Управління кредитним ризиком АТ "Ощадбанк"

Таблиця 2.2

Абсолютні та відносні показники варіації питомої ваги резервів у структурі кредитного портфелю АТ «Ощадбанк», %, од

Суб'єкт	Середнє значення	Розмах варіації	Середньоквадратичне відхилення	Дисперсія	Коефіцієнт варіації
АТ «Ощадбанк»	15,50	7,40	3,87	14,97	24,96
ПАТ «Укрсоцбанк»	25,00	17,93	9,34	87,25	37,36
ПАТ КБ «Приватбанк»	18,79	6,02	3,09	9,52	16,42
АТ «Райфайзен Банк Аваль»	31,45	10,48	5,74	32,89	18,24
Усього по І групі	20,07	1,95	1,14	1,29	5,66

Дисперсія АТ «Ощадбанк» становить 14,97 і характеризує ступінь розсіювання резервів під кредитні операції у структурі кредитного портфеля АТ «Ощадбанк», таке значення пояснюється досить низьким середнім значенням резерву - 7,4, при значному розмаху варіації, порівняно з іншими. На значення дисперсії та коефіцієнта варіації вплинуло швидке нарощення кредитного портфеля АТ «Ощадбанк» за 2011-2013 рр., а відповідно і резервів під кредитну заборгованість клієнтів.

Аналіз ефективності кредитного портфеля АТ «Ощадбанк» проведемо на основі даних таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Динаміка показників ефективності кредитної діяльності АТ «Ощадбанк» за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 р., %, од

Показник	01.01.2011	01.01.2012	01.01.2013	Абсолютне відхилення за період аналізу
Частка доходів від кредитної діяльності в сукупних доходах, %	70,7696	70,6160	63,8701	-6,8995
Коефіцієнт доходності кредитного портфелю банку, од.	0,1440	0,1365	0,1229	-0,0211
Коефіцієнт доходності активів за рахунок кредитних вкладень, од.	0,1102	0,1063	0,0924	-0,0179
Коефіцієнт прибутковості, од.	0,0103	0,0102	0,0094	-0,0009

Як свідчать дані таблиці 2.3 частка доходів від кредитної діяльності в сукупних доходах за аналізований період зменшилася на 6,9 % і на 01.01.2013 склала 63,87 %. Доходність кредитного портфелю за період дослідження зменшилась на 0,0211 і станом на 01.01.2013 р. становила 0,1229. Така ситуація пояснюється випереджаючими темпами зростання кредитного портфелю (31%) порівняно із темпами приросту доходів від кредитної діяльності (14,76 %). Доходність активів за рахунок кредитних операцій зменшилась на 0,0179 і на 01.01.2013 р. склала 0,0924. Прибутковість кредитного портфелю АТ «Ощадбанк» знизилася за період аналізу на 0,0009, що обумовлено нижчими темпами зростання чистого прибутку банку (22,84 %), ніж кредитного портфелю банку.

Слід зазначити, що протягом періоду дослідження АТ «Ощадбанк» не порушував законодавства щодо дотримання економічних нормативів, встановлених НБУ (додаток 10).

Таким чином, для більш ефективного управління кредитним портфелем АТ «Ощадбанк» необхідно узгоджувати обсягові, вартісні та часові характеристики кредитного портфелю банку з його власним капіталом та активами.

2.3 Оцінка організації процесу кредитування в АТ «Ощадбанк»

Кредитний відділ займається видачею кредитів в національній і іноземній валюті в наявній формі (при покупці нерухомого майна, на споживчі цілі й т.п.) і безготівковій формі (при інвестиціях будівництва нерухомого майна й т.п.) за умови цільового використання, платоспроможності й забезпечення шляхом видачі разового кредиту або кредитної лінії. Загальні умови кредитування визначаються рішеннями відповідних комітетів банку [19].

Облік та контроль кредитних операцій у банку здійснюється відповідно:

- інструкції НБУ з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 15.09.2004р. №435;

- інструкцією НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженою Постановою НБУ від 28.08.2001р.№ 368;

- положення «Про порядок кредитування в філіях Ощадбанку», затвердженого рішенням Правління банку від 14.05.2004р. № 755;

- положенням «Про порядок кредитування фізичних осіб в філіях Ощадбанку», затвердженого рішенням Правління банку від 15.09.2004р. № 1447.

Основними завданнями кредитного відділу є:

- забезпечення прибутковості й рентабельної роботи банку шляхом керування кредитними ризиками;

- обслуговування й консультація підприємств із питань кредитування різними видами валют, операціями з векселями;

- контроль фінансового стану позичальників, рухом коштів по всіх рахунках, контроль за цільовим використанням кредиту;

- розрахунок і контроль формування страхового резерву на випадок можливих втрат по кредитах;

- складання кредитних договорів, а також договорів, що забезпечують повернення кредиту.

Кредитні операції займають ключове місце серед всіх активних операцій банку й забезпечують близько 70 % від отриманих доходів.

У складі підрозділів банку, що здійснюють кредитні операції, важливе місце займає операційний відділ і бухгалтерія. Їх функція складається в нагромадженні, обробці й збереженні інформації про проведені банком операції кредитування.

Способи й методи реалізації кредитної політики наведені у відповідних банківських документах, основними серед яких є: стандарти кредитування; кредитні інструкції. Стандарти кредитування містять зразки документів, з якими працюють кредитні менеджери й виконавці, перелік дій працівників банку, відповідальних за здійснення процесу банківського кредитування. Основне завдання стандартів кредитування - визначити практичні дії з реалізації кредитної політики.

У стандартах кредитування відображені такі основні моменти:

- порядок збирання й аналізу фінансової інформації;

- правила організації кредитного процесу;

- вимоги щодо оформлення кредитної документації;

- зразки документів (кредитна угода, договір застави й т.п.).

АТ «Ощадбанк» надає такі види кредитів приватним особам [20]:

- державна програма "Доступне житло";

- кредитування на купівлю транспортних засобів;

- кредитування на придбання майна, що знаходиться в заставі/іпотеці банку;

- кредитування під заставу грошей на депозиті;

- кредитування під заставу банківських металів на депозиті;

- споживчий кредит під іпотеку нерухомого майна;

- кредитування на придбання нерухомого майна на первинному ринку нерухомості;

- кредитування на придбання нерухомого майна на вторинному ринку нерухомості;

- кредитування на купівлю земельної ділянки;

- програма перекредитування.

Що стосується корпоративних клієнтів, то досліджуваний банк практикує надання наступних видів кредитів:

- кредитування з метою поповнення обігових коштів;

- погашення заборгованості за кредитами, отриманими в інших банках (рефінансування);

- кредитування під заставу депозиту;

- овердрафт;

- придбання нових транспортних засобів та/або сільськогосподарської техніки;

- виконання капітальних витрат (придбання обладнання, модернізація, ремонт тощо);

- кредитування інвестиційних проектів [21].

