Вексельні операції комерційних банків України (на матеріалах АКБ "Форум")

Невиконання державними органами указів Президента України, постанов Верховної Ради і норм законів щодо вдосконалення законодавства, яке регулює обіг векселів, та недостатній рівень обізнаності його учасників також не сприяють розвитку цивілізованого вексельного обігу в Україні. Все це створює додаткові фінансові ризики у діяльності суб'єктів господарювання.

Водночас, обсяги операцій з векселями протягом останніх десяти років є значними, що свідчить про потребу економіки в цьому інструменті. За даними ДКЦПФР, з 1999 р. по 2008 р. за зростання обсягів торгів на фондовому ринку у 53 рази частка обсягів торгів з векселями зменшилася лише у 3,2 разу.

При цьому спостерігається тісний зв'язок між динамікою обсягів торгів цими фінансовими інструментами та динамікою ВВП. Так, якщо у 1999 р. обсяг торгів векселями на фондовому ринку дорівнював 11,8 млрд. грн., а номінальний ВВП становив 130,4 млрд. грн., то у 2008 р. ці показники становили 191,84 млрд. грн. та 949,86 млрд. грн. відповідно.

Отже, векселі обслуговують економіку держави. Але детальніше проаналізувати їхню роль у вітчизняній економіці неможливо через недосконалі статистичні дані.

Світовий досвід свідчить, що під час кризи вексель як інструмент комерційного кредиту є надзвичайно актуальним, що дозволяє мобілізувати на внутрішньому ринку дешеві ресурси для розвитку економіки.

В умовах кризи ліквідності банківської системи і різкого скорочення обсягів банківського кредитування промисловості вексельні розрахунки можуть стати альтернативою коротко та середньострокового кредитування суб'єктів господарювання, що забезпечить розвиток економіки, дозволить уникнути бартерних розрахунків і зменшення податкових платежів до держбюджету.

Оформлення заборгованості векселями дозволить активізувати платежі, погасити взаємні борги шляхом проведення заліків зустрічних вимог, скоротити обсяги дебіторсько-кредиторської заборгованості і зменшити прострочену заборгованість між підприємствами. До антикризових переваг векселя, в першу чергу, необхідно віднести те, що вексель дозволяє закрити заборгованість перед кредитором цілого ряду учасників вексельної схеми розрахунків, що стоять в індосаментному ряду після того, хто сплатив вексель. Це суттєво знизить загальний рівень дебіторської заборгованості.

Окрему увагу слід приділити випуску фінансових векселів банками і компаніями з управління активами. У поєднанні з організацією вексельних програм (корпоративних, галузевих, державних) це дозволить значно збільшити ресурсний потенціал для розвитку економіки, зокрема підвищити ефективність діяльності венчурних фондів для реалізації інвестиційних проектів і забезпечити ефективний розвиток окремих підприємств, галузей і промисловості в цілому.

Фінансові векселі можуть допомогти уникнути погіршення ситуації в банківському секторі під час зростання обсягів виплат вкладникам за депозитами. Оформлення прострочених депозитів векселями банків дозволить реструктуризувати заборгованість банків у часі та уникнути судових позовів з повернення депозитів. Водночас вкладники, зокрема, юридичні особи, отримають платіжні інструменти для забезпечення власної поточної діяльності.

Особливо гостро стоїть питання повернення депозитів для компаній з управління активами, діяльність яких паралізована внаслідок заморожених у банках коштів за жорсткого регулювання структури активів інститутів спільного інвестування ДКЦПФР. Оформлення прострочених депозитів банківськими векселями дозволить стабілізувати бізнес інститутів спільного інвестування, що сприятиме відновленню довіри інвесторів.

Для зниження фінансових ризиків при випуску фінансових векселів банками та КУА необхідно пов'язувати обсяг їх випуску з показниками ліквідності векселедавця та його власним капіталом (для КУА - активами фонду). При цьому має бути запроваджена відповідна процедура звітності та належний контроль з боку регуляторів.

