Розвиток сучасних банківських інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Розвиток сучасних банківських інформаційних технологій



Вступ

інформаційний автоматизація банківський

Не секрет, що українська економіка перебуває в складному становищі, переживаючи низку трансформаційних змін. Головно таку ситуацію спричинили світова фінансово-економічна криза та глобалізаційні процеси. Одну з основних ролей у переломі ходу нинішніх подій відіграє ефективна діяльність банківської системи України.

Для ефективного виконання своїх функцій банківська система, як невід'ємна складова української економіки, потребує постійного зовнішнього та внутрішнього моніторингу, удосконалення її розвитку, стимулюючи таким чином покращення соціально-економічного становища у країні. Це обґрунтовує необхідність постійного пошуку нових, більш ефективних, напрямів розвитку вітчизняних банків. Серед таких напрямів одним із сучасних та найбільш перспективних є використання банками передових інформаційних технологій (ІТ).

Багато сучасних політологів стверджують, що саме зараз відбувається поступовий перехід від індустріального до постіндустріального або інформаційного суспільства. Серед головних рис такого суспільства виділяють: посилення ролі інформації та знань; зростання числа людей, які використовують та, відповідно, розробляють ІТ; створення глобального інформаційного простору, де відбувається ефективна інформаційна взаємодія користувачів та задоволення їхніх потреб в інформаційних продуктах.

В умовах інформатизації усіх суспільно-економічних процесів, банкам необхідно постійно підтримувати, а краще, підвищувати рівень використовуваних ІТ, щоб нарощувати свою продуктивність, оптимізувати управлінські процеси та не втрачати клієнтів. Для цього потрібно постійно досліджувати ринок ІТ, аналізувати рівень банківських технологій конкурентів, сприяти науковим дослідженням цієї проблематики та здійснювати відповідні інвестиції. І хоча рівень розвитку українських банківських технологій є вищим, ніж в інших вітчизняних інститутах, однак залишається менш ефективним порівняно зі світовим, що в принципі, спричинено меншим розміром банківських операцій щодо розвинених країн, тому потребує посилення уваги з боку держави, законодавства та науки. З оглянутого випливає, що розвиток наукових досліджень, збільшення рівня поінформованості та оптимізації управління у сфері інформаційних банківських технологій є актуальною проблемою української економіки.

Мета курсової роботи: вивчення тенденцій розвитку інформаційних технологій банківської системи України, як одного з перспективних напрямів підвищення ефективності її функціонування.

Для досягнення поставленої мети наукового дослідження потрібно ви - конати такі завдання:

· аналіз етапів розвитку інформаційної технології;

· класифікація сучасних банківських інформаційних технологій;

· ідентифікація особливостей розвитку кожної з класифікаційних груп цих технологій.

При цьому предметом дослідження є розгляд окремих питань, сформульованих в якості завдань даного дослідження.

Об'єкт дослідження - автоматизовані інформаційні технології в банківській діяльності.

Робота має традиційну структуру і включає в себе вступ, основну частину, що складається з трьох розділів, практичну частину (завдання), висновок, бібліографічний список і додатки.



1. Стан банківської системи

Банківська система є однією із найважливіших складових фінансового ринку, а її стабільність та розвиненість - необхідною умовою розвитку національної економіки. Ключовим завданням банківського сектору є перерозподіл фінансових ресурсів між населенням, суб'єктами господарювання та державою у пріоритетні галузі економіки. Концентруючи основну масу фінансових ресурсів і спрямовуючи кредитні потоки в ефективні галузі економіки, банки відіграють провідну роль у розвитку кожної країни. На банківський сектор в Україні припадає понад 90% усіх фінансових послуг. Проте, світова фінансова криза, несприятливі політичні та військові події, скорочення виробництва, інфляційний тиск на економіку, зниження інвестиційної активності, суттєво послабили банківський сектор та значно ускладнили його умови функціонування.

1.1 Сучасний етап розвитку банківської системи

У будь-якій державі, незалежно від економічної и теми та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє ключову роль. Адже саме вона забезпечує економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, розрахунки суб'єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань. Без надійного і сильного банківського сектору не може бути успішною економічна політика будь-як го уряду.

Загалом проблеми розвитку банківської системи в Україні досліджувалися багатьма фахівцями, серед яких можна виділити праці Г.М. Азаренкової, О. І. Барановського, Т.А. Васильєвої, В.М. Гейця, А.О. Єпіфанова, Ю.О. Заруби, С.В. Лєонова, А.М. Мороза, С.К. Реверчука, І. В. Сала та інших.

Однак, оцінка сучасного стану банківського сектору, виявлення його сильних та слабких сторін та визначення найважливіших перспектив розвитку мають значний теоретичний та практичний інтерес.

Згідно Закону «Про банки і банківську діяльність» банківська система України - це складова кредитної системи держави, що включає в себе Національний банк України, інші банки, а також філії іноземних банків, зареєстровані у встановленому законодавством порядку на території України.

Існує два типи побудови банківської системи: однорівнева, яка передбачає горизонтальні зв'язки між банками та універсалізацію їх операцій і дворівнева. Дворівнева банківська система, що функціонує в Україні, характерна для країн з ринковою економікою і складається із двох рівнів: центральний банк, який виконує банківські операції для комерційних банків та урядових структур і комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації, населення.

