Аналіз системи добровільного медичного страхування

ВАТ "Страхова компанія ">Сочи-гарант" із часу створення компанії, у 1992 року активно дбає про страховий ринок Краснодарського краю. Будучи акціонерної компанією з участю державного капіталу Краснодарського краю, діючи відповідно до ліцензієюФССН РФ, компанія пропонує такі страхові послуги: ДМС,автокаско, страхування майна фізичних юридичних осіб (44).

До 2007 роки компанія здійснювала ЗМС громадян територіях восьми муніципальних утворень Азово-Чорноморського узбережжя Краснодарського краю (міста Сочі, Туапсе,Геленджик, Новоросійськ,Анапа,Туапсинский,Темрюкский іПриморско-Ахтарский райони) із загальною чисельністю населення 1 195 тис. людина.

У 2008 року акціонери компанії вирішили переорієнтувати компанію на добровільні види страхування і відмовитися від ЗМС. До наявної ліцензії на ДМС компанія додатково отримала ліцензію інші добровільні види страхування:автокаско, майно юридичних осіб і громадян, страхування підприємницьких ризиків. З іншого боку, для зручності клієнтів компанія почала працювати поагентским договорами поОСАГО, сільськогосподарському страхуванню тощо.

Багаторічний досвід роботи, гнучка тарифну політику, договірні відносини із головними російськими перестрахувальниками дозволяють ВАТ "СК ">Сочи-гарант" реалізовувати біля Краснодарського краю, Ростовської області та Республіки Адигея програми страхування високої труднощі з забезпеченням індивідуального підходи до кожному клієнту. У компанії на 2010-2011 рік - розвиток агентських і партнерських каналів продажів.

Страхові резерви і кошти компанія вкладає виключно біля Краснодарського краю, забезпечуючи високу схоронність, надійність і дохідність інвестицій, одночасно вносячи свій внесок у розвиток кубанській економіки. Компанія активно підтримує заходи щодо розвитку регіонального ринку, проведені адміністрацією Краснодарського краю, одна із перших членів Асоціації страхових компаній Краснодарського краю, членом Торгово-промисловій палати Краснодарського краю.

ВАТ СК ">Сочи-гарант" у межах програм ДМС пропонує такі види послуг (44):

- цілодобовасправочно-информационная (диспетчерська) служба;

- комплекс амбулаторно-поліклінічних послуг, зокрема:

· відвідання лікаря на зручний пацієнта час;

· консультації лікарських фахівців вдома;

· вихід лікаря на офіс, організація всебічного обстеження;

· проведення повної диспансеризації, включаючи необхідні лабораторні і інструментальні дослідження;

· профілактичні заходи;

- невідкладна медичну допомогу;

- організація стаціонарного лікування палатах підвищену комфортність;

- всього спектра лікувальної стоматологічної допомоги;

-реабилитационно-восстановительное лікування;

- організація медичної допомоги поза Краснодарського краю.

Вартість страхового поліса ДМС визначається обраним клієнтом самостійно набором медичних послуг, і навіть переліком медичних закладів, з урахуванням яких які ці послуги надаватимуть.

Сьогодні добровільне медичне страхування - одне із найбільш затребуваних видів страхової захисту у Росії. Підтвердження цьому - темпи зростання галузі, тобто близько 20 % протягом вже кілька років. Зокрема, за підсумками 2008 року обсяг внесків, зібраних по ДМС російськими страховиками, досяг 45,7 млрд крб. Сукупний обсяг виплат за підсумками 2008 року становить 35,3 млрд. крб (42).