АТ «Ощадбанк» з метою гарантування поверненості наданих фінансових ресурсів практикує використання застави під час кредитування клієнтів. Загалом у якості заставного майна, яке приймає даний банк, можуть бути:

- нерухоме майно;

- земельні ділянки, переважно ті, що характеризуються високим рівнем ліквідності;

- грошові кошти на депозиті;

- банківські метали на депозиті;

- транспортні засоби;

- майнові права на товари тощо.

З огляду на специфіку розташування аналізованого Відділення АТ «Ощадбанк» серед перерахованих вище видів найбільш часто використовується застава земельних ділянок.

Ощадбанк надає короткострокові (до 1 року) та довгострокові (до 8 років) кредити всім кредитоспроможним юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, незалежно від їх галузевої належності, форми власності, та органам державного управління за умови наявності у них правових підстав для отримання кредиту та реальних джерел своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Кредитна інструкція - це опис послідовних дій для реалізації конкретної процедури. Інструкція, що відповідає окремій кредитній процедурі, виглядає як опис послідовності взаємозалежних кроків з визначенням відповідальних виконавців і їхніх повноважень. Наприклад, інструкції можуть визначати етапи процедури оформлення кредитної документації, які необхідно зробити, кроки відстеження кредитної історії або яких заходів необхідно вжити для мінімізації частки проблемних кредитів у портфелі банку.

До потенційного клієнта-позичальника висуваються певні вимоги:

- наявність поточного рахунка в Ощадбанку;

- добрий фінансовий стан;

- позитивна кредитна історія;

- наявність власного капіталу;

- надання забезпечення з коефіцієнтом покриття суми кредиту не менше 1,2:1 (залежно від виду забезпечення).

Кредити Відділення АТ «Ощадбанк» під заставу надаються виключно у національній валюті за середньою відсотковою ставкою близько 20%. Розмір запозичення може коливатись від 50% загальної вартості застави - у випадку, якщо ділянка придбавається виключно за рахунок кредитних коштів. Цільовим призначенням надання кредиту під заставу земельної ділянки має бути будівництво господарських будівель або житлових споруд.

Важливим етапом механізму використання заставного майна, зокрема земельної ділянки, є проведення вартісної оцінки майна під час передання його у заставу. Даний процес у Відділенні АТ «Ощадбанк» зазвичай здійснюється за участю експертів, що залучаються з метою отримання справедливої вартості об'єкта застави. У процесі оформлення іпотечного кредиту оформлюється заставна, що засвідчує безумовне право власника даного цінного паперу отримати від боржника виконання основних зобов'язань, які визначаються умовами встановленого договору, у грошовій формі у встановленому обсязі, а у разі неможливості або небажання виконувати зобов'язання - право на стягнення земельної ділянки як предмета іпотеки [22].

У випадку, якщо боржник порушує умови кредитного договору банк отримує право на стягнення предмету іпотеки, яким в даному випадку виступає земельна ділянка. Так, повідомлення про настання факту порушення повинно бути зафіксовано згідно законодавства у письмовій формі, що містить інформацію стосовно характеру невиконання зобов'язань; вимога банку щодо обов'язкового виконання умов контракту у встановлений строк (30 днів) та попередження про стягнення заставного майна у випадку невиконання у вказаний термін необхідних зобов'язань іпотекодавцем. Це повідомлення надсилається представниками АТ «Ощадбанк» боржнику. Відповідно до чинного законодавства банк може стягнути майно на підставі:

- рішення суду або третейського суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- договору, тобто позасудового врегулювання [23].

У практиці АТ «Ощадбанк» у випадку невиконання умов іпотечного договору найчастіше провадиться стягнення у судовому порядку. У цьому випадку реалізація майна державною виконавчою службою. Після цього продаж предмета застави проводиться на аукціоні (публічних торгах). Кошти, отримані від реалізації земельної ділянки спрямовуються на погашення тіла кредиту (суми основного боргу) перед банком, платежів за відсотками, пені, штрафів тощо. У випадку, якщо грошова сума коштів, виручених у результаті торгів перевищує всі зазначені платежі й виплати, ця частка, що залишилась, повертається іпотекодавцю. У випадку нестачі фінансових ресурсів після реалізації предмета застави, стягнення може бути розповсюджено на інше майно позичальника. При цьому, якщо боржник виявляється готовим сплатити суму власних зобов'язань перед банком, у будь-який час стягнення застави може бути припинено.

Висновки до розділу 2

Аналіз кредитної діяльності банківських установ протягом останніх років дозволяє зробити висновок про певне пожвавлення на ринку банківських послуг, що може бути свідченням про відносну стабілізацію вітчизняної банківської системи у посткризовому періоді. Крім того, рівень проблемних активів банків, хоча й дещо знизився, проте залишається високим для ряду вітчизняних фінансово-кредитних установ.

Сучасний стан кредитного портфелю АТ «Ощадбанк» цілком відповідає сучасним тенденціям розвитку кредитного ринку в Україні. За напрямками кредитування також переважає фінансування споживчих потреб населення. Серед суб'єктів господарювання кредитний портфель відділення банку формують сільськогосподарські та промислові підприємства. У цілому можна говорити про помірне пожвавлення кредитування банківського відділення у регіоні. Загалом, оскільки Відділення знаходиться у невеликому населеному пункті, обсяги щорічно виданих кредитних коштів є незначними та складають близько двох млн. грн.

Важливим інструментом хеджування ризиків банку АТ «Ощадбанк», зокрема кредитного, є використання застави. Досліджуваний банк приймає різні види заставного майна, зокрема земельні ділянки, нерухоме майно, грошові кошті або банківські метали на депозитних рахунках банку тощо.

У Відділенні АТ «Ощадбанк» найширшого застосування отримало використання земельної ділянки у якості застави за кредитами. Важливим етапом використання заставного майна є проведення його оцінки. Так, у АТ «Ощадбанк» найчастіше оцінка заставного майна проводиться на основі вартісного методу. Застосовуваний механізм оцінювання предмета застави передбачає, по-перше, розрахунок його ринкової вартості на поточний момент та на його основі - прогнозування ринкової вартості на момент виконання всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором. Після цього визначається так звана «заставна вартість», яка переважає ринкову вартість на 10% - 30% залежно від особливостей майна.

Підсумовуючи, слід зауважити, що проведення адекватної оцінки вартості заставного майна дозволяє значно знизити кредитний ризик банку. Це пов'язано з тим, що одним із факторів неконтрольованого росту проблемних банківських кредитів стало також падіння цін на майно, що знаходиться у заставі банківської установи. Крім того, низька диверсифікація портфелю банківських застав також негативно впливає на якість кредитного портфелю та, відповідно, активів банку.

3. Шляхи вдосконалення мінімізації кредитного ризику в АТ «Ощадбанк»

3.1 Зарубіжний досвід управління кредитним ризиком банку

Сучасні тенденції розвитку кредитного сектора економіки змушують українських аналітиків банківської справи і безпосередньо банкірів виявляти інтерес до моделей оцінки кредитного ризику і методів його управління. Спадкоємність світового досвіду в цьому найважливішому аспекті функціонування комерційних банків представляє сьогодні підвищений інтерес, оскільки власний, іноді гіркий досвід кредитування і спроби організації кредитного процесу методом проб і помилок усе більш відчутно позначаються на фінансових результатах діяльності українських банків.

