Принципи біржової торгівлі як форми організації оптового ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І РОЗВИТОК БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ

2. КОРОТКА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІРЖОВОГО ОБОРОТУ ТОВАРНОЇ БІРЖІ

3. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ

4. ОСОБЛИВОСТІ АСОРТИМЕНТУ БІРЖОВОГО ТОВАРИСТВА І ХАРАКТЕРИСТИКА

БІРЖОВИХ УГОД

5. ШЛЯХИ РОЗШИРЕННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність. Світовий досвід господарювання в ринкових умовах свідчить, що серед організаційних форм торговельної діяльності одне з основних місць посідає біржова торгівля. Вона є інституціональною системою, за рівнем розвитку й ефективності функціонування якої у світовій практиці визначається перспектива ринкової економіки країни, та значною мірою добробут нації. Означене положення обґрунтовує необхідність наукового поступу в напрямі вирішення проблеми розбудови ефективного національного біржового ринку з огляду на практичні приклади передових економік. Організаційно-економічний механізм біржового ринку дозволяє забезпечити гарантованість реалізації договірних зобов'язань учасників торговельних операцій, регулювання ринку, страхування і перерозподіл ризиків виконання укладених угод, а отже, стабільність виробничої діяльності підприємств. Проте рівень розвитку біржової діяльності в Україні дуже низький, особливо в сфері товарообміну аграрного сектору, що підтверджує беззаперечну актуальність науково-практичних напрацювань у напрямі вирішення проблеми. Необхідно активізувати в Україні біржову торгівлю, привівши у відповідність до світової ринкової економіки, тому на часі теоретичне й методологічне обґрунтування шляхів вирішення цієї важливої проблеми, яка й до цього не залишалася поза увагою економічної науки.

Нагромаджено великий досвід роботи бірж, що пройшли історичний розвиток від торгівлі наявною сільськогосподарською продукцією до торгівлі ф'ючерсами й опціонами на всі види товарів і фінансових інструментів. Це сприяло перетворенню бірж з одного із головних каналів оптової торгівлі товарами на центри ціноутворення і страхування ризику.

Упродовж понад чотирьохсотрічної історії розвитку біржі зазнавали піднесення і занепаду. Стаючи центрами ринкової економіки, біржі впроваджували у взаємовідносини учасників ринку нові правила, нові можливості.

Біржа сьогодні - це приклад дієвого ринку, на якому щоденно зустрічаються інтереси виробників, споживачів, фінансистів, спекулянтів, банків, компаній та організацій. Особливе місце бірж у розвитку ринкової економіки потребує детального вивчення історії їх становлення, механізму створення, функціонування і технології біржової торгівлі. Висвітленню зазначених проблем присвячено цей посібник. Автор на основі практичного досвіду розглядає проблеми розвитку біржової торгівлі, а також сутність і організацію біржової діяльності. Біржа виникла із стихійного гуртового ринку, однак її функції внаслідок еволюції змінилися настільки, що для сучасної біржі купівля-продаж товарів не є першочерговим завданням. Головними завданнями сучасної товарної біржі стали визначення цін товарів на перспективу і забезпечення цінової гласності, узгодження планового та фактичного попиту і пропозиції, страхування від коливань цін.

Незважаючи на всі аргументи безперечної привабливості та переваги біржової торгівлі, її розвиток в Україні не відповідає світовим стандартам. Майже всі вітчизняні біржі не виконують властивої біржі як ринковому інституту регулятивної функції. Відбір та розробка відповідних заходів щодо активізації біржової ринку можливі лише на основі аналізу головних тенденцій і проблем функціонування вітчизняних товарних бірж.

Теоретичними дослідженнями проблем функціонування та подальшого розвитку біржової діяльності в Україні займаються такі вітчизняні науковці, як О. Шпичак, В. Ситник, В. Горьовий, М. Протасов, Г. Шевченко, П. Гайдуцький, Б. Губський, Г. Міщук.

Відзначаючи досягнення відомих вчених у дослідженні стану та тенденцій розвитку біржового ринку, потрібно зазначити, що сьогодні ще недостатньо вивчено проблеми функціонування товарних бірж в Україні та причини їх виникнення, що обумовлює необхідність більш глибокого дослідження діяльності вітчизняних товарних бірж та обґрунтування шляхів і напрямів їх розвитку.

Проблема біржової торгівлі обґрунтована вітчизняними науковцями, серед яких П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, М.В. Зубець, В.П. Ситник, О.М. Шпичак, І.Г. Кириленко, Ю.С. Коваленко, В.Г. Андрійчук, О.П. Комарніцька, В.П. Горьовий, Б.В. Губський, М.О. Солодкий, Г.О. Шевченко, О.М. Сохацька, та зарубіжними, такими як Дж. Кейнс, В.К. Бансал, О. Штілліх, Дж. Хікс та ін. Проте в сучасних умовах залишається невирішеною проблема функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією з метою розробки основних шляхів її удосконалення в частині розбудови ефективного механізму взаємодії біржових структур і забезпечення їх функціональності з огляду на надто велику як для України кількість. Пріоритетним напрямом наукового поступу в даному напрямі слід вважати обґрунтування оптимальних підходів до забезпечення розширення сфери функціонування біржової діяльності та застосування розвинених її видів і форм, що зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Об'єктом дослідження є процеси формування та функціонування біржової торгівлі в Україні.

Предметом дослідження є система економічних відносин між учасниками біржового ринку України.

Мета: розкрити принципи біржової торгівлі як форми організації оптового ринку за матеріалами торгової біржи ЧТБ АПК.

Мета дослідження обумовила розв'язання таких основних завдань:

- з'ясувати економічну сутність, роль і розвиток біржової торгівлі в Україні;

- дати коротку економічну характеристику біржового обороту товарної біржі;

- розкрити особливості асортименту біржової торгівлі та характеристику біржових угод;

- визначити шляхи розширення біржової торгівлі за сучасних умов.



1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І РОЗВИТОК БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ

Біржова торгівля є сьогодні однією з головних форм оптової торгівлі, про що свідчать обсяги біржових доручень і номенклатура реалізованих біржових цінностей. Сьогодні близько 30 % усього світового товарообігу припадає на біржові операції, що у вартісному вираженні становить близько 3,5 -- 4 трлн. доларів США. Тільки на Лондонській біржі металів щорічно укладається приблизно 14 млн. контрактів. В 1990 році загальний обсяг угод на цій біржі склав 600 млрд. доларів США [1, с. 33].

Ще на початку XX століття О. Штиллих писав, що ніякий ринок не може зрівнятися з біржею за своїми оборотами. Попит та пропозиція цілої країни зібрані тут на просторі декількох квадратних метрів. Тисячі укладених угод ліквідуються тут у плині однієї -- двох годин. У хвилини приймаються рішення щодо мільйонів [2, с 25].

