Автоматизація внутрішнього аудиту кредитних операцій комерційного банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський науковий інститут банківської справи

Національного банку України

Курсова робота

Тема роботи: "Автоматизація внутрішнього аудиту кредитних операцій комерційного банку"

Виконав Мехтієв Максим Мехтійович

Зміст

Вступ

1. Обстеження стану автоматизації внутрішнього аудиту в комерційних банках

1.1 Теоретичні основи організації внутрішнього аудиту кредитних операцій в банках

1.2 Аналіз стану автоматизації внутрішнього аудиту в сучасних банківських інформаційних системах

1.3 Функції, що потребують автоматизації та формування вимог до системи

2. Розробка проекту автоматизації внутрішнього аудиту кредитних операцій комерційного банку

2.1 Функціональний склад корпоративної інформаційної системи в комерційному банку

2.2 Місце аудиту кредитних операцій в корпоративній інформаційній системі комерційного банку

2.3 Архітектура та технології створення автоматизованої системи внутрішнього аудиту в банках

2.4 Підсистеми забезпечення функціональної частини

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Аудит як вид діяльності і сегмент ринку в нашій країні ще зовсім молодий, особливо в порівнянні з бухгалтерським обліком. Однак, в умовах збільшення числа компаній, їх укрупнення, розширення спектру наданих ними послуг, частих змін законодавчої та нормативної бази, а також майже суцільної автоматизації бухгалтерського і податкового обліку, виникла необхідність автоматизації також і аудиторських процедур. При цьому в аудиторській діяльності досі відсутні чітко модифіковані автоматизовані технології, що негативно впливає на якість аудиторських послуг, оскільки аудитор повинен за регламентований час проаналізувати значний обсяг інформації та сформувати на її основі точні висновки.

Причинами затримки розвитку ринку інформаційних технологій аудиторської діяльності є такі:

низький рівень розвитку аудиторського ринку, викликаний початковим періодом його становлення; аудит банківський автоматизація

недостатній рівень комп'ютерної грамотності користувачів; специфіка аудиторської діяльності, що полягає у неможливості повної формалізації процесу аудиту з-за значної кількості логічних суджень.

У сфері банківської діяльності також спостерігається необхідність автоматизації аудиту в цілому. Зокрема, у конкурентній боротьбі важливим засобом є внутрішній аудит кредитних операцій, який також потребує автоматизації. Внутрішній аудит кредитних операцій допомагає утриматися банку на ринку, зменшити ризики несплати кредитів та покращити власний кредитний портфель. В банках з цією метою створюються відділи, що розробляють стратегії внутрішнього аудиту, формують і координують виконання планів внутрішнього аудиту.

Тому, метою даної дипломної роботи є розробка програмного рішення для внутрішнього аудиту кредитних операцій комерційного банку, яке дозволяє вирішити проблему ефективного управління кредитною діяльністю комерційних банків-філій, виявлення неефективних операцій, пов'язаних з незаконною видачею кредитів.

Об'єктом дипломної роботи виступає кредитна діяльність комерційного банку.

Предметом дипломної роботи є внутрішній аудит кредитних операцій та засоби автоматизації його процедур.

Об'єктом впровадження автоматизованої системи виступають головні відділення банків, що здійснюють внутрішній аудит.

Задачами дипломної роботи є:

аналіз стану автоматизації внутрішньобанківського аудиту в Україні; визначення переліку функцій, що потребують автоматизації; визначення переліку вимог до автоматизованої системи; вибір архітектури та технології вирішення задач; визначення складу функціональної частини;

визначення складу підсистем забезпечення функціональної частини, таких як програмне забезпечення, апаратне забезпечення та інші види забезпечення;

визначення переліку вхідних та вихідних даних систем; визначення структури та особливості реалізації інформаційного та алгоритмічного забезпечення; розроблення інтерфейсу користувача;

розроблення інструкції по використанню автоматизованої системи; визначення очікуваних ефектів від впровадження автоматизованої системи.

Інформаційно-фактологічну базу проведеного дослідження сформували законодавчі та нормативні документи з питань діяльності фінансових посередників та розвитку фінансового ринку; нормативні документи Національного банку України; нормативи та стандарти ведення аудиту у банках; кредитні договори; закони, положення та інструкції стосовно здійснення кредитних операцій; методики аудиту кредитних операцій в комерційному банку.

В процесі виконання даної курсової роботи були використані методи наукового дослідження такі як: аналіз і синтез, індукція і дедукція (для опрацювання фактичного і теоретичного матеріалу), також були використані й інші: економіко-математичний метод, системний аналіз та метод дослідження документів.

1. Обстеження стану автоматизації внутрішнього аудиту в комерційних банках

1.1 Теоретичні основи організації внутрішнього аудиту кредитних операцій в банках

На сьогодні одним з найбільш складних і суперечливих питань українського аудиту є аудит кредитних операцій, що пов'язано з існуванням проблеми неплатежів. Суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов'язань по платежах перед банками.

Дослідженню даної проблеми присвячені роботи таких вітчизняних вчених, таких як Пантелєєв В.П., Корінько М.Д., Сарахман О.М., Івахненков С.В., Подольский В.И., Щербакова Н.С., Комисаров В.Л., але незважаючи на величезний внесок науковців у дослідження, низка нерозв'язаних проблем залишається.

