Управління кредитним портфелем банку ПАТ "Універсал Банк"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади формування кредитного портфелю банку

1.1 Економічна сутність кредитного портфелю банку

1.2 Механізм формування кредитного портфелю банку

2. Аналіз формування кредитного портфелю банку на прикладі пат «Універсал Банк»

2.1 Фінансово-економічна характеристика досліджуваного банку

2.2 Аналіз структури та динаміки кредитного портфелю

2.3 Оцінка доходності кредитних операцій

3. Вдосконалення формування кредитного портфелю банку

3.1 Адаптація зарубіжного досвіду кредитної діяльності банків до вітчизняної банківської системи

3.2 Рекомендації щодо мінімізації кредитних ризиків

3.3 Напрями вдосконалення управління кредитним портфелем банків

Список використаної літератури

Додатки

кредитний портфель банк банківський



Вступ

Кредитні операції - сама дохідна стаття банківського бізнесу. За рахунок цього джерела формується основна частина чистого прибутку, що відчисляється в резервні фонди і, що йде на виплату дивідендів акціонерам банку [11].

Банки надають кредити різним юридичним і фізичним особам із власних і позикових ресурсів. Засоби банку формуються за рахунок клієнтських грошей на розрахункових, поточних, термінових і інших рахунках; міжбанківського кредиту; засобів, мобілізованих банком у тимчасове користування шляхом випуску цінних боргових паперів і т.д.

Ключовими елементами ефективного керування кредитами є добре розвинуті кредитна політика і процедури, гарне керування портфелем, ефективний контроль за кредитами.

Кредитна політика створює основу всього процесу керування кредитами. Вона визначає об'єктивні стандарти, якими повинні керуватися банківські працівники, що відповідають за надання й оформлення позик, і керування ними. Коли кредитна політика сформульована правильно, чітко проводиться зверху і добре розуміється на всіх рівнях банку, вона дозволяє керівництву банку підтримувати правильні стандарти в області кредитів, уникати зайвого ризику і вірно оцінювати можливості розвитку справи.

Розробка кредитної політики є важливим етапом при адаптуванні банку, до складних і постійно мінливих умов економіки.

Кредитний портфель - це сукупність кредитів, наданих банком на певну дату з метою одержання доходу у вигляді відсотків [11].

Кредитний портфель комерційного банку є одним із найризикованішим напрямків і найвагоміших компонентів структури відсоткових доходів. Тому для успішного кредитування - забезпечення повернення наданих позичок та підвищення дохідності кредитних операцій, банки мають впроваджувати ефективну та гнучку систему управління кредитним портфелем.

Всі ці важливі питання і визначають актуальність теми.

Метою бакалаврської роботи є обгрунтування шляхів вдосконалення формування кредитного портфеля у комерційних банках, а зокрема, у ПАТ «Універсал Банк» та методів уникнення ризиків які виникають при здійснені кредитної діяльності. Реалізація даної мети вимагає постановки і вирішення конкретних завдань, саме:

- визначення загальних умови формування кредитного портфеля;

- аналіз формування кредитного портфелю в ПАТ «Універсал Банк»;

- розробка напрямків вдосконалення формування кредитного портфеля та рекомендації щодо мінімізації кредитних ризиків.

Об'єктом дослідження є кредитний портфель ПАТ «Універсал Банк».

Предмет дослідження - є теоретичні та практичні аспекти формування кредитного портфеля в ПАТ «Універсал Банк».

Дослідженням методів формування кредитного портфеля та способів уникнення і мінімізації кредитних ризиків займалися у свій час такі вітчизняні вчені як М.А. Федотова, Г.Г. Кадикова., Р.С. Сайфуліна та зарубіжні вчені Альтман, Чессер, Бівер, Ейлер та інші.

В процесі дослідження використовуються загальні та спеціальні методи дослідження. Загальні методи дослідження застосовуються при побудові структури роботи, визначенні сутності, механізму та вдосконалення формування кредитного портфелю банку.

Спеціальні методи дослідження застосовуються при аналізі формування кредитного портфеля ПАТ «Універсал Банк».

Інформаційну базу дослідження становлять звітні дані по банку, а саме річні звіти по ПАТ «Універсал Банк» 2011-2013роки, нормативні та законодавчі акти, які регулюють діяльність банків, підручники, статті з періодичних видань, статистичні дані НБУ, інтернет-ресурси.



1. Теоретичні засади формування кредитного портфелю банку

1.1 Економічна сутність кредитного портфелю банку

Кредитні операції (кредит) - це вид активних операцій банку, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на «стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні» та «безнадійні»[14].