Одне з основних передумов активний розвиток ДМС - плачевний стан державної, формально безкоштовної медицини, фінансування якій здійснюється системою обов'язкового соціального страхування. На думку більшості фахівців, існуюча система фінасування охорони здоров'я віддавна довела свою неспроможність, а основні засади ЗМС не заробили. Як і раніше громадяни що неспроможні вибрати страхової компанії і медичний заклад, де вони хотіли б отримувати медичної допомоги, діє поділ застрахованих за ознакою, йдеться про в захисті їхніх прав ніхто не згадує. Тож не дивно, що, бажаючі отримувати якісну медичної допомоги і мають при цьому хоча б мінімальні можливості, воліють платні. Одне з поширених варіантів отримання платній медичної допомоги - безпосередня оплата лікування фактично надання послуг. Проте добровільне медичне страхування вигідніше з допомогою ризиковій складової, що дозволяє уникнути непередбачуваних видатків, і що настільки само важливе, завдяки контролю якості лікування та профілактики обсягу наданих послуг із боку страхової компанії (48). Слід зазначити, що у останнім часом приділяє серйозну увагу вдосконаленню галузі - національний проект "Здоров'я" оголошений у ролі однієї з пріоритетних напрямів розвитку на найближчу перспективу. Та постає запитання, якою мірою його реалізація торкнеться ринковий механізм фінансування галузі - добровільне медичне страхування.

Досвід розвинутих країн доводить, що став саме добровільне медичне страхування - найефективніший механізм фінансування медицини. Проте, розвиток ДМС нашій країні, попри великий потенціал його затребуваності, наштовхується на перепони. Найважливішим стримуючим чинником є низькі доходи значної частини населення і запізніле розуміння формування середнього класу, що призводять до дефіциту масового попиту комерційне медичне страхування. Можливим варіантом вирішення проблеми у найближчій перспективі міг би стати субсидії держави малозабезпеченим громадянам від використання ними програм ДМС. У разі страхові компанії міг би стати потужними інструментами фінасування охорони здоров'я з допомогою створення власної інфраструктури чи інвестицій у існуючі лікувальні установи. Часто розвитку ДМС перешкоджають і держава сама лікувальні установи. Низька конкуренція над ринком спричиняє зростання ціни обслуговування, у своїй медичних закладів, здатних повноцінно обслуговувати що така програми, постійно бракує. Багато, навіть великих, містах є лише кілька лікарень чи поліклінік, із якими страховики міг би працювати. Важливою проблемою залишається поширеність "сірої" медицини, котра перешкоджає підвищенню культури отримання платних медичних послуг. Нарешті, обмежує масштаби співробітництва страхових компаній, і медичних закладів і конфлікту інтересів, пов'язаний із прагненням медиків завищити вартість будівництва і кількість наданих послуг. Страховики відзначають, що медичні заклади іноді підвищують ціни кілька разів на рік, що робить страхові компанії змушені брати він додаткові видатки, оскільки договори зі страховиками полягають не враховуючи підвищення цін. У цьому, за свідченням багатьох страховиків, якість лікування не поліпшується, інколи ж навіть, навпаки, спостерігається явний регрес. Понад те, бажаючих застрахуватися по ДМС стало дуже багато, що кілька клінік відмовляється працювати з страхові компанії, воліючи здійснювати розрахунки з пацієнтами безпосередньо, вважаючи, певне, контроль із боку страховиків занадто обтяжливим. Найбільш критичний серед чинників, гальмують розвиток ринку добровільного соціального страхування - чинник легітимності, інакше кажучи, проблеми з податковим законодавством у цій сфері. За законом відрахування на ДМС, які можна вносити у собівартість, нічого не винні перевищувати 3 % від фонду оплати праці підприємства. Причому у соціальних пакетах великих іноземних компаній до 40% витрат за персонал належить до непрямим грошовим виплатах, які мають і медичне страхування, і пенсійний план, страхування життя.

2.2 Хід й результати емпіричного дослідження

Однією з ключових напрямів політики у сфері охорони здоров'я є вдосконалення системи соціального страхування, що потребує зміцнення фінансової бази соціального страхування, зокрема рахунок залучення необхідних фінансових ресурсів з приватного сектору. Акцент у реформуванні галузі в розвитку соціального страхування більшість фахівців вважає цілком обгрунтованим, причому важлива роль відводиться розвитку системи добровільного соціального страхування.

