Удосконалення депозитної політики в банках України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕПОЗИТНОЇ ПОЛІТИКИ В БАНКАХ УКРАЇНИ

Кожель Наталія Олександрівна

Спеціальність 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг та кредит

Львів - 2005

Анотація

Кожель Н.О. Удосконалення депозитної політики в банках України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг та кредит / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2005.

Дисертація присвячена теоретичним і прикладним проблемам, що стосуються сучасних тенденцій функціонування механізму формування і реалізації депозитної політики банків та особливостям його формування і розвитку на регіональному рівні, а також пошукові шляхів його вдосконалення.

Уточнено зміст понять “депозит”, “механізм депозитної політики банку”. Проаналізовано тенденції розвитку депозитної діяльності банків і здійснено оцінку факторів впливу на депозитну діяльність банків в Україні.

Результати досліджень містять теоретичне обґрунтування депозитної політики банків, шляхи удосконалення механізму депозитної політики, методику оцінки конкурентної позиції депозитної політики банків, послідовність формування депозитної політики банків, практичні рекомендації щодо активізації депозитної діяльності банків за рахунок розширення спектра та удосконалення депозитних послуг, запропоновано систему показників для оцінки якості й оптимізації депозитного портфеля банків та ефективної комбінації ресурсів.

Ключові слова: банк, депозит, депозитна діяльність, депозитна політика, механізм депозитної політики банку.

Аннотация

Кожель Н.О. Усовершенствование депозитной политики в банках Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит / Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2005.

Диссертация посвящена теоретическим и прикладным проблемам, которые касаются современных тенденций усовершенствования депозитной политики банков и особенностям механизма ее реализации и развития на современном этапе. Уточнено содержание понятий “депозит”, “механизм депозитной политики банка”. Проанализированы тенденции развития депозитной деятельности банков и осуществлена оценка факторов влияния на депозитную деятельность банков в Украине.

Целью исследования были разработка и обоснование концептуальных основ усовершенствования депозитной политики в банках и разработка практических рекомендаций относительно обеспечения ее эффективности. Для достижения этой цели в работе необходимо было виполнить такие задачи: выяснить сущность и роль механизма депозитной политики банков и обосновать основные теоретические положения относительно состава, структуры и порядка взаимодействия составных компонентов данного механизма; проанализировать тенденции изменений в структуре депозитов на рынке банковских услуг, возможности формирования банками ресурсной базы за счет расширения возможностей привлечение депозитов и пути их эффективного использования; обосновать направления повышения эффективности формирование депозитного портфеля банками; исследовать влияние внешних и внутренних факторов на процессы формирования и реализации депозитной политики банка; разработать комплекс мероприятий по усовершенствованию депозитной политики банка, оценке ее действенности и управлению депозитными ресурсами банков.

В диссертации определена последовательность разработки депозитной политики банка: установление параметров депозитной политики банка соответственно направлениям его деятельности; проведение аналитической работы относительно определения направлений депозитной деятельности банков и источников формирования депозитных ресурсов; разработка проекта меморандума депозитной политики банка; оценка и анализ разработанного проекта подразделами, ответственными за реализацию депозитной политики; утверждение окончательного варианта депозитной политики банка; внедрение политики в деятельность банка; контроль за соблюдением параметров депозитной политики банка; корректирование депозитной политики банка.

В работе предложена методика оценки конкурентной позиции банков на основе методов SWOT-анализа, который предусматривает исследование сильных и слабых сторон банка (совокупности банков), возможностей и опасностей, характерных для конкретных условий деятельности в соответствующий период, который дает возможность обнаружить как тактические, так и стратегические проблемы, дальнейший анализ которых будет лежать в основе разработки депозитной политики.

Разработана система оценки и анализа качества депозитного портфеля банка через применение таких показателей: удельный вес стойких депозитов в депозитном портфеле банка; соотношение стойких депозитов к активам банка; соотношение стойких депозитов к кредитам иd инвестиций банка; соотношение нестабильных депозитов к активам банка; соотношение нестабильных депозитов к кредитам иd инвестиций банка; удельный вес нестабильных депозитов в совокупных депозитных ресурсах банка; соотношение полученных межбанковских депозитов к совокупным активам банка; “динамический” коэффициент; соотношение кредитов и инвестиций (брутто) и стабильных депозитов; соотношение кредитов и инвестиций (нетто) и стабильных депозитов. Эти показатели разрешают оценить реальное состояние депозитного портфеля банка как состоянием на соответствующую дату, так и в динамике, которая дает возможность на основе полученных данных сделать выводы относительно качества депозитных ресурсов, которыми распоряжается банк, и определить направления его улучшения на перспективу.