Згідно з нормативним положенням Національного банку України «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» № 279 до заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать як грошові балансові, так і документарні позабалансові активи банку, які приносять як прибуток так і збитки в процесі банківських операцій[16 ]:

- строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівна заборгованість за;

- кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними;

- вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, і сумнівна заборгованість за ними;

- кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання;

- кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними;

- кредити суб'єктам господарювання в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними;

- іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними;

- кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними;

- іпотечні кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними [16];

- кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними;

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам;

- гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків;

- сумнівні гарантії, що надані банкам і клієнтам;

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими суб'єктам господарювання;

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими фізичним особам;

- зобов'язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам;

- іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними;

- кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними;

- кредити овердрафт, що надані суб'єктам господарювання та фізичним особам;

- гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам [16].

До розрахунку резерву береться 50 % від суми зобов'язань з кредитування. У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризується показниками дохідності та відповідним рівнем ризику. Дохідність і ризик -- основні параметри управління кредитним портфелем банку. За співвідношенням цих показників визначається ефективність кредитної діяльності банку [23].

Головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за допустимого рівня ризику. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля, а також від рівня відсоткових ставок за кредитами. Рейтинг банків України за десятибальною шкалою наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Рейтинг ТОП-15 банків України [57]

Банк	Кредитний портфель	Якість обслуговування	Клієнтська база	Фінансова стійкість
«ІНГ банк Україна»	7,56	7,89	7,11	8,56
«ВТБ Банк»	6,33	7,56	6,22	8,33
«Унікредит Банк»	6,67	7,44	6,56	7,89
«Укросоцбанк»	5,89	7,00	6,33	7,78
«Дочірній банк Сбербанку Росії»	6,44	7,11	6,11	8,00
«Укрексімбанк»	6,89	6,67	6,44	7,89
«Ерсте Банк»	6,33	7,00	6,33	7,44
«Укрсиббанк»	5,44	6,78	6,11	7,22
«Приватбанк»	6,44	5,67	5,78	7,44
«ОТП Банк»	5,44	7,11	6,00	6,78
«Універсал Банк»	5,89	6,78	5,67	6,44
«Промінвестбанк»	5,22	5,33	5,33	7,33
«Форум»	4,78	6,33	5,44	6,56
«Ощадбанк»	5,78	4,11	5,44	7,11
«ПУМБ»	5,44	6,78	5,44	6,33

З таблиці 1.1 видно, що перше місце посідає «ІНГ банк Україна» і показник його кредитного портфеля є найвищім з ТОП-15 банків України і становить 7,56. Найнижчий показник має Банк «Форум», який дорівнює 4,78 [57].

Бугель Ю.В. вважає, що кредитний портфель комерційного банку необхідно розглядати в широкому та вузькому значеннях [16].

Кредитний портфель банку в широкому значенні - це комплексний інструмент управління (активами і пасивами) банку; у вузькому - набір кредитних інструментів для досягнення таких цілей, як: високий рівень доходу в поточному періоді; високий темп приросту очікуваного доходу в майбутній довгостроковій перспективі; мінімізація рівня ризиків кредитного портфеля; дотримання необхідної ліквідності кредитного портфеля; забезпечення максимального ефекту податкових пільг [16].

Автором досліджено поняття «кредитний портфель» як сукупність банківських позичок, що надаються в користування юридичним і фізичним особам для забезпечення їх господарських і соціальних потреб, структуровані за певними форматами відповідно до завдань певної кредитної політики і відображають результати її реалізації. Кредит як складова категорії фінансів відтворює у сукупному кількісному та якісному аспектах напрями і результати кредитної діяльності банківської системи (або окремого банку) та її вплив на розвиток соціально-економічних відносин у суспільстві. Крім того, до кредитного портфеля належать позичкові ресурси, що надаються небанківськими суб'єктами фінансового ринку, а також сфери господарського кредитування, але існує думка, що вони не потрапляють під пряме регулювання з боку державної кредитної політики [16].

На наш погляд, заслуговує на увагу точка зору Голуб В.М. на кредитний портфель як важливий інструмент управління кредитною діяльністю комерційного банку, що має спрямовувати його стратегічну політику і поточну діяльність на виконання завдань державної кредитної політики [21]. Для активізації ролі кредитного портфеля як інструмента підвищення дохідності від кредитних операцій науковцем запропоновано розглядати його з трьох позицій (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

Підходи до визначення поняття кредитного портфелю [21]

1	Банк має формувати кредитний портфель за вимогами державної кредитної політики відповідно до його місця в її впровадженні. Це - стратегічний кредитний портфель, в якому визначаються перспективи підвищення кредитної активності банку, встановлюється співвідношення у розподілі кредитів за строками, галузями виробництва, регіонами, підприємницькими структурами і споживачами, визначаються пріоритети у кредитування малого і середнього бізнесу, обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього товарного обігу тощо.
2	Банк формує кредитний портфель до моменту укладання кредитних угод на основі обсягів і з урахуванням структури стратегічногокредитного портфеля, тобто згідно з державними пріоритетами. Відбувається це шляхом відбору із представлених потенційними позичальниками кредитних проектів таких, що задовольняють принциповим Вимогам кредитування. Це - переддоговірний (потенційний), або тактичний, кредитний портфель, в якому здійснюється декомпозиція стратегічного портфеля.
3	Кредитний портфель це - портфель фактично наданих кредитів, або фактичний кредитний портфель, що зараз є загальновизнаним. Проте оцінка його якості має здійснюватися не тільки у традиційно встановленому порядку, але й за ознаками повноти реалізації завдань стратегічного кредитного портфеля. У такій ситуації кредитний портфель посідає належне йому активне місце не тільки в управлінні кредитною діяльністю окремого банку, а й банківської системи в цілому, сприяє вирішенню проблем забезпечення зростання потенціалу національної економіки.

