Корекція аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму молоді біговими навантаженнями різного режиму

Примітка: Вірогідність відмінності показника відносно вихідних даних: * - Р<0,05; ** - P<0,02; ***** - Р<0,001

Навантаження, які стимулювали підвищення анаеробної лактатної продуктивності, сприяли також вірогідному зростанню хронотропного резерву, про що свідчить вірогідне зменшення ЧСС при дозованих велоергометричних навантаженнях.

Переваги тренувань, які підвищили анаеробну лактатну продуктивність організму (у змішаному режимі енергозабезпечення), проявилися також посиленням гіпотензивної діастолічної реакції артеріальних судин у відповідь на фізичне навантаження. На відміну від тренувань в аеробному режимі енергозабезпечення такі тренування сприяли вірогідному зниженню діастолічного тиску не лише при велоергометричних навантаженнях інтенсивністю 90% VO_{2 max}, але і при роботі інтенсивністю 45% VO_{2 max}. При цьому тренування в аеробно-анаеробному режимі зменшили кількість випадків гіпертензивного діастолічного ефекту при навантаженнях інтенсивністю 45% VO_{2 max} (табл. 5), а після тренувань в анаеробно-аеробному режимі таких взагалі не виявлено (табл. 6).

Таблиця 5. Відсоткове співвідношення типів змін діастолічного тиску відносно вихідного рівня в чоловіків, які тренувалися в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення (n=43)

Таблиця 6. Відсоткове співвідношення типів змін діастолічного тиску відносно вихідного рівня в чоловіків, які тренувалися в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення (n=31)

У процесі досліджень нами не отримано переконливих доказів лімітативної ролі фактору зовнішнього дихання на аеробну продуктивність організму, тому що її зростання не завжди супроводжувалося збільшенням життєвої ємності легень, потужності форсованого вдиху та видиху й навпаки. Однак, ефективніше зростання при тренуваннях у змішаному режимі енергозабезпечення, ніж в аеробному, величин VO_{2 max} і ПАНО, з одного боку, та життєвої ємності легень і потужності форсованого вдиху та видиху, з іншого, свідчить про можливий взаємозв'язок між функціональним станом апарату зовнішнього дихання та аеробною продуктивністю організму.

Вивчення впливу різних режимів тренувань на концентрацію еритроцитів і гемоглобіну засвідчило відсутність вірогідних змін цих показників крові. Однак, це не є незаперечним доказом відсутності кумулятивного зростання кисневої ємності крові, яка відіграє суттєву роль для аеробної продуктивності організму. Як правило, унаслідок систематичних занять фізичними вправами збільшується об'єм плазми й маса еритроцитів, зростає загальний вміст гемоглобіну (Lamb D.R., 1978). Якщо всі ці показники зростають в однаковій мірі, то концентрація еритроцитів і гемоглобіну залишаються незмінними (Імелік О.І., 1974). При цьому відбувається метаболічна перебудова еритроцитів, яка супроводжується активізацією функції гемоглобіну, що сприяє більш ефективній передачі кисню тканинам (Луцик Е.Г., 2001), і цим самим підвищенню аеробних можливостей організму.

За результатами досліджень тренування за жодною із програм не викликали суттєвого зниження маси тіла. Наукова інформація про вплив фізичних вправ на масу тіла суперечлива. Деякі дослідники вказують на зменшення маси тіла при енерговитратах на фізичні тренування 800-900 ккал за тиждень (Di Prampero P.B. зі співавт., 1980; Kukkonen K. зі співавт, 1981; Donelly J.E. зі співавт., 2000). За результатами досліджень Т. Fonong зі співавт. (1996) при таких же енерговитратах на фізичні вправи зменшення маси тіла не відбувається. Такі розбіжності пояснюються різною вихідною величиною маси тіла досліджуваних. Ті дослідники, які спостерігали зниження маси тіла підкреслюють, що до початку тренувань вона перевищувала норму. У наших дослідженнях брали участь особи, маса тіла яких відповідала нормі за Quetlet-індексом.

Вивчення стійкості кумулятивного ефекту тренувань після їх припинення свідчить про гетерохронність його зникнення протягом 16 тижнів. Так, при тренуваннях в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення першочергово зникає гіпотензивний кумулятивний ефект щодо діастолічного тиску (протягом восьми тижнів), дещо пізніше зникає аеробний кумулятивний ефект, за ним кумулятивні зміни біоелектричної активності серця, а останнім - анаеробний кумулятивний ефект. Слід підкреслити, що після припинення тренувань анаеробної спрямованості аеробний кумулятивний ефект зберігається довше, ніж після припинення тренувань в аеробному режимі енергозабезпечення.

