Планування та контроль банківської діяльності

Тенденції інноваційного розвитку банківської системи України. Принципи, класифікація та етапи фінансового планування в комерційному банку. Аналіз результатів діяльності ПАТ "ЗЛАТОБАНК". Розмежування прав доступу співробітників до бюджетних статей.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.11.2014
Размер файла 393,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ

1.1 Суть та значення фінансового планування в комерційному банку

1.2 Принципи та етапи фінансового планування в комерційному банку

1.3 Класифікація фінансового планування в комерційному банку

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ В ПАТ “ЗЛАТОБАНК”

2.1 Аналіз фінансового стану ПАТ “ЗЛАТОБАНК”

2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності ПАТ “ЗЛАТОБАНК”

2.3 Особливості системи фінансового планування в ПАТ “ЗЛАТОБАНК”

РОЗДІЛ 3. АВТОМАТИЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ В ПАТ “ЗЛАТОБАНК”

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Відчуваючи на собі негативні наслідки світових і внутрішніх економічних процесів, в умовах зниження обсягів ресурсів і доходів, а також збільшення резервних витрат, українське банківське співтовариство постало перед проблемами підвищення ефективності системи управління банківською діяльністю та її основного елемента - планування.

Показники, що характеризують якість управління, займають ключове місце в системі оцінок надійності та спроможності комерційного банку за методикою Національного банку України і за міжнародною системою CAMEL, в яку разом з ними входять такі найважливіші показники діяльності банку як достатність капіталу, якість активів, ліквідність і рівень доходів.

Проблема банківського менеджменту в Україні відноситься до числа найменш розроблених. Поки що "кожен банкір будує менеджмент у своєму банку, спираючись не на систему загальноприйнятих цінностей і уявлень, а лише на своє індивідуальне сприйняття дійсності". Разом з тим, очевидно, що на зміну етапу інтуїтивного управління комерційним банком, відповідати початку становлення банківської системи, повинне прийти управління, що базується на сучасній науковій методології. У світовій теорії та практиці проблемам планування і контролю діяльності комерційних, банків приділяється досить багато уваги.

В ряді найбільш визнаних дослідників даної тематики стоять такі вчені як Вил Р.В., Долан Е.Дж., Рід Е., Синки Дж.Ф., Тейлор Ф.У., Тімоті У., Хан Д. Але поряд з тим, що світове банківське співтовариство виробило основні підходи до планування і контролю на базі розукрупнення планових одиниць комерційного банку, ряд методологічних проблем, пов'язаних з коректною ідентифікацією та розрахунком витрат, до кінця не вирішене.

Українська теорія і практика планування, контролю банківської діяльності, розрахунку властивих комерційному банку витрат у всьому їх різноманітті як в цілому, так і з віднесенням їх до окремих об'єктів планування розроблена в набагато меншому ступені. Причина такого стану справ полягає, насамперед, у недостатності накопиченого досвіду, в несформованості обліково-аналітичних методик і процедур, слабкості нормативної бази розрахунку витрат, невпорядкованості функціонування фінансового ринку.

Разом з тим, широко відомі праці Букато В.І., Лаврушина О.І., Москвіна В.А., Палія В.Ф., Панової Г., Петрова О.М., Симановського А.Ю., Хандруєва А. А., Ямпільського М.М., що зачіпають дану проблематику. Справжнє дослідження ставить ряд проблемних питань у теорії і практиці управління фінансами комерційного банку.

Вирішення поставлених проблем дозволить підвищити конкурентоспроможність та ефективність діяльності комерційних банків, уникнути масового їх банкрутства в майбутньому, а також знизити суспільно необхідні витрати на виробництво банківських продуктів, що є благом як для пересічних суб'єктів господарства - споживачів банківських послуг, так і для національної економіки в цілому в силу надзвичайно важливих специфічних функцій, носієм яких є банківська система.

Основна мета курсової роботи полягає в дослідженні теорії та методики фінансового планування в комерційному банку в умовах ринкової економіки, а також розробці практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності банківської діяльності та покликаних підняти на якісно новий рівень фінансове планування в комерційних банках.

Виходячи з цього, в дослідженні поставлені такі завдання:

- розглянути сутність планування та плану банківської діяльності, показати їх місце і роль в системі управління комерційним банком;

- виявити і охарактеризувати основні види, форми та етапи фінансового планування в комерційних банках;

- проаналізувати існуючу практику фінансового планування в комерційному банку;

- визначити шляхи і напрями вдосконалення фінансового планування як основи підвищення ефективності діяльності комерційного банку.

Предметом дослідження є теорія і практика управління діяльністю комерційних банків; фінансового планування та контролю банківської діяльності як ключових складових системи управління.

Об'єктом дослідження виступає фінансове планування в комерційному банку.

В основі дослідження лежить матеріалістична теорія пізнання. Дослідження базувалося на принципах діалектичної логіки, об'єктивності підходу, єдності історичного і логічного, єдності і відмінності форми і змісту, а також на загальнонаукових методах - аналізі та синтезі, індукції і дедукції, сходженні від абстрактного до конкретного. У дослідженні застосовувалися економіко-статистичні методи, методи абстрактно-логічних суджень. Методологія дослідження базувалася на допущенні, що зовнішні умови функціонування комерційних банків будуть досить стабільні.

Теоретичну базу дослідження склали наукові праці та публікації провідних вітчизняних та зарубіжних економістів з проблем ринкової економіки, банківської справи, управління фінансами, активами і пасивами в комерційних банках, планування і маркетингу. У роботі використовувалися законодавчі та нормативні акти НБУ, що зачіпають питання функціонування банківської системи, а також організації управління в комерційних банках. Інформаційною базою дослідження послужили офіційні статистичні дані про розвиток економіки і банківського сектора в 2011-2013 роках, практичні матеріали окремих вітчизняних і зарубіжних комерційних банків, матеріали конференцій і семінарів.

банківський комерційний планування фінансовий

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ

1.1 Суть та значення фінансового планування в комерційному банку

Найважливішим елементом комерційної діяльності є планування, в тому числі фінансове. Ефективне управління фінансами комерційного банку можливе лише при плануванні всіх фінансових потоків, процесів і відносин банку. Планування здійснювалося і в умовах адміністративно-командної економіки. Плани підприємства в ті роки визначалися завданнями оперативних міністерств і виходили громіздкими і важко застосовними на практиці. Перехід до ринкової економіки зажадав здійснення принципово нової фінансової політики, проведення радикальної реформи фінансового механізму, посилення його впливу на прискорення соціального та економічного розвитку, зростання ефективності виробництва, зміцнення фінансів, розширення господарської самостійності та підвищення відповідальності підприємств.

