Динаміка фінансових потоків комерційного банку

Наведений аналіз підтверджує необхідність побудови схеми моделювання руху грошових коштів комерційного банку.



РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

2.1 Аналіз основних методів та схема моделей фінансових потоків комерційного банку

Банк має ознаки дуже складної системи, при вивченні яких в кібернетиці, крім звичайного розбиття системи на елементи, використовується метод укрупненого представлення систем у вигляді сукупності окремих блоків, кожен з яких є окремою системою. Крім того, вище нами доведено необхідність використовувати економіко-математичні методи та моделі для аналізу та оптимізації руху фінансових потоків банку. Проаналізуємо, які методи та моделі використовують вчені для моделювання руху грошових коштів.

По-перше розглянемо - імітаційне моделювання фінансових потоків в системі - ергономіко-евристичний підхід Вожжова А.П., Жежель Ю.В.

Запропонована модель показана на рис. 2.1, вона передбачає поєднання підготовки спеціалістів по декількох напрямках одночасно: банківські операції, бухгалтерського обліку в банках, комп'ютерні системи та мережі, валютний менеджмент, фінансовий аналіз, фінансовий менеджмент і розробку відповідного програмного та методичного забезпечення.

На рис. 2.1. введено такі позначення:

стрілки групи 1 представляють рух потоку по активним операція комерційного банку і демонструють трансформацію ресурсів банку в фінансове активи,приносять дохід на вкладені інвестиції;

стрілки групи 2 представляють зворотний рух вже більше многокомпонентного фінансового потоку, представленого поруч елементів, серед яких: поворотний потік вкладеного капіталу і нарощена сума доходу по вкладеннях;

стрілки групи 3 демонструють трансформацію потоків збереження клієнтів банку фізичних осіб в інвестиції на банківські депозитів, а потоків коштів клієнтів банку - юридичних осіб, що описують операційну, інвестиційну та фінансову діяльність клієнта в банківські ресурси. Дана група характеризує операції 1.1-1.3, 2.1 - 2, 4.1-4.3 запропонованої моделі;

стрілки групи 4 характеризують поворотні потоки вкладених клієнтами в банк інвестицій і додаткові до них нарощені відсотки,сплачуються банком за використання ресурсів, крім того тут є потоки вхідних потоків від здійснюваних розрахункових операцій,потоки трансформованих через банк, але направляються на користь клієнтів потоків;

стрілки групи 5 представляють блок операцій 5 в представлений моделі і описують рух фінансових ресурсів у готівковій та безготівковій формах при купівлі іноземної валюти в ПОВ, здійснення зовнішньоекономічних розрахунків, цикли операцій 5.1-5.2;

стрілки групи 6 не мають прямого відображення в запропонованій моделі, однак, необхідні, тому що відображають рух фінансових потоків при проведенні зовнішньоекономічних розрахунків та зовнішніх інвестицій.

Рис. 2.1 Імітаційна модель фінансових потоків в системі - ергономіко-евристичний підхід Вожжова А.П., Жежель Ю.В.



Отже ця модель призначена для широкого вивчення фінансових потоків у банку, але не підходить коли необхідно проаналізувати певний показник в динаміки.

Вона більше підходить для навчання ніж для створення реальних управлінських рішень

Наступна модель - А.Р. Горбунова [31-39]. Ілюстративна схема основних фінансових потоків банку, побудована на базі його структурної моделі. Потік залучення капіталів на вході центрального «вузла» моделі «трансформується» в потік фінансових вкладень в активні операції на його «??виході». До потоку основних операційних капіталів «підлаштовується» потік доходів, з яких формується прибуток банку. (Для наочності ця схема включає тільки рух операційних капіталів. При включенні в розгляд доходів від них буде потрібно кілька складніша модель). У центральному вузлі даної моделі здійснюється «сальдування» фінансових потоків банку, модель показана на рис.2.2.

Рис. 2.2 Ілюстративна схема основних фінансових потоків банку

де Deposits - депозити;

interbank - міжнародний банк;

treasury - казначейство;

credits - кредити;

investment - інвестиції;

other - інші ресурси;

othr - інші вкладення.



Модель Горбунова підходить для тих хто тільки почав працювати з моделюванням фінансових потоків, алгоритми прості і не надають можливість простежити динаміку деяких важливих показників як наприклад ліквідність.

Наступна модель що розглядається - модель Бемоля [31-39].

У ній передбачається, що банк починає працювати, маючи максимальний і доцільний для нього рівень грошових коштів, а потім поступово витрачає їх протягом деякого періоду.

Як тільки запас грошових коштів виснажується, тобто стає рівним нулю або досягає рівня безпеки, то банк продає свої короткострокові цінні папери і поповнює запас грошових коштів до початкової суми.

Сума поповнення Q обчислюється за формулою:

Q = (2 * V * C) / r (11), (2.1)

де Q - сума поповнення;

r- прогнозована потреба коштів у періоді (місяць, квартал, рік);

V - витрати на трансформацію грошових коштів у цінні папери;

C - прийнятний дохід по короткострокових фінансових вкладень.

Середній запас грошових коштів обчислюється наступним способом:

ЗГКср. = Q/2, (2.2)

де ЗГКср. - Середній запас грошових коштів;

Q - сума поповнення.

Кількість необхідних угод з конвертації обчислюється за формулою:

k = V/Q, (2.3)



де k - кількість угод з конвертації.

V - витрати на трансформацію грошових коштів у цінні папери;

C - прийнятний дохід по короткострокових фінансових вкладень.

Загальні витрати по реалізації даної моделі управління фінансовими коштами становлять величину:

OP = ck + r*(Q/2), (2.4)

де ck - прямі витрати;

r * (Q/2) - впущена вигода від зберігання середнього запасу на розрахунковому рахунку.

Ця модель прийнятна тільки для банків, фінансові доходи яких стабільні і прогнозовані.

Означені моделі мають певні недоліки:

1) Вони не дозволяють моделювати банківську діяльність саме українських банків;

2) Вони не використовують всі фактори, що важливі для моделювання;

3) Вони вирішують окремі завдання, але не дозволяють вирішити завдання повністю для банка як складної системи.

4) Вони підходять для починаючих вивчати імітаційне моделювання

Тому, використовуючи аналіз методів та моделей, що був проведений, запропоновано свою схему моделювання фінансових потоків банку яка покликана виключити вище наведені недоліки, що дасть нам можливість використовувати її в сучасних реаліях України.

