Аналіз управління активами ПАТ "Платинум банк"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розділ 1. Аналіз управління активами ПАТ «Платинум Банк»

1.1 Методи управління та аналізу активів банку

управління банк фінансовий комерційний

Існує два рівні управління фінансовими ресурсами комерційного банку:

- державний рівень (управління здійснюється через НБУ з використанням різних фінансових інструментів);

- рівень комерційного банку.

До інструментів управління, які застосовуються НБУ, відносяться:

1. Надання кредитів Національним банком України комерційним банкам, що безпосередньо впливає на розмір їх пасивів. При цьому велике значення має процентна політика НБУ: встановлена офіційна облікова ставка виступає фактором регулювання попиту на міжбанківський кредит.

2. Операції на відкритому ринку - операції з купівлі-продажу державних цінних паперів, що можуть збільшувати або зменшувати розмір пасивів комерційних банків.

3. Встановлення економічних показників регулювання діяльності комерційних банків:

- мінімальний розмір статутного фонду;

- співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою активів (з урахуванням ступеня ризику їх втрати);

- обов'язкові резерви - частина ресурсів, внесених на безпроцентний рахунок в НБУ за його вимогою. Вони обмежують можливості кредитування і депозитної емісії;

- показники ліквідності комерційного банку і максимального розміру ризику на одного позичальника;

- інші показники.

Інструменти НБУ можуть бути ефективними лише в умовах погодження їх з податковою політикою та чинним законодавством. Вилучення ресурсів Національним банком України для покриття бюджетного дефіциту тягне за собою зменшення ресурсів у комерційних банків.

При управлінні кредитними ресурсами на рівні комерційного банку останній складає плани, в яких прогнозуються надходження вкладів та їх вилучення. При цьому враховуються загальні економічні умови, сезонність, рух процентних ставок, потреби клієнтів (особливо великих) у коштах.

Загальна мета управління активами і пасивами -- управління процентним ризиком. Процентний ризик - ймовірність фінансових втрат у зв'язку зі зміною ставок процента на ринку протягом певного часу.

В ідеальному випадку, коли всі банківські активи за строками точно відповідають зобов'язанням, за рахунок яких вони профінансовані, проблема впливу процентних ставок практично відсутня. Отже, найбільш привабливою для банку є ситуація, коли короткострокові активи фінансуються за рахунок короткострокових зобов'язань, а довгострокові, відповідно, - за рахунок довгострокових зобов'язань. На практиці досягти такого становища неможливо, через це банк постійно має контролювати рівень ризику й управляти ним. Процентний ризик для банку виступає як особливий об'єкт аналізу й управління, оскільки чистий процентний дохід банку (отже, і прибуток банку) залежить саме від ефективності управління ризиком.

Конкретизуємо методи управління активами банку. Науковці виділяють традиційний, альтернативний та інтегрований методи управління активами банку.

1. Традиційний підхід до управління полягає в об'єднанні джерел фінансування. Згідно з таким методом структура зобов'язань не впливає на вибір напрямів розміщення активів, усі кошти розглядаються як єдиний ресурсний потенціал банку без урахування особливостей різних видів зобов'язань. Завдання керівництва банку - визначити пріоритетні напрями розміщення активів, що розглядаються як незалежна величина.

Перевагою методу об'єднання джерел фінансування є простота й доступність його практичного застосування, а головним недоліком - виникнення проблем з ліквідністю. Ризик ліквідності зростає, якщо зв'язки між активами та зобов'язаннями не враховуються. Намагаючись вибрати найприбутковіші напрями вкладення ресурсів, банк може видати довгострокові кредити, які фінансуються за рахунок короткострокових депозитів. Така трансформація з великою ймовірністю призводить до підвищення рівня ризику ліквідності.

Якщо менеджмент банку вирішить застрахуватися від підвищення рівня ризику ліквідності і з цією метою розглядатиме високоліквідні активи як пріоритетний напрям розміщення коштів, йому доведеться відмовитися від одержання максимально можливого прибутку для акціонерів банку.

2. Альтернативний підхід до управління структурою активів і зобов'язань банку базується на поділі джерел фінансування. Сутність методу полягає у встановленні відповідності між конкретними видами таких джерел і напрямами використання ресурсного потенціалу. Частина ресурсів, сформована за рахунок мінливих джерел, таких як вклади до запитання, залишки на розрахункових рахунках клієнтів, одержані позики "овернайт", має вкладатися в короткострокові кредити та цінні папери. Кошти, одержані зі стабільних джерел, таких як строкові вклади, депозити, можуть бути спрямовані на видачу довгострокових кредитів і придбання облігацій.

Застосовуючи метод поділу джерел фінансування, менеджмент банку має ретельно стежити за розмірами сум і строками різних видів зобов'язань і приводити у відповідність до них структуру активів. З огляду на потребу постійно балансувати між структурою пасивів та активів зазначений метод стає вельми трудомістким, а отже, ускладнюється практичне його застосування. Іншим недоліком є можливе зменшення доходів банку, спричинене відмовою від прибуткового вкладення коштів, якщо не існує відповідного джерела фінансування. Перевага цього методу полягає у зниженні ризику незбалансованої ліквідності, оскільки потреба в ліквідних засобах у будь-який час може бути передбачена.

Метод поділу джерел фінансування набув практичного поширення в період керування банками через пасиви. Встановлення контролю над структурою та стабільністю зобов'язань дає змогу формувати депозитну базу згідно з потребами щодо проведення активних операцій. З розвитком фінансових ринків головна перевага методу поділу джерел, яка полягає в зниженні ризику ліквідності, втратила своє значення. Банки дістали можливість у будь-який час залучати ліквідні кошти на міжбанківському ринку.

3. У міжнародній банківській практиці застосовують інтегрований підхід до управління, який включає методи об'єднання та поділу джерел фінансування і забезпечує більшу гнучкість під час управління активами та зобов'язаннями банку.

