Забезпечення безпеки банківської діяльності
Сутність безпеки банку, її мета, завдання та методи. Нормативно-правове регулювання організації безпеки банківської діяльності. Зовнішні та внутрішні загрози банку та їх характеристики. Організація безпеки проведення кредитних та валютних операцій.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.11.2018 |
| Размер файла | 2,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Інформаційна незалежність України ставить ряд проблем забезпечення безпеки інформації в різноманітних напрямках діяльності держави: політика, економіка, військова сфера, тощо.
Особливе місце в цих проблемах займає задача захисту економічної інформації, яка набуває всебічного, масштабного характеру та державної ваги. Одним з факторів забезпечення безпеки економічної інформації є захист фінансово-банківської системи.
Питання безпеки банку є актуальними не тільки безпосередньо для банків, але також і для всіх інших учасників ринкових відносин. Безумовно, у першу чергу ця проблема хвилює власників банку - його акціонерів, що турбуються про розвиток свого бізнесу і несуть за нього матеріальну, моральну і соціальну відповідальність, якщо, звичайно, банкові споконвічно не відведена роль кримінальної організації.
Безпека банку хвилює також і клієнтуру, що склалася навколо банку з постійних і нових юридичних осіб, а також аналогічну частину фізичних осіб, які перебувають в якості вкладників, позичальників кредитів і користувачів яких-небудь банківських послуг (пластикові картки, депозитні сховища). Дана проблема актуальна і для партнерів по бізнесу, і особливо для банківського персоналу, що по не завжди зрозумілих причинах сприймає дану проблему частіше як якусь далеку, що знаходиться поза банком і не стосовну безпосередньо до нього.
В зв'язку з цим представляється, що безпеку банківської діяльності потрібно, насамперед, розуміти як:
безпеку банку як організації,
безпеку банківського персоналу,
безпеку банківських операцій.
Дані напрямки становлять основний комплекс питань забезпечення безпеки будь-якого учасника ринку незалежно від його конкретної діяльності. Тому базовими питаннями тут є не обговорення екіпірування і технічної оснащеності охорони будівлі банку, а управління процесами безпеки, розуміння персоналом напрямків можливих загроз для діяльності банку й уміння протистояти таким загрозам як за допомогою професійних дій служби безпеки банку, так і за рахунок умілого використання особистих засобів захисту.
Тому під час обговорення такої проблематики варто говорити про банк як про організації з позиції менеджменту, тобто з позиції управління банком, що включає планування діяльності банку на ринку, організацію його бізнесу, мотивацію банківського персоналу і контроль за банківськими операціями. Отже, як і в будь-якому цивілізованому бізнесі, основними індикаторами нормального стану справ тут повинні виступати не стільки виконання або невиконання банком нормативних показників НБУ, скільки відповіді на наступні питання:
якою репутацією володіють керівники такого банку,
чи можна їм довіряти,
чи тримають вони своє слово,
чи сплачують вони податки,
чи не замішані вони в кримінальних операціях,
який їхній послужний професійний список і яка їхня частка особистих прибутків у загальній сумі доходів, що виплачуються персоналові банку за виконувану роботу?
При цьому розгляд питань безпеки банка необхідно починати, насамперед, з оцінки положення банку на ринку і його впливу на галузеву і регіональну економіку. Важливо чітко розуміти роль і значення банківського бізнесу в економіці, де одне з перших місць приділяється питанням підтримки ділової репутації і забезпечення особистого успіху через успіх клієнтури, що обслуговується, де довіра будується не стільки на бездоганній професійній кваліфікації, скільки на виконанні прийнятих зобов'язань і домовленостей, де філософія бізнесу, продиктована адміністрацією і власниками банку, доведена до його персоналу та для його потенційних клієнтів і партерів[45].
Розглядаючи безпеку банку через призму організації, важливо акцентувати увагу як на її зовнішній, так і на її внутрішнє середовище. В зовнішньому середовищі варто розглядати дії з боку клієнтів, партнерів, конкурентів, державних установ і громадян суспільства, а також кримінального середовища, у внутрішньому же середовищі - дії персоналу банку в особі фахівців і менеджерів відділів банку (його підрозділів), неформальних груп, а також адміністрації банку і його власників. Особливу гостроту цьому питанню додає привабливість банку як особливої фінансової організації, що діє на ринку.
Безпека персоналу банку відображає стан його внутрішнього середовища, де особливо актуальна особиста безпека персоналу банку, що не гарантує жоден власник банку. Даний процес неоднозначний і нерідко на практиці виражається через небажання банківського персоналу брати участь у кримінальних або тіньових операціях і вимогу банківського персоналу за кваліфіковану і понаднормову працю одержувати більш справедливу оплату праці з урахуванням його специфіки, включаючи вплив характеру потенційних загроз при проведенні конкретних банківських операцій.
Безпека банківських операцій представляє не менший інтерес, оскільки торкає суть банківського бізнесу і безпосередньо взаємозалежна з безпекою банку і його персоналу. Тут особливий інтерес представляють не стільки мотиви поведінки персоналу при виконанні своїх посадових обов'язків, скільки технологія професійних порушень і використання діючого порядку і правил, недоліків і порушень у банку в особистих інтересах банківського персоналу або його власників, а також в інтересах конкуруючих банків і організацій, криміналу і чиновництва. Нерідко фоном для цього виступає некомпетентність окремих менеджерів і фахівців банку, їхні навмисні дії і бажання окремих фахівців і менеджерів особисто збагатитися за рахунок можливостей банку, у тому числі і за рахунок змови з клієнтурою, що обслуговується, або з криміналом, а також з потенційними конкурентами.
Мета дипломної роботи - провести комплексне дослідження банківської безпеки на прикладі АКБ «Індекс-банк.
Об'єкт дослідження - система безпеки АКБ «індекс-банк».
Предмет дослідження - АКБ «Індекс-банк»
Методологічною базою дослідження є положення різних концепцій управління банківською безпекою та праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених у забезпечення безпеки діяльності підприємства. Так, в роботі були використані загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження, зокрема:
Аналізу і синтезу - для деталізації Об'єкту дослідження та вивчення його функціональних і структурних складових;
Логічного узагальнення - для обґрунтування необхідності застосування нових наукових понять і принципів розрахунків;
Системного аналізу - для визначення цілей та напрямів фінансової діяльності при прогнозуванні грошового потоку та оцінки факторів ризику імпортних операцій;
Порівняння - для співставлення методів управління імпортними операціями підприємства та обґрунтування вибраного підходу;
Описового - для визначення особливостей вітчизняного та зарубіжного досвіду з управління імпортними операціями підприємства;
Графічного - для узагальнення в наочних формах зображення викладених положень.