З метою активізації та розвитку вексельного обігу в Україні в умовах фінансової кризи та зниження фінансових ризиків ДКЦПФР своїм рішенням від 2 лютого 2009 р. №226 розробила та схвалила «Основні напрями розвитку цивілізованого вексельного ринку в Україні як антикризовий захід».

Заходи, передбачені документом, покликані комплексно вирішити проблеми вексельного обігу. До цих заходів, зо-крема, належать такі:

узгодження дій регуляторів, міністерств та відомств з питань вексельного обігу;

визначення порядку подання, систематизації та контролю звітності векселедавців щодо виданих, прострочених та погашених векселів;

вдосконалення статистики по векселях для аналізу та можливості прогнозування впливу обсягів векселів на стан економіки України;

належна імплементація Женевських вексельних конвенцій у національне законодавство та його вдосконалення;

покращення обізнаності професійних учасників фондового ринку у вексельному праві;

організація відкритої торгівлі векселями на торговельних вексельних майданчиках при фондових біржах та ТІС;

поновлення обігу фінансових векселів та створення за участю банків та КУА програм фінансування розвитку суб'єктів господарювання України з оцінкою фінансових ризиків та реальної вартості векселів в обігу;

робота регуляторів зі ЗМІ щодо створення позитивного іміджу векселя тощо.

Водночас, Комісія підготувала законопроект «Про внесення Змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу векселів», який рекомендовано профільним комітетом Верховної Ради до розгляду парламентом у першому читанні. Законопроектом, зокрема, передбачено встановлення відповідальності за порушення умов видачі векселів, заборона використання векселів (за винятком податкових векселів) при розрахунках з держбюджетом, уточнення правил підпису векселів і підстав віднесення опротестованих векселів до виконавчих документів тощо.

Використання векселів, як правило, є найбільш затребуваним у кризових умовах. Зокрема, в Україні ці інструменти особливої популярності набули в 90-х роках минулого століття в скрутний для вітчизняної економіки час.

У поточних умовах, коли підприємства відчувають нестачу грошових коштів, коли відбувається криза неплатежів, зацікавленість до векселів знову зростає. Використання векселів здатне сприяти вирішенню проблем реального сектора економіки. Ефективним механізмом є й застосування фінансових векселів. При цьому для подальшого розвитку цих інструментів необхідно вдосконалити законодавче поле, а також запровадити жорсткий державний контроль і нагляд.

В умовах економічного зростання використання векселів не є особливо популярним серед ринкових суб'єктів, які віддають перевагу іншим фінансовим інструментам. Проте, в умовах кризи ліквідності актуальність векселя значно зростає. Враховуючи це, Комісія звернула увагу на цей фінансовий інструмент й ухвалила «Основні напрями розвитку цивілізованого вексельного ринку в Україні як антикризовий захід».

Сьогодні існує багато проблем щодо випуску та обігу векселів. Вексель як специфічний фінансовий інструмент потребує специфічного регулювання. Мета зазначеного документа - зробити ринок векселів цивілізованішим, прозорішим, надійнішим та стабільнішим, встановити на ньому нові, якісніші правила, а також сприяти ефективному використанню векселів.

У свою чергу в умовах кризи ринок вимагає ефективних фінансових інструментів. Сьогодні значна частка активів інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів розміщена на банківських депозитах. Через що існують значні проблеми зі зняттям депозитів. У такій ситуації векселі можуть стати цікавими інструментами для інституційних інвесторів. Однак, важливим чинником має бути запровадження чіткої системи контролю та нагляду за випуском і обігом векселів.

Криза спричинила падіння ринку акцій та облігацій й за допомогою векселів підприємства можуть вирішувати проблеми нестачі обігових коштів, кредитних та інвестиційних ресурсів. Їх використання допоможе побудувати систему взаєморозрахунків між компаніями в кризових умовах. При цьому розвиток вексельного ринку в Україні потребує системного підходу, виваженого державного регулювання та вдосконалення відповідного правового поля.