Отже, отримані результати свідчать про переваги тренувань, в яких бігові навантаження виконувалися у змішаному режимі енергозабезпечення. Такі тренування порівняно з тренуваннями в аеробному режимі енергозабезпечення сприяли більш вагомому зростанню аеробної продуктивності, підвищенню не лише аеробної, але й анаеробної лактатної продуктивності, більш суттєвим кумулятивним змінам показників біоелектричної активності серця у стані спокою та при дозованих навантаженнях, гіпотензивному діастолічному кумулятивному ефекту, більш суттєвому підвищенню функціональних можливостей зовнішнього дихання, позитивним змінам реакції артеріальних судин на дозовані навантаження, прискоренню відновлення функції серцево-судинної системи після фізичних навантажень, тривалішому періоду збереження аеробного кумулятивного ефекту після припинення занять.

Проведені дослідження переконують у тому, що певними режимами бігових навантажень можна цілеспрямовано вдосконалювати як аеробну, так і анаеробну лактатну продуктивність організму. Однак, при цьому необхідно враховувати індивідуальну готовність організму до виконання фізичних навантажень певного об'єму, а також статеві особливості впливу на організм тренувань аеробної та анаеробної спрямованості.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що полягає в підвищенні рівня фізичного здоров'я молоді шляхом корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму засобами фізичної культури. Ця проблема вирішена в результаті вивчення впливу різних режимів бігових навантажень на показники аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму, а також на деякі показники кардіореспіраторної системи та системи крові. Установлено, що цілеспрямовану корекцію аеробної та анаеробної лактатної продуктивності можна здійснювати шляхом застосування бігових навантажень, збалансованих за режимом енергозабезпечення й величиною внутрішнього об'єму, ураховуючи при цьому періодичність занять і метод тренувань.

Рівень аеробної продуктивності осіб жіночої статі 18 - 22 років у середньому відповідає “відмінному”. Особи чоловічої статі поступаються жінкам рівнем аеробної продуктивності: з 18 до 20 років він “посередній”, у 21 рік знаходиться на межі “посереднього” й “нижче посереднього”, а у 22 роки “нижче посереднього”. Середня величина анаеробної лактатної продуктивності у 18-22 роки незалежно від статі нижча за належну. Для забезпечення належного рівня соматичного здоров'я молоді необхідно підвищувати аеробну та анаеробну лактатну продуктивність.

Зростання аеробної та анаеробної лактатної продуктивності можливе лише при застосуванні тренувань періодичністю не менше трьох разів на тиждень і величиною внутрішнього об'єму не нижче порогового рівня. Порогова величина внутрішнього об'єму навантаження, яка забезпечує приріст аеробної продуктивності, становить у середньому 43,8% від максимально допустимої.

Бігові тренування у змішаному режимі енергозабезпечення ефективніше підвищують аеробну продуктивність організму, ніж в аеробному. Найбільш ефективному зростанню аеробної продуктивності сприяє комплексне почергове застосування в мікроциклі тренувань в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення із застосуванням безперервного методу і в анаеробно-аеробному режимі із застосуванням повторного методу.

Тренування в аеробному режимі енергозабезпечення більш ефективно впливають на аеробну продуктивність організму при застосуванні безперервного методу, ніж повторного. Вплив на показники аеробної продуктивності значно посилюється за умови триразової стимуляції під час бігу анаеробних процесів енергозабезпечення.

Підвищення анаеробної лактатної продуктивності можливе лише при застосуванні бігових тренувань змішаного режиму енергозабезпечення. Величина приросту показників анаеробної лактатної продуктивності залежить від ступеня активізації анаеробних метаболічних процесів, а також величини внутрішнього об'єму навантаження. Незалежно від методу тренувань бігові навантаження в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення ефективніше впливають на анаеробну лактатну продуктивність організму, ніж в аеробно-анаеробному.

Існують статеві особливості корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму біговими навантаженнями аеробної та анаеробної спрямованості. Унаслідок тренувань в аеробному режимі енергозабезпечення в осіб жіночої статі відбувається більший приріст показників аеробної продуктивності, ніж у представників чоловічої статі. Бігові навантаження, які активно стимулюють анаеробні метаболічні процеси, ефективніше впливають на анаеробну лактатну продуктивність осіб чоловічої статі. Тренування величиною внутрішнього об'єму одного заняття не нижче 43,8% від максимально допустимого та періодичністю занять 3 рази на тиждень підвищують аеробну продуктивність організму до безпечного рівня здоров'я в жінок при навантаженнях як в аеробному, так і в аеробно-анаеробному режимах енергозабезпечення. В осіб чоловічої статі досягти такого рівня здоров'я можливо лише при навантаженнях в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення.

Вірогідне зростання аеробної продуктивності організму під впливом бігових тренувань відбувається раніше, ніж анаеробної лактатної продуктивності. Тривалість збереження кумулятивного аеробного й анаеробного лактатного тренувального ефекту після припинення занять становить від 8 до 16 тижнів.

При зростанні внаслідок тренувань лише аеробної продуктивності відбуваються кумулятивні зміни біоелектричної активності серця, які свідчать про економізацію його функції у стані відносного м'язового спокою. За умови підвищення не лише аеробної, але й анаеробної лактатної продуктивності, крім вищезгаданих, відбуваються зміни, які свідчать про посилення метаболічних процесів у міокарді, покращення його кровопостачання та скоротливої здатності, економізацією роботи серця при стандартних навантаженнях.

Специфічним кумулятивним ефектом тренувань в аеробному режимі із дозованими затримками дихання, а також тренувань в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення є вірогідне зниження діастолічного тиску у стані відносного м'язового спокою.

Застосування бігових тренувань у змішаному режимі енергозабезпечення сприяє підвищенню функціональних можливостей зовнішнього дихання.

Незалежно від режиму тренувань кумулятивних змін концентрації еритроцитів і гемоглобіну не відбувається.

Бігові тренування енерговартістю до 1000 ккал за тиждень суттєво не впливають на масу тіла, якщо до початку занять вона не перевищує норму.

Тренування у змішаному режимі енергозабезпечення позитивно впливають на реакцію артеріальних судин, а також на динаміку відновлення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень при дозованих фізичних навантаженнях.

Бігові тренування внутрішнім об'ємом одного заняття до 55,0 % від максимально допустимої величини енерговитрат і періодичністю занять три рази на тиждень незалежно від режиму енергозабезпечення не викликають порушень функціонального стану організму.

12.Розроблений методичний підхід до визначення оптимального діапазону внутрішнього об'єму бігових навантажень з урахуванням рівня аеробних можливостей організму, а також вивчення впливу різних режимів бігових тренувань на аеробну та анаеробну лактатну продуктивність організму дає можливість ефективно використовувати цей вид фізичних вправ для підвищення фізичного здоров'я молоді.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для ефективної корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму за допомогою бігових тренувань необхідно враховувати періодичність занять, режим енергозабезпечення навантажень, а також величину внутрішнього об'єму кожного заняття.

При вдосконаленні аеробної продуктивності організму періодичність тренувальних занять повинна бути не менше трьох разів на тиждень.

З метою корекції аеробної продуктивності організму можуть застосовуватися бігові навантаження як в аеробному, так і у змішаному (аеробно-анаеробному та анаеробно-аеробному) режимах енергозабезпечення. Для підвищення анаеробної лактатної продуктивності організму необхідно застосовувати навантаження лише у змішаному режимі енергозабезпечення.

При визначенні режиму енергозабезпечення навантажень з метою корекції аеробної продуктивності необхідно враховувати статевий фактор. Для цього особам чоловічої статі доцільно застосовувати навантаження у змішаному режимі енергозабезпечення, а особам жіночої статі як у змішаному, так і в аеробному.

Незалежно від режиму енергозабезпечення, для підвищення рівня аеробної продуктивності величина внутрішнього об'єму бігових навантажень повинна знаходитися в оптимальному діапазоні, тобто в межах мінімальної (порогової) та максимально допустимої величини. Максимально допустима величина внутрішнього об'єму (Е_max) визначається за формулою: Е_max = 0,23 VО_{2 max абс} . Порогова величина внутрішнього об'єму повинна становити в середньому 43,8 % від Е_max, незалежно від функціональної готовності організму до виконання фізичних навантажень.

З метою ефективного впливу бігових навантажень на функціональний стан міокарда, артеріальний тиск, функцію апарату зовнішнього дихання молоді доцільно застосовувати бігові навантаження в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення, періодичністю занять три рази на тиждень і величиною внутрішнього об'єму не менше 43,8% від максимально допустимої величини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Фурман Ю.Н. Физиология оздоровительного бега. - К.: Здоров'я, 1994. - 208 с.

2. Фурман Ю.М. Методика визначення мінімального та максимально допустимого обсягів фізичних навантажень // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44. - №3. - С. 279.

3. Фурман Ю.М. Вплив бігових навантажень в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення на аеробну продуктивність організму // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - Луцьк: Медіа. - 1999. - С. 1146-1150.

4. Furman Y.M. Correction of aerobic productivity of the body by varying the training rate in running // Wychowanie fizyczne i sport, 1999. - V.XLIII. - №1. - P.306-307.

5. Фурман Ю.М., Бекас О.О. Вікові особливості рівня фізичного здоров'я молоді 12-24 років і його корекція різними режимами бігових навантажень // Вісник морфології. - 2000. - В.6 - №1. - С. 117-118.

6. Фурман Ю.М., Бекас О.О. Корекція аеробної продуктивності молоді чоловічої статі біговими навантаженнями в змішаному режимі енергозабезпечення // Вісник морфології. - 2000.- В. 6. -№2. - С.323-324.

7. Furman Y.M. The influence of different running sessions rates upon aerobic and anaerobic body fitness of women aged 18-22 // Women on the turn of the Century. - Gdansk: SPORT. - 2001.- P. 249-255.

8. Фурман Ю.М. Ефективність корекції аеробної продуктивності в чоловіків 18-22 років різними режимами бігових тренувань // Архів клінічної та експериментальної медицини. - 2001. - Т.10. -№1. - С. 33-35.

9. Фурман Ю.М. Статеві особливості анаеробної лактатної продуктивності організму молоді 18-22 років // Вісник морфології. - 2001. - В.7 -№1. - С. 127-129.

10. Фурман Ю.М. Можливості застосування бігових тренувань у сполученні з гіпоксичною гіпоксією для корекції аеробної і анаеробної лактатної продуктивності // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2001. -№23. - С. 29-33.

11. Фурман Ю.М. Біоелектрична активність серця і артеріальний тиск як показники ефективності бігових оздоровчих тренувань // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2001. - № 25. - С. 34-38.

12. Фурман Ю.М. Характеристика аеробної продуктивності організму молоді 18-22 років // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - В.5 - №2. - С. 368-370.

13. Фурман Ю.М. Зміни біоелектричної активності серця у юнаків 18-22 років під впливом тренувань в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення // Вісник морфології. - 2001. - В.7 - №2. - С. 283-285.

14. Фурман Ю.М. Статеві особливості корекції аеробної і анаеробної лактатної продуктивності біговими навантаженнями // Вісник гігієни та епідеміології. - 2001. - Т.5 - №2. - С.200-203.

15. Фурман Ю.М. Можливості корекції анаеробної лактатної продуктивності різними режимами бігових навантажень у осіб чоловічої статі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2002. №1. - С. 45-50.

16. Фурман Ю.М. Величина внутрішнього об'єму навантаження як основний фактор ефективності бігових оздоровчих тренувань // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №1 (25). - С.31-32.

17. Мороз В.М., Фурман Ю.М. Індивідуалізація величини і режим навантажень як парадигма ефективності бігових оздоровчих тренувань // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - В.6 - №1. - С. 24-30.

18. Фурман Ю.М. Зовнішнє дихання, концентрація еритроцитів і гемоглобіну як лімітативні фактори аеробної продуктивності організму // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2002. - №4. - С. 3-7.

19. Фурман Ю.М. Вплив бігових навантажень в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення на біоелектричну активність серця жінок 18-22 років // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2002. - №5. - С. 3-9.

20. Фурман Ю.М. Величина внутрішнього обсягу та режим навантажень - домінуючі фактори ефективності бігових оздоровчих тренувань // Зб. наук. праць Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Т.2. - 2002. - С.71-73.

21. Фурман Ю.М. Можливості корекції аеробної й анаеробної лактатної продуктивності організму молоді різними режимами бігових навантажень // Фізіологічний журнал. - Т.48. - №2. - 2002. - С.182.

22. Фурман Ю. Н. Коррекция аэробной и анаэробной лактатной продуктивности организма - эффективный путь улучшения физического здоровья // Wychowanie fizyczne i sport (Physical education and sport), 2002.- V. 46.- №1.-P. 472 - 473.

23. Фурман Ю. М. Періодичність як один із факторів ефективності бігових тренувань. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2000. №15. - С. 43-49.

24. Фурман Ю. М. Визначення параметрів величини фізичних навантажень в залежності від аеробної продуктивності організму й інтенсивності роботи // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - Ч. ІІ. - К. - Вінниця. - 1998. - С. 90-93.

25. Фурман Ю.Н. Изменения некоторых показателей сердечно-сосудистой и дыхательной систем у мужчин 18-22 лет под влиянием беговых нагрузок разной величины и режима энергообеспечения // Труды Междунар. научн. конгресса “Физическая культ., спорт, туризм в новых условиях развития стран СНГ”. - Минск: “Тесей”. - 1999. - Ч.2.- С. 343-345.

26. Фурман Ю. Кумулятивний вплив бігових тренувань аеробного і змішаного режимів енергозабезпечення на біоелектричну активність серця // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - Київ-Вінниця. - 2001. - С. 157-159.

27. Фурман Ю.М., Жовновата О.Д. Використання гіпоксичної гіпоксії при підготовці спортсменів // Тези доповідей ХІІ з'їзду Українського фізіологічного товариства. - Львів. - 1986. - С. 422-423.

28. Фурман Ю.Н., Жовноватая О.Д., Орлов М.П. Использование оздоровительного бега в физическом воспитании студентов // Тезисы докладов IІ Республиканского съезда по лечебной физической культуре и спортивной медицине. - К. - 1987. - С.157.

29. Фурман Ю.Н., Жовноватая О.Д., Орлов М.П., Дубнюк В.Н. Физиологическая характеристика различных режимов тренировок при занятиях оздоровительным бегом // Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции. - Москва. - 1988. - С.128.

30. Фурман Ю.Н., Жовноватая О.Д., Дубнюк В.Н., Орлов М.П. Возможности использования оздоровительного бега для повышения аэробной производительности организма // Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума “Регуляция сенсомоторных функций”. - Винница. - 1989. - С. 154.

31. Фурман Ю.М., Жовновата О.Д. Можливості використання різних режимів тренувань для підвищення функціонального стану організму // Збірник матеріалів ХІІІ з'їзду Українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова. - К.: Наукова думка. - 1989. - Т.2. - С. 160-161.

32. Фурман Ю.М., Жовновата О.Д., Орлов М.П. Використання різних методик оздоровчого бігу для підвищення рівня фізичної підготовленості студентів // Тези ІІ-ї Регіональної науково-практичної конференції “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. - Львів. - 1991. - С.22

33. Фурман Ю.М. Динаміка відновлення ЧСС після фізичних навантажень різної інтенсивності // Матеріали І Міжнародної конференції “Фізична культура та здоровий спосіб життя”. - Вінниця. - 1993. - С. 188.

34. Фурман Ю.М. Методика визначення максимальної тривалості в бігу в залежності від рівня фізичної підготовки // Матеріали конференції вузів Подільського регіону. - Вінниця. - 1993. - С.89-90.

35. Фурман Ю.М., Остафійчук О.К. Варіанти реакцій артеріального тиску в залежності від інтенсивності фізичного навантаження // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Фізична культура, спорт та здоров'я нації”. - Вінниця. - 1994. - С.266-267.

36. Фурман Ю.М., Паращук В.В. Відновлення функції дихання і серцево-судинної діяльності після бігового навантаження // Матеріали наукової конференції викладачів і студентів з проблем фізичного виховання. - Вінниця. - 1995. - С16-17.

37. Фурман Ю.Н. Методика определения максимально допустимого объема беговых нагрузок // Тезисы докладов Международной научно-практической конференции. - Минск. - 1997. - С. 78-79.

38. Дубнюк В.М., Орлов М.П., Фурман Ю.М. Методичні рекомендації для самостійних занять оздоровчим бігом. - Вінниця, 1990. - 34 с.

39. Фурман Ю.Н. Советы занимающимся оздоровительным бегом. - К.: “Здоров'я”, 1987. - 64 с.

40. Сметанський М.І., Галузяк В.Г., Шестопалюк О.В., Шахов В.І., Фурман Ю.М., Сорочинська В.Є. Теорія та технологія атестації педагогічних працівників. - Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 1998. - 199 с

41. Фурман Ю.М. Аудиторна і домашня робота студентів з лікарсько-педагогічного контролю (навчально-методичний посібник). - Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2001. - 65 с.

Размещено на Allbest.ru