Результаты исследований, практические рекомендации относительно активизации депозитной деятельности банков за счет расширения спектра и усовершенствование депозитных услуг, которые могут быть использованы банками Украины.

Ключевые слова: банк, депозит, депозитная деятельность, депозитная политика, механизм депозитной политики банка.

депозит банк економіка

Annotation

Kozhel N.O. Improvement of deposit policy in Banks of Ukraine. - Manuscript.

Thesis on getting scientific level of candidate of science in Economics on specialty 08.04.01 - finance, money turnover and credit / Institute of Regional Researches NAS Ukraine. - Lviv, 2005.

Thesis is devoted to theoretical and practical problems concerning modern tendencies of functioning, forming and realization of bank deposit policy mechanism, peculiarities of its forming and development on regional level, and also ways of its improvement.

The meaning of the notions “deposit”, “bank deposit policy mechanism” is stated. Tendencies of bank deposit activity development is analyzed and estimation of factors of influence on bank deposit activity in Ukraine is made.

The results of researches include theoretical ground of bank deposit policy, ways of deposit policy mechanism improvement, estimation methodology of bank deposit policy competitive position, consequence of forming of bank deposit policy, practical recommendations due to activation of bank deposit activity by means of enlargement of spectrum and improvement of deposit services. The estimation system of quality and optimization of bank deposit portfolio and effective resources combination is offered.

Key words: bank, deposit, deposit activity, deposit policy, bank deposit policy mechanism.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Однією з основних функцій банківської системи є раціональний розподіл фінансових ресурсів шляхом акумулювання тимчасово вільних коштів суб'єктів господарювання і населення та спрямування їх у кредитно-інвестиційний процес. Без достатньої ресурсної бази банки не можуть у належних обсягах здійснювати кредитування поточних потреб юридичних та фізичних осіб, реалізовувати потужні інвестиційні проекти. Необхідною умовою досягнення зазначених цілей є залучення значних ресурсів, зокрема депозитних.

Забезпечення банківської діяльності необхідними обсягами депозитних коштів є одним з пріоритетних напрямів, що визначають стратегічні напрями розвитку як їхньої діяльності, так і економіки України загалом. У банківській сфері проблема формування оптимальних за обсягами і термінами депозитних ресурсів стоїть, як правило, на першому місці, що дає можливість стверджувати про важливість депозитної політики. У цьому контексті удосконалення депозитної політики банків України має теоретичне і практичне значення.

Теоретичні і практичні аспекти цієї проблеми, зокрема формування банками депозитних ресурсів, методи управління ними, активізація депозитної діяльності банків, досліджувалися в працях вітчизняних і зарубіжних учених-фахівців і спеціалістів: Г. Асхауера, І. Бланка, О. Васюренка, В. Геєця, А. Герасимовича, О. Гриценка, О. Заруби, А. Кириченка, В. Колеснікова, Т. Коха, Л. Кроливецької, А. Мороза, С. Науменкової, Л. Примостки, П. Роуза, М. Савлука, Дж. Сінкі, Т. Смовженко, В. Усоскіна, Л. Хміль та інших.

Однак значна кількість питань з удосконалення депозитної політики банків досі залишаються невисвітленими і потребують більш глибокого теоретичного та методичного дослідження. Нинішній механізм розроблення та втілення депозитної політики на рівні банків поки що не повною мірою відповідає сучасними вимогам банківської діяльності і не має необхідної методологічної основи. Потребують подальшого доопрацювання та удосконалення такі концептуальні питання, як формування банками депозитних ресурсів та управління ними, реалізація депозитної політики банків в умовах перехідної економіки, оцінка дієвості депозитної політики банків. Дискусійними залишаються питання оптимального співвідношення депозитних інструментів та особливості формування депозитної політики в умовах зростаючої конкуренції.

