Значення електронних грошей в сучасній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні аспекти електронних грошей

1.1 Поняття та класифікація електронних грошей

1.2 Значення електронних грошей в сучасній економіці

2. Світовий досвід використання електронних грошей

2.1 Європейський ринок електронних грошей

2.2 Ринок електронних грошей у США

3. Проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України

3.1 Оцінка ринку електронних грошей в Україні та його головні гравці

3.2 Тенденції розвитку електронних розрахункових технологій в Україні і бар'єри для їх запровадження

Висновки

Вступ

Активний розвиток сучасних телекомунікаційних, комп'ютерних технологій привів до розвитку нових суспільних відносин. Перш за все, це надання послуг за допомогою мережі Інтернет. Поряд з наданням послуг виникла необхідність і оплати за ці послуги. Глобальність самої мережі, відсутність кордонів у спілкуванні дещо змінили встановлені правила ведення бізнесу, замовлення послуг та товарів, їх отримання та оплату. Глобальна мережа надала можливість проводити операції купівлі-продажу, замовлення послуг, не виходячи з дому. Швидкість обробки та передачі замовлень відповідно повинні бути підтверджені оплатою. Виникла необхідність у швидких розрахунках.

Актуальність теми. Електронні гроші є відносно новим поняттям для української економічної літератури. Водночас в Україні набирають оберти системи, які забезпечують розрахунки за допомогою електронних грошей. За висновками визнаних європейських міжнародних інституцій, широке використання електронних грошей може вплинути на роботу державних органів регулювання, а також на стабільність фінансової системи країни в цілому. Відтак важливим є аналіз сучасного стану ринку електронних грошей в Україні та розгляд можливих перспектив їх розвитку.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процес становлення і розвитку електронних грошей, що дозволяють здійснювати розрахунки з їх використанням. Предметом дослідження є організаційно-методологічні аспекти розвитку електронних грошей у світі та Україні.

Метою даної роботи є аналіз сучасного стану систем електронних грошей у світі та визначення подальших перспектив запровадження їх в Україні.

Завдання: визначити сутність та основні види електронних грошей, узагальнити міжнародний досвід їх запровадження та використання, дослідити проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України.

Методи дослідження: використано теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Економісти називають сучасний період розвитку електронних грошей "дитячим", підкреслюють віддаленість перспективи їх повсюдного проникнення, вважають, що широке використання електронних грошей - поки ще теоретична концепція. Однак вчені визнають, що електронні гроші мають великий і мало досліджений потенціал, який, завдяки імпульсам інформаційної революції, які важко передбачити, може перетворити їх на реально діючий феномен економічного життя.

Варто відзначити, що представники фундаментальної економічної науки не знайшли консенсусу щодо сутності електронних грошей і тієї ролі, яку вони відіграватимуть у найближчому майбутньому. Термін "електронні гроші" є відносно новим, його досить часто вживають поряд із платіжними інструментами, котрі засновані на інноваційно-технічних рішеннях.

Економісти називають сучасний період розвитку електронних грошей "дитячим", підкреслюють віддаленість перспективи їх повсюдного проникнення, вважають, що широке використання електронних грошей - поки ще теоретична концепція. Однак вчені визнають, що електронні гроші мають великий і мало досліджений потенціал, який, завдяки імпульсам інформаційної революції, які важко передбачити, може перетворити їх на реально діючий феномен економічного життя.

Варто відзначити, що представники фундаментальної економічної науки не знайшли консенсусу щодо сутності електронних грошей і тієї ролі, яку вони відіграватимуть у найближчому майбутньому. Термін "електронні гроші" є відносно новим, його досить часто вживають поряд із платіжними інструментами, котрі засновані на інноваційно-технічних рішеннях.

1. Теоретико-методологічні аспекти електронних грошей

1.1 Поняття та класифікація електронних грошей

Гроші в сучасній економіці мають суто функціональне визначення: гроші - це будь-який інструмент, який виконує ключові функції грошей. Гроші повинні забезпечувати проведення платежів, служити для збереження вартості та функціонувати як одиниця розрахунків. Традиційні форми грошей, що включаються до грошової маси ? це паперові гроші та банківські вклади. Широкі визначення грошової маси також відносять до грошей низку ліквідних цінних паперів.

Термін "електронні гроші" є відносно новим і часто застосовується для позначення широкого спектру платіжних інструментів (цифрові гроші, цифрова готівка, електронна готівка, інтернет гроші, кібергроші, ін.), заснованих на інноваційних технологічних рішеннях. Наслідком цього є відсутність єдиної, загальновизнаної дефініції електронних грошей, яка б однозначно розкривала їхню економічну та правову сутність. Також хибним є повне ототожнення електронних грошей із безготівковими грішми. Проте, можна виділити дві головні, притаманні електронним грошам, характеристики, наявність яких дозволяє стверджувати, що електронний платіжний інструмент можна віднести саме до електронних грошей:

- він повинен виконувати функцію грошей, принаймні, функції міри та еквіваленту вартості та засобу обігу/платежу, а також (як похідну від перших двох) функцію засобу накопичення;

- він має існувати в електронній формі (непаперовій формі) і відрізнятися від традиційних банківських рахунків та цінних паперів (та інструментів управління ними).

Таким чином, електронні гроші це різновид так званих "фідуціарних" грошей, як і практично всі існуючі зараз гроші, які мають вищезгадані відповідні характеристики. Вони є зобов'язаннями емітента, випущеними з метою розрахунків, але при цьому не мають власної внутрішньої вартості (на відміну від, наприклад, монет, вироблених із дорогоцінних металів). Більше того, практично всі наявні форми електронних грошей - це так звані "репрезентативні" гроші. Випущені емітентом електронні гроші на 100% забезпечуються традиційними формами грошей та інколи іншими високоліквідними активами, причому в більшості випадків емітент зобов'язується на вимогу власника грошей обміняти їх на звичайні гроші і навпаки. Слід відзначити, що зобов'язання емітента, які приймаються до розрахунку лише емітентом, до грошей переважно не зараховуються, тому ще однією ознакою електронних грошей є можливість їх використання для здійснення розрахунків третіми особами (як фізичними, так і юридичними), відмінними від емітента електронних грошей, оскільки у іншому випадку вони не будуть виконувати функцію засобу обігу.