У міжнародному масштабі вексельний обіг за останні десятиріччя суттєво розширив сфери використання, світове співтовариство консолідувало зусилля по вдосконаленню єдинообразного вексельного законодавства і у 1988 р. Організація об'єднаних націй прийняла Конвенцію ООН “Про міжнародні переказні векселі і міжнародні прості векселі (Конвенція ЮНСІТРАЛ)”.

Обмежені можливості використання векселів в Україні, а також відсутність чіткої законодавчої бази з питань вексельного обігу гальмують ратифікацію приєднання України до Конвенції ООН, незважаючи на те, що згода на приєднання до Конвенції ЮНІСТРАЛ Україна підписала ще 9 грудня 1988 р. Але навіть у випадку прискореного створення достатньої законодавчо-нормативної бази вексельного обігу, що забезпечує стиковку з іншими законодавчими актами України та світового співтовариства, необхідний час для того, щоб вексель став невід'ємною складовою частиною у господарському обігу України.

У світовій практиці діють дві основні моделі організації ринку цінних паперів “німецько - японська”, при якій визначаючими суб'єктами є банки, та “англо - американська”, яка дозволяє іншим фінансово - кредитним інститутам відігравати активну роль на фондовому ринку. В останньому випадку державне регулювання ринку цінних паперів виявляється більш жорстким. Взагалі, другий шлях більш прийнятний для держави. Інтенсивний розвиток у цьому випадку отримують окремі види цінних паперів, серед яких провідне місце за обсягом фінансових операцій посідає вексель.

Спеціалізованих організацій, створених для обслуговування та розвитку операцій з векселями недостатньо. Тільки у 1995 р. в Україні почала створюватись мережа таких спеціалізованих фінансових організацій. Провідне місце серед них посідає асоціація “Український вексельний центр” (“Укрвексель”), створена з метою сприяння розвитку в Україні ринку цінних паперів, відродження національного вексельного обігу як випробуваного платіжного засобу, інструменту зниження темпів інфляції та залучення інвестицій, а також для розв'язання методичних, організаційних та практичних питань , що виникають при здійсненні господарських та фінансових операцій з використанням векселів.

Засновниками Укрвекселя виступили: Академія підприємництва та менеджменту України, Українська фондова біржа, Асоціація консультаційних фірм України “Укрконсалтинг”, Консалтингова компанія “Стрілець”, Акціонерний комерційний агропромисловий банк “Україна”, Акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “Євроінвест”.

За час свого існування Укрвексель узагальнив практику застосування національного та іноземного законодавства з вексельного обігу, розробив конкретні пропозиції та проекти законодавчих і нормативних актів з найбільш актуальних питань обігу векселів в Україні, які подано до Кабінету Міністрів України, НБУ, та Комісії Верховної Ради України з питань фінансової та банківської діяльності.

З метою розв'язання кризи неплатежів Укрвексель розробив та узгодив з міністерствами - учасниками Генеральної угоди “Тимчасові правила вексельного обігу між підприємствами ряду базових галузей народного господарства України”, які затверджені.

З метою запобігання використання “бронзових”, “дружніх” та аналогічних векселів випадків, шахрайства на торгах УФБ продавцем векселів виступає уповноважена Укрвекселем спеціалізована брокерська контора “Стрілець - вексель”, яка здійснює відповідну експертизу цінних паперів, вексельних ланцюжків, консультує учасників вексельних угод. Крім того, виходячи з новітнього характеру операцій з векселями, за домовленістю з Укрвекселем Українська фондова біржа, постановила, що у разі, якщо векселі виставлено спеціалізованою вексельною брокерською конторою, сплачувана сторонами біржового контракту вартість котировки цінних паперів та розмір збору за послуги біржі суттєво зменшуються, що також сприяє поширенню вексельного обігу в країні.

