Вексельні операції комерційних банків України (на матеріалах АКБ "Форум")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Луцький національний технічний університет

Навчально-науковий виробничий інститут управління та бізнесу

Факультет обліку та фінансів

Кафедра банківської справи

Курсова робота

Вексельні операції комерційних банків України (на матеріалах АКБ „Форум")

Виконав: ст. гр. БС-41

Стельмащук Д.В.

Перевірив:

Корецька Н.І.

2009 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення вексельних операцій банків

1.1 Характеристика та види векселів

1.2 Основні вексельні операцій банків

1.2.1 Врахування та переврахування векселів банками

1.2.2 Кредити під заставу векселів

1.2.3 Авалювання та акцептування векселів банками

1.2.4 Інкасування та доміциляція векселів

1.2.5 Зберігання банками векселів клієнтів

Розділ 2. Аналіз вексельних операцій АКБ „Форум"

2.1 Організація роботи банку

2.2 Вексельні операції АКБ „Форум"

2.3 Аналіз векселів в портфелі ЦП банку

Розділ 3. Напрямки роботи комерційного банку по покращенню здійснення вексельних операцій

3.1 Недоліки вексельного обігу та шляхи його можливого покращання

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Вексель -- це безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язана сплатити іншій певну суму коштів у певний строк. Правовий статус векселя регулюється законодавством про вексельний обіг. Здійснюючи операції з векселями, банки набувають відповідних прав та обов'язків за змістом вексельних зобов'язань.

Актуальність даної курсової роботи полягає у тому, що саме вексель розглядається урядом України як один з основних засобів проведення взаєморозрахунків між учасниками ринкових відносин і виходу з платіжної кризи. Значимість векселя для ділового обороту підтверджується його широким застосуванням в країнах з розвинутими фінансовими інститутами, де розрахунки векселями складають близько 20 % всіх платежів. У 2008 р. в Україні за обсягами торгів на фондовому ринку вексель посів провідне місце - 43,4 % від загального обсягу торгівлі, що становить 80,869 млрд. грн.

Питанням теорії та методології здійснення банками вексельних операцій присвятили дослідження такі вітчизняні вчені: М.Т. Білуха, Б.І. Валуєв, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, Є.В. Мних, М.Ф. Огійчук, М.С. Пушкар, та інші. Однак ряд проблем, пов'язаних з обліком і контролем вексельних операцій, залишається недостатньо розробленим і вимагає вирішення з врахуванням особливостей вітчизняної економіки і права. Так, додаткових досліджень потребує розробка класифікації векселів з урахуванням потреб бухгалтерського обліку, розробка облікової оцінки векселів, удосконалення системи внутрішньогосподарського контролю вексельних операцій, способи удосконалення обліку вексельних операцій в умовах застосування комп'ютерних інформаційних систем.

Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних і методологічних положень та розробка науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо удосконалення здійснення банками вексельних операцій.

Для досягнення мети були поставлені для вирішення наступні завдання:

дослідити історію розвитку обліку інституту вексельного обігу, що визначила його сучасний стан, з метою виявлення загальних тенденцій в розвитку здійснення вексельних операцій;

уточнити поняття “вексель”, його роль і функції в господарському обороті України на сучасному етапі;

розкрити класифікацію векселів;

удосконалити методику здійснення банками вексельних операцій;

розкрити порядок обліку та контролю вексельних операцій в банках в умовах застосування комп'ютерних технологій.

Об'єктом дослідження є вексельні операції, що здійснюються комерційними банками. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів здійснення та контролю вексельних операцій банками.

В процесі дослідження застосовувались загальнонаукові методи та прийоми. При дослідженні теоретичних питань здійснення вексельних операцій в історичному аспекті використовувались методи індукції та дедукції, для визначення і уточнення економічної сутності векселя - методи узагальнення, групування та порівняння. Для отримання доказів і аргументації нових положень курсової роботи використовувались історичний і логічний методи. Для удосконалення класифікації векселів використовувалися методи причинно-наслідкового зв'язку.

Теоретичною та методологічною основою курсової роботи є праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі теорії та історії вексельного права з методології і організації вексельних розрахунків; науково-методична література періодичних видань; матеріали наукових конференцій і семінарів. Також були використані законодавчі та нормативні документи, зокрема Закон України «Про цінні папери і фондову біржу», Цивільний Кодекс України та «Положенням про операції банків з векселями», що затверджене постановою Правління НБУ від 28 травня 1999 р. № 258.

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення вексельних операцій банків

1.1 Характеристика та види векселів

вексель комерційний банк

Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. визначає вексель як цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Для ефективного використання векселя в економіці, перш за все, необхідно мати уявлення про його правову природу і умови обігу.

Цивільне законодавство, як відомо, відносить вексель до категорії цінних паперів, які є предметом діяльності учасників цивільних правовідносин. Документи, що визначаються як цінні папери, свідчать про наявність певних взаємних прав і обов'язків між особою, яка їх випустила (емітентом), і особою, яка є їх власником (інвестором).

Коли мова йде про цінні папери як про грошові документи, потрібно брати до уваги три важливих аспекти. Перший - "документальний" характер цінного паперу; другий - матеріальна форма документа; третій - наявність певних взаємних прав і обов'язків, що витікають з права власності на цінний папір.

Документальний характер цінного паперу означає, що його випуск і обіг обумовлює виникнення певних відносин між інвестором і емітентом, тобто поняття "документальний характер" цінного паперу має таке ж значення, як і її офіційний характер. Матеріальна форма цінного паперу означає форму або вид матеріального носія, на якому виконаний документ. Права, які визначають зміст цінного паперу, можуть належати до різних категорій суб'єктивних прав. Найчастіше вони належать до зобов'язальних прав. У цінному папері не можуть бути виражені правовідносини, внаслідок яких обидві сторони взаємно набувають права і обов'язки, оскільки сторона, що не володіє папером, не зможе реалізувати права, що належать їй.

Законом України від 18 червня 1991 року "Про цінні папери і фондову біржу" встановлено вичерпний перелік цінних паперів, які можуть випускатися і обертатися в Україні: акції, облігації внутрішнього державної і місцевої позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання; депозитні сертифікати; векселі; приватизаційні папери.