Переведення підприємств на самофінансування, впровадження ринкових відносин самі по собі неможливі без кардинальної зміни ситуації практики фінансового планування. Ринок не заперечує планування, а лише посилює його неформальний характер. У ринковій і перехідній до неї економіці кожна дія господарюючого суб'єкта пов'язане з ризиком, може принести втрати або позитивні результати при зміні кон'юнктури ринку, тому воно повинно ретельно прораховувати наперед. У ринковій економіці планування у підприємницькій діяльності є внутрішньо фірмовим, тобто не носить елементів директивності. Його необхідність обумовлена ??тим, що безперервне функціонування підприємства будь-якої форми власності неможливе без наявності відповідних резервів фінансових ресурсів, використовуваних для придбання сировини, матеріалів, товарів, інших цінностей, сплати податків, виконання інших фінансових зобов'язань перед постачальниками, замовниками, членами колективу. Необхідно прогнозувати рух цих коштів, планувати надходження ресурсів, їх найбільш доцільне розподіл.

Основна мета внутрішньо фірмового фінансового планування - забезпечення оптимальних можливостей для успішної господарської діяльності, одержання необхідних для цього коштів і в кінцевому підсумку досягнення прибутковості підприємства.

Планування пов'язане, з одного боку, із запобіганням помилкових дій в сфері фінансів, з іншого - зменшенням числа невикористаних можливостей. Річард Брейлі і Стюарт Майерс - автори основоположної праці з фінансів, в своїй книзі «Принципи корпоративних фінансів» - визначають фінансове планування як процес [15; с. 109]:

1. Аналізу джерел фінансування та інвестиційних альтернатив, якими фірма може скористатися.

2. Проекціювання в майбутнє наслідків сьогоднішніх рішень з тим, щоб уникнути несподіванок і зрозуміти зв'язок між справжніми і майбутніми рішеннями.

3. Прийняття рішення щодо вибору інвестиційних проектів (саме ці рішення і включаються в остаточний фінансовий план).

4. Зіставлення фактично досягнутих показників з цілями, встановленими у фінансовому плані.

Таким чином, фінансове планування являє собою процес розробки системних фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченню розвитку комерційної діяльності підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищенню ефективності його фінансової діяльності в майбутньому. Особливість фінансового планування полягає не в пасивному відображенні всіх видів діяльності підприємства в вартісних показниках, а в забезпеченні його фінансової рівноваги.

Основними завданнями фінансового планування діяльності комерційного банку є [22; с. 120]:

- забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;

- розробка політики фінансових вкладень та інвестицій; - Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економічного використання грошових коштів;

- встановлення раціональних фінансових відносин з банками та контрагентами, оптимізація структури капіталу;

- визначення взаємовідносин з бюджетом, оптимізація податкового навантаження;

- дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів;

- контроль за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства, законністю і доцільністю планованих операцій і ситуацій.

Великі можливості для здійснення ефективного фінансового планування мають великі комерційні банки, так як у них достатньо фінансових коштів для того, щоб залучати висококваліфікованих фахівців, які забезпечують проведення широкомасштабної планової роботи в галузі фінансів. У невеликих банках, як правило, для цього не вистачає грошових коштів, хоча потреба у фінансовому плануванні саме у таких підприємств гостріше, ніж у великих.

Значення фінансового планування для банку полягає в тому, що воно [22; с. 121]:

- втілює вироблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників;

- забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку;

- надає можливості визначення життєздатності проекту банку в умовах конкуренції;

- служить інструментом отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Організація фінансового планування комерційного банку може бути визнана успішною тоді, коли [23; с. 41]:

- відбувається координація інтересів власників, керівників різних служб і підрозділів в процесі розробки планів та їх реалізації;

- створюється єдиний порядок дій для всіх працівників підприємства;

- діє система мотивації, спрямована на ефективне використання матеріального та інтелектуального потенціалу підприємства;

- ввесь процес планування розбивається на окремі модулі, що суттєво спрощує процес розробки і реалізації плану, а також контроль за його виконанням;

- розроблено систему документообігу, сенс якої полягає в тому, що на її основі можна отримати об'єктивне уявлення про виробничо-господарської діяльності на підприємстві;

- існує взаємозв'язок між довгостроковими і короткостроковими планами в цілях знаходження оптимального рішення в умовах обмеження альтернатив використання ресурсів;

- складаються на підприємстві плани збалансовані між собою.

Фінансовий план покликаний забезпечити фінансовими ресурсами підприємницький план банку; він має великий вплив на економіку комерційного банку. Це обумовлено цілим рядом обставин. По-перше, в фінансових планах відбувається порівняння намічуваних витрат для здійснення діяльності з реальними можливостями і в результаті коригування досягається матеріально-фінансова збалансованість. По-друге, статті фінансового плану пов'язані зі всіма економічними показниками роботи підприємства та пов'язані з основними розділами підприємницького плану: виробництво продукції та послуг, науково-технічний розвиток; вдосконалення виробництва та управління, підвищення ефективності виробництва, капітального будівництва, матеріально-технічне забезпечення, працю і кадри, прибуток і рентабельність, економічне стимулювання і тому подібні.

Таким чином, фінансове планування має вплив на всі сторони діяльності комерційного банку за допомогою вибору об'єктів фінансування, спрямування фінансових коштів і сприяє раціональному використанню трудових, матеріальних та грошових ресурсів.

1.2 Принципи та етапи фінансового планування в комерційному банку

До загальних принципів фінансового планування комерційного банку слід віднести [15; с. 110]:

1. Принцип єдності, який передбачає системний характер процесу планування, тобто воно має представляти собою сукупність взаємопов'язаних елементів, що розвиваються в єдиному напрямку заради спільної мети. Єдність забезпечується застосуванням єдиних норм, нормативів, лімітів, єдиної фінансової та облікової політики;

2. Принцип координації, який передбачає взаємозв'язок і синхронність, всякі зміни в планах однієї структурної одиниці повинні бути відображені в планах інших структурних одиниць;

3. Принцип участі, передбачає участь фахівців усіх служб підприємства, як економічних, так і виробничих;

4. Принцип безперервності, передбачає складання довгострокових планів з розбивкою на короткострокові, останні повинні бути взаємопов'язані на основі реалізації принципу єдності;

5. Принцип гнучкості, який складається в доданні планам здатності змінюватися при виникненні непередбачених обставин, гнучкість планам надають резерви безпеки;

6. Принцип точності, який передбачає, що плани повинні бути конкретизовані і деталізовані тією мірою, в якій дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства.

Процес фінансового планування комерційного банку повинен враховувати також такі специфічні принципи [15; с. 111]:

1. Принцип співвідношення термінів отримання та використання коштів, який передбачає, що капітальні вкладення з тривалими термінами окупності доцільно фінансувати за рахунок довгострокових позикових коштів.