Розділ 1. Теоретичні засади безпеки банківської діяльності
1.1 Сутність безпеки банку, її мета, завдання та методи
“Банківська безпека -- стан стійкої життєдіяльності при якому забезпечується реалізація основних інтересів і пріоритетних цілей банку, захист його від внутрішніх і зовнішніх дестабілізуючих факторів незалежно від умов функціонування”[65.с.4].
Серед проблем захисту банківської діяльності від загроз зовнішнього та внутрішнього характеру все більш актуалізується необхідність забезпечення охорони фінансових ресурсів, убезпечення інформації, майна й персоналу комерційного банку, створення дієвих механізмів фінансового захисту банківської системи [112]. Для комерційних банків особливо значущими є такі умови ефективної та безпечної діяльності, як забезпечення зворотності кредитів, підвищення прибутковості, підтримання ліквідності, зниження банківських ризиків, гарантування депозитів. Проте, дослідження й публікації щодо проблем безпеки банківської діяльності присвячені здебільшого організаційним, технічним і правовим аспектам.
У Концепції безпеки комерційного банку [113], схваленій АРБ, під безпекою комерційного банку розуміється стан захищеності інтересів власників, керівництва і клієнтів банку, матеріальних цінностей та інформаційних ресурсів від внутрішніх і зовнішніх загроз. За оцінкою А. Вінникова [3], безпека - стан захищеності банку від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Як вважає М.Ілляш [115, с. 91], безпека банку - це система заходів, які забезпечують захищеність інтересів власників, клієнтів, працівників і керівництва банку від зовнішніх і внутрішніх загроз. Рівень захищеності характеризується здатністю банку протистояти спробам як прямого несанкціонованого проникнення до приміщень банку зі злочинною метою, так і спробам завдати шкоди банку з боку конкурентів і кримінальних структур шляхом втручання в банківську діяльність, набуття впливу на банк із метою здійснення фінансових афер і махінацій, відмивання "брудних грошей", незаконних переказів їх за кордон тощо.
На думку С.Букіна [116], питання безпеки банку є актуальними не лише безпосередньо для банків, а також і для решти учасників ринкових відносин. Безумовно, в першу чергу цією проблемою опікуються власники банку, його акціонери, що турбуються про розвиток свого бізнесу і несуть за нього матеріальну, моральну і соціальну відповідальність, якщо, звичайно, банку первісно не відведена роль кримінальної організації. Безпека банку турбує також і клієнтуру, що склалася навколо нього з постійних і нових юридичних осіб, а також аналогічну частину фізичних осіб, які є вкладниками, позичальниками кредитів і користувачами будь-яких банківських послуг (пластикові картки, комірки сховища). Дана проблема актуальна і для партнерів по бізнесу, і особливо для банківського персоналу, який з не завжди зрозумілих причин сприймає дану проблему частіше як якусь далеку, що знаходиться поза банком і не відноситься безпосередньо до нього. З огляду на зазначене, він підкреслює, що безпеку банківської діяльності слід розуміти, передусім, як: безпеку банку як організації; безпеку банківського персоналу; безпеку банківських операцій.
М.Зубок [див. 64, с. 10] розрізняє наступні види безпеки банківської діяльності: особисту, колективну, економічну та інформаційну. А серед об'єктів захисту він виділяє [див. 64, с. 13]: фінансові ресурси, персонал банку, матеріальні засоби, інформаційні ресурси з обмеженим доступом.
Як вважає В. Шурпаков, банківська безпека є одним з основних елементів банківського менеджменту [117]. Банківська безпека має багатофункціональний і комплексний характер. Від ефективності її організації залежать практично всі сторони і напрями банківської діяльності. Під банківською безпекою мається на увазі організація заходів із запобігання можливим загрозам діяльності банку. Розмір цих загроз, тобто наслідки реалізації, часто завчасно математично не визначені.
Незважаючи на використання в літературі терміну "економічна безпека банку", де під ним розуміється сукупність охорони комерційної та банківської таємниці, в понятійному аспекті його значення визначається предметом всієї банківської безпеки. Будь-які втрати банку - матеріальні, фінансові, кадрові, інформаційні тощо - мають економічні наслідки. При цьому окремі проблеми банківської безпеки пов'язані між собою.
Д. Артеменко [див. 112] зазначає, що сутність економічної безпеки в банківській системі полягає в забезпеченні стану найкращого використання її ресурсів щодо запобігання загрозам комерційних банків і створення умов стабільного, ефективного функціонування й максимізації прибутку. При цьому він вважає, що рівень економічної безпеки банківської діяльності визначається тим, наскільки ефективно підрозділам і службам банків удається запобігати загрозам та усувати збитки від негативного впливу на банківську систему.
За Р.Гриценко [118, с. 27], економічна безпека банківської системи - це стан банківської системи, за яким її фінансова стабільність чи репутація не може бути підірвана цілеспрямованими діями певної групи осіб і організацій або фінансовою ситуацією, що складається всередині і зовні банківської системи.
На думку М. Зубка [див. 64, с. 166-167], економічна безпека банківської діяльності - це стан, за яким забезпечується економічний розвиток і стабільність діяльності банку, гарантований захист його фінансових і матеріальних ресурсів, здатність адекватного і без суттєвих втрат реагувати на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації. При цьому зазначається, що особлива роль економічної безпеки в системі заходів забезпечення безпеки банку зумовлюється: різноманітністю інтересів суб'єктів ринку банківських послуг; прагненням суб' єктів ринку до збільшення прибутку, гострою конкурентною боротьбою; обмеженістю фінансових ресурсів банків і джерел їх формування; нестабільною економічною ситуацією, несподіваними і різкими її змінами; зростанням економічної злочинності в кредитно-фінансовій сфері; підвищеним ризиком проведення банківських операцій у сучасних умовах.
Основним критерієм ефективності банківської безпеки є стабільність фінансового і економічного стану банку.
Мета банківської безпеки:
· Виключити можливість понесення банком збитків або неотримання вигоди.
· Забезпечити ефективну діяльність банку і якісну реалізацію ним операцій і угод.
Задачами банківської безпеки є :
· Захист законних інтересів і власності банку.
· Профілактика і попередження правопорушень і злочинних посягань на власність, імідж і персонал банку.
· Своєчасне виявлення реальних і потенційних загроз банку, проведення заходів щодо їх нейтралізації.
· Формування умов, що сприяють реалізації банком своїх планів і інтересів.
