Фiзіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур

Онтогенетичні зміни в гісто- і морфогенезі рослин ягідних культур в зв’язку із зміною активності меристем, трофічне забезпечення морфогенезу під впливом рістгальмуючих препаратів. Карпогенез в умовах обмеження вегетативного росту пагонів ретардантами.

Рубрика Биология и естествознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2013
Размер файла 64,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Передзбиральна обробка насаджень малини 0,1%-ними розчинами етиленпродуцентів сприяла збільшенню урожайності у перші, найбільш важливі збори продукціі і значно менше незібраних ягід залишалося на кущах після останнього збору ягід, за рахунок чого товарний урожай у різні роки зростав на 19-56%. При цьому в ягодах більш інтенсивно накопичувалися цукри і зменшувалася загальна кислотність. Форсоване за допомогою 0,1%-них розчинів дигідрелу і кампозану дозрівання ягід малини супроводжувалося зменшенням ряду амінокислот в них, особливо лізіну, аспарагінової кислоти, треоніну, серину, валіну, тирозину. Передзбиральна обробка чорноплідної горобини 0,1%-ним кампозаном вдвічі збільшувала вмісту аскорбінової кислоти і не впливала на інші якісні показники продукції.

Узагальнення

Проведені нами багаторічні дослідження дозволили встановити, що дія ретардантів на рослини ягідних культур реалізується через перебудову донорно-акцепторних відносин рослини внаслідок різношвидкісного гальмування росту органів, зміни їх атрагуючого потенціалу. Регуляція ростових процесів, атрагуючої активності наростаючого пагона і донорної активності листка при ретардантних ефектах визначаються суттєвими змінами гормонального комплексу, вмісту і співвідношення окремих груп фітогормонів.

Встановлено, що дія ретардантів не обмежується впливом на субапікальні меристеми, а поширюється на інші типи твірних тканин, зокрема на латеральні і маргінальні меристеми. Внаслідок інгібування активності камбію відбувалися значні зміни у вторинній будові пагону в бік зменшення розмірів основних комплексів тканин, що є основною причиною зменшення товщини і маси пагона під впливом різних за хімічною будовою ретардантів. Характерним для кущових ягідних культур (малина, чорноплідна горобина) було збільшення в дослідних варіантах відносної кількості механічних тканин у деревині, посилення новоутворення біополімерів клітинних стінок і більш рання їх лігніфікація. Ретарданти різної хімічної будови - декстрел, паклобутразол, викликали більш ранню диференціацію перидерми у порівнянні з контролем. На прикладі рослин малини показано, що інгібування активності маргінальних меристем ретардантами призводить до зменшення маси і загальної площі листків пагону, перебудови мезоструктури листка, однак відносна маса листків пагону під впливом цих ретардантів збільшувалася.

Виявлено, що у рослин з високими темпами росту пагонів (малина) залежність ефект - доза проявлялася більш чітко, ніж у рослин з повільними темпами росту (чорноплідна горобина), а рістгальмуюча дія ретардантів була більш вираженою у роки з недостатньою кількістю опадів.

З'ясовано, що в основі інгібування росту пагона, як основного акцептору асимілятів, і росту листка, як донора асимілятів, знаходяться зміни гормонального статусу рослини. Уповільнення інтенсивності росту пагона у довжину і товщину під впливом усіх типів ретардантів визначалося зменшенням в тканинах активності і вмісту гіберелінів і індолілоцтової кислоти. Зменшення кількості структурних елементів фотосинтетичного апарату при дії ретардантів внаслідок інгібування активності меристем листка визначалося зменшенням вмісту і активності цитокінінів і гіберелінів при одночасному суттєвому накопиченні абсцизової кислоти. Наряду з цим, інгібування донорної функції листка відбувалося за рахунок зменшення інтенсивності фотосинтезу, вмісту фотосинтетичних пігментів, часткової руйнації хлоропластів і накопичення в листку надлишків асимілятів, в першу чергу крохмалю.