В умовах вітчизняної економіки потреба вивчення та дослідження умов ефективного розвитку депозитної політики банків, які дозволять поліпшити роботу банків, зумовлює вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність і науково-практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний із науковими темами, які виконувалися у Львівському банківському інституті НБУ (“Роль малих та середніх банків у розвитку підприємництва регіону і держави в цілому”, № державної реєстрації 0103U000693, “Історія становлення та розвитку ощадної справи в Україні”, № державної реєстрації 0103U000694).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення та обґрунтування концептуальних засад удосконалення депозитної політики в банках та розроблення практичних рекомендацій щодо забезпечення її ефективності.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які передбачалося вирішити при підготовці цього дисертаційного дослідження:

· з'ясувати сутність і роль банківського депозитного механізму в трансформаційний період економіки України та обґрунтувати основні теоретичні положення щодо складу, структури та порядку взаємодії складових компонентів цього механізму;

· проаналізувати тенденції змін у структурі депозитів на ринку банківських послуг, можливості формування банками ресурсної бази за рахунок розширення можливостей залучення депозитів та шляхи їх ефективного використання;

· обґрунтувати напрями підвищення ефективності формування депозитного портфеля банками;

· дослідити вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на процеси формування та реалізації депозитної політики банку і розробити методичний підхід щодо оцінки конкурентної позиції депозитної політики банку на основі SWOT-аналізу;

· розробити комплекс заходів з удосконалення депозитної політики банку, оцінки її дієвості та управління депозитними ресурсами банків.

Об'єктом дослідження є депозитна діяльність банків у період ринкової трансформації економіки України та розвитку банківської системи.

Предметом дослідження є процеси удосконалення депозитної політики в банках України.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися такі методи дослідження: структурно-логічний аналіз (при побудові логіки та структури дисертації); метод економічного аналізу (при дослідженні факторів впливу на процеси формування та реалізації механізму депозитної діяльності, оцінці динаміки та структури депозитної бази банків); метод групувань (при розробці класифікації депозитів); різноманітні прийоми статистичних методів, зокрема порівняння - при зіставленні фактичних даних за відповідні періоди; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

Методологічною основою дослідження послужили теоретичні положення економічної науки, численні праці українських та зарубіжних учених із питань депозитної діяльності банків, закони України та інші нормативно-правові акти. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні даних Державного комітету статистики України, матеріалів Національного банку України та інших банків, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, даних періодичних видань, Інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень формування та реалізації механізму депозитної політики банків і розробленні відповідних методичних підходів щодо його удосконалення з метою підвищення ефективності банківської депозитної діяльності. Найбільш істотними результатами, що визначають наукову новизну виконаного дослідження і виносяться на захист, є такі:

· запропоновано авторський підхід до визначення терміна “банківські депозити” з позицій сукупності економічних відносин, що виникають між економічними суб'єктами з приводу усіх можливих видів та форм внесення грошових коштів суб'єктами економіки на банківські рахунки незалежно від суми, терміну та виду валюти для зберігання на відповідних умовах - повернення в кінці терміну зберігання і, як правило, з виплатою процентів. На відміну від існуючих визначень формулювання, автор більш глибоко розкриває сутність змісту банківських депозитів як економічної категорії, на базі якої формуються і регламентуються фінансові відносини між банківськими установами та клієнтами;

· сформульовано визначення “механізм депозитної політики банку” як комплексу форм, інструментів, організаційно-економічних методів управління процесом формування депозитної бази банків, за допомогою яких реалізується депозитна політика, яка виходить із загальних напрямів діяльності банків;

· визначено принципи функціонування механізму депозитної політики банку, виходячи із характеру взаємовідносин банків із вкладниками, організації депозитної діяльності в банках, формування банківських депозитних ресурсів, методів управління процесом залучення депозитів, моніторингу і контролю за реалізацією депозитної політики банку;

· уперше запропоновано класифікацію зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на характер депозитної політики політики банків, яка, на відміну від чинних класифікацій, дає змогу врахувати вплив чинників мікро- і макросередовища банку;

· удосконалено методику оцінки конкурентної позиції депозитної політики банку на базі застосування методів SWOT-аналізу, що дає змогу більш повно оцінювати рівень її конкурентоспроможності щодо інших установ банків;

· запропоновано систему показників для оцінки та аналізу депозитного портфеля банку, яка дає можливість оцінити рівень його стабільності та визначити напрями його оптимізації на перспективу;

· удосконалено заходи щодо активізації діяльності банківських інститутів на депозитному ринку через використання нових депозитних інструментів та підвищення привабливості вкладів шляхом раціонального поєднання цінових і нецінових методів маркетингової політики;

· дістав подальшого розвитку підхід до удосконалення системи управління депозитною діяльністю банку, який базується на створенні відповідних підрозділів та визначенні їх функцій та обов'язків.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та обґрунтуванні заходів депозитної політики в банках України та її ефективного використання в умовах вітчизняної економіки. Розроблені теоретичні та методичні положення можуть бути використані в роботі банківських установ при здійсненні ними депозитних операцій, Національним банком України в ході розроблення програм розвитку банківської системи, Міністерством фінансів України при розробленні відповідних документів та нормативних актів стосовно удосконалення депозитної діяльності банками України, а також під час читання курсів лекцій і проведення практичних занять у вищих навчальних закладах.

