Шляхи зменшення банківських ризиків в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НЕОБХІДНОСТІ, СУТІ, ФОРМ ТА ВИДІВ КРЕДТУ

1.1 Необхідність кредиту та його суть

1.2 Характеристика форм та видів кредиту

1.3 Значення кредитів для ринкової економіки

2. БАНКІВСЬКІ РИЗКИ ТА ІПОТЕЧНЕ КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Основні показники діяльності банку ПАТ «Креді Агріколь Банк»

2.2 Аналіз іпотечного кредитування, як основної форми розширення кредитів

2.3 Особливості банківських ризиків, як основного фактору стримування кредитування

3. ПРОБЛЕМИ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Конкретною економічною основою, на якій з'являються і розвиваються кредитні відносини, виступає кругообіг капіталу, який є безперервний, але при цьому не виключаються коливання потреб у ресурсах і джерелах їх покриття.

Кредит, як і гроші, одна з найдавніших економічних категорій, виник у ті далекі часи, коли почали розвиватися виробництво і обмін товарів. Кредитні відносини охоплювали широкі верстви населення, всі соціальні групи, зумовлюючи між ними гострі суперечності і тим самим прискорювали розвиток суспільного виробництва. Тому явище кредиту завжди привертало до себе увагу мислителів різних народів. Дослідженням даного питання займаються багато вітчизняних науковців, зокрема В. Божанова, О. Кріп, В. Дзеніс, І. Запорожець, Г. Разумова, М. Тонюк, А. Криницька, Ю. Ходико та ін.

В економічній теорії протягом кількох століть ведуться дискусії навколо питань, пов'язаних із сутністю та роллю кредиту. Найбільш поширеними в економічній літературі є два підходи до визначення сутності кредиту:

-- ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб'єктом іншому в позичку. При такому підході увага дослідника зміщується на саму позичку, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту;

-- ототожнення кредиту з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи та закономірності його руху. Тому цей підхід у сучасній літературі переважає.

Слово «кредит» походить від латинського «creditum», що означає «позика», «борг». Цей термін також перекладається як «вірю», «довіряю». A тому категорія кредиту розглядається економічною наукою переважно як довіра однієї особи до іншої, на підставі якої у позику надається певна вартість у грошовій або товарній формі для тимчасового користування за відповідну плату.

Кредит виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства і об'єднання, так і малі виробничі, сільськогосподарські і торгові структури; як держави, уряду, так і окремі громадяни.

Кредитори, що володіють вільними ресурсами, тільки завдяки їх передачі позичальнику, мають можливість отримати від нього додаткові грошові кошти. Кредит, що надається в грошовій формі, являє собою нові платіжні кошти.

Завдяки кредиту зменшується час на задоволення господарських та особистих потреб. Він виступає як опора сучасної економіки, тобто є невід'ємним елементом економічного розвитку. Завдяки кредиту кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти при передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику.

Таким чином, з вищесказаного можна зробити висновок, що тема курсової роботи є актуальною і потребує досконалого вивчення.

Предметом дослідження є: теоретичні основи необхідності, суті, форм та видів кредиту.

Мета даної курсової роботи - вивчити стан кредитування в Україні та шляхи зменшення банківських ризиків.

Завдання дослідження теми курсової роботи полягають у наступному:

? охарактеризувати теоретичні основи кредиту;

? дослідити банківські ризики;

? визначити проблеми іпотечного кредитування в Україні;

? з'ясувати шляхи зменшення банківських ризиків.

Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НЕОБХІДНОСТІ, СУТІ, ФОРМ ТА ВИДІВ КРЕДТУ

1.1 Необхідність кредиту та його суть

Слово «кредит» походить від латинського «creditium», що означає «позика», «борг». Цей термін перекладається ще як «вірю», «довіряю». А тому категорія кредиту розглядається наукою переважно як довіра однієї особи до іншої, на підставі якої у позику надається певна вартість у грошовій чи товарній формі для тимчасового користування за відповідну плату. Розглядаючи цю економічну категорію, необхідно виділити такі її основні ознаки:

-- кредит - специфічний тип економічних відносин, що ґрунтується на взаємній довірі сторін цих відносин;

-- економічною основою кредиту є мобілізація і нагромадження тимчасово вільних коштів і формування з них позичкового капіталу;

-- кредитування - акт передачі кредитором певної суми капіталу в тимчасове користування позичальнику на умовах повернення та сплати.

Отже, сутність категорії кредиту можна визначити так: кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення та оплати.

Економічні відносини між сторонами кредитної угоди виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення. В цих відносинах завжди беруть участь не менш ніж дві сторони: кредитор - сторона, яка передає вартість у грошовій чи натуральній формі в кредит і позичальник - сторона, що зацікавлена в одержанні позики для досягнення своєї певної мети. Ці сторони називаються суб'єктами кредитної угоди, а ті грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти, відносно яких укладається угода позики, - є об'єктом кредиту, як це показано на рисунку 1.1.



Рис. 1.1 Кредит та його складові

Найпростішою формою кредитних відносин, що зародилися на перших етапах становлення і розвитку товарного виробництва та обміну, був лихварський кредит, який надавався дрібним виробникам під високі позичкові проценти, що часто призводило до повного розорення позичальників, особливо дрібних виробників. Позичальники звертались за кредитом переважно через начальні споживчі потреби або для сплати боргів. Крім лихварських товаровиробники надавали один одному кредити під час купівлі-продажу товарів.

Кредитні відносини, як бачимо, зародилися ще на ранніх етапах простого товарного виробництва. Однак у своїх зрілих формах вони набули розвитку лише за умов ринкової економіки, коли кредит надається здебільшого для задоволення підприємницьких потреб. Особлива роль в організації кредитних відносин належить банкам.