Згідно Постанови Правління Національного банку України від 25.01.2012 р. № 23 Кредитний портфель (credit portfolio) - сукупність усіх банківських позик, що структуровані за певними параметрами відповідно до завдань визначеної банком кредитної політики [54].

В економічній літературі не має єдиної думки щодо кількості ознак, класифікації видів банківського кредиту. У процесі систематизації банківських кредитів використовуються різні критерії виділення тих чи інших видів кредитів. Класифікація кредитів може складатися і дотримуватися самими банками. Найбільш прагматичною можна вважати класифікацію, що наведена в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Класифікація кредитів [54]

За терміном користування	- короткострокові -- до 1 року; - середньострокові -- до 3-х років; - довгострокові -- понад 3 роки.
За формою забезпечення	- забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); - гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); - з іншим забезпеченням (поручительством, свідоцтвом страхової організації); - незабезпечені (бланкові).
За ступенем ризику	- стандартні; - під контролем; - субстандартні; - сумнiвні; - безнадiйні.
За формою надання	- строковий; - револьверний; - кредитна лiнiя; - овердрафт; - субординований борг; - iншi кредити.
За строком погашення	- кредити, що погашаються одноразово, тобто кредит повертається у повній сумі у певний термін; - кредити, для яких передбачається періодичне погашення суми позички і відсотків по ній певними частинами, що пов'язане з періодичністю надходження виручки від реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг); - кредити, що погашаються достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника); - кредити з регресією платежів.

Більшість авторів при визначенні кредитного портфеля ґрунтуються тільки на одному із критеріїв класифікації його елементів - кредитному ризику. На мою думку, для найбільш точного визначення кредитного портфеля необхідно брати до уваги й інших факторів, що здійснюють на нього безпосередній вплив (наприклад, рівень прибутковості й ступінь ліквідності кредитного портфеля).

У закордонній економічній літературі під кредитним портфелем розуміється характеристика структури і якості виданих позичок, класифікованих за певними критеріями залежно від поставлених цілей керування. Тобто у визначення сутності кредитного портфеля іноземні економісти включають результат застосування елементів процесу кредитного менеджменту. Останнім часом все більше число вітчизняних фахівців бере на озброєння саме закордонну методику визначення поняття кредитного портфеля [32].

Сутність кредитного портфеля банку можна розглядати на категоріальному й прикладному рівнях.

У першому аспекті кредитний портфель - це економічні відносини, що виникають при видачі й погашенні кредитів, здійсненні прирівняних до кредитних операцій. У цьому випадку кредитний портфель визначається як сукупність кредитних вимог банку й інших вимог кредитного характеру, а також як сукупність виникаючих при цьому економічних відносин [15].

У другому аспекті кредитний портфель являє собою сукупність активів банку у вигляді позичок, врахованих векселів, міжбанківських кредитів, депозитів і інших вимог кредитного характеру, класифікованих по групах якості на основі певних критеріїв [15].

Даючи визначення кредитному портфелю комерційного банку неможливо не торкнути поняття його якості. Під якістю кредитного портфеля будемо розуміти комплексне визначення, що характеризує ефективність формування кредитного портфеля комерційного банку з погляду прибутковості, ступеня кредитного ризику (яка, у свою чергу, залежить від фінансового становища позичальника, якості обслуговування боргу, а також від всієї наявної в розпорядженні кредитної організації інформації по будь-яких ризиках позичальника, включаючи відомості про зовнішні зобов'язання позичальника, про функціонування ринку, на якому працює позичальник), і забезпеченості (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Рейтинг якості кредитного портфеля банків України [57]

Як бачимо на рисунку, перше місце посідає «ІНГ банк Україна», і якість його кредитів становить 7,56 за десятибальною шкалою. На другому місці знаходиться «Укрексімбанк» з якістю кредитів 6,89. Третє місце посідає «Унікредит Банк», і якість його кредитів дорівнює 6,67.

Отже, кредитний портфель банку - це сукупність кредитів, наданих одним банком на певну дату з метою одержання доходу у вигляді відсотків.

Рівень показника якості кредитного портфеля обернено пропорційний рівню кредитного ризику (чим вище якість позички, тим менше ймовірність її неповернення або затримки погашення, і навпаки). Те ж саме ставиться до рівня забезпеченості й прибутковості позички (чим надійніше її забезпечення, і чим більший дохід вона приносить, тим вище якість кредитного портфеля).

