Моніторинг, прогнозування та закономірності розповсюдження вірусів рослин в біоценозах України

При досліджені ґрунтів по трьох горизонтах (10-20, 20-40, 40-60см в глибину) спостерігався найбільший вміст вірусів у верхньому шарі ґрунту і по мірі збільшення глибини кількість антигену вірусу зменшувалась. Подібна тенденція може мати пояснення в тому випадку, якщо припустити, що адсорбційні властивості ґрунту є менш важливими для збереження антигенів вірусів, і знаходження цих антигенів в першу чергу буде залежати від концентрації вірусів в оточуючому середовищі, тобто в рослинах агро- та біоценозів.

За даними, отриманими протягом 5 років досліджень, була створена карта розповсюдженості антигенів фітовірусів різних таксономічних груп, таких як Tobamo-, Luteo-, Pоtex-, Hordei-, Cucumovirus, Potyviridae в ґрунтах чотирьох регіонів України (рис. 8). Вона показує нерівномірність розповсюдження фітовірусів та її залежність від ступеня антропогенного навантаження агро- та природних ценозів.

Рис. 8. Карта розповсюдженості фітовірусів в ґрунті регіонів України (за результатами ІФА).

У серії експериментів з модельними системами ВТМ - Nicotiana tabacum та ХВК - Datura stramonium аналізували ситуації вирощування рослин в ґрунті з різними концентраціями важких металів. В експериментах використовувалися інтактні рослини; рослини, що вирощувалися в таких самих умовах та були інфіковані вірусом; рослини, що вирощувалися в ґрунті з додаванням солей важких металів (мідь, свинець, цинк), розраховані за показниками концентрацій цих полютантів в Харківській області (рис. 9); та рослини, вирощені на ґрунті з важкими металами та уражені вірусом (усі рослини вирощували на стерильній ґрунтовій суміші: пісок-торф-ґрунт у співвідношенні 1:1:1). Результати візуального обстеження показали, що контрольні рослини мали абсолютно нормальний, здоровий вигляд, тоді як рослини, вирощені на грунті з важкими металами помітно відставали у рості. Рослини, уражені вірусом дали симптоми вірусної інфекції (деформація листкової пластинки, пожовтіння) через два тижні після зараження, а рослини і уражені вірусом, і вирощені на ґрунті з полютантами найбільше відставали у рості, дали симптоми вірусного ураження на 10-й день (раніше, ніж без полютантів) та загинули на 20-й день після ураження.

Встановлено, що у рослин контрольних та вирощених на ґрунті з важкими металами антиген ВТМ був відсутній. У той же час в уражених вірусом рослинах, як з полютантами так і без них, вірус був детектований в значних кількостях. При цьому показано, що у рослин, які вирощувалися на ґрунті без полютантів, загальна концентрація вірусу вища, ніж у рослин, які вирощувалися на ґрунті з додаванням важких металів. Порівнюючи ці результати з впливом вірусів та важких металів на загальний стан рослин, можна дійти висновку, що сумісна дія вірусів та важких металів призводить до погіршення фізіологічного стану рослин, що в свою чергу негативно відбивається на розвитку вірусної інфекції та загальній концентрації вірусів у рослині.

В нашій роботі обстежувалися та тестувалися декілька локальних регіонів в Зоні ЧАЕС: Копачі, Ново- та Старо-Шепеличі (10-км зони), околиці Чорнобиля, с. Опачичі, згарище в районі с. Шепеличі та с. Буряківка. Звертає на себе увагу той факт, що частота виявлення практично всіх вірусів в зоні ЧАЕС вища в порівнянні з іншими регіонами. При аналізі окремих представників (Elytrigia repens - пирій повзучий, Taraxacum officinale - кульбаба, Plantago major - подорожник великий, Cirsium arvense - осот польовий), показано значні відміни між чорнобильськими та іншими зразками. Так, Taraxacum officinale не відрізнявся за наявністю УВК, ВТМ та ХВК, всі інші рослини з ЧАЕС показали значну “насиченість” фітовірусними антигенами.

При ураженні лабораторних рослин-індикаторів витяжкою з рослин осоту польового (Cirsium arvense) на тютюні (N. tabacum сорт Трапезон) з'явились характерні для ВТМ симптоми.

Порівняльний аналіз інтегрального показника частоти виявлення вірусів рослин (ХВК, ВТМ, УВК) з зони ЧАЄС та Шацького Національного парку, також показує значне перевищення цих показників в Зоні, що повинно свідчити про необхідний ретельний контроль за циркуляцією фітовірусів для запобігання виходу більш патогенних штамів в агроценози України.