На жаль, в Україні біржова торгівля дотепер не одержала достатнього поширення. Так, наприклад, за даними Донецького обласного управління статистики частка біржової торгівлі в загальному обороті оптових підприємств Донецької області залишається невисокою. Обсяг продажу товарів і послуг через біржі Донецької області в 2012 році склав усього 0,6% від загального обороту оптових підприємств області [3]. Такий стан пояснюється тим, що біржовий ринок України перебуває в стадії становлення й вимагає впровадження в практику біржової торгівлі сучасних форм організації процесу торгівлі, розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі й ін. При цьому важливе значення має правова основа біржової торгівлі, від стану якої багато в чому залежить розвиток цієї форми оптової торгівлі. У науковій літературі й законодавстві мають місце різні підходи щодо визначення поняття «біржова торгівля». Так, згідно Положення про реєстрації фондових бірж і торгівельних інформаційних систем і регулювання їхньої діяльності (затв. рішенням ДКЦПФР від 11 листопада 1997 р. № 46) біржова торгівля -- це організоване укладання цивільно-правових угод, які ведуть до зміни права власності на цінні папери з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі єдиного торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод за свій рахунок для іншої особи. Енциклопедичний довідник «Фінансові послуги в Україні» містить наступне поняття: «біржова торгівля -- укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі» [1, с 46].

Пропонується також розглядати біржову торгівлю як «публічну систему здійснення, реєстрації й оформлення угод» [4, с 42].

Звертає на себе увагу та обставина, що в різних нормативно-правових актах національного законодавства використовується термін «біржова торгівля». У той же час Закон як спеціальний нормативно-правовий акт не містить визначення біржової торгівлі, використовуючи при цьому в ряді статей термін «біржова торгівля» (ст. ст. З, 4, 13, 17). Аналогічний підхід використаний й у ГК України (ст. ст. 280, 281). У той же час параграф 4 розділ ЗО ГК України має назву «біржова торгівля». Це вказує на необхідність конкретизації цього поняття, для чого може бути корисний досвід інших країн.

Як показує порівняльний аналіз, в одних випадках назва спеціального нормативно-правового акту містить вказівку тільки на товарні біржі (Молдова, Азербайджан, Казахстан й ін.), а в інших випадках -- назва містить пряму вказівку, як на біржу, так і на біржову торгівлю (США, Росія й ін.). Це означає, що в законодавстві інших країн поняття «товарна біржа» й «біржова торгівля» розглядаються як спільно, так і окремо. Так, наприклад, ст. 1 Закону Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю» передбачає, що на сьогоднішній день законом регулюються відносини, пов'язані з діяльністю товарних бірж (їхніх філій й інших відособлених підрозділів) і біржовою торгівлею. Таким чином, з урахуванням положень національного законодавства й досвіду інших країн, можна зробити висновок, що при визначенні біржової торгівлі як предмета правового регулювання доцільно враховувати як взаємозв'язок, так і розбіжності між поняттями «товарна біржа», «діяльність товарної біржі» й «біржова торгівля». При цьому біржова торгівля, становлячи основу діяльності товарної біржі, носить публічний характер й як предмет правового регулювання являє собою відносини, що виникають між товарною біржею як організатором торгівлі й учасниками торгівлі, а також безпосередньо між учасниками торгівлі із приводу укладання біржових угод, що ведуть до зміни права власності на біржові товари. Характер цих відносин вимагає уточнення деяких особливостей біржової торгівлі як форми оптової торгівлі.
Біржова торгівля виникла внаслідок удосконалення взаємин виробництва й торгівлі й бере свій початок від назви організації, що здійснює цю торгівлю -- біржі. Виникла біржова торгівля зі звичайного локального (місцевого) ринку й ярмарку, у результаті чого увібрала в себе риси як ринкової, так й базарної торгівлі. Тому для характеристики біржової торгівлі важливо розуміти існуючі відмінності в організації торгівлі на біржі, ринку і базарі.
Порівнюючи зазначені фори торгівлі, І.В. Рожкова дає наступну характеристику. На ринку торгівля проводиться регулярно (кожного дня); її основою є публічне проведення торгів й відсутність обмежень для товарів, які є об'єктом купівлі-продажу; товар обов'язково присутній при проведенні торгів; зазвичай торгівля ведеться невеликими партіями й, після операцій купівлі-продажу товар відразу ж передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які підтверджують зміну власника; ціна на товар встановлюється на основі попиту й пропозиції; покупець товару, як правило, є його споживачем; локальні ринки обслуговують в основному невеликі території.

Основними рисами ярмарку є: його епізодичний характер (ярмарок зазвичай проводяться один раз на рік); ведення торгівлі у формі публічного торгу; торгівля специфічними товарами за зразками, описом, каталогами (причому товар, як правило, відсутній). В зв'язку з продажем товару великими партіями з відстрочкою передачі його покупцю необхідна спеціальна документація, яка засвідчує передачу права власності на товар (договори, контракти), особливі норми й правила проведення торгів й органи, які регулюють й вирішують суперечки. В цьому випадку ціна на товар встановлюється в результаті попиту й пропозиції, покупцем на ярмарку замість кінцевого споживача виступає перекупщик (посередник). Ярмарки обслуговують великі території й є стимулом развитку міжнародного торгового обороту [5, с 7].

Біржова торгівля організується торгівцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення її більш ефективного механізму, а надалі для захисту (хеджування) інтересів як продавців, так і покупців від неблагосприятливих коливань цін. Саме тому О. Штиллих указує на велике значення біржі раніше всього в тому, що вона надзвичайно полегшує торгівлю. Мінімум витрат досягається максимум ефекту. Тут попит та пропозиція великих областей прагнуть зрівноважити один одного з найменшою витратою праці й витрат [2, с 15]. Як наслідок, біржова торгівля на відміну від будь-яких інших форм торгівлі здобуває певні відмінні риси, що відображають її специфіку.

Характерні риси біржової торгівлі вказані в рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Характерні рисми біржової торгівлі

Узагальнюючи різні точки зору, висловлені в науковій літературі, до таких рис біржової торгівлі можна віднести: концентрація в місцях економічної активності, у потужних виробничих й фінансових світових центрах, столицях, портах і т.п.; проводиться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами; реалізуються реальні активи з негайною поставкою або поставкою в майбутньому; проводиться регулярно, концентруючи попит та пропозицію в часі й просторі; характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого кола учасників ринків; має організаційну, економічну й правову основу; застосовуються стандарти по кількісних й якісних параметрах біржових товарів; ведеться біржовими посередниками, брокерами й дилерами, сама біржа угод не укладає; організатором торгівлі є біржа, що приймає власні правила біржової торгівлі й стежить за їхнім дотриманням; активно використовує методи електронного трейдинга; характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються у відповідності до попиту й пропозиції, в умовах конкуренції й змінюються з обліком кон'юнктури ринку; припускає відсутність прямого державного впливу на процес біржових торгів; здійснюється при наявності відповідних вимог до умов поставки проданих товарів.