Проблематика кредитних ризиків не була актуальною для планової адміністративно-командної економіки радянського періоду, тому вітчизняні вчені зіштовхнулися з необхідністю її вирішення лише з розвитком і становленням ринкової економіки. У зв'язку з цим, очевидним є дефіцит наукових досліджень українських аналітиків і практиків банківської справи.

В зарубіжній практиці під кредитним ризиком розуміється можливе зниження прибутку банку або втрата частини акціонерного капіталу в результаті нездатності позичальника погашати й обслуговувати отриманий кредит.

Зарубіжні банки для оцінки кредитного ризику застосовують спеціальні методики кредитного рейтингу, що становлять сукупність оцінних параметрів кредитоспроможності позичальника. Для них характерна комплексність і порівнянність усієї палітри факторів кредитного ризику [24].

Здебільшого банки здійснюють оцінку потенційного ризику неплатежу по кредиту із використанням методик «РARSEL» і «САМРARI».

Методика «РАRSEL» включає: Р (Реrson) -- інформація про персону потенційного позичальника, його репутація; А (Аmount) -- обґрунтування суми затребуваного кредиту; R (Repayment) -- можливість погашення; S (Security) - оцінка забезпечення; Е (Ехреdiensly) - доцільність кредиту; R (Remuneration) - винагорода банку (відсоткова ставка) за ризик надання кредиту.

Методика «САМРАRI» більш розширена в системі оцінки: С (Сharacter) -- репутація позичальника; А (Аbility) - оцінка бізнесу позичальника; М (Меаns) -- аналіз необхідності звертання за позичкою; Р (Риrpose) -- ціль кредиту; А (Аmount) - обґрунтування мети кредиту; R(Repaiment) - можливість погашення; I (Іnsurance) -- спосіб страхування кредитного ризику.

У практиці американських банків використовують «правило п'ятьох сі»: 1 С (customer`s character -- характер позичальника) - репутація позичальника, ступінь відповідальності, готовність і бажання сплатити борг; 2 С (сарасіtу tо рау - фінансові можливості) - припускає ретельний аналіз доходів і витрат позичальника і перспективи їхнього розвитку в майбутньому; З С (саріtal) -- капітал, майно; 4 С (соllateral) -- забезпечення позики, достатність, якість і ступінь реалізовуваної застави у випадку непогашений позички; 5 С (сurrent business conditions and goodwill -- загальні економічні умови) -- визначають діловий клімат у країні і впливають на становище банку і позичальника. Перераховані критерії «сі» іноді доповнюють шостим критерієм - 6 С (соntrol) -- моніторинг законодавчих основ діяльності позичальника і відповідність його стандартам банку.

Оптимально використовуючи дані методики, зарубіжні банки мінімізують кредитний ризик, чітко організовують кредитний процес, домагаючись найкращої якості кредитного портфеля. Банки при оцінці кредитних ризиків по виданих позичках застосовують кредитний класифікатор, відповідно до якого кредити групуються в ризикові класи: 1) кредити із мінімальним ризиком; 2) кредити із підвищеним ризиком; 3) кредити із граничним ризиком; 4) нетипові кредити (надані як виняток з правил).

Предметом досконального аналізу для американських комерційних банків слугують чинники, які сформувалися під впливом несприятливих економічних умов, тобто група чинників, незалежна від діяльності банку: недосконалий менеджмент, неадекватний первісний капітал фірми, високий рівень фінансового коефіцієнта і коефіцієнта поточних витрат, високі темпи росту реалізовано: продукції, конкуренція, економічний спад.

У цьому аспекті цікавим є досвід зарубіжного банківського сектора із залучення до оцінки кредитного ризику незалежних рейтингових агентств.

Рейтингове агентство має у своєму розпорядженні великий об'єм інформації і досвід створення неупереджених оцінок для всіх можливих варіантів ситуацій, у нього відсутня будь-яка зацікавленість, крім формування достовірної оцінки кредитного ризику банку.

Отже, в Україні необхідно заохочувати створення рейтингових агентств, тому що їхня діяльність буде сприяти зниженню кредитних ризиків банків і підвищувати надійність банківської системи України в цілому. На жаль, у даний час в Україні відсутня якісна статистична база даних по позичальниках, дотепер не діють кредитні бюро. Українські банки змушені спиратися на власні методики оцінки кредитного ризику, брати на себе всю вагу кредитного ризику. Найкращий варіант, і це найпоширеніша українська практика, кредитування юридичних осіб під заставу їхнього майна. Використання українськими банками зарубіжного досвіду в удосконаленні управління кредитним ризиком повинне йти і шляхом створення механізму розподілу кредитних ризиків, дія якого полягає в страхуванні від імовірних, небажаних відхилень фактичних результатів від прогнозованих за допомогою таких фінансових інструментів, як кредитні деривативи, емісія цінних паперів, сек'юритизація активів, реструктуризація кредитних портфелів.

В Україні в даний момент актуальним стає завдання інтеграції великої кількості методів управління кредитними ризиками в єдину методологію контролю й обмеження ризиків на консолідованій основі щодо вітчизняних умов і у відповідності зі стандартами Базельського комітету. Ключовими його документами стали видані нормативи оцінки достатності капіталу (документ отримав назву «Базель-2»). Відповідно до них, банки розвинутих країн зобов'язані мати капітал, що відповідає, принаймні, 8% від суми своїх неліквідних активів, із урахуванням ризику [25].

Найбільші українські банки вже зараз, не очікуючи особливих розпоряджень НБУ, починають упроваджувати ключові положення «Базеля-2». Це пояснюється тенденцією українських банків до повноцінного співробітництва з іноземними контрагентами.

Результативність управління кредитними ризиками в банківському секторі економіки України повинна ґрунтуватися, насамперед, на інституціональних принципах організації банківської справи.

Вітчизняному банківському секторові необхідно на основі світового банківського досвіду удосконалювати такі методи управління кредитним ризиком як лімітування, резервування коштів під покриття очікуваних і непередбачених втрат, диверсифікованість, страхування, хеджування, сек'юритизація боргових зобов'язань, умови дострокового стягнення сум, нетінг тощо.

Використання досвіду іноземних банків дозволить уникнути помилок в оцінці й управлінні кредитним ризиком, створить умови для формування нових організаційних структур (кредитних бюро, рейтингових агентств), які сприяють оптимізації управління системою кредитних ризиків, буде стимулювати інвесторів розділяти банківські ризики, але, разом з тим, дозволить одержувати їм значний прибуток.

3.2 Способи мінімізації кредитного ризику, використовувані в АТ «Ощадбанк»

При здійсненні кредитування банк неодмінно управляє ризиком. Він може діяти кількома способами: прийняти кредитний ризик (це має бути узгоджено із кредитною політикою банку, із вирішенням проблеми ризик - доходність) або мінімізувати його. При цьому відмова від ризикового кредиту зводить ризик для банку до нуля, але тоді останній втрачає доходи по цій операції, що також не дуже вигідно при регулярному застосуванні Для мінімізації кредитного ризику банк може здійснювати багато різних заходів (що спричинюють різні зміни) поєднувати їх, забезпечуючи найоптимальніший вплив на ризик.