Рушійним мотивом кредитних відносин є отримання додаткового прибутку (доходу) кожним із суб'єктів кредитних відносин: кредитор отримує його у формі відсотку за кошти, надані у позику, а боржник - у вигляді прибутку на запозичені кошти, використані у підприємницькій діяльності, чи на розширення свого власного споживання. Завдяки цьому, кредит справляє важливий стимулюючий вплив на поведінку економічних суб'єктів. Але об'єктивної необхідності кредиту, про яку мова йшла вище, а також його стимулюючих мотивів недостатньо для повноцінної реалізації кредитних відносин. Для цього необхідні також певні економіко-правові умови.

Саме природа кредитної угоди, яка ґрунтується на тимчасовому запозиченні чужої власності, зумовлює необхідність матеріальної відповідальності її учасників за виконання взятих на себе зобов'язань. Це можливо у випадку, коли кругообіг коштів господарюючих суб'єктів відокремлений від кругообігу коштів суспільства і організації, які вступають в кредитні відносини і повинні бути власниками наявного у них майна або (якщо це державні підприємства чи організації) мати право володіння в користуванні майном. Таким чином, учасники кредитної угоди повинні бути юридично самостійними особами і функціонувати на засадах господарського чи комерційного розрахунку. Фізичні особи можуть стати суб'єктами кредитних відносин, якщо вони дієздатні в правовому відношенні і мають гарантовані стабільні джерела доходів.

Другою обов'язковою умовою реалізації кредитних відносин є збіг економічних інтересів кредитора і позичальника. Вирішальне значення при цьому має узгодження конкретних параметрів позики: її забезпечення, строку кредитування, величини проценту тощо, а також наявності альтернативних варіантів фінансування і розширення коштів. Особливого значення ця умова набула при переході до ринкових відносин.

Без кредитної підтримки неможливо забезпечити швидке та цивілізоване становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, запровадження нових технологій та видів підприємницької діяльності в економічному просторі.

Водночас кредит необхідний для підтримки безперервного кругообігу фондів підприємств, обслуговування процесу реалізації продуктів виробництва, що набуває особливого значення за ринкових умов.

Отже, суть кредиту полягає в тому, що це рух вартості на засадах поверненості в інтересах реалізації суспільних потреб, детальніше рис.1.2.

Рис. 1.2 Особливості кредиту

Необхідність кредиту зумовлена й існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що визначають необхідність кредиту, -- коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб, за обставин, що в одних із них кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність вирішується за допомогою кредиту.

1.2 Характеристика форм та видів кредиту

Оскільки кредит являє собою явище суспільне, то його функціонування має показувати, як саме і в якій формі видається кредит. Тобто класифікаційні ознаки форм кредиту мають зовнішній або формальний характер щодо його суті, вони визначають лише загальні контури кредиту і не характеризують його внутрішнього змісту.

Форма кредиту синтезує зміст і організацію кредитних відносин. Вона визначається за такими функціональними ознаками: характер кредитних відносин, склад учасників (суб'єктів) кредитної операції, об'єкт і сфера кредитування, як це показано на рис.1.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 Форми кредитування

У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцем і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відтер мінуванням платежу - комерційний кредит, продаж товарів і надання послуг населенню в кредит тощо.

У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позикового фонду країни, тому й переважна більшість позик надається і погашається грошима. У наступному рис.1.4. показано види кредиту.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 Види кредиту

1. Комерційний кредит - товарна форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді відстрочування платежу за продані товари, надані послуги.

Об'єктом комерційного кредиту є товарний капітал, а його суб'єктами - агенти товарної угоди: продавець - як кредитор, покупець - як позичальник.

Призначення комерційного кредиту - прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового процента, який включено в ціну проданих товарів. У цьому полягає привабливість комерційного кредиту для фірми-продавця. Фірма-покупець завдяки комерційному кредиту досягає тимчасової економії коштів, скорочує потребу в банківському кредиті.

В основу комерційного кредиту покладено договірні зобов'язання та господарчі зв'язки між контрагентами, які визначають умови кредитування.

Комерційний кредит обслуговує тільки завершальний етап процесу обороту товарів, а тому сфера його функціонування є обмеженою. Він має короткостроковий характер.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися:

-- сплатою позичальником боргу за векселем, тобто інкасацією векселів;

-- передачею векселя іншій особі за допомогою індосаменту;

-- переоформлення комерційного кредиту на банківський, що означає перетворення товарної форми кредиту на грошову.

2. Споживчий кредит - кредит, який надається тільки в національній валюті фізичним особам - резидентам на придбання споживчих товарів та послуг, який погашається поступово.

Споживчий кредит характеризує відносини між кредитором і позичальником з приводу фінансування кінцевого споживання. Призначення споживчого кредиту - задоволення споживчих потреб широких верств населення. Видача споживчого кредиту збільшує поточний платоспроможний попит населення, підвищує життєвий рівень, прискорює реалізацію товарних запасів, надання послуг.

У країнах з розвинутою ринковою економікою споживчий кредит надається для закупівлі предметів особистого користування, головним чином, достатньо дорогих, як будинки, автомобілі, меблі.

Суб'єктами кредитних відносин є фізичні особи - позичальники, комерційні банки, парабанки, підприємства та організації - кредитори.

Порядок видачі та погашення кредиту вирішується на підставі кредитного договору.

До нових видів споживчого кредиту належать:

-- Чековий кредит - одна з форм споживчого кредиту, що надається комерційними банками своїм клієнтам за їхніми запитами і з відстрочуванням платежу. Процес кредитування пов'язаний з наявністю поточних рахунків клієнта з використанням овердрафту (з від'ємним сальдо на поточному рахунку) або з відкриттям спеціального чекового рахунку.

-- Кредитна картка - одна з форм споживчого кредиту. Власника кредитної картки обслуговують банк, котрий її видав, та торговельна організація. Для останньої кредитна картка є гарантією відкриття покупцю кредиту в банку, кредитна картка видається клієнту за умов, що стан його депозитних і позичкових операцій з банком задовольняє останній. Запровадження кредитних карток вважають найбільшою «революцією» в банківській справі.

Ломбарди - кредитні установи, що позичають гроші під заставу рухомого майна, забезпечуючи при цьому ще й дбайливе збереження предметів особистого користування і домашнього вжитку, охорону їх від грабунку, пожежі.