Зміст нового підходу полягає в розумінні того, що і доходи, і витрати стосуються обох сторін банківського балансу. У такому разі зниження витрат банку завдяки управлінню пасивами так само допомагає досягти цільового рівня прибутковості, як і надходження від активних операцій. Водночас ціна кожної операції чи послуги має перекрити витрати банку з її надання. Банкіри високо оцінили потенційні можливості скоординованого підходу до управління активами і пасивами і доклали багато зусиль для його вдосконалення.

Сутність управління активами і пасивами полягає в скоординованому управлінні фінансами банку, в процесі якого через узгодження управлінських рішень і досягнення певних пропорцій між активними і пасивними операціями досягається кілька цілей, таких як підвищення прибутку, зниження ризиків, аналіз і контроль за ліквідністю, управління спредом.

Найважливішою особливістю цього підходу є внутрішня єдність всіх аспектів фінансової діяльності банку, коли жодна мета, наприклад, зниження ризику чи підвищення прибутків, жодна фінансова операція банку не може реалізуватися ізольовано, оскільки є елементом інтегрованої системи управління. За інтегрованого підходу банки розглядають свої активи і пасиви як єдине ціле, визначаючи роль сукупного портфеля в одержанні високого прибутку за прийнятного рівня ризику. Спільне управління активами і пасивами дає банку інструментарій для формування оптимальної структури балансу та створення захисту від ризиків, спричинених коливаннями параметрів фінансових ринків.

Головне завдання менеджменту - координувати рішення щодо активів і пасивів усередині кожного окремого банку, аби досягти найвищих результатів, максимально контролюючи обсяги, структуру, доходи та витрати і за активними, і за пасивними операціями банку. Контроль керівництва банку над активами має поєднуватися з контролем над пасивами, оскільки лише в такому разі можна буде досягти внутрішньої єдності й завдяки цьому максимізувати різницю між доходами та витратами.

Перевагою інтегрованого підходу є можливість отримання максимального прибутку за прийнятного рівня ризику, а також реалізація зваженого підходу до управління ліквідністю завдяки точнішому визначенню потреби в ліквідних коштах. Такий підхід до управління потребує застосування багатьох складних методів і прийомів та високого рівня кваліфікації банківських менеджерів, що часто перешкоджає його впровадженню у практику роботи українських банків.

Інструментарій управління активами та пасивами включає інформаційні системи, моделі планування, аналіз і оцінку сценаріїв, системи прогнозування, фінансові огляди та спеціальні звіти. Відтак управління активами і пасивами охоплює практично всі сфери фінансового управління банком, такі як стратегічне та середньострокове планування, оперативне управління, включаючи аналіз і контроль, управління прибутком і ризиками, формування аналітичного інструментарію.

Довгострокове управління активами і пасивами оцінюється конкурентоспроможним рівнем прибутку на активи та прибутку на капітал. Оперативне управління активами і пасивами зорієнтоване на щоденне управління банківським балансом. У цьому аспекті головними показниками ефективності застосування управління активами і пасивами є процентний прибуток, чиста процентна маржа або прибуток на акцію. Невіддільними складниками процесу стають контроль та управління фінансовими ризиками, передусім ризиком відсоткових ставок, валютним ризиком і ризиком незбалансованої ліквідності.

Щодо управління активами і пасивами загальні стратегії управління фінансовою діяльністю банку реалізуються через систему аналітичних моделей і методів управління. Необхідною умовою їх ефективного застосування є можливість досить точно передбачати та прогнозувати зміни напряму, величини та швидкості руху відсоткових ставок, валютних курсів, фондових індексів, товарних цін. У країнах з високим рівнем інфляції, нестабільною політичною та економічною ситуацією прогнозування відсоткових ставок ускладнене, а через це й використання деяких методів управління активами і пасивами стає проблематичним. До методів управління активами і пасивами належать, зокрема, такі, як структурне балансування, управління гепом, управління дюрацією, побудова імітаційних моделей управління активами і пасивами, імунізація балансу, хеджування, страхування, управління спредом, табличний та графічний методи. Потрібно зазначити, що зараз у міжнародній банківській практиці вдосконалення інструментарію управління активами і пасивами відбувається досить динамічно, а новітні методики та фінансові конструкції часто поєднують проведення і балансових, і позабалансових операцій.

Нині у світовій банківській практиці інтегрований підхід до управління активами і пасивами банку більшістю фахівців визнано єдиним раціональним способом управління, здатним забезпечити виживання банку у високонкурентному ринковому середовищі. За сучасних умов підвищеної волатильності фінансових ринків і зростання загального рівня ризиковості саме цей підхід найефективніший.

Аналіз активів комерційних банків є однією із важливих складових загального банківського аналізу (див. рис.2.1). Останній, а отже й перший, є елементом системи управління банком і підпорядкований загальній меті діяльності банку - максимізації його вартості. Без аналізу активів неможливо розрахувати показники ліквідності, гепу, спреду, валютної позиції та інших важливих показників. До того ж аналіз активів банку є елементом системи комплексного аналізу фінансової стійкості сучасного комерційного банку.

Загальні методи та підходи, які використовуються при загальному банківському аналізі, можна використовувати й при аналізі активів банку. Але перед тим, як їх розглянути, необхідно визначитися із сутністю банківського аналізу та із сутністю аналізу активів банку.

