Управління фінансовою стійкістю банка та розробка заходів щодо її підвищення

- аналізування розміщення кредитів за термінами їх погашення, здійснюване шляхом групування залишків заборгованості по позичкових рахунках з урахуванням термінових зобов'язань або оборотності кредитів на шість груп (до 1 міс. ; від 1 до 3 міс. ; від 3 до 6 міс. ; від б до 12 міс. ; від 1 до 3 років: понад 3 років), що є основою для прогнозування рівня поточної ліквідності балансу банку;

- аналізувати розміщення кредитів за термінами на основі бази даних.

Такий аналіз можна робити щодня, а також з врахуванням даних кредитних договорів, що знаходяться на стадії проробки. Результати аналізу можуть використовуватися комерційними банками для оперативного вирішення питань при купівлі або продажі ресурсів. Такий аналіз розкриває глибинні, приховані процеси, виявляє ті тенденції, що при інших незмінних обставинах можуть викликати падіння рівня ліквідності і платоспроможності комерційного банку, дає можливість:

- попередити ці наслідки шляхом внесення корективів у політику банку.

- краще вивчати кредитоспроможність позичальників;

- обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних коштів;

- видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального обсягу кредитування;

- підвищити повернення кредитів, у тому числі за рахунок більш надійного забезпечення;

- вжити заходів по стягненню простроченої позичкової заборгованості і нарахованих відсотків за користування кредитами;

- застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку. Результати такого аналізу є основою для аргументованого перегрупування активів балансу банку.

- змінити структуру активів, тобто збільшити частку ліквідних активів за рахунок достатнього погашення кредитів, розчищення балансу шляхом виділення на самостійний баланс окремих видів діяльності, збільшення власних коштів, одержання позик в інших банків і т.п.

Працювати над зниженням ризику операцій. При цьому необхідно пам'ятати, що термінові заходи, що починаються кредитними інститутами для підтримки своєї ліквідності і платоспроможності, як правило, пов'язані з ростом витрат банку і скороченням їхнього прибутку.

У управлінні пасивами банку можна порекомендувати:

- застосовувати метод аналізу розміщення пасивів по їх термінах, що дозволяє управляти зобов'язаннями банку, прогнозувати і змінювати їхню структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, проводити зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати на платоспроможність.

- розробити політику управління капіталом і резервами.

- стежити за співвідношенням власного капіталу до притягнутого.

Проаналізувати депозитну базу банку:

- звернути увагу на структуру депозитів: термінові й ощадні депозити більш ліквідні, чим депозити до запитання;

- визначити стратегію підтримки стійкості депозитів. Частиною такої стратегії виступає маркетинг - підвищення якість обслуговування клієнтів, із тим щоб вони залишалися вірними банку і під час кризових ситуацій. Підвищення термінів ощадних депозитів, їхньої середньої суми також пом'якшує коливання депозитів під час криз.

- враховувати не тільки стабільність, але і джерело депозитів, тобто депозити фізичних осіб більш надійні, чим депозити юридичних осіб, у силу розходжень у розмірах внесків.

- привести у відповідність врахування кредитних ресурсів;

- оцінювати надійність депозитів і позик, отриманих від інших кредитних установ.

- скоротити зобов'язання до запитання за допомогою перегрупування пасивів за їх термінами.

Банківська ліквідність залежить від багатьох чинників, які поділяються на дві групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх чинників належать: дисбаланс грошових потоків, викликаний невідповідністю структури вимог та зобов'язань банку; структура та стабільність депозитної бази банку; достатність капіталу; якість активів; фінансовий стан позичальників; репутація банку, яка впливає на здатність швидкого запозичення коштів на ринку; неправильна стратегія управління ліквідністю (наприклад, пріоритетність прибутковості над ліквідністю).

До комплексу зовнішніх належать чинники загальноекономічного характеру: грошово-кредитна політика; стан грошового ринку; низька ліквідність окремих сегментів фінансового ринку для конкретних видів активів, що ускладнює їх продаж за прийнятною ціною в короткі строки; можливості запозичення коштів у центральному банку; регулятивні обмеження в країні; загальні кризові явища в економіці, які унеможливлюють безперебійне залучення коштів.

Метою аналізу банківської ліквідності є оцінювання та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїх зобов'язань за умови збереження достатнього рівня прибутковості.

Першим етапом аналізу ліквідності є виявлення того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, встановлених Національним банком України (НБУ).