За формою та способом використання векселі поділяють на прості та переказні.

Простий вексель означає зобов'язання однієї особи виплатити зазначену суму коштів іншій особі за поставлені товари чи надані послуги.

Переказний же вексель - це документ, виданий у формі простого і нічим не обумовленого наказу здійснити платіж:

за власним наказом, тобто переказний вексель, виданий за наказом самого векселедавця (векселедавець і першонабувач в одному обличчі);

на себе - переказний вексель, виданий на самого векселедавця (векселедатель і трасат в одному обличчі).

Переказний вексель, таким чином, відрізняється від простого тим, що за переказним векселем платником може бути не векселедавець, а інша особа, яка після акцепту переказного векселя приймає на себе зобов'язання сплатити за ним.

Залежно від характеру угод, що спричинили появу векселя, розрізняють комерційні та фінансові векселі.

Комерційний вексель з'являється в обігу в результаті реальної угоди з купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданих послуг. Фінансовий вексель виникає внаслідок фінансової операції і засвідчує отримання грошової позики.

В основі видачі і комерційних, і фінансових векселів лежить завжди фактична угода, чи-то є отримання товарного (комерційного) або грошового (банківського) кредиту.

Векселі, що виставлені на банк, носять комерційний характер, коли банк надає свій акцепт з метою загального або спеціального фінансування підприємства. Векселі, якщо вони є виставленими банком на банк, зазвичай являються фінансовими траттами, за допомогою яких один банк надає іншому можливість скористатися кредитом шляхом продажу цих тратт на грошовому ринку. Ці тратти являються засобом фінансування банку, а часто і фінансування спекулятивних операцій з цінними паперами та іноземною валютою.

Серед фінансових векселів виділяють векселі, в основі видачі яких не яка-небудь реальна угода, а лише мета отримання товарного або грошового кредиту, який в інший спосіб отримати б не вдалося.

До таких векселів відносяться дружні (приятельські) та бронзові (дуті) векселі. Загальною ознакою і тих, і інших є безгрошовість (тобто відсутність у вексельному зобов'язанні законної підстави боргу, реальної економічної бази його видачі) та безвалютність (тобто відсутність у вексельному зобов'язанні майнового забезпечення боргу).

Оскільки безгрошове зобов'язання юридично нікчемне, воно може бути визнане незаконним, але якщо вексель тим часом опиниться у руках добросовісного держателя, який не знав про цю ваду, то такий держатель все ж таки залишиться законним держателем і має право вимагати задоволення за векселем.

В Україні законодавством дозволено видавати векселі лише для сплати за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, за виключенням векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків. Ні ділових звичаїв, ні судової практики у відношенні даних векселів поки що не існує.

До дружніх векселів відносяться векселі, що не мають в основі своєї видачі розрахунків векселедержателя за товарними та грошовими угодами, що видаються головним чином з метою отримання грошей від врахування векселів у банку. Такими векселями визнаються: видані один одному родичами, членами та пайовщиками одного товариства, однією юридичною особою на користь іншої та інші безгрошові векселі.

До бронзових (дутих) векселів відносяться безгрошові векселі, які видані з метою або поповнення коштів шляхом їх врахування в банках , або штучного підвищення боргів шляхом видачі векселів на користь фальшивих кредиторів. На відміну від дружніх векселів за векселями фіктивними особи, причетні до їх виникнення, не приймають на себе відповідальності за векселем, оскільки вексель створюється лише з однією метою - ошукати кредиторів і шляхом шахрайства виманити у них кошти.

До зустрічних векселів належать дружні та бронзові векселі, в яких дві юридичні або фізичні особи виcтупають по черзі то векселедателем (платником), то векселедержателем (покупцем). Такі векселі визнаються зустрічними, хоча їх строки та суми не співпадали. Очевидно, що зустрічні векселі можуть бути не лише дружніми та бронзовими, але й комерційними, що виникли із взаємних торгових відносин та угод між двома особами.

В обігу також можуть з'являтися підроблені векселі. Підроблений вексель -- це вексель, в якому міститься підроблений підпис векселедателя або акцептанта, фальсифіковано вексельну суму чи строк погашення.

Для визнання документа векселем він повинен містити ряд елементів, які називають обов'язковими елементами векселя.

Згідно з Положенням про простий і переказний вексель, переказний вексель повинен містити вісім, а простий вексель - сім обов'язкових реквізитів.

Реквізити векселя: найменування «Вексель», найменування платника, зазначення строку платежу, зазначення місця платежу, найменування того, кому або за наказом кого має бути здійснений платіж, дата і місце складання векселя, підпис векселедавця.

Наявність зазначених реквізитів обов'язкова для того, щоб документ мав силу векселя.

Простий вексель слугує для оформлення відносин боргу за реалізовані в кредит товари (надані послуги), видані грошові кошти. В складанні переказного векселя беруть участь дві особи: боржник (векселедавець) і кредитор (векселедержатель).

У складанні переказного векселя беруть участь такі суб'єкти: кредитор (трасант, векселедавець) - особа, яка виставляє вексель з наказом здійснити платіж; боржник (трасат, платник) -- особа, яка отримує наказ заплатити;

ремітент (векселедержатель) - особа на користь якої видано вексель.

1.2.1 Основні вексельні операції банків

1.2.1 Врахування та переврахування векселів банками

Здійснення комерційними банками операцій з векселями регулюється "Положенням про операції банків з векселями", що затверджене постановою Правління НБУ від 28 травня 1999 р. № 258.

Операція врахування (дисконту) векселів полягає у купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами й обов'язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської відсоткової ставки, яку ще називають дисконтом, а також накладних витрат на здійснення операції. Дана операція отримала назву облікового кредиту.

Для отримання облікового кредиту векселедержатель подає в банк заяву разом з пакетом фінансових документів, що характеризують його платоспроможність. Працівники банку з'ясовують, яка сума векселів буде надана до врахування, перевіряють кредитоспроможність потенційного позичальника за звичайною процедурою, після чого вирішується питання про можливість надання позики. У разі позитивного рішення клієнту відкривається ліміт кредитування, який залежить від вартості вексельного портфеля клієнта, але не може перевищувати його загальної кредитоспроможності.