Більшість вітчизняних економістів, у тому числі А.М. Герасимович, М Д. Алексеєнко, С.М. Савлук А.М. Мороз, А.А. Мещеряков, О.Й. Шевцова, В.М. Кочетков, зходяться у тому, що сам по собі аналіз можна визначити, як спосіб пізнання предметів та явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові та вивченні їх у всьому розмаїтті зв'язків і залежностей, а також в тому, що загальний банківський аналіз являє собою сукупність методологічних положень, методичних прийомів, процедур і способів пізнання діяльності комерційного банку, заснованих на принципах системності, різносторонності, багатофакторності дослідження, ієрархії показників, багатокритеріальності оцінки, узгодженості і направлених на виявлення резервів підвищення ефективності діяльності банку, розробку економічно обґрунтованих рекомендацій щодо їх використання для досягнення стратегічної мети[40].

1. Аналіз фінансових ресурсів банку 1. Аналіз кон'юнктури ринку1. Оцінка структури банку

2. Аналіз рівня прибутковості 2. Аналіз змін законодавчої бази2. Оцінка управлінських рішень

3. Аналіз активів (кредитного та 3. Аналіз політики ЦБ 3. Оцінка тактики і стратегії банку

фондового портфелів ) банку 4. Аналіз соціальних факторів

4. Аналіз стану позичальників5. Аналіз зовнішньоекономічних

факторів

5. Аналіз конкурентного середовища6. Аналіз ризиків

Рис.2.1. Роль і місце аналізу активів у структурі загального банківського аналізу [17, с.149]

Отже, аналіз активів банку - це сукупність підходів, прийомів та методів визначення структури активів, поточних та минулих значень окремих їх складових, динаміки зростання цих складових та активів загалом для визначення ключових показників стану активів та динаміки їх зростання протягом аналізованого періоду, а також для підвищення ефективності діяльності банку в сфері фінансування та використання його активів. Зрозуміло, що такий аналіз проводиться, враховуючи загальні принципи банківського аналізу. Сукупність підходів, прийомів та методів аналізу активів можна об'єднати таким інтегруючим поняттям, як інструментарій такого аналізу.

Інструментарій банківського аналізу, який можна використати для аналізу активів банку, включає наступні методи та види аналізу:

1) Метод порівняння: передбачає зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніше з метою визначення їх спільних рис або відмінностей. За допомогою цього методу визначаються загальне і специфічне в економічних явищах, вивчаються зміни досліджуваних об'єктів, тенденціїі закономірності їх розвитку. В аналізі фінансової стійкості порівняння (як основний або допоміжний метод) використовують для вирішення всіх його завдань. При аналізі фінансових ресурсів банку даний метод використовується для зіставлення фактичних показників із нормативними, що дає змогу проконтролювати дотримання банком різних нормативів, установлених НБУ, а також для порівняння фактичних показників із показниками минулих років (звітних періодів) для визначення тенденцій розвитку як банку, так і економічних процесів, що впливають на його діяльність;

2) Метод приведення показників до порівнянного вигляду. Наприклад, щоб згрупувати усі видані банком кредити, необхідно привести їх суми до порівнянного вигляду (оскільки банк залучає фінансові ресурси як у національній, так і в іноземній валюті); для цього суми залучених фінансових ресурсів в іноземній валюті трансформуються в гривневий еквівалент множенням на відповідний валютно-обмінний курс, і тільки після цього підсумовуються усі залучені банком фінансові ресурси. Цей метод використовується також у разі порівняння фактичних показників із показниками попередніх періодів. Наприклад, в умовах інфляції складно проаналізувати динаміку показників без приведення їх до порівнянного вигляду.

3) Метод використання абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники характеризують кількісні розміри залучених коштів, капіталу банку, а відносні відбивають співвідношення певних абсолютних показників. Відносні показники виражаються у формі коефіцієнтів (за базу взято 1) або відсотків (за базу взято 100). До них відносять показники виконання плану, динаміки, структури (питома вага), ефективності та ін. Цей метод є одним із ключових в аналізі банківської стійкості.

4) Метод групувань: дає змогу через систематизацію даних балансу розібратися в сутності аналізованих явищ і процесів. Під час аналізу банківської діяльності застосовуються різні угруповання рахунків балансу, а саме: власних і залучених коштів, довго- короткострокових кредитів, термінів активно-пасивних операцій (для розрахунку показників ліквідності), видів доходів, витрат і прибутків. Статті можуть бути згруповані також за ступенем ліквідності, економічної сутності банківських операцій, рівнем прибутковості (за активом) і вартості (за пасивом). В межах цього методу аналізу виділяють структурний аналіз, який проводиться за видами фінансових ресурсів банку і дає змогу визначити склад і питому вагу економічних контрагентів за різними видами фінансових ресурсів банку, а також питому вагу кожного виду фінансового ресурсу банку в загальній сумі фінансових ресурсів.

5) Графічний метод. Графіки є масштабним зображенням показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовних художніх фігур і мають велике ілюстративне значення. Завдяки їм досліджуваний матеріал стає зрозумілішим;

6) Метод табличного відображення аналітичних даних: результати аналізу звичайно подаються у вигляді таблиць. Це найбільш раціональна і зручна для сприйняття форма уявлення аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр, розташованих у певному порядку. Аналітична таблиця є системою суджень, виражених мовою цифр. Вона набагато виразніша і наочніша, ніж словесний текст. Показники в ній розташовуються у більш логічній і послідовній формі порівняно з текстовим викладом, займають менше місця, і пізнавальний ефект досягається набагато швидше. Табличний матеріал дає змогу охопити аналітичні дані в цілому як єдину систему. За допомогою таблиць легшее простежуються зв'язки між досліджуваними показниками.

7) Операційно-вартісний аналіз: завдяки цьому аналізу розширюється уявлення про ефективність залучення того чи іншого виду фінансових ресурсів. Його застосування допомагає визначити, які види ресурсів потрібно зменшити в обсязі або в умовах його залучення, а які збільшити в обсязі.

Аналіз активів повинен відповідати наступним головним принципам банківського аналізу: об'єктивність, оперативність, систематичність.