3. Специфічним різновидом кредитних відносин є державний кредит, коли позичальником є держава, а кредиторами - юридичні та фізичні особи. У сфері міжнародного кредиту держава може бути як позичальником, так і кредитором.

Основним призначення державного кредиту є мобілізація грошових коштів (позичкових капіталів) для фінансування державних витрат, особливо коли державний бюджет є дефіцитним.

Державний кредит здійснюється через державні позики, які реалізуються фінансово-кредитними установами серед юридичних і фізичних осіб.

Державний кредит реалізується розміщенням державних цінних паперів: облігацій, скарбницьких зобов'язань, ощадних сертифікатів.

Коли має місце хронічне збільшення державного боргу, держава може вдатись до конверсії позик - зміни раніше встановлених умов державних позик на нові. В Україні державний кредит, як правило, спрямований на покриття бюджетного дефіциту.

4. Міжнародний кредит - надання позичкових капіталів одних країн іншим в тимчасове користування на засадах оплати і повернення у домовлені строки. Кошти для міжнародних кредитів мобілізуються на міжнародних та національних ринках позичкових капіталів.

Суб'єктами міжнародного кредиту є банки, фірми, держави, міжнародні валютно-кредитні організації. Об'єктом кредитування є передані кредитором у тимчасове розпорядження позичальника товарні і валютні ресурси.

Залежно від того, хто є кредитором, розрізняють кредит фірмовий, банківський і урядовий.

Міжнародний банківський кредит - коли одним із суб'єктів кредитних відносин стає банк.

Урядовий кредит - коли одна країна надає іншій в товарній або грошовій формі за міжурядовою угодою кредит.

У міжнародному обороті кредит виконує функцію нагромадження і перерозподілу позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширення відтворення з метою отримання максимальних прибутків.

-- сприяє інтернаціоналізації виробництва та обміну;

-- сприяє зміцненню міжнародних економічних зв'язків;

-- підвищує економічну ефективність зовнішньої торгівлі, стимулює та прискорює зростання світового товарообороту;

-- забезпечує безперервність міжнародних розрахунків та прискорює міжнародний оборот коштів;

-- є методом регулювання платіжних балансів;

-- посилює конкуренцію між країнами, оскільки використовуються економічні знаряддя конкурентної боротьби за ринки збуту.

5. Банківський кредит - позичковий капітал банку у грошовій формі, що надається в тимчасове користування на умовах належного забезпечення, повернення у визначений строк, оплати та цільового характеру використання. Він відображає економічні відносини між суб'єктами кредитування: кредитором - банком, який надає кредити, і позичальником - суб'єктом кредитних відносин, який отримує в тимчасове користування кредитні кошти. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал.

З правової точки зору банківський кредит визначається як відносини, що базується на нормативних актах і договорі кредитної установи та позичальника

- юридичної особи чи громадянина з приводу надання кредитором (банком) суми грошових коштів на умовах, визначених в кредитному договорі;

? позичальник згідно з кредитним договором бере на себе зобов'язання використати одержану від банку суму за цільовим призначенням і до настання строку платежу повернути отримане в борг, заплативши обумовлені проценти.

Основним нормативними документами, якими керуються комерційні банки при наданні кредитів є Закон України «Про банки і банківську діяльність» (Додаток Б) та положення НБУ «Про кредитування», затверджене постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 2011 року, з наступними змінами і доповненнями.

Умови надання кредиту визначаються в кредитному договорі, який укладається в письмовій формі між банком і позичальником, є консенсуальним, оскільки він вважається укладеним після досягнення сторонами угоди з усіх істотних умов. І тільки після підписання такого договору банк вправі надати кредит - перерахувати кошти на поточний чи позичковий рахунок позичальника або видати грошову суму готівкою у встановленому порядку.

Нині банки України надають перевагу короткостроковим позикам, що зумовлено високим рівнем ризиків у країні. В економіку України у регіональному розрізі надано лише 49,27 % довгострокових позик. В економічно розвинутих країнах даний показник становить 70-80 %. Значною мірою це пов'язано з структурою коштів, залучених вітчизняною банківською системою.

Таким чином, банківський кредит є певною сумою грошових коштів, які надаються банками чи іншими кредитними установами на умовах поверненості, строковості, оплатності та цільового характеру використання, а також однією з кредитних (активних) операцій банку.

1.3 Значення кредитів для ринкової економіки

Кредитна система, виступаючи неодмінним атрибутом ринкової економіки, у свою чергу, сприяє розвитку товарно-грошових відносин і підвищенню ефективності суспільного виробництва.

У сучасних умовах роль кредиту у функціонуванні суспільного виробництва надзвичайно велика. Без достатньо розвинутої кредитної системи ринкова економаса не здатна ефективно розвиватися. Ця роль кредиту реалізується за такими основними напрямками.

Кредит сприяє акумуляції тимчасово вільних коштів підприємств, населення і держави та перетворенню їх на кредитний ресурс, доступний для господарюючих суб'єктів і населення. Це стає важливою умовою інтенсифікації інвестиційного процесу і розвитку суспільного виробництва.

Кредитна система виступає конкретною формою трансформації різних видів капіталу (промислового, торгового, грошового) з однієї форми в іншу, що є важливою умовою переливу капіталу. Такий перелив, у свою чергу, є передумовою структурних змін в економіці, що диктуються зміною ринкової кон'юнктури і загальними тенденціями розвитку ринку.

Роль кредиту полягає і в тому, що він допомагає подолати протиріччя між необхідністю вільного переміщення капіталу з однієї сфери в іншу, і його існуванням у певній натуральній формі.

Кредит сприяє процесові капіталізації прибутку і зростанню рівня концентрації виробництва. Він також прискорює процес реалізації продукції та забезпечує безперервність кругообігу капіталу.

Концентрація виробництва, у свою чергу, в певних межах служить важливою умовою розвитку економіки. Кредит, сприяючи такій концентрації, сприяє процесові розвитку економіки й підвищенню ефективності всього суспільного виробництва.

