Діагностика фінансової безпеки банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Фінансова діагностика заснована на всебічному аналізі публіч­ної звітності корпорації, а також на статистичних даних небухгалтерської звітності - як внутрішньої, так і зовнішньої. Велике значення надається інформації про розвиток галузі економіки, до якої належить корпорація, про конкурентів, економічну кон'юн­ктуру в країні, на континенті, у світовій економіці. Ця інформація в руках кваліфікованих аналітиків, що мають досвід, інтуїцію, здатні критично мислити, створює можливість опрацювання даних з метою формування робочих гіпотез, на підставі яких приймаються управлінські рішення.

Фінансова діагностика в даний час набуває подальшого розвитку, чому сприяють досягнення як теорії інформації, так і практики її використання.

Поява нових управлінських парадигм, підвищення динаміки та невизначеності зовнішнього середовища, нові організаційні форми бізнес практики визначають особливості підходів до аналізу та методів розв'язання складних проблем функціонування та розвитку суб'єктів господарювання. Сучасна парадигма управління трактується як теоретико - методологічне підґрунтя аналізу, синтезу та оптимізації шляхів розв'язання певної проблеми. Причому вона розглядається як сукупність теоретичних положень та поглядів у позиції різних наукових сфер. Їхній склад та композиція об'єктивно зумовлюється зміною поглядів на процеси і явища на різних етапах розвитку економіки та визначає вибір методів діагностики економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Під економічною безпекою будемо розуміти стан безпеки у межах граничних значень та здатність забезпечити реалізацію економічних інтересів.

Таким чином, необхідність в дослідженні систем управління економічною безпекою визначається динамізмом змін зовнішнього середовища з одного боку та ефективністю використання ресурсів з іншого. Діагностика рівня економічної безпеки може відрізнятись як за цілями, так і за методологією її проведення. Дослідження систем управління неможливе без знання таких наук, як менеджмент, економічний та фінансовий аналіз, економіко-математичні методи моделювання та аналізу складних соціально-економічних систем в умовах невизначеності.

Формування інформаційно-аналітичного забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання передбачає використання моделей економічного та фінансового аналізу стану використання матеріальних та інтелектуальних ресурсів як ефективного аналітичного інструментарію [3].



1. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ В КОМПЛЕКСІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ

1.1 Мета, завдання, структура та особливості проведення діагностики фінансової безпеки в комплексі забезпечення фінансової безпеки банків

Однією з основних складових системи забезпечення фінансової безпеки банку є підсистема діагностики фінансової безпеки. Саме від її ефективності залежатиме результативність системи. Ця підсистема повинна виконувати такі функції: прогнозування кризи; оцінка вірогідності появи кризи в перспективі; визначення масштабів кризи, а також причин, що її викликали. Підсистема повинна також оцінювати ефективність діяльності банку в цілому та визначати можливі зони неефективної роботи.

Діагностика - це певний набір методичних розробок, які дозволяють на ранніх стадіях виявити кризові ситуації, оцінити ступінь їх загрози для фінансової безпеки банку та фактори, що їх спричинили [7].

Основна мета даної підсистеми - своєчасно надавати інформацію про можливі проблеми в роботі банку, а також оцінювати рівень його фінансової безпеки.

Порядок проведення діагностики фінансового стану підприємства є таким:

- визначення мети та предмета діагностики;

- вибір якісних і кількісних показників для діагностування, критеріїв їх оцінювання;

- формування інформаційної бази дослідження;

- проведення аналітичних, техніко-економічних та математичних розрахунків, факторного аналізу;

- виявлення стану досліджуваного процесу (об'єкта) та симптомів кризових явищ, загальних тенденцій фінансово-економічного розвитку об'єкта;

- узагальнення результатів діагностування фінансового стану підприємства, підготовка антикризової програми;

- розроблення прогнозу розвитку об'єкта та послідовності управлінських рішень для його реалізації [7].

Завдання, які стоять перед підсистемою діагностики фінансової безпеки:

1) аналіз внутрішнього і зовнішнього середовищ банку;

2) визначення кризового середовища банку та критичних ризиків;

3) оцінка ризиків і можливого настання кризи;

4) виявлення проблемних місць у роботі банку на основі даних проведеного аналізу;

5) оцінка ефективності діяльності банку;

6) формування загальних висновків про рівень фінансової безпеки банку.

Діагностика фінансової безпеки банку об'єднує методи кількісного і якісного аналізу, що надає можливість аналітику отримати повну картину фінансового становища банку й оцінити реальний ступінь загрози його фінансовій безпеці. Використання діагностичного інструментарію дозволяє банку не тільки попереджати виникнення кризових ситуацій на початковій стадії, але і визначати їх причини, що створює необхідні передумови для правильного вибору важелів і методів з нейтралізації потенційних криз.

Експрес-діагностику необхідно проводити щомісячно, комплексну - щокварталу. Це дозволить, з одного боку, здійснювати поточний контроль за рівнем фінансової безпеки, а з іншого - оптимізувати розподіл зусиль при здійсненні діагностичних заходів.

Діагностика банку проводиться за двома основними об'єктами аналізу:

1) результатами діяльності банку за певний період і станом на даний момент часу;

2) основними бізнес-процесами банку.

Підсистема діагностики фінансової безпеки наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1 - Підсистема діагностики фінансової безпеки [8].

Не можна обмежувати інструментарій діагностики тільки розрахунком фінансових показників. Вони повинні використовуватися на кінцевій стадії діагностики. Оскільки діагностика слугує цілям управління, аналізувати слід не тільки бізнес-процеси, які забезпечують фінансову функцію банку, але й всі основні бізнес-процеси, пов'язані з діяльністю банку [6].

1.2 Методика діагностики рівня економічної безпеки банку

Для оцінки рівня економічної безпеки банку використаємо сучасний концепційний підхід до формування показників економічної безпеки та сформулюємо методику визначення рівня безпеки з використанням експертних оцінок за наступним алгоритмом.

І. Етап. Визначення інформаційної бази для діагностики рівня економічної безпеки.

ІІ. Етап. Вибір системи показників діяльності банку за функціональними складовими безпеки.

ІІІ. Етап. Співставлення фактичних і порогових значень показників і розподіл їх за зонами безпеки [8].

