Основи туристичного страхування

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика теоретичних основ туристичного страхування

1.1 Поняття туристичного страхування

1.2 Характеристика основних видів страхування туристів

1.3 Безпека туристичної подорожі

РОЗДІЛ 2. страхування ПОДОРОЖЕй в україні: моделі туристичного страхування

Розділ 3. Інноваційна політика страхових компаній у туристському сегменті

Висновки

Список Використаних інформаційних джерел

Вступ

Актуальність проблеми страхування в туризмі в останній час є дуже важливою, тому що в процесі страхування туристичних послуг визначається якість цих послуг та формується імідж всієї туристичної галузі. Треба зазначити, що безпека для туриста - це найголовніше, та вона залежить перш за все від якісного страхування. Тож, страхування є повноцінним складником будь-якої туристичної подорожі, та саме за допомогою страхування відбувається захист, як туристів, так і їх майна.

Та, нажаль, страхування, через велику вірогідність помилок при взаємодії значної кількості незалежних партнерів, іноді стає негативним явищем для туристів. Тож об'єктом дослідження є процеси, які виникають на українському ринку страхування між учасниками страхового ринку.

Об'єктом дослідження курсової роботи є процес страхування подорожей та аналіз нових моделей туристичного страхування.

Предметом даної курсової роботи є теоретичні, методичні та практичні аспекти вивчення процесу страхування подорожей та аналізу нових моделей туристичного страхування.

Метою курсової роботи є вивчення теоретико-методологічних аспектів процесу страхування подорожей та аналізу нових моделей туристичного страхування.

Відповідно до мети курсової роботи були поставлені наступні завдання:

- розглянути поняття туристичного страхування;

- здійснити характеристику основних видів страхування туристів;

- ознайомитися з особливостями поняття безпеки туристичної подорожі;

- охарактеризувати страхування подорожей в Україні: моделі туристичного страхування;

- здійснити детальну характеристику інноваційної політики страхових компаній у туристському сегменті.

Основою для написання даної роботи стали праці таких науковців як Осадець С.С., Кифяк В.Ф. Кіптенко В.К., Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. та інших.

У процесі написання курсової роботи використані наступні методи дослідження:

- структурно-логічний аналіз (при побудові логіки та структури курсової роботи);

- історичний метод - передбачає вивчення різноманітного історичного матеріалу, що стосується страхування подорожей;

- порівняльний метод застосовують для визначення подібних до вже відомих і відмітних рис при страхуванні подорожей;

- візуальний метод дослідження полягає в безпосередньому огляді і спостереженні об'єктів, явищ і процесів, що досліджуються.

Курсова робота складається з таких структурних елементів: вступ, 3 розділи та висновки. Обсяг роботи - 40 сторінок, включаючи одну таблицю, один рисунок та 29 літературних джерел.

страхування турист україна

Розділ 1. Загальна характеристика теоретичних основ туристичного страхування

1.1 Поняття туристичного страхування

Страхування - це вид цивільно-правових відносин метою якого є захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), а також доходів від розміщення фінансового або іншого капіталу таких фондів [22].

Страхування в туризмі - це система відносин між страховою компанією і туристом по захисту його життя і здоров'я та майнових інтересів при настанні страхових випадків.

Страхування здійснюється також господарюючими суб'єктами, які страхують своє майно, транспортні засоби, фінансові ризики. Ці види страхування в туризмі проводяться в тому ж порядку, що й страхування в інших галузях економіки.

Страховиками визнаються юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також, хто одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхова діяльність в Україні здійснюється тільки страховиками-резидентами України [21].

Страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Сутність страхування, як і будь-якої іншої економічної категорії, визначається її функціями. Страхування виконує чотири функції: ризикову, попереджувальну, ощадну, контрольну.

Зміст ризикової функції страхування полягає у відшкодуванні ризику. В межах дії цієї функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості між учасниками страхування у зв'язку з наслідками випадкових страхових подій. Ризикова функція страхування є головною, бо страховий ризик, як ймовірність шкоди, безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування по відшкодуванню міжнародних втрат потерпілим.

Попереджувальна функція страхування полягає у фінансуванні за рахунок коштів страхового фонду заходів по зменшенню страхового ризику.

Ощадна функція страхування сприяє накопиченню грошової суми на подальше життя.

Контрольна функція страхування полягає в перевірці цільового формування та використання коштів страхового фонду.

Особливості страхування в туризмі стосуються безпосередньо страхування туристів. Застосовуються наступні види страхування: медичне; від нещасного випадку; майнове; на випадок затримки транспорту; витрат, пов'язаних із неможливістю здійснити поїздку; асистанс; страхування відповідальності власника автотранспортних засобів та інші.

Одним із основних видів страхування в туризмі є медичне страхування, яке, в основному, покриває всі витрати на медичні послуги, послуги стаціонарного лікування, перевезення машиною швидкої допомоги, придбання ліків, догляд за хворим, а у випадку смерті за кордоном - транспортування тіла на батьківщину.

Не менш важливим є страхування від нещасних випадків. Страховим випадком визнаються: смерть застрахованого, яка настала в результаті нещасного випадку, що відбувся із застрахованим під час дії договору страхування; інвалідність, одержана в результаті нещасного випадку; часткова втрата працездатності в результаті нещасного випадку, який мав місце під час дії договору страхування [8, c. 256-259].

Стаття 17 Закону України «Про туризм» передбачає, що «Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) обов'язкове і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності» [23].

Суб'єкт туристичної діяльності, який надає туристичні послуги, зобов'язаний забезпечити страхування туристів та осіб, які їх супроводжують. Для цього договір страхування із страховиком можуть укласти самі туристи або суб'єкт туристичної діяльності як агент страхової компанії. У першому випадку перевіряється наявність у туриста страхового полісу і його копія додається до договору про надання туристичних послуг. У другому - договір страхування укладається безпосередньо в туристичному підприємстві агентом страхової компанії, яка має ліцензію на право здійснення діяльності, пов'язаної з організацією медичного страхування і страхування від нещасного випадку.