Якщо спиратись на визначення електронних грошей, прийняте в Європейському Союзі та подібне до нього в Сполучених Штатах Америки, то електронні гроші повинні мати такі характеристики:

- мати здатність до накопичення та підрахунку балансу, а отже мати певну монетарну вартість (тобто вартість, виражену в певній валюті);

- прийматися економічними агентами (як фізичними, так і юридичними особами) для розрахунків;

- бути зобов'язанням емітента, що надходить в обіг лише після його обміну на традиційні гроші в обсязі не меншому, ніж емітована грошова вартість, а також бути об'єктом зворотного обміну за першою вимогою їх власника; гроші валюта електронний

- зберігатися в електронному вигляді або на фізичному пристрої (такому, як смарт-карта, телефон або комп'ютер тощо) у володінні власника таких грошей, або віддалено на сервері.

При цьому, як видно із характеристик електронних грошей, межа між електронними грошима та іншими електронними платіжними інструментами є досить нечіткою: одні й ті ж платіжні інструменти можуть (в першу чергу) забезпечувати зручний спосіб використання звичайних банківських рахунків і водночас використовуватись в системах електронних грошей.

Однак, з нашої точки зору, ключовою відмінністю електронних грошей від традиційних грошей є те, що вони можуть бути неперсоніфікованим платіжним інструментом (тобто не потребують ідентифікації власника) та обертаються до певної міри поза межами банківської системи. Незважаючи на те, що емітенти електронних грошей мають тісно взаємодіяти із банками для забезпечення вільного обміну електронних грошей на традиційні і навпаки, електронні гроші не є "банківськими грішми", вони не враховуються при розрахунку монетарних агрегатів та не можуть бути використані для здійснення банківських послуг (прийому депозитів та видачі кредитів).

Цю різницю, яка часто залишається поза увагою, можна проілюструвати за допомогою наступного прикладу. Платіжні картки можуть мати функцію електронного гаманця і, таким чином, виступати технічним засобом для зберігання електронних грошей, а системи електронних грошей можуть пропонувати користувачеві зручні он-лайн інструменти для використання традиційних банківських рахунків (такі, як платіжні карти, онлайн-банкінг тощо). Проте у другому випадку вони не можуть вважатися електронними грішми, оскільки гроші не залишають банківські рахунки. Принциповою різницею тут є те, що у першому випадку розрахунки здійснюються саме за допомогою електронних грошей, а банківські рахунки використовуються лише для вводу/виводу грошей (при цьому використовується консолідований банківський рахунок емітента електронних грошей, на який зараховуються/списуються кошти, що надходять від емісії/погашення електронних грошей).

Також не вважаються електронними грішми й ті закриті системи, які мають обмежену сферу використання (наприклад, розрахункові/дисконтні карти торгівельних мереж, транспортні карти тощо), оскільки у даному випадку коло учасників системи, які можуть приймати електронні гроші, є обмеженим. Часто це лише емітент і пов'язані з ним особи.

Сьогодні не існує єдиної класифікації систем електронних грошей. Тому, на основі вищенаведених характеристик електронних грошей, можна виділити наступні їх типи відповідно до таких критеріїв:

1. За типом носія:

- на базі фізичного пристрою (англ. hardware-based): електронні гроші зберігаються на спеціальному пристрої (наприклад, на чіпі, вбудованому в смарт-карту), що одночасно використовується для здійснення платежів. При використанні такого типу платіжних інструментів транзакція між платником та отримувачем платежу іноді може бути виконана без додаткового під'єднання смарт-карт до мережі (третьої особи);

- на базі програмного забезпечення (англ. network-based чи software-based), або їх ще називають онлайн-грошима: електронні гроші зберігаються на накопичувачах інформації у формі файлів бази даних/масиву інформації. У цьому випадку, при здійсненні транзакції запит до оператора електронних грошей є обов'язковим для завершення операції.

2. За типом технології зберігання:

- із централізованим веденням рахунків (англ. account-based): всі транзакції записуються та авторизуються через централізовану систему рахунків, управління якою здійснює система електронних грошей;

- із використанням електронних записів/символів (англ. token-based): транзакція не потребує авторизації і електронні гроші існують у формі електронних символів, які обертаються всередині комп'ютерної чи телекомунікаційної мережі, або шляхом прямого під'єднання до такої мережі електронних пристроїв (наприклад, електронних чипів у смарт-картах чи RFID модулів у смартфонах).

3. За ступенем анонімності:

- повністю анонімні системи електронних грошей: ідентифікація користувача не вимагається ані при придбанні ним електронних грошей, ні при здійсненні ним транзакцій, а отже, ідентифікація та відстеження здійснених операцій між платником та отримувачем платежу є неможливою;

- системи, що вимагають ідентифікації: платник та отримувач платежу, здійсненого за допомогою електронних грошей, мають ідентифікувати себе, надаючи, таким чином, можливість системі електронних грошей відслідковувати транзакції;

- Системи, що вимагають часткової ідентифікації: як правило, вимоги щодо часткової ідентифікації клієнтів можуть бути встановлені на законодавчому рівні та передбачати мінімальну ідентифікацію клієнта (наприклад, за паспортними даними). Проте, доступ до інформації щодо ідентифікації клієнтів та здійснені ними угоди можуть мати лише чітко визначені державні інституції.

4. За розміром платежу:

- системи пікоплатежів (англ. picopayments): можуть здійснюватись платежі розміром від менш, ніж 1 євроценту до 1 євро;

- системи мікроплатежів: можуть здійснюватись платежі розміром від 1 євро до 10 євро. Здійснення платежів такого розміру із використанням чеків чи платіжних карт часто не є економічно вигідним;

- системи макроплатежів: можуть здійснюватись транзакції більшого розміру.

Таким чином, ми можемо розглядати електронні гроші як інноваційний платіжний інструмент, що надає економічним агентам новий спосіб для проведення платіжних розрахунків, а також як нову платіжну технологію, яка дозволяє зберігати гроші в електронній формі. Сьогодні електронні гроші відіграють все більшу роль у системі платежів, що пов'язано із розвитком нових технологій передачі даних, в основному, використовуються для здійснення мікроплатежів найбільш швидким і недорогим способом.