Основою банківської системи України є комерційні банки, які згідно діючого законодавства, створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Сьогодні банківська система України - це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. За 26 років свого існування банківська и тема пройшла декілька етапів розвитку, які характеризувались то фінансовою стабілізацією, то навпаки, спадом. На нашу думку, можна виділити наступні етапи у розвитку банківської и теми України:

Перший етап: 1991-2001 рр. - період становлення вітчизняної банківської системи.

Другий етап: 2002-2008 рр. - стабілізація банківської системи: на цьому етапі сформувалися групи провідних банків, визначився напрям менеджменту, розподіллено клієнтів та ринок пасивів.

Третій етап: 2008-2009 рр. - глобальна фінансова криза та девальвація гривні, що призвело до зменшення вартості капіталу банків, погіршення їх ліквідності та зменшення прибутковості.

Четвертий етап: 2010-2016 рр. - повільне відновлення та нова криза.

Девальвація гривні в три рази, спад в економіці, політична нестабільність, окупація частини території України призвели до погіршення якості активів, зростання депозитних ставок а, відтак і до зменшення маржі.

Значна кількість банків зіштовхнулась з проблемами - у 2014 році близько як у 25 банків розпочато процедуру ліквідації, кілька інших банків відчувають серйозні проблеми з ліквідністю.

На початок 2017 року в Україні залишилось 93 платоспроможних банки, що майже в 2 рази менше, ніж в 2014 році. Зменшилась до 10316 од. і загальна кількість банківських установ. З початку 2014 року, внаслідок погіршення платоспроможності, до 82 банківських установ було запроваджено тимчасову адміністрацію. А враховуючи затверджений НБУ графік збільшення мінімального обсягу статутного капіталу банків, в подальшому можна очікувати нових випадків самоліквідації комерційних банків.

Протягом 2016 року в структурі власності банківської системи України відбувались значні перегрупування. Внаслідок переходу системного ПАТ КБ «Приватбанк» у стовідсоткову власність держави частка державних банків в структурі активів становила 52%, натомість частка банків з приватним українським капіталом складала близько 13%, банків іноземних банківських груп - 35%.

Зауважимо, що в подальшому можливе скорочення частки банків іноземних банківських груп внаслідок виходу банківських установ з російським капіталом з українського ринку.

За підсумком 2016 р. 31 з 93 функціонуючих банків отримав збитки на загальну суму 169,3 млрд. грн. Серед найбільш прибуткових за підсумком минулого року банків були виключно іноземні фінансові установи - Райффайзен Банк Аваль, Сітібанк та ОТП Банк. На топ-3 найбільш прибуткові банки за підсумком 2016 р. припадало 57,5% загального обсягу прибутку, отриманого банківською системою.

Традиційно в структурі джерел формування банківських ресурсів переважають зобов'язання. Частка ж власного капіталу не перевищує 10% і спостерігається тенденція до її зменшення. Щодо структури зобов'язань, зазначимо, що їх формують в рівній мірі кошти фізичних та юридичних осіб.

За строковим характером в клієнтському портфелі переважають короткострокові депозитні вклади строком до 1 року. Яскраво виражена тенденція щодо зменшення обсягу строкового ресурсу існує з початку 2014 року. І, враховуючи, що зростання клієнтського портфелю відбувається переважно за цією складовою, наразі не має підстав говорити про відновлення довіри до банківської системи.

В структурі активів банківської системи України переважають кредитні вкладення, частка яких становить 80%. Згідно зі статистичними даними НБУ, протягом 2016 року середня відсоткова ставка за кредитами в національній валюті знизилися до 17,7%. А для кредитів в іноземній валюті на початок 2017 року аналогічний показник, навпаки, підвищився до 8,2%.

Кредити надаються переважно юридичним особам, питома вага цих кредитів в загальному кредитному портфелі становить 84%. Корпоративний клієнтський кредитний портфель за підсумком 2016 р. представлений переважно коротко - та середньостроковими кредитами в національній валюті підприємствам переробної промисловості та оптової і роздрібної торгівлі.

Однією з головних проблем розвитку банківської системи є низький рівень її конкурентоспроможності: українські банки не можуть конкурувати з іноземними банками. а тому з кожним роком кількість банків з іноземним капіталом зростає, і відповідно зростають їхні показники. Це свідчить про те, що в Україні немає суттєвих законодавчих перешкод для входження іноземного капіталу. Іноземний капітал займає значне місце в банківській системі України. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки з іноземним капіталом, але з обов'язковою вимогою: банки повинні діяти у правовому полі України, на території якої вони отримують економічний зиск. Допуск філій іноземних банків на вітчизняний фінансовий ринок, на переконання українських банкірів, повинен слугувати в першу чергу національним інтересам.

Отже, проаналізувавши стан банківської системи України, встановлено такі проблеми:

· низький рівень капіталізації банків, що не дозволяє забезпечити стабільність;

· залежність банків від зовнішніх позик та значна частка іноземного капіталу в банківській системі;

· часті зміни у нормативно-правовому полі, що призводить до нестабільності та підвищує вразливість банківської системи до кредитного, інвестиційного, валютного, юридичного ризиків;

· низький рівень прозорості економіки; - нестача резервування та неякісне довгострокове планування;

· зниження ліквідності банків;

· втрата довіри населення до банків, зменшення їхніх вкладів.