Об'єктом страхування відповідальності власників автотранспорту є їх громадянська відповідальність за можливе спричинення шкоди іншим особам при дорожньо-транспортній пригоді. Завдані матеріальні збитки та витрати, зумовлені нанесенням тілесних пошкоджень потерпілим громадянам, підлягають відшкодуванню страховою компанією. За цим видом страхування виплачуються матеріальні збитки, пов'язані з відновленням транспортних засобів та іншого майна, проводиться оплата витрат на лікування потерпілих громадян, протезування, перекваліфікацію, відшкодовуються втрати сімейного бюджету у зв'язку із тілесними пошкодженнями або смертю потерпілого тощо.

В міжнародній страховій діяльності страхування відповідальності власників автотранспорту відоме під назвою «зелена картка».

«Зелена картка» - це система міжнародних угод про обов'язкове страхування громадянської відповідальності автовласника. Свою назву вона отримала за кольором і формою страхового полісу.

Система «зелена картка» створена в 1949 році і гарантує вільне пересування транспортних засобів у межах кордонів 32 держав.

Обсяг відповідальності у зв'язку із заподіяною шкодою регулюється, як правило, діючим в цій країні законом про обов'язкове страхування громадянської відповідальності автовласників.

Практично у всіх європейських країнах страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів обов'язкове. Такі країни об'єднались у систему «Зелена картка», де тісно співпрацюють уряди, національні бюро «Зеленої картки» і страхові ринки [8, c. 259-261].

1.2 Характеристика основних видів страхування туристів

Страхування в туризмі - система взаємозв'язків між страховою компанією і туристом по забезпеченню захисту життя, здоров'я та майнових інтересів громадян під час туристичної подорожі. Спектр страхових послуг на туристичному ринку можна поділити на дві групи: особисте (страхування життя, страхування від нещасного випадку, медичне страхування) та інші види страхування.

Найчастіше розповсюджений такий вид туристичного страхування, як особисте страхування, яке в свою чергу включає в себе медичне страхування та страхування від нещасних випадків (рис. 1.1.).

Особисте страхування в туризмі - це вид цивільно-правових відносин між страховою компанією і туристом метою якого є захист його життя, здоров'я та майнових інтересів під час подорожі. Страхування може також здійснюватися туристичними підприємствами, які зазвичай страхують своє майно, транспортні засоби, фінансові ризики тощо. Ці види страхування в туризмі здійснюються у такому ж порядку, що й страхування у інших галузях економіки.



Рисунок. 1.1. Схема особистого страхування туристів, які виїжджають за кордон [9]

Медичне страхування та страхування від нещасних випадків. Одним із основних видів страхування в туризмі є медичне страхування, яке покриває всі витрати туриста на медичні послуги, послуги стаціонарного лікування, перевезення машиною швидкої допомоги, придбання ліків, догляд за хворим, а у випадку смерті за кордоном - транспортування тіла на батьківщину.

Не менш важливим є страхування від нещасних випадків. Страховим випадком визнається: смерть застрахованого, яка настала в результаті нещасного випадку, що відбувся із застрахованим під час дії договору страхування, інвалідність, одержана в результаті нещасного випадку, часткова втрата працездатності в результаті нещасного випадку, який стався під час дії договору страхування.

Страхування цивільної відповідальності передбачає цивілізоване вирішення конфліктних ситуацій в суді, юридичну допомогу та відшкодування збитків у разі, якщо турист з необережності заподіяв шкоду майну чи здоров'ю третіх осіб. Так, при заняттях активним відпочинком, наприклад, катанні на лижах, велика ймовірність потрапити в ситуацію (зіткнення, падіння), яка спричинить травми або псування майна третіх осіб, зокрема, орендованого спортивного інвентарю. Висування фінансової претензії в цих випадках - звичайна практика, особливо в країнах Західної Європи. Таке страхування дозволить туристу отримати юридично-правову допомогу для захисту своїх інтересів за кордоном.

Страхування багажу забезпечить туристу компенсацію витрат на придбання речей першої необхідності у разі тривалої затримки багажу або відшкодування збитку внаслідок крадіжки, втрати, псування багажу під час перельоту. Повна втрата, часткове пошкодження або зникнення багажу можуть також відбутися внаслідок стихійних лих (граду, бурі, повені, пожежі), дорожньо-транспортної пригоди або нещасного випадку.

Страхування від невиїзду дозволить туристу уникнути фінансових втрат у випадку неможливості здійснення запланованої подорожі або її дострокового переривання. Якщо клієнт не може здійснити поїздку з поважної причини (госпіталізація або смерть родичів, повістка до військкомату або виклик пригоди або нещасного випадку.

Страхування від невиїзду дозволить туристу уникнути фінансових втрат у випадку неможливості здійснення запланованої подорожі або її дострокового переривання. Якщо клієнт не може здійснити поїздку з поважної причини (госпіталізація або смерть родичів, повістка до військкомату або виклик на судовий розгляд, пожежа в будинку, неотримання в'їзної візи), страхова компанія відшкодує вартість туру.

Страхування невідкладної допомоги (Assistance Insurance) - це специфічний вид страхування, метою якого є негайне надання застрахованій особі допомоги у певних надзвичайних ситуаціях. Якщо в класичному страхуванні йдеться про відшкодування збитку, то у страхуванні невідкладної допомоги - про надання послуги у формі негайної допомоги [9, c. 94-97].