Векселі до врахування подаються в банк при реєстрах, які складаються позичальником-векселедержателем і містять інформацію про векселі, що передаються банкові, а саме: номер векселя, вексельну суму, назву і реквізити векселедавця, індосантів, аваліста, дату і місце платежу, складання векселя. Прийняття векселів оформляється квитанцією, яка видається позичальнику. Після цього реєстри векселів нумеруються і записуються у Відомість реєстрів, поданих до врахування векселів.

Перед укладанням договору на врахування векселів векселі повинні пройти перевірку їх юридичної та економічної надійності. Юридична надійність векселя полягає у правильності заповнення реквізитів векселя згідно з Положенням про переказний і простий вексель, відсутності виправлень, прострочення строку платежу, дійсності повноважень осіб, що підписали вексель, справжності цих підписів, наявності безперервного ряду індосаментів, повноті сплати суми державного мита.

Економічна надійність векселя полягає у впевненості в його оплаті. Для цього в банку проводиться аналіз кредитоспроможності не лише клієнтів, а й боржника за векселем та індосантів. При врахуванні банки віддають перевагу комерційним векселям, хоча можуть бути враховані і деякі фінансові векселі, наприклад акцептовані відомими банками. Аналіз економічної надійності векселя націлений на виявлення «дружніх»і «бронзових» векселів та їх заміни.

Векселі, що подаються до врахування, повинні мати не менше двох підписів: векселедавця та першого векселедержателя. При цьому банки надають перевагу короткостроковим векселям (як правило, строком до 90 днів), оскільки вони менш залежні від змін у платоспроможності клієнта і загальної економічної кон'юнктури.

Сума, яка підлягає утриманню на користь банку, складається з відсоткової ставки (дисконту), а для іногородніх векселів -- також з порто (поштових витрат) та дамно (комісії за інкасування Іногородніх векселів).

Нарахування суми дисконту здійснюється за такою формулою:

С = (КТВ) / (100*360),

де

С - сума дисконту;

К -- номінальна сума векселя;

Т -- строк у днях від дня врахування до дня платежу за векселем;

В -- відсоткова ставка врахування векселів.

Надання облікового кредиту відбувається після підписання договору про врахування векселів, в якому зазначаються суб'єкти угоди, їхні права та обов'язки, основні параметри угоди.

Прийняті до врахування векселі реєструються у спеціальній Книзі обліку врахованих векселів, яка щороку відкривається банком і призначена для обліку хронології операцій із врахування векселів.

Здійснюючи оплату вексельної суми, платник за векселем зазначає, за чий підпис на векселі проводиться оплата. За відсутності такої вказівки платіж вважається здійсненим за рахунок векселедавця.

Неоплачені у день строку платежу векселі банк повинен передати наступного дня нотаріусу для опротестування. Після здійснення процедури протесту векселі повертаються банку з написом про протест, а банк виставляє вимогу позичальнику оплатити вексель.

При невиконанні вимоги банк припиняє кредитування і передає матеріал у судові органи.Векселі, що перебувають у портфелі комерційного банку, є надійною і ліквідною статтею його активу. У разі потреби у підвищенні ліквідності банк може рефінансувати векселі в інших комерційних банках, а також у центральному банку у формі переврахування векселів, тобто врахування уже врахованих векселів.

Використання переврахування в інших, крім забезпечення ліквідності, цілях є менш доцільним, бо в результаті його здійснення знижується дохідність банку від облікової операції. Методологія здійснення операції переврахування аналогічна врахуванню банками векселів. Національний банк України практично не використовує векселі при рефінансуванні комерційних банків.

1.2.2 Кредити під заставу векселів

З метою здійснення вексельного кредитування комерційні банки можуть не лише викупати векселі до настання строку їх погашення, а й приймати їх у вигляді забезпечення наданих позичок.

При кредитуванні під заставу векселів позичальник не переуступає вексель банку (на відміну від облікового кредиту), а лише віддає його під заставу на певний строк, зберігаючи всі права векселедержателя. Ще одна відмінність між цими формами вексельного кредиту полягає в тому, що якщо при обліковому кредиті позичальник і той, хто повертає кошти, є різними особами, то при кредитуванні під заставу векселів погашення позички здійснюється самим позичальником. Особливістю цього виду кредитування є також порядок надання, зберігання та реалізації застави.

Кредити під заставу векселів можуть надаватися у вигляді:

- строкових кредитів, тобто позичок, дата погашення яких зафіксована за домовленістю з позичальником;

- кредитів до запитання, коли строк погашення не вказується або встановлюється термін до настання строку погашення векселів із застави.

Строкові позички під заставу векселів, як правило, є разовими. При здійсненні такої операції банк аналізує юридичну та економічну надійність векселя і в разі позитивного висновку з позичальником укладається кредитний договір і договір застави векселів.

Строк погашення кредиту визначається, виходячи зі строку погашення векселів (строк погашення векселів повинен бути принаймні на 15 днів більше, ніж строк погашення кредиту). Сума можливого кредиту коливається від 60 до 90 % від суми векселів, які приймаються під заставу. Кредитна заборгованість при цьому обліковується на простому кредитному рахунку.

Кредити до запитання під заставу векселів видаються у разі, якщо позичальник має постійну потребу в обігових коштах. Облік такої кредитної заборгованості здійснюється на спеціальному позичковому рахунку, який є аналогом контокоренту.

Для отримання кредиту під заставу векселів зі спеціального позичкового рахунку клієнт подає в банк стандартний пакет документів, а також векселі, призначені для передачі в заставу, разом з реєстром цих векселів (щонайменше у двох примірниках).