У цілому кредитна система, реалізуючі кредитні відносини, забезпечує завершальний перерозподіл національного доходу і ВВП. Вона сприяє адекватному переміщенню ресурсів між галузями, між виробничою і невиробничою сферою, а також між підприємствами. Це, у свою чергу, призводить до структурних змін в економіці і до вирівнювання різних норм прибутку до середнього.

Управління процесом переміщення ресурсів здійснюється завдяки тому, що кредитна система виступає винятково важливою сферою, через яку відбувається державне регулювання економіки, і насамперед, за такими найважливішими напрямками, як регулювання грошового обігу, удосконалення системи розрахунків, регулювання фінансового ринку.

Надзвичайно велику роль покликана зіграти кредитна система в стимулюванні, а головне, у запровадженні досягнень науки і техніки в суспільне виробництво. Посилення цієї ролі кредиту можна досягти, зробивши кредити доступними для господарюючих суб'єктів. Якщо в економіці створені сприятливі умови для розвитку довгострокового кредитування, то це означає створення можливостей для оновлення техніки і технології, або, іншими словами, для використання у виробництві досягнень науки і техніки.

Інноваційна складова кредиту особливо успішно реалізується там, де суспільство чітко визначилося з пріоритетами і саме на реалізацію таких пріоритетних напрямків розвитку економіки спрямовує ресурси, у тому числі за рахунок функціонування кредитної системи. У нашій державі серед найважливіших пріоритетних напрямків, які відповідають стратегічним завданням у галузі структурної перебудови суспільного виробництва, слід назвати космічну галузь, літакобудування, машинобудування і зокрема транспортне, розвиток сільського господарства. Зосередивши за допомогою кредитної системи значні ресурси на цих напрямках, можна в достатньо короткий термін вирішити ці питання, бо Україна має потужний ресурсний і людський потенціал для цього.

Особливо велике значення повинна відіграти кредитна система для формування потужного внутрішнього ринку, а також для стимулювання експорту. Так, у розвинених країнах з потужним агропромисловим потенціалом для підтримки власного товаровиробника і забезпечення стабільності на внутрішньому ринку сільськогосподарських продуктів існують системи кредитування сільськогосподарського виробника за рахунок застави продукції, і перш за все зерна.

Розвиток кредитних відносин і системи, за допомогою якої вони реалізуються й удосконалюються, як правило, сприяє оптимізації експортних та імпортних операцій. Справа в тому, що просування на зовнішні ринки вимагає потужних фінансових ін'єкцій з боку держави і приватного сектору. Залучити їх і спрямувати на досягнення мети без розвинутої кредитної системи практично неможливо. Аналогічну роль відіграє кредитна система і в напрямку оптимізації імпортних потоків. Створюючи умови для вітчизняного товаровиробника через доступність для нього кредитів, держава тим самим може суттєво вплинути на розвиток внутрішнього ринку і на посилення економічної безпеки країни. В умовах високого рівня відкритості української економіки це завдання є архіважливим.

У сучасних умовах однією з провідних і стійких тенденцій в економічному житті є процес інтернаціоналізації господарської діяльності. Він потребує від кожної країни пошуку свого місця в системі світового господарства і вмілого та вдалого використання власних конкурентних переваг. Для України, яка ще не є членом Світової організації торгівлі, це питання особливо актуальне. Використання конкурентних переваг нашої держави (географічне положення в центрі Європи, високий рівень інтелектуального потенціалу нації, наявність великих запасів різних корисних копалин, родючі землі тощо) вимагає концентрації ресурсів, чого не можна досягти без розвиненої кредитної системи.

У сполученні із системою державного регулювання економіки кредитна система здатна стати важливим напрямком вирішення гострих соціальних проблем. Особливе значення це має для таких країн, як наша, з її успадкованими від минулого великими негативними соціальними проблемами. Так, в Україні дуже гостро стоїть проблема забезпечення громадян житлом. І хоча запровадження в цій сфері хай не дуже досконалих, але все ж таки ринкових умов певною мірою зняло цю проблему, але вона залишилась надзвичайно гострою для молоді і людей з низькими доходами. Кредит дає змогу істотно просунутися в цьому напрямку, бо в розвинених країнах основним інвестиційним джерелом виступають власні кошти громадян. Саме за рахунок акумульованих кредитною сферою заощаджень і здійснюється житлове будівництво.

В Україні теж є певні успіхи в організації кредитування житлового будівництва. Так, досвід «Київміськбуду», діяльність якого підтримує банк «Аркада», показує, що це кардинальне для будь-якої людини питання значною мірою можна вирішити за допомогою кредитної системи. А якщо паралельно буде вирішуватись проблема підвищення доходів населення, то житлову проблему вже через кілька років можна буде зняти з порядку денного.

Існують і інші можливості виявлення надійності отримувача позики. У багатьох країнах діють так звані кредитні бюро, які накопичують інформацію і ведуть кредитну історію своїх клієнтів, збираючи дані від різних кредиторів. У таких бюро зацікавлені боржники, бо кредит є нормою життя. З іншого боку, за відсутності такої інформації роботодавці часто навіть не беруть на роботу, не говорячи вже про укладання угоди про страхування або отримання кредиту. Чим вищий у людини рейтинг, який виставляє йому кредитне бюро, тим нижчий зазвичай відсоток за кредит. У роботі таких бюро зацікавлені й кредитні установи, бо це дає їм змогу з меншим ризиком розмістити свої активи і знизити витрати на збирання інформації про надійність позичальника. Отже, цей досвід можна активно використовувати в Україні і тим самим сприяти підвищенню ролі й значення кредиту і всієї кредитної системи в суспільному виробництві.

Назріло й питання прийняття Закону України про кредитування, який би забезпечив захист інтересів кредитора і чітко визначив обов'язки суб'єктів кредитування стосовно виконання угоди. Вирішення цих та інших проблем і поступове піднесення економіки вселяють надії на подальше вдосконалення всієї кредитної системи, подолання існуючих перешкод і побудову суспільства, в якому кожна людина буде мати гідні умови існування.