1.2 Значення електронних грошей в сучасній економіці

Гроші у якості платіжного інструменту визначають розвиток економіки та сучасного суспільства. Вони дозволяють забезпечити універсальний обмін між власниками мільйонів товарів і послуг, забезпечують функціонування кредиту і державних фінансів.

Після поширення в 50-их роках ХХ ст.. перших комп'ютерів, одним з перших напрямків застосування нових обчислювальних можливостей стало переведення розрахунків і бухгалтерського обліку в електронний формат. Міжбанківські розрахунки, які раніше вимагали фізичного перевезення банкнот, тепер стали проходити практично повністю в електронній формі.

Електронні платіжні інструменти, такі, як карткові платежі та електронні банківські перекази, поступово стали витісняти готівку та паперові чеки і в роздрібних платежах, хоча паперові гроші залишаються в обігу в значних кількостях, як зручний засіб платежу для дрібних розрахунків і обслуговування неформального сектора. Особливо помітним є падіння використання чеків у безготівкових операціях. Якщо в 1983 році на чеки припадало до 82-98% безготівкових платежів у США, Великобританії, Канаді, Франції, Італії, то в 2010 році ця частка впала до 7-21%.

У 1990-х роках різке зростання обчислювальних потужностей та нове покоління комп'ютерних технологій дозволило зберігати гроші на кремнієвому чипі або на персональному комп'ютері. Розвиток мережі Інтернет та "інформаційного суспільства" також спричинив необхідність в обміні нематеріальними товарами та послугами (в електронній формі). Це сприяло виникненню нового платіжного інструменту - електронних грошей.

Існує ряд причин, через які впровадження безготівкових платежів сприяє прискоренню економічного розвитку країни.

По-перше, поширення електронних платежів при розрахунках за інших рівних умов значно стимулює споживання домогосподарств. Коли споживач розплачується готівкою, він може купити більше, ніж є грошей у нього в гаманці. Це особливо обмежує імпульсивні покупки, але також може змусити споживача відмовитись від вигідної, але обмеженої часом угоди. Водночас електронні платіжні інструменти дають доступ до всіх коштів на рахунку, що робить споживання більш зручним і збільшує його обсяги.

У свою чергу, збільшення споживання призводить до збільшення зайнятості та економічного зростання (рис.1.1). Таким чином, за умови адекватного регулювання, розвиток електронних платежів можна розглядати, як важливий фактор економічного зростання.

Рис.1.1. Вплив електронних платежів на споживання та економічне зростання: логічні взаємозв'язки.

По-друге, розвиток електронних платежів позитивно впливає на фінансову систему та монетизацію економіки. Впровадження електронних платежів сприяє залученню коштів населення та компаній у банківську систему і зменшує обіг готівки. [14]

Широке поширення безготівкових платежів робить ці інструменти більш доступними і необхідними для широких верств населення. Таким чином, зростає рівень охоплення населення фінансовими послугами, що зменшує непродуктивні готівкові заощадження, стимулює розвиток малого бізнесу, зменшуючи роль тіньових операцій (рис.1.2).



Рис.1.2. Економічний ефект переходу на безготівкові розрахунки

По третє, запровадження електронних платежів означає скорочення операційних витрат економіки та держави в цілому. Обслуговування готівкової платіжної системи пов'язане з істотними витратами, які фактично покриваються суспільством. Ці витрати включають витрати центрального банку на друкування паперових грошей і обслуговування міжбанківських розрахунків, витрати держави на здійснення нагляду та запобігання злочинам у цій сфері, витрати часу споживачів і підприємств на облік і проведення розрахунків, витрати банків і підрядників на підтримання фізичної інфраструктури грошового обігу, транспортування паперових грошей, обробку платежів тощо.

Вартість електронних розрахунків, у порівнянні з готівкою, як правило, оцінюється як менша. Це пояснюється цілим рядом причин. Зокрема, при електронних розрахунках споживачі витрачають менше часу на проведення транзакцій та не мають витрачати час на отримання готівки. Роздрібні підприємства не несуть витрат на інкасацію та зберігання готівки, тож, відповідно, можуть обслуговувати більше клієнтів і несуть менше ризиків при отриманні коштів. Банки зменшують витрати на обслуговування фізичної готівки.

Таблиця 1.1 Компоненти вартості готівкових платежів в економіці

Витрати споживача	Витрати центрального банку	Витрати торговців	Витрати комерційних банків
Витрати часу на отримання готівки	Виробництво монет і банкнот	Трудові витрати на обслуговування готівкових платежів	Трудові витрати на обслуговування готівкових платежів
Витрати часу на обслуговування готівкових платежів	Підтримання обігу готівки:транспортні витрати, обробка та обмін готівкових грошей	Витрати на підтримку запасів розмінної готівки, зберігання і транспортування отриманих грошей	Витрати на підтримку запасів готівки, зберігання, транспортування, сортування готівки, підтримання мережі банкоматів
Витрати часу на контроль за витратами,	Витрати на безпеку	Втрати внаслідок злочинності, витрати на безпеку	Втрати внаслідок злочинності, витрати на безпеку

Вартість електронних розрахунків, у порівнянні з готівкою, як правило, оцінюється як менша. Це пояснюється цілим рядом причин. Зокрема, при електронних розрахунках споживачі витрачають менше часу на проведення транзакцій та не мають витрачати час на отримання готівки. Роздрібні підприємства не несуть витрат на інкасацію та зберігання готівки, тож, відповідно, можуть обслуговувати більше клієнтів і несуть менше ризиків при отриманні коштів. Банки зменшують витрати на обслуговування фізичної готівки.

По-четверте, збільшення електронних платежів може сприяти зменшенню тіньової економіки, у якій використовуються переважно готівкові розрахунки, що, в свою чергу, дає можливість проводити достатньо великі транзакції, які не можуть відслідковуватись правоохоронними органами. Таким чином, збільшення популярності електронних платіжних інструментів за інших рівних умов може призвести до появи конкурентних переваг у легально працюючих підприємств, які приймають такі інструменти. Крім того, поширення безготівкових розрахунків часто сильно зменшує частоту значних за обсягом готівкових розрахунків в офіційній економіці, що спрощує боротьбу з відмиванням грошей.