Таким чином, в умовах формування і становлення соціально-економічних відносин актуальним є питання автоматизація внутрішнього аудиту в цілому та внутрішнього аудиту кредитних операцій зокрема, а також постійне вдосконалення структури внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит створюється в банку для перевірки контрольно-орієнтованих заходів і процедур. Щоб забезпечити ефективність внутрішнього аудиту, треба гарантувати незалежність аудиторських працівників шляхом їх прямого підпорядкування спостережній раді чи аудиторському комітету спостережної ради. Внутрішній аудит не тільки робить суттєвий внесок у зміцнення середовища контролю, а й зменшує витрати банку на зовнішній аудит. Якщо зовнішній аудитор отримує інформацію, яка свідчить про компетентність, чесність та об'єктивність внутрішніх аудиторів, то він може в багатьох ситуаціях покластись на їхню роботу та зменшити обсяг аудиторської перевірки. Крім того, внутрішні аудитори можуть безпосередньо допомагати зовнішньому аудиторові у здійсненні аудиторських процедур [5].

Внутрішній аудит - це незалежний підрозділ, який не бере участі у виконанні операцій, а періодично перевіряє та оцінює:

адекватність і ефективність заходів та системи внутрішнього контролю; управління ризиками, кредитним та інвестиційним портфелями; повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності; дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку; відповідність регулятивним вимогам.

В Україні постановою Правління НБУ від 20 березня 1998 р. (№ 114) затверджено "Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України". З того часу наявність служби внутрішнього аудиту в комерційних банках стала однією з обов'язкових умов отримання банком ліцензії на банківську діяльність.

Внутрішній аудит - це незалежна експертна діяльність аудиторських служб банку для перевірки та оцінки адекватності й ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання співробітниками банку своїх обов'язків [21].

Як видно з визначення, наявність внутрішнього аудиту не скасовує інших форм та функцій контролю. У цій же постанові вказується, що внутрішній аудит передбачає отримання в документальній формі процедур і опису методів, які використовуються банком для здійснення внутрішнього контролю. Таким чином, внутрішній аудит оцінює два аспекти банківської діяльності:

банківські операції; системи внутрішнього контролю у структурних підрозділах банку.

Сутність внутрішнього аудиту виявляється у його функціях, що представлені на рисунку 1.1.



Рисунок 1.1 - Функції внутрішнього аудиту в комерційному банку

Функція координації полягає в плануванні роботи внутрішнього аудитора з погляду потреб акціонерів, інвесторів та правління банку.

Функція контролю - внутрішні аудитори перевіряють роботу окремих підрозділів банку з метою оцінки внутрішнього контролю, політики та процедур банку, оцінюють адекватність систем внутрішнього технологічного контролю та дисципліну виконання персоналом вказівок і наданих рекомендацій.

Захисна функція - це зусилля, спрямовані на охорону активів банку від потенційних крадіжок та фактів шахрайства, неефективного управління банківським бізнесом.

Аналітична функція - це аналіз ефективності та експертна оцінка різних аспектів (операцій) банківської діяльності.

Інформаційна функція - інформування керівництва банку про результати перевірок, виявлені факти порушень вимог законодавства або внутрішніх правил.

Консультаційна функція - надання поточних консультацій працівникам підрозділів.

Служба внутрішнього аудиту проводить перевірки діяльності та систем банку з метою:

забезпечення дотримання банком вимог чинного законодавства України та нормативних актів НБУ;

забезпечення повноти, своєчасності та достовірності відображення операцій у первинних документах, бухгалтерських реєстрах та системі бухгалтерського обліку відповідно до внутрішніх інструкцій та процедур банку і згідно з рішеннями керівників та акціонерів банку; виявлення недоліків у системах внутрішнього контролю та подання рекомендацій щодо шляхів їх подолання; виявлення сфер потенційних збитків для банку; виявлення умов, сприятливих для шахрайства, зловживань та незаконного привласнення коштів банку.

Служба внутрішнього аудиту банку - це самостійний структурний підрозділ банку, який створюється за рішенням виконавчого органу банку і підпорядковується безпосередньо спостережній раді банку. Це підпорядкування зменшує можливість тиску на службу внутрішнього аудиту з боку зацікавлених осіб та підвищує прозорість отриманих результатів перевірки та зроблених аудиторських висновків [11]. Дане підпорядкування представлено на рисунку 1.2.

Перевірки, що їх проводить у банку служба внутрішнього аудиту банку, здійснюються на підставі "Положення про службу внутрішнього аудиту банку" та відповідних регламентів, які кожний банк розробляє самостійно з дотриманням вимог Національного банку України, міжнародного досвіду та специфіки діяльності самого банку. "Положення про службу внутрішнього аудиту банку" затверджує спостережна рада.

В обов'язки спостережної ради банку входить:

затвердження річного плану аудиторських перевірок; отримання звітів та висновків значних аудиторських перевірок;



В обов'язки спостережної ради банку входить:

затвердження річного плану аудиторських перевірок; отримання звітів та висновків значних аудиторських перевірок;

оцінка рекомендацій внутрішніх аудиторів щодо вдосконалення діяльності та процедур, де це виявилось необхідним;

отримання річного звіту внутрішнього аудиту, в якому висвітлений загальний стан систем внутрішнього контролю банку, наводяться найважливіші аудиторські висновки та рекомендації. Цей звіт має також включати інформацію про подальший розвиток ситуацій, висвітлених у попередніх звітах.

Відповідно до Положення про службу внутрішнього аудиту банку аудиторська перевірка складається із стандартних етапів, які було проаналізовано на можливість застосування засобів автоматизації (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 - Етапи внутрішнього аудиту в комерційному банку

На рисунку 1.3 представлені етапи, що є на даний момент часу автоматизовані (підкреслений текст), ті, що автоматизувати не можливо та не доцільно (звичайний текст) і ті, що потрібно автоматизувати (підкреслений курсивний текст).