Створення системи (ДМС) викликано як об'єктивними, а й суб'єктивними причинами. Зокрема, у державі з урахуванням ЗМС виробляється фінансування тільки для тих заходів з охорони здоров'я громадян, які вважають важливими для суспільства.Оставшуюся невдоволеною частина потреб громадян, у забезпеченні необхідного стану здоров'я пропонується реалізувати системою ДМС, з урахуванням ринкового механізму. У цьому ДМС нині сприймається як одне із важливих джерел фінансового забезпечення існуючої моделі охорони здоров'я.

Закономірне запитання: наскільки відомі можливості добровільного соціального страхування населенню, і як використовуються? У цьому поставили за мету: визначити рівень поінформованості містаМагнитогорска запропоновані у межах ДМС програмах. Для збору первинної інформації з цієї проблеми використали анкетне опитування. У ньому участь 98 людина, зокрема 19 керівників підприємств різної форми власності. У процесі дослідження використанаквотная вибірка.

Опитування показало, що остаточно практично третину (31 %) фізичних осіб не знають про існування системи добровільного соціального страхування. Зазначимо, що з оцінці відповіді враховувався невідомо простого знання про систему ДМС ("щось чув…"), а здатність респондента описати призначення даної системи та її функції.

Серед фізичних осіб високу поінформованість про систему ДМС (84 % опитаних) показали представники двох вікових груп: 35-45 і 45-55 років. Цей показник пояснюється просто: саме цих вікових групах об'єктивно зростає інтерес до проблем здоров'я, відповідно зростає інтерес до інформації про можливості розв'язання. Звісно, хороший показник поінформованості про систему ДМС має населення віком понад 55 років, що, насамперед, пояснюється зростанням проблеми зі здоров'ям.

Цілком природно, що юридичних осіб виявляються більш поінформованими у питаннях добровільного соціального страхування. По-перше, підвищена поінформованість пов'язана з тим, що представлене у цій групі населення у силу свого соціально-економічного статусу відрізняються підвищеною активністю і цілеспрямованої роботою з інформаційними потоками. Вони володіють інформацією щодо системі ДМС ще однієї важливою причини: використання програм ДМС до рук менеджера ефективне чинником, що його мотивації співробітників. З іншого боку, маючи більш високий рівень доходів, юридичних осіб мають більше можливості використовувати програми ДМС. Нарешті, юридичних осіб представлені, переважно, двома зазначеними вище віковими групами, які відрізняються підвищеним рівнем поінформованості.

З урахуванням вищевикладеного, викликає певне занепокоєння те що, що 12 % керівників підприємств не знають про систему ДМС. У тому числі - керівники невеликих підприємств, представлені першій віковій групою, зазвичай, які мають вищої освіти. Ця група керівників має стати предметом підвищеної уваги з боку страхових компаній, оскільки є резерв зростання ринку клієнтів.

Опитування показало, що 36 % фізичних осіб користувалися програмами ДМС за такими напрямами: лікування стаціонарі, обслуговування поліклініці, спостереження в особистого лікаря, і т.д. Зазвичай, респонденти відзначали, що набували програми ДМС у разі проблеми зі здоров'ям (79 %). Цікаво зазначити, що 42 % керівників підприємств будь-коли набували програм ДМС на свої працівників. У цьому 44 % керівників заявили, що доки відзначають це як необхідності.

Проте, майже половину (52 %) у складі керівників, які набували програм ДМС на свої працівників, заявила про своє бажання зробити це у незабаром. Для використання резервів зростання ринку продуктів ДМС, страхових компаній необхідно, передусім, досліджувати спонукальні стимули придбання продуктів ДМС.

Що ж до бажання фізичних осіб придбати програми ДМС, те з 46 людина, які мали колись досвіду користування подібними послугами, його виявили 20 людина (44 %). Інші не висловили такої готовності.

Основною перевагою системи ДМС (проти системою ЗМС), на думку фізичних осіб, є якісне обслуговування (31 %). З іншого боку, споживачі як переваг вказують зустрічалися з більш уважне ставлення персоналу (22 %), економія матеріальних витрат (17 %), своєчасність надання медичних послуг (13 %) і надання юридичного захисту (9 %). Привертає увагу, що зовсім в повному обсязі респонденти відзначали такі переваги системи ДМС, як широкий, спектр медичних послуг (5 %) і економія час і (3 %).