1.2 Механізм формування кредитного портфелю банку

Істотним моментом визначення кредитного портфеля є те, що вибір і формування його прямо залежить від визначення банком свого інвестиційного обрію, набору стратегічних і тактичних рішень на певний проміжок часу. У цьому зв'язку, представляється важливим підкреслити, що кредитний портфель є не просто пасивно сформованим набором кредитних вимог банку, а результатом активних дій банку, що динамічно розвивається, свідомо управлінським співвідношенням між різними видами кредитів [45]. Саме тому необхідно розглядати кредитний портфель комерційного банку як втілення стратегії, кредитної політики банку (яка є, у свою чергу, частиною загальної стратегії розвитку банку), як результат активних управлінських дій банку, спрямованих на формування певного співвідношення між сукупністю кредитних інструментів [20].

На формування структури кредитного портфеля банку істотно впливає специфіка сектору ринку, який обслуговується цим банком. Для спеціалізованих банків структура кредитного портфеля концентрується в певних галузях економіки. Для іпотечних банків характерним є довгострокове кредитування. У структурі кредитного портфеля ощадних банків переважають споживчі кредити та позички фізичним особам [22].

Обсяг і структура кредитного портфеля банку визначаються такими чинниками:

- офіційна кредитна політика банку;

- правила регулювання банківської діяльності;

- величина капіталу банку;

- досвід і кваліфікація менеджерів;

- рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів.

Одним з головних завдань, що постають перед менеджментом у сфері кредитування, є розробка кредитної політики банку. Кредитна політика охоплює найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, визначає пріоритетні напрями кредитування, а також перелік кредитів, які не повинні входити до кредитного портфеля банку. Один і той самий кредит може не відповідати основним вимогам кредитної політики одного банку, але бути цілком прийнятним для іншого [25].

Кредитна політика банку регулює кредитну діяльність кожного банку і встановлює правила формування кредитного портфеля. Положення кредитної політики необхідно зафіксувати письмово й затвердити на засіданнях Кредитного комітету та Комітету кредитного нагляду. Цей документ має конфіденційний характер, а тому з ним можуть бути ознайомлені лише ті працівники банку, які здійснюють кредитування. Кожному банку необхідно розробити власну кредитну політику, що відбивала б напрями та специфіку його діяльності, можливості цього банку та його клієнтів, рівень допустимого ризику, права й обов'язки кредитних працівників [30].

Якість кредитного портфеля суттєво впливає на рівень ризикованості та надійності банку, тому саме кредитна діяльність підлягає регулюванню з боку органів нагляду в багатьох країнах. Установлені обмеження та нормативи, а також правила регулювання банківської діяльності відіграють суттєву роль у процесі формування кредитного портфеля [57]

Національним банком України регулюється обсяг кредитного портфелю банку як нормативна функція показника Н2 - відношення обсягу регулятивного капіталу банку до сумарного зваженого на ризик портфеля активів банку, який включає в себе кредитний портфель банку з коефіцієнтами ризику 50% для міжбанківських операцій кредитування та 100% для операцій кредитування клієнтів.

Економічний сенс нормативу Н2 полягає в оцінці платоспроможності банку, - оцінці розміру регулятивного капіталу щодо ступеня ризикованості активних операцій. Наприклад, якщо взяти два банки з однаковим регулятивним капіталом - 100 млн. грн. і однаковим розміром активних операцій - 1 000 млн. грн., але різною структурою активів, то і норматив Н2 у двох банків буде зовсім різний [54].

Одночасно, Національним банком України встановлено вимоги щодо порядку надання кредитів та обов'язкові нормативи кредитного ризику. При цьому поняття «кредитний ризик» в інструктивному матеріалі НБУ має наступну трактовку [54]:

«Кредитний ризик позичальника-контрагента - це сума всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов'язань щодо цього контрагента» - тобто це не тільки суми виданих кредитів та кредитних гарантій, але і обумовлені угодами суми відсотків за користування кредитами та надання гарантій. Таким чином, НБУ виділяє в нормативних документах поняття «кредитного ризику», як абсолютної величини кредитних коштів та кредитних вимог, а поняття «ступеню кредитного ризику», як відносний (відсотковий) рівень, що характеризує ймовірний ступень реалізації абсолютного обсягу «кредитного ризику».[56]

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) визначається як відношення суми всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов'язань щодо цього контрагента, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення не має перевищувати 25 % (наведені нормативні значення стосуються універсальних банків, для спеціалізованих банків нормативні значення встановлюються диференційовано) [54].

Якщо банк перевищив норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), то він має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу, починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення.

Норматив великих кредитних ризиків (Н8) визначається як відношення суми всіх великих кредитів (за мінусом фактично сформованих резервів) до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку, то автоматично підвищуються вимоги до адекватності регулятивного капіталу. Кредитний ризик вважається великим, якщо сума всіх вимог і позабалансових зобов'язань щодо одного контрагента (або групи пов'язаних контрагентів) становить 10 % і більше від величини регулятивного капіталу банку [54].