Одним із трудомістких етапів проведення внутрішнього аудиту в банку є "Аудиторські процедури", на який аудитор витрачає найбільшу частину часу, що виділяється на перевірку, тому саме цьому етапу потрібно приділяти найбільшу увагу.

Таким чином, аудиторам потрібно зібрати, згрупувати, проаналізувати, перевірити та оцінити великий обсяг інформації у стислі строки, а також постійно додержуватись вимог нормативних документів, стежити за їх оновленням.

Використання комп'ютеризованих методів аудиту дозволяє значно скоротити витрати часу на виконання аудиторських завдань. Проте не можна стверджувати, що сьогодні робота аудитора автоматизована та комп'ютеризована на належному рівні. Тому, на наш погляд, ці аспекти проведення аудиту в комп'ютерному середовищі нині є актуальними.

1.2 Аналіз стану автоматизації внутрішнього аудиту в сучасних банківських інформаційних системах

Впровадження електронних систем обробки й передачі інформації здобувають універсальний і загальний характер, охопивши всі напрямки банківської діяльності. Сучасні інформаційні технології дозволяють координувати діяльність підрозділів банків, розширити міжбанківські зв'язки, діяти на фінансових ринках ряду країн. Нові можливості автоматизації банківських операцій робочих місць фахівців, інформаційних технологій банківських послуг дозволяють комплексно вирішувати проблеми аналізу банківської діяльності, розробки й створення регіональних, міжрегіональних і міжнародних банківських систем [18].

Автоматизація інформаційних й інших технологій банку сприяє рішенню стратегічних завдань. Головними напрямками автоматизації банків є зменшення витрат і збільшення якості обслуговування.

Рішення аналітичних завдань банківської діяльності диктується необхідністю визначення фінансових результатів, прогнозування напрямку розвитку, оцінкою економічної обґрунтованості й доцільності діяльності кожного банку. У вітчизняній практиці автоматизація аналітичних розрахунків втілюється поки що в окремих програмних продуктах, які ще не отримали широкого розповсюдження.

Питанню автоматизації банківської діяльності в сучасній науковій літературі приділяється багато уваги. Теоретичні аспекти розробки комплексних автоматизованих рішень для організації представлені в багатьох літературних джерелах, основні з яких представлені у таблиці 1.1.



Таким чином, аналізуючи літературні джерела, що представлені в таблиці 1.1, можна сказати, що більшість літератури присвячена саме аудиту на підприємствах: теоретичні основи та підходи до автоматизації; менша увага приділяється аудиту в банках, а література про автоматизацію внутрішньобанківського аудиту кредитних операцій або взагалі відсутня, або представлена у вигляді наукових статей на задану тематику.

Щодо конкретної тематики праць, більшість авторів торкаються питань автоматизації проведення банківських операцій, дають різноманітні характеристики систем "Операційний день банку", систем міжбанківських розрахунків, систем електронних платежів. Серед проблем автоматизації банківських операцій найбільшої популярності набули такі види діяльності [26]:

автоматизація розрахункових і касових операцій; автоматизація кредитних та депозитних операцій; автоматизація управління кредитними ресурсами; автоматизація та регулювання валютних операцій;

інформаційні технології підтримання банківських операцій на фондовому ринку;

автоматизація формування звітності комерційного банку.

Багато уваги приділяється електронній комерції, розвитку корпоративних банківських мереж.

В деяких наукових публікаціях вивчається питання автоматизації аналітичної роботи в комерційному банку, аналіз показників звітності, питання управлінського обліку [26].

Щодо банківських установ, то дане питання розглядається в рамках автоматизації аудиту документів у банку. На практиці аудит документів проводиться вручну з частковим використання програмного забезпечення, в якості програмного забезпечення виступає звичайний текстовий редактор. Тому методами для реалізації технології аудиту документів, які повинні бути автоматизовані є:

звірка документів всередині однієї бази даних; звірка документів з одного робочого місця по різних базах даних

одночасно; звірка документів поза системою з "викачуванням" інформації в

окрему базу (з їх порівнянням); вибіркова звірка по заданих параметрах;

перехресна звірка з подальшим порівнянням результатів.

Якщо ж говорити про автоматизацію хоча б одного з етапів внутрішнього банківського аудиту, то під час проведення аналізу літературних джерел на задану тематику, було знайдено досить мала кількість публікацій. На основі чого можна зробити висновок про існування проблеми автоматизації внутрішнього аудиту в комерційному банку, його новизну і в той же час, проблему з точки зору відсутності наукових розробок та методик.

Основна маса автоматизованих банківських систем (АБС), що пропонуються на вітчизняному ринку, за вартістю й вимогами до обчислювальних засобів розрахована на середні й невеликі банки. Розширення систем відбувається, як правило, у тому випадку, якщо відповідні запити споживача носять потенційно масовий характер. Тому з ростом фінансових можливостей банків зростає й попит на багатоплатформенні системи. Майже всі фірми - розробники мають нові версії АБС, що узагальнюють попередній досвід, орієнтовані на ті ж програмно-активні засоби, але з поліпшеною архітектурою й більшим спектром можливостей. На ринку АБС немає єдиного магістрального напряму їхнього розвитку, а поява нових класів систем значною мірою визначається інтенсивністю й особливостями розвитку банківської справи в країні.

Етапи проведення внутрішнього аудиту повно або частково можуть бути автоматизовані за допомогою стандартного набору програмного забезпечення комерційного банку. Основою застосування методик аудиту у більшості випадків є звичайні аналітичні пакети. Вони використовують інформацію з загальної бази даних корпоративної системи та стандартних баз фінансових даних. За допомогою програм-конверторів інформація потрапляє до аналітичного пакету. Надалі, в залежності від функціональності пакету або створюється аудиторський висновок, або видається певна інформація для його формування без використання автоматизованої системи. Автоматизація етапу встановлення адекватності, ефективності та своєчасності проведення рекомендованих заходів проводиться за допомогою моніторингу даних корпоративної бази даних. Автоматизація ж етапу документування аудиторської перевірки можлива за наявності програмних продуктів автоматизації документообігу.