З урахуванням вищевикладеного слід уточнити кілька важливих моментів. Біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідних біржових цінностей, які належать або до групи капіталів, або до групи товарів. О. Штиллих звертав увагу на те. що різниця між біржею й ринком полягає, перш за все в тому, що на останньому, незалежно від відмінності в людях, торгують індивідуально певними цінностями, на біржі навпаки --
родовими, з яких одна по рівнозначності може замінити іншу. Звідси треба зробити висновок, що всі товари на біржі - можуть бути замінні. Замінність товарів, що обертаються на біржі, приводить до надзвичайно важливого наслідку -- товари що обертаються, тобто продані або куповані на біржі, тут відсутні. Ця важлива обставина створює величезну перевагу для біржової торгівлі [2, с 23].

Біржова торгівля має певний ступінь деперсоніфікації. Розглядаючи цю особливість, Н.Шеленкова вказує на два моменти. По-перше, укладання біржових угод здійснюється через біржових посередників. При цьому сторони по біржовій угоді в більшості випадків виступають не від свого імені й за свій рахунок, а на основі відповідного договору біржового посередництва. По-друге, у випадку створення на біржі клірингової системи як контрагент про біржову угоду для кожного покупця й продавця виступає клірингова палата (кліринговий банк) [4, с 42].

Біржова торгівля із самого свого зародження - це організована торгівля, що проводиться через організаційно оформлений регулярний ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами за стандартами і зразками. Це пояснюється наявністю трьох її характеристик: наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і поставки активів; існування товарної біржі як організації, що організовує й регулює укладання біржових угод; регулювання біржової торгівлі, як з боку держави, так і саморегулювання з боку біржі з одночасним залученням елементів регулювання й планування оптової торгівлі.

В Україні в цей час біржова торгівля реальним товаром носить домінуючий характер, що є характерним для країн, що розвиваються, у тому числі й країн СНД. Для економічно розвинених країн основною формою біржової торгівлі є ф'ючерсна торгівля. З огляду на світові тенденції, сьогодні приймається ряд заходів економічного й правового характеру для розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі. Зокрема, створена Українська ф'ючерсна біржа, підготовлена Концепція розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні й т.д.
Правова регламентація біржової торгівлі здійснюється спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють не окремі господарські зобов'язання учасників торгів, що виникають у ході укладання біржових угод, а організацію й проведення біржової торгівлі як єдиного процесу. Таким нормативно-правовим актом є Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.

ГК України визначає Правила біржової торгівлі як основний документ, що регламентує здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі й вирішення пов'язаних із цим суперечок (ст. 281). Аналогічні положення знайшли свій відбиток й у нормах Закону.

Відповідно до ГК України й Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути закріплені такі положення як: час і місце проведення торгів; склад учасників біржової торгівлі й сукупність вимог, які висуваються до них; порядок здійснення й реєстрації біржових контрактів; порядок визначення й розмір плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників торгів і працівників біржі за невиконання правил біржової торгівлі; інші положення, установлені органами управління.

Правила біржової торгівлі є локальним нормативно-правовим актом і затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом ним уповноваженим. При розробці й затвердженні Правил біржової торгівлі на конкретній товарній біржі варто взяти до уваги Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, які носять обов'язковий характер для такого виду торгівлі.

Законодавчо біржам не заборонено затверджувати Правила біржової торгівлі й з окремих видів операцій (наприклад, Правила біржової форвардної торгівлі, Правила біржової ф'ючерсної торгівлі й ін.). Такий підхід деякою мірою дозволяє враховувати особливості, властивим різним видам біржових операцій. при правовому регулюванні біржової торгівлі на конкретних товарних біржахПовільний розвиток біржового ринку в Україні дає змогу встановити певний зв'язок „причини-наслідки (результат)” (Додаток А)



2. КОРОТКА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІРЖОВОГО ОБОРОТУ ТОВАРНОЇ БІРЖІ

Відповідно до статті 1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002. ЧТБ не займається комерційним посередництвом і немає на меті одержання прибутку.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

До складу основних функцій товарної біржі повинні входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію, а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу, котирування цін, врегулювання виникаючих суперечок і інформаційна діяльність.

Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон спрямований на врегулювання відношень по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.

Товарна біржа виконує функції збалансування попиту і пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

Членами товарної біржі є: засновники, вітчизняні й іноземні юридичні особи, а також фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі. Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різноманітних біржових виборах і брати участь у роботі комітетів. Крім цього, члени біржі проходять програми навчання і перепідготовки, одержують всебічну біржову інформацію і можуть користуватися бібліотечним і інформаційним центрами.

Організація вважається прийнятою в члени біржі, якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість підприємств і організацій-претендентів. Голосування проводиться після оцінки фінансового стана претендента.

Члени біржі зобов'язані внести вступний внесок, що повертається їм у випадку виходу зі складу біржі. Прийом нових членів біржі здійснюється загальним збори засновників і членів біржі.

Члени біржі сплачують щорічний членський внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді клерків або посильних.

Основними внутрішніми документами, що регламентують діяльність отварної біржі, виступають Статут біржі і Правила біржової торгівлі. У Статуті відбиті всі основні положення, що визначають внутрішню структуру біржі, взаємовідносини членів біржі й інших учасників торгів; організаційно-правову форму біржі.

Органи управління біржі включають три основних рівня, що відповідають широті кожного з них.

Вищим органом являються Загальні збори учасників-членів біржі, що виступають деякою мірою законодавчим органом.

Виконавчі функції виконує Біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі.

Поточне управління біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія, компетенція і повноваження якої регулюються Статутом товарної біржі.

Політика біржі провадиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначуваних Радою директорів. Члени комітетів працюють без відповідної оплати. Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки по функціонуванню бірж.

В міру діяльності товарних бірж визначилися основні дійові особи - це члени біржі і брокери.

Брокерська контора являється основною операційною ланкою на біржі.

Успішна діяльність товарної біржі знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери одержують прибуток в основному не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності. Чим більше брокер провів операцій, тим більшу одержить комісію.

Кількість і асортимент біржових товарів постійно змінюється. Біржовий товар повинний мати певний набір якостей. По-перше, він повинний відповідати певним стандартам по кількості і якості. По-друге, ціна на товар повинна бути перемінною, коливатися в залежності від погодних або інших умов. По-третє, товар повинен дробитися і бути транспортабельним.