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань щодо цього інсайдера перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н9 не має перевищувати 5 %. Якщо банк перевищив норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), то він має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу, починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), визначається як співвідношення суми сукупних зобов'язань усіх інсайдерів перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і 100 % суми всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, і регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н10 не має перевищувати 30 % [54].

У формуванні структури активів банку вирішальним фактором є рівень дохідності кожного виду активних операцій. Проте висока дохідність, як правило, супроводжується високим рівнем ризику, тому менеджменту банку необхідно врахувати обидва фактори. Якщо рівень дохідності різних видів активів приблизно однаковий, то перевага надається найменш ризикованим напрямам розміщення коштів. У такому разі обсяг кредитного портфеля банку може зменшитися на користь портфеля цінних паперів або на користь проведення інших активних операцій [42].

Для оцінювання прибутковості кредитів банк повинен мати ефективну систему обліку не лише доходів, а й витрат за кожним видом кредитів. На прибутковість кредитних операцій банку впливають як доходи та витрати, так і можливі збитки, що визначаються рівнем кредитного ризику за кожною позичкою. Вимірювання, мінімізація та контроль за рівнем кредитного ризику -- одне з найскладніших завдань, що постає перед менеджментом банку у процесі формування кредитного портфеля [48].

Сучасна класифікаційна структура кредитного портфелю будується за принципом рівня ризикованості кредитів. Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.

З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: «стандартна», "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить «валовий кредитний ризик для кредитора», що в термінах Національного банку відповідає поняттям наукового термінологічного блоку - «вартість кредитного портфелю» [54].

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається «чистий кредитний ризик» шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах [27].

Станом на 1 березня 2014 року обсяг золотовалютних резервів України становив 15 мільярдів 462 мільйони доларів США в еквіваленті, обсяг міжнародних резервів України станом на 1 січня 2014 року становив 20 мільярдів 416 мільйонів доларів США в еквіваленті [54].

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також «безнадійні»(таблиця 1.4)

Таблиця 1.4

Класифікація резервів за кредитними операціями [54]

Стандартні	Кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить 1% чистого кредитного ризику.
Під контролем	Це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить 5% чистого кредитного ризику.
Субстандартні	Кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20% чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.
Сумнівні	Кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить50 % чистого кредитного ризику.
Безнадійні	Кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість, та використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями [54]:

- оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);

- стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

- рівень забезпечення кредитної операції.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану та оцінки стану обслуговування (погашення) кредитного боргу розподіленням на стадії підготовки до видачі кредиту на 5 класів - «А», «Б», «В», «Г», «Д» [16].

На стадії дії кредитної угоди банками щомісячно здійснюється визначення поточної групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними, класифікуючи їх стан як «добрий», «слабкий», «незадовільний».

Відповідно до перелічених критеріїв банками здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції - позичальник зараховується до відповідного класу(таблиця 1.5).

Таблиця 1.5

Класифікація кредитних операцій банку за рівнем кредитного ризику [54]

Фінансовий стан позичальника (клас)	Обслуговування боргу позичальником (група)
	«добре»	«слабке»	«незадовільне»
«А»	«стандартна»	«під контролем»	«субстандартна»
«Б»	«під контролем»	«субстандартна»	«субстандартна»
«В»	«субстандартна»	«субстандартна»	«сумнівна»
«Г»	«сумнівна»	«сумнівна»	«безнадійна»
«Д»	«сумнівна»	«безнадійна»	«безнадійна»

Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьому пункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).

Безумовні гарантії беруться до розрахунку при визначенні резерву під кредитні ризики за вартістю, що диференційована залежно від виду гарантії і класифікації виду кредитної операції.

Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб майнових поручителів) беруться до розрахунку при визначенні резерву під кредитні ризики з урахуванням виду застави, класифікації кредитної операції та валюти кредиту [21].

На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією (крім заборгованості за кредитними операціями, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів) і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування(таблиця 1.6).



Таблиця 1.6

Відсоток резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями [54]

Категорія кредитної операції	Відсоток резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями
	У гривні	в іноземній валюті	За однорідними споживчими кредитами
		яких є джерела надходження валютної виручки	позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки
«Стандартна»	1%	2%	50%	2%
«Під контролем»	5%	7%	100%	10%
«Субстандартна»	20%	25%	100%	40%
«Сумнівна»	50%	60%	100%	80%
«Безнадійна»	100%	100%	100%	100%

Категорія заборгованості за кредитами, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів, визначається банком щомісяця залежно від кількості днів прострочення основного боргу та/або відсотків/комісій за ним, відповідно формується рівень коефіцієнту резервування від чистого кредитного ризику(таблиця 1.7).