Служба внутрішнього аудиту комерційного банку вже давно стала центральною ланкою банківського менеджменту. Діяльність відділів даної служби будується по спеціальній програмі конфіденційного характеру, затвердженої Правлінням банку. Із другорядного, залежного підрозділу, внутрішній аудит вже давно перетворився в одну із провідних структурних одиниць банку.

Одним з найбільш актуальних завдань, які аудитори ставлять перед розробниками програмного забезпечення в цей час, є автоматизація діяльності служби внутрішнього аудиту на всіх етапах аудиторської перевірки: від підготовки й планування до збору, систематизації й оформлення підсумкових документів відповідно до діючих стандартів. У той же час, сьогодення функціонування банківських установ відрізняється численністю й складністю фінансових операцій, тому для аудиторів стали практично незамінними комп'ютерні методи тестування числових даних у ході аудиторських процедур.

Останні дозволяють виявити важливі тенденції в діяльності банку, виявити незвичайні відхилення й диспропорції показників (якщо вони мають місце).

Застосування комп'ютерної обробки дає можливість підвищити надійність висновків і рентабельність аудиту.

Навряд чи знайдеться хоча б один банк, який сьогодні має комплексне рішення, якщо під цим розуміти рішення на базі єдиного програмного забезпечення (можливо, одного розробника). До цього потрібно прагнути, хоча не завжди. Так як для вузькоспеціалізованих задач, що мають свої особливості, існують кращі в своєму класі рішення. Кожен банк сам для себе повинен вирішувати, що йому краще використовувати.

В останній час все більше українських банків звертаються до західних рішень щодо банківської автоматизації. Ряд західних фірм пропонують свої рішення в Україні, й великі системні банки розглядають такі рішення. Деякі з них перейшли на стадію підписання договорів й реалізації. Загальновідомо, що в цьому напрямі працюють банки "Райффайзен банк Аваль", "Укрсоцбанк" та декілька інших.

При цьому потрібно мати на увазі, що придбання закордонного продукту потребує проведення внутрішнього реінжинірингу, відповідних змін в роботі.

Вкладені в такого роду продукти кошти повинні окупити себе.

Група пакетів прикладних програм загального і проблемно-орієнтованого призначення включає широкий набір готових універсальних програм, з якими аудитор повинен вміти працювати. За функціональним призначенням і застосуванням їх в аудиті було виділено такі підгрупи, що представлені таблиці 1.2.



Проведемо порівняльний аналіз програмного забезпечення за функціональними можливостями, що представлені в останній строчці таблиці 1.1, а саме "Програми автоматизації аудиторської діяльності". Порівняльний аналіз будемо проводити у програмному додатку "PRIME Decision", який дозволяє здійснювати вибір серед альтернатив.

Створення моделі починається з визначення головної мети, інших цілей і атрибутів. Побудова PRIME-моделі здійснюється у вікні Value Tree (Дерево значень), яке представлено на рисунку 1.4.

Рисунок 1.4 - Вікно Value Tree (Дерево значень)

У наведеному вище рисунку представлена мета створення моделі, а саме:

порівняння програм автоматизації аудиторської діяльності. А також функціональні характеристики програмного забезпечення у аудиті, такі як:

ціна; наявність текстового редактора;

наявність табличного редактора; здійснення статистичної вибірки;

автоматичне заповнення робочих документів аудитора; наявність бази типових порушень; наявність опису аудиторських ризиків;

автоматичне формування аудиторського висновку; розмежування прав доступу;

наявність графічного редактору; налаштування методології аудиторської звірки.

Після того, як було створено дерево значень, необхідно визначити альтернативи. Альтернативи визначаються у вікні Alternative, яке називається альтернативна матриця або сітка. Альтернативна матриця представлена на рисунку 1.5.



Рисунок 1.5 - Вікно Alternative (Альтернативна матриця)

Наступний крок - визначення переваги для значень альтернатив.

Переваги визначаються у вікні Preference Information. Є три типи елементів оцінки переваг: Score Assessment, Weight Assessment, Holistic Assessment. Вікно визначення переваг представлено на рисунку 1.6.

Рисунок 1.6 - Вікно Preference Information (Визначення переваг)

В наведеному вище вікні визначаємо переваги для кожної функціональної характеристики програмного забезпечення у відповідності до потреб користувача, а також виставляємо ваги для кожної характеристики. Після ведення вище наведених вхідних даних проводимо розрахунок створеної моделі і отримуємо результуючу матрицю правил рішення, за допомогою якої і буде визначатися найкращій програмний продукт. Вікно правил рішення представлено на рисунку 1.7.



Рисунок 1.7 - Вікно правил рішення

Таким чином, провівши порівняльну характеристику, можна зробити висновок, що найкращим програмним забезпеченням за функціональним наповненням є "IT Audit: Аудитор 2.0", розробником якого є компанія "IT Audit", але даний програмний продукт є найбільш дорогим серед інших.

Отже, можна зробити висновок, що на ринку програмного забезпечення представлено досить багато програмних комплексів, що можуть були використані для автоматизації роботи внутрішнього аудитора. Всі вони є досить функціональними але, з огляду на те, що проведення внутрішньобанківського аудиту для кожної банківської установи є справою досить індивідуальною, а також специфіка роботи вимагає проведення внутрішнього аудиту зовсім різних відділів, філій, операцій для кожного банку і з різною періодичністю, можна стверджувати, що можлива поява нових програмних продуктів, які будуть користуватися попитом банківських установ.