Встановлено, що обробка рослин ягідних культур хлорхолінхлоридом впливала на накопичення і перерозподіл елементів мінерального живлення. Надходження і перерозподіл сполук азоту в рослинах ягідних культур визначалися змінами атрагуючої активності ростових центрів - зон вегетативного росту на початку вегетації і навантаженням кущів ягодами, що формувалися, у другій половині вегетації.

Обробка рослин малини ретардантами на ранніх етапах розвитку, незалежно від хімічної будови діючої речовини, призводила до суттєвих змін гормонального комплексу, вмісту нуклеїнових кислот і амінокислот на протязі всього річного циклу розвитку, включаючи період осінньо - зимового спокою. Внаслідок перебудови гормонального комплексу рослини раніше виходили із стану органічного спокою, що супроводжувалося новоутворенням РНК і збільшенням вмісту амінокислот в бруньках.

Більш високе значення відносної маси листків пагона у оброблених ретардантами рослин на протязі всього періоду вегетації забезпечувало краще визрівання пагонів і накопичення в них резервних сполук на період зимівлі, що підвищувало морозостійкість рослин.

Встановлено специфічність дії ретардантів на ягідні культури. Для рослин чорноплідної горобини, суниць обробка насаджень хлорхолінхлоридом на ранніх етапах вегетації є недоцільною, оскільки призводить до явища дрібноплідності і зменшення врожайностї. Висока ефективність застосування хлорхолінхлориду та інших ретардантів на культурі малини визначається морфологічними змінами рослини, покращенням умов існування плодоносних пагонів внаслідок зменшення темпів росту порості і пагонів заміщення.

З'ясовано, що форсоване дозрівання ягід під впливом етиленпродуцентів пов'язане з посиленням деполімерізації поліуронідів і целюлози клітинних стінок. Одержані результати стали основою для розробки способу прискорення дозрівання ягід малини за допомогою декстрелу (Патент 23419 А, 1998 р.).

На основі одержаних багаторічних даних розроблена і впроваджена у виробництво технологія застосування препарату декстрел для регуляції росту, підвищення морозостійкості і продуктивності культури малини.

Представлені в роботі результати досліджень є теоретичною передумовою для подальшого вивчення механізмів координації функцій росту, фотосинтезу і продуктивності рослин, розробки нових технологій ефективного і безпечного застосування ретардантів у рослинництві.

Висновки

Вплив ретардантів на рослини ягідних культур опосередкований змінами донорно-акцепторних відносин, які визначаються глибокою перебудовою гормонального комплексу і перерозподілом потоків асимілятів, мінеральних речовин між органами рослини.

Під впливом ретардантів різної хімічної будови відбувається зменшення вмісту ІОК і активності гіберелінів у тканинах наростаючого пагона, що призводить до інгібування його меристем і зменшує атрагуючий потенціал органу.

Інгібуючий вплив ретардантів на активність камбію призводить до зменшення маси пагона, розмірів основних комплексів тканин стебла і кількості гістологічних елементів у радіальній популяції ксилеми пагона. Ці зміни у дерев'янистих рослин ягідних культур супроводжуються більш ранньою диференціацією перидерми, посиленим утворенням механічних тканин і новоутворенням біополімерів клітинних стінок.

Під впливом різних за хімічною будовою ретардантів зменшувалася площа листової поверхні пагону, маса листків, питома площа листка при одночасному його потовщенні і більш високих значеннях відносної маси листків пагону. Зменшення площі і маси листків зумовлене інгібуванням активності маргінальних меристем рослин дослідних варіантів.

Встановлено, що інгібування активності маргінальних меристем ретардантами опосередковано зменшенням активності синтезованих самим листком гіберелінів і вмісту зовнішнього по відношенню до листка стимулятору клітинних поділів - зеатину, при значному збільшенні вмісту антогоністу цих гормонів - абсцизової кислоти.

Донорна активність листка при ретардантних ефектах лімітується зменшенням кількості структурних елементів фотосинтетичного апарату - хлоропластів в клітинах, кількості клітин мезофілу, площі і маси листків пагону. Обмеження донорної функції листка зумовлене також збільшенням дихальних витрат і накопиченням в листках дослідних рослин надлишків асимілятів, в першу чергу крохмалю, що зменшує частку асимілятів, які використовуються в процесах росту пагона.