Враховуючи ці процеси, основними напрямками розвитку банківської системи, на нашу думку є:

· укрупнення банківських установ шляхом злиттів та поглинань;

· підвищення рівня капіталізації та збільшення сукупних активів;

· розвиток фінансово-промислових груп та реального сектора економіки та участь у цьому банків;

· орієнтація банків на міжнародний напрямок, вихід банків на міжнародні фінансові ринки, відкриття філій українських банків за кордоном, створення об'єднань з транснаціональними банками;

· збереження державних банків на ринку банківських послуг, завданням яких має стати фінансування пріоритетних державних проектів, збільшення рівня їх капіталізації;

· посилення контролю за діяльністю банків, що сприятиме оптимізації ризиків банківської діяльності та запобіганню виникненню системних фінансових криз;

· створення належної законодавчої бази з регулювання банківської діяльності.

Таким чином, визначальними для розвитку банківського сектора будуть загальні тенденції на світових фінансових ринках і стан вітчизняної економіки. При збереженні поточних тенденцій в основних галузях економіки країни і стабільності грошово-кредитної політики, можна очікувати незначне зростання прибутковості банківського сектора. При цьому якість ресурсної бази та дохідних активів банківських установ Україні буде залишатися слабкою.

1.2 Функції банківської системи

Банківська система в сучасній Україні, на зразок банківських систем високо розвинутих країн світу, є дворівневою структурою і складається, по-перше, з Національного банку України, по-друге - з комерційних банків різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності.

Національний банк України у банківській системі є банком верхнього рівня та виконує функції типові для центральних банків розвинутих європейських держав, виступає емісійним та розрахунковим центром, наглядовим органом, банком банків і банком уряду України.

Комерційні банки як банки другого рівня складають основу банківської системи України. Їх задача - обслуговування юридичних і фізичних осіб, надання їм різноманітних видів послуг. У державах, які виникли на пострадянському просторі банківські системи також за своєю структурою, своїм функціям і завданням є, як правило, наближеними до європейської моделі.

Хоча банківська система як організаційна структура відіграє важливу роль в країні, але вона не може існувати автономно, оскільки вона є складовою більш широкої системи - економічної. І тому без сильної економіки неможливо мати сильні банки, і навпаки: для розвитку економіки необхідна кредитна та інвестиційна підтримка банків.

Банківська система - це специфічна організаційно-правова структура, що забезпечує функціонування грошового ринку та економіки в цілому. В зв'язку з тим вона покликана виконувати такі функції:

1) трансформаційну;

2) створення грошей і регулювання грошової маси;

3) стабілізаційну.

Сутність трансформаційної функції полягає в тому, що мобілізуючи тимчасово вільні кошти одних суб'єктів ринку і передаючи їх різними способами іншим суб'єктам, банки перетворюють їх у реально діючий капітал. Банківські установи залучають вільні кошти підприємств і населення та вкладають їх на свій страх і ризик у розвиток суб'єктів господарювання, впливаючи таким чином на величину, якість, вартість та строки грошових капіталів.

Функція створення грошей і регулювання грошової маси означає те, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відносно зміни попиту на гроші. В рішенні цієї проблеми керівна роль належить НБУ, на який покладено здійснення грошово - кредитної політики в країні. У виконанні цієї функції бере участь те тільки НБУ, а й усі інші банки. Через них проходить великий обсяг грошових розрахунків і платежів підприємств, організацій і населення.

Стабілізаційна функція характеризує сталість банківської діяльності й грошового ринку. Враховуючи те, що для банківської діяльності характерні високі ризики, оскільки банківські установи працюють переважно із залученими коштами суб'єктів господарювання та населення, вони постійно перебувають у стані підвищеної загрози втрати грошей, внаслідок чого може наступити їх банкрутство та втрата довіри до всієї банківської системи. Стабілізаційна функція покликана забезпечити сталість банківської діяльності й грошового ринку. Виконання її забезпечується шляхом прийняття нормативних актів, що регламентують діяльність усіх ланок банківської системи та створенням належного механізму нагляду за дотриманням чинного банківського законодавства.

Таким чином, банківська система України - це сукупність різних видів банків і банківських інститутів, які виступають об'єктом державного регулювання є внутрішньо організованими, мають загальну мету і завдання та поділені на два рівня, перший з яких складається з Національного банку України задачею якого є розробка основних начал грошово-кредитної політики і контроль за її проведенням, другий - з різних комерційних банків, задача яких - обслуговування юридичних і фізичних осіб, надання їм різноманітних послуг щодо прийому вкладів і наданих кредитів.



2. Особливості інформаційних банківських систем і технологій

У процесі управлінської діяльності інформація стала більш важливим ресурсом, ніж матеріальні, енергетичні, трудові та фінансові ресурси. У технології обробки інформації первинні відомості про виробничі та комерційні операції, випуск продукції, факти придбання та продажу товарів, знання й навички людей, їхні робочі обов'язки виконують роль предметів праці, а отримана внаслідок цього інформація - продукту праці. Вона використовується для аналізу та прийняття управлінських рішень. Тому важливого значення набувають методи обробки й використання інформації, а також технічні засоби, завдяки яким стало можливим перетворення інформації у важливий виробничий ресурс.

Інформаційні системи передбачають використання інформаційних технологій. Під технологією розуміють науку про виробництво матеріальних благ, що включає три аспекти: інформаційний, інструментальний і соціальний. Інформаційний аспект охоплює опис принципів і методів виробництва, інструментальний - знаряддя праці, за допомогою яких реалізується виробництво, соціальний - кадри та їх організацію. Будь-яка інформаційна система характеризується наявністю технології перетворення вихідних даних у результатну інформацію. Тому інформаційна технологія не може існувати окремо від технічного і програмного середовища.