2. Принцип платоспроможності, який передбачає, що планування грошових коштів має постійно забезпечувати платоспроможність підприємства в будь-який час фінансового року, тобто у підприємства має бути достатньо ліквідних коштів для погашення короткострокових зобов'язань.

3. Принцип рентабельності капіталовкладень, який передбачає, що для капіталовкладень необхідно вибрати найдешевші способи фінансування, позиковий капітал залучається в тому випадку, якщо він підвищує рентабельність власного капіталу.

4. Принцип збалансованості ризиків, який передбачає, що довгострокові інвестиції доцільно фінансувати за рахунок власних коштів.

5. Принцип пристосованості до потреб ринку, який передбачає врахування кон'юнктури ринку і залежності підприємства від надання кредитів.

6. Принцип граничної рентабельності, який передбачає, що доцільно вибирати ті капіталовкладення, які забезпечують максимальну (граничну) рентабельність.

Основними вихідними матеріалами для складання фінансового плану служать [34; с. 173]:

- затверджені на запланований рік фінансові завдання і показники бізнес-плану (товарообіг, обсяг виробництва і реалізації продукції, прибуток, обсяг капітальних вкладень);

- бухгалтерська і статистична звітність;

- діючі загальнодержавні та відомчі норми і нормативи (ставки податкових платежів і відсотків за кредит, норми амортизаційних відрахувань).

Процес фінансового планування комерційного банку включає кілька етапів [23; с. 44].

На першому етапі аналізуються фінансові показники за попередній період. Для цього використовують основні фінансові документи підприємства - бухгалтерський баланс, звіти про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів. Баланс підприємства входить до складу документів фінансового планування, а звітний бухгалтерський баланс є вихідною базою на першій стадії планування.

Другий етап - це розробка фінансової стратегії і фінансової політики по основним напрямкам фінансової діяльності підприємства. На цьому етапі складаються основні прогнозні документи, які відносяться до перспективних фінансових планів і включаються в структуру бізнес-плану в тому випадку, якщо він розробляється на підприємстві.

У процесі здійснення третього етапу уточнюються і конкретизуються основні прогнозні показники фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.

На четвертому етапі відбувається стикування показників фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними, будівельними і іншими планами і програмами, що розробляються на підприємстві.

П'ятий етап - це здійснення оперативного фінансового планування шляхом розробки оперативних фінансових планів. Планування передбачає здійснення поточної виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства, що впливає на кінцеві фінансові результати його діяльності в цілому.

Завершується процес фінансового планування на підприємстві аналізом і контролем за виконанням фінансових планів. Даний етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, зіставленні з запланованими показниками, виявленні причин відхилень від планових показників, в розробці заходів щодо усунення негативних явищ.

1.3 Класифікація фінансового планування в комерційному банку

Відомо безліч класифікацій фінансового планування. Залежно від пріоритетів керівництва підприємства з використання при фінансовому плануванні інформації про минуле та сьогодення досвіді і бажаному фінансовому стані підприємства в майбутньому розрізняють: реактивне, інактивне, преактивне і інтерактивне планування.

Характеристику представникам кожного напрямку планування дав Р. Акофф [34; с. 174]:

- реактівісти намагаються плисти проти нього;

- інактівісти прагнуть утриматися в бурхливому потоці;

- преактивісти намагаються осідлати його першу хвилю;

- інтерактивісти мають намір поміняти напрям течії річки.

Реактивне планування націлене в минуле. Основний метод даного виду планування - це дослідження всіх проблем з точки зору їх виникнення та розвитку в минулому. Реактівісти вважають, що якщо знайти в минулому причину проблеми, придушити її або стримати, то проблема зникне. Прихильники реактивного планування сприймають фінанси підприємства як стійкий, стабільний, налагоджений механізм. Планування здійснюється знизу вверх і спирається тільки на попередній досвід організації фінансів без урахування можливих змін в майбутньому.

Інактивне планування пов'язане з урахуванням тільки справжніх умов функціонування підприємства. Воно виходить з твердження, що справжні умови досить хороші, прийнятні для організації. Відмітна риса інактивізму - задоволення сьогоденням. Характерним для нього є також уявлення про те, що рівновага в положенні організації досягається природним шляхом, автоматично. Головний принцип інактивності планування полягає в тому, що планувати необхідно мінімум процесів, щоб не змінити природного ходу подій.

Преактивне планування орієнтоване на майбутні зміни. При преактивному плануванні основу складають зміни в майбутньому, можливість передбачити можливі напрями змін зовнішнього середовища, з метою досягнення поставлених цілей. Преактивне планування орієнтується на пошук оптимальних рішень. В процесі планування преактивісти в основному використовують наукові, економіко-математичні методи планування, використовують техніку. Планування здійснюється зверху вниз: на вищих рівнях прогнозуються зовнішні умови, формулюються цілі та стратегії, потім визначаються цілі нижчих рівнів і програми їх дій.

Інтерактивне планування засноване на принципі участі і максимальної мобілізації творчих здібностей працівників організації. При інтерактивному плануванні годиться, що майбутнє підвладне контролю і значною мірою є продуктом діяльності працівників підприємства, заснованого на знаннях, як про сьогодення, так і про минуле фінансовому стані підприємства.

Фінансові плани банку можуть класифікуватися за багатьма ознаками [15; с. 112]:

- за видами діяльності (інноваційні, інвестиційні, виробничі, маркетингові і т.д.);

- за масштабами (загальний план фірми, плани підрозділів);

- по тривалості планованого періоду;

- по порядку розробки (знизу вверх, зверху вниз);

- за періодом (довгострокове, середньострокове, короткострокове);

- за масштабністю мети (стратегічне, тактичне, оперативне).

Розглянемо більш докладно наступні види фінансового планування:

- стратегічне;

- перспективне (довгострокове);

- бізнес-планування;

- поточне;

- бюджетування;

- оперативне фінансове планування.

Всі представлені види фінансового планування взаємопов'язані і реалізуються в певній послідовності.

Стратегічні і перспективні плани носять довгостроковий характер, зазвичай вони складаються на термін від трьох і більше років. Терміни «стратегічний» і «довгостроковий» не є тотожними. Стратегічне планування об'ємніше в концептуальному і змістовному сенсах, ніж довгострокове. Головна відмінність полягає в трактуванні майбутнього. Стратегічне планування - це не тільки і не стільки визначення бажаних цілей і можливих способів їх досягнення. Стратегічне планування базується на реальних можливостях підприємства. Стратегія - це своєчасна і необхідна реакція на об'єктивні зовнішні та внутрішні аспекти діяльності підприємства.

