Банківські операції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

банківський послуга клієнт

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи здійснення банківських операцій та послуг

1.1 Банківські послуги та їх характеристика

1.2 Нормативно-правове регулювання банківських операцій

Розділ 2. Оцінка діяльності комерційних банків у наданні послуг

2.1 Ринок банківських послуг та його оцінка

2.2 Аналіз традиційних банківських послуг в Україні

2.3 Аналіз розвитку банківських інновацій та нових каналів продажу банківських послуг

Розділ 3. Перспективи розвитку новітніх банківських послуг комерційних банків

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Банківські послуги є невід'ємною частиною сучасного ринку, покупцями на якому є окремі особи, домогосподарства та юридичні особи. Банківські послуги - поки що недостатньо сформована частина банківського підприємництва. Мета її функціонування - підвищення доходів банків і поліпшення задоволення потреб клієнтів, розширення їх купівельних можливостей, що, у свою чергу, сприяє розвитку національної економіки. Але досягнення цієї мети вимагає використовування наукових принципів і ефективних методів управління банківськими послугами.

Окремі аспекти даної проблематики аналізувалися в наукових працях вітчизняних економістів, проте єдиного комплексного підходу до управління банківськими послугами дотепер не вироблено. Відсутність такого підходу зменшує можливості збільшення прибутку банків, знижує їх платоспроможність, негативно впливає на стійкість їх фінансового положення. Тому для підвищення ефективності діяльності банків на внутрішньому ринку і збільшення можливостей виходу на зарубіжні ринки капіталів необхідно розробити і використати активний цілеспрямований підхід до організації продажів банківських продуктів і управління ними.

Актуальність теми дослідження, доцільність розвитку і вдосконалення ринку роздрібних банківських послуг обумовлюється тим, що в даний час в економіці країни знаходяться значні грошові кошти, які вилучені з обороту.

З переходом до ринкової економіки принципово міняється зміст діяльності банків. Актуальною стає проблема підвищення ефективності банківських послуг, першорядну значущість отримують поліпшення якості банківського обслуговування і використовування сучасних методів управління, розширення асортименту банківських послуг, що надаються.

Деякі аспекти цих проблем знайшли віддзеркалення в наукових працях вітчизняних економістів, зокрема А.І. Басова, А.І. Жукова, Е.Ф. Жукова, В.А. Галанова, Ю.В. Головіна, А.Н. Іванова, О.І. Лаврушина, Ю.С. Масленчекова, Б.Б. Рубцова, В.М. Усоскіна.

Дані проблеми розглядалися і в роботах зарубіжних учених, таких як: Б. Бухвальд, Ханс-Ульріх Деріг, Ю. Зайтц, Ф. Котлер, З. де Куссерг, Же.-Ж. Ламбен, Б. Маруа, Д. Норкотт, М. Портер, П. Роуз, Дж. Еванс і ін.

В їх дослідженнях аналізуються різні аспекти надання фінансових послуг західними банками, досвід яких може використовуватися в українській банківській практиці.

Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей такого банківського продукту як послуги.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:розглянути особливості банківських послуг як банківського продукту;вивчити види банківських послуг та їх відмінність від банківських операцій;проаналізувати вплив банківських послуг на обсяг ВВП;дослідити перспективи розвитку банківських послуг в Україні.

Предметом курсової роботи є економічні відносини які виникають в процесі надання комерційними банками послуг власним клієнтам.

Об'єктом курсової роботи є банківські послуги як один із видів банківського продукту.

Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження. Основна частина присвячена вивченню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.



Розділ 1. Теоретичні основи здійснення банківських операцій та послуг

1.1 Банківські послуги та їх характеристика

Економічна роль комерційних банків виявляється в тому, що вони здатні здійснювати широке коло операцій і надають велику кількість різноманітних послуг підприємствам, фірмам, населенню, державі. Концентруючи основну частину кредитних ресурсів та виконуючи широкий спектр банківських операцій і фінансових послуг, комерційні банки впливають на всі сторони господарського життя країни і тим самим забезпечують розвиток народного господарства.

Банківські операції -- це операції із залучення грошових коштів та вкладення їх у позички, цінні папери і послуги, випуску в обіг і вилучення з нього грошей, для розрахунків, фінансування та кредитування капітальних вкладень, касового виконання державного бюджету тощо.

Відповідно до ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

- операції з валютними цінностями;

- емісію власних цінних паперів;

- організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

- лізингові операції;

- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

- випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток,

- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції[рис. 1.]:

Рис. 1. «Операції по послуги сучасного банку»

1) здійснення інвестицій у статутні фонди Та акції інших юридичних осіб;

2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені, з інструментами грошового ринку; з інструментами, що ґрунтуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення зазначених вище перших чотирьох операцій та визначає умови, за яких цей дозвіл надається, а саме:

а) рівень регулятивного капіталу банку повинен відповідати вимогам НБУ, що підтверджується незалежним аудитором;

б) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;

в) банком подано план, за яким він здійснюватиме таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;

г) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних фахівців для здійснення такої діяльності.

Комерційні банки мають право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.

1.2 Нормативно-правове регулювання банківських операцій

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до закону (ч. 1 ст. 335 ГК).

Центральним банком України, особливим центральним органом державного управління є Національний банк України. Його юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації визначаються Конституцією України, Законом України від 20 травня 1999 р. "Про Національний банк України".

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у ч. 2 ст. 6 Закону України "Про Національний банк України".

Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах 2 та 3 ст. 6 Закону України "Про Національний банк України".

Як встановлено ч. 1 ст. 337 ГК, державним є банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності.

Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам ГК, Закону "Про банки та банківську діяльність", інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

Особливий порядок створення встановлено законом для кооперативного банку (ст. 338 ГК, ст. 8 Закону "Про банки і банківську діяльність) та банку з іноземним капіталом, тобто банку, в якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 відсотків (ст. 21 Закону "Про банки і банківську діяльність").