2.1 Автоматизація банківської діяльності

На сьогодні банківська діяльність є однією з найбільш сприятливих сфер для впровадження інформаційних технологій. Майже всі завдання, що виникають у процесі роботи банку, піддаються автоматизації. Швидка обробка потоків інформації є одним із головних чинників, що впливають на прийняття управлінських рішень та на ефективність банківської діяльності загалом. Банки мають достатні фінансові можливості для впровадження найсучаснішої техніки. Крім того, інформаційні технології дозволили збільшити кількість і мобільність послуг за рахунок появи нових продуктів - електронних платіжних засобів.

На сьогодні автоматизація банківської діяльності та модернізація банківських систем не є глобальною і визначається, головним чином, стратегічними інтересами. Відповідно до загальносвітової практики в середньому затрати банку на комп'ютеризацію складають не менше 17% від загальної суми річних витрат, інвестиції в такі проекти починають приносити прибуток лише через певний період часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації автоматизованої системи до конкретних умов. Тому необхідний пошук напрямів використання банківських систем, їх інтеграція для зменшення витрат на впровадження і експлуатацію.

Для чіткого визначення позиції щодо автоматизації банківської діяльності потрібно розглянути основні причини її впровадження. Банк є, насамперед, суб'єктом господарської діяльності, який має за головну мету отримання прибутку, тому витрати на автоматизацію повинні мати оптимальне співвідношення з очікуваною користю від її впровадження. Вкладаючи кошти в технічне обладнання, програмне забезпечення та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прагнуть до здешевлення і прискорення рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі.

Створення і функціонування банківських техно-логій базується на системотехнічних принципах, які відображають найважливіші положення теоретичної бази, що охоплює низку суміжних наукових дисциплін і напрямів, таких як економічна кібернетика, теорія систем, теорія інформації, економіко-математичне моделювання банківських ситуацій і процесів, аналіз і прийняття рішень.

Поняття автоматизації досить широко висвітлене в науковій літературі як процес обробки даних за допомогою програмно-технічних засобів.

Більшістю вчених поняття «автоматизована банківська система» трактується як сукупність засобів, що виконують у банку операції із внесками, кредитами й платежами^[,,]. На наш погляд, розвиток автоматизованих банківських систем, збільшення їх функцій і можливостей дозволяє надати більш ши-роке трактування цьому терміну.

Отже, автоматизована банківська система (АБС) - сукупність апаратного забезпечення, програмних засобів, методів і процедур обробки інформації, яка під управлінням персоналу забезпечує функціонування банку як суб'єкта господарської діяльності.

Головними причинами автоматизації банківської діяльності є:

· необхідність спрощення та прискорення рутинної роботи з підготовки та оформлення банківської звітності;

· необхідність комплексного підходу до вирішення завдань у зв'язку з інтеграцією широкого спектру банківських функцій;

· можливість організації принципово нових способів і засобів операційно-касового обслуговування клієнтів;

· необхідність територіального розширення зони розрахунків;

· необхідність підвищення якості і доступності контролю за банківськими операціями;

· можливість використання оптимальних варіантів і вдосконалення типових управлінських рішень у короткотермінових ситуаціях за рахунок моделювання банківських бізнес-процесів;

· можливість підвищення продуктивності праці персоналу;

· необхідність забезпечення безпеки персоналу і клієнтів банку, розмежування і контролю доступу до інформації і майна банку;

· необхідність автоматичного виявлення й іден-тифікації основних видів загроз.

Упровадження систем автоматизації в банківську діяльність має певні труднощі, основними з яких є:

· на вибір автоматизованої банківської системи впливає не тільки наявність відповідних коштів на її придбання, а й спеціалізація банку, кількість клієнтів і партнерів і т.і.;

· відсутність єдиних технічних нормативів (стандартів) на проведення операцій та надання послуг ускладнює об'єднання автоматизованих банківських систем різних комерційних банків і впливає на узгодженість і швидкодію їх роботи;

· зростання мобільності грошових потоків може призвести до зміни ситуації на грошовому ринку і відкриває широкі можливості для фінансових спекуляцій і зловживань;

· недосконалість програмного забезпечення, збої в роботі технічних засобів можуть призвести до втрати довіри вкладників;

· швидке моральне старіння комп'ютерних засобів автоматизованих банківських систем зумовлює необхідність їх постійної модернізації;

· необхідність підвищення кваліфікації фахівців із банківської справи - отримання ними додаткових знань для правильної експлуатації сучасних технічних засобів і програмного забезпечення;

· необхідність надійного шифрування банківської інформації, автентифікації внутрішніх і зовнішніх користувачів на всіх рівнях системи;

· недосконалість належної законодавчої бази, що охоплювала б усі аспекти електронного документо-обігу;

· малий досвід співпраці українських автоматизованих банківських систем із міжнародними електронними системами, розбіжність в основних аспектах їх роботи;

· технічний знос і недостатня якість вітчизняних каналів зв'язку, що ускладнює роботу різних автоматизованих систем комерційних банків;

· мала обізнаність клієнтів банків із новими банківськими електронними продуктами, їх небажання користуватись будь-якими технічними засобами для здійснення банківських операцій.