· Створення умов для відшкодування матеріальних і моральних збитків, нанесених банку і його співробітникам неправомірними діями організацій і окремих осіб.
· Організація системи заходів безпеки діяльності банку.
· Організація і реалізація заходів щодо підтримки встановленого порядку роботи підрозділів банку в кризових ситуаціях.
· Контроль стану та ефективності функціонування системи заходів безпеки в банку (див. додаток 1), своєчасне реагування на зміни в її роботі[64].
Розрізняють особисту, колективну, економічну та інформаційну види безпеки.
Особиста безпека полягає в забезпеченні спокійної роботи, вільного переміщення і відпочинку кожного працівника.
Колективна - забезпечення спокійного, планового й ефективного режиму роботи підрозділів банку.
Суть економічної безпеки полягає в забезпеченні захисту і раціонального використання фінансових ресурсів банку, надійного збереження і транспортування готівки і цінностей, грамотної експлуатації технічних засобів і обладнання банку, забезпечення умов для ефективного проведення банком операцій і укладання угод.
Забезпечення гарантованого захисту інформаційних ресурсів банку від внутрішніх і зовнішніх посягань - інформаційна безпека банку.
Зміст категорії "інформаційна безпека" знаходить розвиток у комплексі нормативно-правових документів щодо використання засобів обчислювальної (комп`ютерної) техніки для оброблення та зберігання інформації обмеженого доступу, державних стандартів із документування, супроводження, використання, сертифікаційних випробувань комп`ютерних програмних засобів захисту інформації, банк засобів діагностики, локалізації та профілактики комп`ютерних вірусів, нові технології захисту інформації з використанням спектральних методів, високонадійні криптографічні методи захисту інформації тощо.
Аналіз чинного інформаційного законодавства свідчить, що український законодавець в значній мірі пов`язує сутність категорії "інформаційна безпека" з категорією "захист інформації в автоматизованих системах". Ця категорія також має визначення на законодавчому рівні, як системо утворюючий чинник (об`єкт) правовідносин - правового регулювання суспільних інформаційних відносин, пов`язаних з використанням автоматизованих комп`ютерних систем. В нашій країні системо утворюючим цієї галузі суспільних відносин виступає Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" (від 5 липня 1994 року).
Слід зазначити, що поряд з цим Законом сьогодні в України існує значний масив нормативних актів, які регулюють суспільні інформаційні відносини в умовах інформатизації. Це дає підстави для умовного виділення таких відносини як об`єкт (предмет) наукового дослідження, в межах міжгалузевого комплексного інституту права - інформаційного права. Серед інших, в ньому визначаються такі складові: інформаційна безпека та захист інформації в автоматизованих системах[112].
Останнім часом на Україні набула сили компанія з так званого ліцензування програмного забезпечення (ПЗ). Під ліцензією зазвичай розуміється спрощена угода про передачу певного обсягу прав стосовно ПЗ від розробника до отримувача. У зв'язку з цим необхідно відзначити, що у світі поширено декілька видів ліцензій. Крайнім випадком є відкрита ліцензія, згідно якої постачальник залишає за собою усі виключні авторські права, і передає отримувачу невиключні, зокрема можливість відтворювати, вивчати та змінювати програму. Іншим крайніми випадком є закрита комерційна (пропієтарна) ліцензія, згідно якої постачальник залишає за собою усі можливі права, і передає отримувачу лише право використати програму на певній кількості комп'ютерів, без жодних гарантій та компенсацій. Є декілька проміжних видів ліцензій, що передбачають часткову передачу прав, наприклад, тільки на використання, без права продажу, тиражування та вивчення. Зазвичай відкриті ліцензії дешеві або безкоштовні. Переважна більшість так званих ліцензійних угод, пропонованих постачальниками, не відповідають чинному вітчизняному законодавству або не є укладеними, оскільки важко визнати укладеною угоду, учасники якої ні про що не домовлялися. В той же час, більшість постачальників якісних програмних продуктів (особливо у фінансовій галузі) не переймаються цією проблемою, оскільки їх продукти передбачають постачання та обслуговування програм (налаштування, оновлення, навчання), і угода про таке супроводження захищає інтереси і постачальника, і споживача без усіляких ліцензій. Перевагою відкритих ліцензій для банківської галузі є можливість доопрацювати програми згідно своїх вимог та (хоча б потенційно) дослідити їх на відсутність небажаних побічних властивостей, зокрема таких, що сприяють неконтрольованому витоку інформації. Пропієтарне ПЗ з закритими ліцензіями прийнятне лише за умови певних гарантій безпечності його використання, які зазвичай не можуть бути отримані.
Висновки з розгляду практики ліцензування ПЗ, з урахуванням специфіки банківської галузі, наступні. Незалежно від виду і наявності вимог щодо ліцензування, в банку бажано використовувати програми, що придбані за угодами, що передбачають певне обслуговування, навчання, оновлення, гарантії. Для програм, що використовуються при створенні та обробці платіжних документів, необхідно вибирати ті, що надаються з гарантіями щодо стабільності роботи та відсутності неконтрольованих властивостей, або ті, що надаються за вільними ліцензіями і хоча б потенційно дозволяють дослідити свої можливості. Прикладні програми цього напрямку необхідно використовувати лише від постачальників, що мають певний авторитет в галузі, надають певні гарантії щодо стабільності роботи та відсутності неконтрольованих властивостей, і, бажано, плідно співпрацюють з банком певний період. Для програм, що припускають тривале використання без обслуговування та оновлення (переважно операційні системи та утиліти робочих станцій, офісні та інші універсальні програми, що не орієнтовані на банківську галузь), бажано вибирати ті, що надаються за вільними ліцензіями. Для програм, які очікується змінювати для потреб банку, необхідно вибирати ті, що надаються за вільними ліцензіями, що дозволяють отримання та зміну коду. Так званий процес переходу на ліцензійне ПЗ повинен поступово імплементувати означені вище напрямки розвитку і ні в якому разі не спричиняти нищівних для технологічних процесів або фінансового стану рішень[111].
Формами організації безпеки банку є:
· Охорона ( фізична, технічна, комплексна).
· Режим (допуск в банк, роботи підрозділів банку, функціонування інформаційних ресурсів).
· Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності банку (збір інформації, аналітична робота, інтерпретація і розподіл інформації)[110].
Безпечний стан діяльності банку в істотній мірі означає стабільний, динамічний і цілеспрямований розвиток банківського сектора економіки держави. Як держава, так і приватний банківський бізнес зацікавлені в безпеці банківської діяльності, у її законослухняному виконанні і зміцненні за рахунок цих національних інтересів у широкому спектрі економічних і соціальних відносин держави і суспільства.