Особа, уповноважена засновником юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї особи додатково подає Національному банку України встановлені ч. 9 ст. 34 цього Закону України "Про банки і банківську діяльність" документи щодо засновників - іноземних юридичних осіб та ч. 11 ст. 34 зазначеного Закону щодо засновників - фізичних осіб-іноземців. Документи, що подаються згідно з цією частиною, мають бути складені з урахуванням вимог частин 12 і 13 ст. 34 Закону.

Національний банк України приймає рішення про погодження статуту або про відмову в погодженні статуту не пізніше тримісячного строку з дня подання повного пакета документів, визначених Законом. Національний банк України приймає рішення з урахуванням вимог ч. 14 ст. 34 Закону.

За наявності підстав, зазначених у ст. 18 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України має право відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту.[3.]

Як встановлено ст. 19 зазначеного Закону, юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'язана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, документи для отримання банківської ліцензії.



Розділ 2. Оцінка діяльності комерційних банків у наданні послуг

2.1 Ринок банківських послуг та його оцінка

Структура сектору. Від початку року концентрація у секторі помірно збільшилася через скорочення кількості платоспроможних банків. Частка державних банків у загальних активах зросла на 2.7 п.п. - до 32.2%, частки всіх інших груп зменшилися. За депозитами приріст частки держбанків був не таким значним - на 0.8 п.п. (до 23.5%). Протягом восьми місяців 2016 року 15 банків було оголошено неплатоспроможними, з них 4 через непрозору структуру власності, 2 (найбільші банки серед виведених) - через невиконання програм докапіталізації. Акціонери ще двох банків прийняли рішення про початок ліквідації установ. Активи 20 найбільших банків на 01.09.16 становили 90% сектору.

Кредитування залишалося стриманим через збереження високих кредитних ризиків, низьку платоспроможність позичальників та усе ще жорсткі умови кредитування. Приріст кредитного портфеля корпорацій на 6 млрд. грн. (практично весь - у липні та серпні) був компенсований зменшенням кредитів населенню. Банки спрямовували ліквідність переважно на купівлю державних цінних паперів: портфель ОВДП з початку року зріс на 68.8 млрд. грн. Значно зменшилися вкладення банків у депозитні сертифікати Національного банку України (-56 млрд. грн. з початку року). Сукупна частка вкладень в ОВДП та депозитні сертифікати, міжбанківських кредитів та коррахунків в НБУ на початок вересня перевищила 25% активів банків. Заявлена банками частка проблемних кредитів протягом періоду зросла та становила 30.6% на 01.09.16. Зберігається значний розрив у визнаних проблемними кредитах між банками I та ІІ груп (близько 13% портфеля) та банками з іноземним капіталом (38% портфеля). Це свідчить, що частина банків з українським капіталом зволікає з визнанням кредитів проблемними та відповідним формуванням резервів. Діагностичне обстеження банків та набрання чинності новими правилами оцінки кредитного ризику (відповідно до постанови Правління НБУ № 351 від 30.06.2016) від початку 2017 року спонукатиме банки відображати дійсну картину якості активів.(рис. 2)

Рис. 2. Облікова ставка, вартість кредитів та депозитів у гривні, % річних

Ліквідність системи поліпшувалася протягом звітного періоду. Це дало банкам змогу за вісім місяців повернути 22 млрд. грн., отриманих від НБУ. Триває відновлення депозитів: кошти населення у банках* зросли за вісім місяців на 4.8% у національній валюті та 1.9% в іноземній валюті. Скасування обмежень на зняття гривневих вкладів та підвищення денних лімітів на зняття валютних вкладів населення не мало негативного впливу на динаміку депозитів. Частка коштів населення та бізнесу у зобов'язаннях банків зросла за вісім місяців із 64% до 69.8% (рис. 3).

Комерційні процентні ставки у банківському секторі продовжували зменшуватися у відповідь на зниження ключової ставки НБУ (до 15% від 16 вересня із 22% на початку року). Від початку 2016 року ставки за 12-місячними депозитами фізичних осіб** скоротилися на 2.7 п.п. - до 18.6% річних у гривні та на 2.0 п.п. - до 6.2% річних у доларах США. Зниження ставок за депозитами в іноземній валюті спричинене низьким попитом банків на фондування в іноземній валюті. На сьогодні ставки за валютними депозитами перебувають на історичному мінімумі. Зберігся значний диференціал за ставками у національній та іноземній валютах, понад 10 п.п. Зниження ставок дало банкам змогу певною мірою послабити цінові умови кредитування бізнесу, що сприяло помірному зростанню кредитного портфеля корпорацій.

Рис. 3. Розподіл депозитів фізичних осіб за групами банків

У І кварталі банки мали низьку операційну ефективність, показник CIR (costtoincomeratio) становив 79% через збитки від переоцінки іноземної валюти. У II та ІІІ кварталах ефективність діяльності поліпшилася за рахунок прибутку від торгових операцій і здешевлення фондування. Співвідношення операційних витрат до доходів (CIR) повернулося до середнього значення 2015 року (52%). Зменшення відрахувань до резервів за активними операціями дало банкам змогу поліпшити фінансовий результат - починаючи з травня 2016 року банківська система показала чистий прибуток три місяці з чотирьох.(рис. 4)



Рис. 4. «Кількість діючих структурних підрозділів банків у окремих регіонах на 01/07/16, од./од. на 10000 осіб населення»

2.2 Аналіз традиційних банківських послуг в Україні

Український ринок банківських послуг має свої особливості та специфічні риси, що пов'язано, перш за все із розвитком вітчизняного фінансового ринку і економіки. Так, незважаючи на те, що в світовій банківській практиці використовується більше 300 банківських послуг, в Україні цей показник значно менший, де левову частку займають кредитні послуги в традиційному розумінні, адже на лізинг, факторинг, форфейтинг, інвестиційне кредитування припадає близько 7% кредитних операцій банків. Окрім цього в сфері послуг із залучення ресурсів вітчизняні банки надають перевагу депозитним послугам, а в сфері розрахунково-касового обслуговування, все ще має перевагу напрямок касового обслуговування, на онлайн-платежі та платіжні картки припадає досить малий, порівняно з розвинутими країнами, відсоток послуг. [10.]