Згідно зі схеми на рис. 2.3, дослідження, спрямоване на моделювання руху фінансових потоків складається із трьох етапів:

Етап 1 - моделювання руху, що дозволяє встановити причинно-наслідкові взаємозв'язки між змінними та представити баланс підприємства у вигляді імітаційної моделі для цього.

Етап 2 - аналіз та оцінка, упродовж якої проаналізовано статті балансу та зроблено висновки щодо їхнього взаємозв'язку, була спроба побудувати динаміку показників, дослідити зв'язки між ними.

Етап 3 - Проводжу серії експериментів для того, щоб: спрогнозувати показники та потім їх оптимізувати.

Рис. 2.3 Схема моделювання фінансових потоків банку

Опишемо моделі, що підтримують ті чи інші етапи.

1. Імітаційна системно-динамічна моделі потоків комерційного банку, що дозволяє реалізувати етап 1.

Для моделювання руху грошових коштів цій метод особливо актуальний, тому що саме він дозволяє наглядно продемонструвати динаміку зміни показників та їх вплив на зміну балансу, завдяки імітаційній моделі можна прослідкувати за прогнозними значеннями деяких показників. Для цього необхідно задати функцію для змінної що описує її поведінку.

Цей метод розділяє показники на рівні, темпи та додаткові змінні що досить зручно при моделюванні балансу комерційного банку, так як баланс і є по суті своїй рівень, в який входить темп актив і виходить темп пасив.

В основі нашої ідеї лежить баланс комерційного банку. Він показаний у додатку А.

2. Трендові моделі, що на базі методу характеристик дозволяють виділити якісні трендові моделі, щоб передбачити тенденцію ендогенних показників.

Після розрахунку всіх характеристик, оцінюємо за допомогою коефіцієнтів варіації однорідність кожного ряду характеристик. Найменші значення коефіцієнту варіації відповідають тим нелінійним функціям, які є найбільш імовірними для опису нелінійного тренду.

3. Економетричні моделі, що на базі регресійного аналізу який оцінює вплив факторів на залежну змінну. Після аналізу регресії між показниками у програмі STATISTICA можна побудувати рівняння зв'язку між змінними моделі, яке вставлено в імітаційну модель балансу [31-39].

2.2 Імітаційне моделювання фінансових потоків комерційного банку

Метод імітаційного моделювання пов'язаний з алгоритмом опису об'єктів і процесів і дозволяє відтворювати особливості їх функціонування із збереженням логічної структури без її перетворення, характерного для аналітичних та чисельних методів.

Імітаційна модель являє собою сукупність програмних елементів. Замість жорсткої схеми формалізації використовується певна концепція розгляду, що задає спосіб декомпозиції системи та виявлення найбільш суттєвих властивостей, які характеризують її поведінкові особливості.

При побудові будь-якої імітаційної моделі можна виходити з різних концепцій формалізованого опису модельованих процесів залежно від ступеня деталізації їх відображення. Серед основних необхідно назвати: концепція елементів функціонування, концепція кусочно-лінійних агрегатів, концепція мереж масового обслуговування, концепція потоків.

Якщо динаміка об'єкта моделювання описується у вигляді еволюційних змін, без відтворення окремих елементарних подій, то маємо справу з методами імітації потокового типу, коли моделі відображають реальні об'єкти у вигляді взаємодій потоків різної природи (інформаційних, матеріальних, фінансових, людських ресурсів). До зазначених підходів відноситься метод системної динаміки, запропонований Дж. Форрестером ще на початку 60-х рр.

Потокова концепція дозволяє досить добре описувати економічні об'єкти з високим ступенем агрегування процесів, які протікають у них.

При використанні методу системної динаміки модельований об'єкт відображається у вигляді динамічної системи, що складається з резервуарів (накопичувачів), пов'язаних між собою керованими потоками. Кількісно кожен резервуар описується рівнем його вмісту, а кожен потік - темпом (швидкістю) переміщення. Темпи переміщення обчислюються на основі інформації про рівні вмісту резервуарів. Таким чином, модельований об'єкт представляється у вигляді інформаційної системи зі зворотним зв'язком (в методі системної динаміки постулюється, що причиною змін є сам об'єкт і спосіб його функціонування, а не зовнішні впливи).

В економічних системах резервуари (рівні) є аналогами різного роду матеріальних накопичувачів (запаси сировини, обсяги виробленої продукції, розміри фондів, отриманий прибуток, число працюючих, кількість обладнання тощо). Рівні, як правило, описують величини, безперервні за діапазоном своїх значень і дискретні в часі, - їх можна визначити як змінні стану системи, значення яких формуються за рахунок накопичення різниць між вхідними та вихідними потоками. Потоки - аналоги процесів перетворення накопичень в системі, вони переміщують вміст рівнів і відображають або матеріальні, або інформаційні процеси. Їх інтенсивність (темп) визначається управлінськими рішеннями, які формуються на підставі інформації про стан рівнів. Функції рішень (або рівняння темпів) представляють собою формалізацію правил, що визначають, яким чином інформація про рівні призводить до вибору поточних значень темпів потоків. У зв'язку з цим моделі потокового типу відносять до динамічних моделей із зворотними зв'язками. Оскільки реальні системи мають інерційність, у їх структурі є елементи, що визначають запізнювання передачі зміни по контурові зворотного зв'язку. У кожній моделі системної динаміки присутня особлива дискретна змінна - час, вибір одиниці виміру якої (тимчасового кроку моделювання), як і інтервалу моделювання, здійснюється розробником моделі [40-46].

Модель системної динаміки в математичному сенсі являє собою систему кінцево-різницевих рівнянь, вирішувану на основі чисельного алгоритму інтегрування (як правило, за схемою Ейлера) з постійним кроком і заданими початковими значеннями.

Побудові моделі у вигляді машинної програми вхідною мовою виконуючої системи передує реалізація початкових етапів імітаційного дослідження, які спрощено можуть бути конкретизовані у вигляді наступних кроків:

1) визначення мети дослідження і постановка задачі;

2) словесний опис об'єкта моделювання;

3) визначення меж системи;

4) визначення архітектури моделі;

5) визначення складу змінних;

6) відображення взаємодії змінних у вигляді діаграми причинно-наслідкових зв'язків;

7) класифікація змінних за типами;

8) побудова діаграми потоків.