Всі товари, що обертаються на біржі, можна умовно розділити на дві групи: першу складають сільськогосподарські продукти, де велика частина припадає на насіння оліїстих культур. У цю же групу входять зернові, продукція тваринництва, цукор, кава, какао боби, пиломатеріали. До другої групи належить промислова сировина і продукція її переробки. Сюди входять енергоносії, дорогоцінні і кольорові метали. Слід зазначити, що на товарній біржі разом із контрактами на звичайні товари обертаються контракти на цінні папери, у тому числі державні облігації, акції акціонерних банків, акції виробничих акціонерних товариств, депозитні банківські сертифікати.

Таблиця 2.1

Склад і структура товарної продукції в ЧТБ АПК

Вид продукції	2012 р.
	Об'єм	Сума
	ц	%	тис. грн.	%
Борошно	10315,50	0,04	1967,70	0,06
Горох	157000,00	0,56	27277,33	0,80
Кукурудза	8412500,00	29,81	997255,81	29,24
Насіння гірчиці	1400,00	0,0	514,36	0,02
Насіння ріпаку	157500,00	0,56	41383,01	1,21
Насіння соняшнику	1865076,40	6,61	365991,33	10,73
Нут	960,00	0,00	73,92	0,00
Просо	2800,00	0,01	258,43	0,01
Пшениця	13421210,00	47,56	1562579,51	45,81
Соєві боби		0,01	763,61	0,02
Сорго	1180000,00	4,18	109017,74	3,20
Соя	85788,30	0,30	24144,30	0,71
Ядро соняшника	2060,50	0,01	1406,88	0,04
Ячмінь	2920100,00	10,35	278211,91	8,16
Всього	28219343,50	100,00	3410845,84	100,00

Аналізуючи дані таблиці 2.1 можна зробити висновок: що найбільшу питому вагу, як об'єму так і суми структури товарної продукції в 2012р. Займає пшениця - відповідно 47,56% та 45,81%, що в абсолютному виражені складає 13421210 ц та 1562579,51 тис.грн.. Також досить високу питому вагу займає кукурудза - відповідно 29,81% та 29,24%. Найменшу питому вагу у структурі товарної продукції займають: насіння гірчиці, нут, просо та ядро соняшника вони складають кожен по 0 - 0,01% об'єму та суми товарної продукції.

Чорноморська Товарна Біржа АПК як і будь - яка товарна біржа України Відповідає таким правилам в своїй діяльності :

1. Біржа самостійно веде свою господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності, за виконання взятих на себе зобов'язань перед трудовим колективом і партнерами по укладеним договорам перед держбюджетом і банками згідно законодавству.

2. Грошові кошти Біржі зберігаються на розрахункових та шнших рахунках в установах банків України і інших держав у відповідності з законодавством України.

3. Біржа здійснює у встановленому порядку оперативний бухгалтерський облік своєї господарської діяльночті, веде статистичну звітність. Господарчий рік Біржі встановлюється з 1 січня по 31 грудня календарного року включно. По закінченню кожного року складається баланс що підлягає затвердженню в порядку, передбаченому цим Статутом.

4. Біржа здійснює розрахунки по своїм забов'язанням з юридичними і фізичними особами як через установи банків, так і за готівковий розрахунок .

5. Біржа не несе відповідальності перед своїми членами і третіми особами за результати біржових операцій, я кщо вони зареєстровані в встановленому порядку і відповідають сукупності означених нижче умов: якщо вони являють собою купівлю, продаж, постачання і обмін товарів, допущених до обороту на Біржі; якщо їхніми учасниками є Біржі; якщо угода про біржовий договір представлена до реєстрації і зареєстрована на Біржі не пізніше наступного дня, після укладення угоди.

6. Повну фінансову і майнову відповідальність за виконання угод, що зареєструвалися, в тому числі і перед Біржею в межах комісійного збору і штрафів, несуть в такому випадку сторони що укладали Біржову угоду.

7. Біржа може нести фінансову відповідальність спільно з учасниками угоди в межах штрафних санкцій, обумовлених в біржових угодах тільки при порушенні умов їхньої реєстрації.

Фінансовий стан підприємства виражають у співвідношенні і структур йогоактів і пасивів, тобто засобів підприємства і їх джерел. Основні завдання аналізу фінансового стану визначення якості фінансового стану,вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підго-товка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспромож-ності підприємства. Ці завдання вирішують на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансових показників і розподіляють на такі аналітичні блоки: структурний аналіз активів і пасивів; аналіз фінансової стійкості; аналіз платоспроможності здатності (ліквідності); аналіз необхідного приросту власного капіталу.

Інформаційними джерелами для розрахунку показників і проведення аналізує річна і квартальна бухгалтерська звітність: форма 7 "Бухгалтерськийбаланс", форма 8 "Звіт про фінансові результати", форма 9 "Звіт провласний капітал", форма 10 "Звіт про рух грошових коштів", форма 11"Примітки до річної фінансової звітності", а також дані бухгалтерськогообліку і необхідні аналітичні розшифрування руху і залишків за синтетичними рахунками.

Основними методами аналізу фінансового стану є горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і чинник У ході горизонтального аналізу визначають абсолюти відносні зміни величин різних статей балансуза певний період. Мета вертикального аналізу - обчислення питомої вагиокремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури, активів іпасивів на певну дату. Трендовий аналіз - полягає зіставленні величинбалан-сових статей за кілька років (або інших суміжних звітних періодів)для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників.

Коефіцієнтний аналіз - зводиться до вивчення рівнів і динаміки відноснихпоказників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величинбалансових статей, або інших абсолютних показників одержаних на основізвітності і даних бухгалтерського обліку При аналізі фінансовихкоефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а такожвивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітнихперіодів. Як базові величини використовують: теоретично обґрунтовані й одержані в результаті експертних опитуваньвеличини відносних показників, що характеризують оптимальні і критичнізначення з точки зору стійкості фінансового стану підприємства; посередні за тимчасовим рядом значення показників данного підприємства, що належать до минулих сприятливих стосовно фінансовогостану періодів; значення показників, розраховані за даними звітності найуспішнішогоконкурента; середньогалузеві значення показників.

Крім фінансових коефіцієнтів, в аналізі фінансового стану велику роль відіграють абсолютні показники, розраховані на основі звітності. До нихналежать: чисті активи (реальний власний капітал), власні оборотніактиви, показники забезпеченості запасів власними обіговими коштами.Дані показники є критеріальними, бо з їх допомогою формулюють критерії,що дають змогу визначити якість фінансового стану.Для визначення причин зміни абсолютних і відносних фінансовихпоказників, а також рівня впливу різних причин на величину змінипоказника застосовують чинниковий аналіз, прийоми детально висвітлені успеціальній літературі.