На підставі вищезазначеного можна виявити завдання автоматизації банківської діяльності:

· інтеграція нових банківських систем у розподілену архітектуру локальних і глобальних мереж банківських і фінансових організацій;

· створення інформаційно-аналітичних систем для обробки зростаючих обсягів банківської інформації;

· дистанційне якісне захищене обслуговування клієнтів банків через всесвітню мережу.

Основні напрями автоматизації банку наведені на рис. 1.

З розвитком сучасних технологій ця проблема вирішується за рахунок інтеграції окремих програмно-апаратних комплексів, що виконують окремі функції у автоматизовані банківські системи і виконання ними не тільки розрахункових функцій, а й забезпечення захисних, управлінських і інших операцій. Тоді ефективність автоматизованих банківських систем буде визначатися з урахуванням їх участі в усіх процесах життєдіяльності банку.

Загалом, автоматизована банківська система повинна включати в себе наступні основні підсистеми:

· підсистему автоматизації, реєстрації та контролю проведення банківських операцій з клієнтами (підсистема «банк-клієнт»), що виконує функції автентифікації користувачів і розмежування доступу до банківських ресурсів;

· підсистему автоматизації банківського обліку та аудиту;

· підсистему автоматизації отримання, відправки, реєстрації і зберігання внутрішньої та зовнішньої документації (електронна пошта);

· підсистему автоматизації прийняття та підтримки управлінських рішень (автоматизовану інформаційну систему управління персоналом);

· підсистему автоматизації роздрібних операцій - застосування банкоматів і кредитних карток;

· підсистему міжбанківських розрахунків;

· підсистему автоматизації роботи банку на ринку цінних паперів;

· підсистему інтеграції із загальною інформаційною, мережною і телекомунікаційною інфраструктурами банку і інших фінансових установ;

· підсистему контролю управління доступом;

· підсистему охоронної сигналізації;

· підсистему пожежної сигналізації, оповіщення і пожежогасіння.

З вищенаведеного випливає, що сучасна інтегрована автоматизована банківська система є об'єктом доволі значних інвестицій, і перед банком постає питання про їх економічну ефективність (окупність).

Ефективність діяльності банку

Ефективність діяльності банку як суб'єкта господарювання може забезпечуватись за рахунок (рис.):

· підвищення службової дисципліни, в першу чергу через використання автоматизованої підсистеми контролю доступу та засобів контролю;

· підвищення ефективності кадрового менеджменту за рахунок використання операцій наскрізного контролю бізнес-процесів;

· підвищення продуктивності праці персоналу за рахунок виключення непродуктивних витрат часу і ресурсів на основі аналізу відео-архівів;

· оптимізація і узгодження проведення банківських операцій, документування особливо важливих подій, аналіз ефективності використання банківських ресурсів і т. і.

Таким чином, розвиток і впровадження сучасних інформаційних технологій в проведенні банківських бізнес-процесів, автоматизованих банківських систем і відповідної реорганізації функціональної та організаційної структур дозволить реалізувати основні цілі банківської діяльності, підвищити швидкість та якість обслуговування клієнтів, розширити ринок послуг, оптимізувати інформаційні потоки, облік і формування звітності, що у підсумку призведе до збільшення банківського прибутку.

2.2 Функціональна структура АБС

Автоматизована банківська система повинна забезпечувати:

автоматизацію внутрібанківської діяльності, і насамперед внутрiбанкiвських операцій, пов'язаних з обробкою платіжних та інших документів у тих пiдроздiлах банкiвської установи, які працюють безпосередньо з клiєнтами;

автоматизацію виконання мiжбанкiвських розрахунків та інших зовнiшньобанкiвських операцій;

автоматизацію фінансових операцій в межах міжнародного банківського бізнесу.

Зрозуміло, що автоматизація цих процесів повинна доповнювати одна одну і бути взаємозв'язаними. Автоматизація кожного з них має свою специфіку й особливості і є доволі складною проблемою з високим рівнем автономності.

Зосередимо увагу на автоматизації внутрібанківської діяльності на рівні комерційних банків. Огляд АБС показав, що вона відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз немає типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення дають змогу виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС - це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківської установи. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв'язана з іншими функціональними підсистемами.

Крім внутрішніх інформаційних зв'язків, АБС характеризується великим спектором інформаційних зв'язків із зовнішнім середовищем, в ролі якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Загальну структурну схему побудови АБС представлено на рис.

Структурна схема АБС



Схарактеризуємо коротко кожну із перелічених підсистем.

Характеристика підсистеми «Операційний день банку».

Базовою підсистемою, що має обов'язково функціонувати в кожному комерційному банку, є «Операційний день банку» (ОДБ). Основні функції цієї підсистеми такі:

Введення та обробка клієнтських платіжних документів.

Створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації.

Робота з картотеками.

Обробка особових та балансових рахунків.

Ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за кожний банківський день та відповідних вихідних форм.

Сервісні функції: відкриття, закриття та протоколювання банківського дня, встановлення лімітів, бізнес-правил для філій банку тощо.

Характеристика підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку»

В межах підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку» працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

· аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;

формування та облік кредитних договорів;

ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;

ведення та коригування строкових зобов'язань на погашення кредиту;

ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору;

нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;

облік та контроль погашення кредитної заборгованості;

аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.