Таблиця 1.7

Відсоток резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів [54]

Кількість календарних днів прострочення	Категорія заборгованості	Коефіцієнт резервування за однорідними споживчими кредитами
		у гривнях	в іноземній валюті
0	«Стандартна»	2%	50%
до 30	«Під контролем»	10%	100%
31-60	«Субстандартна»	40%	100%
61-90	«Сумнівна»	80%	100%
від 91 і більше	«Безнадійна»	100%	100%

Проаналізувавши таблицю 1.7 можна зробити такі висновки, що найвищий коефіцієнт резервування за однорідними споживчими кредитами має «Безнадійна» категорія заборгованості(від 91 і більше днів прострочення).

Отже, кредитування є найважливішим напрямком здійснюваних банком активних операцій, так як кредитний портфель становить здебільшого від третини до половини сукупного обсягу активів банку. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів банку, що має свій рівень дохідності та ризику.

Кредитний портфель комерційного банку є одним із найризикованішим напрямків і найвагоміших компонентів структури відсоткових доходів. Тому для успішного кредитування - забезпечення повернення наданих позичок та підвищення дохідності кредитних операцій, банки мають впроваджувати ефективну та гнучку систему управління кредитним портфелем [19].



2. Аналіз формування кредитного портфелю банку на прикладі «Універсал Банк»

2.1 Фінансово-економічна характеристика досліджуваного банку

ПАТ «Універсал Банк» входить до складу групи банків «Eurobank EFG», яка є частиною міжнародної фінансової організації «EFG Grouр», третьої за величиною фінансової групи в Швейцарії. «EFG Grouр» представлена ??більш ніж в 30 країнах світу [55].

«Eurobank EFG Group» - європейська фінансова організація з основним фондом 79,4 млрд. євро. Кількість співробітників - 24 тис. осіб. Група пропонує свої продукти та послуги як у власній мережі, що з 1700 відділень і точок продажів, так і в альтернативних каналах поширення.

Український банк групи був створений в 1994 році в Тернополі під назвою «Оазис». Після приєднання до «Оазис» львівського банку «Евроцентр» і хмельницького банку «Вікторія» об'єднана фінансова установа отримала назву «Евроцентр». До листопада 2001-го центральний офіс знаходився в Тернополі, потім банк переїхав до Львова і отримав назву «Універсальний». Свого часу найбільшим акціонером банку було ПАТ «Концерн» Галнафтогаз ( володіло пакетом з 49,62 % акцій). У 2006 році банк став частиною міжнародної групи «Eurobank EFG» і отримав нове ім'я - ПАТ «Універсал Банк» [55].

ПАТ «Універсал Банк» забезпечує повний спектр банківських послуг для фізичних і юридичних осіб. Банк працює з сегментами як малого так і середнього бізнесу, так і з корпоративними клієнтами. Володіє широкою мережею відділень. Банк створений та діє у відповідності з вимогами законодавства, що врегульовує порядок здійснення діяльності у банківській сфері, керується при цьому чинним законодавством України, в тому числі Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондову біржу», «Про Національний банк України», нормативно-правовими актами, що видаються Національним банком України чи іншими уповноваженими державними органами в межах їх компетенції, а також Статутом [55].

Метою створення та діяльності банку є комплексне акумулювання і використання грошових ресурсів з метою підтримки та розширення виробництва в Україні, підвищення його ефективності, сприяння зміцненню економіки країни в цілому шляхом надання усім без виключення юридичним та фізичним особам повного спектру банківських послуг.

ПАТ «Універсал Банк» пропонує своїм клієнтам такі послуги [55]:

- касове обслуговування клієнтів;

- збереження цінностей клієнтів банку;

- ведення рахунків клієнтів у грошовій одиниці України;

- ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів)в іноземній валюті;

- ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів)у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення кредитів та депозитів на міжбанківському ринку;

- кредитування юридичних та фізичних осіб та фінансовий лізинг;

- вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;

- залучення депозитів фізичних та юридичних осіб.

Кредитні ресурси ПАТ «Універсал Банк» формуються за рахунок [55]:

- власних коштів Банку;

- коштів клієнтів(юридичних та фізичних осіб), що знаходяться на рахунках, відкритих для них Банком;

- коштів, залучених внаслідок випуску та первинного розміщення цінних паперів (облігацій, векселів, ощадних сертифікатів та інше), а також інших платіжних зобов'язань Банку;

- доходів від послуг, що надаються Банком;

- нерозподіленого протягом фінансового року прибутку Банку;

- доходів, отриманих від володіння корпоративними правами;

- інших джерел, що не заборонені чинним законодавством.

З метою уникнення кредитних ризиків при оформлення кредиту предбачено подання клієнтом переліку документів на розгляд банку для визначення кредитоспроможності позичальника.

Грошові ресурси банку зберігаються на відкритих йому кореспондентських рахунках та використовуються ним самостійно з дотриманням вимог чинного законодавства [55].