Для здійснення вексельних операцій за участю Укрвекселя створено Центральну вексельну палату (ЦВП), яка відповідно до встановленого порядку може здійснювати комерційні та комісійні операції з цінними паперами. Передбачено, що ЦВП веде реєстр векселів, їх облік, зберігання, уступку вимог, переказ боргів, взаємозалік у процесі вексельного обігу, координує діяльність диспетчерських вексельних пунктів міністерств, надає консультації та інші послуги власникам векселів, виконує їх доручення, як особа з вексельними повноваженнями, здійснює операції з векселями на Українській фондовій біржі та на позабіржовому ринку.

Передбачається, що аналіз і систематизацію поточної вексельної інформації, як і її економічну і юридичну експертизу, здійснюватимуть фахівці Центральної вексельної палати. Для реалізації цих функцій Укрвексель має висококваліфікованих спеціалістів та сучасну комп'ютерну техніку. Ці роботи виконуватимуться на госпрозрахунковій основі із зацікавленими підприємствами - учасниками вексельного обігу.

Недосконалість чинного законодавства призводить до втрати інтересу з боку закордонних партнерів до здійснення в Україні операцій із застосуванням вексельної форми. Саме в недосконалості законодавства вбачається головна проблема, через яку приєднання України до Конвенції ООН “Про міжнародні переказні та міжнародні прості векселі” (1998 р.) не може бути здійснене найближчим часом.

Згідно до чинного законодавства України опротестований вексель не входить до списку виконавчих документів, і тому протест векселя дає кредитору право звернутися до боржника з вимогою відповідно до Арбітражного процесуального кодексу. Іншими словами, для списання коштів з рахунку боржника кредитору все одно знадобиться рішення суду та виконавчий документ.

Через це потрібно у найкоротші строки зосередити зусилля на підготовці до затвердження Верховною Радою України проектів відповідних законів України, проектів Указів Президента України про вексельне забезпечення виконання зобов'язань суб'єктами підприємницької діяльності та про порядок заміщення боргів підприємств їх майновими цінними паперами - акціями.

Розумно розглянути перспективу створення в Україні системи страхових гарантій за векселями. Така система є принципово новою у практиці діяльності українських страхових компаній, відсутні навіть розробки правил такого страхування, полісів та розрахунки страхових тарифів.

Важливість та величезні обсяги поставлених задач перед учасниками вексельного обігу в Україні, практично необмежене коло господарських зв'язків та економічних відносин вимагають кооперації діяльності державних і комерційних структур щодо скорочення сум неплатежів і впровадження вексельного обігу.

Висновки

Комерційні банки у сфері вексельного обігу можуть здійснювати кредитні, торговельні, гарантійні, розрахункові, комісійні та довірчі операції. Крім цього, банки можуть виступати також у ролі емітентів векселів.

Узагальнюючи результати аналізу діяльності АКБ „Форум" та здійснюваних ним операцій з векселями, можна зробити наступні висновки. Протягом останніх років в АКБ „Форум" спостерігається тенденція покращання структури активів, а саме: збільшення коштів та залишків в НБУ на 50%; кредити юридичним та фізичним особам на 35,1%.

В структурі вексельних операцій АКБ „Форум" основна увага приділяється розрахунковим операціям з векселями, основна мета яких - погашення прострочених зобов'язань за кредитами, нарахованими відсотками та пені за допомогою простих та переказних векселів. Незначна частка чинників, що обмежують роботу банку з векселями, належать:

- небажання проводити операції з векселями через ризик неотримання доходу та втрати ліквідності;

- недосконала процедура отримання платежу за векселями;

- обмеження обсягів активних операцій головним банком.

Але, відмовляючись від здійснення вексельних операцій, банк не враховує універсальність векселя та всі можливості його використання. Характеристики векселя як цінного паперу і засобу розрахунків дозволяють банку не тільки подолати існуючі обмеження на застосування векселів, а й оптимізувати інші активні операції та відносини з клієнтами.

