Культивована дендрофлора Волино-Поділля, перспективи її використання та збагачення

Нами запропоновано 29 видів, одна форма деревних рослинз виділеннями місць їх зростання на території Волино-Поділля, які можуть слугувати генетичною базою для введення цих видів у культуру (рис. 5) .

Принципи збагачення дендрофлори Волино-Поділля

Інтродукційне районування Волино-Поділля. У підрозділі на підставі власних досліджень та праць М.А.Кохна (1982, 1989); А.В.Гурського (1957); А.М.Корміліцина, С.І.Кузнецова (1973); Б.Н.Головкіна (1988); A.Rehder (1949) нами розроблена схема інтродукційного районування Волино-Поділля, рекомендовано ввести Придністровський округ до Західного інтродукційного району і подано обґрунтування.

Аналіз і прогноз перспективності інтродуцентів в умовах культури. Використовуючи метод інтегральної числової оцінки життєздатності та перспективності інтродукції дерев і чагарників на основі візуальних спостережень П.І.Лапіна, С.В.Сіднєвої (1973) нами було виділено IV групи досліджуваних видів за ступенем перспективності.

До першої групи - цілком перспективні рослини віднесено 619 видів (79,26%) від їх загальної кількості. За життєвими формами: дерева - 296, кущі - 292, ліани - 31 вид. Усі вони - представники хвойних, хвойно-широколистяних і широколистяних лісів, рівнин і гір Європи, Азії і Північної Америки.

До другої групи - достатньо перспективні рослини віднесено 136 видів (17,41%) від їх загальної кількості. За життєвими формами: дерева - 32, кущі - 91, ліани - 13 видів. У складі групи - багато рослин, батьківщиною яких є приморські та південні області Євразії і північної Америки. У приморських районах межі їх поширення простягаються далеко на північ, а в глибині євразійського материка - далеко на південь. Із цього випливає, що рослини другої групи поширені в областях із м'якшим кліматом, ніж у районі Волино-Поділля.

До третьої групи - менш перспективні рослини віднесено 19 видів (2,43%), з них дерева - 6, кущі - 13 видів. Серед них переважають дерева і кущі із південних областей Європи, Північної Африки, півдня Азії та Північної Америки. До третьої групи віднесено рослини з різними показниками зимостійкості. Як наслідок: різко збільшується число дерев і кущів, які сильно пошкоджуються взимку. До більш або менш сильно пошкоджених рослин належать такі види: Thujopsis dolabrata L.f. Sieb. et Zucc., Picea morinda Link., Cryptomeria japonica Don, Taxodium distichum (L.) Rich. та інші.

До четвертої групи - малоперспективні рослини віднесено 7 видів (0,90%): 6 - дерева, 1 - кущі. Група представлена в основному видами рослин із південних областей Європи, Середземномор'я, Криму, Кавказу, Малої Азії, Японії, Кореї. Характерною ознакою рослин четвертої групи є різке зменшення кількості повноцінних плодоносних рослин. До цих рослин належать такі види: Cedrus atlantica Manetti, Hovenia dulcis Trunb та інші.

ДОБІР ІНТРОДУКОВАНИХ ВИДІВ ДЛЯ КУЛЬТУРИ

На основі оцінки успішності інтродукції та акліматизації видів, запропоновано раціональне використання існуючої культивованої дендрофлори Волино-Поділля і в подальшому цьому необхідно надати цілеспрямованого характеру. Запропоновано принципову схему процесу впровадження перспективних інтродуцентів в лісові культури на території Волино-Поділля.

Встановлено, що вперше у лісові культури хвойні почали вводити в даному регіоні у 1914 році, які займають нині 12 900 га (1,98%) площ лісів досліджуваного регіону.

Запропоновано схему раціонального використання сучасної культивованої дендрофлори Волино-Поділля, яка передбачає: введення в культуру видів інтродуцентів та їх декоративних форм з вищими декоративними можливостями; добір видів перспективних інтродуцентів, що довели свою продуктивність при створенні лісових культурфітоценозів; добір фітонцидно активних видів деревних рослин, стійких до атмосферного забруднення та фітопатогенних захворювань.

