Реґіональні особливості адаптивних можливостей серцево-судинної системи різних груп населення

1

7 - 10

-30,911,22

-34,711,15

-16,871,32

,

-10,461,26

, ,

2

11 - 14

-22,311,27

-14,101,18

-7,851,65

,

-2,921,35

, ,

3

15 - 18

-4,721,33

+24,991,58

+33,741,84

,

+54,942,32

, ,

Примітка - реґіональні відмінності між представниками однієї статі ( - р<0,05; - р<0,01; - р<0,001); - статеві відмінності між представниками одного реґіону ( - р<0,05; - р<0,01; - р<0,001); - реґіональні відмінності між представниками різної статі ( - р<0,05; - р<0,01; - р<0,001).

Так, найбільш високі розміри відносного зниження значень адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи у молодшому і середньому шкільному віці реєструвалися в хлопчиків України (відповідно -30,911,22% і -22,311,27%), далі йшли дівчинки цього реґіону (відповідно -34,711,15% і -14,101,18%), хлопчики Західного Сибіру (відповідно -16,871,32% і -7,851,65%), а найбільш оптимальний характер вікових змін адаптаційного потенціалу системи кровообігу у дані вікові періоди відзначався в дівчинок західносибірського кліматогеографічного реґіону (-10,461,26% і -2,921,35%).

До закінчення старшого шкільного віку найбільш несприятливе зміни адаптивних можливостей системи кровообігу були зареєстровані також в юнаків України (-4,721,33%), в дівчин цього реґіону відзначалося поліпшення даних можливостей (+24,991,58%), котре було вірогідно менш вираженим порівняно із представниками Західного Сибіру (+33,741,84% у групі юнаків і +54,942,32% у групі дівчин).

Аналогічний характер вікових змін адаптаційного потенціалу було зареєстровано і серед дорослого континґенту населення (табл.6).

Таблиця 6 - Величини відносної зміни розмирів адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи організму у представників дорослого контингенту населення України і Західного Сибіру різного віку і стажу роботи на підприємстві (у % від значень адаптаційного потенціалу, зареєстрованого у віці 20-25 років і у стажевої групи 1-3 роки)

№ п/п	Групи	Вік (роки)	Робочий стаж (роки)
		20 - 55	1 - 3
1	Чоловіки України	-55,481,23 , ,	-26,591,46 , ,
2	Жінки України	-37,651,41 , ,	-41,271,29 , ,
3	Чоловіки Західного Сибіру	-33,191,43 , ,	-19,391,53 , ,
4	Жінки Західного Сибіру	-0,971,46 , ,	-13,341,28 , ,

Виявилося, що із збільшенням віку від 20 до 55 років найбільш виражене зниження адаптивних можливостей серцево-судинної системи відзначалося серед чоловіків України (на 55,481,23%), далі слідували жінки цього реґіону (-37,651,41%), чоловіки Західного Сибіру (-33,191,43%), а вірогідно найбільш низькі розміри відносного зниження значень адаптаційного потенціалу реєструвалися серед жінок західносибірського кліматогеографічного реґіону (лише -0,971,46%).

Доведено, що зі збільшенням виробничого стажу вірогідно найбільш несприятливий характер змін адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму реєструвався також серед представників українського кліматогеографічного реґіону.

Так, для чоловіків України при збільшенні виробничого стажу (до 10 і більше років) було характерно зниження абсолютних значень адаптаційного потенціалу на 26,591,46%, для жінок цього ж реґіону на 41,271,29%, тоді як у чоловіків Західного Сибіру зниження розмірів адаптаційного потенціалу склало 19,391,53%, а в жінок-сибірячок тільки 13,341,28%.

Отже, аналіз експериментальних даних, отриманих під час обстеження дітей шкільного віку і дорослого населення України і Західного Сибіру дозволяє констатувати істотний вплив кліматогеографічної приналежності на рівень загальних адаптивних можливостей організму, характер міжстатевих і міжреґіональних співвідношень за цим показником.

