Процентна політика Національного банку України та її вплив на економіку країни

Водночас, незважаючи на підвищення НБУ в червні 2022 р. облікової ставки у 2,5 разу, дохідність гривневих ОВДП, розміщених Міністерством фінансів України на первинних аукціонах Середньозважена дохідність у 2022 р.: червень - 9,7%, липень - 14,48%, серпень - 13,83%, вересень - 14,18%, жовтень - 15,89%, листопад - 14,81%, грудень - 17,26%. у червні грудні 2022 р., була значно нижчою від ОВДП, що розміщувалися відповідно до рішення уряду і викуплені НБУ. Вочевидь, Мінфін ураховував, що різке підвищення дохідності ОВДП призведе до зростання витрат на обслуговування державного боргу. За 2022 р. обсяг розміщення гривневих ОВДП шляхом їх продажу на первинних аукціонах становив 164 млрд грн, середньозважена дохідність 12,72% (2021 р. відповідно, 288 млрд грн і 11,44%).

Значно нижча від облікової ставки дохідність гривневих ОВДП стала причиною постійного зменшення їх обсягу в портфелі банків у червні листопаді 2022 р. У цілому за 2022 р. обсяг ОВДП у власності банків зменшився майже на 60 млрд грн, а надлишкова ліквідність була спрямована в депозитні сертифікати НБУ. Це свідчить про посилення під час війни спекулятивних настроїв банківського сектору, які умисно або несвідомо заохочуються діями НБУ, який очікує, що «уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами. Належна реакція ринкових ставок на рішення щодо облікової ставки збільшить привабливість гривневих активів, у тому числі ОВДП, що убезпечить заощадження та доходи громадян від інфляції» Національний банк України підвищив облікову ставку до 25%. Національний банк України. 2022. 02 чер.. Водночас лише на початку 2023 р. виявилася зацікавленість комерційних банків у вкладеннях у ОВДП, але вона пов'язана з їх стимулюванням до цього через нормативи обов'язкового резервування. Як наслідок, обсяг гривневих ОВДП у власності банків збільшився з 397 млрд грн на початку року до 475 млрд грн на кінець липня 2023 р., тобто на 78 млрд грн. При цьому зросла і дохідність ОВДП з 17,26% за грудень 2022 р. до 19,04% за липень 2023 р.

Цілком закономірним є зменшення у 2022 р. і січні липні 2023 р. сукупного кредитного портфеля в національній валюті банківського сектору (кредитний портфель у іноземній валюті має сталу тенденцію до зменшення протягом останніх років). На перший погляд, у 2022 р. обсяги кредитування зменшилися за рахунок кредитів фізичним особам. Проте зростання їх видачі юридичним особам на 11 млрд грн (на 2%) пов'язано з наданням кредитів за рахунок участі банків у державних програмах, наприклад, у програмі «Доступні кредити 5-7-9%», за якою з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну уряд запровадив нові напрями і поширив їх на велике підприємництво. У 2022 р. за час дії воєнного стану за цією програмою видано кредитів на загальну суму 76 млрд грн, ставка для позичальників (від 0 до 9%) є фіксованою, оскільки різниця між ставкою, за якою банк надає кредити, і тією, що сплачує позичальник, компенсується банку з коштів державного бюджету. Водночас ставка, за якою банк отримує дохід, розраховується виходячи із ставки за депозитами фізичних осіб. Оскільки процентні ставки за строковими депозитами фізичних осіб зросли (правда, поступово і не у 2,5 разу), підвищення облікової ставки призвело до зростання витрат державного бюджету на обслуговування державних програм кредитної підтримки. Водночас у січні липні 2023 р. спостерігалася тенденція до зменшення кредитного портфеля нефінансовим корпораціям, навіть з урахуванням кредитів за державними програмами.

Очевидним є те, що для позитивного впливу грошово-кредитної політики НБУ на українську економіку необхідно розробити цілісний комплекс дій, спрямованих на перехід від існуючої спекулятивної моделі фінансової системи до інвестиційної, використання механізмів та інструментів, що сприятимуть відновленню й зростанню національної економіки. У частині процентної політики НБУ такими, на наш погляд, мають бути.