ВИСНОВКИ

Культивована та аборигенна дендрофлора Волино-Поділля становить значний інтерес як джерело інтродукції хвойних і листяних видів з перспективою ширшого використання їх потенційних можливостей та мобілізацією на рівні генетичних ресурсів. Результати історико-культурних, ботаніко-географічних і біолого-екологічних досліджень дозволили розробити наукові принципи інтенсивної інтродукції і дійти таких висновків:

1. Склад культивованої дендрофлори Волино-Поділля визначається природними умовами, особливостями інтродукції рослин і розвитку садово-паркового мистецтва, початок якого датується з середини XVI століття. Виділено шість періодів історії формування осередків культивованої дендрофлори.

2. Важливими пунктами інтродукції й акліматизації на Волино-Поділлі стали: 5 ботанічних садів - Волинського державного університету ім. Лесі Українки, Кам'янець-Подільської державної аграрно-технічної академії, Кременецького ботанічного саду Міністерства екології та природних ресурсів України, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Українського державного лісотехнічного університету м. Львова; дев'яти дендропарків, один гідропарк, 45 старовинних парків садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, шкільні та лісові дендрарії, два базових розсадники, вуличні насадження 15 міст.

3. На основі наших досліджень 63 об'єктів садово-паркового мистецтва з питань історії, архітектурно-планувальних та стильових особливостей, дендрологічного складу та тенденції їх зміни під впливом антропогенних факторів виділено чотири групи за ступенем збереження і цінності з-поміж 45 старовинних парків садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення.

4. Генофонд культивованої дендрофлори Волино-Поділля характеризується великою систематичною різноманітністю і включає: 781 вид, 381 форму, 42 гібриди, 6 різновидів, 67 сортів, з них хвойні становлять 88 видів, 155 форм, один гібрид, один різновид. До Червоної книги України занесено - 12 видів, Червоної книги інших країн - 18 видів. Із інтродукованих видів у складі переважають види Східноазійської флористичної області (34,19%), Циркумбореальної (24,83%), Атлантико-Північноамериканської (10,24%), Ірано-Туранської (4,87%).

5. У культивованій дендрофлорі регіону Волино-Поділля зростає 794 віковічних унікальних дерев. Вони представлені 66 видами і 9 формами, потребують індивідуальної охорони і мають велику наукову, пізнавальну, народногосподарську й естетичну цінність, а також як вихідний генофонд для подальшої інтродукційної діяльності. Представники 26 видів дві форми: Ginkgo biloba L., Larix decidua Mill., Larix polonica Racib., Picea abies (L.) Karst., Pinus nigra Arn., Pinus strobus L., Pinus sylvestris L., Corulus colurna L., Sophora japonica L., Fagus sylvatica L. ? Purpurea ?, Quercus robur L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L., Populus alba L., Tilia cordata Mill. та інші є найстарішими в Україні.

6. На тлі лімітуючих екологічних факторів (низька зимова температура, повітряна, ґрунтова посуха, промислові фітотоксиканти), які обмежують успішну інтродукцію деревних рослин на Волино-Поділлі, виявлено 619 (79,26%) видів, цілком перспективних, 136 видів (17,41%) - достатньо перспективних для фітооптимізації регіону. Понад 95% видового складу досягло генеративної фази розвитку та плодоношення. Найсприятливішим для інтродукції за типом сезонного розвитку характеризуються рослини, які рано починають ростові процеси і рано їх завершують.

7. Обгрунтована можливість додаткового залучення 545 видів і гібридів деревних рослин (66,22%), які зростають в поодиноких місцях інтродукції і є перспективними і характеризуються високими декоративними й господарськими характеристиками.

8. Природна дендрофлора Волино-Поділля пройшла певний генезис, що особливо важливо для наукових прогнозів і впровадження сучасної культивованої дендрофлори. Виявлено території, де зустрічаються ендемічні, реліктові види та види і форми аборигенної дендрофлори, які можуть слугувати генетичною базою для введення цих видів у культуру з метою їх збереження ex situ.

9. Удосконалено схему інтродукційного районування Волино-Поділля. Уперше рекомендовано до Західного інтродукційного району введення Придністровського округу, наведено його обґрунтування.

10. Встановлено, що хвойні екзоти вперше почали вводити у лісові культури на Волино-Поділлі у 1914 році, а листяні - у 1951-1955 роках, хвойні займають 12 900 га (1,96%) площ лісів досліджуваного регіону. Нині у лісових культурах зростають: Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord., Larix polonica Racib., Larix sibirica Ledeb., Pinus nigra Arn., Pinus strobus L., Pinus banksiana Lam., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Gleditsia triacanthos L., Quercus borealis Michx., Juglans nigra L., Juglans mandshurica Maxim., Juglans regia L., Phellodendron amurense Rupr., Robinia pseudoacacia L. та ін.