Метою дослідження, як правило, є вивчення динамічних властивостей системи, тобто її поведінки в часі при заданому початковому стані і значеннях керованих параметрів, як основи формування альтернатив управлінських рішень та оцінки наслідків їх реалізації.

Словесний опис має відбивати суттєві з точки зору функціонування особливості об'єкта і необхідний для визначення переліку змінних (функцій часу), що використовуються при подальшій формалізації опису.

Визначення меж системи здійснюється звичайно за допомогою побудови таблиці меж системи і включає перелік ключових змінних - ендогенних, екзогенних та тих, що виключаються з моделі.

Діаграми підсистем відображають загальну архітектуру моделі. Кожна з основних підсистем зображується разом з потоками матеріалу, грошів, товарів, інформації що зв'язують її з іншими підсистемами. Підсистемами можуть бути організації або підрозділи організацій - відділи маркетингу, розвитку виробництва [40-46].

Діаграма причинно-наслідкових зв'язків (ДПНЗ) показує, в яких стосунках перебувають між собою змінні, і являє собою розмічений граф, елементами якого є змінні, представлені своїми ідентифікаторами або повними іменами. При розмітці графа біля стрілок, які відображають зв'язки, ставиться знак «+», якщо із збільшенням змінної-причини відбувається збільшення змінної-наслідку, і «-» - у протилежному випадку. Характер зв'язку встановлюється попарно при фіксованих значеннях інших змінних. Аналіз діаграми причинно-наслідкових зв'язків дозволяє встановити наявність у системі контурів позитивного і негативного зворотного зв'язку, що зумовлює характер (стійкий або нестійкий) поведінки системи. Контур позитивного зворотного зв'язку утворюється, якщо в нього входить парне число негативних причинно-наслідкових зв'язків або їх взагалі немає; контур негативного зворотного зв'язку - в разі непарного числа негативних причинно-наслідкових зв'язків.

Класифікація змінних моделі проводиться для їх розподілу на три групи: рівні, темпи і додаткові змінні. При цьому враховується:

1) наявність між змінними відносин типу «рівень-темп»;

2) необхідність задавання початкових значень (можливо тільки для рівнів);

3) необхідність врахування запізнювань;

4) обмеження вхідної мови щодо використання змінних одного типу при обчисленні змінних іншого типу.

Відповідно до класифікації змінних і діаграми причинно-наслідкових зв'язків будується діаграма потоків (ДП), в якій, на відміну від ДПНЗ, відображаються константи і порядок обчислення незалежних змінних. При побудові діаграми потоків прийняті стандартні графічні позначення для всіх типів змінних. Рівні зазвичай поміщаються в прямокутну рамку, темп зображується у вигляді стрілки з регулятором, додаткові змінні можуть міститися в колі чи просто відображатися своїми ідентифікаторами (повними іменами), «хмарки» позначають невизначене джерело (стік) керованих потоків який показаний на рис. 2.4.

Рис. 2.4 Приклад діаграми причинно-наслідкових зв'язків

Перехід від діаграми потоків до машинної програми на вхідній мові виконуючої системи реалізується з урахуванням правил запису операторів цієї мови [40-46].



2.3 Економетричні моделі на базі регресійного аналізу та аналізу часових рядів

Прогнозування на основі часового ряду економічних показників відноситься до одновимірним методам прогнозування, що базуються на екстраполяції, тобто на продовження на майбутнє тенденції, що спостерігалася в минулому. При такому підході передбачається, що прогнозований показник формується під впливом великої кількості факторів, виділити які або неможливо, або щодо яких відсутня інформація. У цьому випадку хід зміни даного показника пов'язують не з чинниками, а з плином часу, що проявляється в утворенні одновимірних часових рядів.

Використання методу екстраполяції на основі кривих росту для прогнозування базується на двох припущеннях:

1) часовий ряд економічного показника дійсно має тренд, тобто переважну тенденцію;

2) загальні умови, що визначали розвиток показника минулого, залишаться без істотних змін протягом періоду попередження.

Розглянемо типи функцій, які найбільш часто використовуються для моделювання економічних процесів:

Лінійна функція: ;

Поліном m-го ступеня: ;

Показникова функція: ;

Степенева (мультиплікативна) функція: ;

Модифікована експонента: ;

Зворотня залежність: ;

Логістична крива: ;

Крива Гомперця .

Для підбору виду функції, яка може розглядатися в якості моделі тренда часового ряду слід використовувати метод характеристик. Цей метод ґрунтується на тому, що найбільш типові нелінійні функції можна розпізнати за окремими розрахунковими характеристиками ряду вихідних даних. Якщо деяка характеристика для ряду вихідних даних постійна (наприклад, постійні прирости, або темпи зростання), то найбільш прийнятною для моделювання цього рядка буде відповідна їй функція. Лінійна функція, наприклад має постійні перші прирости (), експоненті відповідають постійні темпи зростання () та т. ін. [47-52]. Алгоритм методу характеристик включає наступні кроки:

1. Вихідний ряд рівнів згладжується за допомогою ковзної середньої .

2. Для згладженого ряду розраховуються наступні характеристики:

1) перші прирости:

, (2.5)

2) другі прирости (прирости приростів)

, (2.6)

3) треті прирости

, (2.7)



та інші.

Якщо будь-які з цих приростів постійні, то тренд можна описати за допомогою полінома відповідного ступеня.

4) темпи зростання:

, (2.8)

Якщо =const, то тренд ряду описується показниковою функцією.

5) темпи зростання приростів:

, (2.9)

Якщо =const, то за криву зростання в моделі можна взяти модифіковану експоненту.

6) зворотні значення рівнів

, (2.10)

й перші різниці для них:

w_t⁽¹⁾=z_t+1-z_t, (2.11)

Якщо w_i⁽¹⁾=const, то тренд можна представити зворотньою функцією:



, (2.12)

1) логарифми рівнів й перші різниці для них . Якщо буде наближатися до нуля при зростанні t, можна розглянути у якості кривої степеневу (мультиплікативну) функцію.

8) темпи зростання приростів логарифмів рівнів:

, (2.13)

Якщо величини =const, то за криву зростання можна взяти функцію Гомперця;

9) темпи зростання перших приростів зворотних величин

, (2.14)

Якщо величини =const, то за криву зростання можна взяти логістичну криву.