Для багатьох інформаційних систем, які використовуються в західних банках, існують спеціальні програми комп'ютерного аудиту. Однак у цей час не відомо про будь-які російські чи українські програми, що є присутніми на ринку.

1.3 Функції, що потребують автоматизації та формування вимог до системи

Мета автоматизації внутрішнього аудиту кредитних операцій - вирішення проблеми ефективного управління кредитною діяльністю комерційних банків, виявлення неефективних операцій, пов'язаних з незаконною видачею кредитів.

Таким чином, для досягнення поставленої мети необхідно здійснити автоматизацію наступних задач аудиту кредитних операцій:

а) перевірка наявності усіх документів щодо оформлення кредитів - перевірка кредитного договору на наявність відповідних документів, що необхідні для отримання кредиту, такими документами можуть бути: довідка з місця постійної роботи за строк не менше 6 місяців, довідка про доходи за строк не менше 6 місяців, довідка про наявність рухомого та нерухомого майна, довідка про сімейний стан та інше; в автоматизованій системи вся ця інформація буде зберігатися у базі даних, як постійна інформація;

б) щомісячне нарахування відсотків - проведення розрахунку відсотку за користування кредитом в цілому за весь період та для щомісячної сплати зокрема, тобто складання графіку платежів на весь період користування кредитом; в автоматизованій системі дана задача вирішується шляхом автоматичного розрахунку відсотків для кожного кредитного договору та складання індивідуального графіку сплати відсотків по кожному кредитному договору;

в) правильність відображення відсотків за джерелами покриття - проводиться перевірка правильності відображення відсотків, тобто правильність розрахунку відсотків, перевірка процентної ставки у відповідності до політики банку з урахуванням джерел покриття; автоматизована система відповідно до алгоритму проводить перевірку та визначає наявність помилок або їх відсутність;

г) дотримання встановлених правил з оцінювання та оформлення застави при отриманні кредиту - при наявності застави, кредитний інспектор, що надає кредит повинен дотримуватись всіх правил з оцінювання та оформлення застави; автоматизована система здійснює перевірку порядку оцінювання та оформлення застави та відображає порушення, якщо такі є;

д) цільове використання одержаних кредитів - постійний моніторинг цільового використання грошей, що були надані в кредит; в автоматизованій системі зберігається інформація на яке цільове використання були надані кошти, а кредитний інспектор повинен періодично перевіряти цільове використання одержаних кредитів;

е) своєчасність погашення основного боргу - перевірка сплати основного боргу відповідно до індивідуального графіку погашення; автоматизована система постійно контролює погашення та у разі не сплати автоматично з'являється заборгованість та відповідне повідомлення кредитному інспектору;

ж) своєчасність погашення нарахованих відсотків - перевірка сплати відсотків відповідно до індивідуального графіку погашення; автоматизована система постійно контролює погашення та у разі не сплати автоматично з'являється заборгованість та відповідне повідомлення кредитному інспектору;

з) наявність непогашеної заборгованості за позиками банку - у разі наявності непогашеної заборгованості клієнту надається період для погашення у 30 днів, у випадку, якщо клієнт не погасить заборгованість, він повинен буде сплати пеню у розмірі 0.01% за кожен прострочений місяць;

и) наявність та правильність оформлення всіх документів за отриманими кредитами - перевірка правильності оформлення кредитних договорів, тобто заповнення всіх обов'язкових полів, правильність заповнення даних полів; автоматизована система проводить перевірку по кожному кредитному договору та робить висновки у вигляді помилок та відображення полів де були зроблені помилки.

Користувачами автоматизованої системи будуть виступати співробітники відділу внутрішнього аудиту комерційного банку.

Система має можливість надавати користувачу отримувати важливу для роботи інформацію, при необхідності створюючи на її основі детальний звіт.

Проблема автоматизації аудиту ґрунтується на проблемі формалізації цього процесу. Аудит значною мірою є творчим процесом, особливості якого залежать як від конкретного кредитного договору, який перевіряють, так і від практичного досвіду та поглядів самого аудитора.

Тому, на відміну від програм бухгалтерського обліку, вимоги до аудиторського програмного забезпечення мають бути такі:

розвинуті засоби контролю операцій; підвищена гнучкість, оскільки аудиторам доводиться працювати з

різними кредитними договорами, кожен з яких має свої параметри, певні особливості та нюанси, то програма повинна мати можливість швидко переналагоджуватись на специфіку кожного клієнта; у комп'ютерних аудиторських системах повинні враховуватись загальні вимоги і стандарти аудиту;

ергономічність, під якою розуміють наявність засобів для зручного введення великих обсягів інформації, оперативного і простого формування звітів;

зв'язок на рівні баз даних, який дозволяє реалізувати додаткові засоби для введення і виведення даних, представлених у різних форматах.

Крім основних вимог, аудиторському програмному забезпеченню мають бути властиві такі ознаки:

простота освоєння; швидкодія;

професійна оперативна підтримка з боку розробників.

2. Розробка проекту автоматизації внутрішнього аудиту кредитних операцій комерційного банку

2.1 Функціональний склад корпоративної інформаційної системи в комерційному банку

Автоматизована банківська система (далі АБС) повинна забезпечувати: автоматизацію внутрiшньобанкiвської діяльності i в першу чергу внутрiшньобанкiвських операцій по обробці платіжних i інших документів у тих пiдроздiлах банківської установи, які працюють безпосередньо з клієнтами; автоматизацію виконання мiжбанкiвських розрахунків i інших зовнiшньобанкiвських операцій; автоматизацію фінансових операцій в рамках міжнародного банківського бізнесу.