Результати дослідження прийняті до впровадження Міністерством фінансів України (акт впровадження № 31-15000-11-17/9284 від 17.05.2005 р.), Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (довідка впровадження № 03-1925 від 14.06.2005 р.).

Основні положення та висновки дисертації використано у практиці діяльності Селянського комерційного банку “Дністер” (акт впровадження № 12370/1 від 25.03.2005 р.) та ВАТ “Електрон Банк” (акт впровадження № 01/1370 від 25.03.2005 р.).

Розроблені науково-методичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Львівського банківського інституту Національного банку України при викладанні дисциплін “Банківські операції”, “Страхування депозитів”, (довідка про впровадження № 01-15/156-1 від 17.02.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, в якій викладено науковий підхід до розв'язання важливої теоретико-методологічної проблеми - удосконалення механізму формування та реалізації депозитної політики в банківських установах. Наукові положення, висновки й пропозиції, які виносяться на захист, одержані самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті положення, які одержані в результаті індивідуального дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації було обговорено і схвалено на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з фінансового аналізу (20-21 квітня 2004 р., м. Львів); п'ятій міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія розвитку малих і середніх банків у контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів” (26 жовтня 2004 р., м. Львів).

2. Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні засади формування депозитних ресурсів банківськими установами” розглядається зміст депозитів як економічної категорії, їхнє соціально-економічне значення, теоретичні основи механізму формування та реалізації депозитної політики банків, узагальнюється класифікація депозитів.

В економічній науці, а відповідно й у практиці фінансової діяльності досі не вироблено єдиних методичних підходів до визначення суті банківських депозитів як окремої економічної категорії. Багато вчених пропонують власні підходи щодо визначення сутності депозитів та їх ролі у вирішенні фінансово-економічних та соціальних проблем, розвитку банківської системи та обґрунтовують різноманітні класифікаційні ознаки і видові відмінності. Проаналізувавши усі наявні підходи вітчизняних та зарубіжних учених до визначення депозитів як економічно категорії, а також сучасну практику банківської діяльності, даємо власне визначення терміна “банківський депозит” з метою повністю розкрити його суть та економічний зміст.

У дисертації запропоновано визначення банківських депозитів як сукупності усіх можливих видів та форм внесення грошових коштів суб'єктами економіки на банківські рахунки незалежно від суми, терміну та виду валюти для зберігання на відповідних умовах - повернення в кінці терміну зберігання і, як правило, з виплатою процентів. Відповідно до цього твердження, до депозитних операцій банків слід віднести всі їхні операції щодо залучення заощаджень громадян, вільних коштів юридичних осіб, зокрема вкладення тимчасово вільних ресурсів одних банків в інші банки та в центральний банк.

Автором проведено класифікацію банківських депозитів. На основі аналітичного огляду депозитів, що використовуються в різних країнах світу, пропонуються методичні підходи до їх класифікації (табл. 1).

Таблиця 1 Пропонована класифікація банківських депозитів

Теоретичні дослідження змісту та економічної суті депозитної діяльності банків і механізмів її організації в умовах ринкової трансформації економіки дозволяють підійти до аналізу тих процесів, які відбуваються в установах банків, та за його допомогою спробувати сформувати шляхи удосконалення механізму формування та реалізації депозитної політики банку.

Важливим аспектом є понятійне визначення механізму депозитної політики банку як комплексу форм, інструментів, організаційно-економічних методів управління процесом формування депозитної бази банків, за допомогою яких реалізується депозитна політика, що виходить із загальних напрямів діяльності банків.

Автор виділяє такі ланки даного механізму: 1) взаємовідносини між банками та вкладниками; 2) організація депозитної діяльності банку; 3) формування депозитних ресурсів банку; 4) методи управління процесом залучення депозитів; 5) моніторинг і контроль.

Визначення основних складових депозитної політики може слугувати основою для формування методологічних засад її розроблення в кожному банку, оскільки ці компоненти відображають усі головні аспекти організації депозитної діяльності, які мають бути врахованими при здійсненні відповідних операцій. На практиці в кожному банку така політика повинна охоплювати два напрями: по-перше - це формування змісту самої депозитної політики, а по-друге, вона повинна містити конкретні організаційно-управлінські заходи, спрямовані на її реалізацію. Вихідними моментами для реалізації обидвох напрямів є цілі і завдання депозитної політики, а також її елементи, визначені відповідно до загальної мети діяльності банку як ринкової фірми, що отримує відображення в належному рівні прибутковості та ліквідності як основних критеріїв функціонування банківської установи.