Широкий перелік операцій з векселями дозволяє банку обирати оптимальні на даний час операції в межах заданого рівня ризику та дохідності. Крім того, банк може комбінувати різні операції з векселями з метою повнішого задоволення потреб клієнтів та власних інтересів. Найбільш дохідними, хоча і найбільш ризикованими, кредитні операції з векселями, які розглядаються як альтернативний варіант кредитування суб'єктів господарської діяльності. Але, на відміну від звичайного строкового кредитування, вексельні кредити дозволяють банку вкладати в ці операції не тільки строкові кошти клієнтів, а й кошти до запитання АКБ „Форум" доцільно було б розглянути можливість застосування в перспективі кредитної операції з врахування векселів, враховуючи, що заборона кредитування носить тимчасовий характер - до часткового повернення раніше наданих кредитів.

Дисконтна операція дозволила б банку знизити кредитний ризик та оперативно регулювати ресурсну базу та власну ліквідність. На сьогоднішній день АКБ „Форум" необхідно нарощувати обсяги комісійних операцій, зокрема, інкасування та доміциляції векселів. Основною перевагою комісійної операції є відсутність ризику, оскільки вона не пов'язана із залученням або вкладенням коштів та виключає можливість втрат. В той же час, крім забезпечення гарантованого доходу у вигляді комісійної винагороди, здійснення операцій з інкасування або доміциляції векселів дозволяє банку на деякий час акумулювати значний обсяг ресурсів, що можуть бути використані ним на власний розсуд.

Раціональний підхід до здійснення вексельних операцій дасть можливість банку вирішити проблему обмеженого обсягу ресурсів, зниження кредитного ризику та активізації кредитної діяльності. Найекономнішим варіантом для банку є впровадження безресурсних операцій з векселями - використання банківських векселів та надання авального кредиту, який полягає в кредитуванні позичальника з одночасним авалюванням виданих ним векселів та зарахуванням суми кредиту на рахунок доміціляції.

Вексельні операції банку - це ефективний засіб залучення клієнтів, підвищення дохідності активних операцій, регулювання ліквідності та платоспроможності банку, що в умовах загострення міжбанковської конкуренції є пріоритетним завданням.

Отже АКБ „Форум" для удосконалення організації своїх операцій з векселями необхідно краще оцінювати ризик вексельних зобов'язань та своєчасно здійснювати опротестування векселів у неплатежі.

Список використаних джерел

1. Цивільний Кодекс України. - К.: Право, 2005.-380 с.

2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р.

3. «Положенням про операції банків з векселями», що затверджене постановою Правління НБУ від 28 травня 1999 р. № 258.

4. Лист НБУ № 22001/85 від 25.02.93 р. "Про порядок проведення банками операцій з векселями".

5. Вексельні, акредитивні та карткові операції комерційних банків України. Практичний посібник. Фещенко В.В.- К.: Знання, 2006.- 415 с.

6. Владко І. Податковий та бухгалтерський облік векселів // Бухгалтерія. - 2008. - № 7.

7. Банківські операції. Навчальний посібник .Капран В.І. - К.: Знання, 2008.-357 с.

8. Банківські операції: Навч. посіб. для ВНЗ. Васюренко О.В. - К.: Знання, 2007.- 345 с.

9. Банківські операції. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав'янської - К.: Знання, 2007,- 330 с.

10. Коваленко Л. Банківські операції. - К.: Центр навчальної літератури, 2008, - 410 с.

11. Мошенський С.З. Облікова оцінка векселів // Вісник СНУ ім. В. Даля. - 2004. - № 3 (73). - С. 67-73.

12. Низков О. Врахування векселів у банку: порядок оподаткування та бухгалтерський облік // Все про бухгалтерський облік. - 2006. - № 104.

13. Стойко О.Я. Банківські операції. - К.: Центр навчальної літератури, 2008.- 512 с.

14. Харитонов А. Документальне оформлення вексельних операцій // Все про бухгалтерський облік. - 2006. - № 16 (1170).

Размещено на Allbest.ru