Опитування показало, керівники підприємств найчастіше набувають програми добровільного медичного страхування цілях підвищення мотивації працівників до високопродуктивному праці (54 %), підвищення престижності робочого місця, і навіть для оптимізації оподаткування (48 %). З іншого боку, керівники відзначили такі переваги використання програми ДМС: зниження втрат робочого дня (38 %), збільшення продуктивність праці працівників (29 %), поліпшити імідж компанії (17 %), і соціально-психологічного клімату (16 %). Звідси висновок у тому, керівники чітко бачать переваги ДМС й потрактовують результати страхування працівників як головний чинник, сприяє підвищення ефективності функціонування підприємств. Разом про те, керівники підприємств у основній своїй масі відзначали нерозвиненість системи добровільного соціального страхування.

Що ж до населення, то думці фізичних осіб, великим недоліком системи добровільного медичного страхування високу вартість запропонованих послуг, що робить їх недоступними для більшої маси респондентів.

Поширення індивідуальних полісів добровільного соціального страхування серед приватних осіб, передусім, залежить від рівня страхової культури споживачів. Разом на підвищення рівня загального проникнення страхових послуг збільшуватиметься частка населення, має поліс ДМС, і, отже, зростатиме ринок ДМС загалом. Тому страхових компаній, зацікавленою розвитку продажів ДМС, сьогодні є, з чого замислитися.

2.3 Перспективи розвитку добровільного соціального страхування

добровільний медичний страхування

Розвиток ринку вимагає також позитивних ініціатив із боку законодавчої влади й органів нагляду, кваліфікованих і суттєвих маркетингових зусиль, зокрема розробки ефективних механізмів продажів ДМС із боку страхових компаній.

Опитування УЦЕПД показало, що невисока інформованість клієнтів про перевагах ДМС негативно б'є по мотивації придбання програм ДМС.Страховим компаніям необхідно використовувати принципи маркетингу в організацію роботи серед потенційних клієнтів, включаючи як фізичних осіб, і керівників підприємств із тим, що вони усвідомили собі всі переваги, що дає ДМС. З іншого боку, потрібно вивчати особливості формування потреб у медичному обслуговуванні у кожному конкретному регіоні. Потрібен систематичний і безперервний аналіз потреб і запитів ключових споживчих груп (індивідів і закупівельних організацій).

Проведене нами дослідження довело наявність в страхових компаній істотних можливостей із залучення клієнтів.

Так, поруч із жителями сусідніх областей, жителі Челябінській області також відчули наслідки Чорнобильської катастрофи. Багато жителів Львівської області були задіяні на роботах з ліквідації наслідків. У цьому в більшості з них відзначаються зміни у щитовидної залозі і системний остеопороз. Отже, даному контингенту можна запропонувати окремі програми ДМС, які передбачають його присутність серед медичному центрі, приміром, такого устаткування, як комп'ютерний томограф.

З маркетингової погляду покупцю непотрібен продукт як такої, він повинен рішення що виникли проблеми зі здоров'ям. Найбільш ефективно ці проблеми можна вирішити в комплексних медичних центрах, де є лікарі усіх спеціальностей і власна аптека з арсеналом нових сучасних фармацевтичних препаратів, можуть бути проведені всі види обстежень, аналізів, обов'язкове лікування, запропоновані психологічна допомога і лікувальну фізкультуру. На основі повинно вирішуватися загалом проблема здоров'я.

Для ефективного обслуговування вибраних груп можна запропонувати два виду маркетингових зусиль. Для страхових компаній, працівників ринку ДМС, можна запропонувати такі маркетингові зусилля:

-- просування відмітних якостей товару -- створення нових страхових продуктів -- програма "Педіатр", "Ведення вагітності і пологової допомоги", "Особистий кардіолог" та інших.