Враховуючи все вище викладене, ми вважаємо, що до аналізу активів банку потрібно підходити перш за все комплексно, враховуючи основні принципи такого аналізу, а також особливості того чи іншого виду активу банку.

Аналіз ефективності використання активів того чи іншого банку проводиться за використання ряду показників - індикаторів тих, чи інших параметрів системи фінансового менеджменту банку. Інструментом такої оцінки є застосування коефіцієнтного аналізу. Коефіцієнтний аналіз призначений для оцінки якісних характеристик банку за допомогою сукупності індикаторів (коефіцієнтів), що розраховуються по даним структурного аналізу балансу як відношення груп балансових статей. Для того щоб провести коефіцієнтний аналіз балансу необхідно провести групування усіх його статей, що застосовується у бухгалтерському обліку та аналізу банківської діяльності.

Основні індикатори аналізу фінансових ресурсів банку за допомогою коефіцієнтного методу представимо у вигляді таблиці 2.1. Даний метод використовується у практиці бухгалтерського обліку банку та є досить дієвим механізмом визначення рівня ефективності системи управління активами комерційного банку.

Дослідники давно дійшли висновку про те, що неможливо виділити з числа результативних показників який-небудь один як загальний, придатний для комплексної оцінки. Це пов'язано зі значним і постійно зростаючим числом як об'єктів аналізу, так і індикаторів, критеріїв діяльності. Звідси виникає необхідність формування комплексної оцінки на базі системи показників, агрегування яких тим чи іншим способом дозволить рангувати результати.

Основою узагальнюючої комплексної оцінки є методи середньої геометричної та коефіцієнтів.

Метод середньої геометричної базується на визначенні коефіцієнтів за окремими показниками, коли за одиницю береться найвище значення даного індикатора. Інтегральна оцінка розраховується за формулою середньої геометричної.

Метод коефіцієнтів базується на отриманні інтегрального показника через перемноження існуючих коефіцієнтів і по суті своїй аналогічний методу середньої геометричної.

Вищеназвані методи є основними при з'ясуванні якості активів банку. Метою аналізу якості активів є визначення їх життєздатності і правильності відображення їх вартості у звітності банку.

Якісний склад активів характеризується співвідношенням продуктивних і непродуктивних активів і витрат на власні потреби. До продуктивних активів відносять усі операції з клієнтурою та контрагентами банку за кредитно-інвестиційною системою, до непродуктивних -- капіталізовані активи, нематеріальні активи, дебіторську заборгованість (у тому числі нараховані доходи) та збитки. Це вказує на те, що основним видом діяльності комерційного банку є формування та розміщення кредитно-інвестиційних ресурсів, і показником активності банку слугує питома вага кредитно-інвестиційного портфеля у його активах. Критерії оцінки кредитно-інвестиційної політики комерційних банків, наведеними в табл. 2.1.

Характер кредитно-інвестиційної політики впливає на прибутковість та ліквідність комерційного банку. Підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційних вкладень у загальних активах свідчить про те, що комерційний банк намагається підвищити прибутковість активів, нехтуючи їх ліквідністю.

Оцінюючи якість активів банку, слід ураховувати їх ризикованість, яка залежить від обсягу розміщення коштів в активах.

Таблиця 2.1

Критерії оцінки кредитно-інвестиційної політики комерційного банку.

Значення показника питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля в активах, %	Характеристика кредитно-інвестиційної політики
Менше 65	Пасивна
65--75	Активна
Більше 75	Ризикова

Іншими словами, величину активів банку обчислюють з урахуванням коефіцієнтів їх ризиків, тобто можливість втрати частини їх вартості внаслідок тієї чи іншої активної операції.

За ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини їх вартості активи комерційного банку поділяються на п'ять груп з коефіцієнтами ризику від нуля до одиниці.

Основними показниками, які дають змогу оцінити достатність високоліквідних активів для забезпечення ліквідності комерційного банку, є коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів і робочих активів банку.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності обчислюється як відношення суми коштів на коррахунках і в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки:

, (2.1)

де Км.л -- коефіцієнт миттєвої ліквідності, %;

Кк.р -- кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, грн;

Кк -- кошти в касі банку, грн;

Кп.р -- кошти залучені банком на поточні рахунки, грн.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку.

Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку характеризує питому вагу високоліквідних активів банку в робочих активах:

, (2.2)

де Кв.а -- коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку, %;

ВА -- сума високоліквідних активів, грн;

РА -- сума робочих активів банку, грн.

За визначенням НБУ, робочі активи включають «кошти на коррахунках, у касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку»*.

У процесі аналізу ці коефіцієнти розглядаються в порівнянні з нормативними їх значеннями і в динаміці.

Оцінюючи ці коефіцієнти, необхідно пам'ятати, що надто високі їх значення негативно впливають на дохідність банку, а занадто низькі -- свідчать про погіршення надійності банку.

Дослідивши погляди таких вітчизняних та зарубіжних економістів та вчених, як А.М. Мороз, А.М. Герасимович, І.М. Парасій-Вергуненко, Л.О. Примостка, Л.Майборода, Дж.Сінкі та У.Шарп стосовно аналізу банківської діяльності, можна виділити наступні типи та моделі аналізу активів банку:

Типи аналізу активів банку: комплексний аналіз: аналізуються повністю всі елементи (складові) активів банку; вибірковий аналіз: аналізуються один або декілька (але не всі) елементів активів банку.

Моделі аналізу активів банку:

- Дескриптивні моделі: моделі, які носять описовий характер і засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності; до них відносять складання форм звітності стосовно фінансових ресурсів банку, надання звітності щодо них в різних аналітичних розрізах, їх вертикальний та горизонтальний аналіз, а також аналіз із використанням аналітичних коефіцієнтів (наприклад, питома вага міжбанківських кредитів у загальних зобов'язаннях банку або питома вага довгострокових депозитів у строкових депозитах банку).