Сьогодні, кредитні послуги банків для фізичних осіб можна поділити на три чітко виражених категорії, які пов'язані із ціллю надання послуг, а зокрема: 1) споживче кредитування; 2) кредит на авто; 3) кредит на житло. Дещо іншу структуру мають кредитні послуги корпоративному бізнесу: 1) автокредитування; 2) кредити на комерційну нерухомість; 3) кредити на поновлення обігових коштів; 4) мікрокредити; 5) обладнання в кредит.

Що ж стосується споживчого кредитування фізичних осіб, то за 11 місяців 2013 сумарний обсяг споживчих кредитів українців виріс на 7,4% або 9,34 мільярда гривень, повністю відігравши зниження 2012 року (на 1,18 мільярда гривень), та сягнувши рівня кінця 2009 року. Тоді українські позичальники 45 були прокредитовані на 137 мільярдів гривень, а станом на кінець грудня 2013р. - на 137,3 мільярда гривень.

Що ж стосується іпотечного кредитування, то позитивні зміни почалися в першому кварталі минулого року: в березні-2013 Державна іпотечна установа (ДІУ) знизила ставки рефінансування на 2,7 процентного пункту - до 15,3 % 48 річних. До цього іпотека з рефінансуванням ДІУ не відрізнялася за реальною вартістю від звичайних кредитів на купівлю житла - після того, як в 2012 році ставку рефінансування ДІУ підняли відразу на сім процентних пунктів, з 11 до 18 % річних. Після зниження різниця у вартості кредитів з ДІУ і звичайних іпотечних кредитів від українських банків скоротилася, але пільгові позики продовжували залишатися недешевими - 17-19 % реальних річних. Це і виявилося однією з причин, по якій обсяги кредитів з рефінансуванням ДІУ зменшилися в два рази. За підсумками 11 місяців 2013 ДІУ рефінансувала кредитів на суму більше 141 мільйона гривень, у той час як за підсумками 2012 року ця сума становила 293,4 мільйона гривень [14]. Отже, незважаючи на оптимістичне початок року, іпотека з рефінансуванням ДІУ закінчила рік без особливих досягнень.

Пільгова іпотеку під 3 % річних також не відзначити серйозними досягненнями, хоч уряд і повідомляв регулярно в пресі про успіхи : про те, що пільгові кредити користуються високим попитом, що в рамках програми «доступне житло» почали будівництво відразу дев'яти мікрорайонів, що чотири існуючі схеми пільгової іпотеки доповнять ще кількома (наприклад, з можливістю оренди з правом викупу) і т.д. Однак обсяги пільгового кредитування невеликі: з виділених 300 мільйонів гривень в 2013 році використали тільки 65 мільйонів, решта коштів пішли на фінансування інших житлових програм. Причина скромних успіхів іпотеки під 3% - низький попит. Замість запланованих 4000 кредитів, позичальники не оформили і 2000 (дані Мінрегіонбуду). За словами експертів, вся справа в невеликому виборі житлових об'єктів і у високих вимогах до позичальників. Додатковою причиною для деяких потенційних кандидатів на пільгову іпотеку може бути невпевненість у надійності державного фінансування [12].

Єдиною перевагою в іпотечному кредитуванні 2013 року, порівняно з 2012 роком є деякі поліпшення в умовах іпотечних кредитів. І хоча несуттєвими ці позитивні зміни важко назвати, пожвавити кредитування їм не вдалося.

Перша позитивна зміна - те, що вибір кредиторів збільшився на третину для вторинного ринку і майже на 20 % для первинного ринку. Так, за останній рік кількість установ з числа 50-ти лідерів за активами, що видають позики на купівлю житла на вторинному ринку нерухомості строком на 10 і 15 років збільшилася на шість - до 27 і 25 банків відповідно, а строком на 20 років - збільшилася на п'ять і склало 19 банків. У сегменті кредитів на покупку житла на первинному ринку збільшення склало чотири установи; у 2013 році такі кредити терміном 5 і 10 років пропонують 19 банків з 50-ти найбільших, строком 15 років - 17 банків, строком 20 років - 11 банків (станом на 27.12.2013 р.) [12]. 50

Галузями, які найбільш часто користуються овердрафтами, всі експерти назвали торгівлю, оскільки для цієї сфери діяльності найбільш характерна наявність касових розривів у платежах - це торгівля фруктами, овочами, лікарськими препаратами, автозапчастинами, нафтопродуктами та газом, сільськогосподарська діяльність.

Тим не менш, жодних галузевих обмежень або диференціації умов овердрафту залежно від роду діяльності на ринку не відзначається. Це суто фінансовий продукт, розрахунок тарифів, термінів і лімітів якого виробляється чи не виключно на підставі реальної фінансової документації компанії; інші ж параметри значать набагато менше, ніж в інших видах кредитування.

На ринку овердрафтів до рахунків малого та середнього бізнесу на Prostobiz.ua кількість великих гравців з числа 25 лідерів ринку послуг для підприємців одно 19 (заставні) і 12 (бланкові). Як і раніше з банків-лідерів ніяких овердрафтів поки не дають Промінвестбанк, Імексбанк, Фінансова Ініціатива, VAB Банк. Рахунки в інших великих установах теоретично можуть мати кредитний ліміт.