Наданні матеріалі у цілому підтвердили висунуте нами раніше припущення про генетичну детермінованість адаптивних можливостей, внаслідок чого реґіональна приналежність є домінуючою у визначенні загального об'єму адаптаційного потенціалу організму: для представників більш гетерогенної популяції і більш екстремального кліматогеографічного реґіону (Західний Сибір) були характерні і більш високі адаптивні можливості організму. Вочевидь, в міру більшого набору адаптивних підпрограм, що сформувалися в результаті високої міграційної рухливості сибірського населення, природної екстремальності західносибірського реґіону і, очевидно, об'єктивного існування спадкової передачі адаптаційних здатностей по жіночій лінії представниці Західного Сибіру практично в усіх випадках випереджали хлопчиків, юнаків і чоловіків свого реґіону за рівнем адаптивних можливостей, у той час як для українок і українців різних “вікових” і “стажевих” груп була характерна їхня рівність, пов'язана, мабуть, із відносно однаковим набором адаптивних підпрограм, які склалися відповідно до значно менше вираженого ступеня екстремальності українського кліматогеографічного реґіону і більшої осілості його населення.

Отже, аналіз отриманих експериментальних даних дозволив із достатньою впевненістю констатувати, що величина загального об'єму адаптивних можливостей системи кровообігу визначається в основному реґіональною приналежністю, що істотно впливає на кількість формованих організмом адаптивних підпрограм, які складають, у свою чергу, структуру стратегічного адаптаційного потенціалу.

Крім наведених теоретичних припущень, що становлять інтерес із погляду розширення наукових знань щодо проблеми адаптації, безсумнівне практичне значення має пошук, на підставі аналізу отриманого в ході запропонованого дослідження експериментального матеріалу, найбільш “критичних” періодів адаптаціоґенезу, що характеризуються вираженим зниженням адаптивних можливостей організму, погіршенням його загального функціонального стану. Вочевидь, що знання цих несприятливих періодів у представників різної статі, віку, реґіональної приналежності, а стосовно робітників і різного стажу роботи на промисловому підприємстві, дозволить підвищити ефективність профілактичних і оздоровчих заходів, оптимізувати функціональний стан і загальний рівень здоров'я організму.

У зв'язку з безсумнівною актуальністю і практичною значущістю вищевикладеного нами було також проведено аналіз вікової і “стажевої” динаміки показників, які досить повно відбивають функціональний стан серцево-судинної системи і її адаптивні можливості.

Аналіз вікової динаміки адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму дітей шкільного віку дозволив зробити певні висновки.

У хлопчиків і юнаків обох кліматогеографічних реґіонів (Україна і Західний Сибір) істотне зниження адаптаційних здатностей апарату кровообігу спостерігалося у 10, 13 і 17 років, тобто до закінчення періодів молодшого, середнього і старшого шкільного віку (значення адаптаційних потенціалів у цих вікових групах відповідали “середньому” і “нижчому за середній” рівням).

Для дівчинок українського і західносибірського кліматогеографічних реґіонів основним періодом погіршення адаптивних можливостей системи кровообігу був віковий діапазон від 11 до 14 років, або період їхнього статевого дозрівання (величини адаптаційних потенціалів у зазначеному віці відповідали в обстежуваних дівчинок в основному функціональному класі “нижчому за середній”). Вочевидь, що ці періоди є “критичними” відносно загальних адаптаційних здатностей організму, який розвивається, і це необхідно враховувати під час організації різних видів діяльності з дітьми шкільного віку і проведення профілактичних, оздоровчих і реабілітаційних заходів. Подібний аналіз вікової і “стажевої” динаміки адаптивних можливостей серцево-судинної системи робітників і робітниць промислового виробництва України і Західного Сибіру дозволив встановити, що “критичними” періодами істотного погіршення адаптаційних здатностей цієї категорії осіб є вікові періоди 26-30 років і 41-45 років і наявність виробничого стажу більше 10 років. Окреслені особливості необхідно враховувати під час організації заходів, спрямованих на збереження і розвиток здоров'я працюючого організму.