Після розрахунку всіх характеристик, оцінюємо за допомогою коефіцієнтів варіації однорідність кожного ряду характеристик. Найменші значення коефіцієнту варіації відповідають тим нелінійним функціям, які є найбільш імовірними для опису нелінійного тренду.

Для оцінки адекватності моделі використовується критерій середньої абсолютної процентної помилки (mean absolute percentage error, m.a.p.e):



(2.15)

де n - кількість вибірки;

- вихідні данні;

- прогнозоване значення.

Регресійний аналіз - це метод визначення відокремленого і спільного впливу факторів на результативну ознаку та кількісної оцінки цього впливу шляхом використання відповідних критеріїв.

Регресійний аналіз проводиться на основі побудованого рівняння регресії і визначає внесок кожної незалежної змінної у варіацію досліджуваної (прогнозованої) залежної змінної величини [47-52].

Основним завданням регресійного аналізу є визначення впливу факторів на результативний показник (в абсолютних показниках). Передусім для цього необхідно підібрати та обґрунтувати рівняння зв'язку, що відповідає характеру аналітичної стохастичної залежності між досліджуваними ознаками. Рівняння регресії показує як в середньому змінюється результативна ознака Yx, під впливом зміни факторних ознак (х_і).

У загальному вигляді рівняння регресії можна представити так:

(2.16)

де Yx - залежна змінна величина;

х - незалежні змінні величини (фактори).

Залежно від кількості змінних величин виділяють різні види регресійного аналізу. Якщо змінна величина завжди одна, то факторів може бути як одна, так і декілька. Виходячи з цього, виділяють два види регресійного аналізу: парний (простий) регресійний аналіз і регресійний аналіз на основі множинної регресії, або багатофакторний.

Парний регресійний аналіз - вид регресійного аналізу, що включає у себе розгляд однієї незалежної змінної величини, а багатофакторний - відповідно дві величини і більше.

Найпростішим рівнянням парної регресії, що описує лінійну залежність між факторною і результативною ознаками, є рівняння прямої, яке має такий вигляд:

(2.17)

де Yx - залежна змінна, яка оцінюється або прогнозується (результативна ознака);

a0 - вільний член рівняння;

a1 - коефіцієнт регресії;

х - незалежна змінна (факторна ознака), яка використовується для визначення залежної змінної.

Найчастіше застосовуються лінійні рівняння або приведені до лінійного вигляду.

Основне змістовне навантаження в рівнянні регресії несе коефіцієнт регресії. Коефіцієнт регресії - це кутовий коефіцієнт у прямолінійному рівнянні кореляційного зв'язку. У лінійній функції рівняння регресії він показує на скільки одиниць в середньому зміниться результативна ознака (у) при зміні факторної ознаки (х) на одиницю свого натурального виміру. Тобто, коефіцієнт регресії - це варіація у, яка припадає на одиницю варіації х. Коефіцієнт регресії має одиницю виміру результативної ознаки. За наявності прямого зв'язку коефіцієнт регресії є додатною величиною, а за зворотного зв'язку - від'ємною.

Параметр а₀ - вільний член рівняння регресії, тобто це значення у при х=0. Цей показник має тільки розрахункове значення у випадках, коли х не має нульових значень [47-52].

РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ПРИВАТБАНК»

3.1 Аналіз банків України та імітаційна модель фінансових потоків ПАТ «ПРИВАТБАНК»

Концептуальну схему моделювання фінансових потоків реалізуємо на прикладі ПАТ «ПРИВАТБАНК». ПАТ «ПРИВАТБАНК» - це банк, що знаходиться на першій строчці в багатьох рейтингах на першому місці серед усіх банків України за більшою кількістю показників банківської діяльності зокрема це банк з найбільшим доходом та обсягом депозитів, залучених від населення на 01.01.2014 дивитись табл. 3.1, нарівні з Ощадбанком має найбільший власний капітал і нерозподілений прибуток дивитись табл.3.2 [53-54]. Це означає що Приватбанк є неформальним індикатором банківської діяльності в Україні і на його плечі лягає велика відповідальність за добробут національної економіки.

ТОП-10: Рейтинг найнадійніших банків України в 2014 році:

1) Укрексімбанк *

2) Ощадбанк *

3) Райффайзен банк Аваль

4) Укрсоцбанк (UniCredit Bank)

5) Приватбанк

6) Креді Агріколь Банк (Credit Agricole)

7) Укргазбанк *

8) Дельта Банк

9) Укрсиббанк

10) ОТП Банк

де * - державні банки.

Під надійністю банку слід розуміти здатність фінансового інституту чинити опір несприятливим факторам, проте надійність і вірогідність дефолту - поняття різні. Банк, що має високий рівень надійності, може зіткнутися з найсильнішим впливом негативних і малопередбачуваних факторів, які здатні привести до його банкрутства, в той час як банк із задовільним рейтингом продовжить працювати, оскільки в результаті збігу обставин уникне негативного впливу таких чинників.

Як видно з рейтингу - «Приватбанк» поступається по надійності лише таким державним банкам як «Укрексімбанк» і «Ощадбанк» та філіалам іноземних банків - «Райффайзен банк Аваль», «Укрсоцбанк (UniCredit Bank).

Таблиця 3.1 ТОП-10 найбільших банків за обсягом депозитів, залучених від населення на 01.01.2014

№	Банки	Депозити фіз. осіб всього, тис. грн.	в т.ч. у валюті	депозити фіз. осіб до запитання	в т.ч. у валюті
1	Приватбанк	106 711 629	45 913 335	18 308 804	2 884 400
2	Ощадбанк	35 927 188	7 190 207	10 653 521	183 774
3	Дельта Банк	26 135 361	10 938 213	3 358 604	1 271 858
4	Укрексімбанк	17 266 241	9 414 086	1 784 889	709 261
5	Райффайзен банк Аваль	14 632 611	4 504 453	6 387 777	1 242 351
6	Сбербанк Россії	13 957 528	10 376 385	2 118 772	972 878
7	Укрсоцбанк	11 949 986	5 243 360	2 932 282	1 009 031
8	Банк Фінанси і Кредит	11 931 826	5 141 426	934 634	234 929
9	ПУМБ	11 164 482	5 910 766	3 550 673	1 268 712
10	VAB Банк	10 443 470	3 376 426	1 048 248	316 908



Таблиця 3.2 Власний капітал банків України на 01.01.2014 року, тис. грн.

