Недержавне соціальне страхування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Недержавне соціальне страхування



1. Суть, значення та місце недержавного соціального страхування в системі соціального захисту населення

Формування та розвиток стабільної системи соціального страхування населення можливий лише за умови гармонічного розвитку усіх його видів. Багаторічний досвід держав із соціально орієнтованою ринковою економікою свідчить про широке використання двох форм соціального страхування: державного та недержавного.

Дослідження досвіду зарубіжних країн щодо організаційно-правових засад державного та недержавного соціального страхування дає змогу сформулювати риси розмежування цих двох форм.

Державне соціальне страхування за ознакою розповсюдження (застосування) є переважною. Вона запроваджується державою з метою забезпечення соціальних гарантій та соціальних інтересів всіх суб'єктів суспільства. Єдність інтересів зумовлює принцип солідарності. Об'єктивність, значущість та повсякденність соціальних ризиків ставить перед державою завдання: організувати та законодавчо закріпити обов'язкову участь певних суб'єктів у системі соціального страхування. В залежності від тяжкості наслідків соціального ризику, ступеню вірогідності його настання, законодавець визначає коло осіб, які в обов'язковому порядку підлягають соціальному страхуванню для кожного виду. Традиційно, воно поширюється на найманих працівників, які складають більшість населення, основним доходом якого є заробітна плата. Обов'язковість участі контролюється державою, закріплюється в законі та не залежить від волі застрахованих.

В Україні обов'язкова форма соціального страхування є державною. В даний час більшість країн світу здійснюють пошук оптимальних шляхів поліпшення соціального захисту населення. Одним із перспективних є розвиток обов'язкового недержавного соціального страхування, який передбачає масове залучення недержавних установ у цю сферу.

Недержавне соціальне страхування на відміну від державного, здійснюється, в основному, на добровільних засадах. Коло страхувальників та застрахованих осіб не обмежується. За своєю характеристикою, недержавне соціальне страхування є додатковою системою соціального захисту населення, яке доповнює або повністю замінює державне соціальне страхування.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у сфері недержавного соціального страхування є Закон України «Про страхування» та Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Суб'єктами недержавного соціального страхування є фізичні та юридичні особи, які знаходяться в правових відносинах у відповідності з чинним законодавством про недержавне соціальне страхування: держава, страховики, страхувальники та застраховані особи (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Суб'єкти недержавного соціального страхування

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюються страхові внески у розмірах та в терміни, визначеними страховою угодою. В окремих випадках це можуть бути члени їх сімей. Застрахованою особою у недержавному соціальному страхуванні можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

У недержавному соціальному страхуванні крім застрахованих осіб, беруть участь дві сторони (два учасника) - страхувальники і страховики. Страховики - юридичні особи, які надають страхові послуги (збирають страхові внески і надають страхові виплати), та страхувальники - юридичні особи, які сплачують страхові внески, а також фізичні особи, які сплачують страхові внески і мають право на отримання компенсації (відшкодування) за настання страхового випадку. Страхувальниками вважаються роботодавці і застраховані особи, а страховиками відповідні юридичні особи (страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, банки тощо). Страховики беруть на себе зобов'язання зі збору страхових внесків і надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг за настання страховик випадків - а саме пенсій, допомог з тимчасової непрацездатності, з безробіття тощо.



2. Недержавне пенсійне страхування

2.1 Стан розвитку системи недержавного пенсійного страхування в Україні

В Україні формування системи недержавного пенсійного забезпечення за допомогою утворення різного роду фондів започатковано в 1992 р. У своїй більшості недержавні пенсійні фонди були фактично товариствами відкритого типу, заснованими фізичними або юридичними особами - приватними підприємствами або державними установами, а також у формі акціонерних товариств, де акціонерами могли бути як фізичні, так і юридичні особи, страхові компанії. Трасти і громадські організації так само створювали пенсійні програми.

У середині 1996 р. нараховувалося приблизно 40 недержавних пенсійних фондів. Цікавий досвід напрацьовано великими недержавними пенсійними фондами, у числі яких СПАС (м. Київ), «Добробут» (м. Київ), «Печерський» (м. Київ), ПФ банку «Україна» (м. Київ), ПФ «Укоопспілка» (м. Київ), «Європейський» (м. Харків), ПФ банку «Україна» «Народний» (м. Одеса) і «Оберіг» (м. Харків). Статутний капітал недержавних пенсійних фондів складав 20-30 тис. грн. Кількість вкладників недержавних пенсійних фондів нараховувалася на рівні 500-700 тис., а сума активів - близько 1,5 млн. дол. США.

Важливо підкреслити, що в єдиному державному реєстрі підприємств, організацій і установ вищезгадані недержавні пенсійні фонди зазначені як товариства з обмеженою відповідальністю, або як трастові компанії. Це було обумовлено відсутністю законодавчої бази, що регулює даний вид діяльності.

З набранням чинності Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення надаються пенсійними фондами, створеними відповідно до норм цього закону, і пенсійними фондами, які створено на початку 90-х років, і які зараз знаходяться на стадії реорганізації.

Недержавні пенсійні фонди є новими інститутами в економіці України. У відповідності з нормами законодавства недержавні пенсійні фонди створюються у вигляді відкритих, корпоративних та професійних пенсійних фондів. Зазвичай, у структурі недержавних пенсійних фондів переважають відкриті пенсійні фонди, що обумовлено більшою свободою діяльності (вкладником фонду може бути будь-яка фізична або юридична особа, розмір пенсійних внесків може встановлюватися індивідуально для кожного учасника). Така ситуація сприяє конкуренції на ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення, що дає можливість обирати пенсійний фонд з найбільш вигідними умовами.

Станом на 01.01.2009 р. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг схвалено статути 130 недержавних пенсійних фондів і внесено до Державного реєстру фінансових установ інформацію про 110 недержавних пенсійних фондів, з них 86 відкриті пенсійні фонди, 14 корпоративних і 9 професійних недержавних пенсійних фондів (табл. 1).

За порівняно невеликий період часу (із початку 2005 р. до початку 2009 р.) відбулося майже п'ятикратне зростання кількості недержавних пенсійних фондів, яке обумовлене, в основному, високими темпами створення відкритих недержавних пенсійних фондів. Так, наприклад, якщо кількість корпоративних фондів зросла на 9, або у 1,4 рази, то кількість відкритих недержавних пенсійних фондів за цей же період збільшилася з 16 до 63, або у 4,5 рази. Ще меншими темпами збільшувалася кількість професійних недержавних пенсійних фондів.



Таблиця 1. Дані про реєстрацію недержавних пенсійних фондів

Станом на	Схвалено статутів НПФ	Внесено до Державного реєстру фінансових установ інформацію про НПФ
		усього	відкриті	корпоративні	професійні
01.01.2005	37	21	16	4	1
01.04.2005	56	25	19	4	2
01.09.2005	67	47	37	7	3
01.01.2006	76	54	42	8	4
01.04.2006	79	58	44	9	5
01.09.2006	93	67	51	10	6
01.01.2007	94	79	63	10	6
01.01.2008	106	96	75	13	8
01.01.2009	130	110	86	14	9

Територіальний розподіл недержавних пенсійних фондів., дані про який представлено на рис. 9.2, свідчить про те, що найбільша кількість недержавних пенсійних фондів зосереджена в м. Києві (68 з 110 фондів). Інші фонди розташовані в таких регіонах: Дніпропетровська область - 11, м. Харків - 5, м. Львів - 5, Донецька область - 8, Івано-Франківськ - 4. У містах Сімферополь, Суми, Черкаси й Херсон - по два недержавних пенсійних фонду.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Територіальний розподіл недержавних пенсійних фондів станом на 01.01.2009 р.

Інтенсивний розвиток інституту недержавного пенсійного забезпечення та формування недержавних пенсійних фондів як фінансових установ сприяли збільшенню попиту на послуги з адміністрування пенсійних фондів, про що свідчить зростання кількості ліцензій на проведення відповідної діяльності.

До Державного реєстру фінансових установ станом на 01.01.2009 р. внесено інформацію про 61 суб'єкт, що здійснює (або планує здійснювати) діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів. Ліцензії на проведення діяльності щодо адміністрування недержавних пенсійних фондів одержані 36 суб'єктами, при цьому із загальної кількості ліцензіарів 8 є професійними адміністраторами, 7 суб'єктів одержали ліцензію на проведення діяльності з адміністрування і управління активами пенсійних фондів. Ще 21 суб'єктів одержали ліцензії на проведення діяльності з адміністрування, управління активами пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування.

Розмір власного капіталу адміністраторів недержавних пенсійних фондів варіюється від 1415,6 до 9849,1 тис. грн. При цьому частка резидентів у статутному капіталі адміністраторів складає 83%.

Кількість компаній з управління активами, які мають ліцензію на управління активами недержавних пенсійних фондів зросло за звітний період на 49% і склало 342, з яких 44 вже мають договори на обслуговування активів недержавних пенсійних фондів.

Кількість банків-зберігачів збільшилася до 214, з них уклали договори на обслуговування недержавних пенсійних фондів 31 зберігач.

Зростає активність роботодавців, професійних спілок щодо участі в системі недержавного пенсійного забезпечення. У цілому понад 200 підприємств та установ виступили засновниками та майже 1800 вкладниками недержавних пенсійних фондів. Їхня кількість у цілому за останній рік збільшилася на 700 суб'єктів. Найбільшу активність у цьому плані демонструють підприємства реального сектору економіки, які становлять майже 60% від всіх засновників.

Загальна сума активів, сформованих пенсійними фондами, станом на 01.01.2009 р. становить 612,2 млн. грн., із яких 544,9 млн. грн., або 89%, складають активи пенсійних фондів, створених із моменту прийняття закону про недержавне пенсійне забезпечення. Рейтинг пенсійних фондів за розміром сформованих активів подано у табл. 2.

Наведені у табл. 2 дані репрезентують першу десятку недержавних пенсійних фондів, найбільших за розмірами сформованих активів. Перше місце у рейтингу належить професійному пенсійному фонді Незалежної галузевої профспілки енергетиків.

Слід зазначити, що у переліку фондів, наведених у табл. 9.2, лише один корпоративний та один професійний пенсійний фонд, решта належать до відкритих пенсійних фондів.

Таблиця 2. Рейтинг недержавних пенсійних фондів за обсягом активів

Місце в рейтингу	Назва недержавного пенсійного фонду	Активи на 01.01.2008 р. (грн.)
1	Професійний пенсійний фонд Незалежної галузевої профспілки енергетиків України	46308548,6
2	Перший національний відкритий недержавний фонд	38292998,24
3	Корпоративний недержавний пенсійний фонд «Стирол»	291221821,1
4	Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД Капіталъ»	16054805
5	Відкритий недержавний фонд «ВСІ»	15840705,07
6	ТОВ «Адміністратор пенсійних фондів «Україна-Сервіс» (як правонаступник ТОВ «Народний пенсійний фонд «Україна»)	12 756623,74
7	Відкритий недержавний пенсійний фонд «Європа»	12335099,37
8	Відкритий недержавний фонд «Автоальянс»	11180426,58
9	Відкритий пенсійний фонд «Фармацевтичний»	10538242,2
10	Відкритий недержавний пенсійний фонд «Соціальний стандарт»»	9241699,64



У зв'язку з тим, що створення недержавних пенсійних фондів розпочалося з 2004 р. статистичні дані про зміну активів фондів, про їх структуру та чисельність учасників наведено у розрізі квартальної звітності, що дає змогу виявити тенденції становлення системи недержавного пенсійного забезпечення навіть за порівняно короткий проміжок часу (табл. 3).

Таблиця 3. Поквартальна динаміка загальних пенсійних активів НПФ у 2007-2009 роках

Показник	31.03.07	30.06.07	30.09.07	30.12.07	31.03.08	30.06.08	30.09.08	30.12.08	30.12.09
Загальні активи НПФ, млн. грн.	161	200	226,5	281	402,5	480,8	552,1	612,2	857,9
Темпи приросту загальних пенсійних активів, %	17,5	24,2	13,3	24,1	43,2	19,5	14,8	10,8	40,1

Як свідчить дані таблиці 2.3, загальна сума активів станом на 01.01.2010 р. перевищила 857,9 млн. грн. і порівняно з 2004 р. збільшилася більше ніж у 8 разів. При цьому активи пенсійних фондів, що перебувають на стадії реорганізації, збільшилися на 3,5%, а пенсійні активи знову створених фондів виросли у 16 разів. Таким чином, основний приріст активів у системі недержавного пенсійного забезпечення обумовлений збільшенням чисельності «нових» пенсійних фондів і нарощуванням активів саме цими фондами.

Незважаючи на значні темпи приросту пенсійних активів протягом останніх років, слід відзначити, що вони досить невеликі, якщо порівняти їх з розмірами активів інших банківських та небанківських установ. За результатами 12 місяців 2007 року частка активів небанківських фінансових установ у активах фінансового сектору становила 7%, а активи недержавних пенсійних фондів всього 0,05%. Разом з тим, небанківський фінансовий сектор у цілому ще значно відстає від банківського як за загальним обсягом активів, так і за темпами їх росту: якщо за 12 міс. 2007 року активи банків зросли на 75,3%, то активи небанківських фінансових установ (НФУ) - на 38%.

Згідно із ст. 47 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» до складу активів пенсійного фонду включені: активи у грошових коштах, активи в цінних паперах, інші активи, не заборонені законодавством. Динаміку структури активів недержавних пенсійних фондів за напрямами їх інвестування подано в табл. 4.

Таблиця 4. Структура активів за напрямами розміщення (у% до загальної вартості активів)

Напрями розміщення	На 1 липня 2005 р.	На 1 жовтня2005 р.	На 1 січня2006 р.	На 1 квітня 2006 р.	На 1 липня 2006 р.	На 1 січня 2007 р.	На 1 січня 2008 р.	На 1 січня 2009 р.	На 1 січня 2010 р.
Грошові кошти на депозитах в банках	92,6	77,0	70,0	64,0	49,2	35,76	38,6	56,3	39,98
Облігації українських емітентів	5,1	11,5	10,5	14,4	23,6	40,97	23,8	22,6	18,93
Акції українських емітентів	1,4	8,54	7,1	13,4	11,8	12,1	25	9	8,84
Банківські метали	0,59	1,82	1,6	1,6	3,3	3,2	2,7	3,7	3,74
Цінні папери, дохід за якими гарантовано КМУ, Радою Міністрів АР Крим, місцевими радами	0,4	1,05	0,5	0,77	4,1	2,7	2,8	4,7	17,25
Інвестиції в об'єкти нерухомості	-	0,05	-	0,03	1,5	0,93	0,9	1	2,12
Кошти на поточному рахунку	-	0,04	10,4	5,9	6,5	4,3	6,2	2,7	2,79

У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ активи розподіляються таким чином: частка корпоративних облігацій у консолідованому портфелі в абсолютному виразі збільшилась у порівнянні з 2008 роком з 138,6 до 162,4 млн. грн., а у відносному виразі зменшилась з 22,6% до 18,9%, відповідно; 40%, або 343 млн. грн. розміщено на банківських депозитах; станом на кінець 2008 року - 56,3%, або 344,4 млн. грн., відповідно; у 2009 році проти 2008 року в консолідованому портфелі НПФ дещо зменшилась частка акцій українських емітентів з 9% до 8,8%, але в абсолютному виразі їх розмір збільшився з 55,4 до 75,9 млн. грн. НПФ показали приріст вартості акцій як за рахунок додаткового інвестування, так і за рахунок зростання вартості самих акцій, що може свідчити про початок позитивних зрушень на фондовому ринку України; значно збільшився обсяг цінних паперів, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, у консолідованому портфелі НПФ - з 21,8 у 2008 році до 141 млн. грн. у 2009 році (з 3,6% до 16,4%); продовжується тенденція зростання інвестування в банківські метали (станом на кінець 2009 року - 3,7%).

В акції українських емітентів у 2007 році було вкладено більше 25% пенсійних активів. Проте, у зв'язку з фінансовою кризою, яка негативно вплинула на світові та вітчизняні фондові ринки, недержавні пенсійні фонди почали виводити свої активи з акцій і на кінець 2008 року в акції вітчизняних емітентів було вкладено 9% пенсійних активів. Найбільша частка інвестицій припадає на металургійну галузь, хоча і частка знизилася з 40 до 30%, а також у машинобудування, де ситуація за останні два роки майже незмінна. Достатньо висока частка інвестицій припадає також і на енергетичну та хімічну галузі та торгівлю (рис. 3).



Рис. 3. Структура інвестицій в акції українських емітентів за галузями станом на 31.12.07

Джерелами формування активів недержавних пенсійних фондів є пенсійні внески від юридичних і фізичних осіб, а також інвестиційний дохід. Відповідно до укладених пенсійних контрактів на користь учасників пенсійних фондів юридичними і фізичними особами станом на 01.01.2009 р. було здійснено пенсійних внесків на суму 582,9 млн. грн. (рис. 4).

Рис. 4. Пенсійні внески за видами недержавних пенсійних фондів станом на 01.01.2009 р.



Діаграма на рис. 9.5 відображає структуру внесків за видами НПФ, з якої випливає, що близько 51% пенсійних внесків надходить від вкладників відкритих пенсійних фондів.

Кількісні показники діяльності пенсійних фондів, крім названих, включають також показники чисельності учасників і вкладників недержавних пенсійних фондів. Аналіз кількісних показників свідчить про те, що чисельність учасників пенсійних фондів за період із початку 2005 р. до початку 2009 р. зросла більше ніж у 13 разів (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка чисельності учасників недержавних пенсійних фондів, чол.

Дата	Чисельність учасників
	усього	недержавних фондів на стадії реорганізації	«нових» пенсійних фондів
01.04.2005 р.	34987	24482	10505
01.07.2005 р.	57136	24492	32644
01.2005 р.	68641	28691	39950
01.01.2006 р.	88363	24448	63915
01.04.2006 р.	111276	24448	86828
01.07.2006 р.	121425	24118	97237
01.01.2007 р.	193335	14191	179144
01.01.2008 р.	278765	13258	265507
01.01.2009 р.	482511	13201	469310

При цьому зростання чисельності учасників недержавних пенсійних фондів забезпечується в основному за рахунок швидкого зростання як кількості нових пенсійних фондів, так і кількості їх учасників.

Також збільшується і кількість вкладників пенсійних фондів (динаміку зростання подано в табл. 6).



Таблиця 6. Чисельність вкладників за видами недержавних пенсійних фондів, чол.

Вид недержавного пенсійного фонду	Станом на
	1 січня 2006 р.	1 квітня 2006 р.	1 липня 2006 р.	1 січня 2007 р.	1 січня 2008 р.	1 січня 2009 р.
Відкриті пенсійні фонди, усього вкладників	23911	25449	26752	29212	40157	45961
У тому числі:
- юридичних осіб	520	694	915	1038	1674	2196
- фізичних осіб	23391	24755	25837	28175	38483	43765
Корпоративні пенсійні фонди, усього вкладників	129	148	221	220	1562	1782
У тому числі:
- юридичних осіб	27	30	32	38	60	72
- фізичних осіб	102	118	189	182	1502	1710
Професійні пенсійні фонди, усього вкладників	12	15	20	40	596	656
У тому числі:
- юридичних осіб	11	14	19	22	30	38
фізичних осіб	1	1	1	18	566	618
Усього вкладників за всіма видами фондів	24052	25612	26993	29472	42315	48399

За 12 місяців 2008 р. чисельність вкладників збільшилася на 6084 чол., або на 14,4%. У структурі вкладників переважають фізичні особи, частка яких на початок 2009 р. складала 95,23%. Слід зазначити, що більше 95% вкладників - фізичних осіб є вкладниками відкритих пенсійних фондів.

Середній розмір внесків, перерахованих на користь одного учасника недержавного пенсійного фонду, становить 617,38 грн. При цьому спостерігається така диференціація розмірів внесків залежно від виду пенсійного фонду: 865 грн. - середній розмір внеску в професійний фонд, 1866,5 грн. - у корпоративний і 226,7 - у відкритий пенсійний фонд. Співвідношення показників чисельності учасників і вкладників по видах недержавних пенсійних фондів дозволяє дійти висновку про середню кількість учасників, на користь яких одним вкладником укладаються пенсійні контракти.

Динаміка темпів приросту основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів, наведена у табл. 7, дозволяє зробити висновок про подальший розвиток недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

Таблиця 7. Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів

Показники недержавних пенсійних фондів	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Темп приросту, %
				2008/2007	2009/2008
Кількість недержавних пенсійних фондів	96	110	108	14,58	-1,82
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами, тис. осіб	278,7	482,5	497,1	73,13	3,03
Загальна кількість укладених пенсійних контрактів, тис.шт.	55,9	62,3	62,5	11,45	0,32
Загальні активи НПФ, млн.грн.	280,7	582,9	857,9	107,66	47,18
Пенсійні внески (млн.грн.), у т.ч.	234,4	582,9	754,6	148,68	29,46
- від фізичних осіб	14,0	26,0	31,8	85,71	22,31
- від юридичних осіб	220,4	556,8	722,7	152,63	29,80
- від фізичних осіб-підприємців	0,04	0,1	0,1	150,00	0,00
Пенсійні виплати, млн.грн.	9,1	27,3	90,1	200,00	230,04
Кількість осіб, що отримали/отримують пенсійні виплати, тис. осіб	5,5	10,9	28,1	98,18	157,80
Сума інвестиційного доходу, млн.грн.	68,1	86,8	236,7	27,46	172,70
Сума витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, млн.грн.	16,6	31,6	47,1	90,36	49,05

Високі темпи приросту основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів свідчать про стрімке зростання цього сектору економіки. При цьому слід відзначити, що відбувається не тільки нарощування активів недержавних пенсійних фондів, а також і зростання обсягів пенсійних виплат. Зростання кількості пенсійних фондів і чисельності їх учасників забезпечене, в основному, за рахунок швидкого розвитку відкритих пенсійних фондів. У корпоративному секторі процеси створення систем пенсійного забезпечення для вирішення комплексу соціально-економічних задач у корпораціях стримуються низкою причин, серед яких можна виділити дві основні. Перша причина пов'язана з недостатнім розумінням переваг корпоративного пенсійного забезпечення, друга причина обумовлена витратами на адміністрування корпоративного фонду, що під силу тільки великим, прибутковим корпораціям.

Однією з найбільш серйозних проблем для недержавних пенсійних фондів є проблема розміщення пенсійних резервів через брак надійних фінансових інструментів. Досить велика частина пенсійних активів розміщена на депозитних рахунках у банках і, хоча частка цих фінансових вкладень знизилася з 92,6% до 56,3% від усієї кількості активів недержавних пенсійних фондів, цей показник не відповідає встановленим нормативам.

Для функціонування недержавних пенсійних фондів як серйозних фінансових інститутів необхідне створення певних умов для забезпечення їх надійними фінансовими інструментами. З цією метою можливо передбачити випуск:

- цінних паперів, що мають майнове забезпечення, у тому числі заставних та інших цінних паперів, які забезпечені заставою;

- державних боргових середньо- і довгострокових цінних паперів, деномінованих у твердій валюті з виплатою валютного доходу;

- «спеціальних» державних боргових цінних паперів із додатковим рівнем гарантування інвестицій (право першочергового погашення; купон із доходом, що враховує рівень інфляції), які підлягають розміщенню серед пенсійних фондів і інших спеціалізованих інституціональних інвесторів.

Назріла необхідність здійснення реформи корпоративних відносин і корпоративного управління з метою підвищення інвестиційної привабливості корпоративних цінних паперів (акцій, облігацій). Очікуваним результатом такої реформи було б підвищення прозорості організованого ринку цінних паперів; активізація фондового ринку за рахунок припливу портфельних інвесторів; підвищення ліквідності акцій внаслідок впровадження в практику корпоративних відносин кращих міжнародних стандартів.

2.2 Суб'єкти недержавного пенсійного страхування

Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Сучасні системи недержавного пенсійного забезпечення відрізняються великою розмаїтістю та мають ряд істотних відмінностей за такими ознаками:

- принципами функціонування;

- структурою та організацією управління;

- схемами формування пенсійних накопичень та виплат (рис. 5).

В Україні суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

1. Засновники інституту недержавного пенсійного страхування (недержавні пенсійні фонди, страхової компанії або банківської установи).

2. Вкладники (юридичні чи фізичні особи, що роблять внески на користь фізичних осіб).

3. Установа (організація) недержавного пенсійного страхування:

- недержавний пенсійний фонд;

- страхова компанія;

- банківська установа.

4. Учасники недержавного пенсійного забезпечення (фізичні особи, здійснюють внески на свою користь та на користь яких робляться пенсійні внески).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Класифікація систем недержавного пенсійного забезпечення

5. Юридичні особи, винятковим видом діяльності яких є надання послуг, пов'язаних із недержавним пенсійним забезпеченням (фінансові послуги):

- компанія з управління пенсійним фондом (адміністратор фонду);

- банківська установа - зберігач пенсійних активів або спеціальний депозитарій недержавного пенсійного фонду;

- страхова компанія, що здійснює страхування пенсійних накопичень;

- компанія з управління пенсійними активами.

6. Органи державного контролю і нагляду за діяльністю, пов'язаною з наданням фінансових послуг в сфері недержавного пенсійного забезпечення.

7. Юридичні і фізичні особи, що надають окремі види послуг суб'єктам недержавного пенсійного забезпечення (наприклад, консультаційні при розробці інвестиційної декларації тощо).

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

1) пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;

2) страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

3) банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законодавством.

Механізм взаємодії між усіма суб'єктами системи недержавного пенсійного забезпеченні показано у дод. Л1.

Світовий та вітчизняний розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення показує, що основна перевага надається недержавним пенсійним фондам.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) є юридичними особами - неприбутковими організаціями, діяльність яких не спрямована на отримання прибутку їх засновниками. Пенсійні фонди створюються з метою накопичення коштів учасників фондів для подальшого їх інвестування з отриманням доходу на користь учасників цих фондів та здійснення виплат за рахунок пенсійних активів відповідно до пенсійних контрактів учасникам фондів, які отримали право на пенсійну виплату. Недержавні пенсійні фонди в Україні можуть бути трьох типів:

відкриті недержавні пенсійні фонди;

корпоративні пенсійні фонди;

професійні пенсійні фонди (рис. 6).

Тип фонду зазначається в його статуті. Змінювати тип фонду, визначений у статуті на день реєстрації, забороняється.

При відкритому типі недержавного пенсійного фонду засновниками можуть бути будь-які юридичні особи, а учасниками - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, незалежно від місця та характеру їх роботи.

Корпоративним пенсійним фондом вважається недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець, або кілька юридичних осіб-роботодавців, та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники. При цьому, на відміну від відкритого пенсійного фонду, учасниками такого фонду є виключно громадяни, які перебувають у трудових відносинах з його засновниками або роботодавцями, які є платниками цього фонду.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. Типи недержавних пенсійних фондів

Професійний пенсійний фонд - це пенсійний фонд, засновниками якого є об'єднання громадян або юридичних осіб, яке створюється за професійною ознакою. При цьому учасниками такого фонду можуть бути виключно громадяни, пов'язані за родом їх професійної діяльності.

Відповідно до пенсійного законодавства обслуговування недержавного пенсійного фонду забезпечують такі професійні учасники фінансового ринку:

1) адміністратор фонду;

2) компанія з управління активами;

3) банк-зберігач.

1. Управління недержавним пенсійним фондом здійснюється адміністратором-компанією, з якою рада недержавного пенсійного фонду уклала договір, чи одним із засновників корпоративного недержавного пенсійного фонду, що прийняв рішення про самостійне управління недержавним пенсійним фондом, чи юридичною особою - неприбутковою організацією, створеною одним із засновників корпоративного недержавного пенсійного фонду виключно для управління недержавним пенсійним фондом. Така компанія може створюватися у вигляді акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний фонд компанії по управлінню відкритим НПФ повинен бути представлений тільки у грошовій формі і перевищувати суму, еквівалентну 500000 євро, а власний капітал - не менше 300000 євро. Винагорода компанії - не більше 1% від суми накопичених протягом звітного року фондом пенсійних активів, яка виплачується не частіше одного разу на квартал.

2. Компанія з управління активами є юридичною особою, яка створюється відповідно до Закону України «Про господарські товариства» з метою провадження професійної діяльності з управління та розміщення активів і надає послуги з управління та розміщення пенсійних активів з дотриманням вимог, передбачених нормами законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, на підставі дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, який видається Державною комісією України з цінних паперів. Дозвіл не провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів видається компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом за умови, що вони мають повністю сформований резервний фонд у розмірах, передбачених Законом України «Про господарські товариства», а розмір статутного фонду повністю сформований та оплачений коштами на день подання заяви на отримання дозволу і є не менш ніж:

для компанії з управління активами - сума, еквівалентна 500000 євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України;

для компанії з управління пенсійним фондом - сума, еквівалентна 1000000 євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.

3. Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду здійснюються через банківську установу-зберігача на підставі договору, який укладається між пенсійним фондом і банківською установою-зберігачем, у відповідності з чинними законодавством. Пенсійні активи пенсійного фонду зберігаються в одній банківській установі-зберігачі.

Право зберігача коштів пенсійного фонду має комерційний банк, який відповідає таким вимогам:

1) має ліцензію Національного банку України на здійснення банківський операцій, пов'язаних із прийманням вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, прийняттям, розміщенням, інвестуванням та зберіганням пенсійних активів, та дозвіл центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку на право провадження професійної депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

2) не є пов'язаною особою пенсійного фонду, з яким укладено договір на зберігання пенсійних активів, компанії з управління цим пенсійним фондом, компанії з управління активами, засновників і аудитора цього фонду та їх пов'язаних осіб;

3) не є компанією з управління активами пенсійного фонду;

4) не є кредитором адміністратора або компаній з управління активами пенсійного фонду, з яким укладено договір про зберігання активів.

Механізм взаємодії вище названих установ з недержавним пенсійним фондом показано на у дод. Л2.

Контрольні функції щодо напрямків, об'єктів та ефективності інвестування здійснюють відповідно до своєї компетенції:

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

Національний банк України.

Крім того, цільове та ефективне використання пенсійних активів контролюється радою пенсійного фонду, інвестиційним радником, засновниками фонду.

Головним державним органом, який здійснює контроль та нагляд за діяльністю недержавного пенсійного фонду є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Основними завданнями Комісії у сфері недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», є координація діяльності державних органів з питань функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення; здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення, контроль за дотриманням законодавства у цій сфері; стимулювання правомірної поведінки всіх суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення, в тому числі фізичних осіб, на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів; захист прав фізичних осіб шляхом вжиття заходів щодо запобігання порушення законодавства у системі накопичувального пенсійного забезпечення, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Важливим елементом державного регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів та гарантування надійності пенсійного забезпечення через ці фонди є розробка Комісією пакетів нормативних актів з питань діяльності та методичного забезпечення роботи недержавних пенсійних фондів, формування економіко-правових пропозицій щодо захисту фінансових інтересів учасників та вкладників фондів.

Особливої уваги Комісія має надати забезпеченню платоспроможності пенсійних фондів, розробці правил формування і розміщення страхових резервів та стратегії розвитку небанківського фінансового сектору, його стабілізації; ініціюванню заходів щодо прийняття нового законодавства, нормативно-правових актів та удосконалення чинного; налагодженню і здійсненню системи моніторингу стану ринку фінансових послуг; налагодженню роботи Комісії в якості єдиного центру методології, стратегії, аналізу і концентрації банку даних по питання, які мають безпосередній вплив на розвиток ринків фінансових послуг.

Дієвим заходом державного регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів, а відповідно, і гарантом їх інвестиційної діяльності, є одержання встановленої звітності про діяльність недержавного пенсійного фонду та інформацію про його фінансовий стан.

Ліцензування (надання спеціальних дозволів) щодо діяльності недержавних пенсійних фондів - визнана практика регулювання у багатьох країнах світу. В Україні Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» визначає, що видачу ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, а ліцензії на провадження діяльності з управління активами - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

2.3 Механізм організації діяльності недержавного пенсійного фонду

Пенсійний фонд діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут пенсійного фонду затверджується засновниками фонду. Зміни до статуту пенсійного фонду вносяться радою цього пенсійного фонду за погодженням з його засновниками.

При створенні корпоративного або професійного пенсійного фонду статут затверджується засновниками і погоджується з представниками трудових колективів відповідних юридичних осіб-роботодавців у частині пенсійної схеми.

Приєднання до корпоративного пенсійного фонду роботодавця-платника пенсійного фонду не потребує внесення змін до статуту пенсійного фонду. Статутом пенсійного фонду можуть встановлюватися тільки такі умови і правила недержавного пенсійного забезпечення, які не суперечать чинному законодавству.

Статут пенсійного фонду повинен містити:

1) повне і скорочене (за наявності) найменування, вид фонду (відкритий, корпоративний чи професійний), місцезнаходження (юридичну адресу) ради фонду;

2) відомості про засновників фонду із зазначенням їх місцезнаходження (юридичної адреси);

3) порядок внесення змін до пенсійних схем та їх скасування;

4) порядок затвердження і внесення змін до інвестиційної декларації фонду;

5) порядок укладення пенсійних контрактів;

6) права та обов'язки фонду і порядок їх реалізації, права та обов'язки засновників, роботодавців-платників, вкладників і учасників пенсійного фонду;

7) порядок формування порядку денного, скликання, проведення зборів засновників (в тому числі щодо проведення зборів шляхом опитування) та їх компетенція;

8) повноваження ради пенсійного фонду, порядок її утворення та функціонування, скликання її засідань, кваліфікаційні вимоги до її членів;

9) умови набуття статусу учасника пенсійного фонду;

10) умови сплати внесків до пенсійного фонду;

11) порядок використання пенсійних активів фонду;

12) види дозволених витрат, пов'язаних з діяльністю пенсійного фонду;

13) порядок організації персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та звітності, а також порядок отримання учасниками фонду виписок про стан своїх індивідуальних пенсійних рахунків;

14) порядок ліквідації та реорганізації пенсійного фонду;

15) умови, за яких можуть бути проведені вибір і заміна адміністратора, компанії з управління активами, зберігача та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав учасників фонду;

16) порядок оприлюднення інформації про діяльність пенсійного фонду;

17) порядок внесення змін до статуту пенсійного фонду;

18) порядок виходу засновників пенсійного фонду;

19) інші положення, що не суперечать законодавству.

Статут пенсійного фонду та зміни до нього реєструються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Зміни до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умови пенсійного забезпечення учасників фонду. Зміни до статуту пенсійного фонду подаються на реєстрацію радою фонду за тими ж правилами, що встановлені для реєстрації пенсійного фонду, протягом 7 робочих днів після затвердження таких змін.

Обов'язковою умовою функціонування недержавного пенсійного фонду є наявність інвестиційної декларації. Інвестиційна декларація пенсійного фонду розробляється і затверджується радою фонду. Інвестиційна декларація пенсійного фонду підлягає обов'язковій реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України протягом 60 календарних днів після формування ради фонду. Примірник зареєстрованої інвестиційної декларації обов'язково подається радою фонду Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом 5 робочих днів після її реєстрації.

У разі відсутності у складі ради пенсійного фонду осіб, професійно підготовлених до роботи у сфері інвестиційної діяльності, рада зобов'язана залучити до розроблення інвестиційної декларації консультантів з інвестиційних питань. Оплата послуг таких консультантів здійснюється за рахунок засновників пенсійного фонду.

Інвестиційна декларація визначає інвестиційну політику фонду. В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності, визначених чинним законодавством.

Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та зберігачем. Рада фонду зобов'язана проводити щорічний аналіз ефективності інвестиційної діяльності та визначати доцільність внесення змін до інвестиційної декларації з урахуванням пропозицій, поданих особами, що здійснюють управління активами такого пенсійного фонду.

Державна реєстрація пенсійного фонду та видача йому відповідного свідоцтва проводиться Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи та права на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту його реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та отримання відповідного свідоцтва.

Для реєстрації пенсійного фонду його засновники подають до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України такі документи:

1) заяву про реєстрацію пенсійного фонду, складену за формою, встановленою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

2) рішення про створення пенсійного фонду (протокол установчих зборів за наявності кількох засновників або рішення уповноваженого органу засновника за наявності одного засновника);

3) примірники оригіналів або нотаріально засвідчені копії установчих документів засновників;

4) статут пенсійного фонду;

5) відомості про посадових осіб засновників та пов'язаних осіб пенсійного фонду за формою, встановленою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

6) відомості про результати фінансово-господарської діяльності засновників за останній до подачі документів фінансовий рік та на останню звітну дату, що передує даті подачі документів на реєстрацію фонду, засвідчені аудитором.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України має право перевіряти подані засновниками пенсійного фонду документи на відповідність їх нормам законодавства та достовірність повідомленої в них інформації та, в разі необхідності, вимагати надання додаткових документів та пояснень. Рішення щодо реєстрації пенсійного фонду та видачі йому свідоцтва приймається протягом 30 календарних днів після подання всіх документів, визначених цією статтею. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може відмовити в реєстрації пенсійного фонду у разі невідповідності поданих документів і даних, які вони містять, вимогам чинного законодавства.

Обов'язковими умовами початку діяльності недержавних пенсійних фондів є:

1. Засновники пенсійного фонду зобов'язані протягом трьох місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду.

2. Рада фонду повинна укласти договори:

про адміністрування пенсійного фонду - з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів;

про управління активами пенсійного фонду - з компанією з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами;

про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - зі зберігачем.

Для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішення основних питань його роботи утворюється рада фонду. Рада фонду утворюється у кількості не менше п'яти осіб. З числа членів ради фонду обираються голова та секретар ради фонду простою більшістю голосів. Члени ради будь-якого фонду обираються на 3 роки з правом переобрання на наступний строк з числа осіб, які:

1) є дієздатними;

2) відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України органом та статутом пенсійного фонду;

3) не були засуджені за умисні злочини;

4) не були протягом останніх 7 років керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді;

5) не є пов'язаними особами інших членів ради фонду.

Кандидати в члени ради фонду, які є представниками засновників пенсійного фонду та роботодавців-платників корпоративного пенсійного фонду, призначаються засновниками пенсійного фонду та роботодавцями-платниками корпоративного пенсійного фонду, визнаються членами ради фонду на зборах засновників та набувають повноважень членів ради фонду, якщо протягом 30 днів після подання списку членів ради фонду до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо них не надійде обґрунтованого письмового заперечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Кількість представників, яких кожен із засновників пенсійного фонду та роботодавців-платників корпоративного пенсійного фонду має право делегувати до ради фонду, визначається у статуті пенсійного фонду чи за рішенням зборів засновників. Можливим є делегування до ради фонду одного представника від кількох засновників (роботодавців-платників).

Повноваження члена ради фонду припиняються у разі:

1) закінчення строку повноважень;

2) вибуття зі складу засновників фонду особи, представником якої був такий член ради фонду;

3) прийняття зборами засновників рішення про припинення членом ради своїх повноважень за поданням засновника (роботодавця-платника), якого цей член ради представляє;

4) подання членом ради фонду голові або секретарю ради фонду заяви про вихід із складу ради фонду за власним бажанням;

5) визнання судом члена ради фонду недієздатним;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цього члена ради фонду;

7) визнання члена ради фонду судом безвісно відсутнім або померлим;

8) недотримання умов, установлених чинним законодавством;

9) вчинення членом ради корпоративного пенсійного фонду дій, які спричинили скасування наданої одноосібному засновнику такого фонду ліцензії на провадження адміністрування пенсійних фондів у разі, коли адміністрування цього фонду здійснювалося цим засновником;

10) подання письмової вимоги учасниками фонду, які становлять не менш ніж 25 відсотків від загальної кількості учасників фонду, про відкликання або переобрання члена ради фонду;

11) смерті члена ради фонду.

Рішенням зборів засновників може бути встановлена винагорода членам ради фонду. Виплата винагороди здійснюється за рахунок засновників та роботодавців-платників пенсійного фонду. Організаційно-технічне та матеріальне забезпечення діяльності ради фонду та проведення зборів засновників здійснюється адміністратором фонду за рахунок коштів, сплачених йому відповідно до умов договору про адміністрування пенсійного фонду.

Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема:

1) звітує про діяльність пенсійного фонду перед зборами засновників фонду;

2) реєструє в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України зміни до пенсійних схем фонду, погоджені із засновниками;

3) затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї;

4) обирає голову та секретаря ради фонду з числа членів ради;

5) укладає від імені пенсійного фонду договори з адміністратором, компанією з управління активами або іншою особою, яка має право здійснювати управління активами пенсійного фонду, зберігачем, аудитором пенсійного фонду;

6) заслуховує звіти про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, зберігача та приймає рішення щодо цих звітів;

7) затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню та розглядає аудиторський висновок;

8) здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду;

9) розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фондом ...