Тарифи нижче 19% реальних річних збереглися у Всеукраїнського банку Розвитку (від 14,08% реальних річних), Піреус Банку (від 17,08% річних), Райффайзен Банку Аваль (від 18% річних). Зате мінімальні овердрафтні ставки близько 19% реальних річних є відразу у Ощадбанку, Укрексімбанку, УкрСиббанку, Банку Кредит Дніпро, банку «Південний», Єврогазбанку і Банку Кіпру.

За перші 11 місяців 2013 року заощадження українців в банках виросли на 70,9 мільярда гривень. Це найбільший показник в історії української банківської системи. Досі рекорд зберігав за собою 2010 рік, коли кошти фізосіб у банках виросли майже на 61 мільярд гривень. При цьому за 12 місяців (включаючи грудень-2012 - листопад 2013) українські вкладники відкрили нових депозитів на еквівалент 636,1 мільярда гривень.

За даними Нацбанку на 1.10.2013 р. найбільший портфель строкових вкладів фізосіб у Приватбанку - 83,73 мільярда гривень. Це майже стільки ж, скільки строкових вкладів фізосіб розміщені в шести наступних за ним за цим показником фінустановах.

Один з головних секретів успіху гривневих депозитів у 2013 році - їх висока прибутковість. Середні ставки за різними типами і термінами вкладів в національній валюті від 50-ти найбільших за розміром активів банків у 2013 році були в середньому в 2,5 рази вище, ніж за депозитами в доларах.

Що стосується динаміки середніх ставок за гривневими депозитами, то з початку року і до кінця літа-2013 вони знижувалися, а з початком осені стали рости. Деякі банки, які гостро потребують ресурсів, почали пропонувати населенню «космічні» 23-24% річних у національній валюті на короткі терміни. Далі процес пішов по ланцюжку: вкладники, для яких ключовий фактор - найбільша процентна ставка за депозитом, почали «мігрувати». Відповідно, банки, які втрачають своїх вкладників, також поступово підняли ставки за депозитами [15]. Проте осіннє підвищення не змогло перекрити зниження попередніх трьох кварталів. Середні ставки за гривневими вкладами на рік з поповненням та без, на початку 2013 року стартували з однієї позначки в 19% річних, до кінця року «розійшлися» на 0,5 процентного пункту на користь накопичувальних депозитів. Їх прибутковість на кінець року в середньому по ринку склала 17,88% річних, а депозитів без поповнення - 17,37% річних. Причиною падіння ставок експерти називають дії Національного Банку, а зокрема введення нових норм резервування, які зробили валютні вклади дуже 54 нецікавими для банків. Тому банки знижували ставки, роблячи вклади непривабливими для клієнтів.

2.3 Аналіз розвитку банківських інновацій та нових каналів продажу банківських послуг

Число банків збільшується, а разом з цим зростає і конкуренція. Щоб утриматися на плаву, банки не тільки проводять масштабні рекламні кампанії і розширюють продуктові лінійки, але і впроваджують нові ідеї в банківську сферу, в тому числі й досить нетривіальні, серед яких банкомати для неписьменних, безкоштовні екскурсії, кредити для моряків.

Так, за кордоном багато банків давно і успішно впроваджують сервіс синтезу і розпізнавання мови. Так, якщо клієнт зателефонує в банк, то з ним буде говорити розумний робот, здатний оцінити, що ви сказали, і надати відповідь. В Україні такий сервіс впроваджує Сбербанк Росії, де завдяки такому нововведенню поряд з уже наявною автоматизацією інформування клієнтів банк став обробляти більше 60 % викликів в режимі самообслуговування.

Деякі банки пропонують своїм клієнтам оформити кредитні карти для дітей. Так, за програмою ВТБ24 можна оформити карти для дітей від 10 до 14 років. При цьому батьки можуть контролювати здійснювані дитиною операції, встановлювати ліміти витрачання коштів, а також поповнювати рахунок [14].

Багато банків в гонитві за новими клієнтами проводять нестандартні рекламні кампанії. Так, наприклад, одна російська кредитна організація планувала влаштувати своєрідне «роад-шоу». Передбачалося запустити автобусні маршрути по московський районам, в яких є відділення банку. Жителям і гостям столиці розповіли б про визначні пам'ятки, а заодно і про кредитної організації.

Декілька банків пропонують спеціальні продукти для представників певних професій. Так, в одному українському банку є пропозиція для моряків. За програмою «Швидка фінансова допомога» можна отримати кредит на будь- які цілі на термін до півтора років. Обов'язковою умовою оформлення позики є надання довідки з крюінгового агентства про попередні рейсах моряка.

Експерти компанії NCR дійшли висновку, що близько половини населення не може вибратися з убогості, тому що не має можливості скористатися банківськими послугами - в силу своєї неписьменності або малоосвіченості. Саме тому були винайдені нові банкомати, які використовують біометричні дані людини. Такі банкомати «для неписьменних» вперше з'явилися в Мумбаї, а пізніше поширилися і в інших регіонах [7].

Окрім цього, банки США та Японії планують оснастити банкомати біометричними системами визначення особистості. Щоб зняти гроші, достатньо буде відсканувати відбитки пальців і ввести ПІН-код. Технологія також дозволяє ідентифікувати клієнта по сітківці ока.

Для зручності людей з проблемами зору в Штатах і Європі встановлюються спеціальні «говорячі» банкомати. Всі інструкції та пояснення проводяться апаратом через спеціальні навушники, для того щоб інформація не була почута третіми особами. Проте в нашій країні такі банкомати - у віддалених планах. Максимум, на що незрячі можуть розраховувати зараз, - невелика кількість банкоматів, оснащених мовним помічником. Але вони встановлені тільки на тих підприємствах, де працюють сліпі.