Тому доцільним буде більш детальний розгляд всіх способів мінімізації кредитного ризику.

Внутрішні способи мінімізації кредитного ризику досить різноманітні і стосуються в основному внутрішньобанківського кредитного менеджменту.

Основними серед них є: оцінка кредитоспроможності позичальника, лімітування, нормування, диверсифікація, створення резервів.

Лімітування або встановлення ліміту, тобто верхньої межі обсягів коштів, які надаються у позику одному клієнту. Лімітування є важливим засобом зниження рівня ризику, який базується на даних попереднього аналізу кредитоспроможності, який в свою чергу є вельми корисним методом оцінки ризику. Ліміт - попередньо встановлена гранична сума кредиту, яку може отримати позичальник. Прикладом такого методу мінімізації кредитного ризику можуть послужити ліміти по кредитних лініях, при видачі кредитів під заставу векселів, тощо. Але слід зазначити, що деякі науковці визначають лімітування, як більш широке поняття [26]. Тобто ліміти за такою точкою зору можуть стосуватися не лише сум кредитів. Банки можуть самостійно встановлювати додаткові (до законодавчо визначених) обмеження, які в більшості випадків можна визначити як ліміти країн, галузі, безпосереднього позичальника, видів забезпечення, валют. Ефект від впровадження лімітування забезпечується через обмеження конкретних ризиків, що характеризують даного клієнта, які є складовими елементами кредитного ризику. До того ж встановлення подібних лімітів, в межах яких мають діяти молодші і середні кредитні менеджери, зводить до мінімуму ризик втрат від індивідуальних помилок персоналу та ризик, пов'язаний з концентрацією кредитних ресурсів.

Нормування кредитів має дві форми. Перша застосовується тоді, коли банк відмовляється надати позику позичальнику на будь-яку суму, навіть за умови, що позичальник погоджується платити вищу процентну ставку. Друга має місце тоді, коли банк готовий надати позику, але обмежує її розмір до суми, яка менша за ту, що хотів би отримати позичальник. Банк виходить з того, що саме ті, що готові платити найвищі процентні ставки, -- це індивіди та фірми з найризиковішими інвестиційними проектами. Якщо позичальник здійснює вкрай ризикове використання коштів і досягає успіху, то він отримує великі прибутки. З іншого боку, банк не хотів би надавати подібну позику, бо інвестиції пов'язані з великим ризиком, і цілком ймовірно, що позичальник не досягне успіху, через що банку не повернуть гроші. Встановлення вищої процентної ставки тільки збільшить для банку можливість того, що банк надає позику з високим ризиком неплатежу по ній. Отже, найкраще для банку дотримуватися першого виду нормування кредитів і відкинути надання позички.

У разі використання другого виду нормування кредитів, банки надають позичальникам позики, але не такі великі, як позичальники того хотіли б.

Таке нормування кредитів потрібне, поза як проблема кредитного ризику загострюється зі збільшенням суми позики, а вигода від уникнення ризику значно збільшується. Наприклад, якщо банк надає підприємству позику в сумі 30000 грн. при такій же потребі, воно скоріше всього робитимете все можливе, щоб повернути її, бо псувати свій кредитний рейтинг на майбутнє - не вигідно. З іншого боку, якщо позика складатиме 100000 грн., матиме місце нераціональне і навіть абсолютно недоцільне використання коштів.

Оскільки більшість позичальників повертає позики, коли суми останніх невеликі, то банки нормують кредити, надаючи позичальникам в кредит суми, значно менші за бажані.

Диверсифікація - це спосіб мінімізації кредитного ризику на рівні загального портфелю банківських позик. В основі такого управління може лежати розпорошення виданих банком кредитів, згрупованих за певними якісними критеріями -- величини, строків, наявності забезпечення, виду позичальників, їх галузевої належності, форми власності, фінансового стану та низки інших, що загалом дозволяє банку знизити ризик можливих втрат, пов'язаних із кредитною операцією.

Диверсифікація позикового портфеля є найбільш простим і дешевим методом хеджування ризику неплатежу по позиці.

На рисунку 3.1 приведено основні способами, що застосовуються для забезпечення достатньої диверсифікації позичкового портфеля.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.1 Основні способи, що застосовуються для забезпечення достатньої диверсифікації позичкового портфеля

Диверсифікація кредитного портфеля по термінах має особливе значення, оскільки процентні ставки по позиках різної терміновості схильні до різних розмірів коливань і рівень непрямих ділових ризиків позичальника, що приймаються на себе, також істотно залежить від терміну позики. Реалізація даного аспекту управління ризиком неплатежу по позиці здійснюється в руслі кредитної політики, що проводиться банком. Так, у разі орієнтації банку на позики довгострокового характеру, маючи риси інвестиційного кредиту, розумним є включення в позиковий портфель короткострокових позик, які будуть балансувати структуру портфеля. Крім того, недостатня збалансованість позикового портфеля може бути частково компенсована за рахунок відповідного структурування портфелів інших активів, але з таким розрахунком, щоб забезпечити оптимальний баланс термінів по всьому портфелю активів загалом. Належний рівень диверсифікації позикового портфеля є хорошим способом страхування ризику, але застосування тільки цього методу явно недостатньо.

Проте існують також вигоди від спеціалізації у наданні позик. Таким чином банки краще вивчають особливості надання тих позичок, на яких вони спеціалізуються. Банки вимушені балансувати між вигодами і витратами, здійснюючи водночас і диверсифікацію, і спеціалізацію [27].

Створення резервів на покриття ймовірних втрат за кредитними операціями являє собою спосіб зниження ступеня ризику. В Україні формування таких резервів є обов`язковим і регулюється положенням НБУ від 27 березня 1998 року “Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків”. Комерційні банки зобов`язані створювати резерви для відшкодування втрат за основним боргом за усіма видами кредитів. Не створюються резерви за бюджетними кредитами і депозитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного банку. Враховуючи зміни які затверджені постановою НБУ від 16 грудня 1998 року резерви поділяються на: “резерв під стандартну заборгованість за позиками” та “резерв під нестандартну заборгованість” (раніше загальний резерв і спеціальний резерв).

Не створюються резерви за бюджетними кредитами і депозитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного банку.

Основною проблемою при створенні резерву на покриття імовірних затрат є оцінювання потенційних наслідків ризику. Для розрахунку розмірів резервів кредити класифікують за двома критеріями: фінансовим станом позичальника, другий критерій - це характер погашення позичальником заборгованості за кредитом і процентів:

добре -- якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються у встановлені строки, та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів

слабке -- якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;

недостатнє -- якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються.

При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником окремо зменшується на вартість:

гарантій (гарантій Кабінету Міністрів України; гарантій банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А;

застави (грошових вкладів і депозитів позичальника, які розміщені у банку, що надає кредити; майна та майнових прав позичальника).