Автоматизація цих процесів повинна доповнювати одна одну i бути взаємозв'язаною i, що автоматизація кожного з них має свою специфіку та особливості i є доволі складною проблемою з високим рівнем автономності.

Зосередимо увагу на автоматизації внутрішньобанківської діяльності на рівні комерційних банків. Огляд АБС показав, що вони відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз не має типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення, дозволяє виділити такі основні функціональні підсистеми АБС:

операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити),

управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами.

(Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою.

(Каса), внутрішньобанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС - це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківського закладу. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв'язана з іншими функціональними підсистемами. Крім внутрішніх інформаційних зв'язків АБС характеризується великим спектром інформаційних зв'язків з зовнішнім середовищем, в якості якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Охарактеризуємо коротко кожну із перерахованих підсистем.

Базовою підсистемою, яка повинна обов'язково функціонувати в кожному комерційному банку є "Операційний день банку" (ОДБ). Основні функції цієї підсистеми такі:

введення та обробка клієнтських платіжних документів; створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів

нормативно-довідкової інформації; робота з картотеками;

обробка особових та балансових рахунків; ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за

кожен банківський день та відповідних вихідних форм.

В рамках підсистеми "Управління кредитними ресурсами банку" працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;

формування та облік кредитних договорів; ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;

ведення та коригування строкових зобов'язань на погашення кредиту; ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати

процентів по кредитному договору; нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;

облік та контроль погашення кредитної заборгованості; аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення

розміру резервування.

Підсистема "Управління кредитними ресурсами" повинна бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, в якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

У комерційних банках, що отримали дозвіл на виконання операцій з іноземною валютою має функціонувати підсистема "Управління валютними операціями". У рамках цієї підсистеми обов'язково має функціонувати комплекс задач "Валютний операційний день", що забезпечуватиме увід та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

"Валютний операційний день" - необов'язково реалізується окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути автоматизованими комплексним мультивалютним ОДБ, який може працювати як з національною та і з будь-якою іншою валютою.

Крім комплексу задач "Валютний операційний день" у комерційному банку, можуть бути автоматизовані такі задачі:

прогнозування курсів валют; облік біржових валютних операцій;

облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів. Для проведення ділінгових операцій банком може використовуватись системи міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;

робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень.

Використання SWIFT дозволяє обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.

Підсистема "Управління депозитами" має забезпечувати автоматизацію робіт по обслуговуванню фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В підсистемі повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними задачами підсистеми є: облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм для роботи з депозитними вкладами.

Існують два підходи до автоматизації робіт в даній підсистемі. Перший традиційний, коли вкладнику видається паперова ощадна книжка, яка відбиває всі операції по рахунку. Другий напрямок - вкладнику замість ощадної книжки видається пластикова картка з магнітною смужкою, на якій вміщується номер рахунку, дату його відкриття, термін, на який відкрито рахунок, та суму коштів на рахунку. У цьому разі власникові пластикової картки також надається персональний ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

У деяких АБС "Управління депозитами" не виділяється в окрему функціональну підсистему, а інтегрується комплекс, який носить назву "Управління кредитно-депозитними операціями".

Підсистема "Управління цінними паперами". Комерційні банки можуть виконувати наступні операції з цінними паперами:

випускати і продавати власні акції; купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо); проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.

У підсистемі "Управління цінними паперами" виділяються такі основні напрямки автоматизації робіт:

автоматизація обліку операцій з власними акціями банку; автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами;

автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т.п.);

автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності; автоматизація управління портфелем цінних паперів, моделювання та

прогнозування стану фондового ринку.

Підсистема "Управління касою" необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, в якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції:

ведення довідника касових символів; введення та обробка прибуткових касових документів;

введення та обробка видаткових касових документів; формування та ведення касових журналів; формування звітних форм з обліку роботи каси;

підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою "Операційний день банку" або може бути територіально віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

Підсистема "Каса" комерційного банку технологічно може складатись з наступних АРМів:

задачі формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста каси); задачі обліку надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку

надходжень); задачі обліку видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);

задачі інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира і бухгалтера з інкасації);

задачі обліку роботи обмінних валютних пунктів (АРМ співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних валютних пунктів) ; задачі обліку наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).

Підсистема "Внутрішньобанківський облік" включає до свого складу задачі, що пов'язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми відносяться такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку, облік власних основних засобів банку, облік нематеріальних активів, облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів, облік господарських і експлуатаційних витрат.

В підсистемі "Звітність банку" формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для даної підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ - Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність комерційних банків у вигляді окремих файлів показників і передається в депозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і формуються необхідні звітні форми.

Підсистема "Управління розрахунками з використанням пластикових карток". Метою функціонування цієї підсистеми є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток.

Основними напрямками робіт в підсистемі є наступні: обслуговування локальних платіжних карткових систем; обслуговування міжнародних платіжних карткових систем; обслуговування національних платіжних карткових систем.

Враховуючи те, що картковий бізнес лише починає розвиватись у комерційних банках України, то в більшості АБС представлений лише перший напрямок, який пов'язаний з обслуговуванням локальних платіжних карткових систем. В переважній більшості це системи побудовані на картках з магнітною смужкою, які використовуються для виплати заробітної плати співробітникам банку через банкомат, для сплати послуг співробітників банків в "своїх" їдальнях та магазинах. Також картки з магнітною смужкою використовуються як еквівалент ощадної книжки при відкритті депозитних (ощадних) рахунків.