У "сірій економіці" частина наявного виторгу не включається у звітність щодо отриманих доходів, що дозволяє занизити отриманий прибуток. Тіньові доходи потім використовуються для виплати тіньової зарплатні, дозволяючи заощадити на оплаті податків і зборів тощо. Впровадження електронних платіжних інструментів зменшує грошовий потік, доступний для тіньового обороту й обмежує ухиляння від податків.

По-п'яте, електронні платежі мають велике значення для розвитку туризму та електронної комерції. Із використанням електронних платіжних інструментів зменшились ризики, пов'язані з перевезенням великих сум грошей, а процес замовлення квитків та бронювання місць в готелях значно спростився. [14]

Розширення платіжної інфраструктури та збільшення електронних платежів дозволило збільшити доходи, отримані від туризму, а також стимулювати зростання галузей, пов'язаних з ним.

Розвиток електронної комерції має низку позитивних ефектів для економіки. Електронна комерція збільшує конкуренцію в роздрібній торгівлі та забезпечує ширший вибір товарів для споживача, стимулюючи споживання, збільшує ефективність використання ресурсів. У країнах з низьким рівнем електронних платежів, платежі "онлайн" можуть стимулювати подальший розвиток роздрібних електронних платежів.

Поява такого феномену, як електронні гроші та їх популярність для здійснення розрахунків в мережі Інтернет була пов'язана з наступними їх перевагами:

- Доступність. Для користування традиційними банківськими послугами користувачу потрібен банк або банкомат, а користувачу електронних грошей - лише Інтернет та комп'ютер.

- Зручність. Саме цей фактор для багатьох є ключовим. Найважливішою складовою сучасного бізнесу є оперативність. А час, який витрачено на заповнення квитанцій, черги і т.п. - це втрачені можливості.

Користувач може отримати доступ до електронного гаманця в режимі 24/7 і вести свій бізнес без жорсткої прив'язки до банківської системи країни, в якій він знаходиться.

- Мобільність. Де б не знаходився підприємець, він може продовжувати свій бізнес, використовуючи комп'ютер, ноутбук, мобільний телефон і Інтернет.

- Безпечність. Системи електронних грошей дозволяють забезпечити достатній рівень захисту особистих даних і коштів користувача від здійснення шахрайських дій з боку третіх осіб.

- Простота використання. Будь-яка людина, навіть не фахівець в галузі ІТ, може ефективно працювати з електронними грошима.

- Оперативність. Розрахунки електронними грошима проходять миттєво і гарантовано.

- Анонімність. Більшість систем електронних грошей потребують від користувача мінімальних особистих даних і дозволяють проводити анонімні платежі.

- Підтримка мікроплатежів. Електронні гроші дозволяють ефективно проводити транзакції з платежами еквівалентом від 0,1 до 10 доларів США, за відсутності або низької комісії всередині системи.

У результаті, збільшення використання електронних грошей сприяло загальному зростанню ролі безготівкових платежів в економіці. Перехід до електронних платіжних інструментів і розвиток інформаційних технологій революціонізував фінансову систему, прискорив проведення платежів, різко збільшив рівень охоплення населення фінансовими послугами. Крім того, зростання розрахунків з використанням електронних грошей, може грати відчутну роль у формуванні грошової маси та викликати прискорення грошового обігу. Це, в свою чергу, може мати вплив на ефективність економічного обігу, монетарну політику та інфляційні процеси в країні.

Водночас, поширення електронних платежів пов'язане з низкою ризиків. Успішне функціонування платіжної системи завжди залежало від довіри учасників до платіжних інструментів. Навіть невеликі сумніви або проблеми у функціонуванні системи часто призводили до цілковитого занепаду системи та переходу до альтернативних платіжних інструментів. Відповідно, для електронних платежів, які є максимально "дематеріалізованими", питання довіри та надійності системи стоїть ще гостріше. [14]

В електронних платіжних системах функціонування системи пов'язане з безперебійною роботою технологічно критичної інфраструктури, що може робити їх значно вразливішими, ніж звичайні паперові розрахунки. Також важливим фактором є спрощений доступ до коштів клієнта. До того ж, при зловживаннях ймовірні втрати можуть бути більшими, ніж при паперових розрахунках.

Окремий ризик - забезпечення анонімності та захисту приватної інформації споживачів. Використання електронних платежів може дозволити, в окремих випадках, зібрати детальну інформацію про покупки окремих споживачів і про них самих. Втрата особистих даних торговцями або операторами системи, особливо в країнах без культури захисту особистої інформації, може вести до важких наслідків для користувача системи і переважити вигоди від її використання.

Отже, розвиток електронних грошей, як одного із електронних платіжних інструментів, несе в собі ряд позитивних впливів на економічний розвиток країни, сприяючи появі інноваційних платіжних інструментів, зменшенню частки паперового грошового обігу та зниженню частки тіньової економіки. Водночас, їм притаманний ряд специфічних ризиків, які так чи інакше враховуються в світовій практиці при створенні нормативно-правового поля для функціонування електронних грошей.

2. Світовий досвід використання електронних грошей

2.1 Європейський ринок електронних грошей

В цілому електронні гроші в світі є відносно молодим та нішевим платіжним інструментом, застосування якого сильно відрізняється від країни до країни, але який в цілому ще не набув широкого розповсюдження. За статистикою Банку Міжнародних Розрахунків (далі ? БМР) транзакції із використанням електронних грошей становили лише 1,2% від загальної кількості платежів у 10 країнах, що подали відповідну статистику до БМР в 2012 році.

Традиційно найбільший розвиток електронні гроші (як й інші інноваційні платіжні інструменти) отримали в економічно розвинених країнах, де спостерігається розвиток сучасних платіжних інструментів та технологій як таких, а саме у Сполучених Штатах, Європейському Союзі, Японії та розвинених країнах Азії (Південна Корея, Сінгапур, Гонконг).

За даними БМР електронні гроші найбільш інтенсивно використовуються саме в Азії, значно випереджаючи інші країни. Зокрема, кількість транзакцій, що припадає на електронні гроші, становила близько 2 млрд. у Сінгапурі та 1,5 млрд. в Японії у 2012 році. Це можна пояснити швидким розвитком національних платіжних систем передплачених електронних грошей.