Елемент відшкодування у страхуванні невідкладної допомоги відіграє другорядну роль, на перший план виходить елемент послуги з безпосереднього надання такої допомоги. Наприклад, при аварії автомобіля на дорозі метою страхування невідкладної допомоги буде виклик ремонтників на місце події та буксирування автомобіля до ремонтної майстерні, сам ремонт безпосередньо оплачується власником автомобіля з особистих коштів або за рахунок автотранспортного страхування.

Аналогічно робиться у ситуації, пов'язаній із захворюванням застрахованої особи. Компенсація витрат на лікування буде предметом медичного страхування, а послуга виклику лікаря у нічний час або термінова госпіталізація - предметом страхування невідкладної допомоги. У страхуванні невідкладної допомоги страхова компанія виступає тільки організатором надання послуги, тобто посередником між установою, котра безпосередньо надає послугу та застрахованою особою [25, с. 72].

Кожна страхова компанія, яка надає послуги невідкладної допомоги, має у своєму розпорядженні мережу чергових центрів та бюро, розташованих у регіонах, на які поширюється дія поліса. У разі настання страхового випадку застрахована особа має зателефонувати в один із центрів, номери телефонів яких вказуються на страховому полісі. Черговий центр передає виклик у найближче бюро, яке безпосередньою організовує послуги, та підтверджує, що усі витрати буде оплачено. Чим більше в компанії таких чергових центрів та бюро, тим швидше вона зможе організувати надання допомоги.

Варто окремо зазначити, що при особистому страхуванні туристів до страхових подій іноді відносять короткочасні несподівані та ненавмисні захворювання (отруєння, травмування), але тільки у місцях, передбачених туристичною путівкою, та під час проведення заходів, зазначених у маршруті туру. Наприклад, страховою подією вважається отруєння, отримане тільки у місцях харчування, передбачених програмою туру, а не у випадкових барах, кафе та інших закладах харчування. Крім того, страховими подіями при особистому страхуванні туристів не можуть вважатися хронічні інфекційні або рецидивні захворювання (серцево-судинні, онкологічні, туберкульозні).

Оскільки в Україні турист може придбати страховий поліс в будь-якій страховій компанії, перед подорожжю йому слід поцікавитися умовами страхування, зокрема - за якими страховими подіями здійснюється страхування і чи залишає страховик за собою право невиплати страхової суми, якщо турист порушить або не виконає хоча б одну з перерахованих в договорі умов.

Як правило, не підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з наданням послуг невідкладної медичної допомоги у випадках якщо:

- подорож була здійснена з метою одержання лікування;

- страховий випадок відбувся у результаті прямого або непрямого впливу радіоактивного опромінювання;

- страховий випадок відбувся у результаті самогубства, замаху на самогубство, навмисних дій;

- витрати пов'язані із захворюваннями, які потребували лікування ще до початку подорожі. Виняток становлять ситуації врятування життя, зняття гострого болю або обов'язкового медичного втручання для запобігання тривалої непрацездатності;

- витрати пов'язані з курсом лікування, розпочатим до та продовженим під час дії договору страхування, або якщо подорож здійснювалася незважаючи на наявність медичних протипоказань;

- витрати пов'язані з вагітністю на пізніх термінах, абортами (за винятком змушеного переривання вагітності, що стало наслідком нещасного випадку) та родами;

- витрати пов'язані з нервовими або психічними захворюваннями та їх загостренням, а також станами, що не стабілізувалися до дати від'їзду;

- витрати пов'язані з венеричними захворюваннями, СНІДом або аналогічними синдромами;

- витрати пов'язані з інтоксикацією організму після вживання алкогольних напоїв або наркотиків;

- витрати пов'язані з будь-яким протезуванням, включаючи стоматологічне та офтальмологічне;

- витрати пов'язані з косметичною або пластичною хірургією, якщо вона не була обумовлена травмою, отриманою у результаті нещасного випадку в період страхування [19, с. 218].

У разі необхідності страхова компанія визначає порядок повернення застрахованої особи на батьківщину з використанням санітарної авіації, рейсового літака, поїзда, санітарної машини. Існує також можливість супроводження пацієнта під час повернення лікарем або санітаром. У випадку смерті застрахованої особи страхова компанія оплачує репатріацію останків до місця поховання після оформлення усієї необхідної документації.

Якщо у результаті настання страхового випадку застраховану особу було госпіталізовано та ситуація вимагає присутності його родича, страхова компанія забезпечує йому проїзд, але всі інші витрати, пов'язані з перебуванням родича застрахованої особи, не оплачуються.

Якщо ж у результаті нещасного випадку або хвороби застрахованої особи неповнолітні діти, що подорожують разом з нею, залишилися без нагляду, страховик гарантує організацію та оплату їх дострокового повернення додому.

При оформленні страхового полісу слід обов'язково звернути увагу на розмір страхового покриття. Для поїздок в країни Європейського союзу, згідно Візового кодексу ЄЄ, воно має бути не менше 30 тис. євро на кожну застраховану особу. Для подорожей у екзотичні країни (Таїланд, Малайзія, Індія, Шрі-Ланка), або у віддалені острівні держави (Мальдівські та Карибські острови), а також в ОАЕ, Китай, Японію, Австралію, країни Північної та Південної Америки, рекомендується використовувати страхове покриття не менше 50 тис. дол./євро [25, с. 73].

Якщо турист планує провести свій відпочинок активно, наприклад, кататися на гірських лижах, санях, ковзанах, мотоциклах, водних лижах, займатися дайвінгом, брати участь в аматорських спортивних змаганнях, кататися на тваринах чи займатися іншими активними видами спорту з підвищеним ризиком для життя, це обов'язково має бути враховано у страховому договорі. До страхового стандартного тарифу в такому випадку буде застосована надбавка.

