активів: - передоплата виконаних робіт - нарахування заробітної плати працівникам - нарахування платежів у фонд соціального страхування та інші фонди - прийняті виконані роботи - віднесення сум завершених інвестицій на вартість основних засобів і нематеріальних активів.

13. Аналіз результатів діяльності банку за фінансовою звітністю

Аналіз діяльності банку здійснюється за допомогою різноманітних показників діяльності комерційного банку, які ми беремо з документів, що формують інформаційну базу економічного аналізу.

Аналіз фінансової звітності - це процес, який має на меті дати оцінку поточного і минулого фінансового стану банку й основних результатів його діяльності. При цьому основною метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу майбутніх результатів діяльності банку. Склад інформаційної бази економічного аналізу розглянемо за допомогою схеми приведеної на рис.13.1

Рис.13.1. Склад інформаційної бази економічного аналізу комерційного банку

Інформація, яка використовується при аналізі діяльності банку, повинна відповідати таким вимогам: доступність, значущість, матеріальність, надійність і порівнянність.

Перевірка звітності може бути:

формальна;

логічна;

обліково-контрольна.

Формальна перевірка звітності банків передбачає перевірку повноти складу наданих документів відповідно до їх складу, передбаченого Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України, які затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.12.1997 р. № 436. Крім того, за формальної перевірки звітності перевіряється правильність її оформлення відповідно до вимог, викладених у згаданій вище постанові Національного банку України.

Логічна перевірка передбачає перевірку взаємоув'язки ідентичних показників у різних формах звітності.

Обліково-контрольна - це перевірка правильності розрахунку окремих показників комерційних банків.

Основним джерелом аналізу банківської діяльності є банківський баланс та спеціалізовані форми звітності. Форми звітності комерційних банків поділяються на щоденні, щомісячні і щоквартальні.

ПАТ "ТЕРРА БАНК" дотримується принципів прозорості своїх операцій та правдивості у стосунках із партнерами, клієнтами та акціонерами.

Незалежним уповноваженим Рейтинговим агентством “IBI-Рейтинг” 27.09.2013 р. було підтверджено кредитний рейтинг ПАТ “ТЕРРА БАНК” на рівні uaBBB+, прогноз рейтингу “стабільний”.

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaBBB характеризується достатньою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Прогноз кредитного рейтингу “стабільний” вказує, що зміна кредитного рейтингу протягом року є малоймовірною.

Для проведення аналітичного дослідження агентством була використана фінансова звітність ПАТ “ТЕРРА БАНК” за 2013 рік, планові показники діяльності на 2013 рік та інша необхідна внутрішня інформація, надана Банком у ході рейтингового процесу.

По рейтингу НБУ на 01.10.2013 р. «ТЕРРА БАНК» має 47-е місце по розміру активів з 178-и банків України.На 01.04.2013 р. Банк мав 51-у позицію рейтингу НБУ.

За даними Асоціації Українських банків показники діяльності Банку мають позитивну динаміку:

ПОКАЗНИК	01.01.2011	01.01.2012	01.01.2013	01.06.2013	01.12.2013
КАПІТАЛ	63	63	40	39	36
АКТИВИ ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ	70	51	35	38	34
ДЕПОЗИТИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ	66	50	33	30	26
ДЕПОЗИТИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ	72	43	35	54	58

14. Особливості податкового обліку банків

...