Аналіз експериментальних даних, отриманих у запропонованому дослідженні, дозволив констатувати істотний вплив реґіональних чинників на рівень загальних адаптаційних здатностей організму людей у віці від 7 до 55 років. Водночас, статистично доведено відносну незалежність розвитку адаптаційного процесу і становлення основних параметрів серцево-судинної системи в онтоґенезі від кліматогеографічної, а у зрілому віці (більш 20 років) і від статевої приналежності обстежуваних осіб.

Виявлені особливості є певним доповненням до наявних теоретичних відомостей з проблеми адаптації організму до умов навколишнього середовища. Практична значущість дослідження полягає у визначенні основних критичних періодів істотного погіршення адаптивних можливостей організму залежно від віку, статі, виробничого стажу, що уможливлює цілеспрямований вплив засобами профілактики, оздоровлення і реабілітації на стан здоров'я, а також у перспективі використання розробленої методики оцінки адаптивних можливостей серцево-судинної системи як надійного діагностичного критерію функціонального стану і загального рівня здоров'я різних категорій людей.

Застосування розробленої автором методики оцінки адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму в ряді загальноосвітніх установ і лікувально-оздоровчих закладів, сприяло підвищенню точності оцінки поточного функціонального стану організму і зниженню рівня загальної захворюваності за допомогою засобів профілактики і реабілітації в критичні періоди розвитку адаптаційного процесу.

ВИСНОВКИ

Аналіз процесу формування адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму в онтогенезі та розробка кількісної оцінки наявних адаптивних можливостей серцево-судинної системи дозволило виявити ряд суттєвих закономірностей впливу факторів різних кліматогеографічних реґіонів, вікових та статевих різноманітностей, а також характеру діяльності людини на особливості функціонування серцево-судинної системи різних груп населення.

Процес формування адаптивних можливостей серцево-судинної системи проходить в онтоґенезі організму, при цьому в діапазоні від 7 до 55 років у представників різних кліматогеографічних регіонів, але однієї статі, відмічається подібний характер вікових змін адаптивних можливостей серцево-судинної системи і інтегральних параметрів системи кровообігу, а у зрілому віці (більше 20 років) вікова динаміка цих показників не залежить і від статі обстежуваних осіб.

Найбільш істотне зниження адаптивних можливостей серцево-судинної системи у хлопчиків і юнаків досліджуваних кліматогеографічних реґіонів спостерігалося у віці 10, 13 і 17 років, у дівчинок і дівчин - у віковому діапазоні 11-14 років, а серед дорослого континґенту населення “критичними” періодами суттєвого погіршення адаптаційних здатностей, незалежно від статі, були вікові періоди 26-30 років і 41-45 років та виробничий стаж більше 10 років.

У всіх вивчених вікових групах дітей шкільного віку для представників західносибірського кліматогеографічного реґіону була характерна більш оптимальна динаміка адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму: в період молодшого і середнього шкільного віку у дітей України було зареєстровано найбільш високі темпи зниження адаптивних можливостей апарату кровообігу, а у школярів старшого віку поліпшення цих можливостей було вірогідно кращим у представників Західного Сибіру.

Серед дорослого континґенту населення у віковому діапазоні від 20 до 55 років і у процесі збільшення стажу роботи найбільш істотне зниження адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму спостерігалося у чоловіків і жінок українського кліматогеографічного реґіону.

Загальний рівень адаптивних можливостей серцево-судинної системи, на відміну від процесу їх формування в онтоґенезі, істотно залежить від реґіональної приналежності: серед дітей шкільного віку і дорослого континґенту населення представники Західного Сибіру мали вірогідно кращий середній рівень адаптивних можливостей порівняно із представниками України.

Більш високі адаптивні можливості серцево-судинної системи представників західносибірського кліматогеографічного реґіону різної статі, віку та стажу роботи полягає в більш широкому наборі адаптивних шляхів стратегічного адаптаційного потенціалу, яке є результатом взаємодії генетично детермінованого адаптаційного потенціалу населення, яке мігрувало в певний реґіон, із його кліматогеографічними й соціально-економічними умовами.