Підсистема «Управління кредитними ресурсами» має бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, у якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

Характеристика підсистеми «Управління валютними операціями»

У комерційних банках, що мають дозвіл на виконання операцій з іноземною валютою, має функціонувати підсистема «Управління валютними операціями». В межах цієї підсистеми обов'язково повинен функціонувати комплекс задач «Валютний операційний день», що забезпечує введення та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

«Валютний операційний день» не обов'язково реалізується окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути автоматизованим комплексним мультивалютним ОДБ, який здатний працювати як з національною, так і з будь-якою іншою валютою.

Крім комплексу задач «Валютний операційний день», у комерційному банку можуть бути автоматизовані такі задачі:

прогнозування курсів валют;

облік біржових валютних операцій;

облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів. Для проведення ділінгових операцій банком може використовуватись система міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;

робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень. Використання SWIFT дає змогу обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками-нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.

Характеристика підсистеми «Управління депозитами»

Підсистема «Управління депозитами» має забезпечувати автоматизацію робіт, пов'язаних з обслуговуванням фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В ній повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними завданнями підсистеми є: облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм щодо роботи з депозитними вкладами.

Є два підходи до автоматизації робіт в даній підсистемі. Перший - традиційний, коли вкладнику видається паперова ощадна книжка, яка відображає всі операції по рахунку. Другий напрям - вкладнику замість ощадної книжки видається пластикова картка з магнітною смужкою, на якій зазначається номер рахунку, дата його відкриття, термін, на який відкрито рахунок, та сума коштів на рахунку. В цьому випадку власнику пластикової картки також присвоюється персональний ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

В деяких АБС «Управління депозитами» не виділяється в окрему функціональну підсистему, а інтегрується в комплекс, який має назву «Управління кредитно-депозитними операціями».

Характеристика підсистеми «Управління цінними паперами»

Комерційні банки можуть виконувати такі операції з цінними паперами:

випускати і продавати власні акції;

купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо);

проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.

У підсистемі «Управління цінними паперами» виділяються такі основні напрями автоматизації робіт:

1) Автоматизація обліку операцій з власними акціями банку.

2) Автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами.

3) Автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т. п.).

4) Автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності.

5) Автоматизація управління портфелем цінних паперів моделювання та прогнозування стану фондового ринку.

Характеристика підсистеми «Управління касою»

Підсистема «Каса» необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, у якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції:

ведення довідника касових символів;

ведення та обробка прибуткових касових документів;

ведення та обробка видаткових касових документів;

формування та ведення касового журналу;

формування звітних форм з обліку роботи каси.

Підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою «Операційний день банку» або може бути територіально віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

В підсистемі «Каса» комерційного банку вирішуються такі задачі:

формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста каси);

обліку надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку надходжень);

обліку видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);

інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира та бухгалтера з інкасації);

обліку роботи обмінних валютних пунктів (АРМ співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних валютних пунктів);

обліку наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).

Характеристика підсистеми «Внутрібанківський облік»

Підсистема «Внутрібанківський облік» включає до свого складу задачі, пов'язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми належать такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку; облік власних основних засобів банку; облік нематеріальних активів; облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів; облік господарських і експлуатаційних витрат.

Характеристика підсистеми «Звітність банку»

У підсистемі «Звітність банку» формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для цієї підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ-Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність комерційних банків у вигляді окремих файлів показників і передається у репозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і де формуються необхідні звітні форми.

Характеристика підсистеми «Управління розрахунками з використанням пластикових карток»

Метою роботи цієї підсистеми є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток. Основними напрямами робіт у підсистемі є такі:

обслуговування локальних платіжних карткових систем;

обслуговування міжнародних платіжних карткових систем;

обслуговування національних платіжних карткових систем.

Враховуючи те, що картковий бізнес тільки-но починає розвиватись у комерційних банках України, в більшості АБС представлений лише перший напрям, пов'язаний з обслуговуванням локальних платіжних карткових систем. Здебільшого ці системи побудовані на картках з магнітною смужкою, які використовуються для виплати заробітної плати співробітникам банку через банкомат, для оплати послуг співробітників банків у «своїх» їдальнях та магазинах. Картки з магнітною смужкою використовуються як еквівалент ощадної книжки при відкритті депозитних (ощадних) рахунків.

Характеристика підсистеми «Аналіз діяльності банку»

Підсистема «Аналіз діяльності банку» акумулює у своєму складі аналітичні задачі, які належать до класу OLAP. До основних аналітичних задач підсистеми можна віднести:

аналіз балансу (агрегованого та в розрізі класів, розділів, груп і балансових рахунків);

аналіз пасивів банку (структура пасивів, структура власних коштів, структура залучених коштів);

аналіз активів банку (структура активів, структура кредитного портфеля);

аналіз нормативів банку (ліквідність, платоспроможність, достатність капіталу тощо);

аналіз доходів, видатків та прибутку банку (нарахування і фактично отримані доходи, рентабельність, доходи від банківських послуг, прибутковість банку);

аналіз виконання фінансового плану доходів та витрат;

аналіз та контроль формування і використання фондів банку.

2.3 Модульний підхід до структуризації АБС

Структуризація задач АБС за функціональною ознакою дає змогу з'ясувати й чітко визначитися з функціями управління, що підлягають автоматизації при управлінні комерційним банком. З огляду на це така структуризація повинна мати своє місце при розробці АБС. Проте враховуючи тісні функціональні взаємозв'язки банківських задач та їх методологічну і алгоритмічну спорідненість під час реалізації задач, користуються модульним підходом до структуризації АБС.