Під впливом хлорхолінхлориду відбуваються значні зміни вмісту і співвідношення елементів мінерального живлення в тканинах дослідних рослин. Ретардант викликав збільшення вмісту азоту і посилене утворення білка у вегетативних органах рослин ягідних культур, зменшення відношення одновалентні / двохвалентні катіони внаслідок уповільнення надходження в тканини калію і збільшення в них вмісту кальцію.

Перерозподіл сполук азоту в рослині при дії ретарданту визначався змінами атрагуючої активності ростових центрів. При збільшенні навантаження урожаєм кущів малини під впливом хлорхолінхлориду у другій половині вегетації посилювався відток вільних амінокислот з вегетативних органів у наростаючі ягоди. У рослин чорноплідної горобини, внаслідок виникаючої при дії ретарданту дрібноплідності, відбувалося збільшення у порівнянні до контролю вмісту вільних амінокислот у вегетативних органах при одночасному зменшенню їх вмісту у плодах.

Обробка рослин малини різними за хімічною будовою ретардантами на ранніх етапах розвитку призводить до зміни гормонального статусу, вмісту РНК і амінокислот в зимуючих бруньках малини. Більш ранній вихід із стану органічного спокою рослин малини дослідних варіантів пов'язаний із збільшенням активності гіберелінів, зменшенням вмісту вільної АБК, посиленням утворення РНК і амінокислот в бруньках.

Оброблені у ювенільний період ретардантами рослини малини характеризувалися більш високою морозостійкістю основних комплексів тканин стебла у порівнянні з контролем внаслідок більш раннього і повного визрівання пагона, інтенсивного накопичення резервного крохмалю, зменшення співвідношення ІОК/АБК в бруньках зимуючих рослин.

Посилене новоутворення біополімерів клітинних стінок пагона і листків рослин ягідних культур, більш інтенсивне накопичення крохмалю в них під впливом ретардантів визначалося більш високим на протязі всього періоду вегетації співвідношенням «донор - акцептор» асимілятів внаслідок кращої забезпеченості наростаючого пагона листовим апаратом, збільшенням відносної маси листків пагона.

Розм'якшення ягід в процесі їх дозрівання пов'язане з деполімеризацією високомолекулярних фракцій пектинів і низькомолекулярних фракцій целюлози первинних клітинних оболонок. Етиленпродуценти посилювали активність полігалактуроназ і целюлаз, прискорюючи за рахунок цього темпи дозрівання.

Застосування хлорхолінхлориду на ранніх етапах розвитку рослин чорноплідної горобини і суниць призводило до явища дрібноплідності, погіршення якості продукції і зменшення урожайності насаджень. У рослин малини обробка кущів цим та іншими ретардантами в аналогічний період викликала суттєве підвищення урожайності за рахунок зміни архітектоніки насаджень, уповільнення темпів росту пагонів заміщення, поліпшення умов існування плодоносних пагонів і відкритого розташування квіток і ягід.

Найбільш перспективним з токсиколого - гігієнічних і екологічних позицій для застосуванні на культурі малини є вітчизняний препарат декстрел. Двократна обробка насаджень етиленпродуцентом призводить до збільшення врожайності і не викликає негативної післядії, при цьому покращується якість ягід і залишки препарату в ягодах не накопичуються.

Рекомендації

Для впровадження у сільськогосподарське виробництво рекомендується технологія обробки насаджень малини етиленпродуцентом декстрелом. Метою застосування препарату є гальмування росту вегетативних пагонів і порості на протязи періоду квітування і плодоношення. При цьому:

Значно поліпшуються умови існування плодоносних пагонів, їх світловий режим і повітряне живлення.

Відкрите розташування квіток на плодоносних пагонах суттєво полегшує роботу бджіл - опилювачів, за рахунок чого збільшується кількість ягід, що зав'язалися.

Відкрите розташування ягід у період збору дозволяє більш повно збирати врожай і значно полегшує працю збирачів.

Під впливом декстрелу підвищується морозостійкість бруньок і тканин стебла зимуючих рослин малини.