-- запровадження індивідуальних полісів добровільного соціального страхування для такого перспективного сегмента, яким є переселенці, які мають полісів обов'язкового соціального страхування.

Безсумнівний збитки добровільної медичного страхування завдає неадекватна цінова політика лікувально-профілактичних установ. Причому населенню часто пропонується сплачувати послуг, вже оплачені з фонду ЗМС. Проведення - не виняток, вона характерною і й інших регіонів країни.

Один з проявів ринкової орієнтації -- відкриття приватними страхові компанії власних клінік. Розвиток у яких відносин із споживачами (пацієнтами) є саме всіх членів організації, Не тільки відділу продажів страхових продуктів. З з підвищення якості медичного обслуговування і підвищення прибутку, одержуваної страхові компанії, необхідно розвинути мережу власних медичних центрів із новітньою матеріально-технічної базою, здатними допомагати за принципом "прикріплення" зокрема і застрахованим - фізичних осіб.

Підхід до товару (послузі) як вирішення проблеми впливає всі складові маркетингу і, особливо, ж на таку складову, як дистрибуція: зручний, легкий доступом до рішенню -- запровадження попередньої записи телефоном зручний клієнта час, робота медичних представників, виділення окремих закріплених лікарів.

Слід зазначити, що різні маркетингові дослідження свідчать, що у об'єктивних причин країни нинішні спроби комерціалізації медицини ведуть до двох неминучим результатам:

- по-перше, до прискореного формуванняврачебно-промишленного комплексу Росії з особливими, багато в чому збігаються з його інтересами більшості населення, цілями;

- по-друге, гальмування освоєння соціально ефективних медичних технологій (дешевих і найефективніших систем профілактики та превентивної терапії).

Світовий і радянський досвід показує, що найкращий вихід зі складної ситуації - безплатна медицина. Багато держав (Швеція, Велика Британія чи інші) точаться суперечки з зазначеному шляху, або ж вважає її ефективнішим. Наприклад, у Франції ході виборчої кампанії окремі претенденти посаду глави держави ви обіцяють можливість перейти до безкоштовну медицину. У нашій країні уникнути комерціалізації сфери медичного обслуговування населення сформованих умовах практично неможливо. Тому слід шукати вихід, що дозволяє максимально пом'якшити зазначені негативні наслідки.

По-нашому думці, однією з таких виходів може бути більш глибоке поділ повноважень між системами соціального і комерційного соціального страхування, і навіть цілеспрямоване стимулювання розвитку обохлечебно-страхових комплексів відповідно до специфікою розв'язуваних ними завдань і сегментів котрий обслуговується ними населення.

Узагальнюючи вищевикладене, виділимо переваги, які, на погляд, визначають перспективи розвитку системи добровільного соціального страхування.

По-перше, добровільне медичне страхування час приносить величезну підмогу в усіх суб'єктів ринку платних медичних послуг. Застраховані клієнти вперше можуть отримання саме того медичної допомоги, яку хотіли б отримувати, і який залежить від:

-- реальної турботи і допомоги медичного представника страхової компанії, у виборі лікувального закладу, оптимального за співвідношенням "ціна -- якість";

-- забезпеченні своєчасності тавнеочередности надання допомоги;

-- обслуговуванні довіреним лікарем (найбільш компетентним фахівцем, якого заздалегідь вибрала страхової компанії), який був зацікавлений у цьому, щоб клієнтові на рівні було зроблено усе необхідне та можливе;

-- почутті повної захищеності кожного застрахованої із боку страхової компанії, що ні на не залишається віч-на-віч до існуючого найчастіше - у ЛПУ сваволею (що особливо небезпечне при рододопомогу й у педіатрії).