Зазначу, що проведення діагностики повинно базуватися на загальноприйнятих принципах, найважливішими з яких вважаються:

– своєчасність - діагностику необхідно проводити до створення кризової ситуації, появи перших ознак банкрутства, враховувати динамічність діяльності підприємства;

– комплексність - окремі явища і процеси доцільно досліджувати в комплексі з усіма іншими взаємопов'язаними явищами, чинниками, цілями;

– науковість - діагностика проводиться на основі науково обґрунтованих принципів, понять, категорій, закономірностей, на застосуванні методології та методів дослідження;

– автентичність - процес діагностування базується на первинній, достовірній інформації;

– точність - відповідність реальним фактам, цілям і вимогам, які ставляться до процесу діагностування;

– об'єктивність - діагностика має здійснюватися за розробленою програмою дослідження, за чітко визначеними базовими параметрами з мінімальним впливом фактора суб'єктивізму; у процесі діагностики необхідно використовувати тільки реальні факти, методи та заходи, щоб знизити рівень неточних оцінок;

– ефективність - здійснюючи діагностику підприємства, потрібно постійно порівнювати позитивні і негативні наслідки її проведення та витрати, які пов'язані з цим процесом.

Діагностику фінансового стану підприємства рекомендується проводити у двох виглядах:

- експрес-діагностика фінансового стану підприємства;

- поглиблена діагностика фінансового стану підприємства[10].

1.2.1 Експертні методи оцінки рівня фінансової безпеки банків

Одним з методів експертних оцінок є анкетування. Анкетування - це метод одержання інформації шляхом письмової відповіді респондентів на систему стандартизованих питань анкети.

Основні типи анкет:

1. Фактографічні анкети - анкети, які містять питання щодо об'єктивної інформації про об'єкт експертизи. Такі анкети використовуються, наприклад, якщо передбачається систематизація даних, розробка баз даних. Вони також можуть бути використані для одержання статистичних даних про об'єкти експертизи.

2. Тематичні анкети - анкети, за якими визначається думка експертів у конкретній галузі з певного кола проблем.

3. Цільові анкети - анкети, призначені для аналізу управлінських технологій або їх елементів.

4. Анкети рішень - анкети, у яких подаються варіанти рішень тих або інших управлінських проблем.

Тематичні, цільові й анкети рішень належать до класу оцінних, якщо в них присутні спеціальні графи, у яких повинна даватися оцінка об`єкта керування за певним критерієм і передбаченою в анкеті шкалою. Найпоширеніші критерії, за якими проводяться оцінки, - порівняльна важливість оцінюваного альтернативного варіанта рішення.

Оцінні анкети можуть бути й неявного типу, тобто в них може передбачатися не кількісна, а якісна оцінка, за якою при обробці може бути відновлена необхідна кількісна оцінка. Іноді замість точної кількісної оцінки в анкеті може зазначатися лише діапазон значень, за якими проводиться оцінка.

Анкети бувають відкритого й закритого типу. В анкеті закритого типу на кожне питання дані варіанти відповіді, а в анкеті відкритого типу відповіді можуть бути відображені в довільній формі.

Нижче наведений приклад оцінки рівня фінансової безпеки банку методом анкетування. Проведено анкетування 15 банків України, які відрізняються як за розмірами активів і капіталу, так і за напрямами діяльності, представляють різні групи банківської системи. Оскільки вибірка становила близько 10 % від усієї кількості банків, можна вважати її репрезентативною, а отримані результати такими, що відповідають реальному стану справ.

Основною проблемою, яка заважала проведенню дослідження, було те, що частина інформації, на думку респондентів, конфіденційна. В основному це стосувалося матеріальної оцінки ризиків, зокрема того, які збитки завдано банку внаслідок конкретного випадку реалізації ризику. Однак результати анкетування можна вважати достатніми для висновків про особливості управління фінансовою безпекою в банках України.

Результати анкетування були поділені на дві групи. Перша характеризує ставлення банків до забезпечення власної фінансової безпеки, друга - основні загрози, з якими стикаються українські банки. У табл. 1.1 подані результати анкетування організації забезпечення фінансової безпеки в українських банках. Результати анкетування показали, що банки, особливо великі, приділяють увагу питанням забезпечення власної фінансової безпеки. Як правило, банки створюють спеціальні підрозділи або мають відповідального працівника, які займаються питаннями фінансової безпеки. 78 % банків розробили власні документи з управління фінансовою безпекою. 90 % з опитаних банків здійснюють діагностику фінансової безпеки, причому 55 % формують базу даних загроз і ризиків у діяльності банку, а ще 34 % користуються індикаторами при оцінці фінансової безпеки.

Усі банки мають плани забезпечення безперервності (відновлення фінансово-господарської діяльності, хоча це стосується основної діяльності та автоматизації. Однак слід зазначити, що інколи дії банків мають фрагментарний характер. Крім того, на сьогоднішній день не існує єдиної методології щодо забезпечення фінансової безпеки в банках. Усе це обумовлює необхідність комплексного дослідження даної проблеми і формування єдиного методологічного комплексу щодо забезпечення фінансової безпеки [10].

Таблиця 1.1 - Результати дослідження організації забезпечення фінансової безпеки в українських банках

№ пор.	Питаня	Відповіді респондентів, %
1	2	3
1	Яка обізнаність Вашого банку про зміни в міжнародних стандартах достатньості капіталу (Безель ІІ)?
	Слабка	22
	Ознайомилися	44
	Детально вивчили і використовуємо	33
2	Частка (%) проблемних кредитів у структурі кредитного портфеля
	Менше 2%	45
	2-3%	35
	Більше3%	20
3	Внутріні документи з управління фінансовою безпекою	78
4	Функції управлінн фінансовоюбезпекою у Вашій організації покладена на:
	Окремі підрозділи	67
	Окремого співробітника	11
	Керівники підрозділів	22
5	Здійснюється окремий облік збитків, отриманих унаслідок кризових ситуацій в діяльності банку	67
6	Субєкт управління ризик-менеджментом взаємодіє з керівниками підрозділів (бізнес-напряммів) з метоюзниження вірогідності настання кризи	90
7	Банки використовує спеціальні процедури виявлення і (або) моніторинга рівня фінансової безпеки	90
	Індикатори фінансової безпеки	34
	Самооцінка	11
	Ведення бази данихпро прояви загроз і ризиків у діяльності банку	55
8	Чи використовує ваша організація страхуваня?	100
9	Розроблені плани забезпечення безперервності (відновлення) фінансво-господарської діяльності	100
	Основної діяльності	90
	Господарської (допоміжної) діяльності	10
	Функціонування автоматизованих банківських систем	80
10	У рамках системи внутрішнього контролю здійснюється контроль за дотриманням встановлених правил і процедур	100

У результаті анкетування українських банків щодо можливих загроз їх діяльності отримані результати, які наведені в табл. 1.2.