№	Банк	Всього власний капітал, тис. грн.	Всього зобов'язань та капіталу	Уставний капітал	Нерозподілений прибуток
		1	2	3	4
1	Ощадбанк	20 455 511	103 568 090	15 829 632	1 400 743
2	Приватбанк	20 311 621	214 490 857	16 352 079	1 926 082
3	Укрексімбанк	18 083 276	94 349 057	16 514 051	401 901
4	Брокбізнесбанк	14 477 755	28 914 109	2 524 140	-40 501
5	Укрсоцбанк	8 667 738	43 056 668	1 813 727	125 957
6	Райффайзен банк Аваль	7 236 738	43 460 101	3 002 775	-88 032
7	Промінвест	5 384 190	39 737 492	8 199 297	-4 918 305
8	Перший український. Міжнародний Банк	4 652 300	33 207 416	3 294 492	-93 018
9	Укргазбанк	4 522 482	23 793 944	9 662 758	-5 610 175
10	Альфа-банк	4 198 756	29 293 387	4 639 121	-903 631

На базі моделі балансу комерційного банку та аналізу балансів ПАТ «ПРИВАТБАНК» за 12 кварталів побудовано складну діаграму причинно-наслідкових зв'язків майбутньої моделі (див. рис. 3.1.)

Рис. 3.1 Діаграма причинно-наслідкових зв'язків моделі

Вона виконана у вигляді балансу, який складається з активу і пасиву. У свою чергу з активу було виділено готівку і кредити які потрібні для підрахунку ліквідності банку. Пасив складається з капіталу і зобов'язань, також депозит впливає на створення кредиту.

Нижче наведена табл. 3.3 границь системи комерційного банку, побудованої на базі моделі його балансу.

Таблиця 3.3 Види змінних

Назва	Тип	Вигляд
Ендогенні
Кредит	Додаткова змінна
Баланс	Рівень
Актив	Рівень
Ліквідність	Додаткова змінна
Пасив	Темп
Депозит	Рівень
Зобов'язання	Додаткова змінна
Власний капітал	Додаткова змінна
Вкладання на депозит	Темп
Зняття з депозиту	Темп
Екзогенні
Готівка	Додаткова змінна
Інші фін. активи	Додаткова змінна
Інші зобов'язання	Додаткова змінна

З цього складається концептуальна схема імітаційного моделювання. Далі побудуємо модель у Vensim. Обрано саме цей пакет тому, що він є безкоштовним для академічних цілей.

Таким чином, побудовано діаграму підсистем, яка показана на рис. 3.2.

Рис. 3.2 Діаграма потоків системно-динамічної імітаційної моделі руху грошових коштів комерційного баку

Опишемо рівняння та логіку системно-динамічної імітаційної моделі руху грошових коштів комерційного банку.

Баланс має вигляд рівня з вхідним темпом актив и вихідним пасив. Актив отримано як суму кредита, інших фінансових активів та готівки. Кредит задається лінійною функцією до якої входить змінна часу та депозит. Пасив складається з власного капіталу та зобов'язань. В свою чергу зобов'язання отримуються шляхом складання депозиту та інших зобов'язань. Депозит є рівнем с темпами що задаються за допомогою функції RANDOM UNIFORM(m,x) - рівномірний розподіл на інтервалі від m до x, де х це поточна сума депозитів у банку. Власний капітал задається степеневою функцією тренду зі змінною часу. Time - змінюється з 1 до 12. Інші фінансові активи та зобов'язання апроксимуються.

Ліквідність задаємо формулою: (Кредит+Готівка)/Зобов'язання

Всі змінні вимірюються у мільйонах гривень. Більш детально про кожну можна дивитись у додатку Б.

3.2 Економетричне моделювання фінансових потоків ПАТ «ПРИВАТБАНК»

Щоб докладніше дослідити динаміку фінансових потоків нами було проаналізовано показники на присутність регресії, за допомогою програмного продукту Statistica. Було взято основні показники за 2011-2013 роки поквартально та прослідкував їх регресію між собою.

Вихідні данні(млн. грн.) на рис. 3.3.

Рис. 3.3 Вихідні данні по балансу ПАТ «Приватбанк»

Та знайшов регресію між кредитом та депозитом с урахуванням змінної t. Це пояснюється тим, що депозити це єдине джерело видачі кредитів. І кількість депозитів безпосередньо впливає на обмеження по кредитах. Основні параметри що необхідні при аналізу моделей регресії показані на рис. 3.4.

Рис. 3.4 Параметри моделі регресії

Як видно з моделі R - коефіцієнт кореляції рівний 0,8394 що говорить про досить високий лінійний зв'язок між залежною змінною - кредитом та незалежними - депозит та t. Коефіцієнт детермінації також досить великий та говорить про те що на 70,473% варіація кредиту пояснюється депозитом та часом. Критерій Фішера показує, що модель адекватна і може використовуватись у прогнозі.

Отримана модель з похибками на рис. 3.5.

Рис. 3.5 Модель з прогнозними значеннями кредиту та похибками

На рис. 3.6. видно, що змінні t та депозит статистично значимі, та за критерієм Стьюдента видно що гіпотезу можна підтвердити

Рис. 3.6 Статистичні параметри моделі регресії

Рівняння матиме вигляд лінійного поліному 2-ї ступені:

Y=-24595,1-5,6473*х1+1,7*х2, (3.1)

Саме це рівняння будемо використовувати в Vensim для підрахунку кредита.

Перевіримо помилки на закон нормального розподілу на графіку на рис. 3.7.

Рис. 3.7 Графік розподілу помилок

Перевіримо помилки на закон нормального розподілу на гістограмі на рис. 3.8.

Рис. 3.8 Гістограма розподілу помилок

Помилки розподілені за нормальним законом розподілу.

Знайдемо середню абсолютну процентну похибку на рис. 3.9.



Рис. 3.9 Підрахунок m.a.p.e. в екселі

де APE (абсолютна процентна похибка) - рахується як (Кредит-Прогноз)/Кредит; MAPE - середнє з APE, вона дорівнює 4% що говорить про дуже якісний прогноз та модель.