В системі довгострокового планування передбачається, що майбутнє може бути передбачене шляхом екстраполяції сформованих структурних пропорцій і тенденцій.

У системі стратегічного планування йдуть від сьогодення до майбутнього, замінюючи екстраполяцію аналізом перспектив розвитку організації.

Таким чином, складання стратегічних планів буде ґрунтуватися на вивченні факторів зовнішнього середовища - економічних, політичних, географічних, і інших чинників.

Наступна відмінність стратегічного і довгострокового планування полягає у використанні різних методів планування. Методологічною основою при стратегічному підході є системний і ситуаційний підходи (розробка сценаріїв майбутніх ситуацій, експертні оцінки, методи імітаційного та стохастичного моделювання та ін.). Ці підходи відрізняє гнучкість, адаптивність і маневреність. Крім цього найважливішим відмінністю є час - довгострокове планування більшою мірою є функцією часу.

Особливість стратегічного планування по відношенню до фінансового полягає в ув'язці стратегічних і фінансових цілей. До них можна віднести темпи і пропорції фінансових показників, напрямки фінансової політики. В якості основних стратегічних нормативів по різних сторонах фінансової діяльності підприємства можуть бути встановлені:

- середньорічний темп росту власних фінансових ресурсів, сформованих за рахунок власних джерел;

- мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використовуваного капіталу підприємства;

- коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

- співвідношення власних і позикових джерел коштів підприємства;

- співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства;

- мінімальний рівень грошових коштів, необхідних для забезпечення платоспроможності підприємства;

- рівень самофінансування підприємства та інші.

Проблема ув'язки стратегічних і фінансових цілей полягає ще й у тому, що сам по собі стратегічний аналіз відрізняється від фінансового.

При організації фінансового стратегічного планування необхідно мати можливість чітко сформулювати цілі діяльності окремого господарюючого суб'єкта. Як правило, цілі намічаються в досить загальному вигляді, не конкретні, навіть свідомо не досяжні. Так, наприклад, формулювання мети - стати кращим у своїй галузі - є не конкретною і практично не досяжною. Крім цього, при постановці цілей необхідно чітко обмежувати терміни щодо її досягнення. Також мети рідко враховують інші напрямки, крім фінансів.

При стратегічному плануванні можлива постановка цілей за такими основними напрямками [23; с. 44]:

1) доходи банку (прибуток, рентабельність, обсяг продажів, частка ринку та ін.);

2) клієнти банку (основні сегменти, кількісний і якісний склад, спеціальні заходи з обслуговування та ін.);

3) співробітники банку (вимоги до персоналу, система управління та ін.);

4) соціальна відповідальність (імідж організації та ін.).

Довгострокове планування в деяких джерелах ототожнюється зі стратегічним, проте воно має дещо іншу характеристику. Довгострокове планування охоплює період від трьох років (хоча періодичність складання таких планів багато в чому залежить від економічної стабільності, можливостей прогнозування), визначає найважливіші показники, пропорції, темпи розширеного відтворення.

Результати складання перспективного фінансового плану можуть дати керівництву організації наступну інформацію:

- про потреби в інвестиційних коштах;

- про способи фінансування цих інвестицій;

- про вплив обраної інвестиційної політики на вартість підприємства.

Перспективний фінансовий план комерційного банку повинен містити наступні документи [22; с. 121]:

- прогнозний баланс;

- план прибутків і збитків;

- план руху грошових коштів.

Перспективний фінансовий план більшою мірою буде носити рекомендаційний характер. Показники даного плану не будуть абсолютно точними. В умовах економічної невизначеності та інфляційних очікувань, характерних для функціонування вітчизняних підприємств, більшість з них стикаються з труднощами довгострокового планування майбутнього. Зайва деталізація показників плану виявиться марною тратою часу. Тому головна увага зараз приділяється поточним (короткостроковому) плануванні. В даний час найважливішим документом планування, який складається на вітчизняних підприємствах, є бізнес-план. У загальному вигляді бізнес-план поєднує в собі риси стратегічних і поточних планів.

Поточне фінансове планування являє собою конкретизацію перспективних фінансових планів. Система поточного фінансового планування базується на розробленій раніше фінансової стратегії та фінансову політику щодо окремих аспектів діяльності підприємства. Вона полягає в розробці конкретних видів поточних планів, які дозволяють визначити на майбутній період усі джерела фінансування розвитку підприємства, сформувати структуру його доходів і витрат, перевизначити структуру його активів і капіталу на кінець планованого періоду. Таким чином, поточне фінансове планування являє собою тактичні заходи по реалізації завдань, сформованих в стратегічному плані. Поточний фінансові плани в країнах зі стабільною економікою розробляються на рік з розбивкою по кварталах.

Чітко складені поточні плани з розбивкою по кварталах і місяцях є основою управління грошовими потоками будь-якого підприємства. Однак, у зв'язку з тим, що в процесі діяльності будь-якого підприємства обов'язково виникають розриви між в часі між припливом і відтоком грошових коштів виникає необхідність більш оперативного втручання та управління даними потоками. Ця задача може бути вирішена за допомогою використання системи оперативного планування.

Оперативне фінансове планування включає в себе складання платіжного календаря, касового і кредитного планів.

За періодичністю дані документи можуть складатися на місяць, декаду, п'ятиденку. Тривалість планового періоду буде залежати, насамперед, від масштабів діяльності підприємства, від кількості потоків і відтоків грошових коштів.

Фінансове планування в комерційному банку включає в себе три основні підсистеми [22; с. 121]:

- перспективне фінансове планування;

- поточне фінансове планування;

- оперативне фінансове планування.

Кожній з цих підсистем притаманні певні форми розроблюваних фінансових планів і чіткі межі періоду, на якому ці плани розробляються (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Система фінансового планування

Підсистема фінансового планування

Форми розроблюваних планів

Період планування

Перспективне (стратегічне) планування

Прогноз звіту про прибутки та збитки.

Прогноз руху грошових коштів.

Прогноз бухгалтерського балансу.

3-5 років

Поточне планування

План доходів і витрат з операційної діяльності.

План доходів і витрат з інвестиційної діяльності.

План надходження та витрачання грошових коштів.

Балансовий план.

1 рік

Оперативне планування

Платіжний календар.

Касовий план.

