Розвиток сучасних банківських інформаційних технологій

Система класифікації й кодування об'єктів банківської діяльності дозволяє формалізувати (описати за правилами) і впорядкувати об'єкти, їх ознаки, зв'язки. Система повинна допускати формування необхідного числа класифікаційних угруповань і відповідати обсягам класифікуємих і кодуємих номенклатур (об'єктів). Важливою характеристикою системи класифікації й кодування для банків є гнучкість - здатність допускати включення нових об'єктів і ознак без руйнування структури класифікації

База даних (БД) є сукупність взаємозалежних груп даних (файлів, таблиць). Від якості її побудови і функціонування багато в чому залежить ефективність роботи АБС і керування банком. База даних створюється на основі певного способу структурування даних при розробці моделі бізнес-процесу. Головним завданням моделювання є побудова інформаційного забезпечення користувачів всіх рангів з усією повнотою відбиття властивостей об'єктів. Можливості майбутнього розвитку специфіки предметної області банківського бізнесу пов'язані з удосконаленням методів моделювання інформаційної бази системи. Рішення таких задач опирається на використання багатофункціональних системних програм, які повинні працювати з актуальними і достовірними даними. У базі даних інформаційна модель відбиває взаємозв'язок об'єктів предметної області, їх склад і властивості з файлів, документів, показників, реквізитів.

Функціонування об'єктів у різних процесах і операції з ними уявляються у вигляді алгоритмів рішення задач. Тому модель даних у базі істотно залежить від типу операцій, виконуваних над даними при рішенні функціональних завдань.

Особливістю банківської діяльності є необхідність обробки декількох типів даних - оперативних, аналітичних, прогнозних. У рамках АБС вирішуються різні задачі: оперативна обробка даних у режимі реального часу, аналітична робота й робота з даними по прогнозуванню майбутнього розвитку. Залежно від цільового використання інформація структурується як у вигляді баз даних, так і у вигляді сховищ даних.

Для оперативної обробки поточних даних використовуються бази дані системи OLTP (On-Lіne Translatіon Processіng - процеси транзакцій у лінії зв'язку). Вони засновані на постійному відновленні інформації в базі, дані регулярно додаються, віддаляються, коректуються. Важливою задачею є надійне забезпечення транзакцій. Сховище - це орієнтовані на предметну область підтримуючі хронологію незмінні, інтегровані набори даних. Воно працює зі значними обсягами даних у порівнянні з базою даних і має більш складну систему організації. Технологія сховищ даних використовується насамперед з метою узагальнення даних для всебічного й глибокого аналізу діяльності банку, для переосмислення його бізнесу, для отримання консолідованої, об'єднаної по різних напрямках, звітності.

При рішенні аналітичних задач користувачам верхнього рівня (адміністрація, менеджери, фахівці) потрібні дані, обрані й узагальнені (агрегировані) за рядом ознак. Таким вимогам задовольняють системи аналітичної обробки даних OLAP (On-Lіne Analіtіc Processіng - процеси аналізу в лінії зв'язку), які побудовані на наступних базових принципах:

- дані, які необхідні для прийняття рішень, попередньо агреговані в потрібних розрізах;

- організація інформації забезпечує максимально швидкий доступ до неї;

- мова маніпулювання даними заснована на використанні бізнес-понять і близька користувачам.

Наприклад, інформація відбирається по бізнес-процесам і їх конкретним показникам для фахівців з аналізу окремих напрямків у діяльності банку.

Зміна умов ведення бізнесу і відповідне перепроектування бізнес - процесів приводять до змін в інформаційних технологіях і насамперед в інформаційному забезпеченні. Границі еволюційного (поступового) розвит-ку інформаційного забезпечення залежать від властивостей адаптивності бізнес-процесів і інформаційної бази. Властивість бази повинна розвиватися й адаптуватися до нових умов. Це означає можливість вбудовування нових об'єктів у модель бази, а також їх властивостей і зв'язків.

Однієї з головних проблем на етапі експлуатації бази даних є проблема її ефективного ведення в умовах зміни інформаційних вимог користувачів, які приводять до зміни концептуальної основи і, як наслідок, до зміни моделі даних. При цьому виникає необхідність у перенастроювані бізнес - логіки, реструктуруванні файлів бази, коректуванні ретроспективних даних, відновленні алгоритмів, перенастроювані інтерфейсу й т.д.

Автоматизуючи новий або мінливий бізнес-процес, необхідно вирішувати проблеми структуризації нових або реструктуризації наявних даних, реалізації алгоритмів протікання процесів рішення задач, забезпечувати комплекс операцій по введенню, обробці, передачі, зберіганню й висновку даних. Аналіз і проектування структури даних є ключовими етапами розробки інформаційного забезпечення не тільки на стадіях створення АБС, але й у процесі адаптації бази до нових умов роботи. Так, розширення можливостей надання банком нових послуг вимагає розвитку ІС, ІТ і залежить не тільки від наявності в базі даних про склад об'єктів, операцій, але й способів їх зміни або розширення. Для банківської сфери характерна висока швидкість зміни умов реалізації бізнесу, що вимагає розробки спеціалізованих методів ведення бази даних, відповідаючих швидким змінам бізнес-середовища, а також використання сучасного високотехнологічного програмно-технічного інструментарію.