Нормативні моделі: моделі, які встановлюють нормативи показників фінансових ресурсів банку та аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Отже, в процесі здійснення аналізу управління інструментарій аналізу активів банку оснащений значною кількістю прийомів та методів такого аналізу, проте, на нашу думку, бракує єдиного інтегрованого підходу, за допомогою якого можна було б дати єдину оцінку (інтегрований показник) поточного загального стану активів банку, якості управління ними. Тому в подальшому необхідно працювати над розробкою такого інтегрованого показника.

1.2 оцінка джерел формування та напрямків інвестування активів ПАТ «Платинум Банк»

ПАТ «Платинум Банк» (раніше - Міжнародний іпотечний банк ) заснований в 2005 році. Єдиним акціонером банку є PT Platinum Public Limited , найбільшими бенефіціарами : Horizon Capital - 45,1 % , East Capital - 24 %, IFC - 5,2% , менеджмент (з урахуванням опціонної програми) - 18 %, міжнародний інвестиційний фонд Fabien Pictet & Partners (FPP ) - 5 %. За інформацією засобів масової інформації [24,25,64] та результатами опитування працівників банку, проведеного у ході написання магістерської роботи, найближчим часом у банку зміниться мажоритарний акціонер. Свій пакет акцій продає Horizon Capital .

Засоби масової інформації повідомляли про інтерес до одного з найбільших фінустанов у сфері споживчого кредитування з боку Россельхозбанка [24,25,64]. Однак , пізніше стало відомо , що на покупку пакета акцій претендують російський Альфа -банк і СКМ Ріната Ахметова. Очікувана сума угоди - $ 130-150 млн.

Згідно з даними Нацбанку України , на 1 квітня 2013 року по розміру загальних активів ( 3632000000 грн) банк займав 52- е місце серед 175 українських банків. Попередні випуски облігацій банку розміщені на "Українській біржі " і ПФТС .

Серед акціонерів банку також значаться шведський фонд прямих інвестицій East Capital (24% акцій) , що входить до групи Світового Банку IFC (5% акцій) та інвестиційний фонд FPP Asset Management (4% акцій) зі штаб -квартирою в Лондоні.

Ще 18 % акцій належить менеджерам банку. «Специфіка фінансових інвесторів у тому , що середній термін інвестиції - 3-4 роки , - каже генеральний директор Platinum Bank Грег Краснов. - За сім років роботи ми вже пройшли через цілий ряд великих змін у нашій структурі акціонерів». Він не заперечує можливого продажу контрольного пакету Platinum Bank, але запевняє , що на стратегії банку це ніяк не відіб'ється [64].

Банк створений за участю Horizon Capital, який планував вийти з цього проекту максимум через 5 років. Криза 2008 року завадила основному інвестору продати акції банку. На 1 січня 2013 активи банку склали 3,7 млрд гривень, власний капітал - 382 800 000 гривень. Кредитний портфель у розмірі 2,7 млрд. гривень на 99 % складається з заборгованості фізосіб. Банк спеціалізується на беззаставному споживчому кредитуванні і має близько 1700 точок продажів.

Нарешті, 15 листопада 2013 закрита угода по купівлі 100% акцій банку. Покупцем виступила група фінансових інвесторів, серед яких фонд прямих інвестицій European Infrastructure Investment Company. Кожен з інвесторів придбав менш ніж 10% акцій холдингової компанії PT Platinum Public Ltd (Кіпр).

У 2013 році на фінустанову претендувало багато великих гравців банківського ринку, серед яких були Лагун, Ахметов і російський Альфа-Банк. Однак ближче всіх до фінішу виявився одеський бізнесмен Борис Кауфман.

Анастасія Туюкова, старший аналітик Dragon Capital оцінює операцію в 1,2 капіталу ($ 130 млн). Це рекордна сума, адже в сучаних умовах, щос клалися в україні банки досить сильно впали в ціні. Так, зокрема керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман стверджує: «В Україні так дорого (за ціною вище 1 капіталу) банки з 2008 року не продаються».

Генеральний директор ПАТ «Платинум Банк» повідомив, що нові акціонери продовжать реалізацію стратегічного плану розвитку кредитно-фінансової установи, який включає перехід від продуктоцентрічного до кліентоцентрічному банку.

Як повідомили в прес-службі банку, управлінням ПАТ «Платинум Банк» продовжуватиме займатися правління під керівництвом Краснова: його кандидатура на посаду голови правління узгодження в НБУ.

Підвищений інтерес стількох покупців до ПАТ «Платинум Банк» легко пояснимо: у нього одні з найсильніших ринкових позицій в сегменті споживчого кредитування. Фінустанова входить в ТОП-10 українських банків за сумою кредитів, виданих фізичним особам. А в зв'язку з тим, що єдиний по-справжньому працюючий сегмент банківського бізнесу зараз споживкредитування, даний актив є дуже привабливим. У банку хороші фінансові показники: згідно зі звітом банку по МСФО, його рентабельність в 2012 році становила 30%, чиста процентна маржа - 22%, а частка проблемних активів була на рівні 13%.

ПАТ «Платинум Банк» присутнє в 300 офісах 10 банків . «Ренесанс» кредитує через відділення трьох банків і планує до кінця року збільшити свою присутність в мережі державної «Укрпошти» з 100 до 800 відділень. У ПАТ «Платинум Банк» фокус на присутність в віддалених від великих міст населених пунктах, а це є досить цікавим та перспективним сегментом ринку. Основний канал продажів ПАТ «Платинум Банк» - власна мережа в обласних та районних центрах». На думку багатьох експертів - це найцінніше в бізнес-моделі ПАТ «Платинум Банк».

Опираючись на методичні положення аналізу системи управління активами банку, розглянутих у попередньому розділі, дослідимо ПАТ «Платинум Банк».