Виробничими випробуваннями встановлено, що сукупність цих факторів сприяє збільшенню урожайності, препарат не накопичується в ягодах, не погіршує якості продукції.

Розчином декстрелу 0,3%-ної концентрації обробляють пагони заміщення і кореневу порость малини. Витрати робочого розчину становлять 1100 л/га насаджень. Робочі розчини готують в день обробки. Обробляти слід тільки вегетативні пагони і порость, не обприскуючи верхню частину плодоносного пагона, де розташоване листя, що гарантує відсутність препарату в ягодах. Двократне обприскування слід проводити по висоті вегетативних пагонів 15-20 см і 40 - 45 см за допомогою трактору Т-25 з навісним обприскувачем ОН-400. До обрискувача приєднується Т-подібна двохстороння штанга з регульованою висотою робочого ходу, над форсунками якої монтується щиток для попередження попадання розчину на плодоносні пагони.

Список наукових публікацій, що відображають положення дисертації

1. Курьята В.Г. Изменения в полисахаридном комплексе клеточных стенок и химическом составе ягод малины под воздействием донора этилена кампозана М // Физиология и биохимия культ. растений. - 1991. - Т. 23, №2. - С. 164 - 169.

2. Курьята В.Г. Действие ретардантов на мезоструктуру листьев малины // Там же. - 1998. - Т. 30, №2. - С. 144 - 149.

3. Кур'ята В.Г. Гістометричний аналіз вторинного росту пагонів малини під впливом паклобутразолу і декстрелу // Там же. - 1998. - Т. 30, №5. - С. 374 -379.

4. Кур'ята В.Г. Одержання препаратів епідермісу методом часткової мацерації тканин листка // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка - 1999. - №2 (5). - С. 33-35.

5. Кур'ята В.Г. Фізіолого - біохімічне обгрунтування застосування ретардантів і етиленпродуцентів на рослинах ягідних культур // Фізіологія і біохімія культ. рослин. - 1999. - Т.31, №2. - С. 93-102.

6. Кур'ята В.Г. Шляхи підвищення ефективності і безпеки застосування ретардантів і етиленпродуцентів на рослинах ягідних культур // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - вип. 1. - С. 23 - 25.

7. Кур'ята В.Г. Метод прискорення дозрівання ягід малини. Патент №23419 А, 02.06.1998.

8. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Кныш В.М. Влияние хлорхолинхлорида на ростовые процессы, урожайность и качество продукции черноплодной рябины // Физиология и биохимия культ. растений. - 1984. - Т. 16, №6. - С. 548 - 553.

9. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Прокопенко Л.С. Влияние хлорхолинхлорида на рост, урожайность и качество продукции ягодных культур // Там же. - 1985. - Т.17, №4. - С. 366 - 372.

10. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменение содержания азота, фосфора и калия в побегах и плодах черноплодной рябины под действием хлорхолинхлорида // Там же. - 1987. - Т.19, №4. - С. 389 - 396.

11. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Дабижук Т.М. Физиологическое обоснование комплексного применения хлорхолинхлорида и кампозана М в насаждениях малины // Там же. - 1988. - Т.20, №3. - С. 296 - 302.

12. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменения в содержании пластидных пигментов и элементов минерального питания в листьях ягодных культур под действием хлорхолинхлорида // Там же. - 1988. - Т. 20, №3. - С. 303 - 309.

13. Курьята В.Г., Дабижук Т.М. Действие ретардантов на морфогенез и продуктивность побегов малины // Физиологически активные вещества. - 1989. - вып. 21. - С. 89 - 92.

14. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменения в пигментном составе и функциональной активности хлоропластов развивающихся листьев малины при ретардантном действии этиленпродуцентов // Физиология растений. - 1989. - Т. 36, вып. 6. - С. 1096-1102.

15. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Лобов В.П. Физиологическое обоснование применения декстрела в качестве ретарданта // Физиология и биохимия культ. растений. - 1991. - Т. 23, №1. - С. 45 -51.

16. Курьята В.Г., Дабижук Г.Л., Ременюк Г.Л. Изменения в морфогенезе, состоянии покоя и морозоустойчивости малины при воздействии ретардантов // Там же. - 1991. - Т. 23, №3. - С. 257 - 263.