Таблиця 2.2

Показники фінансової незалежності в ЧТБ АПК

Коєфіцієнти	Норматив	На кінець 2011 року	На кінець 2012 року	Відхилення (+,-)
Фінансування	<1.0	0.5	0.4	-0.1
Автономності (незалежності)	>0.5	0.7	0.7	0.0



Отже можемо зробити висновок, що коефіцієнт фінансування у 2012 р., у порівнянні з 2011 р. зменшився на 0.1, що є досить непогано для умов економічної кризи, а коефіцієнт незалежності зовсім не змінився, він є досить високим.

Таблиця 2.3

Показники ліквідності в ЧТБ АПК

Коєфіцієнти	Норматив	На кінець Т 2011 року	На кінець 2012 року	Відхилення (+,-)
Швидкої ліквідності	1.0	0.8	1.6	0.8
Покриття	1.0-2.0	0.8	1.6	0.8

Аналізуючи дані таблиці 2.3, можемо зробити висновки: що коефіцієнт швидкої ліквідності у 2012 р., у порівнянні з 2011 р. збільшився на 0,8, що є досить добре для умов економічної кризи, а коефіцієнт покриття у 2012 р., у порівнянні з 2011 р. також збільшився на 0,8, що також є дуже добре для біржі.

Тепер проведемо аналіз фінансових результатів та розрахуємо рівень рентабельності за допомогою таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Динаміка показників фінансових результатів в ТБ АПК

Показники	2011р.	2012р.	Відхилення (+,-)
Чистий прибуток (+), збиток (-), тис.грн.	55,60	-92,90	-148,50
Рівень рентабельності активів, %	1,40	-2,34	-3,74
Рівень рентабельності власного капіталу, %	2,04	-3,40	-5,44
Рівень рентабельності продаж, %	34,84	-7,19	-42,03

Аналізуючи дані таблиці 1.5 можна зробити такі висновки : що у 2012 р. до 2011 р. відхилення по чистому прибутку, збитку становить - 148.5 тис. грн. відповідно по рівню рентабельності активів - 3.75%, по рівню рентабельності власного капіталу - 5.44% та по рівню рентабельності продаж - 42.03% відповідно.

Усі ці показники є від'ємними та дуже змінилися за останній рік що свідчить про неефективність діяльності біржі взагалі, її становище на ринку значно погіршилось, що спричинено тяжкою економічною та політичною кризою.

Під торгово-посередницькими операціями у Зовнішньоекономічній діяльності розуміють операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, що здійснюються за дорученням експортера чи імпортера незалежним посередником на основі спеціальних угод чи окремих доручень. Посередники - це особи, що з'єднують сторони, які бажають укласти угоду. Самостійна торгівля на зовнішніх ринках часто буває не під силу самим виробникам, тому вони й використовують посередників. В ролі таких можуть виступати біржі.

Функції, які виконує ТБ при здійснені операцій в ЗЕД, різноманітні. Вони пов'язані не тільки зі збутом і покупкою товару, але й охоплюють широке коло операцій і послуг, частково такі: пошук іноземних партнерів; вивчення ринку збуту; транспортування і страхування; кредитно-фінансове обслуговування учасників угоди; оформлення документів при укладенні угод; виконання митних формальностей і т.д

Однією з основ здійснення відносин з іноземними суб'єктами на ТБ АПК є укладення від свого імені договорів про співпрацю в межах прав чинного законодавства, зокрема укладання угод про експорт товарів, призначених для здійснення діяльності біржі неправа виставлення цих товарів на біржові торги.

Договори куплі- продажу товарів на ТБ АПК є традиційною і найбільш розповсюдженою формою здійснення відносин між продавцем і покупцем.

На Біржі здійснюються наступні види операцій:

- Спотова операція з наявним товаром (спотовий контракт) - це угода з купівлі - продажу, яка передбачає придбання брокером наявного товару, який знаходиться на заощадженні біржових складів . або може бути поставлений на біржові склади і переданий покупцеві на його вимогу після оплати, але не пізніше за десять робочих днів з моменту укладання біржового кнтракту.

- Форвардна операція - це операція купівлі - продажу, яка передбачає постачання біржового товару в передбачений біржовим контрактом термін в майбутньому за цвною, яка формується на момент укладання форвардної обрудки. Форвардна операція оформляється форвардним біржовим контрактом.

Питання щодо інших видів контрактів та правил торгівлі по ним вирішується за рішенням загальних Зборів Членів Біржі.

Тепер розглянемо динаміку експортних операцій ТБ АПК за допомогою таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Динаміка експортних операцій в ТБ АПК

Показники	2011 р.	2012 р.	2012 р. у % до 2011 р.
Виручка від реалізації, тис. грн.	1292,40	159,60	12,35
Дохід від експортних операцій, тис. грн.	3,96	4,22	106,44
Питома вага експорту, %	0,31	2,64	61,91

Аналізуючи дані таблиці 2.5 можемо зробити такі висновки : що виручка від реалізації у 2012 р. у % до 2011 р. становить 12,35 %, тобто знизилася на 87,65 %, що є дуже негативно для підприємства, дохід від експортних операцій у 2012 р. у % до 2011 р. зріс на 6,44 %, але ми бачимо, що це зростання не зачне, питома вага експорту у 2012 р. у % до 2011 р. зросла аж у 8,6 разів, що означає що у 2012 р. майже усі операції були з експорту. Розглянемо динаміку експортних операцій на ТБ АПК за країнами та продукцією.

Таблиця 2.6

Виконання контрактів по експортних операціях в ТБ АПК

Назва товару	Основні покупці данного товару	Загальний обсяг реалізації
	Швейцарія	Франція	Німеччина
	Сума реалізації , тис. грн.	Питома вага, %	Сума реалізації, тис.грн	Питома вага, %	Сума реалізації тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	100%
Кукурудза	452521,01	38,13	153968,80	72,14	331677,50	47,18	997255,81	94,07
Насіння соняшника	1458,88	0,12	409,02	0,19	295633,08	42,06	365991,33	81,29
Пшениця	617340,40	52,02	11907,80	5,58	2451,99	0,35	1562579,51	40,43
Ячмінь	115408,15	9,72	47147,20	22,09	73200,60	10,41	278211,91	84,74
Всього	1186728,4	100,00	213432,81	100,00	702963,17	100,00	3204038,57	65,64

Аналізуючи дані таблиці 2.6 ми бачимо, що головними країнами з якими співпрацює ЧТБ АПК є Швейцарія, Франція і Німеччина. Тобто обсяг реалізації у ці країни по кукурудзі становить 94,07 % усього обсягу реалізації кукурудзи взагалі. Відповідно обсяг реалізації у ці країни соняшнику становить 81,29 % усього обсягу реалізації соняшнику; пшениці - 40,43 %, ячменю - 84,74 % відповідно. Загалом весь обсяг реалізації у ці країни становить 65,64 % повного обсягу реалізації. Тепер визначимо вплив факторів на зміну суми експорту.