Дослідження теоретичних аспектів управління активами банку показало, що у сучасній практиці функціонування банківських структур використовується інтегральний метод управління фінансовими ресурсами, що передбачає збалансованість їх з пасивом банку. Отже, необхідно розглянути напрямки фінансування активів ПАТ «Платинум Банк» (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз складу джерел формування фінансових ресурсів ПАТ «Платинум Банк» за період 2010-2013 років

Показники	2010 р., тис.грн.	2011 р., тис.грн.	2012 р., тис.грн.	2013 р., тис.грн	Абсолютна зміна, тис.грн.	Відносна зміна за період, разів
					2010-2011 рр.	2011-2012рр.	2012-2013рр.	2010-2013 рр.
1	2	3	4	5	5=3-2	6=4-3	7=5-4	8=5/2
1. Кошти банків	0	39188	0	0	39188	-39188	0	0
2. Кошти клієнтів	573684	2841003	2967851	4824236	2267319	126848	1856385	8,4
3. Боргові цінні папери, емітовані банком	102183	45409	13366	151353	-56774	-32043	137987	1,5
4. Інші залучені кошти	434452	260176	93938	151353	-174276	-166238	57415	0,3
4. Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток	1231	9235	0	19353	8004	-9235	19353	15,7
5. Резерви за зобов'язаннями	463	670	1403	1049	207	733	-354	2,3
6. Інші фінансові зобов'язання	21141	45489	82541	151441	24348	37052	68900	7,2
7. Інші зобов'язання	14703	27146	43800	45775	12443	16654	1975	3,1
8. Субординований борг	110823	111215	111259	111259	392	44	0	1,0
9. Усього зобов'язань	1258680	3379531	3314158	5378366	2120851	-65373	2064208	4,3
10. Статутний капітал	380567	380567	380567	380567	0	0	0	1,0
11. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	-8900	-4722	1164	28033	4178	5886	26869	-3,1
12. Резервні та інші фонди банку	430	900	1133	9092	470	233	7959	21,1
13. Усього власного капіталу	372097	376745	382864	417692	4648	6119	34828	1,1
14. Усього зобов'язань та власного капіталу	1630777	3756276	3697022	5796058	2125499	-59254	2099036	3,6

* за даними консолідованої фінансової звітності банку

Як видно з даних таблиці 2.2 протягом періоду, що підлягає аналізу, сума фінансових ресурсів банку зросла більш ніж в 3,5 рази. Відбулося таке зростання перш за все за рахунок збільшення розміру зобов'язань банку - вони збільшились за 2010-2013 рр. більш ніж в 4 рази. Що стосується власного капіталу то його зростання за цей період незначне - його розмір збільшився більш 1,1 рази, тобто приблизно на 10%. Відмітимо, що саме протягом 2012-2013 років власний капітал банку було збільшено більш ніж на 34 млн.грн.

У розрізі окремих років стрімке зростання по усім джерелам фінансових ресурсів ми спостерігаємо у 2011 році порівняно з 2010 роком. Що стосується 2012 року, то порівняно з 2011 роком банк дещо знизив суму фінансових ресурсів - на 59254 тис.грн., або на 1,58%. Відмітимо, що зниження суми джерел фінансових ресурсів банку відбулося за рахунок зменшення суми його зобов'язань на 1,93%, або на 65373 тис.грн., тоді як власний капітал продовжує зростати - приріст складає 1,62%, або 6119 тис.грн.

У 2013 році порівняно з 2012 роком відбувається значне зростання суми фінансових ресурсів за рахунок нарощення суми власного капіталу банку, що пов'язано з приходом нового власника.

Найбільше зростання відбулося по статті «Кошти клієнтів», що представляє собою суми залучених депозитних коштів фізичних та юридичних осіб -дана стаття за період 2010-2013 років збільшилась в 8,4 рази. Відмітимо, що депозитна база банку зростає протягом усього аналізує мого періоду. Фактично озвучені нами раніше більш ніж 2 млрд. зростання фінансових ресурсів за 2012-2013 роки отриманні саме за рахунок росту депозитного портфелю банку.

Відмітимо, що зростання саме цієї складової фінансових ресурсів банку свідчить про позитивний імідж банку на ринку, адже є частково наслідком зростання довіри клієнтів до банку.

Наступним етапом аналізу є дослідження безпосередньо складу активів банку, що дозволить нам виявити пріоритетні напрямки інвестування банку. У рамках таблиці 2.3 проаналізуємо динаміку основних статей активу банку за період 2010-2013 років.

Таблиця 2.3

Аналіз складу активів ПАТ «Платинум Банк» за період 2010-2013 років

Показники	2010 р., тис.грн.	2011 р., тис.грн.	2012 р., тис.грн.	2013 р., тис.грн	Абсолютна зміна, тис.грн.	Відносна зміна за період, разів
					2010-2011 рр.	2011-2012рр.	2012-2013рр.	2010-2013 рр.
1	2	3	4	5	5=3-2	6=4-3	7=5-4	8=5/2
1. Грошові кошти та кошти обов'язкових резервів банку в Національному банку України	71426	402124	164963	651520	330698	-237161	486557	9,1
2. Кошти в інших банках	381411	891262	531541	76518	509851	-359721	-455023	0,2
3. Кредити та заборгованість клієнтів	1042949	2178540	2728423	4785576	1135591	549883	2057153	4,6
4. Цінні папери в портфелі банку на продаж	1080	1173	1173	1173	93	0	0	1,1
5. Інвестиційна нерухомість	6096	75986	65222	79289	69890	-10764	14067	13,0
6. Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	53	82	35	26660	29	-47	26625	503,0
7. Відстрочений податковий актив	177	1320	1320	10553	1143	0	9233	59,6
8. Основні засоби та нематеріальні активи	110024	180632	161243	132651	70608	-19389	-28592	1,2
9. Інші фінансові активи	7162	9210	21115	19959	2048	11905	-1156	2,8
10. Інші активи	10399	15159	8684	12159	4760	-6475	3475	1,2
11. Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	0	788	13303	0	788	12515	-13303	-
12. Усього активів	1630777	3756276	3697022	5796058	2125499	-59254	2099036	3,6

* за даними консолідованої фінансової звітності банку

Позитивно оцінюємо зростання суми грошових коштів, що свідчить про зростання рівня ліквідності та платоспроможності банку.