У зв'язку з цим менеджмент банку і фахівці повинні розуміти, відкіля можуть виходити погрози безпеки банку, у чому вони виявляються і які причини їхньої появи.
кредитний валютний банк безпека
1.2 Зовнішні та внутрішні загрози банку та їх характеристики
Сучасні умови підприємницької діяльності характерні практично для всіх держав колишнього Союзу РСР. Тому досвід забезпечення безпеки такої діяльності з тими чи іншими особливостями притаманний кожній з держав і може бути використаний для удосконалення безпеки бізнесу, у тому числі і банківського.
Проведений аналіз стану безпеки підприємницької діяльності фахівцями Росії, України та інших країн СНД показує, що основним завданням сил безпеки є виявлення, протидія та нейтралізація загроз безпеки такої діяльності[64].
Поняття загрози тут розуміється як потенційно можливі або реальні дії зловмисників чи конкурентів, здатні нанести банку матеріальної або моральної шкоди.
До внутрішніх погроз відносяться дії або бездіяльності (у тому числі умисні і ненавмисні) співробітників підприємства, що перечать інтересам його комерційної діяльності, наслідком яких можуть бути нанесення економічного збитку компанії, витік або втрата інформаційних ресурсів (у тому числі відомостей, складових комерційну таємницю і конфіденційну інформацію), підривання її ділового іміджу в бізнес-кругах, виникнення проблем у взаєминах з реальними і потенційними партнерами (аж до втрати важливих контрактів), конфліктних ситуацій з представниками кримінального середовища, конкурентами, контролюючими і правоохоронними органами, виробничий травматизм або загибель персоналу і так далі
До зовнішніх погроз відносять протиправну діяльність кримінальних структур, конкурентів, фірм і приватних осіб, що займаються промисловим шпигунством або шахрайством, неспроможних ділових партнерів, раніше звільнених за різну провину співробітників підприємства, а також правопорушення з боку корумпованих елементів з числа представників контролюючих і правоохоронних органів. Специфіка національних ринкових стосунків таїть в собі безліч небезпек для добросовісного підприємця, якому доводиться постійно діяти в умовах підвищеної риски. Якщо Ви є керівником солідної розвиненої компанії, то в певний період Вам напевно доводилося стикатися з проблемою захисту її інтересів від протиправних посягань різного роду недоброзичливців.
На сьогодні відсутні єдині підходи до оцінки загроз безпеці комерційних банків. Так, С. Букін [див. 5] серед останніх виділяє: загрози безпеці банку з боку зовнішнього середовища (з боку клієнтів, партнерів, конкурентів, криміналу, держави в особі різних державних установ, громадян) і загрози безпеці банку з боку внутрішнього середовища (з боку власників, адміністрації, менеджерів підрозділів, спеціалістів, неформальних груп).
Як вважає А. Вінников [див. 114], загроза - це нереалізована, але реально існуюча (з певною вірогідністю) можливість нанесення банку будь-якого збитку. Перелік загроз банківській безпеці можна розділити на три групи: антропогенні - кримінальні структури, потенційні злочинці, недобросовісні партнери, конкуренти і персонал банку; техногенні - неякісні технічні і програмні засоби обробки інформації, засоби зв'язку. охорони, сигналізації та інші технічні засоби, що застосовуються в банку; стихійні - землетруси, повені, урагани та інші природні катаклізми.
Загрози від перерахованих вище джерел можуть бути спрямовані на такі об'єкти, як грошові кошти банку, конфіденційна інформація (на різних видах носіїв), технічні і програмні засоби обчислювальної техніки, засоби зв'язку і телекомунікацій, персонал і приміщення банку, сховища грошових коштів і будівлі, в яких вони розміщені.
Існує думка [122, с. 174], що в сучасних умовах найбільшу загрозу банківському сектору становлять такі негативні явища: низька якість капіталів банків; ризикова кредитна політика; недосконала система страхування депозитів; недостатня ліквідність банківських активів; низький рівень кредитоспроможності підприємств реального сектора економіки; невідповідність діяльності банківських установ міжнародним стандартам.
М.Єрмошенко вважає, що до основних загроз банківській системі слід віднести [13, с. 212-216]: низький рівень капіталізації банківської системи; наявність внутрішніх негативних причин, притаманних банківській діяльності; слабкість вітчизняної системи комерційних банків, їх роботу в основному з грошовими ресурсами, дефіцит фінансових послуг та інструментів; участь банківської системи в тіньовій діяльності та її криміналізацію; недостатнє законодавче врегулювання банківської діяльності; недостатній контроль за діяльністю комерційних банків з боку НБУ; характер спрямованості кредитної діяльності банківської системи; низький рівень залучення іноземної валюти і готівки у національній валюті, що знаходиться у населення; відсутність достатнього золотовалютного запасу; практична відсутність системи страхування вкладів населення і депозитів підприємств у комерційних банках; відсутність довіри населення й юридичних осіб до комерційних банків; платіжну кризу і пов'язане з нею використання грошових сурогатів; невідповідність вимог щодо збільшення темпів розвитку банківської системи обсягам реального грошового капіталу для формування коштів банків; невиправдано високі обсяги коштів комерційних банків, заморожених у вигляді викуплених у держави ОВДП, у тому числі і реструктурованих урядом у конвертовані ОВДП.
М. Зубок [див. 64, с. 55-58] під загрозами безпеці банку розуміє потенційно можливі або реальні дії зловмисників чи конкурентів, здатних завдати банку матеріальної або моральної шкоди, що виявляються як сукупність факторів і умов, які створюють небезпеку для нормального функціонування банку відповідно до його завдань та інтересів.
У зв' язку з цим загрози безпеці банку диференціюються на: економічні (корупція, шахрайство, недобросовісна конкуренція, використання недосконалих технологій); фізичні (крадіжки, пограбування, руйнування, виведення з ладу, неефективна експлуатація); інтелектуальні (розголошення та неправомірне використання інформації банку і його інтелектуальної власності; соціальні конфлікти в/та навколо банку; психологічні та ідеологічні диверсії).
З огляду на суб'єктів загроз він виділяє зовнішні (від кримінальних елементів; конкурентів; партнерів і клієнтів; іноземних суб'єктів господарювання та окремих осіб, юридичних і фізичних осіб, які займаються промисловим шпигунством; окремих посадових осіб державних органів, які зловживають своїм становищем; засобів масової інформації; колишніх працівників банку) та внутрішні (від працівників банку і банківських технологій) загрози. Серед об'єктів загроз ним вирізняються: персонал, фінанси, матеріальні засоби, інформація.
На думку Д. Артеменка [див. 112], існують зовнішні і внутрішні загрози фінансовій безпеці комерційних банків; основні з них наведено у табл. 1.
У Концепції безпеки комерційного банку [див. 113], схваленій АРБ, підкреслюється, що загрози фінансовим ресурсам проявляються у вигляді: неповернення кредитних позик; шахрайства з рахунками і вкладами; підроблених платіжних документів і пластикових карток; крадіжки фінансових коштів із кас та інкасаторських машин.
0 + =
Мета Мета
Введення в Добровільна
оману передача власності
ПРЕДМЕТ ШАХРАЙСЬКИХ
ПОСЯГАНЬ
80% 20%
Гроші Товарно-матеріальні
цінності
100%
Рис. 1.1 Шахрайство
Рис. 1.2 Заходи локалізації
У свою чергу, внутрішні загрози в основному утворюються:
працівниками банків;
недосконалими технологіями банківського виробництва та неповним його врегулюванням нормативними актами банків;
через недосконалу систему безпеки банків та захисту їх інформації.
Внутрішні загрози, як правило, обумовлюються наявністю передумов для негативних, протиправних дій персоналу банку, безконтрольним використанням засобів виробництва, порушенням режимів діяльності банку.
Ураховуючи, що значна частина внутрішніх загроз реалізуються з участю або за сприяння персоналу банків, можна вважати, що основним джерелом таких загроз є банківські працівники. Виходячи з цього внутрішні загрози банкам можуть утворюватися внаслідок:
непрофесійних дій працівників банків;
низького стану виховної та профілактичної роботи в банках;
недосконалої системи заробітної плати та стимулювання праці персоналу банків;
порушень правил кадрової роботи, невідповідності кадрової політики умовам роботи банків;
психологічних та комунікаційних особливостей працівників банків;
відсутності нормативної бази банків, яка б установлювала режими їх діяльності та правила поведінки персоналу;
низького стану трудової і виробничої дисципліни, слабкої вимогливості керівного складу банків.
Внутрішні загрози безпеки є постійними і не залежать від ролі, місця, значення банку або наявності зовнішніх загроз.
Реалізація загроз має свої особливості відповідно до об'єктів загроз. Для більш повного розуміння можна зазначити, що основними об'єктами загроз банку можуть бути персонал, фінанси, матеріальні цінності та інформація банку.
Реалізація загроз щодо персоналу банку може призводити до моральних або фізичних страждань окремих осіб, втрати ними своєї власності, нанесення економічної шкоди.
Загрози фінансам банку можуть реалізовуватись через крадіжки фінансових ресурсів банку, шахрайство з коштами банку, фальсифікацію фінансових документів та підроблення банкнот, недосконалі технології банківського виробництва.
Матеріальним цінностям банку може загрожувати пошкодження будівель, приміщень та іншої нерухомості, виведення із ладу засобів зв'язку і систем комунального обслуговування, пошкодження, крадіжки банківського обладнання, техніки, транспортних засобів.
Інформаційні загрози можуть реалізовуватись через несанкціоноване ознайомлення сторонніх осіб з відомостями банку, що мають обмежений доступ, модифікацію банківської інформації, її знищення або розголошення.
1.3 Нормативно-правове регулювання організації безпеки банківської діяльності
Підприємницька діяльність досить насичена не тільки діловими відносинами, їй значною мірою притаманні тісні інформаційні відносини партнерів та конкурентів. Останні ж регулюються відповідними законодавчими та нормативними актами держави, а також нормативними документами підприємницьких структур. Що ж до банківської інформації, то, відповідно до положень Законів України «Про інформацію», «Про підприємства в Україні», «Про банки і банківську діяльність» та інших законодавчих актів, її структура може мати такий вигляд:
Рис. 1.3 Структура банківської інформації
Нормативними документами органів державної влади і управління є постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, постанови НБУ, накази, інструкції, положення міністерств і відомств, які конкретизують, пояснюють, встановлюють відповідні інструменти виконання законодавчих актів у тих чи інших сферах діяльності. У деяких законодавчих актах є посилання на обов'язкове пояснення тих чи інших положень законів з боку визначених ними державних органів. У таких випадках положення законодавчих актів повинні виконуватись відповідно до вимог нормативних актів, виданих такими органами державної влади і управління та іншими державними установами. Разом із законами України вони є правовими нормами, які регулюють відповідні види діяльності суб'єктів підприємництва.
У сфері захисту та безпеки банківської діяльності заходи безпеки регламентуються також у відповідності до вищезазначених форм.
Охорона банків організується згідно з Інструкцією з організації охорони установ банків України, затв. постановою Правління НБУ від 25.12.98 № 548, та наказом МВС України від 25.12.98 № 963. Інструкція визначає умови та порядок організації охорони установ державних і комерційних банків України, їхніх філій, відокремлених безбалансових відділень, пунктів обміну валют, у яких здійснюються операції з цінностями. Відповідно до цієї Інструкції для банків встановлено п'ять категорій охорони, основним критерієм визначення яких є обсяги цінностей, з якими здійснюються банківські операції. Під обсягом цінностей маються на увазі максимальні обсяги готівки та цінностей, що можуть знаходитись у сховищі установи банку.
Залежно ВІД встановленої категорії охорона установ банків ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ підрозділами Державної служби охорони при МВС України, відомчої воєнізованої охорони державних банків або службами охорони банків.
Враховуючи, що охоронна діяльність є ліцензійним видом діяльності, порядок видачі таких ліцензій встановлений постановою Кабінету Міністрів від 03.07.98 № 1020 "Про порядок ліцензування підприємницької діяльності".
Докладніше процедура ліцензування охоронної діяльності передбачена Інструкцією про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню засобів охоронної сигналізації, затв. наказом МВС від 28.02.94 № 112, а також Інструкцією про порядок здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з охорони власності, охорони громадян, а також за діяльністю служб охорони підприємств та організацій усіх форм власності, затв. наказом МВС від 14.04.98 № 257. У першому документі наведено перелік вимог до підприємств і громадян щодо надання їм права здійснювати охоронну діяльність. Так, керівником підрозділу охорони не може бути особа, яка не має вищої юридичної освіти або стажу роботи менше З років на посадах середнього або старшого начальницького складу в охоронних, оперативних або слідчих підрозділах органів внутрішніх справ. Служби безпеки, або стажу служби не менше 5 років на командних посадах стройових частин та навчальних закладів Збройних Сил, або стажу роботи не мене 5 років за останні 10 років на посадах, пов'язаних з організацією або безпосереднім виконанням охоронних функцій.
Положеннями Інструкції, затв. наказом МВС № 257 передбачається надання органам Державної служби охорони права перевіряти діяльність підприємницьких структур, що надають послуги охорони, та підрозділів, які здійснюють охорону суб'єктів підприємництва. Так, згідно з п.3.4 Інструкції, у ході перевірки охоронних підприємств та служб охорони, вивчається особовий склад, організація професійної підготовки працівників та виконання заходів щодо забезпечення безпечних умов їх праці, перевіряється дотримання обов'язкових вимог, встановлених законодавчими та нормативними актами, до комплектування та організації роботи персоналу охорони. Пункт 4.1. Інструкції передбачає, що в разі виявлення в ході перевірки істотних недоліків Державна служба охорони направляє відповідне подання аж до зміни виду охорони, тобто з приватної на державну.
Додаткові вимоги до охоронної діяльності встановлюються також спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 № 263/121 "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі" та наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.11.93 № 123 "Про перелік робіт з підвищеною небезпекою". Згідно з останнім охоронна діяльність віднесена до такого переліку. А включення її до цього переліку передбачає обов'язкове попереднє навчання, щорічну перевірку знань та медичне обстеження працівників. Усі ці заходи проводяться за рахунок юридичних осіб, де працюють охоронці.
Одним із видів охорони банків є охорона перевезення цінностей та готівки. Основним документом щодо цього є Інструкція № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затв. постановою Правління Національного банку України від 07.07.94, згідно з якою в банках встановлюється відповідний порядок роботи касових вузлів, дій охорони і працівників кас у різних непередбачених ситуаціях, а також порядок транспортування та охорони готівки і цінностей. Охорону інкасації можуть здійснювати органи Державної служби охорони, відповідні органи НБУ, в окремих випадках -- підрозділи інкасації комерційних банків, перелік яких визначає НБУ.
До нормативних актів, які регулюють охоронну діяльність банків, слід віднести також постанову Кабінету Міністрів України від 07.09.93 № 706, якою затверджено Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Цим документом надається право суб'єктам підприємницької діяльності (в тому числі і банкам) для захисту життя, здоров'я, честі і гідності своїх працівників придбати газову зброю. Остання може видаватись працівникам як для їх особистого захисту, так і охоронцям для виконання службових обов'язків. Крім того, у цьому документі визначається порядок придбання та зберігання газової зброї, а також випадки і правила і'ї застосування. Так, ч.4 п.ЗО передбачається, що спеціальні засоби охорони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, застосовуються:
¦ для захисту від злочинних посягань на своє життя і здоров'я, житло і майно або життя, здоров'я, житло і майно інших громадян; для захисту від нападу на приміщення організації, установи суб'єкта підприємницької діяльності, де працюють громадяни, які володіють цією зброєю;
¦ для затримання особи, яка скоїла злочин і робить спробу зникнути або чинить протидію, з наступною передачею цієї особи працівникам органів внутрішніх справ.
Отже, основні чинники регламентування охоронної діяльності банків зосереджені саме в нормативних актах державних органів.
2. Основні галузі банківської таємниці.
Регламентування режиму діяльності банку з боку органів влади і управління здійснюється лише одним актом -- постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.93 № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці". Згідно з цією постановою при визначенні відомостей, що становлять комерційну таємницю банку, керівництво останнього не має права надавати статус комерційної таємниці такій інформації і документам:
¦ установчим документам, документам, що дозволяють займатись підприємницькою діяльністю та Гі окремими видами;
¦ інформації за всіма встановленими формами державної звітності;
¦ даним, які необхідні для перевірки, обчислення і оплати податків та інших обов'язкових платежів;
¦ відомостям про чисельність і склад працюючих, їх заробітну плату в цілому та за професіями і посадами, а також про наявність вільних робочих місць;
¦ документам про сплату податків і обов'язкових платежів;
¦ інформації про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які є суб'єктами підприємництва;
¦ документам про платоспроможність;
¦ інформації про забруднення навколишнього природного середовища, невиконання умов безпеки праці, реалізацію продукції, яка завдала шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України і розміри завданих при цьому збитків;
¦ відомостям, які відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню (масова інформація та інформація, котра публічно розповсюджується через друковані та аудіовізуальні канали, нормативні акти, що стосуються свобод і законних інтересів громадян та ін.).
Виходячи з того, що перелічена інформація не може бути комерційною таємницею, а деякі з відомостей потребують обмеженого доступу, слід пояснити таке: до форм державної звітності належать лише форми, встановлені Державним комітетом статистики України. Під документами про платоспроможність і даними, необхідними для перевірки обчислення податків, не можна розуміти документи і відомості по операціях, рахунках і вкладах клієнтів та кореспондентів банку, оскільки вони згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 52) віднесені до банківської таємниці. Як відомо, у разі неузгодження правових норм повинен спрацювати принцип верховенства закону над підзаконним актом. Відомості про чисельність і склад працюючих, їх заробітну плату не слід плутати з поіменним складом персоналу банку і матеріальним забезпеченням конкретних працівників.
Відомості про захист інформації, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України № 611 як така, що не може бути комерційною таємницею, можуть отримати статус конфіденційної інформації, яка за Законом України "Про інформацію" (ст. ЗО) також є інформацією з обмеженим доступом. Заходи захисту інформації в цьому випадку будуть обиратись керівництвом банку і ним же встановлюватиметься відповідальність за посягання на таку інформацію.
Організація захисту банківської інформації відповідним чином може опиратись і на норми трудового законодавства України, зокрема на ті його положення, що передбачають встановлення трудових відносин на основі контрактів. Останні визначають особливі відносини, які передбачають, що строк дії контракту та умови його розірвання встановлюються за згодою сторін, тобто відповідні заходи захисту банківської інформації можуть передбачатись у контрактах як одна із умов трудового договору. Нормативними актами, що регулюють встановлення трудових відносин працівника і адміністрації підприємства на контрактній основі, є постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.94 № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" та наказ Міністерства праці України від 15.04.94 № 23, яким затверджено Типову форму контракту. Основними положеннями цих документів є те, що контрактами можуть визначатись додаткові, крім встановлених законом, засади для його розірвання. Зрозуміло, що однією із таких додаткових засад розірвання трудового договору може бути завдання працівником матеріальної або моральної шкоди банку, в тому числі і шляхом протиправних посягань на інформацію з обмеженим доступом. Для практичного застосування таких умов необхідне виконання відповідних вимог: факт укладання трудового договору у контрактній формі; включення до контракту засад, що передбачають його розірвання з ініціативи адміністрації банку у випадках, пов'язаних з протиправними посяганнями на банківську або комерційну таємницю чи конфіденційну інформацію банку; вина працівника банку у скоєнні таких дій.
Відсутність відповідного законодавства щодо інформаційно-аналітичного забезпечення, на жаль, не створює правових умов для регулювання такої діяльності і нормативними актами органів влади і контролю.
Президія Верховного Суду України затвердила Положення про інформаційну діяльність Верховного Суду України (13.02.99). Хоча у Положенні йдеться про доступ до судової інформації працівників засобів масової інформації, однак це не виключає права банків на отримання такої інформації. Особливістю доступу є те, що може надаватись тільки інформація про судову статистику, узагальнення судової практики, судові рішення. Крім того, така інформація надається за плату і тільки з письмового дозволу Голови Верховного Суду або його заступників. Але незважаючи на останнє, для банків відкривається один з каналів отримання інформації для формування свого інформаційного ресурсу.
Діяльність українських банків щодо забезпечення їх безпеки регламентується не тільки чинним законодавством, що безперечно, а й внутрішніми нормативними актами. Останні також групуються відповідно до форм реалізації заходів безпеки: охорони, режиму та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності банку.
У комерційних банках юридично закріплюється їх право на запровадження заходів безпеки власними силами. Для цього у статутах передбачається положення, в якому зазначається, що банки мають право на комерційну таємницю, конфіденційну інформацію і їх захист, на охорону своєї власності силами банку, проведення заходів щодо формування інформаційних ресурсів.
Встановивши таке право, банки розробляють основний документ з безпеки банківської діяльності -- Концепцію безпеки банку. Як правило, Концепція містить:
¦ загальні положення (основні поняття і терміни, характеристику умов діяльності банку та загроз йому, мету, завдання і принципи безпеки);
¦ заходи організації безпеки банку (планування та організацію виконання заходів безпеки, функції підрозділів банку з питань безпеки, відносини між підрозділами, із суб'єктами підприємництва, державними органами при забезпеченні захисту інтересів банку, структура підрозділу безпеки банківської діяльності, його функції, права і відповідальність, роль і завдання охоронних і детективних фірм, послуги яких використовуються для забезпечення безпеки банку, порядок комплектування та підготовки співробітників підрозділу безпеки, забезпечення взаємодії з правоохоронними органами);
¦ заходи безпеки банку (перелік основних заходів, форми і методи їх виконання, дії банку за непередбачених умов і в екстремальних ситуаціях);
¦ забезпечення безпеки банківської діяльності (фінансове, матеріально-технічне, науково-методичне, інформаційне та ін.).
Відповідно до Концепції банки розробляють Положення про підрозділ безпеки та інші документи щодо реалізації заходів безпеки:
а) З питань охорони.
Видається наказ про призначення комісії по огляду об'єктів банку щодо організації їх охорони власними силами (відомча охорона).
Результати роботи комісії оформлюються актом, у якому зазначається стан об'єктів та наводяться рекомендації щодо організації їх охорони: вид охорони, кількість постів охорони, заходи щодо створення щтучних бар'єрів доступу у банк тощо. На основі акта розробляються заходи охорони та створюється Дислокація -- документ де вказується порядок охорони об'єктів банку технічними засобами та фізичними силами. За-верщальним і відповідно основним нормативним актом банку з питань його охорони є наказ про затвердження інструкцій про пропускний і внутрішньо об'єктовий режим та режим функціонування і охорони касового вузла. Цими документами передбачається порядок доступу персоналу, клієнтів, акціонерів та відвідувачів у банк, застережені дії протипожежної безпеки, порядок здачі під охорону приміщень, поведінка персоналу і сил охорони за непередбачених обставин та ін. Крім того, з метою запобігання злочинним діям кримінальних елементів щодо банку та готовності його установ і персоналу до дій в екстремальних умовах у банках розробляються так звані кризові плани, які погоджуються з місцевими органами міліції.
б) З питань режиму.
Згідно із законами України "Про підприємства в Україні" і "Про інформацію" в банку організується робота по визначенню та відбору відомостей, які становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію банку. З метою нормативного їх закріплення видається наказ, яісим затверджується Положення про інформацію банку з обмеженим доступом. Положення передбачає перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію банку, склад осіб, яким ці відомості можуть доводитись у повному обсязі, заходи захисту відомостей, що становлять комерційну, банківську таємницю та конфіденційну інформацію. Положенням також встановлюється відповідальність за розголошення інформації з обмеженим доступом.
До нормативних документів з режиму банку також належать:
¦ внутріщній розпорядок роботи банку;
¦ Положення про трудову дисципліну;
¦ Положення про службове діловодство;
¦ Положення про проведення службових розслідувань;
¦ положення, інструкції, що регламентують захист інформації в автоматизованих інформаційних системах та мережах банку, порядок доступу до неї.
¦ інструкції для посадових осіб про тримання у таємниці відомостей, які їм стали відомі при виконанні посадових обов'язків і які становлять інформацію з обмеженим доступом;
¦ зобов'язання працівників банку щодо нерозголошення відомостей, які становлять інформацію з обмеженим доступом;
¦ угоди про конфіденційність, укладені з клієнтами і партнерами банку;
¦ окремі положення інструкції про порядок комплектування персоналу банку.
Аналіз результатів діяльності банків з питань безпеки показує, що не всі банки створюють повну нормативну базу, але ті з них, де є розгалужена мережа установ і які оперують в особливо "гострих" сферах (енергетика, нерухомість, зовнішньоекономічна діяльність), прагнуть створити найбільщ повну нормативну базу з питань безпеки їх діяльності і ефективно її використовують.
в) з питань інформаційно-аналітичного забезпечення.
Відсутність законодавчої і нормативної бази з цих питань не дає права банкам не тільки регламентувати таку діяльність власними нормативними актами, а й активно здійснювати і"ї. Невеликий досвід з цих питань є лище в окремих банках. Такі банки мають нормативні документи (накази, інструкції, положення, рекомендації) з проведення інформаційного аудиту й інформаційного моніторингу в своїх установах. Під інформаційним аудитом, як правило, розуміють обстеження підрозділів банку з метою вивчення і оцінки інформації, яка є у їх розпорядженні. Інформаційний моніторинг передбачає контроль надходження інформації з метою визначення її важливості, цінності і можливості використання в інтегрованих базах даних підрозділів безпеки (додаток 11). Постійне проведення такої роботи у банках дає можливість створити неабияку інформаційну базу, а поєднання цієї роботи з іншими заходами інформаційно-аналітичного забезпечення -- створити необхідний інформаційний ресурс.