Банк проводить експертизу юридичної та економічної надійності векселів, викреслює з реєстру та повертає клієнту векселі, які не задовольняють вимоги банку, а по благонадійних векселях вираховується ліміт кредитування. Після цього між банком та клієнтом укладається кредитна угода, в якій міститься ряд обов'язкових для позичальника умов:

1) ліміт кредиту;

2) граничне співвідношення між вартістю забезпечення та можливою сумою кредиту;

3) розмір відсотків за кредит і комісії на користь банку;

4) право банку підвищувати на свій розсуд, але з попередженням клієнта, розмір відсотків і комісії;

5) право банку закрити рахунок і в будь-який час вимагати повного або часткового погашення заборгованості або надання додаткового забезпечення;

6) право банку обертати на погашення боргу суми, що надходять для оплати прийнятих у заставу векселів;

7) право банку погашати заборгованість клієнта із сум, що належать клієнту і перебувають у банку на інших рахунках клієнта;

8) право банку дозволяти клієнту за його ініціативою заміняти одні векселі до строку їх оплати іншими;

9) місце зберігання векселів, переданих у заставу.

Векселі, які використовуються як застава, можуть передаватися на зберігання банку, державному чи приватному нотаріусу. Банк заінтересований у тому, щоб дані векселі зберігалися у нього.

Важливим завданням для банківських працівників у процесі обслуговування такого кредиту є контроль за вільним залишком ліміту кредитування. Якщо в процесі використання позичальником кредиту до запитання під заставу векселів банком будуть виявлені серед забезпечення векселі суб'єктів, які опротестовані, банк сповіщає про це позичальника і пропонує йому викупити такі векселі або у тижневий строк замінити їх іншими благонадійними векселями. У разі невиконання цієї вимоги банк може закрити кредит.

Погашення кредиту під заставу векселів може здійснюватись шляхом перерахування коштів за розпорядженням позичальника з його поточного рахунку або зарахуванням безпосередньо на спеціальний позичковий рахунок.

1.2.3 Авалювання та акцептування векселів банками

Аваль -- це вексельна гарантія, внаслідок якої особа, що вчинила цю гарантію (аваліст), бере на себе відповідальність повністю або в частині суми за зобов'язаннями якоїсь із зобов'язаних за векселем осіб (векселедавця, акцептанта, індосанта).

Аваль може вчинятися на переказному векселі або додатковому аркуші до нього -- алонжі. Аваль виражається словами «Вважати за аваль», «Гарантую», «Як аваліст за...». В авалі відмічається, за кого він видається.

Коли банк здійснює авалювання векселя, він тим самим надає такій особі кредит (строковий або до запитання). Авалістом може бути як третя особа, яка не має відношення до векселя, так і один із надписантів векселя. Аваліст є боржником «другої»черги, тобто він відповідатиме за зобов'язаннями по векселю у разі невиконання зобов'язань особою, за яку він виданий.

Якщо клієнт банку не виконує своїх зобов'язань, банк повинен оплатити вексель. У такому разі, якщо банком було здійснено оплату переказного векселя, він набуває права як проти особи, за яку було здійснено платіж, так і проти осіб, що зобов'язані перед цією особою.

Перед тим, як здійснити авалювання векселів, банк перевіряє кредитоспроможність клієнта. З цією метою клієнт подає до банку заяву, документи, які характеризують його фінансовий стан, а також угоди, на підставі яких були придбані векселі. Векселі для авалювання подаються разом з реєстром векселів, пред'явлених до авалювання щонайменше у двох примірниках. Якщо банк після перевірки векселів приймає позитивне рішення, то з клієнтом укладається договір на авалювання.

Сума, яку банк стягує на свою користь, розраховується на підставі відсоткової ставки банку. Крім цього, за іногородніми авальованими векселями можуть утримуватися комісія, дамно і порто. Також банк може утримувати з клієнта комісію за зобов'язання надати авальний кредит.

Банк, що здійснив авалювання векселів, зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він видав аваль.

Банк зобов'язаний платити за авальованим ним векселем, якщо: мала місце відмова від платежу або акцепту, якщо боржник за векселем припинив платежі, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні; боржник оголошений банкрутом, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні.

Відповідальність банку як аваліста припиняється, якщо була здійснена оплата векселя платником або особою, яка поставила свій підпис раніше позичальника або раніше закінчення строку позовної давності проти банку-авзліста.

У світовій практиці значного поширення набули акцентні операції комерційних банків. Їх суть полягає в тому, що банк гарантує оплату своїм клієнтам поставленої продукції шляхом акцептування замість нього переказного векселя. Банківські акцепти є досить ліквідними і можуть виступати як міжнародний платіжний засіб. Особливістю цієї операції є те, що акцептний кредит видається за боржника за векселем.

Схема проведення такої операції: імпортер укладає з експортером угоду на купівлю продукції, надання послуг з умовою оплати контракту за допомогою банківського акцепту. Імпортер також домовляється з банком про акцептування ним переказного векселя. Експортер, відвантаживши продукцію, виписує переказний вексель на банк імпортера і передає його разом з комерційними документами банку, який погодився акцептувати переказний вексель. Банк імпортера акцептує цей вексель і передає його експортеру. Експортер може дочекатись строку оплати за векселем або переврахувати його на грошовому ринку, що переважно відбувається.

Для більшої впевненості експортера у здійсненні банком акцепту тратти, як правило, імпортер відкриває на користь експортера безвідзивний акредитив. Для зниження ризику по такій операції банк здійснює контроль за товарно-грошовими потоками. Ризик банку також знижується за умови поєднання акцепту з рамбурсуванням, тобто відшкодуванням клієнтом суми платежу до настання строку платежу за банківським акцептом. Винагорода банку за здійснення такої операції складається з комісійної винагороди.

1.2.4 Інкасування та доміциляція векселів

Інкасування векселів -- це виконання комерційним банком доручення своїх клієнтів та взяття на себе відповідальності за подання векселів і супровідних комерційних документів у строк платнику та одержання належних платежів.

В інкасовій операції беруть участь:

векселедержатель, який дає доручення інкасувати вексель -- принципал, комітент;

банк, якому дано доручення здійснити інкасування векселя - ремітент;

банк, який бере участь в інкасуванні, але не є банком ремітентом -- інкасуючий банк;

платник за векселем;

інкасуючий банк, який здійснює пред'явлення векселів платнику -- пред'являючий банк.