Зовнішні способи зниження ризику (наприклад, передача ризику) свідчать про те, що банк передає відповідальність за кредитний ризик (повністю чи частково) комусь іншому, прагне розподілити ризик серед головних суб'єктів чи, наприклад, передати його страховій компанії [28].

Розподіл ризику полягає в тому, щоб, наприклад, покласти певну частку відповідальності за ризик на того співучасника кредитного проекту (в рамках банківського консорціуму), який краще, ніж інші, здатний його контролювати.

Сутність зовнішнього страхування ризику полягає в тому, що кредитор готовий відмовитися від частини доходів, аби уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зниження рівня ризику до нуля. Страхування кредитних ризиків є одним із найпоширеніших способів зниження його рівня.

За рубежем практикують дві основні форми кредитного страхування - страхування власне кредитів та страхування застави під отримання кредитів. Перший вид страхування передбачає для банку роль страхувальника, який захищає власні інтереси. Банк отримує страхове відшкодування збитків у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань.

Сума страхових внесків враховується при встановленні ставки відсотка за кредит.

Другою формою страхування кредитів передбачено, що страхувальник - боржник захищає право свого кредитора (застраховану сторону). Такий страховий поліс розглядається як різновид гарантійного паперу страховою компанії банку. Таке страхування здійснюється за рахунок страхувальника.

Вимога надання забезпечення. Забезпечення - це система виконання позичальником інтересів банку, що дозволяє банку у разі неповернення позики повністю або частково компенсувати витрати по кредитних операціях.

У практиці роботи українських комерційних банків найбільш поширеними формами забезпечення зобов'язань позичальника перед банком є застава майна, гарантія (поручительство) третьої особи, стягнення пені і штрафів, переуступка на користь банку вимог і рахунків позичальника третій особі, страхування відповідальності позичальника перед банком за непогашення кредитів і ризику непогашення кредитів. Правові основи цих форм застави визначені Цивільним кодексом України.

Висновки до розділу 3

Підсумовуючи, можна сказати, що здебільшого банки здійснюють оцінку потенційного ризику неплатежу по кредиту із використанням методик «РARSEL» і «САМРARI».

Існують внутрішні та зовнішні способи мінімізації кредитного ризику.

Внутрішні досить різноманітні і стосуються в основному внутрішньобанківського кредитного менеджменту.

Мінімізацію банківських ризиків повинні здійснювати самі працівники банків за допомогою застосування нових технологій і методів оцінки кредитоспроможності позичальника, підвищення збалансованості за строками залучених депозитів і наданих кредитів фізичним особам; удосконалення методики оцінки платоспроможності позичальників, які б давали змогу об`єктивно оцінювати надійність позичальника; стимулювання роботи банків із кредитними бюро, використання їх інформації у процесі оцінки ризиків за кредитними операціями; розкриття реальної ставки за споживчими кредитами відповідно до вимог.

Висновки

В даній роботі розглянута низка питань, які тісно пов`язані із кредитним ризиком банку АТ «Ощадбанк». Саме він представляє невпевненість у найбільш традиційній для банків України діяльності - кредитуванні. Кредитний ризик є досить складною сукупністю елементів, які викликаються зовнішніми (не регульованими банком) і внутрішніми факторами.

Важливою характеристикою кредитного ризику є його динамічність, яка вимагає від банківських працівників періодичної оцінки ризику та управління ним.

Особливо гострою проблемою для українських банків є створення методики визначення ступеню ризику як на момент укладання кредитної угоди, так і в перспективі. Процес оцінки кредитного ризику ускладнюється необхідністю поєднання кількісних та якісних параметрів, а також специфікою його прояву при здійсненні різних видів кредитування в різних галузях економіки. Для покращення оцінки кредитоспроможності, перетворення її на ефективний спосіб мінімізації кредитного ризику, кожний банк повинен розробити власну методику. Але при цьому головною вимогою є її наукова обгрунтованість. Тому доцільно було б використати розробки українських спеціалістів з економічного ризику (пропонується методика із побудовою ієрархічної структури критеріїв оцінки та ранжуванням їх на основі статистичних даних конкретного банку).

Кредитний ризик поділяється на індивідуальний та портфельний. Серед факторів, що спричиняють виникнення портфельного кредитного ризику можна виділити фактори внутрішнього та зовнішнього середовища щодо банків. Фактори внутрішнього середовища є керованими, а саме: загальні (стратегічні, управлінські, організаційні, інформаційні, методологічні) та специфічні (концентрація кредитного портфелю). Фактори зовнішнього середовища є некерованими, серед них: загальні (загальноекономічні, політичні, форс-мажорні, законодавчо-регулюючі) та специфічні (характеристики позичальника та характеристики забезпечення за кредитом).

Протягом 2011-2013 рр. АТ «Ощадбанк» мав достатньо диверсифіковану структуру пасивів і активів. Збільшення обсягів коштів клієнтів за 2009-2011 рр. на 61,34 % дало змогу Банку наростити обсяги кредитного портфеля на 30 %. Значна питома вага коштів, залучених від інших банків (28,32% на 01.01.2013 р.) компенсується досить високим значенням коефіцієнта надійності (0,27). Темпи зростання доходів та витрат відповідають темпам зростання активів та зобов'язань АТ «Ощадбанк», що свідчить про ефективність управління ресурсами банку та їх розміщенням. Аналіз динаміки прибутку показав, що за 2010-2012 рр. чистий прибуток АТ «Ощадбанк» збільшився на 105 224 тис. грн., або на 22,84%. За результатами проведеного аналізу можна стверджувати, що АТ «Ощадбанк» є фінансово стійким. Щодо достатності капіталу, то банк обрав політику підвищення рівня капіталізації і класифікується як достатньо капіталізований банк. Але показники ліквідності банку свідчать, що в перспективі може фінансова стійкість банку може погіршитися.

Кредитний портфель АТ «Ощадбанк» є диверсифікованим з точки зору забезпечення, позичальників та видів економічної діяльності. Залишки знецінених кредитів АТ «Ощадбанк» за період аналізу зросли на 3 576,94 млн. грн. або у 2,13 рази, що свідчить про погіршення якості кредитного портфелю банку. Аналіз обсягу резервів, сформованих під заборгованість за кредитами, наданими клієнтам, показав, що станом на 01.01.2013 порівняно з 01.01.2011 р. він зріс на 4586,68 млн. грн. або на 82 % і склав 10 161,45 млн. грн. Частка доходів від кредитної діяльності в сукупних доходах за аналізований період зменшилася на 6,9 % і на 01.01.2013 р. склала 63,87 %. Доходність кредитного портфелю за період дослідження зменшилась на 0,0211 і станом на 01.01.2013 р. становила 0,1229. Для більш ефективного управління кредитним портфелем АТ «Ощадбанк» необхідно узгоджувати, об'ємні, вартісні та часові характеристики кредитного портфелю банку з його власним капіталом та активами.

Основним способом мінімізації кредитного ризику в банківській системі України є вимога забезпечення кредитів. А серед форм забезпечення найпоширенішою є застава. Інколи при прийнятті рішення про видачу кредитів більша увага звертається на заставне майно, ніж на фінансовий стан та платоспроможність клієнтів, що суперечить економічній сутті забезпечення кредиту. Тенденція до зростання ролі застави в найближчому майбутньому збережеться в Україні.