Іншою країною в Азіатському регіоні, де активно зростає кількість транзакцій із використанням електронних грошей, є Малайзія. Значного поштовху для розвитку електронних грошей в країні стала лібералізація регуляторного режиму шляхом внесення змін до Закону про платіжні системи: дозвіл на емісію електронних грошей отримали небанківські фінансові установи за умови дотримання мінімальних стандартів. За даними БМР, станом на 2012 рік у Малайзії налічувалося 26 компаній емітентів електронних грошей, що використовували смарт-карткові та онлайн-схеми; кількість та обсяг платежів із використанням електронних грошей у вартісному виразі зростали щорічно середньому з 2005 по 2010 рік на 21,5% та 24,9%, відповідно. Впродовж 2012 року кількість та обсяг таких транзакцій зросла ще на 15,4% та 40,8% відповідно, переважно завдяки швидкому зростанню кількості транзакцій із використанням електронних грошей у транспортному секторі.

За винятком Сінгапуру та Японії, рівень проникнення електронних грошей в інших країнах, що входять до Комітету з платіжних та розрахункових систем (КПРС), складає від 1% до 3% (рис 2.1). Лідерами тут є Нідерланди, Італія, Бельгія та Росія, де активно розвиваються системи електронних грошей. Таким чином, електронні гроші мають значний потенціал зростання.

Рис.2.1. Рівень проникнення електронних грошей як % від загальної кількості платежів (окрім міжбанківських).

Ринок електронних грошей в Європейському Союзі розвивається не так швидко, як очікувалося. Загальна емісія електронних грошей в ЄС досягла лише 2,7 млрд. євро (станом на травень 2012 року), що складає лише близько 1% від загальної кількості готівкових коштів у обігу. Разом з цим, певні продукти, зокрема, онлайнові схеми електронних грошей, мають успіх у вільних нішах ринку. Крім того, постійно з'являються нові продукти та проекти.

Кількість операцій із використанням електронних грошей, за даними Європейського Центрального Банку (далі - ЄЦБ), у 2012 році склала лише близько 1 млрд. транзакцій, а у вартісному виразі сягнула 28 млрд євро. Це становило 1,3% від загальної кількості платіжних транзакцій (крім міжбанківських) в ЄС та, відповідно, лише 0,02% їх вартісного обсягу (рис.2.2). Отже, загальна емісія електронних грошей в Європі та транзакції з ними поки що займають дуже незначну частку серед інших платіжних інструментів, значно поступаючись іншим видам безготівкових платежів (зокрема, із використанням платіжних карт).

Рис.2.2. Тенденції розвитку електронних грошей в країнах Єврозони

Незважаючи на відносно невеликий розмір ринку електронних грошей, він зростає достатньо швидкими темпами. Кількість транзакцій із використанням електронних грошей у країнах Єврозони найбільш стрімко зростала (майже у 3 рази) з 2006 по 2010 рік, а у вартісному виразі такі транзакції зросли майже у 8 разів за цей саме період (рис 2.3). Таким чином, в Європі цей ринок зростав приблизно на 50% у середньорічному виразі.



Рис.2.3. Обсяг електронних грошей, деномінованих у євро (Єврозона), за типами електронних грошей (травень 2009 - травень 2012 рр.)

Якщо оцінювати кількість емітованих електронних грошей в Єврозоні за їх типами, то їх переважну більшість біля 65% реалізовано на основі електронних запам'ятовуючих пристроїв (головним чином, смарт-карт), що не є випадковим, оскільки історично європейські країни мають добре розвинену інфраструктуру для прийому платіжних карт.

Найбільш динамічно електронні гроші розвиваються в Люксембурзі, Нідерландах та Італії, де було зафіксовано найбільшу кількість транзакцій (рис. 2.4) станом на 2012 рік, проте ці дані необхідно інтерпретувати досить обережно. Справа в тому, що розподіл за країнами відбувається відповідно до звітності, яка формується для національних регуляторів емітентами електронних грошей. При цьому емітенти можуть працювати і в інших країнах ЄС через процедуру "паспортизації". Наприклад, надзвичайно велика кількість транзакцій, що здійснюється у Люксембурзі (порівняно із іншими країнами) пояснюється реєстрацією у цій країні банку компанії PayPal Europe у 2007 році. У результаті, у 2012 році в Люксембурзі із населенням у 500 тис. осіб було здійснено транзакцій із використанням електронних грошей на суму 19,5 млрд. євро, тоді як загальна вартість таких транзакцій у країнах Єврозони становила 28,3 млрд. євро. Крім того, значна кількість операцій з електронними грошима у Єврозоні проводиться емітентами, зареєстрованими у Великобританії і "паспортизованими" в країнах Єврозони. Загалом, у Великобританії зареєстровано 26 установ по випуску електронних грошей, що досить багато у порівнянні із загальною кількістю таких емітентів у Єврозоні.

Рис.2.4. Транзакції із використанням електронних грошей у країнах Єврозони, за країнами, у 2012 р.

Сьогодні на ринку електронних грошей в ЄС функціонують системи електронних грошей, що були створені як банками, так і небанківськими фінансовими установами. Серед систем електронних грошей, що були створені банківськими установами і використовують смарт-карти за схемою електронного гаманця, а також відповідну інфраструктуру з прийому платіжних карт, слід назвати національні платіжні системи Proton в Бельгії та Chipknip/OV Chipkaart в Нідерландах.

Серед систем електронних грошей, що використовують онлайн-схеми, найбільшими є система Moneybookers у Великобританії та вже згадана вище система PayPal. Система здійснює платежі на користь Інтернет-торговців і перекази електронних грошей між фізичними особами за допомогою електронної пошти. Також в ЄС розвиваються системи, що для переказу електронних грошей використовують телекомунікаційні мережі. Ці системи, як правило, дозволяють користувачам переказувати й отримувати гроші, платити торговцям і торговим автоматам, а також завантажувати цифровий контент за допомогою мобільних телефонів. Платежі здійснюються без використання наперед оплачених коштів оператора мобільного зв'язку, але за допомогою спеціального рахунку емітента електронних грошей. Прикладом такої системи є Luup (Норвегія), в якій електронні гроші використовуються для розрахунків з торговими автоматами, лічильниками на автостоянках, для покупки цифрового контенту та платежів за телекомунікаційні послуги тощо.