Прикладом такої структуризації, що є досить повною і обґрунтованою, можна назвати систему RS-Bank.

Розробниками банківських систем компанії R-Style при виділенні банківських задач в новій версії системи RS-Bank 5.0 пропонується модульна побудова АБС. Модулі АБС відповідно до сучасних уявлень про архітектуру банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі «front-office» та модулі «back-office» і групуються за основними напрямками діяльності комерційного банку.

Модулі «front-office» об'єднують операції, пов'язані з первинним обліком, тобто введенням даних про банківські операції, їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торговельними системами та формуванням банківських документів.

Модулі «back-office» - це наступна обробка даних «front-office» з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є прямим наслідком виконання банківських послуг, а також операції на фінансових ринках.

Наприклад, задача формування кредитного договору - це задача «front-office», а аналіз кредитного портфеля - задача «back-office».

2.4 Програмно-технічна платформа АБС

Розробка АБС повинна виконуватись відповідно до міжнародних стандартів, що наддасть можливість банківській системі України працювати на світових фінансових ринках. Тому під час створення АБС необхідно керуватись саме стандартами, які є загальновизнаними в світовій практиці.

Найважливішими питаннями, які постають під час створення АБС, є насамперед вибір програмно-технічної платформи, яка є головною при визначенні таких основних характеристик системи:

· апаратна невибагливість, що дає змогу працювати як на одній, окремо взятій ПЕОМ, так і на складній комбінації локальних мереж, які працюють у різних кінцях міста і навіть країни;

· збереження раніше зроблених капіталовкладень при переході на більш продуктивний варіант апаратної платформи;

· можливість роботи в режимі реального часу;

· забезпечення обміну з іншими системами автоматизації, у тому числі з використанням механізму DDE;

· надійність захисту від несанкціонованого доступу та можливість відновлення даних при їх фізичних руйнуваннях;

· прийнятна вартість для мінімальної конфігурації АБС і можливість при цьому використання обладнання, що відповідає сучасним технічним досягненням;

· підтримка механізмів транзакцій та реплікацій при одночасній роботі багатьох користувачів, а також у випадках апаратних збоїв та аварій системи;

· переносність програмного забезпечення на різні апаратні платформи.

Основними складовими програмно-технічної платформи є: апаратні засоби, операційні системи (ОС) та СУБД.

Враховуючи те, що між апаратними засобами і операційними системами існує певна залежність, їх можна розподілити на такі три групи:

· MAINFRAME - операційні системи МVS, VSE і аналогічні на комп'ютерах IBM/370/390 та їх аналогах;

· MS DOS, OS/2, Windows NT, Novell NetWare, які працюють на апаратурі Intell.

· UNIX - Unix-подібні операційні системи, які можуть працювати на різних апаратних платформах.

Якщо раніше в якості основних ЕОМ у західних АБС використовувалися MAINFRAME з багатокористувацькими ОС, то нині на зміну їм пришли міні-ЕОМ чи РС-сервери. Аналіз західних АБС показує, що лише близько 4% банків працюють на платформі MAINFRAME, що становить приблизно 6% від загальної кількості АБС. На вітчизняному ринку програмних засобів такі системи відсутні.

Найпоширенішими системами, що використовуються зараз вітчизняними АБС, є операційні системи для персональних комп'ютерів, робочих станцій і серверів MS DOS, Windows NT, Novell NetWare, які працюють на апаратурі Intell. Причому дуже велика частка задач АБС вирішуються в середовищі операційної системи MS DOS. Це - переважно клієнтські програми.

Операційна система MS DOS з 1981 р. стала базовою для персональних комп'ютерів фірми IBM. Ця система дуже проста і дешева. Тому велика кількість АБС, які функціонують й пропонуються на вітчизняному ринку програмних засобів, є DOS-системами. Нині вже з'явилась версія цієї ОС, у якій враховані всі зміни в архітектурі ПЕОМ, можливість роботи в мережі. Але ця ОС має певні недоліки, основні з яких такі:

· операційна система MS DOS є однозадачною;

· характеризується недостатньою продуктивністю та відсутністю можливості підтримки великих обсягів даних;

· відсутність надійних засобів захисту даних.

Тому DOS-системи є привабливими лише для малих і малопотужних банків враховуючи компроміс між низькою вартістю та обмеженими можливостями системи.

OS/2 - це операційна система для ПЕОМ типу PS/2. В OS/2 вирішена проблема забезпечення багатозначного режиму роботи. MS DOS може запускатись в OS/2 як одна із задач. У цій операційній системі також можливий багатовіконний інтерфейс, подібний до Windows. Системи на основі OS/2 не набули широкого застосування у вітчизняних АБС.

Значно ширшими можливостями порівняно з MS DOS характеризуються операційні системи Windows NT та Novell NetWare. Наприклад, Windows NT надає користувачеві зручний графічний інтерфейс і можливість водночас з розв'язанням функціональних задач користуватись текстовим редактором чи електронними таблицями, переглядати базу даних тощо. Використання Windows NT значно розширює можливості АБС.

Незважаючи на зручність й відносно невелику вартість систем на платформах MS DOS, OS/2, Windows NT, Novell NetWare, як показує аналіз західного ринку АБС, користувачі під час придбання нових систем віддають перевагу так званим відкритим платформам, і насамперед UNIX-платформі.

До переваг ОС UNIX можна віднести можливість автоматично підтримувати комунікації, системний друк і роботу в мережі. Підтримка роботи в мережі нерозривно пов'язана з ОС UNIX, оскільки вона є багатокористувацькою системою.