Страховий платіж для громадян, що виїжджають за кордон, залежить від комплексу послуг, запропонованих страховою компанією, суми страхового покриття та країни, куди людина здійснює подорож. На практиці зустрічаються різноманітні ліміти страхового покриття (розмір максимальної страхової виплати) - від 1 тис. до 100 тис. дол. США. Враховуючи досвід туристичного страхування можна визначити такі основні фактори, що впливають на розмір страхового тарифу:

1. Вік застрахованого. Страхові компанії передбачають знижки для дітей віком 5-16 років. Для застрахованих осіб, вік яких перевищує 6070 років, тарифи зростають у 1,5-3 рази, оскільки ризик раптового захворювання або нещасного випадку для цієї вікової категорії істотно збільшується.

2. Країна поїздки. Мінімальні страхові тарифи встановлюються для країн Центральної та Західної Європи. Для подорожей в інші держави тарифи можуть збільшуватися у 1,5-2 рази. Це пов'язано з високими цінами на медичні послуги та віддаленістю або недоступністю окремих територій.

3. Тривалість поїздки. Зазвичай із збільшенням тривалості закордонної подорожі страхова премія в розрахунку на один день страхування туриста пропорційно зменшується.

4. Мета поїздки. Страхові компанії, як правило, встановлюють мінімальні тарифи для туристичних подорожей та підвищені - для екстремальних турів, спортивних походів або змагань.

5. Спосіб продажу. Як правило, страхові компанії передбачають значні знижки для туристичних груп залежно від кількості застрахованих осіб. З цієї причини дешевшими для клієнтів є страхові поліси, реалізовані через туристичні підприємства.

6. Ліміт страхової відповідальності страховика. При збільшенні ліміту страхової відповідальності страховика розмір страхового тарифу в розрахунку на один день відповідно зростає [25, с. 74].

1.3 Безпека туристичної подорожі

Безпека в туризмі - це сукупність факторів, які характеризують соціальний, економічний та правовий стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень повинні вживати заходи, спрямовані на:

- забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля при здійсненні туристичних подорожей, захист громадян України за її межами;

- забезпечення особистої безпеки туристів, збереженість їх майна, незавдання шкоди довкіллю;

- інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування;

- надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації;

- забезпечення туристам (екскурсантам) можливості безперешкодного одержання медичної, правової та інших видів невідкладної допомоги, доступу до засобів зв'язку;

- заборона використання туризму з метою незаконної міграції, сексуальної, трудової та інших видів експлуатації громадян;

- охорону туристичних ресурсів України, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;

- забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо [26].

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов'язані:

нещасних випадків та надання першої медичної допомоги;

- забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих;

- оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб [23].

Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів, зобов'язані забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкілля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходів щодо забезпечення мінімізації або припинення шкідливого впливу на довкілля і соціокультурне середовище та компенсувати завдані їм при цьому збитки.

Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства.

Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, а також гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон. У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживає заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, зокрема забезпечує їх евакуацію з країни тимчасового перебування.

У будь-якій закордонній подорожі слід пам'ятати, що з моменту перетину українського державного кордону наш турист стає «іноземним громадянином» та зобов'язаний повністю виконувати вимоги законів, норми і правила тієї країни, яку він відвідує. У туристичній подорожі необхідно також неухильно дотримуватися місцевих законів, поважати народні звичаї та традиції. За рекомендацією Всесвітньої туристичної організації з цими правилами необхідно ознайомитися до початку подорожі [25, с. 68].

Особливості перебування в іноземній державі стосуються майже всього, починаючи від стилю одягу туриста та завершуючи дрібними деталями побуту. Навіть традиційна для європейців «безтурботна» поведінка у мусульманських країнах може сприйматися як така, що ображає релігійні або національні почуття місцевих жителів.

Візьмемо, наприклад, прозаїчну для кожного туриста процедуру фотографування або відеозйомки. У ряді африканських і арабських країн не можна фотографувати адміністративні будинки, поліцейських та осіб у службовій формі, а також жінок. Тому має сенс попередньо ввічливо поцікавитися: чи можна той або інший об'єкт знімати. Зваженим повинен бути і підхід до вибору одягу: в мусульманських країнах міні-спідниці, шорти, прозорі кофти не допускаються, інакше конфліктна ситуація та подальші неприємності туристу будуть забезпечені.

Бажано уточнити місцеві порядки торгівлі. На курортах туристи проводять дуже багато часу в магазинах, намагаючись купити на згадку про країну всілякі товари та сувеніри. Більшість подорожуючих осіб стверджують, що вартість однакових товарів у різних магазинах суттєво різниться. Причина полягає у наступному: при виготовленні виробів використовується як високоякісна сировина, так і сировина низького ґатунку. Хутро та шкіра можуть мати різну якість виготовлення, до золота та інших цінних металів додаються домішки. Якщо існує бажання придбати дорогі товари, то необхідно віддавати перевагу тільки фірмовим магазинам.

Також туристам потрібно знати правила проїзду в громадському транспорті, а також правила дорожнього руху та керування взятим напрокат автомобілем. Взаємини з дорожньою поліцією вимагають особливої уваги, її вказівки треба беззаперечно виконувати. Якщо туриста зупиняє на дорозі поліцейський, не слід відкривати дверцята авто та вибігати йому назустріч (як до українського співробітника ДАІ). Слід зупинитися, трохи опустити скло, руки покласти поверх керма, демонструючи, що в них нічого немає, потім спокійно чекати, коли поліцейський сам підійде до машини.

В жодному разі не варто намагатися, за звичкою, пропонувати поліцейському будь-який хабар, за це можна потрапити у в'язницю. Не слід сперечатися з поліцейським: довести нічого не вдасться, а ймовірність неприємностей збільшиться в багато разів. При загостренні ситуації треба вимагати дозволу зв'язатися з українським посольством або представником туристичного підприємства та подальші дії узгоджувати саме з ними. Завжди слід діяти урівноважено та впевнено, не підвищувати голос та не розхитувати руками. Такі жести можуть бути розцінені поліцейським як погроза та викликати у відповідь застосування зброї.