Результати проведеного дослідження свідчать про небажання банків визнавати недоліки в діяльності, тому що більшість з них констатувала відсутність будь-яких проявів ризиків. Серед потенційних загроз найбільш поширеними, на думку банкірів, є економічна (фінансова) криза в країні (67 % респондентів), зміни в законодавстві (45 % респондентів), протиправні дії третіх осіб (44 % респондентів), прихід нових сильних гравців на ринок банківських послуг (35 % респондентів), а також зміни в політиці та діях НБУ (30 % респондентів).

На практиці якісну оцінку рівня фінансової безпеки банку необхідно здійснювати шляхом заповнення анкети, яка наведена в табл. 1.2. Анкету про діяльність конкретного банку повинен заповнювати експерт. Це може бути представник вищого керівництва або начальник аналітичного відділу банку.

Таблиця 1.2 - Результати анкетування українських банків щодо можливих загроз їх діяльності

Прояви загроз і ризиків для фінансової безпеки банку в процесі його діяльності	Відповіді респондентів,%
1	2
Зловживання або протиправні дії службовців кредитної організації(або за їх участі)	33
Кілька разів на квартал	33
Кілька разів на рік	0
Подібних випадків не було	67
Протиправні дії третіх осіб	33
Кілька разів на квартал	22
Кілька разів на рік	11
Подібних випадків не було	67
Порушення кредитною організацією або службовцями трудового законодавства	22
Кілька разів на квартал	11
Кілька разів на рік	11
Подібних випадків не було	78
Порушення іншого законодавства, невиконання або неналежне виконання зобовязань, що виникають з договорів, повязаних з основною діяльністю; порушення правил ділового етикету	33
Кілька разів на квартал	0
Кілька разів на рік	33
Подібних випадків не було	67
ПОшкодження або втрата основних засобів та інших матеріальних активів, вихід з ладу устаткування та систем	33
Кілька разів на квартал	11
Кілька разів на рік	0
Подібних випадків не було	22
Кілька разів на квартал	67
Неналежна організація діяльності, помилки управління та виконання	11
Кілька разів на квартал	0
Кілька разів на рік	11
Подібних випадків не було	89
Можливі загрози та ризики фінансової безпеки банку в процесі його діяльності
Протиправні дії третіх осіб	44
Зміни в законодавстві	45
Зміни в політиці та діях Національного банку	30
Прихід нових сильних гравців на ринок банківських послуг	35
Економічна (фінансова) криза в країні	67

При заповненні анкети по черзі розглядається кожен з наданих критеріїв і виставляється оцінка 0 або 1 відповідно до варіанта відповіді на поставлене питання згідно з розподілом балів.

Залежно від кількості набраних балів можна застосовувати такий перелік стану фінансової безпеки банку:

1) 25-30 % - високий рівень фінансової безпеки банку;

2) 20-25 % - достатній рівень фінансової безпеки банку;

3) 15-20 % - низький рівень фінансової безпеки банку;

4) менше 15 % - критичний рівень фінансової безпеки.

Якщо загальна оцінка нижча від критичного рівня, необхідно проводити комплексний аналіз, який дозволить виявити конкретні проблемні місця в діяльності банку [9].

1.2.2 Кількісна модель оцінки рівня фінансової безпеки банків

Для оцінки рівня фінансової безпеки з використанням кількісних методів можна застосовувати скориговану методику. Основою даної методики є розрахунок кількості балів, який здійснюється за оцінками фінансових коефіцієнтів і показників.

Кожний банк у процесі роботи прагне знайти межу між прибутковістю і ризиком, які знаходяться в прямій залежності. Тобто свідомо йдучи на великі ризики, банк сподівається отримати значний прибуток. Однак необхідно враховувати, що дуже великі ризики навіть і при значному прибутку роблять діяльність банківської установи залежною від зміни безлічі факторів. У результаті це може спричинити його неплатоспроможність і, як наслідок, банкрутство. Водночас отримання незначних обсягів прибутку, яке можливе при невисокому рівні ризиків, ставить під сумнів доцільність діяльності даного суб'єкта ринкової економіки, оскільки саме прибуток є основним мірилом ефективності роботи [10].

Оскільки фінансова безпека банку визначається рівнем його захищеності і ступенем ефективності діяльності, основою побудови методики оцінки фінансової безпеки банку є дві групи показників:

– показники, які характеризують ефективність діяльності банку;

– показники, які характеризують рівень його захищеності та здатність протистояти кризовим явищам.

У табл. 1.3 поданий перелік показників ефективності, який необхідно використовувати в методиці, а також їх розрахунок і коротка характеристика.

Одним з основних показників, що характеризують ефективність банку, є відношення прибутку до величини активів. Застосування цього показника доречне, оскільки всі інші показники ефективності управління активами вторинні щодо рентабельності активів. Крім того, ці показники в основному визначаються політикою банку та стратегією керівництва у сфері управління активами. По суті з позиції конкретного банку жодна корисна інформація може не надаватися через специфіку його діяльності [10].

Ще одним важливим показником, що характеризує ефективність діяльності банку, є рівень його маржі, тобто різниця між ставками за кредитами та депозитами. Даний показник фактично характеризує потенціал банку, його можливість здійснювати прибуткову діяльність. Порівняння даного показника з середнім значенням у банківській системі і значеннями конкурентів визначає рівень потенційної конкурентоспроможності банку. Істотне зниження маржі за короткий проміжок часу негативно впливає на рівень фінансової безпеки банку. На думку окремих авторів, значення процентної маржі має становити мінімум 4-5 %.

Існує ряд показників, які дозволяють оцінити в цілому й частково ефективність роботи банківської установи. При цьому найширше використовується класичне визначення ефективності як відношення результату (доходу) до витрат, необхідних для отримання цього результату. З даного визначення випливає, що значення показника ефективності має бути більшим від одиниці. У протилежному випадку банк зможе забезпечити собі лише беззбиткову діяльність (ефективність = 1) або він отримуватиме збитки (ефективність <1).