Обстеження двох полів в районі Опачичів показало значну зустрічаємість вірусів рослин у відібраних зразках. Тестування в імуноферментному аналізі було підтверджено в біологічних тестах та електронно-мікроскопічним методом. Порівнюючи результати проведеної роботи на території зони ЧАЕС з іншими агроценозами, розташованими в екологічно чистих районах (Шацький Національний парк, Волинь), відмічено, що в зоні відчуження віруси детектувалися значно частіше. При проведені біологічних тестів з екстрактами соку рослин з Зони показаний розвиток системної інфекції з утворенням енацій та виростів на рослині Nicotiana tabacum сорт Samsun (витяжка з подорожника Plantago major), який дав позитивну реакцію на всі три віруси, аналогічні симптоми спостерігалися і після зараження витяжкою з горошку польового (Vicia sativa). Електронномікроскопічні дослідження показали наявність в інфікованих рослинах ВТМ-подібних вірусних часточок.

Показана відмінність в кількісному та якісному складі фітовірусних популяцій на території Зони, що може пояснюватись як зниженням захисних реакцій рослин, що ростуть в умовах радіаційного забруднення, так і підвищеною інфекційною активністю вірусів.

Приймаючи до уваги отримані результати, можна сформулювати деякі загальні закономірності впливу забруднення оточуючого середовища на віруси рослин: полютанти з оточуючого середовища можуть впливати на ґрунт, на якому ростуть рослини (шляхом зміни кислотності, концентрації іонів металів, концентрації органічних речовин, вологості та ферментативної активності ґрунту та ін.), на онтогенез рослин, що призводить до зміни стійкості рослини, на процеси взаємодії вірус - рослина або вірус - переносник, або безпосередньо на вірусні частки.

Діагностика, ідентифікація вірусів та аналіз їх розповсюдженості в умовах закритого ґрунту

Значний інтерес становить також діагностика та ідентифікація вірусів і аналіз їх розповсюдженості в умовах закритого ґрунту.

Як модель ми обрали рослини родини Orchidaceae які представляють значний науковий і практичний інтерес. У результаті досліджень біологічних властивостей вірусів, виділених з Сymbidium hybridum, на рослинах-індикаторах нами були отримані такі результати: на листках дурману звичайного (Datura stramonium), який було інокульовано соком мозаїчного цимбідіуму, повільно розвиваються локальні симптоми, а не системні, типові для ВМЦ; на гомфрені головчастій (Gomfrena globosa) через 20 діб після ураження на інокульованих листках з'являються чіткі місцеві некрози брунатного кольору 2-3 мм в діаметрі, що відповідає реакції, яку викликає при інокуляції ВКПО; на лободі (Chenopodium amaranticolor), яку інокулювали соком мозаїчних рослин цимбідіуму, на 8 день з'являються розпливчасті хлоротичні плями, на 16-18-й - чіткі некрози - локальна некротизація, а не системна реакція; на тютюні (Nicotiana glutinosa) - зони некротизації, що повільно розвиваються (через три тижні), не системна реакція. Ця реакція свідчить про те, що рослини Cymbidium hybridum уражені двома видами вірусів: ВКПО та ВМЦ.

Для ідентифікації ВМЦ і ВКПО в інфікованих рослинах цимбідіума за допомогою ELISA та dot-ELISA використовувались отримані нами моноклональні антитіла і поліклональні імунні сироватки.

У випадку дослідження трьох сортів рослин Cymbidium hybridum hort на різних етапах мікроклонального розмноження в соку зразків виявилась суміш ВМЦ та ВКПО.

Спостерігалося зниження концентрації вірусу в процесі росту рослин. Меристемні рослини містили менше вірусу, ніж просто протокорми, а рослини у віці двох років ніж рослини, що вирощені у пробірці.

Виявлена різниця у ступені ураженості трьох сортів. Хоч тенденція розвитку інфекції у всіх сортів була однакова, найбільша концентрація вірусів, була у Cassandra “Gennifer”, а найменша - у Lillian Stewart “Sundown”.

Отримані результати підтверджують, що кроляча поліклональна сироватка специфічна до ВКПО, хоча в значно меншій мірі, але реагує з білками ВМЦ, в той час, як отримані МАТ до ВМЦ високоспецифічні тільки для ВМЦ. Це демонструє зручність застосування отриманих моноклональних антитіл до ВМЦ для його ідентифікації в інфікованих рослинах за допомогою різних імунохімічних аналізів. Беручи до уваги переваги моноклональних антитіл в порівнянні з поліклональною сироваткою, і перш за все їх високу специфічність, перспективним є їх використання для діагностики вірусних інфекцій орхідей, перш за все, імпортованих. Наші дослідження показали значне розповсюдження (до 50-70% обстежених рослин) ВМЦ та ВКПО на рослинах родини орхідних у умовах закритого ґрунту.