Таблиця 2.7

Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну суми експорту в ТБ АПК

Показники	2011 р.	2012р.
Факторні
Середня сума одного експортного контракту, тис. грн.	25973,05	13753,41
Кількість іноземних покупців, чол.	46	39
Середня кількість експортних контрактів, що припадає на одного покупця, шт.	5	6
Результативний
Сума експортних операцій, тис. грн.	6051720,76	3410845,84
Умовний І	Х	3204544,68
Умовний ІІ	Х	2716896,58
Відхилення всього	Х	-2640874,91
в т. ч. за рахунок :
середньої суми одного експортного контракту	Х	-2847176,07
кількості іноземних покупців	Х	-487648,10
середньої кількості експортних контрактів, що припадає на одного покупця	Х	693949,26

Така зміна результативного показника зумовлена впливом факторних показників. За рахунок середньої суми одного експортного контракту зменшився на 2847176,07 тис. грн. та за рахунок кількості іноземних покупців зменшився на 487648,10 тис. грн. та за рахунок середньої кількості експортних контрактів, що припадає на одного покупця частково нейтралізував дію перших двох факторів на 693949,26 тис. грн.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ

Під організаційною структурою товарної біржі розуміється організація її окремих підрозділів у певному взаємозв'язку, що визначаються поставленими цілями й розподілом функцій між підрозділами. Організаційна структура товарної біржі багато в чому залежить від організаційно-правової форми, у якій здійснюється торгово-біржова діяльність. Організаційна структура також передбачає розподіл функцій і повноважень між керівниками структурних підрозділів, що становлять органи управління біржею.

Через свої органи управління, що діють у межах прав, наданих їм за законом або уставом, товарна біржа як суб'єкт господарювання здобуває відповідні права й приймає на себе обов'язки. О. Штиллих підкреслив, що біржа -- це, насамперед, організований ринок, що відрізняється від звичайного ринку тим, що в ній помітна розчленованість, є органи для певних функцій, пов'язаних з управлінням, підтримкою порядку й нормуванням біржових угод. Ринок такого устрою не знає. Продавці й покупці на ринку, представляють більшу неорганізовану масу. Але всюди, де ринок піднімається до рівня біржі, з'являються органи. Коли їх немає, збори не мають характеру біржі, хоча б і там відбувалася торгівля замінними цінностями. Навіть найпростіші типи бірж, а саме біржі реального товару містять у собі основи високоорганізованої структури управління [7, с 25].

Органи управління товарної біржі служать для формування й вираження зовні його волі, здійснення дій правового характеру від імені товарної біржі як суб'єкта господарювання. При цьому органи управління є невід'ємною частиною цілісної організаційної структури товарної біржі, коли дія органа завжди визнається дією самої юридичної особи.

З урахуванням цього, а також виходячи із загальнотеоретичних положень можна визначити, що органи управління товарної біржі -- це спеціально вповноважені органи, наділені владними повноваженнями, компетенцією й необхідними засобами для здійснення впливу на об'єкт управління з метою одержання встановленого результату, узгодження й коректування дії виконавців.

Організаційна структура товарної біржі будується з урахуванням забезпечення високої ліквідності угод, низького рівня витрат, можливості швидкого інформування всіх учасників торгівлі й коректування їхніх дій.

У ст. 12 Закону закріплена загальна організаційна структура товарної біржі. Так, для управління товарною біржею й забезпечення її функцій на біржі створюється виконавча дирекція й спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія й інші підрозділи, а також допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на основі положень, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ним органом.

У науковій літературі при аналізі організаційної структури товарної біржі пропонується класифікація органів управління на суспільну й стаціонарну структуру [8, с 25].

До суспільної структури товарної біржі належать загальні збори членів товарної біржі й виборні органи в особі біржового комітету й ревізійної комісії.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів. У період між загальними зборами членів товарної біржі управління здійснює біржовий комітет (рада біржі). Біржовий комітет обирається на строк, установлений загальними зборами членів біржі (як правило, на 1-3 роки). Голова, його заступники й члени біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури.

У випадку незадовільної роботи, склад біржового комітету може бути переобраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі. До складу біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами біржового комітету здійснюється на його першому засіданні. Члени біржового комітету не є службовцями біржі й проводять роботу на суспільних початках. Комітет очолює голова або президент.

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Обирається контрольна (ревізійна) комісія на загальних зборах членів біржі. Вона здійснює контроль за правлінням біржі за результатами фінансової й господарської діяльності, робить висновок по річних звітах і балансам, надає звіт для розгляду на загальних зборах членів біржі. До складу контрольної (ревізійної) комісії не можуть бути обрані члени біржового комітету або правління біржі. Перевірка фінансово-господарської діяльності правління здійснюється ревізійною комісією за дорученням загальних зборів членів біржі або з ініціативи комісії. У випадку виникнення загрози інтересам біржі або виявлення зловживань, які були допущені посадовими особами, ревізійна комісія має право вимагати скликання загальних зборів.

Стаціонарна структура товарної біржі призначена для ведення господарської біржової діяльності. Компетенція й функції стаціонарної структури відрізняються й можуть бути специфічними на різних біржах. При цьому умовно стаціонарна структура товарної біржі може бути розділена на виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи.

Виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи необхідні біржі для ведення поточної господарської біржової діяльності. Від того, як здійснюють свою роботу ці підрозділи, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Виконавчі (функціональні) підрозділи -- це апарат біржі, що готує і проводить біржові торги. Вони досить різноманітні й залежать від обсягу біржових угод, кількості членів і брокерів, які працюють на біржі.

4. ОСОБЛИВОСТІ АСОРТИМЕНТУ БІРЖОВОГО ТОВАРИСТВА І ХАРАКТЕРИСТИКА БІРЖОВИХ УГОД

На вітчизняному товарному ринку в обігу перебувають близько 20 млн найменувань товарних позицій. Проте зовсім невелика частина їх може бути об'єктами біржової торгівлі на товарних біржах.

До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. У процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару.

До біржового товару, яким здійснюють торгівлю на товарних біржах, належить невилучений з обігу товар певного виду та якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, допущений до торгів біржею згідно із правилами біржової торгівлі.