Новий підхід до оцінки наявних адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму людини, відповідно якому величина адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи організму визначається як співвідношення між рівнем функціонування системи кровообігу і ступенем функціональної напруги її регуляторних механізмів, та дослідження за допомогою цієї методики особливостей адаптивних можливостей організму, дозволило констатувати її високу інформативність і можливість практичного застосування під час проведення масових обстежень на великому континґенті обстежуваних.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Маликов Н.В. Адаптация: проблемы, гипотезы, эксперименты. Монографія. - Запоріжжя: Запорізький держуніверситет, 2001. - 358 с.

Маликов Н.В. Адаптивные возможности организма рабочих в условиях промышленного производства. Монографія. - Запоріжжя: Запорізький держуніверситет, 2002. - 271 с.

Маликов Н.В. О некоторых методических подходах к оценке адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. - Запоріжжя, 2001. - №.1. - С. 187-191.

Маликов Н.В. Адаптивные возможности системы кровообращения как биоиндикатор условий экологического окружения // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2001. - Вип. 6. - №3. - С. 109-115.

Маликов Н.В. Сравнительный анализ функционального состояния сердечно-сосудистой системы рабочих-мужчин Украины и Западной Сибири // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. - Запоріжжя, 2001. - №2. - С. 140-147.

Маликов Н.В. Региональные особенности адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы трудящихся промышленного производства // Вісник Донецького університету. Серія А: природничі науки. - Донецьк, 2001. - Вип. 2. - С. 302-307.

Маліков М.В., Богдановська Н.В. Особливості функціонального стану організму юнаків та дівчат різних кліматогеографічних регіонів СНД // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім.В.Гнатюка. Серія: біологія. - Тернопіль, 2001. - №1 (12). - С. 80-84.

Маліков М.В. Регіональні особливості динаміки адаптивних можливостей системи кровообігу в шкільному віці // Вісник Львівського університету. Серія: біологічна. - Львів, 2002. - Вип.. 28. - С. 287-296.

Маліков М.В. Експериментальна оцінка методики розрахунку адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи осіб, зайнятих у промисловому виробництві // Вісник Львівського університету. Серія: біологічна. - Львів, 2002. - Вип. 29. - С. 187-192.

Маликов Н.В. Региональные особенности адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы работников промышленного производства с различным стажем работы на предприятии // Таврический медико-биологический вестник. - Симферополь, 2002. - Т. 5. - №2. - С. 110-113.

Маликов Н.В. Влияние экологических и климатогеографических факторов на уровень адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы трудящихся промышленного производства // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - Дніпропетровськ, 2002. - Вип. 10. - Т. 1. - С. 171-176.

Маликов Н.В. Актуальные проблемы общей теории адаптации в современных условиях развития общества // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. - Запоріжжя, 2002. - №1. - С. 165-173.

Маліков М.В. Порівняльний аналіз адаптивних можливостей серцево-судинної системи працівників промислового виробництва з різним стажем роботи на підприємстві, які проживають у різних кліматогеографічних умовах // Вісник Львівського університету. Серія: біологічна. - Львів, 2002. - Вип. 31. - С. 198-202.

Маліков М.В. Особливості вікових змін адаптаційного потенціалу систему кровообігу і показників варіаційної пульсометрії учениць України і Західного Сибіру // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія: біологія. - Тернопіль, 2002. - №2 (17). - С. 97-101.

Маликов Н.В. Сравнительный анализ адаптивных возможностей системы кровообращения детей школьного возраста, проживающих в различных экологических и климатогеографических условиях // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - Дніпропетровськ, 2002. - Вип. 10. - Т. 2. - С. 240-244.

Маліков М.В. Порівняльний аналіз функціонального стану серцево-судинної системи жінок України і Західного Сибіру, зайнятих у промисловому виробництві // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія: біологія. - Тернопіль, 2002. - №4 (19). - С. 69-74.

Маликов Н.В. Влияние экологических факторов на уровень адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы различных групп населения крупного промышленного региона // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2002. - Вип. 7. - №1. - С. 108-114.

Маликов Н.В. Сравнительный анализ адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы работников промышленного производства различного пола и возраста, проживающих в разных климатогеографических условиях // Вісник Запорізького державного університету. Біологічні науки. - Запоріжжя, 2002. - №2. - С. 129-133.

Маліков М.В. Порівняльний аналіз вікової динаміки адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи і показників варіаційної пульсометрії у школярів України і Західного Сибіру // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. - Ужгород, 2002. - №11. - С. 109-112.

Маліков М.В. Порівняльний аналіз інформативності деяких підходів до оцінки адаптивних можливостей осіб з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. - Ужгород, 2003. - №12. - С. 178-182.

Патент на винахід 46612А Україна, МПК 6 А61В5/02. Спосіб визначення потужності серцевого викиду / М.В.Маліков. Запорізький державний університет. - №2001106701; Заявл. 01.10.2001; Опубл. 15.05.2002, Бюл. №5. - 3 с.

Патент на винахід 50264А Україна, МПК 6 А61В5/02. Спосіб визначення функціонального стану серцево-судинної системи / М.В.Маліков. Запорізький державний університет. - №2001128491; Заявл. 10.12.2001; Опубл. 15.10.2002, Бюл. №10. - 4 с.

Патент на винахід 58754 Україна, МПК 7 А61В5/02. Спосіб визначення адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму / М.В.Маліков. Запорізький державний університет. - №2002107995; Заявл. 08.10.2002; Опубл. 15.08.2003, Бюл. №8. - 10 с.

Маликов Н.В. Особенности функционального состояния и адаптивных возможностей системы кровообращения организма детей младшего школьного возраста // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПІ, 2001. - №15. - С. 54-61.

Маликов Н.В. Региональные особенности функционального состояния и адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма детей среднего школьного возраста // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПІ, 2001.- №16. - С. 40-49.

Маликов Н.В. Региональные особенности функционального состояния и адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы старших школьников // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПІ, 2001.- №17. - С. 23-30.

Маликов Н.В. Изучение особенностей функционального состояния сердечно-сосудистой системы рабочих и работниц промышленного производства различного возраста, проживающих в климатогеографических условиях Западной Сибири // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПІ, 2001.- №24. - С. 51-57.

Маликов Н.В. Сравнительный анализ функционального состояния системы кровообращения трудящихся промышленного производства различного возраста, проживающих в климатогеографических условиях Украины // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПІ, 2001.- №26. - С. 25-32.

Маликов Н.В. Влияние производственного стажа на функциональное состояние трудящихся промышленного производства, проживающих в климатогеографических условиях Украины // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПІ, 2001.- №27. - С. 74-78.

Маликов Н.В. Сравнительный анализ адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы детей младшего школьного возраста, проживающих в различных климатогеографических условиях // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПІ, 2002.- №5. - С. 94-99.

Маликов Н.В. Сравнительный анализ адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы юношей и девушек старшего школьного возраста, проживающих в различных климатогеографических условиях // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПИ, 2002. - №7. - С. 69-74.

Маликов Н.В. Влияние климатогеографических условий на функциональное состояние и адаптивные возможности взрослого контингента населения // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. - Харків: ХХПІ, 2002. - №18. - С. 70-77.

Маликов Н.В., Власенко К.Л. Региональные особенности адаптации организма школьников к условиям окружающей среды // Депон. рукопись. - ОЦНИ “Школа и педагогика”. - №104-88, 1988. - 12 с.

Маликов Н.В., Эльберт В.Э., Рачковская М.И., Тимошин П.В. Региональные особенности адаптации различных микропопуляционных групп населения к условиям окружающей среды и их учет в диагностике функционального состояния организма // Рациональное использование, охрана, воспроизводство биологических ресурсов и экологическое воспитание / Тезисы докладов Республиканской конференции. - Запорожье, 1988. - С. 196.

Маликов Н.В., Эльберт В.Э., Мешавкин В.К. Физиологические аспекты оценки адаптационного процесса и оптимизации состояния здоровья рабочих промышленного предприятия // Рациональное использование, охрана, воспроизводство биологических ресурсов и экологическое воспитание / Тезисы докладов Республиканской конференции. - Запорожье, 1988. - С. 195-196.

Маліков М.В., Дьомочка С.М., Кіман В.Я. Регіональні особливості адаптації груп населення до умов навколишнього середовища // Фізична культура, спорт та здоровя нації / Тези доповідей Міжнародній науково-практичній конференції. - Вінниця, 1994. - ч.3. - С. 359-361.

Маліков М.В., Дьомочка С.М., Кіман В.Я. Оцінка стану здоровя організму за допомогою модифікованої варіаційної пульсометрії // Валеологічна освіта як шлях до формування здоровя сучасної людини / Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. - Полтава, 1999. - С. 131-133.

Маликов Н.В., Демочка С.Н., Ищенко О.В. Учет условий экологического окружения при оценке состояния здоровья развивающегося организма // Ребенок и Север. Проблемы и перспективы формирования здоровья детей и молодежи в экстремальных условиях среды обитания / Тезисы докладов Международной конференции. - Мурманск, 1999. - С. 21-22.

Маликов Н.В., Демочка С.Н., Попов С.Н. Физическая реабилитация трудящихся машиностроительного предприятия // Фізичне виховання, спорт, культура здоровя у сучасному суспільстві / Тези доповідей Міжнародній науково-практичній конференції. - Луцьк, 1999. - С. 882-885.

Маликов Н.В., Демочка С.Н. Реабилитация функционального состояния трудящихся промышленного предприятия средствами физической культуры // Физическая культура, спорт, туризм - в новых условиях развития стран СНГ / Тезисы докладов Международного научного конгресса. - Москва, 1999. - С. 206-207.

Маликов Н.В. Актуальные вопросы оценки адаптационных возможностей организма как средства донозологической диагностики // Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах / Тези доповідей Міжнародній наукової конференції. - Запоріжжя, 2000. - С. 152-160.

Маликов Н.В., Демочка С.Н. Теоретические аспекты адаптивной роли физической культуры и спорта // Біосоціокультурні та педагогічні аспекти фізичного виховання і спорту / Тези доповідей Всеукраїнській науково-практичній конференції. - Суми, 2000. - С. 11-17.

Маликов Н.В. О новых подходах к оценке функциональных возможностей организма // Олимпийский спорт и спорт для всех. Проблемы здоровья, рекреации, спортивной медицины и реабилитации / Тезисы докладов V Международного конгресса. - Киев, 2000. - С. 214.

Маликов Н.В., Богдановская Н.В. Учет адаптивных возможностей организма как важный фактор эффективности реабилитационных мероприятий // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві /Тези доповідей Міжнародній науково-практичній конференції. - Луцьк, 2002. - С. 96-98.

Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Сватьев А.В. Использование современных методов определения адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма при оценке физического здоровья детей школьного возраста // Здоровье человека / Тезисы докладов Международного конгресса валеологов. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 139-140.

Маликов Н.В., Лиходед В.С., Богдановская Н.В., Лиходед Я.В., Князюк О.М. Новые подходы к оценке адаптивных возможностей и физического здоровья детей младшего школьного возраста // Адаптаційні можливості дітей та молоди / Тези доповідей Міжнародній науково-практичної конференції. - Одеса, 2002. - С. 48-49.

Маліков М.В. Вікові та регіональні особливості функціонального стану і адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології / Тези доповідей Всеукраїнській науковій конференції. - Київ, 2002. - С. 82.

Маликов Н.В. Общие и региональные особенности адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма // Вариабельность сердечного ритма: теоретические и прикладные аспекты / Тезисы докладов Международного симпозиума. - Ижевск, 2003. - С. 131.

Маликов Н.В. Теоретические и прикладные аспекты адаптации: Учебно-методическое пособие. - Запорожье, 2001. - 74 с.

Маліков М.В. Методи оцінки функціонального стану і фізичної працездатності організму: Навчально-методичний посібник. - Запоріжжя, 2001. - 85 с.

Маліков М.В. Фізіологія фізичних вправ: Навчальний посібник (під грифом Міністерства освіти і науки України). - Запоріжжя, 2003. - 112 с.

АНОТАЦІЯ

Маліков М.В. Реґіональні особливості адаптивних можливостей серцево-судинної системи різних груп населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню основних закономірностей формування адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму в представників різних кліматогеографічних реґіонів СНД (Україна і Західний Сибір) у віковому діапазоні від 7 до 55 років, а також експериментальної апробації розробленої методики оцінки адаптивних можливостей системи кровообігу.

Аналіз отриманих експериментальних даних дозволив констатувати відносну незалежність розвитку адаптаційного процесу і становлення основних параметрів серцево-судинної системи в онтоґенезі від кліматогеографічної, а в зрілому віці (більш 20 років) і від статевої приналежності обстежуваних осіб.

Водночас, результати проведеного дослідження показали істотний вплив кліматогеографічних чинників на рівень загальних адаптивних можливостей організму, характер міжстатевих і міжрегіональних співвідношень за цим показником. Незалежно від статі, більш оптимальні темпи відносної зміни адаптаційних здатностей обстежуваних осіб у межах вивчених вікових і “стажевих” груп реєструвалися у мешканців західносибірського кліматогеографічного реґіону. Реалізований у справжньому дослідженні новий підхід до оцінки адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму, а також вивчення з його допомогою особливостей адаптивних можливостей організму, дозволило констатувати високу інформативність і можливість практичного використання даного підходу при проведенні масових обстежень значних катеґорій населення.

Ключові слова: адаптація, адаптивні можливості, адаптаційний потенціал, серцево-судинна система, кліматогеографічні реґіони, адаптаціогенез, вік, стать, стаж роботи, групи населення.

АННОТАЦИЯ

Маликов Н.В. Региональные особенности адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы различных групп населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению основных закономерностей формирования адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма представителей разных климатогеографических регионов СНГ (Украина и Западная Сибирь) в возрастном диапазоне от 7 до 55 лет, а также экспериментальной апробации разработанной методики оценки адаптивных возможностей системы кровообращения.

Диссертация вносит существенный вклад в изучение общей проблемы адаптации организма к факторам окружающей среды, в частности, раскрывает ряд существенных закономерностей влияния факторов разных климатогеографических регионов, возрастных и половых отличий, а также характера деятельности человека на особенности функционирования сердечно-сосудистой системы различных групп населения.

С помощью традиционных и разработанных автором методов оценки функционального состояния и адаптационных способностей сердечно-сосудистой системы организма проведено сравнительное донозологическое обследование значительного контингента лиц, отличающихся по полу, возрасту, трудовому стажу и климатогеографическим условиям проживания.

Анализ экспериментальных данных, полученных при обследовании детей и взрослого населения Украины и Западной Сибири, позволил констатировать относительную независимость развития адаптационного процесса и становления основных параметров сердечно-сосудистой системы в онтогенезе от климатогеографической, а в зрелом возрасте (более 20 лет) и от половой принадлежности обследованных лиц.

Изучение возрастной и “стажевой” динамики адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы позволило также установить, что “критическими” периодами существенного ухудшения адаптационных способностей организма являются: для мальчиков и юношей обоих климатогеографических регионов возраст 10, 13 и 17 лет (для девочек и девушек 11-14 лет), а для представителей взрослого населения, независимо от региональной и половой принадлежности, возрастные периоды 26-30 лет и 41-45 лет, а также трудовой стаж более 10 лет.

Помимо приведенных данных, результаты проведенного исследования показали существенное влияние климатогеографических факторов на уровень общих адаптивных возможностей организма, характер межполовых и межрегиональных соотношений по данному параметру.

Полученные материалы свидетельствовали о том, что среди представителей и представительниц украинского климатогеографического региона практически во всех изученных возрастных группах отмечалось примерное равенство адаптивных возможностей системы кровообращения их организма, тогда как представительницы Западной Сибири имели достоверно более высокие адаптационные способности, в сравнении с мальчиками, юношами и мужчинами данного региона.

Кроме этого, показано, что для девочек, девушек и женщин Западной Сибири были характерны более высокие, по сравнению с представительницами Украины, значения адаптационного потенциала системы кровообращения. Среди мальчиков, юношей и мужчин данных климатогеографических регионов в большинстве возрастных групп отмечались близкие друг к другу адаптивные возможности сердечно-сосудистой системы.

Вместе с тем, независимо от пола, более оптимальные темпы относительного изменения адаптационных способностей обследованных лиц в пределах изученных возрастных и “стажевых” групп, регистрировались у жителей западносибирского климатогеографического региона. Более высокие адаптивные возможности представителей Западной Сибири разного пола, возраста и стажа работы связаны с более широким набором адаптивных путей изменения стратегического адаптационного потенциала, формирование которого стало результатом взаимодействия генетически детерминированного адаптационного потенциала мигрировавшего в данный регион населения с его климатогеографическими и социально-экономическими условиями.

Основные выводы настоящего исследования сделаны с использованием разработанной автором методики определения адаптационного потенциала сердечно-сосудистой системы организма, в соответствии с которой данный потенциал определяется как соотношение между уровнем функционирования системы кровообращения и степенью функционального напряжения ее регуляторных механизмов.

Реализованный в настоящем исследовании новый подход к оценке адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма, а также изучение с его помощью особенностей адаптивных возможностей организма, позволило констатировать высокую информативность и возможность практического использования данного подхода при проведении массовых обследований значительных категорий населения.

Приведенные в диссертации экспериментальные материалы являются существенным дополнением к имеющимся теоретическим сведениям по проблеме адаптации организма к условиям окружающей среды. Практическая значимость исследования состоит в установлении основных критических периодов существенного ухудшения адаптивных возможностей организма у лиц различного пола, возраста и трудового стажа, что создает возможности для повышения эффективности профилактических и оздоровительных мероприятий, направленных на оптимизацию функционального состояния и общего уровня здоровья организма.

Ключевые слова: адаптация, адаптивные возможности, адаптационный потенциал, сердечно-сосудистая система, климатогеографические регионы, адаптациогенез, возраст, пол, стаж работы, группы населения.

ANNOTATION

Malikov N.V. The regional peculiarities of cardiovascular system's adaptive capacities of different population's groups. - Manuscript.

The dissertation is for winning of scientific doctor degree of biological sciences in speciality 03.00.13 - physiology of human and animals. - Taras Shevchenko Kiev National University, Kiev, 2003.

The thesis is devoted to studying some basic mechanisms of formation of cardiovascular adaptation in representatives of different climatogeographical areas of UIS (Ukraine and Western Siberia) in an age range from 7 till 55 years and experimental testing of a new approach developed in this study to an evaluation of adaptive capacities of circulatory system.

The experimental data presented in the work suggest an adaptive process and development of main cardiovascular parameters in ontogenesis to be relatively independent from climatogeographical conditions and sex difference (in mature age older than 20 years) of investigated individuals.

On the other hand, our data have shown a significant influence of climatogeographical factors on the level of general adaptive capacities of organism and interregional relationships regarding a particular parameter. Irrespective of sex difference, higher rates of relative change in adaptive capacities of the investigated individuals within the limits of investigated age and groups with different time of work were observed in Western Siberia residents.

The approaches used for evaluation of cardiovascular adaptive capacities and testing the capacities with its help have confirmed high informativity and practical usefulness of the approach at mass inspections of large groups of the population.

Key words: adaptation, adaptive capacities, adaptive potential, cardiovascular system, climatogeographical areas, adaptatiogenesis, age, sex, experience of work, groups of the population.

Размещено на Allbest.ru

...