Багато європейських банків розробляють спеціальні продукти для мігрантів. Так вони оголошують негласну війну всім неофіційними способів передачі й зберігання грошей. Величезна кількість мігрантів заробляє гроші в Європі і пересилає їх на батьківщину. Коли це йде врозріз з діючими фінансовими традиціями, банки обурюються, оскільки недоотримують частину прибутку [5].

Австралійські компанії допомагають студентам зібрати гроші на навчання. Мета програми в тому, щоб допомогти студентам з країн, що розвиваються отримати гроші на освіту. Жалісливі громадяни вибирають вподобану кандидатуру для фінансування на спеціальному сайті, а потім перераховують не менше 25 дол на його рахунок у фінансовій організації - партнері. Як тільки всіперерахування зроблені, організація перераховує всю суму студенту. Ось така розумна благодійність [9].

Надзвичайно динамічно і швидко у світі розвивається мобільний банкіг невідстаючи від розвитку операційних систем та програмного забезпечення мобільних телефонів. Найбільші банки світу активно використовують мобільний банкінг як для розвитку безготівкових платежів, так і для залучення клієнтів.

Так, французький банк Credit-Agricole розробив і запустив цілий магазин фінансових додатків, де сьогодні можна завантажити 18 додатків, серед яких соціальні відео-ігри, додаток для відображення інформації за рахунком і сервіс для слабозорих клієнтів. Завдяки відкритому API клієнти та розробники можуть створювати додатки спільно.

Литовська компанія Etronika розробила спеціальну платформа Banktron, яка забезпечує централізоване управління каналами доставки банківських послуг, дозволяє інтегрувати використовувані системи і надавати уніфіковані послуги за допомогою різних каналів віддаленого обслуговування і різних пристроїв. Проект планується запустити в другому кварталі 2014 року [11].

Третій за величиною польський банк mBank спільно з компанією Efigence створили інтернет-банк, інтегрований з Facebook. Платформа включає сервіс з управління особистими фінансами (від Meniga) і додаток для обміну знижками з друзями в соціальній мережі. Крім того, клієнти можуть скористатися віртуальним відео-офісом для віддаленого отримання всіх банківських послуг. Також сервіс передбачає можливість показу персоналізованої реклами в режимі реального часу.

Щодо сервісу з управління особистими фінансами, то її розробником є шведська компанія Meniga. На даний момент сервіс надається європейськими роздрібними банками у Швеції, Норвегії, Фінляндії, Німеччині, Польщі, Ісландії, ПАР, а також у Росії.

З унікальних можливостей: користувачі сервісу можуть звертатися в соціальні мережі або спільноти за порадою, чи варто витрачати гроші на покупку тієї чи іншої речі.

Досить інноваційним є проект Movenbank, який ще перебуває на етапі тестування, зараз у ньому зареєстровано близько 10 тис. користувачів. У своїх прес-релізах банк обіцяє повну відмову не тільки від «паперових технологій», а й від пластикових карт. До того ж, банк збирається вперше в повному обсязі реалізувати нову скорингову систему, засновану на аналізі соціальної інформації з Facebook та інших соціальних мереж. На сайті банку стверджується, що їх скорингова система CRED є комбінацією традиційних скорингових елементів і аналізу інформації з соціальних мереж.

Досить цікавим і доречним впровадженням на українському ринку банківських послуг, в плані виконання вимоги НБУ на встановлення платіжних терміналів в торгових точках, може стати ірландський сервіс з мобільного еквайрингу - SumUp. Даний додаток дозволить індивідуальним підприємцям приймати карткові платежі за допомогою своїх IOS або Android-смартфонів завдяки портативного картридеру і спеціальному додатку. Плата за кожну транзакцію становить 2,75%.

Іншим варіантом мобільного еквайрингу є пристрій з відповідним додатком Square. Square - це маленький пластиковий кубик, який вставляється в аудіороз'єм смартфона або планшета, плюс безкоштовний мобільний додаток, що перетворює гаджет в термінал для прийому платежів за банківськими картками. Клієнт платить тільки за транзакцію - близько 3 % від суми, - гроші надходять на рахунок в будь-якому банку на вибір клієнта.

Обсяги транзакцій Square досягли вже 10 млрд. дол. на рік. Бурхливе зростання популярності сервісу привернуло до нього увагу учасників не лише фінансового сектору, але й інших галузей; в акціонерах Square є Річард Бренсон (Virgin) і Starbucks. Під час останнього раунду інвестицій компанія була оцінена в 3,25 млрд. дол.

Square має багато аналогів. Так, набирає обертів «європейський Square» - компанія iZettle, яка представила трохи модифікований пристрій (читає чіповані карти). Компанія PayPal також представила пристрій з аналогічною технологією - PayPal Here. PayPal веде й інші експерименти в області мобільних платежів - нещодавно компанія почала тестувати транзакції за QR - кодами в магазинах [13].

Досить слушною інновацією на ринку банківських послуг може стати платіжний сервіс для дітей, який з ранніх років дозволить сформувати чи буквально виховати власного клієнта. Серед таких сервісів найбільш відомим є платіжний сервіс для дітей Virtual Piggy. Сервіс дозволяє дітям віком до 18 років здійснювати покупки в інтернет-магазинах під наглядом батьків. Завдяки майданчику Virtual Piggy батьки можуть встановлювати щомісячний обсяг коштів, які дитина може витратити на свій розсуд, вибираючи товари в доступних інтернет-магазинах. Щоб скористатися сервісом, потрібно створити батьківський аккаунт, вказати дані платіжної картки, з якої будуть списуватися гроші; адреса, за якою будуть доставлятися покупки; створити акаунти на кожну дитину і встановити обмеження по сумі витрат. Сервіспідтримуєкарти Visa, MasterCard, American Express, Discover, атакож Pay Pal.