2. БАНКІВСЬКІ РИЗКИ ТА ІПОТЕЧНЕ КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Основні показники діяльності банку ПАТ «Креді Агріколь Банк»

Станом на серпень 2013 року, в Україні функціонує 176 комерційних банків. Одним з яких є Пат «Креді Агріколь Банк»

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» - це універсальний банк, що надає повний спектр банківських послуг приватним клієнтам та підприємствам малого, середнього бізнесу, великим корпоративним клієнтам, приділяючи особливу увагу співробітництву з компаніями агропромислового комплексу.

ПАТ «Креді Агріколь Банк» належить одній із наймогутніших фінансових груп світу - CREDIT AGRICOLE GROUP (Франція). Власник ПАТ «Креді Агріколь Банк» - CREDIT AGRICOLE GROUP - є визнаним лідером на ринку фінансових послуг світу, найкрупнішим банком Європи за рівнем прибутку від роздрібних банківських послуг та володіє 28% ринку роздрібних банківських послуг Франції. CREDIT AGRICOLE входить до ТОП 10 найбільших банків світу за об'ємом акціонерного капіталу та посідає третє місце за об'ємом загальних активів. Сто шістдесят тисяч кваліфікованих співробітників групи швидко та якісно обслуговують понад 59 мільйонів клієнтів по усьому світу.

Дякуючи підтримці потужного акціонера, ПАТ «Креді Агріколь Банк» демонструє високі темпи розвитку та займає конкурентні позиції по основним фінансовим показникам серед банків України. Регіональна мережа Банку охоплює всі регіони України та складається з понад 200 точок продажів. ПАТ «Креді Агріколь Банк» є партнером об'єднаної банкоматної мережі «АТМоСфера», яка налічує понад 3 200 банкоматів 25 провідних банків України, а також володіє власною мережею з понад 300 АТМ. Банк вже понад 6 років успішно співпрацює з міжнародною платіжною системою «Юністрім». кредит банківський ризик іпотечний

Протягом п'яти останніх років керівництвом банка не приймалися рішення про злиття, приєднання, поділ, виділення чи перетворення підприємства, про припинення окремих видів діяльності. Також не мали місце порушення справи про банкрутство, чи винесення ухвали про санацію банку, вищим керівним органом банку чи судом не приймалося рішення про припинення або банкрутство банку. На 2014 рік заплановано здійснити проект приєднання до ПАТ «Креді Агріколь Банк» іншого банку ПАТ «Корпоративний та Інвестиційний Креді Агріколь Банк», що також належить в Україні CREDIT AGRICOLE GROUP (Франція).

У порівнянні з попереднім звітним роком суттєвих змін організаційної структури Банку не було.

Станом на 01 січня 2013 року та 31 грудня 2013 року статутний капітал Банку становив 1 050 000 000 гривень 00 копійок. Статутний капітал поділений на 1 049 998 000 штук простих іменних акцій та 2 000 штук іменних привілейованих акцій номінальною вартістю 1 гривня 00 копійок кожна. Статутний капітал Банку сплачений повністю. Протягом звітного 2013 року змін розміру статутного капіталу Банку не було. (Додаток А)

Станом на 01 січня 2013 року власний капітал Банку становив 722 163 309,86 гривень 86 копійок. Станом на 31 грудня 2013 року власний капітал Банку становив 719 973 120,35 гривень 35 копійок.

ПАТ «Креді Агріколь Банк» є членом таких організацій (асоціацій, фондів):

- членом Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД), код ЄДРПОУ 35917889, що знаходиться за адресою 01133, м.Київ, вул.Щорса,32-б, приміщення 61. ПАРД є добровільною недержавною некомерційною організацією, заснованою на засадах рівноправності суб'єктами фондового ринку - реєстраторами, зберігачами і депозитаріями. ПАРД здійснює інформаційну, методичну і технічну підтримку свої членів. Згідно законодавства всі учасники фондового ринку повинні бути членом саморегулівної організації по напрямку професійної діяльності. Строк участі - протягом терміну ведення професійної діяльності на фондовому ринку. Права члена ПАРД - брати участь у Загальних зборах ПАРД, вийти з ПАРД в порядку, визначеному внутрішніми документами ПАРД, отримувати від органів ПАРД інформацію про її діяльність, консультації з питань професійної діяльності, стандарти тощо, направляти свого представника для роботи в органах ПАРД та інші права. Обов'язки члена ПАРД - неухильно додержуватись вимог законодавства України, Статуту ПАРД, правил ПАРД, сплачувати разові та періодичні (членські) внески у випадках та порядку, визначених внутрішніми документами ПАРД , надавати до ПАРД звітність за формою, у порядку та строки, встановлені Положенням про звітність членів ПАРД перед ПАРД та інші обов'язки.

ПАТ «Креді Агріколь Банк» працює на фінансовому ринку України з 1993 року, надає повний спектр банківських послуг приватним клієнтам та підприємствам малого, середнього бізнесу, великим корпоративним клієнтам, приділяючи особливу увагу співробітництву з компаніями агропромислового комплексу. Діяльність Банку проводиться виключно на території України. Основними видами послуг, за рахунок яких Банк отримав більше 80% доходу за звітний період, є активні операції щодо кредитування юридичних та фізичних осіб.

Стратегічною метою ПАТ «Креді Агріколь Банк» є використання значного існуючого потенціалу банку та потенціалу групи CREDIT AGRICOLE для створення універсального та високотехнологічного банку, досягнення амбіційної цілі - входження в десятку найбільших банків України. На сьогоднішній день група Credit Agricole вважає український ринок перспективним та планує надалі інвестувати в розвиток української «дочки» шляхом збільшення капіталізації банку для забезпечення його прибуткової діяльності. Дякуючи підтримці потужного акціонера ПАТ «Креді Агріколь Банк» стабільно працює, вигідно вирізняючись серед банків-конкурентів на українському ринку, та інвестує кошти в подальший розвиток і зміцнення своїх бізнес-позицій.