Декада, місяць, квартал

Всі підсистеми фінансового планування знаходяться у взаємозв'язку і здійснюються у визначеній послідовності. Вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямків фінансової діяльності фірми, здійснюване в процесі перспективного планування. На цьому етапі визначаються завдання і параметри поточного фінансового планування. В свою чергу, база для розробки оперативних фінансових планів формується на стадії поточного планування.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ В ПАТ “ЗЛАТОБАНК”

2.1 Аналіз фінансового стану ПАТ “ЗЛАТОБАНК”

Публічне акціонерне товариство “ЗЛАТОБАНК” (скорочена назва - АТ “ЗЛАТОБАНК”) - був створений у 2008 році як універсальна фінансова установа, що забезпечує індивідуальний підхід до кожного клієнта. [43]

Фінансова стійкість банку (financial resilience of a bank) - стан банку, який характеризується збалансованістю фінансових потоків, достатністю коштів для підтримки своєї платоспроможності та ліквідності, а також рентабельною діяльністю.

Фінансова стійкість банку означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі.

На основі даних фінансової звітності проведемо аналіз динаміки показників фінансової стійкості АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. (табл. 2.1). [43]

За даними таблиці 2.1 ми бачимо, що коефіцієнт надійності в 2012 році його значення зменшилось порівняно з 2011 роком на 0,017, або на (-18,7 %).

В 2013 році значення коефіцієнта надійності зменшилось порівняно з 2011 роком на 0,026, що у відсотковому співвідношенні складає (-28,6 %).

Порівняно з 2012 роком в 2013 році значення коефіцієнта зменшилось на 0,009, що у відсотковому співвідношенні складає (-12,2 %).

Коефіцієнт надійності знаходиться нижче норми (мінімально допустиме значення не менше 5,0 %).

Таким чином, банк не має забезпеченості власним капіталом і, отже, низьку надійність, тобто він не досяг того рівня, за якого не залежить від стихій у залученні вільних коштів грошового ринку, бо немає достатньо власних, дешевших, які можна розміщувати в кредити господарюючим суб'єктам та в інвестиції.

Таблиця 2.1

Аналіз динаміки показників фінансової стійкості АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

Показник

2011 рік

2012 рік

Відхилення

2013 рік

Відхилення

2012 р. до 2011 р.

2013 р. до 2011 р.

2013 р. до 2012 р.

1

2

3

4

5

6

7

Коефіцієнт надійності

0,091

0,074

-0,017

0,065

-0,026

-0,009

Коефіцієнт фінансового важеля

11,041

13,564

+2,523

15,469

+4,428

+1,905

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів

0,083

0,069

-0,014

0,061

-0,022

-0,008

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу

0,081

0,067

-0,014

0,059

-0,022

-0,008

Коефіцієнт фінансового важеля в 2012 році його значення збільшилось порівняно з 2011 роком на 2,523, що у відсотковому співвідношенні складає 22,9%. В 2013 році коефіцієнт складав 15,469. Порівняно з 2011 роком збільшився на 4,428, що у відсотковому співвідношенні складає +40,1%. Зменшився порівняно з 2012 роком на 1,905, або на 14,0%.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів в 2012 році його значення зменшилось порівняно з 2011 роком на 0,014, або на 16,9 %. В 2013 році значення коефіцієнта зменшилось порівняно з 2011 роком на 0,022, що у відсотковому співвідношенні складає (-26,5 %). Порівняно з 2012 роком зменшився на 0,008, або на 11,6 %. Значення показника знаходиться в нижче допустимого рівня (не менше 10 %) і свідчить про недостатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різних ризиків.

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом. В 2012 році коефіцієнт зменшився на 0,014, або на 16,9 %. Порівняно з 2011 роком значення показника в 2013 році зменшилось на 0,022, що у відсотковому співвідношенні складає (- 26,5 %). Порівняно з 2012 роком коефіцієнт в 2013 році зменшився на 0,008, або на 11,6 %. Значення показника знаходиться в нижче норми (оптимальне співвідношення 12,0-15,0 разів). Це свідчить, насамперед, що темп зростання активів перевищує темп зростання акціонерного і, по-друге, - про наявність тенденцій зниження використання “потужностей” із залучення їх з акціонерного капіталу.

Зобразимо динаміку показників фінансової стійкості АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. графічно (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Динаміка показників фінансової стійкості АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

З рисунку 2.1 ми бачимо, що коефіцієнт надійності за аналізований період має негативну динаміку. Негативна динаміка показника свідчить про те, що темпи росту власного капіталу є нижчими ніж темпи росту залучених коштів.

Коефіцієнт фінансового важеля за аналізований період має позитивну динаміку. Позитивна динаміка показника свідчить про те, що банк збільшив активність щодо залучення вільних коштів на грошовому ринку.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів за аналізований період має негативну динаміку. Негативна динаміка показника свідчить про те, що темпи росту капіталізованих активів нижчі ніж темпи росту власного капіталу.

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу за аналізований період має негативну динаміку. Це свідчить, насамперед, що темп зростання активів перевищує темп зростання акціонерного і, по-друге, - про наявність тенденцій зниження використання “потужностей” із залучення їх з акціонерного капіталу.

Таким чином, можна зробити висновок, що фінансова стійкість АТ “ЗЛАТОБАНК” недостатньо забезпечена його капіталом і останній не може захищати банк від імовірних ризикованих втрат в короткостроковій перспективі. Необхідно зосередити увагу на управлінні капіталом задля підвищення його ролі у забезпеченні фінансової стійкості банку у майбутньому.

Спроможність банку залучати кошти й ефективно та раціонально їх розміщувати характеризує його ділова активність. Ділова активність банку може бути визначена як за допомогою аналізу окремих показників, так і через оцінювання відповідних співвідношень між окремими статтями активів, пасивів та кількісним узгодженням змін в активах та пасивах.

На основі даних фінансової звітності проведемо аналіз динаміки показників ділової активності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. (табл. 2.2). [43]

Таблиця 2.2

Аналіз динаміки показників ділової активності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

Показник

2011 рік

2012 рік

Відхилення

2013 рік

Відхилення

2012 р. до 2011 р.

2013 р. до 2011 р.

2013 р. до 2012 р.

Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів

0,874

0,867

-0,007

0,834

-0,04

-0,033

Коефіцієнт активності залучення міжбан-ківських кредитів

0,266

0,209

-0,057

0,138

-0,128

-0,071

Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів

0,538

0,583

+0,045

0,608

+0,07

+0,025

Коефіцієнт дохідних активів

0,527

0,482

-0,045

0,555

+0,028

+0,073

Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель

0,168

0,153

-0,015

0,136

-0,032

-0,017

За даними таблиці 2.2 ми бачимо, що коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів в 2012 році зменшився порівняно з 2011 роком на 0,007 або на 0,8 %. В 2013 році значення коефіцієнта зменшилось порівняно з 2011 роком на 0,04, що у відсотковому співвідношенні складає (-4,6 %).

Порівняно з 2012 роком зменшилось в 2013 році на 0,033 або на 3,8 %. Значення коефіцієнта за аналізований період знаходиться в межах норми (не менше 0,7).

Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів в 2012 році зменшився порівняно з 2011 роком на 0,057 або на (- 21,4%). В 2013 році значення коефіцієнта зменшилось порівняно з 2011 роком на 0,128, що у відсотковому співвідношенні складає (- 48,1%).

Порівняно з 2012 роком зменшилось в 2013 році на 0,071 або на (- 33,9%). За аналізований період динаміка показника є негативною і свідчить про те, що темпи росту міжбанківських кредитів є нижчими ніж темпи росту загальних пасивів банку.

Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів в 2012 році збільшився порівняно з 2011 роком на 0,045 або на + 8,5%. В 2013 році значення коефіцієнта збільшилось на 0,07, що у відсотковому співвідношенні складає + 13,0%. Значення коефіцієнта збільшилось в 2013 році порівняно з 2012 роком на 0,025 або на 4,3%.

Коефіцієнт дохідних активів в 2012 році зменшився порівняно з 2011 роком на 0,045 або на 8,5%. В 2013 році значення коефіцієнта збільшилось на 0,028, що у відсотковому співвідношенні складає 5,3+ %.

Порівняно з 2012 роком значення коефіцієнта збільшилось в 2013 роком на 0,073 або на 15,1%.

Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель в 2012 році зменшилось порівняно з 2011 роком на 0,015 або на 8,9%. В 2013 році значення коефіцієнта зменшилось порівняно з 2011 роком на 0,032, що у відсотковому співвідношенні складає (-19%).

Порівняно з 2012 роком значення зменшилось в 2013 році на 0,017 або на (- 11,1%).

Зобразимо графічно динаміку показників ділової активності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. (рис. 2.2).

З рисунку 2.2 ми бачимо, що динаміка коефіцієнта активності залучення позичених і залучених коштів за аналізований період є негативною і свідчить про те, що темпи росту позичених і залучених коштів є нижчими ніж темпи росту загальних пасивів.

Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів за аналізований період має позитивну динаміку і свідчить про те, що темпи росту строкових депозитів є вищими ніж темпи росту загальних пасивів банку.

Рис. 2.2. Динаміка показників ділової активності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів за аналізований період має позитивну динаміку і свідчить про те, що темпи росту строкових депозитів є вищими ніж темпи росту загальних пасивів.

Позитивна динаміка коефіцієнта дохідних активів в 2012-2013 рр. свідчить про те, що темпи росту дохідних активів є вищими ніж темпи росту загальних активів банку.

За аналізований період значення коефіцієнта кредитної активності інвестицій у кредитний портфель має негативну динаміку і свідчить про те, що темпи росту портфеля цінних паперів є вищими ніж темпи росту загальних активів.

Ліквідність банку - це його здатність своєчасно виконувати свої зобов'язання. Інакше кажучи, суми його грошових коштів, які можна швидко мобілізувати з інших джерел, дають змогу вчасно виконувати зобов'язання, відображені в пасиві балансу. Зокрема, з метою підтримання ліквідності, банк повинен мати певний резерв для виконання непередбачених зобов'язань, які можуть бути зумовлені як змінами стану грошового ринку, так і фінансовим станом клієнтів або банків-партнерів.

На основі даних фінансової звітності проведемо аналіз динаміки показників платоспроможності та ліквідності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. (табл. 2.3). [43]

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки показників платоспроможності та ліквідності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

Показник

2011 рік

2012 рік

Відхилення

2013 рік

Відхилення

2012 р. до 2011 р.

2013 р. до 2011 р.

2013 р. до 2012 р.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2)

21,86

17,29

-4,57

12,6

-9,26

-4,69

Коефіцієнт миттєвої ліквідності (Н4)

35,62

46,03

+10,41

38,94

+3,32

-7,09

Коефіцієнт поточної ліквідності (Н5)

47,64

73,55

+25,91

81,44

+33,8

+7,89

Коефіцієнт коротко-строкової ліквідності (Н6)

136,45

105,81

-30,64

122,12

-14,33

+16,31

Норматив адекватності регулятивного капіталу або норматив платоспроможності в 2012 році зменшився порівняно з 2011 роком на 4,57, що у відсотковому співвідношенні складає (-20,9%). В 2013 році значення показника зменшилось порівняно з 2011 роком на 9,26 або на 42,4%. Порівняно з 2012 роком норматив адекватності регулятивного капіталу в 2013 році зменшився на 4,69, що у відсотковому співвідношенні складає + 27,1%. Значення показника знаходиться в межах норми (не менше 10 %) і свідчить про те, що банк здатний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності в 2012 році збільшився порівняно з 2011 роком на 10,41, що у відсотковому співвідношенні складає + 29,2 %. В 2013 році значення коефіцієнта збільшилось порівняно з 2011 роком на 3,32 або на 7,2%. Порівняно з 2012 роком значення коефіцієнта миттєвої ліквідності зменшилось в 2013 році на 7,09, що у відсотковому співвідношенні складає (- 15,4 %). Значення коефіцієнта за аналізований період вище нормативного (не менше 20%) і свідчить про достатній рівень високоліквідних активів банку необхідний для забезпечення виконання поточних зобов'язань протягом одного операційного дня.

Коефіцієнт поточної ліквідності в 2012 році збільшився порівняно з 2011 роком на 25,91, що у відсотковому співвідношенні +54,4 %. В 2013 році значення показника збільшилось порівняно з 2011 роком на 33,8 або на 70,9 %. Порівняно з 2012 роком норматив поточної ліквідності в 2013 році збільшився на 7,89, що у відсотковому співвідношенні складає + 10,7%. Значення коефіцієнта за аналізований період знаходиться в межах норми (не менше 40%), і свідчить про достатній рівень мінімально необхідного обсягу ліквідних активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов'язань протягом одного календарного місяця.

Норматив короткострокової ліквідності в 2012 році зменшився порівняно з 2011 роком на 30,64, що у відсотковому співвідношенні складає +22,5%. В 2013 році значення коефіцієнта зменшилось порівняно з 2011 роком на 14,33 або на (-13,5 %). Порівняно з 2012 роком збільшився на 16,31, що у відсотковому співвідношенні складає +15,4 %. За аналізований період значення коефіцієнта знаходилось в межах норми (не менше 60%) і свідчить про достатній рівень ліквідних активів для забезпечення виконання своїх зобов'язань протягом одного року.

На рисунку 2.3 зобразимо динаміку показників платоспроможності та ліквідності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

Рис. 2.3. Динаміка показників платоспроможності та ліквідності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

На основі даних фінансової звітності проведемо аналіз динаміки показників рентабельності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз динаміки показників рентабельності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. [43]

Показник

2011 рік

2012 рік

Відхилення

2013 рік

Відхилення

2012 р. до 2011 р.

2013 р. до 2011 р.

2013 р. до 2012 р.

Рентабельність активів

0,011

0,024

+0,013

0,024

+0,013

0

Рентабельність загального капіталу

0,131

0,346

+0,215

0,387

+0,256

+0,041

Рентабельність статутного капіталу

0,134

0,353

+0,219

0,394

+0,26

+0,014

За даними таблиці 2,4 ми бачимо, що рентабельність активів банку в 2012 році збільшилась порівняно з 2011 роком на 0,013 або на 118,2 %. В 2013 році значення показника збільшилось порівняно з 2011 роком на 0,013, що у відсотковому співвідношенні складає +118,2%. Порівняно з 2012 роком значення показника в 2013 році залишилось незмінним. Збільшення показника в динаміці свідчить про те, що темпи росту чистого прибутку є більшими ніж темпи росту активів.

Значення рентабельності активів банку протягом аналізованого періоду знаходиться нижче норми (не менше 1%) і свідчить про неефективне управління активами з боку менеджменту банку.

Рентабельність капіталу в 2012 році збільшилась порівняно з 2011 роком на 0,215 або на 164,1 %. Значення показника в 2013 році збільшилось порівняно з 2011 роком на 0,256, що у відсотковому співвідношенні складає + 195,4 %.

Порівняно з 2012 роком збільшилась в 2013 році на 0,041 або на 11,9 %. Позитивна динаміка показника свідчить про те, що темпи росту чистого прибутку є більшими, ніж темпи росту власного капіталу. За аналізований період значення показника було нижче норми (не менше 5 %) і вказує на неефективність використання банком власного капіталу.

Рентабельність статутного капіталу в 2012 році збільшилась порівняно з 2011 році на 0,219, що у відсотковому співвідношенні складає + 163,4 %. Значення показника в 2013 році збільшилось порівняно з 2011 роком на 0,26 або на 194,0 %.

Порівняно з 2012 роком збільшилось на 0,014, що у відсотковому співвідношенні складає + 3,9 %. Позитивна динаміка показника свідчить про те, що темпи росту чистого прибутку більші за темпи росту статутного капіталу.

Зобразимо динаміку показників рентабельності АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. графічно (рис. 2.4).

З рисунка 2.4 ми бачимо, що рентабельність активів банку за аналізований період має позитивну динаміку в 2012 році порівняно з 2011 роком. Збільшення показника в динаміці свідчить про те, що темпи росту чистого прибутку є більшими ніж темпи росту активів.

Рентабельність капіталу за аналізований період також має позитивну динаміку і свідчить про те, що темпи росту чистого прибутку є більшими, ніж темпи росту власного капіталу.

Рис. 2.4. Динаміка показників рентабельності АТ “ЗЛАТОБАНК”

Позитивна динаміка рентабельності статутного капіталу за аналізований період свідчить про те, що темпи росту чистого прибутку більші за темпи росту статутного капіталу.

На основі аналізу динаміки показників рентабельності ми бачимо, що за аналізований період не відбулося різкої зміни в рівнях показників, що характеризують збільшення окупності чистим прибутком активів, загального капіталу і статутного капіталу. Це ознака стабільної роботи банку, навіть в умовах непередбачуваних і незалежних від банку змін на фінансовому ринку України в останні роки.

Таким чином, на основі проведеного аналізу фінансового стану АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. можемо зробити висновок, що за аналізований період фінансовий стан банку є стабільним, і в нього є достатньо ресурсів для забезпечення стабільної та безперебійної роботи на фінансовому ринку.

2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності ПАТ “ЗЛАТОБАНК”

Аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку є одним з найважливіших напрямків в його роботі. Він полягає в проведенні аналізу доходів, витрат, прибутку банку.

Значення аналізу фінансових результатів діяльності банку полягає в тому, що його результати дозволяють керівництву банку сформувати відповідну диверсифікаційну політику надання послуг, виявити “вузькі місця”, розробити рекомендації щодо їх усунення.

Доходи комерційного банку - це зростання економічних вигід протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань.

За даними фінансової звітності проведемо аналіз динаміки доходів АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. (табл. 2.5) [43]

Таблиця 2.5

Аналіз динаміки доходів АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

тис. грн.

Показник

2011 рік

2012 рік

Відхилення

2013 рік

Відхилення

2012 р. до 2011 р.

2013 р. до

2011 р.

2013 р. до

2012 р.

Процентні доходи

347426

531336

+183910

839948

+492522

+308612

Комісійні доходи

28306

37894

+9588

55772

+27466

+17878

За даними таблиці 2.5 ми бачимо, що процентні доходи в 2012 році збільшились порівняно з 2011 роком на 183910 тис. грн., що у відсотковому співвідношенні складає +52,9 %.

В 2013 році процентні доходи збільшились порівняно з 2011 роком на 492522 тис. грн. або на 141,8 %.

Порівняно з 2012 роком збільшились в 2013 році на 308612 тис. грн., що у відсотковому співвідношенні складає +58,1 %.

Комісійні доходи банку в 2012 році збільшились порівняно з 2011 роком на 9588 тис. грн., що у відсотковому співвідношенні складає + 33,9 %. В 2013 році комісійні доходи збільшились порівняно з 2011 роком на 27466 тис. грн. або на 97,0 %.

Порівняно з 2012 роком збільшились на 17878 тис. грн., що у відсотковому співвідношенні складає + 41,2 %.

Зобразимо динаміку процентних доходів АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. графічно (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Динаміка процентних доходів АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

Розглянемо структуру процентних доходів АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. (табл. 2.6). [43]

За даними таблиці 2.6 ми бачимо, що в структурі процентних доходів найбільшу питому вагу займають кредити та заборгованість юридичних осіб. В 2012 році їхня питома вага складала 90,023 %, збільшилась порівняно з 2011 роком на 2,036 п.п. Питома вага наданих кредитів клієнтам в 2013 році в загальній структурі процентних доходів складала 92,726 %. Збільшилась порівняно з 2011 роком на 4,739 п.п. Порівняно з 2012 роком збільшилась в 2013 році на 2,703 п.п.

Таблиця 2.6

Структура процентних доходів АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

Показник

2011 рік

Питома вага

2012 рік

Питома вага

2013 рік

Питома вага

Відхилення

2013 р. до 2011 р.

2013 р. до 2012 р.