2.2 Ринок електронних грошей у США

Термін "електронні гроші" не часто вживається в Сполучених Штатах Америки. Разом з цим різноманітні електронні платіжні продукти, які в країнах Європейського Союзу підпадають до відповідного поняття, отримали в США розвиток, що заслуговує на увагу.

Історично так склалося, що в США у сфері платежів завжди домінували чекові розрахунки. Сьогодні розрахунки чеками досі займають значну частку ринку платежів, проте їх частка поступово знижувалась упродовж останніх 10-15 років, і сьогодні розрахунки чеками в США на одну особу приблизно дорівнюють аналогічному показнику в ЄС.

У сегменті електронних платежів достатньо високу вагу займають операції із використанням наперед оплачених карток. За оцінками Boston Consulting Group (BCG) у 2012 році загальний розмір коштів, що були заведені на передплачені карти, склав 120,2 млрд. дол. США.

Серед нових платіжних передплачених інструментів слід окремо виділити так звані "платіжні карти, що зберігають вартість" (stored value cards), використання яких стрімко зростало впродовж останніх років. Дані платіжні карти зберігають інформацію, записану на сервері, про наявність коштів на банківському рахунку, а також надають право доступу до цих коштів користувачеві (отже, кошти не зберігаються безпосередньо на картці). Головною відмінністю таких карт від дебетових передплачених карт є те, що вони є анонімними, тоді як дебетові карти випускаються на ім'я конкретного користувача та є прив'язаними до його платіжного рахунку. Такі властивості цих карт дозволяють широко їх використовувати у якості подарункових сертифікатів у роздрібній мережі, для виплати заробітних плат, у формі дорожніх грошових карток тощо.

Сполучені Штати вважаються батьківщиною такого явища, як "електронні гроші". Саму ідею на початку 1990?х років започаткував вчений криптограф Давід Чаум, після чого ціла низка ентузіастів та інституцій у розвинених країнах почала реалізовувати ідеї щодо створення систем електронних грошей.

В сегменті онлайн-розрахунків найбільшим небанківським провайдером у США є система PayPal. Сьогодні система PayPal є глобальною електронною платіжною системою, що дозволяє фізичним та юридичним особам, які мають e-mail адресу, здійснювати миттєві розрахунки та перекази у 190 країнах світу. Ця система має близько 110 млн відкритих рахунків користувачів та дозволяє використовувати електронні гроші для розрахунків. Впродовж 2011 року компанія обробила платежів на суму близько 118 млрд. дол. США.30 Широкого вжитку система PayPal набула, починаючи з кінця 90-х років, коли вона стала провідною платіжною системою для обслуговування транзакцій на он-лайн аукціоні eBay. Пізніше, у 2002 році, корпорація eBay поглинула компанію PayPal, і сьогодні більше 50% угод на аукціоні eBay здійснюється саме за допомогою цієї платіжної системи.

Відправляти електронні гроші PayPal можуть власники карткових рахунків міжнародних карткових систем Visa International, Master Card, American Express тощо, які відкрили рахунок у системі PayPal. Отримувати електронні гроші PayPal можуть лише власники рахунків PayPal. Рахунок у системі PayPal може бути відкритий користувачем вже після отримання e-mail.

повідомлення про надходження грошей від іншого користувача PayPal. Поповнення рахунку системи PayPal здійснюється за допомогою банківського переказу та з банківської карти, виведення грошей із системи відбувається шляхом зняття клієнтом грошей з банківського рахунку.

На американському ринку існує ще кілька гравців, але ці он-лайнові платіжні системи не є такими великими та успішними. Проте нещодавно в США з'явились конкуренти PayPal, створені відомими технологічними компаніями - зокрема, Google Inc. та Facebook. Інші форми електронних грошей, у тому числі платежі за допомогою мобільних телефонів, на сьогодні тільки почали розвиватись у США. Зокрема, компанія Google Inc. нещодавно оголосила про запуск мобільного електронного гаманця Google Wallet, а провідні оператори мобільного зв'язку AT&T, Verizon та їхні партнери планують створення конкурентного продукту Isis Mobile Wallet.

3. Проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України

3.1 Оцінка ринку електронних грошей в Україні та його головні гравці

Перші системи електронних розрахунків, якими почали користуватися українці, були WebMoney Transfer та PayPal наприкінці 90-х років минулого сторіччя. За короткий проміжок часу ці системи здобули визнання Інтернетспільноти і почали використовуватися в Україні, як базові системи для швидкого- і простого способу здійснення розрахунків.

На початку 2000-х років безпосередньо в Україні почали з'являтись інші системи електронних грошей; на український ринок почали виходити іноземні системи електронних грошей, а регулятор - Національний банк - спробував встановити перші правила гри на цьому сегменті ринку. В результаті, сьогодні українські користувачі мають можливість обирати послуги широкого спектру систем електронних розрахунків, які використовують досить різні моделі роботи та розрахункові технології.

Електронні розрахунки отримують все більше розповсюдження в Україні впродовж останніх років і впевнено займають свою нішу в сегменті платежів, який зростає зі збільшенням обсягів електронної комерції. Однак, як споживачі, так і системи електронних розрахунків на українському ринку досі працюють в умовах невизначеного законодавчого поля. В результаті, сьогодні офіційна статистика ринку не ведеться, особливо в плані розміру емісії електронних зобов'язань, кількості користувачів систем, кількості та розміру транзакцій, тощо, а оцінки, що існують на ринку, є вельми приблизними.

Серед учасників ринку та в пресі фігурують досить різні оцінки обсягу таких транзакцій від 2 млрд. грн до кількох мільярдів дол. США. Окрім відсутності повноцінного регуляторного поля та відповідної звітності це також пов'язано із тим фактом, що електронні зобов'язання функціонують в Інтернет-просторі, а отже, український споживач може вільно обирати їх як засіб розрахунку, який емітовано будь-якою компанією в світі, виходячи лише із критеріїв зручності, ціни транзакції та безпеки здійснення платежів. Це призводить до ситуації, коли певна кількість платежів здійснюється за допомогою електронних зобов'язань, емітованих компаніями, які зареєстровані за межами України, що унеможливлює їх ідентифікацію, оскільки їх обіг здійснюється за межами національної платіжної системи. Таким чином, слід розуміти, що будь-які оцінки щодо обсягу цього ринку в Україні є дуже приблизними і об'єктивно не можуть відображати реальну картину.