У багатьох країнах законами передбачено покарання за «безвинне» знаходження в компанії осіб, які можуть підозрюватися поліцією у здійсненні тих або інших злочинів (контрабанда, продаж наркотиків, вивезення предметів антикваріату тощо). Тому вибір попутників повинен бути дуже уважним, особливо це стосується вихідців з пострадянських країн. При оренді автомобіля в іноземній державі, не слід на дорозі підвозити «голосуючих», не варто також залишати машину відкритою. Краще не зупинятися у безлюдних або небезпечних місцях та не залишати без догляду свої особисті речі та багаж.

Від'їжджаючи у туристичну або екскурсійну подорож, на відпочинок або оздоровлення, турист стикається з цілим рядом проблем, які за збігом обставин можуть призвести до негативних наслідків для його здоров'я та майна, погано вплинути на настрій або враження від поїздки. Перебуваючи у незнайомому середовищі, що істотно відрізняється від місця постійного проживання, він постійно знаходиться під впливом ризикових факторів та обставин. Турист не знає досконало звичаїв, мови, традицій, побуту, не має імунітету від хвороб, поширених у тій чи іншій місцевості, не пристосований до проживання або інтенсивних навантажень у гірських районах, пустелі, тропіках тощо.

У багатьох випадках туристи самі порушують регламентовані правила поведінки, потрапляють у складні ситуації, відстають через неуважність від груп на екскурсіях, відправляються в райони, що не рекомендовані для відвідування туристів, беруть участь у ризикових заходах, купаються в заборонених місцях, відвідують сумнівні розважальні заклади та ін.

Люди цілком природно прагнуть захиститися від небезпеки, яка загрожує їм втратою життя, здоров'я, житла, майна тощо. Протягом усього історичного розвитку суспільство у кожній сфері своєї діяльності стикається із суперечностями між природою та людиною, а також окремими суб'єктами суспільних відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій, які отримали назву «ризики».

На думку С.С. Осадця, поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. Нині існує нагальна потреба попереджувати та відшкодовувати збитки, що завдають ризиковані обставини. Без цього неможливо забезпечувати безперервність процесу виробництва матеріальних благ, підтримувати належний рівень життя людей. Відносини, що складаються в суспільстві з цього приводу, мають об'єктивний характер та у своїй сукупності формують зміст категорії «страховий захист» [25, с. 63-69].

Специфіка цієї категорії зумовлена такими ознаками: випадковістю ризику, незвичайністю заподіяної шкоди, можливістю вираження шкоди в натуральній або грошовій формі, необхідністю попередження або подолання наслідків небажаної події та відшкодування завданих нею збитків. Сутність страхового захисту полягає у нагромадженні та витрачанні грошових ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання та зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов'язаних з ними втрат.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», а також одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України. В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені та діють відповідно до Закону України «Про страхування» [22].

Найбільш типові страхові випадки, що трапляються з туристами:

- одержання платної медичної допомоги у результаті нещасного випадку, раптового захворювання, що призвело до реальної загрози погіршення здоров'я застрахованої особи або її смерті;

- непередбачена ненавмисна втрата застрахованою особою працездатності;

- непередбачена ненавмисна втрата застрахованою особою багажу, документів або засобів існування;

- непередбачені витрати, пов'язані з виникненням у застрахованої особи загальноцивільної та автоцивільної відповідальності;

- неможливість здійснити туристичну подорож через нещасний випадок, раптове захворювання, смерть родичів, пошкодження або втрату майна застрахованої особи;

- дострокове завершення туристичної подорожі у результаті нещасного випадку або хвороби смерть родичів, пошкодження або втрату майна застрахованої особи;

- дострокове завершення туристичної подорожі у результаті нещасного випадку або хвороби застрахованої особи;

- невиконання або неповне виконання встановлених договірних зобов'язань туристичних підприємств перед застрахованою особою [19, с. 214].

Для комфортного відпочинку під час подорожі, більшість страхових компаній пропонують два договори страхування:

- страховий поліс для тих, хто виїжджає за кордон;

- страховий поліс для подорожуючих по Україні.

Кожний з цих полісів передбачає два види страхування:

- страхування витрат на оплату медичних та інших послуг;

- страхування від нещасного випадку.

В багатьох випадках туристи самі порушують регламентовані правила поведінки і потрапляють в складні ситуації, відстають через неуважність від груп на екскурсіях, відправляються в райони, не рекомендовані для відвідування туристів, беруть участь у ризикових заходах, купаються у заборонених місцях, відвідують сумнівні розважальні заклади та ін.

З метою здійснення практичної роботи по забезпеченню безпеки туристів, наданню їм допомоги і захисту в екстремальних ситуаціях, туристичні підприємства, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів, створюють пошуково-рятувальні служби або укладають угоди на обслуговування з відповідними службами.

Пошуково-рятувальна служба повинна мати повну взаємодію з органами охорони здоров'я, зв'язку, внутрішніх справ, цивільної авіації, лісового та водного господарства, гідрометеорологічної служби.

Отже, в рамках першого розділу курсової роботи нами було розглянуто поняття туристичного страхування, здійснено загальну характеристику основних видів страхування туристів. Також ознайомилися з особливостями поняття безпеки туристичної подорожі.

Оскільки туристичне страхування набирає стрімкого розвитку, в наступному розділі даної роботи пропонуємо більш детально розглянути модель туристичного страхування в Україні.