Дані таблиці 2.3 свідчать,що найбільше зростання відбулося по статті інвестиційна нерухомість - її розмірі збільшився більш ніж у 10 разів - якщо у 2010 році інвестиційна нерухомість ПАТ «Платинум Банк» представлена 6 млн.грн., то в 2013 році її розмір сягає майже 80 млн.грн..

За змістом до складу об'єктів інвестиційної нерухомості ПАТ «Платинум Банк» відносить:

- землю, що утримується з метою отримання вигод від зростання капіталу в довгостроковій перспективі, а не для реалізації в короткостроковій перспективі в процесі діяльності;

- будівлі, що перебуває у власності ПАТ «Платинум Банк» та надаються в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду);

- будівлі, що не зайнята на цей час та призначена для надання в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду).

Пояснимо причину такого різкого зростання по даній статті, що відбулося у 2011 році. ПАТ «Платинум Банк» у 2011 році здійснив покупку Хоум Кредит Банку та перевів на свій баланс всі його ліквідні активи. Після чого Хоум Кредит Банк (на сьогодні банк «Восток») був проданий новим власникам як банківська ліцензія з одним офісом. Тобто усі будівлі та землі, що належали Хоум Кредит Банку перейшли у 2011 році на баланс ПАТ «Платинум Банк», що пояснює стрімке зростання суми інвестиційної нерухомості.

Станом на 31 грудня 2013 та 2012 років у склад інвестиційної нерухомості включено також інвестиції в акціонерний капітал ТОВ „Перше всеукраїнське бюро кредитних історій“, у якому Банк володіє часткою у розмірі 9.98%. доступні для продажу, у розмірі 1 173 тисяч гривень. Станом на 31 грудня 2013 Банк не формував резерв на покриття збитків від знецінення цього активу, оскільки станом на 31 грудня 2012 років Банк сформував резерв на покриття збитків від знецінення цього активу у повному обсязі.

Досить суттєво зросла стаття «Відстрочений податковий актив» - більш ніж у 6 разів за період, що підлягає аналізу. Причини зростання цієї статті лежать у площині розбіжностей між податковим та бухгалтерським обліком. Так, згідно трактування НБУ Відстрочений податковий актив - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок: тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, перенесення на майбутні періоди податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді, перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими неможливо скористатися у звітному періоді.

За 2010-2013 роки збільшилась також сума кредитів виданих з 1млрд. грн. у 2010 році до майже 5 млрд. грн. у 2013 році, зростання складає 4,6 рази. Відмітимо, що ПАТ «Платинум Банк» працює в основному на ринку споживчого кредитування фізичних осіб, що є досить ризикованим видом кредитування.

Зростання по статті «Інші фінансові активи», що представлена у ПАТ «Платинум Банк» в основному дебіторською заборгованістю за операціями з кредитовими та дебетовими картками, свідчить про активне просування банку на ринок пластикових карток.

Згідно методичних основ аналізу системи управління активами комерційного банку наступним етапом є дослідження їх структури (таблиця 2.4).

В цілому напрямки розміщення активів банку є досить ризикованими та такими, що потребують формування значного резерву.

Резерв на покриття збитків від знецінення активів формується у наступному порядку. Банк обліковує збитки від знецінення фінансових активів, коли існує об'єктивне свідчення того, що фінансовий актив або група фінансових активів знецінились. Збитки від знецінення визначаються як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, включно із сумами очікуваного відшкодування від гарантій та застав, які дисконтуються за початковою ефективною процентною ставкою для фінансових активів, які відображаються за амортизованою вартістю. Якщо у подальшому періоді сума збитку від знецінення зменшується, і це зменшення можна об'єктивно

Таблиця 2.4

Аналіз структури активів ПАТ «Платинум Банк» за період 2010-2013 років

Показники	2010 р., %	2011 р., %	2012 р., %	2013 р., %	Зміна за період , в.п.
1	2	3	4	5	8=5-2
1. Грошові кошти та кошти обов'язкових резервів банку в Національному банку України	4,38	10,71	4,46	11,24	6,86
2. Кошти в інших банках	23,39	23,73	14,38	1,32	-22,07
3. Кредити та заборгованість клієнтів	63,95	58,00	73,80	82,57	18,61
4. Цінні папери в портфелі банку на продаж	0,07	0,03	0,03	0,02	-0,05
5. Інвестиційна нерухомість	0,37	2,02	1,76	1,37	0,99
6. Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	0,00	0,00	0,00	0,46	0,46
7. Відстрочений податковий актив	0,01	0,04	0,04	0,18	0,17
8. Основні засоби та нематеріальні активи	6,75	4,81	4,36	2,29	-4,46
9. Інші фінансові активи	0,44	0,25	0,57	0,34	-0,09
10. Інші активи	0,64	0,40	0,23	0,21	-0,43
11. Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	0,00	0,02	0,36	0,00	0,00
12. Усього активів	100	100	100	100	0,00

* за даними консолідованої фінансової звітності банку

віднести до події, яка відбувається після визнання знецінення, то раніше визнаний збиток від знецінення сторнується. Для фінансових активів, які відображаються за первісною вартістю, збитки від знецінення визначаються як різниця між балансовою вартістю фінансового активу і теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, які дисконтуються за поточною ринковою ставкою прибутку для аналогічного фінансового активу. Такі збитки від знецінення не сторнуються.