Дитина з особистого кабінету може заходити на сайти дозволених інтернет-магазинів і купувати вподобані речі, вводячи тільки свій логін і пароль. Ім'я, адреса, карткові дані при цьому не розкриваються. Система перевіряє, чи проходить покупка за лімітами і в разі схвалення завершує операцію. Якщо грошей недостатньо, то програма вчить дитину збирати, вона може відкладати частину коштів у віртуальну скарбничку, щоб витратити їх на певні цілі. Крім того, він може створювати вішліст, додаючи туди бажані товари.

Батькам, звичайно ж, доступна повна статистика витрат. За бажанням, вони можуть прибирати якісь магазини зі списку, або рекомендувати якісь товари до покупки. Вони також можуть відкрити доступ до вішліст дитини друзям і родичам, щоб ті змогли зробити подарунок.

За даними компанії, середній розмір кишенькових грошей для дітей віком від 6 до 10 років становить $40 на місяць, у віці від 11 до 15 років - $60, від 16 до 21 року - $80. По суті, Virtual Piggy являє собою майданчик для електронної комерції, зараз до неї підключено близько 100 партнерських сайтів. Продавці дитячих товарів - іграшок, одягу, аксесуарів - отримують прямий доступ до своєї цільової аудиторії. У США, як і в багатьох країнах світу, діє закон щодо захисту особистих відомостей дітей в Інтернеті (Children's Online Privacy Protection Act), який забороняє збирати інформацію про осіб молодше 13 років. Virtual Piggy дозволяє торговцям здійснювати продажі, не порушуючи закон. За цей сервіс бере відсоток з кожної трансакції. Для батьків послуга надається безкоштовно [12].

Якщо говорити про тренди банківських інновацій 2014 року, то одними з найпомітніших, на нашу думку, повинні стати біометричні сервіси. Накопичена втома від безлічі паролів до різноманітних особистих кабінетів і платіжних карт стимулюватиме людей використовувати універсальний біометричний пароль: чи то відбитки пальців, скан малюнка вен, знімок сітківки ока або особи, голос або щось інше властиве людині і відбиває його унікальність.

Так, США вже з'являються електронні гаманці, засновані на біометричних даних, наприклад, - проект PulseWallet. Компанія пропонує платіжні термінали, оснащені біометричними сканерами. Унікальним паролем в даному випадку виступає малюнок вен долоні, який сканується в інфрачервоному світлі.

При здійсненні першої покупки з використанням такого терміналу покупець розплачується як зазвичай банківською картою і тут же, за пару секунд, може відсканувати долоню, прив'язавши платіжний рахунок до біометричного паролю. Таким чином до малюнка вен можна прив'язати необмежену кількість карт. Надалі карти вже не знадобляться, в будь-якому магазині, оснащеному відповідними POS-пристроями, достатньо буде просто прикласти долоню до сканера і вибрати на терміналі один з рахунків, з якого буде проводитися оплата. В якості додаткової міри безпеки використовується номер телефону, який використовується як логін, а скан долоні служить паролем. Контролювати витрати, відстежувати платежі, здійснювати грошові перекази і управляти біометричним гаманцем можна на сайті компанії. У найближчому майбутньому для цього з'являться і мобільні додатки . У терміналах PulseWallet використовується технологія сканування, розроблена японською компанією Fujitsu, яка з минулого року також застосовується в Європі банком Unicredit [10].

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що банки намагаються заповнити практично всі ніші ринку банківських послуг та залучити максимальну кількість клієнтів впроваджуючи інновації, які спрямовані на задоволення потреб клієнта, забезпечення чи збереження комфорту клієнта (інтернет та мобільний банкінг, електронний гаманець), забезпечення зручності отримання банківських послуг. Також варто відмітити поступове тяжіння до віртуалізації банківського бізнесу.



Розділ 3. Перспективи розвитку новітніх банківських послуг комерціїних банків

На сьогодні в Україні вагомого значення набуває підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури, що вимагає її формування відповідно до загальносвітових тенденцій. Банківська сфера також зазнає кардинальних якісних перетворень, що підтверджує високий ступінь динамізму ринку банківських продуктів. Проблема формування ресурсної бази банківської установи та розробка ефективної депозитної політики має визначальне значення і є складовою банківського менеджменту. Саме тому удосконалення депозитної діяльності в контексті модернізації продуктового ряду та депозитних послуг, професійний підхід до обслуговування клієнтів та правильна організація роботи банку з вкладниками є запорукою завоювання і збереження міцних конкурентних позицій на ринку банківських послуг, а також визначає діапазон кредитних можливостей банківської установи, його репутацію та прибутковість.

Розвиток ринкових відносин в Україні неминуче призвів до появи такого явища, як конкуренція, яка виступає визначальною компонентою механізму саморегулювання ринкової економіки і, водночас, конкретною формою її функціонування. Наявність досить значної кількості банків в Україні є причиною для ґрунтовного аналізу в процесі прийняття рішення про вибір банку-партнера, тому показник конкурентоспроможності банківської установи є одним із визначальних факторів, що впливає на корпоративний імідж та репутацію банку, а отже, і на перспективу розширення клієнтської бази та підвищення прибутковості. Наявність ресурсного потенціалу є важливою передумовою ефективного функціонування банківської установи, тому менеджмент депозитної діяльності банку, ефективна політика здійснення ним депозитних операцій є важливим завданням загальної системи стратегічного банківського управління, а механізм залучення ресурсів потребує особливої уваги в умовах конкурентної боротьби між банками за клієнтів та їх вклади.