Для здійснення операції інкасування векселедержатель звертається в банк із заявою про інкасування векселів, до якої також додаються примірники векселів, які виставляються для інкасування, а також реєстр векселів.

Документи, що передаються в банк для інкасування, повинні супроводжуватись дорученням на інкасування, в якому векселедержатель надає точні інструкції. Банки мають право діяти тільки відповідно до такого доручення.

Банк-ремітент повинен перевірити правильність оформлення таких доручень, а в разі виявлення неточностей векселі повертаються на переоформлення. Банки, як правило, при прийнятті векселів для інкасування вимагають наявність банківських установ у місці оплати векселів.

Між сторонами укладається договір, в якому детально описуються всі умови здійснення операції. Прийнявши векселі на інкасо, працівники банку реєструють їх у Книзі векселів, прийнятих на інкасо.

Банк-ремітент здійснює інкасування векселів самостійно або користується при цьому послугами інших банків. Подання документів платнику здійснюється банком поштою або в місці акцепту чи платежу, яке зазначене у векселі, а в разі відсутності такого позначення -- в місці перебування особи, яка має здійснити оплату або акцепт векселя.

Якщо платіж за векселем отримано, на звороті векселя здійснюється надпис «Валюта отримана». Якщо ж платіж не одержано, а платник відмовляється підписати Акт подання векселів до платежу, інкасуючий банк подає вексель до опротестування від імені довірителя і повідомляє його про виконання доручення. Неоплачені векселі залишаються в банку до запитання векселсдержателем.

Доходи банку від здійснення інкасової операції складаються з комісійної винагороди, яка сплачується клієнтом за виконання доручення, а за іногородніми векселями - ще з дамно і порто.

Доміциляція векселів -- це доручення оплатити векселі в особливому місці платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, що зазначена як платник за векселем. Особа, яка призначена для оплати векселя поза місцезнаходженням платників, називається доміцшіатом.

Доручення на оплату векселя дає векселедавець простого чи переказного векселя. Якщо в тексті векселя доміциліата не визначено, його може призначити трасат при акцептуванні або векселедавець при представленні векселя до платежу.

Досить поширеним є призначення доміциліатом комерційного банку.

При цьому банк повинен здійснювати платежі за векселями у встановлений строк. Для здійснення такої операції між векселедержателем та комерційним банком укладається спеціальна угода.

Згідно з нею банк зобов'язаний здійснити оплату за наданими йому клієнтом векселями. Клієнт, у свою чергу, за кілька днів до настання оплати резервує у банку кошти в сумі доміцильованих векселів.

Банк здійснює платіж за векселями лише у разі подання оригіналу векселя та наявності коштів для оплати на відповідному рахунку. Після оплати векселів банк повідомляє про це клієнтів та повертає йому векселі під розписку.

За здійснення доміциляції векселів банк отримує винагороду у вигляді комісії.

1.2.5 Зберігання банками векселів клієнтів

Комерційні банки можуть здійснювати за дорученням своїх клієнтів операції зберігання векселів, а саме:

зберігання у схові;

передача примірника переказного векселя, що призначається для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя;

передача оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя;

передача оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі на умовах, зазначених довірителем.

Зберігання векселів може здійснюватися у вигляді «відкритого» та «закритого» зберігання.

При відкритому зберіганні векселів до банку подається супровідне до векселя доручення на зберігання, яке містить точні інструкції для банку щодо дій з векселями.

При закритому зберіганні довірителю надається депозитне вічко у сховищі банку. При цьому не надається жодних інструкцій банку щодо дій з векселями.

При зберіганні векселів банк бере на себе зобов'язання відповідати за знищення або псування векселів, при цьому гарантується повернення векселів такої самої якості, кількості і зовнішнього вигляду.

Банк не приймає векселі на зберігання, якщо:

- реквізити хоча б одного з векселів не відповідають зазначеним у дорученні на зберігання;

- якщо банк упевнений, що виконання цього доручення негативно позначиться на його діловій репутації.

При передачі векселя на зберігання здійснення індосаменту не потрібне.

За виконання таких операцій банк отримує на свою користь винагороду.

Розділ 2. Аналіз вексельних операцій АКБ „Форум"

2.1 Організація роботи банку

Акціонерний комерційний банк „Форум" належить до групи середніх банків України. За 15 років своєї діяльності „Форум" зарекомендував себе як надійний і стабільний банк, який притримується сучасних стандартів обслуговування і якому повністю довіряють партнери та клієнти. Банк проводить свою діяльність в нормативно - правовому полі України відповідно Статуту банку і діє в інтересах засновників та клієнтів.

АКБ „Форум" - банк універсальний, який надає повний спектр банківських послуг європейського рівня. Він будує свою роботу на принципах індивідуального підходу до кожного клієнта, гнучкості та оперативності в прийнятті рішень. Бездоганна репутація, вагомий капітал, солідна клієнтська база, колектив професіоналів банківської справи, високі банківські технології свідчать про його надійність, стабільність, досвідченість, ефективність та прозорість, а широка мережа відділень покликана створити найкращі умови для обслуговування підприємств і громадян України.

Основною метою діяльності АКБ „Форум" є сприяння економічному розвитку і добробуту суспільства шляхом надання фізичним і юридичним особам якісних банківських послуг, які відповідають високим професійним та етичним стандартам, забезпечення відповідних прибутків учасникам і справедливого відношення до працівників.

АКБ „Форум" будує свою роботу на принципах індивідуального підходу до кожного клієнта, гнучкості та оперативності в прийнятті рішень.

Органи управління АКБ „Форум" представлені Спостережною Радою банку та Правлінням банку.

Основними видами діяльності є:

Розрахунково-касові операції;

Інкасаторські послуги;

Депозитні послуги;

Операції на фондовому ринку;

Надання кредитів;

Випуск та обслуговування платіжних карток української національної платіжної системи «УкрКарт»

Міжнародні розрахунки і валютні операції.

На початку 2009 року мережа банку склалася з Головного банку, 12 філій (дві в м. Київ, м. Одеса, м. Херсон, м. Житомир, м. Рівне, м. Львів, м. Кіровоград, м. Черкаси, м. Суми, м. Івано-Франківськ) та 60 відділень (зокрема 4 у Волинській області).