Визначення суми збитків від знецінення відбувається на основі аналізу ризикових активів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які індивідуально є істотними, резерви створюються у результаті індивідуальної оцінки ризику для даних активів, а для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними, у результаті індивідуальної або колективної оцінки. Як видно з даних таблиці 2.4 протягом усього аналізованого періоду найбільшу питому вагу у структурі активів банку займають кредити та заборгованість клієнтів, причому їх питома вага значно зростає протягом 2010-2013 років - майже на 19 в.п., і складає на кінець 2013 року майже 83%. Такий стан речей свідчить про досить активну позицію банку на ринку кредитування та потребує більш детального дослідження кредитного портфелю банку.

Досить суттєві зміни відбуваються у по статті кошти в інших банках - її динаміка до зменшення вражає - з 23% на кінець 2010 року до 1% на кінець 2013 року. Для того, щоб вияснити з чим пов'язана такі зміни проаналізуємо зміни, що відбувались по даній статті у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Склад коштів в інших банках ПАТ «Платинум Банк» за період 2010-2013 років, тис.грн.*

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Зміна за період
1	2	3	4	5	6=5-2
Строкові депозити	51855	113846	-	539241	487386
Кореспондентські рахунки	2942	31195	329572	75577	72635
Всього коштів, наданих банкам	54797	145041	329572	614818	560021

* за даними річної звітності банку складеної за МСФЗ

Як видно зданих таблиці 2.5, протягом аналізованого періоду відбулося зростання по усіх напрямках розміщення коштів ПАТ «Платинум Банк» у інших банках. В абсолютному вимірі сума коштів в інших банках зростає, отже зменшення її питомої ваги пояснюється більш значним зростанням інших статей активу. Відмітимо, що станом на 31 грудня 2013 та 2012 років до складу коштів, наданих банкам, включені нараховані процентні доходи у розмірі 406 тисяч гривень та 1 068 тисячі гривень,відповідно. Станом на 31 грудня 2013 та 2012 років сума коштів, наданих трьом і дев'яти банкам, відповідно, індивідуально перевищувала 10% капіталу банку.

Станом на 31 грудня 2013 та 2012 років сума максимального кредитного ризику за коштами, наданими банкам, становила 329 572 тисяч гривень та 614 818 тисяч гривень, відповідно.

Станом на 31 грудня 2013 та 2012 років до складу залишків коштів, наданих банкам, включені гарантійні депозити, розміщені Банком за своїми операціями із пластиковими картками на загальну суму у розмірі 76 194 тисяч гривень та 36 813 тисячі гривень, відповідно.

1.3 Аналіз ефективності системи управління активами ПАТ «Платинум Банк»

Дослідимо кредитний портфель банку, як найбільш вагомий напрямок розміщення активів банку. Саме інвестування у кредити визначає ефективність функціонування банку на ринку.

У наведеній нижче таблиці 2.6 подається інформація про балансову вартість кредитів, наданих банком. Це дасть нам змогу проаналізувати відсоток резервування по кожній групі кредитів.

Таблиця 2.6

Механізм розрахунку балансової вартості кредитів наданих клієнтам ПАТ «Платинум Банк» за період 2010-2013 років*

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Зміна за період
1	2	3	4	5	6=5-2
1. Іпотечні кредити, тис.грн.	82371	81927	497016	395430	313059
2. Резерв на покриття збитків від знецінення іпотечних кредитів, тис.грн.	4201	6499	39160	26710	22509
3. Рівень резервування по іпотечним кредитам (2/1*100),%	5,10	7,93	7,88	6,75	1,65
4. Кредити, забезпечені гарантією, тис.грн.	0	4752	34889	21557	21557
5. Резерв на покриття збитків від знецінення забезпечених гарантією кредитів, тис.грн.	0	1597	5495	7246	7246
6. Рівень резервування по забезпечених гарантією кредитам (5/4*100),%	-	33,61	15,75	33,61	33,61
7. Кредити, забезпечені транспортними засобами, тис.грн.	0	324	1716	1590	1590
8. Резерв на покриття збитків від знецінення забезпечених транспортними засобами кредитів, тис.грн.	0	91	673	449	449
9. Рівень резервування по забезпечених транспортними засобами кредитам (8/7*100),%	-	28,09	39,22	28,24	28,24
10. Незабезпечені споживчі кредити та кредити, надані готівкою, тис.грн.	71041	234900	2632861	5270823	5199782
11. Резерв на покриття збитків від знецінення незабезпечених споживчих кредитів та кредитів, наданих готівкою, тис.грн.	8060	23363	86069	439163	431103
12. Рівень резервування по незабезпечених споживчих кредитів та кредитів, наданих готівкою (11/10*100),%	11,35	9,95	3,27	8,33	-3,02
9. Всього балансова вартість кредитів, наданих клієнтам (1-2+4-5+7-8+10-11), тис.грн.	141151	290353	3035085	5215832	5074681

* за даними річної звітності банку складеної за МСФЗ

Як свідчать данні таблиці 2.6 протягом аналізованого періоду найбільший рівень резервування спостерігався по кредитам забезпеченим гарантією(майже 34% на кінець 2013 року) та по кредитам забезпечених транспортними засобами (більш ніж 28% на кінець 2013 року).

Рівень резервування по іпотечним кредитам дещо зростає, проте зростання є незначним - 1,65 в.п.

Найбільш привабливими для банку є незабезпечені споживчі кредити та кредити, надані готівкою. Не дивлячись на те, що дана група кредитів традиційно вважається найбільш ризикованою та такою, що потребує значного резервування у ПАТ «Платинум Банк» ми спостерігаємо зворотну картину.

Так, протягом 2010-2013 років на ф...