З іншого боку, величезну користь отримує кожен керівник установи, який отримує програми ДМС на свої працівників, оскільки істотно підвищується імідж підприємства міста і престижність робочих місць. Керівник реально має можливість допомогти цінному для колективу працівникові як матеріально (приміром, у проведенні дуже дорогий операції, у тому разі, якби цей час часу для підприємства немає прибутку), а й організаційно (адже договори із головними клініками, зазвичай, вже укладено, і організацію допомоги піде зовсім небагато часу). Понад те, із ДМС може бути оплачені необхідні дорогі ліки, які входить у перелік, передбачений ЗМС. Виграють від участі України над ринком ДМС і лікувальні установи, отримують величезні фінансові ресурси, які роблять розвиток матеріально-технічної бази заклади і на додаткове заохочення працівників.

По-друге, страхові компанії,заключающие договори ДМС, починають брати участь у розвитку матеріально-технічної бази охорони здоров'я, створюючи власні ЛПУ. Сьогодні, залежно від ризикового чи депозитного виду страхування, прибуток страхових компаній може коливатися у невеликих межах досить низьких цифрах, адже основна частину коштів іде у результаті лікувальні установи. Якщо засновниками страхових компаній відкриватимуть свої власні лікувальні установи, або від цього виграють як самі страхові компанії, і клієнти, котрим буде зацікавлений у цих установи робитися б усе на рівні, і у цілому місцева система охорони здоров'я.

По-третє, зі збільшенням числа страхових компаній, які працюють із фізичними особами, підвищується захищеність добре забезпечених людей, здатних самостійно купити поліс ДМС, від свавілля керівників підприємств, котрі з різних причин не бажають турбуватися про здоров'я своїх працівників. На жаль, зустрічаються керівники підприємств, які прагнуть під яким-завгодно приводом позбутися хворого працівника.

По-четверте, трапляється так, як у медичної допомоги потребують особи, із певної причини які мають поліс ЗМС. До до їх числа ставляться, наприклад, переселенці, які мають на даний момент захворювання реєстрації у цьому регіоні.

По-п'яте, дуже важливим перевагою ДМС є у великих страхові компанії висококваліфікованих лікарів-експертів і юристів, готових реально захистити інтереси своїх застрахованих.

Багаторічний досвід роботи страхових компаній у області добровільного соціального страхування і підвищення інтересу до цього виду страхування з боку найбільших вітчизняних підприємств, дозволяє казати про добровільному медичне страхування як і справу найважливішому і перспективному джерелі фінасування охорони здоров'я поки що і у перспективі.

Висновки

1. Сьогодні за умов сучасної ринкової конкуренції страхування одна із найприбутковіших занять. Зростає кількість страхових компаній, і клієнтів цих компаній. У цьому медичним страхуванням займаються переважно лідери ринку ДМС - провідні універсальні страховики федерального рівня, у яких припадає понад половину всіх внесків у цьому сегменті.

2. Російський ринок добровільного соціального страхування пройшов стадію екстенсивного розвитку, наступний етап - інтенсивна розбудова ринку, яка передбачає конкуренцію рахунок підвищення якості обслуговування, ускладнення і збільшення сервісною складової страхових продуктів, і навіть подальшу концентрацію ринку.

3. Серед основних проблем сектора ДМС може бути випереджаюче зростання ціни ринку платних медичних послуг, що у своє чергу б'є по вартості полісів ДМС і перешкоджає розширенню цього виду страхування. Більшою мірою високу вартість поліса ДМС стримує розвиток саме індивідуального страхування.

4. Для визначення рівня поінформованості містаМагнитогорска, запропоновані у межах ДМС програмах, нами провели дослідження. У ньому участь 98 людина, зокрема 19 керівників підприємств різної форми власності. Опитування УЦЕПД показало, що остаточно практично третину (31 %) фізичних осіб не знають про існування системи добровільного соціального страхування; юридичних осіб виявляються більш поінформованими у питаннях добровільного соціального страхування.

5. Основною перевагою системи ДМС (проти системою ЗМС), на думку фізичних осіб, є якісне обслуговування. Опитування засвідчили, керівники підприємств найчастіше набувають програми ДМС з метою підвищення мотивації працівників до високопродуктивному праці, підвищення престижності робочого місця, і навіть для оптимізації оподаткування.

