Біологічне обґрунтування застосування регуляторів життєдіяльності комах для обмеження їх чисельності

Аналіз літературних даних і отримані нами дані свідчать про перспективність методу статевої стерилізації як високоселективного елементу інтегрованого захисту плодового саду. Практична його реалізація зумовлена наявністю біофабрик масово- го розведення яблуневої плодожерки, підвищеною ціною екологічно чистої плодо- вої продукції (Proverbs et al., 1962; Dyck et al., 1993).

ПРИГНІЧЕННЯ РОЗВИТКУ ШКІДЛИВИХ КОМАХ ІНГІБІТОРАМИ СИНТЕЗУ ХІТИНУ ТА ЮВЕНОЇДАМИ

Регулятори росту і розвитку комах передають хімічні сигнали, що регулюють біохімічні і фізіологічні процеси життєдіяльності, тому не чинять нейротоксичної дії, не блокують дихальний метаболізм та інші реакції основного обміну, а лише порушують процеси онтогенезу (Буров, 1999, 2002), що потребує більш глибокого вивчення їх впливу на ентомофауну агроценозів. Агроценозам однорічних культур властиві міграційні процеси ентомофауни з угідь, що їх оточують, за рахунок яких формується ентомокомплекс шкідливих і корисних видів (Ижевский, 1999; Асикян, 2002). Ця ознака особливо характерна для насаджень капусти. Садовий агроценоз, внаслідок високого рівня екологічної ємкості, здатний до саморегуляції. Основним біологічним фактором, що регулює чисельність шкідливих комах є комплекс їх ентомофагів (Васильев, Лифшиц, 1984; Ткачов, Онищенко, 1986; Зерова и др., 1992; Митрофанов и др., 1994, 1999; Шелестова, 1995; Хоменко, 2000; Дрозда, 2001, 2003). Це потребує переходу до патосистемного принципу регуляції чисельності шкідливих видів, орієнтованого на критерії демографічної структури, порушення онтогенезу та уповільнення швидкості росту популяції (Митрофанов и др., 1999).

Встановлено специфіку дії інгібіторів синтезу хітину і ювеноїдів на лускокрилих шкідників капусти, плодового саду та колорадського жука на картоплі, що стало основою удосконалення екологічно безпечних систем захисту (Черний, 1991; Черній, Гомелько, 1992 ; Черний и др., 1993; Черний и др., 1994; Черній і ін., 1997; Черній, Устименко, 2000, Черній, Конверська, 2003). Механізм дії регуляторів росту і розвитку комах пов'язаний з тривалістю циклу розвитку комах, інтервалами між послідовними чутливими періодами впродовж циклу. Так, у яблуневої плодожерки (Laspeyresia pomonella L.), плодових листокруток (Adohophyes orana F.R., Archips podana Sc., Archips rozana L., Hedya nubiferana Hb., Archips xylosteana L.) капустяної совки (Mamestra brassicae L.), ріпного (Pieris rapae L.) і капустяного (Pieris brassicae L.) біланів, капустяної (Plutella maculipennis Curt.) і картопляної (Phthorimaea operculella Zel.) молей, колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata Say.) чутливі періоди до інгібіторів синтезу хітину спостерігаються впродовж репродуктивного життя імаго, перших днів ембріонального розвитку, початку постембріонального життя і розвитку личинок молодшого віку. Розвиток особин проходить через три послідовні періоди підвищеної чутливості до дії інгібіторів синтезу хітину. Загибель починається у стадії яйця, максимальна - у стадії личинок першого-другого віку. Внаслідок цього відбувається тривала дія на асинхронні популяції шкідників, поява яких розділена незначним інтервалом часу. Висока чутливість до ювеноїда Інсегару лускокрилих шкідників яблуневого саду - яблуневої плодожерки, плодових листокруток та молей, пов'язана з порушенням процесів розвитку і наступного перетворення личинок на лялечок і метеликів, що зумовлює видову вибірковість препарату. Овіцидна активність максимальна на ранніх стадіях ембріогенезу, вона зберігається і за відкладання яєць на оброблене листя рослин.

Встановлено високу чутливість популяцій капустяної совки, капустяного і ріпного біланів, капустяної молі до інгібіторів синтезу хітину Диміліну, 25% з.п. (0,1 кг/га), Алсистіну, 25% з.п. (0,1 кг/га), Номолту, 15% к.с. (0,3 л/га), ефективність дії яких становила 90-93% (табл.4).

Таблиця 4 Порівняльна ефективність дії інгібіторів синтезу хітину, біологічних препаратів та інсектицидів на лускокрилих шкідників капусти (1985- 2000 рр.)

Під дією інгібіторів синтезу хітину загибель шкідників починається на стадії яйця, максимальна - на стадії гусениць першого і другого віків, гусениці припиняли живлення і гинули в період чергової линьки, відмирання спостерігалось на 5-7-й день після обробки, на 14-15-й день припинявся розвиток популяції.

Тривала дія препаратів впродовж 30 днів дає змогу стримувати розвиток і розмноження однієї генерації.

Ефективна дія проти лускокрилих шкідників та високий рівень господарської ефективності (збережений урожай становив 13-15 т/га) чинять незначний вплив на більшість корисних комах. На фоні застосування препаратів з різним механізмом дії відмічено різний стан популяцій ентомофагів (табл. 5). Так, за застосування Номолту і Лепідоциду на десятий день після обробки чисельність трихограми і ернестії практично не змінювалась, дещо нижчою була чисельність екзетастеса, апантелеса, птеромалюса і діадегми.

Разом з тим, зростала чисельність діаретіели, сирфи облямованої, золотоочки звичайної та сонечка семикрапкового. За застосування інгібітора синтезу хітину Номолту проти лускокрилих шкідників капусти прослідковується регулююча роль природних ентомофагів. На фоні застосування Номолту паразитування трихограмою яєць капустяної совки (26%), капустяного (20%) і ріпного (32%) біланів було майже на рівні контролю, відповідно 32, 21 і 25%.