2.2 Аналіз іпотечного кредитування, як основної форми розширення кредитів

Одним з найефективніших способів забезпечення зобов'язань є іпотека - застава нерухомості. Іпотечний кредит - це кредитування під заставу нерухомості. Така форма кредиту зменшує ступінь ризику для обох сторін. Закон України «Про заставу» містить таке визначення: «Іпотекою визначається застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи».

При цьому слід зазначити, що у законі «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» подано таке визначення терміну «нерухоме майно»: «Нерухомим майном визнається житловий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»».

У законодавстві європейських країн іпотека визначається як застава нерухомого майна, за рахунок якого заставодержатель (кредитор) має право - переважне щодо інших кредиторів заставодавця (позичальника) - у разі невиконання забезпеченого іпотекою основного зобов'язання задовольнити свої вимоги.

Іпотека є похідною від основного зобов'язання (окремо воно існувати не може) і припиняється з його виконанням.

Важливою передумовою іпотеки є об'єктивна оцінка майна, вартість якого зазначається і в договорі, і в заставній.

Іпотека поширюється як на основну вимогу, так і на додаткові - проценти, нараховані за основним зобов'язанням, витрати, понесені кредитором на утримання і збереження майна в разі недбалого ставлення заставодавця до своїх обов'язків, витрати заставодержателя на страхування заставленого майна, витрати на звернення стягнення на предмет іпотеки при невиконанні позичальником основного зобов'язання тощо.

За статистикою, понад 80% зобов'язань, що обертаються на ринку капіталів, це зобов'язання, забезпечені іпотекою, більше половини всіх кредитів, що видаються країнами Європейського союзу - це іпотечні кредити. Обсяг портфелів іпотечних кредитів в країнах Європейського союзу складає біля 400 млрд. євро, що дорівнює 40% ВВП Об'єднаної Європи. Статистика дає можливість стверджувати, що в основі сучасного фінансового ринку мають зобов'язання, забезпечені іпотекою. Специфіка забезпечення нерухомістю, яка дає кредиту впевненість у тому, що його зобов'язання будуть погашені. Нерухомість є віссю, на якій будуються відносини кредитора і боржника.

Позитивна сторона іпотечної фінансової системи - дешеві довгострокові кредити, зростаючі обсяги житлового будівництва, задоволення попиту на житло.

Сьогодні на іпотечному ринку України склалась така ситуація, при якій швидкими темпами зростають вклади населення в банках на депозитних рахунках (з початку року на 40%), збільшуються активи банків (на 50%), зростання ВВП складає більше 5%. Це говорить про те, що ступінь довіри населення до банків зростає. У таблиці 2.1 можна продемонструвати найбільш популярні банки, споживчими кредитами яких користуються громадяни (травень - червень 2013 р.).

Таблиця 2.1 - Найбільш популярні банки, споживчими кредитами яких користуються громадяни (травень - червень 2013 р.)

Банк	Відповіді громадян, %
Приватбанк	31,7
Аваль	20,8
Укрсоцбанк	18,3
Ощадбанк	6,3
Ікар-банк	4,2

У розвинутих країнах з 50% кредитів населення 40% припадає на іпотечні кредити. В нашій країні цей показник знаходиться на рівні 6%, це свідчить про те, що всі кошти, що надходять на банківські депозити, направляються на корпоративне кредитування, на ринок, де існують зовсім інші правила гри, інші ризики. У наступних таблицях 2.2 та 2.3 можна побачити динаміку банківських кредитів за 2006-2012 рр. та вимоги банків за кредитами.

Таблиця 2.2 - Банківські кредити, надані в економіку України

Період	Усього	У тому числі за видами кредитів
		Валют
		національної	іноземної	Короткострокових	Довгострокових
				усього	У національна валюті	в іноземній валюті	усього	у національній валюті	у іноземній валюті
2006	5452	4102	1350	4845	3653	1192	607	449	158
2007	7295	5195	2100	6522	4682	1840	773	513	260
2008	8873	5117	3756	7240	4438	2801	1633	679	954
2009	11787	5716	6071	9142	4714	4428	2645	1002	1143
2010	19574	10568	9006	16060	8903	7157	3514	1665	1848
2011	28373	15845	12528	22218	13034	9184	6156	2811	3344
2012	42035	24463	17572	30185	18689	11497	11849	5774	6076
2013

Особливу увагу в статистиці надають показникам довгострокових кредитів: за залишками заборгованості, сумами виданих позик, їх складом і динамікою. Самостійним об'єктом у статистиці кредиту є вивчення прострочених кредитів за їх обсягом, структурою і динамікою.

Сьогодні в Україні склалися такі умови, як відкритість економіки, залежність від зовнішніх ринків, дуже високий ступінь за політизованості, вони дуже сильно загострюють ризики банків.

Таблиця 2.3 - Вимоги банків за кредитами, наданими в економіку України на кінець періоду, млн. грн.

Період	Усього	У тому числі за видами
		валют	кредитів
		Національної	іноземної	Короткострокових	довгострокових
				Усього	у національній валюті	В іноземній валюті	усього	у національній валюті	в іноземній валюті
2006	5452	4102	1350	4845	3653	1192	607	449	158
2007	7295	5195	2100	6522	4682	1840	773	513	260
2008	8873	5117	3756	7240	4438	2801	1633	679	954
2009	11787	5716	6071	9142	4714	4428	2645	1002	1643
2010	19574	10568	9006	16060	8903	7157	3514	1665	1848
2011	28373	15845	12528	22218	13034	9184	6156	2811	3344
2012	42035	24463	17572	30185	18689	11497	11849	5774	6076
2013	67835	39563	28272	37282	24737	12545	30553	14826	15727

На даний час спостерігається тенденція зростання частки іпотечних кредитів в портфелях банків, щорічно цей показник збільшується в два рази. За минулий рік житлові іпотечні кредити в портфелях банків зросли на 80%. На 01 липня минулого року зафіксовано зростання на 40%, тобто розміри іпотечного кредитування збільшуються і це говорить про те, що банки змінюють свою політику у цій сфері.