UNIX системи відповідають єдиному стандарту, і існують їх версії від ОС для малопотужних ПЕОМ, які використовуються в невеликих відділеннях чи обслуговують касові апарати до ОС MAINFRAME, здатних обслуговувати центральні відділення великих банків.

Недарма в усьому світі як операційна система для поштових серверів використовується UNIX (INTERNET, PIE-NET і т.д.).

Зв'язок UNIX-серверів здійснюється автоматично при появі запиту на прийом / передачу.

UNIX дуже добре захищена, всі можливі доступи до системи і системних ресурсів суворо регламентуються системним адміністратором, оскільки майже всі версії UNIX сертифіковані з рівнем захисту від несанкціонованого доступу. Безпека системи «С2» - стандарт для комерційних і військових відомств США.

Основні моменти захисту UNIX-системи такі:

· при певній кількості неправильно введених паролів користувач блокується системою;

· при певній кількості неправильно введених паролів з однієї термінальної лінії вона блокується;

· система примушує періодично змінювати паролі;

· користувачам дозволене певне коло задач для виконання в системі (доступ до мереж, комунікацій, друку, запити до системи);

· користувачам дозволений доступ в суворо певний каталог;

· під час роботи системи протоколюються всі процеси, ініційовані користувачем.

UNIX-система використовується як поштовий телекомунікаційний сервер в Центральній розрахунковій палаті НБУ. Використання UNIX-систем для АБС у вітчизняній практиці поки що не дуже поширене.

Тепер зупинимося на характеристиках СУБД, які використовуються в АБС.

Аналіз західних АБС показує, що в якості СУБД частіше за все використовуються потужні, надійні, багатокористувацькі так звані професіональні реляційні системи Sybase, ORАCLE, Informix, SQL Server, Progress, DB2 та ін.

Системи, розроблені в середовищі цих СУБД, характеризуються такими перевагами:

· підтримують стандартну мову маніпулювання даними (SQL), забезпечуючи тим самим відкритість систем;

· легко переносяться з однієї апаратно-системної платформи на іншу;

· забезпечують підтримку цілісності бази даних.

Суттєвим моментом, який стримує широке впровадження цих СУБД в практику розробки АБС, є їхня висока вартість.

Тому на вітчизняному програмному ринку і в практичній роботі банків використовується значна кількість систем, розроблених у середовищі СУБД сімейства dDASE, які мають істотні недоліки і не використовуються в практиці західних банків.

2.5 Проблеми інформаційного забезпечення банківської діяльності

Здійснюючи обробку основного обсягу інформації інтегрована автоматизована банківська система (АБС) є технологічною базою сучасного банку. Інтегрованій АБС властиві взаємозв'язок всіх інформаційних проце-сів, єдина модель даних, єдина технологія їхньої обробки, загальне програм-не ядро й т.д. Необхідно, щоб всі підрозділи банку функціонували в єдиному інформаційному просторі. Це робить більш ефективним керування банком, що має, як правило, територіально розподілену структуру, різноманітні взає-модії з безліччю клієнтів, організацій. Єдиний інформаційний простір робить доступними, поєднує всі види інформації, забезпечує оперативний доступ до неї, дозволяє домогтися повної прозорості інформації.

Виділимо наступні складові частини інформаційного забезпечення:

· інформаційна модель;

· система показників;

· система класифікації й кодування;

· база даних як спосіб організації інформації.

Інформаційна модель служить для опису й взаимоув'язки об'єктів предметної області. У банку об'єктами є: документи, рахунки, клієнти, угоди, операції й ін. Реалізація об'єктів предметної області повинна забезпечувати ведення системи показників і звітів, набір фінансових інструментів, валют і т. п. Необхідно мати опис і підтримку таких об'єктів, як клієнт, договір, документ, рахунок, проводка, план рахунків, їхніх властивостей, зв'язків, обсягів інформації, допоміжних характеристик, перелік операцій по кожному об'єкті й т.д. Серед цієї розмаїтості варто виділити ряд важливих факторів реалізації технологічних етапів і операцій: схеми руху документів, їх маршрутизація; логіка й алгоритми обробки документів, договорів, формування і контроль рахунків і лімітів по об'єктах і елементах організаційної структури (підрозділам, виконавцям, банківським продуктам, клієнтам). Інформаційна модель предметної області припускає можливість обслуговування робочих місць користувачів відповідно до їх належності до організаційної структури, виконуваними функціями, ступені відповідальності, формуванню звітів, забезпеченню обміну даними як усередині банку, так і поза ним.

Система показників покликана не тільки відбивати у вигляді інформації реальні процеси банківської діяльності, але й бути інструментом аналізу прогнозу, вироблення стратегії розвитку. У сукупності показники утворять словник інформаційної моделі. Великий словник професійних термінів і понять характеризує високий рівень організації системи показ-ників у базі даних. Термінологія словника повинна бути близька й зрозуміла тому колу користувачів, на який вона розрахована (менеджери, фахівці, користувачі нижчої ланки). У складі показників розрізняють оперативні дані, звітні, облікові, аналітичні, прогнозні, планові й т буд. Варто звернути увагу, що для банківської діяльності в більшості випадків граючі стратегічну роль аналітичні й прогнозні відомості є поки недосяжними, тому що рівень професіоналізму фахівців банківської справи невисокий.

...