На підставі проведених досліджень можна стверджувати, що механізм депозитної політики банків України не є сформованим та діючим на сучасному етапі. Одним із першочергових завдань економічної науки і практики є необхідність його оновлення та вдосконалення, розроблення загальної концепції та відповідних важелів, що відповідали б сучасним потребам як на рівні окремого банку, так і банківської системи України в цілому.

У другому розділі дисертації “Aналіз та оцінка процесу залучення депозитів у забезпеченні банківської діяльності” проводиться аналіз діяльності банків на депозитному ринку, аналізуються зміни у формуванні банками України депозитного портфеля, розглядаються питання класифікації та оцінки факторів впливу на процес формування банками депозитної бази.

Проведене в роботі дослідження свідчить, що за останні роки в результаті поліпшення фінансово-економічного стану підприємств та підвищення рівня доходів населення в депозитній діяльності банків спостерігаються позитивні тенденції. Аналіз депозитної діяльності банків показує суттєві зрушення в напрямах збільшення частки коштів домашніх господарств (табл. 2).

Таблиця 2 Структура коштів на рахунках клієнтів банків України впродовж 2001-2003 рр. млн гривень

За даними табл. 2 простежується тенденція щодо збільшення частки коштів домашніх господарств у структурі коштів клієнтів по банківській системі України. Так, з 2001 року ця частка зросла з 37% до 54%, проте питома вага коштів клієнтів - підприємств реального сектора знизилася 59,4% до 38,9%.

Незначними залишаються частки коштів небанківських фінансових установ та некомерційних організацій, які станом на 01.01.2004 р. становлять 6% та 1,1% відповідно.

Наведені дані свідчать, що такі зміни у структурі залучених коштів у банківській системі наближають Україну до рівня, притаманного банківській практиці розвинутих країн, однак особлива увага з боку банків повинна приділятися розвиткові вкладних операцій з населенням, що являє собою чинник забезпечення належної фінансової стійкості банківських установ на ринку.

Важливим завданням депозитної діяльності банків на сучасному етапі є активізація зусиль щодо залучення коштів на строкові депозити як найбільш стійку частину акумульованих банками ресурсів, що дозволяє підтримувати належний рівень фінансової стійкості та провадити активну кредитно-інвестиційну діяльність.

І хоча на сьогодні строкові депозити населення в банках за обсягом більш як утричі перевищують вклади до запитання (табл. 3), очевидно, що можливості для задоволення потреб клієнтів у різноманітних послугах задля додаткового залучення коштів далеко не вичерпані.

Дослідження показали, що на депозитну діяльність банківських установ впливає в цілому складна економічна ситуація у країні, у той же час характерним є зростання обсягів депозитних вкладень у банківську систему України.

Таблиця 3 Зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунки клієнтів банків України впродовж 2001-2003 рр. млн гривень

Аналіз вкладів в розрізі валют свідчить, що за 2003 рік темпи приросту гривневих вкладів склали 74,4%, а вкладів в іноземній валюті - 76,1%, що спричинило зменшення питомої ваги гривневих вкладів на 0,2%, від 54,5% станом на 01.01.2003 до 54,3% станом на 01.01.2004 та відповідне збільшення питомої ваги вкладів в іноземній валюті від 45,5% до 45,7%. У структурі депозитів за категорією вкладників переважали депозити фізичних осіб, частка яких на 01.01.2004 р. становила 52,6%, а обсяг депозитних вкладень суб'єктів господарювання на той період складав 47,4%. У структурі депозитів за строками, як і раніше, найбільша питома вага припадала на строкові депозитні зобов'язання банків (58,5%).

Можливості банків щодо залучення грошових коштів населення та підприємницьких структур є обмеженими, оскільки це пов'язано із низьким рівнем довіри до банківської системи. Розвиток депозитної діяльності банківських установ потребує створення належного середовища за рахунок здійснення низки змін у механізмах депозитної діяльності банків. На мікрорівні зміни повинні проходити у напрямку спрощення та зростання доступності операцій для фізичних осіб, а також використання залучених коштів із максимально можливою ефективністю за мінімального рівня ризикованості цих операцій.