Загальну ефективність роботи банку характеризує відношення сумарних доходів до сумарних витрат. Відповідні значення беруться зі “Звіту про прибутки і збитки”. Цей показник свідчить про здатність банку заробляти достатню кількість коштів для того, щоб покрити понесені витрати і отримати нормальний прибуток. Як конкретний показник використовується зіставлення доходів і витрат за однорідними операціями. Оскільки основні доходи банки отримують від операцій з процентними коштами, а також комісійних операцій, для аналізу доцільно використовувати два показники: ефективність операцій з процентними коштами та ефективність комісійної діяльності.

Таблиця 1.3 - Показники ефективності діяльності банку

Показник	Розрахунок	Економічний зміст	Норматив
Рентабельність активів	Чистий прибуток / активи	Ефективність роботи керівництва банку. Віддача від вкладених коштів. Чим значення вище тим краще	Не нижче середньогалузевого або середнього значення по групі (І, ІІ, ІІІ, ІV), в яку входить банк. Порогове значення - 1,5%
Рівень процентної маржі (кредити-депозити)	Середня процентна ставка за кредитами - середня процентна ставка за депозитами	Характеризує ефективність процентної політики. Чим значення вище,тим краще	Не нижче середньогалузевого або середнього значення по групі (І, ІІ, ІІІ, ІV), в яку входить банк. Порогове значення - 5%
Ефективність роботи банку	Дохід / витрати	Загальна ефективність роботи банківської установи. Її здатність генерувати дохід	Більше 1
Ефективність роботи банку з процентними коштами	Процентний дохід / процентні витрати	Збалансованість процентних операцій банку	Більше 1
Ефективність комісійної діяльності	Комісійні доходи / комісійні витрати	Здатність банку заробляти на наданні комісійних послуг	Більше 1
Прибуток на одного співробітника	Чистий прибуток / кількість працівників	Продуктивність (ефективність) праці працівників банку. Чим значення вище тим краще	Не нижче середньогалузевого або середнього значення по групі (І, ІІ, ІІІ, ІV), в яку входить банк. Становить 11000 грн.

Наступним критерієм, що дозволяє оцінити ефективність роботи банку, є успішність кадрової політики і дієвість системи оплати праці персоналу банку. Роздуті штати кредитних організацій потребують великих затрат, а надмірні витрати на оплату праці погіршують фінансові показники організації. Порівняно невеликі мобільні колективи, навпаки, здатні генерувати додатковий прибуток для акціонерів. Для кількісної оцінки даного критерію слід використовувати показник рівня прибутку на одного співробітника.

Наступною групою показників, без яких неможливо зробити обґрунтований і зважений висновок про рівень фінансової безпеки банку, є показники захищеності. Перелік, розрахунок і їх стисла характеристика наведені в табл. 1.4

Показник ліквідності характеризує здатність банку своєчасно здійснювати платежі за зобов'язаннями. Для фінансової безпеки банківської установи основним є показник миттєвої ліквідності, оскільки саме можливість швидко розрахуватися за поточними зобов'язаннями створює передумови для стабільної діяльності банку. Найменші ознаки нездатності банку виконати свої зобов'язання можуть викликати паніку серед вкладників, що у свою чергу може призвести до банкрутства комерційного банку [8].

Рівень фінансової безпеки також залежить від якості активів банку. Більшість українських банків - це універсальні кредитні установи, тому основним напрямом їх діяльності є кредитування фізичних і юридичних осіб.

Таблиця 1.4 - Показники, що характеризують рівень захищеності банку

Показник	Розрахунок	Економічний зміст	Норматив
1	2	3	4
Ліквідність (миттєва)	Високоліквідні активи / поточні пасиви	Здатність банку своєчасно виконувати свої зобов'язання за рахунок високоліквідних активів	>20%
Рівень проблемних кредитів	(Проблемні (прострочені) кредити / Кредитний портфель) * 100%	Характеризує якість кредитного портфел. Рівень простроченої заборгованості в ньому	<5%
Коеф. Кредитних ризиків	Сума проблемних кредитів / сума резервів під кредитні операції	Рівень покриття резервами потенційних збитків від кредитної операції	<1
Коеф. Співвідношення кредитів і зобов'язань	Кредити / зобов'язання	Агресивність кредитної політики банку	Оптимально - 0,53 - 0,9; > 0,9 - низька кредитна стійкість;<0,53% - загроза збитків
Коеф. Достатності капіталу	(капітал / (зобов'язання + капітал))*100%	Співвідношення власних і залу чех коштів. Чим вище значення, тим більший ризик беруть на себе власники банку	>10%
Співвідношення отриманих і виданих міжбанківських кредитів	Сума кредитів виданих іншим банкам / Сума отриманих міжбанківських кредитів	Характеризує тип кредитної політики, що проводиться банком на ринку міжбанківських запозичень	Якщо 1,4, то це загроза для кедитної і фінансової стійксті банку
Загальна валютна позиція	Відкрита валютна позиція по всіх іноземних валютах у гривневому еквіваленті / Капітал банку	Характеризує валютну стійкість банку, наскільки капітал банку покриває можливі збитки у разі несприятливої зміни валютних курсів	<30%

Отже, важливим показником є відношення суми проблемних кредитів до загальної величини кредитного портфеля. В умовах банківської системи України даний показник особливо актуальний, оскільки здатний на ранніх стадіях сигналізувати про зниження рівня фінансової безпеки.