РОЗДІЛ 2. страхування ПОДОРОЖЕй в україні: моделі туристичного страхування

Туристична діяльність за своєю економічною природою характеризується високим ступенем ризиковості, а тому її ефективне функціонування неможливе без страхування. Усі розвинуті країни вже давно запроваджують страхування на туристичному ринку для успішного функціонування даної галузі та державної економіки в цілому. Питання страхування в туризмі на українському ринку є проблемним, оскільки відрізняється низькою поінформованістю та довірою населення, недостатньою увагою з боку державних органів.

На січень 2016 року 109 страхових компаній України, здійснюють страхування подорожуючих до країн ЄС/Шенгенської зони [20], найуспішніші з них пропонуємо зобразити в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Перелік найуспішніших страхових компаній України, що здійснюють страхування подорожуючих до країн ЄС/Шенгенської зони на січень 2016 року

№	Найменування страхової компанії	Номер телефону страхової компанії	Найменування асистуючої компанії	Програми страхування, що відповідають вимогам ст.. 15 Візового кодексу	Членство в об'єднанні страховиків
1.	АХА Страхування AXA Insurance	044 4992499; e-mail info@axaukraine. com	APRIL; Balt Assistance Ltd.	Всі програми / All programms	Українська федерація убезпечення (УФУ) Ukrainian Federation on Insurance (UFU)
2.	ВЕЛТЛІНЕР VELTLINER	044 482 428 3; e-mail office@velt.com.ua	SAVITAR GROUP	А, В, С	Українська федерація убезпечення (УФУ) Ukrainian Federation on Insurance (UFU)
3.	ГРАВЕ УКРАЇНА GRAWE UKRAINE	044 2795424; e-mail office@grawe.ua	AGA International S.A.	TRAVEL, MULTITRAVEL	Українська федерація убезпечення (УФУ) Ukrainian Federation on Insurance (UFU)
4.	АСКА ASKA	0 800 503707; 0 800501501; 456 (mobile phone subscribers);	CORIS; SMILE service	A, B, C, D, Card Standart (StC), Silver Card (SC), Gold Card (GC), Corporative Card (CC), Classic (FBC-C, BP-EC), Business (BPEB), Gold (FBC-G), Platinum (FBC-P), Platinum Black (FBC-PB), Tourist (FBC-T), Kids (FBC-K), Youth Tourism (FBC-YT)	Ліга страхових організацій України / League of insurance organizations of Ukraine
5.	ТАС СТРАХОВА ГРУПА TAS Insurance Group	044 5360020 (21); 0 800 500195	ALL IN ONE AGENCY; REMED/ASPI Assistance Platforms International; AP Companies; MEDLABEL LLC	А, В, V, Standart	Ліга страхових організацій України / League of insurance organizations of Ukraine
6.	КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП KNIAZHA VIENNA INSURANCE GROUP	044 2077252	CORIS; AP Companies	А, В	Vienna Insurance Group
7.	УНІВЕРСАЛЬНА Universalna	0 800 500381	SMILE assistance; Savitar Group; APRIL Group	PREMIUM, TOURIST, VISIT	Українська федерація убезпечення (УФУ) Ukrainian Federation on Insurance (UFU)
8.	ОРАНТА ORANTA	044 5375800; 044 5202934; 044 5202955; 044 5202953.	CORIS Ukraine (APRIL)	А, В, С, D, E	Українська федерація убезпечення (УФУ) Ukrainian Federation on Insurance (UFU)

Українці стали більше витрачати на туристичні страховки. За перший квартал 2015 р наші мандрівники заплатили за свої поліси в 1,5-2 рази більше, ніж в минулому році. Правда, і отримані туристами виплати зросли в два-три рази.

У порівнянні з першим кварталом 2014 в цьому році ми збільшили продажі на 67%. В першу чергу це відбувається завдяки тому, що мандрівники набувають більш дорогі програми страхування.

Одночасно відбулося відразу дві речі. Через збільшення виплат (через зростання курсу долара і євро і збільшення гривневої суми компенсацій) страховики на 30-50% підняли ціни на всі туристичні поліси. А люди стали переконуватися, що їм не вистачає мінімального покриття в подорожах і почали поступово купувати поліси дорожче (особливо ті, хто вирушає в далекі й тривалі поїздки). Люди дійсно враховують особливості своєї поїздки і намагаються забезпечити собі хороший захист. Менше на страховках стали економити жителі великих міст: Києва, Харкова та Дніпропетровська.

Не дивлячись на збільшений попит на дорогі поліси, левову частку в продажах як і раніше становлять дешеві страховки. «90% страховок - з мінімальною вимагається страховою сумою 30 000 євро і мінімальної програмою», - підтвердила «Вістям» начальник управління особистого страхування ГСК «Іллічівська» Леся Титова.

«Мінімальна програма» зазвичай покриває медичні витрати по групі А (організація і оплата невідкладної допомоги, стаціонару і медикаментів для невідкладної допомоги, транспортування в лікарню) на 30 тис. євро і 3 тис. євро на нещасний випадок і коштує близько 11 грн. в день. Стандартний поліс включає також страхування багажу на 500 євро і стартує від 17 грн. в день.

Розширене покриття при доплаті за все 4 грн. в день передбачає вже медичні витрати по групі В (зокрема, організація та оплата транспортування застрахованої особи економ-класом в країну постійного проживання після лікування в стаціонарі після закінчення періоду страхування, а також оплата переїзду супроводжуючого), та страхування цивільної відповідальності на 15 тис. євро.

Екстремальний поліс для любителів активного відпочинку зараз коштує від 28 грн. в день, передбачає медичні витрати по групі А, нещасний випадок на 3 тис. євро і включає також цивільну відповідальність на 10 тис. євро.

Люди, які купують страховку під конкретний тур, беруть її на необхідну кількість днів перебування за кордоном (5-15 днів). А що мають довгі шенгенські візи (припустимо, на 1 рік) - купують страховку на 45-90 днів. Це усталена тенденція.