На державному рівні проблема мінімізації кредитного ризику вирішується за допомогою впровадження обов'язкового створення банками резервів на покриття можливих втрат від кредитної діяльності, а також введення економічних нормативів ризику. Але вплив таких методів є досить опосередкований і більше спрямований на уникнення системного ризику. Мінімізація кредитного ризику на рівні банку, на відміну від компенсації за рахунок резервів, передбачає активний вплив на ймовірність настання негативних явищ. Тому на практиці акценти мають бути зміщені від наступного погашення збитків до попередньої їх мінімізації

В першу чергу мінімізація кредитного ризику має здійснюватись силами самих банків шляхом застосування активних методів впливу на імовірність неповернення позик та процентів за ними в сторону зменшення.

Завданням банків є вдосконалення внутрішнього кредитного ризик-менеджменту. Мотивацією слугує підвищення конкуренції, але для цього на державному рівні повинні бути вирішенні інформаційні, законодавчі, загальноекономічні неузгодженні питання.

Список використаних літературних джерел

1.Д'яконов, К. М. Управління кредитним ризиком комерційного банку [Текст]: дис. канд. економ. наук: спец. 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит: захист 10.06.2011 / К. М. Д'яконов; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». Суми: [Б. В.], 2011. 256 с.

2. Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями [Електронний ресурс]: положення, затверджене постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 № 23. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0231-12.

3. Сало І.В. Фінансовий менеджмент банку [Текст]: навч. посіб. для вищ. навч. закл. / І.В. Сало, О.А. Криклій. Суми: Унів. кн., 2007. 313 с.

4. Мороз, В. С. Марковський випадковий процес з дискретними станами та прогнозування [Електронний ресурс] / В. С. Мороз, С. В. Мороз // економічні науки. 2010. № 1. С. 196-199. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2010_1_1/196-199.pdf.

5. Верхуша, Н. П. Методичне забезпечення прогнозування портфельного кредитного ризику банку / Н. П. Верхуша // Вісник УБС НБУ.- 2012. № 1(13). С. 181-184.

6.Вихонов, Э. Е. Методы прогнозирования в условиях рынка: науч. пособ. / Э. Е. Тихонов. 2006. 221 с. ISBN 5-89571-077-8.

7. З інспектування банків «Система оцінки ризиків»: методичні вказівки, затверджені постановою Правління Національного банку України від 15.03.2004 р. № 104.

8. Щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту у банках України [Електронний ресурс]: методичні рекомендації, затверджені постановою Правління Національного v0361500-04.банку України від 02.08.2004 р. № 361. Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code.

9. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: інструкція, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 368.

10. Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями: положення, затверджене постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 № 23.

11. Щодо організації процесу формування управлінської звітності в банках України: методичні рекомендації, затверджені постановою Правління Національного банку України від 06.09.2007р. №324.

12. Про банки і банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.2000 р. зі змінами та доповненнями // www.rada.gov.ua.

13. Папаіка О.О. Кредитування і контроль: Навч. посіб. / Папаіка О.О., Кононенко А.Ф., Орлова В.О. [та ін.]. Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. 292

14. Про розподіл банків на групи [Електронний ресурс]: рішення Національного банку України від 13 грудня 2012 року № 974. Режим доступу: http://document.ua/pro-rozpodil-bankiv-na-grupi-doc125531.html.

15. Офіційний сайт Незалежної асоціації банків України: Режим доступу: http://www.nabu.com.ua/ukr/analytics/main/raitings/.

16. Кредитна політика АТ «Ощадбанк» на 2013 рік при кредитуванні суб'єктів господарювання та органів державного управління: Постанова правління АТ «Ощадбанк» від 29.01.2013 № 47. Внутрішній сайт Ощадбанку.

17. Банківські операції : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім.. М. Туган-Барановського ; О.О. Папаіка, В.О. Орлова, А.Ф. Кононенко, О.В. Грицак, І.В. Попова, О.В. Мелентьєва, Г.С. Тодосейчук. Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010. 457 с.

18. Річний фінансовий звіт АТ «Ощадбанк» за 2013 рік // результати діяльності банку, що підлягають оприлюдненню в ЗМІ [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.oschadnybank.com/upload/iblock/b7d/b7dcfe3b2b29 01900c704ca0e8542901.pdf.

19. Омелянович Л.О., Папаіка О.О., А.Ф. Кононенко А.Ф., О.В. Грицак О.В., Попова І.В. Фінансовий менеджмент у банку: навч. посібник / Л.О. Омелянович, О.О. Папаіка, А.Ф. Кононенко, О.В. Грицак, І.В. Попова; за заг. ред. Л.О. Омелянович. Вид 2-ге, перероб. і доп. Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. 230 с.

20. Офіційний сайт АТ «Ощадбанк» [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.oschadnybank.com/.

21. Маслак, Н. Г. Методика визначення ліквідної вартості об'єкта застави [Текст] / Н. Г. Маслак, О. А. Криклій // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць / Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2007. Вип. 230. Т.2. С. 336-342.

22. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dwg.ru/dnl/4341.

23. Васюренко, О. В. Банківський менеджмент: посіб. [Текст] / О. В. Васюренко. К.: Академія, 2001. 313 с.

24. Банки Fоr sale// Банківський огляд. 2004. №11. С. 28.

25. Грачева М. Н. Особливості корпоративного управління в банках // Банківський огляд. 2004. №9. С. 43.

26. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - 2-е изд. перераб. И доп. М.: "Финансы и статистика", 2007, 512 с.

27. Жуков Е.Ф., Максимова Л.М., Печникова А.В. Деньги. Кредит. Банки. Москва: ЮНИТИ, Банки и биржи, 2009, 622 с.

28. Кочетков В. М. Організація управління фінансовою стійкістю банку в ринкових умовах. Київ: Видавництво Європейського університету, 2003, 285 с.

Додаток 1

Схематичне зображення структури власності Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”

Размещено на http://www.allbest.ru/

Додаток 4

Завдання та функції підрозділів ТВБВ І типу АТ «Ощадбанк»