Коефіцієнт кредитних ризиків є додатковим показником, що дозволяє оцінити, чи достатньо сформованих резервів для того, щоб покрити можливі збитки за проблемними кредитами. Якщо значення даного коефіцієнта перевищує одиницю, це вказує на погіршення фінансової безпеки банківської установи, оскільки в даному випадку масове неповернення кредитів може призвести до збитків і спровокувати банкрутство банку. Одним з найважливіших показників рівня захищеності банку є коефіцієнт співвідношення кредитів і зобов'язань. Він характеризує агресивність кредитної політики і рівень кредитної стійкості банку. Тип кредитної політики, що проводиться банком, здійснює безпосередній вплив на рівень його фінансової безпеки. Оптимальним діапазоном для даного коефіцієнта прийнято вважати 0,53-0,9. Якщо значення нижче 0,53, банківська установа може виявитися неспроможною заробити достатньо коштів для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками і кредиторами банку. Якщо ж значення вище 0,9, в даній ситуації практично всі залучені банком кошти використовуються для кредитування. Оскільки кредитування є достатньо ризиковою операцією, рівень фінансової безпеки знижується. [9]

За останні декілька років вітчизняні банки і компанії істотно збільшили активність на міжнародних фінансових ринках. Отже, важливість контролю за валютною позицією істотно зросла. Це пов'язано як з нестабільністю на міжнародних валютних ринках, так і з невизначеністю в політиці Національного банку України щодо валютного регулювання. Ігнорування даних ризиків може призвести до втрат, тому необхідно здійснювати постійний контроль за рівнем валютних ризиків банку. Основним показником, що характеризує рівень валютного ризику, є відношення величини відкритої валютної позиції до капіталу. Як база для розробки кількісної методики оцінки фінансової безпеки банку використовується комплексна методика з інтегральним значенням у 130 балів - максимум по 10 балів на кожний із запропонованих показників. Рівень фінансової безпеки визначається за кількістю набраних балів.

Особливість запропонованої методики полягає в тому, що в ній здійснено спробу подолати один з головних недоліків кількісних методик - жорстку прив'язку до нормативних значень показників і недостатній ступінь врахування динаміки зміни показників. Особливо це стосується виставляння балів.

Для усунення недоліків пропонується ввести поняття “сіра зона” за аналогією з погрішністю у фізиці. Вона характеризує значення показника, при якому важко однозначно оцінити показник. Наприклад, показник рівня проблемних кредитів рекомендується не більше 5 %. Допустиме значення цього показника у банку 4,8 % формально відповідає нормативу, але реально даний показник у бальному виразі не можна прирівнювати до значення показника, наприклад, в 2 %. Аналогічною є ситуація, якщо показник дорівнює 5,1 %. Формально він не відповідає нормативу, але реально за своєю економічною суттю дуже близький до значення 4,8 %. Якщо не враховувати “сіру зону”, картина для цих двох банків буде діаметрально протилежною. Тому доцільно використовувати як “сіру зону” інтервал ±10 % від нормативного значення. Розподіл балів з урахуванням значення показника наведений в табл. 1.5.

фінансовий безпека показник захищеність

Таблиця 1.5 - Розрахування балів з урахуванням значення показника

Параметр показника	Кількість балів
Гірше за нижній поріг «сірої зони»	0
Гірше за норматив, але вище за нижній поріг «сірої зони»	5
Краще за норматив, але гірше за верхній поріг «сірої зони»	7,5
Краще за норматив і вище за верхню межу «сірої зони»	10

У табл. 1.6 наведені конкретні значення “сірих зон” для кожного із запропонованих показників, які розраховані на основі нормативних значень, запропонованих в економічній літературі .

Таблиця 1.6 - Значення «сірих зон» для кожного із запланованих у методиці показників

Назва показника	Нормативне значення	«Сіра зона»
Рентабельність активів,%	1,5	1,35-1,65
Рівень процентної маржі, %	>5	4,5-5,5
Ефективність роботи банку	Більше 1	0,9-1,1
Ефективність операцій з процентними коштами	Більше 1	0,9-1,1
Ефективність комісійної діяльності	Більше 1	0,9-1,1
Прибуток на одного співробітника	11000	10000-12000
Ліквідність (миттєва), %	>20	18-22
Рівень проблемних кредитів, %	<5	4,5-5,5
Коеф. Кредитних ризиків	<1	0,9-1,1
Коеф співвідношення кредитів і зобов'язань	Оптимально - 0,53-0,9, >0,9 - низька кредитна стійкість, <0,53 - загроза збитків	0,5-0,9
Коеф. Достатності капіталу, %	>10	9-11
Співвідношення отриманих і виданих міжбанківських кредитів	Якщо >1,4, то це загроза для кредитної та фінансової стійкості банку	1,25-1,55
Загальна валютна позиція, %	<30	27-33



Для того, щоб урахувати динаміку зміни показників, необхідно використовувати додаткові бали. У випадку, якщо динаміка зміни показника позитивна, до поточної кількості балів за показником додається 1 бал. Якщо показник максимальний, бали не додаються. Якщо ж динаміка негативна, то відповідно віднімається один бал. Отже, оцінка фінансової безпеки банку здійснюється за такою формулою:

(1.1)

де S - загальна кількість балів;

MAXi - кількість балів з і-го показника;

I t - нормативне значення і-го показника;

Zh - верхня межа “сірої зони”;

Zl - нижня межа “сірої зони”;

Ki - фактичне значення і-го показника;

Di - премія/штраф за тенденції зміни і-го показника

За результатами аналізу банк може отримати один з трьох типів оцінки рівня фінансової безпеки: критичний (менше 80 балів), недостатній (80-110 балів), достатній (110-130 балів). Критична оцінка означає серйозне порушення рівня фінансової безпеки банку. Недостатня оцінка свідчить про наявність ряду проблем у діяльності банку, які в майбутньому можуть стати причиною виникнення кризи. Достатня оцінка відповідає задовільному рівню фінансової безпеки банку[6].

1.2.3 Базові підходи до побудови моделі оцінки моральних ризиків

Однією з найбільших проблем, пов'язаних з моральними ризиками банку, є їх оцінка. На сьогоднішній день немає методик достовірної оцінки, тому банки не можуть оцінити рівень ризику і загроз, що є результатом дії моральних ризиків, відповідно і наслідків від них.

Різноманітні форми прояву моральних ризиків, наприклад, моральні ризики, пов'язані з кредитною діяльністю, моральні ризики, пов'язані з персоналом, моральні ризики, пов'язані з наявністю материнської компанії та ін. обумовлюють необхідність розробки конкретних моделей для конкретних видів (форм) моральних ризиків. Важко уявити собі модель, яка одночасно на базі одного набору параметрів оцінюватиме моральний ризик, пов'язаний з видачею кредиту клієнтові, і моральний ризик, пов'язаний з діями персоналу. Єдиним варіантом розрахунку інтегральної величини морального ризику для банку є побудова декількох моделей оцінки з подальшим підсумовуванням балів по кожній моделі й отриманням сукупного результату, який і дає загальне уявлення про величину морального ризику.

Розглянемо загальні рекомендації щодо побудови моделі оцінки моральних ризиків. Як приклад морального ризику візьмемо ризик, пов'язаний з кредитною діяльністю банку. На сьогодні саме кредитна діяльність приносить близько 80 % доходів українським банкам [6; 8].