Біржовий товар має відповідати таким вимогам: масовий характер виробництва і споживання, велика кількість виробників і широке коло споживачів; стандартність, тобто відповідність встановленим вимогам щодо якості та інших характеристик, передбачених чинним законодавством; взаємозамінюваність у межах певних груп і видів товарів; транспортабельність; добра збережуваність; незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача; змінність цін під впливом природних, сезонних та інших чинників.

Отже, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно та якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огляду на високий рівень попиту і пропозиції, ним торгують у великих обсягах, що дає змогу встановити більш реальну ринкову (рівноважну) ціну.

Стандартні біржові контракти, згідно із правилами біржової торгівлі, містять встановлену біржею кількість товару певного гатунку, типу, марки (біржова одиниця, партія, лот, які відповідають або місткості транспортних засобів або є традиційними за обсягом та вагою) і регламентують терміни його поставки.

Біржовий товар, як правило, є сировиною або напівфабрикатом, адже основною класифікаційною ознакою при його виокремленні є те, що він має пройти лише первинне технологічне оброблення.

Машинно-технічна продукція, готові до споживання продукти промислового виробництва й товари широкого вжитку не є об'єктами біржової торгівлі внаслідок їх різноманітності, швидкої зміни технічних характеристик і високого рівня монополізації виробництва і збуту їх. Вважається, що регулювання обсягів виробництва таких товарів залежить від волі їхніх виробників, які в зв'язку з цим можуть істотно впливати на рівень цін.

Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об'єднують у п'ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару, і 148 -- на ф'ючерсних біржах. Основний асортимент цих товарів наведено в табл. 4.1.

Понад третин усього товарообороту міжнародних товарних бірж припадає на торгівлю сільськогосподарською продукцією і сировиною, лісоматеріалами та продовольчими товарами. Основними товарами в цих групах є насіння олійних культур та продукти їх перероблення і зернові культури, на сукупну частоту яких припадає понад 60 % товарообігу сільськогосподарських товарів, приблизно 18 % становить торгівля продовольчими товарами і близько двох відсотків -- лісоматеріалами.

Таблиця 4.1

Класифікація біржових товарів на міжнародних товарних біржах

Товарна група	Основний асортимент
1. Сільськогосподарська продукція і сировина	1.1. Зернові культури (пшениця, кукурудза, рис, овес, ячмінь, жито) 1.2. Насіння олійних культур та продукти їх перероблення (насіння соняшнику, льону і бавовнику, соєві боби, шрот) 1.3. Текстильна сировина сільськогосподарського виробництва (бавовна, джут, натуральний шовк, пряжа, мита вовна, льон) 1.4. Натуральний каучук
2. Продовольчі товари	2.1. Рослинного походження (цукор, рослинна олія, арахіс, концентрат апельсинового соку, какао-боби, кава) 2.2. М'ясо та живі тварини
3. Лісоматеріали	3.1. Пиломатеріали 3.2. Фанера
4. Кольорові й дорогоцінні метали	4.1. Кольорові метали (мідь, олово, свинець, нікель, цинк, алюміній) 4.2. Дорогоцінні метали (золото, платина, срібло тощо)
5. Паливно-енергетичні матеріали	5.1. Нафта та нафтопродукти (сира нафта, мазут, дизельне пальне, бензин) 5.2. Газ та продукти його перероблення (скраплений газ, газойль, газ)



У біржовій торгівлі промисловою сировиною і продукцією понад половину товарообігу припадає на паливно-енергетичні матеріали; дорогоцінні метали становлять близько 30 % товарообігу, а питома вага кольорових металів становить приблизно 20 відсотків.

Зовсім інша структура товарного обігу складалася на вітчизняних біржах, що зумовлене дією багатьох об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Початковий етап відродження біржової торгівлі прийшовся на кінець 1990-х років, коли розпочалося реформування соціально-економічної системи в країні.

Ліквідація централізованого розподілу матеріальних ресурсів та державної системи матеріально-технічного забезпечення, впровадження вільних цін за умов дефіцитного ринку зумовили виникнення великої кількості бірж як альтернативи планово-розподільчим органам. У 1991 році вже було зареєстровано понад 50 бірж, створених за ініціативи представників місцевих державних органів влади та комерційних підприємств. Усі вони реєструвалися як комерційні організації і мали за мету отримання прибутку для засновників. Складна фінансова ситуація, гострий дефіцит матеріально-технічних ресурсів та недосконале законодавство призвели до перетворення бірж на звичайних ринкових посередників, які створювали умови для спекулятивної торгівлі реальним товаром із негайною поставкою проданого товару. Від продавця не вимагали поставки товару на біржовий склад, бо таких складів на той час на біржах не існувало. Покупець самостійно вивозив куплений товар зі складу продавця, у більшості випадків зі стовідсотковою передплатою.

На біржові торги виставляли найрізноманітніші товари, на які тільки був попит. Тому переважну частку в товарному асортименті більшості бірж становили не біржові товари, а машинно-технічна продукція, устаткування, споживчі товари. Після набуття чинності прийнятого в грудні 1992 року Закону України «Про товарну біржу» та досконаліших законодавчих актів з оподаткування доходів підприємств ситуація докорінно змінилася. Біржі почали виконувати функції, які притаманні товарним біржам у країнах із розвиненою ринковою економікою. У структурі товарообігу переважають біржові товари (див. табл. 4.2).

біржа торгівля угода ринок

Таблиця 4.2

Товарна структура Біржової торгівлі у 2010 р.

Товарна позиція	Обсяг угод, млн грн	Питома вага, %
Метал і металопродукція	4,9	0,29
Кольорові метали	0,3	0,02
Транспортні засоби	193,4	11,50
Обчислювальна техніка і оргтехніка	8,6	0,51
Ліс і лісоматеріали	0,7	0,05
Будівельні матеріали	3,6	0,22
Паливо:	290,6	17,28
зокрема: вугілля	1,5	0,09
бензин	0,5	0,03
Непродовольчі товари	2,6	0,15
Сільськогосподарська продукція	989,7	58,83
Продукти харчування	62,8	3,73
Хімічна продукція

Подобные документы

• Організація біржової торгівлі

  Сутність та основні шляхи здійснення біржової торгівлі на підприємстві. Функції сучасної біржі, її учасники. Поняття і склад біржового товару. Організація біржі, її управління. Організація біржового торгу. Правила біржової торгівлі іноземними валютами.
  
  реферат [29,0 K], добавлен 13.10.2010
  

• Фондова біржа

  Суть біржі, її значення та основні функції, механізм біржової торгівлі цінними паперами. Принципи біржової діяльності та порядок торгівлі на біржі. Проблема аналізу фондового ринку трагзитивної економіки та умови створення Української фондової біржі.
  