Крім того, проводилися дослідження рослин цукрового буряку з тепличних господарств Миколаївської області. Нами було виявлено та виділено новий вірус. Електронномікроскопічні дослідження дозволили розрахувати розміри виявлених віріонів, що дорівнювали 300±15 х 38±3 нм.

Пепломери у віріонів розміщуються регулярно, відповідно до ротаційно-трансляційної симетрії, відстань між ними (крок спіралі) 3,0 нм, тобто на віріон припадає 100х30=3000 пепломерів продуктів гену L. Крім електронно-мікроскопічної ідентифікації проведено дослідження по встановленню кола рослин-індикаторів. В експериментах використовували Chenopodium amaranticolor L, Chenopodium album L, Chenopodium quinoa L, Nicotiana glutinosa, Nicotiana tabacum L., Lycopersicon esculentum Murr., Tetragonia expansa Murr., Datura stramonium, Gomphrena globosa, Petunia hibrida. Якщо у випадку з нитковидним вірусом картина зараження соком з експериментального матеріалу повністю збігалася з описаною в літературі для вірусів ВЖБ та ВМБ, то передачу таким шляхом бациловидних вірусів встановити не вдалося.

На наш погляд, важливо, що вірус було виділено з тепличних господарств. Проте, поки що важко судити про його розповсюдження в умовах сільськогосподарського виробництва та спричинені ним економічні збитки.

Бездеградаційна експрес-діагностика захворювань рослин, спричинених вірусами

Важливим для прогнозування епіфітотій є рання діагностика вірусної інфекції рослин. Спосіб бездеградаційної діагностики стресів рослин вірусної етіології, що базується на візуальній оцінці забарвлення листя, є суб'єктивним та дозволяє діагностувати вірусну інфекцію на досить ранніх етапах розвитку патологічного процесу. Ми оцінювали перспективи використання для тестування вірусних захворювань рослин оригінального спектрального параметру, що являє собою величину відношення амплітуд максимумів першої похідної від кривої відбиття в області 650-750 нм. Цей відносний параметр, що характеризує форму кривої відбиття рослинності в області червоного спектру, має ряд властивостей, які роблять його перспективним для дистанційного вимірювання хлорофілу. Були вивчені рівні зміни вмісту хлорофілу в листках і чутливість до нього спектрального параметра I2/I1 в рослинах тютюну та дурману, уражених ВТМ та ХВК відповідно, в різні строки розвитку інфекційного процесу.

Спектри відбиття листків записували в цифровому і аналоговому вигляді на спектрофотометрі СФ-10 у діапазоні довжини хвиль 400-750 нм.

Паралельно із зміною вмісту пігментів спостерігалися зміни характеристик відбиття листків. Насамперед, у інфікованих рослин збільшилось відбиття світла з довжиною хвилі 550 нм, а також мала місце зміна відбиття в області червоного краю. Як кількісна характеристика форми кривої відбиття в цій області була розглянута величина відношення максимумів першої похідної. У рослин, уражених вірусом, відносна інтенсивність хвильового максимуму змінювалась на користь більш короткохвильового.

Достовірна різниця між значеннями спектрального параметра І2/І1 спостерігалась при різниці вмісту хлорофілу в листках близько 0,8 мг/дм2.

У середньому зміна хлорофілу на 0,1 мг/дм2 відповідала зміні спектрального параметра на 0,01. Якщо врахувати, що достовірність визначення останнього становить ±0,05, то можна зробити висновок, що за допомогою даного спектрального параметра можливо розрізнити листя, різниця в кількості хлорофілу між якими становитиме 0,5 мг/дм2. В умовах нашого експерименту це було можливим протягом двох тижнів після інфікування ВТМ рослин тютюну.

Одержані результати показують, що за допомогою спектрального параметра відбиття І2/І1 можливе виявлення рослин тютюну, уражених ВТМ, після двох тижнів з моменту інфікування. У випадку з рослинами дурману, інфікованими ХВК, тестування було можливе лише на 21-у добу розвитку захворювання. Зазначимо, однак, що при розвитку патологічного процесу під впливом застосованих вірусів має місце також зменшення площі листкової поверхні. Це означає, що достовірність тестованих вірусних рослин при дистанційному зондуванні посівів буде збільшуватись за допомогою вимірювання абсолютних параметрів відбиття, які є доволі чутливими до зміни величини листкового індексу.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що за допомогою характеристик відбиття рослин у видимому діапазоні можлива експрес-діагностика тих вірусних інфекцій, які викликають зміну пігментації листків. Надійність діагностики буде зростати при вимірюванні також ще листкового індексу.