Основою будь-якої моделі оцінки моральних ризиків є те, що моральний ризик економічно вигідний для сторони, що його спричиняє. Відповідно величина розбіжності зі знаком плюс фактично буде величиною морального ризику, яку слід привести до зручного для сприйняття вигляду - частки від одиниці або відсотків.

Якщо моральний ризик пов'язаний з кредитуванням клієнтів, умови отримання кредиту повинні бути такими, щоб клієнту було вигідніше повернути кредит з відсотками, ніж своїми діями або бездіяльністю зумовити його непогашення. У математичному вигляді дану тезу можна оформити таким чином: цільова функція клієнта у разі повернення кредиту ( F(x₁)),де х₁ - набір змінних, що випливають на цільову функцію F(x₁)), повинна набувати більшого значення,ніж у випадку неповернення (F(x₂), де х_{2 -} набір змінних, що впливають на цільову функцію F(x₂)).

F(x₁)> F(x₂) (1.2)

Отже, використовуючи дану нерівність, можна вивести коефіцієнт морального ризику ( K_mr), який дорівнює відношенню цільової функції клієнта у разі неповернення кредиту (F (x₂ ) до цільової функції клієнта у разі повернення кредиту F(x₁)).

(1.3)

Отримане значення слід трактувати так:

K_mr < 1 - моральний ризик у даній операції мінімальний і його можна не враховувати при визначенні ризику операції;

K_mr = 1 - моральний ризик присутній, але його реалізація залежить від поведінки клієнта. У даному випадку необхідно детально вивчити кредитну історію клієнта;

1 < K_mr < 1,2 - перша із зон підвищених ризиків реалізації моральних ризиків за операцією. Банку слід запровадити деякі додаткові обмеження або умови здійснення операції, щоб нівелювати різницю між функціями корисності клієнта;

1,2 < K_mr < 1,5 - наступна, більш критична зона з погляду реалізації моральних ризиків. Вигоди від реалізації функції неповернення досить очевидні для клієнта. Найбільш простим варіантом поведінки банку в даному випадку є відмова від здійснення операції. У разі її необхідності слід вжити ряд заходів з вирівнювання функцій і здійснення додаткового контролю за клієнтом;

K_mr > 1,5 - у даному випадку вигоди від реалізації моральних ризиків дуже очевидні для клієнта, що обумовлює критичну величину даного ризику для банку. Здійснення операції є ризикованим явищем, тому від неї слід відмовитися[6].

Стосовно набору інших змінних у функції, то, оцінюючи рівень морального ризику при вирішенні питання про надання кредиту, необхідно розглянути ряд елементів, враховуючи репутацію позичальника в сенсі його чесності, розсудливості, порядності та дотримання норм ділової етики. Чи здатний він ухилитися від виконання своїх зобов'язань при несприятливих обставинах на ринку? Чи є у нього схильність до нечесних прийомів конкуренції? Чи консервативний він у підході до своїх зобов'язань? Наскільки бездоганні у минулому його поведінка і зв'язки? Якою репутацією він користується в діловій сфері та банківських колах [4]?

Дані методичні рекомендації не претендують на роль відпрацьованої методики, але дозволяють визначити основні підходи до оцінювання рівня моральних ризиків для тієї чи іншої банківської операції. Основними змінними у функціях мають бути сума кредиту, розмір відповідальності за неповернення кредиту (у грошовому виразі), сума відсотків.



2. ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ АТ «ОТП БАНК»

2.1 Аналіз показників фінансової стійкості комерційного банку АТ «ОТП Банк»

Існують різні підходи до визначення поняття фінансової стійкості. Його часто ототожнюють з іншими термінами - надійністю, фінансовою стабільністю, платоспроможністю, ліквідністю, прибутковістю.

Надійність комерційного банку є однією зі складових такого інтегрованого показника як фінансова стабільність, яка в свою чергу свідчить про наявність певних умов для ефективного використання ресурсів протягом тривалого періоду. Фінансова стійкість є складовою такого показника як надійність комерційного банку.

Платоспроможність можна виокремити як складову частину показника фінансової стійкості комерційного банку. Тобто поняття «фінансова стійкість комерційного банку» ширше, ніж поняття «платоспроможність комерційного банку».

Ліквідність та прибутковість - це показники, які деталізують поняття платоспроможності комерційного банку.

Фінансова стійкість - характеризує фінансовий стан банку як статичну, незмінну величину, за якої відсутній розвиток.

Фінансова стійкість комерційного банку - це складова характеристика фінансової стабільності, його надійності, показниками якої, в свою чергу, є капітальна стійкість, ліквідність, прибутковість та ризик комерційного банку.

Також, слід зазначити, що розрізняють такі поняття як «поточна фінансова стійкість» та «перспективна фінансова стійкість». Поточна фінансова стійкість - це ситуативна характеристика банку на момент проведення аналізу. Перспективна фінансова стійкість - це ймовірність того, що фінансові можливості банку протягом певного часу будуть відповідати певним критеріям, тобто ймовірність того, що банк проявить себе як стійкий у фінансовому плані. Але такий підхід до визначення перспективної фінансової стійкості комерційного банку дещо звужений. Оскільки перспективна фінансова стійкість комерційного банку характеризує, насамперед, наскільки стабільним є його фінансові можливості, то для її оцінювання, доцільно використовувати також показники, які характеризують варіативність коефіцієнтів капітальної стійкості, ліквідності, прибутковості та ризику комерційного банку.

Використовуючи дані балансів банку АТ "ОТП Банк" за 2010 - 2011 роки, розрахуємо показники, що характеризують фінансову стійкість банку.

Коефіцієнт надійності:

фінансовий безпека показник захищеність

(2.1)

в 2010 році К_над = 3217078 / 24562890 = 13%

в 2011 році К_над = 5223338 / 39234747 = 13%

Обсяги капіталу і зобов`язань зростали, дещо збільшився і коефіцієнт надійності і перевищував оптимальне значення. Отже, рівень залежності банку від залучених коштів не виходить за межі нормативного.