Проведений аналіз структури депозитів за діапазонами сум свідчить про те, що найбільша кількість вкладників - 60,1% мають депозити, які не перевищують 2 000 грн; 25,7% вкладників мають суми, менше ніж 1 грн, тобто не підпадають згідно із Законом відшкодуванню; 8,1% вкладників мають вклади понад 5 000 грн, що становить 88,7% по сумі і є свідченням того, що саме ця група вкладників є основним джерелом формування ресурсної бази банків. Середній розмір вкладу за даною групою становить 30 398 грн. Таким чином, повністю захищеними на 1 січня 2004 року є 61,4% вкладників, у яких розмір вкладу становить від 1 до 2 000 грн (85,8% - включаючи вкладників за вкладами до 1 грн). Питома вага цієї групи вкладників у гарантованому діапазоні, виключаючи вкладників з вкладами до 1 грн, становить 80,8%.

Середній розмір вкладу по найбільших банках, де чисельність вкладників перевищує 100 000, такий, як це показано в табл. 4.

Таблиця 4 Середній розмір по вкладу по банках, кількість вкладників у яких перевищує 100 тисяч, станом на 01.01.2004 року

Згідно з результатами аналізу по 9 банках, де зосереджено 82,0% вкладників та 56,1% суми вкладів, середній розмір вкладу менший на 31,6%, ніж у цілому по банках - учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і становить 1 907 гривень.

Найбільша кількість вкладників зосереджена у Промінвестбанку та ПриватБанку - 61,8% від загальної кількості вкладів по банках - учасниках Фонду. Найбільший приріст суми вкладів спостерігався в АППБ “Аваль” - 331,4 млн грн, або 25,7% від загального приросту по банках - учасниках фонду, та Приватбанку - 297,1 млн грн, або 23,0%.

За результатами аналізу автор приходить до висновку, що для залучення потенційних джерел депозитних ресурсів потрібно створити умови для їх трансформації в реальні депозити. Банкам доцільно розробляти та впроваджувати нові форми і види депозитних рахунків (ощадні сертифікати, спільні, накопичувальні, пенсійні та інвестиційні рахунки), за якими необхідно в законодавчому порядку чітко встановити правовий режим цих депозитів та форму гарантування в разі банкрутства банків. Вирішення цих питань повинно забезпечуватись у міру появи нових видів депозитів на українському ринку фінансових послуг, щоб діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була б якомога більш ефективною.

Основними джерелами фінансування активних операцій, які становлять найбільшу питому вагу у структурі банківських пасивів, виступають строкові депозити та кошти на поточних рахунках. Останнє джерело ресурсів, на відміну від строкових депозитів, є більш дешевим, але разом з цим становить групу зобов'язань, яка характеризується підвищеним рівнем ризику. Як свідчить аналіз, значна частка залучених банками коштів має безстроковий чи короткостроковий характер та характеризується значними темпами росту, і ця обставина лежить в основі негативної оцінки ресурсного потенціалу банків. Переважно короткострокова структура депозитів диктує банкам необхідність орієнтуватися на короткострокові активні операції. Це зумовлено значною мірою тим, що значну частку зобов'язань банків становлять кошти юридичних осіб (43,7%), що є негативним, оскільки кошти на рахунках підприємств формуються в основному із коштів до запитання (63%). Основну частину банківських ресурсів повинні становити депозити населення, які є більш стабільним джерелом формування ресурсного потенціалу банку. Близько 40% населення України отримує офіційно не зареєстровані доходи. Слід хоча б частково залучити ці кошти, оскільки, за різними розрахунками, вони становлять понад 20 млрд доларів США, так як за рахунок цих коштів можна суттєво розширити ресурсну базу банків.

У процесі дослідження визначено, що основними факторами впливу на процес формування та реалізації депозитної політики банку є: зовнішні фактори (державна політика щодо розвитку банківської сфери; рівень інфляції та процентних ставок за депозитами; рівень розвитку банківської системи та системи кредитно-фінансових інститутів; ступінь довіри вкладників до банківських установ; демографічні фактори) та внутрішні фактори (асортимент депозитних продуктів; наявність філійної мережі; спеціалізація банку і склад його клієнтів; рівень кваліфікації персоналу).