Крім того, для експрес-діагностики вірусів рослин в умовах референс-лабораторій можуть бути використані сучасні методи растрової мікроскопії, зокрема, атомно-силової.

Однією з проблем дослідження зразків за допомогою АСМ є нанесення препарату на ідеально рівну поверхню та його закріплення на ній. Показано, що білкові молекули адсорбуються для вивчення в АСМ на золоті, або слюді. Золото демонструє досить високі адсорбуючі властивості, але має недолік - нерівну поверхню. Слюда, навпаки, має значно кращі характеристики рельєфу поверхні, однак для адсорбції на слюді потрібно додатково проводити її обробку. У нашому випадку для покращення адсорбції, по аналогії з приготуванням препаратів для електронної мікроскопії, ми використовували формвар, який наносили на слюду. Для контролю поверхні були зняті показники рельєфу чистої слюди та слюди, обробленої формваром. Вони становили 0,087 нм та 0,239 нм відповідно.

Порівнюючи зображення ВТМ на золоті та формварі при одній і тій же концентрації ВТМ, було встановлено, що слюда, яка підлягала попередній обробці формваром, має більшу адсорбуючу здатність і гладку поверхню при дослідженні в АСМ.

На відміну від електронної мікроскопії АСМ дає зображення у трьох проекціях, тобто досліджуваний об'єкт має об'ємний вигляд, що дає змогу за допомогою комп'ютерної системи більш точно моделювати поверхневі структури віріонів. Дослідження за допомогою АСМ доповнять інформацію про структурну організацію як зовнішніх, так і внутрішніх компонентів віріону, дозволять вирішувати питання, пов'язані з вивченням їх внутрішньої будови та упаковки нуклеїнової кислоти всередині віріону. Виконані дослідження відкривають нові перспективи для дослідження вірусів та їх діагностики за допомогою АСМ.

Стратегія прогнозування появи та розвитку фітоепідемій

Аналіз епіфітотій, що викликаються вірусами у різних видів рослин, пов'язаний із встановленням характеру впливу різноманітних екологічних факторів на віруси та їх шкодочинність, а також зв'язків між ланцюгами біоценозу.

При оцінці ризику виникнення епіфітотії необхідно більш комплексно підходити до аналізу умов в конкретному біо- чи агроценозі. Порівняльний аналіз великої кількості ценозів в різних регіонах України дозволив вивчити природні шляхи циркуляції вірусів, час їх знаходження в резервуарах, загальну розповсюдженість окремих вірусів на території України. Інформація такого плану необхідна для прогнозування розвитку епіфітотій та створення рекомендацій про заходи щодо їх попередження.

Були проведені дослідження різних екологічних регіонів України (Волинської, Харківської, Київської, Одеської, Вінницької областей) на присутність вірусних антигенів на найважливіших сільськогосподарських культурах: цукровому буряку, пшениці, кукурудзі, ячмені, соняшнику та картоплі. Обстежувався загальний стан поля, відбиралися комплексні проби з культурних рослин, бур'янів та ґрунту під ними. При проведенні досліджень особливу увагу приділяли взаємозв'язку між наявністю вірусного антигену в сільськогосподарській рослині, в бур'янах та/або ґрунті.

Наші дослідження показали, наприклад, часту детекцію в ґрунті антигену ВЖКЯ з чіткою кореляцією його і на злакових. Аналогічна залежність виявлена і для ВШМЯ. Потрібно відмітити, що аналогічним чином ці два віруси проявляли себе і в біоценозах (необроблюваних ділянках землі - неугіддях, балках та ін.).

Отримані дані потребували з одного боку обробки, а з іншої - зберігання в систематизованій формі. Специфіка даної роботи в тому, що дослідження проводилися протягом декількох років і будуть проводитись у майбутньому. Це робить необхідним побудову гнучкої системи аналізу отриманих даних, зважаючи на отримані раніше. З цією метою була створена база даних в середовищі MS Access, яка здатна, крім збереження та систематизації даних, проводити їх аналіз. Інтеграція процесу обробки та систематизації даних дозволяє контролювати правильність постановки експерименту на початкових етапах та їх корекцію в подальшому. Легкість доопрацювання обробляючих модулів, швидкість роботи, зручність інтерфейсу та можливість представлення результатів в будь-якій формі та будь-якому Windows-додатку робить систему відкритою та зручною.

У базі даних зберігається початкова інформація, отримана при скануванні планшетів з ІФА. Це дозволяє швидко проводити переоцінку результатів навіть через декілька років, якщо алгоритм аналізу змінився. Таблиця таких даних пов'язана з таблицею, що описує час, коли проводився аналіз, місце відбору, тип і інші атрибути зразків, відібраних для аналізу. Реляційність даних виключає, шляхом розбивки даних на групи, повторення опису однієї з груп в іншій. Таким чином, при внесенні нових даних немає необхідності перегруповувати старі, тому що нові дані стають їх частиною з успадкуванням всіх їх властивостей. Для підвищення продуктивності результати первинної обробки зберігаються у вигляді логічного “так”- “ні”. В базі зберігаються останні результати складних відборів (які неможливо здійснити одноранговим запитом SQL-запитом) та звіти на їх основі (звіти можуть аналізуватися як з MS Access, так і експортовані в MS Word або MS Excel).

Після внесення вхідних (первинних) даних, якими є результати ІФА, встановлюються рівні контрольних значень, якщо ставили декілька контролів - контрольні значення розбивають на групи і далі вони можуть динамічно підключатися або не підключатися. Ці дані обробляються вбудованою програмою аналізу та, з врахуванням підключених контролів, будується аналогічна таблиця даних, але вже зі значеннями булевського типу (Так/Ні). Такі дані, являючись більш інформативними, все ж таки не являють собою прикладного інтересу із-за своєї численності (тільки за один сезон їх кількість сягає 20.000). Подальшим засобом їх візуалізації був вибраний комплексний умовний відбір. Приклад: необхідно визначити взаємозв'язок між наявністю вірусу в сільськогосподарській культурі в залежності від його наявності в ґрунті та/або рослині-супутнику на протязі довільного проміжку часу паралельно в декількох регіонах. Такий аналіз забезпечує інша група функцій Access Basic та SQL-запитів. Спираючись на такого роду дані можна робити висновки про закономірності розвитку епідемій (епіфітотій), характер циркуляції вірусів в ценозах, простежувати шляхи передачі фітовірусів та впливу агротехнічних заходів на увесь комплекс вірус-рослина.

З теоретичної точки зору в цій проблемі цікава можливість опосередкованого, але статистично достовірного виявлення взаємозв'язків типу вірус-переносник-резервуар-господар та їх динаміки.

Висновки

1. Вперше проведена якісна та кількісна оцінка агроценозів та природних екологічних ніш на наявність шкодочинних вірусів сільськогосподарських культур на основі імуноферментного аналізу з урахуванням біологічних, молекулярних, антигенних властивостей РНК-вмісних вірусів та показана нерівномірність розповсюдженості фітовірусів на території України.

2. Встановлено взаємозв'язок між частотою знаходження антигенів фітовірусів - представників Tobamo-, Luteo-, Pоtex-, Hordei-, Cucumovirus, Clostero-, Potyviridae в культурних рослинах, бур'янах, ґрунті і вірогідністю розповсюдження тієї чи іншої вірусної хвороби в наступні роки.

3. Створено комп'ютерну базу даних та систему управління базами даних для аналізу розповсюдженості фітовірусів в культурних рослинах, бур'янах і ґрунті агроценозів та показана можливість її застосування для коротко-, середньо- та довгострокових прогнозів розвитку вірусних захворювань.

4. Встановлена залежність між розповсюдженістю фітовірусних інфекцій та техногенним навантаженням на агро- чи біоценоз. У Харківській області в районі Змієвської ДРЕС частота виявлення антигенів фітовірусів в 1,5-2,2 рази перевищувала аналогічні показники в Київській, Одеській та Волинській областях.

5. Експериментально обґрунтовано та запропоновано методику оцінки розповсюдження фітовірусних інфекцій на основі комплексної діагностики рослин-предикторів, можливості застосування для цього створеної нами комп'ютерної бази даних.

6. Встановлено нові види рослин-резерваторів для деяких вірусів, такі як талабан польовий (Thlaspi arvense) для ВСПБ та костриця лучна (Festuca pratensis) для ВЖКЯ, в яких антигени вірусів досягають значних концентрацій практично без симптомів вірусного захворювання.

7. Описано новий РНК-вмісний бациловидний вірус, що уражує цукрові буряки, який належить до родини Rhabdoviridae і відрізняється за розмірами (38x300 нм) від відомого вірусу скручування верхівок буряку (80x250 нм). Доведено, що він передається механічним шляхом.

8. В умовах закритого ґрунту показано значну розповсюдженість ВМЦ та ВКПО на рослинах родини Orchidaceae. Нами отримані моноклональні антитіла до ВМЦ, придатні для діагностики захворювання орхідей.

9. Розроблено технологічну схему контролю отримання високоякісного безвірусного посадкового матеріалу орхідей мікроклональним розмноженням.

10. На модельних системах Nicotiana debney - ВТМ та Datura stramonium - ХВК показано відмінності в спектрах відбиття між інфікованими та інтактними рослинами і показана можливість застосування даного параметру для бездеградаційної дистанційної експрес-діагностики вірусних хвороб рослин в різних умовах їх вирощування.

11. Розроблено спосіб візуалізації віріонів методом атомно-силової мікроскопії, що дає можливість його застосовування для швидкої та надійної діагностики вірусів та вивчення їх структури.

12. У природних ценозах фітовіруси мають постійну концентрацію, яка практично не змінюється від сезону до сезону і може розглядатися як критерій стабільності рослинного угрупування.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Поліщук В.П., Сенчугова Н.А., Будзанівска І.Г., Головенько О.Л., Бойко А.Л. Моніторинг та стратегія прогнозування вірусних захворювань сільськогосподарських рослин в різних агроценозах України //Доповіді Національної академії наук України. - 1998. - №2. - C. 184-187.

2. Поліщук В.П., Бойко А.Л., Будзанівська І.Г., Тивончук Т.П. Контроль за лютеовірусними інфекціями в різних агроценозах України //Вісник Київ. універс. ім. Т.Шевченка. - 1998. - Вип. 28. - С. 56-58.

3. Поліщук В.П., Бойко А.Л., Будзанівська І.Г. Детекція антигенів фітовірусів в ґрунті як складова частина моніторингу та прогнозування розвитку епіфітотій //Вісник Аграрної Науки. - 1999. - № 11. - С. 59-63.

4. Поліщук В.П., Дем'яненко Ф.П. Розробка комп'ютерної бази даних для моніторингу фітовірусних інфекцій на Україні // Доповіді Національної академії наук України. - 1999. - №2. - С. 185-188.

5. Поліщук В.П., Сенчугова Н.А., Бойко А.Л. та ін. Поширення вірусних хвороб цукрових буряків в Україні//Вісник аграрної науки. - 1994. - № 2. - С. 33-38.

6. Поліщук В.П., Шадчина Т.М. Перспективи тестування біотичних стресів у рослин по спектрам відбиття листя //Доповіді Національної академії наук України. - 2000. - №1. - С.182-186.

7. Будзанівська І.Г., Тивончук Т.П., Поліщук В.П., Бойко А.Л. Зв'язок між наявністю антигенів фітовірусів в ґрунті, структурою ґрунтів та екологічним станом зовнішнього середовища //Вісник аграрної науки. - 1998. - № 9. - C. 61-63.

8. Тивончук Т.П., Поліщук В.П., Будзанівська І.Г., Бойко А.Л. Вивчення бур'янів як резервантів вірусних інфекцій в агроценозах //Вісник аграрної науки. - 1998. - №2. - C. 20-22.

9. Polischuk V., Boyko A., Spaar D., Budzanivska I., Boubriak O. and Tyvonchuk T. Monitoring of some phytoviral infections in Ukraine //Arh. Phytopath. Pflanz., 1998. - Vol. 31. - P. 459-464.

10. Polischuk V.P., Michalsky L.A., Ovod V.V. Diagnostics of Cymbidium Mosaic Virus it the help of monoclonal antibodies //Microbiologichny Jorn. 1995. - V.57 - N 1. - P. 76-80.

11. Polischuk V.P., Shadchina T.M., Kompanetz T.I., Budzanivskaya I.G., Boyko A.L., Sozinov A.A. Changes in reflectance spectrum characteristics of Nicotiana debney plant under the influence of viral infection //Arh. Phytopath. Pflanz., 1997. - Vol. 31. - P. 115-119.

12. Polischuk V.P., Lavrentyeva A.N., Boyko A.L., Belonog S.A., Koroteeva A.V. The virusological control of Cymbidium hybridum hort. Plants at different stages of microclonal reproduction /В кн. Охорона і культивування орхідей. - К.:Наук. думка, 1999. - С. 112-116.

13. Поліщук В.П., Ренгневич О.В., Бекетов Г.В., Тивончук Т.П., Бойко А.Л. Вивчення вірусу тютюнової мозаїки за допомогою атомно-силового мікроскопу //Биополимеры и клетка. - Т. 15. - №5. - 1999.- С. 456-460.

14. Бойко А.Л., Ткачук І.П., Поліщук В.П., Войтюк Ю.О., Загородній Ю.В. Патогени вірусної природи //Захист рослин. - 1997. - № 11. - С. 9.

15. Бойко А.Л., Муж Г.В., Сенчугова Н.А., Бойко О.А., Капустіна Н.О., Кир'яченко С.С., Поліщук В.П. Здорові лікарські рослини //Захист рослин. - 1999. - №10. - С. 24-25.

16. Литвинов Г.С., Полищук В.П., Бойко А.Л. Изменение структуры бактериофага Т4 под воздействием постоянного магнитного поля //Биополимеры и клетка. - 1992. - Т. 8. - № 1. - С. 46-51.

17. Сенчугова Н.А., Яцківська Л.І., Барановська О.М., Васильєва Н.О., Поліщук В.П., Бойко А.Л. Про новий вірус цукрових буряків.// Вісник Київ. універс. ім. Т. Шевченка. - 1991. - Вип. 3. - С. 26-27.

18. Рябой С.М., Поліщук В.П. Розробка методів ідентифікації вірусних хвороб орхідей роду Cymbidium SW //Укр. ботан. журн. - 1990. - Т. 47. - №4. - С. 94-96.

19. Литвинов Г.С., Князева Н.А., Кондратюк О.А., Ромашев С.А., Смірнова С.О., Поліщук В.П., Бойко А.Л. Діагностика вірусних інфекцій на ранніх стадіях розвитку соняшнику в лабораторних умовах //Охорона, вивчення і збагачення рослинного світу. - 1990. - Вип.17. - С. 92-99.

20. Рижкова А.Є., Поліщук В.П., Вервес Ю.Г., Бойко А.Л. Білокрилки (Homoptera: Aleyrodinea) - переносники вірусів рослин //Известия Харьковского энтомологического общества. - 1999. - Вип. 2. - Т. VII. - С. 99-107.

21. Юхименко А.І., Гірко А.І., Поліщук В.П., Бойко А.Л. Жовта карликовість ячменю. Епіфітотія вірусу в сезоні 1998/1999 років //Захист рослин. - 2000. - № 3. - С. 7-8.

22. Boyko A.L., Zagorodny Yu.V., Polischuk V.P. Critical state of plants under the influence of viral infection and ecological disbalance //Arch. Phytopath. Pflanz. - 1996. - Vol. 30 - P. 367-370.

23. Boyko A.L., Spaar D., Polischuk V.P. et al. The exploration of Rhabdoviruses, which are infecting the agricultural plants in conditions of Ukraine // Arch. Phytopath. Pflanz. - 1995. - Vol. 30. - P. 85-90.

24. Бойко А.Л., Поліщук В.П., Будзанівська І.Г. Перспективи використання методів дистанційного зондування для прогнозу та профілактики вірусних захворювань сільськогосподарських культур /В сб. “Теоретичні та практичні аспекти довгострокового прогнозування агрометеорологічних чинників і прогноз їх аномалій на період до 2005”. - Київ, Україна, 14-15 лютого, 1995. - C. 20-22.

25. Полищук В.П., Сенчугова Н.А., Будзанивская И.Г., Головенько Е.Л., Бойко А.Л. Мониторинг и прогнозирование вирусных заболеваний сельскохозяйственных растений в различных агроценозах Украины /В сб. “Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экологичность”. - Всероссийский съезд по защите растений. - Санкт-Петербург, Россия, декабрь 1995. - С. 74-75.

26. Дем'яненко Ф.П., Будзанівська І.Г., Поліщук В.П., Головенько О.Л. Використання математичних моделей для оцінки розповсюдженості фітовірусів в деяких регіонах України //2 Міжнародна конференція “Біоресурси та віруси”, Київ, Україна, 7-10 вересня, 1998. - C. 79.

27. Полищук В.П. Экология и эпидемиология некоторых вирусов растений в Украине //2 Міжнародна конференція “Біоресурси та віруси”, Київ, Україна, 7-10 вересня, 1998. - C. 101.

28. Поліщук В.П., Сенчугова Н.А., Яцківська Л.І., Стасевич О.М. Поширення вірусів слабкого пожовтіння та жовтухи цукрових буряків в різних регіонах України //Тези 1 (8) з'їзду Українського мікробіологічного товариства. - Одеса, Україна, 8-13 вересня, 1994. - Мікробіол. журн. - 1994. - Т. 56. - № 5. - С. 101.

29. Polischuk V.P., Litvinov G.S., Boyko A.L. Bacteriophage T4 tale sheet contraction induced by constant magnetic field //Intern. Symp. “Molecular organisation of biological structure”. - Moscow, Russia, 1989. - V.1. - P. 82.

30. Rjaboy S.N., Polischuk V.P., Michalsky L.A., Ovod V.V. Diagnostic of the viruses deseases Cymbidium sp. on different development stages by monoclonal antibody //Intern. Symp. “Breeding, Propagation, disease control of glasshouse flowers and other ornamental plants”. - Salaspils, Latvia, 1991. -P. 58.

31. Litvinov G.S., Polischuk V.P., Malaya E.V. Laser action on the structure and function of T4 bacteriophage //First World Congress for Electrisity and Magnetism on Biology and Medicine. Lake Buena Vista, Florida, USA. - 1992. - P. 97.

32. Poliscuk V.P., Litvinov G.S., Boyko A.L. Changes of structure bacteriophages under influence constant magnetic fields //IХth Int. Congress of Virology. - Glasgow, Scotland, August, 8-13. - Glasgow. - P. 366.

33. Polischuk V.P., Senchugova N.A. The discovery of viruses strincing sugar-beet in soil, weeds and cultural plants of West Polissya //Int. Conferense “Fundamental and applied problems of phitovirology”. - Yalta, Ukraine, May, 1994. - P. 41.

34. Boyko A.L., Spaar D., Mischenko L.T., Polischuk V.P., Senchugova N.A. Investigations on phytopathohenic rhabdoviruses in the Ukraine // Int. Symp. “75 Years of phytopathological and resistance research at Aschersleben” Aschersleben, Germany, 12-16 June, 1995. - P. 5.

35. V.P. Polischuk, N.A. Senchugova, I.G. Budzanivskaya, F.P. Demyanenko. Diagnostics, control and prognosis of plant viral diseases in different ecological regions of Ukraine //Xth Int. Congress of Virology, Jerusalem, Israel, 11-16 August, 1996. - P. 241

36. Polischuk V.P., Kostikov I.Y., Romanenko P.A., Boyko V.R. Probable viral etiology of the disease of soil alga Chlorococcum elkhartiense Arch. et Bold //Ist European Phycological Congress, Cologne, Germany. August 11-18, 1996. - P. 431

37. Polischuk V.P., Boyko A.L., Budzanivsklaya I.G., Boubriak O.A. Prognosis and an attempt to forecasts the spread of plant luteovirus diseases in Ukraine. //Int. Conf. “Luteoviruses”, Chirenchester, UK, 24-26 March, 1997. - Р. 27.

38. Polishcuk V., Demyanenko F., Budzanivskaya I., Smalius E., Tyvonchuk T. Identification of plant viruses in different agrocenosis of Ukrane and creation computer database //International regional seminar “Environment protection: modern studies in ecology and microbiology”, Uzhgorod, Ukraine, 1997. - P. 204-208.

39. Boyko A.L., Polischuk V.P., Bondarenko P.E. Problems of viral infections in ecological niches and biothecnological process //Int. Conf. “Problems and perspectives of biothecnology”, Yalta, Ukraine, September 25-26, 1997. - P. 83.

40. Demyanenko F.P., Polischuk V.P., Bydzanivskaya I.G. Creation a database to handle information on virus spread in Ukraine //Nat. Conf. “Conservation and biodiversity in Ukraine”, Kaniv, Ukraine, 21-24 October 1997. - P. 63-64.

41. Kobets N., Voinov O., Polischuk V. Spectral response of some cultivated plants on viral infection //Eur. Symp. Aerospase Remote Sensing, London, UK, 22-26 September 1997. - P. 21.

42. Polischuk V., Budzanivskaya I., Demyanenko F. Relationship between phytovirus availability in soils of Ukraine and ecological condition of agrocenosis //Fourh International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe. - Warsaw, Poland, September 15-17, 1998. - P. 156-157.

43. Budsanivskaya I., Polischuk V., Smalius E., Tyvonshuk T., Boyko A. Correlation between phytovirus infection in soils of Ukraine and ecological condition of agrocenosis //16 World Congress of Soil Science. - Montpellier, France, August 20-26, 1998. - P. 204.

44. Polischuk V.P., Tyvonshuk T., Budzanivskaya I.G., Demyanenko F.P. et al. Beet Mild Yellowing Luteovirus in Ukraine - Epidemiology and Host Range //XI Int. Congress of Virology. - Sydney, Australia, August 9-14, 1999. - P. 194.

45. Polischuk V.P., Budzanivskaya I.G., Boyko A.L. Epidemiology and Monitoring of Some Plant Viruses in Ukraine.// VIIth Int. Plant Virus Epidemiology Symposium. - Almeria, Spain, April 11-16, 1999. - P. 126-127.

46. Budzanivskaya I.G., Polischuk V.P., Boyko A.L. Relationship between irrigation of arable lands and phytoviral infection spreading.//Internationas Symposium Drought and Plant production. - Lepencki Vir, Yugoslavia, September, 17-20, 1996. - P. 23.

47. Shevchenko A.V., Tyvonchuk T.P., Polischuk V.P. A comparative study of molecular and biological properties of two isolates of tobacco mosaic virus (TMV) and its common strain U1//Conf. on Genetics and Molecular biology.-Lviv, Ukraine, April 20-22, 2000. - Lviv. - P.51.

Размещено на Allbest.ru