Таким чином, незважаючи на відсутність в Україні основних системо утворюючих законодавчих актів з питань безпеки підприємницької (у тому числі і банківської) діяльності, можна зазначити, що правова основа захисту інтересів підприємців все ж таки є. Наявність відповідних положень законодавчих і нормативних актів дає змогу використовувати права підприємців щодо створення системи заходів безпеки своєї діяльності. Разом з тим правова система є однобокою і спрямовує заходи безпеки підприємницької діяльності переважно на ї"ї захист, а не на протидію недобросовісним конкурентам і злочинним елементам. Таке положення робить підприємця пасивним, змушеним тільки захищатись. Майже не передбачають з боку підприємця активних його дій з питань безпеки.
...Подобные документы
Роль і місце фінансової безпеки банків, основні інструменти її забезпечення, методичні підходи щодо формування системи. Загальна оцінка фінансового стану банку, аналіз дотримання нормативів діяльності. Напрями досягнення фінансової безпеки банків.
курсовая работа [71,4 K], добавлен 22.12.2012Зміст і предмет аналізу банківської діяльності. Основні принципи, критерії та види аналізу банківського балансу. Організація аналітичної роботи в банку. Методи, прийоми, етапи та інформаційне забезпечення проведення аналізу банківської діяльності.
презентация [85,6 K], добавлен 21.03.2014Забезпечення фінансової безпеки банків. Особливість безпеки банківської системи України. Зміцнення позицій на ринку банківських послуг. Основні інструменти забезпечення фінансової безпеки банків. Вибір оптимальних антикризових стратегій та інструментарію.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 19.02.2012Правове регулювання захисту банківської таємниці. Проблеми, що виникають в банківській сфері з приводу захисту таємниці. Класифікація каналів витоку інформації. Загрози банківської таємниці. Види спеціальних технічних засобів перехоплення інформації.
дипломная работа [129,9 K], добавлен 23.12.2011Економічна сутність та види валютних операцій банків, принципи та механізми їх реалізації, значення в діяльності банківської сситеми, нормаивно-правова база. Оцінка ефективності валютного обслуговування клієнтів банку, шляхи та напрямки її підвищення.
дипломная работа [385,2 K], добавлен 12.07.2010Забезпечення безпеки здійснення в банках касових операцій. Основні загрози їх проведення. Перелік технічних засобів для визначення справжності банкнот іноземних держав та дорожніх чеків. Практичні методи підвищення надійності касових операцій банків.
реферат [25,1 K], добавлен 14.04.2014Економічні основи банківської діяльності, організація економічного аналізу діяльності. Місце і роль банку в системі ринкової інфраструктури, інформаційна база аналізу його діяльності. Управління ресурсами банку, кредитним та інвестиційним портфелями.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 09.10.2010Особливість діяльності банку у сфері валютних операцій. Аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку на прикладі АБ "Південний". Фінансово-економічна характеристика діяльності банку. Шляхи підвищення ефективності валютних операцій.
курсовая работа [346,9 K], добавлен 11.10.2011Порядок реєстрації банківських установ. Створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном. Операції банку за основними класифікаційними ознаками. Дослідження банківської системи України за видами банків, їх активами.
курсовая работа [391,8 K], добавлен 07.07.2011Економічна сутність, роль та методи банківського нагляду. Вимоги Базельського комітету з банківського нагляду. Особливості регулювання банківської діяльності. Проведення реєстрації та ліцензування банківської діяльності. Здійснення безвиїзного нагляду.
дипломная работа [208,2 K], добавлен 14.05.2015Сутність банківської системи й грошової пропозиції. Функції Національного банку України та комерційних банків. Структура капіталу в банківській системі України. Надання послуг в банках. Державне регулювання банківської системи України, її саморегулювання.
курсовая работа [76,2 K], добавлен 20.11.2010Схема банківської системи України. Організаційна характеристика Хоум Кредит Банку, стратегічна мета і досвід роботи в різних країнах. Аналіз кредитних операцій фізичних осіб. Обсяги кредитних вкладень. Різновиди споживчих кредитів та умови їх надання.
отчет по практике [61,4 K], добавлен 19.12.2009Банківське регулювання як одна із функцій Національного банку України. Виконання директив Ради ЄС. Визначення терміну "регулювання банківської діяльності". Сутність превентивних та протекційних заходів. Завдання банківського регулювання та нагляду.
презентация [1,5 M], добавлен 05.11.2014Сутність валютних операцій банку: вибір та обґрунтування системи показників для аналізу та методика їх розрахунку. Характеристика діяльності та основні напрями підвищення ефективності діяльності ПАТ "Ідея Банк". Загальний аналіз валютних операцій банку.
курсовая работа [192,4 K], добавлен 18.10.2015Економічна сутність короткострокових кредитних операцій банку. Державне регулювання кредитних операцій. Інформаційна база та інструментарій аналізу короткострокових кредитних операцій. Аналіз індикаторів ринку короткострокового кредитування в Україні.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.10.2011Сутність кредиту, його види, принципи і форми. Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку, особливості формування та аналізу його кредитного портфелю. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку на прикладі ПАТ "Промінвестбанк".
дипломная работа [557,7 K], добавлен 20.11.2013Теоретичні основи та економічна сутність регулювання діяльності комерційних банків. Грошово-кредитне регулювання банків як основа діяльності банківської системи України. Підвищення рівня прибутковості банку внаслідок дій органів банківського нагляду.
дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.09.2010Взаємозв'язок понять "ліквідність банківської системи", "ліквідність банку", "ліквідність балансу", "ліквідність активів і пасивів". Питання ліквідності як "запас" і як "потік". Сутність, мета, методи управління та регулювання ліквідності банку.
статья [20,9 K], добавлен 13.11.2017Дослідження питань управління доходами, отриманими від кредитної діяльності комерційного банку на прикладі ВАТ "Кредітпромбанк". Проведення процедури аналізу діяльності комерційного банку, в цілях оцінки ефективності здійснюваної кредитної політики.
дипломная работа [122,3 K], добавлен 11.10.2010Організація механізму планування банківської діяльності на прикладі акціонерно-комерційного банку соціального розвитку ”Укрсоцбанк". Виявлення наявних фінансових можливостей "Укрсоцбанку". Шляхи покращення конкурентоздатності вітчизняних банків.
курсовая работа [231,6 K], добавлен 19.03.2010