Автором запропоновано методику оцінки конкурентної позиції банків на основі методів SWOT-аналізу, що передбачає дослідження сильних і слабких сторін банку (сукупності банків), можливостей та небезпек, характерних для конкретних умов діяльності у відповідний період, який дає можливість виявити як тактичні, так і стратегічні проблеми, подальший аналіз яких лежатиме в основі розроблення депозитної політики. Якісну та кількісну оцінку показників, які найсуттєвіше впливають на конкурентну позицію депозитної політики банку та їх ранг, рекомендується визначати методом експертних оцінок (табл. 5). Кожен із цих показників оцінюється експертним методом шляхом призначення його важливості для депозитної політики банку. При цьому використовується така шкала оцінки значення будь-якого показника: “добре” - 3 бали; “посереднє” - 2 бали; “погане” - 1 бал.

Після цього проводиться ранжування показників і їх бальних оцінок за ступенем їх значимості та присвоєння їм відповідних рангів.

Таблиця 5 Оцінка конкурентної позиції депозитної політики банку

Третій розділ “Шляхи удосконалення механізму формування та реалізації депозитної політики в банках України” присвячено розробленню методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування та реалізації депозитної політики банками України з метою активізації його дієвості.

У дисертації подано методичний підхід щодо розроблення послідовності формування та реалізації депозитної політики банку. До процесу формування депозитної політики банку автор відносить такі етапи:

встановлення параметрів депозитної політики банку відповідно до напрямів його діяльності;

визначення напрямів депозитної діяльності та джерел формування депозитних ресурсів банку;

розробка проекту меморандуму депозитної політики банку;

оцінка та аналіз розробленого проекту підрозділами, відповідальними за реалізацію депозитної політики, та внесення відповідних зауважень, пропозицій, коректив;

затвердження остаточного варіанта депозитної політики банку;

упровадження політики в діяльність банку;

контроль за дотриманням параметрів депозитної політики банку;

корегування депозитної політики банку.

У процесі дослідження автор приходить до висновку, що формування чіткої та гнучкої депозитної політики банку є необхідною умовою раціональної організації діяльності банку у сфері залучення депозитів та відповідних відносин між банком та його вкладниками, що визначається перш за все правильною постановкою мети і стратегічних цілей депозитної політики банку, пріоритетів в обслуговуванні перспективних груп вкладників та використанні адекватних видів депозитних послуг як кінцевого банківського продукту, а також розробкою всіх необхідних технологічних процедур у формі спеціального алгоритму дій і заходів банківського персоналу та їх професійних обов'язків і повноважень у прийнятті рішень, що стосуються проведення депозитних операцій. В остаточному варіанті депозитна політика банку як цілісна концепція його діяльності у сфері залучення депозитів є одним із внутрішніх факторів ефективної діяльності банку, підтримки його ліквідності. Як детальний план дій (програма) депозитна політика банку виступає вихідним моментом організації практичної депозитної діяльності банку.

У дисертації пропонується створити в банках колегіальний орган - депозитний комітет, до складу якого, окрім вищого керівництва банку, увійшли б працівники управління депозитних операцій, кредитного управління, валютного управління, юридичного управління, управління маркетингом, управління аналізу і статистики, а також фахівців тих інших підрозділів банку, які є найбільш дотичними і компетентними в питаннях організації депозитної діяльності банку. Саме ця структура повинна займатися заходами з розроблення та реалізації депозитної політики банку та контролювати хід їх виконання: інформувати власників і керівництво банку про нові можливості та переваги тих чи інших депозитних продуктів; надавати допомогу в організації депозитної діяльності банків; розробляти принципово нові механізми депозитної діяльності банків, які б ґрунтувалися на нормативно-законодавчій базі, спрямовані на збільшення обсягів залучення депозитних ресурсів, зменшення рівня впливу ризиків на депозитну діяльність банків та поліпшення фінансового стану банку в цілому.

Загальний розподіл функціональних обов'язків у ході роботи цього комітету, який займатиметься розробленням проекту депозитної політики банку, можна представити таким чином, щоб вони працювали над визначенням стратегічних напрямів депозитної політики банку на основі представлених фахівцями експертних оцінок. Розроблення змісту депозитної політики із деталізацією всіх конкретних операцій та процедур слід покласти на керівників управлінь та практичних працівників банку, які виконуватимуть у депозитному комітеті функції експертів.

У дисертації пропонується послідовність розроблення меморандуму депозитної політики банку на основі визначення можливостей банку щодо залучення депозитів, розробки моделі поведінки банку на депозитному ринку регіону та визначення потреб у матеріальних, технічних, кадрових, інформаційних та інвестиційних ресурсах, необхідних для реалізації меморандуму у депозитної політики банку.