Іпотечні кредити, що видаються сьогодні банками, номінуються в доларах, як і весь ринок нерухомості в Україні, тобто практично всі кредити видаються у валюті. Слід звернути увагу на те, що при наданні кредитів у валюті банки беруть на себе ризики, пов'язані з довгостроковими активами, оскільки активи, по суті, формуються залишками на рахунках експортерів і вкладами населення. В даному контексті дуже значним є валютний ризик, оскільки важко спрогнозувати, як поведе себе гривня в довгостроковій перспективі. Якщо національна валюта є стабільною, то експортерам також вигідно тримати залишки на рахунках в цій валюті, тому що депозитні ставки в гривні вищі, ніж у валюті. Це може певним чином вплинути на валютну ліквідність банків. Адже сьогодні клієнти банків, користуючись валютним кредитом, дохід отримують в гривні.

На сьогодні, за підрахунками Держкомунгоспу, 60-80% населення країни мають потребу в поліпшенні житлових умов. Отже, потенційний обсяг кредитно-іпотечного ринку величезний. Щороку в експлуатацію здається понад мільйон квадратних метрів житла. Ціни на квартири за рік-півтора підвищились приблизно на 40%. У наступній таблиці 2.4 показано 5 найбільш популярних банків за іпотечними кредитами.

Таблиця 2.4 - Найбільш популярні банки, іпотечними кредитами яких користуються громадяни травень - червень 2011 р.

Банк	Відповіді громадян, %
Приватбанк	16,4
Аваль	13,1
Укрсоцбанк	13,1
Ощадбанк	9,8
Ікар-банк	6,6

На руках у громадян України, за різними оцінками, перебуває від $10 до $20 млрд. за даними ЗМІ, 7млн. українців працюють за кордоном. Навіть при середньому їх заробітку $500 на місяць річний фонд заробітної плати цих людей становить $42 млрд. іпотека могла би стати важливим інструментом репатріації хоча б частини цих доходів в Україну. При цьому, можливо, фінансовий потік таких коштів був би значно більшим за обсягами, ніж потік іноземних інвестицій в економіку України. З таблиці 2.5 можна побачити дані іпотечного кредитування по окремих банках.

Схеми іпотечного кредитування у різних банках принципово не відрізняються, хоча є певні відмінності, що стосуються самої процедури отримання кредиту чи вартості послуг. Крім того різні банки по-різному співпрацюють (чи не співпрацюють) з агентствами нерухомості.

Таблиця 2.5 - Іпотечне кредитування по окремих видах банків

Найменування показників	ППБ «АВАЛЬ»	ЗАТ «Ощаджитло»	«Ощадбанк» (грн.)	АКБ «ПравексБанк»	КБ «ПриватБанк»	АТ «Укрінбанк»
Вартість квартири	25000	25000	25000	25000	25000	25000
Сума кредиту	12500	12500	12500	12500	12500	12500
Строк кредиту	5	5	5	5	5	5
Процент по кредиту	14%	14%	26%	15%	14%	19,5%
Перший внесок за квартиру	12500	12500	12500	12500	12500	12500
Всього додаткових платежів (мито, послуги нотаріуса, агентства, БТІ)	612	3350	762,5	975	724	2068,5
Всього оплат на момент підписання договору купівлі-продажу	13100	15850	13262,5	13475	13224	14568,5
Місячні платежі по 1-му року	290,85	339,58	452,08	348,96	339,58	391,15
Збільшення вартості квартири на %	17,50	17,50	32,50	18,75	19,30	24,38
Виплата за 5років процентів (%)	4375	4375	8125	4687	4375	6093,75

Отже, формування системи іпотечного кредиту в Україні відкриває нові фінансові перспективи для розвитку національної економіки: забезпечується підвищення рівня капіталізації інвестиційних ресурсів, започатковується новий механізм більш ефективного розподілу капіталу між сферами і галузями економіки, виникає новий імпульс для суттєвого розширення фондового ринку на основі появи нових іпотечних цінних паперів.

2.3 Особливості банківських ризиків, як основного фактору стримування кредитування

Кредитування з найдавніших часів є ризиковим видом діяльності. Кредитний ризик, що породжується даною діяльністю, та методи його мінімізації цікавлять як практиків, так і теоретиків. Про це свідчить велика кількість наукових публікацій, що з'явилась останнім часом. Не дивлячись на той факт, що проблема кредитного ризику надзвичайно актуальна серед науковців, дослідження причин виникнення, особливо в конкретних галузях, та методи мінімізації кредитного ризику не можна вважати повністю вивченими та дослідженими.

Під кредитним ризиком традиційно розуміють ймовірність несплати позичальником основного бору та відсотків, які належать до сплати за користування кредитом у терміни, визначені в кредитній угоді. У взаємовідносинах кредитора та позичальника предметом спільного інтересу є кредит.

Оперуючи поняттям кредитного ризику комерційного банку, потрібно розрізняти такі поняття:

-- кредитний ризик щодо кредитної угоди - ймовірність того, що позичальник не зможе повернути борг згідно з умовою договору, і при цьому банку не вдасться своєчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат;

-- портфельний кредитний ризик - середньозважена величина ризиків щодо всіх угод кредитного портфеля, де вагомими є частки суми угод у загальній сумі кредитного портфеля.

Ризик у широкому розумінні слід розглядати як невизначеність відносно настання тієї чи іншої події у майбутньому, причому ризик в економічному контексті є як негативним, так і позитивним явищем.

Актуальним залишається питання визначення загальних причин виникнення ризику в банківській діяльності, до яких можна віднести:

-- невизначеність цілей;

-- наявність неповної інформації;

-- елемент випадковості;

-- брак часу для раціональної оцінки ситуації.

Виявлення джерел кредитного ризику - передумова ефективного управління ризиками, тому й структуру кредитного ризику потрібно подати з точки зору причин його виникнення, тобто основою цієї структури є відповідь на запитання , чому кредит не може бути поверненим.

Управління кредитним ризиком - сукупність заходів, спрямованих на запобігання втрат банку від його кредитної діяльності.