6. Опитування показало, що невисока інформованість клієнтів про перевагах ДМС негативно б'є по мотивації придбання програм ДМС.Страховим компаніям необхідно використовувати принципи маркетингу в організацію роботи серед потенційних клієнтів, включаючи як фізичних осіб, і керівників підприємств із тим, що вони усвідомили собі всі переваги, що дає ДМС. З іншого боку, потрібно вивчати особливості формування потреб у медичному обслуговуванні у кожному конкретному регіоні. Потрібен систематичний і безперервний аналіз потреб і запитів ключових споживчих груп (індивідів і закупівельних організацій).

7. Для ефективного обслуговування вибраних груп можна запропонувати два виду маркетингових зусиль. Для страхових компаній, працівників ринку ДМС, можна запропонувати такі маркетингові зусилля:

-- просування відмітних якостей товару -- створення нових страхових продуктів -- програма "Педіатр", "Ведення вагітності і пологової допомоги", "Особистий кардіолог" та інших.

-- запровадження індивідуальних полісів добровільного соціального страхування для такого перспективного сегмента, яким є переселенці, які мають полісів обов'язкового соціального страхування.

Висновок

Добровільне медичне страхування (ДМС) існує у Росії із 1991 року, і сьогодні йому доводиться десята частина всіх страхових внесків. Саме 1991 р. було прийнято основний правової документ, яким досі керуються все страховики - Закон РФ від 28.06.1991 р. "Про медичне страхування громадян, у РФ". Відтоді він змінює систему фінасування охорони здоров'я, унаслідок чого виникла потреба повної чи часткової оплати медичних послуг.

Соціально-економічний значення ДМС залежить від доповненні гарантій на обслуговування, наданих населенню безплатно через системи бюджетного фінансування медичних закладів і обов'язкового соціального страхування (ЗМС). Ідеться, насамперед, проведення дорогих видів лікування та профілактики діагностики, застосування сучасних медичних технологій, забезпечення комфортних умов лікування, здійснення тих видів лікування, які включені у сферу "медичної допомоги по життєвим показанням".

З іншого боку, ДМС відрізняється від ЗМС за такими параметрами:

- ЗМС - соціальне, а ДМС - комерційне страхування.

- ЗМС будує своєї роботи на принципі страхової солідарності, тобто зрівнює прав всіх застрахованих, незалежно від рівня половини їхньої прибутку і можливостей. ДМС ж грунтується за принципами страхової еквівалентності, тобто за договору ДМС застрахований отримує над тими видами медичних послуг й у розмірах, які сплатили страхова премія. У цьому ДМС забезпечує страхувальників обслуговування вищої якості, який відповідає індивідуальним вимогам клієнта.

- Участь програмах ДМС не регламентується державою і потреб і можливостей страхувальника. Приміром, в ЗМС правила, програми, величину і порядок сплати страхових внесків, типові форми договорів, перелік медичних закладів, вартість медичних послуг розробляються та затверджуються органами влади.

У ДМС ж правил і методика розрахунку страхових внесків розробляються страхової організацією і тільки погоджуються органами нагляду над страхової діяльністю. Інші умови регламентуються договорами, ув'язненими суб'єктами системи.

На погляд умови, які висуває страхової компанії, цілком прийнятні, і тих щонайменше, часто трапляються випадки відмови громадян страхування. Така поведінка людей викликано з двох причин. Перша - це відкрите недовіру громадян до медичного страхуванню, друга - що це факт, що ні має значення то, скільки ж разів клієнт звернувся безпосередньо до послуг медицини, платити страховикам доводиться регулярно у разі.

Страхова компанія несе повну перед своїми клієнтами надання медичних послуг. Це з основних аргументів на користь ДМС перед обов'язкової медичної страховкою. Також якість послуг, наданих по полісу добровільного соціального страхування незмірно вищою, аніж за обов'язковому.

Майже кожен страхової компанії пропонує неабиякий асортимент страхових програм. Можна підбирати послуги індивідуально. З іншого боку, необхідно врахувати, що з оформленні ДМС клієнт отримує декларація про надання лікувальних послуг над однієї, а відразу у кількох клініках, перелік яких міститься у страхової компанії. Крім цього клієнт може розраховувати консультаційну допомогу фахівця, який допоможе у низці медичних питань.

