Біологічне обґрунтування застосування регуляторів життєдіяльності комах для обмеження їх чисельності

Этиленамидо-аллиламид гексилфосфорной кислоты, обладающий хемосте- рилизующей активностью:А.с. 3645772 СССР, C 07 F 9/24, A 01 N 57/26 / Р.К.Магдеева, Э.Е.Нифантьев, А.М.Черний, Н.В.Довженок (СССР).- № 1181287; Заявлено 26.09.83; Не подлежит опубликованию в открытой печати. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

Аллиламид дигексилфосфорной кислоты, обладающий хемостерилизующей активностью: А.с. 3646761 СССР, C 07 F 9/44, A 01 N 57/26 / Р.К.Магдеева, Э.Е. Нифантьев, А.М.Черний, Н.В.Довженок (СССР). -№ 1189069; Заявлено 26.09.83; Не подлежит опубликованию в открытой печати. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

Методическеие указания по розведению яблонной плодожорки в целях стерилизации // Приставко В.П., Черниий А.М. - М.: МСХ СРСР, 1975. - 30 с. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Методические указания по применению феромонных ловушек для определения сроков химических обработок в садах против яблонной плодожорки. // Приставко В.П., Черний А.М., Дегтярев Б.Г., Петрунек В.Л. - К.: Министерство совхозов УССР, 1976.-16 с. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Приставко В.П., Черний А.М. Экологические исследования при разработке генетического метода борьбы с вредными насекомыми // Методические рекомендации. М.: ВАСХНИЛ, 1978. - 39 с. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Методические рекомендации по применению феромонных ловушек для установления сроков химических обработок в борьбе с яблонной плодожоркой в Украине / Бабчук И.В., Григоренко Г.В., Черний А.М., Гарнага Н.Г., Гомелько А.П., Матвиевский А.С. -К.: Министерство сельского хозяйства Украины, 1983. - 14 с. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Методические указания по применению феромонных ловушек для надзора за капустной совкой и определения необходимости сроков борьбы с ней // Приставко В.П., Войняк В.И., Гринберг Ш.М., Золотов Л.А., Ковалев В.Г., Мыттус Э.Р., Пынзарь Б.В., Черний А.М., Шерман Л.В., Янишевская Л.В. - М.: Министерство сельского хозяйства СССР, 1985. - 15 с. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Рекомендации по практическому применению биологически активных веществ в интегрированных системах защиты плодовых культур от вредителей // Сазонов А.П., Петрушова Н.И., Сундукова Н.Э., Колесова Д.А., Войняк Г.В., Медведева А.М., Черний А.М., Кипиани А.А., Григорян А.С., Матвиевский А.С.- М.: Госагропром СРСР, 1986. - 30 с. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Методические рекомендации по опытно производственному применению биологически активных веществ в интегрированных системах защиты овощных культур от вредителей / Буров В.Н., Приставко В.П., Колесова Д.А., Золотов Л.А., Черний А.М., Мокроусова Е.П., Кривохижин В.И., Горбунов Н.Н., Войняк В.И. - М.: ВАСХНИЛ, 1988 - 28 с. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Омелюта В.П., Чайка В.Н., Кубайчук В.П., Кудель К.А., Лапа Н.В., Бакланова О.В., Фехтел К.Г., Кудина Е.Д., Мовчан А.Н., Устинов И.Д.. Выявление картофельной моли и борьба с ней // Рекомендации. М.: ВО Агропромиздат, 1990. - 17 С. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Сазонов А.П., Буров В.Н., Сундукова Н.Э., Мокроусова Е.П., Колесова Д.А., Золотов Л.А., Войняк В.И., Приставко В.П., Черний А.М., Петрушова Н.И., Медведева Г.В., Матвиевский А.С., Максимова В.И., Атанов Н.М., Гуммель Э.Р. Технология практического применения биологически активных веществ в интегрированной защите плодовых и овощных культур от вредителей // Рекомендації. М.: Информагротех, 1991. - 33 С. (Особистий внесок здобувача 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Падій М.М., Шелестова В.С., Григорусь Т.Л., Черній А.М., Устименко А.О., Дрозда В.Ф., Конверська В.П. Захист капусти від шкідників шляхом широкого застосування біологічних засобів // Рекомендаціїї. К.: Міністерство сільського господарства України, 1996 - 14 с. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Результаты работ Украинского института защиты растений по разработке генетического метода борьбы с яблонной плодожоркой // Разработка физических и генетических методов уничтожения насекомых. Материалы IV научно-координационного совещания. - София, 1979. - С. 8-14.

Черний А.М. Использование стерилизации и феромонов в интегрированной системе защиты плодовых садов Украины // Интегрированная борьба с вредителями и болезнями сельскохозяйственных культур. Советско-Американский симпозиум. Тезисы докладов.- Москва, 1980. - С. 18-19.

Черний А.М., Чайка В.Н. К методике популяционных исследований с помощью феромонных ловушек // Исследования по энтомологии и акарологии на Украине. Тезисы докладов II съезда УЭО. - Ужгород, 1980. - С. 75. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Чайка В.Н. Гетерогенность популяций яблонной плодожорки по чувствительности к феромону //Проблемы практического применения феромонов в защите сельскохозяйственных культур. Тезисы докладов научно методического совещания. - Тарту, 1981. - С. 48. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Гарнага Н.Г. Полевая оценка эффективности выпуска стерилизованных самцов яблонной плодожорки в сад // Экологическое обоснование методов генетической борьбы и результаты полевых опытов по борьбе с яблонной плодожоркой. Сборник докладов международного совещания. - ПНР, Познань, 1981. - С. 37-41. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Гарнага Н.Г., Гомелько А.П. Привлечение самцов капустной совки феромоном различного состава // Проблемы практического применения феромонов в защите сельскохозяйственных культур. Тезисы докладов научно- методического совещания. - Тарту, 1981. - С. 78. (Особистий внесок здобувача -33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Основные аспекты исследования феромонов и использования в защите растений // Патология членистоногих и биологические средства борьбы с вредными организмами. Тезисы докладов Первой Республиканской научной конференции / Канев, 7-10.IХ. 1982 г./. - Киев, 1982. - С. 265-266.

Черний А.М., Чайка В.Н. Электрофизиологические и поведенческие реакции бабочек капустной совки на аналоги полового феромона // II Всесоюзное совещание по химической коммуникации животных. Тезисы докладов.- Москва, 1983. - С. 48-49. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М. Исследования феромонной коммуникации у насекомых // IХ съезд Всесоюзного энтомологического общества. Тезисы докладов. Часть 2. - Киев, 1984. - С. 231. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М., Фехтел К.Г. Особенности экологии и поведения бабочек картофельной моли Pthorimaea operculella Zell // IХ съезд Всесоюзного энтомологического общества. Тезисы докладов. Часть 2. Киев, 1984.- С. 235-236. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Техноценоз инсектарных культур яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. и контроль качества насекомых // Первая Всесоюзная конференция по промышленному разведению насекомых. Тезисы докладов. - Москва: МГУ, 1986. - С. 77.

Довженок Н.В., Черний А.М. Постановка маточных культур искусственно разводимых насекомых // Первая Всесоюзная конференция по промышленному разведению насекомых. Тезисы докладов.- Москва: МГУ, 1986. - С. 66. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Чайка В.Н., Черний А.М. Сравнительная электрофизиологическая оценка реакций популяций вредных чешуекрылых на синтетические феромоны // Феромоны листоверток - вредителей сельского и лесного хозяйства. Материалы Всес. конф. - Тарту, 1986. - С. 296-298.

Черний А.М., Чайка В.Н. Перспективы управления поведением и развитием насекомых // III съезд Украинского энтомологического общества. Тезисы докладов. - Киев, 1987. - С. 222. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черній А.М. Регулювання поведінки і розвитку комах як основа екологічно безпечного подавлення шкідливих видів // IV з'їзд Українського ентомологічного товариства. Тези доповідей. - Харків, 1992. - С. 179.

Черний А.М., Чайка В.Н. Параметры феромонной коммуникации у различных видов чешуекрылых // Коммуникация насекомых и современные методы защиты растений. Международный симпозиум. Тезисы докладов.- Харьков, 1994. - С.121-123. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Синтетические регуляторы роста, развития и поведения насекомых в интегрированной защите плодовых и овощных культур от вредителей в Украине. // Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экология. Всероссийский съезд по защите растений. Тезисы докладов. Санкт-Петербург, 1995. - С. 475-476).

Конверская В.П., Черний А.М. Развитие и жизнеспособность трихограммы при использовании димилина для подавления популяций чешуекрылых вредителей // Защита растений в условиях реформи- рования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экология. Всероссийский съезд по защите растений. Тезисы докладов. Санкт-Петербург, 1995. - С.421-422. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М., Тронь Н.М., Крыжановская Т.В., Конверская В.П., Давыденко С.Н. Мониторинг полезной энтомофауны, пути её сохранения и повышения эффективности в агроценозах // Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов. Междунар. Симпозиум ВПС МОББ. Сб. научн.труд. - Одесса, 1999.- С. 213-214. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Черний А.М. Экологически безопасные системы защиты растений // Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу. Міжнародна науково-практична конференція. Тези доповідей.- Львів, 1999. - С. 253-254.

Черній А.М. Виробництво продукції рослинництва для дитячого і дієтичного харчування // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва. Міжнарода конференції. Тези доповідей. - Харків, 1999. - С. 375.

Черний А.М. Теоретические аспекты применения регуляторов жизнедеятель- ности насекомых в защите растений. // Биологически активные вещества в защи- те растений. Междун. симпоз. Тез. докладов. - Санкт-Петербург, 1999. - С. 17-18.

Черний А.М. Энтомология накануне ХХI века // Республіканська ентомологічна конференція присвячена 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства.Тези доповідей.- Ніжин, 2000. - С.138.

Черній А.М. Теоретичні основи і практичні аспекти контролю чисельності фітофагів // Інтегрований захист рослин на початку ХХI століття. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Київ, 2004. - С. 126-135.

АНОТАЦІЇ

ЧЕРНІЙ А.М. Біологічне обгрунтування застосування регуляторів життєдіяльності комах для обмеження їх чисельності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 - ентомологія. - Національний аграрний університет. - Київ, 2004.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і біологічне обгрунтування застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Обгрунтовано концепцію регуляції життєдіяльності комах і обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями і розвиває теоретичні положення штучної регуляції цих процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Пригнічення запрограмованих процесів ембріогенезу синтетичними регуляторами дає змогу упереджувати появу і розвиток шкідливої стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи.

Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти, електрофізіологічні і поведінкові реакції самців на природні і синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах.

Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально обгрунтовано можливість обмеження репродуктивної здатності і шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Встановлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку і личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину і ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти і колорадського жука на картоплі, встановлено незначний вплив синтетичних регуляторів на ентомофагів. Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосування ефективних і екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту, розвитку і розмноження комах, що сприяє скороченню обсягів застосування традиційних інсектицидів та активізує діяльність корисної ентомофауни.

Ключові слова: фітофаги, ентомофаги, плодовий сад, капуста, картопля, інтегрований захист, моніторинг, феромони, гормони, регулятори.

ЧЕРНИЙ А.М. Биологическое обоснование применения регуляторов жизнедеятельности насекомых для ограничения их численности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 - энтомология. - Национальный аграрный университет. - Киев, 2004.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и биологическое обоснование применения регуляторов жизнедеятельности насекомых в экологически безопасных системах защиты плодовых и овощных культур. Обоснована концепция регуляции жизнедеятельности насекомых и ограничения их численности, обобщающая связи между процессами жизнедеятельности, системами организма и их функциями и развивающая теоретические положения искусственной регуляции этих процессов синтетическими феромонами, гормонами, стерилизаторами. Нарушение запрограмированных процессов эмбриогенеза, репродукции и коммуникации синтетическими регуляторами позволяет упреждать появление и развитие вредоносной стадии, обеспечивать элиминацию отдельных видов.

Исследованы электрофизиологические и поведенческие реакции чешуекрылых на природные и синтетические феромоны. Установлены количественные параметры феромонной коммуникации чешуекрылых, степень гетерогенности популяций по уровню выделения феромона самками и реакций самцов на природный и синтетический феромон, эффективность феромонной связи. Внутривидовые отношения особей разных полов и действие природных и синтетических феромонов на популяцию обусловлены структурой феромонной связи и параметрами феромонной комуникации. В связи с этим самцы с разной хемосенсорной чувствительностью находят феромонные источники с разной атрактивностью. В результате такого взаимодействия осуществляется оплодотворе- ние самок с разной атрактивностью и выравнивание признаков, которые передаются потомству при помощи феромонной коммуникации.

Разработан феромонный мониторинг чешуекрылых вредителей с учетом параметров феромонной коммуникации и миграционных способностей разных видов, специфики феромонного комплекса, влияния факторов на улов насекомых феромонными ловушками, сезонной динамики численности и пространственной структуры популяций. Феромонный мониторинг включает три основные части: инструментальную, технологическую и информационную. Информативность феромонного мониторинга обусловлена количеством отлавливаемых насекомых феромонными ловушками и состоянием популяции. На основании сезонной динамики лёта расчитаны критические периоды развития популяции - массовый лет кладка яиц - отрождение гусениц и критерии целесообразности оптимальных сроков проведения химических обработок с учетом механизма действия препаратов различного класса химических соединений.

Экспериментально обосновано возможность ограничения репродуктивной способности и вредоносности яблонной плодожорки методом половой стерилизации. Усовершенствована технология её массового разведения на искусственных питательных средах и лучевой стерилизации. Оптимальные стерилизующие дозы рентгеновского излучения 35-40 Крад существенно не влияли на продолжительность жизни самцов, активность спаривания с самками - стерильность отложеных яиц составляла 90-94%. В полевых условиях активность лёта на феромон и миграционные способности стерилизованых самцов не снижались, что позволяло ограничивать развитие яблонной плодожорки на уровне химических обработок. Выявлены новые фосфорорганические соединения КОХ 05.34, КОХ 05.46, КОХ 05.54, КОХ 05.57, со стерилизующей активностью. Использование феромонно-стерилизующих ловушек упрощает технологию стерилизации природной популяции.

Новым этапом в усовершенствовании интегрированных систем защиты овощных культур и плодового сада является использование регуляторов роста и развития насекомых. Изучена биологическая эффективность ингибиторов синтеза хитина (Димилин, Алсистин, Номолт, Сонет) и ювеноида ( Инсегар) против комплекса чешуекрылых вредителей капусты, плодового сада и колорадского жука на картофеле. Показана высокая чувствительность насекомых к ингибиторам синтеза хитина на протяжении репродуктивной жизни имаго, начала постэмбрионального развития и личинок младших возрастов. Гибель начинается на стадии яйца, максимальная - на стадии личинок первого-второго возраста. К ювеноиду чувствительны стадии последнего личиночного возраста и куколки. Овицидная активность максимальна на ранних стадиях эмбриогенеза, активность сохраняется и при откладке яиц на обработанную поверхность. В связи с этим оптимальный срок обработки - массовый лет бабочек и откладка яиц. Высокая эффективность действия ингибиторов синтеза хитина и ювеноидов против чешуекрылых вредителей сочетается с незначительным влиянием на полезных насекомых - трихограмму, муху эрнестию, апантелеса, наездника экзетастекса, жужелиц, кокцинеллид и др.

Системы защиты овощных культур и яблоневого сада усовершенствованы на основе новых методов феромонного мониторинга популяций вредных насекомых, использования эффективных и экологически безопасных для окружающей среды регуляторов роста и развития насекомых. Введение ингибиторов синтеза хитина и ювеноидов в системы защиты растений позволяет чередовать препараты с различным механизмом действия, ограничивать применение политоксичных инсектицидов, способствует функционированию природных механизмов регуляции численности вредных насекомых.

Ключевые слова: фитофаги, энтомофаги, плодовый сад, капуста, картофель,

интегрированная защита, мониторинг, феромоны, гормоны, регуляторы.

Cherniy A.M. Biological substantiation of use of pest life ability regulators for restriction of their population. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of Doctor Agricultural Sciences in Specialty 16.00.10 - Entomology. - National Agrarian University. - Kyiv, 2004.

The thesis brings theoretical generalization and biological substantiation of use of pest life ability regulators in ecologically safe systems for vegetable and apple orchard protection. Conception of regulation of insect life ability and restriction of their population is substantiated. It generalize relations between life processes of insects, systems of organism and their functions and develop theoretical aspects of artificial regulation of this processes by synthetic pheromones, hormones, sterilizers.

Parameters of pheromone communication of lepidoptera, electrophysiological and behavioral reactions of males on native and synthetic pheromones, effects of inhibitors of hitin synthesis, juvenoids and sterilizers on different stages of insects are investigated.

Pheromone monitoring of lepidoptera pests is developed criteria for assessment of optimal terms for protection measures. Biological efficiency of inhibitors of hitin synthesis and juvenoids against the complex of lepidoptera pests and colorado potato beetle is investigated.

Systems for vegetable and apple orchard protection, which are based on new methods of monitoring of phytophages with aid of pheromone traps, use of efficint and ecologically safe regulators of growth, development and reproduction, what encourage decrease of use of conventional insecticides and activate action of beneficial entomofauna are refined.

Key words: phytopages, entomophages, fruit orchard, cabbage, potato, integrated pest management, monitoring, pheromones, hormones, regulators.

Размещено на Allbest.ru