підрозділ	завдання	функції
Керівництво ТВБВ (керуючий, заступник)	1. Загальне керівництво діяльністю ТВБВ Банку, а також підзвітних ТВБВ*. 2. Представлення інтересів банку в органах місцевої державної влади, правоохоронних органах і судах. 3. Забезпечення рентабельної роботи ТВБВ, контроль за діяльністю установ Банку*, розташованих в зоні обслуговування.	1.Організація робіт щодо розвитку банківського бізнесу в зоні обслуговування . Укладання договорів з юридичними особами на банківське обслуговування та договорів з питань фінансово-господарської діяльності. 2. Забезпечення схоронності коштів в ТВБВ, розташованих в зоні обслуговування. 3. Проведення ревізій діяльності установ, надання їм необхідної допомоги*. 4. Вжиття заходів щодо створення для ТВБВ умов, необхідних для їх діяльності: забезпечення засобами охоронно-тривожної та пожежної сигналізації, банківським обладнанням, приміщенням, персоналом відповідної кваліфікації, зброєю та боєприпасами, охорони майна та цінностей тощо. 5. Укладення договорів з підприємствами, установами та організаціями на виплату заробітної плати, прийому платежів на користь третіх осіб, інших. 6. Укладення договорів з видачі кредитів та інших договорів, 7. Контролює використання спеціального транспорту. 8. Забезпечує заходи з питань цивільної оборони та спец роботи. 9. Здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку колективів установ.
Відділ (сектор, служба) бухгалтерського обліку	1. Дотримання встановлених правил технології обробки облікової інформації. 2. Своєчасне, повне та достовірне відображення в бухгалтерському обліку операцій, що здійснюються в ТВБВ I (І-А, II, ІІ-А) типу, підзвітних ТВБВ*. 3. Контроль за відображенням в бухгалтерському обліку всіх операцій, що здійснюються в ТВБВ I (І-А, II, ІІ-А) типу та підзвітних ТВБВ*.	1. Здійснення реєстрації щоденної звітності, яка надходить від операційної частини ТВБВ типу I (І-А, II, ІІ-А) та підзвітних ТВБВ*. 2. Здійснення перевірки та вивіряння операцій, що здійснюються ТВБВ I (І-А, II, ІІ-А) типу, підзвітних ТВБВ*. 3. Ведення особових справ, складання списків для зарахування пенсій та допомог на рахунки пенсіонерів, звільнених з військової служби та деяких інших осіб у розрізі міністерств і відомств. 4. Забезпечення своєчасного, повного та достовірного проведення операцій, що здійснюються ТВБВ I (І-А, II, ІІ-А) типу, підзвітних ТВБВ* в ОДБ та інших підсистемах аналітичного обліку. 5. Здійснення групування документів за видами операцій, їх обробка та організація подальшого контролю за ними. 6. Формування платіжних документів, реєстрів для перерахування коштів одержувачам, їх перевірка та відправка сформованих файлів до філії банку. 7. Здійснення контролю за оформленням розрахункових документів за рахунками суб'єктів господарювання, рахунками наданих кредитів та рахунками з використанням БПК; 8. Забезпечення формування первинних документів та облікових регістрів ТВБВ I (І-А, II, ІІ-А) типу та підзвітних ТВБВ*, передавання прибуткових документів за прийнятими платежами одержувачам. 9. Формування оборотно-сальдової відомості, довідки про сформовані папки документів дня, їх перевірка та відправка до філії банку. 10. Здійснення подальшого контролю за операціями ТВБВ I (І- А, II, ІІ-А) типу та підзвітних ТВБВ. Формування документів в пачки і розміщення в картотеки, формування посилок та здача їх в загальний архів.
Відділ (служба) активно-пасивних операцій	Організація, планування, контроль та аналіз бізнес-діяльності установ з питань: - залучення коштів фізичних осіб та суб'єктів господарювання; - компенсаційних виплат; - безготівкових розрахунків та касових операцій; - реалізації стандартних кредитних продуктів; - валютно-обмінних операцій; - випуску та обслуговування БПК МПС; - операцій з банківськими металами; - фінансової роботи і економічного аналізу.	1.Видача кредитів фізичним особам на стандартизованих умовах. 2. Підготовка проектів договорів та супровід договорів з підприємствами, установами та організаціями на виплату заробітної плати, прийому платежів на користь третіх осіб, інших; 3. Доведення підзвітним ТВБВ нормативно-методологічних документів з питань їх діяльності *. 4. Організація рекламно-інформаційного забезпечення установ з питань, пов'язаних з обслуговуванням державного боргу*; 5. Організація, координація та контроль за діяльністю установи, в тому числі підзвітної* з питань: - відкриття поточних рахунків та строкових депозитів фізичних осіб і суб'єктів господарювання; ; - супроводження кредитних договорів; - залучення на обслуговування суб'єктів господарювання, пенсіонерів МО, МВС,СБУ, ДПА, МНС та Мінсоцполітики по виплаті пенсій (робота з місцевими органами Пенсійного фонду, Фонду соцстрахування тощо); - розширення безготівкових розрахунків населення з торговими, комунальними, побутовими підприємствами, розвиток системи готівкових переказів; - здійснення касових операцій, контроль дотримання лімітів готівки в касах підзвітних ТВБВ*; - розповсюдження та знищення державних та інших лотерей, виплати виграшів за ними; - проведення валютно-обмінних операцій, супроводження експортно-імпортних операцій клієнтів - суб'єктів господарювання; - випуску БПК МПС; - роботи мережі пунктів видачі готівки по БПК МПС, відкриття нових пунктів*; - проведення рекламних заходів; 6.Надання пропозицій щодо встановлення планів залучення коштів фізичних осіб та суб'єктів господарювання, реалізації ощадних сертифікатів, кредитування фізичних осіб, прийому платежів від населення, обсягів валютно-обмінних операцій, операцій БПК МПС. 7. Контроль за виконанням планових показників.
Сектор (дільниця) інкасації та перевезення цінностей**	1.Обслуговування мережі підзвітних ТВБВ та/або суб'єктів господарювання. 2. Надання послуг клієнтам - суб'єктам господарювання, банкам з перевезення готівкових коштів та цінностей.	1.Доставка готівкових підкріплень до підзвітних установ та вивіз (інкасація) з них надлишків готівки та цінностей; 2.Інкасація торгової виручки суб'єктів господарювання і перевезення її до каси банківської установи; 3.Перевезення цінностей суб'єктів господарювання; 4.Перевезення валютних цінностей від кас банків до їх безбалансових установ, банкоматів, пунктів обміну валют та у зворотному напрямі.
Служба інформатики та автоматизації	1. Підтримка програмного забезпечення та технічних засобів інформаційних технологій, які знаходять в експлуатації в підрозділах та підзвітних установах. 2. Забезпечення надійного функціонування технологічних процесів. 3. Підтримка та навчання користувачів інформаційних технологій, програмного забезпечення.	1. Здійснює впровадження, адміністрування та супроводження прикладного програмного забезпечення, серверів та мереж; 2. Забезпечує резервне копіювання та відновлення файлів для робочих станцій; 3. Проводить навчання користувачів прикладного програмного забезпечення; 4. Здійснює розгортання тех..засобів і системного програмного забезпечення локальних комп'ютерних мереж.
Ревізійна служба	Контроль за дотриманням ТВБВ чинного законодавства, рішень і нормативних актів НБУ, Ощадбанку та вказівок керівництва філії. ...

Подобные документы

• Основи кредитного ризику

  Сутність, аналіз та методи оцінювання кредитного ризику. Способи захисту та шляхи управління кредитним ризиком. Аналіз кредитного портфеля ПАТ "ВТБ Банк". Оцінка стану справ у банку в галузі кредитних відносин з клієнтом. Кредитна політика "ВТБ Банку".
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.05.2013
  

• Кредитна політика банку як основа управління кредитним ризиком

  Підходи до визначення сутності кредитної політики банку. Особливості методів управління кредитним ризиком та визначення основних шляхів його мінімізації. Формування оціненого та якісного підходу щодо управління ризиком на рівні кредитного портфеля банку.
  