Список літератури

1. Андрєєва, Про. Контроль якості медичної допомоги - основа захисту прав пацієнтів // Медичний вісник. - 2002. - № 32. - З. 63-65;

2. Архипов, А. П. Напрями розвитку страхових компаній у умовах трансформації ринку // Фінанси. - 2008. - № 2. - З. 48-53;

3. Ахвледіані, Ю. Т. Розвиток страхового ринку Росії // Фінанси. - 2008. - № 11. - З. 47-49;

4. Григор'єва І.А. Соціальний податковий відрахування у зв'язку з оплатою медичної допомоги по добровільної медичного страхування //. - 2005. - № 4. - З. 34-38;

5. Гришин В.В., Бутова В. Г., Рєзников А.А. Моделі системи обов'язкового соціального страхування // Фінанси. - 2006. - № 3. - З. 41-44;

6. Гущина І. Еге. Облік витрат на добровільне медичне страхування // Бухгалтерський облік. - 2005. - № 17. - З. 34-37;

7.Джальчинов, Д. Л. Медичне страхування: питання оподаткування // Бухгалтерський облік. - 2007. - № 15. - З. 27-30;

8.Жданович, Р.Индивидуали платять самі // Трудові відносини. -2009. - № 12. -З. 26-29;

9.Ивашкин, Є. І. Ринок роздрібного страхування і психологічні чинники його розвитку // Фінанси. - 2009. - № 4. - З. 34-37;

10.Кагаловская Еге. Т. Скільки коштує поліс добровільного соціального страхування // Фінанси. - 2005. - № 8. - З. 45-50;

11.Каплин, Р. Результати першого дослідження "Корпоративний ДМС", проведеного журналом ДМС // Трудове право. - 2008. - № 5. - З. 86-91;

12. Кузнєцов,П.П. Добровільне медичне страхування як із джерела фінансування медицини // Фінанси. - 2002. - № 11.-С.49-51;

13. Куликова, Л. І. Витрати добровільне страхування працівників: оподаткування обліку // Бухгалтерський облік. - 2008. - № 7. - З. 12-20;

14. Лаврова Ю. Введення обов'язкового медичного страхування - досвід ФРН //Финанаси. - 2003. - № 8. - З. 82-85;

15.Литовка П.І.,Литовка Г.Б.,Чебоненко Н.В. Добровільне медичне страхування: правової режим і розвитку // Екологія людини. - 2008. - № 4. - З. 72-73;

16.Луговой А.В. Добровільне медичне страхування працівників: бухгалтерський облік і оподаткування // Нове у бухгалтерському обліку і звітності. - 2006. - № 6. - З. 22-29;

17.Маева, А. Страхування: незайвий третій // Здоров'я. - 2000. - № 4. - З. 45-46;

18.Маянлаева, Р. І. Оцінка гніву й тенденцій розвитку страхування // Фінанси і кредиту. - 2008. - № 29. - З. 51-58;

19. Морозова, До. Про. Організація і правове регулювання медицини // Соціальне і пенсійне право. - 2008. - № 4. - З. 44;

20.Номоконова, З. П.Историко-правовие аспекти розвитку страхування у Росії // Історія держави й права. - 2010. - № 11. - З. 33-37;

21. Обухова Т. Добровільне медичне страхування // Автономні організації: бухгалтерський облік і оподаткування. - 2007. - № 4. - З. 39-43;

22.Панкратов У. Введення обов'язкового медичного страхування: від понятійного апарату до правової регламентації // Російська юстиція. - 2003. - № 10. - З. 61-65;

23. Повалій А. З. Тенденції розвитку світового фінансового ринку страхових послуг // Російський зовнішньоекономічний вісник. - 2009. - № 1 - З. 64-70;

24.Поликлиники у системі ДМС: дослідження журналу // Трудове право. - 2008. - № 9. - З. 103-111;

Размещено на Allbest.ru