Однак цей аналіз дозволяє виділити інший важливий момент щодо методології оцінки ринку оскільки компанії-емітенти сьогодні не є обмеженими географічно чи рамками платіжної системи (тобто можуть надавати платіжні послуги через мережу Інтернет клієнтам з будь-якої країни світу), оцінки обсягу ринку мають проводитися на основі транзакцій із використанням електронних зобов'язань, які були здійснені споживачами походженням із України (а не, наприклад, по критерію реєстрації емітента в країні). Сьогодні отримання таких оцінок, виходячи із відносної нерозвиненості українського ринку та того факту, що системи, які не є офіційно зареєстрованими в Україні, не розкривають такої інформації, є проблематичним.

Схожа ситуація існує також із визначенням часток найбільших гравців на ринку України. За відсутності інформації про проведені транзакції в розрізі окремих компаній, єдиним способом оцінити ступінь присутності таких компаній на ринку є співставлення інформації про кількість їх зареєстрованих клієнтів (тобто власників електронних зобов'язань, що зареєстрували електронні гаманці, або інші платіжні інструменти/пристрої).

Таблиця 3.1 Оцінки клієнтської бази найбільших гравців на ринку електронних грошей та електронних розрахункових технологій в Україні

Компанія	Кількість користувачів в Україні, тис. осіб
"Гривневий сегмент"
WebMoney (WMU)	Біля 2000
LiqPay	н/д
НСМЕП	Біля 2700
Global Money	н/д
MoneXy	30
MAXI	н/д
Wl	н/д
"Негривневий сегмент"
Яндекс. Деньги	585
QIWI	н/д
WebMoney Transfer (окрім WMU)	н/д
PayPal	н/д

Як видно з таблиці 3.1, найбільшими гравцями на ринку є НСМЕП та WebMoney (WMU). Інші компанії або щойно розпочали роботу на українському рину, або не розкривають інформації по Україні.

Для зручності класифікації систем електронних розрахунків, що працюють на українському ринку (як це зроблено в таблиці вище), їх доцільно розбити на 2 наступні підгрупи:

- системи електронних розрахунків, що емітують електронні гроші виключно в національній валюті (гривні) або "гривневі" системи;

- "негривневі" системи: а саме, системи, що зареєстровані в інших юрисдикціях, проте надають послуги українським споживачам; електронні зобов'язання можуть бути номіновані у різних валютах.

Розглянемо діяльність найбільших гравців на ринку в Україні більш детально.

"Гривневі" системи електронних розрахунків та електронних грошей.

Webmoney.ua є найстаршим учасником ринку розрахункових технологій в Україні. Система пропонує користувачам як онлайн-розрахунки, так і технологію мобільних розрахунків. Універсальний інструмент розрахунків у Тенеті, середовище і технологія для ведення бізнесу та електронної комерції. Система забезпечує рівність контрагентів, високу швидкість виконання транзакцій.

В Україні WebMoney офіційно розпочала працювати у 2003 році. Українська компанія гарант (визначення та схема роботи компаній гарантів розглянута в наступному підпункті) системи розрахунків WebMoney є резидентом України, працює у відповідності з українським законодавством та використовує оригінальну систему розрахунків із використанням руху майнового права на кошти в банку, відповідно до норм Цивільного Кодексу України.

Користуючись електронним гаманцем Webmoney, можна здійснювати транзакції у вигляді передачі грошових прав вимоги як на користь іншого користувача, що має зареєстрований електронний гаманець в системі, так і на користь інших третіх осіб, які приймають такі права вимоги у якості сплати за товари/послуги. Історія транзакцій (передачі WMU) відображається в історії ("виписці") по гаманцю обох контрагентів і зберігається в базі даних системи.

Сьогодні послугами WebMoney (WMU) в Україні користуються близько 2 млн. осіб, які мають відкриті електронні гаманці в гривнях, що дозволяє вважати її однією з найбільших гравців на вітчизняному ринку електронних розрахункових технологій. За даними представників компанії, кількість внутрішньосистемних гривневих транзакцій в 2012 році склала 15 млн шт.

Платіжну систему "LiqPay" розроблено українськими фахівцями і орієнтовано, в першу чергу, на українських клієнтів, а вже потім на російських та громадян інших країн. Ідеї закладені в основу цієї системи, роблять її вельми привабливою для інтернет-підприємців, зацікавлених у зручних і простих способах прийому платежів на своїх сайтах. Створену і запущену в 2008 році "LiqPay" було задекларовано, як гідну альтернативу "PayPal" і "WesternUnion". На даний момент активно використовується в Україні і Росії.

Засновник і розробник системи команда Центру електронного бізнесу українського банку "ПриватБанк". До моменту запуску "LiqPay" "Приватбанк" уже розробив систему Інтернет банкінгу "Приват 24", тобто компанія вже мала досвід організації віддалених платежів і забезпечення захисту онлайн-операцій.

Принциповою відмінністю системи є відсутність процедури реєстрації для користувача. В якості ідентифікатора користувача виступає номер мобільного телефону, на який надсилаються одноразові паролі у вигляді SMS повідомлень. Будь-яка операція (вхід в систему, переведення грошей на інший рахунок, виведення грошей з системи і т.д.) в системі має бути підтверджена кодом, що був надісланий користувачу на мобільний телефон.

Для переказу грошей в системі достатньо просто знати номер мобільного телефону адресата. Отримувач може навіть ніколи не користуватися даною системою. Якщо на його номер телефону в системі будуть перераховані кошти, одержувач отримає SMS повідомлення з усіма інструкціями і зможе досить просто отримати надіслані гроші. До номера телефону прив'язаний віртуальний рахунок, на якому і зберігаються електронні кошти.