Постійне зростання клієнтів банку свідчить про вірність обраних шляхів реалізації клієнтської політики. Висока довіра до банку вимагає проведення постійного моніторингу та вдосконалення існуючої сегментації клієнтів, враховуючи зміни їх потреб. ПАТ «Універсал Банк» неухильно втілює принцип універсальності, що полягає в однаково швидкому та якісному обслуговуванні як крупного, так і малого бізнесу [55].

Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов'язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість та платоспроможність банківської установи [55].

Оцінка фінансового стану комерційного банку є необхідною умовою ефективного управління формуванням, розміщенням та використанням ресурсів банку.

Аналіз фінансового стану ми починаємо з аналізу структури і динаміки власних коштів «Універсал Банк» (табл. 2.1). Джерелом інформації для аналізу структури та динаміки коштів банку є форма №1 «Баланс» [55].



Таблиця 2.1

Структура та динаміка власного капіталу ПАТ «Універсал Банк», 01.01.2012 - 01.01.2014 рр

Найменування статті	01.01.2012р.	01.01.2013р.	01.01.2014р.	Темп приросту (2013/2011),%
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Статутний капітал	1 680 157	335,62	1 162 672	192,87	1 162 672	161,47	-30,80
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1 208 151	241,34	1 478 957	245,33	1 297 223	180,16	7,37
Резервні та інші фонди банку	28 602	5,71	27 986	4,64	27 986	3,89	-2,15
Усього власного капіталу	500 608	100,00	602 833	100,00	720 042	100,00	43,83

З даної таблиці видно, що протягом аналізованого нами періоду сума власного капіталу постійно збільшувалась і в 2014 році становила 720 042 тис. грн., що на 219 434 тис. грн. більше ніж у 2012 р. У структурі власного капіталу найбільш питому вагу займає статутний капітал, який в свою чергу зменшився і в 2014 р. складав 1 162 672 тис. грн., що на 517 485 тис. грн. більше ніж у 2012р. Незначну частку у структурі займають резервні та інші фонди банку переоцінки і становлять лише 3,89% від обсягу власного капіталу.

Фінансово-господарська діяльність банку станом на 1 січня характеризується показниками, що наведені в таблиці 2.2.



Таблиця 2.2

Динаміка основних показників фінансово-господарської діяльності ПАТ «Універсал Банк», 01.01.2012-01.01.2014 рр. (тис. грн.)

Найменування показника	01.01.	Темп приросту (2014\2012), %
	2012	2013	2014
Усього активів	6 506 969	6 203 903	6 192 809	- 4,83
Основні засоби	234 921	187 461	185 863	- 20,88
Грошові кошти та їх еквіваленти	757 828	484 547	482 469	- 36,34
Власний капітал	500 608	602 833	720 042	43,83
Статутний капітал	1 680 157	1 162 672	1 162 672	-30,80
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(1 208 151)	(1 478 957)	(1 297 223)	7,37
Чистий прибуток	373 152	277 478	56 975	-84,73

Як видно з даних таблиці, що майже всі показники фінансово-господарської діяльності банку знизились за аналізований період, окрім власного капіталу, який у 2013 році збільшився на 43,83% та непокритого збитку на 7,37%.

Фінансова стійкість банку -- це головна умова його існування та активної діяльності. Вона формується під впливом об'єктивних та суб'єктивних факторів і оцінюється за допомогою як окремих показників, так і зведених комплексних показників, які лежать в основі рейтингових оцінок діяльності банків [15].

Розглянемо групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. Для цього розрахуємо вибрані показники, проаналізуємо їх рівень, тенденції і зробимо висновок про рівень фінансової стійкості банку (таблиця 2.3).



Таблиця 2.3

Коефіцієнти фінансової стійкості ПАТ «Універсал Банк»

	Показники	Значення показника на 01.01	Оптимальне значення
		2012	2013	2014
1	Коефіцієнт надійності	0,08	0,11	0,13	> 0,05
2	Коефіцієнт фінансового важеля	1:12	1:9	1:8	1:20
3	Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів	0,08	0,10	0,12	> 0,1
4	Коефіцієнт захищеності власного капіталу	0,51	0,45	0,34	Х
5	Коефіцієнт мультиплікатора капіталу	3,87	5,34	5,33	12-15

З наведених у таблиці 2.3 даних видно, що коефіцієнт надійності з кожним роком зростає. Станом на 01.01.2012 р. він становив 0,08, а станом на 01.01.2014 р. зріс на 0,05 і становив 0,13. Таким чином, банк має високу забезпеченість власним капіталом і, отже, високу надійність.

Коефіцієнт фінансового важеля є оберненим показником до коефіцієнта надійності і розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку. Станом на 01.01.2012 р. цей показник становив 1:12, а 01.01. 2014 р. - 1:8. Отже, показник зменшується, і це свідчить про зниження ділової активності банку.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів показує загальний рівень фінансування активів за рахунок власного капіталу, тобто скільки грошових одиниць капіталу припадає на 1 грн. активів. З даних таблиці видно що показник цього коефіцієнта з кожним роком збільшуються, і 01.01.2014 р. він становив 0,12.