При побудові моделі функцій банку і його бізнес-процесів варто враховувати фактор підвищеної зацікавленості банку в інформації про клієнтів, які звертаються в банк за кредитом. Багато в чому існування кредитних організацій визначається їх здатністю отримувати таку інформа-цію. Тому нові технології обробки й передачі інформації приводять до появи нових видів банківських продуктів, зростає необхідність для банків її збору й використання. Витрати на придбання інформації постійно знижуються завдяки технологічним змінам у її обробці й поширенні. У результаті інформаційної спеціалізації в банках з'являються нові продукти й послуги, що у свою чергу приводить до необхідності вдосконалення, модернізації інформаційної системи банку. Перехід до нової бази даних і технології її ведення відбувається при зростанні обсягу й номенклатури послуг, клієнтів, контрагентів, числа угод і операцій, появі нових і складних задач, росту прямих і непрямих витрат, зниженні продуктивності й ефективності праці.

Необхідність дотримання балансу між якістю інформаційного забезпечення АБС і витраченими на розробку й функціонування ресурсами приводить до того, що сучасні технології в основному орієнтовані на масове, промислове створення складних систем більшими колективами фахівців. Розробляються й створюються корпоративні АБС великими спеціалізованими фірмами - розроблювачами банківських інформаційних технологій, які мають відповідну наукову базу й висококваліфікованих професіоналів в області створення нових інформаційних технологій.

Висновки

Таким чином, інформаційна банківська технологія - процес перетворення банківської інформації на основі методів збору, реєстрації, передачі, зберігання і обробки даних з метою забезпечення підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення з використанням засобів персональної та обчислювальної техніки. У фінансово-кредитній системі ІБТ сприяють своєчасному і якісному виконанню банківських функцій, а також значно підвищують рівень управління як банківською системою в цілому, так і кожним банком і є практичною реалізацією інформаційних банківських систем (ІХС), але сама технологія без відповідної системи буде неефективна, а в сучасних умовах і нежиттєздатна.

В даний час системи пропонують споживачам практично весь спектр послуг, доступних клієнтам в офісі банку. Сьогодні віддалене обслуговування стало однією зі звичних та обов'язкових складових банківського сервісу.

Завдяки можливості віддаленого доступу клієнтів до своїх рахунків у банку відпадає необхідність у витратах на утримання персоналу і приміщень, необхідних для здійснення традиційного обслуговування клієнтів, а значить, істотно знижуються витрати банку, пов'язані з проведенням операцій. Звичайно, організація подібної послуги вимагає інвестицій, але витрати, пов'язані з запуском такої системи, на порядок нижче витрат, пов'язаних з відкриттям додаткових офісів банку. На відміну від банківського офісу, що працює в межах одного регіону, система дистанційного обслуговування дозволяє користуватися послугами банку практично з будь-якої точки світу, що дає нову ступінь свободи і банку, і його клієнтам. Варто додати - позитивний ефект від впровадження системи дистанційного обслуговування проявиться в тому випадку, якщо це рішення буде задовольняти запитам, що пред'являються банком до систем цього класу.

Оптимальна організація банківських послуг, продуктів та бізнес-процесів можлива в умовах комплексного підходу до автоматизації інформаційних технологій з урахуванням перспективи розвитку банківської справи, на базі повністю інтегрованих АБС. У таких системах весь спектр банківських технологій реалізується в єдиному інформаційному просторі внутрішньобанківського і позабанківського взаємодії.

Підводячи підсумок, можна з упевненістю констатувати, що для банківської діяльності створені ще далеко не всі необхідні інструменти управління і обліку, а тому незабаром можна чекати нові цікаві розробки в цій сфері.

Список використаної літератури

1. Грицунов О.В. Інформаційні системи та технології: навч. посібн. [для студ. ВНЗ] / О.В. Грицунов. - Харків: Вид-во ХНАМГ, 2010. - 222 с.

2. Skorupka D. Neural Networks in Risk Management of a Project / D. Skorupka // 2004 AACE International Transaction, (CSC.1.51 - CSC.1.57), The Association for the Advancement of Cost Engineering, USA, Washington 2004.

3. Закон України «Про банки і банківську дія ьність» від 7 грудня 2000 року №2121-III із змінами та доповненнями. [Електр нний ресурс] / Режим доступу: http://consultant.parus.ua/? doc=

4. Коваленко В.В Трансформаційні напрями розвитку банківської системи України / В.В. Кова-ленко // Економічний форум - 2015.- №2. [Електронний ресурс] / Режим доступу: file:///C:/Users/User/Desktop/ Downloads/ecfor 2015.2.48.pdf

5 Національне рейтингове агентство «Рюрік».Аналітичний огляд банківської системи України за результатами 2016 року. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/bank_system_4_kv_2016.pd

6 Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2003. - 349 с.

7Яременко С.А., Кудірко І.О. Напрямки розвит - ку сучасних інформаційних технологій у банківсь - ких структурах України. - : http://intkonf.org/yaremko-sa-kudirko-io-napryamkirozvitku-suchasnih-informatsiynih-tehnologiy-ubankivskih-strukturah-ukrayini.

8 Електронна комерція: Підручник / Л.А. Пономаренко, В.О. Філатов. - К.: Київський нац. торг.-економ. ун-т, 2002. - 443 с.

9 Задорожець З.Д. Аспекты качества и оценки банковских систем автоматизации. // Корпоратив - ные системы. - 2003. - №6. - С. 5-10.

10 Алешкин С. Системы дистанционного банков - ского обслуживания // Оборудование. Технологии и оборудование для магазинов. - 2006. №4. - С. 12-16

11. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г.А. Титоренко, В.И. Суворова, И.Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г.А. Титоренко. - М.: Финстатинформ, 1997. - 268 с.

12. Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М. І., Мороз А.М., Коряк А.М. / Під ред. М. І. Савлука. - К.: Лібра, 1998. - 344 с.

13. Банковские технологии. М.: Журнал издательства «Бизнес и компьютер» 1997-1999 гг.

Размещено на Allbest.ru