1. Підготовка і внесення змін до ст. 99 Конституції України щодо основної функції і ролі НацбанкуЗа основу доцільно взяти досвід і законодавчу базу США, відповідно до якої Федеральна резервна система США займається економічним зростанням, одночасно піклуючись про максимальну зайнятість населення, цінову стабільність і помірний рівень довгострокових процентних ставок. і Закону України «Про Національний банк України» НБУ повинен через грошово-кредитну політику і забезпечення цінової і курсової стабільності грошової одиниці й помірного рівня процентних ставок сприяти довгостроковому економічному зростанню країни і максимальній зайнятості населення.

2. Запровадження практики ухвалення Основних засад грошово-кредитної політики Верховною Радою України (одночасно із затвердженням закону про державний бюджет) шляхом внесення змін до ст. 24 Закону України «Про Національний банк України»Чинна норма передбачає, що «Національний банк інформує Верховну Раду України про Основні засади грошово-кредитної політики та стан грошово-кредитного ринку в державі в порядку, передбаченому цим Законом».. Відсутність у законодавстві вимоги щодо затвердження Основних засад грошово-кредитної політикиДо ухвалення Закону України «Про Національний банк України» в законодавчому порядку передбачалося, що основні засади (напрями) грошово-кредитної політики щороку затверджує Верховна Рада України (ст. 12 Закону України «Про банки і банківську діяльність» №872-ХІІ від 20.03.1991 р.). Верховною Радою України чи будь-яким іншим органомУ жовтні 2021 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України» №1811-IX від 19.10.2021 р. було запроваджено норму, відповідно до якої Рада НБУ схвалює (а не затверджує) розроблені нею ж основні засади грошово-кредитної політики. Змінами до Закону не передбачено ані переліку цих показників, ані термінів їх надання Кабінетом Міністрів України, тоді як до внесення змін вказувалися конкретні показники загальнодержавної програми економічного розвитку і Основних параметрів економічного та соціального розвитку України на відповідний період, затверджених Кабінетом Міністрів України. і зміни до Закону щодо бази, на яких вони мають ґрунтуватися, створюють усі передумови для проведення НБУ політики, яка жодним чином не узгоджується із загальноекономічною політикою держави.

3. Ухвалення рішення про неприйнятність застосування Національним банком України режиму таргетування інфляції не лише у воєнний час, а й у період повоєнного відновлення економіки з одночасним ухваленням рішення щодо використання як основного індикатора грошово-кредитної політики обмінного курсу національної валюти.

4. Перегляд коридору процентних ставок за монетарними операціями НБУ з банками, а саме встановлення процентної ставки за депозитними сертифікатами НБУ овернайт на рівні середньої ставки за коштами на рахунках клієнтів на вимогу.

5. Реструктуризація заборгованості уряду за ОВДП, що знаходяться у власності Національного банку України (з метою зменшення витрат державного бюджету у 2023-2040 рр.), таким чином: за військовими ОВДП установити дохідність на рівні 0% річних; за інфляційними ОВДП і ОВДП з фіксованою ставкою (отриманими у 2017 р. в результаті репрофайлінгу, які перебували у власності НБУ) не вище 5%.

Висновки

Процентна політика центрального банку вагомий інструмент впливу на фінансовий ринок і економіку країни в цілому. Однак його дієвість слід розглядати в сукупності з іншими інструментами грошово-кредитної політики, які діють у конкретному макроекономічному середовищі. Неврахування специфіки економіки, зокрема, при коригуванні процентної політики, призводить до слабкої ефективності, а інколи до небажаних наслідків. Проведене дослідження виявило, що у 2014-2021 рр. процентна політика НБУ стала каталізатором зростання спекулятивних операцій на фінансовому ринку, надмірних витрат при здійсненні державних запозичень і, що найбільш відчутно для майбутнього економіки, пригнічення, а подекуди і руйнування стимулів банківського сектору для кредитування бізнесу.