Кінцева модель для кредиту має вигляд:

Y=-24595.1-5647.3*(Time+12)+1.7*Deposit, (3.2)

Time - рахується з 1 по 4, тому додаючи 12 отримано прогнозні значення кредиту. Побудуємо модель тренду для власного капіталу, та для знаходження найкращої функції використаємо метод характеристик(повний варіант у додатку В) що показаний у скороченому варіанті на рис. 3.10.

Рис. 3.10 Метод характеристик



Видно з розрахунків що приблизно постійними є показники Tt - 2% та St - 1% варіації, отже тренд цього процесу можна описати такими нелінійними функціями як:

1. Показникова функція.

2. Степенева функція.

Для вибору остаточного варіанту кривої зростання необхідно зробити розрахунки по обраних кривих і вибрати ту, яка приводить до мінімальних похибок.

Для оцінки параметрів нелінійних моделей використовується процедура лінеаризації, тобто нелінійні моделі приводять шляхом деяких перетворень до лінійного виду, та вже для модифікованих моделей використовується МНК. В табл. 3.4 наведені процедури лінеаризації для найбільш типових нелінійних моделей.

Таблиця 3.4 Характеристики, види залежності та процедури лінеаризації

Характеристика	Вид залежності	Процедура лінеаризації
1	2	3
перші, другі, …, m-ті різниці: ; ; … .	полиноми відповідно першого, другого, …, m-ого ступеня:	заміна , , …, дозволить представити модель у виді:
темпи росту:	показникові функція:	логарифмування обох частин рівняння і заміна , , дозволить представити модель у виді:
перші різниці зворотних значень рівнів wt(1)=zt+1-zt	зворотна функція:	заміна дозволить представити модель у виді:
перші прирости логарифмів рівнів	степенева (мультиплікативна) функція:	логарифмування обох частин рівняння та заміна, , дозволить представити модель у виді:

Розглянемо процедуру лінеаризації для показникової функції.

Для лінеаризації застосовуємо процедуру логарифмування:. Робимо заміни: , , . Отримаємо лінійну форму моделі: . За допомогою аналізу даних зокрема регресії на рис. 3.11. отримуємо а0=9,47 та а1=0,042, по критерію Стьюдента - параметри статистично значимі, тому що t-статистика більше табличного значення, вірогідність помилки статистичної теорії менше ніж 0,05, лінійна форма моделі матиме вигляд:

y*=9,47+0,042*t, (3.3)

Рис. 3.11 Результати аналізу регресії

Розрахунки показникової моделі показані на рис. 3.12.



Рис. 3.12 Модель тренду показникової функції

Будуємо прогнозну модель використовуючи знайдені параметри а0 і а1 для тренда і отримуємо середню абсолютну процентну помилку - 5%.

Для того, щоб візуально порівняти вихідні дані та збудований тренд побудований графік на рис. 3.13. з вихідними даними і трендом

Рис. 3.13 Графік тренду та вихідних даних

Наступним кроком необхідно лінеаризувати степеневу функцію використовуючи таблицю 3.4.

, ,

За допомогою вбудованої функції в екселі - аналізу даних регресії, результат можна бачити на рис. 3.14. отримуємо параметри а0=9,39 та а1=0,21, параметри статистично значимі.

Рис. 3.14 Результати аналізу регресії

Розрахунки степеневої моделі показані на рис. 3.15.

Рис. 3.15 Модель тренду степеневої функції

Mape - усього 3%, різницю між степеневою та показниковою можна побачити на рис. 3.16.

Рис. 3.16 Графік за вихідними даними та моделями тренду степеневої і показникової функцій

Кінцева функція завдання власного капіталу виглядає:

Y=11993.5*(Time+12)^0.21, (3.4)

де Time - время.

Вона використовується для завдання власного капіталу як додаткову змінну для прогнозування на наступний рік, тому що дотримані два припущення які дозволяють нам використовувати метод екстраполяції:

1) часовий ряд економічного показника дійсно має тренд, тобто переважну тенденцію;

2) загальні умови, що визначали розвиток показника минулого, залишаться без істотних змін протягом періоду попередження.

Ці рівняння є частиною складної імітаційної моделі. Аналіз регресії показав, що є зв'язок між кредитом та депозитом, тому завдаючи прогноз кредиту на основі депозиту можливо управляти динамікою кредитів через депозити. Для цього необхідно змінювати параметри зняття і поповнення депозитів, і проаналізувавши експерименти прийняти управлінські рішення.

3.3 Аналіз та оптимізація фінансових потоків комерційного банку на базі економіко-математичних моделей

Для того, що спрогнозувати динаміку фінансових потоків комерційного банку, проведемо імітаційний експеримент з моделлю. Для цього в Vensim запустимо модель при початкових даних таких:

Початковий час дорівнює - 1, кінцевий - 4, крок це квартал, що дозволяє прослідкувати динаміку за наступний рік.

Запустимо нашу імітаційну модель, вона показана на рис. 3.17.



Рис. 3.17 Імітаційна модель балансу у Vensim

Власний капітал зростає згідно свого тренду на рис. 3.18.

Рис. 3.18 Графік динаміки власного капіталу

На рис. 3.19. можна побачити залежність кредита від депозиту:

Рис. 3.19 Графіки залежності кредиту від депозиту



Як видно кредит дуже різко реагує на будь які зміну в депозитах, це означає щоб вплинути на тенденцію кредиту достатньо трохи змінити динаміку депозитів та вже можна побачити істотні зміни.

Подивимось на динаміку поточної ліквідності на рис. 3.20.

Рис. 3.20 Динаміка поточної ліквідності

Рекомендований коефіцієнт повинен коливатись у межах від 0,4 до 1. Тому досліджуваний банк має дуже високу платоспроможність.

Наступним кроком прослідкуємо динаміку ліквідності в залежності від вхідних у неї змінних на рис. 3.21.

Рис. 3.21 Графіки кредиту, зобов'язань та залежної від них ліквідності

На графіках видно, що ліквідність у рівній мірі залежить як від зобов'язань, так і від здатності їх погасити.

Отже, для оптимізації руху грошових коштів, проведемо декілька прогонів моделі, використовуючи модель планування імітаційного експерименту зі зміною факторів по одному.

Характер експериментів:

1) Base - зняття та поповнення депозиту відбувається за допомоги функції RANDOM UNIFORM (m, x) - рівномірний розподіл на інтервалі від m до x, змінні вкладення та зняття рахуються як RANDOM UNIFORM (1, 133551) де 133551 - данні по депозиту за останній квартал та початкове значення для змінної рівня - Deposit.

