Принципи кредитування

2.4 Обґрунтування ефективності покращення заходів кредитних ресурсів

Плануючи впровадити ті чи інші заходи, необхідно в першу чергу спрогнозувати майбутній результат.

У теорії і практиці в процесі прогнозування фінансових показників досить часто використовують методологію екстраполяції (поширення кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у результаті вивчення впливу минулих подій на майбутні (прогнозні) періоди), за якої висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах.

Необхідним елементом при цьому є побудова та аналіз так званого ряду динаміки, який класифікує значення показників у часі у розрізі окремих періодів та описує динаміку їх розвитку.

Методи екстраполяції використовують за відносно стабільного розвитку підприємства (чи окремих показників його діяльності).

Одним із таких методів є метод визначення середніх величин. Прогнозні показники досить часто розраховуються як середнє значення відповідних показників у попередніх періодах. Середні величини обчислюються здебільшого за алгоритмом середньої арифметичної простої чи середньої арифметичної зваженої.

Найпоширенішим у процесі прогнозування є метод визначення ковзної середньої, за використання якого прогнозні показники розраховуються як середні величини відповідних показників за n попередніх періодів (а не з використанням усіх значень аналізованого ряду динаміки). Кожні наступні прогнозні показники розраховуються на основі значень, одержаних в 3, 4,... n попередніх періодах заміною значень найвіддаленіших періодів на нові [1].

У разі, якщо ковзна середня (Кс) обчислюється як середня арифметична проста, то можна використати такий алгоритм її розрахунку:

(6)

де t -- границя числового ряду (наприклад, порядковий номер останнього звітного періоду);

n -- досліджуваний інтервал ряду динаміки;

хі -- значення досліджуваного показника в і-му періоді.

Оскільки в структурі активів балансу вагоме місце займають кредити та заборгованість клієнтів, то є доцільним спрогнозувати обсяги кредитування на 2014 рік у розрізі надання кредитів фізичним та юридичним особам. Для розрахунків скористаємось даними додатку А. При цьому n = 12. Отримані результати зведемо в таблицю 2.4

Таблиця 2.5 - Прогнозні показники обсягів кредитування фізичних та юридичних осіб ЗАТ «Приват Банк» на 2014

Таким чином після проведення прогнозних розрахунків відмічається тенденція до поступового вирівнювання обсягів кредитування як фізичних, так і юридичних осіб та незначного підвищення на жовтень 2014 року. Проте створення відповідного фінансового прогнозу є досить складним завданням, оскільки коливання фінансових ринків і швидкі зміни у фінансових відносинах в цей кризовий період значно ускладнюють прогнозування.

За твердженням О. О. Терещенко фінансові прогнози не можуть бути виконані з великою точністю, тому що може відбутися багато подій, які спричинять невідповідність між дійсністю і прогнозом

Проте впровадження запропонованих заходів дозволить позитивно вплинути як на кредитну діяльність банку, так і на підвищення рейтингу довіри серед населення щодо інших банківських операцій.

Висновок

Ринкові умови господарювання породжують об'єктивну необхідність використання суб'єктами підприємницької діяльності позикових фінансових ресурсів поряд із власними коштами, які є у їх розпорядженні, тобто поряд зі статутним капіталом та іншими складовими власного капіталу. За питомою вагою перше місце серед позикових ресурсів у більшості підприємств посідає банківський кредит.

Кредити в основні засоби комерційні банки видають за умови економічної доцільності та окупності витрат за рахунок збільшення обсягів виробництва, зниження собівартості продукції тощо. Для одержання такого кредиту до кредитного договору додаються кошторисно-технічна документація, в разі необхідності -- бізнес-план, який містить розрахунок окупності, договір підряду, якщо роботи планується виконувати підрядним способом, а також календарний графік проведення робіт.

Банки видають кредити, якщо, перш за все, розрахунки економічної ефективності свідчать, що за той чи інший термін після введення в дію об'єкта підприємство матиме додаткові фінансові джерела у вигляді прибутку, який може бути спрямований на погашення кредиту і процентів за користування ним.

Таким чином, для пожвавлення інвестиційної діяльності важливим є максимальне залучення джерел фінансування інвестицій і насамперед - довгострокових банківських кредитів. Використання кредитної форми фінансування примушує інвесторів уважніше ставитися до ефективності інвестицій, щоб забезпечити не лише погашення кредиту, а й сплату відповідних процентів.

Надаючи кредитні ресурси, банківська установа в будь-який момент може зіткнутися з проблемою неможливості позичальником вчасно розрахуватися за них, тобто з пролемою неплатоспроможності позичальника. Вона може виникнути на будь-якому етапі його кредитування банківською установою. Тому для вирішення цього питання банки вирішують при наданні кредиту отримувати певне забезпечення під нього. Таким чином, в разі виникнення неплатоспроможності позичальника банківська установа отримує повні та незаперечні права на отримане в забезпечення майно чи грошові кошти у вигляді дебіторської заборгованості тощо.

Більша частина кредитів надається під різні форми забезпечення. В країнах з розвинутою ринковою економікою найбільш розповсюдженими є наступні види забезпечення кредитів:

- гарантія або поручительство третьої сторони;

- переуступка контрактів дебіторської заборгованості;

- застава товарних запасів, дорожніх документів, нерухомого майна, цінних паперів, дорогоцінних металів; страхування.

Список використаної літератури

1.Законом України «Про банки і банківську діяльність» ст. 17

2. Положенням «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій» п. 2.2.

3.Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 554 с.

4. Мала О.В. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в банківській системі України //Економіка та підприємництво ¬ 2007, №3, с.309-312;

5. Табачук Г.П., Дугіна І.В. Аналіз соціально-економічного зростання споживчого кредитування //Регіональна економіка - 2007, №1, с.223-228;

6. Даниленко А.К., Шелудько Н.В. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні // Вісник НБУ - №..., 2006, с.36-39;

7. Руденко Є.В. До питання повернення проблемної дебіторської заборгованості банкам України в умовах споживчого кредитування фізичних осіб //Формування ринкових відносин в Україні, №11(68), 2006, с127-131.

8. Шкаралевич С.А. Напрями розвитку споживчого кредитування в Україні // №2(3), 2005

9. Жукова Н.К. Особливості споживчого кредитування комерційними банками в Україна // Формування ринкових відносин в Україні. - №3(58), 2006, с.39-41;

10. Кириченко О.В., Патєрікіна Л.М. Управління ризиками в сфері банківського споживчого кредитування //Банківська справа ¬ 2008 ¬ №6, с.15-27;

Размещено на Allbest.ru