Сучасна банківська діяльність характеризується високим ступенем залежності успіху банку від наявності бездоганної репутації та відгуків про високу якість обслуговування клієнтів, а це означає, що всі структурні підрозділи банківської установи повинні працювати з максимальною ефективністю, орієнтуючись на задоволення потреб та побажань клієнтів при одночасному дотриманні усіх встановлених норм ліквідності та прибутковості. Зокрема, стосовно депозитної політики, для забезпечення збереження і розширення числа клієнтів банк повинен постійно вдосконалювати асортимент депозитних продуктів та послуг, модернізуючи його у відповідності із новими технологіями та методами роботи. Успіх банку сьогодні у значній мірі залежить від наявності високорозвиненого комплексу банківського маркетингу, що здійснює аналітичну роботу і дозволяє швидко реагувати на зміни в мікро- та макросередовищі. Аналіз клієнтури банку, конкурентного середовища, відбір цільових ринків, розробка комунікаційної стратегії постійно і динамічно впливають на різні аспекти взаємовідносин банків з клієнтами, забезпечують розробку відповідних депозитних програм і продуктів, котрі б задовольнили існуючий попит різних категорій вкладників, а також дозволили йти на крок попереду майбутнього зростаючого попиту, використовуючи досвід розвинутих країн та сучасні технології.

Важливим аспектом удосконалення депозитної діяльності можна вважати розширення спектра банківських послуг, які б надавалися в комплексі із депозитним обслуговуванням [14]. Це означає, що окрім традиційного розрахунково-касового обслуговування, банки надаватимуть своїм клієнтам ряд додаткових послуг, зокрема: ведення пенсійних рахунків, бухгалтерський облік операцій, нарахування та сплата податків, оплата комунальних послуг, розрахунки заробітної плати та інші. Застосування комплексного обслуговування широко застосовується у банківській практиці розвинутих зарубіжних країн, і ефективність його доведена.

Тому імплементація позитивного зарубіжного досвіду вітчизняними банками є доцільною і актуальною в контексті розвитку системи електронних платежів та зростання попиту на додаткові банківські послуги. Метод комплексного обслуговування значною мірою сприяє залученню додаткових коштів на різні види рахунків, а також вигідно відрізняє прогресивні банки-лідери від своїх конкурентів, котрі пропонують традиційний набір банківських послуг.

Отже, розробка нових депозитних продуктів та додаткових послуг висвітлює ефективність депозитної політики з точки зору «переваг в умінні»[7], тобто результати діяльності щодо удосконалення механізму залучення коштів від вкладників.

Проте існує ще одна, не менш важлива, група факторів - «переваги в ресурсах», у якій до уваги приймаються новітні технології та досягнення, які значно спрощують процес здійснення банківських, в т.ч. депозитних, операцій та скорочують витрати банку. Як приклад, можна назвати активне використання окремими банками терміналів самообслуговування, котрі, на відміну від банкоматів, дають змогу не тільки отримати готівку, але й поповнювати рахунки, в т.ч. депозитні, та здійснювати велику кількість інших банківських операцій у післяопераційний час чи в будь-якому місці та в час, що зручні для клієнта.

Крім того, клієнт може отримати вичерпну інформацію про стан свого рахунку та здійснити необхідні трансакції без допомоги й участі банківського працівника, а це значно скорочує і спрощує процес обслуговування. Такі термінали вже застосовують у своїй практиці Приватбанк, Альфабанк, і це дає позитивні відгуки клієнтів щодо результатів їх впровадження, тому доцільним є використання даного сучасного методу обслуговування й іншими вітчизняними банками [2]. Особливу увагу хочеться звернути на ефективність реалізації депозитної політики в частині використання рекламних акцій, досвіду та професійної майстерності банківського персоналу, ініціативи та зацікавленості, адже ці фактори чинять неабиякий вплив на створення іміджу банківської установи, підтримання її репутації та довіри серед існуючих та потенційних клієнтів.

Одним із найбільш перспективних напрямів банківського менеджменту і маркетингу при використанні нецінових методів управління депозитними ресурсами є комунікаційна політика, адже просування банківських продуктів за своєю природою виконує комунікаційну функцію, яка передбачає спілкування банку з клієнтами та громадськістю. Реалізація комунікаційної політики може здійснюватися банком за допомогою різних інструментів: через рекламу, стимулювання збуту, Public Relations (громадські зв'язки), особисті контакти та мерчандайзинг. Щодо рекламної діяльності, то в Україні реклама банківських послуг, пов'язаних із залученням коштів від населення, дозволяється лише тим банківським установам, які мають ліцензію на її здійснення, крім того, законом України заборонена будь-яка реклама, що містить неправдиву інформацію про діяльність банківської установи [6].

Слід звернути увагу на те, що в сучасних умовах зростаючої конкуренції на ринку банківських послуг реклама є потужним засобом впливу на досить широку аудиторію, адже банки використовують найрізноманітніші види реклами: теле- і радіо реклама, друкована рекламна продукція, пряма реклама, Інтернет-реклама тощо. Рекламна кампанія банку в основному спрямована на потенційних клієнтів, тому важливим є подання інформації про депозитні програми у ненав'язливій формі, підкреслюючи позитивні сторони та вигоди від здійснення депозитних операцій. Ще одним сучасним та перспективним методом комунікаційної політики банку є мерчандайзинг. Банківський мерчандайзинг - це одна із складових маркетингу та інструментів збутової політики, направлена на збільшення обсягу продажу банківських продуктів. Він являє собою комплекс заходів щодо розробки та реалізації методів із залучення нових клієнтів та просування банківських продуктів і послуг на ринку. Мерчандайзинг у сфері депозитної діяльності вирішує наступні завдання: - удосконалення асортименту депозитних продуктів у відповідності із потребами та запитами існуючих та потенційних клієнтів; - контроль за якістю надання депозитних послуг з точки зору швидкості, зручності, мобільності, можливості надання додаткових супроводжувальних послуг, а також культури обслуговування; - забезпечення наявності в асортименті продуктів, на які існує попит на ринку та постійне його оновлення відповідно до зростаючих потреб клієнтів; - проведення аналізу цінової стратегії банків-конкурентів та надання рекомендацій щодо оптимальної цінової політики на депозитні продукти і послуги; - планування ефективного розташування точок продажу банківських продуктів (філій, відділень банку), а також раціонального розташування відділів та обладнання для продажу банківських продуктів клієнтам банків [13].