З метою активізації процесів залучення коштів населення та юридичних осіб до активного банківського обороту автором пропонується впроваджувати нові види банківських депозитів, зручних для клієнтів: now-рахунки, super now - рахунки, вклади, дохід на які нараховується за складними процентами, депозитні рахунки грошового ринку та різні (святкові, відпускні, інвестиційні) депозити; активніше залучати кошти громадян України в іноземній валюті, залучаючи активніше при цьому до обслуговування й іноземних громадян; прискорити реалізацію державної програми цілісної автоматизованої системи безготівкових розрахунків.

Наявність розгалуженої мережі філій є фактором, що визначає можливості банку залучати депозитні ресурси у різних регіонах країни та просувати ці послуги до вкладника (кінцевого споживача). Картина регіонального розміщення банківських установ (банків і їх філіалів) на території країни в цілому повторює значну нерівномірність розподілу розміщення капіталів і активів банків, відповідно, можливостей щодо залучення депозитних ресурсів. Так, станом на 01.01.2004 року вітчизняний банківський сектор налічував 158 банків, сконцентрованих в 16 областях України, у 9 областях банків-юридичних осіб не зареєстровано. Відсутність банків-юридичних осіб у більш як третині областей свідчить про недостатній розвиток банківської системи в територіальному аспекті. Таким чином, у великих промислово-торгових центрах зосереджений основний фінансово-банківський капітал. Такі регіони як м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Харківська та Одеська області знаходяться на перших місцях за кількістю банківських установ у регіоні. Відповідно, такі області як Рівненська, Волинська, Вінницька, Закарпатська, Кіровоградська та ряд інших областей, демонструють низький рівень банківської активності. Найбільша концентрація банків та філій спостерігається у Києві, що пов'язано зі сприятливими умовами кон'юнктури столичного ринку для банків, із зосередженістю у фінансовому центрі основної маси грошей - коштів бюджету, заощаджень населення, коштів юридичних осіб.

У процесі дослідження зроблено висновок, що з метою обслуговування клієнта, з максимально можливим комфортом, традиційними заходами банків є розширення мережі філій та продовження часу обслуговування. Однак із розвитком сучасних технологій нині в банківській практиці більш доцільно користуватися віддаленим (дистанційним) банківським обслуговуванням фізичних і юридичних осіб через банкомати, управління рахунком (банкінг) через телефон, Інтернет тощо. Технологія дистанційного управління передбачає надання клієнтом розпоряджень банку щодо його власного рахунку. За допомогою цього виду обслуговування клієнт матиме змогу здійснювати практично всі операції, пов'язані з банківським обслуговуванням. Основним напрямом розвитку банківського дистанційного обслуговування клієнтів у майбутньому стануть такі канали просування банківських послуг, як маркетинг через Інтернет, інтерактивні філії, всесвітня телевізійна мережа (Web-TV).

Використовуючи ключові поняття депозитного ринку, в інтересах диверсифікації депозитного портфеля банку, у дисертації запропоновано розрахунок системи показників для оцінки його якості і оптимізації та ефективної комбінації ресурсів (табл. 6).

Таблиця 6 Показники аналізу ефективності формування і використання депозитних ресурсів банку

Ці показники дозволяють оцінити реальний стан депозитного портфеля банку як станом на відповідну дату, так і в динаміці, що дає змогу на основі отриманих даних зробити висновки щодо якості депозитних ресурсів, якими розпоряджається банк, і визначити напрями її поліпшення на перспективу.

У дисертації запропоновано розробити та впровадити специфічну модель організації багаторівневого ринку кредитних та депозитних ресурсів - міжбанківську електронну біржу кредитних ресурсів шляхом використання Інтернету на основі розроблення типового програмного забезпечення, завдяки якому кожен банк може стати учасником міжбанківського ринку, організувавши при бажанні свій внутрішньобанківський ринок, аби підвищити ефективність використання власних кредитних ресурсів. Така система забезпечить оперативний пошук банків-партнерів та укладення угод між ними, а також дасть головним банкам можливість оперативно управляти діяльністю своїх філій як на внутрішньобанківському, так і на міжбанківському ринку кредитних та депозитних ресурсів.

Для удосконалення механізму залучення вкладів фізичних та юридичних осіб пропонується також зосередити увагу на рекламі банківських послуг. Підрозділам маркетингу та реклами, які створені в банках, необхідно поліпшити інформаційні потоки, ефективно надавати інформаційні та консалтингові послуги, що спрямовані на зацікавлення існуючих та потенційних вкладників у депозитних послугах банків.

З метою створення логічної системи орієнтованості на клієнта банкам до...