"LiqPay", крім української гривні, працює з євро, американськими доларами, російськими рублями і українськими гривнями. Мінімальна сума для здійснення транзакції в системі еквівалентна 0,01 у.о., що робить її дуже зручною для проведення мікроплатежів.

"LiqPay" працює з картами Visa або Mastercard, які емітовані будь-яким банком і не мають обмежень на здійснення Інтернет-транзакцій. Переводити гроші з системи можна на картку VISA або на будь-яку карту Приватбанку (Visa/Mastercard).

З червня 2012 компанія "LiqPay" почала активно просувати на ринку "Мобільний платіжний термінал", який дозволяє де завгодно приймати платежі за товари та послуги за картками Visa/MasterCard, використовуючи смартфон або планшет. Сервіс розрахований на власників Інтернет-магазинів, нотаріусів, страхових і торгових агентів, таксистів, лікарів і всіх, хто працює у сфері торгівлі, сервісу та послуг тощо і здатний замінити традиційні платіжні термінали, які існують у вигляді фізичного пристрою.

Система "МопеХу" з'явилася на ринку в 2010 році і представляє універсальний платіжний інструмент для розрахунків за товари і послуги як в інтернет-магазинах, так і поза межами Інтернет (ресторанах, кінотеатрах, торгових центрах), а також здійснення грошових переказів між користувачами сервісу. Система надає можливість здійснювати платежі за допомогою персонального комп'ютера, комунікатора або мобільного телефону ваучером "МопеХу".

Особливості роботи системи:

- немає необхідності реєструватись, всі операції прив'язані до номеру мобільного телефону, і всі операції потребують його наявності (для початку роботи на сайті необхідно просто внести свій номер телефону і почати роботу);

- власники інтернет-магазинів мають можливість взаємодії з системою через просту інтеграцію (вставка спеціалізованого HTML-коду), інтеграцію Merchant Gateway в інтернет-сайт або роботу через спеціалізований інтерфейс (АРІ);

- професійно реалізована система безпеки платежів. Всі операції, пов'язані з авторизацією або виведенням коштів, підтверджуються динамічним SMS-паролем, який відправляється за номером телефону. Цей механізм забезпечує максимальний захист гаманця. Єдиний недолік при втраті мобільного телефону шахрай може вкрасти всі гроші;

- банком-емітентом системи "МопеХу" виступає банк "Контракт";

- додатковим сервісом даної системи є безконтактний стікер "МопеХу", пов'язаний з рахунком в системі. За допомогою цього стікеру можна сплачувати товари і послуги в магазинах, супермаркетах, бензозаправках і т.п. (тобто розрахунки поза межами мережі Інтернет).

Поповнити гаманець можна, використовуючи платіжні термінали, банківські карти (Visa, MasterCard), банківські перекази, електронні гроші. Вивести гроші з системи можна на банківські карти (Visa, MasterCard), банківським переказом або обміняти на інші електронні гроші.

В листопаді 2010 року "ВіЕйБі Банк" отримав у НБУ узгодження правил системи електронних грошей та анонсував створення системи "Максі". Електронні гроші використовуються тут дещо специфічним шляхом, а саме для монетизації та накопичення знижок в мережі партнерських установ роздрібної торгівлі із використанням передплачених платіжних карт (електронною розрахунковою одиницею тут є 1 бонус, що еквівалентний 1 грн.). Ключовою ідеєю такої схеми є наступна: користувач буде використовувати одну платіжну карту, на яку будуть накопичуватись одиниці знижок, і матиме можливість використовувати її в широкій торгівельній мережі, замість використання різних дисконтних карт у кожній окремій торгівельній мережі. Модель "Максі" має гарні перспективи для побудови такої системи в Україні в сфері торгівельно-сервісного обслуговування, оскільки подібна модель є абсолютно новим продуктом для вітчизняного ринку.

"GlobalMoney" система електронних грошей, яку було створено у 2009 році. За даними компанії-оператора системи перша емісія грошей відбулася в 2011 році. Емітентом електронних грошей виступає державний "Ощадний банк".

До червня 2012 система була орієнтована лише на роботу з юридичними особами і лише нещодавно вийшла на масовий ринок, відкривши можливість використання електронних гаманців фізичним особам. При реєстрації користувача використовується лише номер мобільного телефону або адреса електронної пошти. Тому перекази в системі є абсолютно анонімними. За бажанням, користувач може прив'язати до гаманця банківську картку.

Платіжна система "GlobalMoney" пропонує такі сервіси: оплата за мобільний зв'язок, доступ до мережі Інтернет, комунальні послуги, а також здійснення грошових переказів між фізичними особами і оплату товарів в Інтернет-магазинах.

Для доступу до сервісів не потрібно встановлювати додаткове програмне забезпечення достатньо створити електронний гаманець у платіжній системі (на сайті) і поповнити його електронними грошима. Оплата з гаманця проводиться за допомогою мобільного телефону або комп'ютера з доступом до Інтернет, а також в мережі агентів "GlobalMoney".

До агентів "GlobalMoney" на даний момент відносяться наступні фірми: "Мобілочка", "Алло", "Мобижук", "Полікомбанк". В мережі цих фірм можна здійснити купівлю електронних грошей і здійснити оплату товарів та послуг.

"Національна система масових електронних платежів" (НСМЕП) внутрішньодержавна банківська платіжна система, в якій функціонал електронних грошей реалізовано за допомогою використання платіжної карти із електронним чипом. Станом на 25.07.2012 членами НСМЕП є 59 банків та 9 небанківських установ.

Пластикова картка НСМЕП - це пластикова чіп-картка стандартного розміру, у яку вмонтовано мікропроцесор, що зберігає в електронному вигляді інформацію про кошти її власника. Головною відмінністю даних карт є відсутність на них звичної магнітної полоси та наявність квадратного чипу з мікропроцесором. Такий тип карт називають старт-картами, і для них необхідні спеціальні банкомати, термінали та інші пристрої для зчитування. На картці є два відділення пам'яті: чек і гаманець. За допомогою гаманця здійснюються дрібні розрахунки (щоденні покупки в магазині тощо). За допомогою чека можна здійснювати оплату більш значних покупок (товари побутового призначення, одяг), проводити розрахунки за комунальні послуги тощо.

...