Основні показники станом на 01.07.2009 р. АКБ „Форум": Співробітників - більше 500 чоловік.

Банків-кореспондентів 4:

Deutsche Bank Trust Company Americas;

New York, USA, Deutsche Bank AG;

Germany, Raiffeisen Zentrobank AG;

Austria, Bank Pekao S.A.

Клієнтів - близько 50 тис. чоловік.

Регулятивний капітал - 100 млн. грн.

Статутний капітал - 89 млн. грн.

Види рахунків, які підприємства можуть відкривати в банку залежать від правового статусу та характеру діяльності фірми. Це можуть бути поточні, депозитні, позичкові, та деякі інші рахунки.

Поточні рахунки відкриваються підприємствами всіх видів та форм власності для зберігання коштів та здійснення розрахунків за всіма видами їх діяльності.

Тенденцію основних показників діяльності банку за 2009 рік можна здійснити на основі Балансу - таблиця 1.

Таблиця 1. (тис. грн.)

Показники	На 01.01.2009	На 01.07.2009	Абсолютне відхилення (тис. грн.)	Відносне відхилення, %
Активи	863203	1090827	227624	26,4
Зобовязання	763777	976040	212263	27,8
Пасиви	863203	1090827	227624	26,4
Статутний капітал	56000	89680	33680	60,1
Власний капітал	99426	114787	15361	15,5
Прибуток поточного року	18024	12336	(5688)	(31,56)

Проаналізувавши показники господарської діяльності АКБ „Форум" можна зробити висновки, що банк функціонує нормально, постійно примножує свої активи, в 2009 році значно зменшилась кількість наданих кредитів та отриманих депозитів від фізичних осіб. Хоча прибуток на 01.07.2009 рік менший аніж на 2008 рік, всі показники стрімко зростають.

Пасиви банку зросли на 39,66% за рахунок: збільшення зобов'язань на 39,79% та збільшення капіталу на 38,63%. Частина зобов'язань і капіталу у структурі пасиву не змінилась.

Основний капітал банку збільшився на 31434 тис. грн. (на 43,7%), основну частку його становить статутний капітал 78%, який зріс до 96,97%. Додатковий капітал зменшився на 6976 тис.грн. (на 2,67%). Все це призвело до збільшення власного капіталу всього на 38410 тис.грн. (на 38,6%). За рахунок збільшення власного капіталу додатковий в абсолютному значенні зріс, а за структурою - зменшився.

Оскільки валюта балансу зросла, то банк розширив масштаби своєї діяльності, що є позитивним явищем. Збільшення ресурсної бази відбулося за рахунок збільшення капіталу на 38,63% і збільшення зобов'язань на 39,79%. Фінансова стійкість банку послабилась.

2.2 Вексельні операції АКБ „Форум"

АКБ „Форум" пропонує повний спектр вексельних операцій:

авалювання векселів;

облік векселя;

доміциляція векселя;

інкасо векселів;

зберігання векселів.

Вексельні операції АКБ „Форум" та їх вартість для клієнтів банку представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Вексельна операція	Вартість ( відсоток )
1. Авалювання векселів -приймання банком зобов'язань сплатити вексель у випадку непогашення його платником. Наявність банківського авалю робить вексель більш ліквідним, що сприяє його вільному обігу на фондовому ринку.	Вартість операції авалювання стоновить 0,5 - 5,0 % від номіналу векселя, в залежності від суми за векселем, кратності операцій, платоспроможності векселедавця, тощо.
2. Облік (дисконтування) векселя - кредитна операція по придбанню векселя у законного тримача до настання терміну платежу за кошти з дисконтом. Банк має можливість облікувати векселі ваших контрагентів до їх погашення. В першу чергу банк розгляне питання про облік векселів своїх клієнті та векселів, авальованих банками.	Облікова ставка становить 35 - 100 % річних в залежності від ліквідності векселів, платоспром емітентів та термінів погашення.
3. Доміциляція векселя - зобов'язання прийняти для оплати вексель та оплатити його від імені та за рахунок коштів поручителя, зарезервованих на рахунку доміциляції. Поручителем може бути векселедавець або акцептант векселя (особа, що бере на себе зобов'язання оплатити переказний вексель). Операція дозволяє систематизувати та спростити розрахунки із партнерами.	Вартість цієї операції 0,1 - 0,5 % від номіналу векселя в залежності від суми за векселем та кратності операцій.
4. Інкасо векселів - доручення векселетримача пред'явити вексель до оплати та отримати відповідну суму за векселем у певний термін на користь векселетримача, а також, за необхідності, здійснити протест векселя.	Вартість цієї операції 0,3 - 2,0 % від номіналу векселя в залежності від суми за векселем та складності отримання платежу.
5. Зберігання векселів - здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок довірителя операцій із векселями відповідно до інструкцій довірителя: зберігання, видачі особам, вказаним у інструкції, тощо. Зберігання векселів здійснюється з метою забезпечення їх цілісності, а також застосовується у розрахункових схемах для підвищення надійності виконання договірних відносин сторонами угоди.	Вартість цієї операції 0,01 - 0,5 % від номіналу векселів в залежності від загальної суми за векселями, термінів зберігання, складності інструкцій поручителя.

Банк вживає активні заходи щодо надання клієнтам найбільш широкого спектру послуг по операціях з векселями. У разі прийняття Верховною Радою чи Урядом України нормативних актів щодо операцій, в яких необхідна участь банку, АКБ „Форум" одразу ж виходить на ринок з пропозицією відповідних послуг.

Для клiєнтiв, якi імпортують товари на митну територію України банк пропонує операції авалювання податкових векселiв, що забезпечує можливість отримання відстрочення сплати податків на термін, передбачений законодавством України.

Зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при iмпортi товарiв на митну територію України можна вiдстрочити шляхом видачi податкового векселя, на строк, що не перевищує 30 днiв.

Погашення податкових векселiв вiдбувається:

- шляхом перерахування коштiв до бюджету (як у строк погашення, так i достроково);

- зарахування суми бюджетного вiдшкодування;

- зарахування суми векселя у склад податкових зобов'язань з ПДВ.