Аналогічна тенденція зберігалась за паразитування гусениць капустяної совки ернестією (20%), екзетастесом (19%), капустяного білана - апантелесом (39%) та лялечок капустяного білана - птеромалюсом (15%) і капустяної молі - діадегмою (23%).

Таблиця 5 - Вплив препаратів з різним механізмом дії на природних ентомофагів (КСГП “Хотівське”, Київська обл., 1998-2000 рр.)

Завдяки збільшенню чисельності сирфи облямованої, золотоочки звичайної та сонечка семикрапкового на фоні обробок Номолтом і Лепідоцидом відмічено зменшення заселеності рослин колоніями капустяної попелиці на 68,2-70%. На фоні застосування хімічного препарату Сумі-альфа регулююча роль ентомофагів не значна.

Безсистемне застосування впродовж останніх років піретроїдних препаратів, зокрема дельтаметринової і циперметринової групи, призвело до високого рівня резистентності колорадського жука до цих препаратів (Секун, 2000; Трибель, 2000; Рославцева, 2001, Сухорученко, 2002). Застосування інгібіторів синтезу хітину - один із напрямів у формуванні селективних засобів захисту картоплі і запобігання резистентності колорадського жука. Встановлено високу чутливість колорадського жука до інгібіторів синтезу хітину. Інгібітори синтезу хітину Димілін, 25% з. п.(0,5 кг/га), Алсистін, 25% з. п. (0,5 кг/га), Номот, 15% к.с. (0,15 л/га), Сонет, 10% к.е. (0,2 л/га) забезпечували високий рівень загибелі колорадського жука - ефективність дії становила 84-93% та високий рівень господарської ефективності - збережений урожай становив 4,5- 8,6 т/га (табл. 6).

Таблиця 6 Ефективність дії інгібіторів синтезу хітину та біологічних препаратів проти колорадського жука на картоплі (1988-2000 рр.).

Під дією інгібіторів синтезу хітину загибель колорадського жука починається на стадії яйця, максимальна - на стадії личинок першого і другого віків. Ефект дії препаратів спостерігається через 1-2 дні, личинки перестають живитись, а на 7-10-й день після обробки гинуть. Дія препаратів впродовж 30 днів стримувала розвиток і розмноження однієї генерації від початку масового відкладання яєць.

Дослідження, проведені в 1985-1990 рр. в садах спеціалізованих господарств Херсонської (р-п “Янтарний”) і Запорізької (р-п “Іванівка”) областей свідчать про високу ефективність регуляторів росту і розвитку комах проти комплексу лускокрилих шкідників. За період досліджень у садах щорічно розвивалося два покоління яблуневої плодожерки, чисельність перевищувала в 3-5 разів порогові рівні, загрозу виявляли також розанова, всеїдна, сітчаста листокрутки та мінуюча міль. Дворазове обприскування ювеноїдом Інсегаром, 25% з.п. (0,6-0,8 кг/га) та інгібіторами синтезу хітину Димілін, 25 з.п. (0,5-1 кг/га) і Алсистін, 25% з.п. (0,5-1 кг/га) забезпечувало зниження пошкодженості яблуневою плодожеркою плодів відповідно до 0,4-0,5; 0,6-0,8; 0,4-1,0%. Пошкодженість плодів на еталоні при 5-ти хімічних обробках ФОС і піретроїдними препаратами становила 1,2% та 22,4% на контролі. Середня чисельність гусениць в ловильних поясах на дослідних ділянках, еталоні й контролі становила відповідно 0,3-1; 0,7; 9,3 екз./пояс (табл.7).

Таблиця 7 Ефективність регуляторів росту комах проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду в степовій зоні України, 1985-1990 рр.

Встановлено, що періоди масового льоту метеликів яблуневої плодожерки генерації, що перезимувала, та періоди виходу із місць зимівлі і заляльковування полівольтинних видів листокруток (вербової кривовусої, всеїдної, сітчастої) є оптимальними для дії Інсегару. Після обробки Інсегаром, 25% з.п. (0,6 кг/га) кількість гусениць листокруток знижувалась на 92-96%. Аналогічну ефективність відмічено проти моновольтинних листокруток - розанової і строкато-золотистої та нижньобокової мінуючої молі (Lithocolletis pyrifoliella Grsm.)

За токсиколого-гігієнічною класифікацією регулятори росту і розвитку комах належать до малонебезпечних сполук. Гостра оральна токсичність інгібіторів синтезу хітину Диміліну (діфлубензурон), Номолту (тефлубензурон), Сонету (гексафлумурон), Матчу (люфенурон), Рімону (новалурон) для щурів ЛД₅₀ складає біля 5000 мг/кг маси, а для ювеноїда Інсегару (феноксікарб) 10000 мг/кг маси. Порівняння токсикологічного навантаження на одиницю площі за використання різних схем захисту яблуневого саду в умовах півдня України свідчать, що для збереження урожаю знадобилося 5 хімічних обробок проти лускокрилих шкідників традиційними інсектицидами з загальною витратою від 9 до 15 кг/га. В тих самих умовах аналогічний ефект забезпечували дворазові обробки регуляторами росту комах (Інсегар, Димілін) з загальною витратою препаратів 1,2-1,8 кг/га, токсикологічне навантаження на 1 га саду зменшувалось за діючою речовиною в 14-20 разів, а за кількістю напівлетальних доз - до 300 разів.

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Аналізуючи нові стратегії та сучасні тенденції в галузі захисту рослин слід зазначити, що перехід до інтегрованого захисту і управління фітосанітарним станом агроценозів потребує створення ефективних і екологічно безпечних засобів обмеження чисельності шкідливих видів. Висока ступінь подібності процесів метаболізму у представників різних груп тваринного і рослинного світу, ускладнює отримання достатньої селективності дії інсектицидів на цільові об'єкти. Інсектициди різних класів хімічних сполук діють на центральну нервову систему, кожній групі властиві специфічні мішені, які вони блокують. Фосфорорганічні сполуки пригнічують ацетілхолінестерази, піретроїди діють на натрієві канали мембран нервових клітин, нейротоксини блокують ацетілхолінові рецептори, фенілпіразоли перешкоджають проходженню іонів через хлоридні канали, аверсектини інгібують діяльність рецепторів у нервово-м'язовому синапсі (Долженко, 2000). Регулятори поведінки, росту і розвитку комах беруть участь в передачі хімічних сигналів, що регулюють життєво важливі фізіологічні функції комах і не спричиняють прямої біоцидної дії на їх організм. Сигнальний механізм дії препаратів цієї групи через комунікаційні канали сенсорної і гормональної системи забезпечує їх низьку токсичність не тільки для теплокровних, а й для більшості інших тварин, навіть у межах класу комах різних таксономічних груп (Буров, Новожилов, 2001).

Проведений системний аналіз природних механізмів регуляції внутрішньовидових відносин і індивідуального розвитку комах свідчить, що основним механізмом управління і регуляції життєдіяльності комах є хімічна комунікація - передача інформації за допомогою хімічних речовин, які виділяють особини для забезпечення міжклітинної, внутрішньовидової та міжвидової взаємодії. Розроблена концепція регуляції життєдіяльності шкідливих комах і обмеження їх чисельності узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму і їх функціями та враховує дію на ці процеси синтетичних аналогів. Штучна регуляція комунікації, ембріогенезу і репродукції дає можливість пригнічувати розвиток популяцій шкідливих комах, запобігати появі шкодочинної стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи.

Результати досліджень електрофізіологічних і поведінкових реакцій самців на природний і синтетичний феромон, структури і параметри феромонної комунікації, атрактивності препаративних форм синтетичних феромонів, істотно розширюють і поглиблюють теоретичні положення хімічної комунікації лускокрилих, пояснюють процеси взаємодії статей у популяції, механізми пошуку феромонного джерела самцями та ступінь впливу синтетичних аналогів на природні популяції лускокрилих. Це дало змогу обгрунтувати і розробити феромонний моніторинг популяцій лускокрилих шкідників та встановити основні закономірності, що віддзеркалюють стан популяції в агроценозах. Вони пов'язані з атрактивністю і видоспецифічністю препаративних форм синтетичних феромонів, фізіологічними реакціями самців на синтетичний і природний сигнал, поведінкою залежно від чисельності і фізіологічної активності імаго, ступеня заселеності агроценозу, агрометеорологічних умов вегетаційного періоду. Сезонна динаміка льоту імаго на феромонні пастки характеризує динаміку чисельності популяції і стан її розвитку, зокрема, піки масового льоту і наступні критичні періоди - масове відкладання яєць та відродження гусениць. Кількість генерацій та основні періоди розвитку популяції зумовлені гідротермічним режимом вегетаційного періоду природно-кліматичних зон, особливо темпами наростання ефективних температур. Надійним критерієм визначення строків проведення захисних заходів є піки масового льоту метеликів, оскільки вони синхронізовані з оптимальними умовами для парування, відкладання і розвитку яєць. Найбільш ефективне проведення хімічних обробок традиційними інсектицидами після закінчення масового льоту, в період масового відродження гусениць. Розроблена система феромонного моніторингу лускокрилих шкідників, що включає інструментальну, технологічну й інформативну частини, дає змогу оперативно контролювати динаміку чисельності, просторову структуру популяції та критичні періоди розвитку і на їх основі приймати рішення про оптимальні строки і обсяги проведення захисних заходів. Феромонний моніторинг підвищує точність і надійність методів спостереження, оскільки на 10-12 днів раніше інших методів реєструє початок льоту метеликів, доє змогу скоротити витрати на обстеження в 7-10 разів, зменшити кратність обробок в 1,5-2 рази, а витрати інсектицидів на 30-50%.

У результаті удосконалення технології масового розведення яблуневої плодожерки на живильних середовищах та статевої стерилізації, оцінки особливостей екології природних популяцій, життєвості інсектарної культури і конкурентної здатності стерильних самців дано експериментальне обгрунтування обмеження репродуктивної здатності яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Висока екологічна пластичність яблуневої плодожерки і адаптивність до штучних живильних середовищ та інсектарних умов утримування дають змогу вести її масове розведення, а радіаційна стійкість (стерилізуюча доза 40-45 Крад), отримувати конкурентноздатних стерильних самців та порушувати генетичну структуру природної популяції. Видоспецифічність, ефективність і безпечність методу для людини і навколишнього середовища зумовлюють його перевагу, а складність - обмеження використання. Більш технологічна стерилізація природної популяції яблуневої плодожерки феромонно-стерилізуючими пастками.

Отримані результати свідчать про адаптивну реакцію популяції яблуневої плодожерки на зміну співвідношення статей і наявність компенсаторних механіз- мів, що проявляються в саморегуляції активності парування, спрямованої на забезпечення запліднення самиць і реалізації їх репродуктивного потенціалу. Встановлено кількісні критерії обмеження розвитку популяції яблуневої плодожерки - елімінація 90% самців, дає змогу пояснити низьку ефективність феромонних пасток для масового вилову самців на фоні високої чисельності яблуневої плодожерки.

Результати досліджень механізму дії регуляторів росту і розвитку комах свідчать, що їх дія пов'язана з чутливими періодами. До інгібіторів синтезу хітину чутливі періоди на різних етапах онтогенезу лускокрилих шкідників і колорадського жука спостерігаються впродовж репродуктивного життя імаго, перших днів ембріонального розвитку і розвитку личинок молодшого віку. Інгібітори синтезу хітину Димілін, Алсистін, Номолт, Сонет діють на імаго в момент проведення обприскування і при контакті з обробленою поверхнею рослин. Порушення ембріонального розвитку відбувається як при обробках яєць за обприскування, так і їх контакті за відкладання на оброблену поверхню, лярвицидна дія проявляється за відродження личинок. Загибель шкідників починається у стадії яйця, максимальна - у стадії личинок першого-другого віку. Важливим є сумісність інгібіторів синтезу хітину і біологічних препаратів та ефективність їх бакових сумішей в половинних нормах. Імовірно, що процеси блокування синтезу хітину і порушення формування екзескелету підсилюють дію сумішей препаратів. Характерною властивістю ювеноїдів є порушення морфогенезу. Серед ювеноїдів провідна роль належить препарату Інсегару, аналогу ювенільного гормону комах ЮГ-III. Результати досліджень свідчать про високу чутливість до ювеноїда Інсегару лускокрилих шкідників яблуневого саду - яблуневої плодожерки, плодових листокруток та молей. Унікальний механізм дії - порушення процесів линяння і наступного перетворення личинок на лялечок і метеликів, зумовлює видову вибірковість препарату. Овіцидна активність максимальна на ранніх стадіях ембріогенезу, активність зберігається і за відкладання яєць на оброблене листя рослин. Оптимальні строки обробок регуляторами росту і розвитку комах, на відміну від застосування традиційних інсектицидів, визначаються без урахування часу на період ембріонального розвитку. Досить точно вони встановлюються за допомогою феромонних пасток - період масового льоту метеликів і відкладання яєць, що на 6-10 днів раніше, ніж для традиційних інсектицидів. Біорегулятори, на відміну від традиційних інсектицидів, в системах захисту рослин є регулюючим фактором життєдіяльності шкідливих видів комах і динаміки їх чисельності, що сприяє функціонуванню природних механізмів регуляції в агроценозах впродовж вегетаційного періоду.

Отримані результати свідчать, що заміна сучасних фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів регуляторами росту і розвитку комах, позитивно впливає на корисні елементи агроценозів: у садах збереження корисних комах і хижих кліщів дає змогу запобігати спалахам розмноження рослиноїдних кліщів, мінуючих молей, листокруток; на посадках капусти і картоплі спостерігається збереження і накопичення корисних комах та відзначається їх регулююча роль. Низька чутливість паразитів порівняно з господарями-фітофагами до регуляторів росту і розвитку комах зумовлена переважно сигнальним механізмом їх дії. Підвищену стійкість паразитів до цієї групи препаратів можна пояснити адаптацією до існування в тілі комах, що характеризується підвищеною концентрацією деяких гормонів та незбіганні у часі проходження чутливих періодів фітофагів і ентомофагів.

Екологічна перевага заміни традиційних інсектицидів добре ілюструється за захисту яблуневого саду від комплексу лускокрилих шкідників. За токсиколого-гігієнічною класифікацією регулятори росту і розвитку комах належать до мало- небезпечних сполук 4-6-го класу. Ювеноїд Інсегар фактично нетоксичний для теплокровних, гостра оральна токсичність для щурів ЛД₅₀ понад 10000 мг/кг маси, не біокумулюється в навколишньому середовищі, має низьку рухомість у грунті і розпадається порівняно швидко. Гостра оральна токсичність інгібіторів синтезу хітину Димілін, Номолт, Сонет для щурів ЛД₅₀ становить близько 5000 мг/кг маси. Порівняння загального токсикологічного навантаження на одиницю площі за використання різних схем захисту яблуневого саду від лускокрилих шкідників в умовах півдня України свідчать, що для збереження урожаю необхідно 5-6 хімічних обробок традиційними інсектицидами з загальною витратою від 9 до 15 кг/га. В тих самих умовах аналогічний ефект забезпечували дворазові обробки регуляторами росту комах ( Інсегар, Димілін) з загальною витратою препаратів 1,2-1,8 кг/га.

ВИСНОВКИ

В результаті досліджень теоретично узагальнена та вирішена наукова проблема щодо застосування регуляторів життєдіяльності комах для обмеження чисельності популяцій шкідливих видів, яка грунтується на концептуальному аналізі основних процесів феромонної комунікації, статевого розмноження і гормональ- ного управління розвитком комах, встановленні дії на ці процеси синтетичних феромонів і гормонів комах та стерилізаторів на різних стадіях розвитку. Розроблена система феромонного моніторингу лускокрилих шкідників та раціональні прийоми обмеження чисельності шкідливих видів на основі синтетичних біорегуляторів, що забезпечує ефективність і екологічну безпечність захисту яблуневого саду і овочевих культур, покращення екологічної ситуації.

Обґрунтовано біологічні основи регуляції життєдіяльності популяцій комах і екологічно безпечні прийоми обмеження їх чисельності синтетичними біорегуляторами, що дає можливість пригнічувати життєвість і швидкість розмноження шкідливих видів та активізувати діяльність корисної ентомофауни.

Встановлено ряд закономірностей феромонної комунікації лускокрилих, а саме: структура феромонного зв'язку особин у популяціях є наслідком індивідуальної мінливості основних підсистем феромонної комунікації та рівнем чутливості хеморецепторів самців до феромону й атрактивності феромонного сигналу самиць; рівень електрофізіологічних і поведінкових реакцій самців на синтетичний феромон наближений до реакції на феромон самиць; внутрішньо- популяційна гетерогенність самців за реакцією на феромон коливається у межах 1-20 разів, видова різниця хемосенсорної чутливості - 3-4 рази.

Кількісні параметри феромонної комунікації лускокрилих за ступенем чутливості самців до феромону і атрактивності самиць такі: 8-10% особин у популяції мають підпороговий рівень, 70-75% - середній і біля 15% - надпороговий, який в 5-10 разів перевищує середньостатистичний показник. Ефективна відстань феромонної комунікації лускокрилих шкідників становить 15 - 20 м, середня - 30 -60 м, максимальна - 150 - 200 м. Внутрішньовидові відносини особин різних статей в популяціях лускокрилих зумовлені структурою феромонного зв'язку та параметрами феромонної комунікації.

Обґрунтовано феромонний моніторинг популяцій лускокрилих шкідників, що включає три основні частини: інструментальну - феромонний комплекс (феромонна пастка і препаративна форма синтетичного феромону для конкретного виду); технологічну - розміщення феромонного комплексу в агроценозі, проведення обліків і обслуговування; інформативну - сезонна динаміка льоту комах, просторова структура популяції, кількість вилову комах і на їх основі прийняття рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення захисних заходів.

Сезонна динаміка льоту метеликів на феромонні пастки має імпульсивний характер з вираженими періодами - піками масового льоту, що синхронізовані з оптимальними умовами для парування і відкладання яєць. Вона характеризує основні періоди розвитку популяції: початок льоту - відродження метеликів; піки масового льоту - парування і масове відкладання яєць; спад льоту - початок масового відродження гусениць. На основі динаміки льоту встановлено критичні періоди розвитку популяції і критерії доцільності та строків проведення захисних заходів з урахуванням механізму дії препаратів різного класу хімічних сполук.

В яблуневому саду літ метеликів яблуневої плодожерки триває від початку травня до середини вересня, суцільне заселення масиву саду відрізняється осередками, де різниця чисельності перевищує середню в 2-5 разів. Сезонна динаміка льоту метеликів листокруток має два періоди. В червні - першій декаді липня відбувається літ метеликів моновольтинних видів, що зимують у фазі гусениць 2-3 віку, через декілька тижнів - видів, що зимують у стадії яйця. В серпні - вересні спостерігається літ другого покоління бівольтинних видів листокруток (сітчаста, розанова, строкато-золотиста).

Розвиток популяції яблуневої плодожерки зумовлений гідротермічним режимом вегетаційного періоду. В зоні Полісся за річної СЕТ 798-956⁰С і ГТК 1,66-2,07 розвивається одна генерація яблуневої плодожерки і спостерігається 1-2 піки льоту метеликів, за середнього вилову 5-7 метеликів на пастку за 5 діб. В зоні Лісостепу за СЕТ 985-1162 ⁰С і ГТК 1,27-1,83 розвивається перезимувала і факультативно літня генерації - 2-3 піки льоту, середні вилови 8-12 екз./пастку. В зоні Степу за СЕТ 1280-1455⁰С і ГТК 0,76-1,05 розвивається дві генерації яблуневої плодожерки, 3-4 піки льоту, середні вилови 12-18 екз./пастку. Піки льоту метеликів є підставою оптимізації строків застосування засобів захисту яблуневого саду від яблуневої плодожерки.

Експериментально обгрунтувано можливість ефективного обмеження репродуктивної здатності і шкідливості яблуневої плодожерки методом статевої стерилізації. Удосконалено технологію масового розведення на живильному середовищі і променевої стерилізації. Встановлено, що інсектарна культура яблуневої плодожерки за показниками життєвості відповідає особинам природної популяції. Визначено оптимальні стерилізуючі дози та виявлено нові фосфорорганічні хемостерилізатори КОХ 05.34, КОХ 05.46, КОХ 05.54, КОХ 05.57.

Встановлено, що стерилізуючі дози рентгенівського опромінення 35-40 Крад істотно не впливають на тривалість життя самців яблуневої плодожерки, активність їх парування з самицями - стерильність відкладених яєць складає 90-94,2%. Добова активність льоту на феромон в саду не змінюється, середня відстань міграцій становить 20-40 м від точки випуску. Ефективність стерилізованих самців у зоні випуску (86,9 - 91,5%) наближена до хімічного еталону (90-93,4%). Сумісне використання синтетичних феромонів і хемо- стерилізаторів у феромонно-стерилізуючих пастках спрощує прийоми стерилізації природної популяції.

На основі штучної регуляції співвідношення самців і самиць (1:1, 1:2, 1:5, 1:10) в лабораторній популяції яблуневої плодожерки, встановлено адаптивну реакцію на елімінацію самців і кількісні критерії обмеження розмноження. Підвищення активності парування самців дає змогу успішно вести масове розведення лабораторної культури за наявності їх 50%. Критерій пригнічення розмноження яблуневої плодожерки становить понад 90% елімінації самців, що важко обмежити чисельність популяції феромонними пастками за високої щільності шкідника.

Порівняльна оцінка дії регуляторів росту і розвитку комах на різних етапах онтогенезу свідчить, що до ювеноїда Інсегару чутливими є стадії, що перебувають в процесі підготовки до морфогенезу - останній личинковий вік, або на одному із етапів метаморфозу - лялечка; до інгібіторів синтезу хітину Диміліну, Алсистіну, Номолту, Сонету чутливими є личинкові стадії розвитку, переважно личинки молодшого віку. Овіцидна активність гормональних препаратів максимальна на ранніх стадіях ембріогенезу, ефективність цих препаратів проявляється і за відкладання яєць на оброблене листя рослин.

Високоефективними в захисті капусти від лускокрилих шкідників - капустяної совки, капустяного та ріпного біланів, капустяної молі є інгібітори синтезу хітину: Димілін, 25% з.п. (0,1 кг/га), Алсистін, 25% з.п., (0,1 кг/га), Номолт, 15% к.с. (0,3 л/га), що обмежують чисельність популяцій на 90-94%. Загибель більшості гусениць відбувається на 5-7-й день після обробки, дія препаратів триває впродовж 30 днів, одноразова обробка ефективно обмежує чисельність однієї генерації. Ефективним є сумісне застосування гормональних і бактеріальних препаратів у половинних нормах: Димілін, 25% з.п., (0,05 кг/га) і Лепідоцид, (0,5 кг/га), або Димілін, 25% з.п., (0,05 кг/га) і Бітоксибацилін (1,0 кг/га).

Інгібітори синтезу хітину, як і бактеріальні препарати та їх суміші, не завдають згубної дії на природні популяції основних ентомофагів лускокрилих шкідників капусти - трихограму (Trichogramma evanescens Westw.), муху ернестію (Ernestia consobrina Mg.), апантелеса (Apanteles glomeratus L.), їздця екзетастеса (Exetastes cinetipes Ratz.). На десятий день після обробки чисельність ентомофагів становила 90-100% до початкової, на хімічному еталоні - менше 10%.

Інгібітори синтезу хітину: Димілін, 25% з.п. (0,5 кг/га), Алсистін, 25% з.п. (0,5 кг/га), Номолт, 15% к.с. (0,15 л/га), Сонет, 10% к.е. (0,2 л/га) ефективно обмежують чисельність (82%-94%) популяції колорадського жука. Дія препаратів виявляється через 2-3 дні, спочатку личинки перестають живитись, а на 5-7-й день в результаті неповноцінного линяння гинуть. Ефективні суміші половинних норм витрати Диміліну, 25% з.п. (0,25 кг/га) і Бітоксибациліну (1,5 кг/га). Препарати не завдають згубної дії на корисних комах - турунів, кокцинелід, золотоочок та сирф, за обробок піретроїдними інсектицидами їх чисельність знижується на 93-95%.

Ювеноїд Інсегар, 25% з.п. (0,6 - 0,8 кг/га) та інгібітори синтезу хітину Димілін, 25% з.п. (0,5-1,0 кг/га), Алсистін, 25% з.п. (0,5-1,0 кг/га) високоефективні в захисті яблуневого саду від комплексу лускокрилих шкідників - яблуневої плодожерки, плодових листокруток, мінуючих молей. Дворазові обробки ними забезпечують ефективність (92,4 - 96,8%) на рівні 4-5-разових обробок піретроїдними і фосфорорганічними інсектицидами.

Теоретичні і практичні розробки дисертаційної роботи дають змогу удосконалити системи захисту овочевих культур і яблуневого саду на основі феромонного моніторингу динаміки чисельності популяцій лускокрилих шкідників, оптимальних строків застосування засобів регуляції чисельності та пригніченні розвитку і розмноження фітофагів інгібіторами синтезу хітину, ювеноїдами. Принципово змінюється стратегія і тактика застосування засобів захисту культур в інтегрованих системах - перехід від очікування появи шкодочинної стадії до її упередження і пригнічення життєвості популяцій фітофагів. Заміна традиційних інсектицидів широкого спектру дії на регулятори росту і розвитку комах і раціональне використання перших у межах необхідності зменшує пестицидний прес в 1,5-2 рази, що сприяє покращенню екологічної ситуації і збереженню корисної ентомофауни.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для контролю чисельності лускокрилих шкідників та оптимізації строків проведення захисних заходів необхідно використовувати феромонні пастки. Розміщення пасток здійснюють з урахуванням розміру і конфігурації ділянок, їх рельєфу, технології вирощування культури. В саду на площі до 10 га розміщують по 3-5 пасток яблуневої плодожерки і садових листокруток, більше 10 га - додатково по одній пастці на кожних 10 га площі. На овочевих культурах, на площі до 5 га розміщують по три пастки для капустяної совки і капустяної молі, до 10 га - по п'ять пасток, більше 10 га - додатково по одній пастці на кожні 5 га площі.

2. Хімічні обробки традиційними інсектицидами проти перезимувалого покоління яблуневої плодожерки слід проводити через 5-7 днів після піку масового льоту метеликів, наступні - після закінчення тривалості дії препарату і початку нового піку льоту; проти літнього покоління - через 3-5 днів після піку льоту. На посадках капусти хімічні обробки слід проводити через 5-7 днів після піку масового льоту капустяної совки або капустяної молі, в період відродження гусениць.

3. Стосовно інгібіторів синтезу хітину і ювеноїдів оптимальні строки обробок - період масового льоту метеликів і відкладання яєць. У системах захисних заходів яблуневого саду проти комплексу лускокрилих шкідників першу обробку слід проводити ювеноїдом Інсегаром, 25% з.п. (0,6 кг/га) в період масового льоту метеликів яблуневої плодожерки покоління, що перезимувало, і розвитку перезимувалих гусениць листокруток. Другу обробку проводять інгібіторами синтезу хітину Димілін, 25% з.п. (0,6 кг/га ); Номолт, 15% к.с. (0,5-0,75 л/га), Сонет, 10% к.е. (0,6-0,8 л/га) в період масового льоту метеликів яблуневої плодожерки літньої генерації.

4. На посадках картоплі, в період заселення колорадським жуком та масового відкладання яєць, доцільно використовувати інгібітори синтезу хітину Номолт, 15% к.с. (0,15 л/га); Сонет, 10% к.е. (0,2 л/га). На посадках капусти проти лускокрилих шкідників ігнібітори синтезу хітину Димілін, 25% з.п. (0,1 кг/га), Номолт, 15% к.с. (0,3 л/га) застосовують за 7-10 днів раніше, ніж традиційні інсектициди - в період масового льоту метеликів і відкладання яєць. Ефективність дії виявляється через 5-7 днів після обробок у період линяння личинок молодшого віку і триває 25-30 днів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Природоохранная технология защиты растений // Б.А. Арешников, В.П. Васильев, В.М. Гораль и др.; Под.ред. М.П. Лесового. - К.: Урожай, 1989. - 168 с., в т.ч. автора - С. 103-115.

Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Т.3. Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений / Ред. тома В.П. Васильев, В.П. Омелюта. - К.: Урожай, 1989. - 408 с. в т.ч. автора- С.122-132; 369-376.

Довідник із захисту рослин // Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с. в т. ч. автора - С. 533-539.

Методики випробування і застосування пестицидів // С.О. Трибель, Д.Д. Сі- гарьова, М.П. Секун та ін.; За ред. проф. С.О. Трибеля. - К.: Світ, 2001. - 448 с. в т.ч. автора - С. 33-34; 124-127.

Біологічний захист рослин // М.П. Дядечко, М.М. Падій, В.С. Шелестова та ін. За ред. М.П. Дядечка, М.М. Падія - Біла Церква, 2001. - 312 с. в т. ч. автора - С. 214-226; 265-279.

Приставко В.П., Черній А.М. Маркірування метеликів яблуневої плодожерки радіоактивним фосфором // Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1969. - Вип.10. - С.119-124. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. В лаборатории биофизики УИЗР // Защита растений. -1972. - № 3. -С.14.

Приставко В.П., Черній А.М. Боротьба з яблуневою плодожеркою методом стерилізації // Сільськогосподарська інформація. Київ: Інститут землеробства, 1973.- № 6.- С.46-47. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Приставко В.П., Черний А.М., Оргель Г.С., Федоряк Н.А. Выпуск стерилизованных самцов яблонной плодожорки // Вестник сельскохозяйствен- ной науки. - 1974. - № 9.- С.88-92. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Приставко В.П., Черний А.М. Влияние температуры воздуха на суточный ритм и активность бабочек яблонной плодожорки // Экология.- 1974. - № 2. - С. 63-66. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Половая стерилизация - метод борьбы с яблонной плодожоркой // Садоводство. - 1974. - № 3. - С. 44.

Приставко В.П., Черний А.М. Технология массового разведения яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. // Polskie pismo entomologichne.- 1975.- Т.45. -С. 663-673. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Приставко В.П., Черний А.М. Влияние влажности воздуха на развитие и репродуктивные способности бабочек яблонной плодожорки //Доклады АН УССР.- 1976. - К.: Сер.”Б”.- № 6.- С. 556-558. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Приставко В.П., Черній А.М. Вплив постійних і змінних температур на розвиток та життєздатність яблуневої плодожерки // Захист рослин. Міжвідомчий тематич-ний науковий збірник. - К., 1976. - Вип. 23. - С. 29-32. (Особистий внесок здобу- вача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черній А.М. Нові методи боротьби з шкідливими комахами //Вісник сільсько- господарської науки. - К.: Урожай, 1976. - № 6.- С. 102-104.

Приставко В.П., Черний А.М., Янишевская Л.В. Развитие и жизнеспособность яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera: Tortricidae) при различной обеспеченности кормом и разной плотности содержания гусениц // Энтомологическое обозрение. - 1978. - Т.57. - № 2. - С. 309-312. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Фехтел К.Г. Климатические устройства // Защита растений.- 1981.- №2. - С. 32-34. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Гарнага Н.Г., Черний А.М. Розанная листовертка // Защита растений. - 1981. - № 5. - С. 39. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Экологическая оценка популяций яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae) на Украине в аспекте обоснования генетического метода борьбы // Энтомологическое обозрение. -1981. - Т.60. - № 1.- С. 43-49.

Черний А.М., Чайка В.Н., Гарнага Н.Г. Использование феромона яблонной плодожорки в защите плодового сада // Сб. Технологические приемы защиты растений на Украине. К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1981. - С. 115-119. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Гарнага Н.Г., Чайка В.Н. Выпуск стерилизованных самцов яблонной плодожорки // Защита растений.- 1983. - № 6.- С. 27. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М. Реакция обоняния яблонной плодожорки на стерилизующие агенты // Сельскохозяйственная биология.- 1983. - № 6. - С. 99-101. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М. Изучение влияния феромонов на поведение вредных насекомых // Сельское хозяйство за рубежом.- 1983.- № 1.- С. 27-30. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Довженок Н.В. Репродуктивные способности и численность яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. при уменьшении количества самцов // Энтомологическое обозрение.- 1983. -Т. 62.- № 3.- С. 478-480. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черній А.М., Напольських А.С., Миттус Е.Р. Польовий скринінг феромонів садових листокруток // Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1983. - Вип.30.- С. 49-52. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Мыттус Э.Р. Полевые испытания синтетических феромонов садовых листоверток в Киевской области // Химия в сельском хозяйстве.- 1984.- Т. 22. - № 3. - С. 35-37. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Гарнага Н.Г., Черний А.М., Гомелько А.П. Феромонные ловушки для определения лета капустной совки // Защита растений.- 1984.- № 2.- С. 42. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Гарнага Н.Г., Гомелько А.П. Определение сроков борьбы с яблонной пложожоркой // Защита растений.- 1984.- № 7.- С. 36-37. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Массовое разведение насекомых в США // Сельское хозяйство за рубежом.- 1984. - № 1. - С. 26-30.

Черний А.М. Аттрактивность и продолжительность действия препаративных форм синтетического феромона яблонной плодожорки //Сельскохозяйственная биология.- 1984. - № 9. - С. 88-91.

Чайка В.Н., Черний А.М., Фехтел К.Г. Феромонные ловушки //Картофель и овощи.- 1984.- № 7.- С. 10 (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М., Фехтел К.Г. Изучение экологии и поведения картофельной моли Phthorimaea operculella Zeller. //Сельскохозяйственная биоло- гия.- 1985. - № 6. - С. 94-97. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Феромонные ловушки для яблонной плодожорки //Защита растений.- 1985. - № 6. - С. 57-58.

Гарнага М.Г., Черній А.М., Гомелько А.П., Чижик А.З. Система захисту плодового саду від шкідників в спеціалізованому господарстві //Вісник сільсько -господарської науки.- К.: Урожай, 1985. - № 9. - С. 86-88. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М. Электрофизиологическое тестирование препаративных форм феромонов // Сб. Химическая коммуникация животных. Теория и практика. М.: Наука.- 1986. - С. 24-29. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Вылегжанина Г.Ф., Анточ Е.В. Стабильность препаративных форм синтетического феромона яблонной плодожорки Е,Е- 8,10-додекадиен-1-ола в полевых условиях // Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1988. - Вип. 35.- С. 45-48. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Чайка В.Н. Биологическое обоснование применения феромонов в защите растений // Информационный бюллетень ВПС МОББ. - 1987. - № 20.- С. 37-45. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Феромоны насекомых: достижения и перспективы использования в защите растений // Защита растений.- 1990. - № 7. - С. 14-18.

Черний А.М., Чайка В.Н., Довженок Н.В., Гомелько А.П. Использование биологически активных веществ в защите растений // Сб. Теоретические и прикладные аспекты биотехнологий.- К.: УААН, 1991. - С. 27-28. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М. К разработке концепции мониторинга вредных чешуекрылых с помощью феромонов // Энтомологическое обозрение.- 1992. - Т. 4.- № 71. - С. 741-751. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Регуляторы роста и развития насекомых // Защита растений.- 1991. - № 3. - С. 19-23.

Черній А.М., Гомелько А.П. Оцінка ефективності гормональних препаратів у боротьбі з шкідниками капусти // Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., - 1992. - Вип. 39. - С. 57-61. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М., Пантелейчук Р.М. Исследование конкуренции естественных и синтетических феромонов на хемосенсорном уровне у Ostrinia nubillalis Nbn. ( Lepidoptera : Pyraustidae) // Зоологический журнал.- 1993. - Вып. 1.- № 72. - С. 54-62. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Довженок Н.В., Неверовская Т.М. Регуляторы роста и развития насекомых в системе защиты яблони // Защита растений.- 1993. - № 6. - С. 13-14. (Особистий внесок здобувача -33 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Чайка В.Н., Бакланова О.В. Контроль численности колорадского жука и картофельной моли // Защита растений.- 1994. - № 5. - С. 7-8. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черній А.М., Неверовська Т.М. Феромонний моніторинг яблуневої склівки //. Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1994. - Вип. 41. - С. 112-115. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагаль-нення даних, формування висновків).

Колодяжный О.И., Черний А.М., Тронь Н.М., Крыжановская Т.В. Эффектив- ность новых аналогов природных миметиков ювенильных гормонов насекомых в природных условиях // Доклады АН Украины. - 1994. - Т. 16. - С. 142-145. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черній А.М. Біологічний метод боротьби з шкідниками: історія досліджень та сучасний стан // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1996. - Вип. 44. - С. 101-112.

Черній А.М., Устименко А.О., Конверська В.П. Захист капусти від комплексу лускокрилих шкідників // Захист рослин. - К, 1997. - № 9. - С. 14-15. (Особистий внесок здобувача - 35%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черній А.М. Управління популяціями комах на основі регуляції їх життєдіяльності // Весник зоологии. - 1998. - № 9. - С. 187-189.

Конверська В.П., Черній А.М. Природна популяція Trichogramma ewanescens на фоні застосування інгибіторів синтезу хітину // Вісник зоології.- 1998. - №-9. - С. 73-74. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черній А.М., Устименко А.О. Застосування гормональних і бактеріальних препаратів для захисту картоплі від колорадського жука // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 2000. - Вип. 46.- С. 141-147. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Конверська В.П., Черній А.М. Розвиток та життєдіяльність трихограми при застосуванні Диміліну // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 2000. - Вип. 46. - С. 136-141. (Особистий внесок здобува- ча - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черній А.М., Конверська В.П. Лускокрилі шкідники капусти і їх ентомофаги на фоні різних засобів захисту рослин // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 2003. - Вип. 49.- С. 146-153. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Chernyi A.M., Chaika V.N., Garnaga N.G., Baklanova O.V., Osovskaya R.L., Fedoriak N.A. Evaluation of population suppression by sterile Lepidoptera individuals in Ukraine // First research co-ordination meeting with in FAO/IAEA . Evaluation of population supprassion by irradiated Lepidoptera and their progeni.-Jakarta, Indonezia, 16-28 April, 1995. Reprodused by the IAEA, Vienna, Austria.-1996. - P. 98-109. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних,

Способ приготовления питательной среды для насекомых: А.с. 2148163 СССР, МКИ А 01 К 67/ 00/ С 12 К 1/06. / В.П.Приставко, А.М.Черний, Н.А.Федоряк (СССР).- № 545309; Заявлено 24.06.75; Опубл. 05.02.77, Бюл. № 5.- 2 с. (Особистий внесок здобувача -33 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

Ловушка для насекомых: А.с. 3427627 СССР, А 01 М 1/02 / А.М. Черний, К.Г. Фехтел (СССР).- №1060160; Заявлено 21.04.82; Опубл. 15.12.83, Бюл. № 46.- 2 с. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

Аллиламид дициклогексилфосфорной кислоты, обладающий хемостери- лизующей активностью: А.с. 3389732 СССР, С 07 F 9/24; A 01N 57/26 / Р.К.Маг-деева, Э.Е.Нифантьев, А.М.Черний, Н.В.Довженок (СССР).- № 1069397; Заявлено 03.02.82; Не подлежит опубликованию в открытой печати. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

Диаллиламид гептилтиофосфорной кислоты, обладающий хемостерилизующей активностью: А.с. 3415605 СССР, С 07 F 9/44, A 01 N 57/28 / Р.К.Магдеева, Э.Е. Нифантьев, А.М.Черний, Н.В.Довженок (СССР).-№ 1124568; Заявлено 03.02.82; Не подлежит опубликованию в открытой печати. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).