Коефіцієнт захищеності власного капіталу зменшився і станом на 01.01.2014 р. становив 0,34.

Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то він на кінець 2011 року становив 3,87, а на кінець 2013 р. Збільшився на 1,46 рази.

Отже, майже всі основні показники аналізу фінансової стійкості банк мають тенденцію до поліпшення або стабілізації чи незначної зміни.

Термін «ліквідність» (від лат «liquidus»- рідкий, текучий) в буквальному розумінні означає легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей і інших активів у грошові кошти. Ліквідність банку нерідко визначається як здатність купувати готівкові кошти в НБУ чи банках-кореспондентах за розумною ціною. В цілому ліквідність банку передбачає можливість продавати ліквідні активи, купувати грошові кошти в НБУ і здійснювати емісію акцій, облігацій, депозитних і ощадних сертифікатів, інших боргових інструментів [28].

Норми ліквідності банку звичайно встановлюються як відношення різних статей активів балансу до всієї суми чи до визначених статей пасивів, або навпаки, пасивів до активів. Розрахунок ліквідності банку представлено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Розрахунок основних коефіцієнтів ліквідності ПАТ «Універсал Банк», 01.01.2012 - 01.01.2014 рр

Назва показників	Станом на 01.01.	Нормативне значення
	2012	2013	2014
1.Коефіцієнт миттєвої ліквідності	52,09	47,53	51,13	не менше20%
2.Коефіцієнт поточної ліквідності	78,42	86,65	165,16	не менше 40%
3.Коефіцієнт короткострокової ліквідності	83,00	80,33	79,03	не менше 60%

Отже, як ми бачимо з таблиці коефіцієнт миттєвої ліквідності в свою чергу зменшився станом на 01.01.2013 р. у порівнянні з станом на 01.01.2012 роком, але збільшився у порівнянні з станом на 01.01.2013 р. і становив 51,13%. Значення цього показника є нормативним за аналізований період і свідчить про спроможність банку погасити певну частину зобов'язань за першою вимогою.

Коефіцієнт поточної ліквідності зріс у порівнянні із станом на 01.01.2012 роком і станом на 01.01.2014 р. становив 165,16%, а це нам свідчить про те що сума оборотних активів зменшилась на меншу величину, ніж сума поточних зобов'язань, а це є добрим для банку.

Що стосується коефіцієнта короткострокової ліквідності, то вона знизилась за аналізований період і станом на 01.01.2014 р. вона становила 798,03%.

Отже, проаналізувавши показники слід зробити висновок, що фінансовий стан «Універсал Банк» загалом добрий, про це свідчить зростання деяких аналізованих показників.

2.2 Аналіз структури та динаміки кредитного портфелю

Аналіз кредитного портфелю ПАТ «Універсал Банк» хотілося б розпочати з того що, 05 березня 2014 агентство «Кредит-Рейтинг» знову підтвердило найвищий рейтинг надійності банківських вкладів «Універсал Банк» з відміткою «5». З березня 2009 року банк постійно підтверджує свою позицію в даному рейтингу, що відображає довгострокову фінансову стійкість банку і надійність депозитних програм [55].

Дослідимо динаміку та структура кредитного портфеля ПАТ «Універсал Банк» за суб'єктами кредитування станом на 01.01.2012-01.01.2014 рр. (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9

Динаміка та структура кредитного портфеля ПАТ «Універсал Банк»

Назва статті	Значення станом на	Темп росту за період аналізу, %
	01.01.2012	01.01.2013	01.01.2014
	сума, тис.грн	питома вага, %	сума, тис.грн	питома вага, %	сума, тис.грн	питома вага, %
1.Кредитування юридичних осіб	2 073 865	36,89	2 385 796	52,52	2 930 793	63,60	141,32
2.Кредитування фізичних осіб	3 547 767	63,11	2 156 675	47,48	1 677 689	36,40	47,29
3.Усього виданих кредитів	5 621 632	100,00	4 542 471	100,00	4 608 482	100,00	81,98

Дані таблиці свідчать, що станом на 01.01.2012 р. обсяг виданих банком кредитів складав 5 621 632 тис. грн., станом на 01.01.2013 р. - 4 542 471 тис. грн., станом на 01.01.2014 р. - 4 608 482 тис. грн., темп росту за період аналізу склав 81,98 %.

Протягом всього досліджуваного періоду відбувалося такі зміни як, станом на 01.01.2013 р. обсяг кредитування банківською установою зменшився на 1 079 161 тис. грн., що є негативним явищем, адже кредитування - головне джерело отримання прибутку банком. Але станом на 01.01.2014 р. обсяг кредитування збільшився на 66 011 тис. грн., що є позитивним явищем в діяльності банку.

Динаміка кредитного портфелю ПАТ «Універсал Банк» за досліджуваний пе...