2) Current - змінна вкладення депозиту рахується як RANDOM UNIFORM (1, 66776), де 66776 - половина від вихідних даних, що дозволяє подивитися на динаміку депозиту при рівні вкладень зниженому у 2 рази, змінна зняття незмінна.

3) Current1 - змінна зняття депозиту рахується як RANDOM UNIFORM (1, 66776), що дозволяє подивитися на динаміку депозиту при рівні зняття зниженому у 2 рази, змінна вкладення - RANDOM UNIFORM (1, 133551).

Нижче наведемо результати прогонів моделі, зокрема по депозиту на рис. 3.22.

Рис. 3.22 Динаміка депозиту протягом експериментів

Як видно зменшення зняття депозитів з рахунків набагато покращує динаміку рівня депозиту в цілому, у той час як збільшення вкладень впливає незначною мірою. Тобто, управління «Приватбанк» повинно приділяти більш уваги до збереженню довіри до банку та існуючих клієнтів, ніж проведенню реклами та розробки маркетингових стратегій задля залучення нових резидентів.

Динаміка ліквідності протягом експериментів показана на рис. 3.23.

Рис. 3.23 Динаміка ліквідності

Цю ж думку підтверджує рис. 3.24 та рис. 3.25 з графіками динаміки ліквідності та її залежності від змінних кредиту та зобов'язань, на якому ліквідність зазнає серйозне падіння у другому експерименті, а в третьому навпаки. Тобто, зниження рівню вкладення депозитів серйозно зменшує платоспроможність банку до критичного рівня ліквідності менше 0,4.

Рис. 3.24 Графік динаміки ліквідності

З цього можна зробити висновок, що взявши за критерій по оптимізації коефіцієнт поточної ліквідності необхідно зменшувати кількість зняття з депозиту.

Рис. 3.25 Графіки кредиту, зобов'язань та залежної від них ліквідності протягом експериментів

Динаміка кредиту істотно варіюється залежно від кількості депозитів на рахунках на рис. 3.26.

Рис. 3.26 Динаміка кредиту протягом експериментів

Графік динаміки балансу можна подивитись на рис. 3.27.

Рис. 3.27 Динаміка балансу протягом експериментів

Можна зробити висновок, що оптимізуючи фінансові потоки ПАТ «ПРИВАТБАНК» за всіма основними критеріями такі як: кількість депозитних вкладень, взятих кредитів, рівень поточної ліквідності, отримано певні управлінські рішення. Управління «Приватбанк» повинно приділяти більш уваги до збереженню довіри до банку та існуючих клієнтів вводячи всілякі акції та систему заохочення постійних клієнтів, ніж проведенню реклами та розробки маркетингових стратегій задля залучення нових резидентів. Це призведе до збереження більшої частини поточних резидентів, з невеликими втратами у вигляді зменшення відсотка появи нових клієнтів.

РОЗДІЛ 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ НА ОБ'ЄКТІ ФІНАНСОВОГО ВІДДІЛУ ПАТ «ПРИВАТБАНК»

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК»

Кімната фінансового відділу підприємства знаходиться на третьому поверсі залізобетонної п'яти похповерхової будівлі. Загальна площа приміщення складає 12 м² (довжина приміщення дорівнює 4 м, а ширина - 3 м), висота приміщення 3 м. Оскільки кількість працюючих у відділі дорівнює 4 особам, таким чином на кожного працівника припадає 3 м² площі приміщення і відповідно 9 м³ об'єму, що не відповідає встановленим нормам і стандартам.

Згідно з СНиП 2.09.04-87 та ДсанПіН 3.3.2.007-98 найменше допустиме значення площі і об'єму виробничих приміщень на одного працюючого має бути відповідно 6 м² і 20 м³. Таким чином, можна зробити висновок, що приміщення відділу замале та не відповідає стандарту.

Якщо говорити про естетику, треба зазначити, що стіни приміщення фінансового відділу пофарбовані світлою фарбою жовтого кольору, стеля біла (натяжна стеля), на підлозі покриття із світло-коричневого лінолеуму. На вікнах вертикальні жалюзі. Все це створює для працівників відділу більш менш спокійну обстановку і сприяє нормальним умовам праці.

Для підтримування допустимих параметрів мікроклімату використовується вентиляція і кондиціонери (встановлено 1 кондиціонер потужністю 5 кВт) [54].

Опалювання будівлі централізоване, водяне. В офісі встановлено 1 батарея з 8 радіаторів.

Аналізуючи мікроклімат приміщення, слід зазначити наступне: в холодний період відносна вологість повітря - 5060 %, температура повітря складає 2224⁰ С.

Варто відмітити, що санітарно-побутові приміщення в будівлі розташовані відповідно до нормативних вимог. Туалетні кімнати (жіночі та чоловічі) суміщені з умивальниками, забезпеченими системою подачі гарячої та холодної води. У приміщеннях раз на день проводиться вологе прибирання.

Основним джерелом шуму у відділі є робота 4-х комп'ютерів і принтера Epson Perfection V500 Photo, який використовується для виготовлення оригінал-макетів.

Рівень шуму у відділі не перевищує 55 дБА.

Аналіз параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні фінансового відділу зокрема, наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Параметри санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК»

№ з/п	Параметри	Фактичне значення	Нормативне значення СНиП	Відповідність ДСТу або СНиПу
1	Шум, дБА	50--55	50--65	відповідає
2	Освітленість, лк	300	300--400	відповідає
3	Температура повітря, С у холодний період	22--24	22--24	відповідає нормам, не перевищує допустиме значення
4	Відносна вологість, %	50--60	40…60	відповідає нормам, не перевищує допустиме значення
5	Швидкість руху повітря, м/с	0,15	0,1--0,2	відповідає

Слід зазначити, що приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення [55]. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів КТ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

1) освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК та робочої станції (РС);

2) фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття;

3) контрастом об'єкта і фону;

4) необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

5) на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

6) у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

7) величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

8) слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення в приміщеннях з КТ повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне природне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.

Природне освітлення в приміщенні фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК» здійснюється падінням прямих променів сонця через 2 вікна, площа одного становить 3 м² (ширина вікна дорівнює 2 м, висота - 1,5 м).

Розрахуємо природне освітлення в приміщенні даного підприємства.