У цілому управління кредитним ризиком можна вважати процесом, який складається з аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища банку, з урахуванням вимог центрального банку, ідентифікації і визначення рівня ризику, вибору стратегії і методі управління ризиком із метою збалансування цілей прибутковості, ризику і ліквідності.

Є лише дві ситуації в управлінні ризиками: або банк бере на себе ризик, або ж ухиляється від нього.

Сучасна банківська практика сформувала різні системи запобіжних заходів щодо зменшення впливу кредитного ризику.

Однією з таких запобіжних систем є страхування (формування та використання резерву на можливі втрати за кредитними операціями) та методом прямого страхування, що відбувається за участю страхових компаній.

3. ПРОБЛЕМИ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

На сучасному етапі формування ринкових відносин в Україні все більш широкого застосування набувають відносини, пов'язані з іпотечним кредитуванням. При цьому іпотека є складним, але досить ефективним і надійним способом забезпечення банківських кредитів, а її складність в основному полягає у необхідності проведення ретельної перевірки стану майна, що часто потребує залучення фахівців з окремих галузей. І оскільки іпотечний ринок почав займати одне з найважливіших місць серед фінансових механізмів економічного стимулювання і стабільного розвитку економіки, іпотека повинна стати одним із визначальних факторів підвищення якості життя громадян, що розширить їхнє право та можливості підприємницького самовизначення, дасть змогу вирішувати житлову проблему у державі і зменшить соціальну напруженість в суспільстві.

В останні роки іпотечне кредитування в Україні набуло надзвичайного розвитку та розповсюдження. Розбудова іпотечного ринку є важливим та актуальним завданням на шляху подальшого реформування економіки нашої держави і створення адекватного сучасним вимогам фінансового ринку з відповідною структурою та інституціональними складовими. При цьому розвиток іпотечного ринку вирішує як економічні проблеми активізації та ефективного використання фінансових ресурсів, так і соціальні завдання щодо залучення різних соціальних верств населення до задоволення своїх житлових потреб через механізм фінансового ринку. Це визначає необхідність розробки і реалізації державної програми забезпечення процесів іпотечного кредитування в Україні та їх теоретичне обґрунтування з врахуванням особливостей національної економіки. Тож попри те, що сьогодні існує великий попит на іпотечні кредити з боку як населення, так і суб'єктів підприємницької діяльності, все ж таки багато теоретичних і практичних питань з цього приводу залишаються невирішеними.

На сьогоднішній день однією з найпоширеніших форм кредитування й фінансування будівництва житла є позички під заставу нерухомості, або іпотечне кредитування. В країнах з ринковою економікою це розповсюджений ефективний механізм, здатний інтегрувати ринки нерухомості, фінансових послуг, фондовий ринок та ряд суміжних ринків, трансформувати приватні заощадження в інвестиційні ресурси, активізувати споживчий попит, згладжувати кон'юнктурні коливання і стабілізувати ринки, забезпечувати надійність і ліквідність інвестиційних вкладень в реальний сектор економіки, сприяти розв'язанню ряду актуальних соціально-економічних проблем суспільства та стійкому економічному зростанню.

Іпотека як сукупність економіко-правових відносин, які виникають між суб'єктами господарювання із приводу забезпечення виконання боргового зобов'язання нерухомим майном, є лише частиною фінансово-економічної сутності іпотечного кредитування, оскільки забезпечує організацію інвестиційного процесу за наявності застави об'єкта нерухомого майна. Сам же іпотечний ринок виникає не з появою іпотеки як застави нерухомості, а з появою іпотечного капіталу та в умовах подальшого розвитку товарно-грошових відносин перетворюється в особливу сферу фінансових відносин.

Іпотека виконує такі функції:

-- є інструментом залучення фінансових коштів в економіку;

-- забезпечує повернення позичених коштів;

-- стимулює обіг нерухомості, коли інші способи (купівля, продаж тощо) економічно недоцільні або юридично неможливі.

Перевагами такої форми залучення фінансових ресурсів є те, що процес іпотечного кредитування дозволить вирішити цілий ряд соціально-економічних проблем суспільства. По-перше, воно забезпечить розвиток довгострокового житлового будівництва. По-друге, вирішить проблему кредитування підприємств агропромислового комплексу. По-третє, розвиток іпотечного кредитування сприяє реформуванню економіки держави загалом.

Аналіз ринку іпотечного кредитування в 2013 р. показує незначну динаміку розвитку обсягів іпотечного портфеля комерційних банків порівняно з попередніми роками. Так, порівняно з 2012 р. обсяг іпотечного портфеля в 2013р. збільшився на 2,8%. Станом на 01.01.2013 р. сукупний іпотечний портфель досяг позначки 97,2 млрд. грн. (близько 9% ВВП). Однак якщо на ринку країн Європи частка іпотечного портфеля досягає 40% від рівня ВВП, можна вважати, що в Україні даний показник не є ще досить вагомим.

При цьому структура заборгованості за іпотечними кредитами станом на 01.01.2013 мала такий вигляд: на купівлю житла під його заставу - 47,9%; на споживчі цілі під заставу житла - 35,8%; на купівлю житла під заставу майнових прав - 6,4%; на будівництво житла - 5,9%; на купівлю земельної ділянки - 1,8%; на комерційні цілі під заставу житла - 1,7%; на рефінансування кредиту - 0,5%.

Нині банки фінансують операції іпотечного кредитування переважно за рахунок депозитів фізичних осіб, термін яких не перевищує трьох років, а іпотечні кредити надаються тільки від трьох років. Крім того, конкуренція спонукає час від часу підвищувати депозитні процентні ставки. Усе це збільшує процентні ризики та зменшує ліквідність банку. Завищення вартості кредитів, що надаються, значною мірою зумовлюється:

- високою ціною залучених ресурсів;

- зростанням інфляції і зниженням ринкової вартості застави;

- несвоєчасним виконання кредитних зобов'язань;

- ризиками, пов'язаними із правовими і судовими складнощами при відчуженні житла - предмета застави.

Таким чином, основними проблемами розвитку іпотечного кредитування в Україні є:

...