2.2 Місце аудиту кредитних операцій в корпоративній інформаційній системі комерційного банку

Місце системи внутрішнього аудиту кредитних операцій в інформаційній системі комерційного банку визначається її метою: незалежна оцінка проведення кредитних операцій в банку.

Як видно на рисунку 2.1 та 2.2, аудит кредитних операцій входить до системи внутрішньобанківського аудиту, який в свою чергу входить до модулю аналізу банківської інформації.

Даний модуль має зворотній зв'язок з системою забезпечення функціональної частини АБС. Це пояснюється тим, що до функцій системи внутрішнього банківського аудиту входять і такі, як:

відповідність інформаційних систем, впроваджених у банку,

положенням і вимогам внутрішньої політики, планам розвитку, процедурам, що діють, законодавчим і нормативним актам;

засоби захисту й забезпечення збереження активів (у тому числі програмного забезпечення) і їхньої наявності;

засоби забезпечення правильності й цілісності фінансової та операційної інформації, а також ряд загальних аспектів діяльності банку,

зокрема: оцінка економічної обґрунтованості й ефективності використання ресурсів; перевірка діяльності банку й функціонування систем з метою з'ясування їхньої відповідності цілям, поставленим перед банком.



Рисунок 2.1 - Функціональна структура внутрішньобанківського аудиту

Внутрішній аудит кредитних операцій займає досить специфічне місце в інформаційній системі банку. Це пояснюється тим, що внутрішній аудит одночасно є як частиною ІС так і незалежним органом, що перевіряє ІС на відповідність нормам. Цим пояснюється складність створення автоматизованої системи внутрішнього аудиту, і інтеграції її з АБС. Тому зараз на ринку програмного забезпечення для банків досить важко знайти серйозне рішення для автоматизації внутрішнього аудиту.

Отже, задача автоматизації аудиту кредитних операцій є складовою частиною задачі проведення аудиту і звичайно, проведення власне всього комплексу робіт з аудиту діяльності банківської установи. До того ж дана задача пов'язана з іншими задачами, що вирішуються у банку, включаючи і ті, що вирішуються за допомогою використання КІС банку.

Для задачі існує два джерела отримання вхідної інформації:

дані, що надходять з корпоративної бази даних банку; дані первинних документів (анкети, опитувальні листи, журнали фіксації фактичних подій).

За встановленими бізнес правилами банку, Управління внутрішнього аудиту отримує інформацію з корпоративної бази даних (СУБД) у вигляді файлів Microsoft Access або Microsoft SQL. Структури даних первинних документів відповідають вимогам до документації банку.

Відображення інформаційного взаємозв'язку вхідної і вихідної інформації представлено на рисунку 2.3.

Використання автоматизованих банківських систем (АБС) дозволяє банкам скоротити витрати на обслуговування клієнтів, контролювати виконання банківських операцій у реальному масштабі часу, що значною мірою сприяє підвищенню якості прийняття оперативних, тактичних, а іноді і стратегічних фінансових рішень [26].

Внутрішній аудит, будучи первинною формою банківського контролю, став основою всієї системи керування комерційними банками. Створюючи прозоре інформаційне поле, внутрішній аудит сприяє більш глибокому й обґрунтованому аналізу діяльності банку, створенню справедливої й ефективної системи стимулювання. Це відповідає загальноприйнятим міжнародним стандартам керування комерційними банками.

2.3 Архітектура та технології створення автоматизованої системи внутрішнього аудиту в банках

Для створення автоматизованої системи внутрішнього аудиту як складової частини КІС банку була обрана клієнт-серверна архітектура, тому що вона є більш популярною і має меншу кількість вад у порівнянні з файл-серверною архітектурою. Детальніша інформація про зазначену архітектуру представлена нижче.

Базу знань, сформовану за допомогою методів навчання, функціонально можна представити як множину можливих станів середовища та оцінки різних можливих дій агента у цих станах. На основі таких оцінок агент вибирає певну дію для прийняття рішення, самі ж оцінки формуються на основі попереднього досвіду агента. Таким чином, у кожен момент часу активно використовується агентом певний невеликий фрагмент бази знань (поточний стан середовища).

При цьому інші аналогічні агенти могли б використовувати (і навіть модифікувати) інші фрагменти цієї ж бази знань. У багатьох випадках такі централізовані бази знань можуть бути досить корисними, зокрема значно прискорити процес навчання.

Терміни "агент" та "середовище" розуміємо тут у тому значенні, яке в них вкладається у класичних працях про навчання [17]. Зокрема, під агентом розумітимемо елемент, який безпосередньо взаємодіє з середовищем: одержує інформацію із зовнішнього середовища, впливає на нього та одержує числові оцінки своїх дій. За такого вибору дій агент як керується інформацією з бази знань, так і модифікує базу знань на основі своїх оцінок.

Існує багато прикладів реалізації централізованих баз знань, але вони мають ті чи інші вади. Тому для ефективної реалізації таких баз знань потрібно обирати саме клієнт-серверну архітектуру.

Методи навчання дозволяють формувати базу знань за одночасного розв'язування агентами задач (на основі числових оцінок), а також дають можливість безконфліктного паралельного використання єдиної бази знань багатьма агентами, а основне - значно прискорюють навчання завдяки збільшенню інтенсивності потоку досвіду від багатьох клієнтів.

Сам сервер баз знань та API для написання клієнтського програмного забезпечення розроблені на базі технології MS Framework .Net [27].