Достатність природного освітлення визначається за формулою:

(4.1)

де S_вікон (площа вікон, м²), S_вікон = 2Ч1,5 = 3 м²;

S_{підлоги} (площа підлоги приміщення, м²), S_{підлоги} = 3Ч4 = 12 м².

Таким чином, коефіцієнт природного освітлення даного приміщення становить:

Коефіцієнт природного освітлення даного приміщення (К=0,5) відповідає нормативному значенню [56].

Штучне освітлення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп типу ЛД потужністю 20 Вт, 4 світильника по 2 лампи.

Для приміщення фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК» характерне використання суміщеного освітлення, бо протягом усього робочого дня використовуються обидва джерела світла одночасно (природне та штучне).

Розрахуємо штучне освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку в приміщенні фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК».

Цей метод використовують при розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь з урахуванням відбитих від стін, підлоги і стелі світлових потоків. Метод не можна застосовувати при розрахунках локалізованого та місцевого освітлення, а також освітлення похилих поверхонь.

Розрахункова формула методу коефіцієнта використання світлового потоку має вигляд:

(4.2)

де Ф - світовий потік лампи, лм;

N = 4 шт. - число світильників;

Е = 300 лк - мінімальна освітленість робочого місця згідно з нормативними вимогами;

n = 2 шт. число ламп у світильнику;

S = 12 м² - площа освітлюваного приміщення;

z = 1,15 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп;

К₃ = 1,3 - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення й старіння лампи;

- коефіцієнт використання світлового потоку.

Розраховуємо штучне освітлення у приміщенні за формулою, виведеною з 4.2:

(4.3)

Для визначення необхідно знати тип світильника, індекс приміщення та коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі стін і підлоги

(СНиП II-4-79). Індекс приміщення i визначають за формулою:

, (4.4)

де L = 4 м - довжина приміщення;

B = 3 м - глибина приміщення;

h_п - висота підвісу світильника, яку можна визначити за формулою:

h_п = H - h_с - h_р, (4.5)

де Н - висота приміщення, м;

h_с - відстань від стелі до нижньої частини світильника, м;

h_р - висота робочої поверхні, м.

Розрахуємо висоту підвісу світильника:

висота приміщення Н=3 м;

відстань від стелі до нижньої частини світильника h_с=0,1 м;

висота робочої поверхні h_р=0,9 м.

h_п = H - h_с - h_р = 3 - 0,1 - 0,9=2 (м).

Тепер розрахуємо Індекс приміщення i визначають за формулою:

На підставі одержаних даних та за табл. 4.2 можна визначити коефіцієнт використання світлового потоку :

=0,42.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 4.2 Значення коефіцієнтів використання світлового потоку

Тип світильника	Коефіцієнт відбиття, %	Коефіцієнти використання світового потоку при даному індексі приміщення
	п	с	підл	0,7
				Світильник з люмінесцентними лампами
ЛБ,ЛД, ЛДЦ	70	50	10	0,36

Підставляємо всі знайдені величини у формулу (4.3) і отримуємо:

(лк).

Виходячи з того, що отримана величина , робимо висновок: штучного освітлення в приміщенні достатньо, що відповідає санітарним нормам.

При нормативному освітленні світовий потік дорівнює 1601,8 лм, що відповідає номінальному значенню лампи приблизно ЛД з Р=30 Вт згідно табл. 4.3.

Таблиця 4.3 Номінальний світловий потік люмінесцентних ламп

Номінальна потужність, Вт	ЛДЦ	ЛД	ЛХБ	ЛТБ	ЛБ
15	500	590	675	700	760
20	820	920	935	975	1060
30	1450	1640	1720	1720	2100
40	2100	2340	3000	3000	3120
60	3050	3570	3820	3980	4650
80	3740	4070	4440	4440	5220

З цього випливає те, що на підприємстві встановлені лампи, а точніше ЛД з Р=30 Вт і вище, що відповідає санітарним нормам.

4.2 Техніка безпеки в приміщенні фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК»

Приміщення установи по електробезпеці відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки поразки струмом, оскільки в ньому відсутня висока вологість і висока температура, а також немає струмопровідної підлоги та хімічно активного середовища [57].

У відділі проведена внутрішня електропроводка, обладнана розетками. У відділі є 4 комп'ютери з процесорами Intel Cor 2 Duo.

Монітори стоять на робочих столах на відстані 50 см від сидячого місця працівника, системні блоки сховані у столи, сканер стоїть на столі. Ширина проходу між робочими місцями складає приблизно 1м, що відповідає санітарним нормам.

Слід зазначити, що забезпечення електробезпеки залежить від конструкції електрообладнання, використання технічних засобів захисту [58]. Для того, щоб захистити людину від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції, у приміщенні підприємства передбачене захисне заземлення. Крім захисного заземлення в даному приміщенні застосовують захисне відключення.

Для захисту працівників від електроструму в приміщенні зроблене заземлення окремим контуром, і 2 типи електропроводки заземлені. Відстань розеток від підлоги - 0,5 м.

Відповідно до Положення «Про порядок проведення навчання, інструктажу і перевірки знань працівників з питань охорони праці», розробленого на основі типового положення, затвердженого наказом голови Держкомітету України по нагляду за охороною праці №30 від 04.04.1994 р. [59], посадові особи відповідно до наказу керівника підприємства проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

На підприємстві діє «Положення про управління охороною праці», затверджене головою правління. Контроль за охороною праці покладений на відділ з охорони праці, техніки безпеки і протипожежної безпеки.

На підприємстві з охорони праці, техніки безпеки організоване навчання і інструктаж всіх працівників. Для новоприбулих працівників проводиться вступний інструктаж, а також первинний інструктаж вже на робочому місці.

На підприємстві проводяться також такі види інструктажів:

1) повторний інструктаж для всіх працівників (1 раз в квартал);

2) позаплановий інструктаж (при впровадженні нового обладнання або технології, травмах).

Одним з основних показників, що характеризують стан охорони праці і дотримання правил техніки безпеки, є рівень травматизму. Так, у ПАТ «ПРИВАТБАНК» за 2013 рік випадків травматизму з тимчасовою втратою працездатності зареєстровано не було.

Один раз в квартал проводиться нарада по організації охорони праці, за результатами якої складається протокол і видаються необхідні накази.

4.3 Пожежна безпека в приміщенні фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК»

У процесі аналізу протипожежних заходів у п...