Коефіцієнт фінансового важеля:

(2.2)

в 2010 році К_фв = 24562890 / 3217078 = 8

в 2011 році К_фв = 39234747 / 5223338 = 8

Коефіцієнт фінансового важеля дещо покращився і в два рази перевищував оптимальне значення (1: 20). Отже, банк не використовує можливості залучення додаткових коштів для розширення фінансових операцій.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів:

(2.3)

в 2010 році Кук = 3217078 / 27779968 = 12

в 2011 році Кук = 5223338 / 44458085 = 12

В 2010 - 2011 роках ситуація змінилась на краще і банку вдалося перевищити оптимальний рівень показника (не менше 10%). По-перше, збільшувався розмір статутного капіталу, по-друге, суттєво зростав прибуток і, по-третє, в 2010 році здійснювалась переоцінка основних засобів, яка суттєво збільшила власний капітал.

Коефіцієнт захищеності власного капіталу:

(2.4)

в 2010 році К_зк = 1116289 / 3217078 = 35%

в 2011 році К_зк = 513046 / 5223338 = 31%

Оскільки нерухомість має сталу і, на теперішній час, високу вартість, то банк достатньо захистив власні кошти від інфляційного знецінення.

Коефіцієнт захищеності доходних активів:

(2.5)

в 2010 році К_зда = ((3217078 - 2099935) - (2411540 + 5142 + 1658375 + 16751) - 0)/(27779968 - (2411540 + 5142 + 1658375 + 16751)) = - 0,13

в 2011 році К_зда = ((5223338 - 2279935) - (2547414 + 14437 + 1987973 + 20081) - 0)/(44458085 - (2547414 + 14437 + 1987973 + 20081)) = - 0,04

Від`ємне значення показника сигналізує, що доходні активи не захищені мобільним власним капіталом, але темпи росту і приросту з року в рік покращувались. Отже, якщо тенденція збережеться і в 2012 році, то можна очікувати покращення показника до 0,10.

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу :

(2.6)

в 2010 році К_мк = 27779968 / 3217078 = 9

в 2011 році К_мк = 44458085 / 5223338 = 9

Значення коефіцієнту мультиплікатора капіталу на протязі двох років дещо відхилялось від оптимального результату (12 - 15). Отже, банк має можливості розширювати активні операції, які приносять прибуток.

Таким чином, в перспективі банк має можливість за рахунок невикористаних резервів розширювати активні операції, підтримуючи на незмінному рівні власний капітал та утримуючи показники, що характеризують достатність капіталу, на оптимальному рівні.

2.2 Аналіз показників ліквідності комерційного банку АТ «ОТП Банк»

Використовуючи дані фінансової звітності банку АТ «ОТП Банк» за 2010 - 2011 роки розрахуємо показники, що характеризують ліквідність балансу банку, порівняємо їх значення та визначимо структуру зобов`язань.

По-перше, змінився склад зобов`язань банку. В 2011 році банк розмістив облігації на суму 1304,9 тис. грн., чого в попередні роки не робив, що склало 3% від загального обсягу зобов`язань. Отже, банк вишукував джерела найбільш «дешевих» коштів.

По-друге, структура запозичених коштів банку АТ «ОТП Банк» на протязі двох років змінювалась.

Суттєво збільшувались частки коштів комерційних банків. Так, питома вага коштів банків в загальному обсязі запозичених коштів зросла з 27% в 2010 році до 35% в 2011 році. Отже, одна третина всіх запозичених ресурсів - це найбільш «дорогі» кошти комерційних банків.

Питома вага коштів клієнтів банку в аналізуємий період знижувалась. Так, частка коштів юридичних осіб зменшилась з 42% в 2010 році до 35% в 2011 році, а частка коштів фізичних осіб - з 28% в 2010 році до 23% в 2011 році.

Суттєво змінилося співвідношення між обсягами залучених коштів комерційних банків та клієнтів банку. Якщо в 2010 році вже 4: 10 (6647146 / 17082075), а в 2011 році 6: 10 (13719681 / 23011462) відповідно. Це свідчить, що у банка вичерпується ресурс залучення коштів клієнтів. Отже, необхідно розробляти нові банківські продукти для розширення клієнтської бази.

Всі абсолютні показники складу джерел запозичених коштів на протязі трьох років збільшувались, крім відстрочених податкових платежів, які в 2010 - 2011 роках майже не змінювались.

Зіставимо між собою показники ліквідності балансу банку за три роки та оцінимо їх значення.

Норматив миттєвої ліквідності:

(2.7)

в 2010 році Н4 = (2411540+1862860)/(6647146+10249245+6832830) = 18%

в 2011 році Н4 = (2547414+1853800)/(13719681+13806877+9204585) = 12%

На протязі двох років звужувались можливості банку своєчасно виконувати свої грошові зобов'язання за рахунок високоліквідних активів. Так в 2010 році 18%, в 2011 році 12%, тобто став нижче нормативного. При цьому високоліквідні активи (кошти в НБУ, казначейські зобов'язання) зростали значно меншими темпами, ніж зобов`язання банку.

Норматив поточної ліквідності:

(2.8)

в 2010 році Н5 = ((2411540 + 1862860))/(0.2*(6647146 + 10249245 + 6832830)) + 194575 + 197891) = 83%

в 2011 році Н5 = ((2547414 + 1853800))/(0.2*(13719681 + 13806877 + 9204585)) + 446191 + 194698) = 55%

Хоча на протязі двох років показник мав різну тенденцію: в 2010 році знизився до 83% і в 2011 році - до 55%. Враховуючи, що відхилення показників від оптимального значення позитивні, то робимо висновок, що ліквідні активи збалансовані по строкам і сумам з поточними зобов`язаннями.

Норматив короткострокової ліквідності:

(2.9)

в 2010 році Н6 = ((2411540 + 1862860 + 151603 + 0.05*20881983 + 90582 + 20864 / ((6647146 + 10249245 + 6832830) + 194575 + 197891) = 23%

в 2011 році Н6 = ((2547414 + 1862860 + 65704 + 0.05*35934917 + 263916 + 20864 / ((13719681 + 13806877 + 9204585) + 446191 + 194698) = 18%

Цей показник мав тенденцію до погіршення і був доведений до 23% в 2010 році та 18% в 2011 році, тобто став менше нормативного в 20%.