Загальна схема клієнт-серверної архітектури інтелектуальних баз знань показана на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 - Загальна схема клієнт-серверної архітектури інтелектуальних баз знань

Тут централізована база знань "консультує" клієнтів щодо поведінки у середовищі. Хоча кожен клієнт взаємодіє із своїм середовищем і нічого "не знає" про інших клієнтів, проте для всіх клієнтів, що під'єдналися до однієї й тієї ж бази знань, середовища мають бути еквівалентними. Взаємодія між агентом та середовищем відбувається на основі дискретного перетворювача.

Агент взаємодіє із середовищем послідовно, надсилаючи та одержуючи фіксовані сигнали (символи із деякого фіксованого алфавіту А), графічно схему такої взаємодії зображено на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 - Схема взаємодії між агентом та середовищем

Таким чином, для кожного клієнтського під'єднання у виділений момент часу сервер бази знань зберігає деяку маску, що ідентифікує певний стан (ідентифікатор). Одержуючи символ із середовища агент передає його серверу, відповідно до цього змінюється поточний стан даного клієнта. Аналогічно, коли сервер очікує символ від агента (прийняття рішення), агент звертається за рішенням до централізованої бази знань, яка формує рішення для даної ситуації - випробуване на основі досвіду багатьох клієнтів.

Загалом, як зазначалося вище, паралельне використання єдиної бази знань багатьма клієнтами не представляє ніяких проблем. Структура переходів при цьому не змінюється, а змінюються лише ціни станів (чи переходів), які є основними факторами для вибору рішення, проте у межах незначного проміжку часу вони змінюються не дуже сильно.

Переваги клієнт-серверної архітектури:

мінімум затрат на обслуговування бізнес-процесів; максимальна оперативність при оперуванні даними;

зручність в обслуговуванні, більшість операцій може виконуватись автоматично;

один працівник може легко обслуговувати кілька процесів одночасно без особливих зусиль;

мінімум затрат на комунікації між підрозділами компанії;

оперативне і гнучке отримання звітів про діяльність компанії; роботу з системою можна здійснювати з будь якого комп'ютера що приєднаний.

Запропонована фірмою Microsoft технологія розробки програмного забезпечення на платформі .Net поєднує в собі максимальну простоту при розробці та максимальну ефективність програмного коду. Технологія Remoting.Net забезпечує зручну і в той же час безпечну взаємодію між різними програмами (в тому числі і на різних комп'ютерах) [27]. .NET Remoting робить посилання на об'єкт ремоутінгу доступним клієнтський програмі, потім створює екземпляр об'єкта та використовує об'єкт ремоутінгу, ніби він був локальним об'єктом. Тим не менше, фактично виконання коду відбувається на серверному боці. Об'єкт ремоутінгу ідентифікується за допомогою Activation URL, екземпляр об'єкта створюється при встановленні з'єднання з URL.

Середовище ремоутінгу створює приймач запитів, коли сервер реєструє канал, який використовується для з'єднання з об'єктом ремоутінгу. На клієнтському боці середовище ремоутінгу створює проксі, який діє як псевдо-екземпляр об'єкта ремоутінгу. В ньому не реалізована функціональність об'єкта ремоутінгу, але в нього такий саме інтерфейс. Таким чином інфраструктура ремоутінгу повинна знати публічний інтерфейс об'єкта ремоутінгу наперед.

Будь-який виклик методу об'єкта, включаючи ідентифікацію самого методу та всі параметри передані до нього, серіалізуються в байтовий потік та передаються через комунікаційний, залежний від протокола, канал до приймаючого проксі об'єкта на серверній стороні ("маршалінг"). На серверній стороні проксі вичитує з потоку усі отримані дані та робить виклик методу на об'єкті ремоутінгу від імені клієнта. Результати серіалізуються та передаються на клієнт, де проксі вичитує результат та передає його до програми, що викликала об'єкт ремоутінгу.

Для написання клієнтів до сервера баз знань використовується бібліотека з проксі-класом, яка відкриває з'єднання до бази знань та працює із цим з'єднанням. Перед початком роботи із з'єднанням клієнтська програма створює екземпляр класу з'єднання.

2.4 Підсистеми забезпечення функціональної частини

Для створення автоматизованої системи потрібно створити ефективну структуру бази даних, тобто визначення обсягів і типів даних, від яких безпосередньо залежить продуктивність бази даних. Об'єм інформації впливає на розмір бази даних, а типи даних виступають у ролі факторів, що визначають обмеження, які накладаються на структуру даних.

При розробці даного проекту будуть враховані такі найбільш розповсюджені елементи збору інформації, як:

прізвище, ім'я, по батькові та дата народження; адреса проживання клієнтів; посада працівників;

місце роботи та номер телефону клієнта; паспортні дані клієнтів;

сума кредиту, відсоток по кредиту, дата отримання та погашення; вид та сума заставного майна;

Існують наступні підсистеми забезпечення: програмне забезпечення, апаратне забезпечення, організаційне забезпечення, інформаційне та алгоритмічне забезпечення.

Програмне забезпечення.

Необхідною частиною будь-якої комп'ютерної інформаційної системи є її програмне забезпечення. Програмне забезпечення - це комплекс програм, призначених для вирішення на комп'ютері інформаційної системи визначеного класу завдань. За своїм призначенням програмне забезпечення - невід'ємна частина будь-якої інформаційної системи, що відбиває принципову основу організації обчислювального процесу, програмного принципу обробки інформації комп'ютерною системою. Без відповідного програмного забезпечення будь-яка, навіть найкращим чином розроблена апаратура, була б практично такою же непотрібною, як, наприклад, магнітофон без системи звукозапису. Але в наш час існує велика кількість програмного забезпечення і тому виникає проблема вибору. Для реалізації проекту автоматизації бібліотеки необхідно в першу чергу обрати гідну СУБД [12].

...