Також банк здiйснює продаж бланкiв простих векселiв:

- вартість бланка простого векселя складає 9,60 грн., в т.ч. ПДВ - 1,60 грн.

Банк здійснює операції з авалювання податкових векселів, які видаються:

на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України;

при здійсненні операцій із давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах;

на суму акцизного збору.

Процедура оформлення авалей банку займає мінімальну кількість часу. Послуги надаються юридичним особам на вигідних і зручних умовах, забезпечуючи кожному клієнту банку індивідуальний підхід в обслуговуванні. Тарифи для кожного клієнта встановлюються індивідуально залежно від особливостей та обсягу операції.

Банк надає аваль під забезпечення заставою (наприклад, майном, депозитом), у випадку, якщо підприємство має відкриту кредитну лінію, можливе оформлення послуги в рамках вільного ліміту по кредитній договору.

Тарифи з авалювання векселів АКБ „Форум" представлені у таблиці 3.

Таблиця 3

№	Найменування	Сума	Відсотки
1	Податкові векселі	від 50000 до 100000 грн.	0,75%
		від 100000 до 1000000 грн.	0,5%
		понад 1000000 грн.	за домовленістю
2	Товарні векселі	залежно від строку і обсягу векселів	2-4% річних

Аваль може бути наданий на частину суми векселя. Аваль може бути наданий в будь-який час: при складанні, видаванні та на будь-якому наступному етапі обігу векселя.

Клієнт, який бажає пред'явити податкові векселі до авалювання, подає до банку відповідну заяву. До заяви додаються:

оригінали векселів, які пропонуються до авалювання;

акти прийому - передачі векселів;

реєстри векселів.

Особа, яка має намір пред'явити до авалювання товарні векселі, подає до філії банку також документи, які підтверджують, що вексель отриманий в оплату за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги (договори та товарно-транспортні документи, інші матеріали) та інші (на вимогу банку).

Аваль АКБ „Форум" на векселях, виданих для оформлення грошового боргу за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги - це надійне забезпечення отримання коштів продавцем. Застосування авальованих банком векселів у розрахунках прискорить товарообіг підприємства і підвищить надійність платежів.

Авалювання векселів, які видаються при здійсненні операції з давальницькою сировиною. Законом України "Про операції з давальницькою сировиною" установлений порядок видачі, обігу та погашення векселями, які видаються при здійсненні операцій з давальницькою сировиною.

Сума, зазначена у векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операцій з давальницькою сировиною. Вексель, оформлюється в 3-х примірниках.

Строк погашення векселів 90 календарних днів за умови фактичного перетинання готовою продукцією митного кордону України.

Авалювання векселів, виданих на суму акцизного збору. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.05 № 796 векселі, які видаються до отримання з акційного складу спирту етилового, який використовується для виготовлення окремих видів продукції (підприємства первинного виноробства для виготовлення виноградних, плодових та інших виноматеріалів та сусла (180 днів) та для виробництва органічного синтезу (90 днів)).

Всі операції із цінними паперами проводяться на базі програмного комплексу депозитарію ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», що дозволяє здійснювати переміщення цінних паперів по всій території України.

АКБ „Форум" є активним учасником Національної депозитарної системи:

акціонер Депозитарію корпоративних цінних паперів ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»;

член Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв України;

клієнт депозитарію Національного банку України;

за підсумками рейтингу ТОП-100 за 2008 р. Банк, як Зберігач, зайняв 11 місце серед зберігачів цінних паперів України, що беруть участь у рейтингу ПАРД.

Професійну діяльність на ринку цінних паперів з випуску й обігу ЦП, з ведення реєстрів акціонерних суспільств, а також з депозитарної функції зберігача цінних паперів АКБ „Форум" здійснює на підставі ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондовому ринку АА № 770445 від 15.10.2004 р.

АКБ „Форум" є активним членом організацій, об'єднуючих професійних учасників ринку цінних паперів. Серед них «Перша фондова торгова система» (ПФТС), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД), депозитарій «Міжрегіональний фондовий союз».

Слід зазначити, що в АКБ „Форум" функціонує "Вексельна торгова площадка", на базі якої проводяться будь-які операції з використання і придбанням векселів (в тому числі операції за дорученням клієнтів). Операція обліку векселів відноситься до активних кредитних операцій.

Облік векселів банк здійснює наоснові заключної з векселедержателем договору про облік. Розмір дисконту при цьому встановлюється за домовленістю сторін з врахуванням кредитних ставок, діючих на момент проведення операції. Переваги даної операції заключаються в отриманні реального прибутку зі сторони всіх учасників операції що проводиться. Банк отримує дохід у вигляді дисконту, клієнти - необхідні грошові кошти.

Векселі, що підлягають обліку, повинні бути передані в банк для юридичної та фінансової перевірки. У випадку негативного результату перевірки векселі повертаються клієнту з повідомленням про неможливість проведення операції. Перед проведенням операції звертається увага на забезпечення, що повинно бути ліквідним.

Векселі неоплачені в термін, повинні бути опротестовані. Багаторазове пред'явлення векселів до оплати не допускається; продаж векселів; перерахунок векселів в інших банках.

З 2002 року банк пропонує послугу міни векселів. Міна векселів - це обмін векселів, що належать клієнту на ті векселя, що необхідні йому в даний момент. У відповідності з ДК кожний з тих, хто здійснює операції міни, є продавцем тих векселів, які він передає в обмін і покупцем тих векселів, що їх отримує. Тобто це формально угода купівлі-продажу.

З 2003 року банк пропонує послуги розрахункової палати. Здійснення функції розрахункової палати можливе тільки при заключенні договору про розрахунково-касове обслуговування, в якому є умова про представлення послуг розрахунковою палатою.

2.3 Аналіз векселів в портфелі ЦП банку

Аналіз структури операцій банку з ЦП доцільно проводити як у розрізі аналізу структури портфеля на певну дату, так і розглядаючи в динаміці зміну структури. Розглянемо узагальнену інформацію щодо стану портфеля, АКБ „Форум" яку банк щомісячно подає до Національного банку України (форма № 391 фінансової та статистичної звітності).