17. Курьята В.Г., Берестецкий В.А., Негрецкий В.А. Гормональный статус и ростовые характеристики побегов малины под воздействием гиббереллина и ретардантов // Там же. - 1991. - Т. 23, №6. - С. 563 - 568.

18. Курьята В.Г., Согур Л.Н. Особенности осенне - зимнего покоя растений малины в связи с действием ретардантов и гибберелина // Там же. - 1994. - Т. 26, №4. - С. 388 - 394.

19. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Ременюк Г.Л., Берестецкий В.А., Негрецкий В.А. Действие ретардантов на гормональный статус, мезоструктуру листьев и рост растений малины // Там же. - 1995. - Т.27, №5-6. - С. 374 - 382.

20. Курьята В.Г., Гуляев Б.И. Влияние ретардантов на содержание абсцизовой кислоты и гиббереллинов в зимующих почках малины на различных стадиях периода покоя // Там же. - 1998. - Т.30, №1. - С. 3- - 35.

21. Курьята В.Г., Гуляев Б.И. Воздействие ретардантов на ассимиляционный аппарат, морфогенез и рост растений // Там же. - 1999. - Т. 31, №1. - С. 3 -12.

22. Кур'ята В.Г., Кірізій Д.А., Гуляев Б.І. Дія ретардантів на фотосинтез і дихання рослин малини // Там же. - 1999. - Т. 32, №3. - С. 243-248.

23. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Ременюк Г.Л. Влияние кампозана М и дигидрела на урожайность и качество продукции насаждений малины // Физиолого - биохимические основы применения регуляторов роста в Сибири / Труды конференции, Иркутск, 26 февраля - 1 марта 1985 г. - Иркутск: Из - во АН СССР, 1986. - 117 - 120.

24. Курьята В.Г., Дабижук Т.М. Изменение химического состава продукции ягодных культур при стимуляции созревания этиленпродуцентами // Теоретическая и прикладная карпология / Тез. докл. Всесоюзной конференции (Кишинев, 30 октября - 1 ноября 1989 г.) - Кишинев, «Штиинца», 1989. - С. 134 - 135.

25. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Дабижук Т.М., Полищук В.С., Негрецкий В.А., Берестецкий В.А. Гормональная регуляция фотосинтеза под воздействием ретардантов // Материалы рабочего совещания по программе «Регуляторы роста и развития растений»/ Москва, 16 - 18 июля 1991 г. - М.: Из-во Московской с.х. академии им. К.А. Тимирязева, 1991. - С. 9.

26. Кур'ята В.Г., Дабіжук Т.М., Поліщук В.С., Берестецький В.А., Негрецький В.А. Гормональний статус і структурно - функціональна організація фотосинтетичного апарату малини при ретардантних ефектах // Тези доповідей ІІ з'їзду Українського товариства фізіологів рослин (Київ, 1993 р). - Київ, Вид - во АН України, 1993. - С. 125 - 126.

27. Kuriata V.G., Guliaev B.I. Effects of retardants on the second shoot growth and leaf morphogenesis in raspberry plants (Rubus ideaus L.) / The 11th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology, 7 - 11 September 1998, Varna, Bulgaria // Bulgarian Jornal Plant Physiology. - 1998.-Special issue. - p. 305.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вивчення різновидів комах-шкідників садових культур та основних методів боротьби з ними. Аналіз особливостей біології і поведінки шкідників плодових дерев та ягідних культур: попелиць, щитовиків, плодових довгоносиків, короїдів, метеликів, пильщиків.

    курсовая работа [693,7 K], добавлен 21.09.2010

  • Поширеність вірусів рослин та профілактичні заходи, які запобігають зараженню. Методи хіміотерапії для оздоровлення рослин та термотерапії для отримання безвірусних клонів і культур верхівкових меристем. Характеристика і особливості передачі Х-вірусу.

    курсовая работа [5,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015

  • Місця поширення, історичне значення та біологічні особливості ефіроолійних культур, їх значення для людини. Загальна характеристика ефіроолійних рослин як кормових культур, а також основні шляхи їх використання в якості лікарської та харчової сировини.