11. З метою підвищення продуктивності лісів на Волино-Поділлі доцільно створювати лісові культури з участю: Abies concolor Lindl. еt Gord., Abies normanniana (Stey.) Spach., Larix polonica Racib., Picea obovata Ledeb., Picea omorica (Panc.) Purcyne, Picea engelmanii Engelm., Picea pungens Engelm., Pinus sibirica Du Tour, Pinus koraiensis Siebold et Zucc. та ін., успішно пройшли випробування у лісових дендраріях, ботанічних садах та в експериментальних лісових культурах.

12. Використання культивованої дендрофлори в умовах Волино-Поділля повинно йти шляхом впровадження малопоширених але цінних видів, які вже довели свою стійкість і виявили цінні господарські ознаки для декоративного садівництва, лісових культур, фітомеліорації, а також фітонцидно активних видів.

СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Голицький ботаніко-ентомологічний заказник загальнодержавного значення / Барна М.М., Царик Л.П., Черняк В.М., Зелінка С.В., Пилявський Б.P., Питуляк М.В., Подобівський С.С., Шанайда Н.Д., Адамів М.І. - Тернопіль: Лілея, 1997. - 64 с. (Дисертанту належать І і III розділи та участь у написанні вступу і зборі фотографій).

2. Клименко Ю.О., Кузнецов С.I., Черняк В.М. Старовинні парки України загальнодержавного значення. - Тернопіль: Мандрівець, 1996. -106 с, (автором проведені польові дослідження здійснено аналіз та узагальнення, написано 51% монографії).

3. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Поділля, перспективи її використання та збагачення. - Тернопіль: В-идво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2004. -264 с.

Статті у наукових виданнях:

1. Заверуха Б.В., Кузнецов С.И., Черняк В.М. К истории Кременецкого ботанического сада (в связи с его реконструкцией)// Интродукция и акклиматизация растений. - К.: Наук, думка, 1987. -С. 45-48 (автором проведено обґрунтування проблеми, аналіз результатів досліджень та написано 70 % статті).

2. Черняк В.М. Школьный дендрарий как объект учебной и просветительской работы // Ботанические исследования на Украине. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 113-114.

3. Черняк В.М., Пилявський Б.Р., Гришко-Богменко Б.К. Використання перспективних екзотів у лісових культурах району Кременецьких гір // Охорона, вивчення і збагачення рослинного світу. -К.: Либідь, 1991. - № 18. - С. 34-39 (автором проведено аналіз насаджень лісових культур, виконано узагальнення зібраних матеріалів та написано 50 % статті).

4. Логінова В.К., Черняк В.М., Чернюк Г.В. Ephedra distachya L. в Середньому Придністров'ї// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного інституту. Серія: Біологія, хімія, педагогіка. - Тернопіль, 1994. - Вип. 1. - С. 61-64 (автором проведено польові дослідження, узагальнення результатів та написано 30 % статті).

5. Черняк В.М., Казімірова Л.П. Перспективи використання культурної дендрофлори Кам'янецького Придністров'я в зеленому будівництві // Наукові записки Тернопільського педінституту. Серія: Біологія, хімія, педагогіка. - Тернопіль, 1994. - Вип. 1. - С. 113-114 (автору належить участь у розробці програми і методики досліджень, обстеженні вуличних насаджень, аналіз результатів та написано 50 % статті).

6. Черняк В. Старовинні парки садово-паркового мистецтва Тернопільщини - національне багатство України // Українська наука -минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник / За заг. ред. проф. Б.Лановика. -Тернопіль, 1997.-С. 181-186.

7. Черняк В.М., Зелінка С.В., Барна М.М., Шанайда Н.Д., Адамів М.І. Охорона генофонду флори і рослинності Голицького державного ботаніко-ентомологічного заказника на Тернопільщині // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного інституту. Серія: Біологія, хімія, педагогіка. - Тернопіль, 1994. - Вип. 1. - С. 35-38 (дисертанту належить постановка проблеми, участь у зборі і лабораторному аналізі, узагальнення результатів дослідження, написано 20 % статті).

8. Черняк В.М. Старовинні парки садово-паркового мистецтва місцевого значення Західного Поділля // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник / За заг. ред. проф. Б.Лановика. - Тернопіль, 1998.-С. 248-251.

9. Маринич І.С., Миронова Г.О., Черняк В.М. Підсумки інтродукції північноамериканських шпилькових у Лісостепу України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 4: Біологія. - № 3. - 1998. - С. 15-18 (дисертант провів польові дослідження, обробіток польових матеріалів та написання 30% статті).

10. Богданюк Р.В., Черняк В.М. Види роду Spiraea L., перспективні для кам'янистих садів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 4: Біологія. - № 3. -- Тернопіль, 1998. - С. 8-11 (дисертанту належить постановка проблеми, аналіз результатів та написання 50% статті).

11. Черняк В.М. Старовинні парки Хмельниччини // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 4: Біологія. - №2. - Тернопіль, 1998. - С. 22-28.

12. Черняк В.М. Пейзажні парки Д.Міклера на Волино-Поділлі України // Бюлетень Державного Нікітського ботанічного саду. - Ялта, 1999.-Вип. 81.- С. 168-173.

13. Синиця Г.Б., Черняк В.М. Рідкісні і зникаючі види флори Тернопільщини, їх охорона і введення в культуру // Бюлетень Державного Нікітського ботанічного саду. - Ялта, 1999. - Вип. 79. - С. 153-159 (автором проведено інвентаризацію видів, виконано узагальнення зібраних та написано 50% статті).

14. Черняк В.М. Унікальні дерева старовинних парків садово-паркового мистецтва Поділля (Україна) і проблеми їх збереження // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. -№4(7). - 1999.-С. 9-12.

15. Черняк В.М. Екологічні і дендрологічні дослідження в старовинних парках Вінницької області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 4: Біологія. - №1(4). -Тернопіль, 1999. - С. 21-27.

16. Черняк В.М. Історія формування осередків сучасної культури дендрофлори Волино-Поділля // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - № 2(5). - Тернопіль, 1999. - С. 85-94.

17. Черняк В.М. Підсумки інтродукції хвойних на Волино-Поділлі України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - № 1(8). -Тернопіль, 2000. - С. 9-17.

18. Черняк В.М. Підсумки інтродукції листяних на Волино-Поділлі України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - Тернопіль, 2000. -№3(10).- С. 10-17.

19. Черняк В.М. Магнатські парки Волино-Поділля XVII1-XIX ст., їх збереження та охорона // Інтродукція рослин. - К.: Наук, думка, 2000. -№2.-С. 34-38.

20. Черняк В.М. Культивована дендрофлора садово-паркового мистецтва Львівської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - Тернопіль, 2001. - №1(12). - С. 20-25.

21. Черняк В.М., Онук Л.Л., Стельмащук В.Г., Цицюра Н.І. Кременецький ботанічний сад: минуле, сучасне, майбутнє // Науковий вісник: Міські сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє / 36. наук.-техн. праць. - Львів: Укр. ДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - С. 55-59 (дисертантом проведено аналітичний огляд створення ботанічного саду у минулому, його функціонування і написано 30% статті).

22. Семенюк І.В., Черняк В.М. Підсумки інтродукції родини магнолієвих (Magnoliaceae Juss.) у ботанічному саду Національного університету ім. Івана Франка за 1956--2001 р. // Науковий вісник: Міські сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє / 36. наук.-техн. Праць - Львів: УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - С. 168-172 . (автору належить постановка проблеми, аналіз результатів та написання 50% статті).

23. Czerniak W.M. Magnackie parki Wofynia I Podola (Ukraina) XVIII-XIX wieku, ich zacnowanie I ochrona // Ogrody rezydencji magnackich XVIII-XIX ww. W Europie Srodkowej I Wzchodniej oraz problemy ich ochrone. -Warszawa, 2001. - S. 103-107.

ТЕЗИ І МАТЕРІАЛИ ДОПОВІДЕЙ:

24. Черняк В.М. Шкільний дендрарій // Сільське будівництво. - № 1. -К., 1987.-С. 37-38.

25. Черняк В.М. Природи сила чарівна // Рідна природа. - № 4. - К., 1988.-С. 41-42.

26. Черняк В.М., Свинко Й.М. Роль шкільних лісництв Тернопільської області у відтворенні і охороні лісових ресурсів // Развитие лесного хозяйства в западных областях УССР за годы Советской власти. - Львів, 1989. - С. 76-77 (автором зібрані матеріали, аналіз діяльності, написано 70% тез).

27. Черняк В.М. Экологическое образование и воспитание учащихся посредством школьного дендрария // Актуальные проблемы воспитания учащейся молодежи / Научно-методический сборник. - Тернополь, 1989. -Вып. 1.-С. 342-347.

28. Черняк В.М. Відродження Кременецького ботанічного саду як історико-ботанічного об'єкту // Розвиток педагогічної освіти і науки в західних областях України // Науково-практична конференція. Тернопіль, 1990. - С. 286-288.

29. Черняк В.М., Юрнюк В.Ф. Старі парки Тернопільщини - пам'ятки садово-паркової культури і архітектури // Природа, населення та господарство Тернопільської області, їх вивчення в загальноосвітній школі. Матеріали обласної науково-практичної конференції, травень 1991 рік. - Тернопіль, 1991. - С. 82-86 (автор зібрав матеріали, провів аналіз, написав 60% тез).

30. Черняк В.М. Катальпы в городе Кременце Тернопольской области УССР // Репродуктивная биология интродуцированных растений: Тезисы докладов IX Всесоюзного совещания по семеноведению интродуцентов. -Умань, 1991.-С. 229.

31. Черняк В.М. Старовинні парки Тернопільщини - національне багатство України // Матеріали регіональної наукової конференції “Проблеми національного відродження України”. - Тернопіль, 1991. -С. 178-183.

32. Черняк В.М. Інтенсивна інтродукція хвойних Північного Поділля // Тези доповідей першої звітної наукової конференції викладачів та студентів географічного факультету Тернопільського педінституту. -Тернопіль, 1991.- С. 52.

33. Черняк В.М., Воляник Б.П., Казімірова Л.П., Висоцький П.Г. Шкільний дендрарій // Методичні рекомендації. - К.: Освіта, 1992. - 36 с (автор заклав шкільний дендрарій і з досвіду роботи написав 70% рекомендацій).

34. Черняк В.М. Сосна смолиста на Поділлі // Тези доповідей другої звітної наукової конференції викладачів та студентів географічного факультету Тернопільського державного педагогічного інституту за 1991 рік. - Тернопіль: ТДПІ, 1992. - С. 83-84.

35. Черняк В.М. Старовинні парки Тернопільщини - національне багатство України // Паркові ландшафти і інтродукція, архітектурні та біолого-екологічні аспекти функціонування / Тези доповідей наукової конференції. - Біла Церква, 1993. - С. 82-83.

36. Черняк В.М. Основні підсумки інтродукції деревно-чагарникових рослин у місті Тернополі за 1950-1993 pp. // Матеріали звітної наукової конференції викладачів і студентів природничого факультету за 1992 р. -Тернопіль, 1993. - С. 43-44.

37. Черняк В.М., Волянська Л.В. Унікальні дерева старовинних парків Західного Поділля України та їх охорона // Матеріали V Міжнародної конференції (Ч. 1. Дендрология, декоративное садоводство). - Ялта, 1997. - С. 173-176 (автор зібрав матеріали провівши дослідження, написав 50% статті).

38. Черняк В.М. Гермаківський дендропарк // Всеукраїнська наукова конференція “Інтродукція і акліматизація рослин на Волино-Поділлі”. Тернопіль, 16-18 червня 1999 р. - Матеріали конф. - Тернопіль: Вид-во Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 1999.-С. 130-136.

39. Черняк В.М. Розвиток садово-паркового мистецтва на Волино-Поділлі в ХІП-ХХ століттях // Всеукраїнська наукова конференція “Інтродукція і акліматизація рослин на Волино-Поділлі”. Тернопіль, 16-18 червня 1999 р. - Матеріали конф. - Тернопіль: Вид-во Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 1999. -С. 136-151.

40. Черняк В., Качура Л. Більче-Золотецький парк загальнодержавного значення цінний об'єкт еколого-географічної освіти, виховання, просвітництва у Тернопільській області України. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль. - №2. -Ч.2. - 2004. - С.261-264 (дисертанту належить постановка проблеми, обстеження насаджень, аналіз результатів і написання 70% статті).

Всього за темою дисертації опубліковано 75 наукових праць

Размещено на Allbest.ru