Для банків установлено такі нормативи ліквідності:

- норматив миттєвої ліквідності (Н4);

- норматив поточної ліквідності (Н5);

- норматив короткострокової ліквідності (Н6).

Розрахуємо ці нормативи для ПАТ КБ «Приватбанк».

Норматив миттєвої ліквідності (Н4)  встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів:

(3.14)

де Ка - суми коштів у касі, тис.грн.;

Кр - суми коштів та на кореспондентських рахунках, тис.грн.;

Пр - зобов'язання банку, що обліковуються за поточними рахунками, тис.грн.

=%;

%;

=%.

Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку:

(3.15)

де А - активи первинної та вторинної ліквідності, тис.грн.;

З - зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31-го дня включно , тис.грн.

Скористаємося приміткою «Окремі показники діяльності банку», де цей норматив вже розрахован:

75,24%;

77,11%;

84,74 %.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів:

(3.16)

де Ал - ліквідні активи, до яких відносять готівкові кошти, банківські метали, кошти на кореспондентських рахунках і короткострокові депозити в НБУ та інших банках, короткострокові кредити, що надані іншим банкам, тис.грн.;

Зк - короткострокові зобов'язання, до яких належать кошти до запитання та короткострокові депозити інших банків і клієнтів, кошти бюджету України, короткострокові кредити, одержані від НБУ та інших банків, короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком, зобо-в'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів, зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам, тис.грн.

%.

Норматив відносини високоліквідних активів до робочих активів Ра банку характеризує питому вагу високоліквідних активів у робочих активах і розраховується за формулою:

(3.17)

Результати розрахунків зведемо до табл.3.3.

Таблиця3.3 - Основні нормативи ліквідності

Норматив Н4 не порушен (нормативне значення більше 20%), це свідчить про своєчасне виконання банком своїх грошових зобов'язань, що обліковуються на поточних рахунках за рахунок високоліквідних активів.

Норматив Н5 виконується (нормативне значення більше 40%), що вказує на збалансованість строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.

Норматив Н6 значно більше нормативного значення (нормативне значення більше 20%), це означає що банк виконує прийняті ним короткострокові(менше 1 року) зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Отже, всі нормативи ліквідності виконуються, це говорить про здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань внаслідок збалансованості строків та сум погашення розміщених активів і зобов'язань банку.

Хоча ПАТ КБ «Приватбанк» знаходиться поза межею втрати своєї ліквідності, але через деякий час є можливість погіршення ситуації. Тому врахування наступних рекомендацій дасть можливість утримувати ліквідність на прийнятному рівні:

- поліпшити організаційну структуру банку, тобто об'єднати усі функції щодо управління ліквідністю, внутрішньому контролю та нагляду за станом фінансових інструментів в управлінні ліквідності, планування та координації платежів;

- оцінювати ліквідність балансу шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності. У процесі аналізу балансу на ліквідність можуть бути виявлені відхилення мінімально допустимих значень;

- банк повинен визначити потребу в ліквідних коштах хоча б на короткострокову перспективу.

У міжнародній практиці менеджери по управлінню ліквідності банків розробили ряд практичних рекомендацій для поліпшення цього виду діяльності. Перша з них складається в тому, що менеджери по управлінню ліквідністю повинні контролювати діяльність усіх відділів банку, відповідальних за використання і залучення коштів, і координувати свою діяльність із роботою цих відділів.

Друга рекомендація полягає в тому, що менеджери по управлінню ліквідністю повинні передбачати коли найбільше великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти кошти з рахунку або збільшити внески. Відповідно до третьої рекомендації, менеджери по управлінню ліквідністю в співробітництві з вищим керівництвом і керівниками відділів повинні бути впевнені, що пріоритети і цілі управління ліквідними коштами очевидні. У недавньому минулому при розміщенні коштів ліквідність банку часто мала вищий пріоритет.

Суть четвертої рекомендації складається в наступному: потреби банку в ліквідних коштах і рішення щодо їх розміщення повинні постійно аналізуватися з метою запобігання і надлишку, і дефіциту ліквідних коштів. Зайві ліквідні кошти, що не реінвестуються в той же день, ведуть до втрат прибутків банку, у той час як їхній дефіцит повинний бути швидко ліквідований щоб уникнути несприятливих наслідків поспішних позик або продажів активів, також ведучих до втрат прибутків.

Отже, банк повинен самостійно забезпечувати підтримку своєї фінансової стійкості на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному науково-обгрунтованої економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.

Размещено на Allbest.ru