    курсовая работа [753,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.

    реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011

  • Види пошкодження рослин при низьких температурах. Фізіолого-біохімічні особливості морозостійкості рослин. Процес загартування, його фази. Загальна характеристика родини Пасльонових, дія низьких температур на рослини. Метод дослідження морозостійкості.

    курсовая работа [72,0 K], добавлен 05.04.2014

  • Одержання рослин, стійких до гербіцидів, комах-шкідників, до вірусних та грибних хвороб. Перенесення гену синтезу інсектицидного протоксину. Підвищення стійкості рослин до бактеріальних хвороб шляхом генної інженерії. Трансгенні рослини і біобезпека.

    контрольная работа [55,9 K], добавлен 25.10.2013

  • Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.

    курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010

  • Застосування регуляторів росту в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. Роль фітогормонів в обміні речовин та морфогенезі клітини. Дослідження впливу розчину бета-індолілоцтової кислоти на морфометричні показники проростків рослин.

    статья [16,7 K], добавлен 02.12.2014

  • Аналіз особливостей використання і вирощування субтропічних та тропічних плодових рослин в кімнатних умовах. Характеристика видового різноманіття таких рослин, методів вирощування і догляду за ними. Відмінні риси родини Рутових, Бромелієвих, Гранатових.

    курсовая работа [57,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Способи гербаризації трав’янистих рослин. Характеристика екотопів місць збирання рослин. Екотопи гранітних відслонень, степу, лук та боліт заплав. Біоморфологічний опис квіткової рослини на прикладі тюльпана, його декоративне значення та поширення.

    отчет по практике [24,4 K], добавлен 04.02.2013

  • Способи вегетативного розмноження рослин. Розмноження поділом куща, нащадками, горизонтальними, вертикальними та повітряними відводками, окуліруванням, живцями та щепленням. Метод культури клітин. Регенерація органів у рослин шляхом репродукції.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 09.09.2014

  • Культура тканин і клітин рослин як об'єкт біотехнології. Клональне мікророзмноження. Методи оздоровлення посадкового матеріалу від вірусної інфекції: метод апікальних меристем, термо- і хіміотерапія. Отримання оздоровленого посадкового матеріалу картоплі.

    контрольная работа [500,0 K], добавлен 25.10.2013

  • Використання методів біотехнології для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Розширення і покращення ефективності біологічної фіксації атмосферного азоту. Застосування мікроклонального розмноження. Створення трансгенних рослин.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 23.07.2011

  • Дія стресу, викликаного іонами важких металів. Дослідження змін активності гваякол пероксидази та ізоферментного спектру гваякол пероксидази рослин тютюну в умовах стресу, викликаного важкими металами. Роль антиоксидантної системи в захисті рослин.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 31.12.2013

  • Морфологічні та біохімічні зміни в організмі гідробіонтів за дії пестицидів. Залежність стійкості риб до токсикантів від температури середовища та пори року. Вплив гідрохімічних показників при визначенні токсичного ефекту. Патологоанатомічні зміни у риби.

    курсовая работа [71,5 K], добавлен 22.12.2014

  • Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.

    реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013

  • Загальна характеристика та класифікаційні групи отруйних рослин. Адаптований перелік родів і лікарських видів, що найчастіше відносять до отруйних. Токсикологічна класифікація отруйних рослин та механізми токсичного захисту. Запобіжні заходи при отруєнні.

    курсовая работа [1006,9 K], добавлен 22.01.2015

  • Характеристика географии и экологических условий Астраханской области. Состояние изученности насекомых-вредителей ягодных культур и их видовой состав. Эколого-биологическая характеристика насекомых, повреждаемые породы культур и причиняемый ими вред.

    курсовая работа [410,7 K], добавлен 23.02.2009

  • Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Вплив важких металів на фізіолого-біохімічні процеси рослин, зміни в них за впливу полютантів. Структура та властивості, функції глутатіон-залежних ферментів в насінні представників роду Acer L.

    дипломная работа [950,6 K], добавлен 11.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.