Усю інформацію за рік для зручності наведемо в національній грошовій одиниці України тільки за основними блоками, дещо перегрупуємо, виберемо за звітний період лише квартальні дати окремо за портфелем на продаж та портфелем на інвестиції (табл. 4):

Таблиця 4. Інформація щодо стану портфеля ЦП банку протягом 2009 р. тис. грн.

Показник	На 01.01.09	На 01.04.09	На 01.07.09	На 01.10.09
ЦП на продаж, усього	3635	4262	4014	5920
Державні ЦП	0	0	0	0
Боргові ЦП, випущені банками	0	0	2150	234
Боргові ЦП небанківських установ	3550	4200	1850	5620
у тому числі векселі	3550	3450	650	515
Акції, випущені банками	0	0	0	0
Акції небанківських установ	85	62	14	66
ЦП на інвестиції, усього	1865	2145	3687	3787
Державні ЦП	1200	1200	972	972
Боргові ЦП, випущені банками	0	0	1000	0
Боргові ЦП небанківських установ	200	480	1300	2400
у тому числі векселі	200	180	180	200
Акції, випущені банками	30	30	30	30
Акції небанківських установ	340	340	290	290
Вкладення в асоційовані компанії	15	15	95	95
Вкладення в дочірні компанії	80	80	0	0

Як видно з табл. 4 у банку портфель ЦП на продаж за обсягами перевищує портфель ЦП на інвестиції, практично щокварталу обсяги портфелів зростають. Частка державних ЦП у портфелі на інвестиції зменшується, проте зростає частка боргових ЦП недержавних установ (банків та небанківських установ).

Це пояснюється широким виходом на фондовий ринок корпоративних облігацій, які поступово витісняють з портфеля на продаж такий борговий інструмент, як вексель. Оскільки вкладення в акції інших банків зменшують регулятивний капітал банку, акції, випущені банками, становлять незначну частину портфелів.

Обсяг акцій, які входять до портфеля на продаж, обмежено лімітами, котрі, як правило, встановлює банк для проведення спекулятивних операцій. Додатковою причиною невеликого обсягу портфелю акцій є жорсткі вимоги НБУ щодо їх резервування, що зменшує привабливість такого фондового інструменту для банку. Балансова вартість акцій у портфелі на інвестиції майже не змінюється, оскільки ними оформлена участь банку в акціонерних товариствах, у діяльності яких зацікавлений банк (лізингова компанія, страхове товариство). Частина такої участі обліковується в складі асоційованих та дочірніх компаній (пенсійний фонд, консалтингова компанія).

На останню звітну дату за рахунками аналітичного обліку є можливість проаналізувати структуру складових портфеля (в розрізі емітентів, їх надійності, їх відношення до пов'язаних осіб банку, диверсифікації портфелів, нарахованих процентних доходів та дивідендів, співвідношення балансових та ринкових цін ЦП та за рядом інших показників). Так, у портфелі банку на продаж, усі боргові цінні папери, випущені банками, належать одному емітенту, серед боргових ЦП небанківських ЦП понад 90 % становлять облігації і лише менше 10 % -- векселі.

У свою чергу, портфель облігацій підприємств диверсифіковано у вкладення чотирьох емітентів. Більш детально структура вкладень банку в облігації підприємств наведена в табл. 5.

Аналіз наявних у портфелі банку облігацій показує, що портфель містить ЦП з різними термінами погашення, різних галузей, жоден з емітентів не є пов'язаною з банком особою. Балансова вартість вкладень вища від номінальної, отже, реальна дохідність за облігаціями буде нижчою, ніж оголошено при їх розміщенні, що відповідає загальній тенденції зниження дохідності протягом 2009 р.

Таблиця 5. Вкладення банку на 1 жовтня 2009 року в облігації підприємств (портфель на продаж)

Емітент облігацій	Номінальна вартість, тис. грн	Балансова вартість, тис. грн	Оголошена дохідність, %	Термін до погашення, днів	Примітки
ЗАТ «АВК»	410	433	20; 16	472	20 % на І і ІІ квартали, 16 % -- на ІІІ--ІV квартали
ДМА «Бориспіль»	1800	1874	20	254	Щоквартально
ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»	1120	1120	12	182	Дохідність -- в еквіваленті USD
ТОВ «Аркада-Фонд»	1640	1678	18	24	Щомісячно
Усього	4970	5105	?	?	?

Слід зазначити, що на балансових рахунках АКБ „Форум" обліковують: векселі, що є їхньою власністю; прості векселі, видані банком; надані банком акцепти переказних векселів.

На позабалансових рахунках обліковуються: акцепти виданих банком переказних векселів, що надані іншими особами; індосаменти, учинені банком, які не містять безоборотних застережень; авалі та гарантії, надані банком у забезпечення оплати векселів; зобов'язання з кредитування за вексельними операціями за умови, що дата валютування не збігається з датою угоди; векселі, що зберігаються у сховищі і є власністю банку; векселі, надіслані або одержані на інкасо; векселі, прийняті банком на експертизу. Вексель обліковується за балансовою вартістю в розрізі кожної складової боргового цінного паперу.

Розділ 3. Напрямки роботи комерційного банку по покращенню здійснення вексельних операцій

3.1 Недоліки вексельного обігу та шляхи його можливого покращання

Чинниками, які сьогодні гальмують розвиток економіки України, є брак обігових коштів, відсутність кредитних та інвестиційних ресурсів. Затяжний характер світової кризи ліквідності змушує шукати внутрішні ресурси для розвитку економіки. В цих умовах природним є використання суб'єктами господарювання векселів для збільшення обігових коштів з метою розвитку їх бізнесу та економіки в цілому.

Аналіз ситуації в сфері вексельного обігу вказує на те, що активізації цивілізованого вексельного обігу в Україні заважають численні зловживання окремих суб'єктів цього процесу (зокрема через застосування фіктивних фірм у вексельних розрахунках) та недостатній рівень регулювання й контролю. Це призводить до формування негативного іміджу векселя як платіжного інструмента. Ще одним стримуючим чинником є недосконале законодавство.

...