Воєнне і повоєнне відновлення економіки України є неможливим без активізації взаємодії банківського і реального секторів. Водночас нинішня відособленість банківського сектору від реальної економіки та його концентрація на максимізації прибутків без урахування реалій сьогодення гальмуватимуть економічний розвиток країни в майбутньому.

Список використаної літератури

1. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях. Навч. посіб. За ред. Б.Л. Луціва. 2-ге вид., пероб. Тернопіль, Карт-бланш, 2000. 225 с.

2. Савлук С. Процентна політика центрального банку. Вісник КНТЕУ. 2018. № 2. С. 32-46.

3. Сілакова А.В., Лановська Г.І., Климаш Н.І. та ін. Центральний банк і грошово-кредитна політика. Підруч. За заг. ред. Т.А. Говорушко. Львів, «Магнолія 2006», 2015. 224 с.

4. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. Пер. с англ. М., Прогресс, 1978. 444 с.

5. Edwards C., Rugy V. de. International Tax Competition: A 21st-Century Restraint on Governement. Cato Policy Analysis. 2002. No. 431. 43 p.

6. Rose P.S. Commercial Bank Management. Producing and selling Financial Services. 2nd ed. Boston; Texas A&M University, 1995. 765 p.

7. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навч. посіб. Київ, «Знання», КОО, 2002. 215 с.

8. Дзюблюк О., Забчук Г. Ефективність монетарного впливу центрального банку на кредитне стимулювання розвитку виробництва. Фінанси України. 2012. №7. С. 17-27.

9. Сомик А. Правила та тенденції реалізації сучасної процентної політики центральних банків. Ефективна економіка. 2014. №10. С. 1-5.

10. Заболотна Н.Г. Відсоткова політика центрального банку та її вплив на економічні процеси. Економіка і суспільство. 2016. №3. С. 338-393.

11. Гаркавенко В.І. Забезпечення стабільності національної валюти в Україні. Наук. доповідь. НАН України; Інститут економіки. Київ, 2001. 62 с.

12. Гаркавенко В.І., Єршова Г.В. Вплив боргової політики Уряду на розвиток економіки України. Економіка і прогнозування. 2022. № 1. С. 107-123.

References

1. Money, Banks, and Credit: In Charts and Commentaries. B.L. Lutsiv (Ed.). Ternopil, 2000 [in Ukrainian].

2. Savluk S. Interest rate policy of the Central bank. Herald Kyiv National University of Trade and Economics, 2018, No. 2, pp. 32-46.

3. Silakova A.V., Lanovska H.I., Klymash N.I. et al. Central bank and monetary and credit policy. T.A. Hovorushko (Ed.). Lviv, 2015 [in Ukrainian].

4. Keynes J.M. The General Theory of Employment, Interest and Money. M., 1978 [in Russian].

5. Edwards C., Rugy V. de. International Tax Competition: A 21st-Century Restraint on Government. Cato Policy Analysis, 2002, No. 431.

6. Rose P.S. Commercial Bank Management. Producing and Selling Financial Services. 2nd ed. Texas A&M University. Boston, 1995.

7. Lahutin V.D. Lending: theory and practice. Kyiv, 2002 [in Ukrainian].

8. Dzyublyuk O., Zabchuk H. Effectiveness of central bank's monetary influence on credit stimulation of production development. Finance of Ukraine, 2012, No. 7, pp. 17-27.

9. Somyk A. Modern central bank's interest rate policy: rules and tendencies. Efficient Economy, 2014, No. 10, pp. 1-5.

10. Zabolotna N.G. Central bank's interest rate policy and its influence on economic processes. Economy and Society, 2016, No. 3, pp. 338-393.

11. Harkavenko V.I. Ensuring the stability of the national currency in Ukraine. Kyiv, 2001 [in Ukrainian].

12. Harkavenko V, Yershova G.V. The influence of government debt policy on the development of Ukraine's economy. Economics and forecasting, 2022, No. 1. pp. 107-123.

Размещено на Allbest.Ru