Отже, основна мета комунікаційної політики в банківській сфері - просунути та збути банківський продукт, використовуючи різні методи, способи та прийоми. Проте усі методи об'єднує те, що в центрі уваги завжди є клієнт банку, і банківська установа повинна орієнтуватися на його потреби, побажання та очікування. Також важливим є паралельне застосування різних методів комунікаційної політики, оскільки це забезпечує найбільш вдале позиціонування депозитних продуктів на ринку та формування позитивного іміджу банку серед існуючих та потенційних клієнтів. Посткризова ситуація змусила всі комерційні банки скоротити свої витрати, тому аутсорсинг в українській банківській сфері переживає новий підйом. Сьогодні банкам дешевше звернутися до зовнішніх підрядникам для продажу, або для розробки нового продукту, або його просування, або для обробки кредитної документації, ніж, наприклад, створювати новий структурний підрозділ. Активна модернізація кредитних продуктів почалася з англійської банківської групи Barclays, що має 3500 відділень і представництв в понад 70 країнах, першою в Європі запропонувала своїм клієнтам кредитну картку, встановила автоматичні касові апарати і першою стала працювати в суботу. Щорічно група витрачає на маркетинг більше 100 млн. ф. ст. З 2002 р. банк Barclays став здійснювати у Франції свою програму для фізичних осіб, яка передбачає, що власник кредитної картки банку кожен раз при її користуванні для оплати авіаквитків та інших покупок отримує кілька балів по 3 бали за кожні 100 євро. Ці бали автоматично враховуються на банківському рахунку клієнта і в кінці місяця публікуються у виписці про стан його рахунку. Накопичені бали можуть потім обмінюватися на певні товари або послуги за вибором клієнта. У спеціальному каталозі банку перераховані, наприклад, такі можливості: підписка на газети або журнали (150-300 балів), квитки в кіно (300 балів), квіти (450 балів), квитки на концерт (1500), фотоапарати. Зрозуміло, програми залучення й утримання клієнтів цим не обмежуються. Деяким приватним клієнтам, що володіє значними коштами на банківському рахунку, пропонується вступ в особливий клуб, члени якого користуються додатковими послугами. Мінімум двічі на рік вони запрошуються на зустріч в банк, в ході якої фінансові консультанти обговорюють з ними їх фінансове становище, аналізують структуру доходів і можливий розмір майбутньої пенсії, розглядають напрямки вкладених коштів та способи мінімізації оподаткування [3].

У наступні роки на ринку відбудеться посилення конкуренції насамперед за рахунок подальшого посилення ролі держбанків. Дана тенденція намітилася на ринку ще до 2008 р., а під час кризи спостерігалося істотне перетік клієнтів в держбанки з приватних банків особливо тих, кому закрили ліміти іноземні партнери. Посилення конкуренції змусить банки бути більш гнучкими і йти назустріч клієнту, знижувати ставки, збільшувати терміни фінансування, а головне розробляти нові продукти і унікальні послуги. Зрозуміло, що не кожен банк 69 зможе дозволити собі працювати з меншою маржею, а іноді і в збиток, щоб зберегти клієнта, брати на себе великі ризики при тих же вхідних даних і вкладатися у створення нових пропозицій, які будуть перейняті конкурентами дуже скоро. Тому в умовах, коли на ринку залишаться найсильніші: держбанки, найбільші приватні банки, вже забезпечили собі певне положення на ньому, а також представники іноземних банків в Україні, які володіють значною перевагою - можливістю організовувати фінансування безпосередньо через українські дочірні банки без залучення українських банківських організацій.

Для успішного виконання планів банки повинні будуть оперативно реагувати на зміну ринкової ситуації, тобто проводити роботи з розробки та впровадження кредитних продуктів в короткостроковому горизонті планування. Орієнтовно термін зміни параметрів існуючих продуктів не повинен перевищувати 10 календарних днів, а для запуску нового продукту повинно бути потрібно не більше двох місяців [4].

У вітчизняних комерційних банках зараз при придбанні одним клієнтом декількох кредитних продуктів в основному відкриваються декілька поточних рахунків. В іноземних банках, як правило, досить відкрити єдиний поточний рахунок для обслуговування клієнтів. При розгляді питань модернізації кредитних продуктів, у вітчизняній практиці виникло питання про надання такого кредитного продукту, як овердрафт, який з'явився в українських комерційних банках при вивченні продуктів іноземних банків.

Використання такого кредитного продукту як овердрафт, який встановлюється на єдиному рахунку, дає можливість реалізації видаткових операцій понад суми, наявні на рахунку. Разом з тим використання овердрафту на єдиному рахунку дозволяє збільшити число каналів продажів кредитних продуктів. Наприклад, при відкритті єдиного поточного рахунку з овердрафтом банк може ініціювати проведення всіх необхідних дій для розгляду заявки на споживчий кредит. Схвалити один невеликий ліміт, наприклад, на кредит у формі овердрафту і другий великий ліміт - на споживчий кредит. Укласти до єдиного поточного 70 рахунку додаткову угоду, відповідно до якого видаткові операції можуть бути проведені в обсязі великого ліміту на споживчий кредит. У цьому випадку після проведення клієнтом операції в обсязі великого ліміту для клієнта автоматично відкриється споживчий кредит, а великий ліміт буде анульований або зменшений на суму кредиту. Не можна не враховувати той факт, що модифікація кредитних продуктів і їх похідних будуть чинити істотний вплив на діяльність комерційних банків.

...