При цьому наближення до оптимального значення на фоні зростання абсолютних значень короткострокових як активів, так і зобов`язань, відбувалось за рахунок того, що темпи зростання строкових депозитів були нижчими, ніж темпи зростання ліквідних активів.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності:

(2.10)



в 2010р. К_мл = (2411540 + 1862860) / (6647146 +10249245+6832830+0+0) = 18%

в 2011 р. К_мл = (2547414 + 1862860) / (13719681 +13806877+9204585 +0+1304940) = 12%

Показник погіршився з 18% в 2010 році до 12% в 2011 році. Отже, 12% всіх строкових депозитів може бути вчасно погашена.

Коефіцієнт загальної ліквідності зобов'язань:

(2.11)

в 2010 році К_зл = 27779968 / 24562890= 88%

в 2011 році К_зл = 44458085 / 39234747= 88%

Показник має допустиме значення, темпи його падіння невеликі. Такий стан речей сигналізує потенційним інвесторам про надійність банку і помірний ризик вкладення коштів.

Коефіцієнт співвідношення високоліквідних до робочих активів:

(2.12)

в 2010 році К_свр = (2411540 + 300000) / (2411540 + 300000 + 1862860 + 10919 + 151603 + 20881983 + 20864 + 365252 + 137) = 1/9

в 2011 році К_свр = (2547414 + 1054120) / (2547414 + 1054120 + 1862860 + 158983 + 65704 + 35934917 + 20864 + 531838 + 0) = 4/9

Банк в різні роки здійснював різну політику - в 2010 - зменшував її, в 2011 - збільшував. Чотирикратне збільшення високоліквідних активів в 2011 році свідчить про можливе зменшення доходності робочих активів.

Таким чином, за аналізуємий період ліквідність балансу дещо погіршилась, але в основному відповідає нормативним значенням. Банк намагається підвищити до нормативного значення показники миттєвої ліквідності за рахунок збільшення обсягів високоліквідних активів.

Використовуючи дані фінансової звітності банку АТ «ОТП Банк» за 2010 - 2011 роки розрахуємо показники, що характеризують капітал банку.

Коефіцієнт співвідношення власного капіталу та залучених коштів:

(2.13)

в 2010 році К1 = 3217078 / 24562890 = 13%

в 2011 році К1 = 5223338 / 39234747 = 14%

За цим показником в 2010 - 2011 роках надійність банку зростала в 2011 році на 1%, порівняно з 2010 роком.

Коефіцієнт співвідношення власного капіталу та пасивів банку:

(2.14)

в 2010 році К2 = 3217078 / 27779968 = 12%

в 2011 році К2 = 5223338 / 44458025 = 12%

За цим показником в 2010 - 2011 роках інтенсивність використання власних коштів зросла на 3% порівняно з 2009 роком.

Коефіцієнт співвідношення власного капіталу та активів банку:

(2.15)

в 2010 році К3 = 3217078 / 27779968 = 12%

в 2011 році К3 = 5223338 / 44458025 = 12%

Враховуючи, що нормативне значення показника зважених до ризику активів становить 8%, можна вважати, що банк має достатньо капіталу для здійснення діяльності.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу:

(2.16)

в 2010 році К11 = 344155 / 3217078 = 10,7%

в 2011 році К11 = 587424 / 5223338 = 11,25%

Отже, ефективність використання власного капіталу за аналізуємий період значно зросла.

Таким чином, банк має достатньо капіталу як для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, так і покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банк бере на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банку.

2.3 Аналіз показників прибутковості комерційного банку АТ «ОТП Банк»

Використовуючи дані фінансової звітності банку АТ «ОТП Банк» за 2010 - 2011 роки розрахуємо показники, що характеризують прибутковість банку.

Основним показником прибутковості банку, що відображає віддачу капіталу (в світовій практиці RОЕ) є показник

(2.17)

в 2010 році k₁ = 344155 / 3217078 = 10,7%

в 2011 році k₁ = 587424 / 5223338 = 11,25%

Отже, банк наближається до мінімальної межі прибутковості, що вважається загальноприйнятною в світовій практиці банківської справи.

Ефективність роботи банку з позиції інтересів його акціонерів, характеризує продуктивність вкладених ними коштів

(2.18)

в 2010 році k_1,1 = 344155 / 2099935 = 16,4%

в 2011 році k_1,1 = 587424 / 2779935 = 21,1%

Отже, за аналізуємий період акціонери довели, що можуть відстоювати свої інтереси перед менеджментом банку, - прибутковість вкладених ними коштів зросла за два роки з 16,4% до 21,1%.

Ефективність залучення позикового капіталу характеризується показником:

(2.19)

в 2010 році k_1,2 = 344155 / 24562890 = 1,4%

в 2011 році k_1,2 = 587424 / 39234747 = 1,5%

Можна констатувати, що ефективність використання залучених коштів порівняно з власними коштами залишається дуже низькою, її зростання за два роки склало всього 0,01 %.

(2.20)

в 2010 році ЧПМ = (2592023 - 1173490) / 27779968 = 5,1%

в 2011 році ЧПМ = (4222806 - 1970757) / 44458025 = 5,1%

Отже, банк має прибуток у вигляді його доходу від процентної різниці як процент до середніх загальних активів більший загальноприйнятого рівня в 4,5%.

Таким чином, банку необхідно вжити додаткових заходів по управлінню як активними, так і пасивними операціями, з метою досягнення середньої по банкам першої групи прибутковості в 15%.

2.4 Аналіз ділової активності комерційного банку АТ «ОТП Банк»

Використовуючи дані фінансової звітності банку АТ «ОТП Банк» за 2010-2011 роки розрахуємо показники, що характеризують ділову активність банку.

По управлінню пасивами.

Коефіцієнт активності залучення позикових і залучених коштів

(2.21)

в 2010 році Кзк = 24562890 / 27779968 = 0,89

в 2011 році Кзк = 39234747 / 44458025 = 0,89

Отже, питома вага позикових коштів відповідала середнім показникам по першій групі банків.

По управлінню активами.

Коефіцієнт доходних активів

(2.22)

в 2010 році Кзк = 21547822 / 27779968 = 0,78

в 2011 році Кзк = 37566244 / 44458025 = 0,85

Отже, обсяги доходних активів зростали в загальних активах.

Таким чином, результатом ділової активності банку є досягнення показників близьких до середніх по галузі.

Таким чином, підсумовуючи наведений аналіз доходимо висновку, що банк АТ «ОТП Банк» має стійку капітальну базу і достатньо капіталу для покриття втрат від прийнятих ризиків.



3. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ АТ «О...