  статья [25,7 K], добавлен 27.08.2017
  

• Аналіз і оцінка якості кредитного портфеля ЛФ АТ "Імексбанк" відповідно до вимог Національного Банку України

  Дослідження кредитного портфеля банку. Проблемні зони управління кредитним портфелем банку. Вимоги до фахівців у контексті запропонованих способів удосконалення управління кредитним портфелем банку. Визначення ступеня й типу ризику кредитного портфеля.
  
  курсовая работа [164,6 K], добавлен 31.01.2014
  

• Управління кредитним ризиком банку на рівні окремої позики

  Поняття, сутність та види кредитного ризику, порядок залучення кредитів. Структура та класифікація банківських ризиків. Оцінка кредитоспроможності позичальника і визначення її класу. Рівень забезпеченості кредиту. Напрямки вдосконалення кредитування.
  
  курсовая работа [247,0 K], добавлен 31.01.2009
  

• Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації

  Поняття та сутність кредитного ризику. Підходи до оцінки та страхування кредитного ризику. Підходи до мінімізації кредитного ризику. Аналіз кредитного ринку України. Зарубіжний досвід щодо мінімізації кредитного ризику.
  
  дипломная работа [131,8 K], добавлен 04.09.2007
  

• Особливости управління ризиками у банківській діяльності на прикладі ВАТ “Ощадбанк”

  Теоретичні положення щодо управління ризиками у банківській діяльності. Розкриття особливостей управління ризиками в Бахмацькій філії ВАТ "Ощадбанк". Оцінка рентабельності і аналіз кредитного портфелю банку. Шляхи покращення диверсифікованих ризиків.
  
  курсовая работа [195,0 K], добавлен 02.10.2011
  

• Управління вартістю кредитного портфеля банку

  Поняття, характеристика кредитного портфеля банку. Фактори зовнішнього та внутрішнього впливу на вартість кредитного портфеля банку. Особливості управління вартістю кредитного портфеля в умовах кризи. Оцінка вартості кредитного портфеля ПАТ КБ "Хрещатик".
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 12.08.2010
  

• Управління кредитним портфелем

  Сутність кредитного портфелю та мета управління кредитними операціями, методика їх здійснення. Загальна характеристика процесів кредитування та кредитного портфелю ЗАТ КБ "ПриватБанк". Розробка шляхів вдосконалення кредитного портфелю даної установи.
  
  дипломная работа [781,2 K], добавлен 10.09.2010
  

• Аналіз фінансового стану ПАТ "Ощадбанк"

  Аналіз структури активів і пасивів банку, рівня його прибутковості, капіталу за допомогою економічних нормативів, показників фінансової стійкості та ефективності діяльності, кредитного портфелю, валютного ризику. Стратегічні напрями розвитку закладу.
  
  реферат [191,1 K], добавлен 31.03.2015
  

• Методи оцінки кредитного ризику в діяльності фінансових установ державної форми власності

  Сучасний стан банківської системи в Україні. Економічна суть та методи управління ризиками у банківській діяльності. Оцінка фінансових показників діяльності ВАТ "Ощадбанк". Аналіз активів та пасивів банку. Пропозиції щодо ефективного управління ризиками.
  
  курсовая работа [182,0 K], добавлен 28.06.2013
  

• Аналіз банком кредитоспроможності позичальника на базі матеріалів АКБ "Приватбанк"

  Теоретичні основи, шляхи розвитку нових технологій і процедур оцінки фінансового стану позичальників-юридичних осіб в комерційному банку. Аналіз кредитного портфелю, управління кредитним ризиком та процесів кредитування юридичних осіб в АКБ "Приватбанк".
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 11.07.2010
  

• Стратегія управління валютними ризиками банку

  Поняття, головні чинники виникнення та індикатори валютного ризику банку, розробка та необхідність маркетингової стратегії управління ризиками. Діагностика системи управління валютним ризиком в банку АКБ "Базис", рекомендації щодо її вдосконалення.
  
  курсовая работа [66,4 K], добавлен 23.01.2010
  

• Організація депозитних операцій з фізичними особами в ВАТ "Ощадбанк"

  Депозитні операції: сутність та кваліфікація, принципи організації операцій банку з фізичними особами, нормативно-правове регулювання. Організація депозитних операцій в ВАТ "Ощадбанк": загальна характеристика, аналіз депозитного портфелю "Ощадбанк".
  
  дипломная работа [92,2 K], добавлен 13.08.2008
  

• Удосконалення методів оцінки якості кредитного портфеля

  Сутність та загальна характеристика кредитного портфеля та його класифікація, аналіз якості для комерційного банку. Динаміка та структура кредитного портфеля АТ "Сведбанк", аналіз його якості та розробка можливих напрямків покращення даного показника.
  
  дипломная работа [621,8 K], добавлен 11.03.2012
  

• Аналіз банківської діяльності

  Аналіз тенденцій складу структури і динаміки доходних активів банку. Аналіз якості кредитного портфеля, забезпечення позик. Оцінка ризику та формування резерву банку. Аналіз тенденцій структури і динаміки капіталу за ряд років за даними балансу.
  
  шпаргалка [71,6 K], добавлен 06.05.2009
  

• Вплив ризиків кредитного портфеля на формування резервів банку

  Сутність кредитного ризику та способи його мінімізації в банку, принципи та етапи формування резерву. Нормативне регулювання та міжнародні стандарти щодо формування та використання резерву на відшкодування можливих збитків від кредитних операцій в банку.
  
  курсовая работа [1000,0 K], добавлен 27.03.2012
  

• Аналіз та класифікація кредитного портфелю комерційного банку

  Сутність кредитного портфеля банку та критерії його конкурентоспроможності. Класифікація кредитного портфелю банку згідно методології НБУ. Аналіз кредитного портфеля банку: очікувані та неочікувані втрати та резерви, співвідношення "ризик-доходність".
  
  курсовая работа [43,2 K], добавлен 20.11.2010
  

• Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб

  Розробка кредитної політики банку та сутність, види, принципи банківського кредитування. Етапи кредитного процесу та методи оцінки кредитоспроможності позичальника. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику. Контроль кредитної діяльності банку.
  
  курсовая работа [118,6 K], добавлен 09.07.2009
  

• Кредитний механізм в комерційних банках

  Економічна сутність кредитного механізму у банку. Аналіз кредитного портфелю та реалізація механізму кредитування в АКБ "ТАС-Комерцбанк". Оптимальна методика нарахування відсотків за кредит. Контроль якості кредитного портфелю і факторів ризику.
  
  дипломная работа [325,7 K], добавлен 04.06.2010
  

• Формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків (на прикладі АКБ "Приватбанк")

  Сутність кредитних операцій та ризиків процесів банківського кредитування. Методологія формування резервів під кредитні операції. Аналіз кредитного портфелю та управління кредитним ризиком, резервів покриття втрат в КБ "Приватбанк", шляхи їх оптимізації.
  
  дипломная работа [7,3 M], добавлен 06.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам