Зрозуміло, що за поточним рахунком підприємства мають місце як надходження, так і платежі, тому банк має проаналізувати не лише обсяги надходжень, а й залишки грошових коштів на поточному рахунку клієнта (кредитове сальдо). Сума залишків за рахунком підприємства протягом кварталу становила 550 тис. грн і з урахуванням тривалості періоду, що аналізується, середньоденні залишки коштів дорівнюють 8,5 тис. грн (550 : 65 = 8,5). Показник рівня осідання коштів у середньому за квартал становить 19,3 %, що свідчить про досить високу стабільність коштів на поточному рахунку підприємства, яке аналізується. Аналіз динаміки цього показника свідчить про постійне підвищення рівня осідання коштів на рахунку даного клієнта і є для банку позитивною тенденцією. Показник середньої тривалості зберігання коштів на рахунку підприємства теж демонструє позитивну для банку динаміку, адже його значення щомісяця зростають і в середньому за квартал становить 15 днів.

Графічні методи аналізу наочно продемонструють динаміку надходжень та залишків на рахунках. Так, щоденні обороти за рахунком клієнта подаються у вигляді стовпчикової діаграми, причому обороти за дебетом та за кредитом відокремлюються. Це дає змогу порівняти щоденну величину надходжень та платежів за клієнтським рахунком протягом періоду, який аналізується. Різниця між щоденними дебетовими і кредитовими оборотами є величиною залишку коштів на рахунку клієнта, яку можна відобразити на тому самому рисунку. На рис. 12.3 наведено діаграму дебетових і кредитових оборотів та графік залишків коштів на поточному рахунку підприємства, яке аналізується.

Рис. 3. Динаміка оборотів та залишків за поточним рахунком підприємства протягом кварталу

З наведеного графіка (рис.3) видно, що на рахунку під приємства майже завжди були залишки грошових коштів (за винятком двох днів), а в окремі періоди їх сума була досить значною (близько 100 тис. грн).

Аналіз впливу руху грошових коштів на рахунках клієнтів безпосередньо на кореспондентський рахунок банку є важливим напрямом оцінювання ліквідності. У процесі аналізу для кожного банківського дня розраховується різниця між надходженнями та списаннями коштів з рахунка підприємства. Додатне значення цього показника означає приріст коштів на кореспондентському рахунку банку. І навпаки, від'ємне значення означає зменшення суми коштів на банківському коррахунку (але не означає виникнення дебетового сальдо на клієнтському рахунку, оскільки списання проводяться з урахуванням наявних коштів клієнта, які включають залишки за попередні періоди).

Для графічного подання результуючої інформації будують діаграму, на якій перевищення надходжень над списанням коштів з рахунка клієнта відображають у додатній площині, а перевищення списань над надходженнями -- у від'ємній площині. Така діаграма будується за щоденними даними щодо руху коштів на клієнтському рахунку протягом періоду, який аналізується. Порівняння нанесених на діаграму додатних та від'ємних значень дає змогу виявити певні закономірності у діяльності клієнта та передбачити періоди їх найсуттєвішого впливу на стан кореспондентського рахунка банку.

На рис. 4 зображено діаграму, яка унаочнює інформацію щодо руху грошових коштів протягом місяця за поточним рахунком підприємства, що аналізується.

Рис. 4. Вплив руху коштів за рахунком підприємства на коррахунок банку протягом березня (тис. грн)

З наведеної діаграми видно, що з 22 банківських днів підприємство забезпечувало приріст коштів на коррахунку банку протягом 12 днів на загальну суму 250 тис. грн. І лише протягом 10 днів підсумковий показник мав від'ємне значення -- 236 тис. грн. При цьому періодам списання грошових коштів з поточного рахунка завжди передували періоди їх нагромадження в адекватних обсягах. Максимальна сума списання коштів з рахунка підприємства спостерігалася 19 березня. Ймовірно це пов'язано з виконанням зобов'язань підприємства за податковими платежами до державного бюджету (в Україні для більшості податків терміни платежів припадають на 20-те число місяця).

Вплив випадкових та надзвичайних чинників, пов'язаних з особливостями діяльності клієнтів, виявити найскладніше. Ці чинники не завжди піддаються прогнозуванню, а виявлені ретроспективні дані можуть не повторюватися в майбутньому. Оскільки в комерційному банку кількість клієнтських рахунків досить значна (як правило, кілька тисяч), то сукупна динаміка узагальнених показників за всіма рахунками нівелює будь-які випадкові відхилення за кожним окремим рахунком. Це означає, що на динаміку показників (зокрема коррахунку) банку впливають загальноекономічні чинники, які можна досить точно передбачити. Прикладом прогнозування впливу подібних чинників може слугувати період податкових платежів до бюджету.

Результати аналізу структури, динаміки та рівня стабільності ресурсної бази можуть бути екстрапольовані на майбутнє та використані під час прогнозування потреби банку в ліквідних активах.

5. Методи управління ліквідністю

Політика ліквідності має справу з вирішенням дилеми ліквідність - рентабельність. Тому перед банком встає задача максимізації прибутковості своїх операцій при наявності даного обмеження, причому є присутнім чітко виражений чинник невизначеності, тому що керівництво банку не може з упевненістю передбачити коли й у якому масштабі виникне проблема ліквідності. А коли вона виникне, можна тільки почати дію на основі вже заздалегідь створеного заділу - резервів; особливої структури активів і пасивів або напрацьованих операцій.

Практика виробила ряд методів управління ліквідністю. Вони засновані на управлінні активами, пасивами або і тими й іншими одночасно. У порівнянні з іншими кожний із методів управління ліквідністю має як свої переваги, так і недоліки. Економічна доцільність застосування того або іншого методу управління ліквідністю обумовлена характеристиками банківського портфеля, особливостями банківських операцій, середовищем, у якому діє банк. Так, коли банк використовує принципово різноманітні джерела залучення коштів, задача управління ліквідністю ускладнюється. Тоді може бути доцільним застосування методу конверсії фондів, що припускає як управління активами, так і управління пасивами. Навпроти, коли ресурсна база банка достатня однорідна, а можливості використання операцій на грошовому ринку обмежені, доцільним може виявитися менше складний метод фондового пула.

Метод фондового пула

На практиці був вироблений ряд підходів до контролю і управління ризиком ліквідності або, іншими словами, управлінню здатністю банку отримувати кошти в готівковій і безготівковій формі швидко і по розумній ціні для виконання своїх поточних зобов'язань. Управління ліквідністю можна здійснювати порівнянням ступеня ліквідності активів і сталості пасивів або, інакше, методом управління фондами. Зазначений метод складається в зіставленні загальної потреби в ліквідності і всіх наявних у банку джерел її покриття. Для цього застосовуються показники оцінки ліквідності балансу.

Суть даного методу полягає в тому, що всі банківські кошти, отримані з різноманітних джерел, розглядаються як єдиний пул коштів, наявних у банку. Тоді задача полягає в тому, щоб створити первинні і повторні резерви для забезпечення ліквідності. Первинні резерви складаються з абсолютно ліквідних активів - каси і залишків на кореспондентських рахунках. До складу вторинних резервів входять високоліквідні активи, що можна швидко реалізувати і які мають велику оборотність. У наших умовах до них у першу чергу відносяться державні коротко- і середньострокові державні цінні папери. У принципі вони можуть також формуватися з банківських акцептів, векселів і до деякої міри облігацій першокласних емітентів. В умовах, коли заняття довгої валютної позиції забезпечує прибуток протягом достатньо тривалих періодів часу, додаткові резерви високоліквідних видів іноземної валюти можуть розглядатися як вторинні резерви. Резерви коштів потрібні для щоденних операцій банку, але їхній певний надлишок забезпечує перший рубіж захисту на випадок виникнення проблеми ліквідності. Первинні резерви відносяться до недоходних активів, вторинні резерви вже забезпечують певний прибуток банку.

Рис 5 Метод фондового пула

Для оцінки загального стану ліквідності в банку необхідно розглянути всі розрахункові коефіцієнти в системі. Наприклад, якщо співвідношення між кредитами і депозитами вище норми, ми можемо припустити, що або в банку є великий кредитний портфель, або банк покладається на недепозитні джерела позикових і залучених коштів (швидше за все залишків на розрахункових рахунках або міжбанківських кредитів). Щоб зробити висновок, який із можливих варіантів має місце насправді, ми повинні проаналізувати співвідношення між кредитами і коштами, притягнутими з недепозитних джерел. Якщо значення даного коефіцієнта теж велике, ми можемо зробити висновок про наявність у банку великого щодо його розмірів кредитного портфеля. У цьому випадку відкидається припущення про те, що банк зайво покладається на недепозитні джерела коштів.

Далі, якщо ми роздивимося співвідношення між незв'язаними (вільними від застави) ліквідними активами і недепозитними джерелами позикових і залучених коштів, можна з'ясувати, чи тримає банк значну частину коштів у вторинних резервах короткострокових державних цінних паперів Якщо дане співвідношення незначно, банк має щодо трохи вторинних резервів на випадок виникнення кризи ліквідності.

Вимір руху коштів

Інший підхід до виміру ліквідності складається в відслідковуванні динаміки зміни обсягу потреби в ліквідності і джерела її задоволення. У цьому зв'язку одним із корисних прийомів є підготування прогнозу потреби в ліквідності у формі таблиці-графіка, що містить, з одного боку, оцінну потребу в ліквідності на найближчі тижні або місяці, а з іншого боку - джерела її покриття за ті ж періоди часу. Дієвість даного прийому особливо висока тоді, коли є достатньо багато достовірних позицій. Як приклад достовірного зростання потреби в ліквідності можна привести договори про відкриття кредитних ліній. Навпроти, якщо один із значних вкладників заздалегідь повідомив про вилучення через обговорений термін значного термінового депозиту, ми вірогідно можемо говорити про скорочення у відомий момент у майбутньому джерел ліквідних ресурсів.

Звіт про рух коштів

КБ ... ...... ...... філія ... ...... ......	Одиниці виміру
Найменування позиції	квартал	квартал	квартал
Притік коштів
А. Притік коштів
Збільшення банківського капіталу
Залучення депозитів
Приріст залишків на розрахункових рахунках
Відсотки отримані
Прибутки від цінних паперів
Повернення кредитів
Інші прибутки
Курсова різниця
Разом притік:
КБ ... ...... ...... філія ... ...... ......	Одиниці виміру
Найменування позиції	квартал	квартал	квартал
Відтік коштів
Приріст постійних активів
Кошти в розрахунках
Операційні витрати
Видача кредитів
Виплата депозитів
Інвестиції
Відсотки сплачені
Податки
Дивіденди
Разом відтік:
Приріст коштів
Те ж наростаючим результатом

Подальшою деталізацією є розбивка статей на підкатегорії. Наприклад, рядок "Виплата депозитів" розбивається на підкатегорії по видах і строкам внесків. В остаточному підсумку деталізація може бути доведена до поділу таблиці на рядки, що відбивають інформацію рахунків аналітичного обліку.

Метод конверсії фондів

Коли банк використовує принципово різноманітні джерела залучення коштів, задача управління ліквідністю ускладнюється. Тоді може стати обгрунтованим метод конверсії фондів. Його суть полягає в тому, що кошти, мобілізовані з різноманітних джерел, використовуються по-різному. Іншими словами, кошти ув'язуються по джерелах і напрямкам використання. Наприклад, кошти на рахунках до запитання відрізняються більш високими резервними вимогами і швидким оборотом, а характеристики коштів, залучених у строкові вклади, зовсім інші.

При застосуванні методу конверсії фондів необхідно:

* розподілити всі кошти по джерелах формування в залежності від обороту по рахунках і резервних вимогах;

* розподілити кошти з кожного джерела на фінансування відповідних активів.

Таким чином, дилема "ризик - прибутки" вирішується окремо для кожного джерела коштів, начебто це - окремий банк; звідси інша назва цього методу - метод мінібанку.

Рис 6 Метод конверсії фондів

Інші підходи до управління ліквідністю

Метод управління резервною позицією є методом із великими перевагами і великими недоліками. Його зміст полягає в наступному: визначаємо резервну позицію, тобто не формуємо заздалегідь вторинні резерви, а лише прогнозуємо кількість фондів, що ми можемо купити на грошовому ринку і тим самим профінансувати можливий відтік коштів. У першу чергу мова йде про придбання коштів на міжбанківському ринку і запозиченні в НБУ.

Переваги методу очевидні:

* скорочується частка низкодоходних і недоходних активів;

* у випадку вилучення депозитів валюта балансу банка не зменшується або зменшується в меншому ступені, тому що вторинні резерви не ліквідуються, а навпроти, банк залучає додаткові кошти.

Але при використанні даного методу ризик ліквідності заміщується іншими видами ризику:

* ризиком зміни процентних ставок;

* ризиком доступності фондів (який визначається в першу чергу ємкістю міжбанківського ринку).

Метод управління кредитною позицією полягає у визначенні особою кредитної позиції - того обсягу коштів, котрий банк одержить у короткостроковому періоді, якщо не буде відновляти короткострокові кредити. При цьому підході до управління ліквідністю також є присутнім чинник ризику доступності фондів і, як і в попередньому випадку, його актуальність буде зростати в міру розвитку грошового ринку.

Ключове слово при використанні методу активного управління портфелем - сек'юритизація. Термін "сек'юритизація" відбувається від англ. securities - цінні папери й означає обертання банківських активів у цінні папери. При сек'юритизації активів розміщення кредитних ресурсів здійснюється не тільки за допомогою укладання кредитного договору, але і шляхом використання векселів (при короткостроковому кредитуванні) і облігацій (при довгостроковому кредитуванні). Близький до сек'юритизації альтернативний шлях - застосування права переуступки, наприклад переуступки кредиту. Таким чином, сек'юритизація в широкому змісті означає не тільки перетворення кредитів у цінні папери, але і будь-яке переведення їх у таку форму, коли їх можна реалізувати третім особам на ринку.

Українськими банками використовується в основному метод фондового пулу, оскільки детальний аналіз залучених коштів не проводиться і формується фонд коштів, який потім розподіляється по видам активів.

6. Характеристика фінансового стану та результатів діяльності акціонерного банку «Ажіо»

Акціонерний банк (АБ) "Ажіо" був створений рішенням загальних зборів акціонерів банку 02 жовтня 1992 року і зареєстрований НБУ 29 січня 1993 року (реєстраційний № 148).

Юридична адреса банку: м.Кіровоград, вул.Леніна, 5.

Акціонерами банку являються комерційні і виробничі підприємства України і фізичні особи (серед них ВАТ "Зовнішньоторговельне об'єднання "Продекспорт", ЗАТ ВІФ "Перший Український Фонд Приватизації", ЗАТ "Торвекс" і інші).

Предмет діяльності банку - виконання розрахунково-касового, кредитного й іншого видів банківського обслуговування. Банк проводить банківські операції відповідно до ліцензії НБУ № 181 від 08 січня 2002 року.

Зареєстрований і оплачений статутний фонд Банку складає 50.000.000 гривень.

Банк надає своїм клієнтам широкий спектр електронних систем обслуговування, що дозволяють проводити платежі й одержувати всю інформацію про рух коштів з будь-якого місця України - системи "Клієнт-Банк", "Мобільний банкинг", "Телебанкінг" і інші.

Основа фінансової політики АБ "Ажіо" - надійність і висока якість наданих послуг . У своїй діяльності АБ "Ажіо" керується статутом банку, законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарчі товариства", "Про цінні папери і фондову біржу", нормативними актами Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України, Міністерства фінансів України й інших законодавчих актів України.

АБ "Ажіо" розвивається по другому шляху і надає своїм клієнтам широкий спектр електронних систем обслуговування.

1. Система "Клієнт-Банк" дозволяє клієнту керувати усіма своїми рахунками, одержувати електронні виписки по всіх рахунках, курси валют і т.д. - як і більшість аналогічних систем інших банків.

2.Система "Мобільний банкинг" дозволяє клієнту щогодини одержувати на свій мобільний телефон (чи кілька телефонів) і\чи на свою адресу електронної пошти інформацію про стан свого рахунка.

3.Система "Телебанкінг" дозволяє клієнту, подзвонивши зі свого телефону (у т.ч. факсу, мобільного телефону) з тональним набором на телефонний номер 222-22-22, одержати інформацію про стан свого поточного рахунка, а також сум платежів, що надійшли на рахунок і списаних з рахунка за поточний день. Подзвонивши з факсу, клієнт також одержує можливість одержати виписку по всіх проведених платежах за поточний день. Доступ до рахунків визначається паролем, що вводить клієнт із клавіатури свого телефону. Система "Телебанкінг" працює цілодобово.

Акціонерний банк "Ажіо" надає своїм клієнтам широкий спектр сучасних банківських послуг. Політика Банку спрямована на максимальне задоволення запитів і вимог вітчизняних і закордонних корпоративних клієнтів.

В АБ “Ажіо” управлінням ліквідністю займається управління казначейських та торгових операцій (УКТО). УКТО приймає управлінські рішення, щодо ефективного управління ліквідністю, на основі даних:

· про рух коштів за попередній робочий день, у тому числі про найбільші вкладення й інших операцій банку;

· про платіжну позицію на даний операційний день, що включають передбачувані рухи коштів у касі банку та по рахунках клієнтів;

· найбільші залишки на рахунках клієнтів, у випадку наявності таких - інші зобов'язання банку до запитання;

· про залучені і розміщені банком МБК, и так само про інші ліквідні активи;

· прогноз списань і надходжень.

Для прийняття управлінського рішення начальнику УКТО відповідні підрозділи надають наступні дані:

Відділ кредитування:

· відомості про плановий обсяг надання кредитів;

· відомості про всі планові списання і зовнішні надходження ресурсів;

· планове погашення кредитів і відсотків у перспективі в гривні та в іноземній валюті;

· відомість про дострокове погашення кредитів;

Операційне управління:

· відомість про наміри клієнтів, щодо рухів коштів по їхніх рахунках.

Управління по роботі з цінними паперами:

· дані про всі списання і надходження коштів по цінних паперах у гривнях і іноземній валюті в поточний і наступний робочі дні;

· інформацію про списання, що очікуються, і надходження по цінних паперах у майбутньому в гривні та в іноземній валюті.

Відділ біржових операцій та дилінгу:

· дані про усі списання і надходження у валюті;

· інформацію про списання, що очікуються, і надходженнях у валюті в майбутньому.

Бухгалтерія:

· інформацію про всі банківські (у т.ч. податкові) платежі.

· дані про підкріплення оборотної каси і здачі готівкових коштів до НБУ;

· інформацію по рахунках “ностро”;

· інформацію по рахунках “лоро”;

· інформація про клієнтські платежі, за винятком міжбанківських платежів.

У процесі аналізу ліквідності балансу комерційного банку ставиться завдання визначення фактичної ліквідності, відповідність її нормативам, виявлення чинників, що викликали відхилення фактичного значення коефіцієнтів ліквідності від установлених Національним банком. Тепер проаналізуємо виконання банком обов'язкових нормативів ліквідності НБУ таких як Н5, Н6 та Н7 2007 рік.

Таблиця 9Виконання нормативів ліквідністю аб "ажіо" у 2007 р.

Нормативи	Н4	Надлишок, рази	Н5	Надлишок, рази	Н6	Надлишок, рази
Норм. значення	20		30;35		20
01.01.2007	77,12	3.9	41.13	1.4	37.54	1.9
01.02.2007	77.19	3.9	40.93	1.4	33.91	1.7
01.03.2007	79.38	4.0	35.67	1.2	33.37	1.7
01.04.2007	80.78	4.0	35.52	1.2	31.17	1.6
01.05.2007	75.59	3.8	59.00	2.0	33.80	1.7
01.06.2007	79.87	4.0	45.03	1.5	29.37	1.5
01.07.2007	74.87	3.7	44.12	1.3	26.75	1.4
01.08.2007	59.21	3.0	43.03	1.2	23.80	1.2
01.09.2007	69.71	3.5	37.01	1.1	25.63	1.3
01.10.2007	76.70	3.8	53.65	1.5	36.85	1.8
01.11.2007	82.15	4.1	41.40	1.2	28.35	1.4
01.12.2007	76.76	3.8	56.63	1.6	32.69	1.6

У 2007 році, як видно з табл. 9 всі нормативи ліквідності виконувалися.

Чутливість доходів до зміни процентних ставок є джерелом потенційного зменшення прибутку банку, а це в свою чергу впливає на ліквідність банківської установи. Для оцінки процентного ризику фахівцями АБ „Ажіо” використовується модель розривів (GAP). При цьому розриви визначаються як різниці між обсягами активів і пасивів, чутливих до змін процентних ставок в обрані проміжки часу. Після чого розраховується зміна процентних доходів банку залежно від несприятливого руху процентних ставок при незмінній структурі портфеля активів і пасивів. Ця зміна результату від процентних операцій і є процентним ризиком на який наражається банк. На основі отриманих результатів банк планує свою активність на обраний проміжок часу. У своїй діяльності АБ „Ажіо” використовує страхування процентних ризиків шляхом управління активами і пасивами: узгодження обсягів активів і пасивів за строками погашення, укладання з клієнтами угод з фіксованими ставками та угод з валютним обмовленням, обмеження горизонту інвестування та фінансування коштів тощо. Таблиці 10 та 11 ілюструють фактичні розриви активів і пасивів АБ „Ажіо” та наявність процентного ризику за вересень - грудень 2007 року.

Таблиця 10Фактичні розриви гривневих активів і пасивів аб „ажіо”, чутливих до зміни процентних ставок, впродовж вересня - грудня 2007р.

Період	Розрив (GAP), млн. грн.	Тенденція зміни процентних ставок	Процентний ризик
Вересень	3,9	Зростання ставок	Не було
Жовтень	-6,8	Стабілізація	Не було
Листопад	-4,3	Початок падіння	Не було
Грудень	-7,0	Падіння ставок і стабілізація	Не було

Таблиця 11Фактичні розривиактивів і пасивів аб „ажіо” в долларах сша, чутливих до зміни процентних ставок, впродовж вересня - грудня 2002р.

Період	Розрив (GAP), млн. дол.США	Тенденція зміни процентних ставок	Процентний ризик
Вересень	1,67	Зростання ставок	Не було
Жовтень	2,01	Падіння ставок	Існував
Листопад	1,37	Стабілізація ставок	Не було
Грудень	1,95	Стабілізація ставок	Не було

Абсолютно точний прогноз процентних ставок неможливий, тому голова банку повинний покладатися не на прогноз, а на хеджування від непередбачених змін процентних ставок. Рух процентних ставок у напрямку, відмінному від передвіщеного, буде нарощувати втрати банку.

Для полегшення процедури прийняття ефективних рішень доцільно згрупувати методи управління дисбалансом (у залежності від чутливості) у таблицю, що наведена нижче (див. табл.12).

Таблиця 12 Методи усунення дисбалансу чутливості до змін процентних ставок

	У чому полягає ризик	Можливі варіанти реакції менеджерів
Позитивний розрив Чуттєві активи більше чуттєвих зобов'язань (чутливість по активах)	Можливі втрати у випадку зниження процентних ставок, тому що чистий процентний доход банку зменшується	1.Не робити нічого (можливо, ставки будуть рости чи залишаться на колишньому рівні) 2.Збільшити обсяг довгострокових активів 3.Збільшити обсяг короткострокових чуттєвих пасивів 4.Перейти в такий стан, коли середньозважений термін погашення активів дорівнює середньозваженому терміну погашення пасивів
Негативний розрив Чуттєві активи менше чуттєвих зобов'язань (чутливість по пасивах).	Можливі втрати у випадку росту ставок, тому що чистий процентний доход зменшується.	1.Не робити нічого (можливо ставки знизяться чи залишаться на колишньому рівні) 2.Зменшити обсяг довгострокових активів 3.Зменшити обсяг короткострокових чуттєвих пасивів 4.Перейти в такий стан, коли середньозважений термін погашення активів дорівнює середньозваженому терміну погашення зобов'язань

Однак техніка управління дисбалансом добре працює тільки в теорії. Практично ж способи її реалізації завжди мають визначену частку ризику процентних ставок. Наприклад, процентні ставки, виплачувані по пасивах (які звичайно є короткостроковими), мають тенденцію змінюватися швидше, ніж процентні ставки по активах. Більш того, не так просто визначити момент, у які конкретні банківські активи чи пасиви можуть бути переоцінені. До того ж вибір планових періодів, протягом яких проводиться балансування чуттєвих активів і пасивів, у значній мірі довільний. Окремі статті балансу завжди попадають у проміжки між плановими періодами і приводять до великих неприємностей, якщо ставки змінюються в несприятливому для банку напрямку.

Для визначення виду позички скористаємося методикою, запропонованої Національним банком України, що відбита в „Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”.

Таблиця 13Визначення виду кредиту в залежності від класу кредитоспроможності

Клас кредитоспро-можності	Кредитна історія
	добра	слабка	незадовільна
А	стандартний	під контролем	субстандартний
Б	під контролем	субстандартный	сумнівний
В	субстандартний	сумнівний	безнадійний
Г	сумнівний	безнадійний	безнадійний
Д	безнадійний	безнадійний	безнадійний

Кредит, є сумнівний.

Для нарахування резерву використовують формулу:

РФ=С(К-ЗЦ),

де РФ - резервний фонд;

С - відсоток відрахувань у резерв;

К - сума кредиту;

З - 50% застави товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ);

Ц - сума застави під цінні папери.

Знаючи ,що позичка була видана під заставу ТМЦ у розмірі 135% від суми кредиту, можемо обчислити розмір резервного фонду:

РФ=0,2(8000-1,3580000,5)=520 грн.

Аналогічно визначають суми резерву по всіх позичках, виданим банком. У банку формуються два види резервів: загальний і спеціальний. Загальний резерв формують по стандартних позичках, спеціальний - по кредитах під контролем, субстандартним, сумнівним, безнадійним. Резерв повинний формуватися щокварталу за рахунок прибутку минулого року.

Для визначення загальної суми резерву скористаємося даними якості кредитного портфеля АБ „Ажіо” (цифри умовні, так як реальні цифри становлять банківську таємницю).

Таблиця 14 Розрахунок фонду страхування кредитного ризику в АБ „Ажіо”

Види позичок	Сума кредитів	Сума застави ТМЦ	Сума, на яку нарах-ть резерв	% відра-хуван-ня	Розрахункова сума резерву	Факт. сума резерву
стандартні	527,2	659,0	197,7	2	4,0	х
під контролем	12,2	15,3	4,6	5	0,2	х
субстандартные	8,3	10,4	3,1	20	0,6	х
сумнівні	2,5	3,4	0,8	50	0,4	х
безнадійні	--	--	--	100	--	х
Разом	х	х	х	х	5,2	3,5

На підставі розрахунку можна зробити висновок, що фактично сформованого резерву недостатньо для страхування кредитного ризику. Це може негативно відбитися на діяльності банку. Теоретично розрахована сума резерву складає 5,2 тис. грн., з якої 4 тис. грн. приходиться на загальний резерв, а 1,2 тис. грн. - у спеціальний. На аналізовану дату було фактично зарезервовано 3,5 тис. грн. Таким чином, необхідно додатково зарезервувати 1,7 тис. грн.

Висновки

При розгляді та аналізі теми “Управління ліквідністю комерційного банку” можна зробити відповідні висновки, що ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів і строками й сумами інших джерел і напрямків використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

АБ “Ажіо” застосовує коефіцієнтний метод управління ліквідністю, тобто за певні звітні періоди проводяться розрахунки нормативів ліквідності, згідно з Інструкцією “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні” затверджені постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2003р.

Згідно цього методу, нормативних документів та розробці балансу відділення на основі приблизних даних за конкретні звітні періоди, мною були здійснені розрахунки нормативів ліквідності. Згідно інструктивних матеріалів відділення банку було спроможне виконувати свої зобов'язання за рахунок активів, що свідчить про добрий фінансовий стан що є позитивним показником в його діяльності як вцілому по банку так і для його клієнтів.

Слід зазначити, що управлінню ліквідністі комерційного банку в філіях та відділеннях приділяється надзвичайно мало уваги, що є, на мою думку, негативним. Адже, саме від детального розгляду цього питання в підрозділах головних управлінь банку залежить загальна ліквідність банку, що надзвичайно важливе для банківської системи вцілому.

Тому, доцільно було б створення та функціонування структурних підрозділів, щодо управління ліквідністю комерційного банку в філіях банків та безпосередньо в їх підрозділах. Проблема підтримання ліквідності банків може домінувати тільки на відносно короткому відрізку часу, оскільки вона зазвичай розв'язується за допомогою рефінансування й одержання цільових кредитів від Національного банку. Однак при цьому не слід припускати "увічнення" таких позик, бо це заважає здоровій монетарній політиці. Для підвищення якості банківських послуг банки повинні передусім вирішити внутрішні проблеми, пов'язані з організацією своєї діяльності (процедури і функції, формування інформаційних послуг, підвищення якості обліку і звітності), з управлінням (оцінка ризиків при наданні кредитів, забезпечення ліквідності, аналіз маржі) та підготовкою кваліфікованих кадрів.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України. -- Офіц. текст -- К.: Юрінком Інтер, 2004. -- 461 с.

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність": Офіц. текст прийнятий Верховною Радою України 7 грудня 2000 р. із змінами та доп. станом на 1 вересня 2003 р.. -- Офіц. вид. -- К.: Юн Юре, 2003. -- 80 с.

3. Закон України “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від 20 вересня 2001 року №2740-ІІІ.

4. Алтунян А.Г. Процентная политика коммерческих банков: Автореф. дисс. на соиск. учен. степ. к.э.н.: 08.00.01. - СПб.: С.-Петерб. гос. ун-т., 1997. - 18 с.

5. Васюренко О.В. Управління банківськими операціями: методологія і практика: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.04.01 / Українська академія банківської справи. -- Суми, 1999. -- 33 с.

6. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. для студ. екон. спец.. -- 2.вид., випр. і доп. -- К.: Знання, 2001. -- 256 с.

7. Герасимович А.М., Алексєєнко М.Д., Парасій-Вергуленко І.М. Аналіз банківської дія льоті. - К.: КНЕУ, 2003. - 599 с.

8. Інтегрований навчально-атестаційний комплекс (підручник, автоматизовано- навчальна система на компакт-диску та Інтернет-портал). -- 528 с.

9. Кочетков В.Н. Аналіз банковской деятельноти: теоретико-прикладной аспект. Монографія. - К.: МАУП, 1999. - 192 с.

10. Крішталь Т.Е. Методика аналізу ліквідності комерційного банку: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний економічний ун-т. -- К., 2003. -- 17 с.

11. Мороз А.М,, Савлук М.І. Банківські операції: Підручник / Київський національний економічний ун-т / Анатолій Миколайович Мороз (ред.). -- К., 2000. -- 384 с.

12. Операції комерційних банків: Опорний конспект лекцій для студ. спец. "Банківська справа" / Київський національний торговельно-економічний ун-т / Наталія Петрівна Шульга (уклад.), Уляна Михайлівна Сігаєва (уклад.). -- К.: КНТЕУ, 2003. -- 113 с.

13. Павлишин О.П., Ричаківська В.І. Банківські операції. Практикум: Навч.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навчаються за освіт.-проф. програмою бакалавра зі спец. "Банківська справа" і "Фінанси" / Національний банк України; Львівський банківський ін-т -- Л.: ЛБІ НБУ, 2004. -- 159 с.

14. Скибенко С.Т., Халява С.П., Цвєткова Л.О. Банківські операції: Навч. посіб. для студ. екон. спец. / Укоопспілка. Навчально-методичний центр "Укоопосвіта". -- К.: Укоопосвіта, 2002. -- 240 с.

15. Тарасова Г.М. Банковские операции в России: Учеб. пособие для студ., обучающ. по спец. 060400 "Финансы и кредит", 060500 "Бухгалтерский учет, анализ и аудит", 060600 "Мировая экономика" / Новосибирская гос. академия экономики и управления. -- Новосибирск: НГАЭиУ, 2000. -- 133 с.

16. Дмитрієва О.А. Оптимізація комерційної діяльності комерційного банку // Фінанси України. - 2004. - № 5. - С. 138-145.

17. Конопатська Л., Бондар Н. Актуальні проблеми страхування депозитів комерційних банків // Вісник НБУ. - 2001. - №11. - С. 37.

18. Лютий І.О. Депозитний ринок в інвестиційній політиці економічного зростання // Фінанси України. - 2002. - № 5. - С.3-8.

19. Марцин В.С. Роль заощаджень населення у трансформації економіки // Фінанси України. - 2002. - №4. - С.85-91.

20. Трегуб Д.В. Тенденції розвитку сучасного ринку депозитів // Фінанси України.- 2002.- №10.- с. 139-143.

21. річні звіти АТ „Укрінбанк” за 2002, 2003, 2004 роки //

http:// www.ukrinbank.com

22. Офіційний сайт НБУ // http://www.bank.gov.ua

23. Офіційний сайт Державного комітету статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua

Додаток 1

Баланс АБ «Ажіо» (тис.грн.)

Рядок	Найменування статті	Примітки	2007 рік	2006 рік
	АКТИВИ
1	Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку		2 825 925	2 734 960
2	Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України	2	294 017	210 720
3	Кошти в інших банках	3	959 693	202 381
4	Цінні папери в торговому портфелі банку	4	958 014	283 556
5	Цінні папери в портфелі банку на продаж	5	10 846	16 531
6	Кредити та заборгованість клієнтів	6	23 623 208	12 426 630
7	Цінні папери в портфелі банку до погашення	7	0	0
8	Інвестиції в асоційовані та дочірні компаній	8	6786	5 786
9	Основні засоби та нематеріальні активи	9	2 052 785	1 484 298
10	Нараховані доходи до отримання	10	250 740	83 125
11	Відстрочений податковий актив		0	0
12	Інші активи	11	236 571	72 634
13	Довгострокові активи, призначені для продажу	12	8 181	10 834
14	Усього активів		31 226 766	17 531 455
	ЗОБОВ`ЯЗАННЯ
15	Кошти банків		9 026 656	3 826 027
15.1	У тому числі кредити, які отримані від Національного банку України		0	378 750
16	Кошти клієнтів	13	16 210 940	10 992 553
17	Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком		1 750	6 386
18	Боргові цінні папери, емітовані банком	14	2 150 835	367 619
19	Нараховані витрати до сплати	15	274 453	131 631
20	Відстрочені податкові зобов"язання		305 256	233 573
21	Інші зобов'язання	16	63 081	47 004
22	Усього зобов`язань		28 032 971	15 604 793
	ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
23	Статутний капітал	17	1 020 000	370 000
24	Капіталізовані дивіденди		0	0
25	Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)		0	(1)
26	Емісійні різниці		1 011	992
27	Резерви та інші фонди банку		848 086	560 775
28	Резерви переоцінки, у тому числі:		958 167	705 915
28.1	Резерви переоцінки необоротних активів		958 176	705 688
28.2	Резерви переоцінки цінних паперів		(9)	227
29	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років		4 266	1 645
30	Прибуток/збиток звітного року, що очікує затвердження		362 265	287 336
31	Усього власного капіталу		3 193 795	1 926 662
32	Усього пасивів		31 226 766	17 531 455

Додаток 2

Фінансові результати АК «Ажіо» (тис.грн.)

Рядок	Найменування статті	Примітки	2007 рік	2006 рік
1	2	3	4	5
1	Чистий процентний дохід		954 734	601 547
1.1	Процентний дохід	19	2 599 535	1 420 562
1.2	Процентні витрати	20	(1 644 801)	(819 015)
2	Чистий комісійний дохід		490 487	403 156
2.1	Комісійний дохід		522 564	420 317
2.2	Комісійні витрати		(32 077)	(17 161)
3	Торговельний дохід	21	180 248	94 081
4	Дохід у вигляді дивідендів	22	200	143
5	Дохід від участі в капіталі		0	0
6	Інший дохід		89 570	26 626
7	Усього доходів		1 715 239	1 125 553
8	Загальні адміністративні витрати	23	(347 837)	(270 003)
9	Витрати на персонал	24	(504 781)	(342 806)
10	Втрати від участі в капіталі		0	0
11	Інші витрати		(57 735)	(53 198)
12	Прибуток від операцій		804 886	459 546
13	Чисті витрати на формування резервів	25	(318 098)	(58 071)
14	Дохід/Збиток від довгострокових активів, призначених для продажу		0	0
15	Прибуток до оподаткування		486 788	401 475
16	Витрати на податок на прибуток	26	(124 536)	(114 258)
17	Прибуток після оподаткування		362 252	287 217
18	Чистий прибуток/збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	27	13	119
19	Чистий прибуток/збиток банку		362 265	287 336
20	Чистий прибуток на одну просту акцію (грн.)	28	0,06	0,14
21	Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (грн.)	28	0,06	0,14

Размещено на Allbest.ru

...