При цьому більше уваги при покупці страховки туристи почали приділяти і додаткових опцій, що дозволяє отримати відшкодування в тих випадках, які стандартний поліс не покриває.

Найбільшим попитом і популярністю в нашій компанії користується опція відшкодування витрат на візу (якщо людині відмовляють у візі, СК відшкодовується йому понесені витрати на поїздку - авіаквиток, готель та ін.), Яка тепер доступна в усіх програмах туристичного страхування для будь-яких країн з візовим режимом. У минулому році за опцією було виплачено відшкодувань на суму близько 225 тис. грн., А в цьому році виплат по ній повинно стати ще більше.

Крім того страховики підкреслюють, що не у всіх випадках буде достатньо звичайного страхового поліса, і навіть рекомендують прикупити розширене покриття, навіть якщо ви плануєте виключно пляжний відпочинок.

Після ряду трагічних випадків українські фахівці стали частіше пропонувати клієнтам поліси з розширеним покриттям і для пляжного відпочинку. Це дозволяє компанії надати своєчасну допомогу клієнту в тих випадках, які за звичайним полісом є винятком. Навіть якщо ви плануєте просто повалятися на пляжі, краще взяти страховку з покриттям аматорського спорту.

Важливим елементом є також невеликий «запас» дії страховки в порівнянні з терміном візи. «Бувають ситуації, коли туристи вказують в полісі терміни перебування, як то кажуть, впритул. Тому будь-яка зміна графіка перебування туриста за кордоном автоматично позбавляє його страхового захисту», - пояснюють страховики. Продовжити поліс або придбати новий, перебуваючи за кордоном, неможливо.

У той же час українські страховики відзначають, що туристи перестають купувати страховку «для галочки», а починають реально користуватися медичною допомогою за кордоном. Туристи нарешті навчилися користуватися страховками, і при необхідності відразу ж звертаються за допомогою до асистуючої компанії. Особливо це актуально для країн масового туризму, в яких доктор під час першого візиту може забезпечити потерпілого потрібними ліками.

За даними компанії «Апріл Асистанс Україна», не дивлячись на загальний спад обсягів виїзного туризму, на першому тижні червня кількість дзвінків до них (компанія займається організацією допомоги туристу на місці його перебування) зросла на 15%.

При цьому фахівці відзначають, що приблизно в 40% звернень туристи могли б обійтися без професійної медичної допомоги, скориставшись власної аптечкою.

Але важливо пам'ятати, що в більшості регіонів світу купити ліки без рецепта не вийде, - попереджають фахівці «Апріл Асистанс Україна». Крім того, якщо турист планує отримати відшкодування коштів, витрачених на медикаменти, то страхова компанія їх відшкодує тільки при наявності медичного рапорту від лікаря, і знову ж таки - рецепта. Тому візиту до лікаря уникнути не можна.

У той же час, в кожній країні випускаються медикаменти місцевого виробництва, назви яких відрізняються від тих, до яких звикли жителі України, а імпортні препарати можуть коштувати дуже дорого. Тому, щоб не платити, наприклад, 120 доларів за Аугментин в Таїланді, потрібно проконсультуватися з лікарем і дізнатися, який є місцевий аналог ліки [27].

Одним із основних напрямків регуляторної діяльності у сфері міжнародного туризму є гарантування безпеки подорожей та туризму. Вагоме значення в реалізації даного завдання належить туристичному страхуванню.

На основі узагальнення існуючих в Україні недоліків в координації роботи страхових та туристичних компаній та ідентифікації чинників, що перешкоджають розвитку туристичного страхування, пропонуємо сформувати 3 основні блоки проблем в даній сфері:

1) правові (відсутність достатньо розробленого нормативного підґрунтя для обов'язкового медичного страхування і обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності; недосконалість регулювання діяльності асистанс-компаній);

2) економічні (низький рівень платоспроможності і конкурентоспроможності вітчизняних страхових компаній, недостатня капіталізація та високі ризики невиконання зобов'язань перед іноземними партнерами);

3) інформаційно-організаційні (недостатня поінформованість населення про туристичне страхування, відсутність єдиного та доступного для туриста інформаційного ресурсу про обов'язкові вимоги до страхування при виїзді за кордон та про страхові компанії, які його здійснюють).

Аналіз останніх тенденцій на туристичному ринку України свідчить про позитивну динаміку та подальший розвиток даної галузі країни. Із формуванням туристичного сектора зростає актуальність та необхідність страхових послуг. Україна, зважаючи на європейський вектор розвитку, визначений урядом, перш за все, повинна удосконалювати страховий ринок, який постійно інтегрується з іншими, не менш важливими ринками національної економіки.

На сьогоднішній день для українського туриста пріоритетним є медичне страхування при туристичних подорожах, оскільки воно є обов'язковим. Зважаючи на поширення страхування в галузі туризму, можна прогнозувати підвищення ролі інших страхових продуктів, які стосуються захисту від майнових та фінансових ризиків, які виникають в українського туриста при виїзді за кордон.

Страхування туризму відіграє значну роль для покупців та продавців туристичних послуг, оскільки воно забезпечує нормальне функціонування суб'єктів туристичного ринку, сприяє вирівнюванню фінансових витрат та регулюванню грошового обороту в країні.

Таким, чином в рамках даного розділу було розглянуто питання страхування подорожей в Україні: моделі туристичного страхування і зроблені наступні висновки: незважаючи на те, що туризм було проголошено одним із пріоритетних напрямків економіки України (ЗУ «Про туризм») [23], сучасний стан туристичної галузі країни не можна назвати задовільним, оскільки практично відсутній національний туристичний продукт, а разом з ним відсутня досконала система страхування на туристичному ринку.

На завершальному етапі дослідження пропонуємо здійснити детальну характеристику інноваційної політики страхових компаній у туристському сегменті.

Розділ 3. Інноваційна політика страхових компаній у туристському сегменті

Страхування покликане забезпечити безпечний відпочинок туристів. Для страхових компаній, які працюють у туристському сегменті в умовах зростаючої конкуренції важливо розробити якісні страхові продукти, що надають страховий захист для різних видів туристських подорожей та відрізняються від аналогічних, що присутні на страховому ринку. Тому все більше страховиків обирають інноваційний шлях розвитку.

Основними чинниками розвитку туристського напрямку страхування є його масовість, оскільки обов'язкова наявність страхового поліса в туристів визначена законодавством, та формування іміджу страхової компанії, який сприяє залученню клієнтів з інших видів страхування.

Ці передумови сприяють не тільки кількісному поширенню страхових продуктів даного виду, але і їх якісному наповненню у вигляді страхових інновацій. Інноваційний страховий продукт має більш привабливі споживчі властивості у порівнянні з попередниками, здатний задовольнити раніше не охоплені потреби потенційного страхувальника та базується на використанні нових технологій.

Л.А. Орланюк-Малицька виділяє в рамках страхового продукту основну та додаткову частини [18, c. 35-39]. Основна або ризикова частина задовольняє потреби страхувальника у захисті шляхом здійснення страхової виплати та урегулювання збитку. Додаткова частина - це сервісні послуги з технічної, медичної допомоги та ін.

З огляду на специфіку туризму, яка полягає у перебуванні людини у малознайомому місці відносно тривалий час, страхувальники потребують значної частки додаткової компоненти у складі страхового продукту. Залежно від стадії укладання договору страхування туристів додаткові послуги можуть класифікуватися таким чином:

- послуги, що передують укладанню договору страхування: консультації клієнтів із виявлення ризиків (гірський туризм, дайвінг); послуги з розробки політики ризик-менеджменту (для турфірм); превентивні заходи (інформування туристів про страхові виключення, правила поведінки при настанні страхового випадку);

- послуги під час укладання договору страхування: поточне консультування та надання інформації про ризики; інформація про нові види страхування (страхування супутніх ризиків туристів (багажу, спортивного спорядження, відповідальності)); надання рекламних матеріалів;

- послуги при настанні страхової події: сприяння у зменшенні збитків; збір інформації про збитки; технічна, медична, юридична допомога; урегулювання наслідків страхової події.

Страховий продукт на відміну від виробничих інноваційних продуктів, має ряд суттєвих особливостей, що потребує спеціального підходу до інноваційного процесу створення страхового продукту та впровадження його в практику. Ключовими в інноваційній моделі страхового продукту є його якісні параметри.

О. Зубець споживчу цінність страхового продукту, або його якість розкладає на наступні параметри [4, c. 31-33]: технічні складники (широта та повнота страхового покриття, перелік основних та додаткових послуг); якість сервісу (своєчасне та швидке оформлення договорів страхування, урегулювання страхових випадків, ввічливість та пунктуальність персоналу тощо).

Страхувальники отримують уявлення про якість страхового продукту в основному на етапі урегулювання страхових випадків. Страховий продукт приваблює потенційного страхувальника тими можливостями, котрі він надає для вирішення проблем із захисту майнових інтересів.

На думку Т. Дишканта новий страховий продукт повинен: задовольняти сучасні потреби страхувальника (не базові, а більш високі); відрізнятися та бути цікавим для достатньо великого числа споживачів; бути простим та зручним у продажу; мати конкурентні переваги; відрізнятися гарним сервісом та високою якістю.

Виконання наведених вимог призводить до появи великої кількості страхових продуктів, які тією чи іншою мірою є абсолютно новими у даному сегменті ринку та вирізняються тими чи іншими складниками. Варіативність поєднання різних елементів у складі страхового продукту є основою для його класифікації.

У науковій літературі приводиться чимало підходів щодо класифікації інновацій. На наш погляд для специфіки страхового продукту найбільш придатна класифікація, запропонована В. Тринчуком.

За рівнем інноваційності В. Тринчук виділяє принципово нові страхові продукти, частково нові, умовно нові та нові з погляду систем продажів [26, c. 78-81]. При цьому до нових страхових продуктів науковець відносить ті, аналогів яким не має в жодній країні, які ніким не розроблялися (правила страхування, типова документація, тарифи), жоден національний страховик не має ліцензії з даного виду страхування.

Частково новими страхові продукти можуть виступати відносно об'єкту страхування та ризику. Умовно новими страхові продукти можуть бути по відношенню до конкретного страховика або регіону. Нові продукти з погляду системи продажів - це продукти, розроблені на основі існуючих під конкретну нову систему продажів (Інтернет, банківські установи, турфірми, поштові відділення тощо).

Якщо страховий продукт новий на ринку, то говорять про ринкову новизну. Якщо страхова компанія запроваджує страховий продукт, який уже був упроваджений на страховому ринку, але відсутній у її страховому портфелі, то йдеться про внутрішню новизну.

На певному етапі введення до портфеля страховиків програм для подорожуючих мала місце саме внутрішня новизна даного виду страхування, оскільки вимога щодо обов'язкового страхування туристів була визначена Законом України «Про туризм» у 1995 році.

З іншого боку, типове страхування для туристів протягом тривалого часу практикується у розвинутих країнах і було «скопійоване» вітчизняними страховиками. Разом із тим страхування внутрішніх подорожей дійсно можна класифікувати як ринкову новизну, адже аналогів цьому дотепер не було.

Щороку за кордон виїжджають близько 15-16 млн. українських туристів. Разом із тим частка ринку туристського страхування складає 5-6% суми страхових платежів.

...