Кредити та заборгованість юридичних осіб

305689

87,987

478325

90,023

778854

92,726

+473165

+300529

Кредити та заборгованість фізичних осіб

29149

8,39

39596

7,452

40247

4,792

+11098

+631

Кошти в інших банках

11632

3,348

12332

2,321

18352

2,185

+6720

+6020

Кошти обов'язкових резервів в НБУ

956

0,275

706

0,133

964

0,115

+8

+258

Цінні папери в портфелі банку до погашення

0

0

377

0,071

1531

0,182

+1531

+1154

Процентні доходи, всього

347426

100

531336

100

839948

100

+492522

+308612

Витрати банку - це зменшення економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

За даними фінансової звітності проведемо аналіз динаміки витрат АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр. (табл.2.7). [43]

Процентні витрати в 2012 році збільшились порівняно з 2011 роком на 158100 тис. грн., що у відсотковому співвідношенні + 80,8%. В 2013 році процентні витрати збільшились порівняно з 2011 роком на 411375 тис. грн. або на 210,4 %.

Порівняно з 2012 роком збільшились на 253275 тис. грн., що у відсотковому співвідношенні складає 71,6 %.

Таблиця 2.7

Аналіз динаміки витрат АТ “ЗЛАТОБАНК” за 2011-2013 рр.

тис. грн.

Показник

2011 рік

...

Подобные документы

  • Поняття, види, етапи і організація процесу планування в банку. Ситуаційний підхід до стратегічного планування банківських продуктів і послуг. Вибір стратегії діяльності комерційних банків. Аналіз сучасної практики фінансового планування в банках України.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 16.01.2011

  • Організація механізму планування банківської діяльності на прикладі акціонерно-комерційного банку соціального розвитку ”Укрсоцбанк". Виявлення наявних фінансових можливостей "Укрсоцбанку". Шляхи покращення конкурентоздатності вітчизняних банків.

    курсовая работа [231,6 K], добавлен 19.03.2010

  • Становлення банківської системи. Загальна характеристика банківської системи. Формування ресурсів банківської системи. Розміщення ресурсів банків України. Фінансові результати діяльності банківської системи. Темпи зростання активно-пасивних операцій.

    курсовая работа [164,9 K], добавлен 13.08.2008

  • Основні етапи формування та розвитку банківської системи України, її специфічні риси та особливості. Політика Національного Банку України. Аналіз банківської системи України, її поітики та стратегічних цілей. Стан банківської системи у 2008 році.

    курсовая работа [48,0 K], добавлен 12.07.2010

  • Зміст і предмет аналізу банківської діяльності. Основні принципи, критерії та види аналізу банківського балансу. Організація аналітичної роботи в банку. Методи, прийоми, етапи та інформаційне забезпечення проведення аналізу банківської діяльності.

    презентация [85,6 K], добавлен 21.03.2014

  • Сутність банківської системи й грошової пропозиції. Функції Національного банку України та комерційних банків. Структура капіталу в банківській системі України. Надання послуг в банках. Державне регулювання банківської системи України, її саморегулювання.

    курсовая работа [76,2 K], добавлен 20.11.2010

  • Сутність банківської системи України та її складові. Аналіз динаміки розвитку банківської системи України та діагностування кредитного потенціалу банків. Модель покращення функціонування банківської системи України за допомогою кластерного аналізу.

    дипломная работа [787,7 K], добавлен 20.03.2011

  • Стан та тенденції розвитку банківської системи України: загальна характеристика, формування та розміщення ресурсів. Фінансові результати діяльності банківської системи. Оформлення основних банківських операцій: розрахунково-касові, депозитні, кредитні.

    курсовая работа [786,2 K], добавлен 13.08.2008

  • Виникнення банків та еволюція банківської системи, правові та концептуальні аспекти її побудови в Україні. Аналіз діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" як елементу банківської системи України. Порівняння банківської системи України та зарубіжних країн.

    дипломная работа [332,0 K], добавлен 20.12.2011

  • Теоретико-методологічні основи банківської діяльності на світовому фінансовому ринку. Сучасний стан інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір. Розробка стратегії інтеграції банківської системи до світового фінансового ринку.

    дипломная работа [435,8 K], добавлен 10.04.2007

  • Місце Приватбанку на ринку фінансових послуг та в банківській системі України. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу. Зміст системи комплексного аналізу банківської діяльності комерційного банку. Аналіз активу, пасиву та платоспроможності банку.

    дипломная работа [648,2 K], добавлен 20.06.2012

  • Аналіз методологічних підходів до питання сутності банківської системи перехідного типу. Вивчення грошово-кредитного ринку України. Оцінка умов становлення та розвитку банківської системи України. Інституційні зміни діяльності комерційних банків.

    дипломная работа [551,8 K], добавлен 19.02.2015

  • Сутність комерційного банку. Поняття банківської діяльності та банківського законодавства. Банківська система та її елементи. Характерні риси та особливості розвитку банківської системи України.

    курсовая работа [349,1 K], добавлен 04.09.2007

  • Порядок реєстрації банківських установ. Створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном. Операції банку за основними класифікаційними ознаками. Дослідження банківської системи України за видами банків, їх активами.

    курсовая работа [391,8 K], добавлен 07.07.2011

  • Дослідження поняття, функцій та структурно-логічної схеми банківської системи України. Роль банківської системи у розвитку ринкових відносин. Характеристика відмінностей між розподільчою і ринковою системами. Аналіз показників діяльності банків країни.

    курсовая работа [88,5 K], добавлен 27.02.2013

  • Розгляд історії розвитку (банківської системи Русі та СРСР) і характеристики основних елементів банківської системи України. Виникнення і характеристика центральних банків, які є головною ланкою банківської системи, оцінка їх незалежності та функції.

    дипломная работа [42,3 K], добавлен 03.03.2011

  • Основні принципи роботи банківської установи АТ "Брокбізнесбанк": активи, капітал, кошти клієнтів. Управління грошовими потоками, формуванням прибутку, оборотними активами банку. Фінансовий аналіз діяльності банку та управління власним капіталом.

    курсовая работа [361,2 K], добавлен 19.05.2011

  • Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку. Окремі положення фінансового менеджменту банку. Стратегія трансформації активів та збалансованого управління ліквідністю. Аналіз адекватності капіталу та якості активів.

    курсовая работа [77,9 K], добавлен 27.09.2010

  • Історія розвитку банківської справи, її місце в фінансовій системі сучасної держави. Використання системи федерального резерву в роботі банків розвинених країн. Опис банківської системи Канади, Великобританії та США. Аналіз банківської справи України.

    курсовая работа [562,0 K], добавлен 14.07.2009

  • Заходи, пов'язані з лібералізацією руху капіталу. Етапи впровадження системи Базель II для цілей євроінтеграції України. Розширення транскордонного співробітництва органів банківського нагляду та підвищення прозорості діяльності банківської системи.

    реферат [32,7 K], добавлен 17.08.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.