  контрольная работа [39,6 K], добавлен 10.10.2009
  

• Учасники ф’ючерсних операцій

  Географічна концентрація ф’ючерсної біржової торгівлі, її розвиток. Характеристика груп присутніх у біржовій залі учасників біржової торгівлі. Вирішення питання членства на фондових та валютних біржах. Роль трейдерів, відмінності дилерів та брокерів.
  
  реферат [23,7 K], добавлен 18.12.2010
  

• Кон'юнктура товарно-сировинних бірж

  Особливості біржової торгівлі, види угод і операцій у торгово-посередницькій діяльності. Дослідження та методи поточного спостереження, аналіз та прогнозування біржової кон'юнктури. Внутрішня система проведення торгових операцій в біржовій торгівлі.
  
  реферат [38,3 K], добавлен 03.06.2010
  

• Сутність роботи біржі

  Біржа як посередник на ринку цінних паперів. Ознаки класичної біржі. Функції фондової біржі. Роль біржової торгівлі в сучасній світовій економіці. Групи біржових товарів. Законодавчі акти, що регулюють діяльність бірж у межах національної економіки.
  
  презентация [2,2 M], добавлен 19.11.2015
  

• Механізм функціонування фондового ринку України на основі розвитку електронної біржової торгівлі

  Визначення стану фондового ринку України на основі розвитку електронної біржової торгівлі. Характеристика ринку цінних паперів, засади активного збільшення обсягів торгів. Напрямки інтернет-трейдингу, особливості і умови розвитку електронної торгівлі.
  
  статья [13,6 K], добавлен 18.02.2014
  

• Фондові біржі України та їх роль в організації торгівлі цінними паперами

  Дослідження особливостей функціонування та проблем розвитку фондового ринку. Аналіз динаміки показників діяльності вітчизняних фондових бірж як центральної ланки фондового ринку. Вивчення світового досвіду біржової торгівлі фінансовими інструментами.
  
  статья [48,1 K], добавлен 24.10.2017
  

• Фондова біржа і її роль у розвитку фінансового ринку України

  Утворення фондової біржі та права її членів. Організаційно-правові основи біржової діяльності. Аналіз стану та перспектив розвитку фондового ринку України. Місце фондової біржі в економічному просторі держави. Організація торгівлі на фондовій біржі.
  
  реферат [21,6 K], добавлен 08.09.2010
  

• Теоретичні аспекти функціонування організованого ринку цінних паперів

  Сутність, функції і сегменти ринку цінних паперів. Організатори торгівлі як учасники фондового ринку. Механізм біржової торгівлі фінансовими інструментами. Аналіз сучасного стану організованого сегменту фондового ринку (ринку цінних паперів) в Україні.
  
  курсовая работа [1012,4 K], добавлен 15.06.2013
  

• Економічний зміст біржі як елементу ринкової інфраструктури

  Економічна природа біржі. Класифікація бірж та їх функції. Етапи становлення та розвитку біржової та фондової торгівлі. Особливості розвитку фондової й валютної біржі в Україні, організаційно-правові аспекти діяльності та напрямки підвищення ефективності.
  
  курсовая работа [84,9 K], добавлен 23.01.2011
  

• Місце товарної біржі в сучасній економіці

  Вивчення сутності біржової торгівлі - постійно діючого ринку масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, який змінюється і постійно розвивається залежно від ринкової ситуації в країні. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні.
  
  контрольная работа [31,0 K], добавлен 11.07.2010
  

• Біржова торгівля як складовий елемент оптового ринку

  Сутність, функції і завдання бірж як форми організації оптового ринку. Характеристика середовища функціонування товарної біржі. Структура та механізм функціонування товарної біржі. Проблеми функціонування товарної біржі і шляхи удосконалення торгів.
  
  курсовая работа [210,5 K], добавлен 15.06.2016
  

• Заборонені види угод на фондовій біржі

  Заборонені форми торгівлі на ринку цінних паперів, їх сутність. Торгівля на базі інсайдерської інформації та маніпулювання цінами. Відповідні системи нагляду, що розробляють організатори торгівлі з метою протидії порушенням на ринках цінних паперів.
  
  эссе [16,6 K], добавлен 02.04.2014
  

• Товарні й фондові біржі

  Виникнення і розвиток бірж в Росії, їх юридична природа та головні принципи організації. Поняття та основні напрямки діяльності товарної біржі, права і зобов'язання членів, складання угод, здійснення біржового торгу. Завдання й функції фондової біржі.
  
  реферат [32,1 K], добавлен 05.06.2011
  

• Історія діяльності товарних бірж в Україні

  Історія діяльності та відмінні риси біржової системи України. Учасники біржових торгів та їх взаємодія. Основні завдання та функції бірж у період нової економічної політики. Проблеми формування біржового механізму на сучасному етапі його розвитку.
  
  реферат [20,1 K], добавлен 26.07.2009
  

• Фондові біржі та їх роль у становленні фінансового ринку України

  Вивчення економічної сутності фондових бірж. Розгляд структури ринку цінних паперів; історія становлення, основні проблеми та перспективи його розвитку в Україні в сучасних умовах. Дослідження динаміки показників біржової активності в останні роки.
  
  курсовая работа [244,6 K], добавлен 20.11.2011
  

• Товарна біржа: структура та функції

  Сутність, права, основні та допоміжні функції товарної біржі. Призначення та обов’язки виконавчої дирекції. Функції арбітражної, котирувальної комісії, розрахункової палати, маклеріату та інформаційно-довідкового відділу. Регулювання біржової діяльності.
  
  реферат [20,5 K], добавлен 13.06.2010
  

• Структура міжбанківського ринку та умови торгівлі на ньому

  Характеристика операцій з торгівлі на міжбанківському валютному ринку. Умови торгівлі іноземною валютою, яка здійснюється через уповноважені банки виключно на міжбанківському валютному ринку України. Валютні операції на прикладі "Райффайзен Банк Аваль".
  
  курсовая работа [83,0 K], добавлен 10.06.2011
  

• Структура ринку цінних паперів. Аналіз поточної біржової кон'юнктури

  Вивчення структури ринку цінних паперів. Характеристика основних видів операцій (ф'ючерс, опціон) та аналітичних показників кон'юнктури біржового ринку. Аналіз промислового, транспортного, комунального та складового індексів компанії Доу-Джонса.
  
  реферат [39,3 K], добавлен 03.06.2010
  

• Ринок фінансових послуг фондових бірж

  Функції фондової біржі. Організація та проведення біржових торгів. Учасники фондових бірж. Аналіз розвитку біржових торгів в Україні та діяльності Української фондової біржі. Регулювання фінансових ринків у Євросоюзі. Програми розвитку фондового ринку.
  
  курсовая работа [683,1 K], добавлен 27.04.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам